Механізм удосконалення системи економічної безпеки суб’єктів господарювання на основі оптимізації оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УДК 65:336

МЕХАНІЗМ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ

БЕЗПЕКИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ОСНОВІ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КОШЕМБАР ЛЮДМИЛА ОЛЕКСІЇВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вищому навчальному закладі «Університет економіки та права «КРОК»

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент ЛАПТЄВ Сергій Михайлович, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор КАЧАЛА Тамара Миколаївна, Черкаський державний технологічний університет, проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв'язків

кандидат економічних наук, доцент СТОВБЧАТИЙ Анатолій Миколайович, Одеський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри економічної безпеки, радник ДПС України 1 рангу

Захист відбудеться „24” вересня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.130.01 Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30-32, кім. 245.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30-32, кім. 236.

Автореферат розісланий „21” серпня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Н. М. Літвін

АНОТАЦІЯ

Кошембар Л. О. Механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання на основі оптимізації оподаткування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.02 - Економічна безпека суб'єктів господарської діяльності. - Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК». - Київ, 2009. економічний безпека податковий

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних та методичних положень і розробці практичних рекомендацій з поліпшення економічної безпеки підприємств через удосконалення впливу податків.

В роботі розкрито сутність податкового впливу, узагальнено теоретичні і методологічні засади, інструменти і методи його здійснення, удосконалено понятійно-категорійний апарат. Систематизовані методичні підходи до оцінювання впливу податків на економічну безпеку підприємств та обґрунтовані нові оціночні критерії.

Узагальнено досвід здійснення податкового впливу в Україні, визначено основні недоліки податкової системи, які уможливлюють виконання регулюючої функції податків. Виявлено та кількісно оцінено вплив податкового навантаження на фінансовий стан, результати діяльності та економічну безпеку підприємств. Обґрунтовані підходи до удосконалення концептуальних засад податкової політики держави через встановлення пріоритетів, цілей та завдань, напрямів регулювання. Розроблено ефективні інструменти впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання. Запропоновано підходи до оптимізації організаційного механізму податкового впливу.

Ключові слова: економічна безпека, податковий вплив, суб'єкти господарювання, інвестиційна активність, податки, податкова система, інструменти податкового впливу.

АННОТАЦИЯ

Кошембар Л. А. Механизм усовершенствования системы экономической безопасности субъектов хозяйствования на основе оптимизации налогообложения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.02 - Экономическая безопасность субъектов хозяйственной деятельности. - Высшее учебное заведение «Университет экономики и права «КРОК». - Киев, 2009.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических и методологических положений и разработке практических рекомендаций с целью обеспечения экономической безопасности предприятий путем усовершенствования влияния налогов.

В работе раскрыта сущность налогового влияния, обобщены теоретические и методологические основы, инструменты и методы его осуществления. Усовершенствован понятийно-категорический аппарат, который применяется в сфере налогового влияния путем уточнения терминов «влияние налогов на механизм усовершенствования системы экономической безопасности субъектов хозяйствования», «инструмент налогового влияния», «метод налогового влияния», «механизм налогового влияния». Выделены цели, задачи и принципы налогового влияния. Систематизированы методические подходы к оценке влияния налогов на экономическую безопасность предприятий, обоснованы такие новые оценочные критерии, как уровень налоговой нагрузки на активы, уровень генерирования налога на прибыль, показатель возрастания фискальной способности предприятия. Обобщен опыт налогового влияния в Украине, определены основные недостатки налоговой системы, препятствующие выполнению налогами регулирующей функции. Выявлено и количественно оценено влияние налоговой нагрузки на финансовое состояние, результаты деятельности и экономическую безопасность предприятий.

Предложены пути оптимизации концептуальных основ налоговой политики государства по обеспечению эффективного влияния на систему экономической безопасности, определены приоритеты, условия, цели, задачи, направления влияния. Обосновано, что налоговое влияние должно стать составляющей частью общей экономической политики страны и органически переплетаться с ёё иными рычагами. Определены следующие приоритеты налогового влияния: производство инновационных продуктов и технологий, новых видов топлива, увеличение производственного потенциала хозяйствующих субъектов, модернизация оборудования, минимизация загрязняющего влияния производства на окружающую природную среду, а также рациональное использование природных ресурсов, развитие малого бизнеса, поддержка отдельных отраслей национального хозяйства и сфер экономической деятельности, развитие региональных экономик.

Разработаны эффективные инструменты налогового влияния путем внесения изменений в проект Налогового кодекса Украины, в том числе налоговый кредит по налогу на прибыль предприятий для реализации инвестиционных и инновационных проектов и программ, налоговый кредит по экологическому налогу для строительства, приобретения, освоения очистительных сооружений и реализации мероприятий по утилизации производственных отходов, налоговая инвестиционная преференция на модернизацию и обновление основных производственных средств, ускоренная амортизация основных средств. Действие предложенных инструментов налогового влияния направлено на пополнение финансовых ресурсов предприятий во время реализации инвестиционных либо инновационных проектов и расширения предпринимательской деятельности.

Обоснованы направления оптимизации организационного механизма для обеспечения эффективности налогового влияния путем создания Координационного совета по регулированию предпринимательской деятельности и инвестиционной активности, призванного осуществлять функции координации всех учреждений и организаций, которые принимают участие в реализации государственной экономической политики, установления их связей с хозяйствующими субъектами, экспертизы инвестиционных и инновационных проектов, которые претендуют на получение государственной поддержки, контроля за предоставлением и целевым использованием средств, полученных либо аккумулированных от пользования льготами и преференциями, мониторинга эффективности государственного регулирования экономики и обоснования мероприятий по его усовершенствованию. Разработаны методические подходы к осуществлению государственного контроля и мониторинга эффективности налогового влияния на механизм усовершенствования системы экономической безопасности субъектов хозяйствования.

Ключевые слова: экономическая безопасность, влияние налогов, субъекты хозяйствования, инвестиционная активность, налоги, налоговая система, инструменты налогового влияния.

ANNOTATION

Koshembar L. O. Mechanism of improvement of the economic security system of business entities based on tax optimization. - Manuscript.

Dissertation for Candidate of Economic Sciences scientific degree, specialty 21.04.02 - economic security of business entities. - Higher Educational Institution “University of Economics and Law “KROK”. - Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to substantiation of theoretical and methodical provisions, development of practical recommendations as for improvement of economic security of business entities through the improvement of tax impact.

The dissertation disclosures the essence of tax impact, summarizes theoretical and methodological devices, instruments and methods of its realization, explains the conceptual and categorical structure. Methodical approaches to estimation of tax impact on economic security of business entities are systemized and new estimation criteria are substantiated.

The dissertation also summarizes the experience of tax impact realization in Ukraine and points out the major shortages of tax system which make the regulatory function of taxes possible to realize. Tax burden impact on financial condition, results of business activity and economic security of business entities are disclosed and estimated quantitatively.

Some approaches are justified as for improvement of conceptual basis of tax policy of the country through establishment of priorities, aims and tasks as well as regulation directions. Effective instruments of tax impact on mechanism of improvement of economic security system of business entities are also substantiated. Some approaches to optimization of organizational mechanism of tax impact are proposed.

Key words: economic security, tax impact, business entities, investment activity, taxes, tax system, tax impact instruments.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Запорукою ефективного функціонування та розвитку економіки держави є формування сукупності міцних господарників, які стануть конкурентоспроможними на внутрішньому і зовнішньому ринках, задовольнятимуть платоспроможний споживацький попит, будуть здатні залучати й ефективно використовувати капітал не лише заробляючи у такий спосіб прибуток для власного споживання й подальшого розвитку, а і поповнюючи державний бюджет й позабюджетні фонди. Усе це можливе лише за умови активного впливу держави на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання. Такий вплив має відбуватися за допомогою низки різноманітних інструментів, важливе місце серед яких посідає оптимізація податкового впливу.

Упродовж періоду трансформації економіки України на ринкові засади господарювання так і не було побудовано податкову систему, яка б поряд із забезпеченням достатнього рівня державних доходів уможливлювала б формування ефективної системи економічної безпеки суб'єктів господарювання, утворювала умови для розвитку підприємницької діяльності та активізації інвестиційних процесів. Надмірна кількість податків і зборів та значний рівень податкового навантаження на господарюючих суб'єктів призводять до тінізації економіки, уповільнюють динаміку економічного розвитку та ринкових перетворень, знижують конкурентноздатність вітчизняних товаровиробників на світовому ринку, гальмують інвестиційні процеси. Складність порядків нарахування платежів, значний обсяг операцій з податкового обліку та складання звітності ускладнюють роботу керівних органів, знижують умотивованість підприємців. Саме тому забезпечення механізму удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання потребує перш за усе здійснення радикальної податкової реформи й запровадження дієвих заходів і ефективних інструментів податкового впливу.

Вирішення проблем щодо механізму удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання та ролі податкового впливу у ньому започатковано ще у роботах А. Сміта, Д. Рікардо, У. Петті, Дж. Кейнса. Нині вони знайшли своє продовження у працях М. Азарова, О. Барановського, З. Борисенка, О. Василика, О. Власюка, В. Гейця, В. Горбуліна, М. Грідчіної, В. Грушко, О. Данілова, М. Денисенка, О. Десятника, М. Єрмошенка, С. Єрохіна, В. Загорського, В. Захожая, О. Захарова, І. Золотько, Ю. Іванова, О. Кириченка, О. Косарєва, А. Крисоватого, Т. Качали, С. Лаптєва, Я. Литвиненка, І. Лютого, В. Мельник, В. Мунтіяна, В. Опаріна, Д. Прейгера, П. Пригунова, І. Розпутенко, А. Соколовської, А. Стовбчатого, А. Сухорукова, В. Сідака, А. Тимошенка, Л. Тулуша, Т. Чернякової, Л. Шаблисти, В. Щербака і інших учених.

Незважаючи на вагомий науковий доробок учених і практиків, проблеми щодо поглиблення теоретичних засад, визначення найефективніших методів і механізмів, а також розробки дієвих інструментів податкового впливу на економічну безпеку підприємств залишаються не вирішеними. Тому здійснення наукових досліджень, спрямованих на забезпечення механізму удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання через оптимізацію податкового впливу є частиною науково-практичної задачі, що відповідає вимогам сучасної податкової реформи в Україні. Це й обумовило актуальність дисертаційного дослідження, стало підґрунтям для визначення його мети і формулювання завдань.

Наукове завдання дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і практичних засад удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання через оптимізацію податкового впливу, стимулювання їх підприємницької діяльності, інвестиційної активності з урахування умов функціонування економіки України та впливу податків на фінансовий стан і результати діяльності підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів та банківського бізнесу ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» за темою «Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України» (державний реєстраційний номер 0106V005798), а також кафедри управління фінансово-економічною безпекою за темою «Механізм управління економічною безпекою підприємств і організацій в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України» (державний реєстраційний № 01080010772 від 11.12.2008 р.), які виконувалися в рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень, узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2006-2011 рр. Відповідно до зазначеного плану розроблено механізм забезпечення економічної безпеки інноваційного розвитку підприємств на підставі оптимізації впливу податків.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування основних напрямів, методів та інструментів оптимізації податкового впливу на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання. Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання:

уточнити понятійно-категорійний апарат, який використовується у сфері економічної безпеки суб'єктів господарювання;

систематизувати інструменти і методи податкового впливу на економічну безпеку суб'єктів господарювання, визначити його цілі, завдання та принципи;

удосконалити методичні підходи до оцінювання впливу податків на економічну безпеку підприємств;

визначити взаємозв'язок економічної безпеки підприємницької діяльності з впливом податків, виявити його недоліки;

оцінити вплив податкового навантаження на економічну безпеку підприємств, їхню фінансову стійкість, ліквідність і прибутковість, визначити зони економічної безпеки, її порушення і втрати;

обґрунтувати раціональні межі податкового навантаження з метою сприяння належному забезпеченню економічної безпеки суб'єктів господарювання;

запропонувати ефективні інструменти податкового впливу в інтересах забезпечення економічної безпеки підприємств;

розробити пропозиції з оптимізації організаційного механізму податкового впливу в інтересах забезпечення економічної безпеки підприємств.

Об'єктом дослідження є система економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Предметом дослідження є механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання через оптимізацію податкового впливу.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснено на базі 21 відкритого акціонерного товариства, що розташовані переважно на території м. Києва, надають послуги з автотранспортного перевезення, технічного обслуговування, архітектури і будівництва, оренди нерухомого майна тощо. Дослідження проведене на основі системного підходу й діалектичного методу пізнання, що дало змогу комплексно вивчити теоретичні, методологічні засади та практичні аспекти впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання.

При опрацюванні теоретичних і методичних засад впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання використано прийоми абстрактно-логічного методу: аналіз і синтез, аналогії, індукції і дедукції, співставлення. В аналітичних дослідженнях застосовувалися методи рядів динаміки, порівняльного аналізу, середніх та відносних величин, статистичних групувань, кореляційного і регресійного аналізу, виявлення аномальних спостережень, графічний, розрахунково-конструктивний. Пропозиції щодо оптимізації податкового впливу обґрунтовано з використанням методів монографічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі досліджено механізм забезпечення економічної безпеки підприємств через удосконалення податкового впливу, що дало змогу сформулювати ряд теоретичних положень і одержати практичні результати. Вони становлять наукову новизну, яка полягає в наступному:

вперше:

– виявлено та кількісно оцінено вплив податкового навантаження на економічну безпеку підприємств, їхню фінансову стійкість, ліквідність і платоспроможність, рентабельність діяльності та ефективність використання капіталу із визначенням зон економічної безпеки підприємств, її порушення і втрати;

– запропоновано підходи до поліпшення економічної безпеки підприємств шляхом оптимізації організаційного механізму податкового впливу;

удосконалено:

– понятійно-категорійний апарат, який застосовується у сфері економічної безпеки підприємств шляхом уточнення термінів „вплив податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання”, „інструмент податкового впливу на економічну безпеку”, „метод податкового впливу на економічну безпеку”, „механізм податкового впливу на економічну безпеку”;

– методичні підходи до оцінювання впливу податків на економічну безпеку суб'єктів господарювання шляхом обґрунтування оціночних критеріїв: рівень податкового навантаження на активи, рівень генерування податку на прибуток, показник зростання фіскальної спроможності підприємства;

– інструменти податкового впливу на економічну безпеку підприємств шляхом оптимізації порядку надання податкового інвестиційно-інноваційного кредиту з податку на прибуток підприємств, податкового кредиту на будівництво та освоєння очисних споруд і здійснення екологічних заходів, податкової знижки на оновлення та модернізацію основних виробничих засобів, запровадження прискореної амортизації основних засобів;

дістали подальший розвиток:

– систематизація інструментів і методів впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання, виокремлення його цілей, завдань та принципів;

– узагальнення досвіду податкового впливу на систему економічної безпеки підприємств в Україні з визначенням основних недоліків податкової системи, усунення яких уможливить поліпшення регулюючої функції податків;

– обґрунтування раціональних засад податкової політики держави щодо забезпечення економічної безпеки підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів дисертаційного дослідження у практичній діяльності дозволить посилити економічну безпеку підприємств, поліпшити податковий вплив на підприємницьку діяльність та інвестиційну активність, створити привабливі умови господарювання в економіці України, забезпечити повноцінне відродження інвестиційних процесів. Основні результати дослідження використані у навчальному процесі вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК» (довідка № 72 від 01.06.2009 р); у консалтинговій діяльності ТОВ Аудиторської фірми «Жерміналь» (довідка № 15/10 від 15.10.2008 р.); в діяльності закритого акціонерного товариства «Пріоком» (довідка № 28/11 від 28.11.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаного наукового дослідження. Наукові розробки, висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, одержані особисто автором. Із наукової праці, опублікованої автором у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження здобувача (особистий внесок здобувача у наукову працю, опубліковану у співавторстві, складає 0,4 д.а.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дослідження доповідалися на: ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ,18-19 квітня 2008 р., Дніпропетровський національний університет); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів та студентів «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів на сучасному етапі» (м. Чернівці, 2-3 жовтня 2008 р., Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету); Міжнародній науково-практичній конференції «Виклики та потреби бізнесу ХХІ століття» (м. Київ, 28 листопада 2008 р., Університет економіки та права «КРОК»); Другій всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми управління у сфері підприємництва» (м. Київ, 24 квітня, 2008 р., факультет економіки підприємництва Університету економіки та права «КРОК»); Другій науково-практичній конференції студентів магістратури ННІМБ «Сучасний стан та перспективи розвитку системи економічної безпеки підприємств» (м. Київ, 25 грудня 2008 р., Інститут менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК»); Науково-практичній конференції «Інтелектуальна власність в інноваційній сфері» (м. Київ, 5 червня 2008 р., Інститут магістерської підготовки Університету економіки та права «КРОК»).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано шість наукових праць, із них п'ять без співавторства. У наукових спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України - 6 робіт загальним обсягом 3,2 друк. арк. (особисто автору належить 3,0 друк. арк.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 233 сторінках комп'ютерного тексту, містить 18 таблиць, 16 рисунків, 10 додатків на 13 аркушах, список використаних джерел із 222 найменувань на 22 аркушах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет, методологічну базу дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У Розділі 1. „Теоретико-методичні засади удосконалення механізму забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання через оптимізацію податкового впливу” проаналізовано стан дослідження проблеми економічної безпеки суб'єктів господарювання, показано оподаткування як складову системи забезпечення економічної безпеки, систематизовано складові механізму такого забезпечення, вивчено методику дослідження податкового впливу на стан системи економічної безпеки суб'єктів господарювання.

У підрозділі 1.1. „Аналіз стану дослідження проблеми економічної безпеки суб'єктів господарювання” відзначено, що в науковій літературі нині немає одностайного визначення поняття „економічна безпека”. На підставі вивчення й узагальнення наукових джерел встановлено, що найліпше дана категорія розкривається таким терміном: економічна безпека господарюючого суб'єкта являє собою такий стан його розвитку, який характеризується стабільністю економічного й фінансового розвитку, ефективністю нейтралізації негативних факторів та протидія їх впливу на всіх стадіях його діяльності. Під системою економічної безпеки слід розуміти організаційний комплекс, який складається із сукупності організаційних, управлінських, технічних, правових та інших мір і заходів, сукупності сил і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки підприємства, захисту законних інтересів його керівництва та інвесторів, сприяння забезпеченню стійкого розвитку підприємства. Механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання являє собою конкретні процедури і алгоритми, що використовуються для реалізації певних функцій і послуг безпеки.

Економічна безпека формується у процесі здійснення підприємницької діяльності та інвестування й відбивається у забезпеченості ресурсами і їх ефективному використанні, формуванні виваженої структури джерел фінансування і достатньої фінансової незалежності, досягненні високих рівнів прибутковості, конкурентоспроможності, ділової активності, забезпеченні платоспроможності і ліквідності. Тому механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання має базуватися на оптимізації усіх викладених вище кількісних і якісних характеристик.

У підрозділі 1.2. „Оподаткування як складова системи забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання” обґрунтовано, що забезпечення системи економічної безпеки здійснюється за допомогою комплексу важелів і заходів, вагоме місце серед яких посідають податки. Доведено, що вплив податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання являє собою вплив держави на утворення умов господарювання в економіці, здійснюваний за допомогою податків і спрямований на формування задовільного рівня економічної безпеки, регулювання обсягів, якості та напрямів підприємницької та інвестиційної діяльності підприємств усіх форм власності, досягнення рівноваги між попитом і пропозицією на ринку.

Основними завданнями впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки визначено: активізацію внутрішніх інвестицій; залучення іноземного капіталу в економіку країни; забезпечення зростання обсягу реальних інвестицій; пожвавлення фондового ринку та активізацію фінансового інвестування; забезпечення або вирівнювання соціально-економічного розвитку окремих регіонів країни; активізацію підприємницької діяльності в окремих галузях економіки та сферах економічної діяльності; регулювання ринку „злиття і поглинання”; зміну структури зовнішньої торгівлі; поліпшення якості та збільшення або скорочення обсягів виробництва тощо.

Серед принципів податкового впливу виділено: відповідність напрямів податкового впливу цілям і пріоритетам економічної політики держави; гармонізація умов і правил оподаткування в середині країни із країнами-партнерами та міжнародним правом; гнучкість системи податкового впливу та забезпечення її швидкої переорієнтації при змінах кон'юнктури інвестиційного ринку; відповідність світовим підходам до побудови системи оподаткування; рівноправність інвесторів усіх організаційно-правових форм господарювання та форм власності; формування оптимального співвідношення фіскальної і регулюючої функції податків; правове забезпечення впливу податків.

У підрозділі 1.3. „Систематизація складових механізму забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання” встановлено, що під інструментом впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання слід розуміти зміну елементів податку чи реструктуризацію податкової системи країни з метою впливу на економічну безпеку підприємств, підвищення або пригнічення обсягів підприємницької діяльності та інвестиційної активності залежно від кон'юнктури товарних і інвестиційного ринків. За сукупністю наукових джерел визначено, що до основних інструментів податкового впливу відносять: зміну або диференціацію податкових ставок, скорочення, розширення або диференціацію бази оподаткування, зміну складових об'єкту оподаткування та кола платників податку, диференціацію умов сплати податку для різних груп або категорій платників, запровадження механізмів „перекладання” податку, коригування термінів сплати, відстрочку або розстрочку погашення податкового боргу, запровадження податкових інвестиційних кредитів, дозвіл на застосування методів прискореної амортизації в податковому обліку, запровадження спеціальних видів мит, спрощення порядку ведення податкового обліку і складання звітності, застосування податкових канікул, а також запровадження єдиного податку, формування ефективного податкового менеджменту тощо.

Обґрунтовано, що під методом податкового впливу доцільно розуміти систематизовану сукупність кроків щодо врегулювання умов і правил оподаткування, яка має на меті утворення спеціальних умов підприємницької та інвестиційної діяльності та через це впливає на економічну безпеку підприємств, обсяги, якість і напрями виробництва і інвестування в країні. Сукупність суб'єктів, об'єктів, методів і інструментів податкового впливу, при взаємодії яких відбувається вплив суб'єктів на об'єкти за допомогою податкових методів й інструментів і у такий спосіб досягається стабілізація або зміна економічної безпеки підприємств, рівня і ефективності підприємницької діяльності та інвестиційної активності являють собою механізми податкового впливу. Такі механізми диференційовано залежні від суб'єктів, об'єктів, методів і інструментів.

У підрозділі 1.4. „Методика дослідження податкового впливу на стан системи економічної безпеки суб'єктів господарювання” на підставі вивчення наукових здобутків попередників, опрацювання документів та спеціальної літератури доведено, що оцінювання ефективності впливу оподаткування на стан економічної безпеки суб'єктів господарювання базується на розгалуженому методичному апараті, що містить макроекономічні, галузеві, регіональні, мікроекономічні оцінки, а також визначення ролі та значення окремих видів податків у податковій системі країни. Запропоновано доповнити сукупність мікроекономічних оцінок показниками рівня генерування податку на прибуток, податкового навантаження на активи та зростання фіскальної спроможності підприємства.

У Розділі 2. „Вплив оподаткування на систему економічної безпеки суб'єктів господарювання” охарактеризовано тенденції та чинники, які впливають на стан економічної безпеки через оподаткування, проаналізовано взаємозв'язок оподаткування з процесом забезпечення економічної безпеки, оцінено вплив податкового навантаження на стан економічної безпеки суб'єктів господарювання.

У підрозділі 2.1. „Характеристика тенденцій та чинників, що впливають на стан економічної безпеки через оподаткування” за допомогою динамічного аналізу, методу співставлення, узагальнення і інших встановлено, що основними недоліками податкової системи, які послаблюють економічну безпеку підприємств, є: відсутність чіткої стратегії державного регулювання економіки та, як наслідок, невизначеність цілей і завдань податкової системи як регулятора соціально-економічних процесів; відсутність податкових механізмів, які б забезпечували стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності; незадовільна структурованість податкової системи, що утворює високий податковий тиск на окремі об'єкти оподаткування та водночас вивільняє від оподаткування інші; внутрішні суперечності податкових законів, неузгодженість термінології, що використовується у податковому та загальному господарському законодавстві; нечіткість трактування окремих норм і положень, що призводить до їх довільного тлумачення різними учасниками податкового процесу; недостатня стабільність, практика внесення змін і доповнень до норм податкового законодавства законами про Державний бюджет відповідного року, іншими нормативно-правовими актами; надмірна кількість податків, частина з яких є неефективною не лише з регулюючої, а й з фіскальної точок зору, адже не забезпечує достатній рівень державних доходів, водночас вирізняючись значними витратами адміністрування; вагомий податковий тиск, що знищує умотивованість до легітимної господарської діяльності й призводить до тінізації економіки; викривлення податкового навантаження на різних господарюючих суб'єктів; неузгодженість загального навантаження на господарюючі суб'єкти внаслідок розмежування податкової системи та системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що номінально знижує рівень податкового навантаження, при цьому реально залишаючи його високим; складність порядку нарахування і сплати податків, підготовки й подання звітності, що призводить до зростання витрат часу і коштів підприємцями та державною податковою адміністрацією; невідповідність норм податкового законодавства міжнародним підходам. Крім того, надмірне податкове навантаження на підприємства погіршує умови здійснення господарської діяльності, реалізації інвестицій, дестабілізує їхнє фінансове становище, а також сприяє збільшенню безробіття, відсутності інноваційної спрямованості української економіки, високому рівню забруднення навколишнього природного середовища виробництвами тощо.

Встановлено, що незадовільні тенденції у сфері впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання є наслідком державної політики, за якої скасування упродовж останніх десяти років значної кількості податкових пільг не було підкріплене впровадженням ефективних стимулюючих податкових інструментів. Наявні нині пільги не забезпечують посилення економічної безпеки підприємств та пожвавлення підприємницької діяльності й інвестиційної активності, а здебільшого обумовлюють викривлення податкового навантаження на різних учасників ринку, сфер діяльності та регіони країни. Визначено, що спроба активізувати інвестиційно-інноваційну діяльність як вітчизняних, так і іноземних інвесторів на окремих територіях шляхом створення спеціальних економічних зон і надання суб'єктам господарювання у них широкого спектру податкових пільг була неефективною та не відповідала потребам економіки.

У підрозділі 2.2. „Взаємозв'язок оподаткування з процесом забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання” за допомогою методів порівняння, відносних і середніх величин, групування виявлено, що рівень перерозподілу ВВП через бюджетні механізми коливається в межах 28-32 %.

Водночас з урахуванням внесків господарюючих суб'єктів до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відбувається перерозподіл близько 44 % ВВП, що відповідає рівню таких розвинутих європейських країн, як Франція, Фінляндія, Австрії і в середньому у 1,5 рази вище, ніж у Центрально- і Східноєвропейських країнах з посттрансформаційною економікою.

За допомогою методів структурного і динамічного аналізу, а також інтегрованих рейтингових оцінок визначено, що значна частина податків є неефективною як з фіскальної, так і з регулюючої точок зору, адже понад 90 % державних доходів формується за рахунок податків на прибуток підприємств, з доходів фізичних осіб, на додану вартість, на міжнародну торгівлю та акцизних зборів, а сукупна частка усіх інших платежів не перевищує 10 % та набула стійкої тенденції щодо зниження. Водночас рівень сплачуваності основних податків залишається незадовільним. Надмірна чисельність податків і зборів, складності їх нарахування і сплати, недосконалість адміністрування обумовили віднесення України у рейтингу привабливості податкових умов ведення бізнесу на 177 місце серед 178 країн світу.

Доведено, що ставки оподаткування залишаються завищеними. Поряд з надмірним рівнем податкового тиску посилюється викривлення податкового навантаження на різні об'єкти і платників. Так, сукупний перерозподіл прибутку через механізми оподаткування не перевищує 23 % при ставці 25 % і пояснюється взаємним невілюванням двох протилежних явищ: підвищеним рівнем оподаткування для одних суб'єктів і наданням пільг іншим. Додана вартість перерозподіляється через бюджетні механізми на 10-12 %, тоді як частина товаровиробників змушена спрямовувати до бюджету понад 40-60 % створеної ними доданої вартості. Доходи населення у середньому оподатковуються на 4-6 % при сплаті багатьма громадянами 15 % своїх статків до бюджету. Викривлення навантаження на господарюючих суб'єктів сприяє тінізації економіки.

За допомогою трендового, графічного, структурного та інших методів аналізу виявлено не забезпечення в країні стійкої динаміки щодо переважаючого зростання інвестицій порівняно з податковими платежами.

У підрозділі 2.3. „Оцінка впливу податкового навантаження на стан економічної безпеки суб'єктів господарювання” за допомогою методів коефіцієнтного та кореляційно-регресійного аналізу доведено, що надмірний рівень податкового навантаження на господарюючих суб'єктів призводить до погіршення ефективності їх діяльності, зниження ліквідності і платоспроможності, погіршення фінансової стійкості. Зважаючи, що із зростанням податкового навантаження на активи поступово погіршуються показники фінансового стану та результатів діяльності підприємства за результатами дослідження було виявлено зони економічної безпеки підприємств, її порушення і втрати.

За допомогою методів економічної статистики встановлено, що рівень податкового навантаження на активи характеризується прямолінійним зворотнім зв'язком із показниками фінансової стійкості підприємств, зокрема щодо коефіцієнту автономії, то він становить -0,8207. Поряд з тим, між показником рівня податкового навантаження на активи та показниками рентабельності та ефективності використання капіталу, ліквідності і платоспроможності виявлено криволінійний параболічний зв'язок. За результатами оцінок тісноти зв'язку було обчислено рівняння регресії та побудовано дві моделі, використані у подальшому для визначення впливу оподаткування на формування та порушення економічної безпеки підприємств.

Модель зв'язку між рівнем податкового навантаження на активи підприємства та ефективності його діяльності має наступний вигляд:

?_x = -0,5841 + 0,6435 * x - 0,0095 * x² (1)

де х - рівень податкового навантаження на активи;

у - рівень генерування доходів.

Модель зв'язку між рівнем оподаткування та ліквідністю й платоспроможністю підприємства така:

?_x = 0,1152 + 0,3131 * x - 0,0053 * x² (2)

де у - коефіцієнт покриття поточних зобов'язань.

Методами факторного аналізу стохастичних і жорсткодетермінованих зв'язків, а також економічного моделювання визначено, що оптимальний рівень податкового навантаження на активи, за якого не відбувається негативного впливу податків на ефективність роботи підприємств становить 33,72 %, платоспроможність і ліквідність - 29,65 %, фінансову стійкість - 37,23 %. При підвищенні податкового навантаження на активи понад зазначені рівні підприємства поступово потрапляють у зону погіршення економічної безпеки. У разі подальшого підвищення податкового навантаження понад 46,54 % підприємства втрачають фінансову стійкість, понад 52,5 % - ліквідність, а 66,51 % - стають збитковими, потрапляють у зону втрати економічної безпеки, погіршення їх фінансового стану та неефективність діяльності викликають загрозу банкрутства.

У Розділі 3. „Шляхи удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання через оптимізацію податкового впливу” обґрунтовано шляхи оптимізації податкового впливу як складової системи економічної безпеки суб'єктів господарювання та визначені механізми удосконалення системи економічної безпеки з урахуванням оптимізації оподаткування.

У підрозділі 3.1. „Обґрунтування шляхів оптимізації податкового впливу як складової системи економічної безпеки суб'єктів господарювання” доведено, що податковий вплив має органічно поєднуватися із іншими важелями державної економічної політики, а Концепція реформування податкової системи має стати складовою Стратегії розвитку країни. Податкову реформу доцільно здійснити упродовж 2-4 років шляхом прийняття Податкового кодексу, усунення внутрішніх протиріч системи оподаткування та взаємоузгодження податкового і загального господарського законодавства. Побудова ефективної податкової політики має відбуватися у такій послідовності: 1) оцінювання економічної ситуації в країні та визначення проблем, які потребують вирішення методами державного впливу; 2) визначення пріоритетних завдань, на вирішення яких мають першочергово спрямовуватися заходи регулюючого характеру; 3) вивчення вітчизняного й іноземного досвіду та розробка науково обґрунтованих шляхів вирішення визначених завдань; 4) формування програми і плану впровадження комплексу заходів щодо впливу податків; 5) прогнозування і оцінювання вигід для економіки, які будуть досягнуті внаслідок впровадження комплексу заходів з податкового впливу; 6) визначення і обчислення витрат і втрат держави у зв'язку із запровадженням розроблених заходів; 7) оцінювання співвідношення вигід і витрат; 8) прийняття рішення щодо запровадження розроблених заходів; 9) поточний контроль за виконанням завдань податкового впливу та корекція впроваджених заходів.

Визначено, що основними умовами забезпечення економічної безпеки підприємств шляхом удосконалення оподаткування мають стати: цільовий характер надання податкових пільг, преференцій чи запровадження будь-яких інших регулюючих інструментів; забезпечення відповідальності користувачів пільг і преференцій за цільове використання коштів; налагодження системи державного контролю за наданням та цільовим використанням коштів; впровадження державного моніторингу ефективності податкового регулювання; оприлюднення інформації щодо запроваджених пільг і преференцій, їх користувачів, результатів і ефективності запровадження; стабілізація законодавчо-нормативно забезпечення пільгових режимів діяльності; розмежування інструментів регулювання для різних пріоритетів державної підтримки.

В якості основних пріоритетів державної підтримки визначено: виробництво інноваційних продуктів, впровадження інноваційних, у тому числі енергозберігаючих технологій, виробництво нових видів палива, нарощування виробничого потенціалу господарюючих суб'єктів, модернізація обладнання, створення нових робочих місць з поліпшеними умовами праці, мінімізація забруднюючого впливу виробництва на навколишнє природне середовище, раціональне використання природних ресурсів, стимулювання виробництва товарів, робіт і послуг, орієнтованих на експорт, та тих, що замінюють імпортні аналоги, розвиток малого бізнесу, підтримка окремих галузей національного господарства і сфер економічної діяльності, розвиток регіональних економік. Забезпечення цих пріоритетів має відбуватися як за допомогою впливу податків, так і завдяки комплексу заходів з кредитної, страхової підтримки, інструментами митно-тарифного, грошово-валютного, антимонопольного регулювання тощо.

Запропоновано для поліпшення організації впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання створити Координаційну раду з регулювання підприємницької та інвестиційної діяльності, покликану узгоджувати діяльність податкових органів, митниці, Національного банку України, міністерств і відомств, державних комісій і служб у частині реалізації регулюючих заходів. Серед основних функцій Ради виділено: координацію діяльності усіх учасників процесу державного регулювання економіки, експертизу інвестиційних і інноваційних проектів (програм), які претендують на отримання податкових пільг і преференцій, дорадництво, надання консультативних послуг господарюючим суб'єктам, нагляд та контроль за наданням і цільовим використанням пільг і преференцій, моніторинг ефективності запровадження заходів та інструментів податкового впливу, забезпечення поінформованості суспільства про обсяги і результати регулювання економіки, розробку пропозицій щодо поліпшення методів і інструментів економічної політики держави.

Для оптимізації моніторингу і контролю за наданням податкових пільг і преференцій розроблено порядок їх здійснення, що складається з семи етапів та включає: подання заявки господарюючим суб'єктом про експертизу інвестиційного чи інноваційного проекту до Координаційної ради на предмет відповідності встановленим вимогам, експертизу та погодження щодо надання пільг чи преференцій, що здійснюються Координаційною радою, укладення угоди між господарюючим суб'єктом та органами податкової служби, подання звітності про цільовий характер та ефективність використання коштів господарюючим суб'єктом до податкових органів та останніми до Координаційної ради, узагальнення, оцінювання і оприлюднення даних про цільовий характер та ефективність заходів податкового впливу.

Запропоновано удосконалення методичних засад здійснення державного моніторингу ефективності впливу податків шляхом виокремлення трьох груп оціночних показників: обсягів, складу, структури та напрямів здійснення заходів з податкового впливу; оцінювання витрат держави на запровадження заходів і інструментів впливу; аналізу ефективності податкового впливу. Розроблено низку спеціальних показників моніторингу: співвідношення витрат держави на запровадження пільг і преференцій із податковими, а також сукупними державними доходами; частка доходу від окремих податків і зборів, яка втрачається державою внаслідок запровадження стимулюючих пільг і преференцій; обсяг непрямої державної підтримки, що надається у середньому на одну податкову пільгу чи преференцію; співвідношення непрямої державної податкової підтримки із обсягом сплачуваних господарюючим суб'єктом податкових платежів; рівень непрямої підтримки інвестиційної та інноваційної діяльності господарюючих суб'єктів; показник ефективності податкового впливу.

У підрозділі 3.2. „Визначення механізмів удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання з урахуванням оптимізації оподаткування” запропоновані наступні основні інструменти впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання, які доцільно запровадити в Україні:

1. Інвестиційно-інноваційний податковий кредит з податку на прибуток підприємств. Доведено, що механізм надання кредиту, запропонований у проекті Податкового кодексу, необхідно докорінно змінити. Адже він не сприятиме поліпшенню фінансування інвестиційних та інвестиційно-інноваційних проектів. Надання інвестиційно-інноваційного кредиту має відбуватися до повного завершення фінансування будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних і інших робіт з освоєння проекту. Для забезпечення ефективності цього інструменту податкового впливу обов'язковою умовою кредитування має стати факт фінансування платником податку не менше 50 % кошторисної вартості проекту (програми) за рахунок власних або залучених джерел. Інвестиційно-інноваційний кредит доцільно надавати шляхом відстрочення терміну сплати податку на прибуток, отриманий від діяльності платника, який реалізує інвестиційно-інноваційний проект (програму), та не обов'язково пов'язаної із такою реалізацією. Розмір інвестиційно-інноваційного кредиту не повинен перевищувати 20 % кошторисної вартості інвестиційно-інноваційного проекту (програми), строк кредитування - терміну реалізації проекту (програми) або трьох років. Договір кредитування між податковим органом та платником податку має укладатися до початку реалізації проекту (програми) та його фінансування з боку платника за умови, що право на користування кредитом такий платник набуватиме з податкового періоду, в якому обсяг профінансованих робіт за кошторисом проекту перевищив 50 %. Користування податковим кредитом має бути виключно цільовим і платним.

2. Податкова інвестиційна знижка з податку на прибуток підприємств на оновлення основних засобів. У зв'язку з цим доцільно скасувати норму проекту Податкового кодексу щодо оподаткування тезаврованого прибутку поточного року за ставкою 20 %, використаного на придбання основних засобів як таку, що не повною мірою сприятиме зростанню інвестицій у основний капітал. Податкову інвестиційну знижку необхідно надавати суб'єктам господарювання шляхом зменшення нарахованого податку звітного періоду на суму, що дорівнює 5 % коштів, інвестованих у звітному періоді на придбання основних засобів класифікаційних груп 3 (крім будинків і споруд), 4 (крім телефонів), 5 (крім легкових автомобілів) та 6 (крім меблів), об'єктів нематеріальних активів групи 4, які попередньо не були об'єктом амортизаційних відрахувань. Розмір знижки слід обчислювати виходячи з суми фактично інвестованих коштів у придбання основних засобів та нематеріальних активів, але не більшої від сумарного оподатковуваного прибутку за три останні роки, включаючи звітний, зменшеного на суму виплачених дивідендів та податку на дивіденди. У разі отримання податкової інвестиційної знижки упродовж трьох наступних років базою повторного обчислення розміру такої знижки має бути сума фактично інвестованих коштів у придбання основних засобів та нематеріальних активів, але не більше від оподатковуваного прибутку звітного періоду, зменшеного на суму виплачених дивідендів та податку на дивіденди. Податкова інвестиційна знижка надається за умови, якщо платник податку використовує основні засоби та нематеріальні активи, придбані (створені) на умовах використання інвестиційної податкової знижки, у власній господарській не менше трьох років, а електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, мікрофони і рації - не менше двох років.

3. Прискорена амортизація основних засобів. Обґрунтовано доцільність зміни запропонованого у проекті Податкового кодексу методу прискореного зменшення залишкової вартості як не ефективного. Базою нарахування амортизаційних відрахувань має слугувати первісна вартість основних засобів, а норми амортизації мають встановлюватися для кожної групи основних засобів та для кожного року списання відокремлено: для машин і обладнання, транспортних засобів, тимчасових (не титульних) споруд, предметів прокату - у 1-й рік - 40 %, 2-й - 24 %, 3-й - 14 %, 4-й і 5-й роки - по 11 %; електронно-обчислювальних машин, інших машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язаних з ними засобів зчитування або друку інформації, інших інформаційних систем, телефонів, мікрофонів і рацій, вартість яких перевищує 1000 грн. - у 1-й рік - 67 %, 2-й - 33 %; інструментів, приладів, інвентарю (меблів) - у 1-й рік - 50 %, 2-й - 25 %, 3-й - 13 %, 4-й - 12 %; інвентарної тари - у 1-й рік - 34 %, 2-й - 23 %, 3-й - 15 %, 4-й - 10 %, 5-й і 6-й роки - по 9 %; довгострокових біологічних активів - у 1-й рік - 29 %, 2-й - 21 %, 3-й - 15 %, 4-й - 11 %, 5-й - 7-й роки - по 8 %; інших основних засобів, на які поширюється дозвіл на прискорену амортизацію - у 1-й рік - 17 %, 2-й - 14 %, 3-й - 12 %, 4-й - 10 %, 5-й - 8 %, 6-й - 9-й роки - по 6 %, 10-й - 12-й роки - 5 %.