Галузева структура Волинської області

Платність при користуванні землею стимулює рух її через орендні відносини до більш ефективного господаря. Станом на 1 квітня 2003 року 141,3 тис. власників земельних часток (паїв) передали свою землю в оренду новоствореним агроформуванням, отримавши орендної плати на суму 24,8 млн. грн., з яких 986 тис. грн. було виплачено грішми.

Селян обслуговують 15 кредитних спілок. Створено 1250 заготівельних пунктів, зокрема 1046 пунктів із заготівлі молока, 102 - живої худоби та птиці, 11 - плодоовочевої продукції, 91 - іншої продукції. Крім того, в області діють 24 оптових продовольчих ринки, з них 21 - у райцентрах, працюють районні агроторгові доми та обласний лізинговий фонд.

Транспортна мережа

Основним видом пасажирських перевезень в області залишається автомобільний транспорт, в якому найвагомішою часткою є діяльність підприємців-перевізників-фізичних осіб. Майже 96% загальних пасажирських перевезень (без урахування перевезень міським електротранспортом) здійснюється цим видом транспорту. Питома вага автомобільних доріг з твердим покриттям складає 92,3%. Протяжність автомобільних доріг державного і місцевого значення - 6199,0 км, автошляхів з твердим покриттям - 5540 км. Через Луцьк проходить дорога державного значення.

Сучасна мережа автошляхів Волинської області сформувалась завдяки розвитку великих і середніх міст, а саме Луцька, Ковеля, Нововолинська, Володимира-Волинського. Через них проходять шляхи міжнародного і державного значення. Це основні магістралі, які пожвавлюють рух, прямуючи у напрямку до міст. Інтенсивність руху по магістралях зростає в міру наближення до міст за рахунок реалізації приміських зв'язків. Місцева мережа автодоріг за протяжністю в кілька разів більша від магістральної, однак у значній мірі поступається останній як за експлуатаційними якостями, так і за інтенсивністю руху.

Для конфігурації мережі автомобільних шляхів області характерна радіальна система навколо великих міст і промислових вузлів. На головних напрямках економічних зв'язків автомобільні дороги ідуть паралельно до залізничних.

У мережі автошляхів області чітко розмежовуються магістральні і місцеві шляхи. Шляхи міжнародного значення становлять лише 9,2 % загальної протяжності шляхів області і 7,3 % шляхів державного значення, решта (83,5 %) припадає на шляхи місцевого значення.

До основних автомагістралей області, які мають міжнародне і державне значення належать: Київ - Луцьк - Брест; Брест - Луцьк - Дубно - Тернопіль - Чернівці; Ковель - Луцьк - Львів; Ковель - Нестерів; Рівне - Луцьк - Устилуг - Грубешів (Республіка Польща); Київ - Коростень - Сарни - Ковель - Варшава (Республіка Польща). Найважливіше значення має автомагістраль Київ - Луцьк - Брест, оскільки вона з'єднує область з центральними, південними і східними областями України і Республікою Білорусь. Це найбільш вантажо- і пасажиронапружена автотранспортна магістраль області. Другою за значенням є автомагістраль Ковель - Луцьк - Львів, яка забезпечує зв'язок області із західними і південно-західними областями України. Автомобільні магістралі Ковель - Хелм - Варшава і Володимир-Волинський - Устилуг - Грубешів - Замость забезпечують транспортні зв'язки області з Республікою Польща і країнами Центральної і Західної Європи.

Протяжність автошляхів загального користування становить 6320 км, в тому числі з твердим покриттям - 5540 км. Густота автомобільних шляхів загального користування становить 313,6 км на 1 тис. км2. За рівнем забезпеченості автомобільними шляхами з твердим покриттям (275 км на 1 тис км2) область не поступається загальнодержавному показнику (268 км на 1 тис км2). Довжина автошляхів області становить 3,4% від автомобільної мережі України (дороги з твердим покриттям). Близько 80% всіх доріг відноситься до місцевого і обласного значення.

В області нараховується понад 1,5 тис. км доріг загального користування, в тому числі 1,2 тис. км доріг з твердим покриттям, з яких понад 50 % має асфальтно-бетонне і чорне покриття.

Всі дороги, які пролягають через нашу область, розділено на 5 категорій. Найголовніші з них магістральні та регіональні, які відносять до доріг державного значення. Далі йдуть територіальні, районні та сільські. Всі вони підпорядковані службі автомобільних доріг у Волинській області.

До магістральних доріг загальнодержавного значення у Волинській області відносяться: М-07 - Київ - Ковель - Ягодин (на Люблін). Загальна протяжність становить 505,5 км, в межах Волині - 163 км; М-08 - Устилуг - Луцьк - Рівне. Загальна протяжність - 161 км, в межах Волині - 131 км; М-19 - Доманове - Ковель - Чернівці - Мамалига.

Ділянка дороги загальнодержавного значення М-19 Доманова (на Брест) - Ковель - Чернівці - Мамалига (на Кишинів) побудована в період з 1882 по 1888 роки. Початковий тип покриття - щебеневе шосе на піщаному підстилаючому шарі при ширині проїзної частини 5,0 м і ширині земляного полотна 10-12 м. До 1936 р. майже всі дерев'яні мости були замінені постійними. Дерев'яні мости залишались тільки на найбільш великих ріках таких як Прип'ять, Козачівка, Вижівка, Стохід і рукави Стоходу. В період Другої світової війни дорозі були нанесені великі збитки. Багато інженерних споруд було зруйновано. Після закінчення війни дорога була відновлена і тимчасові споруди замінені на постійні. В 1947 - 1956 рр. був проведений капітальний ремонт дороги і на всьому протязі влаштовано чорне щебеневе покриття з влаштуванням просочування. На ділянці до 138 км і від 159 км до 163 км в період з 1971 р. по 1995 р. був проведений капітальний ремонт з доведенням її до параметрів ІІ категорії. Ділянка дороги від 138 км до 159 км була збудована з 1981. по 1986 роки під параметри другої категорії. Поверхня характеризується загальним нахилом з півдня - південного - заходу (абсолютні відмітки досягають 292 м) на північ - північний - схід (мінімальні абсолютні відмітки 132 м). Ділянка автомобільної дороги Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Мамалига (на Кишинів) від км 0 до км 138 проходить по зоні Полісся. Для цього району притаманний одноманітний рівнинний рельєф, який змінюється невисокими піщаними горбами і пасмами, що зустрічаються також серед заболочених ділянок. Ділянка від 138 км до 168 км проходить по Сокальсько-Торчинській пасмовій височині, яка входить до складу Волино-Подільської височини. На цій ділянці переважає хвилястий рельєф.

На даний час ділянка автомобільної дороги до 163 км являється частиною автомагістралі державного значення Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Мамалига (на Кишинів), зв'язує Республіку Бєлорусь з Україною, а також обласні центри та Брест, Луцьк та Ковель де перетинається з дорогою Київ - Ковель - Ягодин (на Люблін), яка сполучає Україну з Республікою Польща.

Автомобільна дорога Доманове - Ковель - Чернівці - Мамалига обслуговує перевезення вантажів сільського господарства, місцевої промисловості, а також транзитні перевезення. Є регуляторне автобусне сполучення між населеними пунктами, які розташовані в зоні пролягання автомобільної дороги. Автомобільна дорога пов'язана під'їзними шляхами з залізничними станціями в місті Ковель, в с. Любитів, в смт. Голоби, в с. Переспа, в містах Рожище та Луцьку. Дорога сполучає чотири автомобільні дороги: Ковель - Жовква, Київ - Ковель - Ягодин (на Люблін), Луцьк - Маневичі - Дольск, Устилуг - Луцьк - Рівне.

Автомобільна дорога М-07 - Київ - Ковель - Ягодин (на Люблін) була побудована під параметри ІV категорії. На ділянці перегону Ягодин - Любомль в межах області параметри дороги доведені до категорії І-б. Всі тимчасові штучні споруди були перебудовані на постійні. На сьогоднішній час дана дорога належить згідно з технічною класифікацією доріг до ІІІ категорії. Вона має капітальний тип покриття - цементобетон завтовшки 18 см. Також проводиться її реконструкція для підсилення дорожнього покриття щільним дрібнозернистим асфальтобетоном завтовшки 7 см. Дана дорога загальнодержавного значення перетинає територію України і пролягає по території Київської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей. Дорога включена в маршрут Е-373 основних доріг міжнародної мережі відповідно до Європейської угоди про міжнародні магістралі, які пролягають по території України і входять в міжнародний транспортний коридор №9.

Автомобільна дорога М-08 Устилуг - Луцьк - Рівне була побудована в період 1882-1935 рр. під параметри ІV категорії. Ділянка дороги Торчин - Луцьк в 1908 році вимощена бруківкою; ділянка Луцьк-Рівне побудована в 1913 р. з білим щебеневим покриттям, а ділянка Володимир-Волинський - Торчин в 1935 р. вимощена бруківкою. В 1948-1967 рр. на всій автомобільній дорозі було влаштоване чорне щебеневе покриття. Починаючи з 1970 р., у зв'язку з постійно зростаючою інтенсивністю руху, на автодорозі почалися роботи з капітального ремонту, з доведенням параметрів до ІІ-ІІІ категорії. На ділянці Луцьк-Рівне в межах області параметри дороги доведені до категорії І-б. Всі тимчасові штучні споруди були перебудовані на постійні згідно постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року за №455 «Про класифікацію автомобільних доріг загального користування та перелік автомобільних доріг, віднесених до магістральних автодоріг України державного значення».

Автомобільна дорога М-08 Устилуг - Луцьк - Рівне забезпечує вихід до західного державного кордону між Україною і Республікою Польща, до Львівсько-Волинського вугільного басейну, а в межах Волинської області забезпечує перевезення сільськогосподарських, будівельних та інших вантажів. По дорозі здійснюється постійне міжнародне і внутрішньообласне автобусне сполучення, а також транзитні перевезення. Автодорога зв'язана під'їзними шляхами із залізничними станціями: Устилуг, Володимир-Волинський, Луцьк, Ківерці, Олика, Цумань, а також з автодорогами державного та місцевого значення.

Подальший розвиток автотранспорту можливий лише за умови збільшення та вдосконалення мережі автошляхів і структури автопарку. Першочергове завдання в області полягає у створенні сучасних автошляхів обласного і місцевого значення за рахунок реконструкції і модернізації старих доріг, а також збільшення кількості доріг з твердим покриттям (особливо в поліських районах).

Основним перевізником вантажів серед спеціалізованих транспортних підприємств залишається залізничний транспорт, частка якого становить 53% у перевезених вантажах. Найбільший залізничний вузол - Ковель. Луцьк пов'язаний залізницею з Києвом, Львовом, Сімферополем, Чернівцями, Одесою, Берліном, Варшавою. Протяжність ліній залізничного транспорту - 614,2 км.

По р. Стир здійснюється судноплавство місцевого значення. У Луцьку діє аеропорт.

В межах Волині діє два митних переходи на українсько-польській ділянці кордону і один - на українсько-білоруській ділянці.

Сучасна система трубопровідного транспорту Волині, забезпечуючи зовнішні й внутрішні транспортно-економічні зв'язки області, включає магістральні газопроводи міжнародного й державного значення, по яких здійснюється транзит газу за межі області, а також місцеві трубопроводи та продуктопроводи (обласного значення), по яких здійснюється газо-, водо- і нафтопостачання господарського комплексу області. Головна транзитна газова магістраль, яка перетинає область: Івацевичі-Ковель-Долина (має дві нитки й тягнеться в межах області на 162 км) і має два відгалуження Турійськ-Рожище-Рівне (106 км в межах області) і Ратне-Камінь-Каширський (30 км). Окрім того, до обласного центру прокладено газопровід - відгалуження від Дубно. Нафтопроводів на території Волинської області немає.

Проблеми розвитку Волинської області та шляхи їх подолання

Волинська область є регресивним слаборозвинутим в економічному плані регіоном, що тягне за собою низку складних соціальних проблем. Головним чином - безробіття, найнижчий в Україні рівень заробітної плати.
 Виробничі об'єкти області, в переважній кількості, не прив'язані до місцевих геополітичних, географічних кліматичних, аграрних, соціально-культурних особливостей, що спричиняється до невикористання місцевих ресурсів в порядку економічного зростання. Зберігається регіональна нерівність економічного стану. З усіх регіонів області позитивні змін можна спостерігати в обласному центрі Луцьку та залізничному центрі - Ковелі. Інші міста та райони краю перебувають в стагнаційному стані. Особливо важке становище у сільському секторі, де рівень життя знаходиться далеко за межею бідності.

Попередні органи влади не сприяли структурним, системним змінам в економіці, що могло спричинитися до процесу економічного, а відповідно - соціального, духовного саморозвитку області. Не вироблено і не діє система чільного зв'язку влади і суспільства, це приводить до соціальної, політичної пасивності населення та неконструктивності роботи як виконавчої, так й представницької гілок місцевої влади. В області на початковому рівні (формальному існуванні неурядових структур) знаходяться органи ОГС, через власну неосвіченість, провінційність, однобічний прагматизм її членів, а також з причини відсутності цілеспрямованої, системної, кваліфікованої роз'яснювальної роботи з боку відповідних органів місцевої влади. Переважна кількість тих, від кого це залежіть не сповідують філософію проведення системних змін як фактора утримання та розвитку нової влади в Україні та регіонах зокрема. Можна говорити про дуже низький рівень політичної культури цих людей.

Шляхи вирішення соціально-економічних проблеми області:

Відновлення роботи ВАТ "Луцьке авіапідприємство" що дозволить забезпечити виконання внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів та вантажів, проведення авіаційно-хімічних робіт з надання послуг сільському та лісовому господарству, закладам охорони здоров'я і суттєво підвищуватиме інвестиційну привабливість регіону. Загальна потреба у інвестиційних коштах становить 58,08 млн. грн. (11,5 млн. дол. США).

Передбачення додаткових коштів на продовження реконструкції автодороги Київ-Ковель-Ягодин. Через територію області проходить автомобільна дорога державного значення Київ-Ковель-Ягодин протяжністю 155,7 км, з яких 68,7 км співпадає з міжнародним транспортним коридором Балтійське море - Чорне море. Станом на 1 січня 2005 року обсяг виконаних робіт становить 42,7 млн. гривень. Введено 6,8 км дороги 1-ої технічної категорії, а також реконструйовані під'їзні дороги до нового мосту через р. Західний Буг. Фінансування реконструкції даної дороги на поточний рік зменшено до 4,4 млн. грн. (у 2004 році - 21 млн. грн.). Профінансовано з початку року 3,2 млн. гривень. Разом з тим, потребує невідкладного ремонту шляхопровід через залізницю на км 446+354 поблизу с. Люблинець, який знаходиться в аварійному стані.

Поліпшення інформаційного забезпечення учасників транспортного руху на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин. На автодорозі Київ-Ковель-Ягодин, за виключенням ділянки, що проходить територією області, встановлено недостатню кількість інформаційно-дорожніх знаків, що інформують про віддалі до кінцевих населених пунктів дороги, зокрема. - до Луцька, Ковеля, Ягодина.

Будівництво газопроводів - відводів до м. Любомля та смт. Маневичі. Рівень газифікації сільської місцевості природним газом в області складає 21 відсоток. Не газифіковано Маневицький, Любомльський та Шацький райони. Підведення природного газу до м. Любомля в кінцевому результаті дозволить вирішити проблему газифікації 68 сільських населених пунктів району.

Збільшення пропускної спроможності міжнародного автомобільного пункту пропуску на українсько-польському кордоні шляхом реконструкції пункту пропуску "Устилуг-Зосін", під'їзних шляхів та спорудження нового мосту через річку Західний Буг що дозволить збільшити його пропускну спроможність за рахунок пропуску вантажних транспортних засобів.

Подолання занепаду сільськогосподарського виробництва через кризу в АПК, брак кадрів і слабкість сільськогосподарських підприємств.
 Важливу роль у вдосконаленні розміщення промисловості відіграють капітальні вкладення, в обсязі і розподілі яких відображається економічна і соціальна політика, спрямована на подальший збалансований розвиток виробництва в галузях народного господарства.

Від обсягу і територіального розподілу капіталовкладень та їх відтворювальної структури залежить формування матеріально-технічної бази, а також значною мірою ефективність функціонування виробництва.

Для того, щоб перевести економіку на переважно інтенсивний шлях розвитку, необхідно збільшити частку капіталовкладень на реконструкцію і технічне переоснащення діючих підприємств, а також на устаткування, інструмент, інвентар при зниженні частки цих витрат на будівельно-монтажні роботи. Характерно, що концентрація виробництва в умовах зростання його інтенсифікації найвідчутніша у найбільших і великих містах, де, незважаючи на заходи для їх обмеження, вони продовжують нарощувати свій величезний виробничий потенціал.

Доцільність прискореного розвитку промисловості у середніх і малих містах периферійних районів не потребує значних допоміжних витрат на впорядкування населених пунктів і не впливає на зміни в розселенні. Позитивним у цьому процесе є те, що у виробництво залучається частина трудових ресурсів, яка одночасно закріплюється на робочих місцях, що зменшує міграцію населення у великі промислові центри, більш повне залучення у промислове виробництво трудових ресів периферійних районів дає можливість скоротити витрати на соціальну інфраструктуру. При цьому доводиться витрачати кошти на підготовку території та систему комунікацій. Проте загальний обсяг капітальних вкладень в розвиток соціальної інфраструктури у периферійних районах значно нижчий, ніжу великих і середніх промислових центрах.

Висновки

Перспективи розвитку регіону лежать у трьох площинах: аграрний сектор, місцеве самоврядування і транскордонна співпраця.

Подальше реформування аграрного сектора, розвиток цілісних господарських комплексів на базі сьогоднішніх агроформувань, становлення та професіоналізація консалтингових структур у цій сфері сприятимуть зростанню ваги цієї галузі в економіці Волині загалом та ефективній економічній спеціалізації регіону.

Складно однозначно оцінити наразі користь або шкоду для регіону вступу Польщі до Європейського Союзу. Швидше за все, частина польського бізнесу під впливом конкуренції та посилення регуляторних чинників буде прагнути до відходу на Схід, тобто на Волинь у тому числі, що сприятиме зростанню обсягів польських інвестицій. Але так само матимуть місце й негативні впливи експортних обмежень, посилення прикордонного та митного контролю, що вплине на зв'язки регіонального бізнесу з польськими партнерами.

Загалом стан справ у переважній більшості сфер регіонального життя залежатиме значною мірою від місцевої влади: зміна поколінь у кадровому складі адміністрацій та органів місцевого самоврядування, повноцінне становлення ринкових механізмів у регуляторній сфері, політична переорієнтація домінуючих еліт стануть базовими чинниками розвитку регіону.

Порівняно з іншими областями Волинь, що перебуває в зоні ризикованого землеробства, має свої територіальні особливості розміщення продуктивних сил та розвитку галузевої структури економіки, яка в основному орієнтована на привізні сировину та матеріали.

Протягом останніх шести років, за даними управління економіки облдержадміністрації, промисловість області постійно нарощує обсяги виробництва. Темпи приросту становили в 1997 році 1,4%, у 2001 році - 21,3%, у 2002 році - 11,9%.

Нині виробництвом промислової продукції займається 153 підприємства. Вагоме місце в галузевій структурі належить обробній промисловості (86,6%).

Робота соціально-орієнтованих галузей забезпечує розвиток внутрішнього ринку, який за І квартал 2003 року поповнився 148 новими видами продукції. Особливо високою якістю відзначаються товари продовольчої групи, багатьом з яких було присвоєно торгову марку ("Торчин-продукт", "Комо", "Пуп-сік", "Ладомир", "Тещин продукт", "Віват", "Руна", "Макарелла", "Роси"). У загальнообласному обсязі продукції товари народного споживання охоплюють 54,6%.

До провідних підприємств області належать "Електротермометрія" з м. Луцька, яке спеціалізується на виробництві приладів для контактної термометрії, лічильників витрат холодної та гарячої води, тепла та ін., завод "Оснастка" з м. Нововолинська, який виготовляє верстати для виробництва двигунів і вузли для вітротурбін, "Ковельсільмаш", що випускає круглоланкові ланцюги, машини й устаткування для сільського господарства, "Ківерціспецлісмаш", котре виготовляє деревообробні верстати для первинної переробки деревини, Луцький автомобільний завод, де ведеться складання автомобілів марки ВАЗ.

Найбільшим підприємством машинобудівної галузі є ВАТ "Луцький підшипниковий завод", 60% продукції якого експортується в понад 25 країн світу. В хімічній промисловості варто виділити відкриті акціонерні товариства "Луцькпластмас", що випускає полімерні вироби господарського вжитку й працює над освоєнням випуску імпортозамінюючих фотополімерних пластин для поліграфічної промисловості, та "Полімер", яке спеціалізується на виготовленні гумотехнічних виробів.

Провідні підприємства легкої промисловості регіону - відкриті акціонерні товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс", "Луцьке виробничо-торгове швейне підприємство "Волинь", "Луга".

Серед підприємств харчової промисловості виділяються ВАТ "Волиньхолдинг", продукція якого відома під маркою "Торчин-продукт", виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер", продукти якої завдяки своїм смаковим якостям витісняють із споживчого ринку аналогічні вироби іноземних та провідних українських виробників, ВАТ "Павлівський пивзавод", де вперше в Україні освоєно випуск мінеральної води "Йоданка павлівська", що компенсує нестачу йоду в організмі людини, Луцький спиртогорілчаний комбінат, ВАТ "Ковельмолоко", ВАТ "Рожищенський сирзавод", ТОВ "Торговий дім "Любарт".

Виробництвом сільськогосподарської продукції займаються 491 сільськогосподарське підприємство, 590 фермерських господарств та 269 тис. особистих господарств громадян.

За 2002 рік промисловими підприємствами області виготовлено продукції в діючих цінах на суму 1,4 млрд. грн. (порівняно з 2001 роком її обсяг зріс на 11,9%). Зростання обсягів виробництва задекларовано в переважній більшості галузей. У загально обласному обсязі найбільш вагомою продовжує залишатися частка харчової промисловості та переробки сільськогосподарської продукції (58,9%).

Список використаної літератури

1. Бордюк В.М. Структурный фактор в развитии экономики Украины. - К., Наук. Думка, 1994.

2. Заболоцький Б.Ф. (керівник групи), Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. економіка України. - Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1997.

3. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. Посіб. Для студ. екон. та геогр.. спец. вищ. навч. Зал. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2002.

4. Ковалевський В.В., Михайлик О.Л., Семенов В.Ф. та ін.; За ред.. Ковалевського В.В. Розміщення продуктивних сил. - К.: Товариство «Знання», КОО, 1998.

5. Качан Є.П., Ковтонюк М.О., Петрига М.О. та ін.; За ред Качана Є.П. Розміщення продуктивних сил України. - К.: Вища шк., 1998.

6. Основи економічної теорії/За ред. С.В. Мочерного. - К.:Видавничий центр «Академія», 1998.

7. Мочерний С.В., Фомишина В.М., Тищенко О.І. Економічна теорія для менеджерів: Навчальний посібник. - Херсон: «Олді-плюс», 2006

8. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. -- К.: МАУП, 2000.

9. Селезнев В.В. Основы рыночной экономики Украины: Власть. Право. Предпринимательство. Финансы. Налоги. Маркетинг. Менеджмент. Торговля. Реклама. Преступность: Учеб. Пособие. - К.; А.С.К., 2000

10. http://www.kmu.gov.ua/

11. http://www.obladmin.lutsk.ua/

12. Who-is-Who.com.ua.

13. http://www.mdn-group.com/.