Методика фінансового обліку доходів і витрат від участі в капіталі

Фінансові інвестиції як активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку. Зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Періодичність переоцінки вартості інвестицій. Порядок ведення обліку доходів методом участі в капіталі.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.06.2017
Размер файла 712,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вищий навчальний заклад

"Університет економіки та права "КРОК"

Факультет економіки та підприємництва

Заочна форма навчання

Спеціальність: "Облік і аудит"

Курсова робота

На тему :

"Методика фінансового обліку доходів і витрат від участі в капіталі"

Студента(ки)

Пономаренко Анни Сергіївни

Зміст

Вступ

Розділ 1. Методологічні основи фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі

1.1 Основні аспекти обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі за національними та міжнародними стандартами

1.2 Порядок ведення фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі згідно з П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"

Розділ 2. Організація фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі на підприємстві ТОВ СП "Нібулон"

2.1 Організаційно - економічна характеристика ТОВ СП "Нібулон"

2.2 Особливості організації фінансового обліку доходів і витрат за методом участі в капіталі підприємства

Розділ 3. Шляхи удосконалення організації фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі на підприємстві

3.1 Проблеми обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі

3.2 Удосконалення організації фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі на підприємстві

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

Актуальність теми. Фінансові інвестиції -- активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Періодична переоцінка вартості інвестицій за методом участі в капіталі необхідна для того, щоб фінансова звітність інвестора була "прозорішою" для користувачів і давала об'єктивну оцінку його фінансового стану і результатів діяльності. Значну увагу привертає той факт, що коли інвестор застосовує метод участі в капіталі, то у його фінансовій звітності в певній мірі можна визначити і стан справ його об'єкта інвестування. Проте зміни власного капіталу об'єкта інвестування не завжди може бути причиною переоцінки інвестицій.

Метою дослідження є методика та особливості організації фінансового обліку доходів і витрат за методом участі в капіталі на підприємстві.

Виходячи з поставленої мети, можна сформулювати завдання:

- розглянути основні аспекти обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі за національними та міжнародними стандартами;

- розглянути порядок ведення фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі згідно з П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції";

- дати організаційно - економічна характеристика ТОВ СП "Нібулон";

- дослідити особливості організації фінансового обліку доходів і витрат за методом участі в капіталі підприємства;

- розглянути проблеми обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі ;

- запропонувати шляхи удосконалення організації фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі на підприємстві.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є ТОВ СП "Нібулон".

Предметом дослідження даної курсової роботи є теоретичні та практичні аспекти організації фінансового обліку доходів і витрат за методом участі в капіталі на підприємствах.

Методи дослідження. У роботі застосована система методів економічних досліджень: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, аналіз коефіцієнтів (відносних показників), порівняльний аналіз, ці всі методи застосовувалися для оцінки фінансового стану підприємства.

Інформаційна база. Вагомий внесок в економічну науку з питань обліку капітальних інвестицій внесли такі вітчизняні вчені, як: Ф. Ф. Бутинець, П. Т. Саблук, Н. Ф. Огійчук та ін. Проте у всіх дослідженнях не спостерігається всебічного дослідження особливостей обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі і розгляду доцільності фінансових вкладень.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює організацію роботи фінансового обліку доходів і витрат за методом участі в капіталі є є ПСБО 12 "Фінансові інвестиції".

Структура роботи. Вступ,три розділи, висновки, список використаної літератури, додатки.

Розділ 1. Методологічні основи фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі

1.1 Основні аспекти обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі за національними та міжнародними стандартами

Фінансова звітність українських компаній все частіше стає об'єктом вивчення і аналізу інвесторів, кредиторів та інших користувачів. В країні створюються акціонерні товариства, корпорації, відбувається їх злиття та придбання. В цих умовах фінансова звітність компаній, залучених в тому або іншому ступені в процес глобалізації, є основою для ухвалення управлінських рішень. Реформування національної системи обліку вимагає від фахівців не тільки знань міжнародних стандартів, але і дослідження ступеня повноти їх використання, аналізу невідповідності національних стандартів положенням міжнародних, виявлення причин таких невідповідностей та можливості їх усунення [3;4].

Фінансові інвестиції на сьогоднішній день відіграють надзвичайно важливу роль в економічній системі розвинених країн світу, що зумовлює необхідність забезпечення ефективного управління інвестиційними процесами. Основою такого управління на рівні підприємства є своєчасна та достовірна інформація щодо фінансових інвестицій, яка формується в системі бухгалтерського обліку. Тому, необхідним є дослідження особливостей бухгалтерського обліку фінансових інвестицій за ПСБО і МСФЗ та виявлення основних відмінностей між ними.

У міжнародних стандартах фінансової звітності не наводиться чіткого визначення фінансових інвестицій, що значно погіршує розуміння даного об'єкта обліку [3;4].

Основним національним положенням, яке регулює бухгалтерський облік фінансових інвестицій в Україні є ПСБО 12 "Фінансові інвестиції"[7]. Щодо МСФЗ, то основними стандартами, які регулюють облік інвестицій є МСФЗ (IAS) 28 "Інвестиції в асоційовані підприємства", деякою мірою МСФЗ (IAS) 31 "Частки у спільних підприємствах", "МСФЗ (IAS) 32 "Фінансові інструменти: подання" та МСФЗ (IAS) 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка". Раніше існував МСФЗ (IAS) 25 "Фінансові інвестиції", проте він був скасований, а замість нього прийнято МСФЗ 28 "Облік інвестицій в асоційовані підприємства" та МСФЗ (IAS) 31 "Частки у спільних підприємствах"[3;4].

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності підприємства визначає П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" [3;4].

Визначення терміна "фінансові інвестиції" з погляду податкового законодавства знаходимо у п. 14.1.81. Податкового кодексу України: під фінансовою інвестицією слід розуміти господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Залежно від мети здійснення фінансових інвестицій підприємство може отримувати дохід, набувати контроль над об'єктом інвестування та мати інші вигоди. Залежно від терміну, протягом якого підприємство очікує володіти фінансовими інвестиціями, вони поділяються на поточні та довгострокові. Залежно від виду відносин між інвестором та об'єктом інвестування вони поділяються на: інвестиції, що засвідчують відносини позики; інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні підприємства. Інвестиції, які засвідчують відносини позики, придба- ваються підприємством із метою отримання процентів від надання в тимчасове користування вільних активів. Документами, які засвідчують факт здійснення таких інвестицій, є облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати. Інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні іншого підприємства, здійснюються як з метою отримання доходу від володіння часткою майна іншого підприємства у вигляді дивідендів, так і для набуття контролю або вигідних відносин з інвестиційно привабливим підприємством [1].

Документами для підтвердження факту володіння часткою майна є акції, приватизаційні папери Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 р. № 559 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 "Фінансових інструментів" під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно призводять до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструменту власного капіталу в іншого. З точки зору фінансового обліку, метод участі в капіталі не повинен заперечувати такі, що вже існують в Україні законодавчі і нормативні акти. Тут є ряд недоліків і невідповідностей, від яких потрібно позбавитися для того, щоб вживання методу участі в капіталі стало ефективнішим як для інвестора, так і для підприємства, що інвестується [5].

У західній практиці метод участі в капіталі називають по-різному: метод обліку власного капіталу, пайовий метод, метод пайової участі. У міжнародних стандартах, зокрема в МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії" і МСБО З1 "Фінансова звітність про частку в спільних підприємствах", участь у капіталі визначається як метод обліку, згідно з яким інвестиція спочатку визначається за собівартістю, а потім коректується відповідно до зміни частки інвестора в чистих активах об ' єкта інвестування після його придбання. При цьому Звіт про прибутки і збитки відображає частку інвестора в результатах діяльності об'єкта інвестування [4].

Головною перевагою цього методу є те, що з його допомогою забезпечується порівняння між даними неконсолідованого звіту материнської компанії і звіту, якби він був консолідований з дочірнім, асоційованим підприємством. У його основу покладені припущення, що результати діяльності дочірнього (асоційованого, спільного як окремої юридичної особи) підприємства безпосередньо впливають на стан справ його інвестора. Метод участі в капіталі дає можливість відобразити в обліку і звітності інвестора зміну величини фінансових інвестицій за результатами діяльності об'єкта інвестування, навіть якщо в звітному періоді не було розподілу прибутку останнього і не нараховувалися дивіденди. Зрозуміло, що в цьому випадку реакція інвестора відносно діяльності дочірнього підприємства буде дієвішою в порівнянні з тією, якби в його звіти не включалися результати роботи дочірньої фірми [4].

Сутність і сфера застосування оцінки та обліку інвестицій за методом участі в капіталі згідно з національним П(С)БО в основному базується на відповідних міжнародних стандартах обліку. В той же час існують деякі відмінності відносно визначення суб'єктів, які зобов'язані враховувати інвестиції щодо цього методу. Основною відмінністю є те, що у вітчизняній і зарубіжній практиці використовується дещо інший підхід до взаємопов'язаних осіб, які повинні здійснювати облік інвестицій за методом участі в капіталі підприємства. Якщо згідно з МСБО такими суб'єктами є інвестори, які роблять істотний вплив на об'єкт інвестування (МСБО 28) чи контролюють його діяльність (МСБО 27, 31), то в П(С)БО прямо вказані види підприємств, вкладення в які повинні враховуватися за цим методом: асоційовані, дочірні і спільні із створенням юридичної особи [3;4].

Таким чином, зарубіжний підхід до таких об'єктів є більш уніфікованим. Необхідно відзначити, що збільшена процентна ставка (з 20 до 25 %) мінімального розміру частки в статутному капіталі для асоційованих підприємств, які зобов'язані застосовувати метод участі в капіталі. Це, з одного боку, до певної міри звужує сферу використання цього методу, з іншої -- виправданим, на наш погляд, є збільшення цієї ставки, коли інвесторам не обов'язково застосовувати метод участі в капіталі. Якщо розглядати додаткові ознаки істотного впливу, які надають право інвестору закордоном застосовувати метод участі в капіталі, то стає очевидною невідповідність окремих із них для вітчизняної практики. Наприклад, за вітчизняним законодавством представництво ради директорів може мати або брати участь в ухваленні рішень інвестора, які володіють не лише істотною, але і незначною часткою в статутному капіталі об'єкта інвестування [4].

Важливість здійснюваних операцій, обмін персоналом і технічною інформацією, на нашу думку, не може бути підставою для включення прибутку одного підприємства в капітал іншого. Такі взаємини повинні базуватися на договірних початкових відносинах зі встановленням оплати за відповідні послуги (передані активи). Для участі в капіталі підприємства доцільно враховувати лише істотний вплив визначеної частки, яку має інвестор в капіталі інвестованого підприємства. Тому цілком правомірно, що такі додаткові ознаки істотного впливу у вітчизняних стандартах відсутні (за винятком контрольних учасників спільного підприємства) [2].

1.2 Порядок ведення фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі згідно з П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"

Згідно з П(С)БО 12 метод участі в капіталі - метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій збільшується (зменшуєть- ся) на суму збільшення (зменшення) частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування. Метод участі в капіталі використовується для обліку фінансових інвестицій в асоційовані, спільні та дочірні підприємства (п. 11 П(С)БО 12). При цьому при операціях із асоційованими та спільними підприємствами повинні бути виключені ті зміни, які є результатом операцій між інвестором та об'єктом інвестування, у частині, що відповідає його частці у статутному капіталі об'єкта інвестування (пп. 13-14 П(С)БО 12) [7].

Асоційоване підприємство - це підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора. Суттєвим впливом є повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:

1.володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;

2.представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;

3.участь у прийнятті рішень;

4.взаємообмін управлінським персоналом;

5.забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією [7].

Спільне підприємство - це спільна діяльність зі створенням юридичної особи. Тобто відповідно до П(С)БО 12 це підприємство, яке перебуває під спільним контролем його учасників. Спільний контроль - розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності [7].

Логічна схема застосування методу участі в капіталі за П(С)БО 12 в обліку інвестора наведена на рис.1.1.

Рис.1.1. Логічна схема застосування методу участі в капіталі за П(С)БО 12 в обліку інвестора [23,с.69].

На момент виникнення фінансова інвестиція відображається за її собівартістю. Відображення фінансової інвестиції на дату балансу за методом участі в капіталі передбачає такі облікові процедури (рис.1.1):

– збільшення (зменшення) балансової вартості інвестиції відповідно до змін власного капіталу об'єкта інвестування;

– зменшення балансової вартості інвестиції на суму визнаних дивідендів;

– коригування доходів та витрат, які відбуваються при реалізації (передачі) активів між інвестором та спільними чи асоційованими підприємствами згідно з пп. 13-14 П(С)БО 12. [7].

Метод участі в капіталі не використовується для обліку інвестицій, якщо:

а) фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання;

б) ці підприємства ведуть діяльність в умовах, які обмежують їх здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців.

Також відповідно до П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін" материнське підприємство (інвестор), його дочірні, спільні та асоційовані підприємства є пов'язаними особами, що вимагає розкриття певних господарських операцій у примітках до фінансової звітності. Відповідно до п. 11 П(С)БО 23 у примітках до фінансової звітності розкривається характер відносин між пов'язаними сторонами, видів та обсягів операцій (суми або частки у загальному обсязі) між пов'язаними сторонами, викорис таних методів оцінювання активів і зобов'язань в операціях пов'язаних сторін, суми дебіторської та кредиторської заборгованості за операціями пов'язаних сторін [8].

Під час використання методу участі в капіталі є спеціальні правила відображення операцій з продажу чи передачі активів між інвестором та асоційованим чи спільним підприємством. Відповідно до п. 13 П(С)БО 12, якщо інвестор (контрольний учасник, інвестор асоційованого підприємства) вносить або продає активи спільному, асоційованому підприємству відповідно і передає значні ризики та вигоди, пов'язані з їх володінням, то у складі фінансових результатів звітного періоду відображається лише та частина прибутку (збитку), яка припадає на частку інших інвесторів спільного, асоційованого підприємства відповідно [7].

Сума прибутку (збитку) від внеску або продажу спільному, асоційованому підприємству активів, що припадає на частку інвестора, включається до складу доходів (витрат) майбутніх періодів з визнанням їх прибутком (збитком) інвестора лише після продажу спільним, асоційованим підприємством цього активу іншим особам або в періодах амортизації одержаних чи придбаних необоротних активів. Цей актив вважається проданим спільним, асоційованим підприємством у межах кількості й вартості подібних активів, реалізованих ним після його одержання.

У п. 14 П(С)БО 12 містяться аналогічні за своєю природою вимоги, але для ситуації придбання активів у спільного, асоційованого підприємства. Відповідно до п. 14 П(С)БО 12, якщо інвестор (контрольний учасник, асоційоване підприємство) придбав активи відповідно у спільного, асоційованого підприємства, то сума прибутку (збитку) об'єкта інвестування від цієї операції, що припадає на частку інвестора, відображається лише після перепродажу цих активів іншим особам або в періодах амортизації придбаних необоротних активів. Збитки, які виникли внаслідок зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів, відображаються повністю в період здійснення операції.

Слід звернути увагу на те, що вимоги пп. 13-14 П(С)БО 12 не поширюються на дочірні підприємства, оскільки материнське підприємство повинно, крім власної фінансової звітності, подавати ще й консолідовану фінансову звітність, під час складання якої з метою відображення материнського та дочірнього підприємств як єдиної економічної одиниці відбувається виключення сум внутрішньогрупових операцій [7].

Вимоги пп. 13-14 П(С)БО 12 пояснюються наявними у стандартах критеріями визнання доходу та принципом превалювання сутності над формою. Так, відповідно до п. 8 П(С)БО 15 "Доходи" дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається у разі наявності всіх наведених нижче умов:

1.покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

2.підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

3.сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

4.є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Оскільки на асоційовані підприємства інвестор має суттєвий вплив, а спільне підприємство знаходиться під спільним контролем інвестора, то при реалізації продукції (товарів, інших активів) асоційованому чи спільному підприємству інвестор і надалі частково здійснює управління та контроль над реалізованою продукцією (товарами, іншими активами). Контроль та управління за такою продукцією належить іншим особам тільки у частині, що відповідає їх частці в асоційованому чи спільному підприємстві. Це і є проявом принципу превалювання економічної сутності над юридичною формою [7].

Слід зазначити, що П(С)БО 12 не містить прикладу відображення в бухгалтерському обліку таких операцій. Для обліку розрахунків між дочірніми та асоційованими підприємствами Інструкцією про застосування Плану рахунків [9] передбачено використання рахунку 682 "Внутрішні розрахунки". І це є все, що міститься в нормативних документах щодо обліку таких операцій.

Розділ 2. Організація фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі на підприємстві ТОВ СП "Нібулон"

2.1 Організаційно - економічна характеристика ТОВ СП "Нібулон"

ТОВ СП "Нібулон" - спільне українсько-угорсько-англійське сільськогосподарське підприємство. Компанія є найбільшим українським сільськогосподарським виробником, інвестором і експортером, одним із лідерів вітчизняного аграрного ринку. Підприємство охоплює 40 філій в 11 областях України і 80 тис. га орендованих земель сільськогосподарського призначення.

Адреса центрального офісу підприємства: Україна, м. Миколаїв, вул. Фаліївська, 9-Б.

Основні напрями діяльності підприємства - виробництво та експорт сільськогосподарської продукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, жито, соняшник та ін.).

Створення спільного українсько-угорсько-англійського сільськогоспо-дарського підприємства "Нібулон" (ССГП "Нібулон") відбулося у 1991 році. Співзасновниками підприємства стали угорська фірма "KOMBISEED KFT" і англійська фірма "Meridian Commodities Ltd.". Назва підприємства "НІБУЛОН" складається з перших літер назв міст-засновників: Миколаїв, Будапешт, Лондон.

Експортну діяльність підприємство почало у 1995 році. Експортуючи соняшникову олію та шрот, ССГП "Нібулон" забезпечило роботою кілька олієекстракційних заводів та збільшило частку продукції глибокої переробки в структурі українського експорту. На той час більшість трейдерів експортували олієнасіння соняшнику.

У 1996 році було створено перші 4 філії компанії у Миколаївській та Луганській областях.

У 2003 році підприємство змінило організаційно-правову форму наТовариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Нібулон" (ТОВ СП "Нібулон"), яке стало повним правонаступником ССГП "Нібулон".

В цьому ж році підприємство офіційно зареєстроване як суб`єкт спеціальної (вільної) економічної зони "Миколаїв" (Свідоцтво № 7 від 07.05.2003 р.). На території СЕЗ підприємство реалізовувало інвестиційний проект з будівництва перевантажувального терміналу для зернових та олійних культур.

До складу ТОВ СП "Нібулон" входять 40 підрозділів, розташованих в одинадцяти областях України, сім філій займаються тваринництвом. Підприємство має сучасну матеріально-технічну базу виробництва сільськогосподарської продукції, власний транспорт, потужності зберігання зерна (до 420 тис. тонн) і власний перевантажувальний термінал.

Потужності терміналу забезпечують прийом вантажів сільськогосподарської продукції із залізничного та автотранспорту і відвантаження на борт судна, а також тимчасове зберігання продукції до накопичення суднових партій (потужність одночасного зберігання 132 тис. тонн) із можливістю одночасного зберігання 7 різних партій і доведення продукції до необхідних кондицій якості.

Акваторія терміналу дозволяє приймати під навантаження судна вантажомісткістю до 40 тис. тонн, довжина головної причальної стінки

(352 м) дозволяє одночасно завантажувати до 2-х судів.

На ТОВ СП "Нібулон" припадає 70% тракторів Фендт і 60% грунтообробної техніки Лемкен, що використовуються в Україні.

Сьогодні компанія "Нібулон" продовжує реалізацію комплексного інвестиційного проекту з відродженнярічки Південний Буг як головноїтранспортної артерії Миколаївської області України.

В рамках цього проекту будується перевантажувальний термінал та виконуються роботи із поглиблення дна на річці Південний Буг, що дасть можливість зменшити обсяги автомобільних перевезень зерна, собівартість яких значно вища, ніж водним транспортом.Активне будівництво терміналу компанія розпочалавосени 2015 року.

Реалізовуючи цей проект, ТОВ СП "Нібулон" інвестує відразу у кілька галузей економіки України: будівельну, суднобудівну, транспортну та аграрно-промисловий комплекс.

Основні економічні показники діяльності ТОВ СП "Нібулон" наведені в таблиці 2.1. Вони розраховані на основі даних фінансової звітності підприємства (Додатки А та Б).

Таблиця 2.1

Основні економічні показники діяльності ТОВ СП "Нібулон" за 2013-2015 рр.

Показники

Роки

Відхилення 2015 р. від 2013 р., +/-

2013

2014

2015

абсол.

%

Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.

1598346

2066466

2624758

+1026412

+ 64,2

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

848045

1084528

1517668

+ 669623

+ 79,0

Валовий прибуток, тис. грн.

750301

981938

1107090

+ 356789

+ 47,6

Адміністративні витрати, тис. грн.

75402

94578

139415

+ 64013

+ 84,9

Витрати на збут, тис. грн.

191063

414479

566854

+ 375791

+ 196,7

Операційні витрати в роз-рахунку на 1 грн. чистого доходу

0,78

0,79

0,87

+ 0,09

+ 11,5

Чистий прибуток, тис. грн.

216871

231313

159642

- 57229

- 26,4

Як свідчать дані таблиці 2.1, чистий дохід ТОВ СП "Нібулон" склав у 2015 році 2624,8 млн. грн., що на 64,2 % більше, ніж у 2013 році. Собівартість реалізованої продукції зросла за цей період на 79,0%. В результаті такого співвідношення темпів приросту чистого доходу та собівартості продукції валовий прибуток збільшився лише на 47,6 %.

Високі темпи зростання операційних витрат привели до зменшення суми чистого прибутку, який у 2015 році становив 159,6 млн. грн., що менше значення 2013 року на 26,4 %.

Зростає значення такого показника, як "операційні витрати на 1 гривню чистого доходу", що є негативним моментом в діяльності підприємства. У 2013 році на 1 грн. виручки здійснювалось витрат на суму 0,78 грн., а у 2015 році значення цього показника збільшилось до 0,87 грн., або на 11,5 %.

Організаційна структура бухгалтерії ТОВ СП "Нібулон" на рис.2.1:

Рис. 2.1. Організаційна структура управління бухгалтерії ТОВ СП "Нібулон"

Директору підпорядкована бухгалтерія на чолі з головним бухгалтером, яка розробляє наказ про облікову політику, веде облік виробництва, всіх розрахункових та інших операцій.

Діяльність бухгалтерії ТОВ СП "Нібулон" регламентується Положенням про бухгалтерську службу.

Облік на ТОВ СП "Нібулон" ведеться автоматизовано за допомогою програми 1.с бухгалтерія 7.7.

Організація, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на ТОВ СП "Нібулон" здійснюється у відповідності і до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та діючими положеннями бухгалтерського обліку. Ведення бухгалтерського обліку покладено на головного бухгалтера підприємства, який має одного заступника та підпорядковується безпосередньо директору підприємства.

Діяльність головного бухгалтерів, заступників головного бухгалтера та бухгалтерів регламентується Посадовими інструкціями.

На ТОВ СП "Нібулон" застосовується журнально - відомістна форма обліку. Вона ґрунтується на застосуванні журналів і відомостей, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного і аналітичного обліку.

Шлях, який проходить той чи інший документ, залежить від змісту останнього і визначається графіком документообігу.

Графік документообігу сприяє покращенню усієї роботи на підприємстві, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку.

Графік документообігу розроблено головним бухгалтером ТОВ СП "Нібулон", затверджений і введений в дію наказом керівника підприємства і є обов'язковим не тільки для облікових, але й для інших працівників, пов'язаних з веденням обліку на підприємстві.

Відповідальність за дотримання графіку документообігу, а також своєчасне і якісне створення документів, своєчасну передачу їх для відображення в бухгалтерському обліку та звітності, достовірність даних, що містяться в документах, несуть особи, які їх створили і підписали.

Контроль за дотриманням графіку документообігу на підприємстві здійснює головний бухгалтер.

Всі документи надаються до бухгалтерії у строки, встановлені керівником підприємства. Документи, які надходять до бухгалтерії, ретельно перевіряються перед рознесенням їх на рахунки бухгалтерського обліку. Після перевірки документи подаються на затвердження керівнику підприємства, а далі підлягають бухгалтерській обробці. Для присвоєння номерів первинним документам ведеться книга реєстрації первинних документів, яка поділена на розділи за кожним видом документів.

Після виконання всіх організаційно-підготовчих процедур бухгалтер приступає безпосередньо до реєстрації даних, які містяться в первинних документах. Послідовність обробки інформації на ТОВ СП "Нібулон" має наступний вигляд (рис.2.2.).

Рис.2.2. Процес обробки документів в ТОВ СП "Нібулон"

На первинних документах, що пройшли обробку, ставиться відмітка (дата запису до облікового регістру), яка виключає можливість їх повторного використання.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника. Основна мета облікової політики - забезпечити одержання достовірної інформації про фінансовий і майновий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Бухгалтерський облік на ТОВ СП "Нібулон" ведеться відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів та Наказу про облікову політику підприємства №124-а-В від 01.01.2015 р.

Нормативними документами з організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах України передбачено, що облік їхніх доходів, витрат і формування фінансових результатів необхідно здійснювати за окремими видами діяльності (операційної, фінансової та інвестиційної). З цією метою у Плані рахунків бухгалтерського обліку [1] для формування інформації про доходи підприємства передбачено рахунки: про операційні доходи - 70 "Доходи від реалізації" та 71 "Інший операційний дохід"; про фінансові доходи - 72 "Дохід від участі в капіталі" та 73 "Інші фінансові доходи"; про інші доходи звичайної та надзвичайної видів діяльності - 74 "Інші доходи". Відповідно, для формування інформації про витрати операційної діяльності підприємства передбачено використовувати рахунки 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності". Окремі бухгалтерські рахунки передбачені для обліку витрат фінансової діяльності (рахунок 95 "Фінансові витрати") та інвестиційної - у частині фінансових інвестицій (рахунок 96 "Витрати від участі в капіталі" та частково рахунок 97 "Інші витрати" - для обліку собівартості реалізованих фінансових інвестицій).

2.2 Особливості організації фінансового обліку доходів і витрат за методом участі в капіталі підприємства

Згідно з МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства" під методом участі в капіталі розуміють метод обліку, відповідно до якого інвестицію первісно визнають за собівартістю, а потім коригують залежно від зміни частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування після придбання. Прибуток чи збиток інвестора включає частку інвестора в прибутку чи збитку об'єкта інвестування.

Згідно з цим методом інвестиція в асоційоване підприємство первісно визнається за собівартістю, і згодом її балансова вартість збільшується або зменшується для визнання частки інвестора в прибутку або збитку об'єкта інвестування після дати придбання. Коригування балансової вартості можуть бути необхідними при зміні пропорційної частки інвестора в об'єкті інвестування, а також у разі змін в іншому сукупному доході об'єкта інвестування. Такі зміни включають і зміни, що виникають від переоцінки основних засобів та від різниці у валютних курсах. Частку інвестора в цих змінах визнають в іншому сукупному доході інвестора (згідно МСБО 1 "Подання фінансової звітності").

Коли є потенційні права голосу, частка інвестора в прибутку або збитку об'єкта інвестування та в змінах власного капіталу об'єкта інвестування визначається на основі теперішніх часток у власності та не відображає можливу реалізацію чи конвертування потенційних прав голосу.

Метод участі в капіталі застосовують також і для обліку спільних підприємств, які до 2013 року повинні були проводити пропорційну консолідацію,зокрема на ТОВ СП "Нібулон"

Є випадки, коли інвестор не має застосовувати метод участі в капіталі, а саме, якщо:

- інвестиція класифікується як утримувана для продажу відповідно до МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність";

застосовується виняток відповідно до параграфа 10 МСБО 27 "Окрема фінансова звітність", що дозволяє материнському підприємству, яке також має інвестиції в асоційоване підприємство, не подавати консолідовану фінансову звітність;

- інвестор є дочірнім підприємством, яке перебуває в повній власності або частковій власності іншого суб'єкта господарювання, і його інші власники (у т. ч. й ті, хто за інших обставин не має права голосу) були поінформовані і не мають заперечень щодо того, що інвестор не застосовує метод участі в капіталі;

- боргові інструменти або інструменти власного капіталу інвестора не обертаються на відкритому ринку (на вітчизняній чи зарубіжній фондовій біржі або ж на позабіржовому ринку, у т. ч. на місцевому та регіональному ринках);

- інвестор не подавав і не перебуває в процесі подання своєї фінансової звітності до комісії з цінних паперів або до іншого регулюючого органу з метою випуску інструментів будь-якого класу на відкритий ринок.

Інвестиція в асоційоване підприємство обліковується із застосуванням методу участі в капіталі починаючи з дати, коли це підприємство стає асоційованим. Після придбання інвестиції будь-яка різниця між собівартістю інвестиції та часткою інвестора в чистій справедливій вартості ідентифікованих активів і зобов'язань асоційованого підприємства обліковується так:

- гудвіл, пов'язаний з асоційованим підприємством, включається в балансову вартість інвестиції. Амортизація цього гудвілу не дозволяється;

- будь-яке перевищення частки інвестора в чистій справедливій вартості ідентифікованих активів і зобов'язань асоційованого підприємства над собівартістю інвестиції включається як дохід при визначенні частки інвестора в прибутках або збитках асоційованого підприємства за той період, у якому інвестиція придбана.

Відповідні коригування частки інвестора в прибутках або збитках асоційованого підприємства після придбання здійснюються також для обліку, наприклад, амортизації активів на основі їхньої справедливої вартості на дату придбання. Подібно відповідні коригування частки інвестора в прибутках або збитках асоційованого підприємства після придбання здійснюються щодо збитків від зменшення корисності активів, визнаних асоційованим підприємством, таких, як гудвіл або основні засоби.

Останню наявну фінансову звітність асоційованого підприємства використовує інвестор при застосуванні методу участі в капіталі. Коли звітні дати інвестора та асоційованого підприємства є різними, асоційоване підприємство складає для використання інвестором фінансову звітність на ту саму дату, що й фінансова звітність інвестора (за винятком тих випадків, коли це не є можливим).

Якщо частка інвестора у збитках асоційованого підприємства дорівнює балансовій вартості його частки в асоційованому підприємстві або перевищує її, у цьому випадку балансова вартість інвестиції в обліку інвестора досягає нуля, і він припиняє визнання своєї частки в подальших збитках. Частка в асоційованому підприємстві є балансовою вартістю інвестиції в асоційоване підприємство, що визначається згідно з методом участі в капіталі, разом з будь-якими довгостроковими внесками, які за своєю суттю становлять частину чистих інвестицій інвестора в асоційоване підприємство.

Фінансову звітність інвестора слід складати із застосуванням єдиних облікових політик щодо подібних операцій та подій за схожих обставин.

Після зменшення частки інвестора до нуля додаткові збитки та зобов'язання визнають тільки у тому обсязі, щодо якого інвестор взяв на себе юридичні або конструктивні зобов'язання або здійснив платежі за дорученням асоційованого підприємства. Якщо у подальшому асоційоване підприємство відображає у звітності прибутки, інвестор поновлює визнання своєї частки цих прибутків тільки після того, як його частка прибутків дорівнюватиме частці невизнаних збитків.

Наведемо приклад. Облік придбання корпоративних прав

ТОВ СП "Нібулон" 30.06.2014 придбало 30% корпоративних прав ТОВ "Веселка" за 7,5 млн. грн., що дозволило йому отримати місце у дирекції товариства та здобути істотний вплив на діяльність об'єкта інвестицій. Власний капітал ТОВ "Веселка" на дату придбання становив 20 млн. грн.

Розрахуємо гудвіл у складі інвестиції і відобразимо придбання в обліку компанії ТОВ СП "Нібулон" за умови, що справедлива вартість всіх активів і зобов'язань ТОВ "Веселка" близька до їх балансової вартості.

Гудвіл = 7,5 млн. грн. - 20 млн. грн. х 0,3 = 1,5 млн. грн.

У обліку ТОВ СП "Нібулон" записи при придбанні будуть такі табл.2.2.:

Таблиця 2.2

Облік придбання корпоративних прав ТОВ СП "Нібулон"

№ п.п.

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, млн. грн.

дт

кт

1

Отримано корпоративні права (гудвіл у тому числі)

141

682

7,5

2

Сплачено кошти за корпоративні права ТОВ "Веселка"

682

311

7,5

Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства, що обліковуються за методом участі в капіталі, підлягають тестуванню на знецінення. Для цієї мети застосовують вимоги МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка", які визначають, чи треба визнавати будь-який додатковий збиток від зменшення корисності чистої інвестиції інвестора в асоційоване підприємство. Також інвестор застосовує цей стандарт, щоб ви: начити, чи визнавати будь-який додатковий збиток від зменшення корисності, що стосується частки інвестора в асоційованому підприємстві, яка не є частиною чистої інвестиції, та суму цього збитку від зменшення корисності.

На зменшення корисності згідно із МСБО 36 "Зменшення корисності активів" перевіряють загальну балансову вартість інвестиції як єдиного активу шляхом порівняння суми її очікуваного відшкодування (більша з двох оцінок: вартості використання та справедливої вартості мінус витрати на продаж) та її балансової вартості у випадках, коли наведені у МСБО 39 фактори зазначають, що корисність інвестиції може зменшитися. Визначаючи вартість використання інвестиції, підприємство попередньо оцінює: свою частку теперішньої вартості попередньо оцінених майбутніх грошових потоків, які, за очікуванням, будуть згенеровані асоційованим підприємством, включаючи грошові потоки від операцій асоційованого підприємства та надходження від остаточного вибуття інвестиції, або теперішню вартість попередньо оцінених майбутніх грошових потоків, які, за очікуванням, виникнуть від дивідендів від інвестиції та від її остаточного вибуття.

Але зазначимо, що гудвіл не підлягає перевірці на зменшення корисності, оскільки він є частиною балансової вартості інвестиції в асоційоване підприємство та не визнається окремо.

Починаючи з дати, коли інвестор перестає суттєво впливати на асоційоване підприємство, він припиняє застосовувати метод участі в капіталі та обліковує інвестицію згідно з МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" починаючи з цієї дати, за умови, що асоційоване підприємство не стає дочірнім або спільним підприємством.

Оцінка будь-яких інвестицій інвестора, що залишилися у колишньому контрольованому підприємстві, здійснюється за справедливою вартістю. У своїх прибутках чи збитках інвестор визнає будь-яку різницю між такими двома вартостями:

- справедливою вартістю будь-якої збереженої інвестиції та будь-якими надходженнями від вибуття певної частки участі в асоційованому підприємстві;

- балансовою вартістю інвестицій на дату витрати суттєвого впливу.

Також у разі витрати суттєвого впливу на асоційоване підприємство інвестор обліковує всі суми, визнані в іншому сукупному доході стосовно цього асоційованого підприємства, на тій самій основі, яку вимагали б у разі продажу відповідних активів чи зобов'язань безпосередньо асоційованим підприємством. Тому якщо прибуток або збиток, визнаний раніше асоційованим підприємством в складі іншого сукупного доходу, перекласифіковано у прибуток чи збиток від вибуття відповідних активів або зобов'язань, інвестор перекласифікує прибуток або збиток із власного капіталу у прибуток або збиток (як коригування внаслідок перекласифікації), коли підприємство-інвестор втрачає суттєвий вплив на асоційоване підприємство.

Наведемо приклад. Облік перекласифікації частки інвестора

У квітні з'явилася інформація в пресі про негативний вплив продукції ТОВ "Веселка". І хоча підприємство ініціювало кілька незалежних перевірок, які підтвердили якість та безпечність продукції ТОВ "Веселка", репутація компанії постраждала. За результатами II кварталу 2015 року ТОВ "Веселка" отримало 2 млн. грн. збитку, після чого було прийнято рішення продати 20% корпоративних прав. Пакет корпоративних прав 30.06.2015 був реалізований за 3 млн. грн., у результаті чого ТОВ СП "Нібулон" витратила істотний вплив на ТОВ "Веселка". Розрахуємо фінансовий результат від вибуття пакета корпоративних прав та вартість інвестиції для ТОВ СП "Нібулон" на 30.06.2015. актив інвестиція облік дохід

Наприкінці червня 2015 року пакет корпоративних прав, що залишився у ТОВ СП "Нібулон", підлягає переведенню з категорії "Інвестиції в асоційовані підприємства" до категорії "Інвестиції, які обліковуються за справедливою вартістю з відображенням змін через інший сукупний дохід".

Справедлива вартість пакета, що залишився, дорівнює половині ціни реалізації за вдвічі більший проданий пакет (20% до 10%) незалежно від фінрезультату ТОВ "Веселка" за період. Тобто 1,5 млн. грн. Застосування методу участі в капіталі припиняється.

Фінансовий результат від вибуття частини інвестиції становить результат віднімання від отриманої суми коштів від продажу пакета і справедливої вартості решти інвестиції за вирахуванням балансової вартості інвестиції до операції вибуття. Фінрезультат = (3 млн. грн. +1,5 млн. грн.) - 7,59 млн. грн. = -3,09 млн. грн. Відобразимо операції в обліку інвестора в табл.2.3.

Таблиця 2.3.

Облік перекласифікації частки інвестора ТОВ СП "Нібулон"

№ п.п.

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, млн. грн.

дт

кт

1

Відображено реалізацію інвестиції в TOB "Веселка"

377

141

3

2

Отримано кошти за інвестицію від покупця

311

377

3

3

Переоцінка інвестицій до справедливої вартості

96

141

3,09

4

Перекласифікація пакета корпоративних прав, що залишився

143

141

1,5

Схематично облік доходів за відповідним методом (перекласифікації частки інвестора) наведено на рис.2.3.

Рис. 2.3.Облік перекласифікації частки інвестора

Отже, для обліку асоційованих та спільних підприємств підприємство-інвестор має використовувати метод участі в капіталі згідно з МСБО 28. Якщо ж утримання пакета, який дає право суттєвого впливу на інше підприємство, є тимчасовим, а підприємство-інвестор не є таким, що має публічний інтерес, метод участі в капіталі застосовувати не вимагають.

Також на кожну дату звітності проводять тестування інвестицій на наявність ознак знецінення. А після витрати суттєвого впливу через вибуття інвестицій або з інших причин підприємство втрачає статус асоційованого чи спільного, а їх рештки (за наявності) переводять до категорії інвестицій, що їх обліковують за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Розділ 3. Шляхи удосконалення організації фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі на підприємстві

3.1 Проблеми обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі

Як уже зазначалось, у своїх роботах методику обліку таких операцій розглянув С.Ф.Голов [13,с.248]. С.Ф. Голов застосовує для обліку розрахунків з асоційованим підприємством рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", а не 682 "Внутрішні розрахунки" [13,с.248]. Використання рахунку 682 відповідає діючій Інструкції до Плану рахунків [9]. Слід погодитися з С.Ф. Головим щодо такого підходу. Так, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [9] на субрахунку 682 "Внутрішні розрахунки" ведеться облік всіх видів поточних розрахунків з дочірніми й асоційованими підприємствами, а серед рахунків 3-го класу Інструкція не виділяє спеціальних рахунків для обліку розрахунків з асоційованими підприємствами. Проте в результаті використання тільки одного рахунку для обліку розрахунків з асоційованими підприємствами, на субра-хунку 682 здійснюється облік як кредиторської, так і дебіторської заборгова-ності, що виникає внаслідок розрахунків з асоційованим підприємством. Використання для обліку розрахунків з асоційованими підприємствами рахунку 682 може призвести до згортання взаємної дебіторської та кредиторської заборгованості при визначенні кінцевого сальдо за цим рахунком (або необхідно використовувати його як активно-пасивний). Однак як вітчизняні П(С)БО, так і МСФЗ/МСБО не передбачають згортання взаємної дебіторської та кредиторської заборгованості при застосуванні методу участі в капіталі [13,с.249].

Отже, для обліку дебіторської заборгованості, що виникає внаслідок розрахунків з асоційованим підприємством, доцільно використовувати рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", а для обліку кредиторської - рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". При цьому у межах згаданих рахунків можна відкрити спеціальні аналітичні рахунки. Зроблені висновки стосуються не тільки обліку операцій з асоційованими підприємствами, але й зі спільними підприємствами, тому що для таких підприємств також використовується метод участі в капіталі.

Проте недоліком алгоритму, наведеного С.Ф. Головим [12,с.248], є складність у його практичному застосуванні. При відвантаженні продукції асоційованому підприємству він використовує бухгалтерські проведення типу Дт 36-Кт 70 (на величину доходу, що відповідає неконтрольованій частці) та Дт 36-Кт 69 (на величину доходу, що відповідає контрольованій частці). Складність полягає в тому, що, по-перше, при такому алгоритмі після кожної операції з передачі (продажу) активів асоційованому підприємству необхідно здійснювати розрахунок прибутку (збитку) від продажу з визнанням доходів (витрат) майбутніх періодів. По-друге, при такому алгоритмі бухгалтерських проведень існує розбіжність між сумами бухгалтерських проведень та первинними документами, адже накладна виписується на повну суму. Це ускладнює облік в умовах його автоматизації.

3.2 Удосконалення організації фінансового обліку доходів і витрат із використанням методу участі в капіталі на підприємстві

Отже, доцільно дещо змінити алгоритм бухгалтерських проведень, наведений С.Ф. Головим [13,с.248]. Новий алгоритм повинен спиратися на стандартні проведення, які використовуються при реалізації активів. З цією метою бухгалтерське проведення, що відображає доходи майбутніх періодів, пропонується здійснювати в кінці періоду, на дату складання балансу.

Таким чином, пропонується доповнити робочий план рахунків підприємства - інвестора рахунками для обліку дебіторської заборгованості, що виникає при обліку операцій між асоційованим (чи спільним) підприємством та інвестором рахунком 365 "Розрахунки з асоційованими (спільними) підприємствами", а кредиторської заборгованості - рахунком 634 "Розрахунки з асоційованими (спільними) підприємствами".

Розглянемо на умовному прикладі пропоновану практичну реаліза-цію п. 13 П(С)БО 12.

Умова прикладу. Підприємство ТОВ СП "Нібулон" 29.08.2014 р. здійснило продаж готової продукції підприємству "Світанок". Виручка від реалізації продукції становить 12 000 грн з ПДВ, собівартість реалізованої продукції 9000 грн.

31.12.2014 р. підприємство ТОВ СП "Нібулон" на дату балансу отримало такі дані від підприємства "Світанок": відбувся продаж підприємством "Світанок" за грудень 2014 р. подібної продукції третім особам у кількості та вартості, що перевищує суму реалізації такої продукції між підприємствами ТОВ СП "Нібулон" та "Світанок".

Підприємство ТОВ СП "Нібулон" має частку в капіталі, підприємства "Світанок", що становить 30 %.

Таким чином, підприємство "Світанок" щодо підприємства ТОВ СП "Нібулон" є асоційованим. Виручка від реалізації без ПДВ становить 10 000 грн. Прибуток від реалізації дорівнює 10 000 - 9000 = 1000 (грн). Частина прибутку, що відповідає частці інвестора в асоційованому підприємстві (контрольована частка), становить 30 %·1000 = 300 (грн). Частина прибутку, що відповідає частці інших учасників асоційованого підприємства (неконт- рольована частка), становить 1000 - 300 = 700 (грн) (табл.3.1).

Для визнання доходу майбутніх періодів у частині прибутку, що відповідає частці інвестора, пропонується використовувати бухгалтерське проведення Дт 70-Кт 69. Його слід розглядати як регулююче, що здійснюється лише один раз за звітний період, на дату складання балансу. Воно здійснюється одразу на всю суму прибутку, що відповідає частці інвестора, за всіма операціями з реалізації активів асоційованому (або спільному) підприємству, які відбулися за звітний період.

Таблиця 3.1

Пропонований порядок відображення господарських операцій між інвестором та асоційованим підприємством

Господарські операції

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Бухгалтерські записи 29.08.14

Відображено дохід від реалізації готової продукції

365

701

12000

Відображено зобов'язання з ПДВ

701

641

2000

Списано собівартість реалізованої продукції

901

26

9000

Бухгалтерські записи 30.09.14

Віднесено частину прибутку від реалізації продукції, що відповідає частці інвестора в асоційованому підприємстві, до складу доходів майбутніх періодів

701

69

300

Віднесено собівартість реалізованої продукції на фінансовий результат

791

901

9000

Віднесено дохід від реалізації готової продукції за винятком частини прибутку, що відповідає частці інвестора, на фінансовий результат


Подобные документы

  • Вивчення видів суб'єктів підприємницької діяльності – юридичних або фізичних осіб, що перейшли на спрощену систему оподаткування і зобов'язані вести книгу обліку доходів і витрат та касову книгу. Основні вимоги до ведення книги обліку доходів та витрат.

    реферат [14,9 K], добавлен 20.05.2010

  • Концептуальні основи організації обліку доходів та витрат. Формування й відображення в фінансовій звітності результатів діяльності підприємств. Порядок формування прибутку на підприємстві. Удосконалення організації обліку фінансових результатів.

    курсовая работа [143,4 K], добавлен 11.02.2011

  • Організація податкового обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва – юридичних та фізичних осіб. Спрощена система оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва. Ведення книги обліку доходів і витрат, заповнення розділів.

    реферат [24,7 K], добавлен 25.05.2014

  • Суть податкового обліку, його зміст та завдання. Особливості системи оподаткування підприємств України. Податковий облік валового доходу підприємства, його склад та порядок визначення. Взаємозв’язок податкового та фінансового обліку валових доходів.

    контрольная работа [206,0 K], добавлен 25.05.2010

  • Система внутрифірмового планування як технологія фінансового планування, обліку і контролю доходів і видатків. Система управління підприємством за принципами бюджетування. Оцінка фінансового стану підприємства, розробка цілісної системи бюджетів.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 22.04.2011

  • Поняття фінансових результатів, принципи та етапи їх формування, напрямки аналізу, порядок відображення в звітності підприємства. Облік доходів і витрат діяльності. Особливості обліку фінансових результатів в умовах використання комп’ютерної техніки.

    курсовая работа [954,4 K], добавлен 05.10.2014

  • Класифікація доходів підприємницьких структур за джерелами формування. Система показників рентабельності. Факторний аналіз динаміки прибутковості. Загальна характеристика звіту про фінансові результати. Коротка класифікація доходів і витрат у звіті.

    реферат [1,2 M], добавлен 30.01.2015

  • Класифікація та види витрат підприємства готельного господарства. Організація обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємств готельної індустрії. Формування та планування витрат, аналіз динаміки та структури витрат ГК "Турист".

    курсовая работа [220,7 K], добавлен 20.02.2013

  • Організація обліку доходів, формування та облік фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Склад доходів підприємства. Облік та Звіт фінансових результатів. Доходи від звичайної діяльності. Методика відображення даних про доходи.

    курсовая работа [670,6 K], добавлен 05.02.2010

  • Ринкові перетворення в інвестиційній сфері України. Поділ інвестицій за національною ознакою: іноземні інвестиції в Україну, з України за кордон і внутрішньодержавні. Методичний інструментарій оцінки вартості грошових коштів з урахуванням інфляції.

    контрольная работа [58,2 K], добавлен 01.02.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.