Географія міграції населення на прикладі Харківської області

У загальній кількості вибулих 8,6% склали мігранти, що вибули за межі нашої держави, з яких 57,8% прямували до країн СНД та Балтії і 42,2% - до країн далекого зарубіжжя. Потокообмін з країнами СНД та Балтії у порівнянні з 1999 роком серед прибулих скоротився на 30,7%, серед вибулих зріс - на 12,5%, а від`ємне сальдо, яке було всі ці роки, збільшилось у 9,1 рази (Таблиця 3, діаграма 2).

Таблиця 3. Міждержавна міграція Харківської області із країнами СНД та Балтії (осіб)

роки	Число прибулих	Число вибулих	Міграційний приріст (скорочення)
1999	2323	2449	-126
2000	2298	2593	-1295
2001	2006	3199	-1193
2002	1780	3100	-1320
2003	1609	2755	-1146

Найбільш інтенсивним у складі мігрантів з країнами СНД та Балтії був рух у Росію (2554 осіб) та з Росії (1006 осіб).

Сальдо міграції в потокообміні з іншими державами СНД та Балтії для Харківської області є від`ємним - 1,1 тис. осіб. Найбільше емігрувало людей з Харківської області до Російської Федерації (сальдо склало мінус 1548осіб). При цьому було прибутковим сальдо міграції з Грузією (81 особа), Казахстаном (80 осіб), Вірменією (64 особи) та Азербайджаном (61 особа).

В загальному числі мігрантів, які прибули в Харківську область з близького зарубіжжя, найбільшу частину склали українці (38,5%) та росіяни (39,1%). Основними причинами переїзду гепи даних мігрантів були родинні обставини (80,3%) та навчання (6,4%). З країн СНД та Балтії прибуло з батьками 189 дітей.

Рис. 2. Міграційні процеси між Харківською областю та країнами СНД і Балтії

Як і в попередні роки, в потоці вибулих з країн СНД та Балтії найбільша частка припадає також на росіян та українців. Але питома вага українців в загальній сукупності цих вибулих дещо збільшилась (з 45,3% в 1999 році до 49,0% в 2003 році), тоді як частка вибулих росіян навпаки, скоротилася за цей період з 45,5% до 44,5%.

Переважна частка мігрантів (99,4%) прямувала до країн СНД та Балтії на строк більше 1 року. Основними причинами переїзду мігрантів до цих крїн були родинні обставини (84,0%) та зміна місця роботи (1,2%). Разом з батьками в дані країни виїхало 402 дитини.

Міграційний рух до країн далекого зарубіжжя у 2003 році, як і раніше, зберігав тенденцію перевищення кількості вибулих (2 тис. осіб) над кількістю прибулих (1 тис. осіб), внаслідок чого міграційний відтік склав 1 тис. осіб.

Найбільшу питому вагу прибулих з далекого зарубіжжя у 2003 році склали прибулі з країн Азії - 69,8% та Африки - 13,9%, в основному це студенти, які приїхали на навчання.

Серед вибулих у 2003 році 85,5% становили громадяни України. За національним складом серед вибулих 50,2% - українці, 17,8% - євреї, 15,2% - росіяни. Більшість вибулих в далеке зарубіжжя поїхали до Німеччини - 1207 осіб (60,0%), Ізраїлю 213 осіб (10,6%), США - 203 особи (10,1%), у Канаду - 55 осіб (2,7%). Серед мігрантів, які виїхали у Німеччину: 55,1% склали українці, 23,2% - євреї, 17,2 - росіяни; в Ізраїль: 60,1% - українці, 21,6% - євреї, 17,4% - росіяни; в США: 64,5% - українці, 24,6% - росіяни, 14,8% - євреї. (Рис. 4).

Основна причина еміграції в країни далекого зарубіжжя - родинні обставини (88,3%), разом з батьками виїхало 232 дитини у віці 0 - 15 років.

Еміграція населення в країни далекого зарубіжжя характеризується не лише кількісними, але і якісними втратами населення, бо в першу чергу до цих країн виїхали люди в працездатному віці (69,3%), з них 45,3% - це молодь у віці 15 - 28 років. Із числа осіб у віці старше 16 років мали середню освіту 34,4%, середню спеціальну - 15,9%, незакінчену вищу - 1,6%, вищу - 45,2% (із них мали вчений ступень 9 осіб, або 0,5%).

У зв`язку з тим, що Харківська область налічує більше 80 вищих навчальних закладів та їх філіалів, міграційні переміщення населення області в продовж року носять сезонний характер. За рахунок прибулих на навчання студентів найбільша кількість мігрантів припадає на четвертий квартал, що і впливає на механічний приріст населення області, та зокрема м. Харкова. А найбільша кількість емігрантів припадає на другий квартал, коли вибувають випускники учбових закладів.

У Харківській області реалізується низка заходів щодо ефективного використання праці іноземних громадян та направлення за кордон громадян України з метою працевлаштування.

Зберігається широка географія прибуття іноземців - 37 країн (15 країн Європи, 3 країни Африки, США, Латинської Америки, 8 країн Азії та 9 країн СНД).

Станом на 1 січня 2004 року на підприємствах, в установах та в організаціях області працювало згідно з дозволами 364 іноземних громадянина, що у порівнянні з попереднім роком на 9,9% менше.

Аналізуючи кількісні показники з цього питання за декілька останніх років бачимо: по-перше, після зростання чисельності іноземців у 2001 році (292 особи), які отримали вперше дозволи на працевлаштування, їх кількість зменшилась: у 2002 році - на 20%, а у 2003 році - майже в 1,5 рази; по-друге, враховуючи тенденцію до зниження кількості іноземців, які прибули з країн Азії, у теперішній час їх питома вага все ще зберігається значною - 57,9%.

Водночас ряд підприємств та організацій області надають послуги, пов`язані з посередництвом у працевлаштуванні громадян України за кордоном. Усього у 2003 році було працевлаштовано за кордоном 847 громадян України, що на 45,5% більше, ніж у 2002.році.

Високий рівень економічних, наукових і гуманітарних міжнародних зв`язків визначає перебування значної кількості іноземних громадян у Харківській області. Крім того, у даному регіоні виникла проблема нелегальної міграції, яка пов`язана із прибуттям значної кількості мігрантів з країн Азії та Африки, Близького та Середнього Сходу. Вона, в першу чергу, обумовлена специфікою географічного становища Харківської області, що межує із Російською Федерацією та є транзитною на шляху до Західної Європи.

Всього в міграційній службі області станом на 1 січня 2004 року перебувало на обліку 184 біженці з 10 країн світу (Азербайджан, Афганістан, Гвінея-Бісау, Конго (Браззавіль), Руанда, С`єрра-Леоне, Ефіопія, Судан, Ірак, Іран).

У загальній чисельності біженців переважають особи працездатного віку, їх 153, або 83,2%, решта - молодше працездатного віку.

У 2003 році до відділу у справах національностей та міграції звернулися 15 іноземних громадян, які бажали отримати статус біженця. Усі вони державний кордон України перетнули на законних підставах. Згідно з абзацами першим та восьмим статті 9 Закону України «Про біженців» 8 громадян у прийнятті заяви було відмовлено, заяви 7 громадян прийняті до розгляду.

Кількість заяв, за якими прийняте рішення щодо оформлення документів про надання статусу біженця, склала у звітному періоді 18 (26 осіб, з яких 8 - діти у складі сім`ї). До Державного комітету України у справах національностей та міграції для прийняття остаточного рішення про надання статусу біженця направлено 12 особових справ (14 осіб, в тому числі 2 дітей). Трьом особам Держкомнацміграції України надано статус біженця, одному громадянину відмовлено.

Втратили статус біженця протягом 2003 року у зв`язку з від`їздом на батьківщину 4 біженця, у тому числі, 3 особи з Афганістану, одна з Конго (Браззавіль).

За 2003 рік 25 іноземних громадян оскаржили рішення відділу в Держкомнацміграції України, з яких 13 клопотань задоволено, 7 заявникам - відмовлено, 5 - станом на 1 січня 2004 року продовжували залишатись на розгляді.

Упродовж 2003 року 36 особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 1996 року №674 «Про заходи щодо надання допомоги, особам, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії та прибули в Україну надано тимчасові довідки на проживання в Україні.

Станом на 1 січня 2004 року в області проживають 815 осіб вказаної категорії іноземних громадян. В їх загальній чисельності працездатні становлять 72,3%, особи старші працездатного віку - 8,2%.

На виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України в області ведеться робота щодо створення Пункту тимчасового розміщення біженців на 120 осіб.

У 2003 році в 1,2 рази збільшилась порівняно з попереднім роком кількість іноземців, які мешкають постійно, і склала 6,2 тис. осіб. На 22,3% збільшилась кількість громадян, що прибули в область із країн СНД (3806 осіб проти 3112 у 2002 році). У той же час чисельність іноземних громадян, які прибули до регіону у службових справах, зменшилась з 5728 до 1671 особи, тобто в 3,4 рази, у приватних справах - з 2137 до 1777 осіб (менше в 1,2 рази).

У порівнянні з 202 роком на 3,7% (1087 осіб) зменшилась кількість виявлених на території області нелегальних мігрантів, у той же час чисельність нелегалів з країн далекого зарубіжжя зросла у 4,1 рази і склала 658 осіб.

З 1999 року активніше проводилася робота з видворення за межі України незаконних мігрантів. Усього було видворено 874 іноземця, що на 3,3% більше ніж у попередні роки (мешканців з країн далекого зарубіжжя - 324 особи, а під конвоєм - 39 осіб).

Протягом 2003 року було скорочено термін перебування в Україні 89 громадян, що на 8,5% більше, ніж у 2002 році.

Притягнуто до адміністративної відповідальності 3313 іноземних громадянина, що більше на 8,8% у порівнянні з попереднім роком.

У 2003 році в приймальнику-розподільнику ОСУ при ХМУ УМВСУ в області для встановлення осіб та подальшої депортації з України було поміщено 412 іноземців-нелегалів, що на 2,2% більше, ніж у 2002 році, у тому числі з країн далекого зарубіжжя відповідно - 126 осіб на 23,5%.

Станом на 1 січня 2004 року в області перебувало 7082 іноземних учнів, що у порівнянні з минулим роком більше на 1,6%. (ДОДАТОК).

Посвідок на постійне проживання у 2003 році отримали 1193 іноземних громадянина, що у порівнянні з 2002 роком менше на 12,9%.

Упродовж 2003 року громадянство України набули 4266 іноземних громадянина, що про 2002 року менше у 2,3 рази, в тому числі один - офіційно визнаний біженець.

Аналіз стану виконання Закону України «Про правовий статус іноземців» свідчить, що органами державної влади та місцевого самоврядування в основному забезпечуються права іноземних громадян на індивідуальну та підприємницьку діяльність, майновий та соціальний захист. У той же час кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень відносно іноземців склала 1146 проти 1197 у 2002 році, що менше на 4,3%.

Населення області толерантно ставиться до мігрантів, звернень щодо ворожнечі з того чи іншого боку, міжетнічної напруги не зафіксовано.

У регіоні за останні 5 років не зареєстровано випадків нетипових для України захворювань, пов`язаних із перебуванням в області іноземних громадян.

Таким чином, у міграційних процесах Харківської області, за останні 5 років, має місце приріст населення області за рахунок перевищення кількості прибулих над кількістю вибулих. Процес міграції з раїнами СНД та Балтії характеризується від`ємним сальдо. Прикордонне розташування області обумовлює більш інтенсивний відтік жителів у Росію. Також зберігається тенденція відтоку населення на постійне проживання до країн далекого зарубіжжя. Більшість тих, що назавжди покинули Україну знаходяться у працездатному віці, причому основна їх частина - молодь.

Як і в попередні роки, найбільшою у звітному періоді була внутрішньо-регіональна міграція (від усіх прибулих - 67,5% та вибулих - 65,9%), яка характеризує рух населення в межах області в напрямах «місто-село», «село-місто» і не впливає-на формування загальної чисельності населення. але має суттєве значення на зміни чисельності міського та сільського населення області. Якщо в першій половині 2003 року переважав рух населення з міських поселень у сільську місцевість, за рахунок чого сільське населення області дещо збільшилось, то в першій половині 2004 року навпаки - рух відбувався із села до міста, внаслідок чого сільське населення області станом на 1 липня зменшилось на 346 чол.

Далі за обсягом іде міжрегіональна міграція (27,1% від загальної кількості прибулих і 26,7% від усіх вибулих), що відображає рух населення в межах України, і має від'ємне сальдо, що склало мінус 63 особи.

У загальній чисельності вибулих 7,3% склали мігранти, які вибули за межі нашої-держави, із яких 49,6% прямували до країн СНД, 50,1% - до країн далекого зарубіжжя.

Сальдо міграції у потікообміні з іншими державами СНД для Харківської області також є від'ємним -105 осіб.

З країн Балтії в область прибуло 10 громадян, вибуло - 4 чол. (+6 осіб).

Міграційний рух до країн далекого зарубіжжя в першому півріччі 2004 року, як і раніше, зберігав тенденцію значного перевищення кількості вибулих (853 особи) над кількістю прибулих (471 особа), внаслідок чого міграційний відтік склав 382 особи.

Станом на 1 січня 2003 року на підприємствах і в організаціях області працювали 364 іноземних фахівця, - які прибули з 37 країн світу та у встановленому порядку одержали дозволи на працевлаштування.

Протягом першого півріччя 2004 року з цього питання до обласного центру зайнятості від підприємств, організацій та установ надійшло 123 заяви на 161 чол., з них на 52, або на 32,3%, - на первинне одержання дозволів, на 109 чол. - первинне одержання дозволів. За 2 заявами (2,0%) прийнято рішення про відмову (2 чол.), оскільки визнано недоцільним залучення іноземних фахівців.

З початку року прийнято позитивне рішення щодо 159 чол., з яких 50 чол. (31,4%) дозвіл на працевлаштування видано, вперше-що складає 56,2% від кількості виданих дозволів за аналогічний період минулого року/(39 дозволів). Продовжено термін дії 109 особам. Переважна чисельність іноземців, які отримали дозволи на працевлаштування, 'прибули з 15 країн далекого зарубіжжя^ та країн СНД.

В. цілому: зберігається широка географія прибуття іноземців - 3 8 країн, а саме-з: 16 країн^Європи (4-х чол.), З країни Африки (7 чол. США (4 чол.), 9 країн Азії ^171 чол.); 8 країн СНД (76 чол.).

Слід відмітити, що кількість громадян, які прибули у першому - півріччі 2003 року в країн Азії, зменшилась у порівнянні аналогічними періодами 2001-2003 років: від 114 чол. у 2001 році, 56 чол. у 2002 році, до 41 чол. у 2003 року та 22 чол. у 2004 році. Зокрема, із Китаю прибуло 4 чол. (у 2002 - 21 чол., у 2003. - 14 чол.), із В'єтнаму - відповідно 6 чол., 14 чол., 11 чол.

114 осіб упродовж шести місяців 2003 року відбули на батьківщину у зв'язку із закінченням строків дії дозволів та з інших причин.

Станом на 1 липня 2003 року працюють згідно з дозволами 300 іноземних громадян, що в 1,3 раза менше, ніж за цей же період минулого року (401 чол.). Серед указаної категорії іноземних громадян 279 чол. (93,0%) займають посади керівників, фахівців та службовців, 18 чол. - робочі місця, 3_чол. - на посадах, які не потребують професії. В загальній кількості керівників та службовців близько 60% складають керівники підприємств, перекладачі, викладачі іноземних «мов. Серед іноземців, які посідають робочі місця, 55% складають працівники галузі громадського харчування, решту - працівники підприємств промисловості з іноземними інвестиціями.

Іноземці, які посідають місця, що не потребують професії, зайняті в оптовій та роздрібній торгівлі.

Загальна кількість дозволів на працевлаштування, оформлених іноземцям, які вступили в трудові відносини з підприємствами, організаціями та установами і водночас є їх засновниками або співзасновниками, склала 74 чол. (14 - оформлені вперше), із них на спільних підприємствах 8 чол. (1 чол. - уперше). -'.'

Кількість іноземців, які працюють на підприємствах колективної власності, складає 233 чол., у приватному секторі - 56 чол., в державному - 11 чол.

Аналіз кількісних показників із цього питання виявив такі тенденції.

по-перше, після зростання в першому півріччі 2001 року (157 чол.), які отримали вперше дозволи, їх кількість, починаючи з 2002 року, продовжує зменшуватись (2002 рік - 110 чол., 2003 рік - 89 чол., 2004 рік - 50 чол.);

по-друге, враховуючи тенденцію до зниження прибуття іноземців із країн Азії, в теперішній час їх питома вага все ще зберігається значною - 57,0%;

по-третє, у зв'язку з ростом числа продовжених дозволів в 1,15 раза зросла кількість працюючих до 2-х років (з 65 чол. у 2001 році до 75 чол. у 2004 році), в 1,29 раза - від 2-х до 3-х років (з 34 чол. у 2001 році до 44 чол. у 2003 році) та в 1,19 раза - від 3-х років і більше) (з 58 чол. у 2001 році-до 69 чол. у 2004 році);

в-четвертих, залишається тенденція зменшення чисельності іноземних громадян станом на 1 липня щорічно.

У звітному періоді анульовано 3 дозволи на працевлаштування громадян Туреччини у зв'язку з повідомленням роботодавцем неправдивих відомостей у документах.

Співпраця Харківського обласного центру зайнятості із прикордонними областями Російської Федерації здійснюється відповідно до Угоди між Урядами України та Росії від 27 січня 1995 року та згідною Програмою міжрегіонального - та прикордонного співробітництва України та Російської Федерації на 2001-2007 роки та регулюється Порядком «оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволів на працевлаштування в Україні

На - сьогодні «діють угоди про співпрацю-між Харківським обласним центром зайнятості та Департаментами федеральної державної службі зайнятості населення Бєлгородської та Тверської областей у частині обміну інформацією про наявність вакансій на підприємствах та в організації цих регіонів.

До 5 січня 2005 року продовжено термін дії угоди про, співпрацю між Харківським обласним центром зайнятості та АМТ «ЗІЛ» (Росія, Москва). Відповідно до вищезазначеної угоди здійснюється підбір та направлення на довготривале працевлаштування незайнятого населення області на дане підприємство.

Станом на 1 липня 2003 року 7 суб'єктів підприємницької діяльності області мають, оформлені в установленому порядку, спеціальні дозволи (ліцензії) на надання послуг, пов'язаних із посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордон.

Однак практичну діяльність у цьому напрямку упродовж першого півріччя 2003 року здійснювали тільки 3 підприємства: ТОВ - Українсько-Російське СП «Студбуд»» - 443 чол.; приватний підприємець-Кривоконь В.Ю. - 224 чол.; приватний підприємець Кшеннікова І.В. _ - ._ - !! чол. 'Всього» ними було працевлаштоване 678 громадян України, у тому числі на будівельні підприємства Росії (667 чол. - ТОВ «Українсько-Російське СП «Студбуд», приватний підприємець Кривоконь В.Ю.), на підприємства, розташовані на Кіпрі - 11 чол. (приватний підприємець Кшеннікова І.В.).

З початку року обласним центром зайнятості було підготовлено документи та отримано дозвіл на довгострокове працевлаштування на громадських роботах у Словацькій Республіці 1 громадянки України.

Необхідно відмітити, що обсяги працевлаштування за кордоном громадян України щороку зростають. Так, у першому півріччі 2003 року в порівнянні з аналогічним періодом 2002 року ці показники зросли в 2,5 раза (269 чол.), 2003 року - в 1,7 раза (402 чол.).

При цьому чисельність організацій, які здійснюють даний вид діяльності, зменшується. Основна причина - це відсутність у них зовнішньоекономічних договорів із роботодавцями за «кордоном та дозволу компетентних органів на в'їзд до країн роботодавців. В першу. чергу, це відбулось у зв'язку з недостатньою інформованістю про законодавство країн стосовно розміру мінімальної заробітної плати, умов праці, соціальних гарантій відносно хвороби - та нещасних випадків, а також недостатністю досвіду та відсутністю практики укладання договорів між-організаціями різних країн.

Слід зазначити, що переважна більшість громадян Харківського регіону виїздить працювати до Російської Федерації. Це передусім є наслідком того, _що область граничить з Бєлгородською областю Росії, наявність безвізового режиму, який діє між нашими країнами, а також налагоджених міграційних потоків, коли, ще «за-часів СРСР, громадяни працювали в галузі нафтової, газової промисловості та будівництва на крайній Півночі.

Характерною тенденцією для» області, як і для всієї України, є виїзд працездатного населення у віці від 28 до 40 років.

Українські трудові мігранти в основному наймаються в Російській Федерації на непрестижну роботу, від якої, відмовляються расіяни. Наші громадяни зайшлі на будівництві (у дій сфері діяльності-залишається попит на чоловіків). На Кіпр виїздять жінки, які зайняті у сфері розважальної індустрії, обслуговування: У своїй більшості з області до Росії виїздять громадяни, які є робітниками середньої кваліфікації у промисловості на будівництві.

Протягом звітного періоду до відділу з різних причин звернулись близько 700 чол. (з урахуванням членів'.сім'ї), що приблизно на рівні аналогічного періоду минулого року.

Упродовж першого півріччя 2003 року кількість осіб, які виявили бажання отримати в Україні статус біженця та звернулися до відділу з відповідними

заявами, склала 18 чол., у тому числі 1 дитина, із яких 8 чол. прибули з Афганістану, 4 - з Ефіопії, 2 - із Гвінеї-Біссау, по 1 - з Азербайджану, Іраку, Палестини та Сирії. В загальній чисельності шукачів притулку державний кордон України перетнули на законних підставах 13 чол., нелегально - 5 чол.

Згідно з абзацами 1 та 8 статті 9 Закону України «Про біженців» 6 особам, серед яких 2 - громадянина Афганістану, 2 громадянина Ефіопії, по 1 Азербайджану та Палестини, у прийнятті заяви було відмовлено.

З початку року прийнято до розгляду 11 заяв. 4 заявникам відмовлено в оформленні документів про надання статусу біженця; щодо 10 заявників прийняте рішення про оформлення документів.

Протягом першого півріччя 2003 року за 13 заявами (23 особи, у тому числі 10 дітей) Державним комітетом України у справах національностей та міграції було прийнято рішення, згідно з якими: надано статус біженця 8 іноземним громадянам (18 чол., у тому числі 10 дітей), відмовлено у наданні статусу 5 заявникам.

На кінець звітного періоду на розгляді в Держкомнацміграції України продовжували знаходитись заяви 7 шукачів притулку.

У звітному періоді втратили статус біженця 7 іноземних громадян, у тому числі у зв'язку з набуттям громадянства України - 4 чол. (усі громадянин Афганістану) та у зв'язку зі смертю - 3 чол. (2 громадянина Афганістану, 1.-С'єрра-Леоне).

Усього станом на 1 липня 2004 року на обліку у відділі перебувають 196 біженців з 10 країн світу (Азербайджан, Афганістан, Гвінея-Бісау, Конго (Браззавіль), Руанда, С'єрра-Леоне, Ефіопія, Судан, Ірак, Іран).

В загальній кількості біженців переважають особи працездатного віку, їх 159 чол., або 81,1%; осіб, молодше працездатного віку - 37 чол.

З метою реалізації заходів, спрямованих на інтеграцію біженців в українське суспільство, соціальний захист указаної категорії іноземних громадян відділом упродовж звітного періоду продовжено співпрацю з обласним благодійним Фондом «Карітас-Харків» та Харківською міською громадською організацією «Інститут прикладних гуманітарних досліджень»,:який є виконавчим партнером УВКБ ООН, і здійснює програму Юридичної допомоги біженцям та шукачам притулку. Відновлено роботу недільної школи для дітей біженців з Афганістану. Це дало можливість підростаючому поколінню вивчати рідну мову, а також культурну та іншу спадщину свого народу. Свої успіхи діти змогли продемонструвати на святі «Новруз» у березні поточного року.

В області функціонує Центр соціальної адаптації для. біженців, створений Асоціацією національно-культурних об'єднань України за сприяння Українського Представництвом. Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців. Його основною метою також є вирішення проблем. офіційнр визнаних біженців, які мешкають на території області. При центрі організовано постійно діючі «курсі! з вивчення української мови, на яких навчатись мають змогу всі бажаючі офіційно визнані біженці. Робота курсів передбачена до 2010 року. -

Відділом спільно з інститутом, прикладних гуманітарних досліджень продовжено проведення, циклу семінарів, до роботи яких залучаються «- усі зацікавлені та причетні структури. Так, 18 травня поточного року проведено семінар за темою «Питання документування біженців та шукачів притулку органами громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб». В його роботі

взяли участь працівники міграційних служб, відділів у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВСУ Харківської, Полтавської та Сумської областей, а також біженці, які проживають у Харківському регіоні.

У рамках заходів з нагоди Всесвітнього дня біженців відділом у співпраці з інститутом прикладних гуманітарних досліджень за фінансової підтримки УВКБ ООН було організовано та 23 червня на головній алеї центрального парку культуриста відпочинку ім. Горького проведено конкурс дитячого малюнку, у тому числі на асфальті. Усі учасники заходу були нагороджені подарунками. Доросла категорія біженців змагалась у майстерності володіння шахами та шашками, переможці та учасники змагань отримали почесні грамоти. І діти, і дорослі мали змогу поласувати без обмежень фруктами та солодощами.

В області не існує проблеми щодо забезпечення дітей біженців місцями у дитячих дошкільних установах та в школах.

Кількість осіб, які отримали за період з 1996 року Тимчасову довідку на проживання в області у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 1996 р. №674 «Про заходи щодо надання допомоги особам, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній-Республіці Абхазія Грузії та прибули в Україну», /, включаючи дітей, складає 822 чол.

- З початку 2004 року у відділі у справах громадянства, імміграції та « реєстрації фізичних: осіб УМВСУ в Харківській області було зареєстровано _. -І 9,1 тис. іноземних громадян, що у порівнянні з ^«минулим роком «більше в 1,5^ «рази (+6^5 тис. чол.). ^

У звітному» періоді:на; 27,4% збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість іноземців, які мешкають. постійно склала 7 тис. чол. На 20,3% збільшилась кількість громадян, що прибули в область»: із - країн СНД (4088 чол..проти 3397 чол. станом - на Г липня 200З року). Чисельність іноземних громадян, які прибули до регіону у службових справах та у приватних справах також збільшилась й склала відповідно з 527 чол. до 1563 (3 рази) та"з 1310 чол. до 2586 чол. (2 рази).

На виконання Указу Президента України від 18 січня 2001_ року №22

«Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією» із метою вдосконалення роботи щодо запобігання та припинення незаконної міграції іноземців та осіб без громадянства в область і через її територію реалізується комплекс заходів щодо запобігання нелегальній міграції, забезпечення органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами, керівниками організацій і установ законодавства, які регулюють перебування іноземних громадян в Україні.видворення іноземців, за межі держави. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 16 березня. 2001 року №165 затверджені заходи щодо реалізації в області Програми боротьби з незаконною міграцією. Відділом у межах своєї компетенції проводиться певна робота з її виконання.

Упродовж першого півріччя поточного року на території області було виявлено 506 нелегальних мігрантів, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 15,8% (437 осіб), у тому числі з країн далекого зарубіжжя -'відповідно 113 осіб, 128,4%, 88 чол. В 2,1 рази зменшилась кількість іноземних громадян, поміщених у приймальнику-розподільнику і, склала 85 чол. проти 175 у першому півріччі 2003 року.

У звітному періоді за межі України видворено 422 іноземних громадян - незаконних мігрантів, що на 9,3% більше ніж в аналогічному періоді минулого року, у тому числі під конвоєм - 24 чол., або на 14,3% більше, ніж у першому півріччі минулого року.

Станом на 1 липня 2004 року в області перебувають 6874 іноземних учнів, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року більше на 3,0% - 6672 чол. (розподіл за країнами походження додається).

Посвідки на постійне проживання отримали 725 іноземних громадян, що у порівнянні* з першим півріччям 2003 року більше в 1,6 раза - 445 чол. (розподіл за країнами походження додається).

У 1,4 раза зменшилась кількість іноземців, які набули громадянство України, - 1646 чол. проти 2365 чол., у першому півріччі 2003 року (розподіл за країнами походження додається).

- Аналіз стану виконання Закону України «Про правовий статус іноземців» свідчить, що органами державної влади та місцевого самоврядування в основному забезпечуються права іноземних громадян на індивідуальну та підприємницьку діяльність, майновий та соціальний захист. Кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень відносно іноземців склала 563 проти 593 у першому півріччі 2003 року, що менше на 5%.

Випадків'міжетнічної напруги в області не зафіксовано.

4.2 Внутрішня міграція

За останні роки у нашій країні помітно зріс інтерес до комплексного вивчення соціальних та демографічних процесів, зумовлений новими завданнями, що виникли на сучасному етапі розвитку суспільства. Особлива увага поряд із розкриттям загальних закономірностей розвитку народонаселення приділяється вивченню форм їх конкретного порядку з урахуванням специфіки місцевих умов. Такі дослідження не лише розширюють наші знання про природу соціальних і демографічних явищ, а й дають можливість удосконалювати керування ними.

Інтенсивне зростання міських поселень, покликане до життя індустріалізацією нашої області, зумовило різку зміну співвідношення кількості міського й сільського населення. Збільшення кількості міського населення відбувалося й відбувається в основному внаслідок міграції сільського населення до міст, а переходу окремих сільських поселень до розгляду селищ міського типу, територіально злиття поселень сільського типу з містами, що швидко розвиваються.

Слід зазначити, що основними постачальниками мігрантів із зміною місця проживання є, як правило, села, значно віддалені від промислових центрів, міст обласного та районного підпорядкування. Села, розташовані відносно близько великих міських поселень, як правило, є постачальниками мігрантів без зміни місця проживання (маятникова міграція).

Дослідження процесів міграції у межах області за останні роки свідчать про те, що мігрує переважно молода його частина. Це стосується всіх видів переміщення й особливо із сіл у міста, де процент молоді систематично збільшується. Слід зазначити, що в цілому інтенсивність переміщень сільського населення у міста на Україні, та і на території Харківської області, знижується, а молоді - збільшується.

Переміщення сільської молоді у міста має як позитивне, так і негативне значення для розвитку нашого суспільства. Насамперед міграція молоді, як і всього сільського населення, сприяє встановленню оптимальних співвідношень між попитом і пропозицією робочої сили в різних господарствах, галузях народного господарства та в різних районах області. Вплив цього процесу на рівень забезпечення окремих господарств і районів області кадрами залежить від конкретних економічних умов їх розвитку.

Переїзд сільської молоді до міста розширює та зміцнює зв`язки між містом і селом. Перехід молоді, яка має високий загальноосвітній рівень, із села у місто зміцнює соціальну структуру сільського населення, погіршує рівень керівництва його виробничим та суспільним життям. Також інтенсивна міграція сільської молоді до міст порушує статево-вікову структуру населення села й міста.

Порівняно невелика частина молоді після навчання у вищих, середніх та професійно-технічних учбових закладах працює в сільській місцевості (нажаль, такий облік відсутній). Значна частина юнаків, здобувши певну спеціальність, ідуть працювати на підприємства міст. Міграція вище зазначеної категорії юнаків у міста зумовлює відповідний відплив сільських дівчат, які крім усього іншого прагнуть влаштувати своє особисте життя, мати сім`ю. У такий спосіб ліквідовуються порушення природної рівноваги статевого складу серед молоді села.

Причини по яким населення покидає сільську місцевість це незадовільна організація праці і зарплати; незадовільна організація культурно-побутового обслуговування; немає перспективи зростання; інші причини (улаштування особистого життя, сімейні обставини).

Оскільки населення переїздить у чотирьох напрямках: з міських поселень у міські поселення і в сільські місцевості та із сільських місцевостей у сільські місцевості і міські поселення, то баланси міграції складалися окремо для тих, що переїздять у кожному чотирьох напрямків.

Міграційний рух населення Харківської області за 2004 рік і мужах області показав, що міграційний приріст у міських поселеннях складає 1794 особи, в сільській місцевості мінус 1794 особи.

Збільшення чисельності населення за рахунок механічного руху на території області спостерігається в м. Харкові, Дергачівському, Ізюмському Созівському, Харківському та Чугуївському районах, в усіх інших районах області спостерігається значний відтік населення та міграційний приріст є від`ємним, особливо в Богодухівському, Великобурлуцькому, Зміївському, Нововодолазькому та інших. (Таблиця, рис.).

Міграції населення в межах Харківської області

	Міграційний рух населення
	Число прибулих	Число прибулих на 1000 жителів	Число вибулих	Число вибулих на 1000 жителів	Приріст (скорочення)	Приріст (скорочення) на 1000 жителів
Харківська область	36831	12,9	36831	12,9	-	-
Міські поселення	27986	12,4	26192	11,6	1794	0,8
Сільська місцевість	8845	14,7	10639	17,7	-1794	-3,0
м. Харків	14046	9,6	10990	7,5	3056	2,1
м. Ізюм	763	13,9	790	14,4	-27	-0,5
міськради
Куп`янська	1675	27,6	1749	28,9	-74	-1,3
Лозівська	1121	15,8	1344	18,9	-223	-3,1
Люботинська	484	19,0	543	21,3	-59	-2,3
Первомайська	716	22,4	810	25,3	-94	-2,9
Чугуївська	414	11,6	996	27,9	-582	-16,3
райони
Балаклійський	1176	13,1	1305	14,6	129	-1,5
Барвінківський	130	4,4	337	11,4	-207	-7,0
Близнюківський	192	8,0	357	14,9	-165	-6,9
Богодухівський	423	9,5	917	20,6	-494	-11,1
Борівський	175	8,7	325	16,1	-150	-7,4
Валківський	633	18,1	687	19,6	-54	-1,5
Великобурлуцький	177	6,6	457	17,1	-280	-10,5
Вовчанський	850	16,1	925	17,6	-75	-1,5
Дворічанський	233	11,1	374	17,8	-141	-6,7
Дергачівський	1666	17,2	1339	13,9	327	3,3
Зачепилівський	89	5,0	178	9,9	-89	-4,9
Зміїиський	579	7,3	878	11,1	-299	-3,8
Золчівський	210	6,6	502	15,7	-292	-9,1
Ізюмський	487	23,0	453	21,4	34	1,6
Кегичівський	268	11,7	282	12,3	-14	-0,6
Коломацькій	150	17,4	173	20,0	-23	-2,6
Красноградський	892	18,5	897	18,6	-5	-0,1
Краснокутський	512	16,2	641	20,3	-129	-4,1
Куп`янський	712	25,1	819	28,9	-107	-3,8
Лозівський	628	18,9	617	18,5	11	0,4
Нововодолазький	452	11,7	832	21,6	-380	-9,9
Первомайський	459	23,8	561	29,1	-102	-5,3
Печенізький	177	15,6	179	15,7	-2	-0,1
Сахновщинський	471	14,8	491	19,6	-120	-4,8
Харківський	4622	25,1	3685	20,0	937	5,1
Чугуївський	872	17,7	802	16,3	70	1,4
Шевченківський	477	21,1	596	26,4	-119	-5,3

На території Харківської області внутрішньо регіональна міграція, яка і характеризує рух населення в межах області в напрямах «місто - село», «село - місто» і не впливає на формування загальної чисельності населення, але має суттєве значення на зміни чисельності міського та сільського населення області. Якщо у 2000 році у складі внутрішньо регіональної міграції переважав рух населення з міських поселень у сільську місцевість, за рахунок чого сільське населення області збільшилось майже на 2 тис. осіб, то у 2003 році навпаки - переважав рух із села до міста, внаслідок чого сільське населення області зменшилось на 526 осіб.

Найбільшу перевагу серед внутрішньо регіональних міграцій мають маятникові міграції, які переважають в основному між сільськими та міськими поселеннями, що розміщені близько біля Харкова, Чугуєва, Дергачів, Лозової, Куп`янська, Нової Водолаги, Богодухова та інших міст області, що розміщені недалеко від обласного центру.

4.4 Працевлаштування мігрантів

На початок 2004 року на підприємствах та організаціях області працювало 364 іноземних фахівця, які прибули з 37 країн та у встановленому порядку одержали дозволи на працевлаштування.

Протягом 2004 року з цього питання до обласного центру зайнятості від ПОУ надійшло 246 заяв на 424 чол., із них на 219 чол. (або 51,7%) - первинне одержання дозволів, на 205 чоловік - продовження строків дії. По 11 заявам (4,5%) надано відмову (18 чол.) - визнано недоцільним залученням іноземних фахівців, порушення вимог «Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволів на працевлаштування в Україні», затверджено постановою КМУ від 01. 11. 1999 р. №2028.

З початку 2004 року було прийнято позитивне рішення по 407 чол., із них по 201 чол. (49,4%) - видано вперше (у 2002 році - 254 дозволи, у 2003 році - 173 дозволи), продовжено термін дії дозволів 206 іноземних громадян. Найбільша кількість іноземців, які одержали дозволи вперше, прибула з країн дальнього зарубіжжя - 21 країна, також із країн СНД - 6 країн.

В цілому зберігається широка географія прибуття іноземців - 34 країни, а саме: з 16-ти країн Європи працює 127 чол., з Африки - 1 чол., із Латинської Америки - 1 чол., з США - 5 чол., з 8-ми країн СНД - 73 чол. (Російська Федерація - 45 чол.).

Слід відмітити, що кількість іноземців, які прибувають із країн Азії, в останні роки значно зменшилась в порівнянні з 2002-2003 р. р.: від 251 чол. У 2002 році до 211 чол. У 2003 році та 129 чол. У 2004 році. Зокрема, з Китаю прибуло у 2004 році 6 чол. (у 2002 р. - 68 чол., у 2003 - 28 чол.), із В`єтнаму - 12 чол., (у 2002 р. - 37 чол., у 2003 р. - 32 чол.).

Протягом 2004 року вибуло 229 чол. у зв`язку із закінченням строків дії дозволів та з інших причин.

Станом на 01. 01. 2005 рік працює згідно з дозволами - 336 іноземних громадян (що складає 92,3% від кількості працюючих іноземних громадян за цей же період на 01. 01. 2004 р. - 364 чол.). Серед них - 281 чол. (83,6%) займають посади керівників, спеціалістів, службовців; 55 чол. - робочі місця. Серед керівників та службовців майже 50% складають керівники підприємств (президенти, директори - генеральні, комерційні, виконавчі, фінансові, їх заступники та ін.), а також радники, інженери, менеджери, перекладачі, викладачі англійської, німецької, арабської, індонезійської, польської мов та ін.

Серед іноземців, які посідають робочі місця, 20,0% складають працівники галузі громадського харчування, 65,5% - працівники галузі будівництва (будівництво нової тютюнової фабрики для «Філіп Морріс Україна»), інші - працівники підприємств промисловості (підприємств з іноземними інвестиціями - ТОВ «Промпродукт», ТОВ «Техніком», ПП «Компанія кольорової поліграфії «Україна - Юнь-Чень»).

Загальна кількість дозволів на працевлаштування оформлених іноземцям, які вступили в трудові відносини з ПОУ і водночас є засновниками або співзасниками підприємств, склала 68 чол. (25 - оформлені вперше), з них по спільним підприємствам - 10 чол. (3 чол. - вперше).

Найбільша кількість іноземців працює на підприємствах колективної власності - 285 чол., а також в приватному секторі - 42 чол., в державному - 9 чол.

ІЗ загальної кількості працюючих станом на 01. 01. 2005 рік (336 чол.) до 1 року працює - 52,6% іноземців, до 2-х років - 17,3%, до 3-х років - 14,6%, більше 3-х років - 15,5%; майже кожна восьма з них - жінка, майже кожен третій - старше 40 років.

Аналізуючи аналогічні кількості показники за останні роки виявляють наступні тенденції з даного питання:

По-перше, триває тенденція до зниження прибуття іноземців з метою працевлаштування (у порівнянні з 2002 р. їх чисельність зменшилась на 18,0%; з 2003 р. - на 16,8%), зокрема, триває тенденція до зниження прибуття іноземців із країн Азії. На даний час їх питома вага складає - 38,4% (у 2002 р. - 62,1%, у 2003 р. - 57,9%). Насамперед це пов`язано з тим, що головна сфера зайнятості та одержання доходу даної категорії громадян постійно звужується (діяльність більшості іноземців з країн Азії пов`язана з оптовою та роздрібною торгівлею і здійснювалась вона переважно в умовах правового вакууму у сфері регулювання цього виду діяльності, відсутності чіткої податкової системи. З розбудовою в Україні відповідних інститутів ринкова стихія постійно вводиться у більш цивілізоване русло (налагоджується контроль за якістю товарів, удосконалюється система оподаткування, тощо);

По-друге, залишається тенденція зменшення чисельності іноземних громадян на середину й зростання зазначеної чисельності на кінець року (щорічно);

По-третє, у зв`язку зі зменшенням кількості подовжених дозволів зменшилась питома вага працюючих до 2-х років - у 2004 році працює 17,3% проти 26,6% у 2003 році, до 3-х років - працює 14,6% проти 18,4% відповідно.

Питання про надання іноземцям та особам без громадянства дозволів на працевлаштування на підприємства, установи та організації регіону розглядається комісією Харківського обласного центру зайнятості з видачі іноземним громадянам та особам без громадянства дозволів на працевлаштування в Україні тільки після використання роботодавцем усіх можливостей районних служб зайнятості щодо неможливості чи проблематичності використання на зазначеній роботі громадян України (або аргументації щодо неможливості чи проблематичності використання на зазначеній роботі громадян України). Усі рішення про надання дозволів на працевлаштування та продовження термінів їх дії приймаються тільки при позитивному висновку місцевих органів виконавчої влади.

З метою більш ефективної роботи з питання дотримання законодавчих та нормативно-правових актів України, що регулюють працевлаштування іноземних громадян та осіб без громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Харківській області та Служби безпеки України в Харківській області. На рівні заступника голови комісії введено до її складу начальника відділу демографії та трудових ресурсів головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. Головою комісії призначено першого заступника директора обласного центру зайнятості.

Протягом 2004 року анульовано три дозволи на працевлаштування громадян Туреччини (повідомлення роботодавцем неправдивих відомостей у документах).

З метою удосконалення роботи в даному напрямку, виникає необхідність у рішенні питань:

По-перше, на сьогодні відсутній механізм анулювання дозволів на працевлаштування;

По-друге, в межах Угоди між Урядом Російської Федерації і Урядом України про співробітництво прикордонних областей Російської Федерації й України, при внесенні змін до постанови КМУ від 01. 11. 1999 року №2028, передбачити можливість постійного проживаючим мешканцям прикордонних областей не оформляти дозволи на працевлаштування як іноземним громадянам, а запровадити введення для роботодавців квоти на використання праці даної категорії громадян;

По-третє, на сьогодні не приведені у відповідність вимоги, з одного боку, Законів України «Про правовий статус іноземців» (стаття 8), а, з іншого, - «Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні», в частині порядку працевлаштування іноземних громадян та осіб без громадянства у суб`єктів підприємницької діяльності фізичних осіб, які мають право найма на роботу робочої сили.

Згідно з переліком суб`єктів підприємницької діяльності, які отримали спеціальні дозволи (ліцензії) на надання послуг, пов`язаних із посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордон, наданого Державним центром зайнятості, станом на 01. 01. 2004 рік у Харківській області мали вищезазначену ліцензію 7 комерційних підприємств.

Протягом 2004 року практичну діяльність у працевлаштуванні на роботу за кордон здійснювали три підприємства: ТОВ «Українсько-Російське СП «Студбуд» - 944 чол., приватний підприємець Кривоконь В.Ю. - 413 чол., приватний підприємець Кшеннікова І. В. - 13 чол. Усього ними було працевлаштовано 1370 громадян України. Працевлаштування здійснювалось на будівельні підприємства Росії - 1357 чол. (ТОВ «Українсько-Російське СП «Студбуд», приватний підприємець Кривоконь В.Ю.), на Кіпр - 13 чол. (приватний підприємець Кшеннікова І. В.).

Аналізуючи кількісні показники статистичних звітів, які надають підприємства, за останні роки обсяги працевлаштування на роботу за кордон зросли від 1,49 рази до 2,32 раза (2002 р. - 591 чол., 2003 р., -886 чол., 2004 р. - 1370 чол.).

Чисельність організацій, які фактично здійснюють даний вид діяльності, не збільшується, а навпаки - зменшується. Основною причиною цього є відсутність у них зовнішньоекономічних договорів із роботодавцями закордонних країн та дозволу компетентних органів на в`їзд до країн, де розташовані роботодавці.

Слід зазначити, що переважна більшість громадян Харківського регіону виїжджає до Російської Федерації. Це передусім є наслідком того, що Харківська область є прикордонним регіоном України з Росією, наявність безвізового режиму, який діє між нашими країнами; налагоджених міграційних потоків, коли ще за часів СРСР громадяни працювали в галузі нафтової чи газової промисловості, чи будівництві на Крайній півночі.

Характерною тенденцією міграційних процесів, як для всієї України, так і для Харкова, є виїзд працездатного населення у віці від 28 до 40 років (за звітними даними суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордон, у 2004 році виїхало в цьому віці 78,8% громадян України, працевлаштованих даними підприємствами).

Українські трудові мігранти в основному наймаються в РФ на непрестижні роботи, від яких відмовляються росіяни. Наші громадяни зайняті на будівництві (у цій сфері діяльності залишається попит на чоловіків). На Кіпр виїжджають жінки, які зайняті у сфері розважальної індустрії, обслуговуванні.

У своїй більшості з Харківського регіону до Росії виїжджають громадяни, які є робітниками середньої кваліфікації у промисловості та будівництві.

Українських громадян-працівників на морському транспорті, працевлаштованих за допомогою крюінгових агентств не було, в зв`язку із відсутністю зазначених агентств у Харківській області.

Харківським ОЦЗ підготовлені документи на працевлаштування 1 громадянина України і направлені до Словацької Республіки. Внаслідок чого протягом 2004 року був отриманий дозвіл на довгострокове працевлаштування (м. Братислава, громадські послуги).

5. Проблеми та перспективи міграційної ситуації у Харківській області

На чисельність населення, його динаміку значний вплив відіграють міграції людей. Як правило, основні потоки міграцій направлені в ті регіони, де соціально-економічні умови краще задовольняють потреби людей. Культурні та побутові умови життя населення, можливість вибору професії набирають все більшого значення при виборі нового місця проживання.

Значний відтік молоді, особливо з районів, розміщених на периферії області, на протязі довгого часу привів до посилення старіння та депопуляції населення. Тому є небажаним подальше перевищення міграційного відтоку над темпами його природного приросту.

Важливими факторами територіального перерозподілу населення є економічні умови. Крім того, все більшого значення набирають різноманітності у рівні соціальної інфраструктури.

Населення Харківської області з метою покращити свій матеріальний стан, виїжджає за кордон на чорнові роботи, або на роботи високого наукового напрямку, тим самим утворюючи проблему втечі умів.

На сьогодні дана проблема розглядається по регіонах всієї України. Наприклад, кафедрою соціально-економічної географії геолого-географічного факультету ХНУ ім. Каразіна В.Н. на сьогодні проводиться вивчення намірів потенційних трудових мігрантів на прикладі студентів-випускників ВУЗів Східної України. Необхідність вивчення даної проблеми обумовили такі причини, як розповсюдженість поїздок за кордон з метою заробітку в сфері дрібної торгівлі, тимчасового працевлаштування, що прийняли широке розповсюдження, стали важливою стратегією для багатьох сімей у складних умовах перехідного періоду.

Найважливішим в даному контексті, на думку авторів проекту, є проблема адаптації молодого покоління до нових умов життя: поновлення економіки, залучення сучасних технологій, зміни соціально-психологічних відносин у суспільстві. У зв`язку з цим уже існує необхідність сприяння в адаптації учасникам ринку праці, а в першу чергу, знову прибувшим робітникам, якими є, в вчасності, випускники Вузів - найпродвинутіший сегмент молоді у будь-якій державі, а також найбільш перспективно важливий для держави частина трудового потенціалу.

Таким чином, існує достатньо основ затверджувати, що назріла необхідні розробки для молоді Вузів рекомендацій у по трудовій мотивації, стимулювання праці, соціально-психологічної адаптації у контексті можливих трудових міграцій молоді. Представлений проект призвано вирішити вузьке коло проблем, що стосуються визначення прихованих міграційних намірів населення східного регіону України, які можуть проявитись при певних умовах. На основі виявлених факторів міграційної поведінки сформулювати особисті характеристики громадян України, які мають найбільшу вірогідність здійснення трудової міграції.

Велике значення набирають міграції прикордонних областей. Обласна влада та керівництво прикордонних служб Харківської та Білгородської області (Російська Федерація) розуміють необхідність звіту існуючих віками тісних контактів між жителями прикордонних регіонів. Вони в один голос стверджують, що ніхто і не думає перешкоджати нормальному зв`язку між прикордонними селами та, що ніякий прикордонник не затримає бабусю, яка везе онукам кусок сала або кілька кілограмів овочів на продаж. Але в той же час, для багатьох бєлгородців та Харків`ян кордон став досить жорсткою реальністю, а деяким дала можливість підзаробити.

Співпраця Харківського обласного центру зайнятості з прикордонними областями Російської Федерації здійснюється відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 27 січня 1995 року та згідно з Програмою міжрегіонального та прикордонного співробітництва України і Російської Федерації на 2001-2007 роки та регулюється Порядком оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволів на працевлаштування в Україні (пост. КМУ №2028 від 01. 11 1999 р.).

На сьогодні діють угоди про співпрацю між Харківським обласним центром та Департаментами федеральної державної служби зайнятості населення Бєлгородської та Тверської областей відповідно, щодо обміну інформацією про наявність вільних вакансій на підприємствах та організаціях даних регіонів.

Було надіслано пропозиції до АМТ «ЗІЛ» (Росія, Москва) щодо продовження терміну дії угоди про співпрацю між Харківським обласним центром зайнятості та АМТ «ЗІЛ» до 05. 01. 2006 року.

Найбільш стабільна складова міграцій пов`язана з родинними та культурними контекстами та добровільними рішеннями. На поїздки до родичів приходиться трохи менше половини потоку між областями. На цю складову, однак, в певному ступені може вплинути стан економічного розвитку в обох країнах та зміна ідентичності їх громадян.