Фінансування капітальних вкладень

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів і кредиту

Курсова робота з дисципліни: «Фінанси підприємства»

На тему: «Фінансування капітальних вкладень»

Житомир 2015



Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи фінансування капітальних вкладень

1.1 Сутність і склад капітальних вкладень

1.2 Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

1.3 Показники стану та ефективності використання основних засобів

2. Практичні питання фінансування капітальних вкладень

2.1 Організаційно-правова характеристика підприємства

2.2 Аналіз діяльності ПАТ «Полтавський ГЗК»

2.3 Оцінка фінансового стану ПАТ «Полтавський ГЗК»

3. Шляхи удосконалення фінансування капітальних вкладень

3.1 Ризики і перспективи активізації інвестиційної діяльності в Україні

3.2 Формування інвестиційної стратегії промислового підприємства

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додаток



Вступ

Актуальність теми. Сучасний стан виробничо-господарської діяльності промислових підприємств характеризується істотною зміною умов їх функціонування, що пов'язано з розвитком товарно-грошових відносин, різноманітністю форм власності, конкуренцією, збільшенням рівня ризику. Такий стан вимагає відповідного механізму управління виробничо-господарською діяльністю підприємства та методів реалізації його основних функцій.

Дослідження питань, пов'язаних з інвестуванням, завжди знаходилося в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються саме глибинних основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому.

У сучасних же умовах господарювання інвестиції виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного переоснащення підприємств. При цьому поновлення нормальної інвестиційної діяльності в Україні є одним з основних напрямків стабілізації й розвитку ринкової економіки, для якої головними є товарно-грошові відносини. Тому на перший план виходять питання фінансового забезпечення інвестиційної діяльності.

Питанням дослідження різних підходів щодо підвищення ефективності фінансового забезпечення інвестиційної діяльності присвячено ряд робіт зарубіжних і вітчизняних учених-економістів: Александера Г., Беа Ф., Бромвіча М., Васюренка О., Гітмана Л., Губського Б., Дедікова О., Діхтла Е., Дзюбика С., Друкера П., Завліна П., Золотарьова А., Ковальова В., Крейніної Н., Крушвіца Л., Лапко О., Лисяк Л., Морріса Д., Науменкової С., Поручніка А., Стоянової О., Татаренко Н., Фролова П., Хаймана Д., Хейя Д., Шарпа У., Шумпетера Й. та ін.

Разом із цим вивчення й аналіз опублікованих за даною проблематикою робіт дозволили зробити висновок про те, що питання формування методичних підходів щодо вирішення задачі підвищення ефективності фінансового забезпечення інвестиційної діяльності недостатньо розроблені як у науковому, так і в організаційно-практичному аспектах, особливо в умовах невизначеності.

Метою дослідження є обґрунтування і розробка методичних підходів і рекомендацій, пов'язаних з фінансуванням капітальних вкладень та системою заходів щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення інвестиційної діяльності..

Поставлену мету передбачається досягти в результаті:

- аналізу і узагальнення наукових підходів до визначення сутності та складу капітальних вкладень;

- визначення основних показників стану та ефективності використання основних засобів;

- проаналізувати діяльність ПАТ «Полтавський ГЗК»;

- оцінити фінансовий стан ПАТ «Полтавський ГЗК»;

- визначити ризики і перспективи активізації інвестиційної діяльності;

- сформувати пропозиції щодо удосконалення фінансування капітальних вкладень.

об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність вітчизняних промислових підприємств.

Предметом дослідження є фінансове забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств у умовах становлення ринкових відносин.

Методи дослідження. В процесі дослідження застосовувались загальнонаукові методи та прийоми (методи теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття змісту і сутності основ понятійного апарату теорії фінансового забезпечення інвестиційної діяльності; статистичний і графічний аналіз - для вивчення діяльності ПАТ «Полтавський ГЗК»; формалізації та економіко-математичного моделювання - для оцінки фінансової ефективності інвестиційних рішень).

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі і нормативні акти України, вітчизняні та зарубіжні наукові публікації, статистичні відомості, офіційна статистична звітність суб'єктів господарювання.



1. Теоретичні основи фінансування капітальних вкладень

1.1 Сутність і склад капітальних вкладень

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку: «Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва (діяльності) або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)».

Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.

Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.

Невиробничі основні засоби -- це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства. фінансування капітальний інвестиційний

На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.

Співвідношення окремих груп основних виробничих засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних вироб-ничих засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.

На рис 1.1 наведено склад основних виробничих засобів підприємства.

Рис. 1.1. Склад основних виробничих засобів підприємств [34]

Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 -- будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;

Група 2 -- автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації; інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання, устаткування та приладдя;

Група 3 -- інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2, а саме: робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади.

Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих засобів. Поліпшити структуру основних виробничих засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.

Відтворення основних виробничих засобів -- це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

Процес відтворення основних виробничих засобів має низку характерних ознак, зокрема:

1) основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

2) у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;

3) нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію;

4) основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду.

У процесі господарської діяльності кругооборот основних виробничих засобів проходить три стадії.

Оборот основних виробничих засобів показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Оборот основних виробничих засобів на підприємстві [33]

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних виробничих засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні виробничі засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообороту основних виробничих засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.

На другій стадії відбувається перетворення частини основних виробничих засобів, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних виробничих засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних виробничих засобів на нові за рахунок нарахованого зносу основних засобів.

Просте відтворення основних виробничих засобів здійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або застарілих основних виробничих засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

За простого відтворення у кожному наступному циклі відбувається створення основних виробничих засобів у попередніх обсягах та з однаковою якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних виробничих засобів. Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.

Необхідність оновлення основних виробничих засобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.

Капітальні вкладення -- це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів.

Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто обрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення. Бюджет капітальних витрат включає такі дані:

первісну вартість усіх основних засобів на початок планового періоду;

наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;

суму амортизаційних відрахувань, яку буде нараховано протягом планового періоду;

орієнтовний підрахунок вартості устаткування, яке підлягає заміні або продажу протягом планового періоду;

орієнтовну суму амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби протягом планового періоду;

вартість основних засобів та суму амортизаційних відраху-вань, яка буде в підприємства на кінець планового періоду.

Вихідними передумовами розробки бюджету капітальних вкладень є:

а) календарний план реалізації інвестиційного проекту;

б) бюджетні заявки на виконання окремих видів робіт і придбання матеріалів, механізмів, устаткування, розроблених виконавцями окремих функціональних блоків проекту;

в) загальна стратегія фінансування інвестиційного проекту;

г) попередній графік потоку інвестиційних витрат, складений на етапі розробки бізнес-плану проекту;

д) фінансовий стан інвесторів проекту.

Бюджет капітальних вкладень включає два розділи: І розділ -- «Капітальні витрати», ІІ розділ «Надходження коштів».

Під час розробки розділу «Капітальні витрати» передбачається здійснити такі розрахунки:

1) виділення із загального обсягу інвестиційних витрат тієї частини, яка належить до поточного періоду. Це здійснюється в тому разі, коли тривалість реалізації інвестиційного проекту перевищує один рік;

2) уточнення обсягу інвестиційних витрат поточного року з урахуванням корективів, які вносяться підрядчиком у технологію робіт;

3) уточнення обсягу і структури капітальних витрат у зв'язку зі зміною індексу цін після затвердження показників бізнес-плану проекту;

4) уточнення первісного обсягу капітальних витрат з урахуванням резерву фінансових коштів, передбачених у контракті з підрядчиком на покриття непередбачених витрат. Обсяг цього резерву в процесі розробки бюджету капітальних вкладень має визначитися з урахуванням тільки тих витрат, які відображені в первісній оцінці інвестиційних ризиків.

Процес розробки розділу «Надходження коштів» передбачає, як правило, такі етапи:

1) уточнення загального обсягу надходження коштів з метою збалансування цього показника з показником загального обсягу капітальних витрат, які відображені в першому розділі бюджету;

2) уточнення структури джерел надходження коштів у разі зміни обсягу капітальних витрат;

3) забезпечення узгодження обсягу надходження коштів за окремими періодами формування дохідної частини бюджету з обсягом капітальних витрат, передбачених в окремі періоди згідно з календарним планом здійснення робіт.

Бюджет капітальних вкладень, як і календарний план, розробляється спочатку на наступний рік у розрізі кварталів, а потім у рамках наступного кварталу деталізується в розрізі місяців.

На підставі бюджету капітальних витрат приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень.

За складання бюджету капітальних витрат і здійснення капітальних вкладень, треба враховувати їхню структуру. Розрізняють технологічну та відтворювальну структури капітальних вкладень.

Технологічна структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких витрат:

будівельні роботи;

придбання устаткування, інструментів та інвентарю;

монтаж устаткування;

проектно-дослідні роботи;

інші витрати.

1.2 Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень. Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів (рис. 1.3).

Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема: від оподаткування доходів підприємства; темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; відсоткової політики комерційних банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.

Найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування капітальних вкладень. Тоді основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз:

по-перше, можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень;

по-друге, можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов'язаного із подорожчанням капітальних витрат.

Не слід забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування капітальних вкладень може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.

Фінансовий менеджер повинен визначити граничний розмір капітальних витрат виходячи з розміру та питомої ваги кожного джерела фінансування, які можна залучити для здійснення капітальних вкладень.

Рис. 1.3. Склад джерел фінансування капітальних вкладень на підприємстві [14]

Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути:

1) власні фінансові ресурси;

2) позичені фінансові ресурси;

3) кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів;

4) кошти державного бюджету та місцевих бюджетів;

5) кошти іноземних інвесторів.

Власні фінансові ресурси включають внески засновників підприємства, амортизаційні відрахування; прибуток, який використовується у вигляді засобів, резервів у процесі господарської діяльності.

Грошова частина внесків власників підприємства передовсім спрямовується на придбання основних засобів.

Сума амортизаційних відрахувань, що спрямовується на капітальні вкладення, залежить від балансової вартості основних засобів, норм амортизаційних відрахувань, структури основних виробничих засобів.

Сума прибутку, що використовується на капітальні вкладення, залежить від розміру прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Коли капітальне будівництво здійснюється господарським способом, у підприємства утворюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. До них належать: мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві, планові нагромадження від виконання будівельно-монтажних робіт господарським способом та економія від зниження їх собівартості.

Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві є джерелом фінансування капітальних вкладень тоді, коли в процесі будівництва скорочується потреба в оборотних коштах на плановий період. Оборотні кошти необхідні будовам для створення запасів устаткування, придбання матеріалів, для витрат майбутніх періодів та формування незавершеного виробництва. Крім того, необхідно враховувати, що протягом планового періоду може статися приріст (зниження) стійкої кредиторської заборгованості. До її складу включають: заборгованість підрядним організаціям та постачальникам, строк сплати якої не настав; нормальну перехідну заборгованість робітникам та службовцям із заробітної плати; резерв для наступних платежів. Приріст такої заборгованості означає зменшення потреби в коштах для фінансування капітальних вкладень, а скорочення кредиторської заборгованості призводить до збільшення такої потреби.

Планові нагромадження включають у кошториси будівництва за визначеними нормами (відповідно до собівартості будівельно-монтажних робіт) і враховують у джерелах фінансування капітальних вкладень, які виконуються господарським способом. Планові нагромадження у вигляді прибутку включаються в кошторис будівництва в розмірі 30% собівартості будівельно-монтажних робіт або 28,3% кошторисної вартості. Економія від зниження вартості будівельно-монтажних робіт досягається в результаті здійснення заходів для зниження планової собівартості будівництва.

Позичені та залучені кошти використовуються підприємством за браком власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення.

До позичених та залучених коштів належать: довгострокові банківські кредити; позики інших підприємств; кошти від випуску векселів та інших боргових зобов'язань; кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству; фінансування з благодійних засобів; іноземні інвестиції.

За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об'єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за об'єкт будівництва покладається на генерального підрядчика, який виконує основні будівельні роботи, а для проведення спеціальних робіт (електромонтажні, санітарно-технічні) залучає за окремим договором спеціалізовані підрядні організації.

Підприємство-замовник і підрядчик укладають договір на будівництво із зазначенням: форми розрахунків; договірної вартості будівництва; об'єктів будівництва із вказівкою на наявність проекту й кошторису для кожного об'єкта; джерел фінансування будівництва; обсягів незавершеного будівництва, які є на день укладання договору; інвентарної вартості об'єкта; переліку підрядчиків і підрядних робіт та інших необхідних даних.

Фінансування будівництва й розрахунки згідно з договором можуть мати форму авансових платежів за виконані елементи робіт або здійснюватися після завершення робіт на об'єкті будівництва.

Договірна вартість будівництва розраховується на підставі вартості, яка визначається згідно з проектом, тобто на підставі фіксованої ціни та договірних умов її зміни із зазначенням потрібних коефіцієнтів, індексів та інших критеріїв.

1.3 Показники стану та ефективності використання основних засобів

Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

У процесі виробництва основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних засобів ви¬значається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних засобів.

По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні засоби.

По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених з виробничого процесу основних засобів або для вкладання коштів у нові виробництва.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства основними засобами; 2) стан основних засобів; 3) ефек¬тивність використання основних засобів (рис. 1.4).

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

Рис. 1.4. Показники забезпечення, стану та ефективності використання основних засобів [34]

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість -- до зменшення.

Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності працівників підприємства.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів (див. рис. 1.4).

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів.

, (1.1)

де Кз -- коефіцієнт зносу основних засобів;

Зо -- сума зносу основних засобів;

Фк -- балансова вартість основних засобів.

Показник зносу основних засобів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних засобів.

Коефіцієнт придатності основних засобів розраховується за формулами:

К_п = 1 - К_з , або К_п = 100% - К_з, (1.2)

де Кп -- коефіцієнт придатності основних засобів;

Кз -- коефіцієнт зносу основних засобів.

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнти оновлення та вибуття розраховуються за формулами:

, (1.3)

, (1.4)

Ко -- коефіцієнт оновлення основних засобів;

Фу -- вартість введених основних засобів за звітний період;

Кв -- коефіцієнт вибуття основних засобів;

Фв -- вартість виведених основних засобів за звітний період.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання. Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основних засобів перевищує вартість вибулих основних засобів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів.

(1.5).

До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

, (1.6)

де Фв -- фондовіддача основних засобів;

Вп -- вартість виробленої продукції за звітний період;

Фк -- балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

100%, (1.7)

де Рф -- рентабельність основних засобів;

Пз -- загальний прибуток за звітний період;

Фк -- балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Абсолютним показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів.

До показників ефективності використання основних засобів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних засобів у їх загальній сумі.

Формули розрахунку показників забезпечення стану й ефективності використання основних засобів та їхню характеристику наведено в табл. 1.1.

Таким чином, покращення використання основних фондів сприяє вирішенню широкого кола економічних проблем, спрямованих на підвищення ефективності виробництва: збільшення обсягів випуску продукції, зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, економію капітальних вкладень та підвищення доходності підприємства.



Таблиця 1.1 Узагальнені показники оцінки ефективності використання основних засобів [34]

Показник	Формула розрахунку	Характеристика
1. Фондомісткість		Характеризує забезпеченість підприємства основними засобами
2. Фондоозброєність		Показує величину основних засобів на одного працівника
3. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства		Відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства
4. Коефіцієнт зносу основних виробничих засобів		Показує ступінь зносу основних виробничих засобів
5. Коефіцієнт придатності основних виробничих засобів	1 - Кз	Відображає частину основних засобів, придатну для експлуатації
6. Коефіцієнт оновлення основних виробничих засобів		Показує частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів
7. Коефіцієнт вибуття основних виробничих засобів		Характеризує інтенсивність вибуття основних виробничих засобів
8. Коефіцієнт приросту основних виробничих засобів		Показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого періоду
9. Фондовіддача		Характеризує ефективність використання основних виробничих засобів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих засобів
10. Рентабельність основних виробничих засобів	100%	Визначає ступінь використання основних виробничих засобів

Примітки: Ф_к -- балансова вартість основних виробничих засобів; В_п -- вартість виробленої продукції; Ф_з -- залишкова вартість основних виробничих засобів; М -- вартість майна підприємства; З_о -- сума зносу основних виробничих засобів; Ч -- середньооблікова чисельність працівників; Ф_у -- вартість уведених основних виробничих засобів; Ф_в -- вартість виведених основних виробничих засобів; К_з -- коефіцієнт зносу основних виробничих засобів; П_з -- загальний прибуток підприємства.

Аналіз підходів до визначення капітальних інвестицій дає змогу стверджувати, що удосконалення та розробка нових методів і підходів щодо підвищення ефективності фінансового забезпечення інвестиційної діяльності взаємозалежно з дослідженням теоретичної сутності і ролі інвестицій в умовах становлення і розвитку ринкової економіки

Найбільш стійким власним джерелом інвестиційних ресурсів для розвитку підприємств є амортизаційний фонд, який у сучасних умовах втратив своє значення через прагнення підприємств знизити собівартість і ціну продукції за рахунок зменшення обсягів амортизації. Для надання амортизаційним відрахуванням провідної ролі у формуванні й використанні власних інвестиційних ресурсів на відновлення діючої виробничої бази запропоновано ряд заходів, основними з яких є: надання можливості підприємствам усіх форм власності права самостійно встановлювати і використовувати амортизаційний фонд, норми амортизаційних відрахувань, установлювати терміни використання основних засобів на основі застосування методів експертної оцінки й економіко-математичного моделювання.

Показники, які одержані при розрахунку впливу факторів на зміну показників ефективності використання основних засобів є умовні. Адже будь-яке зростання основних засобів розглядається як фактор, який знижує фондовіддачу, проте в умовах технічного прогресу ріст основних засобів, особливо їх активної частини є закономірним явищем, тому керівництво повинно прагнути до ефективного його використання.

При оцінці ефективності використання основних засобів необхідно враховувати особливості господарської діяльності, форму власності та стратегічну мету підприємства.



2. Практичні питання фінансування капітальних вкладень

2.1 Організаційно-правова характеристика підприємства

ПАТ «Полтавський ГЗК» є один з найбільших виробників залізорудної сировини (табл. 2.1). З виробництва залізорудного концентрату підприємство посідає третє місце в Україні, з виробництва залізорудних окатишів - друге. Частка обсягу вироблених окатишів на українському ринку складає 46,5%. Комбінат є основним експортером залізорудної сировини в Україні (85%).

Таблиця 2.1.

Ознака	Зміст
Повна назва підприємства:
- українською мовою	Публічне акціонерне товариство «Полтавський гiрничо-збагачувальний комбiнат»
- англійською мовою	Public joint-stock company « Poltavsky GZK «
Код за ЄДРПОУ	00191282
Вид економічної діяльності: - код за КВЕД: - найменування:	07.10 Добування залізних руд
Юридична адреса	39802, м.Комсомольськ, Полтавська обл., вул.Будівельників, 16
Офіційний сайт	http://ferrexpo.ua/
Дата створення (реєстрації)	05.01.1995 р.
Ключовий власник	FERREXPO AG (97,31 % акцій)
Організаційно-правова форма	Публічне акціонерне товариство
Вищий орган керівництва	Загальні збори акціонерів
Контрольний орган керівництва на підприємстві	Наглядова рада та Ревізійна комісія
Виконавчий орган	Правління
Керівник	Заступник голови правління з фінансових питань - Кладієв Микола Анатолійович
Біржа	ПрАТ «Фондова біржа ПФТС»

Загальні відомості про ПАТ «Полтавський ГЗК» *

ПГЗК заснований в 1970 році. У 1994 році підприємство перетворено у ПАТ «Полтавський ГЗК», а в 1995-2001 роках - повністю приватизовано. Ferrеxpo PLC володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 97,31% акцій Полтавського ГЗК.

Виготовляти залізорудні окатки підприємство почало 36 років тому. На комбінаті залізорудні окатиші виробляються на єдиній в країнах СНД системі «решітка-трубчаста піч - кільцевий охолоджувач» виробництва США. Виробництво окатишів - це агрегований процес обробки залізних руд, в результаті якого подрібнені частинки концентрату перетворюються в грудочки сферичної форми необхідного розміру, готові до безпосередньої подачі в доменну піч. Процес виробництва окатишів включає отримання залізорудного концентрату, підготовку шихтових матеріалів, отримання сирих окатишів і їх термічну обробку. 99% своєї продукції Полтавський ГЗК експортує за кордон. За всю історію ГЗК виготовив понад 250 млн тонн окатків. 2012-го року комбінат досяг нового виробничого рекорду -- підняв із кар'єру мільярдну тонну залізної руди.

З метою отримання конкурентних переваг ПАТ «Полтавський ГЗК» на зовнішньому і внутрішньому ринках залізорудної сировини і поліпшення матеріального становища та соціальних умов працівників комбінату, керівництво комбінату ставить перед колективом такі завдання:

1.Забезпечити конкурентоспроможність продукції комбінату на світовому ринку залізорудної сировини за рахунок впровадження сучасних енергозберігаючих технологій, зниження витрат на виробництво, впровадження сучасного економічного, високопродуктивного обладнання, поліпшення металургійних властивостей залізорудних окатків.

2.Збільшити обсяги виробництва залізорудних окатків до річного показника в 12 млн. т. з фактичними обсягами не менше 11,5 млн.т окатків у 2014 році. Виробити з власної сировини не менше 8,1 млн. т. окатків (з вмістом Fe 63,48 %) за умови забезпечення професійної безпеки, охорони здоров'я працівників комбінату і мінімального негативного впливу на навколишнє середовище.

3.Виконати (згідно з договорами) відвантаження залізорудних окатків, які відповідають вимогам та очікуванням замовників, на 100 %.

4.Впровадити організаційно - технічні заходи за «Програмою поліпшення бізнесу», спрямовані на реалізацію виробничої програми, економію газу, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що дозволить знизити витрати на виробництво продукції не менше ніж на 80 млн. грн.

5.Завершити будівництво та ввести в експлуатацію в IV кв. 2014 року ділянку флотації №3 .

6.Довести виробництво високоякісної продукції (окатків з флотаційного концентрату) до 5,8 млн. т. з вмістом Fe 65%.

7.Продовжити вдосконалення відповідно до вимог міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9001:2009 системи управління якістю, що забезпечить подальше просування продукції комбінату на світовому ринку, зміцнить довіру споживачів.

За 5 останніх років промислова група Ferrexpo, до якої входить Полтавський ГЗК, інвесутвала мільярд фунтів стерлінгів у розвиток своєї виробничої бази. Досягнення високих показників роботи затверджує рентабельність цих інвестицій, вважає Рада директорів компанії «Ferrexpo Plc».

Система корпоративного управління, що побудована в Товаристві, включає в себе Загальні збори акціонерів, Наглядову Раду, Ревізійну комісію і колегіальний виконавчий орган (Правління) і представлена на рис 2.2.

Вищим органом управління ПАТ «Полтавський ГЗК» є збори акціонерів. На період мiж зборами діяльність Товариства забезпечується Наглядовою Радою та Правлінням Товариства.

Рис. 2.1. Органи управління ПАТ «Полтавський ГЗК»

ПАТ «Полтавський ГЗК» - це гірничовидобувне підприємство з повним циклом: від видобування до переробки руди i випуску підготовленої сировини ( залізорудних окатків) для доменного виробництва. Технологічна лінія виробництва кінцевої продукції включає в себе 7 основних виробничих пiдроздiлiв:

1. Дніпровське рудоуправління - розробка кар'єру (видобування i вивіз руди), проведення гірничих робіт.

2. Спеціалізований цех проведення вибухових робіт - організація вибухів у кар'єрі.

3. Гірничотранспортний цех - транспортування автосамоскидами руди i вивезення пустої породи у відвал.

4. Залізничний цех - транспортування руди i пустої породи залізничним транспортом.

5. Дробильно-збагачувальна фабрика - подрібнення та збагачення руди.

6. Цех виробництва окатків (ЦВО) - виробництво окатків.

7. Цех шламового господарства збагачувальної фабрики - транспортування пульпи до ЦВО, транспортування відходів виробництва до шламосховища та постачання технічної води виробничим підрозділам.

Крiм основних пiдроздiлiв комбінат має 16 допоміжних цехів, 8 обслуговуючих пiдроздiлiв.

Станом на 31.12.2013 року комбінат є учасником iз значною часткою володіння в наступних підприємствах:

- Дочірнє підприємство «Ферротранс», яке здійснює ремонт і технічне обслуговування залізничного рухомого складу, виробництво будівельних металевих конструкцій (шпал), організація перевезення вантажів. Частка у статутному капіталі - 100,00%.

- ТОВ «Об`єднана енергетична компанія» займається впровадженням проекту виробництва електроенергії для потреб комбінату і міста.

- ТОВ «Нова-Логістика» займається транспортним обробленням вантажів та організацією перевезення вантажів комбінату. Частка у статутному капіталі - 51%.

- ТОВ «ТIС-РУДА» займається транспортно-експедиційним обслуговуванням зовнiшньоторгiвельних та транзитних вантажів, фрахтуванням національних та іноземних суден. Частка у статутному капіталі - 49,9%.

2.2 Аналіз діяльності ПАТ «Полтавський ГЗК»

Підняття з глибин української землі тисячі мільйонів тонн залізної руди - досягнення, що надає силу для нових злетів. Полтавський ГЗК у своєму руднику має ще 1,5 мільярда тонн руди, з якої підприємство готове виготовляти високоякісну, затребувану на світових ринках продукцію (табл. 2.2).

В даній таблиці зазначаються основні види продукції, які складають більше 5% від загального обсягу виробленої продукції в грошовому вимірі.

Основним видом продукції є залiзоруднi офлюсовані окатки. Технологічний процес виробництва окатків складається з таких етапів: видобування залізної руди у кар'єрі, подрібнення руди, збагачення та виробництво концентрату, обпалення та виробництво окатків.



Таблиця 2.2 Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції за 2011-2013 р.

№ з/п	Основний вид продукції	Обсяг виробництва	Обсяг реалізованої продукції
		у натуральній формі, тис тонн	у грошовій формі (тис.грн.)	у відсотках до всієї виробленої продукції	у натуральній формі (, тис тонн	у грошовій формі (тіс. грн.)	у відсотках до всієї реалізованої продукції
1	2	3	4	5	6	7	8
2011	окатки	9668,2	9140946,9	99,62	9864,1	9200272,1	99,60
2012	окатки	9638,1	7464150,6	99,72	9777,9	7658201,7	99,69
2013	окатки	10550,1	5478154,9	99,8	10365,5	8289060,9	99,8

Минулий 2013 рік був успішним для ВАТ « Полтавський ГЗК», не дивлячись на складне фінансово-економічне становище в Україні та країнах ЄС. Завдяки злагодженій та ефективній роботі всього колективу комбінату вироблено:

- залізорудних окатків 10813,1 тис. т (з них 4988 тис.т з вмістом Fe 65%), у т. ч. із власної сировини 8398,4 тис.т,

- добуто руди 30210,9 тис.т,

- виконано розкривних робіт в обсязі 28846,4 тис.м.³, що вище плану на 846 тис. м³ (3%).

У порівнянні з 2012 р. ріст обсягів виробництва склало: окатків 1123,1 тис.т (11,6 %), в т.ч. високоякісних з вмістом Fe 65% 814,7 тис.т (19,5%), видобутку руди 450 тис.т. ( 1,5 %). Відвантаження залізорудних окатків споживачам було виконано відповідно до вимог контрактів.

У 2013 році Товариство відвантажило споживачам 10 519 тис. т окатків, з них флотаційних окатків - 4737,9 тис.т, що склало 45% від загального обсягу збуту. 99,93 % виробленої продукції комбінат експортував до країн Східної та Центральної Європи (Австрії, Чехії, Словаччини, Сербії, Німеччини), а також до Туреччини, Китаю та Японії. Решту 0,07% продукції було відвантажено на внутрiшнiй ринок.

Експортний напрямок виробництва обумовлений такими факторами:

- географiчне положення (розташований близько до країн Східної Європи);

- надiйнi i довгострокові стосунки з європейськими та азіатськими споживачами;

- високі металургійні якості окатків: вміст заліза у офлюсованих окатках 65-66%,

- особливо міцні - міцність на стиск складає більш 250 кгс/окат.; такi, що практично не руйнуються при багатократних перевантаженнях i транспортуванні на далекі вiдстанi;

- з низьким вмістом дріб'язку - до 2,5%;

- рівним гранулометричним складом - до 96% класу 9-16 мм.;

- екологічно чисті, що забезпечують у процесі доменної плавки зменшення викидів у повітря.

Основним клієнтом з купівлі окатків Товариства є європейський трейдер залізорудної сировини, зареєстрований у Швейцарії, який постачає окатки металургійним заводам Центральної і Східної Європи, Туреччини та країн Азії. Відвантаження окатків на експорт комбінат виконує залізничним транспортом через прикордонні переходи (Ренi - Галац, Батєво - Захонь, Чоп - Чиєрна) та водним транспортом через порти Южний та Ізмаїл. Погодження цін з покупцями окатків відбувається щоквартально, що обумовлено нестабільністю попиту на залізорудну сировину та зміною підходів щодо ціноутворення протягом 2013 року. Інформація про джерела сировини, їх доступність та динаміку цін в 2013 році

В структурі собівартості реалізованої продукції значну частку становлять сировина і матеріали, електроенергія та газ (рис 2.2).

Рис. 2.2 Структура собівартості реалізованої продукції, %

Інформація про основні засоби ПАТ «Полтавський ГЗК» представлена в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Інформація про основні засоби ПАТ «Полтавський ГЗК» в 2013 році

Найменування основних засобів	Власні основні засоби (тис. грн.)	Орендовані основні засоби (тис. грн.)	Основні засоби, всього (тис. грн.)
	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду
1. Виробничого призначення:	3241448	5193700	0	0	3241448	5193700
будівлі та споруди	1118848	2235696	0	0	1118848	2235696
машини та обладнання	975839	1120518	0	0	975839	1120518
транспортні засоби	1101745	1778779	0	0	1101745	1778779
інші	45016	58707	0	0	45016	58707
2. Невиробничого призначення:	56395	53742	0	0	56395	53742
будівлі та споруди	51038	47346	0	0	51038	47346
машини та обладнання	1545	2143	0	0	1545	2143
транспортні засоби	233	359	0	0	233	359
інші	3579	3894	0	0	3579	3894
Усього	3297843	5247442	0	0	3297843	5247442

Згідно з фінансовою звітністю, складеною за міжнародними стандартами (МСФО), первинна вартість основних засобів (в т.ч. малоцінні необоротні матеріальні активи) станом на 31.12.2013 р. складає 7 125 097 тис. грн., знос 1 852 150 тис. грн. За бухгалтерськими даними станом на 31.12.2013 р. знос основних засобів склав: будівлі та споруди - 15%, машини та обладнання - 47%, транспортні засоби - 19%, інші засоби (в т.ч. малоцінні необоротні матеріальні активи) - 40%. Станом на 31.12.2013 р. загальна вартість переданих Товариством у заставу основних засобів складає: первинна вартість 2 071 404 тис.грн., знос 60 831 тис. грн., остаточна вартість 2 010 573 тис.грн.

Ключові показники діяльності ПАТ «Полтавський ГЗК» представлені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Основні економічні показники діяльності ПАТ «Полтавський ГЗК»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 до 2011 рр.
				+/-	%
Обсяг виробництва продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	6412418,3	9140946,9	7464150,6	1051732,3	16,4
Обсяг реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	6295253,7	9200272,1	7658201,7	1362948	21,7
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	6269871	9205516	7740662	1470791	23,5
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	3806183	4678846	5255775	1449592	38,1
Валовий прибуток, тис. грн.	2463688	4526670	2484887	21199	0,9
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	737841	2237620	385759	-352082	-47,7
Середньооблікова чисельність працівників, чол.	7984	8031	8105	121	1,5
Середньорічна вартість: - необоротних активів, тис. грн.	3486666	4188020	6320094	2833428	81,3
- оборотних активів, тис. грн.	2207501	3713890	4115491,5	1907990,5	86,4
Фондовіддача, грн.	1,8	2,2	1,2	-0,6	-33,3
Продуктивність праці, тис. грн. / чол.	785,3	1146,2	955	169,7	21,6
Тривалість одного обороту оборотних засобів, дні	129	144	189	60	46,5
Рентабельність підприємства, %	13	28,3	3,7	-9,3	-71,5

Відповідно до проведеного аналізу спостерігається тенденція до зростання основних індикаторів діяльності компанії, зокрема обсягів виробництва, реалізованої продукції, валового та чистого прибутку, проте рентабельність діяльності підприємства скоротилась у зв'язку зі зміною кон'юнктури на зовнішніх ринках.

2.3 Оцінка фінансового стану ПАТ «Полтавський ГЗК»

Необоротні активи є однією зі складових ресурсного потенціалу підприємства, стан та ефективність використання яких безпосередньо впливають на ефективність його функціонування.

Першочерговим завданням в управління потенціалом необоротних активів підприємства є оцінка контрольованих ним ресурсів (табл. 2.5)

Таблиця 2.5 Показники майнового потенціалу ПАТ «Полтавський ГЗК»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відхилення 2013 р. до 2011 р.
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	+/-	%	п.с.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
I. Необоротні активи	3616592	55,8	4932850	53	7062628	61,8	3446036	95,3	6
Нематеріальні активи	14333	0,2	18224	0,2	25505	0,2	11172	77,9	0
Незавершене будівництво	843682	13	1400630	15,1	1063830	9,3	220148	26,1	-3,7
Основні засоби	2537232	39,1	3163922	34	5247442	45,9	2710210	106,8	6,8
Довгострокові фінансові інвестиції	152106	2,4	138533	1,5	313333	2,7	161227	106	0,3
Довгострокова дебіторська заборгованість	71	0,001	71	0	0	0	-71	0	0
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	0	0	53893	0,6	0	0	0	0	0
Відстрочені податкові активи	69168	1,1	157577	1,6	225068	2	155900	225,4	0,9
Інші необоротні	0	0	0	0	187450	1,6	187450	-	1,6
II. Оборотні активи	2868906	44,2	4373431	47	4370785	38,2	1501879	52,4	-6
Запаси	534409	8,2	590690	6,3	712456	6,2	178047	33,3	-2
Незавершене виробництво	66980	1	89404	1	130811	1,4	63831	95,3	0,4
Готова продукція	187793	2,9	171133	1,8	116388	1	-71405	-38	-1,9
Товари	778	0,01	940	0,01	525	0,05	-253	-32,5	0,04
Векселі одержані	0	0	117	0,01	0	0	0	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	294686	4,5	1110567	12	234829	2,1	-59857	-20,3	-2,4
Дебіторська заборгованість за розрахунками	801874	12,4	1675573	18	2160039	18,8	1358165	169,4	6,4
Інша поточна дебіторська заборгованість	2444	0,04	5836	0,06	8790	0,08	6346	259,7	0,04
Поточні фінансові інвестиції	21685	0,3	6855	0,07	698	0,006	-20987	-96,8	-0,29
Грошові кошти та їх еквіваленти	933371	14,4	662391	7,1	1006249	8,7	72878	7,8	-5,7
Інші оборотні активи	24886	0,4	59925	0,7	0	0	-24886	0	-0,4
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	9	0	52	0	2224	0,02	2215	24611,1	0,02
Разом	6485507	100	9306333	100	11435637	100	4950130	76,3	-

Данні таблиці свідчать, що у структурі активів найбільшу частку займають необоротні активи. За досліджуваний період їхня частка зростає, а частка оборотних активів зменшується. При цьому, найбільшу частку у 2012 та 2013 р займають основі засоби.

Важливим елементом управління необоротними активами є забезпечення збалансованого фінансування діяльності компанії (табл. 2.6 та 2.7)

Таблиця 2.6 Аналіз динаміки і структури джерел капіталу ПАТ «Полтавський ГЗК»

Джерело капіталу	Наявність засобів, тис. грн.	Структура засобів, %
	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. до 2011р.	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. до 2011р.
Власний капітал	4066150	6206025	6652167	2586017	65,6	69,4	60,1	63,6
Позиковий капітал	2129856	2735886	4424431	2294575	34,4	30,6	39,9	107,7
Усього	6196006	8941911	11076598	4880592	100	100	100	171,3

Частка власного капіталу в структурі джерел капіталу ПАТ «Полтавський ГЗК» стабільно перевищує 60 %.

Таблиця 2.7 Аналіз динаміки та структури пасивів ПАТ «Полтавський ГЗК»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відхилення 2013 р. до 2011 р.
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	+/-	%	п.с.
I. Власний капітал	4066150	62,7	6206025	66,7	6652167	58,2	2586017	63,6
Статутний капітал	1902360	29,3	1902360	20,4	1902360	16,6	0	0
Додатковий вкладений капітал	39899	0,6	39899	0,4	2204	0,02	-37695	-94,5
Інший додатковий капітал	31809	0,5	1103	0,01	39892	0,3	8083	25,4
Резервний капітал	475590	7,3	475590	5,1	475590	4,2	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1616492	25	3788249	40,7	4232121	37	2615629	161,8
Вилучений капітал	0	0	1176	0,01	0	0	0	0
Частка меншості	36	0	39	0	0	0	-36	0
II. Забезпечення наступних виплат та платежів	183849	2,8	158428	1,7	262616	2,3	78767	42,8
Забезпечення виплат персоналу	51743	0,8	57034	0,6	244897	2,1	193154	373,3
Інші забезпечення	132106	2	101394	1,1	17719	0,2	-114387	-86,6
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	281328	4,3	2479518	26,6	4028897	35,2	3747569	1332,1
Довгострокові кредити банків	100009	1,5	0	0	0	0	-100009	0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	15109	0,2	2444078	26,3	4028897	35,2	4013788	26565,5
Інші довгострокові зобов'язання	166210	2,6	35440	0,3	0	0	-166210	0
ІV. Поточні зобов'язання	1954144	30,2	462323	5	491957	4,3	-1462187	-74,8
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	1647462	25,4	37344	0,4	59489	0,5	-1587973	-96,4
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	201066	3,1	219024	2,4	336045	2,9	134979	67,1
Поточні зобов'язання за розрахунками	71618	1,1	136494	1,5	64255	0,6	-7363	-10,3
Інші поточні зобов'язання	33998	0,6	69461	0,7	32168	0,3	-1830	-5,4
Разом	6485507	100	9306333	100	11435637	100	4950130	76,3	-

Аналіз рівня показників фінансових результатів діяльності ПАТ «Полтавський ГЗК» свідчить про позитивні зміни та позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.

Таблиця 2.8 Аналіз рівня показників фінансових результатів діяльності ПАТ «Полтавський ГЗК» в 2011-2013 рр., тис. грн.

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відхилення 2011 р. до 2013 р.
				абсолютне	відносне, %
Чистий доход (виручка)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	6269871	9205516	7740662	1470791	23,5
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	3806183	4678846	5255775	1449592	38,1
Валовий прибуток	2463688	4526670	2484887	21199	0,9
Інші операційні доходи	613143	440844	479654	-133489	-21,8
Адміністративні витрати	201441	163458	223191	21750	10,8
Витрати на збут	1026944	1136149	1195376	168432	16,4
Інші операційні витрати	570023	431982	385061	-184962	-32,4
Фінансові результати від операційної діяльності	1278423	3235925	1160913	-117510	-9,2
Фінансові витрати	168707	195268	390202	221495	131,3
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування	1044424	2923446	622385	-422039	-40,4
Податок на прибуток від звичайної діяльності	306579	685823	236626	-69953	-22,8
Фінансові результати від звичайної діяльності

Подобные документы

• Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

  Сутність основних засобів та їх відтворення. Показники стану та ефективності використання основних засобів. Знос і амортизація основних засобів. Сутність і склад капітальних вкладень. Джерела фінансування капітальних вкладень. Фінансування ремонту.
  
  лекция [136,7 K], добавлен 15.11.2008
  

• Інвестиції у формі капітальних вкладень

  Сутність і класифікація капітальних вкладень. Об'єкти і суб'єкти інвестиційної діяльності, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень. Права, обов'язки і відповідальність суб'єктів. Розрахунок та аналіз економічної ефективності варіантів проектів.
  
  курсовая работа [300,9 K], добавлен 21.02.2013
  

• Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

  Джерела фінансування капітальних вкладень, сутність комерційного кредиту. Порядок визначення суми податку на додану вартість, на прибуток, акцизного податку, які слід сплатити до бюджету за квартал. Визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік.
  
  контрольная работа [45,5 K], добавлен 23.05.2014
  

• Фінансування капітальних вкладень підприємства

  Аналіз прибутку - основного фінансового результату підприємства. Сутність приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь", його фінансовій аналіз. Поняття капітальних вкладень підприємства, основні джерела фінансування, напрями капіталовкладень.
  
  курсовая работа [78,5 K], добавлен 18.03.2012
  

• Джерела фінансування виробничих інвестицій підприємств

  Сутність і класифікація інвестицій, їх відмінні риси та особливості використання. Характеристика капітальних вкладень підприємства, загальні підходи до їх планування. Аналіз визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 19.01.2010
  

• Капітальні вкладення, їх структура та організація фінансування

  Поняття та зміст капітальних вкладень, бюджетне планування, джерела і порядок фінансування. Порядок розрахунку показників господарської діяльності підприємства. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства ВАТ "Новоград-Волинський Хлібозавод".
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 29.08.2011
  

• Фінансові аспекти використання та амортизації основних засобів та інших необоротних активів

  Структура використання основних засобів у виробничо-господарській діяльності підприємства. Обґрунтування і вибір оптимальних джерел фінансування придбання та експлуатації основних засобів. Формування ефективної амортизаційної та інвестиційної політики.
  
  контрольная работа [18,2 K], добавлен 05.09.2010
  

• Інвестиційна діяльність підприємства та її ефективність

  Поняття інвестиційної діяльності та проблеми її активізації в Україні. Класифікація джерел фінансування інвестицій. Сутність інвестиційного проекту та його цикли. Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, методи оцінки її ефективності.
  
  курсовая работа [124,1 K], добавлен 01.12.2013
  

• Основи фінансів підприємств

  Зміст та завдання фінансової діяльності, її організація. Сутність готівкових, безготівкових розрахунків, оподаткування, основних засобів, капітальних вкладень, ліквідності. Види банківських рахунків та їх відкриття. Доходи, їх використання та формування.
  
  шпаргалка [134,9 K], добавлен 17.12.2010
  

• Капітал підприємства та його економічна сутність на прикладі ПАТ "Новоград-волинського хлібозаводу"

  Теоретичні основи формування та розвитку капіталу підприємства в економічній системі держави. Основні джерела і порядок фінансування капітальних вкладень. Показники фінансово-економічної діяльності підприємства. Формування напрямів розвитку капіталу.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 05.11.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам