Пряме оподаткування в Україні

Станом на 2012 рік, зведений бюджет складав 445,5 млрд грн., номінальний ВВП становив 1408,9 млрд грн. Податкові надходження становили 80,9% від усіх надходжень або 360,4 млрд грн., таким чином можна визначити податковий коефіцієнт за формулою. Він буде становить 25,59%. Це є досить низький рівень порівняно з країнами ЄС. Надходження бюджету від прямих податків становили 41,1% або 183,1 млрд грн. таким чином податковий коефіцієнт у системі прямого оподаткування становить 12,9% .

Таблиця 2.5 Показники податкового коефіцієнту в Україні за 2011-2015 рр.

Показник Рік	Податковий коеф., %	Податковий коеф. у системі прямого оподаткування, %
2011	25,42	10,89
2012	25,59	12,9
2013	24,32	12,9
2014	23,45	11,69
2015	25,64	11,01

У 2013 році ВВП становив 1454,9 млрд грн., податкові надходження становили 353,79 млрд грн., таким чином податковий коефіцієнт становить 24,32%, що є меншим за попередній рік на 1,2%. Доходи від прямих податків становили 188,63 млрд грн. В системі прямого оподаткування податковий коефіцієнт складає 12,9%. Цей показник є ідентичним до показника попереднього року.

За 2014 рік номінальний ВВП становив 1566,7 млрд грн., податкові надходження 367,45 млрд грн., таким чином податковий коефіцієнт становить 23,45%. Доходи зведеного державного бюджету становлять 183,27 млрд грн., таким чином податковий коефіцієнт у системі прямого оподаткування становить 11,69%.

Станом на 2015 рік, ВВП України суттєво збільшився до 1979,458 млрд грн., а податкові надходження становили 507,63 млн грн. Таким чином податковий коефіцієнт становить 25,64%. Доходи від прямих податків становили 218,087 млн грн., таким чином податковий коефіцієнт у системі прямого оподаткування становив 11,01%.

Значення податкового коефіцієнту збільшується, якщо враховувати і доходи позабюджетних фондів. Такий розрахунок проводиться у другій методології податкового коефіцієнту. За 2011 рік було сплачено ЄСВ 139,05 млрд грн., за 2012 - 157,98 млрд грн., за 2013 - 166,86 млрд грн., за 2014 - 165,92 млрд грн., за 2015 - 169,874 млн грн. Таким чином за даною методологією податковий коефіцієнт має збільшитись.

За 2011 рік з урахуванням ЄСВ податковий коефіцієнт становив 35,98%, що на 10,56% більше ніж за першою методологією. Як бачимо, ЄСВ суттєво впливає на рівень податкового навантаження. За 2012 рік податковий коефіцієнт збільшився до 36,8%, або на 11,21%. У 2013 році податковий коефіцієнт становив 35,79%, збільшення значення даного показника з урахуванням ЄСВ становило 11,46%. У 2014 році податковий коефіцієнт з урахуванням ЄСВ був більшим на 10,59% і становив 34,04%. За 2015 рік спостерігається незначне підвищення податкового коефіцієнту до 34,22%. Таким чином, ми бачимо, що податковий тягар суттєво збільшується, адже ЄСВ є основним джерелом наповнення Пенсійного фонду України, який потребує значних фінансових ресурсів для виконання своїх функцій.

Якщо розраховувати податковий коефіцієнт у системі прямого оподаткування, за другою методологією, то він також суттєво вплине на цей показник. За 2011 рік він становитиме 21,47%, за 2012 рік - 24,2%, за 2013 рік - 24,43%, у 2014 становив - 22,28%, за 2015 рік - 19,59%. Динаміку та приріст видно у таблиці 2.6.

Важливим показником також є податковий тягар на мікрорівні. В залежності від податкових важелів, держава може стимулювати до розвитку підприємницької діяльності, що є дуже важливим для економіки країни. Сплачені податки реально впливають на фінансовий стан підприємства як окремий суб'єкт господарської діяльності,зменшуючи його оборотні кошти і обмежуючи можливості інвестування нерозподіленого прибутку в розвиток виробництва, підвищення заробітної плати працівникам тощо. Тобто, податковий тягар на підприємстві - це загальна сума податків по відношенню до доходу, з якого вони сплачуються підприємством, а також рівень економічних обмежень, що створюються через таку сплату і відволікання ресурсів від інших можливих напрямів їх використання.

Таблиця 2.6 Порівняльна таблиця податкового коефіцієнту за двома методиками за 2011-2015 рр.

Показники	Роки	Абсолютний приріст
	2011	2012	2013	2014	2015	2011-2012	2012-2013	2013-2014	2014-2015
Подаковий коеф.(1 метод),%	25,42	25,59	24,32	23,45	25,64	0,017	-1,27	0,13	2,19
Податков коеф. у системі прямого оподаткування(1 метод), %	10,89	12,9	12,9	11,69	11,01	2,01	0	-2,21	-0,68
Податковий коеф. (2 метод), %	35,98	36,8	35,79	34,04	34,22	0,82	-1,01	-1,75	0,18
Податковий коеф. у системі прямого оподаткув (2 метод), %	21,47	24,2	24,43	22,28	19,59	2,73	0,23	-2,15	-2,69
Збільшення податкового коеф. з урахуванням ЄСВ	10,56	11,21	11,46	10,59	8,58
Збільшення податкового коеф. у системі прямого оподаткування з урахуванням ЄСВ	10,58	11,3	11,53	10,59	8,58

Важливість показника податкового навантаження на рівні окремого підприємства має одну із найголовніших ролей в економіці підприємства з таких причин:

- показник податкового навантаженням застосовується податковими органами для протидії ухиленню від оподаткування та застосування схем мінімізації сплати податків, запобігання та виявлення інших правопорушень, які належать до компетенції податкової служби;

- податкове навантаження використовується для прийняття рішення відносно вибору організаційно-правової форми господарської діяльності;

- показник податкового навантаження є основним інструментом системи управління оподаткуванням конкретного підприємства в контексті податкового менеджменту;

- податкове навантаження дозволяє аналізувати варіанти вибору оподаткування в розрізі основної та спрощеної системи для підприємств.

При характеристиці податкового навантаження на підприємстві можна використовувати наступні показники:

1) частка податкових виплат підприємства в загальній сумі прибутку;

2) частка податкових виплат підприємства в об'ємі реалізації;

3) визначення податкового навантаження по відношенню до доданої вартості.

Отже, основним показником податкового навантаження є податковий коефіцієнт. Він рахується за двома методиками. Аналізуючи податкове навантаження у системі прямого оподаткування, можна визначити, що воно суттєво відрізняється при обрахуванні за двома методиками. Основною причиною цього є врахування ЄСВ, який суттєво збільшує податковий тягар, особливо для роботодавців.

В цілому, аналізуючи оцінку функціонування системи прямого оподаткування в Україні, можна визначити, що воно відіграє суттєву роль в економіці країни. Основною функцією є наповнення бюджету України, де частка доходів від прямих податків сягає близько 40% протягом досліджуваного періоду. Основними податками, які мають найбільшу вагу у формуванні доходів бюджету є податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств. Слід також зазначити, що податок на прибуток підприємств відіграє значну роль у формуванні доходів державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб є дуже важливим для наповнення місцевих бюджетів, тому він має велику вагу у формуванні доходів зведеного державного бюджету України. Також варто зазначити, що станом на 2015 рік, доходи від рентної плати перевищели доходи від податку на прибуток. На це вплинуло багато факторів, таких як: зменшення ставки податку на прибуток; збільшення рентної плати за видобуток газу, яка займає найбільшу частку у доходах від рентної плати; поступове збільшення збитків підприємств, за рахунок чого зменшується база оподаткування; втрата значнної кількості підприємств, які знаходилось на окупованих територіях. Зміна податкового законодавства є необхідною для становлення та розвитку країни, але такі зміни призводять до нестабільності в економіці, що дещо погіршує бізнес-клімат в Україні, але враховуючи незначний період незалежності, такі зміни є припустимими і мають виконуватись як найшвидше та ефективно. Оцінюючи податкове навантаження, то слід зазначити, що воно є на рівні країн ЄС. Велике значення у збільшенні податкового навантаження відіграє ЄСВ, яке припадає на роботодавців. В цілому податкова система потребує реформування, оптимізації, особливо в умовах інтеграційних процесів, пов'язаних з підписанням угоди про асоціацію з ЄС. Також необхідно зазначити, що зменшення податкового навантаження залежить від паралельного проведення низки реформ, для прикладу успішне проведення пенсійної реформи у перспективі дасть змогу поступово відмовтись від ЄСВ. Слід зазначити, що це буде стимулювати роботодавців до виплати офіційних зарплат та й можливого їх підвищення. Такі кроки позитивно вплинуть на економіку України.



3. Напрями вдосконалення системи прямого оподаткування

3.1 Оптимізація податкового законодавства з урахуванням світового досвіду

Процес становлення економіки є довготривалим. За цей період країни формують законодавчу базу, принципи функціонування економіки, оптимізують податкову систему відповідно до потреб держави. Україна відносно молода країна, але в сучасних умовах швидкого розвитку, немає часу для повільного проходження того шляху, який був у інших країнах, які вважаються розвинутими. Тому для впровадження ефективної системи оподаткування необхідно використовувати і міжнародний досвід.

Для визначення шляхів функціонування та вдосконалення прямих податків у податковій системі України необхідно вивчення світового досвіду, що повинно супроводжуватися порівнянням податкової системи України з податковими системами розвинених країн. Це вивчення може стати основою для визначення шляхів вдосконалення та функціонування прямих податків в податковій системі України. Але в той же час, орієнтація податкової системи нашої держави на “зрілі” податкові системи повинна бути адекватна рівню соціально-економічного розвитку країни. Щоб визначити що відповідає нинішньому етапу розвитку України модель податкової системи, необхідно розглянути загальні закономірності формування податкових систем, що відбивають причинно-наслідкові зв'язки між певними параметрами соціально-економічного, культурного розвитку країни і характеристиками її податкової системи

Якщо казати про податок на прибуток підприємств, то в світі існує тенденція до зменшення базової ставки. Це зумовлено прогресуючою глобалізацією та прагненням залучити великих корпоративних інвесторів. Польща в період проведення податкової реформи поступово знижувала ставку корпоративного податку з 34% у 1999 році до 19% у 2004. Після 2004 року ставка не змінювалась.

У Німеччині цей податок був досить високим і складав 37,8%, з них 25% корпоративного податку та 12,8% промислового податку та соціальні відрахування. Наразі спостерігається зменшення податку приблизно до 29%, кожен рік він змінюється, але в цілому структура включає 15% податок на прибуток, 5,5% - додаткову солідарну плату, та місцевий торговий податок, який змінюється від 7% до 17,15%.

У Японії даний податок має назву прибутковий податок з юридичних осіб. Його ставка також поступово зменшувалась з 40% у 2011 році до 35% у 2014 році.

Якщо порівнювати з США, то ставка податку на прибуток становить 40% без змін.

Україна також робила симетричні заходи, так, якщо з 2004 по 2010 рр. ставка становила ще 25%, а із прийняттям Податкового кодексу: з 1 квітня 2011 р. - 23%, з 1 січня 2012 р. - 21%, з 1 січня 2013 р. - 19%, з січня 2014 р. - мало би бути 16 %, але враховуючи складну економічну ситуацію в Україні, подальше зниження ставки призупинено, і тепер вона становить 18%. Світовий досвід свідчить, що податок на прибуток можна застосовувати як потужний механізм для інвестиційної діяльності та пожвавлення економічного розвитку. Аналізуючи ставку податку на прибуток підприємств в Україні, порівняно із іншими державами, бачимо, що вона є досить низькою. Але саме по собі зменшення ставки ще не є гарантією пожвавлення у бізнес-середовищі. Тому основний акцент в Україні варто було б зробити не лише на номінальне зменшення податкового навантаження, а й на інші моменти, зокрема, підвищення інвестиційної привабливості країни шляхом гармонізації податкового та бухгалтерського обліку з податку на прибуток підприємств, покращення рівня податкової культури платників, зниження рівня ухилення від сплати податків.

Податок з доходу фізичних осіб можна вважати одним із головних економічних важелів, завдяки якому вирішуються соціально-економічні проблеми у суспільстві, адже цей податок є основним джерелом формування доходів державного бюджету майже всіх економічно розвинутих країн. Як свідчить практика, даний податок в Україні далеко не відповідає рівню аналогічних податків в різних країнах ні по ступеню досягнення економічного ефекту, ні по виконанню соціальної справедливості при його застосуванні. Проблема значної нерівності населення за доходами, що спостерігається в Україні, вже давно подолана розвиненими державами, але зберігається в більшості країнах, що розвиваються. Досвід розвинутих країн показує, що певна ступінь рівності по доходу може існувати навіть при ринковій економіці і досягається вона здебільшого завдяки відповідній соціальній політиці держави, заснованої на істотній частці соціальних витрат в бюджеті і прогресивному оподаткуванні населення.

На сьогодні в світі налічується більше 200 держав. У п'ятнадцяти з них взагалі не введений прибутковий податок (ОАЕ, Багами, Кувейт, Монако, Катар, Сомалі, Уругвай та інші), а більш ніж в 150 країнах прийнята прогресивна шкала оподаткування. Прогресивна шкала оподаткування дозволяє не тільки поповнювати доходи державної скарбниці, а й вирівнювати рівень соціального розшарування, яке неминуче існує в кожній країні. Існуюча в багатьох країнах прогресивна шкала ставок є, як правило, багаторівневою, тобто дохід в такій шкалі розбивається на частини, для кожної з яких передбачена своя ставка. В деяких країнах дохід ділиться на багато частин, і тому перехід від однієї групи до іншої здійснюється поступово, плавно. В інших прогресія носить стрибкоподібний характер.

Враховуючи природу прибуткового податку як податку, що стягується з фізичних осіб, а також його безпосередній вплив на соціальну сферу, доцільним є розгляд практичного досвіду в цій галузі тих країн, для яких з одного боку характерне найбільш високий показник рівня життя, а з іншого боку - тих, які більше наближені за рівнем життя до України. Сьогодні українським урядом винесено на розгляд 6 моделей реформування податку з доходів фізичних осіб. Найбільш соціальною є модель, яка передбачає ставку ПДФО у розмірі 10%, якщо дохід складає до 1 мінімальної заробітної плати, 15% до 10 мінімальних заробітних плат, 20% до частки перевищення у випадках коли дохід складаю від 10 до 40 мінімальних заробітних плат. Сума перевищення - більше 10 МЗП. І якщо дохід складає більше 40 МЗП, то застосовується ставка 25% для суми перевищення. Зважаючи на сьогоднішню ситуацію в країні, необхідно знаходити баланс між фіскальною ефективністю та соціальною складовою аналізованого податку. Тому для прийняття остаточного рішення щодо реформування податку з доходів фізичних осіб у частині встановлення розміру ставок, все ж таки доцільно провести не лише оцінку фіскального потенціалу податку, але й аналіз рівня податкового навантаження на фізичних осіб при застосуванні тієї чи іншої моделі реформування.

Отже, податкова система України постійно знаходиться у пошуку оптимальної моделі. Для цього нам вкрай необхідно спиратись на світовий досвід, адже ми молода країна і в нас немає часу для проходження всього того періоду, який проходили сучасні розвинуті країни. Основними світовими тенденціями у зміні податкового законодавства є зменшення ставки податку на прибуток та прогресивна шкала податку на доходи фізичних осіб. Як бачимо, Україна робить кроки у правильному напрямку, але процес пошуку оптимально податкової системи є довготривалим процесом.

3.2 Вдосконалення системи прямого оподаткування у контексті реалізації урядової державної програми

Вдосконалення системи прямого оподаткування не відбувається без структурних змін у податковій системі в цілому. Бажання реформувати вітчизняну податкову систему було першочерговим завданням кожного уряду, не є виключенням і сьогоднішній.

Варто відзначити, що в Україні податкове реформування розпочалася ще з початку 90-х рр. Можна виділити декілька етапів «зміцнення, оновлення правил оподаткування»: 1 етап ? 1991-1995 рр. ? етап становлення і формування національної податкової системи, 2 етап ? 1996-2003 рр. ? приведення складу податкової системи у відповідності до умов ринкових відносин, 3 етап ? 2004- 2009 рр. ? етап розвитку податкової системи України та 4 етап - 2010- сьогодення ? етап поглибленого реформування податкової системи України. На кожному з даних етапів була прийнята низка нормативно-правових актів (законів, стратегій, концепцій), що визначали як базові правила оподаткування так і стратегічне та середньострокове бачення розвитку вітчизняної податкової систем.

Черговою спробою реформування податкової системи є розроблена Кабінетом Міністрів України Концепція реформування податкової системи України презентована Прем'єр-міністром України на засіданні Кабінету Міністрів України 6 серпня 2014 р. Основні положення даної Концепції знайшли своє положення у законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших Законів України (щодо податкової реформи)» № 5079 від 15.09.2014.

На урядовому порталі основні положення перезавантаження податкової системи представлено наступними тезами:

– зменшення кількості податків (з 22 до 9) та звітності;

– простий розрахунок податку на прибуток на основі фінансової звітності;

– електронне адміністрування ПДВ;

– зниження ставок ЄСВ для роботодавців та підвищення відповідальності за порушення трудового законодавства;

– легалізація активів заможних громадян;

– зниження на 50% ставок єдиного податку для малого бізнесу;

– мораторій на 2 роки на перевірки малого бізнесу (з обсягом доходу до 20 млн. грн. в рік);

– підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів шляхом введення акцизного податку з роздрібних продажів підакцизних товарів, запровадження оподаткування нежитлової нерухомості та розширення бази оподаткування податку на житлову нерухомість та ін.

Такі заходи є позитивними, адже вони мають сприяти пожвавленню підприємницької діяльності. Але впровадження цих реформ показало, що вони є досить формалізованим. Деякі податки дійсно були виключені, але багато було об'єднано. Також було збільшено базу оподаткування для деяких видів податків. Як наслідок, протягом 2015 року було ініційовано ще додаткові зміни до Податкового кодексу. Наразі Уряд знову планує змінювати податкову систему. У ході реформування податкової системи, треба враховувати багато факторів: рівень податкового навантаження, обсяги тіньової економіки, наповнення бюджетів, інвестиційна привабливість. Врахувати всі ці фактори надзвичайно важливо, але між ними є певна залежність. Безумовно рівень податкового навантаження впливає на рівень тіньової економіки та на доходи бюджету та позабюджетних фондів. Тому в процесі змін податкового законодавства нам треба враховувати, щоб бюджет був наділений необхідною кількістю коштів, а юридичні та фізичні особи не діяли в тіньовому секторі. Враховуючи хронічний дефіцит бюджету та важку політичну і економічну ситуацію - це завдання є надзвичайно складним. Проаналізувавши дані в період з 2004 по 2015 рік (табл. 3.1.), було виявлено певну залежність, що при збільшенні податкового навантаження на 1%, рівень тінізованої економіки збільшується на 0,89%. Така залежність була виявлена за допомогою методу найменших квадратів і її можна описати у вигляді рівняння: ТЕ=11,74+0,89ПН, де ТЕ - рівень тіньової економіки (%), ПН - податкове навантаження (%).

Таблиця 3.1 Динаміка зміни обсягів тіньової економіки та податкового навантаження за 2004-2015 роки

Рік	Обсяг тіньової економіки, %	Податкове навантаження, %
2004	33,5	27,45
2005	46,5	32,85
2006	40,5	33,95
2007	38	34,32
2008	40	36,31
2009	45	34,81
2010	44	33,78
2011	44	35,98
2012	45	36,8
2013	41	35,79
2014	42	34,04
2015	47	34,22

Податкове навантаження відображає податковий коефіцієнт, обрахований за другою методикою, яка включає податкові надходження бюджету, та надходження позабюджетних фондів. Обсяги тіньової економіки в Україні є надзвичайно великими, тому держава недоотримує суттєвих коштів. Тому зменшення податкового навантаження зможе компенсувати втрати від зменшення ставок.

Слід також враховувати, що податки мають не тільки виконувати фіскальну функцію, але й бути справедливими. Так, до бази оподаткування ПДФО включили й пенсії. Податок на розкішні авто теж є недосконалим. Адже базою оподаткування є легкові автомобілі, віком не більше 5 років та об'ємом двигуна більше 3000 см³, хоча об'єм двигуна не зовсім відповідає поняттю «розкіш». Треба також зазначити, що база цього податку була змінена: замість об'єму взяли вартість автомобіля.

Зміна системи прямого оподаткування має позитивно вплинути на економіку України, але ця реформа має проводитись з іншими реформами, такими як пенсійна, антикорупційна, адміністративна та інші.

Проведені вище заходи були неефективними. У зв'язку з цим пропонуємо провести інші заходи. Зміна ставок ПДФО та створення прогресивної шкали. При зарплаті до 10 мінімальних заробітних плат, зробити ставку у розмірі 10%, від 10 до 20 мінімальних заробітних плат 15% з суми перевищення, більше 20 мінімальних заробітних - 20%. Такі зміни необхідно проводити з одночасною зміною нарахування ЄСВ. Так, якщо працівник отримує менше ніж дві заробітні плати, то роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі 22%, як було впроваджено з 2016 року, якщо працівник має заробітну плату більше ніж дві мінімальні заробітні плати, то роботодавець і працівник сплачують по 11% від заробітної плати. Зараз податкове навантаження на роботодавця дуже велике враховуючи ЄСВ, це не мотивує створювати нові робочі місця, адже за них треба сплачувати податки, також це призводить до поширення неофіційного працевлаштування, підвищення рівня тіньової економіки, недоотримання коштів бюджетами та позабюджетними фондами. Запропоновані зміни розподілять податковий тягар між роботодавцем та працівником і простимулюють роботодавця до підвищення заробітної плати. Водночас податковий тягар на працівників буде трохи більшим за теперішній: станом на 2016 рік ПДФО становить 18%, якщо людина матиме зарплату більше ніж дві мінімальні заробітні плати, в сумі він буде сплачувати 21% від заробітної плати. Також пропонується виключити нарахування ПДФО на пенсії.

Пропонується також виключити податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

Щодо податку на прибуток, то у світі є тенденція до зменшення цього податку. В Україні він становить 18%, що є досить низьким порівняно з розвинутими країнами світу, такими як США, Японія, Німеччина, Франція та інші. Але треба також зазначити, що країни борються за інвестиційні кошти і одним з чинників привабливості є низькі податки. Зменшення податку на прибуток підприємств дасть змогу Україні стати більш конкурентоздатною на світовому ринку у боротьбі за інвестиційні кошти. Також треба зазначити, що окрім оподаткування податку на прибуток, оподатковується і виплата дивідендів фізичних осіб, тобто фактично прибуток оподатковується двічі, за умов, що акціями підприємств володіють фізичні особи, тому пропонується зменшити ставку податку на прибуток до 10%.

В останні роки в Україні гостро стоїть проблема енергетичної незалежності. Наша країна володіє багатими ресурсами, які добуваються приватними та державними компаніями. Гостре питання стоїть з постачанням газу на фоні конфлікту з Росією. Слід зазначити, що рента за видобуток газу є достатньо велика, а саме: 55% для видобутку на глибині до 5000 метрів, та 28% для видобутку глибше 5000 метрів. Таке підвищення спричинило відмову газовидобувних компаній від багатьох інвестиційних проектів. Тому пропонується поступове зменшення рентної плати до 20-10% відповідно. Наразі пропонується зменшення ставок у 2 рази, до 28% і 14% відповідно, залежно від глибини добування газу.

Отже, податкова система України формується протягом усього періоду незалежності. Теперішній Уряд також продовжує змінювати податкове законодавство. Основні етапи цієї реформи викладені на Урядовому порталі і вони включають в себе такі етапі:

– зменшення кількості податків (з 22 до 9) та звітності;

– простий розрахунок податку на прибуток на основі фінансової звітності;

– електронне адміністрування ПДВ;

– зниження ставок ЄСВ для роботодавців та підвищення відповідальності за порушення трудового законодавства;

– легалізація активів заможних громадян;

– зниження на 50% ставок єдиного податку для малого бізнесу;

– мораторій на 2 роки на перевірки малого бізнесу (з обсягом доходу до 20 млн. грн. в рік);

– підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів шляхом введення акцизного податку з роздрібних продажів підакцизних товарів, запровадження оподаткування нежитлової нерухомості та розширення бази оподаткування податку на житлову нерухомість та ін.

Але ці заходи виконано формалізовано, що призвело до їх неефективності, тому були запропоновані шляхи оптимізації системи прямого оподаткування, які включають в себе зниження податку на прибуток, зниження податку на доходи фізичних осіб, розподіл ЄСВ між працівником і роботодавцем, виключення деяких податків, та зменшення рентної плати на видобуток газу, що має призвести до пожвавлення підприємницької діяльності та підвищенню інвестиційної привабливості нашої країни.

3.3 Вплив зміни системи прямого оподаткування на доходи бюджету

Процес зміни податкового законодавства, в тому числі і системи прямого оподаткування безпосередньо впливає на рівень доходів бюджету та позабюджетних фондів. В умовах політичної та економічної кризи в Україні, питання доходів бюджету постає надзвичайно гостро, адже ми маємо хронічний дефіцит бюджету. Тому зменшення податкового навантаження є ризиковим кроком, який має бути зважений та обрахований.

Як зазначалось вище, використовуючи метод найменших квадратів було визначено, що при збільшені податкового навантаження на 1%, рівень тіньової економіки збільшується на 0,89%. При змінах які були запропоновані вище, неодмінно відбувається зменшення податкового навантаження. Якщо буде застосована прогресивна шкала ПДФО у поєднані з розподілом ЄСВ, то очікуються надходження у розмірі приблизно 70 млрд грн. Це можна пояснити тим, що станом на 2015 рік, основна ставка була 15% при якій було зібрано близько 100 млрд грн. Таким чином ми можемо застосувати коефіцієнт 0,66 як співвідношення 10% до 15%, отримаємо 66 млрд грн. і також додаткові надходження у зв'язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати. Детінізація заробітної плати у зв'язку зі зменшенням податкового навантаження не була враховано, таким чином надходження можуть бути більшими.

Запропонована ставка податку на прибуток також була суттєво зменшена з 18%, при якій було зібрано більше 39 млрд грн., до 10% при який прогнозовано буде зібрано 21,6 млрд грн. Слід зазначити, що зменшення податку на прибуток збільшує інвестиційну привабливість нашої країни. Також треба зазначити, що при ставці податку на прибуток у 10%, виводити гроші в тіньовий сектор є невигідним, тому це може вивести незазначені прибутки в правове поле.

В умовах компанії з підвищення енергетичної незалежності України, було запропоновано зменшення рентної плати за видобуток газу у 2 рази до 14% та 28% відповідно. Такі дії призведуть до зменшення податкових надходжень від даного виду податку, але зменшить вартість газу і зможе мотивувати інвесторів до реалізації проектів у цій сфері, які були відхилені внаслідок підвищення ставок податку. Щодо державних газовидобувних компаній, то ставка для них наразі складає 70%, але враховуючи що прибуток і податки надходять до держави, тільки за різними статтями, то таке збільшення не відіграє значного впливу на діяльність цих компаній.

Також було запропоновано виключити податок з власників транспортних засобів, адже доходи від нього є незначними і складають всього лише 1802659 грн.

Таким чином ми можемо зробити певний прогноз, з урахуванням зміни системи прямого оподаткування, залишивши при цьому ВВП на рівні 2015 року. Провівши математичні розрахунки зі змінами та рештою прямих податків, які залишились незмінними, ми отримали результат на прогнозований період: надходження від прямих податків будуть у розмірі 156 млрд грн., що на 62 млрд грн. менше ніж за 2015 рік. На основі цих даних, порахуємо податковий коефіцієнт за різними методиками. Якщо рахувати лише надходження до бюджету, то податковий коефіцієнт становитиме 22,51%, що на 3,13% менше ніж за 2015 рік. Але велику вагу у податковому навантажені має ЄСВ, яке не було враховано, тому ми порахуємо податковий коефіцієнт за другою методологією, який враховує надходження до бюджету та позабюджетних фондів. Станом на 2015 рік, ЄСВ мало різні ставки в залежності від класу ризику, тому нам необхідно врахувати зміни, які відбулись у 2016 році і які є у запропонованій моделі. На поточний період є дані про те що частка ЄСВ відносно ВВП становить 4,8%, тому податковий коефіцієнт обрахований за другою методологією буде становити 27,31%, що менше на 6,91% ніж у 2015 році. Таке податкова навантаження є значно меншим ніж було за попередні роки і надалі є можливість для подальшого виключення деяких видів податків та скорочення ставок податків. При проведені таких змін, бюджет втратить 62 млрд грн., але треба врахувати зміну тіньової економіки від зменшення податкового навантаження та зміну ВВП від зменшення тіньової економіки, яке в свою чергу зможе компенсувати втрати бюджету.

Як було зазначено вище, податкове навантаження впливає на рівень тіньової економіки. Провівши дослідження з вибіркою за 12 років з 2004 по 2015 рік (табл. 3.2.), було визначено, що коефіцієнт кореляції між податковим навантаженням та тіньовою економікою становить 0,56, тому ми можемо сказати, що ці змінні дійсно впливають один на одну.

За допомогою методу найменших квадратів, було визначено модель зміни тіньової економіки від податкового навантаження, яку можна описати рівнянням ТЕ=11,74+0,89ПН, де ТЕ - рівень тіньової економіки (%), ПН - податкове навантаження (%). Тому ми можемо визначити, що при зменшені податкового навантаження на 1%, рівень тіньової економіки зменшиться на 0,89%. Повертаючись до наших даних, які ми отримали в прогнозованому періоді, можемо зазначити, що при зменшені податкового навантаження на 6,91%, обсяги тіньової економіки зменшаться на 6,15%. Це означає що рівень ВВП збільшиться на 6,15%.

Таблиця 3.2 Динаміка доходівбюджету, обсягів тіньової економіки, податкового навантаження та ВВП в Україні за 2004-2015 роки

Рік	Доходи бюджету, млн. грн	Обсяги тіньової економіки, %	Податкове навантаження, %	ВВП, млн. грн
2004	94756	33,5	27,45	345113
2005	145057	46,5	32,85	441452
2006	184789	40,5	33,95	544153
2007	547372	38	34,32	720731
2008	344313	40	36,31	948056
2009	317973	45	34,81	913345
2010	365784	44	33,78	1082569
2011	473748	44	35,98	1316600
2012	518547	45	36,8	1408889
2013	520832	41	35,79	1454931
2014	533435	42	34,04	1566728
2015	677510	47	34,22	1979458

Основною проблемою зменшення податкового навантаження є недоотримання бюджетом частини надходжень. Для того щоб проаналізувати, як зміняться доходи бюджету, треба визначити фактори, які впливають на них. Для проведення аналізу, за основні фактори, які впливають на доходи бюджету було взято ВВП, обсяги тіньової економіки, та рівень податкового навантаження. Це найбільш впливові фактори, існує також і інші фактори, але при побудові моделі ці фактори будуть відхиляти фактичні значення від значень моделі. Слід зазначити, що для аналізу було вибрано значення за 12 років з 2004 по 2015 рік і проводитись він буде за допомогою методу найменших квадратів. Побудовану модель можна описати рівнянням: ДБ=-181424,1741-856,99ТЕ+6466,49ПН+0,344ВВП, де ДБ - доходи бюджету та позабюджетних фондів (млн. грн.), ТЕ - тіньова економіка (%), ПН - податкове навантаження (%), ВВП - валовий внутрішній продукт (млн. грн.). З цієї моделі ми можемо зробити висновки, що податкове навантаження дуже суттєво впливає на рівень доходів бюджету. Так, при зменшені податкового навантаження на 1%, доходи бюджету зменшиться майже на 6,5 млрд грн. За розрахунками наведеними нижче, ми визначили, що в прогнозованому періоді податкове навантаження зменшиться на 6,91%, таким чином доходи бюджету за цією моделлю зменшаться на 44,683 млрд грн., але зміна податкового законодавства також впливає на тіньову економіку, яка в свою чергу змінить рівень ВВП. Як було зазначено вище, при зміні податкового навантаження на 6,91%, рівень тіньової економіки зменшиться на 6,15%, таким чином ми виведемо 6,15% ВВП з тіні. Порахуємо ці значення у номінальному вираженні. Станом на 2015 рік, ВВП становило 1979458 млн грн. Таким чином, у прогнозованому періоді ВВП становитиме 2101194,667 млн грн., що на 121736 млн грн. більше ніж у 2015 році. Тому за допомогою моделі ми можемо визначити, що при збільшені ВВП на 1 млн грн., доходи бюджету збільшуються на 0,34 млн грн. Звідси можна зробити висновки, що доходи бюджету збільшаться на 41390,24 млн грн. Таким чином, втрати бюджету будуть незначними і сягатимуть 3292,76 млн грн. Ці втрати можна компенсувати за рахунок більш раціонального використання державних коштів. Також треба враховувати додаткові податкові надходження від активації підприємницької діяльності, які можуть збільшити обсяг ВВП, та створювати нові робочі місця, що позитивно вплине на економіку України.

Отже, реформування податкової системи і системи прямого оподаткування є надзвичайно важким завданням, особливо враховуючи політичну та економічну кризи в Україні. Запропоновані зміни спрямовані на зменшення податкового навантаження є досить ризикованим, адже бюджет та позабюджетні фонди можуть недоотримати коштів для забезпечення свого функціонування. На основі даних за 12 років з 2004 по 2015 рік, було проведено аналіз, за допомогою якого ми визначили, що запропоновані зміни несуттєво вплинуть на рівень доходів бюджету та позабюджетних фондів, загалом недостача буде сягати трохи більше 3 млрд грн., що не є суттєвим. Також треба враховувати, що ці зміни призведуть до підприємницької активності, що позитивно вплине на економіку України.

В цілому, вдосконалення системи прямого оподаткування є дуже важким процесом, який так чи інакше має враховувати досвід різних країн та враховує власні особливості країни. Реформування податкової системи в Україні відбувається протягом всього періоду незалежності. Після підписання угоди про асоціацію з ЄС, уряд висвітлив тези щодо податкових реформ. Ці заходи є незавершеними та формалізованими. Вони потребують більш глибоких перетворень та паралельного проведення реформ в інших сферах, адже вони залежать одна від одної. Податкова система України постійно знаходиться у пошуку оптимальної моделі. Для цього нам вкрай необхідно спиратись на світовий досвід, адже ми молода країна і в нас немає часу для проходження всього того періоду, який проходили сучасні розвинуті країни. Основними світовими тенденціями у зміні податкового законодавства є зменшення ставки податку на прибуток та прогресивна шкала податку на доходи фізичних осіб. Заходи які проводив Уряд не були ефективними, внаслідок чого зазнали подальших змін. Нами було запропоновано зміні системи прямого оподаткування, які були спрямовані на зменшення податкового навантаження. Провівши аналіз ми визначили, що зниження податкового навантаження несуттєво вплине на доходи бюджету та позабюджетних фондів, а ті незначні збитки можуть бути компенсовані за рахунок більш раціонального використання бюджетних коштів та активізації підприємницької діяльності.



Висновки

У ході виконання дослідження нами було визначено, що податкова система є важливою умовою функціонування будь-якої країни. Від ефективності податкової системи залежить розвиток економіки та країни в цілому. Однією з складових податкової системи України є прямі податки, які відіграють важливу роль у формуванні дохідної частини бюджету. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і їх розмір залежить від масштабів оподаткування, такий принцип оподаткування більшістю економістів вважається найсправедливішим.

У результаті дослідження було виявлено низку проблем, які не були несподіванкою, адже процес формування оптимального законодавства є довготривалим та має властивості змінюватись в залежності від потреб держави та економіки в цілому. Окрім того, Україна є молодою країною, тому процес реформування податкової системи відбувається постійно.

Прямі податки складають приблизно однакову частку у доходах держави що й непрямі податки. Основними з прямих податків є ПДФО, податок на прибуток підприємств та рентна плата. ПДФО є найголовнішим джерелом наповнення місцевих бюджетів, а його надходження постійно зростають з 2012 року. Другим по показникам наповнення був податок на прибуток підприємств. Але поступове зменшення ставки цього податку, негативне сальдо фінансового результату підприємств до оподаткування і частини окупованої території на якій знаходиться велика кількість підприємств, призвели до того, що вже у 2015 році доходи від рентної плати перевищили доходи від податку на прибуток підприємств.

В умовах ринкової економіки, впровадження ефективної податкової системи є запорукою сталого розвитку країни. За допомогою податкових важелів, держава втручається у розподіл ВВП, стимулює розвиток або гальмування підприємницької діяльності. Змінна податкового законодавства відбувається постійно. Податкові важелі можуть спричиняти стимулювання або гальмування певної діяльності або навіть певного сектору економіки через застосування певних податкових пільг або навпаки, підвищення ставок оподаткування. Також ці зміни впливають і на доходи бюджетів. Це можна спостерігати на прикладі податку на прибуток, рентної плати та іншими податками. Ще одним фактором, який може використовувати держава для підвищення доходів - збільшення соціальних стандартів, адже від них залежать деякі податки, такі як ПДФО, військовий збір та інші.

Важливим показником у системі оподаткування є податкове навантаження. Багато великих компаній враховують цей показник при виборі місця реєстрації. В Україні не існує певної визначеної методики обрахування податкового навантаження і статистичних даних по ньому теж відсутні. Але найчастіше науковці пропонують використовувати податковий коефіцієнт, адже він показує як держава втручається у перерозподіл ВВП. Існує дві методики обрахування податкового коефіцієнта. Перша методика являє собою відношення податкових надходжень зведеного бюджету до ВВП. За цією методикою податкове навантаження становить близько 20%, а у системі прямого оподаткування всього лише близько 10%. За другою методикою враховується не лише податкові надходження до бюджету, але й доходи позабюджетних фондів. Таким чином у другій методиці ми враховуємо ЄСВ, який суттєво збільшує наше податкове навантаження до 35%. У системі прямого оподаткування податкове навантаження теж збільшиться до близько 20%-25%. Таким чином ми бачимо суттєвий вплив ЄСВ на податкове навантаження і можемо зробити висновки що воно є суттєвим податковим тягарем для роботодавців.

Удосконалення податкової системи і системи прямого оподаткування є обов'язковою умовою для сталого розвитку країни. Протягом всього періоду незалежності, влада змінювала та намагалась вдосконалити податкову систему, не виключенням був і сьогоденний Уряд, який запропонував провести податкову реформу. Але проаналізувавши ці заходи, ми визначили, що вони є більш формалізованими, різкого процесу детінізації не відбувається. Деякі податки (податок на транспорт) не є справедливими, в результаті чого зазнають подальших змін. Найбільш ефективним способом було проведення податкової реформи за даними тезами, з більш чіткими законодавчими актами та більш раціональним визначенням податку, його бази та ставки. Одним з варіантів, які пропонують багато науковців та діячів є збільшення бази оподаткування, але суттєве зменшення ставки податку, таким чином у бюджетів буде можливість залишити доходи на тому ж рівні за рахунок більшої бази та детінізації.

Щодо міжнародного досвіду, то треба зазначити, що розвинуті країни формували податкову систему протягом певного періоду. Треба враховувати заходи, які були впроваджені і за яких обставин. Треба зазначити, що Україна не відстає від світових тенденцій щодо зменшення податку на прибуток підприємств. Тому він є досить незначний в порівнянні з іншими країнами Західної Європи, США та Японії. Це є добре, адже сенс зменшення податку на прибуток полягає у певній конкуренції між країнами за компанії та підприємства, тому для більшої привабливості, вони зменшують цей податок. Податок на доходи фізичних осіб є дуже важливим як в Україні (16% від доходів бюджету), так і закордоном. В Україні найчастіше застосовується ставка у 15%, в той час як у Європі в середньому 30%. Ніби це є позитивним, але з іншого боку, різниця полягає в тому що, в Європі, у разі незначних надходжень, особа або домогосподарство не сплачує ПДФО. Також у Європі дуже розвинута прогресивна шкала, щодо нарахування ПДФО, в Україні ж ми маємо 15% від зарплати та 17% від суми перевищення (більше 10 мінімальних зарплат). Урядом розробляються різні варіанти щодо впровадження прогресивної шкали, яка буде складатись з трьох ставок, зараз вже мається 6 варіантів такої шкали.

Нами було запропоновано зміни системи прямого оподаткування, які були спрямовані на зменшення податкового навантаження. Провівши аналіз ми визначили, що зниження податкового навантаження несуттєво вплине на доходи бюджету та позабюджетних фондів, а ті незначні збитки можуть бути компенсовані за рахунок більш раціонального використання бюджетних коштів та активізації підприємницької діяльності.

Також необхідно зазначити, що ефективність проведення податкових реформ залежить від паралельного проведення інших реформ, таких як пенсійна, антикорупційна, адміністративна та інші. Це дуже важливо, адже проведення пенсійної реформи та перехід на недержавне пенсійне забезпечення дасть змогу поступово відмовитись від ЄСВ, що суттєво зменшить податкове навантаження. Антикорупційна реформа, дасть змогу більш ефективно працювати Державній фіскальній службі та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Адміністративна реформа дасть змогу більш раціонально розподіляти бюджетні кошти між різними рівнями бюджетної ланки.

Отже, ми бачимо необхідність вдосконалення податкової системи, в тому числі і системи прямого оподаткування. Це дасть змогу ефективніше виконувати дохідну частину бюджету, та почати стимулювати підприємницьку діяльність, що дасть змогу вивести економіку на більш ефективний рівень.



Список використаних джерел

1. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник/ Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. - К.: Комп'ютер прес, 2004.

2. Бабін І.І. Податкове право України: навч. Посібник/ Бабін І.І., - Чернівці: Чернівецький націон. ун-т, 2012.

3. Баранова В.Г. Податкова система. Навчальний посібник / В.Г. Баранова Одесса ВМВ. - 2014.

4. Бечко П. К. Основи оподаткування : навчальний посібник / П. К. Бечко, О. А. Захарчук. - К. : ЦУЛ, - 2009.

5. Білик А.Г., Золотько О.М. Податкова система України / Білик А.Г., Золотько О.М.. - Київ, 2000.

6. Буряк П.Ю., Беркита К.Ф., Ярема Б П. Податкова система: теорія і практика застосування активних методів навчання/ Буряк П.Ю., Беркита К.Ф., Ярема Б П. - Київ Видавництво: Вид. дім «Професіонал», 2004.

7. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010, №2456-VI зі змінами і доповненнями від 26.01.2016 - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

8. Воронова Л.К. Фінансове право: Підручник/ Воронова Л.К., - К.: Моя книга., 2006.

9. Гармонізація податкового законодавства: українські реалії : [монографія] / [Білецька Г. М., Кармаліта М. В. Куц М. О. та ін.]. - К.: Алерта, 2012.

10. Голдиш Н.М., Голдиш І.П. Економічна сутність прямих податків. Їх переваги та недоліки. - Криворізький економічний інститут, КНЕУ імені Вадіма Гетьмана, 2012.

11. Дані офіційного сайту USAID [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pension.kiev.ua.

12. Денисова А.В. Генезис форм і систем оподаткування прибутку підприємств в Україні / Денисова А.В. // Економічна безпека держави: теорія і практика - 2010.

13. Дєєва Н. М. Оподаткування в Україні : навч. посіб. / Н. М. Дєєва, Н. І. Редіна, І. О. Дулік /. Н. І. Редінa. ? К. : Центр учбової літератури, 2009.

14. Інформація про виконання бюджету України за 2011 рік - [Електронний ресурс]// Офіційний сайт Державної казначейської служби України. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=147441

15. Інформація про виконання бюджету України за 2012 рік - [Електронний ресурс]// Офіційний сайт Державної казначейської служби України. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=166315

16. Інформація про виконання бюджету України за 2013 рік - [Електронний ресурс]// Офіційний сайт Державної казначейської служби України. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=187793

17. Інформація про виконання бюджету України за 2014 рік - [Електронний ресурс]// Офіційний сайт Державної казначейської служби України. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=217965

18. Інформація про виконання бюджету України за 2015 рік - [Електронний ресурс]// Офіційний сайт Державної казначейської служби України. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=264515

19. Інформація про фінансові результати великих і середніх підприємств до оподаткування за видами економічної діяльності за 2011-2015 рік - [Електронний ресурс]// Офіційний сайт Державної служби статистики. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

20. Крамарів Т. Урок для Яценюка. Податкова реформа у Грузії: з понад 20-ти податків залишилось 7/ Крамарів Т. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://texty.org.ua

21. Кудріна О. Ю. Оцінювання податкового навантаження на підприємство з позицій концепції трансакційних витрат [Електронный ресурс] / О. Ю. Кудріна Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu /2011_10_1/Kudrina.pdf

22. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Куценко Т.Ф. -- К.: КНЕУ, 2002.

23. Кучерявенко М.П. Податкове право України : підручник / М.П. Кучерявенко. - Х. : Право, 2012.

24. Латковськa Т.А., С.В. Пархоменко-Цироциянц. Фінансове право України: навч. Посібник/ Т.А. Латковськa, С.В. Пархоменко-Цироциянц, - О.: Фенікс, 2012.

25. Лебедзевич Я.В. Податкова система : навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / Я.В. Лебедзевич. - Житомир : ЖДТУ, 2007.

26. Льовочкін С. Податкова структура в Україні та шляхи її вдо- сконалення // Економіка України. - 2009 р.

27. Любченко. О. Господарські відносини суб'єктів підприємництва збалансовано / О. Любченко. - Вісник податкової служби України. - 2011. - № 4. - 4 - 7с.

28. Малініна Н.М. Система показників оцінювання ефективності оподаткування у сільському господарстві/ Малініна Н.М. - Вісник технологічного університету Поділля, 2008

29. Мочерний С. В. Політична економія / Мочерний С. В. - К. : Вид-во «Знання-Прес», 2002

30. Наказ Міністерства фінансів України від 09.01.13 № 6 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу"

31. Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.11 №1742 "Про затвердження форми Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)"

32. Наказ ДПА України від 24.12.10 № 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку"

33. Наказ ДПА України від 24.12.10 № 1003 " Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами"

34. Наказ ДПА України від 23.12.10 № 996 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання"

35. Наказ ДПА України від 23.12.10 № 995 "Про затвердження форм повідомлень про зареєстровані та зняті з обліку транспортні засоби, що надаються органами, які здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів "

36. Наказ ДПА України від 22.12.10 № 980 "Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби "

37. Наказ ДПА України від 21.12.10 № 975 "Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми

38. Недосуга А. Г., Гарбар Ж.В. Теоретичні аспекти до визначення ефективності податків [Електронний ресурс] /А.Г. Недосуга, Ж. В. Гарбар // Режим доступу до ресурсу: http://intkonf.org/nedosuga-ai-garbar-zhv-teoretichni-aspekti-do-viznachennya-efektivnosti-podatkiv/

39. Орлюк О.П. Фінансове право: Підручник/ Орлюк О.П. - К.: Юрінком Інтер, 2010.

40. Офіційний сайт Державної служби статистики України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

41. Офіційний сайт Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.idss.org.ua

42. Податкова реформа - виклик для України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua

43. Податкове інвестиційне кредитування; Інвестиційне кредитування. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ecolib.com.ua

44. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями від 12.04.2016 - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

45. Постанова КМ України від 27.12.10 № 1226 "Про затвердження Порядку оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі - нерезиденту іншим нерезидентом"

46. Постанова КМ України від 17.03.11 №303 "Про затвердження переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля"