Теоретичні підходи до інвестиційного проекту в туристичному бізнесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

ВСТУП

Результати в будь-якій сфері бізнесу залежать від наявності та ефективності використання від інвестиційної діяльності підприємства. Тому турбота про інвестиції є відправним моментом і кінцевим результатом діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання мають першорядне значення.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що професійне управління підприємством неминуче вимагає глибокого аналізу, що дозволяє більш точно оцінити невизначеність ситуації з допомогою сучасних кількісних методів дослідження. У зв'язку з цим істотно зростає пріоритетність і роль аналізу, основним змістом якого є комплексне системне вивчення інвестицій підприємства з метою оцінки ступеня фінансових ризиків і прогнозування рівня прибутковості капіталу.

Інвестиції представляють собою капітальні витрати в об'єкти підприємницької діяльності для отримання доходу в короткостроковому або довгостроковому періоді.

З економічної точки зору інвестиції розглядаються як нагромадження основного і оборотного капіталу. З фінансової точки зору інвестиції - це заморожування ресурсів з метою отримання доходів у майбутньому періоді. З бухгалтерської точки зору інвестиції - це об'єднання вироблених капітальних витрат в одну або кілька статей активів і пасивів балансу.

Інвестиційна стратегія - це вибір шляху розвитку підприємства на тривалу перспективу при наявних власних джерела фінансування та можливості отримання позикових коштів, а також прогнозування обсягу і рентабельності сукупних активів. Стратегічний план передбачає уточнення інвестиційної стратегії з переліком інвестиційних проектів і планом довгострокового фінансування інвестицій.

Вибір критеріїв ефективності інвестиційних проектів та їх кількісного вираження - одне з основних завдань, що стоять перед керівником підприємства при прийнятті рішення про інвестування. Фінансові показники, які будуть досягнуті в майбутньому, повинні контролюватися і вимірюватися.

Однак на вибір інвестиційного проекту впливають фактори, що не піддаються кількісній оцінці. Вище керівництво фірми, приймає стратегічне рішення про інвестиції, враховує цілі, завдання і ризик втрати вкладених коштів. Керівники та фахівці мають власне уявлення про якісної і кількісної характеристиці інвестицій. Все це створює об'єктивні і суб'єктивні труднощі у виборі оптимального варіанту інвестиційної діяльності підприємства.

Метою курсової роботи є вивчити і проаналізувати на практичному прикладі інвестиції підприємства.

У ході роботи слід виконати ряд завдань:

- дати поняття поняттю «інвестиції»;

- виконати аналіз особливостей інвестиційної діяльності на прикладі готелю «Турист» категорії 3*;

- розробити шляхи вдосконалення інвестиційного проекту.

Об'єкт курсової роботи - готель «Турист» м. Києва.

Предметом курсової роботи є вкладення інвестицій у впровадження автоматизованої системи управління готелем (BMS).



РОЗДІЛ 1. Теоретичні підходи до інвестиційного проекту в туристичному бізнесі

1.1 Науково-теоретичні основи інвестиційних проектів при розробці готелів

інвестиція прибутковість капітал

Інвестиції -- довгострокові вкладення майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької діяльності, в результаті якої утворюється прибуток або досягається соціальний ефект [5, c-5].

Інвестиційна діяльність здійснюється відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність", яким визначаються загальні правові, економічні і соціальні умови інвестиційної діяльності на території України (інвестиційні банки, інвестиційні і страхові компанії та ін.). Законодавство і нормативно-правові акти про інвестиційну діяльність спрямовані на забезпечення рівного захисту прав, інтересів та майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, на ефективне; функціонування народного господарства України в умовах ринкової економіки [1].

Інвестиційна діяльність складається з таких елементів:

· інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, товариствами, а також суспільними і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

· державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів та позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних коштів та позичкових коштів;

· іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами і державами;

· спільного інвестування, здійснюваного громадянами України та іноземними громадянами, юридичними особами і державами.

Інвестиційний проект можна розглядати як викладення цілей та особливостей конкретного інвестування й обґрунтування його доцільності з одного боку, а з іншого боку його можна розглядати як план вкладення коштів готелю в устаткування, будинки, землю, технології й інші активи підприємства й одержання доходів від цих вкладень. У кожному періоді часу інвестиційний проект припускає як доходи, так і витрати. Доходи складаються з виручки від реалізації продукції, пов'язаної із цим проектом. Витрати - це інвестиції: покупка устаткування, патентів, сировини та матеріалів, оплата праці. Доходи називають притоком коштів, а витрати - відтоком. Таким чином, інвестиційний проект породжує потік коштів.

Поняття проекту, на практиці, найчастіше застосовується в локальному розумінні: технічний та робочий проект, проект організації будівництва та виробництва, робіт тощо.

Інвестиційний проект може існувати у формі:

- нульового проекту, який передбачає утворення нового виробництва;

- реконструкції - впровадження нових технологій без зміни спеціалізації підприємства;

- розширення або перепрофілювання діючого підприємства.

Незалежно від виду та форми, змістом реальних інвестиційних проектів є - заходи щодо проектування, будівництва, придбання технології та обладнання, підготовку кадрів тощо, направлених на утворення нового або модернізацію діючого виробництва товарів (продукції, робіт, послуг) з метою одержання економічної вигоди. Це не лише система організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення яких-небудь дій, але й діяльність, яка передбачає їх виконання для досягнення конкретних цілей.

З поділом інвестицій на фінансові, реальні та інноваційні, проекти також можуть розрізнятися за такими напрямками вкладання коштів. Основою класифікації проектів за типом доходів є мета, заради якої вкладаються інвестиції. Це може бути як отримання реального доходу від інвестицій, так і досягнення соціального ефекту.

Порядок розробки інвестиційного проекту

Розробка та реалізація інвестиційного проекту проходить довгий шлях який починається від самої ідеї і закінчується випуском готової продукції. В умовах ринку цей період прийнято розглядати як життєвий цикл інвестиційного проекту, він хоплює три фази:

1. передінвестиційну (попередні дослідження до остаточного прийняття інвестиційного рішення);

2. інвестиційну (проектування, укладення договорів, будівництво);

3. виробничу (етап експлуатації знов створених об'єктів).

Основою передінвестиційної фази є розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту, яка проводиться у два етапи:

- попередня техніко-економічна оцінка проекту;

- детальна оцінка ефективності інвестиційного проекту (див. рис. 1.1.)

Рис. 1.1. - Розробка ТЕО інвестиційного проекту



Якщо попередня оцінка ефективності проекту не дала однозначної негативної відповіді про його економічну життєздатність і показала, що проект є або можливо буде прибутковим, можна переходити до другого етапу розробки ТЕО [1].

Другий етап розробки ТЕО передбачає розширену, деталізовану оцінку ефективності інвестиційного проекту в конкретних розрахунках та цифрах. Кінцевим результатом цієї роботи має стати Попередній Інформаційний Меморандум, що надалі використовується при переговорах з інвестором.

Інвестиційна фаза - це період реалізації інвестиційного проекту. Головним завданням цього періоду є виконання суб'єктами інвестиційної діяльності своїх функціональних зобов'язань щодо проекту. Крім того, вони повинні виконувати постійний моніторинг за процесом реалізації проекту, оцінювати поточні відхилення та вносити корективи у бізнес-план, проект організації виробництва, проект організації робіт, план фінансування, календарний план та інші документи, за допомогою яких можна своєчасно та ефективно вносити зміни до інвестиційного проекту. Експлуатаційний етап є останнім у проектному циклі. На цьому етапі інвестор отримує результати від інвестиційної діяльності, а також проводяться реабілітаційні дослідження, на рівні фірми або підприємства. Основною метою досліджень є аналіз технічного, комерційного, фінансового та економічного стану підприємства з метою збільшення ефективності його діяльності та прибутковості із збереженням його як самостійної економічної одиниці, а також для прийняття рішень про злиття з іншими компаніями або про його закриття.

Перед тим як реалізувати будь-який інвестиційний проект, його вибирають з поміж альтернативних, проектують, розраховують, а саме головне оцінюють його ефективність та прибутковість. Зважаючи на це, проектний аналіз має включати в себе:

1. технічний аналіз, тобто задачу визначити найефективніші для даного проекту техніку та технологію;

2. комерційний аналіз, тобто аналіз ринку збуту продукції та послуг, які будуть вироблятись в результаті експлуатації інвестиційного проекту;

3. інституціональний аналіз, тобто оцінку організаційно-правового, адміністративного, політичного середовища, в якому буде здійснюватися реалізація проекту та пристосування його до цього середовища, а також пристосування самої організаційної структури фірми до проекту;

4. соціальний аналіз, тобто дослідження впливу проекту на життя місцевих жителів;

5. бюджетний аналіз, який враховує фінансові наслідки здійснення проекту для державного або місцевого бюджету;

6. аналіз впливу на навколишнє середовище;

7. фінансовий та економічний аналіз, тобто порівняння витрат та ефекту від інвестиційного проекту. Економічний аналіз оцінює доходність з точки зору всього суспільства, а фінансовий оцінює проект з позиції інвесторів.

Кожен із цих аналізів є важливим, але фінансово-економічні аспекти інвестиційної діяльності мають вирішальне значення з економічної точки зору, тому що визначають реальну ефективність капіталовкладень.

1.2 Світовий та вітчизняний досвід при впровадженні інвестицій в готельні підприємства

Глибокий аналіз дослідження причин та мотивів здійснення фінансових вкладень суб'єктами інвестування однієї країни в об'єкти економіки інших країн був проведений Джоном Даннінгом, який показав, що фірми зацікавлені у таких інвестиціях лише в тому випадку, коли вони отримуючи переваги, пов'язані з прямим доступом до існуючих ринків, природних ресурсів, сировини та дешевої робочої сили, мають позитивне співвідношення з витратами інвестування, пов'язаними з транспортуванням та комунікаціями, подоланням тарифних і нетарифних бар'єрів. Ґрунтуючись на цій логіці, він виділив чотири основних спонукальних мотиви прямих іноземних інвестицій (ПІІ) [9, c-181]:

a) підприємства, що шукають ресурси та прагнуть отримати доступ до природних або специфічних ресурсів, кваліфікованої або малокваліфікованої робочої силі і технологічного потенціалу за цінами нижче, ніж у їх власній країні;

б) підприємства, що шукають ринок збуту та зацікавлені в його розширенні для свого асортименту товарів і послуг за рахунок внутрішнього ринку країни, в яку здійснюється інвестування, а також у перспективі можливості експорту на суміжні ринки інших країн;

в) фірми, для яких пріоритетом є підвищення ефективності, які хочуть використати економію від глобалізації виробничого масштабу і отримати виграш за рахунок мінімізації витрат, та за рахунок конструктивного використання якісної фізичної інфраструктури і людського капіталу;

г) інвестиційні підприємства, які шукають стратегічні активи, прагнуть придбати фонди та капітал іноземних фірм для досягнення своїх довгострокових стратегічних цілей і підвищення міжнародної конкурентоспроможності.

У сучасних умовах соціально-економічного розвитку України необхідні нестандартні підходи в розробці та втіленні в життя оновленої інвестиційної політики, при цьому важливим є використання зарубіжного досвіду, який емпірично обґрунтовує можливість створення сприятливого інвестиційного клімату та зміцнення власного інвестиційного потенціалу.

Рівень привабливості країни для прямих іноземних інвестицій залежить від цілого ряду визначальних чинників. Слід зазначити, що кожен тип ПІІ має свою шкалу пріоритетності даних факторів і вимагає використання різних стратегій залучення інвестицій.

На надходження прямих іноземних інвестицій в країни світу впливають такі фактори, зумовлені особливостями кожної країни:

1) розмір і рівень доходів населення, структура попиту, стабільність і перспективи росту ринку;

2) наявність робочої сили, її кваліфікація та здатність навчатися;

3) доступ до факторів виробництва, фізична інфраструктура, мережа постачальників, технічна підтримка;

4) здатність керівництва країни забезпечити стабільність основних макроекономічних показників, можливість репатріації прибутку, доступ до іноземної валюти;

5) зовнішньоторговельна політика, регіональна інтеграція, доступ на суміжні ринки, контроль над власністю, конкурентна політика, підтримка малого і середнього бізнесу та інші.

Китай є прикладом країни, яка досягла значного успіху в залученні прямих іноземних інвестицій. У результаті проведеної урядом політики щодо стимулювання припливу ПІІ за останнє десятиліття в Китай надійшло близько 25 % від загального обсягу інвестицій, що направляються в країни, що розвиваються. При цьому більше 70 % були вкладені в промисловість.

Основним спонукальним мотивом інвестування в китайську економіку є низька вартість факторів виробництва, особливо робочої сили, яка зумовлено високою урбанізацією, що приваблює інвесторів, які шукають виробничі ресурси, а також зростаючий попит на китайському ринку, що мотивує прийняття позитивного рішення інвесторами, які шукають додаткові ринки збуту продукції. Не менш важливим фактором є можливість участі іноземних інвесторів у процесі приватизації державних підприємств, що обумовлено стабільністю попиту на продукт діяльності цих підприємств, зумовлений специфікою сегменту ринку, який вони займають. У деяких дослідженнях також звертається увага на те, що великий потік ПІІ викликаний не тільки вдало підібраними заходами щодо їх залучення, але і є результатом низки різких змін, що відбуваються в китайській банківській системі і державній інвестиційній політиці.

Інвестиційний клімат в Китаї досить привабливий, але посилюється конкуренція з боку країн з економікою, що розвивається (наприклад, Індії та Бразилії), що вимагає від влади Китаю активних рішень щодо створення програм інвестиційного стимулювання, які б враховували нові тенденції світового ринку інвестицій та адаптували до них внутрішній ринок функціонування об'єктів інвестицій. Згідно з дослідженнями, проведеними нещодавно офісом Світового Банку в Пекіні, для підвищення привабливості інвестиційного клімату Китаю необхідно спростити процедури затвердження інвестиційних проектів; підвищити ефективність діяльності державних органів шляхом усунення дублювання ряду функцій і процедур; провести реформу ринку цінних паперів і реформування судової системи.

Бразилія є прикладом того, що інвестиції можуть приходити в країну і без надання спеціальних стимулів, а більшою мірою завдяки проведенню лібералізації та структурних реформ, приватизації та дерегулювання. Податкові пільги та інші привілеї надаються урядом Бразилії та місцевими органами влади без дискримінації як іноземним, так і національним фірмам, що зумовлює пропорційну участь в інвестиційному процесі обох видів інвесторів. Більше того, ця країна одна з небагатьох, де немає агентства, що відповідає за залучення інвестицій, як на федеральному рівні, так і на рівні штатів.

В Бразилії створений ряд заходів для стимулювання експорту, проведення досліджень в області технологій, впровадження інновацій. В основному вони пов'язані зі зниженням податків або звільненням від податку на дохід у вигляді відсотків і дивідендів:

- спеціальне оподаткування експорту технологічних інформаційних послуг;

- спеціальні податкові стимули для експортоорієнтованих компаній при придбанні ними основних засобів та устаткування;

- спеціальні податкові стимули для компаній, що займаються виробництвом комп'ютерів при здійсненні ними інвестицій в нові технології;

- фінансові стимули для нових проектів, що реалізовуються в північних і північно-східних регіонах Бразилії .

Польща також досягла значних успіхів у залученні іноземного капіталу, починаючи з 1990 р. їй вдалося залучити більш ніж 120 млрд USD. ПІІ. Послідовно покращуючи інвестиційний клімат, наприклад, скорочуючи податкове навантаження (зокрема відрахування по страхуванню на випадок непрацездатності), спрощуючи та структуруючи законодавство в галузі валютного регулювання, удосконалюючи закон про банкрутство, спрощуючи регулювання в ряді секторів економіки (зокрема телекомунікації) і т.д., країна перетворилася на одного з лідерів в Європі з залучення прямих іноземних інвестицій.

Польща надає наступні пільги для іноземних інвесторів:

- звільнення від сплати податку на прибуток та на власність у спеціальних економічних зонах (СЕЗ);

- інвестиційні гранти, що покривають до 50 % інвестиційних витрат (70 % для малих і середніх підприємств);

- гранти на залучення робочої сили (до EUR 5000 на одного зайнятого робітника);

- гранти на НДДКР;

- гранти на інші види діяльності, такі як захист навколишнього середовища, логістика, навчання, створення джерел відновлюваної енергії;

- продаж об'єктів і землі під інвестиції з чистого аркуша за привабливими цінами;

- часткове спрощення та реструктуризація комерційних боргів перед державними банками, що виникли в результаті придбання технологій;

- різноманітні пільги, пов'язані з придбанням та створенням нових технологій.

В останні роки відбувся значний притік прямих іноземних інвестицій в країни Африки. Одним з головних факторів, що сприяли такому збільшенню інвестицій в цей регіон, стало ефективне використання наявних природних ресурсів, які привабливі для інвесторів своєю стабільністю та незалежністю цього виду виробничої діяльності при відповідному законодавстві. Ряд африканських країн на політичному рівні вжив заходів для створення сприятливого інвестиційного клімату, вони створили вільні інвестиційні зони, прийняли нові інвестиційні кодекси та приватизували сферу комунальних послуг, що є результатом оперативної роботи по створенню програм інвестиційного розвитку урядами цих країн.

Як показують дослідження, макроекономічна стабільність, форми власності на землю, зрозумілість та структурованість процедури приватизації, транспарентність, передбачуваність, послідовність і ліберальність законів, норм, кваліфікована робоча сила, добре розвинена інфраструктура входять до числа факторів, що роблять найбільший вплив при прийнятті позитивних рішень інвесторами про пряме іноземне інвестування.

Реструктуризація світового та національного ринку туризму, зменшення платоспроможності туристичного попиту, міжнародна конкуренція та зміна в потребах туристів спонукають до пошуку шляхів подолання управлінської та економічної кризи за рахунок внесення різних видів новацій. Будь-які новації вимагають значних капіталовкладень із важкопрогнозованим результатом. Джерелами таких коштів можуть бути як державні (стратегічно спрямовані цільові програми), так і приватні кошти, як за рахунок самофінансування корпоративних структур (франчайзингових мереж), так і зовнішніх джерел запозичення фінансових коштів. Однак звідки б не надходили ці кошти, потрібно зважити на результативність їх використання.

Відсутність фінансових коштів є одним із факторів, що перешкоджає здійсненню якісної інноваційної діяльності. Вітчизняна модель фінансування інноваційної діяльності передбачає такі джерела:

- власні кошти підприємств (амортизаційні відрахування, мобілізація внутрішніх активів, виручка від реалізації окремих видів майна, нерозподілений прибуток й інші грошові накопичення);

- кредитні ресурси (кредити банків, фінансовий лізінг); - бюджетні кошти (державного і місцевого рівня);

- вітчизняні та іноземні інвестиції (гранти, міжнародні програми, пайові внески іноземних інвесторів, кошти іноземних наукових фондів).

Сьогодні, без сумніву, питання про залучення іноземних інвестицій у розвиток готельного господарства України є актуальним, оскільки це потужний спосіб виходу з економічної кризи і один із методів вирішення великих виробничих і соціальних проблем [8, c-236]. Налагоджена інвестиційна політика сприяє відновленню нестабільної економіки країни в умовах зміни вітчизняного законодавства, а також неконтрольованого зростання цін і дефіциту ресурсів.

Cвітова практика переконує, що без широкого залучення іноземного капіталу неможливо провести структурну перебудову економіки, скоротити технічну та технологічну відсталість народного господарства, домогтися конкурентоздатності вітчизняної продукції на світовому ринку. Залучення іноземного капіталу для розвитку вітчизняної готельної індустрії набуває важливого значення у забезпеченні економічного зростання і підвищенні рівня конкурентоспроможності галузі та економіки країни.

В умовах глобалізації світової економіки та інтеграції у ній України залучення прямих іноземних інвестицій є однією з форм розвитку економіки країни.

На думку іноземних інвестиційних компаній, причинами, які перешкоджають збільшенню припливу іноземних інвестицій в економіку України є: криза у фінансово-економічній системі України, відсутність ефективної моделі інвестиційних стимул-реакцій, політична нестабільність, відсутність реальних державних гарантій захисту іноземних інвестицій і прав власності [12, c-65].

Зараз багато питань з управління інвестиційною діяльністю у сфері готельної індустрії залишається досі не вирішеними. Значна кількість реалізованих рішень потребує коригування з урахуванням постановки завдань виходу держави з економічної кризи, у тому числі через активізацію готельного господарства.

Для подальшого розвитку готельного сектора економіки в Україні необхідно застосовувати нетрадиційні інноваційні форми та заходи в управлінні галуззю як на державному рівні, так і на рівні підприємства [6, c-37]. З метою реалізації стратегії впровадження інновацій у готельну індустрію вітчизняний готельний ринок потребує залучення інвестицій, що будуть спрямовані на заходи з комплексного переобладнання багатьох готельних підприємств та оснащення їх сучасними основними та оборотними засобами (меблями, технологічним обладнанням, засобами автоматики та телемеханіки, електронною апаратурою управління, спортивним інвентарем найновіших зразків, побутовими товарами).

1.3 Організаційно-економічна характеристика готелю «Турист»

Повна назва підприємства: Дочірнє Підприємство ЗАТ «Укрпрофтур» «Готельний комплекс «Турист».

Дата створення: жовтень 1987 рік.

Категорія: *** (три зірки) згідно Сертифікату відповідності від 22.07.2003 року [3].

Юридична адреса: 253002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2.

Форма власності: колективна.

Організаційно-правова форма: дочірнє підприємство (відомча підпорядкованість ЗАТ «Укрпрофтур»).

Види підприємницької діяльності: організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні; організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів в Україні; екскурсійна діяльність.

Документи, що регламентують діяльність готельного комплексу:

- Статут ДП ЗАТ «Укрпрофтур» «Готельний комплекс «Турист» (зареєстрований Дарницькою районною адміністрацією м. Києва 26 квітня 1999 року, затвердженого Загальними зборами акціонерів ЗАТ "Укрпрофтур" від 14 квітня 1998 року) ;

- Свідоцтво про державну перереєстрацію;

- Колективний договір працівників готельного комплексу "Турист" на 2003-2005 роки;

- Свідоцтво про право власності на готельний комплекс;

- Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (видане Державною податковою адміністрацією у Дарницькому районі м. Києва);

- Сертифікат відповідності (виданий Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації, який посвідчує категорійність "три зірки");

- Довідка видана Державним комітетом статистики України про включення готельного комплексу "Турист" до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- Ліцензія на право виконання підприємницької діяльності (видана Державним комітетом України по туризму) .

У своїй діяльності підприємство керується Законами України, іншими нормативними актами, що регулюють діяльність підприємств.

Розташований готельний комплекс «Турист» в 30 м від станції метро Лівобережна; добра транспортна розв'язка; в п'яти хвилинах Гідропарк, річка Дніпро; до центру - 7 км, до залізничного вокзалу-10 км, до автовокзалу - 8 км, до міжнародного аеропорту Бориспіль - 30 км, до Міжнародного виставкового центру - 300 м [14].

Готель було споруджено в 1987 році за індивідуальним проектом.

Загальна площа готелю "Турист" складає 23207 мІ.

Житлова площа - 8043 мІ.

Висотність готелю: 27 поверхів, з яких 25 поверхи запропоновано для розташування гостей, та 3-х поверхова будівля під ресторан, конференц-зал, підвальні приміщення.

Організаційна структура даного підприємства має лінійно-функціональний тип [4]. В структурі відкритого акціонерного товариства виділяють підрозділи, які показані у відповідній організаційній структурі.

Управління фінансово-господарською діяльністю підприємства здійснює директор в особі Володимира Кудрявцева.

До вищого щабеля управління на підприємстві відносяться: директор готелю; заступник директора з розміщення; заступник директора з загальних питань; заступник директора з харчування - директор ресторану.

До середнього рівня управління відносяться: головний бухгалтер; головний інженер; начальник ПЕВ; начальник служби комп'ютеризації.

Керівники середнього рівня управління готельним комплексом "Турист" забезпечують виконання всіх необхідних функціональних завдань для досягнення місії і місії існуючого підприємства, а саме надання комплексу високоякісних основних і додаткових послуг клієнтам, що зупиняються в готелі, а також отримання прибутку.

Організаційна структура ГК „Турист” має функціональну структуру управління (див. Додаток А).

Управління здійснюється деякою сукупністю підрозділів: фінансовий, матеріально-технічний, адміністративний, планово-економічний, виробничій, інформаційний що спеціалізуються на виконанні конкретних видів робіт, необхідних для прийняття рішень в системі функціонального управління.

Матеріально-технічна база підприємства. 27-поверховий готельний комплекс “Турист”, завантаження його становить близько 53%. Номерний фонд готелю становить 378 номерів (640 місць).

В готелі існують три категорії номерів з усіма зручностями: двомісні, одномісні і вищої категорії - напівлюкс, люкс [2].

Всі номери дуже комфортні, обладнані сучасними меблями, телефонами внутрішнього та міжнародного зв'язку, кольоровими імпортними телевізорами із 40 кабельними телеканалами, холодильниками і ванними. В кожному номері обов'язково знаходиться пожежна сигналізація, кнопка виклику обслуговуючого персоналу, спеціальна інформація по аварійних ситуаціях. Різниця в ціні залежить від оздоблення помешкань, додаткових елементів комфорту .

В кожному номері готелю створені умови для відпочинку та праці проживаючих, сучасні меблі, телефон з прямим міським та міжнародним сполученням, кондиціонер, телевізор з чисельними програмами супутникового телебачення, холодильник, санітарна кімната з усіма необхідним санітарно-технічним обладнанням, яке відповідає категорії готелю «Турист».

В трьох залах ресторану - «Білому», «Банкетному» та «Круїзі» представлений широкий асортимент страв та напоїв. Представлені зали приймають одночасно 400 відвідувачів, працюють також буфети, снек-бар, англійський паб. До послуг гостей представлені також: конференц-зал на 300 місць та кімната для переговорів, малий конференц-зал на 80 місць, бізнес-центр на 30 місць, бізнес-зал з буфетом на 50 місць, Інтернет-центр. На третьому поверсі готелю розташований великий комплекс відпочинку JOSS: казино, ресторан «Рив'єра», паб, стриптиз-бар, шоу-вар'єте.

Таблиця 1.1.

Загальна характеристика готельного підприємства «Турист»

№ п/п	Показники	Характеристика	Примітки
1	2	3	4
1	Назва готелю	«Турист»	готельний комплекс
2	Поштова адреса	253002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2
3	Контактний телефон	044 568 4017
4	Факс, електронна пошта	+380 44 517 82 53, www.hotel-tourist.kiev.ua
5	Підпорядкованість	дочірнє підприємство (відомча підпорядкованість ЗАТ «Укрпрофтур»).
6	Форма власності	колективна
7	Структура управління	лінійно-функціональна
8	Місце розташування	м. Лівобережна
9	Відстань від вокзалів прибуття/вибуття	до центру - 7 км, до залізничного вокзалу-10 км, до автовокзалу - 8 км, до міжнародного аеропорту Бориспіль - 30 км, до
10	Засоби сполучення	30 м від станції метро Лівобережна; добра транспортна розв'язка; в п'яти хвилинах Гідропарк, річка Дніпро.
11	Площа готелю	23207 м2	Житлова площа - 8043 м2
12	Споруда готелю	було споруджено в 1987 році за індивідуальним проектом
13	Дата введення в експлуатацію	зареєстрований Дарницькою районною адміністрацією м. Києва 26 квітня 1999 року
14	Кількість поверхів	27	25 - житлових
15	Рівень комфорту (кількість "зірок")	3
16	Дата сертифікації	затвердженого Загальними зборами акціонерів ЗАТ "Укрпрофтур" від 14 квітня 1998 року
17	Специфіка готелю: Конференц-зали	+
	аудіовізуальні засоби	+
	бізнес-центр	+
	інтернет	+
	послуги секретаря	-
	екскурсійні послуги,	-
	тенісні корти	-
	кегельбан	-
	казино	-
	більярд	-
	фітнес-центр	-
	спа-центр	-
	басейн	-
18	Кількість номерів	378
19	Місткість	640
20	Рівень завантаження, середньорічний відсоток	53%
21	Загальна чисельність персоналу	304
22	Наявність пунктів харчування (кількість, типи, місткість)	Ресторан «Рив'єра»	3 зали: "Білий", "Банкетний" та "Круїз"
23	Сертифікація закладів харчування	Ліцензія на право виконання підприємницької діяльності (видана Державним комітетом України по туризму) .
24	Види і типи організації харчування	зали приймають одночасно 400 відвідувачів, працюють також буфети, снек-бар, англійський паб.



РОЗДІЛ 2. Розробка інвестиційного проекту з впровадженням «Автоматизованої системи управлінням готелю» (BMS - Building Management System)

2.1 Обґрунтування проекту

Інноваційні процеси, що мають місце в будь-якій виробничо-господарській діяльності, характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін. Результатом інноваційних процесів є новини, а їх впровадження у господарську діяльністю готелю визнається нововведенням [11, c-425].

В готелі є такі види нововведень:

- технічні - проявляються у формі нових технологій, засобів виробництва, які полегшують діяльність персоналу готелю;

- організаційні - охоплюють нові методи і форми організації, тобто це створення нової та більш гнучкої організаційної структури управління в готелі, винайдення нових форми організації і колективної праці.

- економічні - зокрема, це введення інноваційних технологій, які спрощують економічні розрахунки в готелі, нарахування заробітної плати працівникам і ін.

У готелі «Турист» переважно застосовують тільки локальні нововведення, бо введення нововведень вимагає великих коштів та потрібен час для адаптації нововведення.

Інноваційний проект є складним процесом і від компетентності самого керівництва готелю і експертів залежить чи буде він прибутковим при впровадженні в діяльність готелю. Основними завданнями інноваційного проекту на рівні організації є: визначення основних цілей проекту, виду інновації (реконструкція, впровадження нових технологій і ін.) і доказ ефективності здійснення інноваційного проекту. Також, оскільки готель «Турист» категорії трьох зірок, то він не може забезпечити великі суми для фінансування і тому керівництво готелю вимушене шукати такі проекти, які б коштували не дуже дорого.

У готельному бізнесі комунальні платежі є однією з основних витратних статей. Відомо, що не менше 40% всіх експлуатаційних витрат складають паливно-і електровитрати. При цьому, великі втрати відбуваються при транспортуванні теплоенергії через те, що частина теплотрас потребує капітального ремонту. У даному контексті ми можемо скорочувати і застосовувати енергозбереження щодо всього того, що безпосередньо залежить від ступеня експлуатації об'єкта та рівня послуг, що надаються: комунальні платежі, експлуатаційні витрати, забезпечення безпеки, витрати на управління. Застосування енергоефективних технологій знижує споживання електрики до 50%. На даний момент в багатьох готелів проглядається тенденція економії енергії за допомогою установки енергозберігаючих ламп, датчиків руху, використання ключів доступу для подачі електроенергії в номер. У той же час, заходи з енергозбереження досить рідко зачіпають системи опалення, холодопостачання, вентиляції та кондиціонування готелю, хоча саме на них припадає значна частка витрат. Часто в експлуатації готелів виникають проблеми, коли номери в готелі повністю не зайняті, а експлуатаційні витрати значні. Відсутність можливості віддаленого контролю і диференційованого обліку не дозволяє відстежити правильність режимів роботи обладнання. Відповідно, обмежуються також і можливості планування і оцінки ефективності енергозберігаючих заходів. Логічною вершиною оптимізації енергоспоживання готелю вважається застосування енергозберігаючого обладнання в сукупності з наявністю контурів регулювання на всіх рівнях розподілу енергоресурсів та створення єдиної системи управління і моніторингу. Система управління опаленням, запрограмована на економію ресурсів, буде стежити за присутністю або відсутністю гостя. Такі системи дозволяють домогтися економії енергоресурсів, економлять час і трудовитрати обслуговуючого персоналу . Однією з відмінних рис інноваційного проекту готелю нового покоління мусить бути економія енергоресурсів на рівні кінцевого користувача (зон комфорту) - це готельні номери, конференц-зали, кафе і т.д., а так само точний контроль за їх витратою (тепло, холод, електроенергія) на рівні розподілу (колектора) на базі ультразвукових тепло / холодо лічильників. У кожній зоні комфорту необхідно змонтувати пульт для установки бажаної температури і контролер, інтегрований в загальну систему диспетчеризації. Управління приладом опалення (радіатор з регулюючим клапаном і приводом) і приладом охолодження (фанкойл) одним контролером виключало б можливу розбіжність в їх роботі, що часто буває при роботі приладів «самих по собі» (один гріє, інший тут же охолоджує).

На мою думку, вдалою інвестицією в трьохзірковий готель «Турист» буде придбання тепло- і енергозберігаючих панелей Grow, що в майбутньому дозволить зекономити значні кошти на оплаті комунальних платежів.

Відомо, що з початком опалюваного сезону підвищились тарифи на централізоване опалення і електроенергію. Доцільно вклати інвестиції у автоматизовану систему управління готелем.

2.1.1 Цілі і завдання проекту

Рівень економічного розвитку будь-якої країни на даний час визначається не кількістю видобутих або спожитих паливно- енергетичних ресурсів, а ефективністю їх використання - енергоємністю ВВП, питомими витратами паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виготовленої продукції. Ці показники значно менші у тих країнах, де створено дієві економічні і правові механізми стимулювання енергозбереження, на основі яких виник ринок енергозберігаючих технологій і обладнання, попиту і надання послуг з енергозбереження.

Ціллю проекту є вирішення проблем енергозбереження та економія витрат, що є життєво необхідним і актуальними для будь-якої галузі господарювання, включаючи і готельно-ресторанну сферу.

Стрімко мінливі ціни на енергоносії змушують вносити зміни в системи опалення та гарячого водопостачання, максимально оптимізуючи їх роботу. Показником енергоефективності об'єкта служать втрати теплової енергії з квадратного метра на рік або в опалювальний період. В нашій країні він становить в середньому 100- 120 кВт*год/мІ, що суттєво перевищує середньоєвропейські показники. Основними напрямками раціонального використання енергоресурсів в закладах готельного і ресторанного господарства є економне витрачання теплової і електричної енергії. При цьому оптимальним є комплексне впровадження засобів енергозбереження, які стосуються як окремих підрозділів так і закладу в цілому. На рівні інфраструктури готельно-ресторанних об'єктів дієвим засобом економії енергоресурсів є система автоматизованого управління інженерними системами: опалення, вентиляції та кондиціонування, водопостачання, систем безпеки тощо.

Основними завданнями автоматизованої системи управління готелем BMS є:

- підвищення безпеки,

- поліпшення комфорту

- забезпечення ефективності ресурсоспоживання.

Створюючи автоматичний комплекс, можна виділити такі переваги :

- нівелювання впливом людського фактора за рахунок автоматизації процесів та мінімізації штату високооплачуваного інженерного персоналу;

- виключення нецільового використання ресурсів (води, тепла, електрики);

- отримання можливості максимально швидко реагувати на аварійні збої в роботі інженерних систем, неувага до яких може привести до ризику для життя людей, збитку майна і аварій глобального масштабу.



2.1.2 Опис автоматизованої системи управління готелем

Автоматизація управління готелем забезпечує облік витрат енергоресурсів, діагностику витоків енергоресурсів, скорочення споживання теплової та електроенергії в умовах відсутності відвідувачів, архівування всіх параметрів системи, миттєве сповіщення про аварію за допомогою схеми диспетчеризації, а також шляхом розсилки SMS повідомлень і e-mail. Позитивним результатом при використанні систем автоматизації є забезпечення безпеки відвідувачів і персоналу, забезпечення комфортних кліматичних умов при раціональному використанні енергоресурсів, скорочення матеріального збитку при виникненні нештатних ситуацій завдяки спрацюванню систем захисту і миттєвому повідомленню про аварію і, як свідчать дані випробування систем автоматизації в діючих закладах, скорочення витрат енергоресурсів становить 20-30 %.

Схема роботи BMS [16]

Мозком BMS є центральний комп'ютер, який має комплекс відповідного програмного забезпечення. Центральний комп'ютер об'єднує в єдину мережу локальні контролери. Останні, в свою чергу, служать приймачем для всіляких датчиків і керуючим елементом для інженерного устаткування. Отримуючи певний сигнал від датчика, контролер або посилає необхідну обставинами команду виконавчому пристрою, або відсилає сигнал диспетчеру, на центральний комп'ютер. (Рис. 2.1)



Рис. 2.1. - Принцип дії системи BMS

За допомогою контролерів виробляється автоматичне керування всіма інженерними системами будівлі, наприклад:

- системою вентиляції - інтелектуальна система буде самостійно підтримувати повітря в будівлі на певному рівні свіжості і вологості

- системою опалення - попередньо налаштована система буде автоматично вмикатися в календарному або погодний режим і підтримувати задану температуру, витрачаючи мінімум ресурсів

- системою охолодження - в залежності від пори року або температури повітря за вікном буде запускатися система охолодження - централізоване кондиціювання. Причому, система буде працювати в економічному режимі, підтримуючи задану температуру, але не витрачаючи зайвої енергії

- системами газо- і водопостачання - подача газу і води, наповнення резервуара, моніторинг газових і водних труб будуть проводитися автоматично. При витоку газу або витік води тут же спрацює система оповіщення і буде виведено відповідне повідомлення на монітор диспетчера

- системами електроживлення і освітлення - «розумна» система забезпечить безперервну подачу електроенергії в будівлю. А максимальна економія енергії буде досягнута за допомогою запрограмованих режимів роботи. День, вечір, ніч, будні, свята, вихідні дні - система зможе врахувати всі, включаючи світло там, де це необхідно, і з тією інтенсивністю, яка є оптимальною.

Можна сказати, що автоматична система управління будівлею (готелем) стає необхідністю для власників - як приватної, так і комерційної. Використання BMS підвищує якість життя в готелі і створює чудові умови для роботи. Крім того, автоматична система управління значно скорочує технічні витрати і економить ресурси, в тому числі і людські, і матеріальні.

Таблиця 2.1.

Матриця SWOT-аналізу впровадження автоматизованої системи управління готелем

Сильні сторони	Слабкі сторони
1. Основні потоки енергоресурсами контролюються приладами 2. Інформація про витрати енергоресурсів і аналіз енергоефективності готелю доступна менеджменту готелю 3. Енергетичні баланси готелю дозволяють контролювати втрати енергоресурсів, утримуючи їх в межах технологічних можливостей існуючого обладнання 4. Кількісна оцінка дій персоналу по зниженню енерговитрат, авторизація втрат и економії 5. Зменшення платежів за енергоресурси приблизно на 20% від існуючих об'ємів	1. Значний обсяг початкових інвестицій, додаткові експлуатаційні витрати 2. Поява в службах готелю нових обов'язків і додаткових навантажень з управління енергоефективністю 3. Ускладнення системи управління готелем , нарощування об'єму заходів комп'ютерного моніторинга
Можливості	Загрози
1. Забезпечення переходу до нормативного відпуску енергоресурсів 2. Стимулювання персоналу за фактичну економію енергоресурсів 3. Підвищення конкурентоспроможності готелю «Турист» , займання лідируючих позицій на українському ринку готельних послуг 4. Постійний контроль і зниження витрат холостого ходу, виявлення непрацюючих приладів і устаткування	1. Збільшення на перших етапах конфліктності в службах

Виходячи з даних табл. 2.1, можна зробити висновки:

- для мінімізації початкових інвестицій і додаткових експлуатаційних витрат необхідно визначити оптимальну кількість і розташування точок обліку тільки в місцях, які надають основний вплив на формування собівартості продукції

- для зниження навантажень на обслуговуючий і управляючий персонал необхідно розробити і затвердити методики оцінки енергоефективності, експлуатаційну документацію, провести навчання, а також здійснювати технічний супровід;

- для уникнення конфліктності в службах необхідно розробити інструкціі з посадовими особами для кожної категорії персоналу, який бере участь в енергоменеджменті;

- для посилення переваг застосування BMS необхідно розробити чітку і прозору звітність по кожному фактору сильної сторони;

- для підвищення конкурентноздатності необхідно реалізувати всі можливості, що виникають в результаті застосування BMS, що в підсумку збалансує енергоефективність підприємства при зростанні тарифів на енергоносії, модернізує технології та обладнання.

2.1.3 Маркетингові дослідження ринку інноваційної послуги

Зовнішнє середовище -- це сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо організації умов і чинників. На етапі його аналізу вивчають поточну кон'юнктуру ринку і її визначальні фактори, прогнозують розвиток кон'юнктури [7, c-129].

Аналіз зовнішнього середовища потребує ретельного дослідження факторів прямої (мікросередовища) та опосередкованої (макросередовища) дії. Наприклад, загрозу для підприємства можуть становити не лише конкуренти, а й обмеження патентно-ліцензійного, податкового законодавства. Водночас зміни у законодавстві, що погіршують становище підприємства, можуть бути стимулом для пошуку інновацій, які дадуть змогу компенсувати дію цих загроз.

Для обґрунтованих прогнозів щодо зовнішнього середовища необхідно передусім виокремити фактори, на які організація може впливати. Макрофактори (економічні, політичні, правові, культурні та ін.) однаковою мірою впливають на діяльність усіх готелів і, як правило, є малоконтрольованими, особливо для малих і середніх.

Тому для готелю «Турист» було проведено аналіз макросередовища (Табл. 2.2)

Таблиця 2.2.

Оцінка факторів макросередовища

Сфера середовища	Фактори макросередовища
1	2
Економічні	підвищення рівня інфляції
	фінансова криза України, що має бюджетний характер
	збільшення прямих іноземних інвестицій
	покращення умов оптової та роздрібної торгівлі
	зниження індексу цін промислової продукції
	зростання витрат населення
	збільшення обсягу готельних послуг
	зменшення чисельності персоналу
	розвиток ринкових відносин
	можливість розширення виробництва, збуту
	вихід на нові ринки або сегменти ринку
Політичні	несприятлива політика уряду
	жорстка податкова політика
	перебування держави в перехідному стані
	відсутність політичної стабільності в державі
	недосконала Законодавча база
	низький контроль якості продукції
	зниження курсу національної валюти
	введення в дію несприятливих законодавчих актів для підприємців
Демографічні	зменшення кількості населення в країні
	міграція населення з сіл в міста
	збільшення частки жінок в загальному населенні
	старіння нації
	зменшення частки дітей
	збільшення кількості непрацездатних осіб дорослого віку
	збільшення кількості населення Києва
	збільшення багато національності населення
	збільшення частки трудових ресурсів з вищою освітою на ринку робочої сили
Соціальні	відсутність сприятливих економічних умов, що дозволяють громадянам забезпечувати високий рівень соціального споживання
	високий рівень смертності чоловіків в працездатному віці. брак молодих кваліфікованих робочих
	вивчення і застосування зарубіжного досвіду і використання ефективних методів управління людськими ресурсами
	нестабільність в суспільстві
	підвищення заробітної плати працівників
Науково-технічні	зменшення кількості інноваційно активних підприємств
	значні затрати часу на проведення наукового дослідження
	підвищення оплати праці службовцям за виконання науково-дослідницьких досліджень
	переважання м. Києва та Київської обл. серед інших регіонів за рівнем інноваційної активності
	підвищення частоти проведення конференцій, ярмарок, виставок, як джерела інформації про інновації
	розширення кола постачальників обладнання, матеріалів, компонентів або програмного забезпечення
	зниження фінансування наукомістких галузей
	встановлення зависоких цін на здійснення інноваційної діяльності
	сильна конкуренція на ринку
	складність знаходження партнерів по співпраці
	можливість використання новітніх технологій, обладнання

Виходячи з даних табл. 2.2 можна зробити висновки, що для кожної сфери середовища готелю можна запропонувати такі заходи:

1) для економічних:

- за допомогою вкладеної інвестиції у систему BMS вийти на нові сегменти ринку;

- ведення фінансових операцій, спрямованих на підтримання купівельної спроможності заощаджень.

2) для політичних:

- розробка нових напрямів діяльності;

- переводження чистого прибутку в іноземну валюту;

- підвищити контроль за якістю продукції.

3) для соціальних:

- підвищення рівня витрат на професійну підготовку кадрів;

- страхування працівників.

4) для науково-технічних:

- вкладення інвестицій у інноваційні проекти;

- набування бази надійних партнерів.

Для аналізу рівня конкуренції в конкретному сегменті ринку доцільно розробити конкурентний профіль підприємства. Щоб визначити конкурентний статус готелю «Турист» потрібно оцінити в балах (від 1 до 5) його позицію серед конкурентів (табл.2.3) - тобто підприємств, які надають аналогічні послуги в даному сегменті ринку на даній території:

Таблиця 2.3.

Бальна оцінка головних позицій готелю «Турист» серед конкурентів

Показники	Готель «Турист»	Готель «Братислава»	Арт-готель «Баккара»
1	2	3	4
Місце розташування	5	4	4
Асортимент додаткових послуг	4	4	4
Якість основних послуг	4	5	4
Спеціалізація	3	3	4
Популярність серед населення	3	5	4
Рівень професіоналізму персоналу	5	5	4
Якість рекламних засобів	5	4	4
Цінова політика	5	5	5
Середнє значення	4,25	4,37	4,1

Виходячи з даних табл. 2.3, можна зробити висновки, що готель «Турист» йде пліч о пліч зі своїми головними конкурентами. У готеля дуже вдале місце розташування - біля станції метро «Лівобережна», з якої хороша транспортна розв'язка до багатьох куточків Києва. У кожному великому місті є готель під назвою «Турист», тому і готель з аналогічною назвою є загальновідомим і у місті Київ. Готель має демократичні ціні і професіональний персонал. Але він також не є популярним серед населення, а також не має чіткої спеціалізації. Тому керівництву готелем слід прийняти кардинальних заходів, щоб вирватись у лідери серед конкурентів. Вклавши інвестиції у автоматизовану систему управлінням готелем BMS, у готелю «Турист» з'явится ряд конкурентних переваг.

2.2 Моделювання виробничо-сервісного процесу інноваційного послуги

Факт зведення інтелектуального готелю (від англ. Intelligent Building) характеризує професійний рівень компанії - системного інтегратора, вимагає від її фахівців знань інженерних систем, вміння об'єднувати їх у єдиний комплекс. Як і будь-яка сучасна будівля, має системи енергопостачання, освітлення, вентиляції, кондиціонування,водопостачання, опалення, каналізації, вертикального транспорту, безпеки, зв'язку, комп'ютерних, телекомунікаційних та телемовних мереж, моніторинг. Контроль і керування роботою цих систем здійснює єдина система диспетчеризації (або в англійській термінології Building Management System, BMS) - система управління будівлею [13, c-43].

В якості системи диспетчеризації будівлі готелю буде застосовано рішення на базі ПО METASYS та мережевих процесорів. Це пов'язано з тим, що METASYS є однією з платформ: апаратно-програмної системи управління будівлею, яка є ядром інтелекту, дозволяє управляти системами життєзабезпечення і контролювати всі інженерні точки будівлі. Через розподілені мережеві процесори NCM (Network Control Module) і мережі LonWork і BACNet вона об'єднує всі системи життєзабезпечення інтелектуального готелю в єдину відмовостійку архітектуру. Система METASYS забезпечує не тільки централізований моніторинг, диспетчеризацію і керування обладнанням інженерних систем, а й економію споживаної електроенергії.

У готелі «Турист» BMS виконуватиме такі функції:

· обробляти поточну інформацію і управляти інженерними системами будівлі та їх обладнанням відповідно до заданих режимів роботи;