Пряме оподаткування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»

Економічний факультет

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

Кваліфікаційна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

Тема: «Пряме оподаткування в Україні»

Напряму підготовки: 6.030508 «Фінанси і кредит»

Рогуля Борис Юрійович

Науковий керівник:

доцент, кандидат економічних наук

Дем'янчук О.І.

Рецензент:

професор, доктор економічних наук

Мамонтова Н.А.

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи дослідження системи прямого оподаткування

1.1 Сутність системи прямого оподаткування

1.2 Характеристика елементів системи прямого оподаткування та механізм їх дії

1.3 Система показників ефективності функціонування системи прямого оподаткування

2. Оцінка функціонування системи прямого оподаткування в Україні

2.1 Структурно-динамічний аналіз доходів від прямих податків

2.2 Аналіз впливу змін податкового законодавства на систему прямого оподаткування

2.3 Оцінка податкового навантаження в системі прямого оподаткування

3. Напрями вдосконалення системи прямого оподаткування

3.1 Оптимізація податкового законодавства з урахуванням світового досвіду

3.2 Вдосконалення системи прямого оподаткування у контексті реалізації урядової державної програми

3.3 Вплив зміни системи прямого оподаткування на доходи бюджету

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Податкова система є важливою умовою функціонування будь-якої країни. Від ефективності податкової системи залежить розвиток економіки та країни в цілому. Однією з причин нестабільності економіки України є недосконалість податкового законодавства. Високі податки є гальмом ринкових перетворень в країні, оскільки значна частина доходів підприємств поглинається під тиском "податкового пресу". Це, в свою чергу, призводить до появи фактів ухилення від сплати податків суб'єктами господарювання або значного заниження оподатковуваних доходів. Однією з складових податкової системи України є прямі податки, які відіграють важливу роль у формуванні дохідної частини бюджету. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і їх розмір залежить від масштабів оподаткування, такий принцип оподаткування більшістю економістів вважається найсправедливішим.

Застосування податків, а зокрема прямих є одним з економічних методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів із інтересами підприємств, підприємців і працівників. За допомогою прямих податків здійснюється найбільший вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств, визначаються взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державними і місцевими бюджетами, із банками, а також із вищестоящими організаціями. За допомогою податків держава одержує у своє розпорядження ресурси, необхідні для виконання своїх суспільних функцій. За рахунок податків фінансуються також витрати по соціальному забезпеченню, що змінюють розподіл доходів.

Проблемам прямого оподаткування присвячена велика кількість публікацій як в наукових виданнях так і у періодичних, над ними працюють такі економісти як Василик О.Ю., Опарін В.М., Суторміна В.М., але ця проблематика у результаті значних змін у податковому та бюджетному законодавстві потребує подальшого дослідження. Саме тому питання функціонування системи прямогооподаткування є досить актуальним.

Метою дослідження є визначення шляхів вдосконалення системи прямого оподаткування в Україні на освоні вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів досліджуваної проблематики.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- розкрити сутність системи прямого оподаткування;

- провести характеристику елементів системи прямого оподаткування;

- розглянути систему показників ефективності функціонування системи прямого оподаткування;

- здійснити структурно-динамічний аналіз доходів від прямих податків;

- виконати аналіз впливу зміни податкового законодавства на систему прямого оподаткування;

- зробити оцінку податкового навантаження в системі прямого оподаткування;

- запропонувати шляхи оптимізації податкового законодавства з урахуванням світового досвіду;

- визначити напрями вдосконалення системи прямого оподаткування у контексті реалізації урядової державної програми;

- проаналізувати вплив зміни системи прямого оподаткування на доходи бюджету

Об'єктом дослідження є система прямого оподаткування, а предметом - особливості функціонування механізму системи прямого оподаткування.

У процесі дослідження були використані такі методи, як аналіз, порівняння, узагальнення, табличний, статистичні методи обробки динамічних рядів.



1. Теоретичні основи дослідження системи прямого оподаткування

1.1 Сутність системи прямого оподаткування

Податки як головне джерело державних доходів мають багатовікову історію. Цілісна система оподаткування кожної країни формувалася завдяки тривалому періоду становлення та розвитку держави. Досліджуючи природу податків, вчені-економісти XVIII-XIX століть підкреслювали такі їхні особливості: необхідність, яка зумовлена існуванням держави; законність і відповідність доходам де податки розглядалися як періодичні, встановлені законом внески громадян, зроблені ними відповідно до їхніх доходів на потреби держави; обов'язковість де податки -- це примусові платежі.

Економічна сутність прямих податків знайшла відповідне відображення у їх визначеннях, в яких підкреслюються безеквівалентність та примусовість податків. Слід зазначити, що подібне розуміння певною мірою було започатковане класичною школою в особі А. Сміта та Д. Рікардо. Останній вважав, що „податки - та частина продукту землі і праці, яка надходить в розпорядження уряду”. А. Сміт, дотримуючись теорії про непродуктивність державних послуг, одночасно вважав податок справедливою ціною за сплату послуг державі [10].

А. Сміт у 1776 р. у фундаментальній праці „Дослідження про природу і причини багатства народів” визначив чотири основні правила оподаткування. Так, він писав, що: по-перше, всі громадяни повинні брати участь в утриманні уряду пропорційно своїм доходам, які вони одержують під захистом та опікою держави. Тобто, треба дотримуватися рівності оподаткування; по-друге, податки повинні бути чітко визначені, а не довільні. Це означає встановлення строків сплати, способів платежу, сум податків, зрозумілих для платника та всіх інших осіб; по-третє, податки повинні стягуватися тоді та в такий спосіб, щоб це було вчасно та зручно для платника. Ця необхідна умова оподаткування передбачає зручність справляння; по-четверте, кожен податок має бути розроблений так, щоб якомога менше вилучати грошей у платників понад той дохід, який він приносить у скарбницю, тобто забезпечити дешевизну справляння податків. Великі витрати на збирання податку роблять сам податок недоцільним.

Прямі податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Історично це найважливіша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства. Саме виникнення держави спричинило появу платежів та внесків до державної скарбниці. За певних обставин прямі податки можуть бути вирішальним чинником розвитку як суспільства в цілому, так і окремого підприємства - допомагати йому виходити з кризового стану, або навпаки - спричиняти кризову ситуацію. Ось чому правильно побудована податкова система має таке важливе значення як для ефективної діяльності на підприємстві, так і для суспільства в цілому. Зараз існує начебто краща система оподаткування, що була на всіх етапах розвитку людства, проте і вона не є досконалою, і не враховує однаковою мірою потреби платників податків і держави. Проте, так чи інакше, всі підприємства незалежно від форм власності і напрямку діяльності платять податки, з метою контролю за розрахунковою дисципліною.

В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи податків, такі як: суб'єкт, об'єкт, база і одиниця оподаткування, ставка, джерело сплати і квота. Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об'єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном [5].

Суспільний характер прямих податків розкриває їх взаємозв'язок з іншими економічними категоріями, внутрішній зв'язок елементів податку (ставок, пільг та інше) оцінює їх вплив на виробничі відносини і виробничі сили в суспільстві, через що й розкривається глибинна сутність податків. Прямі податки можна поділити на дві підгрупи в залежності від об'єкта оподаткування:

1) Податки на доходи;

2) Податки на власність.

До податків на доходи, які стягуються в Україні належать податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб. Перевагами податків на доходи є: рівень оподаткування прямо залежить від доходу, що створює рівні умови в оподаткуванні; у цих податків існують великі можливості для регулювання економіки як на мікро- так і на макрорівні. До недоліків податків відносять: від них легко ухилитись і приховати; підрахунок бази оподаткування є досить складним для платника; податковим органам досить непросто контролювати правильність обчислення цих податків. Крім того, об'єкт оподаткування є нестабільним, і його розміри коливаються в процесі циклічного розвитку економіки. Податок на прибуток має чітко виражений регулювальний характер. Оподаткування прибутку в Україні має стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна достатньо впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку. Податок на прибуток для підприємств та організацій єосновним і однією з домінуючих складових дохідної частини консолідованого держаного бюджету. Система оподаткування доходів фізичних осіб у кожній країні є регулятором взаємовідносин між державою та громадянами - платниками податків. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. На сьогодні податок з доходів фізичних осіб досяг своєї досконалості та завершеності. Він використовується в податкових системах майже всіх країн світу.

Серед податків на власність в Україні стягується земельний податок і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Податки на власність установлюються відносно майна, яке перебуває у власності чи користуванні даного платника. Переваги податків на власність: сталість надходжень, незначні можливості для ухилення і приховання, простота стягнення, соціальна справедливість. До недоліків відносять обмежену регулюючу функцію, а також нееластичність надходжень.

Кошти від податку з власників транспортних засобів спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування, проведення природоохоронних заходів на водоймищах. Платниками даного податку є всі юридичні та фізичні особи, котрі мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби, що є об'єктами оподаткування. Ставки визначені з урахуванням їхньої потужності. Плата за землю утримуються у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається у вигляді платежів за одиницю земельної площі з розрахунку на рік. Середні ставки земельного податки затверджуються Верховною Радою України і можуть уточнюватись при зміні кадастрової оцінки землі. Земельний податок включається до складу валових витрат [49].

Отже, прямі податки є однією з найважливіших фінансових категорій і основним видом державного доходу. Податкові заходи впливають на економічну діяльність суб'єктів і стимулюють економічну та інвестиційну активність. За допомогою цих податків поповнюється державний бюджет України.

1.2 Характеристика елементів системи прямого оподаткування та механізм їх дії

Будь-який податок може бути розкладений на складові - елементи оподаткування. Серед них виділяють: платник податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Також можуть бути включені податкові пільги та квоти.

Згідно Податкового кодексу, платником податку є:

- будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку;

- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

- особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

- особа-управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;

- особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг;

- особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- особа-інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Об'єкт оподаткування - предмет, що підлягає обкладенню, а саме майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, оборотиз реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів(робіт, послуг) та інші об'єкти, з наявністю яких податковезаконодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

База оподаткування - конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

Ставка податку - розмір податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування.

Порядок обчислення податку - здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів. оподаткування фінансовий платіж скарбниця

Податковий період - період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків тазборів.

Строком сплати податку тазбору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений. Порядок сплати податків та зборів визначено у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Податкові пільги - звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності певних підстав[3, c.36].

Згідно статті 7 Податкового кодексу одним з елементів оподаткування є строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Для кожного податку є визначенні терміни подання звітності, її періодичність, а також визначенні терміни сплати податку та періодичність сплати, наприклад щоквартально, щорічно.

Механізм оподаткування - це сукупність правових, організаційних норм, що регулюють податкові відносини між економічними суб'єктами. Механізм прямого оподаткування визначається законодавством України, а саме Податковим кодексом, Митним кодексом та іншими актами.

Класифікуючи прямі податки, можна визначити наступні дві категорії: реальні та особисті. Різниця між ними складається в пріоритетності платника й об'єкта оподаткування. При особистому оподатковуванні первинним виступає платник, а другорядним - об'єкт оподаткування. При реальному оподатковуванні, навпаки, первинним є об'єкт оподаткування, а другорядним - платник. Реальні - це податки, які передбачають оподаткування майна, виходячи з зовнішніх ознак. Платниками виступають власники цього майна незалежно від їхніх доходів. Особисті податки - це податки, які встановлюються персонально для конкретного платника і залежать від його доходів.

Всі прямі податки є визначеними у Податковому кодексі. Вони поділяються на загальнодержавні та місцеві. Таким чином, місцеві органи влади здатні впливати на податкову політику свого регіону, наприклад, встановлюючи ставки податків в межах визначеними законодавством. Таким прикладом може бути податок на нерухомість.

Податкова політика і податковий механізм визначають роль податків у суспільстві, що тісно пов'язана з виконанням державою її функцій. Розмежування податкової політики та механізму оподаткування, що реально діє в країні, дає змогу зрозуміти об'єктивність податків та суб'єктивну діяльність держави щодо цього. Слід зазначити, що цільову спрямованість податкового механізму визначає податкова політика держави. Вона має бути сформована таким чином, щоб, з одного боку, забезпечити виконання базової функції податків -- фіскальної, а з іншого -- сприяти реалізації регулюючої функції податків з метою посилення впливу податкового механізму на процеси відтворення.

Головною метою податкової політики держави є віднайти балансове співвідношення між можливостями держави з погляду забезпечення її фінансовими ресурсами через податковий механізм та досягненням пріоритетних соціально-економічних цілей за певних умов розвитку країни [22].

Отже, елементами оподаткування є платник податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Механізмом оподаткування є сукупність правових, організаційних норм, що регулюють податкові відносини між економічними суб'єктами. Всі елементи оподаткування та механізм їх дії визначені у Податковому кодексі, Митному кодексі та інших законодавчих актах.

1.3 Система показників ефективності функціонування системи прямого оподаткування

Для оцінювання ефективності механізму оподаткування перш за все необхідно уточнити економічну суть даної категорії.

Ефективність, на відміну від ефекту, є показником відносним, і визначається відношенням ефекту до витрат, пов'язаних з його досягненням. Як зазначає С. В. Мочерний, ефективність - це здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо, які визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат [28, с. 508].

Поняття ефективності використовується для оцінки будь-якого процесу. В економічній науці поняття ефективності в першу чергу пов'язане з оцінюванням галузей, інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, їх фінансового стану, маркетингової стратегії, кадрової політики, менеджменту, системи оподаткування [28].

Ефективність оподаткування залежить від побудови механізму справляння кожного податку окремо і податкової системи в цілому. Виходячи з функцій податків, слід розрізняти фіскальну, економічну та соціальну ефективність, кожна з яких має певний зміст, критерії, фактори впливу та показники виміру [29].

Фіскальна ефективність - це спроможність податку забезпечувати наповнення бюджетів різних рівнів, а конкретні характеристики її вимірювання - це абсолютні обсяги та питома вага надходжень податку в доходах бюджетів і ВВП, рівень ефективної ставки податку, його продуктивності тощо [21].

На збільшення фіскальної ефективності безпосередньо прямих податків впливають такі вагомі чинники як рівень доходів юридичних і фізичних осіб, можливості нарощування ними власного капіталу, інвестиційний клімат в економіці в цілому та у галузевому розрізі, рівень доходів і витрат населення, інфляція в країні, стабільність та передбачуваність змін податкового законодавства тощо.

Економічна ефективність оподаткування - зведення до мінімуму негативного впливу податкової системи на ефективний розподіл ресурсів та господарську діяльність економічних суб'єктів [44, с. 255].

Економічна ефективність прямих податків реалізується через їх вплив на виробників і споживачів. Система прямого оподаткування є економічно ефективною, якщо відбувається нарощування обсягів виробництва і споживання; збільшується кількість суб'єктів господарювання (а відповідно й оподаткування), звужується тіньовий сектор, зростає інвестиційна активність, підвищується рентабельність виробництва та збільшується кількість прибуткових підприємств, відбувається інтенсивний розвиток бізнесу.

Соціальною складовою ефективності оподаткування вважаємо справедливий розподіл коштів державного бюджету між виробничою і соціальною сферами, бюджетами різних рівнів; створення гідних умов праці, підвищення рівня зайнятості та доходів населення; належну державну підтримку незахищених верств населення. Тому при оцінюванні ефективності системи оподаткування першочерговим завданням є врахування не тільки фіскальної складової ефективності, а визначення комплексного показника, який би віддзеркалював усі складові ефективності оподаткування.

Варто зауважити, що при оцінюванні податкових механізмів необхідно розглядати зовнішню (на макрорівні) та внутрішню (на мікрорівні) ефективність [4, с. 98].

Зовнішня ефективність проявляється у відповідності рівня податкових надходжень до бюджету розміру фінансування основних державних витрат.

Систему оцінювання ефективності оподаткування на рівні держави формують наступні показники:

? частка податкових надходжень у загальній сумі доходів відповідного бюджету (державного, обласного, міського, районного);

? частка податків у валовому національному продукті, національному доході;

? структура податкових надходжень до бюджету;

? втрати сум податкових надходжень у результаті неефективної та незбалансованої податкової системи;

? втрати сум податкових надходжень внаслідок існування тіньового сектору економіки.

Ефективність оподаткування на мікрорівні визначається шляхом аналізу впливу податкових механізмів на результати діяльності суб'єктів господарювання, зокрема на обсяги виробленої та реалізованої продукції, динаміку прибутку, тенденції інвестиційної діяльності підприємств, оновлення основних виробничих фондів, нарощування капіталу тощо. Оцінювання ефективності оподаткування проводять на основі даних податкової звітності підприємств шляхом аналізу розміру податків, їх динаміки, структури податкових виплат, податкового навантаження [9].

Традиційно, оцінюючи ефективність оподаткування на мікрорівні, більшість науковців дотримуються думки, що вона характеризується системою показників, серед яких варто виділити наступні групи:

- загальні (індекс загального податкового навантаження, структура податків, податкомісткість, коефіцієнт податкового навантаження на фінанси підприємства, коефіцієнт податкового навантаження на власний капітал, коефіцієнт ефективності оподаткування);

- часткові (ефективна ставка оподаткування, коефіцієнт оподаткування прибутку, коефіцієнт оподаткування виручки, коефіцієнт оподаткування експортних операцій);

- спеціальні (коефіцієнт пільгового оподаткування, коефіцієнт ефективності використання податкових пільг).

Поряд з показниками оцінювання ефективності механізму оподаткування слід враховувати також і інші показники, такі як:

- індекс концентрації Херфіндаля (визначає податки за рахунок яких формується переважна частина податкових надходжень до бюджету). Його розрахунок дозволяє виявити неефективні податки, які тільки ускладнюють систему оподаткування і не відіграють суттєвої ролі у формуванні доходної частини відповідних бюджетів. Виявлення податків із низьким обсягом надходжень, їх скасування або реформування дозволить оптимізувати систему оподаткування;

- індекс ерозії - визначає ступінь відповідності фактичних баз оподаткування потенційним;

- коефіцієнт еластичності податкових надходжень (характеризує величину зміни податкових надходжень під впливом визначених економічних чинників). Цей коефіцієнт показує, на скільки відсотків змінюються податкові надходження (групи податків або окремого податку) при зміні чинника на 1%;

- коефіцієнт податкового покриття (відображає здатність бюджету покривати свої видатки тільки за рахунок податкових надходжень). Цей показник характеризує ефективність не тільки податкової, а й бюджетної політики держави. Його розрахунок за секторами економіки дозволяє виявити, на який сектор припадає найбільше податкове навантаження;

- коефіцієнт стабільності податкової системи (відображає зміну матеріального стану платника податків у результаті зміни податкового законодавства). Якщо значення показника стабільності менше одиниці, поглиблюється протиріччя між владою та платниками податків, розширюється тіньовий сектор, погіршується інвестиційний клімат, і в результаті зменшується рівень податкових надходжень до бюджету.

Отже, поняття ефективності використовується для оцінки будь-якого процесу. В економічній науці поняття ефективності в першу чергу пов'язане з оцінюванням галузей, інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, їх фінансового стану, маркетингової стратегії, кадрової політики, менеджменту, системи оподаткування. Ефективність оподаткування залежить від побудови механізму справляння кожного податку окремо і податкової системи в цілому. Економічна ефективність прямих податків реалізується через їх вплив на виробників і споживачів. Система прямого оподаткування є економічно ефективною, якщо відбувається нарощування обсягів виробництва і споживання; збільшується кількість суб'єктів господарювання ( а відповідно й оподаткування), звужується тіньовий сектор, зростає інвестиційна активність, підвищується рентабельність виробництва та збільшується кількість прибуткових підприємств, відбувається інтенсивний розвиток бізнесу. Систему оцінювання ефективності оподаткування на рівні держави формують наступні показники:

? частка податкових надходжень у загальній сумі доходів відповідного бюджету (державного, обласного, міського, районного);

? частка податків у валовому національному продукті, національному доході;

? структура податкових надходжень до бюджету;

? втрати сум податкових надходжень у результаті неефективної та незбалансованої податкової системи;

? втрати сум податкових надходжень внаслідок існування тіньового сектору економіки.

Оцінюючи ефективність оподаткування на мікрорівні, більшість науковців дотримуються думки, що вона характеризується системою показників, серед яких варто виділити наступні групи:

- загальні;

- часткові;

- спеціальні;

- індекс концентрації Херфіндаля;

- індекс ерозії;

- коефіцієнт еластичності податкових надходжень;

- коефіцієнт податкового покриття;

- коефіцієнт стабільності податкової системи.

Підсумовуючи вище сказане, ми можемо зазначити, що прямі податки є однією з найважливіших фінансових категорій і основним видом державного доходу. Прямі податки можна поділити на дві підгрупи в залежності від об'єкта оподаткування:

3) Податки на доходи;

4) Податки на власність.

До податків на доходи, які стягуються в Україні належать податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб. Перевагами податків на доходи є: рівень оподаткування прямо залежить від доходу, що створює рівні умови в оподаткуванні. До недоліків податків відносять: від них легко ухилитись і приховати; підрахунок бази оподаткування є досить складним для платника; податковим органам досить непросто контролювати правильність обчислення цих податків. Крім того, об'єкт оподаткування є нестабільним, і його розміри коливаються в процесі циклічного розвитку економіки. Серед податків на власність в Україні стягується земельний податок і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Податки на власність установлюються відносно майна, яке перебуває у власності чи користуванні даного платника. Переваги податків на власність: сталість надходжень, незначні можливості для ухилення і приховання, простота стягнення, соціальна справедливість. До недоліків відносять обмежену регулюючу функцію, а також нееластичність надходжень. Будь-який податок може бути розкладений на складові - елементи оподаткування. Елементами оподаткування є платник податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Механізмом оподаткування є сукупність правових, організаційних норм, що регулюють податкові відносини між економічними суб'єктами. Всі елементи оподаткування та механізм їх дії визначені у Податковому кодексі, Митному кодексі та інших законодавчих актах.



2. Оцінка функціонування системи прямого оподаткування в Україні

2.1 Структурно-динамічний аналіз доходів від прямих податків

Однією з головних функцій податків є фіскальна функція. Акумулювання коштів до державного бюджету проводиться за рахунок податкових надходжень та від інших видів діяльності. Такими можуть бути прибуток від діяльності державних підприємств, продаж сировини та інше. Україна формує більшість своїх надходжень до бюджету за рахунок податків. Основними з них є податок на додану вартість, акцизний податок, податок на прибуток підприємств та інші податки.

Важливим елементом наповнення державного бюджету є прямі податки. Основні з них це податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб, які станом на 2015 рік складали 39,05 та 99,98 млрд гривень відповідно. За рахунок прямих податків формуються доходи державного та місцевих бюджетів, а також наповнюється пенсійний фонд. В результаті зміни економічної кон'юнктури, політичних факторів, зміна ВВП та законодавства, надходження до бюджетів від податків змінюються щорічно.

Станом на 2012 рік спостерігається тенденція до збільшення доходів бюджету, в тому числі від податкових надходжень. Але податкові надходження зменшили питому вагу у формуванні зведеного та державного бюджету на 3,1 % до 80,9%. Доходи зведеного бюджету України від прямих податків склали 38,1% (табл. 2.1). З них найбільшу вагу становлять податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств 15,3 та 12,5% відповідно (табл. 2.2). Якщо розглядати державний бюджет, то податкові надходження становлять 79,7% від усіх доходів державного бюджету. Прямі податки складають 24,8% від доходів державного бюджету. Найбільшу вагу має податок на прибуток підприємств, який становить 16,1% від усіх надходжень до державного бюджету. В той час ПДФО займає лише 2%, адже він є одним з основних джерел фінансування місцевих бюджетів.

Таблиця 2.1 Абсолютні та відносні показники прямих податків у доходах Зведеного бюджету України за 2012-2015 роки

Показники	2012 р.	2013 р.	2014р.	2015р.
Всього доходів, млрд грн.	445,50	442,80	455,90	652,03
Податкові надходження, млрд грн.	360,73	353,79	367,45	507,64
Надходження від прямих податків, млрд грн.	169,73	175,34	170,50	218,087
Питома вага прямих податків у доходах, %	38,10	39,60	37,40	33,44
Питома вага прямих податків у податкових надходженнях, %	47,05	49,56	46,40	42,96

Серед прямих податків, які надходять до державного бюджету, досить вагомим є рентна плата, яка складає 5,1%.

Слід також зазначити, що доходи зведеного бюджету становлять 445,5 млрд грн, що на 11,9% більше ніж за попередній рік, але в цей час це становить 92,9% від планового показника, таким чином бюджет є недовиконаним.

Державний бюджет склав 344,7, що на 10,6% більше від попереднього року, але 7,5% менше від планового показника. План не було виконано в частині податкових надходжень. Серед прямих податків слід визначити податок на прибуток підприємств. Доходи склали нижче планових на 25,3 млрд, або на 15,5%. Також слід зазначити, що ставка податку на прибуток була зменшена з 1 січня 2012 року на 2% і становила 21%.

За 2013 рік є недоліки у плануванні дохідної частини. Це спричинило недовиконання надходжень для бюджетів усіх рівнів. Зокрема державний бюджет недоотримав 11,9 млрд грн, або 3,5% від річного плану. План було не виконано практично за усіма основними податковими джерелами надходжень. Серед прямих податків треба зазначити, що недоотримання надходжень від податку на прибуток підприємств становило 3,6 млрд грн., або 6,2%.

Таблиця 2.2 Зміна складу прямих податків у доходах Зведеного бюджету України за 2012-2015 роки

Показники	2012р.	2013р.	2014р.	2015р.
Надходження від прямих податків, млрд. грн.	169,73	175,34	170,50	218,09
Податок на прибуток, млрд. грн. Питома вага у доходах зведеного бюджету,% Питома вага у прямих податках,%	55,7930 12,50 32,87	54,9930 12,40 31,36	40,2010 8,80 23,57	39,0530 5,98 17,89
ПДФО, млрд. грн. Питома вага у доходах зведеного бюджету, % Питома вага у прямих податках, %	68,09 15,30 40,12	72,15 16,30 41,15	75,20 16,50 44,11	99,98 15,33 45,84
Податки на власність, млрд. грн. Питома вага у доходах зведеного бюджету, % Питома вага у прямих податках, %	0,69 0,15 0,40	0,58 0,13 0,32	0,40 0,08 0,23	0,18 0,03 0,08
Рентна плата, млрд. грн. Питома вага у доходах зведеного бюджету, % Питома вага у прямих податках	17,54 3,93 10,33	34,56 7,81 19,71	39,58 8,68 23,21	49,20 7,54 22,56
Місцеві податки, млрд. грн. Питома вага у доходах зведеного бюджету, % Питома вага у прямих податках, %	5,46 1,22 3,20	7,31 1,65 4,17	8,06 1,76 4,72	27,04 4,14 12,39
Інші податки та збори, млрд. грн. Питома вага у доходах зведеного бюджету, % Питома вага у прямих податках, %	4,91 1,10 2,88	6,09 1,37 3,47	7,34 1,61 4,30	2,80 0,43 1,28

Якщо розглядати місцеві бюджети, то вони також недоотримали суттєві кошти. В першу чергу за рахунок зменшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб на 5,4 млрд грн., або 7,7% від запланованого. Незначні покриття відбулись за рахунок єдиного податку, надходження від якого були більшими на 0,9 млрд грн. від запланованого.

Виконання дохідної частини зведеного державного бюджету становило 442,8 млрд грн., що 2,7 млрд грн., або на 0,6% менше від показника 2012 року. Річний план виконано на 94,1%.

Якщо розглядати державний бюджет, то надходження становили 339,2 млрд грн., що на 6,8 млрд грн., або на 2% менше від показника попереднього року. У структурі державного та зведеного бюджету України є тенденція до зменшення питомої ваги податкових надходжень від усіх доходів бюджетів. У 2013 році, вага податкових надходжень від усіх доходів зведеного бюджету зменшилась на 1% до 79,9%, а в державному бюджеті цей показник зменшився на 1,9% до 77,8%. Прямі податки у зведеному бюджеті становлять 39,6% від усіх надходжень, в той час як частка у державному бюджеті становить всього 25,4%. Також треба відзначити, що як і в попередні роки, найбільша частка серед прямих податків припадає на податок на доходи фізичних осіб та прибуток на податок підприємств. Варто відзначити, що в структурі державного бюджету ПДФО займає незначну частку, адже наповнює місцеві бюджети. Так у зведеному бюджеті частка ПДФО становить 16,3%, податок на прибуток складає 12,4% від усіх надходжень. У структурі державного бюджету частка податку на прибуток є досить великою і становить 16,1% від усіх доходів. Таким чином цей податок є вкрай важливим для формування державного бюджету. Варто зазначити, що 38% доходів державного бюджету формується за рахунок ПДВ. Серед прямих податків, які формують державний бюджет слід відзначити і збір за спеціальне використання природних ресурсів, який становив 4,1%. За 2013 рік до державного бюджету надійшло податку на прибуток менше на 1 млрд грн., або на 1,9% ніж у попередньому році. Загальні надходження цього податку становили 54,3 млрд грн. Річний план виконано лише на 93,8%. Таку тенденцію можна пояснити через скорочення надходжень від державних підприємств та організацій на 4,3 млрд грн. Водночас надходження податку від підприємств з іноземним капіталом збільшилися на 2,2 млрд грн., або на 20,2 %. Крім того, зросли відрахування й від фінансових установ - на 1,6 млрд грн., або в 2 раза. Це, зокрема, пояснюється тим, що банківська система України відновила прибуткову діяльність, задекларувавши у 2013 році прибуток на рівні 1,4 млрд грн.

За 2014 рік виконання дохідної частини зведеного бюджету становило 455,9 млрд грн., що на 13,1 млрд грн., або на 3% більше ніж за 2013 рік. Річний план виконано на 93,4%, недобір становив 32,1 млрд грн. Але слід зазначити, що реальний ВВП зменшився на 15,2%. Зміна політичної ситуації, окупація частини території України, спричинили значні економічні наслідки. Девальвація національної валюти більше ніж у 2 рази, сприяла збільшенню ВВП у національній валюті, але в іноземній, спричинило різке падіння.

До державного бюджету надійшло 357 млрд грн., що на 17,7 млрд грн., або на 5,2% більше ніж у 2013 році. За 2014 рік спостерігається збільшення питомої ваги податкових надходжень як до зведеного, так і до державного бюджету. Частка зведеного збільшилась на 0,8%, а державного на 1,2%. Слід зазначити, що податок на прибуток підприємств значно зменшився у питомій вазі на 3,6% у зведеному бюджеті та на 4,8% у державному бюджеті, але як і раніше має найбільші надходження серед прямих податків після податку на доходи фізичних осіб. Щодо структури державного бюджету, ПДФО складає 3,6%, збір за спеціальне користування природних ресурсів складає 5,3% у державному бюджеті.

Станом на 2015 рік, доходи зведеного державного бюджету становили 652,03 млрд грн, з них податкові надходження складають 507,64 млрд грн., це 77,85% від усіх надходжень до бюджету. Слід зазначити, що доходи зведеного бюджету за рік виросли на майже на 200 млрд грн., що зумовлюється знеціненням національної грошової одиниці. Досить вагомим є також і тенденція до зменшення доходів від податку на прибуток. З одного боку це зумовлюється поступовим зменшенням ставки податку на прибуток, але з іншого боку інфляція гривні мала компенсувати зменшення ставки, та залишити надходження на однаковому рівні або збільшити їх. Таким чином можна зробити висновки, що прибуткова діяльність підприємств зменшується. Ще одним фактором є припинення ведення господарської діяльності суб'єктами, що знаходяться на частині окупованих територій.

В цілому, від прямих податків надійшло 218,087 млрд грн., що складає 33,44% від усіх надходжень, таким чином ми спостерігаємо збільшення надходжень від прямих податків у абсолютних показниках на 48 млрд грн., та зменшення їх частки у структурі доходів зведеного державного бюджету на 3%. Отже, проаналізувавши аналіз показників податкових надходжень до бюджету, можемо визначити, що пряме оподаткування відіграє важливу роль у формуванні державного та зведеного державного бюджету України. Їх частка становить більше 40% у частині всіх надходжень до зведеного бюджету. Основними прямими податками є податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств. Слід також зазначити, що податок на прибуток підприємств відіграє важливу роль у формуванні державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб є важливим для формування місцевих бюджетів.

2.2 Аналіз впливу змін податкового законодавства на систему прямого оподаткування

В умовах ринкової економіки, впровадження ефективної податкової системи є запорукою сталого розвитку країни. За допомогою податкових важелів, держава втручається у розподіл ВВП, стимулює розвиток або гальмування підприємницької діяльності. Враховуючи, що Україна відносно молода країна, створення та вдосконалення податкової системи відбувається і сьогодні. Постійні зміни до законодавства, конфліктність законодавчих актів, неефективне адміністрування - всі ці чинники спричиняють подальший пошук оптимальної моделі податкової системи для нашої країни. Слід зазначити, що постійні зміни до Податкового кодексу впливають не лише на суб'єктів господарювання, а і на доходи бюджету України.

В умовах зростання податкової конкуренції та з урахуванням необхідності державного стимулювання національного виробника актуальним є розвиток науково-методичних підходів щодо оптимізації рівня податкового навантаження бізнесу. Податок на прибуток є системоутворюючим податком для Зведеного та Державного бюджету України. Протягом останніх років в Україні відбулося зменшення ставки податку на прибуток, що може стимулювати розвиток підприємницької діяльності, а саме підвищення їх конкурентоспроможності на зовнішньому та внутрішньому ринках. Зокрема у 2011 р. ставка становила 23%, у 2012 р. - 21%, у 2013 р. - 19%, з 1 січня 2014 р. - 18. З іншого боку це також призвело і до втрат бюджету, адже надходження від цього податку з кожним роком мали негативну тенденцію. Логічним є те, що кількість підприємств і їх ефективна діяльність позитивно впливають на надходження. У 2014 році надходження скоротились на 14 млрд грн. Це пов'язано не тільки зі зменшенням ставки податку на прибуток, але й з втратою частини території України, а саме АР Крим та частини Луганської та Донецької областей, на яких знаходиться дуже велика частка підприємств, які були втрачені. Це призвело до суттєвого зменшення надходжень від податку на прибуток не тільки в абсолютному вираженні, але й у відносному, а саме частка податку на прибуток у доходах зведеного державного бюджету скоротилась з 12,4% у 2013 році до 8,8% у 2014 році. Щодо економічних чинників, які спричинили падіння надходжень, треба зазначити, що зменшення ставок податку стимулює підприємницьку діяльність, але не можна досягнути успіху лише її зменшенням, адже тоді зменшується фіскальне значення податку. Дуже важливим показником у визначені обсягів податкових надходжень від податку на прибуток є фінансовий результат підприємств до оподаткування. За даними державної служби статистики сальдо фінансового результату до оподаткування має тенденцію до зменшення (табл. 2.3). Це негативно впливає на обсяги надходжень від податку на прибуток.

Таблиця 2.3 Динаміка фінансового результату підприємств до оподаткування за 2011-2015 роки

Рік	Прибуток підприємств, млн. грн.	Збиток підприємств, млн. грн.	Сальдо, млн. грн.
2011	272726,2	150516,2	122210,0
2012	277938,5	176053,8	101884,7
2013	234513,7	205230,5	29283,2
2014	334517,3	858104,3	-523587,0
20151	233243,5	417137,5	-183894,0

Станом на 2015 рік, надходження за рентну плату перевищили надходження від податку на прибуток майже на 10 млрд грн. Слід також зазначити, що доходи від цього виду податку збільшились у 2015 році на 10 млрд грн., порівняно з 2014 роком. Основною причиною цього було суттєве збільшення доходів від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, яке у 2014 році складало 8,655 млрд грн., а у 2015 році збільшилось до 29,262 млрд грн., що є дуже суттєвим показником і може бути наслідком політики енергонезалежності, яка почала проводитись з 2014 року. Слід також відзначити і суттєве підвищення ставок за видобування газу: так у 2014 році ставки становили 15% для видобування на глибині більше 5 км та 28% від вартості газу, якщо газ добувається на глибині менше 5 км. Станом на 2015 рік ставки збільшились до 28% і 55% в залежності від глибини добування. Щоправда, такі дії можуть призвести і до зворотнього ефекту, адже багато інвестиційних проектів було відхилено із-за збільшення цих ставок. В майбутньому Уряд планує поступово зменшити ставки до 10-20% у 2018 році.

Щодо податку на доходи фізичних осіб, суттєві зміни відбулись у 2015 році, а саме: податок буде стягуватись також із пенсіонерів, якщо їх пенсія перевищує три мінімальні заробітні плати, сума якої встановлена на 1 січня цього року. Базою оподаткування є сума пенсії, а ставка становить 15%. Якщо пенсія перевищує десять мінімальних заробітних плат, то до суми перевищення застосовується ставка 20%. Також треба зазначити, що від цього податку у 2015 році було зібрано 1,085 млрд грн. Також треба зазначити, що ставка податку з суми перевищення десяти мінімальних заробітних плат також збільшилась з 17% до 20%. Ми можемо прослідкувати суттєве збільшення доходів від ПДФО до зведеного бюджету, так у 2014 році доходи складали 75,202 млрд грн., а у 2015 році - майже 100 млрд грн. Якщо враховувати законодавче втручання, то на збільшення доходів від ПДФО впливає і збільшення мінімальної заробітної плати, яка з 01.12.2013 збільшилась з 1147 грн., до 1218 грн. Також розмір мінімальної заробітної плати впливає і на єдиний соціальний внесок. Проаналізуємо динаміку змін податкових ставок найвагоміших податків у зведеному бюджеті України (табл. 2.4)

Хоча ЄСВ законодавчо не відносять до податків, воно має характерні ознаки, а адміністрування включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об'єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства. Існує мінімальний розмір ЄСВ, який залежить від розміру мінімальної зарплати, таким чином, зміна соціальних стандартів може вплинути на надходження від ЄСВ, ПДФО та інші подібні податки (військовий збір тощо). Ставки єдиного соціального внеску були певний період зафіксовані і залежали від класу професійного ризику. У період проведення податкової реформи, було прийнято рішення про зміну ставки ЄСВ. Так з 2016 року ця ставка становить 22% незалежно від професії. Такі зміни були пов'язані з великим податковим навантаженням на роботодавців та для детінізації зарплат. Водночас такий крок є досить ризикований, адже це може призвести до зменшення надходжень до Пенсійного фонду.

Таблиця 2.4 Динаміка зміни ставок податку на прибуток та ПДФО за 2011-2015 роки

Показники	2011	2012	2013	2014	2015
ПДФО, %	15 - основна 17 - з перевищення	15 - основна 17 - з перевищення	15 - основна 17 - з перевищення	15 - основна 17 - з перевищення	15 - основна 20 - з перевищення
Податок на прибуток підприємств, %	23	21	19	18	18

Додаткових змін набув і транспортний податок. З 2015 року було введено податок на розкішні авто. Базою оподаткування є легкові автомобілі віком до 5 років і об'ємом двигуна не більше 3000 см³. Такі зміні призвели до додаткових надходжень до місцевих бюджетів, загальна сума зборів з цього податку становила 434,02 млн грн. Але такий податок не є справедливий, адже база оподаткування не повністю відображає поняття розкішне авто. Тому у 2016 році базу оподаткування було змінено: замість об'єму двигуна буде використана вартість автомобіля, тобто якщо автомобіль коштує більше ніж 750 мінімальних заробітних плат, то він оподатковується. У такому трактуванні податок стає більш справедливим і більше підходить до визначення розкішний. Також Міністерство фінансів передбачає збільшення доходів від цього податку до 3,4 млрд грн.

Отже, зміна податкового законодавства відбувається в Україні впродовж всього періоду незалежності. Ці зміни призводять до певних економічних ефектів, таких як стимулювання або гальмування попиту, підприємницької діяльності, а також відображається на доходах бюджету. Прямі податки є невід'ємною частиною податкової системи і так само змінюються відповідно до потреб держави та економіки в цілому. Також впливають і світові тенденції. Наприклад податок на прибуток зменшуються як в Україні так і закордоном. Зміна ставок, бази оподаткування, соціальних стандартів - все це призводить до зміни доходів бюджетів, а також є певним важелем для стимулювання або гальмування певної галузі.

2.3 Оцінка податкового навантаження в системі прямого оподаткування

Важливою характеристикою податкової політики держави є рівень податкового навантаження на платників податків та економіку країни в цілому.

Податкове навантаження - це фінансовий індикатор, що характеризує обсяги податкових вилучень, які впливають на економіку в цілому та на окремих їх платників.

Сутність податкового навантаження держави розглядають з двох сторін: якісної та кількісної.

Якісна характеристика податкового навантаження проявляється в його визначенні як показнику, що вказує на ефект від впливу податків та прирівняних до них платежів на соціально-економічне становище в країні, тобто визначає рівень ефективності втручання держави через податкову систему.

Кількісна сторона податкового навантаження проявляється в тому, що завдяки ньому можна визначити рівень розподілу та перерозподілу ВВП в країні через податкові важелі.

Взагалі, податкове навантаження може розраховуватися різними методами, а саме: через визначення податкових коефіцієнтів, номінальних податкових ставок та з використанням середніх ефективних податкових ставок.

Податковий коефіцієнт є відношенням усіх податкових надходжень до ВВП.

Номінальна ставка - встановлений законом розмір податку, що підлягає сплаті з кожної одиниці оподатковування.

Ефективна ставка - співвідношення суми сплаченого податку до фактичної суми оподатковуваного доходу платника податку.

В Україні на сьогодні не існує загальноприйнятої методології обчислення податкового навантаження. Тому відсутня офіційна статистика цього показника, є лише окремі розрізнені дані, за якими опосередковано можна здійснювати його оцінку. Існує досить широкий спектр уявлень про методи оцінки та показники податкового навантаження. Взагалі, більшість визначень поняття «податкове навантаження» обмежується алгоритмом його обчислення.

Сучасна фінансова наука і практика щодо визначення податкового навантаження на рівні національного господарства використовує вироблений світовою практикою показник відношення суми сплачених у державі податків до валового внутрішнього продукту, який ще називають податковим коефіцієнтом. Податковий коефіцієнт є найбільш простим показником з тих, що прийнято використовувати при характеристиці податкового навантаження. За допомогою цього показника визначається межа втручання держави у перерозподіл ВВП. Існує дві методології обчислення податкового коефіцієнту: перша являє собою відношення усіх податкових надходжень зведеного бюджету до ВВП, а друга - відношення усіх податкових надходжень до зведеного державного бюджету та позабюджетних фондів до ВВП. За першою методологією у 2011 році ВВП становило 1314 млрд грн., доходи зведеного бюджеу становили 398,3 млрд грн., з них 84% або 334,57 млрд грн. становили податкові надходження. Таким чином, податковий коефіцієнт становив 25,42% (табл. 2.5). Для визначення податкового коефіцієнта у системі прямого оподаткування, треба зазначити, що прямі податки становили 143,19 млрд грн. Тоді коефіцієнт становитиме 10,89%.