SWOT-аналіз природно-ресурсного потенціалу Харківської області

Размещено на http://www.allbest.ru

Розділ 1. Загальна характеристика Харківської області

1. Географічне розташування

Харківська область - одна з 24-х адміністративних областей України. Довжина регіону з півночі на південь складає 210 км, із сходу на захід - 225 км. Площа Харківської області - 31,4 тис. кв. км. (5,2% території України). За цим показником регіон посідає 4-е місце в країні, поступаючись лише Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областям.

На сході Харківська область межує з Луганською, на південному сході - з Донецькою, на південному заході - з Дніпропетровською, на заході та північному заході - з Полтавською і Сумською областями України, на півночі та північному сході з Бєлгородською областю Російської Федерації. Таким чином, регіон є прикордонною територією.

Харківська область має вигідне географічне розташування:

-з'єднує Російську Федерацію з країнами Центральної та Східної Європи;

-через територію області проходять стратегічні автомагістралі: Київ --Харків - Ростов; Москва - Харків - Сімферополь;

Місто Харків - головний вузловий центр залізничного сполучення східної --України, що обслуговує шість суміжних областей, у місті є міжнародний аеропорт, що приймає пасажирські літаки усіх типів.

2. Природні умови і ресурси

У ландшафтному відношенні територія Харківської області належить до лісостепової (центральні, північні та західні райони) та степової зон (південні та західні райони) лівобережної частини України. Її територія характеризується компактністю, рівнинним рельєфом. Клімат Харківської області помірно континентальний, його варіація на території регіону незначна. Коливання середньорічної температури відбувається в межах від + 21° С влітку до - 7° С зимою. Середньорічна кількість опадів складає приблизно 540 мм. Ступінь континентальності, що виявляється в контрастності сезонних метеопоказників, зростає на території області із заходу на схід.

Природно-ресурсний потенціал Харківської області складається з мінеральних, водних, земельних, лісових, фауністичних та природно-рекреаційних ресурсів. Регіон за природно-ресурсним потенціалом (4,3% від сумарного в Україні) займає 5-е місце в Україні після Донецької (12,3%), Дніпропетровської (10,9%), Луганської (8,8%) областей та Автономної Республіки Крим (6,0%). В Харківській області головними природними ресурсами є земельні та мінеральні.

Загальна площа сільськогосподарських земель в регіоні становить 3141,8 тис. га, в тому числі сільськогосподарських угідь - 2423,3 тис. га (77,1% загальної площі земель), ріллі - 1953 тис. га. В межах Харківської області нараховується понад 150 різновидів ґрунтів. Майже половину території регіону займають чорноземи звичайні. Вони охоплюють величезні масиви на схід від м. Харкова, займаючи північно-східну частину території області. Друга, південна половина території Харківської області зайнята чорноземами звичайними і чорноземами слабко- і середньогумусними. В окремих місцях регіону зустрічаються малогумусні чорноземи зі слабкою структурою. Поряд з типовими чорноземами, але на значно меншій площі, під впливом гігроморфних умов, сформувались солонцюваті та лугові чорноземи.

Мінерально-сировинна база Харківської області на 37,6% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (газ, нафта, конденсат, кам'яне та буре вугілля), на 50,7% - з сировини для виробництва будівельних матеріалів, решту становить сировина кольорових металів (рудопрояви срібла, родовища германія, розсипні родовища титан-цирконієвих руд), прісні мінеральні підземні води. Газ природний в регіоні представлено 43 родовищами, сумарні видобувні балансові запаси яких становлять 320,8 млрд. м. куб. або 30% запасів України. Перспективні прогнозні ресурси газу в Харківській області складають майже 700 млрд м. куб. Нафта в Харківській області представлена 11 родовищами з балансовими видобувними запасами 5,6 млн т. В регіоні відомі 33 родовища конденсату з видобувними запасами 11,2 млн т, що складає 13,47% загальноукраїнських запасів. Поряд з родовищами горючих копалин найважливіше значення для економіки регіону мають родовища твердих корисних копалин. До державного балансу України по Харківській області занесено 187 родовищ 15 видів твердих корисних копалин (вугілля, формувальні та скляні піски, цементна сировина та інші), з яких 71 родовище з 11 видами корисних копалин експлуатується.

Важливу роль серед мінеральних ресурсів регіону відіграють запаси кам'яного вугілля, яке представлене 6 родовищами з промисловими запасами 1987,1 млн т. Буре вугілля в Харківській області представлене одним родовищем із запасами - 390 млн т, яке підготовлене до промислового освоєння. В регіоні розвідано 3 родовища формувальних пісків (Гусарівське, Вишнівське і Благодатівське) із загальними запасами 211,3 млн т. Два з них розробляються (Гусарівське і Вишнівське) із загальними запасами 125,2 млн т.

Харківська область має добре розвинену сировинну базу промисловості будівельних матеріалів. На її території налічується 150 родовищ корисних копалин, що застосовуються в будівництві, з яких 67 розробляються. Цементна сировина в регіоні представлена трьома родовищами (Шебелинське, Куп'янське, Великобурлуцьке) із загальними запасами 420,1 тис. куб. Розробляється Шебелинське родовище. Харківська область повністю забезпечена власною сировиною і, крім того, має перспективи для розширення її бази. Аналогічне становище і зі скляною сировиною. Балансом враховано 2 родовища (Новоселівське та Берестовеньківське), з яких розробляється Новоселівське із запасами 27,9 млн т, що повністю забезпечує потреби області і більшості заводів України у виробництві скляної продукції. Існують можливості й для подальшого розвитку цієї сировинної бази.

3. Характеристика населення

На 1 січня 2010 р. наявне населення Харківської області становило 2769,1 тис. осіб, з якого 79,96% складало міське і 20,04% - сільське населення.

В табл. 1.1 наведено природний рух населення по містах та районах Харківської області в 2002 - 2009 рр.

Таблиця 1.1

Природний рух населення по містах та районах в 2002-2009 рр.

Адміністративні одиниці	Кількість народжених	Кількість померлих	Природний приріст, скорочення (-)
	2009р.	2002р.	2009р.	2002р.	2009р.	2002р.
На 1000 жителів
міста
м. Харків	9,2	6,5	12,2	13,0	-3	-6,4
м. Ізюм	8,9	7,7	16,3	16,8	-7,4	-9,2
міськради
Куп'янська	10,4	8,3	16,4	17,7	-6	-9,4
Лозівська	10,5	7,8	14,4	14,0	-3,9	-6,2
Люботинська	10,6	6,8	21,6	21,6	-11	-14,7
Первомайська	10,6	7,0	14,3	13,5	-3,7	-6,4
Чугуївська	11,1	7,5	16,2	14,5	-5,1	-7,1
райони
Балаклійський	10	7,6	18,6	18,1	-8,6	-10,5
Барвінківський	11,8	8,3	18,8	20,3	-7	-12,0
Близнюківський	10,7	8,1	17,5	21,4	-6,8	-13,3
Богодухівський	10,5	7,5	20,1	20,9	-9,6	-13,4
Борівський	10,2	8,8	20,9	22,0	-10,7	-13,3
Валківський	10,2	7,1	21,2	23,0	-11	-15,9
Великобурлу-цький	10,3	8,4	18,4	21,3	-8,1	-12,9
Вовчанський	9,9	7,8	22,3	22,1	-12,4	-14,3
Дворічанський	11,1	7,4	20,6	21,0	-9,5	-13,6
Дергачівський	10,7	7,7	18,5	18,8	-7,8	-11,0
Зачепилівський	11	8,0	18,8	20,2	-7,8	-12,1
Зміївський	10,2	7,2	19,6	17,8	-9,4	-10,6
Золочівський	11,5	7,1	22,7	22,3	-11,2	-15,2
Ізюмський	10,1	8,4	26,4	25,6	-16,3	-17,2
Кегичівський	11,8	9,5	17,7	17,5	-5,9	-8,0
Коломацький	9,6	7,3	21,5	26,4	-11,9	-19,1
Красноградський	10,5	8,3	17,8	17,9	-7,3	-9,7
Краснокутський	9,9	7,7	20,4	22,4	-10,5	-14,7
Куп'янський	10	7,3	20,9	20,9	-10,9	-13,6
Лозівський	10,3	8,2	17,9	18,0	-7,6	-9,8
Нововодолазький	10,5	7,9	22	21,4	-11,5	-13,5
Первомайський	9,9	7,2	25,2	19,7	-15,3	-12,5
Печенізький	7,9	6,4	21,9	21,3	-14	-14,8
Сахновщинський	11,8	8,3	18,5	18,3	-6,7	-10,0
Харківський	10,5	7,1	17,5	18,3	-7	-11,2
Чугуївський	10,1	7,7	19,7	18,1	-9,6	-10,5
Шевченківський	11,4	9,4	18,1	18,8	-6,7	-9,4

Незважаючи на загальну позитивну тенденцію щодо зміни кількості народжених та померлих, по всім містам та районам Харківського регіону спостерігається природне скорочення населення. Найбільше скорочення населення спостерігається у сільській місцевості, а також у м. Ізюмі та м. Люботині, та в Ізюмському районі. Одним з параметрів, що визначає якість життя населення, є середньомісячна заробітна плата працюючих. В таб 1.2 наведено середньомісячну номінальну заробітну плату працівників по містах та районах Харківської області в 2007 - 2009 рр.

Таблиця 1.2

Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників по містах та районах Харківської області в 2007 - 2009 рр.

Назва районів та міст	2007 рік	2008 рік	2009 рік
	грн	ранг	грн	ранг	грн	ранг
1	2	3	4	5	6	7
Харківська область
міста та міські ради
м. Харків	1322	1	1765	2	1893	2
м. Ізюм	905	6	1242	6	1328	6
м. Куп'янськ	1310	2	1804	1	1931	1
м. Лозова	1208	3	1668	3	1662	4
м. Люботин	1176	4	1643	4	1747	3
м. Первомайський	874	7	1221	7	1305	7
м. Чугуїв	997	5	1305	5	1441	5
райони
Балаклійський	1484	2	1993	2	2177	2
Барвінківський	829	24	1167	23	1294	23
Близнюківський	783	27	1124	27	1232	25
Богодухівський	838	22	1195	21	1303	21
Борівський	807	26	1247	14	1357	15
Валківський	896	15	1257	13	1350	16
Великобурлуцький	880	17	1189	22	1380	13
Вовчанський	938	12	1307	11	1460	10
Дворічанський	824	25	1220	18	1298	22
Дергачівський	1172	4	1491	4	1641	4
Зачепилівський	858	19	1204	20	1308	19
Зміївський	1328	3	1717	3	1931	3
Золочівський	867	18	1227	16	1308	19
Ізюмський	921	13	1215	19	1448	11
Кегичівський	1108	6	1485	5	1547	6
Коломацький	842	21	1159	24	1179	27
Красноградський	1516	1	2079	1	2371	1
Краснокутський	915	14	1271	12	1325	17
Куп?янський	832	23	1129	26	1189	26
Лозівський	883	16	1222	17	1365	14
Нововодолазький	1052	8	1410	9	1412	12
Первомайський	1043	9	1369	10	1566	5
Печенізький	939	11	1239	15	1236	24
Сахновщинський	856	20	1155	25	1312	18
Харківський	1140	5	1466	6	1523	7
Чугуївський	1102	7	1458	7	1516	8
Шевченківський	987	10	1425	8	1470	9

В 2009 р. перші три місця за рівнем середньомісячної заробітної плати займають Красноградський, Балаклійський та Зміївський райони відповідно. Найнижчий рівень заробітної плати в Коломацькому, Куп'янському, Близнюківському районах. Іншим параметром якості життя населення є рівень безробіття, який також достатньо диференційована за районами Харківської області. В табл. 1.3 наведено рівень зареєстрованого безробіття по містах та районах Харківської області в 2007 - 2009 рр.

Таблиця 1.3

Рівень зареєстрованого безробіття по містах та районах Харківської області в 2007 - 2009 рр.

Адміністративні одиниці	2007 рік	2008 рік	2009 рік
	%	ранг	%	ранг	%	ранг
Харківська область	2,1		2,7		1,8
міста та міські ради
м. Харків	0,67	2	0,97	2	0,83	7
м. Ізюм					4,4	2
м. Куп'янськ					2,71	4
м. Лозова					3,56	3
м. Люботин	2,9	1	3,4	1	1,85	5
м. Первомайський					5,31	1
м. Чугуїв					1,57	6
райони
Балаклійський	3,9	14	5	15	3,66	12
Барвінківський	4,3	12	6	12	3,91	9
Близнюківський	3,7	15	7,4	10	3,34	14
Богодухівський	2,8	21	3,7	21	2,49	19
Борівський	10,7	1	11	1	5,93	3
Валківський	1,7	26	3,1	23	1,37	24
Великобурлуцький	6,5	8	7,6	9	3,78	11
Великобурлуцький	6,9	7	8.7	7	3,88	10
Дворічанський	9,1	2	10,5	2	6,51	2
Дергачівський	2,2	23	2,6	26	1,2	26
Зачепилівський	3,3	17	5,3	14	2,21	21
Зміївський	2,1	24	2,9	25	1,25	25
Золочівський	4	13	5	15	2,57	18
Ізюмський	5,3	10	6,9	11	4,4	8
Кегичівський	7,9	4	9,6	3	5,81	4
Коломацький	5,4	9	7,8	8	7,85	1
Красноградський	3,3	17	3,4	22	2,7	17
Краснокутський	7,7	5	9,6	3	4,78	7
Куп? янський	3,3	17	4,3	18	2,71	16
Лозівський	4,5	11	4,9	17	3,56	13
Нововодолазький	3,2	20	4	20	2,35	20
Первомайський	8,5	3	9,3	5	5,31	6
Печенізький	2,7	22	4,2	19	1,71	22
Сахновщинський	3,6	16	6	12	2,99	15
Харківський	0,5	27	0,9	27	0,4	27
Чугуївський	2	25	3,1	23	1,57	23
Шевченківський	7,5	6	8,8	6	5,77	5

Отже, в 2009 році найбільший рівень безробіття в Коломацькому, Дворічанському та Борівському районах.

4. Адміністративно-територіальний поділ

До складу Харківської області станом на 1 січня 2010 р. входили 27 адміні-стративних районів, 17 міст, у тому числі 7 обласного значення (Харків, Ізюм, Куп'янськ, Лозова, Люботин, Первомайський, Чугуїв), 61 селище міського типу, 381 сільська рада, 1681 сільський населений пункт.Найбільші за пло-щею Балаклійський, Вовчанський, Ізюмський, Лозівський та Харківський райони. За чисельність та щільністю населення значно переважає інші райони м. Харків та Харківській район. Серед найбільш розвинених промислових районів регіону виділяються Балаклійський і Дергачівський, а також міста обласного значення Чугуїв, Куп'янськ та Ізюм. Майже 80% населення Харківської області мешкає у містах. До районів Харківської області з пере-важно міським населенням входять: Балаклійський (62,6%), Вовчанський (58,1%), Дергачівський (71,1%), Печенізький (51,9%) та Чугуївський (58%) райони.

Особливості соціально-економічного розвитку в вигідному географічному положенні та наявному природно-ресурсному потенціалі сприяють прискореному соціально-економічному розвитку Харківської області, внаслідок чого вона займає важливе місце в економіці України (табл. 1.4).

Слід відзначити позитивну тенденцію таких важливих показників як збільшення валового регіонального продукту, обсягів реалізованих промислової продукції та послуг, а також збільшення середньомісячної номінальної заробітної плати працівників та зменшення рівня зареєстрованого безробіття. Проте існує стійка негативна тенденція до зниження обсягів реалізації продукції сільського господарства, а також обсягів інвестицій в основний капітал. Знижуються обсяги як імпорту, так і експорту товарів та послуг. Відбувається природне скорочення чисельності населення.

Таблиця 1.4

Харківська область у масштабі України в 2009 р.

Показники	Україна	Харківська область	Питома вага, %	Місце в Україні
Територія, тис. км2	603,5	31,4	5,20	4
Чисельність наявного населення на 1 січня 2010 р., тис. Осіб	45962,9	2769,1	6,02	4
Середньомісячна заробітна плата, грн	1906	1804	8
Валовий регіональний продукт (у фактичних цінах), млн грн*	948056	59389	6,26	4
Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу (у фактичних цінах), грн*	20495	21294	6
Обсяг реалізованої промислової продукції, робіт, послуг (у фактичних цінах), млн грн*	916618,3	43170	4,71	6
Продукція сільського господарства (у порівнянних цінах), млн грн	102093	4980	4,87	6
Роздрібний товарообіг підприємств, млн грн	230955,3	15976,1	6,91	4
Обсяги експорту товарів, млн дол. США	39695,7	1307,1	3,29	8
Обсяги імпорту товарів, млн дол. США	45433,1	1451,0	3,19	7
Прямі іноземні інвестиції, млн. дол. США	40026,8	2054,7	5,13	3

* - на 1 січня 2009 р

5. Загальна характеристика господарства і галузей її спеціалізації

а) Промисловість

Харківська область - великий промисловий центр України, в якому представлені практично всі види економічної діяльності. За 2000-2008рр. обсяг промислового виробництва в області збільшився в 2,1 р. У 2009р. наслідком фінансової та економічної кризи стало скорочення обсягів виробництва проти попереднього року на 20,3%. У добувній промисловості падіння обсягів продукції становило 0,5%, переробній - 23,3%, виробництві та розподіленні електроенергії, газу, води - 14,8%.

Галузі спеціалізації: багатогалузеве машинобудування, нафтова і газова, хімічна, харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів.

На рис 1.1 наведено структуру промислового виробництва в Харківській області у 2001 та 2009 році.

Структура промислового виробництва 2001 рік

Структура промислового виробництва 2009р.

1 - машинобудування; 2 - харчова промисловість; 3 - хімічна та нафтохімічна промисловість; 4 - виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; 5 - добувна промисловість; 6 - інше виробництво.

Структура промислового виробництва в 2009 р. порівняно з 2001 р. змінилась за рахунок скорочення частки машинобудування - на 7,8%, добувної та хімічної промисловості - на 1,7% та зростання іншого виробництва - на 20%. В структурі промислового виробництва регіону переважають харчова промисловість, машинобудування й металообробка, а також виробництво коксу, хімічна та нафтохімічна промисловість.

б) Сільське господарство

Харківська область - одна з трьох найбільших областей України за площею сільськогосподарських угідь (2419 тис. га) - на перспективу до 2030 р., вірогідно залучатиме в АПК 77% своєї території (табл.1.5).

Таблиця 1.5

Сільськогосподарське освоєння території Харківської області

Районний поділ	Територія	Сільськогосподарські угіддя	Освоєння території, %
	кв. км	%	тис. га	%
Область всього	31418,5	100,0	2419,1	100,0	77,0
Лісостеп	6840,4	21,8	515,3	21,3	75,3
Приміська зона	7328,8	23,3	496,9	20,5	67,8
Степ	17249,3	54,9	1406,9	58,2	81,6

У лісостеповій частині області в сільському господарстві буде використано біля 75% території, зокрема у приміській - 68%, у степовій - 81,5%. До приміської зони віднесено Харківський, Чугуївський, Нововодолазький, Зміївський, Дергачівський та Валківський райони. Проте тривалий час приміським залишатиметься виключно Харківський район. До лісостепової зони крім того будуть належати Печенізький, Краснокутський, Красноградський, Коломацький, Золочівський, Вовчанський та Богодухівський райони. Ця частина області має переваги розміщення й природнокліматичних ресурсів, що позначатиметься на їх розвитку.

В табл.1.6 наведено валову продукцію сільського господарства та її основні складові в Харківській області в 1990 - 2008 рр.

Таблиця 1.6

Валова продукція сільського господарства в Харківській області в 1990 - 2008 рр.

Показники	Рік
	1990	2000	2008
	млн грн	місце в Укр	питома вага, %	млн грн	місце в Україні	питома вага, %	млн грн	місце в Україні	питома вага, %
Валова продукція сільського господарства	7762,9	3	5,3	4310,0	3	5,5	5612,2	6	5,4
Валова продукція тваринництва	4260,4	5	5,4	1687,5	6	4,9	1738,9	8	4,4
Валова продукція рослинництва	3502,5	3	5,3	2622,5	3	6,0	3873,3	4	6,0

Зниження обсягів валової продукції сільського господарства в Харківській області з 7762,9 млн грн до 5612,2 млн грн у 1990 р. та 2008 р. відповідно, відбувається в наслідок загального погіршення стану сільського господарства в Україні, про що свідчить збереження питомої ваги регіону в цій галузі. Проте поступово втрачається позиція Харківської області у порівнянні з іншими регіонами України, а саме регіон за цим показником у 1990 р. займав 3-є місце проти 6-го у 2008 р. Найбільші негативні зміни відбуваються у тваринництві Харківської області, що вплинуло на загальний розвиток сільського господарства регіону. Обсяги валової продукції тваринництва Харківської області в 1990 - 2008 рр. скоротилися більш ніж на 40%, проти підвищення обсягів валової продукції рослинництва майже на 10%. Найбільше скорочення обсягів реалізації молока та молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами у 2009 році у порівнянні з 1990 роком спостерігається в Коломацькому районі Найбільше скорочення обсягів реалізації молока та молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами у 2009 році у порівнянні з 1990 роком спостерігається в Коломацькому районі.

в) Транспорт

Всіма видами транспорту області за 2009р. перевезено (відправлено) 57,8 млн т. вантажів, 617,3 млн пасажирів. В останні роки призупинено падіння обсягів вантажних і пасажирських перевезень, але ці обсяги ще значно нижче рівня 1990р. (по вантажних перевезеннях - майже у п'ять разів, по пасажирських - у два рази). Порівняно з попереднім роком відправлення вантажів залізничним транспортом по Харківській області скоротилось на 15,9% , пасажирів - на 6,4%. На автомобільному транспорті на протязі останніх років спостерігалося поступове зростання вантажних і пасажирських перевезень, але у 2009 р. ці обсяги значно скоротилися . За рік підприємствами області усіх форм господарювання (з урахуванням обсягів перевезень, виконаних підприємцями - фізичними особами) перевезено 28,9 млн т. вантажів (менше на 36,3%), 160,7 млн пасажирів (менше на 4,3%).

Останнім часом збільшується кількість підприємців - фізичних осіб, які отримали ліцензію на виконання вантажних і пасажирських перевезень. Порівняно з попереднім роком кількість підприємців, які отримали ліцензію на виконання внутрішніх вантажних перевезень, зросла на 6% і дорівнювала 3243 особи, міжнародних - скоротилася на 2,1% (648 осіб). Перевізники малого бізнесу виконують всі види пасажирських перевезень: внутрішньоміські, приміські, міжміські, міжнародні, їх доля в загальному обсязі сягає біля 40%.

З метою поліпшення транспортної інфраструктури та надання послуг громадського транспорту в межах підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в місті продовжується оновлення трамвайного, тролейбусного та автобусного парків, здійснюється реконструкція трамвайних колій і тролейбусних ліній, будівництво автовокзалу для перевезення авіапасажирів, капітальне будівництво метрополітену. Проводиться реконструкція Міжнародного аеропорту м. Харкова.

6. Економічні, соціальні,екологічні проблеми. Екологічна ситуація

Екологічний стан Харківської області характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримує наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища. Харківський регіон має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами і посідає 24 місце серед областей України (1,8% від загальних водних ресурсів України з урахуванням припливу від суміжних територій).

За масштабами забруднення навколишнього природного середовища Харків посідає 15 - 17 місце в Україні. У таблиці 1.7 наведено обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та мобільних джерел по районах Харківської області у 2009 році. У 2000 - 2009 рр. серед міст обласного підпорядкування найбільші викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та мобільних джерел зафіксовано у м. Харкові та м. Куп'янську, а серед районів Харківської області лідирують Зміївський, Балаклійський, Чугуївський та Харківський райони.

Таблиця 1.7

Таблиця обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та мобільних джерел по районах Харківської області у 2009 році.

Райони	Обсяги викідів
Зміївський	98,3
Балаклійський	14,0
Чугуївський	13,0
Дергачівський	9,0
Харківський	8,9
Красноградський	6,4
Вовчанський	3,2
Кегичивський	3,0
Богодухівський	2,6
Валківський	2,3
Нововодолазький	2,1
Краснокутський	2,1
Великобурлуцький	2,0
Лозівський	1,8
Золочівський	1,8
Борівський	1,6
Шевченківський	1,5
Куп'янський	1,3
Сахновщинський	1,2
Ізюмський	1,2
Барвінківський	1,2
Дворічанський	1,1
Близнюківський	1,1
Первомайський	1,0
Зачепилівський	0,8
Печенізький	0,6
Коломатський	0,6
Всього по області	183,7

Екологічний стан Харківської області ускладнюється через невирішені проблеми в поводжені з твердими побутовими відходами (ТПВ). Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 65 - 95% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40 - 70% населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільській місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ - 10 - 25%).

Найбільша площа спеціалізованих сховищ організованого складування (поховання) твердих побутових відходів знаходиться у м. Харкові, м. Чугуєві, м. Куп'янські та м. Лозовій, а також у Зміївському, Дергачівському та Лозівському районах. Частково токсичні промислові відходи І та ІІ класу небезпеки передаються на утилізацію спеціалізованим підприємствам; промислові відходи ІV класу небезпеки та частково ІІІ класу вивозяться на полігони твердих побутових відходів, що негативно впливає на екологічний стан Харківського регіону та України в цілому.

В табл. 1.8 наведено дані щодо утворення відходів I - III класів небезпеки по районах області у 2009 році.

Таблиця 1.8

Таблиця Утворення відходів I - III класів небезпеки по районах Харківської області у 2009 році

Райони області	Утворення відходів
Зміївський	2222,5
Балаклійський	1337,3
Чугуївський	311,1
Дергачівський	143,1
Харківський	531,7
Красноградський	672,9
Вовчанський	153,0
Кегичівський	42,0
Богодухівський	40,9
Валківський	57,1
Нововодолазький	297,9
Краснокутський	3,3
Великобурлуцький	170,7
Лозівський	114,2
Золочівський	43,6
Борівський	1,3
Шевченківський	31,8
Куп?янський	8,0
Сахновщинський	0,4
Ізюмський	31,4
Барвінківський	8,3
Дворічанський	0,2
Близнюківський	0,6
Первомайський	36,2
Зачепилівський	2,8
Печенізький	1,1
Коломатський	8,3

В 2009 р. найбільше грошей до центрального бюджету перерахував м. Харків та Чугуївський район, а найбільші субвенції з державного бюджету на одну особу - 625,5 грн - отримав м. Ізюм та Зміївський район - 680 грн. Найбільші витрати на одну особу в м. Первомайському - 1912,1 грн та Лозівському районі - 2612,6 грн. Найбільші частки субвенцій у витратах у містах Чугуїві та Харківському. Найбільш гостро стоїть питання утилізації відходів в містах Харкові, Лозовій, Куп'янську, а також Зміївському, Балаклійському, Красноградському та Харківському районах.

7. Економічні зв'язки з іншими регіонами України, із зарубіжжям

В табл. 1.9 наведено обсяги експорту-імпорту товарів Харківського регіону у 2001 - 2009 рр.

Підвищення обсягів експорту товарів в Харківській області в 2001 - 2009 рр. більш ніж у 3 рази дозволило піднятись в гору у рейтингу за цим показником серед регіонів України лише на одну позицію. Також в Харківській області в 2001 - 2009 рр. відбулося підвищення обсягів імпорту, проте це не дозволило зайняти вище місце у порівнянні з іншими регіонами України

Таблиця 1.9

Обсяги експорту-імпорту товарів Харківського регіону у 2001 - 2009 рр.

	2001 рік	2009 рік	2009 р. у %
	Україна	Харків. обл.	ранг	Україна	Харків. обл.	ранг	Україна	Харків. обл.
Експорт
К-ть підприємств	13822	949	3	16089	951	3	116,4	100,2
Вартість, млн дол. США	16264,7	430,4	9	39695,5	1307,1	8	244,1	303,7
Імпорт
К-ть підприємств	20848	1401	6	24054	1268	5	115,4	90,5
Вартість, млн дол. США	15775,1	475,5	7	45433,1	1451	7	288,0	305,2

Зовнішньоекономічний оборот товарів Харківської області в 2009 р. складав 2758,2 млн дол. США, в тому числі експорт - 1307,2 млн дол. США та імпорт - 1451,0 млн дол. США. Протягом 2009р. підприємства Харківської області експортували продукцію до 115 країн світу, імпортні товари надійшли до підприємств із 113 країн. За останні 9 років експорт товарів зріс у 4,2 раза, імпорт - у 3,2 раза. Основні позиції експорту регіону представлені на рис. 1.1

Структура експорту продукції Харківської області у 2002 році.

Структура експорту продукції Харківської області у 2009 році

Як видно з рис. 1.1, в 2009 р. порівняно з 2002 р. структура експорту в Харківській області змінилась за рахунок скорочення частки продукції машинобудування та хімічної промисловості та збільшення частки сільськогосподарської та харчової продукції.

У 2009 р. підприємства та організації Харківської області експортували продукцію до 114 країн світу, імпортні товари надійшли до підприємств із 113 країн. Експортні поставки складали 1307,2 млн дол. США, що на 15,7% менше, ніж у 2008р., імпортні надходження зменшились на 41,5% і становили 1451,0 млн дол. США.Протягом 2009р. експортні операції здійснювало 951 підприємство регіону, імпортні товари надійшли до 1268 підприємств області.

Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 143,9 млн дол. США (за відповідний період 2008р. - 928,7 млн дол. США).Від'ємне сальдо область мала з 74 країною світу. У значних обсягах від'ємне сальдо склалося з такими країнами, як Німеччина - 87,1 млн дол., Російська Федерація - 52,1 млн дол., США - 55,9 млн дол., Китай - 55,3 млн дол., Італія - 47,3 млн дол., Польща - 27,3 млн дол., Чеська Республіка - 21,7 млн дол., Індія - 22,9 млн дол., Франція - 16,0 млн дол., Австрія - 16,5 млн дол., Фінляндія - 16,2 млн дол. Основними товарами, які експортувалися за межі України, були котли, машини, апарати та механічні пристрої (18,7% від загальної вартості експорту), електричні машини і устаткування (11,8%) та зернові культури (10,1%). Основу імпорту становили котли, машини, апарати та механічні пристрої (12% від загальної вартості імпорту), полімерні матеріали, пластмаси (9,5%) та наземні транспортні засоби, крім залізничного (6,4%).

В 2009 році підприємствами та організаціями було експортовано готової продукції з давальницької сировини на 23,8 млн дол. Із загального обсягу експортованої готової продукції з давальницької сировини 34,9% припадало на енергетичні матеріали, 25,3% - на папір та картон, 22,7% - на котли, машини, апарати і механічні пристрої. Основні партнери - Туреччина, Російська Федерація та Китай. В табл. 1.10 наведено обсяги експорту-імпорту товарів по містах та районах за 2009 рік.

Провідне місце в зовнішньоторговельних операціях області займали підприємства та організації м. Харкова (78% від загального обсягу експорту області та 55,6% від загального обсягу імпорту області). Серед міст та районів області найбільші обсяги експорту товарів припадали на м. Ізюм, м. Куп'янськ, м. Лозова та Вовчанський, Дергачівський, Чугуївський, Харківський (безм. Люботин) райони. Найбільші імпортні надходження здійснювались у Харківському (без м. Люботин) районі області.

Таблиця 1.10

Обсяги експорту-імпорту товарів по містах та районах за 2009 рік

Адміністративні одиниці	Експорт	Імпорт
	тис. дол. США	у % до загального обсягу	тис. дол. США	у % до загального обсягу	Сальдо
1	2	3	4	5	6
Харківська область	1307155,2	100,0	1451015,1	100,0	-143859,9
м. Харків	1020058,1	82,7	807406,8	55,6	212651,3
м. Ізюм	60209,6	4,6	2656,7	0,2	57552,9
м. Куп?янськ	25359,8	1,9	37422,3	2,6	-12062,5
м. Лозова	23595,3	1,8	2977,9	0,2	20617,4
м. Люботин	…*	…*	…*	…*	…*
м. Первомайський	2116,5	0,2	…*	…*	…*
м. Чугуїв	2316,8	0,2	24347,3	1,7	-22030,5
райони
Балаклійський	2559,8	0,2	87450,0	6,0	-84890,2
Барвінківський	…*	…*	-	-	…*
Близнюківський	…*	…*	-	-	…*
Богодухівський	3595,9	0,3	…*	…*	…*
Борівський	…*	…*	…*	…*	…*
Валківський	3591,9	0,3	…*	…*	…*
Великобурлуцький	3396,2	0,3	…*	…*	…*
Вовчанський	12730,9	1,0	1332,1	0,1	11398,7
Зачепилівський	-	-	…*	…*	…*
Зміївський	7768,4	0,6	3712,9	0,3	4055,5
Золочівський	…*	…*	…*	…*	…*
Ізюмський (без м. Ізюма)	…*	…*	…*	…*	…*
Дергачівський	16430,4	1,3	33659,1	2,3	-17228,8
Дворічанський	-	-	-	-	-
Кегичівський	…*	…*	…*	…*	…*
Коломацький	-	-	-	-	-
Красноградський	941,8	0,1	…*	…*	…*
Краснокутський	…*	…*	…*	…*	…*
Куп?янський (без м. Куп?янська)	…*	…*	…*	…*	…*
Лозівський (без м. Лозової)	775,2	0,1	117,9	0,0	657,3
Нововодолазький	5207,4	0,4	1145,5	0,1	4061,8
Первомайський (без м. Первомайський)	…*	…*	-	-	…*
Печенізький	…*	…*	…*	…*	…*
Сахновщинський	…*	…*	…*	…*	…*
Харківський (без м. Люботина)	93802,8	7,2	432782,7	29,8	-338979,9
Чугуївський (без м.Чугуєва)	9887,7	0,8	9606,0	0,7	281,7
Шевченківський	…*	…*	…*	…*	…*

* - конфіденційна інформація

В табл.. 1.11 наведено інформацію щодо зовнішньої торгівлі послугами з найбільшими торговими партнерами.

Таблиця 1.11

Обсяги зовнішньої торгівлі послугами з найбільшими торговими партнерами у 2009 р.

Країни	Експорт тис. дол. США	Експорт %	Імпорт тис. дол. США	Імпорт %	Сальдо
Усього	204354,9	87,3	376337,0	87,9	-171982,1
Країни СНД	101227,7	79,0	22212,1	90,0	79015,6
з них
Азербайджан	905,4	89,7	1548,6	669,7	-643,2
Казахстан	16257,3	51,3	1913,6	295,0	14343,7
Російська Федерація	77200,4	88,7	17963,2	80,4	59237,2
Туркменістан	3485,3	144,8	21,2	120,2	3464,1
Інші країни світу	103127,2	97,5	354124,9	87,8	-250998,0
з них
Австрія	3335,6	51,3	2845,2	112,1	490,4
Ізраїль	1644,5	116,7	108,6	222,1	1535,9
Індія	6357,3	203,5	631,5	90,6	5725,8
Італія	6238,2	98,0	1397,0	41,0	4841,2
Йорданія	1578,8	114,7	0,5	-	1578,3
Китай	4319,9	92,1	189,9	49,0	4130,0
Кіпр	4366,7	102,6	4471,4	151,7	-104,7
Люксембурґ	2628,7	54,4	26,9	1240,6	2601,8
Монголія	1538,1	128,3	1,0	3,2	1537,1
Нідерланди	2944,8	102,1	15820,6	169,8	-12875,8
Німеччина	4336,3	58,0	13367,2	35,6	-9030,9
Сполучене Королівство	9311,2	165,6	92702,7	78,1	-83391,5
Сполучені Штати Америки	19072,1	93,4	3122,2	84,4	15949,9
Франція	2621,0	161,7	185976,2	105,4	-183355,0
Чеська Республіка	1995,3	687,9	1657,4	115,6	337,9
Швейцарія	3047,0	124,1	25095,1	81,8	-22048,1
Швеція	1810,6	41,9	357,6	624,8	1453,0
Країни ЄС	47675,8	86,9	321742,9	89,8	-274067,1

Найбільша питома вага у загальному обсязі імпорту в 2009 р. припадала на таки країни: серед країн СНД - Російська Федерація (4,8% від загального обсягу імпорту); країн ЄС - Франція (49,4%), Сполучене Королівство (24,6%); інших країн - Швейцарія (6,7%). Порівняно з 2008р. відбулось зменшення обсягів зі Сполученого Королівства - на 21,9%, Російської Федерації - на 19,6%, Швейцарії - на 18,2%. Обсяг імпорту з Франції збільшився на 5,4%.

В структурі експорту послуг за видами економічної діяльності найбільшу питому вагу становили послуги, пов'язані з дослідженнями та розробками - 20,2%, з фінансової діяльності - 18,6%, архітектури та будівництва - 16,4%, інформатизації - 14,6%, освіти - 10%. Порівняно з 2008р. обсяги експорту послуг у сфері інформатизації збільшилися на 15,6%, освіти - на 18,1%, архітектури та будівництва - на 13,3%. Поряд з цим, відбулося зменшення обсягів послуг з фінансової діяльності - на 31,4%, досліджень та розробок - на 9,3%.

В імпорті найбільшу питому вагу становили послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю - 75,1% та консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління - 9,7%. Порівняно з 2008р. обсяги цих послуг зменшилися на 12,3% та на 12,9% відповідно. В табл. 1.12 наведено інформацію по найбільших за обсягами видах послуг у структурі зовнішньої торгівлі Харківської області за 2009 р.За даними розробки 363 підприємства та організації Харківської області надавали послуги партнерам зі 141 країни світу (експорт), 216 підприємств одержало послуги від закордонних партнерів з 86 країн (імпорт). Основна частина підприємств - 91,6% від загальної кількості, розташована у м. Харкові.

На 1 січня 2010р. обсяг прямих іноземних інвестицій в області становив 2054,7 млн дол., що складає 744,4 дол. США на одну особу населення (на початок 2009р. - 580,4 дол. США).

Таблиця 1.12

Найбільші за обсягами види послуг у структурі зовнішньої торгівлі Харківської області за 2009 р.

Види послуг	Експорт	Імпорт
	тис.дол. США	у % до загального обсягу	у % до 2008р.	тис.дол. США	у % до загального обсягу	у % до 2008р.
1	2	3	4	5	6	7
Послуги - усього	204354,9	100,0	87,3	376337,0	100,0	87,9
у тому числі
Послуги в обробній промисловості	8317,1	4,1	69,5	7250,0	1,9	94,9
Послуги, пов'язані з будівництвом	5191,2	2,5	55,7	11,1	0,0	11,7
Послуги готелів і ресторанів	4258,8	2,1	68,4	5462,9	1,5	77,5
Послуги транспорту та зв'язку	9385,6	4,6	90,3	7733,5	2,1	54,6
Послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю	38109,1	18,6	68,6	282565,8	75,1	87,7
Послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам	115471,9	56,5	95,7	65203,6	17,3	96,9
з них
послуги, пов'язані з діяльністю у сфері інформатизації	29734,7	14,6	115,6	9261,0	2,5	133,1
послуги, пов'язані з дослідженнями та розробками	41218,7	20,2	90,7	5087,9	1,4	114,5
консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління	1906,2	0,9	79,5	36630,0	9,7	87,1
послуги, пов'язані з діяльністю у сфері архітектури та будівництва	33569,8	16,4	113,3	2757,3	0,7	77,4
Послуги, пов'язані з державним управлінням	1579,5	0,8	90,3	6529,7	1,7	88,8
Послуги у сфері освіти	20425,8	10,0	118,1	19,5	0,0	131,5

В 2009 році структура прямих іноземних інвестицій в Харківську область змінилась в бік концентрації на трьох основних країнах: Франція, Кіпр та Сполучене Королівство.

На рис. 1.2 наведено структуру прямих іноземних інвестицій в Харківську область по країнах в 2000 - 2009 рр.

На рис. 1.3 наведено структуру прямих іноземних інвестицій в Харківську область за видами економічної діяльності у 2000 - 2009 рр.

Структура прямих іноземних інвестицій в Харківську область по країнах в 2000 - 2009 рр

2000 рік

2009 рік

1 - Франція; 2 - Кіпр; 3 - Сполучене Королівство; 4 - Сполучені Штати Америки; 5 - Російська Федерація; 6 - Швейцарія; 7 - Німеччина; 8 - інші країни.

Структура прямих іноземних інвестицій в Харківську область за видами економічної діяльності у 2000 - 2009 рр.

2000 рік

2009 рік

1 - сільське господарство, мисливство, лісове господарство; 2 - промисловість; 3 - будівництво; 4 - торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; 5 - діяльність готелів та ресторанів; 6 - діяльність транспорту та зв'язку; 7 - фінансова діяльність; 8 - операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям; 9 - державне управління; 10 - освіта; 11 - охорона здоров'я та надання соціальної допомоги; 12 - надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту.

В 2009 році значна частка прямих іноземних інвестицій в Харківську область у 2009 році була спрямована у фінансовий ректор регіону, проти 2000 року, коли значна частка прямих іноземних інвестицій була спрямована в розвиток реального сектору економіки.

В табл. 1.13 приведено інвестиції зарубіжних країн в економіку Харківської області в розрізі районів у 2000 - 2007 рр.

Таблиця 1.13

Інвестиції зарубіжних країн в економіку Харківської області у розрізі районів у 2000 - 2009 рр.

Адміністративні одиниці	Рік
	2000	2009
	тис. дол. США	%	тис. дол. США	%
Харківська область	98844,01	100		100
м. Харків 89088,88 90,13 2054701 85,1
у т.ч. по районах міста:		0
райони області:		0
Балаклійський	1728,87	1,75	1935,1	0,1
Валківський	582,75	0,59	1314,1	0,1
Дергачівський	402,6	0,41	21229,2	1,0
Зміївський	2628,2	2,66	39,9
Первомайський	736,93		5735,2	0,3
Печенізький			5614.1	0,3
Харківський (без м. Люботина)	3675,78	3,72	109365,4	5,3

Основні обсяги іноземних інвестицій спрямовані в м. Харків, проте в останні роки все більше іноземних інвестицій потрапляє і в райони Харківської області.

Згідно з Генеральною схемою планування території України Харківська область по видам та режимам переважного використання відноситься до території з інтенсивною, переважно міською житловою та громадською забудовою з високим та середнім рівнями містобудівного освоєння. В той же час, Харківська область сформувалася як транспортний та транскордонний регіон.

У схемі планування території Харківської області пропонується п'ять основних напрямків розвитку територій, а саме:

Зона урбанізації:

Центрально-Харківська із центром в м. Харків;

Ізюмська із центром в м. Ізюм;

Куп'янська із центром в м. Куп'янськ;

Лозовська із центром в м. Лозова.

Зона транскордонного співробітництва з Росією.

Території переважного оздоровчо-рекреаційного освоєння.

Зони впливу міжнародних транспортних коридорів та транспортних вузлів.

Райони пріоритетної сільськогосподарської діяльності.

РОЗДІЛ 2

1. SWOT- аналіз Харківської області

Таблиця 2.1

Пріоритетність вирішення проблем компонент сталого соціального розвитку Харківської області

Компонента	Проблема
1	2
1-а черга
Демографія та стан здоров' я	Високий рівень захворюваності
	Високий рівень дитячої смертності
	Від'ємне сальдо природного приросту населення
Доходи та витрати	Низький мінімальний розмір пенсії
2-а черга
Споживання продуктів харчування	Недоспоживання фруктів, ягід, горіхів та винограду
	Недоспоживання овочів та баштановних
	Недоспоживання молока та молочних продуктів
Забезпеченість житлом	Недостатня забезпеченість житлом
3-а черга
Споживання продуктів харчування	Недоспоживання картоплі
	Недоспоживання м'яса та м'ясопродуктів
	Недоспоживання яєць
Доходи та витрати	Низька середня зарплата
	Висока частка витрат на харчування в загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств

До першочергової пріоритетності вирішення проблем сталого соціального розвитку Харківської області було віднесено такі: зниження захворюваності населення; зниження дитячої смертності; збільшення розміру пенсій; збільшення природного приросту населення; другої черги пріоритетності - покращання раціону харчування населення та забезпечення населення житлом; третьої черги пріоритетності - покращання раціону харчування населення; збільшення оплати праці; зменшення частки витрат домогосподарств на харчування.

Розрахунки сталого економічного розвитку Харківської області свідчать, що три його компоненти: «Макроекономічна» (124,6%); «Енергетична» (109,8 %) та «Продовольча» (237,3 %) не перевищили свої порогові значення економічної безпеки, інші п'ять, компонент: «Фінансова» (69,7 %); «Зовнішньоекономічна» (68,8 %); Інвестиційна (75,9); «Науково-технологічна та інноваційна» (56,7 %) й «Виробнича» (72,7 %) - його не досягли .Аналіз часткових показників компонент сталого економічного розвитку Харківської області, з методикою, яку наведено у розділі 2, дозволив визначити таку черговість пріоритетності вирішення їх проблем (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Пріоритетність вирішення проблем компонент сталого економічного розвитку Харківської області

Компонента	Проблема
1	2
1 -а черга
Науково-технологічна та інноваційна	Низька частка підприємств, що впроваджують інновації
	Недостатні обсяги реалізованої інноваційної продукції
Виробнича	Високий ступінь зносу основних засобів промисловості
Продовольча	Несамозабезпеченість рибою та рибопродуктами
	Несамозабезпеченість фруктами, ягодами, горіхами та виноградом
	Несамозабезпеченість м'ясом та м'ясопродуктами
2-а черга
Науково-технологічна та інноваційна	Недостатня кількість спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи
Зовнішньоекономічна	Низький рівень покриття експортом імпорту
	Висока питома вага провідної країни-партнера в загальному обсязі зовнішньої торгівлі
Фінансова	Високі обсяги трансфертів з держбюджету
Виробнича	Низька частка у промисловому виробництві машинобудування
Інвестиційна	Значна частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій
Енергетична	Висока частка домінуючого паливного ресурсу у споживанні паливно-енергетичних ресурсів
	Висока енергоємність ВВП
Продовольча	Несамозабезпеченість молоком та молочними продуктами
3-а черга
Науково-технологічна та інноваційна	Низький рівень винахідницької активності
Зовнішньоекономічна	Висока питома вага сировинного та низького ступеня переробки експорту (промисловості) у загальному обсязі експорту товарів
Фінансова	Високий рівень інфляції
Інвестиційна	Недостатні обсяги інвестицій в основний капітал

До першої черги пріоритетності вирішення проблем сталого економічного розвитку Харківської області віднесено такі: підвищення інноваційної активності підприємств; збільшення обсягів реалізації інноваційної продукції; збільшення інвестицій в основні засоби промисловості; збільшення виробництва сільськогосподарської продукції (риби та рибопродуктів; фруктів, ягід, горіхів; м'яса та м'ясопродуктів; другої черги пріоритетності - збільшення науково-технічного персоналу; збільшення диференціації торгових країн-партнерів; вирівнювання зовнішньоторгового сальдо; зниження фінансової залежності регіонів; збільшення продукції машинобудування; зменшення частки прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій; зниження енергоємності продукції; диференціація часток паливно-енергетичних ресурсів у загальному споживанні; третьої черги пріоритетності - стимулювання винахідницької активності й збільшення експорту продукції високих ступенів переробки; зменшення рівня інфляції; збільшення обсягу інвестицій в основний капітал.

Розрахунки сталого екологічного розвитку Харківської області свідчать, що усі три його компоненти: атмосферне повітря (50,4 %); вода (86,0 %) та відходи (33,3 %) не досягли своїх порогових значень економічної безпеки (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Оцінка рівня досягнення порогових значень компонентами (частковими показниками) сталого екологічного розвитку Харківської області в 2008 р.:

1 - атмосферне повітря (викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря); 2 - вода (частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні); 3 - відходи (наявність відходів І - ІІІ класів небезпеки у сховищах та на території підприємств)

Аналіз часткових показників компонент сталого екологічного розвитку Харківської області, з методикою, дозволив визначити таку черговість пріоритетності вирішення проблем (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Пріоритетність вирішення проблем компонент сталого екологічного розвитку Харківської області

Компонента	Проблема
1 -а черга
Відходи	Значні наявні обсяги відходів І - ІІІ класів небезпеки
2-черга
Атмосферне повітря	Висока забрудненість атмосферного повітря
3-я черга
Вода	Висока забрудненість зворотніх вод у загальному водовідведенні

До першої черги пріоритетності вирішення проблем сталого екологічного розвитку Харківської області було віднесено такі: зменшення кількості наявних відходів І-ІІІ класів небезпеки; другої черги пріоритетності - зниження викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря; третьої черги пріоритетності - зниження частки забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні.

Розрахунки сталого економічного розвитку Харківської області свідчать, що три його компоненти: «Макроекономічна» (124,6%); «Енергетична» (109,8 %) та «Продовольча» (237,3 %) не перевищили свої порогові значення економічної безпеки, інші п'ять, компонент: «Фінансова» (69,7 %); «Зовнішньоекономічна» (68,8 %); Інвестиційна (75,9); «Науково-технологічна та інноваційна» (56,7 %) й «Виробнича» (72,7 %) - його не досягли .

Таблиця 2.4

Динаміка соціально-економічного розвитку Харківської області в 2000 - 2009 рр.

Показники	Рік	Темпи зміни, %
	2000	2009
Валовий регіональний продукт (у фактичних цінах), млн грн	8271	59389*	718,04
у розрахунку на одну особу, грн	2799	21294*	760,77
Обсяг реалізованої промислової продукції (у фактичних цінах), млн грн	8640,1	44611,35	516,33
Продукція сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 р.), млн грн	4310	4979,6	115,54
Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах ), млн грн	1372,6	8315,0	605,78
Роздрібний товарообіг (у фактичних цінах), млн грн	2031,3	15976,1	786,50
Обсяг реалізованих послуг (у фактичних цінах), млнгрн9	1582,3	9138,7	577,56
Експорт товарів, млн дол. США	315,3	1307,2	414,59
Експорт послуг, млн дол. США	24,6	204,6	831,71
Імпорт товарів, млн дол. США	450,5	1451	322,09
Імпорт послуг, млн дол. США	5,1	376,5	7382,35
Кількість постійного населення (на кінець року ), тис. осіб	2921,8	2753,5	94,24
Природний приріст, скорочення (-) населення, тис. осіб	-28,5	-15,3	53,68
Рівень зареєстрованого безробіття, відсотків	3,5	1,8	51,43
Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, грн	230	1804	784,35

* - на 1 січня 2009 р.

Аналіз часткових показників компонент сталого економічного розвитку Харківської області, дозволяє визначити таку черговість пріоритетності вирішення їх проблем (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Пріоритетність вирішення проблем компонент сталого економічного розвитку Харківської області

Компонента	Проблема
1	2
1 -а черга
Науково-технологічна та інноваційна	Низька частка підприємств, що впроваджують інновації
	Недостатні обсяги реалізованої інноваційної продукції
Виробнича	Високий ступінь зносу основних засобів промисловості
Продовольча	Несамозабезпеченість рибою та рибопродуктами
	Несамозабезпеченість фруктами, ягодами, горіхами та виноградом
	Несамозабезпеченість м'ясом та м'ясопродуктами
2-а черга
Науково-технологічна та інноваційна	Недостатня кількість спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи
Зовнішньоекономічна	Низький рівень покриття експортом імпорту
	Висока питома вага провідної країни-партнера в загальному обсязі зовнішньої торгівлі
Фінансова	Високі обсяги трансфертів з держбюджету
Виробнича	Низька частка у промисловому виробництві машинобудування
Інвестиційна	Значна частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій
Енергетична	Висока частка домінуючого паливного ресурсу у споживанні паливно-енергетичних ресурсів
	Висока енергоємність ВВП
Продовольча	Несамозабезпеченість молоком та молочними продуктами
3-а черга
Науково-технологічна та інноваційна	Низький рівень винахідницької активності
Зовнішньоекономічна	Висока питома вага сировинного та низького ступеня переробки експорту (промисловості) у загальному обсязі експорту товарів
Фінансова	Високий рівень інфляції
Інвестиційна	Недостатні обсяги інвестицій в основний капітал

Розрахунки сталого екологічного розвитку Харківської області свідчать, що усі три його компоненти: атмосферне повітря (50,4 %); вода (86,0 %) та відходи (33,3 %) не досягли своїх порогових значень економічної безпеки (рис. 2.2).

При розробці стратегії сталого розвитку Харківської області обов'язковою умовою є урахування пріоритетів розвитку регіону, які визначені для нього державою. У Державної стратегії регіонального розвитку до 2015 р. для Харківської області визначено такі пріоритети розвитку по галузям економіки та напрямкам (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Пріоритети розвитку Харківської області в Державній стратегії регіонального розвитку до 2015 р.

Галузь або напрямок	Пріоритети розвитку
Паливно-енергетичний комплекс	Технологічне оновлення паливно-енергетичного комплексу
Транспорт	Розбудова та модернізація транспортної інфраструктури і розвиток логістики, галузей зв'язку та телекомунікації
Житлово-комунальне господарство	Реформування житлово-комунального господарства, забезпечення населення якісною водою
Високі та наукоємні технології	Розвиток високотехнологічного та наукоємного виробництва (в першу чергу машинобудування, авіабудування) Впровадження високих технологій в освіті, медицині, галузі зв'язку та телекомунікації
Ресурсо- та енергозбереження	Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
Прикордонне співробітництво	Посилення прикордонного співробітництва

Обов'язковою умовою розробки та успішної реалізації заходів з виконання стратегії сталого розвитку Харківської області є і врахування поглядів населення регіону (громади), для якого вона розроблена і яке безпосередньо буде її реалізовувати.

На рис. 2.2 наведено діаграму структури проблем, які жителі Харківської області вважають пріоритетними і які підлягають першочерговому вирішенню.

Рис. 2.2 Діаграма структури проблем сталого розвитку Харківської області (на основі пропозицій жителів регіону):

1 - доходи та пенсії; 2 - якість та вартість послуг системиохорони здоров'я; 3 - якість та вартість продуктів харчування; 4 - якість та вартість послуг ЖКГ; 5 - безробіття або неповна занятість; 6 - доступність системи освіти; 7 - інші

2. SWOT-аналіз проблем та конкурентних переваг СТАЛОГО РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

SWOT-аналіз природно-ресурсного потенціалу Харківської області, а також сталого соціального, економічного та екологічного розвитку регіону.

SWOT-аналіз природно-ресурсного потенціалу Харківської області свідчить про таке (табл. 2.7).

природний ресурс харківська господарство

Таблиця 2.7

SWOT-аналіз природно-ресурсного потенціалу Харківської області

Сильні внутрішні сторони (конкурентні переваги)	Слабкі внутрішні сторони (недоліки)	Зовнішні потенційні загрози	Зовнішні сприятливі можливості
1	2	3	4
Вигідне географічне розташування	Периферійність місцезнаходження	Зміна напрямку транзиту енергоносіїв із Росії в Європу	Покращання політичних та економічних відносин з Росією
Значні земельні ресурси - переважно чорноземи	Порушення екологічно допустимої площі сільськогосподарської зораності земель Зниження родючості ґрунтів	Неврегульованість земельних відносин Невідповідність використання земельних ресурсів вимогам раціонального природокористування	Рекультивація земель Зміна суспільно-економічних відносин на селі Законодавче регулювання раціонального природокористування
Помірно континентальний клімат	Розташування в зоні ризикового землеробства	Зміна клімату та глобальне потепління	Державна політика по зниженню викидів в атмосферне повітря
Видове різноманіття лісових масивів	Лісистість території нижча за середню по Україні та менша науково обґрунтованої		Штучна висадка лісів
Обмежені водні ресурси Низька якість питної води		Використання підземних водних ресурсів	Технічне переоснащення водного та водопровідного господарства
Рівнинний рельєф території	Відсутність ціле- спрямованої державної полі- тики по збережен- ню земельних ресурсів		Експансія іноземних компаній в сільське господарство і нераціональне природокористування з їх боку
Значні розвідані запаси паливно-енергетичних копалин (природного газу, бурого та кам`яного вугілля, нафти)	Стала тенденція до виснаження нафтогазових родовищ	Недостатні інвестиції з боку держави в геологорозвідувальні роботи та технічне переоснащення галузі	Зменшення структурних диспропорцій в регіональному енергетичному видобутку та споживанні Впровадження енергозберігаючих технологій в економіці
Наявність достатньої сировинної бази для виробництва будівельних матеріалів, скляної та оптичної продукції	Недостатня конкурентоспроможність вітчизняних виробників будівельних матеріалів, скляної та оптичної продукції

Подобные документы

• Загальна характеристика економіки Закарпатської області

  Географічне розташування Закарпатської області. Адміністративно-територіальний устрій. Аналіз структури населення. Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Промисловість, сільське господарство, фінансові заклади. Торгівельні відносини області.
  
  реферат [2,3 M], добавлен 30.05.2013
  

• Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону

  Оцінка природо-ресурсного потенціалу Миколаївської області, аналіз її трудового потенціалу. Міжнародні транспортні коридори, які проходять через територію Миколаївської області. Основні напрямки і перспективи соціально-економічного розвитку області.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 13.10.2012
  

• Економіко-географічний комплекс Харківської області

  Економіко-географічне положення Харківської області. Розміщення населення. Основні галузі господарства: легка промисловість, паливно-енергетичний комплекс, сільське господарство, транспорт, зв’язок та невиробнича сфера. Перспективи розвитку регіону.
  
  реферат [31,9 K], добавлен 08.02.2010
  

• Економіко-географічна характеристика господарства Тернопільської області і рівень його транспортного забезпечення

  Характеристика розвитку і розміщення продуктивних сил Тернопільського регіону. Аналіз природно-ресурсного потенціалу, провідних галузей промисловості, агропромислового комплексу. Вивчення особливостей туристично-рекреаційної галузі, освіти та культури.
  
  курсовая работа [52,0 K], добавлен 09.04.2013
  

• Промисловий потенціал Харківської області

  Характеристика Харківської області і функціонально-галузева структура промисловості. Промислові райони і транспортна мережа. Машинобудування, металообробка і паливно-енергетична промисловість. Потенціал області і пріоритетний напрям його розвитку.
  
  реферат [13,0 K], добавлен 27.01.2009
  

• Економіка Івано-Франківської області

  Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.
  
  курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013
  

• Характеристика й особливості розвитку Дніпропетровської області

  Економічно-географічне положення і природно-ресурсний потенціал регіону. Демографічна ситуація й трудові ресурси Дніпропетровської області. Проблеми та основні тенденції розвитку економіки. Екологічна ситуація та шляхи поліпшення екології регіону.
  
  реферат [52,8 K], добавлен 15.12.2007
  

• Особливості територіально–галузевої структури Автономної Республіки Крим

  Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально-економічного потенціалу регіону. Населення та трудові ресурси Криму, науково-технічний потенціал. Розвиток та розміщення основних галузей господарського комплексу, промисловості та сільського господарства.
  
  курсовая работа [482,8 K], добавлен 25.09.2010
  

• Формування та використання природоресурсного та трудового потенціалу Луганського регіону

  Загальна характеристика та особливості формування природно-ресурсного потенціалу Луганського регіону, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення. Характеристика складу населення Луганської області, її трудовий потенціал та можливості працевлаштування.
  
  контрольная работа [30,1 K], добавлен 08.05.2009
  

• Комплексна характеристика Київської області

  Аналіз параметрів регіону через розрахунок індексу конфігурації. Природні ресурси, річкова мережа, демографічне, промислове-, аграрне- транспортне-географічне положення області. Система та опорний каркас розселення області. Чисельність населення міст.
  
  курсовая работа [6,1 M], добавлен 08.05.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам