Податкова служба

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

податковий звітність перевірка

Розділ 1. Вивчення організації роботи податкової служби, її структури, функцій, прав, обов'язків та відповідальності посадових осіб

Розділ 2. Оподаткування юридичних осіб

Розділ 3. Оподаткування фізичних осіб

Розділ 4. Документальні перевірки платників податків

Розділ 5. Облік податкових надходжень

Розділ 6. Інформаційне забезпечення платників податків

Розділ 7. Облік та звітність у системі оподаткування

Список використаної літератури

Додатки

Розділ 1. Вивчення організації роботи податкової служби, її структури, функцій, прав, обов'язків та відповідальності посадових осіб

Апаратом державної виконавчої влади, що здійснює податкову політику і організує стягнення податків, зборів і платежів у розпорядження держави, є державна податкова служба, створена при Кабінеті міністрів України у складі Головної податкової адміністрації України і державних податкових адміністраціях в Автономній республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Податкова інспекція Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська підпорядковується державній податковій адміністрації по Дніпропетровській області. Вона координує свою роботу з фінансовими органами, банківськими установами, органами внутрішніх справ, суду, прокуратури, арбітражу, і іншими контролюючими органами. Начальник призначається керівником Державної адміністрації по Дніпропетровській області за погодженням з Державною адміністрацією Лівобережного району. Інші працівники податкової інспекції призначаються начальником ДПІ району. Видатки на утримання податкової інспекції району визначаються Державною податковою адміністрацією (ДПА) по Дніпропетровській області і фінансуються з державного бюджету.

Державна податкова інспекція АНД району міста Дніпропетровська виконує такі функції, визначені законом України «Про державну податкову службу» від 4 грудня 1990 року N 509-XII (зі змінами та доповненнями)[3]:

· здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

· забезпечує облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснює реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

· контролює своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряє достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

· здійснює у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

· веде облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснює контроль за погашенням векселів; видає суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

· забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

· аналізує причини і оцінює дані про факти порушень податкового законодавства;

· проводить перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів);

· за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводить перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом;

· передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

· подає до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

· проводить роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

· розглядає звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань;

· подає відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

· здійснює контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

· здійснює контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів;

ДПІ у АНД районі міста Дніпропетровська складається з ряду функціональних підрозділів, які в тісному взаємозв'язку співпрацюють між собою, забезпечуючи виконання функцій, покладених на податкову службу України. Структурні підрозділи ДПІ у АНД районі міста Дніпропетровська:

1.Керівництво: начальник; перший заступник начальника; перший заступник начальника - начальник відділу податкової міліції; заступник начальника.

2. Відділ адміністративно-господарського забезпечення.

3. Сектор персоналу.

4. Відділ фінансування, бухгалтерського обліку та звітності.

5. Сектор взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю .

6. Відділ податкової міліції.

7. Юридичний відділ.

8. Сектор забезпечення доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян.

9. Організаційно-розпорядчий сектор.

10. Управління оподаткування юридичних осіб: відділ адміністрування податку на прибуток; відділ адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку; сектор контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість; сектор місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів.

11. Управління оподаткування фізичних осіб: відділ адміністрування податків на доходи фізичних осіб та оподаткування самозайнятих осіб; відділ податкового контролю фізичних осіб; відділ майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб.

12. Управління інформатизації та обліку платників податків: відділ супроводження інформаційних систем та адміністрування баз даних; відділ обліку платників податків та обробки податкової звітності.

13. Відділ погашення боргу.

14. Управління прогнозування, аналізу, обліку та звітності: відділ прогнозування та аналізу; відділ обліку та звітності.

15. Управління податкового контролю: відділ планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи; відділ перевірок платників податків; відділ перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД; відділ контролю за проведенням готівкових розрахунків; сектор спеціальних перевірок; відділ особливо важливих перевірок (ДОДАТОК О).

Кожен працівник ДПІ у АНД районі міста Дніпропетровська у своїй роботі керується посадовою інструкцією, у якій, в залежності від посади, наведені кваліфікаційні вимоги та необхідний рівень знань, обов'язки, права та відповідальність особи, яка займає дану посаду (ДОДАТОК Б).

Розділ 2. Оподаткування юридичних осіб

Функції обліку платників податків у органі державної податкової служби здійснюють відповідні підрозділи згідно з затвердженою структурою такого органу.

Органи державної податкової служби в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані:

· ведуть облік платників податків;

· наповнюють Єдиний банк даних юридичних осіб інформацією щодо реєстраційних даних платників податків на підставі отриманих від платників податків та від органів реєстрації відомостей, документів, заяв, повідомлень тощо;

· формують та ведуть журнали щодо обліку платників податків;

· формують та ведуть облікові справи (реєстраційну частину) платників податків, які зберігаються до ліквідації платника податків або переведення на облік до іншого органу державної податкової служби;

· формують і передають Зведену інформацію „Про стан обліку платників податків” у терміни, встановлені центральним органом державної податкової служби.

Органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:

· ведуть Єдиний банк даних юридичних осіб;

· забезпечують обмін інформацією між державними податковими органами за місцезнаходженням платника податків з центральним органом державної податкової служби;

· накопичують зміни та доповнення та проводять контроль, звірку й аналіз даних щодо платників податків.

Центральний орган державної податкової служби:

· забезпечує ведення Єдиного банку даних юридичних осіб;

· накопичує, поновлює, аналізує інформацію, що надходить з податкових органів нижчих рівнів, веде архів щодо платників податків.

Для забезпечення повноти обліку платників податків органи державної податкової служби станом на 1-ше число кожного місяця проводять звірку районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб з даними інформаційної бази Єдиного державного реєстру. Якщо за результатами звірки з даними Єдиного державного реєстру встановлено, що юридична особа (відокремлений підрозділ юридичної особи) за даними Єдиного державного реєстру має стан такої, що здійснює діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному органі державної податкової служби, то цим органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік такого платника податків.

Для забезпечення повноти обліку платників податків, якщо юридична особа, що має відокремлений підрозділ, перебуває на обліку в іншому органі державної податкової служби, після взяття відокремленого підрозділу на облік орган державної податкової служби в 10-денний строк надсилає повідомлення про взяття на облік, створення, унесення змін до відомостей, закриття відокремленого підрозділу платника податків за ф. № 17-ОПП до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такої юридичної особи. Таке повідомлення може бути направлене у паперовому вигляді або засобами електронної пошти органів державної податкової служби.

У разі надходження до органу державної податкової служби за основним місцем обліку юридичної особи відомостей із Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи, про внесення змін до відомостей про відокремлений підрозділ або про закриття відокремленого підрозділу юридичної особи такий орган державної податкової служби направляє повідомлення за ф. № 17-ОПП та зазначені відомості до органу державної податкової служби за основним місцем обліку відокремленого підрозділу.

Органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних юридичних осіб та ДРФО, реєстрі представництв платників податків - нерезидентів та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Для забезпечення достовірності, повноти та актуальності реєстраційних частин облікових справ платників податків та відомостей про платників податків у реєстрах платників податків, а також для приведення у відповідність із вимогами нормативно-правових актів документів із облікових справ платників податків може проводитись інвентаризація реєстраційних частин облікових справ платників податків.

З'ясування причин розбіжностей, невідповідностей, що були виявлені за результатами інвентаризації, їх усунення, актуалізація Єдиного банку даних юридичних осіб чи інших реєстрів платників податків, їх наповнення чи внесення змін, а також доукомплектування реєстраційних частин облікових справ платників податків відповідними документами може проводитись із залученням платників податків шляхом звірки.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Органи державної податкової служби координують свою діяльність з питань обліку платників податків з:

· органами державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

· органами, що здійснюють реєстрацію незалежної професійної діяльності або видають дозволи на право самостійного провадження такої діяльності; органами, що ведуть облік або реєстрацію рухомого майна та інших активів, які є об'єктами оподаткування;

· фінансовими установами;

· іншими органами відповідно до Податкового кодексу України [8] та інших нормативно-правових актів.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які обрали загальну систему оподаткування, можуть бути платниками таких податків:

· Податок на прибуток підприємств (ДОДАТОК Ґ);

· Податок на додану вартість (ДОДАТОК Д, Е, Є, Ж, З, І, Ї) ;

· Податок на доходи фізичних осіб (податковий агент);

· Екологічний податок (ДОДАТОК Н);

· Акцизний податок (ДОДАТОК Й);

· Плата за землю (ДОДАТОК К);

· Плата за користування надрами;

· Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

· Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

· Збір за спеціальне використання води;

· Збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

· Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

· Збір за користування радіочастотним ресурсом України;

· Збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

· Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

· Збір за місця для паркування транспортних засобів;

· Туристичний збір.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть бути платниками таких податків:

· Єдиний податок ( ДОДАТОК Ч);

· Податок на додану вартість (ДОДАТОК Д, Е, Є, Ж, З, І, Ї) ;

· Податок на доходи фізичних осіб (податковий агент);

· Екологічний податок (ДОДАТОК Н);

· Плата за землю ( ДОДАТОК К);

· Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

· Збір за користування радіочастотним ресурсом України;

· Збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

· Збір за місця для паркування транспортних засобів;

· Туристичний збір.

Розділ 3. Оподаткування фізичних осіб

Усі фізичні особи платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Порядок складання Єдиного державного реєстру фізичних осіб

Порядок проведення реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі включає зокрема:

отримання та перевірку документів, які подаються фізичними особами до органу державної податкової служби для проведення реєстрації, обліку, внесення змін щодо додержання повноти відомостей, що зазначено в Обліковій картці, Повідомленні або Заяві;

включення до Державного реєстру відомостей про фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність;

оформлення і видачу документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі;

внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру.

Документи подаються (надсилаються рекомендованим листом) до органу державної податкової служби, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.

Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи державної податкової служби.

Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби.

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:

громадянами України;

іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Державний реєстр формує та веде центральний орган державної податкової служби, який є його розпорядником та адміністратором.

Формування і функціонування Державного реєстру забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних у Державному реєстрі, їх оновлення, архівування, відновлення та захист внесеної до Державного реєстру інформації. Захист інформації здійснюється відповідно до законодавства.

Державний реєстр формується з інформації, що надходить від органів, підпорядкованих центральному органу державної податкової служби, та від інших державних органів.

Податок на доходи фізичних осіб - прямий податок, що залежить від результату господарської діяльності, а саме від доходу фізичної особи. Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI[8], платниками податку є :

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

З 1 січня 1012 р. вступили в дію всі норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 № 3609-VI[4]. Зазначеним Законом удосконалено наведене у ст. 164 Податкового кодексу визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, що має усунути різночитання цієї норми. Так, установлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, що підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

І об'єктом, і джерелом сплати податку виступає дохід фізичної особи резидента і нерезидента. Об'єктом оподаткування резидента виступає загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, а також доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні, а також доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

За наслідками звітного податкового року платник податку має право на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання);

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;

суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати;

суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування);

суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік, оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті;

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Податкова соціальна пільга надається у розмірі:

100 % суми пільги для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

150 % суми пільги для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

200 % суми пільги для такого платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Розділ 4. Документальні перевірки платників податків

Податковий контроль як елемент керування процесом оподаткування є необхідною умовою існування ефективної податкової системи. Він покликаний забезпечити зв'язок платників податків з органами державного управління, що наділені особливими правами і повноваженнями з усіх питань оподаткування. Податковий контроль - це завершальна стадія керування оподаткуванням, і одночасно - один з елементів планування податкових доходів бюджету. Він внутрішньо властивий будь - якій державі.

Податкові контрольні дії охоплюють усю систему оподаткування, а також здійснюються в розрізі окремих податків, податкових груп, груп платників,територій тощо. До об'єкта податкового контролю належать: правильність обчислення податкового платежу, своєчасне і повне його перерахування, здійснення інших дій, безпосередньо пов'язаних податкових обов'язків.

За часом здійснення розрізняють такі види податкового контролю як попередній, поточний і наступний. Цей розподіл є дуже умовним, тому що ті самі контрольні заходи можуть бути одночасно попередніми, поточними і наступними щодо різних, пов'язаних з виконанням податкових зобов'язань дій. Наприклад, камеральна перевірка розрахунку податку на прибуток за перший квартал: стосовно моменту обчислення податку за перший квартал - це наступний контроль, стосовно моменту сплати податку - попередній контроль, стосовно процесу виконання зобов'язань по сплаті податку за весь податковий період (рік) - поточний контроль.

Форми податкового контролю як засоби вираження його змісту можна поділити на дві групи:

- реалізація державного податкового контролю,обумовленого імперативністю податків (різні види перевірок, здійснюваних державними контролюючими органами). Сутнісною ознакою цієї форми контролю є можливість застосування заходів відповідальності за порушення податкового законодавства безпосередньо в процесі реалізації результатів контролю (найчастіше це наступний контроль, рідше - поточний). Формою попереднього контролю в цій групі є профілактика податкових правопорушень (постановка платників на податковий облік, інформування, надання роз'яснень, консультування з питань оподаткування та ін.);

- реалізація державного податкового контролю, обумовленого контрольною функцією податків (спостереження, моніторинг, одержання й обробка інформації щодо відхилення реальних податкових надходжень від заданих параметрів, аналіз і оцінка прийнятих рішень в області оподаткування в тому числі нормативних актів та ін.).

Методи державного податкового контролю, тобто засоби і прийоми практичного здійснення цього виду діяльності, дуже різноманітні. Кожному виду контролю (залежно від часу здійснення, суб'єкта контролю), кожній його формі властиві свої методи. Вибір тих чи інших прийомів залежить від конкретних завдань, поставлених перед суб'єктом контролю, його функцій і повноважень. Методи податкового контролю можна класифікувати в такий спосіб:

- застосування заходів впливу до суб'єктів податкових відносин, які поділяються, в свою чергу, на методи переконання і примусу або на прямі (адміністративні) і непрямі (економічні) методи;

- здійснення окремих контрольних дій (методи процедурного характеру);

- організація контрольної роботи.

Найважливішою організаційною ланкою, що реалізує функції податкового контролю, є податкові інспекції. Саме вони здійснюють переважну більшість заходів та контрольних дій. Податковий контроль здійснюється посадовими особами органів податкової служби у таких основних формах:

- реєстрація й облік платників податків;

- облік податків та інших обов'язкових платежів;

- масово-роз'яснювальна робота і консультації платників;

- проведення податкових перевірок (камеральних і виїзних), втому числі спільні перевірки, що здійснюються декількома державними контролюючими органами;

- аналіз фінансової звітності платників податків та інформації, отриманої з інших джерел;

- одержання пояснень від платників податків та інших осіб;

- огляд приміщень і територій, які використовуються для одержання доходу (прибутку);

- обмін інформацією з іншими державними органами, її аналіз, а також координація дій з такими органами в області контролю.

Як бачимо з наведеного переліку, весь набір контрольних дій орієнтовано на забезпечення повного збирання податків і зборів, оскільки виконання кожним платником своїх податкових зобов'язань - необхідна і достатня умова виконання державного бюджету.

Документальна перевірка -- це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки за обсягом питань, що перевіряються бувають комплексні, тематичні та оперативні. Крім того перевірки бувають планові, позапланові та зустрічні. Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі порушення податкового законодавства.

Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік. Для перевірки податковий інспектор повинен мати належним чином оформлене посвідчення на перевірку та програму перевірки. Програма складається виходячи з основної мети перевірки -- виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:

1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;

4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:

5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;

8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

За результатами перевірок та обстежень, проведених на підприємствах, посадові особи державних податкових органів складають акти. Акти складаються на спеціальних бланках. Форма акта може розроблятися вищою ланкою державної податкової служби. Як правило, в акті зазначаються такі дані:

· повна назва підприємства, що перевіряється;

· прізвище, ім'я, по батькові, посада та місце роботи особи, що проводила перевірку;

· прізвище, ім'я, по батькові, посада та місце роботи осіб, з відома і в присутності яких проводилася перевірка;

· підстава для проведення перевірки (план роботи, доручення, наказ тощо);

· період, за який проводилася перевірка;

· дата проведення попередньої перевірки, усунення виявлених порушень;

· питання, з яких проводилася перевірка, точна назва й перелік документів, що перевірялися;

· докладне викладення фактів виявлених порушень законодавства про податки та обов'язкові платежі, порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання податкових декларацій та розрахунків;

· посилання на законодавчі та інші нормативні документи з зазначенням, ким затверджено, а також їхніх номера, дати, статті, пункту, які порушено, а також періоду, за який встановлене порушення;

· обов'язкові вимоги до керівників підприємств, установ і організацій щодо усунення виявлених порушень.

Для підтвердження окремих записів в акті до нього можуть додаватися необхідні розрахунки. В окремих випадках вилучаються документи чи робляться копії з них, які свідчать про виявлені факти порушень. У такому разі в акті робиться, відповідний запис з розпискою посадової особи та переліком документів, що вилучаються. Якщо в ході перевірки виявлено порушення і донараховане суми податків, то податковим інспектором на окремому аркуші складається розрахунок фінансових санкцій, який додається до акта. Акт підписується посадовою особою податкового органу, яка здійснювала перевірку, керівником та головним бухгалтером підприємства. Один примірник акта перевірки та всіх додатків до нього, включаючи розписку з переліком вилучених документів, передається керівнику підприємства. Другий примірник не пізніше наступного дня після підписання акта реєструється в спеціальному журналі обліку результатів контрольної роботи і передається на розгляд начальнику відділу.

Зустрічні документальні перевірки проводяться, як тільки виникає необхідність. Вони здійснюються на підприємствах, діяльність яких пов'язана з діяльністю підприємства, на якому проводиться планова документальна перевірка. Як правило, такі перевірки включають одне чи кілька питань.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

· за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

· суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;

· виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

· суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

· у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

· проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

З метою автоматизації процесу обліку документів з перевірок, накопичення інформації історії перевірок за кожним платником, аналізом порушень, формуванням звітності тощо створено АІС «Аудит». Дана система призначена для:

· формування планів документальних перевірок та оперативного контролю в цілому по інспекції, функціональних відділах із повідомленням про нього інспекторів;

· вводу результатів проведеного оперативного контролю та документальних перевірок;

· проведення аналізу роботи інспекторів;

· формування файлу з інформацією про донараховані суми за видами платежів;

· формування звітів тощо.

Даний програмний комплекс є загальним для обліку контрольно-перевірочної роботи підрозділів аудиту юридичних та фізичних осіб.

У ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська заздалегідь розробляється і затверджується керівництвом план проведення податкових перевірок підприємств, установ та організацій , які знаходяться на обліку саме у даній інспекції.

Розділ 5. Облік податкових надходжень

Порядок нарахування податків в особових рахунках платників.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Особові рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно за платниками, які:

перебувають на податковому обліку - з початку року на підставі списків, зазначених у пункті 1.6 цієї Інструкції;

взяті на податковий облік протягом поточного року - з моменту взяття на облік, на підставі доповнення до первинних списків платників;

своєчасно не взяті на податковий облік - з моменту нарахування або сплати платежу (залежно від того, яка з цих подій настала раніше); реорганізуються - з дати зміни організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків.

Картки особових рахунків відкриваються структурним підрозділом органу державної податкової служби (який, у межах своїх функціональних обов'язків, повинен відкрити особові рахунки) не пізніше першого робочого дня, наступного за днем одержання від структурних підрозділів органу державної податкової служби з обліку платників списків платників.

Номерами карток особових рахунків є:

номери особових рахунків юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідають ідентифікаційним кодам і які присвоюються платникам згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 N 118 ( 118-96-п );

номери особових рахунків підприємств, що проводять спільну підприємницьку діяльність і яким відкривають особові рахунки за додатковою ознакою, що відповідає реєстраційним (обліковим) номерам Тимчасового реєстру ДПА України.

Кожна картка особового рахунку має безпосередній вихід на Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, який є автоматизованою системою збору, накопичення та обробки даних про платників податків та включає дані інших реєстрів, а саме: реєстру платників ПДВ, реєстру неприбуткових організацій і установ, реєстру платників податків постійних представництв нерезидентів в Україні, реєстру договорів про спільну діяльність, реєстру великих платників податків. Зазначене дозволяє групувати облікові показники за всіма наведеними ознаками.

При відкритті особових рахунків платників кожному з них присвоюється порядковий номер, що діє протягом поточного року. Порядкові номери не пов'язані з реквізитами особових рахунків платників і присвоюються в залежності від черговості відкриття цих рахунків. Вони використовуються для визначення кількості відкритих особових рахунків платників та відповідності відкриття рахунків списку платників. 3.6. Форма особових рахунків визначається порядком, що встановлюється для обліку платежів на підставі порядків адміністрування (справляння) такого платежу і є обов'язковою при відтворенні особового рахунку на екрані або його друкуванні засобами відповідного програмного забезпечення.

На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків (у тому числі терміни подання розрахунків та терміни сплати, вид бюджету, код бюджетної класифікації ( v0265201-97 ), а також інформація про податкові зобов'язання, нараховані за результатами документальних перевірок.

Зворотній бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит, суми податкового боргу та надміру сплачені) та інше.

Усі вартісні операції в особових рахунках платників здійснюються в гривнях та копійках у відповідності до норм розрахунків, що діють в установах банків України та затверджені положеннями про ведення бухгалтерського обліку.

У випадках, коли платник переходить на облік з одного органу державної податкової служби до іншого, новий особовий рахунок не відкривається. Облік надходження платежів ведеться у особовому рахунку, що переданий з органу державної податкової служби за попереднім місцем реєстрації платника. У тому числі не відкривається особовий рахунок платника і при переведенні платників у категорію великих платників податків.

Відомості про наявність особових рахунків платників, за якими не відображено з початку року операції з нарахування та сплати платежів, щомісяця в автоматичному режимі готуються та передаються до структурних підрозділів, що проводять роботу з платником, для виявлення причин відсутності розрахунків платників з бюджетом.

Порядок обліку фактичних податкових надходжень.

Особові рахунки платників відкриваються щорічно з метою обліку нарахованих та фактично сплачених сум податків і обов'язкових платежів. Особові рахунки відкриваються на кожен вид платежу для діючих підприємств -- з початку року, для новостворених -- з моменту взяття на облік. У них зазначаються суми нарахованих податків, фактично сплачених, та виводиться сальдо розрахунків (переплата або недоїмка).

Записи про нарахування платежів в особових рахунках проводяться на підставі таких документів:

- податкових декларацій, звітів, розрахунків, платіжних повідомлень, довідок про авансові платежі;

- рішень начальника чи заступника начальника податкового органу за актами перевірок;

- рішень Державного комітету по контролю за цінами;

- постанов Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації та інших контролюючих органів, якщо це передбачено відповідними законодавчими актами.

Подані платниками документи реєструються в канцелярії, потім передаються до відділу обліку для проведення відповідних записів у картках особових рахунків.

Записи про суми фактичних надходжень до бюджету проводяться на підставі таких документів:

- виписок з особових рахунків банків з додатками копій платіжних доручень на перерахування коштів з рахунку платника на рахунок бюджету;

- копій платіжних доручень відділень Ощадбанку України та повідомлень до них у разі приймання платежів готівкою;

- талонів поштових переказів (при сплаті платежів через установи зв'язку).

Недоїмка стягується з нарахуванням пені. Тож порядок стягнення передбачає визначення розміру пені й терміну її нарахування.

Усі податки та інші обов'язкові платежі в залежності від розміру пені можна умовно поділити на дві групи:

- податки та збори, за якими розмір пені відповідними законодавчими актами не встановлений;

- податки та збори, за якими розмір пені встановлений відповідними законодавчими актами.

Для податків першої групи розмір пені розраховується виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла в період наявності недоїмки, шляхом ділення на кількість днів у звітному році. Отже, якщо ставку НБУ умовно позначити -- Снбу, то одноденний розмір пені (Рn) можна вирахувати за формулою: Рn = Снбу * 120/100 : 365.

Слід зазначити, що розрахункова кількість днів у році, яка застосовується для обчислення розміру пені, може змінюватися.

Показник 365 днів застосовується з березня 1999 року. До цього часу розрахункова кількість днів у році дорівнювала 360 дням.

Види податків, за якими розмір пені розраховується виходячи з 120% ставки НБУ:

· ПДВ

· Акцизний податок

· Податок на прибуток

· Плата за спеціальне використання лісових ресурсів

· Плата за спеціальне використання прісних води

· Плата за користування надрами

· Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

· Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Види податків, за якими розмір пені встановлений відповідними законодавчими актами:

· Плата за землю -- 0,3% від суми недоїмки

· Державне мито -- 0,2% від суми недоїмки

Якщо термін нарахування пені відповідними законодавчими актами не встановлений, то пеня нараховується щомісяця станом на 1-ше число місяця, наступного за звітним, тобто за всі дні звітного місяця. Пеня, термін нарахування якої визначено законодавством, нараховується за цей термін та стягується за підсумками місяця, в якому нарахована. Наприклад, за податком на прибуток або ПДВ у звітному місяці буде проведено стільки нарахувань, скільки разів надійшли кошти на погашення податкової заборгованості. Підсумок за місяць визначається як сума нарахувань за всі дні звітного місяця.

Слід звернути увагу, що пеня не нараховується на пеню та на адміністративні штрафи.

Далі розглянемо порядок стягнення недоїмки та пені.

Так, при надходженні сум на сплату податків і зборів недоїмка погашається за термінами її утворення. У разі непогашення заборгованості перед бюджетом суми недоїмки стягуються в безспірному порядку за розпорядженнями відповідно до рішення органів державної податкової служби за весь час ухиляння, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Заходами безспірного стягнення недоїмки є:

- списання в дохід бюджету сум, які є на поточному рахунку недоїмника в установі банку та на окремих рахунках і акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника;

- звернення стягнення на суми, що належить одержати недоїмникові від його дебіторів;

- звернення стягнення на суми, які виділяються підприємствам у порядку бюджетного фінансування та на інші суми, що підлягають виплаті недоїмникові з бюджету.

При відсутності коштів стягнення недоїмки за платежами може бути звернено на майно підприємств.

Податкова застава припиняється з погашенням або списанням податкової заборгованості.

Деякі особливості має порядок стягнення недоїмки з громадян України та іноземних громадян, а саме: таке стягнення може бути проведене лише за рішенням суду чи за виконавчими написами нотаріусів.

Суми пені, нараховані у звітному місяці, підлягають щомісячному стягненню з основного рахунка платника у безспірному порядку за інкасовим дорученням, відповідно до рішення податкового органу. У зв'язку з цим державні податкові органи зобов'язані не пізніше шостого робочого дня після одержання виписки банку за останній день звітного місяця подати до установи банку інкасове доручення на стягнення у безспірному порядку нарахованої суми пені. У разі недостатності коштів на основному рахунку для погашення пені платник зобов'язаний протягом трьох робочих днів перерахувати залишки коштів з інших рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної заборгованості.