Галузева структура Волинської області

42

Зміст

Введення

Загальна характеристика Волинської області

Природно-кліматичні умови та ресурси

Населення

Статистичні показники розвитку області

Продуктивні сили Волинської області

Промисловість

Сільське господарство

Транспорт

Проблеми розвитку Волинської області та шляхи їх подолання

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Вихід України з багаторічної економічної кризи неможливий без наведення господарського і соціального ладу. Поява приватного сектору, орієнтація виробництва на малий і середній бізнес, приватних підприємців, відмову від централізованого планування, порушення міжгалузевих і міжрегіональних зв'язків приводять до необхідності реструктуризації економіки, розробки механізмів ринкових відносин, визначення ролі і місця регіонів в перебудові держави.

Волинська область розташована на крайньому північному заході України. Утворена 4 грудня 1939 року. Площа - 20,14 тис. км2. Загальна протяжність меж області - 930 км. На півночі вона межує з Республікою Білорусь - протяжність кордону 205 км. На сході і південному сході область межує з Рівненською (410 км), а на півдні - з Львівською (125км) областями. На заході по річці Західний Буг проходить державний кордон з Республікою Польща (190 км).

Політико-географічне положення області є периферійним в Україні, але характеризується центральністю в Європі. Волинь розташована в центральній частині світового поясу найвищого політичного і соціально-економічного розвитку. ЇЇ центральне положення в європейській геополітичній системі є вигідним для налагодження економічних і культурних стосунків з країнами Європи. Позитивною стороною є сусідство з Польщею, і Білоруссю, з якими Україна підтримує дружні стосунки і область має протяжні зони контакту. Внаслідок цього Волинь має багато варіантів розвитку зовнішньополітичних, культурних та зовнішньоекономічних відносин і контактів, можливість виходу в європейські країни.

Одна із головних рис області - це її прикордонне положення в зоні контактної взаємодії і стику територіально-господарських структур України, Білорусі і Польщі, близькість до європейського ринку. Положення території області в цій інтеграційній зоні може і повинно сприяти активній участі краю в міжнародному і міжрайонному поділі та інтеграції праці, у транзитному транспортному обслуговуванні експортно-імпортних перевезень України.

Актуальність теми представленої курсової роботи полягає у вивченні структури розвитку народного господарства на прикладі Волинської області як соціально-економічної ланки народного господарства України.

Мета роботи - проаналізувати структуру народного господарства Волинської області, дослідити соціально-економічні процеси, які відбуваються на території області та розробити рекомендації з підвищення продуктивності роботи підприємств усіх секторів економіки, які знаходяться на досліджуваній території.

Структурно курсова робота складається з трьох розділів.

Перший розділ описує загальні засади формування економіки області, досліджує матеріально-сировинну базу, ресурсні показники, в тому числі, людські ресурси та визначає економічні показники розвитку області.

Другий розділ розкриває сутність продуктивних сил Волині - промисловості, сільського господарства, розвиток малого підприємництва та транспорті мережі.

Третій розділ курсової роботи визначає проблеми розвитку агропромислового комплексу та окреслює перспективи їх розвитку, а також містить рекомендації з поліпшення роботи інфраструктури області.

Загальна характеристика Волинської області

Волинська область площею 20,2 тис. кв. м становить 3,3% території України, за населенням - 2,2%. Розташована вона в Північно-західній частині України, в зоні українського Полісся. Межує на заході з Республікою Польща, на півночі - з Республікою Білорусь, на сході - з Рівненською, на півдні - з Львівською областями України. Частка області у валовій доданій вартості України - 1,5%.

Герб Волині - в щиті з заокругленою нижньою частиною у червоному полі білий (срібний) хрест.

Прапор Волинської області являє собою полотнище З. розмірами (співвідношенням сторін) 5 до 7. В центрі на червоному (колір стиглої вишні) на - тлі рівнораменний хрест білого (срібного) кольору, що торкається кінцями країв прапора (т. зв. фіксований). У правому верхньому куті розміщено один із найдавніших варіантів історичних хрестів Волині XV-XVIII ст. (т. зв. лапчастий).

Адміністративно-територіальні одиниці. Кількість районів - 16: Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Камінь - Каширський, Ківерцівський, Ковельський, Локачинський, Луцький, Любешівський, Любомльський, Маневицький, Ратнівський, Рожищенський, Старовижівський, Турійський, Шацький. Кількість міст - 11, у тому числі 4 обласного значення:  Володимир-Волинський, Луцьк, Ковель, Нововолинськ. 8 малих міст: Берестечко, Володимир-Волинський, Горохів, Камінь-Каширський, Ківерці, Любомль, Рожище, Устилуг. Кількість селищ міського типу 22 од. Кількість сільських населених пунктів 1054 од.

Область займає вигідне географічне положення, розміщена на перехресті європейських торгових шляхів. Через Волинь проходять найкоротші шляхи між Києвом, Варшавою та Берліном, що створює передумови для міжнародного співробітництва та набуття статусу транс'європейського "мосту" у розвитку міждержавних зовнішньоекономічних зв'язків.

За адміністративно-територіальним поділом область має 16 районів та включає 4 міста обласного значення. Обласний центр - м. Луцьк - має понад 200 тис. населення.

Провідною галуззю економіки є агропромисловий комплекс, у якому формується майже третина валової продукції Волині. Основними напрямами даної галузі є вирощування зернових культур, картоплі, цукрових буряків, льону-довгунця, овочів, а також розведення великої рогатої худоби, свиней та птиці. За темпами виробництва сільськогосподарської продукції Волинь сьогодні посідає дев'яте місце в державі. У загальному обсязі валової продукції сільського господарства питома вага тваринництва складає 43%, рослинництва - 57%. У громадському секторі виробляється близько 20% продукції, у підсобних господарствах населення - 80%.До промислового комплексу входять близько 170 великих підприємств. Протягом останніх десяти років промисловість області постійно нарощує обсяги виробництва. Провідні галузі у промисловому виробництві - харчова, машинобудівна, паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів. У загальнообласному обсязі промислового виробництва найбільш вагомою залишається частка харчової промисловості. Одним з важливих напрямів розвитку економіки області залишається створення сприятливих умов для залучення інвестицій у регіон. З початку інвестування (з 1993 р.) в економіку області залучено 116,7 млн. дол. США іноземних інвестицій. У розрахунку на одну особу це становить 112,2 дол. США (15-й рейтинг в Україні). З метою сприяння залучення іноземних інвестицій в економіку області проведено роботу щодо визначення потреби в інвестиційних коштах суб'єктів підприємницької діяльності. Опрацьовано 78 анкет, потреба в коштах становила майже 130 млн. дол. США. У вигляді прямих іноземних інвестицій прогнозується у 2006 р. залучити 20 млн. дол. США.

Основними напрямами для створення стимулюючих умов ефективного розвитку малого і середнього бізнесу та вирішення проблем зайнятості в області визначено:

поглиблення регуляторної реформи, спрямованої на спрощення процедур реєстрації, ліцензування та започаткування бізнесу, запровадження спрощених процедур отримання дозволів. Протягом 2005 р. у 16 районах та 4-х містах обласного значення розпочали функціонування "єдині дозвільні та реєстраційні центри";

зміцнення фінансово-кредитного забезпечення розвитку малого підприємництва - розвиток ринку фінансових послуг, продовження формування та створення інструментів підтримки малого та середнього бізнесу - мережі фондів підтримки підприємництва, кредитних спілок у районах та містах, запровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокредитування суб'єктів малого бізнесу, залучення на прийнятних умовах іноземних кредитних ресурсів для фінансування малого підприємництва. На підтримку підприємництва у 2006 р. в обласному бюджеті передбачено кошти у сумі 435,0 тис. грн. Значну частину цих коштів (300 тис. грн.) спрямовано Волинському обласному фонду підтримки підприємництва на пільгове кредитування (під 12% річних) інвестиційних проектів суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема на реалізацію механізму часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами підприємництва для реалізації інвестиційних проектів;

розбудова ефективної інфраструктури підтримки підприємництва в області. У 2005 р. в області утворено Волинський обласний центр підтримки підприємництва, Волинський бізнес-інкубатор, Агенцію із залучення інвестицій, Інноваційний центр передачі новітніх технологій. Розпочато роботу зі створення мега бізнес-центру у м. Луцьку.

поглиблення інноваційної спрямованості розвитку підприємництва, запровадження механізмів правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних інноваційних проектів у сфері малого та середнього бізнесу;

стимулювання фермерської ініціативи, розвиток зеленого туризму та агротуризму;

посилення інституційної спроможності регіону, сприяння розвитку громадських інституцій, залучення та використання міжнародної допомоги з метою прискореного формування розвиненого громадянського суспільства, створення умов для максимальної самореалізації простих людей. Враховуючи той фактор, що більше половини безробітних - жителі села, особлива увага приділятиметься зайнятості сільського населення та розвитку сільських територій. У центрі уваги буде розвиток підприємництва у сільській місцевості, розвиток сільських обслуговуючих кооперативів та кредитних спілок; стимулюватиметься розвиток нових видів підприємництва на селі, таких як "зелений" туризм та агротуризм, на базі використання потужного туристично-рекреаційного потенціалу Волині. Зокрема, буде реалізовано Програму навчально-практичних семінарів для лідерів сільських громад та сільських підприємців, фермерів і безробітних на тему "Альтернативні (несільськогосподарські) джерела доходів у сільській місцевості."Працює Центр пропаганди сільського "зеленого" туризму та Центр розвитку кінного туризму. Активно залучатиметься молодь до підприємницької діяльності. Буде підтримано фермерську ініціативу населення шляхом створення сільськогосподарських дорадчих служб у районах області, які надаватимуть інформаційну, організаційну допомогу молодим фермерам з питань менеджменту, маркетингу, впровадженню інноваційних технологій у сфері сільського виробництва та переробки продукції. Дедалі більшого значення для розвитку економіки області набуває туристична галузь. Виконання запланованих показників забезпечуватиметься шляхом сприяння розвитку сільських територій, туризму, презентації області на внутрішньому та міжнародному ринках туристичних послуг (участь у туристичних виставках, ярмарках, випуск інформаційно-довідкового матеріалу, бюлетенів тощо), забезпечення внутрішньої конвертованості туристичних послуг (підвищення їх якості та розширення асортименту, покращення сервісних умов обслуговування).

Природно-кліматичні умови та ресурси

Природні умови та ресурси району в цілому сприятливі для розвитку господарства. На півночі району виділяється Волинське Полісся, яке із заходу на північний схід перетинається Волинською моренною грядою (Любомльсько-Столянське пасмо). Це моренні відкладення дніпровського зледеніння (піски, валуни, галечник), відносна висота яких 30--40 м, абсолютна -- 220 м.

В основі Волинського Полісся знаходяться західні схили Українського кристалічного щита i Волино-Подiльськi моноклінали, що характеризуються значним поширенням льодовикових i карстових форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмірним зволоженням, болотами, значною кількістю озер i залісненістю‚ до 25--45 %. У південній частині розміщена Волинська височина (в межах обох областей протяжністю до 200 км, до 40--50 км завширшки). Пересічна висота 220--250 м, максимальна -- 342 м (Мiзоцький крюк), складена в основному з вапняків i мергелів, перекритих лесами. Виділяються Горохiвська i Пончанська височини, Мiзоцький кряж. Промислове значення мають такі корисні копалини, як крейда, кам'яне вугілля, нафта, торф, вапняки, глина. Взагалі основні запаси кам'яного вугілля у Нововолинську майже вичерпані. Є ряд значних родовищ торфу (Труське, Цирське, Морочне, Чемерне та iн.). Останнім часом у Волинський області відкрито невеликі запаси природного газу біля селища Локачi (6,5 млрд. м3). Велике значення мають будівельні корисні копалини: базальт (в Iвановiй долині, Берестовцi); граніт (у Вирах, Осницьку, Клесовi). Ці природнi ресурси сприяли виникненню i розвитку потужної промисловості будівельних матеріалів.

Клімат помiрно-континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами. Середня температура сiчня становить --4,5...--5 °С, липня 18,5 °С. Річна кiлькiсть опадів -- вiд 550 до 640 мм. Період з температурою понад 0 становить 150--160 днів. Найбільше опадів влітку. Бувають атмосферні посухи, суховії, пилові бурі влітку -- зливи, град. У районі формується басейн Дніпра -- річки Прип'ять, Турiя, Стохiд, Стир, Горинь, Случ та iн. Гідрографічна мережа добре розвинена. В крайній пiвнiчно-захiднiй частині виділяються карстові озера, особливо Шацькі: Світязь, Пулемецьке, на Рiвненщинi -- Біле, Хоромис та iн. Озера широко використовуються для рибальства, туризму. Ґрунти в полiськiй частині району дерново-пiдзолистi різних видозмін -- вiд слабкопiдзолистнх пiщаних i глинисто-пiщаних в комллексi з торфоболотними, до сірих лісових i підзолистих чорноземів. На пiвднi Рiвненськоi області вщiляються чорноземи на твердих карбонатних породах (рендзини), які досить родючі. Це, як правило, Землі доброї i середньої якості -- вiд 30 до 50 балів (за 100-бальною шкалою), а на пiвночi -- 24--40 балів, що потребують значного вапнування. На Полiссi осушення боліт зведено до мiнiмуму, оскільки це призводить до пересушення грунтiв, виникнення пилових бур внаслiдок зниження зернистостi грунту. Волинське Полісся в минулому було суцільно вкрите переважно дубово-сосновими лісами. Нині лiсистiсть коливається вiд 25 до 50%. Особливістю Волинського Полісся є його заболочення. На Рiвненщинi, і в пiвнiчнiй частині, поширені олiготрофнi (верхові) бiднi на мiнеральнi солі, болота. У лiсостеповiй частині району поширені грабово-дубовi i Дубові ліси, якi не лише вiдiграють велику роль в промисловості, а й мають водоохоронне значення, сприяють очищенню забрудненого атмосферного повітря. Отже, природні умови в цілому сприятливі для розвитку сільського та лісового господарства. Еколого-географiчна ситуація у цьому районі складна. Північна його частина дуже забруднена радiонуклiдами, особливо у таких адмiнiстративних районах, як Сарненський, Володимирецький, Дубровицький, Зарiчнинський та Рокитнiвський.

Населення

Чисельність населення Волинської області на 1 січня 2005 року становить 1044,8 тис. осіб (2,2% населення України). Серед волинян 96,9% - українці, 2,4% - росіяни, 0,1% - поляки, 0,3% - білоруси, решта - чехи, словаки, німці, євреї, представники інших національностей. У містах проживає 526,2 тисячі (50,4%), у селах - 518,6 тисячі осіб (49,6%). Щільність населення на 1 км2 становить 52 особи. Центр області - м. Луцьк, у якому проживає 202,9 тис. чоловік.

У Волинській області частка дітей більша, ніж в Україні, однак менша, ніж працездатного населення. Це пов'язано з більшою народжуваністю, тобто з іншими темпами природного приросту населення, ніж, скажімо, на Сході України. Серед міського населення частка дітей теж значно вища (26,5--27 %), ніж у містах країни (22,8 %), приблизно така сама частка працездатного населення (58--60 %) i дещо нижча частка людей пенсійного віку (13--15 %), ніж у цілому в Україні (18 %).

Статева структура населення теж відрізняється від загальнодержавної: співвідношення чоловіків i жінок у Волинській області від 47,4 до 52,6 % (в Українi вiд 46,5 до 53,5 %). В Україні на 1000 жінок припадає 868 чоловiкiв, у тому числі у Волинській області -- 905 чоловiкiв, тобто один з найбільших показників у державі (трете місце після Закарпатської та Львівської областей). Частка робiтникiв i службовців становить 69,3 %, що значно менше вiд вiдповiдного показника в Українi (77,6 %). Це свідчить про низький промисловий розвиток області. У області значний процент пенсiонерiв -- 25,3 %, в Україні -- 25 % загальної чисельності населення.

Основна маса працiвникiв зайнята у таких галузях промисловості, як харчова, легка, машинобудівна, а також у сільському господарстві i на транспорті. Загальна густота населення у Волинській становить 53,3 чол./км2 (в Україні значно вища -- 86,5 чол./км2). Густота сільського населення у становить 28,5 чол./км2 (в Україні -- 27,8 чол.).

Трудові ресурси -- це працездатна частина населення разом iз зайнятими в народному господарстві пiдлiтками (14--16 років) та пенсіонерами. За віком населення в області поділяють на молодшу групу (дитячу) -- 26 % (на 3,4 % більше, ніж в країні), працездатного віку -- 53,2 % (менше на 2,5 %, ніж у країні), пенсійного віку -- 20,8 % (на 0,9 % менше, ніж у країні). Зайнятість постійного населення в районі нижча на 26 %, ніж в цілому в Україні. Економічна криза початку 1990-х років призвела до падіння рівня життя населення області та усталення одного з найвищих в Україні рівнів безробіття. Середня заробітна плата по області впродовж усіх років незалежності є однією з найнижчих у державі. Відтак надзвичайно поширеною серед населення області стала нелегальна та легальна трудова міграція і спричинена нею еміграція до країн Європи (Польщі, Чехії, Італії, Португалії, Нідерландів, Німеччини та ін.) та до Росії. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-квітень 2003 року склала 272,20 грн. За цього в області зберігається позитивна тенденція до випереджального зростання в порівнянні із загальнодержавним рівнем реальної заробітної плати (з урахуванням динаміки споживчих цін). Порівняно з квітнем минулого року вона зросла на 14,6% (у середньому по Україні - на 13,3%). Станом на 1 червня 2003 року в області було зареєстровано 27,4 тис. безробітних, тобто з початку року кількість їх збільшилася на 2,5 тис. осіб. Професійно-кваліфікаційний склад незайнятого населення свідчить про наявність великої кількості інженерно-технічних кадрів, працівників торгівлі, побуту, робітників будівельних професій і легкої промисловості.

Підприємства, установи та організації області на початок 2003 року мали 1,6 тис. вільних робочих місць та вакантних посад, що в 1,4 разу більше, ніж рік тому. Разом із тим пропозиція робочої сили у 16 разів перевищує попит на неї, що все ж таки наполовину менше в порівнянні з початком 2002 року. 2002 року зусиллями центрів зайнятості було праце влаштовано майже 27 тис. осіб проти 19 тис. у 2001 році.

Показники працевлаштування незайнятих громадян зросли по області до 31,4% проти 23,4% у 2001 році (по Україні - 29,4%). Проте в ряді районів області показник працевлаштування незайнятих громадян значно нижчий від обласного - зокрема в Турійському (14,9%), Любомльському (15,9%), Шацькому (17,7%), Ківерцівському (18%) та Горохівському (18,3%).

За 2002 рік створено 7705 нових робочих місць. До участі в громадських роботах було залучено 15,8 тис. осіб; професійною підготовкою, перепідготовкою охоплено майже 6 тис. чоловік.

З Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на допомогу по безробіттю було сплачено 21,2 млн. грн. Середній розмір допомоги становив 87 грн.

Обласним центром зайнятості для відкриття власної справи було виплачено одноразову допомогу по безробіттю на суму 1,9 млн. грн. 1529 громадянам з числа безробітних.

Статистичні показники розвитку області

Частка та місце регіону в економіці країни

Промисловість. З 2000 року в області стабільно зростало промислове виробництво, що мало продовження і у 2007 році (приріст склав 43,7%, по Україні - 10,2%). Нарощування виробництва мало місце у всіх містах (Луцьк на 56,8%, Нововолинськ на 42,0%, Володимир-Волинський на 21,5%, Ковель на 2,1%) та 8 районах (від 5,1% у Локачинському до 51,5% у Ратнівському). Зниження його обсягів було зафіксовано у 5 районах: Камінь-Каширському (на 19,4%), Любомльському (на 12,6%), Горохівському (на 4,2%), Маневицькому (на 19,1%) та Рожищенському (на 8,8%).Основним виробником промислової продукції було м. Луцьк (60,4% реалізованої промислової продукції області).

Сільське господарство. У 2007 році виробництво сільськогосподарської продукції зросло на 2,7% (по Україні - знизилось на 6,5%). Позитивні тенденції у агропромисловому комплексі обумовлені зростанням виробництва у галузі рослинництва на 4,6% (по Україні скорочення на 9,4%) та тваринництва на 1,5% (по Україні скорочення на 2,3%). Частка яких у загальному виробництві аграрної продукції області становила відповідно 48,3% та 51,7%.

Податкові надходження. За 2007 рік в області акумульовано 1129,5 млн. грн. податкових надходжень (22 місце серед регіонів), що на 20,3% більше, ніж у 2006 році (по Україні на 25,2%). Основна їх частина надійшла за рахунок податку з доходів фізичних осіб (39,8%) та податку на прибуток (18,2%), обсяги яких за рік зросли відповідно на 56,3% та 25,2%.Погіршилися розрахунки підприємств області за їх податковими зобов'язаннями. Приріст податкового боргу у звітному році склав 26,6% (по Україні скорочення - 18,8%) і на 01.01.2008 його обсяг становив 100,1 млн.грн. (13 місце серед регіонів).

Доходи місцевих бюджетів. Активізувався приріст доходів місцевих бюджетів без трансфертів (загальний та спеціальний фонди) - 55,3%(по Україні - 46,4%), проти 29,4% у 2006 році (по Україні - 31,6%). Загалом, за звітний рік їх обсяг склав 787,8 млн.. грн., що відповідало 23 місцю серед регіонів і становило 137,9% розрахункового показника Мінфіну на рік (по Україні - 131,3%).

Інвестиційна діяльність. У 2007 році прямі іноземні інвестиції в області зростали (на 44,0%) темпами вищими за середньо українські (на 36,7%). Це зумовило скорочення співвідношення між їх обсягом на одну особу по Україні (637,4 дол. США) та області (379,3 дол. США, 6 місце) до 1,7 рази, проти 1,8 рази на 01.01.2007. Загалом, на початок 2008 року в економіку області інвестовано 392,4 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (13 місце серед регіонів), з яких 120,0 млн. дол. США надійшли у 2007 році. Інвестиції в основний капітал зростали темпами (на 32,8%) вищими за середньо українські (на 29,8%). Загалом, за звітний рік в область надійшло 2866,9 млн. грн. інвестицій в основний капітал. Зростання інвестицій відбулося у всіх містах (Луцьк на 38,2%, Володимир-Волинський у 3 рази, Ковель на 12,0%, Нововолинськ на 3,3%) та у 13 районах (від 3,1% у Ковельському до у 2 рази у Шацькому). Зниження їх обсягів було зафіксовано у 3 районах: Любешівському (на 16,9%), Локачинському (на 8,8%) та Іваничівському (на 7,0%).Основна частина інвестицій в основний капітал (51,7% загального обсягу) надходила у м. Луцьк - 35,6% та м. Нововолинськ - 16,1%, де проживало лише 25,6% наявного населення області. У Камінь-Каширському, Локачинському, Любешівському, Старовижівському, Турійському та Шацькому районах їх обсяг не досягав і одного відсотка, а загалом становив 4,0%, з населенням у 19,1%.

Ринок праці. На кінець 2007 року в області зареєстровано 16,1 тис. безробітних (4 місце), що на 15,0% менше (по Україні на 15,4%), ніж на початок року. Рівень зареєстрованого безробіття на 01.01.2008 знизився і склав 2,6% (проти 3,1% на 01.01.2007), що вище за середній показник по Україні (2,3%, проти 2,7% на 01.01.2007) і за цим показником область займала 13 місце. У розрізі міст та районів рівень зареєстрованого безробіття варіював від 1,2% у м. Луцьк до 6,3% у Турійському районі.

Доходи населення. Реальна середньомісячна заробітна плата за звітний рік зросла на 16,0% (по Україні - на 12,5%), і її номінальне значення в області склало 1012,5 грн., що на 338,6 грн. менше від середнього по Україні (1351,1 грн.) і відповідало 26 місцю. Внутрішньообласна диспропорція заробітної плати зросла з 1,8 раза у 2006 році до 1,9 раза у 2007 році (мінімальна у Турійському районі - 652,0 грн., максимальна у м. Нововолинськ - 1254,0 грн.). Загалом, у всіх містах та районах області середньомісячна заробітна плата була вища за прожитковий мінімум для працездатної особи (568,0 грн.). Разом з тим, у м. Володимир - Волинський та у 15 районах, її номінальне значення було нижче за середнє по області. За 2007 рік на 28,1%, (по Україні на 17,1%) знизилась заборгованість з виплати заробітної плати, і станом на 01.01.2008 її обсяг склав 2,6 млн. грн. (26 місце серед регіонів). У розрізі міст та районів області зменшення суми боргу з виплати заробітної плати було зафіксовано у м. Луцьк на - 6,7%, м. Володимир -Волинський на -35,8%, м. Нововолинськ - на 60,4% та у 6 районах (від 4,9% у Рожищенському до 96,4% у Ратнівському). Зростання - у Ковельському (на 10,2%), Старовижівському (у 2,9 рази) та Горохівському (у 3,8 рази) районах. Найбільшими боржниками з виплати заробітної плати залишилося м. Луцьк (49,3% загального обсягу по області) та м. Нововолинськ (12,3%).

Розрахунки за житлово-комунальні послуги. Погіршилися розрахунки населення за спожиті житлово-комунальні послуги. Так, за 2007 рік борг населення зріс на 13,1% (по Україні - на 11,6%) і склав 59,9 млн. грн. (25 місце регіонів). Майже половину суми боргу (43%) населення заборгувало за опалення та понад чверть (27,0%) - за газ. За територіальним розподілом борги населення зросли у 3 містах: Луцьк (на 9,0%), Володимир-Волинський (на 37,0%), Ковель (на 9,7%) та 12 районах (від 3,9% у Ковельському до 4 раза у Ратнівському). Зменшення їх обсягів спостерігалось в м. Нововолинськ (1,0%) та 4 районах: Камінь-Каширському (на 20,9%), Любомльському (на 9,4%), Маневицькому (на 24,9%), Шацькому (на 19,9%). Основна частина боргу належала м. Луцьк (50,9% загального боргу по області), м. Нововолинськ (14,5%) та м. Ковель (10,6%).

Продуктивні сили Волинської області

Виробництвом промислової продукції займаються 167 підприємств. Провідні галузі - харчова, машинобудування, паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів. У структурі промислового виробництва області найбільша частка належить харчовій промисловості та переробленню сільськогосподарських продуктів (44,3%,), машинобудуванню (24,4%), хімічній та нафтохімічній промисловості (3,0%), металургії та обробленню металів (2,5%), виробництву інших неметалевих мінеральних виробів (2,3%), легкій промисловості (2,1%). На промислових підприємствах області виробляють підшипники, прилади, засоби автоматизації, автомобілі, машини для тваринництва і кормовиробництва, вироби з пластмас, поліетиленову плівку, м'які покрівельні матеріали, лінолеум, картон, збірний залізобетон, пиломатеріали, цеглу, меблі, шовкові тканини, швейні вироби, цукор-пісок, м'ясо, тваринне масло, цільномолочну продукцію, ковбасні вироби, консерви, борошно, кондитерські та хлібобулочні вироби.

У приватному секторі області працює 3,7 тисяч малих підприємств та 28,3 тисяч фізичних осіб-підприємців. Тут зайнята десята частина працездатного населення області. Малими підприємствами виробляється 9,2 відсотка продукції, забезпечується п'ята частина надходжень до бюджетів усіх рівнів. 

Машинобудування. У машинобудуванні особливо виділяється виробництво електротехнічних виробів (Луцький завод електроапаратури, приладобудування), Луцький автомобільний завод виробляє легкові автомобiлi пiдвищеноi прохiдностi. Розвивається сiльськогосподарське машинобудування. Функціонують заводи з виробництва машин для тваринництва та кормо виробництва («Ковельсiльмаш», «Розищеферммаш»), автокормовози для тваринницьких ферм, транспортні причепи (Квасилiв). Працюють численні ремонтні підприємства, в тому числі Дубнiвський ливарно-механічний завод. Область посідає помітне місце в країні щодо машинобудування та металообробки, тим більше вона достатньо забезпечений робочою силою, енергетичними ресурсами, значним внутрiшнiм ринком (сільське господарство). Провідні підприємства галузі представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Хiмiчна промисловість. Пращоють заводи побутової хiмї (Луцьк), Здолбунiвський i Корецький пластмасові та Дубнiвський гумотехнiчннх виробів. Однак найбільш важливими i найдавнішими є підприємства деревообробної промисловості, а також лiсохiмiї. Сформувався Волинський лiсопромисловмй комплекс (Луцьк, Конем,, Володимир-Волинський), Каминь-Каширський У багатьох масгоспах виробляють скипидар, живицю, вiтамiнне борошно. Провідні підприємства галузі представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Важлива й така галузь, як промисловiсть будiвельних матерiалiв, особливо виробницгво цементу i шиферу в м. Здолбуновi, залiзобетонних виробiв i конструкцiй, цегли в Луцьку, Здолбуновi, Нововолинську. В Луцьку дiе картонно-руберойдовий завод, що виготовляє м'яку покрiвлю, гiдроiзоляцiйнi матерiали. У області значна кiлькiсть цегеляних заводiв. Широко представлена обробка природного каменю -- базальту, гранiту. Вщiляється вапняково-силiкатлий завод у Новій Любомирцi, завод базальтових i теплоiзоляцiйних матерiалiв у Костополi. Склоробнi заводи збудовавi у Костополi (кришалевi вироби) i Рокитному. Провідні підприємства галузі представлені в таблиці 3.

Таблиця 3

Легка лромисловiсть -- одна з провiдних галузей Волинського району, особливо текстильна (меланжева фабрика в Луцьку, льонозаводи в Березному, Володимирцi, Сарнах, Дубровицi, Зарiчному та iн.). Поширена швейна, шкiряно-взуттєва промисловiсть, в тому числi виробництво шкiри у Нововолинську, Конемі. Виробнiщгво взуття щороку становить понад 2 млн пар. Волинська область виготовляє понад 83 млн м2 рiзних тканин (близько 6,5 % тканин Укрїни). Провідні підприємства галузі представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Харчова промисловість. Проте найважливішою галуззю є харчова промисловість, яка в структурі виробництва товарів народного споживання становить понад 57 % продукції. Це такі галузі, як цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна i молочна. Найпотужнішою галуззю харчової промисловостi еє цукрова. Найбiльшi підприємства розмiщенi в сировинних районах, тобто в лiсостеповiй частинi: Володимир-Волинський, Iваничiвський, Гнiдавський (Луцьк), Горохiвський (Мар'янiвка). Подiбне розмищення мають найбiльшi заводи, що виготовляють овочевi консерви: Луцький, Володимир-Волинський, Іваничiвсыкий, Голобський, Рожищенський. М'ясна промисловiсть орiєнтується, крiм сировини, i на споживача. Найбiльшi м'ясопереробнi пiдприємства зосередженi в Луцьку, Нововолинську i Ковелi. Молочнi пiдприємства поширенi по всiй територiї Волинської області. Працюють заводи - крохмале патоковий у Володимирі, спиртовий - у Зірному, пивоварні - у Луцьку, кондитерські - в Луцьку. Провідні підприємства галузі тпредставлені в таблиці 5.

Таблиця 5

Розвиток малого та середнього бізнесу

Підтримка підприємництва в області здійснюється шляхом запровадження регіональної та місцевих програм розвитку малого підприємництва. Регіональна програма розвитку малого підприємництва у Волинській області на 2003-2004 роки затверджена рішенням обласної ради від 21 січня 2003 року і на її реалізацію з обласного бюджету на 2003 рік передбачені кошти в сумі 550 тис. грн. Завершується робота із затвердження аналогічних місцевих програм. На підтримку малого бізнесу із цьогорічних місцевих бюджетів будуть спрямовані кошти на суму в 170,1 тис. грн.

Стан розвитку малого підприємництва в області засвідчує тенденцію до підвищення ролі підприємницького сектора в господарському комплексі регіону. За даними статистичної звітності, за підсумками 2001 року в області нараховувалося 3,73 тис. малих підприємств (приріст до 2000 року - 7,6%, по Україні - 7,2%), а на 01.01.2003 р. діяло вже 4148. На цих підприємствах у 2001 році було зайнято 33,8 тис. працюючих, що становить 5,8% працездатного населення області (у 2000 році - 5,6%) та 1,9% зайнятих на малих підприємствах загалом по Україні. Враховуючи суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, у малому підприємництві області у 2001 році було зайнято 61,4 тис. працюючих, або 10,5% працездатного населення області (у 2000 році - 9,6%), за розрахунками, на початок 2003 року кількість зайнятих у цьому секторі мала становити близько 65 тис. чол., або майже 11% працездатного населення.

У 2002 році в області функціонувало 590 фермерських господарств (у 2001 році їх було 571, у 2000-му - 528).

На 10 тис. населення в 2001 році припадало 35 малих підприємств проти 33 за підсумками 2000 року (загалом по Україні - відповідно 48 і 40), а на 01.01.2003 р. - 39.

Зростає питома вага малих підприємств у загальному обсязі випуску продукції (виконання робіт, надання послуг): у 2001 році цей показник становив 9,2% (по Україні - 7,3%), у 2002-му (розрахунково) - 9,5%. Нині малий бізнес Волині забезпечує близько 23% надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, тобто близько чверті бюджетних надходжень.

На Волині працює понад 28 тис. підприємців, понад 13 тис. яких користуються спрощеною системою оподаткування. В області спостерігається тенденція до подальшого розширення сфери застосування спрощених систем оподаткування: кількість суб'єктів підприємництва - фізичних осіб, що перейшли на єдиний податок, у 2002 році збільшилась у 2,8 разу проти 2000 року (відповідно 6664 чол. проти 2345), юридичних осіб - в 1,8 разу (відповідно 1539 проти 875).

На 4 тисячах малих і середніх підприємствах створено 37 тис. робочих місць. Роль цих підприємств найбільш відчутна на ринках хлібопекарської, м'ясо-молочної, швейної, поліграфічної продукції, перевезення пасажирів, надання побутових послуг.

Підвищується роль громадських об'єднань підприємців регіону, яких нараховується майже 40, у реалізації політики підтримки підприємництва, вирішенні проблемних питань. Керівники громадських організацій входять на паритетних засадах до складу координаційних рад з питань розвитку підприємництва, що створені на обласному рівні та в усіх районах і містах регіону. Запроваджено інститут уповноважених з питань захисту прав підприємців.

Серед проектів підтримки підприємництва, що діють в області за сприяння громадських організацій та фондів, - створена за підтримки фонду "Відродження" студентська юридична клініка "Ad astra" при Волинському державному університеті імені Лесі Українки для подання безплатної юридичної допомоги підприємцям-початківцям (нині філії клініки відкрито в трьох районах області). При Луцькій міській асоціації захисту прав малого та середнього бізнесу "Бізнес-Луцьк" у рамках програми "Бізпро" створено телефонну "гарячу лінію" для безкоштовного консультування підприємців з питань законодавства та нормативної бази. У рамках проекту "Створення мережі бізнес-інтернет-центрів у містах України", що здійснюється за допомоги АМР США Інститутом європейської інтеграції (Луцьк), започатковано бізнес-інтернет-центр у м. Луцьку та здійснюється проект зі створення такого центру в м. Нововолинську. На базі Центру муніципальних реформ "Луцьк-1432" виконується програма регуляторної реформи, що забезпечує прозору процедуру прийняття місцевих регуляторних актів на обласному рівні, в містах Луцьку, Ковелі, Нововолинську та Горохові.

Однією з проблемних сфер взаємодії бізнесу з місцевою владою є неофіційні платежі та збори з формулюваннями "на благоустрій", "на розвиток інфраструктури", "на проведення Дня міста" тощо. Підприємства і підприємці змушені переказувати інколи досить значні суми на фінансування зазначених цілей. Засобом примусу або регулювання таких платежів виступає процедура надання дозволів та погоджень щодо майнових, земельних, архітектурних питань.

Сільське господарство

Сільське господарство області спеціалізується на виробництві картоплі, цукрових буряків, зернових культур, м'ясо-молочної продукції. Сільські товаровиробники підтримують економічні зв`язки з країнами СНД, Східної та Західної Європи, куди експортується м`ясо і м'ясопродукти, цукор, сухе молоко, казеїн, тваринне масло, інша продукція аграрного сектору. У 2004 році валовий збір зерна в регіоні склав 779,8 тис. тонн, цукрових буряків - 684,2 тис. тонн, картоплі - 1030,2 тис. тонн, овочів - 185 тис. тонн. Було також вироблено 83,9 тис. тонн м'яса, 522,2 тис. тонн молока та 214 млн. штук яєць.

У структурі виробництва тваринницької продукції в області традиційно переважає скотарство, частка якого становить біля 60%, п'ята частина припадає на свинарство, 17% - на птахівництво та дещо більше 1% - на інші тваринницькі галузі: вівчарство, кролівництво, бджільництво.

Волинь утримує друге місце з виробництва м'яса і третє місце з виробництва молока в державі (у розрахунку на одного жителя). За темпами розвитку сільського господарства Волинська область займає 12-те місце по Україні.

Тваринницькі господарства Волині переважно дрібнотоварні. Близько 58% господарств утримує менше 100 голів великої рогатої худоби, але саме в таких господарствах зосереджено 72% поголів'я й реалізовується понад 69% худоби на забій. Протягом останніх років в області спостерігалося скорочення поголів'я худоби в аграрних підприємствах. Найкатастрофічніше скорочення поголів'я відбулося у сільгосппідприємствах Камінь-Каширського, Любомльського, Локачинського, Шацького, Маневицького, Старовижівського, Ківерцівського, Володимир-Волинського районів. Сьогодні в області працює три потужні птахофабрики.

В рослинництві розвинуте вирощування картоплі, цукрових буряків, зернових культур. Область забезпечена продовольчим зерном власного виробництва та зернофуражем.

Сільське господарство Волині у січні-березні 2008 р. мало непоганій приріст. За три місяці у галузі вироблено дещо більше продукції, ніж минулого року, і за обсягами виробництва в розрахунку на одного жителя область зайняла, як і торік, одне з перших місць серед регіонів України. Понад дві третини валової продукції сільського господарства виробили господарства населення, а в цілому всі товаровиробники одержали більше 24 тис. тонн м'яса, майже 76 тис. т молока та 29 млн. шт. яєць.

В аграрних підприємствах продовжує розвиватися свинарство. Чисельність поголів'я свиней проти минулого року зросла майже на 8%, реалізація на забій - на 38%. Позитивні тенденції сформували підприємства, які здійснюють діяльність на території Турійського, Ковельського та Рожищенського районів, в першу чергу, ТзОВ «Віра-1» та фермерське господарство "Чебені-плюс". Загалом на господарства цих трьох районів припадає майже половина поголів''я свиней, що утримуються в аграрних підприємствах та близько 59% виробленої свинини. У названих підприємствах одержані найвищі середньодобові привіси (понад 800 - 500 грамів).

У молочному скотарстві найкращих результатів досягли аграрії Луцького району, де в середньому від однієї корови отримали по 927 кг молока, Іваничівського та Володимир-Волинського (813 і 732 кг). Високі показники забезпечили такі господарства як "Рать", "Городище" Луцького, ім.Ів.Франка Горохівського, "Вільна Україна" Іваничівського районів, у яких надоїли 1700-1300 кг від корови. Але загалом у галузі скорочення дійного стада, навіть при рості продуктивності корів на 4,3%, призвело до зменшення обсягів виробництва молока. Аграрні підприємства продали за 3 місяці сільськогосподарської продукції на суму 155 млн. грн., що в 1,5 рази більше, ніж рік тому. Всього реалізовано 16,2 тис. т зерна, 12 тис. т молока, 10,4 тис. т худоби та птиці, близько 4 млн. шт. яєць та ряд іншої продукції.

За 2008 рік обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств області склали 2960,9 млн. грн., приріст якої забезпечено на 2,0 відсотка до минулого року, в тому числі сільськогосподарськими підприємствами - на 11,3 відсотка.
 2008 господарський рік з прибутком закінчили 75 господарств (їх питома вага складає - 30,7 відсотка) і отримали 54,4 млн. грн. прибутку. Натомість 169 господарств у минулому році були збитковими і отримали збитків на суму 45,6 млн. грн. Фінансовий результат сільськогосподарської діяльності за 2008 рік становить 8,8 млн. грн.. прибутку, з рівнем рентабельності 1,4%.

В галузі тваринництва збереглися позитивні тенденції по нарощуванню виробництва валової продукції в усіх категоріях господарств на 0.9, та в агроформуваннях на 9.1 відсотка. За 2008 рік усіма категоріями господарств вироблено 115.1 тис.тонн м'яса в живій вазі, 484.9 тис.тонн молока, 184,5 млн. штук яєць. Виробництво м'яса збільшилось в цілому на 5 відсотків. Зокрема, сільськогосподарськими підприємствами вирощено 50.9 тис.тонн худоби та птиці, що на 14.6 відсотка більше ніж торік. З них 34.9 тис.тонн, або 68.6 відсотка загального обсягу, становить птиця, якої вирощено на 22.3 відсотка більше, ніж у минулому році. Вирощування свиней зросло на 16.4 відсотка. Агроформування реалізували на забій 50.6 тис.тонн худоби та птиці в живій вазі, надоїли 75.2 тис.тонн молока, одержали 14.3 млн.штук яєць. Порівняно з минулим роком реалізація худоби та птиці збільшилась на 8.4 відсотка, при цьому об'єми вирощування перевищували реалізацію на 0.3 відсотка. Підвищились середньодобові прирости великої рогатої худоби і становлять 415 грам, що на 37 грам більше до минулого року, свиней - 424 грами, що більше на 46 грамів.

Середній надій від корови молочного стада зріс і становить 2806 кг, що на 39 кг більше ніж у 2007 році. Продовжувалось відновлення роботи та реконструкція тваринницьких ферм і приміщень. В агроформуваннях області вже діють 5 сучасних доїльних залів, два введено в екплуатацію у минулому році. Завершено будівництво та укомплектовано молодняком репродукторну ферму для виробництва інкубаційних яєць курей м'ясного напрямку продуктивності.

Станом на 1 січня 2009 року в усіх категоріях господарств утримувалось 227.0 тис.голів великої рогатої худоби, в тому числі 136.9 тис.корів, а також 322.1 тис.свиней, 15.8 тис.овець та кіз, 5.0 млн.голів птиці.

В агроформуваннях продовжує нарощуватись чисельність поголів'я свиней та птиці, яке збільшилось на 1.6 та 53.8 відсотка відповідно. Стабілізації поголів'я худоби, підвищення її продуктивності, нарощуванню об'ємів виробництва тваринницької продукції сприяла фінансова підтримка галузі за рахунок коштів державного бюджету. В галузь надійшло 63.5 млн. гривень прямої фінансової підтримки у вигляді доплат та більше 90 млн.гривень непрямої підтримки від акумуляції переробними підприємствами коштів податку на додану вартість та нульової ставки.

Для стимулювання збільшення поголів'я в селянських подвір'ях діє обласна програма підтримки особистих селянських господарств - доплата за приріст поголів'я корів в розрахунку по 1 тисячі гривень за кожну добавлену корову.

Для надання послуг по штучному осіменінню тварин в області діє 451 пункт штучного осіменіння маточного поголів'я, з яких 284 обслуговують тільки худобу особистих господарств населення. В 2008 році відкрито 10 пунктів сервісного обслуговування худоби, надалі планується відкрити ще 21 пункт.

В галузі рослинництва теж спостерігається позитивна динаміка. В усіх категоріях господарств виробництво зерна у заліковій вазі становить 719,2 тис.тонн, з них у сільськогосподарських підприємствах - 362,1 тис.тонн. Порівняно з 2007 роком виробництво зерна по всіх категоріях господарств збільшилось на 146,3 тис.тонн, або на 26 відсотків, у сільгосппідприємствах - на 91,3 тис.тонн, або на 34 відсотки.

В господарствах області зібрано 424,8 тис.тонн цукрових буряків, що на 119,3 тис.тонн менше 2007 року із-за скорочення на 25 відсотків посівних площ, отримано 936.9 тис.тонн картоплі, що більше на 31.1 тис.тонн до попереднього року.

Відповідно до прогнозного балансу на 2008 - 2009 маркетинговий рік, обсяги виробництва продовольчого зерна в області, враховуючи перехідні залишки становлять близько 260 тис. тонн., що забезпечує регіональну потреба у продовольчому зерні в повному об”ємі.

Для стабілізації цінової ситуації на ринку зерна та продуктів його переробки державним матеріальним та державним продовольчим резервами продано хлібопекарським підприємствам області 8,7 тис. тонн пшеничного борошна.

З метою забезпечення реалізації державної аграрної політики проводиться робота, спрямована на формування і функціонування аграрного ринку та його інфраструктури.

Волинським регіональним відділенням Аграрного фонду за 2008 рік за спотовими контрактами закуплено 18,1 тис. тонн зерна на суму 21,2 млн. грн., при завданні 12 тисяч тонн та 300 тонн цукру квоти «А». За 2008 рік Волинським регіональним відділенням Аграрної біржі укладено 248 біржових угод на загальну суму 55,96 млн. грн., крім того зареєстровано 16 зовнішньоекономічних угод на загальну суму 5,8 млн. грн.

Особливо відчутним, на думку органів влади, став перелом у реформуванні відносин власності. 236,6 тис. селян безоплатно набули право на земельну частку (пай). Площа ділянок у користуванні громадян зросла з 1990 року з 82,6 до 481,6 тис. га, або в 5,8 разу. Разом із тим за цей же період площа земель у користуванні сільськогосподарських підприємств зменшилася з 967,5 до 437,4 тис. га, або в 2,2 разу. Замість колишніх колективних і державних сільськогосподарських підприємств створені і діють агроформування ринкового типу, засновані на приватній власності на майно і землю, в т. ч. 105 господарських товариств, 82 приватних та приватно-орендних підприємства, 304 виробничих сільськогосподарських кооперативи та ряд інших структур. Крім того, в області функціонує 590 фермерських господарств. У власності та користуванні фермерів перебуває 17,2 тис. га сільськогосподарських угідь (1,6% сільгоспугідь області), зокрема 14 тис. га ріллі (2%). Зросли середні розміри фермерських господарств. Якщо в 1995 році на одне господарство припадало 15 га сільськогосподарських угідь, то нинішнього року - вже 29 га. Площа наданих фермерам у користування сільськогосподарських угідь збільшилася переважно за рахунок оренди земельних паїв колишніх членів КСП. Основним напрямком виробничої діяльності є рослинництво. Майже 30 тис. власників приєднали до особистих господарств належні їм земельні частки (паї) і господарюють самостійно без створення юридичної особи. На селі створена багатоукладна система господарювання.