Економіка Бразилії

Зростаюча економіка Бразилії вимагає серйозних джерел енергії. Приміром, з 2004 р. споживання нафти в країні зросла з 1990 тис. барелів на день до 2250 тис. в поточному році. Виробництво нафти в Бразилії в 2004 р. становило близько 1540 тис. барелів на день. Враховуючи, що природним газом Бразилія також не забезпечена, країні необхідний імпорт енергоносіїв. У 2006 р. імпорт нафти і палива коштував Бразилії в середньому в 25 млрд. дол, при цьому у вартісному обсязі імпорт збільшився на 25% порівняно з 2005 р., а у фізичному - лише на 1%. Це говорить про те, що дане збільшення є наслідком різкого підвищення цін на нафту в світі. Насправді до початку 70_х років Бразилія цілком залежала від імпорту енергоносіїв. Після цього, в країні почалися роботи з розвідки та освоєння шельфових нафтових родовищ, і вже в 80_х роках експорт нафти та інших енергоресурсів до Бразилії почав скорочуватися. Проте, до 2007 року Бразилія, як і раніше залишалася імпортером енергоносіїв, в тому числі і сирої нафти. Після відкриття в 2007 р. родовища, здатного збільшить нафтові резерви Бразилії більш ніж на 50%, прогнозується, що до 2008 р. Бразилія не тільки не потребуватиме імпорті нафти, але і почне її експорт в південноамериканські країни і в США. Вже в середині 80_х рр. зі збільшенням запасів енергоресурсів Бразилії їх імпорт заміщається переважно імпортом споживчих товарів і послуг. І хоча в даний у зв'язку зі зростанням внутрішнього ринку Бразилії відбувається подальше збільшення обсягів імпортованої в країну продукції (табл. 2), зниження обсягів імпорту проводиться не тільки в ПЕК. З середини 1990_х рр. у своїй зовнішньоторговельної діяльності Бразилія взяла курс на імпортозаміщення продукції ряду галузей обробної промисловості, особливо це стосується до авіа-і машинобудування, а також в галузі високих технологій.

Табл. 2 Бразильські показники Міжнародних торгових індексів по товарах і послугах за 1995, 2000, 2003-2006 рр.

За показниками торгових індексів видно, що ситуація для Бразилії у зовнішній торгівлі істотно покращилася після того, як країні вдалося оговтатися після наслідків азіатського і латиноамериканського економічних криз. Помітно, що в 2004 р. ціна товарів і послуг, що експортуються Бразилією на зовнішні ринки починає знову зростати (темпи зростання вартісного індексу експортних товарів і послуг збільшуються); одночасно з цим відбувається зменшення обсягів їх поставок (темпи зростання фізичного обсягу експорту знижуються). По імпорту спостерігається діаметрально протилежна ситуація. Завдяки цьому, з 2004 р. умови торгівлі Бразилії на світовому ринку починають поліпшуватися. Цю позитивну тенденцію у зовнішній торгівлі підтверджує той факт, що ціни на експортні товари і послуги Бразилії зростають швидше за ціни на імпортні.

Ще однією важливою особливістю зовнішньоторговельної політики республіки є послідовна диверсифікація не тільки структури її експорту, а й торговельних зв'язків. Так, даний процес отримав розвиток в 1960-1980 рр., Коли Бразилія істотно розширювала свої зовнішньоекономічні зв'язки - частка США скоротилася, частка Західної Європи зросла, а експорт Бразилії в країни Латинської Америки за цей період збільшився більш ніж в два рази. У другій половині 1970_х почав збільшуватися товарообіг з країнами Східної Європи, азіатськими та африканськими державами. У рамках цього підходу з 1960 рр. зовнішня політика Бразилії була також націлена на послаблення односторонньої залежності від американської економіки, з 1970 по 1980 рр. частка США в зовнішньоторговельному обороті Бразилії знизилася з 30% до 19%. Але тяжке становище бразильської економіки в 1980_х рр. підштовхнуло уряд країни до посилення привілеїв відносно імпорту із США і експорту в цю країну ряду своїх товарів за заниженими цінами в обмін на фінансову допомогу Сполучених Штатів Бразилії.

На початок 1990_х рр. частка США в бразильському товарооборот повернулася до рівня 1970_х рр. У міру економічного подолання економічного спаду і зміцнення позицій Бразилії на світовій арені в зовнішній торгівлі країна продовжила вибраний раніше курс. На сьогоднішній день США, звичайно ж, продовжують залишатися лідируючим торговим партнером Бразилії як з експорту, так і в імпорті. Однак на сьогоднішній день географічна структура торговельних зв'язків вкрай диверсифікована, по-перше, тому що частка провідних торгових партнерів складають не більше 50%, а по-друге, тому що в цій структурі представлені всі регіони світу. З середини 1990_х рр. значно посилилися зовнішньоекономічні зв'язки Бразилії з країнами Азії, головним чином з КНР. Країна і ввозить звідти споживчі товари та експортує в Китай руди металів та інше мінеральну сировину. Також Бразилія є постачальником заліза і сталі, які переважно експортуються в США. Крім того, до цієї країни Бразилія ввозить вантажний автотранспорт та обладнання, що застосовується у важкій промисловості. Із США Бразилія завозить до себе легкові автомобілі, електронне та оптичне обладнання. Країни ЄС традиційно є для Бразилії основними покупцями її с / г продукції і, разом з США, авіатехніки. Для Бразилії ж вони - постачальники обладнання, що використовується в машинобудуванні, легкій та хімічній промисловості. Виходячи з географічної структури імпорту можна сказати, що країни Африки є для Бразилії найважливішими постачальниками енергоносіїв. З 1995 р. по 2005 р. Бразилія практично в три рази збільшила свій товарообіг з країнами Латинської Америки і Карибського басейну. Головним партнером країни всередині регіону є Аргентина. Між двома цими країнами існує давня внутрішньогалузева торгівля в області с / г та легкої промисловості. Крім цього, Аргентина залишається для Бразилії великим ринком збуту промислового обладнання. Аргентина ж експортує до Бразилії природний газ та продукцію машинобудування. Через масштабної кризи в економіці Аргентини в 2001-2002 рр., Товарообмін Бразилії з цієї південноамериканської країною різко скоротився. Так в 2002 р. в порівнянні з попереднім роком обсяг бразильського експорту в Аргентину знизився на 2,6 млрд. Потім після того, як криза та її наслідки були усунуті, товарообіг з Аргентиною знову повернувся на колишній рівень в 8% - 9%.

8. Україна-Бразилія

Федеративна Республіка Бразилія (ФРБ) була однією з перших держав світу, які визнали незалежність України (26.12.91). Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 11 лютого 1992 року. Посольство ФРБ в Україні діє з 4 січня 1995 року, з липня 1995 року функціонує Посольство України у Бразилії. 24 серпня 1996 року у столиці штату Парана м. Куритиба було відкрито Генеральне консульство України (з січня 2002 р. - Консульство України). 31 травня 2000 р. у м. Ріо-де-Жанейро було засновано відділення Посольства України. У січні 2002 р. зазначене відділення було перетворено на Генеральне консульство України. Бразилiя - де мешкає громада чисельнiстю понад 400 тисяч нащадків українцiв - встановила дипломатичнi вiдносини з незалежною Україною у лютому 1992 року i вiдкрила своє дипломатичне представництво у Києвi у 1994 роцi. Президент Леонiд Кучма вiдвiдав Бразилiю у 1995 роцi, заклавши основи українсько-бразильського партнерства з пiдписанням Договору про дружнi вiдносини i спiвробiтництво мiж двома нацiями, а Президент Фернандо Енрiке Кардозо побував в Українi у 2002. Пiд час цього вiзиту також були пiдписанi двостороннi документи - про спiвробiтництво у мирному освоєннi космосу (запуски супутникiв з найефективнiшого, на наш час, бразильського космодрому Алкантара за допомогою українського ракетоносiя ЦИКЛОН_4), про активiзацiю торговельно-економiчного спiвробiтництва тощо. Окрiм зазначених, Україна та Бразилiя пiдписали, зокрема, угоди про спiвпрацю у наступних сферах:

- про мiжрегiональне спiвробiтництво мiж штатами Амазонас, Парана, Рiо-де-Жанейро та Харкiвською, Львiвською та Київською областями, вiдповiдно;

- про порiднення мiст Куритиба та Львiв, Бразілiа та Київ;

- про спiвробiтництво мiж УСПП та Нацiональною конфедерацiєю промисловцiв Бразилiї;

- про спiвробiтництво в галузi енергетичного машинобудування;

- про спiвробiтництво в галузi освiти мiж низкою вищих навчальних закладів двох країн.

Президент Кучма знов вiдвiдав Бразилiю у 2003 роцi. А у травнi 2004 року Президент Луїз Інасiо Лула да Сiлва вiдвідав Україну, з метою продовжити та розширити двостороннi вiдносини мiж двома країнами.

Основні віхи двостороннього співробітництва між Бразилією та Україною

1. Проект по поставці з України до Бразилії готових форм інсуліну та передача технологій по його виробництву фундації Освалдо Круз. На сьогоднішній день український виробник - завод «Індар» - поставив 7 лотів по 500 тисяч флаконів інсуліну та завершив перший з чотирьох етапів передачі технологій бразильськіим спеціалістам. Цей проект має політичне значення не лише для двох країн, але й для всього світу, оскільки - вдруге (після України) за останні десятиліття - завдяки власному виробництву країна звільняється від залежності у забезпеченні хворих на діабет від багатонаціональних корпорацій, які застосовують таку цінову політику, яка виключно задовольняє їхні фінансові апетити, незважаючи на потреби хворих і фінансові можливості державних соціальних програм.

2. Співробітництво у космічній галузі: національні космічні агенції двох країн розпочали здійснення проекту «Алкантара-Циклон-Спейс», який передбачає створення пускового майданчика для української ракети-носія Циклон_4 на бразильському космодромі Алкантара. Окрім виводу на орбіту бразильських та українських супутників, проект передбачає комерційні запуски в інтересах третіх країн.

3. Успішно відбувся проект по лікуванню та реабілітації українських дітей, що постраждали від наслідків чорнобильської катастрофи у 1986 році. У рамках проекту українська діаспора у Бразилії прийняла своїм коштом кілька груп дітей у супроводі українських лікарів і надала їм цінну допомогу у відновленні здоровґя. На другому етапі цього проекту у Бразилії, при Університеті м. Куритиба, пройшли стажування кілька груп українських лікарів. Вони отримали підготовку у пересадці кісткового мозку, що необхідна хворим на білокрівґя. Це складна операція, досвіду проведення якої Україна досі не мала. Зараз - завдяки бразильській допомозі - у Києві успішно функціонує новостворений Центр з пересадки кісткового мозку.

Список використаних джерел

1. http://svit.ukrinform.ua/Brazil/brazil.php? menu=attitudes

2. http://catalog.fmb.ru/br6.shtml

3. http://catalog.fmb.ru/br7.shtml

4. http://catalog.fmb.ru/br9.shtml

5. http://www.mfa.gov.ua/brazil/ua/17388.htm - Посольство України в Бразилії

6. http://econ-house.ru/svitova-ekonomika/27/816_zovnishnoekonomichni-zv-yazki-brazili % D1% 97

7. http://www.bestreferat.ru/referat_106847.html

8. http://brasil.kiev.ua/ukr/relacoes-internacionais/53_i-i.html

9. Шакиров А.Р. Бразильская экономика и финансовая система в 2001-2002 гг. // Латинская Америка. - 2003 - №5 - С. 38 - 46.

Размещено на Allbest.ru