Механізм удосконалення системи економічної безпеки суб’єктів господарювання на основі оптимізації оподаткування

4. Податковий кредит підприємствам, які здійснюють вкладення у будівництво, придбання, модернізацію, переоснащення очисних споруд або здійснюють інші заходи, спрямовані на знешкодження відходів, зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та скидів у водні об'єкти. Цей податковий кредит доцільно надавати шляхом відстрочки на термін до трьох років частини податкового зобов'язання з екологічного податку (збору за забруднення навколишнього природного середовища). Розмір податкового кредиту не повинен перевищувати 25 % кошторисної вартості витрат, понесених платником податку у зв'язку з будівництвом, придбанням, модернізацією, переоснащенням очисних споруд або здійсненням інших заходів, спрямованих на зниження обсягів скидів, викидів (стаціонарними джерелами забруднення) або знешкодження відходів. За користування податковим кредитом на здійснення екологічних заходів доцільно встановити рівень відсоткової ставки, умови цільового використання та відповідальність господарюючих суб'єктів аналогічні тим, які були запропоновані для інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств.

Обґрунтовано необхідність продовження практики спрощеного оподаткування суб'єктів малого підприємництва, врегулювання проблем щодо оптимізації податкових ставок для фізичних осіб і сплати внесків у фонди соціального страхування; забезпечення оподаткування процесів використання природних ресурсів на рентних засадах; скасування неефективних з фіскальної та регулюючої точок зору податків і зборів; запровадження єдиного соціального внеску; удосконалення механізмів оподаткування підприємств у процесах їхньої реорганізації на засадах європейських підходів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено авторське розв'язання наукового завдання - обґрунтування теоретичних і практичних засад удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання через оптимізацію податкового впливу, стимулювання їх підприємницької діяльності та інвестиційної активності з урахування умов функціонування економіки України та впливу податків на фінансовий стан та результати діяльності підприємств.

1. Встановлено, що економічна безпека підприємств залежить від ефективності й виваженості впливу податків, який являє собою вплив держави на утворення умов господарювання в економіці, здійснюваний за допомогою податків і спрямований на формування задовільного рівня економічної безпеки, регулювання обсягів, якості та напрямів підприємницької та інвестиційної діяльності підприємств усіх форм власності, досягнення рівноваги між попитом і пропозицією на ринку. Інструментами впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання є зміна елементів податку чи реструктуризація податкової системи країни з метою впливу на економічну безпеку підприємств, підвищення або пригнічення обсягів підприємницької діяльності та інвестиційної активності залежно від кон'юнктури товарних і інвестиційного ринків. Методом податкового впливу слід вважати систематизовану сукупність кроків щодо врегулювання умов і правил оподаткування, яка має на меті утворення спеціальних умов підприємницької та інвестиційної діяльності та через це впливає на економічну безпеку підприємств, обсяги, якість і напрями виробництва і інвестування в країні. Сукупність взаємодіючих методів і інструментів, а також суб'єктів і об'єктів формують механізми податкового впливу на економічну безпеку.

2. В якості основних завдань впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання визначено: активізацію внутрішніх та залучення іноземних інвестицій, вирівнювання соціально-економічного розвитку окремих регіонів, активізацію діяльності в окремих галузях економіки, урегулювання ринку „злиття і поглинання”, зміну структури зовнішньої торгівлі, поліпшення якості та збільшення обсягів виробництва. Серед основних принципів виділено відповідність напрямів податкового впливу цілям і пріоритетам економічної політики держави, гармонізацію умов і правил оподаткування в середині країни із країнами-партнерами та міжнародним правом, гнучкість та забезпечення швидкої переорієнтації при змінах кон'юнктури інвестиційного ринку, рівноправність інвесторів, формування оптимального співвідношення фіскальної і регулюючої функції податків, правове забезпечення податкового впливу. Встановлено, що основними інструментами податкового впливу є зміна або диференціація податкових ставок, скорочення, розширення або диференціація бази оподаткування, зміна складових об'єкту оподаткування та кола платників, механізми „перекладання” податку, коригування термінів сплати, податкові інвестиційні кредити, прискорена амортизація, єдині податки, податкові канікули тощо.

3. Запропоновано у системі мікроекономічних оцінок впливу оподаткування на стан економічної безпеки підприємств використовувати такі оціночні критерії, як рівень генерування податку на прибуток, рівень податкового навантаження на активи, показник зростання фіскальної спроможності підприємства, що забезпечить виявлення та кількісне вимірювання впливу податків на фінансовий стан та результати діяльності підприємств.

4. Виявлено і узагальнено основні недоліки податкової системи України, які погіршують економічну безпеку підприємств, унеможливлюють ефективний вплив податків на механізм її удосконалення, а саме: невизначеність цілей і завдань податкової системи як регулятора соціально-економічних процесів, невикористання дієвих і ефективних податкових механізмів, які б забезпечували стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності, незадовільна структурованість податкової системи, внутрішні суперечності податкового законодавства, неузгодженість термінології, що використовується у податковому та загальному господарському законодавстві, нечіткість трактування окремих норм і положень, нестабільність, надмірна кількість податків, вагомий податковий тиск, викривлення податкового навантаження на різних господарюючих суб'єктів, неузгодженість загального навантаження на господарюючі суб'єкти внаслідок розмежування податкової системи та системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, складність порядку нарахування і сплати податків, підготовки й подання звітності, невідповідність норм податкового законодавства міжнародним підходам.

5. Встановлено, що податкове навантаження на підприємства залишається надмірним, посилює їх економічну небезпеку, погіршує фінансовий стан і результати діяльності, знищує умотивованість до впровадження інвестицій й може обумовити банкрутство. За рівнем податкового навантаження на активи визначено зони економічної безпеки підприємств, її порушення і втрати. Так, при податковому навантаженні на активи на рівні до 29,65-37,23 % діяльність і стан підприємств залишаються відносно стабільними. Подальше зростання навантаження понад 46,54 % обумовлює поступову втрату фінансової незалежності і стійкості підприємств, понад 52,50 % - призводить до неплатоспроможності, а понад 66,51 % - обумовлює збитковість та неефективне використання залученого капіталу.

6. Доведено, що вплив податків має стати складовою загальної економічної політики країни та органічно поєднуватися з іншими важелями регулювання. Серед основних умов забезпечення його ефективності виділено цільовий характер надання податкових пільг і преференцій та відповідальність господарюючих суб'єктів за цільове використання коштів, налагодження системи державного контролю і моніторингу за цільовим використанням та ефективністю стимулюючих пільг і преференцій, оприлюднення інформації щодо результатів запровадження заходів податкового впливу, стабілізацію законодавчо-нормативно забезпечення, розмежування інструментів впливу для різних пріоритетів державної підтримки. Визначено наступні пріоритети податкового впливу: виробництво інноваційних продуктів та впровадження інноваційних, у тому числі енергозберігаючих технологій, виробництво нових видів палива, нарощування виробничого потенціалу господарюючих суб'єктів, модернізація обладнання, мінімізація забруднюючого впливу виробництва на навколишнє природне середовище, а також раціональне використання природних ресурсів, розвиток малого бізнесу, підтримка окремих галузей національного господарства і сфер економічної діяльності, розвиток регіональних економік.

7. Обґрунтовано, що основними інструментами впливу податків на механізм удосконалення системи економічної безпеки суб'єктів господарювання мають стати податковий кредит з податку на прибуток підприємств на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів і програм, податковий кредит з екологічного податку на будівництво, придбання, освоєння очисних споруд та реалізацію заходів зі знешкодження відходів, податкова інвестиційна знижка на модернізацію та оновлення основних виробничих засобів, прискорена амортизації основних засобів. Дія усіх інструментів впливу податків має спрямовуватися на поповнення фінансових ресурсів підприємств під час реалізації інвестиційних чи інноваційних проектів (програм) та розширення підприємницької діяльності.

8. Запропоновано підходи до поліпшення організації податкового впливу на систему економічної безпеки суб'єктів господарювання шляхом створення Координаційної ради з регулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності, яка покликана виконувати функції координації діяльності усіх установ і організацій, що беруть участь у реалізації державної економічної політики, налагодженні їхніх зв'язків з господарюючими суб'єктами; експертизи інвестиційних та інноваційних проектів, які претендують на отримання державної підтримки; контролю за наданням і цільовим використанням пільг і преференцій, моніторингу ефективності державного регулювання економіки та обґрунтування заходів з його удосконалення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Кошембар Л. О. Стимулювання інвестиційної активності через оподаткування прибутку підприємств / Л. О. Кошембар // Вчені записки. - 2007. - Вип. 16. - С. 82-88.

2. Кошембар Л. О. Інструменти податкового регулювання інвестиційної активності / Л. О. Кошембар, В. І. Грушко // Фінанси України. - 2008. - № 2. - С. 89-97.

3. Кошембар Л. О. Удосконалення засад основних положень реформування податкової системи як важеля державного регулювання економіки / Л. О. Кошембар // Економіка АПК. - 2008. - № 10. - С. 60-66.

4. Кошембар Л. О. Методи податкового регулювання інвестиційної активності // Наукові праці НДФІ. - 2008. - Вип. 2 (43). - С. 127-134.

5. Кошембар Л. О. Забезпечення ефективного податкового регулювання і фінансової безпеки підприємництва та інвестицій / Л. О. Кошембар // Актуальні Проблеми Економіки. - 2008. - № 12 (90). - С. 142-152.

6. Кошембар Л. О. Вплив податкового навантаження на фінансову безпеку підприємств / Л. О. Кошембар // Стратегія розвитку України: економіка, соціологія, право. - 2008. - № 6. - С. 86-95.

Размещено на Allbest.ru