Населення Шацького району Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Населення Шацького району Волинської області

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Теоретичні і методологічні основи визначення географії населення

1.1 Населення - об'єкт вивчення загальної та регіональної географії населення

1.2 Методи дослідження населення

1.3. Економіко-географічні методи аналізу сільського розселення

РОЗДІЛ ІІ. Умови і фактори формування і розміщення населення Шацького району Волинської області

2.1 Природно-географічні

2.2 Суспільно-географічні

Розділ ІІІ. Економіко-географічна характеристика населення і населених пунктів району

3.1 Демографічна ситуація досліджуваного об'єкту

3.2 Статево-вікова структура населення

3.3 Географія сільських поселень

3.4 Етнографічні особливості населення

3.5 Механічний рух населення

3.6 Трудові ресурси району та їх використання

ВСТУП

Головним завданням сучасного життя є вирішення питань про якісну сторону підготовки спеціалістів, бо від їх рівня, від засвоєння знань, умінь їх використовувати, швидко розбиратися у напрямках швидкого розвитку науки і техніки, від вміння постійно посягати нове, залежить реальний вклад спеціаліста в народне господарство.

На сучасному етапі, коли наша Україна стала незалежною суверенною державою, все більша увага приділяється підвищенню рівня ефективності економіки країни шляхом покращення галузевої і територіальної структури, на основі раціоналізації існуючих і формування нових територіально-виробничих комплексів, вдосконалення, територіальних зв'язків, підвищення ефективності роботи всього народногосподарського комплексу країни.

Всі ці завдання і їх вирішення тісно пов'язані з населенням. Населення є предметом вивчення не тільки географічних, а й соціальних, економічних, біологічних наук. В останні роки різко зріс інтерес до географічних проблем народонаселення. Населення завжди було одним з головних об'єктів вивчення географів, хоч підхід до вивчення населення в різний період часу був неоднаковим.

Географічна наука розглядає населення як виробнича і споживача матеріальних благ. Слід зазначити, що економічна географія виражає ті сторони виробництва і споживання, які відображають специфічну розвитку певної сторони географічної якості-єдності економіко-географічного комплексу і економіко-географічного процесу.

На сучасному етапі, коли ми крокуємо до відродження національно-етнічних традицій, відновлення української культури, духовності, слід все більше приділяти увагу на вивчення самого населення. Саме тому регіональний підхід до значення населення полягає у виявленні факторів розселення у адміністративному районі, удосконаленні форм його територіальної організації.

Актуальність вибору теми дипломної роботи полягає в тому, що глибоке висвітлення головних проблем населення, його територіальної організації, трудових ресурсів, демографічної ситуації допоможуть при вивченні географії рідного краю - Волинського Полісся. Отже, вивчення населення на певній історично-сформованій території з майже однорідними природними умовами має велике пізнавальне, освітнє, розвиваюче, наукове, прикладне значення.

Об'єктом вивчення є не так давно сформований Шацький район Волинської області. Предметом вивчення є населення району. Система розселення району включає 29 сіл, 1 хутір і селище міського типу Шацьк. Теріторія, яка досліджується відрізняється від інших районів Волинської області фізико-географічними, соціально-економічними, демографічними умовами.

Головна мета дипломної роботи полягало в тому, щоб з'ясувати фактори, які впливають на розміщення населення Шацького району, охарактеризувати населення району, зробити глибокий і всесторонній аналіз розміщення населення і розподілу трудових ресурсів у районі, вивчити шляхи використання даного матеріалу на уроках географії.

Виходячи з теми і мети дослідження, в роботі поставлені слідуючи завдання:

визначити методичні основи вивчення населення географічною наукою;

проаналізувати вплив природно-географічних факторів на розміщення населення району;

ознайомитись з демографічною ситуацією з Шацькому районі;

дати характеристику структури і складу населення;

визначити фактори, які впливають на формування і розподіл трудових ресурсів даного району;

розробити методи використання даного матеріалу на уроках географії.

Результати дослідження мають певне значення, оскільки в дипломній роботі подані статистичні дані і система карт, які дозволяють оцінити динаміку і сучасний стан Волинської області, проаналізувати стан трудових ресурсів. Спеціальний розділ роботи розкриває методику вивчення географії населення на уроках в школі.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ НАСЕЛЕННЯ

1.1 Населення - об'єкт вивчення загальної та регіональної географії населення

За останні роки дуже зріс інтерес до проблем населення. Населення завжди було одним з основних об'єктів вивчення географів, тому географія населення - це одна із наук, які дуже бурхливо розвиваються.

Населення розглядається як сукупності людей, які проживають на тій чи іншім території. Ці сукупності характеризуються певною статево-віковою структурою, складом, економічними взаємовідносинами, характером розподілу трудових ресурсів, розселеним на території.

Населення як об'єкт вивчення в економічній географії займає особливе місце. Як відомо, всі матеріальні і духовні цінності, необхідні суспільству, створюються працею. А носієм цієї праці, його активною частиною є людина, таким чином в суспільному виробництві людина виступає як виробник матеріальних і духовних цінностей. Одночасно населення є споживачем виробленої його працею продукції. Отже, населення впливає на розміщення господарства як виробник і як споживач створених в процесі виробництва матеріальних і духовних цінностей. В процесі особистого витрачання цих цінностей людина забезпечує відтворення самого себе - виховання і підготовку нових поколінь людей, тобто людина виступає як ланка загального відтворення, яка сама належить відтворенню.

Все це визначило тісні зв'язки географії населення з економічною географією, так як багато наукових понять економічної географії є одночасно інструментом пізнання і в географії населення. Хоча багато дослідників вважають географію населення галуззю економічної географії, яка вивчає структуру, розміщення і територіальну організацію населення, яке розглядається в процесі суспільного відтворення. Предметом її дослідження служать географічні відмінності складу і відтворення населення, територіальний розподіл і переміщення населення, географічні відмінності в культурі, побуті і навичках населення, трудові ресурси територіальних груп і географічні відмінності в їх використанні, населені пункти та їх територіальні системи.

Але актуальним завданням є вивчення географії населення, то в майбутньому вона може бути самостійною наукою.

Таким чином, географія населення вивчає склад і розміщення населення та населених пунктів, розглядає формування населення на різних територіях, його структуру, густоту, а також умови, що визначають такі конкретні форми розселення, як міста і села.

Географія населення вивчає два види територіальним систем: населення і населені пункти, їх взаємодію,тому зона складається з двох „блоків”, тісно зв'язаних між собою. Вона вивчає територіальні групи населення,які сформувалися на певній території і місця,де це населення трудиться.

Географія вивчає і розселення населення, яке є одним з факторів, що виливає на розвиток народного господарства. Розміщення продуктивних сил - це основа розселення. Від того, як розселяються люди, залежить їх спосіб життя,тобто населені пункти, як місця концентрації населення є одночасно центрами виробництва і житла, їх виникнення і розвиток визначається розвитком господарства і його територіальної організації. Заселеність території зумовлена тин чи іншим впливом природного середовища, історією заселення, особливостями господарського освоєння і розвитку. В свою чергу той чи інший рівень заселеної території істотно впливає на розміщення виробництва та на перспективи її дальшого розвитку.

Населення вивчають і інші науки (демографія, етнографія), тому географія населення має тісні взаємозв'язки з цими науками, які вивчають зміни чисельності населення, склад, розміщення, культуру і побут народів. Оскільки географія населення складає невід'ємну частину загальної системи географічних наук,що вивчають народонаселення з різних сторін, то зона тісно зв'язана з такими суспільними науками, як соціологія, соціальна психологія, економічна статистика населення і праці, з рядом інших наук, в тому числі медичних наприклад, соціальною і комунальною гігієною, науково-прикладних дисциплін районним плануванням.

Географія населення як самостійна галузь економічної географії почала розвиватись з 40-х років. Велика заслуга в її становленні належить Р.М. Кабо, М.М. Баранському, які розробили методику характеристики населених пунктів. Вивченням міського населення, особливо розселення, займались С.О. Хонстантинов, В.В. Покшишевський, Ю.Г. Саушкін, В.Г. Давидович, Д.І. Богорад та інші. Усесторонню характеристику сільського розселення дав М.І. Ляліков в кінці 40-х років. Саме тоді був закладений початок становлення географії сільського населення. Дуже великий внесок в розвиток цього напрямку був зроблений С.О.Ковальовим, який розробив типологію сільських поселень. Широко відомі праці Вадима В'ячеславовича Покшишевського про історико-географічні дослідження процесів міграції. Сукупність робіт Володимира Георгієвича Давидовича по розселенню населення, аналізу групових форм розселення, руху населення, аналізу групових форм розселення, руху населення склали значний внесок в географію населення. Данило Ілліч Богорад у 50-х роках зробив великий вплив на розвиток географії населення на Україні. Йому належать праці, де розглядається тісний зв'язок географії з районним плануванням, розробка типів і розміщення міських поселень, вивчення росту міських агломерацій.

На сучасному етапі дуже важливе значення має регіональний підхід до вивчення населення. Вирівнювання рівнів економічного розвитку окремих адміністративних районів, поглиблення їх спеціалізації вимагає глибокого і всебічного аналізу розміщення населення і трудових ресурсів по економічних районах, адміністративних областях та районах і навіть по окремих населених пунктах.

Регіональна географія населення допомагає побачити різноманітність, неоднорідність населення у різних регіонах, визначити вплив суспільно-географічних і природно-географічних факторів на формування і розміщення населення, порівняти територіальні відмінності у структурі і складі населення, знайти найбільш ефективні способи застосування трудових ресурсів у народному господарстві певного району. Адміністративний район - це певна територія з її природними ресурсами, господарством і населенням-складна соціально-економічна система а населення - це її підсистема, отже це означає, що останнє виступає не відокремлено, а в нерозривному зв'язку із виробничою і невиробничою сферою, природою, тобто розвиток демографічних процесів і розселення в значній мірі детерміновано впливом усіх підсистем економіко-географічної системи адміністративного району, в підсистеми відчувають зворотній вплив населення.

У географії адміністративного району, який являє собою географію складної соціально-економічної системи,населення виступає підсистемою. Специфіка географічного підходу до вивчення населення проявляється у виділенні тенденцій і факторів розселення населення в адміністративному районі в удосконаленні форм його територіальної організації. Саме географічний підхід передбачає вивчення певних конкретних факторів і особливостей для того, щоб правильно управляти розвитком населення і розселення.

Враховуючи тісний взаємозв'язок і взаємодій усіх елементів системи адміністративного району, потрібно підходити до вивчення населення в різних аспектах:

По-перше, населення розглядається як суттєвий фактор, від якого залежить розвиток і розміщення об'єктів виробничої і невиробничої сфери, соціальний розвиток;

По-друге, необхідно врахувати, що населення району є елементом системи вищого рангу (населення адміністративної області);

По-третє, населення залежить від усіх підсистем району, які виступають важливими факторами, що визначають розвиток населення і формування розселення у районі. Дія цих факторів приводить до утворення поєднання різних умов, що визначають специфіку, що визначають специфіку не липа підсистем розселення, але і всієї географічної системи адміністративного району.

Із сказаного вище можна зробити висновок про те, що земля і люди - це коло питань, які вивчають географи з перших її кроків і до наших днів.

1.2 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ

У географії населення широко використовуються дані демографічної статистики, яка є галуззю статистичної науки, що вивчає народонаселення. Здебільше демографічна статистика вивчає природний рух населення, розробляє методи дослідження населення, якими користується географія населення. Основними методами дослідження є переписи і поточний облік населення.

Важливою формою статистичного спостереження є переписи. Під впливом соціально-економічних факторів чисельність і склад населення постійно змінюється: люди народжуються і помирають, змінюють місце свого проживання, закінчують школи, навчальні заклади, отримують нові професії, вступають в шлюб. Іншими словами, змінюється не тільки чисельність, а й склад населення.

Джерелом даних про населення є переписи населення; поточний облік природного руху і міграцій; вибіркові і спеціальні обстеження: списки населення. Кожний із цих джерел доповнює один одного. Переписи проводяться по єдиній програмі, методології і плану. Дані цих переписів широко використовують для вивчення процесів зближення освітнього і культурного рівня міського і сільського населення; служать базою для побудови демографічних таблиць.

Метою переписів є отримання статистичних даних про чисельність і структуру населення, розміщення, умови життя людей. Переписи повинні проводитись не менше одного разу в десять років.

Найдавніші переписи населення належить до III тисячоліття до н.е. в Єгипті. Але вони мали епізодичний характер, тоді не збиралась інформація, яку дають сучасні переписи населення. А перші обліки населення на Русі проводились вже у VІІІ столітті. У 1990 році у США було проведено перепис, у якій збирався матеріал про все населення. Він був подібний до сучасного перепису. А вже починаючи з 1800 року до 2001 року у всьому світі було проведено близько 1600 переписів. У країнах колишнього СРСР їх проводили в 1897, 1925, 1939, 1959, 1970, 1979, 1989 роках.

У програмі перепису населення обов'язково повинні бути такі групи питань: адресні дані, програма/постійне чи тимчасове проживання, стать, вік, місце роботи, сімейний склад, національність, освіта, дані про дітей, питання для вивчення міграцій, інші запитання.

При організації сучасних переписів населення спостерігається тенденція до отримання різноманітної інформації з високою ступенем точності найменших затратах праці і засобів.

Переписи населення дають важливі дані про населення, хоч ці переписи неможливо проводити щорічно. Тому перепис повинен доповнюватись іншими методами дослідження населення. До них відноситься поточний облік природного руху населення. Цей метод є основним джерелом даних про чисельність, склад населення, демографічні події в період між переписами. Поточний облік чисельності і складу населення базується, в основному, на матеріалах реєстрації актів громадського стану населення, в яких враховуються факти народжуваності, смертності, шлюбів і розлучень.

З давніх часів виникла потреба в організації обліку фактів, які складають природний рух населення. Початком такого обліку стала церковна реєстрація - запис народжень, смертей, шлюбів, розлучень. У ХVІІІ столітті церковна реєстрація була введена з Росії, тоді почали вести метричні книги, але ці книги не мали інформації, яку можна було використати для статистики населення не вказувався він матері, батька, місце народження і т.д. Пізніше в 1918 році були введені спеціальні книги запису актів громадського становища. Саме вони заклали фундамент нового шлюбно-сімейного законодавства. У 1919 році для розробки даних природного руху населення були введені статистичні карточки для кожного народжуваного, померлого, який вступив в шлюб чи розлученого. Пізніше книги актів громадянського стану переглядались, змінювались, доповнювались потрібними запитаннями.

Ведеться також і поточний облік механічного руху населення. У нашій країні рух населення зв'язаний із розміщенням продуктивних сил, розвитком народного господарства, дією факторів, що впливають на розміщення і використання трудових ресурсів.

На Україні діє єдина система реєстрації і обліку міграції населення за даними паспортних столів органів внутрішніх справ на основі документів прописки і виписки.

Поточний облік населення здійснюється не тільки статистичними органами, але й адміністративними, державними органами у вигляді списків населення наприклад, списки військового обліку осіб певного віку, системи оподаткування, соціального забезпечення.

Дані списки можуть грати велику роль як джерело демографічно-статистичної інформації про населення у тих випадках, коли інша інформація відсутня.

Господарський облік населення ведеться у сільських Радах народних депутатів, а також поточний облік адміністративно-територіальних змін. Формами такого обліку є господарська книга, список осіб, тимчасово проживаючих на території сільської Ради, алфавітна книга господарств. Такий господарський облік служить цінним джерелом відомостей про склад сільського населення, а особливо про об'єм сільської міграції.

Поточний облік адміністративно-територіальних змін здійснюється за допомогою картотеки. У карточках фіксують всі адміністративно-територіальні зміни. Тут є інформація про чисельність населення, число адміністративно-територіальних одиниць місто, селище, село, сільських Рад, чисельність населення по попередніх переписах, зміни меж, назв. Обробка таких даних дає можливість щорічно проводити перерахунки даних про розміри площ, чисельність населення на даних територіях, де мали місце адміністративно-територіальні зміни.

У багатьох зарубіжних країнах, особливо в тих, де невелика чисельність населення використовуються такі джерела, як регістри населення. На кожну особу заводиться карточка індивідуального обліку при народженні, переїзді або приїзді на постійне місце проживання. В цю карточку заносять всі зміни у житті людини. Крім регістрів населення використовують автоматизовані банки даних про населення, статистику народної освіти, охорони здоров'я. Таким чином, джерела даних про населення досить різноманітні.

1.3 Економіко-географічні методи аналізу сільського розселення

Розселенням в економіко-географічній літературі називають процес переміщення населення, його поширення на нові території, а також результати цього процесу, тобто територіальну сукупність населених пунктів, що постійно змінюється і розвивається. Його розуміють як локалізацію населення в певних місцях території і як сукупність населених пунктів та інших форм постійного чи тимчасового проживання людей у межах певної території.

Основною формою сільського розселення є сільські населені пункти. Вони доповнюються особливими формами розселення. Поодинокі будинки чи хутори утворюють розсіяне розселення.

Сільські поселення існують не ізольовано, а багато в чому взаємозумовлене і взаємозалежно. Вони утворюють територіальні системи різного рівня. Територіальну систему сільського розселення першого рівня становлять поселення одного господарства з системою внутрігосподарських виробничих і соціальних зв'язків. Територіальну систему другого рівня утворює група господарств, яка тяжіє до певного центру переробки сільськогосподарської продукції або до транспортного вузла. Дальше об'єднання територіальних систем сільського розселення дає змогу виділити певні регіональні системи розселення, які з економічній географії розглядають як складові частини єдиної системи розселення. Складною і актуальною є проблема реконструкції сільського розселення, яку на нинішньому етапі дедалі частіше розглядають як проблему сільської місцевості в цілому. Багато праць по цій проблемі є у С.О. Ковальова, І.Заславської.

Багато відомих географів займались питаннями сільського розселення на Україні. Великий внесок зроблений М.І. Ляліковим, який займався розробкою питань густоти населення, взаємозв'язку між густотою населення і господарством, розробкою типології сільських поселень.

У своїх працях йому вдалось показати виразну картину різноманітності сільських поселень і прослідкувати вплив різних факторів на їх формування і зовнішній вигляд. „Очерки” були однією з перших робіт в області характеристики сільського розселення.

Проблемами удосконалення сільського розселення займались С.С. Мохначук, В.В. Загородній та інші. Удосконалення сільського розселення а в сучасних умовах повинне здійснюватись з урахуванням тенденцій укрупнення населених пунктів і розвиток деяких видів промислових виробництв, пов'язаних з сільським господарством. Тому сільські населені пункти повинні бути оптимальними як по людності, так і по розвитку в них окремих функцій, працевлаштування населення; забезпеченості культурно-побутовими закладами. Удосконалення системи сільських поселень має дуже велике значення для покращення умов життя населення.

Для розвитку системи сільських поселень необхідно створювати крупні поселення - місцеві центри, які будуть здатні обслуговувати населення сіл і представляти йому максимум культурно-побутових послуг.

Ефективним інструментом виявлення відмінностей у демографічних процесах і розселенні в межах території можуть стати внутрішньо районні системи розселення, які являють собою сітку функціонально взаємозв'язаних поселень певної територіальної частини адміністративного району, інтенсивність внутрішніх соціально-економічних зв'язків яка вища за інтенсивність зовнішніх. Отже, основними показниками для виділення внутрішньо районних систем розселення є функціональна роль населеного пункту і наявність інтенсивних зв'язків.

У Шацькому районі, який є об'єктом дослідження, переважає сільське населення, тому роль сільського розселення у територіальній організації дуже велика. Шацьк відноситься до селищ міського типу з малою часткою промисловості і є центром сільського розселення. Тому для ефективного ведення господарства у районі треба виявити відповідальність системи розселення, що склалась, вимогам сільськогосподарського виробництва. А це можливо зробити за допомогою порівняння трудоємкості його галузей з територіальним розміщенням трудових ресурсів у районі.

Оскільки покращення територіальної організації населення району потрібне для багатьох регіонів Полісся, то слід в майбутньому втілювати вище сказане у життя.

РОЗДІЛ II. УМОВИ І ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ І РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ШАЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Природно-географічні

Факторами розміщення населення є сукупність територіальних нерівноцінних умов і ресурсів, що визначають оптимальну локалізацію об'єкта. Сам процес локалізації передбачає розуміння факторів розміщення продуктивних сил звичайно і населення. Рівень освоєння будь-якої території характеризує розвиток діяльності людини на раніше незмінному ландшафті. Формами прояву процесу розміщення населення є освоєння території і поширення нововведень, яке означає розширення території при впровадженні нової техніки і технології.

У економічній географії будь-який об'єкт вивчається у тісній взаємодії з територією його розміщення. Отже, усі фактори що впливають на розміщення населення поділяються на природно-географічні і суспільно-географічні. Природно-географічні оцінюють весь природно-ресурсний потенціал даної території. В останні роки велика увага приділяється екологічному аспекту цих факторів. Він охоплює охоронні заходи з раціонального використання природних ресурсів території і забезпечення здорових умов життєдіяльності населення.

Розглянемо вплив природно-географічних факторів на формування і розміщення населення Шацького району.

ПРИРОДНО - ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Шацький район розміщений в північно-західній частині Волинської області.

За територією (0.8 тис. км²) та чисельністю населення (19 тис. осіб) Шацький район є одним з найменших на Україні. Сусідами району на заході є Польща, на півночі - Білорусія, на сході - Ратнівський, Старовижівський, а на півдні - Любомльський райони Волинської області.

Досліджувана територія розмішена в зоні мішаних лісів Волинського Полісся у Верхньо-Прип'ятському фізико-географічному окрузі і по геоморфологічних ознаках - це Верхньо-Прип'ятська низовина, область Волинської акумулятивної рівнини.

Отже, в цілому, внаслідок природно-географічних і соціально-економічних факторів, що склались на даній території, і будуть більш повно розкриті в наступних пунктах, економіко-географічне положення досліджуваної території є сприятливим для економічного розвитку і має найбільший вплив на розміщення населення.

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА

Шацький район розташований у межах Волино-Подільської окраїни Руської платформи, фундамент якої складений інтенсивно дислокованими кристалічними породами протерозою гранітами, гранодіоритами, граносієнітами, біотитово-амфіболітовими сланцями та ін.

На інтенсивно розмитій поверхні кристалічного фундаменту Волино-Подільської окраїни залягають потужна до 700 м товща осадових утворень, у будові якої виділяються відклади верхнього протерозою, кембрію, силуру, девону, карбону, юри, крейди і палеогену, перекриті і осадками антропогену змінної потужності. За винятком крейди та палеогену, усі доантропогенові відклади не виходять на денну поверхню.

Древні відклади перекриті товщами різної будови і потужності, що нашаровувались при зледеніннях земної поверхні. Більшість учених дотримуються думки, що територія району щонайменше два рази піддавалась наступові льодовиків.

Вважається, що власне льодовикові відклади вціліли від розмиву в околицях Шацька та села Ростань, утворивши невеликі островоподібні моренні горби. А ряд дослідників історії зледенінь Прибалтики та Білорусії, висловлює думку про те, що північна частина району Шацьких озер покривалась не лише найбільш потужним дніпровським льодовиким 230тис. років тому, але й, можливо, зазнала впливу московського зледеніння 150тис. років тому.

Тому і виникнення Моренних горбів біля села Ростань та північніше від нього, співпадає з часом діяльності московського зледеніння. Широко розповсюджені також сучасні відклади заплав, озер та боліт, складені дрібнозернистими глинистими пісками та торфами потужність останніх - до двох метрів.

На Поліссі і зараз спостерігаються тектонічні рухи, в результаті яких його поверхня піднімається на вісім міліметрів у рік. Це явище характерне і для Шацького району, воно зумовлює самосушіння території.

З корисних копалин тут є торф, пісок, але промислового значення вони не мають.

Рельєф

Рельєф території Шацького району є досить своєрідним. Перша надзаплавна тераса західного Бугу та озерний комплекс розділені Головним Європейським Вододілом від заплави Прип'ять, а також її витоків. Але в рельєфі водорозділ виражений слабо. Гористість виражена в північній частині району, а в західній, вздовж долини Західного Бугу, переважають дюно-подібні пісчані горби. В цілому територію можна характеризувати як рівнину; при підняті сухі ділянка змінюються заболоченими пониженнями або окремими горбами.

Важливим елементом рельєфу є озерні котловини, завдяки яким цю територію називають Волинським Поозер'ям.

Складність геологічної будови території Шацького району зумовлює значною мірою різноманітність ландшафтної структури, визначає мозаїчність ґрунтового покриву та характер розподілу рослинних угруповань.

Вплив рельєфу на людину в сучасний період відрізняється послабленою дією на відміну від історичних минулих епох і тепер проявляється на господарській діяльності, в розміщенні і конфігурації сільськогосподарських угідь, роботи сільськогосподарської техніки, характері і масштабах меліоративних робіт, конфігурації території населених пунктів тощо.

Описані вище особливості рельєфу Шацького району в цілому є сприятливими для розселення та господарської діяльності.

КЛІМАТ

Клімат Шацького району помірно-континентальний, характеризується порівняно невеликими коливаннями температур, достатньою вологістю і відносно тривалим вегетаційним періодом (190 днів), з м'якою зимою і затяжними весною та осінню.

Загальний теплий період року, коли температура повітря вища 0^оС, становить 260-270 днів і починається з першої декади березня. Період активної вегетації, коли температура повітря вища 10 °С, починається з третьої декади квітня і триває до кінця вересня. Цей час вважається найбільш сприятливим для відпочинку на озерах.

Відносна середньодобова вологість повітря влітку досягає до 70%, взимку - 80%. Максимум вологих днів припадає на осінній період. Річна сума опадів рівна 600 мм, з яких на протязі вегетаційного періоду випадає 360-370мм. Середня температура січня -5°С, а липня + 18,5°С.

Майже щорічно бувають пізно-весняні до 24 травня і ранньоосінні з (16 вересня) заморозки, які великої, шкоди лісній рослинності не приносять. Зимовий період, який триває три місяці, характеризується хмарністю, невеликою кількістю опадів. Висота снігового покриву в середньому 10-13см. Переважають західні вітри, середньорічна швидкість вітру 3,8-4,0 м/сек.

Середня глибина промерзання ґрунту із максимальних за зиму - 51 см, найбільша - 110 см. Хуртовини переважають в середньому 8 днів у рік, тумани - 37днів.

Літній період характеризується зволоженістю. У червні, липні спостерігаються максимальні місячні суми осадків (80мм). В останні два роки літній період характеризується навпаки сухістю повітря, невеликою кількістю опадів.

Усі ці агрокліматичні показники мають позитивний вплив на життя і господарську діяльність населення.

ГІДРОГРАФІЯ

Територія, що досліджується багата поверхневими водами. Озера, ставки займають більше 10% площі даної території. Особливості рельєфу, геологічна будова, ґрунтоутворюючі породи сприяли утворенню великої кількості озер карстового походження. Світязь, Люцимер, Чорне. Названі озера живляться підземними водами, відрізняються низькою температурою і виключною чистотою.

В останні роки на Західному Поліссі значно зросли масштаби геологорозвідувальних робіт та геофізичних досліджень. Нова інформація дозволила геологам детальніше проаналізувати ряд особливостей геологічної будови і геоморфологічних структур Волинського Полісся.

На території Шацького району нараховується 22 озера. Серед них Світязь, Хрипка, Пулемецьке і Пісочне з 1974 року охороняються як державні ландшафтні заказники, а Климовське - орнітологічний заказник республіканського значення. Найбільше є озеро Світязь площею 7,5км², його максимальна глибина 58,4 метри. Озеро Світязь називають „Українським Байкалом”.

Береги озера пологі, більша частина їх піщана, вся інша покрита травою, з деяких місцях заболочена і покрита очеретом Озеро відрізняється чистою прозорою водою, піщаним дном і поступовим наростанням глиби.

Найбільшим озером льодовикового походження є Люцимир площею 4,3км², глибиною 11 метрів. На дні озера велика кількість валунів, принесених льодовиком. Береги пологі, заболочені, залісені. Значна частина берегів Шацьких озер низька і заболочена. Озера зв'язані з прилеглими болотами. Болота Луки, Піддовче, Підкругле ще до утворення національного парку були оголошені гідрологічними заказниками.

Шацькі озера знаходяться в стадії старіння. Вони міліють, їх глибина, за виключенням деяких, не перевищує 10 метрів. Зарості очерету і осики біля берегів, ряскою і водяними лілеями покрита водна поверхня.

По території Шацького району протікає річна Прип'ять, яка є притокою Дніпра. Її протяжність в Межах району 24,5 км. Швидкість течії 0,25-1км/год, ширина 2-6 метрів, середня глибина - 0,5-8 м.

Значні площі даної території займають болота, різноманітні по типу торф'яних товщ і рослинного покриву. Переважають обширно низинні або автотрофні болота, які живляться ґрунтовими водами. Рідше зустрічаються болотні екосистеми перехідного типу, а верхові представлені одиничним невеликими масивами.

Екологічне значення боліт, в зв'язку з осушувальною меліорацією швидким скороченням заболочених площ і інтенсивною трансформацією їх в сільськогосподарські угіддя, важко переоцінити.

У межах району, який досліджується, проводяться осушувальні роботи. Покращення гідрологічного режиму допомагає суттєво підвищити рекреаційне використання лісів, підняти їх стійкість до рекреаційних навантажень.

Неправильне осушення заболочених лісів і сільськогосподарських угідь, розміщених навколо Шацьких озер, порушило водний режим озер, понизило рівень води з них. Деякі з них стали втрачати свою первісну красу. Проведення меліоративних робіт повинно здійснюватись „подвійним регулюванням” за допомогою більш складної системи для збереження території в первинному вигляді.

Основна, увага повинна бути зосереджена на збереженні і оптимальному використанні населенням озер. Основні рекреаційні заняття приурочені до прибережної смуги - маршрути на човнах, прибережні туристичні пішохідні маршрути з привалами, палаточними таборами. /16,ст.3/.

Як бачимо, гідрографія є одним з важливих факторів розселення і зайнятості населення, відпочинку, проведенні вільного часу, оздоровленні. Біля берегів озер розташовані табори відпочинку, пансіонат Шацькі озера, санаторій „Лісова пісня”. На базі рибних ресурсів озер, ставків працює Шацький рибцех, який поставляє рибу і рибні продукти населенню району. Озера є базою експериментальних риборозведень. Проблемою озер в останні роки мління у зв'язку з інтенсивним проведенням гідромеліоративних робіт.

Ґрунти

Ґрунтовий покрив даної території різноманітний. Мікрокліматичні фактори зумовили формування тут різник типів і видів ґрунтів. Але, в загальних рисах ґрунтового покриву можна відмітити легкий механічний склад ґрунтів, переважно супіщаний, наявність в ґрунтовому профілі щебенистого або кременистого матеріалу моренного і водно-льодовихового походження. Всього тут виділяється 170 відмін ґрунтів.

Переважають дерново-підзолисті, різного ступеня опідзоленості. Будова підстилаючих порід визначає високу їх водопроникність і малу водопідйомну здатність, що зумовлює сухість території у місцях глибокого залягання ґрунтових вод. Родючість дерново-підзолистих ґрунтів середня, зони зайняті переважно лісовою рослинністю.

Зустрічаються і дерново-карбонатні ґрунти, що сформувалися на глинистих і суглинистих підстилаючих породах. Для них характерна лужна реакція, значний вміст карбонатів та гумусу, але важкий механічний склад і ущільнення перехідних горизонтів. На цих ґрунтах формуються високопродуктивні лісові угрупування. Ці ґрунти широко використовують у сільському господарстві.

Дернові ґрунти залягають глибоко. Це слабо дреновані пониження межиріч, а також окраїни болотних масивів і заплав. Вони утворилися під трав'янистою рослинністю лук. Лучні ґрунти генетично схожі з дерновими, але відрізняються потужністю гумусового горизонту до 40 см. Реакція кислотності ґрунту нейтральна, рідше слаболужна або слабокисла.

Болотні ґрунти займають ділянки з надмірним зволоженням і в залежності від глибини торфового горизонту діляться на декілька різновидностей: глиновато-болотні, торф'яно-болотні, торф'яники. Вони характерні для міжозерних просторів. На цих ґрунтах формуються, в основному, трав'янисті рослини або вільхові ліси.

Зустрічаються мало-та середньо-потужні торфовища, частина яких завдяки меліорації перетворилася у сільськогосподарські угіддя. Підзолисті ґрунти займають близько 30% території, дернові -13%, значне меншу частину,близько 4% займають лучні ґрунти, решту -болотні. (табл.1.).

ПОШИРЕННЯ ҐРУНТІВ У ШАЦЬКОМУ РАЙОНІ

ТАБЛИЦЯ 1

Тип ґрунту	Підтипи	Площа, %
Підзолисті Дернові Лучні Болотні	Дерново-підзолисті Болотно-підзолисті Підзолисто-дернові Дерново-болотні Дерново-глеєві Лучні Лучно-болотні Верхнього типу Перехідного типу Низового типу	30,5 25,7 4,4 0,4 13,2 0,4 12,8 4,2 0,2 4,0 30,4 0,3 6,7 23,4

Складена за даними Управління сільського господарства Шацького району

Біля 70% ґрунтів сформувалися на водно-льодовикових відкладах піщаних, глинисто-піщаних, супіщаних. Ґрунтоутворюючими породами є також сольові відклади, близько-підстилаючі прісноводними суглинками, середньо-підстиляючі крандяно-мергельними породами. Ці ґрунтоутворюючі породи мають великий вплив на формування ґрунтового покриву району.

Лісистість району становить 44,1 %, що у півтора рази перевищує залісеність Українського Полісся.

Ліси відіграють важливу і різноманітну роль в народному господарстві району. Вони є джерелом отримання цінної сировини, кормових і харчових продуктів, мають велике природоохоронне і рекреаційне значення.

Розподіл рослинного покриву в межах Шацького району значною мірою узгоджується з характером рельєфу його території. Вершини підвищених сухих піщаних горбів і гряд зайняті сосновими лісами з лишайниковими або зелено-моховими наземним покриттям. На вирівняних і більш вологих ділянках переважають сосняки вересові. У пониженнях сформувалися вільхові ліси. За віковим складом переважають молодники при середньому віці деревостою близько 40 років. Найбільш лісистими є західна і південна частина району. Соснові ліси займають близько 70% залісненої території. У пониженнях формуються соснові ліси ярусом чагарників, зокрема багна звичайного, лохини, сфагновими мохами. Дубово-соснові ліси зустрічаються на багатших та добре зволожених дерново-підзолистих ґрунтах. Березові ліс з успіхом використовують у рекреаційних цілях, бо приваблюють неповторною красою. Біля Острів'янського озера зростає єдиний у районі масив ялинового лісу.

Ліси Шацького району в поєднанні з озерним комплексом значно урізноманітнюють можливості відпочинку на Шацьких озерах.

Найбільш цінні масиви лісів увійшли до заповідної зони парку і використовуються для проведення наукових досліджень.

Луки у рослинному покриві району представлені слабо, бо інтенсивно розорювались під сільськогосподарські угіддя.

Сучасний рослинний покрив відзначається великою мозаїчною і роздробленістю лісових масивів, що зумовлено не лише особливостями геоморфологічної будови території, а й тривалою діяльністю людини осушення боліт, прокладання нових каналів і доріг. Усе ширше використовуються природні екосистеми Шацького району для організації відпочинку населення, що теж позначається на рослинному покриві.(табл.2).

РІДКІСНІ І ЗНИКАЮЧІ ВИДИ РОСЛИННОСТІ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ОХОРОНИ

ТАБЛИЦЯ 2

№ п/п	Статус	Назва рослини	Умови природного росту
1. 2. 3. 4. 5. 6 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.	2:1 2 2 2 0 1 1 2 1 1 1:0 2 1-2 1	Журавлина дрібноплідна Латаття біле Росичка англійська Росичка середня Простріл широколистий Баранець звичайний Лілія лісова Жировик Лезеля Пулкоголовний червоний Венерин черевичок Водяний горіх плаваючий Любка дволиста Хамедофна чашечка Цибуля медвежа	Вологі і сірі бори, субори На поверхні води Вологі і сірі бори Вологі і сірі бори Вологі і субори Свіжі і вологі бори, субори Мокрі бори і субори Сирий бір Вологий бір Вологий суббір Мокрий суббір Свіжий і вологий суббір Сухий і мокрий бір Сирий субір

Складена за матеріалами Шацького національного парку.

Статус рослин прийнятий у відповідності з рекомендаціями міжнародної спілки охорони природи:

0 - можливо, що зниклі;

1 - які знаходяться під загрозою зникнення;

2 - рідкісні;

3 - що зменшуються;

4 - не визначені.

Флора Шацького національного парку нараховує 825 видів рослин. Крім того, більше 200 видів культивується на цій території, зустрічається інколи в дикому стані.

Отже, сучасний стан флори показує динаміку і напрямок змін, які проходять під впливом антропогенного фактору в рослинному покриві, підтверджує необхідність охорони багатьох видів рослин.

ТВАРИННИЙ СВІТ

Щоб краще уявити тваринний світ Шацького району, потрібно розглянути його на території Шацького національного парку. Представниками фауни хребетних являються: кріт звичайний, куниця, вовк, лисиця, заєць-русак, кабан, козуля європейська, журавель сірий і інші.

Завдяки проведенню біотехнічних заходів на Поліссі стала більшою чисельність диких кабанів, європейських козуль. З припиненням полювання збільшилось число рідких екзотичних птахів (лебедя-шипуна).

Іхтіофауна представлена цінними промисловими рибами: сом, сазан, лящ, окунь, щука, карась, річковий вугор.

Слід зазначити, що щільність тварин на території району нерівномірна, так як великий вплив на їх поширення має фактор турбування. Найбільша кількість зосереджена в північно-східній і південно-західній частинах парку, де щільність населення і доступність туристів менша.

Отже, оцінка природно-ресурсного потенціалу території Шацького району відображає сприятливість його для соціальної сфера життя суспільства. Вплив природних умов на людину з часом стає дедалі не помітнішим і не має такого значення, як на ранніх етапах розвитку суспільства, хоча цей вплив є визначальним при освоєнні місцевості, при заснуванні перших поселень. Особливе місце у факторах розміщання населення має екологічний аспект. Природний фактор може чинити на розселення і прямий вплив, коли він виступає як фактор технічний, наприклад при виборі площадок для населених пунктів.

2.2 Суспільно-географічні фактори

Другою групою факторів, які впливають на розміщення населення Шацького району є суспільно-географічні.

Серед них виділяються: економіко-географічне положення, господарські, історичні, політичні, управлінські та інші фактори. Усі вони формують залежність розселення від різних соціально-економічних, історико-політичних умов в межах даного району.

До економічних факторів відносять рівень розвитку промисловості та сільського господарства району, характер територіальних економічних зв'язків, ступінь використання трудових ресурсів різними галузями і т.д.

Отже, суспільно-географічні відношення грають визначальну роль у формуванні розселення тим, що зміна цих відношень веде за собою зрушення в розселенні населення.

Історичні фактори допомагають прослідкувати історичний розвиток об'єкта, який досліджується, історію заселення території, залежність цього розселення від історичних умов.

Іншими факторами розміщення населення можуть бути національні відносини, політична ситуація, центри управління.

Факторами, які впливають на розміщення населення у великих містах і міських агломераціях є рівень розвитку науково-технічного прогресу, наукоємність. НТП впливає на територіальну організацію промисловості, виражається в економії матеріальних ресурсів, розвитку форм суспільної організації праці, а також в продуктивності праці, структурних і територіальних зрушеннях у виробництві.

Він дає можливість прискорити виробничі процеси, полегшити працю людини.

Розглянемо конкретні фактори впливу ЕГП на розселення населення. Як відомо, важливу роль в обслуговуванні виробництва, розподілу і обороту продукції, забезпеченні переміщення людей відіграє транспорт. Від чіткого налагодження роботи всіх видів транспорту у великій мірі залежить не тільки підвищення ефективності суспільного виробництва, а й умови життя і рівень життя населення.

Транспортні перевезення - об'єктивна необхідність процесу відтворення. При цьому транспорт зв'язує всі галузі суспільного виробництва, створює умови для їх успішного розвитку.

Найбільш універсальним і мобільним на даній території є автомобільний транспорт. При його застосуванні значно збільшується можливість доставки вантажів до споживача. Велике значення автомобільного транспорту у внутрішньорайонних перевезеннях, забезпечення перевезення вантажів між підприємствами.

Район характеризується добре розвинутою сіткою шляхів транспорту загального користування. По території району проходить асфальтована дорога республіканського значення Любомль-Піща-Томанювка, а також дороги з твердим покриттям Шацьк-Пульмо, Шацьк-Вілиця. Крім них, є сітка ґрунтових доріг, які зв'язують ніж собою населені пункти і лісові масиви є вигідність транспортного положення району полягає в тому, що тут зовсім не розвинутий залізничний вид транспорту, ще в певній мірі впливає на розселення. Піддаль до залізничної станції Любомль - 33км, до обласного центру - міста Луцька - 170 км.

Сприятливість ЕГП району характеризується близькістю до кордонів Білорусі, Польщі, дані країни є сусідами першого порядку по відношенню до Шацького району. Таке розташування сприяє подальшому розвитку економічних відносин з цими державами.

На території Шацького району створений унікальний куточок Полісся - Шацький природний національний парк. Саме тому рекреаційне господарство складає основу господарського використання території району.

Визначення потоку відвідувачів зроблене з урахуванням двох основних умов - допустимою екологічною ємкістю парку і потребами населення в рекреаційних центрах парку. Соціально-зумовлена ємкість рекреаційних закладів Шацького ДПНП складає 10,2 тис. місць. Цей показник менший економічно обумовленої ємкості: він приймається в якості проектної ємкості ШДПНП.

У наш час з рекреаційному господарстві зайнято 0,27тисячі осіб, тоді як в місяць максимального притоку рекреантів загальна чисельність персоналу, зайнятого обслуговуванням відпочиваючих, складає 1,22 тис. осіб.

В довідковому вигляді дані про рекреаційні заклади представлені в табл.3.

ЄМКІСТЬ І РОЗМІЩЕННЯ ІСНУЮЧИХ ЗАКЛАДІВ ВІДПОЧИНКУ І ПРОПОЗИЦІЇ ПО ЇХ РОЗВИТКУ НА ТЕРИТОРІЇ ШДПНП

ТАБЛИЦЯ 3

Назва закладів відпочинку	Місце розташування	К-сть існуюч. місць	Прогноз
			2010 р.	2015 р.	2020 р.
І. Світязька зона відпочинку Заклади туризму оз. Світязь Табори Бази відпочинку Спортивно-оздоровчі табори Короткочасні відпочиваючі В підсумку по закладах відпочинку по зоні Всього по Світязькій зоні ІІ. Зона відпочинку „Гряда” Бази відпочинку оз. Світязь Заклади туризму В підсумку по закладах відпочинку по зоні Короткочасно відпочиваючих В підсумку по зоні ІІІ. Зона відпочинку „Пісочне” Санаторні заклади оз. Пісочне Спортивно-оздоровчі Бази відпочинку Заклади туризму Заклади короткочасного відпочинку Короткочасно відпочиваючі В підсумку по зоні ІV. Зона відпочинку „Венське” Заклади туризму оз. Люцимир (кемпінги) Бази відпочинку Короткочасно відпочиваючі В підсумку по зоні V.Зона регулюючого рекреаційного використання Заклади короткочасного відпочинку Короткочасно відпочиваючі В підсумку по зоні VІ. Територія населених пунктів (Шацьк, Світязь) Табори Туристичні готелі Бази відпочинку Короткочасно відпочиваючі В підсумку по закладах В підсумку по закладах відпочинку в парку В підсумках короткочасно відпочиваючих Всього по парку	оз. Пульмо- оз. Перемут с.Світязь с. Світязь смт. Шацьк	630 192 700 - 208 - 380 - 300 1918 192 2218 2250 40 500 - 2750 40 300 3050 40 450 450 300 - 20 - _ 770 450 100 870 450 _ _ 500 500 _ 1500 1500 - 170 - _ 96 - 100 266 - 5704 682 2800 8504 684	750 192 700 - 208 - 380 - 500 2038 192 2538 2250 40 500 - 2750 40 300 3050 40 450 450 300 - 20 - _ 860 540 100 960 540 500 _ 500 100 140 140 1500 1640 140 170 - _ 96 - 100 266 - 6554 912 3000 9554 912	1000 192 700 - 208 - 380 - 500 2288 192 2738 2250 - 750 100 3000 140 300 3300 140 450 450 300 - 20 - 250 50 1110 590 100 1210 590 500 _ 500 1000 190 190 1500 1690 190 170 - _ 96 - 100 266 - 7354 1112 3000 10354 1112	1000 192 870 - 150 - 380 - 500 2400 192 2400 2250 - 750 100 3000 140 300 3300 140 450 450 300 - 20 - 250 50 1110 590 100 1210 590 500 500 - 500 1500 190 190 1500 1690 190 _ _ 25 - 100 275 - 7975 1362 3000 10975 1362

Складена за матеріалами Шацького національного парку.

Чисельник - всього.

Знаменник - в тому числі круглорічних.

Слід зазначити, що розвиток саме рекреації і закладів рекреації має великий вплив на розселення населення по території Шацького району, зайнятість, тобто розподіл трудових ресурсів.

Отже, на оздоровлення населення повинен корисно, без екологічних порушень використовуватись весь рекреаційній потенціал району:

Шацький природний національний парк, багато озер, таборів відпочинку, пансіонат, санаторій. Все це впливає на рівень життя населення.

Економіко-географічне положення району впливає на виробничу спеціалізацію народного господарства через територіальне поєднаний важливих природних і сільськогосподарських ресурсів.

Природні і економічні передумови, ресурси району, ЕГП сприяли розвитку трудоємких галузей, які базуються на власній сировині власних трудових ресурсах, вигідних сторонах КГП.

Вплив ЕГП на виробничу спеціалізацію проявляється у перевазі в галузевій структурі зайнятого населення району у сільському і лісовому господарстві, що потребує відповідної підготовки кадрів, рівня розвитку трудових ресурсів. Отже, відчувається вплив виробничої спеціалізації на населення, тону що галузі промисловості лісова, деревообробна, харчова, сільського господарства зерновий напрямок з тваринницьким ухилом стали головними у міжрайонному поділі праці.

Другим фактором, який має важливий вплив на розселення населення по районі є загальний економічний рівень розвитку даної території.

Даний район з сільськогосподарським районом з добре розвинутою лісогосподарською діяльністю.

Дев'ять колективних сільськогосподарських підприємств району мають у користуванні понад 15 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, в тому числі більше 6 тис. га ріллі 37,5%, по області 53,4%. У валовій продукції сільського господарств а понад 50% припадає на продукцію тваринництва. З моменту створення району сільськогосподарськими підприємствами вироблено в середньому за рік 8,8 тис. тон зерна, 3 тис. тон цукрових буряків, 1,1 тис. тон м'яса та близько 5 тис. тон молока, що складає 1,3-1,7% виробленої в обсязі продукції.

Складна ситуація склалася в тваринництві району, на зниження його виробництва вплинула недостатня забезпеченість кормами.

Фермерських господарств в районі поки що тільки три. Прибуток, який йде від колективних сільськогосподарських підприємств складає приблизно 0,5% від загального прибутку в сільському господарстві області.