Управління оподаткуванням прибутку підприємств в Україні

Для корпорацій малого бізнесу існує широка система пільг. Компанії з капіталом менше 100 млн йен і річним доходом менше 8 млн йен сплачують корпоративний податок за ставкою 28 % [68]. Порівнюючи величину податкової ставки податку на прибуток корпорацій у Японії з податковою ставкою щодо оподаткування прибутку юридичних осіб в Україні, можна переконатися, що податкове навантаження на японських платників податків в рази вище. Також ми можемо побачити, що в Японії має місце бути прогресивне оподаткування, а в Україні - тверда ставка податку на прибуток.

У Іспанії податок на прибуток корпорацій стягується з юридичних осіб: резидентів і нерезидентів, що одержують доходи від капіталу чи від підприємства, що знаходиться а іспанській території. Його стандартна ставка складає 25 %. Практикується система відрахувань, а також податкових пільг (наприклад, при інвестиціях в основний капітал надається знижка з податку на прибуток в розмірі 5 %). [66].

Загальна ставка податку на прибуток у Франції протягом останніх років становить 33,33 %. При цьому існують пільги для малого і середнього бізнесу: для доходів до 38120 євро діє ставка 15 %, доходи понад цієї суми розраховуються за стандартною ставкою. Великі компанії, навпаки, сплачують додатковий соціальний збір у розмірі 3,3 % від середньої суми податку [66].

Від податку на прибуток повністю звільняються компанії, які займаються виробництвом, продажем або лізингом енергозберігаючого обладнання. Підприємства, які займаються науково-дослідницькою діяльністю, також мають певні пільги. Декларація за звітний (попередній рік) подається підприємствами до 1 квітня. Протягом року компанією вносяться авансові платежі, які підсумовуються і на момент подання декларації перераховуються відповідно до фактичної чистим прибутком.

Підприємства, створені у різних організаційно-правових формах в Австрії сплачують податок на прибуток за стандартною ставкою в розмірі 25 %. Періодом для нарахування податку на прибуток підприємств є рік. У разі відображення збитків у діяльності підприємства в податковому році, може застосовуватися мінімальний рівень сплати податку, що становить 1,750 євро для товариств з обмеженою відповідальністю та 3,500 євро для акціонерних товариств. Новостворені товариства з обмеженою відповідальністю підлягають сплаті мінімального податкового платежу в розмірі 500 євро в перші 5 років діяльності, 1,000 євро упродовж наступних 5 років [66].

В Австрії відсутній окремий податок на приріст капіталу, оскільки дохід, що визнається приростом капіталу за місцевим законодавством оподатковується за стандартною ставкою податку на прибуток. База для оподаткування може утворитися у разі продажу часток в компаніях або реорганізації підприємства.

В Україні зовсім інша ситуація. Нині, українські підприємства не зацікавлені в збільшенні до максимуму податкового прибутку в обліку, а навпаки, прагнуть до формування збитку, бо у них є змога перенести отриманий збиток на майбутнє, адже в цілях оподаткування приймаються будь-які економічно виправдані і документально підтверджені витрати, пов'язані з отриманням доходів. Через це сплата мінімального прибутку могла б дати стимул платникам податку бути прибутковими компаніями, бо вони мали б обов'язок сплачувати певну суму податку незалежно від кінцевих результатів своєї діяльності.

Здійснивши порівняльний аналіз, можна відмітити, що прогресивне оподаткування має місце і використовується у більшості країн світу, тоді, коли в Україні застосовується саме пропорційна система оподаткування. Можна припустити, що це і спричиняє неефективне надходження податкових доходів до бюджету, яке, в свою чергу, серйозно на соціально-економічний розвиток в цілому. Також слід зазначити, що на відміну від вітчизняної практики, механізм оподаткування прибутку підприємств у світовій практиці активно використовується для регулювання соціально-економічних процесів.

Отже, оподаткування прибутку пройшло тривалий час становлення. На сучасному етапі відбувається постійне реформування оподаткування прибутку та подальша його адаптація до світових тенденцій та умов ведення вітчизняного господарства. Використання податку на прибуток як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання чи порушення критерію його нейтральності відносно прийняття конкретних фінансово-господарських рішень на мікро- та макрорівні.

Механізм оподаткування прибутку - це об'єктивно необхідний перелік взаємопов'язаних елементів в процесі управління відносинами перерозподілу, які виникають внаслідок усуспільнення і перерозподілу частини створеного в процесі виробництва національного доходу. Також можна додати, що механізм оподаткування прибутку через свої елементи (встановлений перелік податків, ставки оподаткування, податкові пільги, тощо) дає можливість досягати рівноваги між фінансовими та соціально-економічними інтересами держави в межах його основних функцій (податкове планування, податкове регулювання, та податковий контроль).

Податковий механізм використовується державою як інструментарій податкової політики для економічного впливу на суспільне виробництво, його структуру та динаміку, на стан науково-технічного прогресу. Тому, стає незаперечним твердження, що розробка оптимального механізму оподаткування прибутку є важливим засобом запобігання виникненню та виходу підприємств з кризового стану, який дозволить їм успішно функціонувати.

Можна дійти висновку, що дуже важливе значення у вдосконаленні системи оподаткування мають різні чинники, а саме національні, культурні і психологічні. При цьому, вдосконалення справляння податку на прибуток в Україні повинне не тільки враховувати світовий досвід, але й особливості вітчизняної економіки. Реформування системи оподаткування прибутку повинно спиратися тільки на відтворювальний принцип, податок повинен стимулювати зростання
виробництва, підвищення продуктивності праці. Через те, що у всіх країнах різні економіки і різні менталітети, Україні потрібна саме така система оподаткування, яка б найточніше відповідала економічним та соціальним реаліям нашої держави.



2. АНАЛІЗ НАДХОДЖЕНЬ ВІД ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

2.1 Аналіз надходжень податку на прибуток підприємств по Україні

Апаратом державної виконавчої влади, що здійснює податкову політику і організує стягнення податків, зборів і платежів у розпорядження держави, є державна фіскальна служба, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Головним завданням державної фіскальної служби є реалізація державної податкової політики та політики у сфері правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів [55].

Склад і структура доходів бюджету певною мірою характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Структура доходів бюджету досить швидко змінюється, що пояснюється постійними перетвореннями і змінами в податковій системі України і неподаткових надходженнях до бюджету. Починаючи з 1992 року бюджет України формується головним чином за рахунок податкових надходжень.

Податкові надходження служать важливою формою перерозподілу валового внутрішнього продукту і забезпечують мобілізацію майже три чверті доходів бюджетів України. Вони включають такі податкові надходження, як податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості, податки на власність, збори за спеціальне використання природних ресурсів, внутрішні податки на товари та послуги, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції та інші податки.

Одну з найбільших часток податкових надходжень до бюджетів (до 31,4 %) становлять податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості. До цієї групи податків належать прибутковий податок з громадян та податок на прибуток підприємств [40].

Розглянемо прямі податкові надходження до зведеного бюджету України (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1- Динаміка сплати прямих податків протягом 2014-2016 рр.

У мільйонах гривень

Податки (збори)	За 2014 рік	За 2015 рік	За 2016 рік	Відхилення фактичних надходжень
				абс. 2016/2015 рр.	відн, %	абс. 2016/2014 рр.	відн, %
Податок на прибуток	40201,5	39053,0	60223,0	21170,0	54,21	20021,5	49,80
Податок з доходів фізичних осіб	75202,5	99983,0	138782,0	38799,0	38,81	63579,5	84,54
Плата за землю	19620,0	38008,0	40781,0	2773,0	7,30	21161,0	107,85
Єдиний податок	7413,0	10975,0	17167,0	6192,0	56,42	9754,0	131,58
Збір за першу реєстрацію транспорт-них засобів	395,0	-	-	-	-	-395,0	-100,00
Місцеві податки і збори	8056,0	27041,0	42261,0	15220,0	56,28	34205,0	424,59
Інші податки	15835,0	14421,0	11476,0	-2945,0	-20,42	-4359,0	-27,53
Всього надходжень	355428,0	507636,0	650782,0	143146,0	28,20	295354,0	83,10

Проаналізувавши таблицю 2. 1 можна дійти висновку, що протягом досліджуваного періоду найбільше податкових надходжень надійшло до зведеного бюджету країни у 2016 році в розмірі 650782 млн грн. Темп приросту за досліджуваний період склав 0,8%, що становить 295354 млн грн. При тому, що у 2015 році загальна сума податкових надходжень зменшилася на 0,43 % (152208 млн грн), а у 2016 році в порівнянні з 2015 роком до бюджету надійшло на 143146 млн грн більше.

За допомогою рисунків 2.1-2.3 проаналізуємо структуру прямих податків протягом досліджуваних років.

У відсотках

Рисунок 2.1 - Структура прямих податків (зборів) зведеного бюджету України за 2014 рік.

У відсотках

Рисунок 2.2 - Структура прямих податків (зборів) зведеного бюджету України за 2015 рік.

За результатами 2014 року серед прямих податків найбільше на формування дохідної частини зведеного бюджет України впливав податок на доходи фізичних осіб, так його частка склала 21,16 % податкових надходжень, що в грошовому еквіваленті становить 75202,5 млн грн. Протягом 2015 року частка даного податку зменшилася до 19,7 % і дорівнювала 99983 млн грн, що на 1,46 % менше, ніж було зібрано у 2014 році. Тенденція до збільшення надходжень даного податку спостерігається протягом 2016 року, так за останній період дохід громадян склав 138782 млн грн, що на 63579,5 млн грн більше, ніж у 2014 році. Не зважаючи на фактичне збільшення надходжень з даного податку, його питома вага у 2016 році в порівнянні з 2014 роком майже не змінилася, помітне лише незначне збільшення на 0,17 %.

У відсотках

Рисунок - 2.9 Структура прямих податків (зборів) зведеного бюджету України за 2016 рік.

Плата за землю займає невелику частину податкових надходжень зведеного бюджету держави. У 2014 році надходження склали 19620 млн грн, що становило 5,52 % всіх податкових надходжень. У 2015 році до бюджету надійшло 38008 млн грн (7,49 % податкових надходжень), це на 1,97 % (18388 млн грн) більше ніж у 2014 році. У 2016 році також відбулося збільшення надходжень збору на 2773 млн грн у порівнянні з 2015 роком та на 21161 млн грн у порівнянні з 2014 роком. Значне зростання надходжень плати за землю до зведеного бюджету України пов'язується зі збільшенням ставок земельного податку та відповідно ставок орендної плати в останні роки, а також усуненням численних пільг, які тривалий час використовувалися в практиці стягнення земельного податку.

Простежується збільшення питомої ваги серед податкових надходжень місцевих податків та зборів у 2014 році вона становила 2,27 % (8056 млн грн), у 2015 році - 5,33 % (27041 млн грн) та 6,49 % (42261 млн грн) у 2016 році. Таким чином на останній період надходження збільшилися на 34205 млн грн у порівнянні з 2014 роком та на 15220 млн грн у порівнянні з 2015 роком.

Надходження збору за першу реєстрацію транспортних засобів у 2014 році склали 395 млн грн (0,11 % податкових надходжень бюджету). Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015 р., внесено зміни до Податкового кодексу України. Зокрема, виключено розділ VІІ Податкового кодексу України «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу». Таким чином, даний збір більше не сплачуються.

Простежується незначне збільшення надходжень з єдиного податку так у 2014 році до бюджету надійшло лише 7413 млн грн, що становить 2,09 % податкових надходжень. У 2015 році питома вага податку збільшилася до 2,16 % і становила 10975 млн грн, що на 3562 млн грн більше, ніж у попередньому періоді. За 2016 рік єдиного податку було зібрано 14167 млн грн, на які припадає 2,64 % питомої ваги всіх податкових надходжень. Фактично надходження майже не змінилися, це пояснюється тим, що все більше підприємств все ще оцінювало перевагу спрощеної системи оподаткування.

Податок на прибуток другий по об'єму прямий податок. За останні роки простежується тенденція до збільшення його фактичних надходжень (рисунок. 2.4), а відповідно і питомої ваги серед податкових надходженнях зведеного бюджету України (див. рисунок 2.1-2.3).

Рисунок 2.4 - Динаміка надходження податку на прибуток до зведеного бюджету України за 2014-2016 рр.

Так у 2014 році до бюджету надійшло 40201 млн грн, що становило 11,31 % всіх податкових надходжень. У 2015 році податку було зібрано 39053 млн грн, що становило 7,69 % від загальної суми податкових надходжень. Це на 1148 млн грн менше, ніж у 2014 році. У 2016 році було зібрано 60223 млн грн, проте його питома вага склала 9,75 % від податкових надходжень. Тобто, сума надходжень з податку на прибуток підприємств за досліджуваний період збільшилася, але при цьому, питома вага цього податку в податкових надходженнях до зведеного бюджету країни зменшилася.

Зведений бюджет України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Державному бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів. Він охоплює всі сфери економічно діяльності держави. Місцевий бюджет включає в себе бюджет АР Крим, бюджет областей, м. Києва та Севастополя. Розглянемо надходження податку на прибуток в розрізі державного та місцевих бюджетів (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Надходження податку на прибуток в розрізі бюджетів за 2014-2016 рік.

У мільйонах гривень

Фонд	2014 рік	2015 рік	2016 рік	Відхилення фактичних надходжень
				2016/ 2015 роки	2016/2014 роки
Державний	39942	34776	54344	19568	14402
Місцевий	260	4277	5879	1602	5619
Разом	40202	39053	60223	21170	20021

Очевидним є факт, що фактичні надходження з податку на прибуток мають тенденцію до збільшення, як у місцевому бюджеті так і у державному. При цьому, надходження податку до державного бюджету протягом 2014 року склали 39942 млн грн. А 2015 році до бюджету надійшло 34776 млн грн податку, що на 5166 млн грн або 12,93 % менше за попередній період. У 2016 році надходження склали 54344 млн грн, а це в свою чергу на 19568 млн грн більше, ніж було отримано за 2015 рік та на 4402 млн грн більше, ніж було зібрано протягом 2014 року.

Надходження податку на прибуток до місцевого бюджету склали 260 млн грн у 2014 році, 4277 млн грн у 2015 році та 5879 млн грн у 2016 році. Тобто, спостерігається тенденція до збільшення надходжень з податку на прибуток підприємств.

За допомогою рисунків 2.5 та 2.6 розглянемо зміну питомої ваги податку на прибуток серед податкових надходжень державного та місцевих бюджетів України.

Незважаючи на збільшення фактичних надходжень податку на прибуток його питома вага в загальній сумі податкових надходжень постійно змінюється. Тенденції до зменшення або збільшення виявити неможливо. Проте у 2015 році вплив податку на прибуток на формування державного бюджету є найнижчим протягом досліджуваних років, його питома вага становить 8,49 %.

Рисунок 2.5 - Динаміка частини податку на прибуток у державному бюджеті за 2014-2016 роки.

По відношенню до місцевого бюджету податок на прибуток має невелику питому вагу. Так у 2014 році податок формував лише 0,35 % місцевих бюджетів, у 2015 році - 4,35 % та 4 % у 2016 році. Оскільки протягом досліджуваних років питома вага податку коливається чіткої тенденції до зменшення або збільшення виявити неможливо.



Рисунок 2.6 - Динаміка частини податку на прибуток у місцевому бюджеті за 2014-2016 роки.

Проаналізуємо відсоток виконання плану стосовно надходжень з податку на прибуток підприємств (рисунок 2.7).

Протягом 2014 року план з надходжень податку на прибуток підприємств виконано лише на 95 %, повинно було надійти 58632958,1 тис. грн, проте фактично зібрано 55793018,56 тис. грн. Таким чином бюджет недоотримав 2839939,54 тис. грн. У 2015 році план був виконаний лише на 94 %, в порівнянні з попереднім період даний показник зменшився на 1 %, в грошовому еквіваленті в бюджет було недоотримано 3455547,02 тис. грн запланованого податку.



Рисунок 2.7 - Динаміка виконання плану з надходжень податку на прибуток підприємств протягом 2014-2016 років.

Найбільший відсоток виконання плану надходжень за весь досліджуваний період спостерігається у 2014 році, а саме 99 %. За підсумками року в бюджет не надійшло 405423,22 тис. грн запланованих коштів. Фактично за жоден період не було повністю виконано плану надходжень, це є негативним наслідком оскільки впливає на виконання державою покладених на неї функцій. Недоотримання коштів з будь-якого джерела доходів бюджету призводить до його дефіциту.

Досліджуючи динаміку надходжень податку на прибуток до бюджету України протягом 2014-2016 років можна дійти висновку, що наявне зменшення фактичних надходжень з податку. Причинами цього може бути ускладнений порядок розрахунку об'єкта оподаткування, а саме різниці які виникали між податковим та бухгалтерським обліком. Це в свою чергу ускладнювало адміністрування даного податку, крім того більшість платників даного податку є дрібні підприємці, яким перехід на спрощену систему оподаткування надає можливість полегшити розрахунок суми, яку вони повинні сплатити до бюджету. Крім того останній рік став досить складним для підприємців, адже багатьом доводилося шукати нові ринки збуту власних товарів та послуг, що відповідно відобразилося на зменшенні отриманого доходу. Наявне зменшення і питомої ваги податку на прибуток серед доходів бюджету України, з одного боку це є негативним явищем оскільки призводить до недоотримання доходів бюджету, а з іншого зменшення бюджетоутворюючого фактору податку на прибуток надає можливість використовувати його, як фактору впливу на розвиток підприємницької діяльності в Україні.

2.2 Аналіз надходжень податку на прибуток у місті Харкові

Динамічний розвиток економіки України потребує постійного приведення структури податкової системи у відповідність до економічних умов. Тому виникає необхідність у пошуку оптимального інструментарію податкової політики, зокрема щодо оподаткування капіталу.

Податки є одним із найважливіших видів державних доходів, що їх одержує держава на підставі своїх владних повноважень. Одним з бюджетоутворюючих податків є податок на прибуток підприємств.

Місто Харків та Харківська область як один з найбільш розвинутих промислових регіонів України характеризується високими показниками в нарощуванні дохідної частини обласного бюджету.

Всього на території Харківської області за 2016 рік надійшло податків і зборів до бюджетів усіх рівнів 425 млрд грн, що на 12,2 млрд грн, або на 3 % більше, ніж 2015 році [40].

Інформація про надходження податків, про кількість та склад платників, про виявлені та усунені податкові правопорушення збираються та систематизуються з усіх секторів Східної державної податкової інспекції міста Харкова до відділу економічного аналізу та прогнозування. Працівники відділу економічного аналізу та прогнозування складають звіти щодо стану щоденних податкових надходжень та формують інформацію про зведений бюджет території, про наповнюваність бюджету на основі даних по інспекції за квартал, півроку, рік та інші періоди.

Оскільки об'єктом дослідження є оподаткування юридичних осіб на базі Східної об'єднаної податкової інспекції міста Харкова, розглянемо прямі податкові надходження до зведеного бюджету. Зміну загальної суми сплачуваних податків і зборів по Східній об'єднаній податковій інспекції міста Харкова представлено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Динаміка надходження податків (зборів) за 2014-2016 роки.

У тисячах гривень

Прямі податки (збори), що надходять до зведеного бюджету	За 2014 рік	За 2015 рік	За 2016 рік	Відхилення фактичних надходжень
				2016/2015 рр.	2016/2014 рр.
				абс., сума	відн., %	абс., сума	відн., %
Податок на прибуток	119249,5	155675,7	271939,1	116263,4	174,68	152689,6	228,04
Податок з доходів фізичних осіб	385595	443287	1009840	566553,1	227,81	624245,1	261,89
Плата за землю	94125,2	101680,8	271805,8	170125	267,31	177680,6	288,77
Єдиний податок	72070,7	93327,5	256359,3	163031,8	274,69	184288,6	355,71
Збір за першу реєстрацію транспорт.засобів	0	4811,7	1215	-3596,7	25,25	1215	25,25
Місцеві податки і збори	37,6	79,4	206,5	127,1	260,08	168,9	549,20
Інші податки	6987,5	10721,8	9141,3	-1580,5	85,26	2153,8	130,82
Всього надходжень	1037935,1	977771	2800778	1823007,2	286,45	1762843,1	269,84

Виходячи з даних таблиці 2.3 можна зазначити, що загальна сума надходжень зведеного бюджету, що були сплачені протягом 2014-2016 років зросла на 17628433,1 тис. грн, з урахуванням того, що у 2015 році загальна сума в порівняні з попереднім періодом 2014 роком зменшилася на 60164,1 тис. грн або 5,8 %, та склала у 2015 році 977771 тис. грн.

Розглянемо структуру прямих податків за допомогою рисунку 2.8-2.10.

У відсотках

Рисунок 2.8 - Структура прямих податків (зборів) за 2014 рік.

У відсотках

Рисунок 2.9 - Структура прямих податків (зборів), що надійшли до податкової інспекції за 2015 рік.



У відсотках

Рисунок 2.10 - Структура прямих податків (зборів), що надійшли до податкової інспекції за 2016 рік.

Якщо проаналізувати структуру податкових надходжень до зведеного бюджету у 2016 році (див. рисунок 2.10), то можна відзначити, що найвагомішим джерелом надходження закріплених доходів є податок на доходи фізичних осіб, який є бюджетоутворюючим податком в зведеному бюджеті області. За 2016 рік податку на доходи фізичних осіб надійшло до бюджету 1009840,1 тис. грн, в порівнянні з 2015 роком обсяг надходжень зріс на 566553,1 тис. грн.

У порівнянні з 2014 роком теж спостерігається збільшення збору даного податку на 624245,1 тис. грн. Загальна питома вага податку з доходів фізичних осіб у 2016 році склала 36,06 %, в той час як у 2015 році вона становила 45,34 % та 35,15 % у 2014 році. При цьому, спостерігається збільшення фактичних надходжень, що пояснюється збільшенням мінімальної заробітної плати за останні роки та іі індексації.

По платі за землю надходження у 2016 року склали 271805,8 тис. грн (100,8 % від плану). Додаткові надходження одержано за рахунок перегляду ставок орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земель та проведенням інвентаризації земельних ділянок.

Податок на прибуток третій податок, який займає найбільшу частину в загальній сумі податкових надходжень та другий серед прямих податків. У 2014 році питома вага податку на прибуток склала 11,49 %, у 2015 році - 15,92 %, у 2016 році - 9,71 %.

Тобто, за останній період спостерігається різке збільшення частки податку на прибуток підприємств та його фактичних надходжень (рисунок 2.11).

За 2014-2016 роки надходження збільшилися на 152689,6 тис. грн, з урахуванням того, що у 2015 році порівняно з 2014 роком податку було зібрано на 36426,2 тис. грн більше або на 30,55 %. У 2016 році податку на прибуток було зібрано на 115963,4 тис. грн або на 74,49 % більше, ніж за 2015 рік. Така ситуація пояснюється незадовільним станом економіки країни у 2014 році, на тлі останні подій коли на сході країні розв'язалася війна та відбувся відтік інвестицій значного удару зазнала підприємницька діяльність, значно зменшилася сума прибутку одержувана підприємствами. При цьому, за рахунок того, що відбулася реорганізація податкової інспекції у 2015 році, у ній стало обслуговуватися більше платників податків з інших районів міста, тому і сума надходжень від податку на прибуток підприємств різко збільшилася.

Рисунок 2.11 - Динаміка надходження податку на прибуток до зведеного бюджету Східної ОДПІ м. Харкова за 2014-2016 роки

За допомогою таблиці 2.4 та рис. 2.12 проаналізуємо помісячні надходження податку на прибуток по Східній ОДПІ протягом 2014-2016 роки.

Рисунок 2.12 - Динаміка місячних надходжень податку на прибуток до зведеного бюджету по Східній ОДПІ за 2014-2016 роки.

Проаналізувавши дані можна дійти висновку, що протягом 2014 року найбільші надходження відбувалися у лютому, травні, серпні та листопаді. Така закономірність може пояснюватися тим, що податкова декларація подається протягом 40 днів після закінчення податкового періоду, а сплата відбувається протягом 10 днів після подання декларації. У 2015 році найбільші надходження відбуваються у лютому, а у 2016 році - у березні. Протягом останніх місяців надходження є фактично рівномірними, це може пояснюватися тим, що підприємства здають податкову декларацію не поквартально, як у 2014 році, а щорічно.

З таблиці 2.4 добре видно що фактичного кожного місяця 2016 року сплачуваний податок на прибуток має тенденцію до збільшення. Якщо порівняти надходження 2016 року та 2014 року, то також спостерігається тенденція до збільшення, причиною даної тенденція може бути зниження податкової ставки. Зниження даної ставки дозволило дещо зменшити податкове навантаження на підприємства, що в свою чергу дало їм можливість нарощувати виробничу потужність та збільшувати власний прибуток.

Таблиця 2.4 - Помісячні надходження податку на прибуток по Східній ОДПІ протягом 2014-2016 років, тис. грн

У тисячах гривень

Місяць	За 2014 рік	За 2015 рік	За 2016 рік	Відхилення фактичних надходжень
				2016/2015 рр.	2016/2014 рр.
				абс., сума	відн.,%	абс.,сума	відн.,%
Січень	1900,9	9822,8	22325,9	12503,10	227,29	20424,97	1174,49
Лютий	26937,2	47114,9	32131,9	-14983,00	68,20	5194,67	119,28
Березень	2608,0	15086,3	49597,7	34511,40	328,76	46989,67	1901,75
Квітень	4077,7	11615,2	17935,2	6320,00	154,41	13857,47	439,84
Травень	18035,3	7104,6	20058,5	12953,90	282,33	2023,17	111,22
Червень	2736,6	9826,7	17211,4	7384,70	175,15	14474,77	628,93
Липень	2728,1	8437,2	19615,2	11178,00	232,49	16887,07	719,00
Серпень	21589,6	9400,5	16505,6	7105,10	175,58	-5084,03	76,45
Вересень	1512,5	9554,8	19532,7	9977,90	204,43	18020,17	1291,42
Жовтень	2360,8	9206,7	18641,6	9434,90	202,48	16280,77	789,63
Листопад	31470,2	10820,0	19575,4	8755,40	180,92	-11894,83	62,20
Грудень	3292,6	7686,0	18808,0	11122,00	244,70	15515,40	571,23
За рік	119249,5	155675,7	271939,1	116263,40	174,68	152689,27	228,04

До податку на прибуток підприємства, що сплачується до зведеного бюджету включається податок на підприємства комунальної форми власності та податок по підприємствам іншої форми власності. Відповідно до бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств комунальної власності повністю зараховується до місцевого бюджету і належить до складу доходів, що не враховується при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. До доходів Державного бюджету відноситься в повному обсязі податок на прибуток підприємств, що є відмінними від комунальної форми власності.

Розглянемо надходження податку на прибуток в розрізі державного та місцевого бюджету за допомогою таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Надходжень податку на прибуток в розрізі бюджетів за 2014-2016 роки.

У тисячах гривень

Податок	За 2014 рік	За 2015 рік	За 2016 рік	Відхилення фактичних надходжень
				2016/2015 рр.	2016/2014 рр.
				абс.,сума	відн.,%	абс.,Сума	відн.,%
До місцевого бюджету	1289	16205,5	37624,5	21419	232,17	36336	2918,891
До державного бюджету	133706,5	148886,9	272206,2	123319	182,83	138500	203,5849
До зведеного бюджету	119249,5	155675,7	271939,1	116263	174,68	152690	228,0421

Слід зауважити, що даний вид податку маю тенденцію до збільшення у складі місцевого бюджету та державного бюджету. Надходження податку на прибуток до місцевого бюджету у 2016 році становить 37624,5 тис. грн, і є на 36336 тис. грн більше, ніж у 2014 році. В порівняні з 2015 роком надходження податку на прибуток підприємств комунальної форми власності збільшилися на 21419 тис. грн. Така тенденція є позитивною. Також відбувається збільшення надходжень до державного бюджету. Так у 2016 році зібраний податок на прибуток підприємств некомунальної форми власності збільшився в порівняні з 2015 роком на 123319 тис. грн, тобто на 82,83 %, а в порівняні з 2014 роком на 138500 тис. грн. Така тенденція також є позитивною, оскільки збільшується дохідна частина Державного бюджету України.

Розглянемо вплив податку на прибуток на формування місцевого бюджету за допомогою рисунку 2.13, де показано динаміка надходжень податку на прибуток у відсотках до надходжень місцевого бюджету за 2014-2016 роки по Східній ОДПІ м. Харкова.

податок прибуток затрата україна

Рисунок 2.13 - Динаміка частини податку на прибуток до місцевого бюджету за 2014- 2016 роки у відносних величинах

Як ми можемо побачити з наведеного графічного та аналітичного матеріалу, питома вага податку в загальній сумі податкових надходжень до місцевих бюджетів постійно змінюється. Чіткої тенденції до зменшення або збільшення виявити не можливо, проте у 2015 та 2016 роках податок на прибуток підприємства стає одним з основних бюджетоутворючих податків місцевого бюджету.

По відношенню до державного бюджету України, податок на прибуток має велику питому вагу. На рисунку 2.14 показано динаміка надходжень податку на прибуток у відсотках до державного бюджету за 2014-2016 роки по Східній обласній податковій інспекції міста Харкова.



Рисунок 2.14 - Динаміка надходжень податку на прибуток до державного бюджету за 2014-2016 роки у відносних величинах

Тобто, у складі державного бюджету податок на прибуток займає чимале місце і з кожним роком його питома вага зменшується. Так у 2014 році питома вага податку у державному бюджеті становила третину - 31,27 % (133706,5 тис. грн), у 2015 році вона дещо зменшилася і склала вже 22,35 % (148886,9 тис. грн), у 2016 - податок займає всього 17,50 % (272206,2 тис. грн) податкових надходжень державного бюджету. І хоча наявна тенденція до зменшення, план по збору податку на прибуток підприємств за 2016 рік був перевиконаний на 6,14 %.

Досліджуючи динаміку надходжень податку на прибуток протягом 2014-2016 років можна дійти висновку, що наявне збільшення фактичних надходжень з податку на прибуток. Тобто, наявне збільшення загальних податкових надходжень, відповідно зменшується питома вага податку на прибуток, отже він має менший вплив на формування бюджету. Така тенденція надає можливість використовувати його, як фактор впливу на розвиток підприємницької діяльності в Україні.



3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Моделювання системи управління оподаткуванням прибутку підприємств

Ефективне функціонування податкової системи може здійснюватися тільки у випадку використання передових інформаційних технологій. Для цього в органах фіскальної служби створюється автоматизована інформаційна система, яка призначається для автоматизації функцій всіх рівнів фіскальної служби для забезпечення збору податків та інших обов'язкових платежів в бюджет та позабюджетні фонди, проведення комплексного оперативного аналізу матеріалів по оподаткуванню, забезпечення органів управління та відповідних рівнів податкових служб достовірною інформацією.

Успіх діяльності Державної фіскальної служби багато в чому залежить від ефективності функціонування АІС. Тому пріоритетним завданням фіскальної служби є інформатизація податкових органів, широке використання інформаційних технологій та розбудова інформаційної системи. Структура автоматизованої інформаційної системи, як і структура самих податкових органів, є багаторівневою та багатофункціональною.

Основним завданням цієї системи є [1]:

а) розширення кола розглядуваних питань;

б) підвищення аналітичності, обґрунтованості та своєчасності рішень, що приймаються, впорядкування інформаційних потоків

в) зменшення трудомісткості і раціоналізація управлінської діяльності податкових органів шляхом використання економіко-математичних методів та моделей, обчислювальної техніки і засобів зв'язку;

Сформулюємо цілі функціонування даної системи за допомогою рисунку 3.1.

Автоматизована інформаційна система повинна забезпечувати при мінімальних затратах ручної праці збір, обробку, аналіз інформації про стан об'єкту управління, вироблення керуючих дій, обмін інформацією, як всередині системи, так і між системами одного чи різних рівнів. Автоматизована інформаційна система повинна включати комплекс технічних засобів, який би забезпечував реалізацію керуючих алгоритмів, зв'язок між системами, простоту вводу первинної інформації, сумісність всіх технічних модулів, як на програмному, так і на інформаційному рівнях [64].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.1 - Цілі функціонування автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України



Рівень інформатизації фіскальної служби України порівняно із західними країнами значно нижчий. На сьогодні проведено значний обсяг робіт із модернізації засобів автоматизації функцій контролюючого органу. Створено й функціонує Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Розроблено АРМ, які забезпечують виконання обліково-розрахункових функцій практично в усіх підрозділах фіскальної служби України.

Інформаційне забезпечення включає весь набір показників, методів їх використання в системі контролюючих органів та інформаційні масиви, що використовуються при автоматизації виконання функціональних обов'язків.

АІС має можливості розподіленого зберігання і обробки інформацій, нагромадження інформацій в банках даних в місцях використання, надання користувачам автоматизованого доступу до інформації, одноразового її вводу та багатократного і багатоцільового використання.

Інформаційне забезпечення формує інформаційне середовище для задоволення різноманітних професійних потреб користувачів системи оподаткування. Вона включає всі види спеціально організованої інформації для сприйняття, передачі та обробки технічними засобами. Тому інформація формується у вигляді масивів, баз даних, банків даних. По змісту внутрішньо-машинне інформаційне забезпечення повинно адекватно відображати діяльність податкових органів. Масиви, як і дані що в них знаходяться, по ступеню стійкості можна розділити на змінні та постійні. Змінні містять інформацію, обсяги змін в якій на протязі року переважають 20% річного обсягу. Масиви, що містять іншу інформацію, називаються постійними (умовно-постійними). В змінних масивах міститься інформація:

а) про результати оперативного контролю, забезпечення повноти і своєчасності поступлення податків, зборів, інших платежів та звітності;

б) по результатах аналізу і прогнозуванню бази оподаткування і поступлення податків, зборів та інших платежів;

в) по результатах контрольної роботи податкових органів;

г) по правовій практиці податкових органів та інші.

В постійних масивах міститься:

а) тексти законів, постанов і указів президента і уряду, постанов місцевих органів влади, інших правових актів;

б) тексти рішень колегії державної податкової адміністрації, наказів, розпоряджень, планів;

в) тексти організаційно-методичних документів;

г) класифікатори, довідники і словники;

д) дані державного реєстру підприємств і облікові дані платників податків;

е) нормативно-довідкова інформація фінансового, матеріально-технічного забезпечення, обліку та руху кадрів.

Основною формою організації та нагромадження інформації є бази даних (рисунок 3.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.2 - Професійні бази даних, що використовуються у автоматизованих системах Державної фіскальної служби [64]

Важливу роль в інформаційних системах фіскальної служби займає технічне забезпечення - сукупність засобів обробки інформації, що дозволяють передавати інформацію між різними автоматизованими робочими місцями, як всередині податкових органів, так і при їх взаємодії з іншими економічними об'єктами та системами. Характерною рисою у використанні технічних засобів є суміщення техніки з робочим місцем користувача в результаті чого ліквідовується розрив між інформаційною та організаційною структурою. Персональні комп'ютери дозволяють успішно інтегрувати інформаційні процеси в різних закладах. За рахунок універсальності використовуваних технічних засобів здійснюється технологічна, методологічна та організаційна інтеграція інформаційних робочих місць, що зближає користувача з можливостями сучасної інформатики та обчислювальної техніки та створює умови для роботи без посередника. При цьому забезпечується автономна робота і можливість зв'язку з іншим користувачами в межах організації і з врахуванням її особливостей. Обов'язковою умовою ефективного використання автоматизованого робочого місця є наявність в ньому сервісної системи підтримки роботи користувача, яка включає навчання для роботи на клавіатурі, правила захисту інформації і та її носіями, технологічні інструкції з прикладами проведення конкретних видів робіт.

Використання комп'ютерних технологій дозволяє відслідковувати динаміку розвитку підприємства, дотримання ним податкового законодавства, виявляти порушення, нараховувати платежі в бюджет і формувати перелік підприємств для документальної перевірки. Вся інформація, що була сформована цією системою, є основою для роботи, пов'язаної з обробкою даних по платниках податків - юридичних особах. Важливим завданням в автоматизації роботи податкової служби є не тільки підтримання задач контролю, обробки та збереження інформації по нарахуванню і сплаті податків, ведення нормативно-правової бази по податковому законодавству, формування звітності по податкових органах, але і створення автоматизованого інтерфейсу з банками, митними органами та іншими зовнішніми структурами. Це дозволяє оперативно контролювати рух коштів платників податків і здійснювати операції по їх особистих рахунках.

В управлінні комп'ютеризації Головної Державної фіскальної служби України модернізується й послідовно впроваджується в експлуатацію автоматизована інформаційна система (АІС) «Податковий Блок». Ця система централізовано поширюється серед всіх рівнів фіскальної служби України для зручнішого, оперативного та всеосяжного обліку нарахування, надходження податкових платежів та контролю за виконанням податкового законодавства в Україні.

АІС «Податковий Блок» призначений для виконання завдань, які подані на рисунку 3.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.3- Функції АІС «Податковий Блок»



Створення системи «Податковий блок» передбачало впровадження чотирьох сегментів операційної діяльності фіскальної служби, тому дана програма включає в себе такі функціональні підсистеми [1]:

а) реєстрація платників податків;

б) обробка податкової звітності та платежів;

в) облік платежів;

г) податковий аудит.

Розглянемо можливості, що надає кожна з підсистем за допомогою рисунку 3.4.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.4 - Можливості АІС «Податковий блок»

Підсистема «Реєстрація платників податків» відображає принцип отримання ДФС реєстраційних даних суб'єктів господарювання та зміни до них від уповноваженого органу з питань державної реєстрації, на який покладено функцію ведення Єдиного державного реєстру. Підсистема забезпечує спрощення процедури взяття на облік та реєстрації платників податків в органах ДФС, а також відображає нові підходи щодо інформаційної взаємодії на базі електронного обміну інформацією з іншими органами державної виконавчої влади (іншими міністерствами, відомствами) та отримання повних та точних даних щодо суб'єктів оподаткування (платників податків) та об'єктів оподаткування, що дозволяє посилити податковий контроль. Запропоновані рішення дають можливість забезпечити органи ДФС актуальними реєстраційними даними платників податків.

Підсистема «Обробка податкової звітності та платежів» створює для платників податків та працівників органів ДФС зручні умови під час процесу декларування доходів. В ній чітко регламентовані стандартизовані процедури обробки податкової звітності платників податків, документів про сплату податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших документів.

Підсистема надає можливість платникам податків в режимі online здійснювати:

а) формування документів податкової звітності (автоматичне створення форми документів податкової звітності за даними баз даних ДФС, створення документа шляхом перенесення інформації, наприклад, 1С, розрахунок показників за допомогою «податкового калькулятора», автоматичне заповнення форми звітності наявними у базі ДФС даними та розрахунковими даними, здійснення контролю звітності в режимі реального часу та після заповнення форм);

б) перегляд поданої та/або сформованої звітності;

в) подання (надсилання) документів податкової звітності до ДФС.

Підсистема «Облік платежів» створює єдиний механізм для систематичного обліку та здійснення розрахункових операцій в особовому рахунку платника податків по всіх видах податків в такий спосіб, щоб дані обліку повністю інтегрувались з усіма даними інших вдосконалених процесів. Також підсистема надає можливість платникам податків отримувати послуги та інформацію про стан розрахунків з бюджетом за власним особовим рахунком в будь-якому органі ДФС місцевого рівня.

Підсистема «Податковий аудит» дозволяє стандартизувати процес відбору платників податків для проведення податкового аудиту та розширити зону податкового контролю за виконанням податкових зобов'язань платниками податків без додаткового втручання в їх діяльність. Підсистема надає нові можливості для податкового контролю, боротьби з мінімізацією податкових зобов'язань та забезпечення наповнення дохідної частини бюджету.

Значна кількість АРМ, що функціонують в системі податкових органів, призначена для фахівців ДФС районного рівня, де створюється фундаментальна основа загального інформаційного середовища «Державні доходи» [64].

Інформаційні системи податкових органів загалом ґрунтується на двох основних елементах [21]:

а) центральній базі даних (ЦБД) контролюючих органів, до складу якої входять:

1) державні реєстри платників податків юридичних і фізичних осіб;

2) державний реєстр платників ПДВ;

3) реєстри прибуткових та неприбуткових організацій, підприємств;

4) реєстр постійних представництв нерезидентів;

5) реєстр фіктивних підприємств та податкових накладних;

6) щодекадна інформація про розрахунки платників з бюджетом;

7) щоквартальні дані про пільги платників податків.

б) корпоративній інформації телекомунікаційній мережі, що надає можливість податковим органам використовувати інформацію ЦБД та інформаційних активів інших міністерств та відомств.

Необхідно зазначити, що пакети прикладних програм функціонування контролюючих органів поділяються на програмне забезпечення, щодо роботи з платниками податків (АІС «Податковий блок» та інші) та програмне забезпечення, що стосується роботи працівників контролюючого органу (АС» кадри», «Заробітна плата»).

На сьогодні обмін електронною інформацією реалізований тільки у вигляді розробленого порядку обміну інформацією з банками, відповідно до якого інформація поступає в електронному вигляді засобами електронної пошти, а також електронного обміну інформацією з митною службою. Обмін з іншими відомствами налагоджений лише у паперовому вигляді, поштою або електронному вигляді. Для покращення системи інформаційного забезпечення необхідно всебічно використовувати досягнення, отримані за останні роки в галузі інформації і організації виробництва.

Великого значення набуває впровадження систем підтримки рішень (СПР), які відомі в іноземній літературі як Decision Support Systems (DSS) [64]. Це інтерактивні комп'ютерні системи, призначені для підтримки діяльності управлінця під час прийняття рішень щодо слабо структурованих або неструктурованих систем, а також для підвищення ефективності рішень, які приймаються на основі аналітичних та інформаційних даних про ситуацію, пов'язану з прийняттям рішення.

Можна зазначити, що рівень інформаційних систем у використанні фіскальних органів є на етапі розвитку, з цього приводу слід врахувати досвід країн, що вже тривалий час вирішують проблему створення законодавчої бази та її вдосконалення в інформаційній сфері. Також необхідне реформування, щоб забезпечити інформаційний базис для створення дієвої та ефективної загальнонаціональної фіскальної служби, якісний контроль за повнотою і своєчасністю надходжень до бюджету, та поліпшення умов праці робітників, які працюють у контролюючих органах.

3.2 Розрахунок надходжень податку на прибуток у місті Харкові

Одним із головних завдань, що постають при моделюванні, є прогнозування доходів бюджету, зокрема від податкових надходжень з метою прийняття економічних рішень. Для складання прогнозів зазвичай використовується економетричні моделі динаміки, які дозволяють дослідити тенденцію, періодичність коливань та можливі впливи екзогенних факторів.

Економетричні моделі будуються за двома типами даних [60]:

а) дані, які надають характеристику одному об'єкту протягом певного періоду часу - так звані моделі часових рядів;

б) дані, які характеризують сукупність різних об'єктів у певний момент часу так звані просторові моделі.

Часовий ряд - це сукупність значень будь-якого показника за декілька послідовних періодів часу. Існує дві моделі часового ряду адитивна та мультиплікативна. Мультиплікативна модель будується в тому разі, коли часовий ряд представлений, як добуток перерахованих значень. Адитивна модель використовується для даних представлених, як сума перерахованих компонентів.

У другому розділу даної роботи здійснено аналіз надходжень податку на прибуток протягом 2014-2016 років, отже модель будується на основі даних, які характеризують об'єкт за рядом послідовних періодів часу. Тож для прогнозу надходжень податку на прибуток підприємства по Східній ОДПІ м. Харкова побудуємо модель часового ряду, а оскільки даний часовий ряд представлений сумою компонентів будемо будувати адитивну модель.

Дана модель характеризується таким рівнянням:

А=T+S+E, (3.1)

де А - фактичні значення;

Т - трендові значення;

S - сезонна варіація;

Е - похибка.

Побудуємо прогноз надходжень з податку на прибуток для першого та другого кварталу 2017 року. Для цього, використовуючи дані таблиці 2.4, побудуємо таблицю 3.1 та наведемо в ній надходження з податку на прибуток поквартально протягом 2014-2016 року.



Таблиця 3.1 - Надходження податку на прибуток підприємств до Східної ОДПІ за 2014-2016 роки.

У тисячах гривень

Рік	Номер кварталу	Номер періоду	Об`єм надходження
2014	1	1	31446,1
	2	2	24849,6
	3	3	25830,2
	4	4	37123,6
2015	1	5	72024
	2	6	28546,5
	3	7	27392,5
	4	8	27713
2016	1	9	104055,5
	2	10	55205,1
	3	11	55653,5
	4	12	57025,3

На першому кроці необхідно виключити сезонну варіацію скориставшись методом ковзної середньої. Для цього розрахуємо ковзну середню за 4 квартали, центровану, центровану ковзну середню та оцінку сезонної варіації, отримані розрахунки відобразимо в таблиці 3.2.

Рік складається з 4 кварталів, тому знайдемо середнє значення надходжень за 4 послідовних квартали. Для цього складаємо 4 числа із четвертого стовпця і ділимо її на 4, а результат записуємо до 5 стовпця напроти третього кварталу першого року.

Таблиця 3.2 - Розрахунок ковзної середньої та оцінки сезонної варіації за 2014-2016 роки, тис. грн

№ з/п	Рік	№ кварталу	Об`єм надходження	Ковзана середня за 4 квартали	Центрована ковзана середня	Оцінка сезонної варіації
1	2	3	4	5	6	7
1	2014 рік	1	31446,10
2		2	24849,60
3		3	25830,20	29812,38	34884,61	-9054,41
4		4	37123,60	39956,85	40418,96	-3295,36
5	2015 рік	1	72024,00	40881,08	41076,36	30947,64
6		2	28546,50	41271,65	40095,33	-11548,83
7		3	27392,50	38919,00	42922,94	-15530,44
8		4	27713,00	46926,88	50259,20	-22546,20
9	2016 рік	1	104055,50	53591,53	57124,15	46931,35
10		2	55205,10	60656,78	64320,81	-9115,71
11		3	55653,50	67984,85
12		4	57025,30

При розрахунку центрованої ковзної середньої необхідно знайти півсуму двох періодів ковзної середньої. Оцінка сезонної варіації розраховується як різниці між об'ємом надходжень та центрованої ковзної середньої.

Скорегуємо отриману сезонну варіацію, отриману сезонну варіацію переносимо поквартально до таблиці 3.3. У моделях є припущення, що сезонні дії за період взаємно погашаються, тобто сума сезонної варіації за 4 квартали повинна дорівнювати 0. Знайдемо суму коригування, для цього суму середніх значень по кварталам необхідно поділити на кількість кварталів. Розрахунок буде наступним: (38939,5-10332,27-12292,43-12920,78)/4=3394,02/4= =848,5 тис. грн

Отриманий показник коригування віднімаємо від середнього значення по кварталу і записуємо в рядок «Скорегована сезонна варіація» таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Скорегованої сезонної варіації.

У тисячах гривень

	Номер кварталу
Сума середніх значень	1	2	3	4	Сума середніх значень
			-9054,41	-3295,36
	30947,64	-11548,83	-15530,44	-22546,2
	46931,35	-9115,71
Середнє значення по кварталу	38939,50	-10332,27	-12292,43	-12920,78	3394,02
Скорегована сезонна варіація	38091,0	-11180,8	-13140,9	-13769,3	0,0

Тепер виключимо сезонну варіацію, отримані десезонолізовані дані відобразимо в таблиці 3.4 Вирахуємо значення сезонної варіації з кожного рівня вихідного часового ряду. Для першого кварталу 2014 року розрахунок буде наступним: 31446,1-38091,0=-6644,9 тис. грн. Аналогічно проведемо розрахунок для кожного періоду та отриманні дані занесемо до таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Визначення десезонолізованого об'єму надходжень.

У тисячах гривень

Рік	Номер кварталу	Обсяг надходжень	Сезонна варіація	Десезоналізований обсяг надходжень
		A	S	A-S=T+E
2014	1	31446,1	38091	-6644,9
	2	24849,6	-11180,8	36030,4
	3	25830,2	-13140,9	38971,1
	4	37123,6	-13769,3	50892,9
2015	1	72024	38091	33933,0
	2	28546,5	-11180,8	39727,3
	3	27392,5	-13140,9	40533,4
	4	27713	-13769,3	41482,3
2016	1	104055,5	38091	65964,5
	2	55205,1	-11180,8	66385,9
	3	55653,5	-13140,9	68794,4
	4	57025,3	-13769,3	70794,6

Отримуємо: T+E=Y-S. Ці значення розраховуються для кожного періоду і містять тільки тенденцію та випадкову компоненту. Наступник кроком буде побудова рівняння лінії тренду:

T= a+bx, (3.2)

де a, b - параметри рівняння;

х - надходження за квартал.

Для визначення параметрів рівняння заповнимо складемо та заповнимо таблицю 3.5.

Таблиця 3.5 - Розрахунок коефіцієнтів рівняння лінії тренду.

У тисячах гривень

№ з/п	Рік	№ кварталу (х)	Десезонолізований об'єм (у)	x*x	Xy
1	2014	1	-6644,9	1	-6644,9
2		2	36030,4	4	72060,8
3		3	38971,1	9	116913,3
4		4	50892,9	16	203571,6
5	2015	5	33933	25	169665,0
6		6	39727,3	36	238363,8
7		7	40533,4	49	283733,8
8		8	41482,3	64	331858,4
9	2016	9	65964,5	81	593680,5
10		10	66385,9	100	663859,0
11		11	68794,4	121	756738,4
12		12	70794,6	144	849535,2
13	У	78	546864,9	650	4273334,9

Розрахунок параметрів відбувається за допомогою формул регресійного аналізу [61].

(3.3)

(3.4)



Розрахуємо перший показник:

b=(12*4273334,9-78*546864,9)/(12*650-78*78)=8624556,6/1716=5025,97.

Визначимо другий показник: