Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Бюджетна безпека у забезпеченні стратегії соціально-економічного розвитку держави

Колісник Олег Ярославович

Тернопіль 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Дем'янишин Василь Григорович, Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Барановський Олександр Іванович, Університет банківської справи Національного банку України, проректор з науково-дослідної та інноваційної роботи

кандидат економічних наук, доцент Мартинюк Володимир Петрович, Тернопільський національний економічний університет, докторант кафедри податків та фіскальної політики

Захист відбудеться 11 червня 2009 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020 м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020 м. Тернопіль, майдан Перемоги, 3.

Автореферат розісланий “7” травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент М. П. Шаварина

1. Загальна характеристика роботи

бюджетний безпека загроза соціальний

Актуальність теми. Бюджетна безпека як важливий фактор соціально-економічного розвитку держави виступає своєрідним індикатором і критерієм ефективності її бюджетної політики та організації бюджетного процесу. З економічної точки зору, бюджетна безпека виражає здатність держави за допомогою бюджету виконувати властиві їй функції та завдання, а також задовольняти потреби платників податків та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням індивідуальних, корпоративних та суспільних інтересів. Відтак, забезпечення бюджетної безпеки держави знаходиться серед ключових завдань при реалізації її стратегічних соціально-економічних пріоритетів.

Посилення уваги до проблем бюджетної безпеки в Україні обумовлено динамікою суспільних процесів як у глобальному, так і в національному вимірах, а також зміною концептуальних підходів до поняття безпеки. Модифікація цього явища зі сфери військово-політичних відносин у галузь економіки в сучасних умовах визначається зростаючою роллю нових її параметрів, пов'язаних, насамперед, із економічним та фінансовим становищем держав, науково-технічним прогресом, розвитком інформаційних систем, глобалізацією, світовими тенденціями концентрації капіталу тощо. Набуваючи все більшої ваги в ХХІ ст., ці новітні аспекти глобального розвитку визначатимуть характер політики держав у сфері економічної та національної безпеки. Доповнюючись адекватними внутрідержавними процесами в соціальній, економічній і політичній сферах, вони трансформують дослідження проблем безпеки як характеристики соціально-економічних систем на якісно новий рівень з відповідними завданнями детальної розробки концепцій, теорій, гіпотез та ідей. Дані завдання є актуальними і при дослідженні бюджетної безпеки, що обумовлено вагомою роллю бюджету у гарантуванні економічного суверенітету держави, забезпеченні її макроекономічної стабільності та реалізації соціально-економічної стратегії. При цьому показники і критерії бюджету відіграють роль ключових індикаторів фінансової стійкості і стабільності держави, а характер бюджетної політики, вирішальною мірою, визначає вектори національної стратегії розвитку. Таким чином, гарантування бюджетної безпеки є однією з передумов досягнення стратегічних соціально-економічних пріоритетів.

Вивчення бюджетної безпеки у контексті соціально-економічного розвитку держави засноване на провідних ідеях, висновках і узагальненнях з проблематики бюджету та забезпечення національної безпеки вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. Серед українських і російських дослідників значний вклад у розвиток сучасної теорії бюджетної безпеки як складової національної, економічної та фінансової безпеки внесли: О. Барановський, О. Білорус, В. Геєць, В. Горбулін, Г. Дарнопих, І. Бінько, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, Г. Іващенко, Л. Кістерський, Г. Козаченко, О. Лісовська, В. Мартинюк, В. Мунтіян, Є. Олейніков, Г. Пастернак-Таранушенко, С. Пирожков, В. Предборський, А. Сухоруков, В. Шлемко та ін.

Теоретичні та практичні аспекти реалізації бюджетної політики та організації бюджетної системи держави розкриті у роботах Л. Абалкіна, В. Андрущенка, С. Буковинського, Є. Бушміна, В. Дем'янишина, Г. Кучер, М. Каленського, О. Кириленко, С. Колодій, В. Корчинського, А. Крисоватого, А. Лаврова, І. Луніної, С. Лушина, І. Лютого, В. Мортікова, Ц. Огня, В. Опаріна, І. Радіонової, В. Тамбовцева, В. Федосова, Ю. Харазішвілі, І. Чугунова, С. Юрія та ін.

Важливу роль у розкритті сутності бюджетної безпеки відіграють наукові праці зарубіжних вчених: Ж. Абена, Ш. Бланкарта, Дж. Бренана, Дж. Б'юкенена, Ж. Голдена, К. Ерроу, Р. Келлі, Л. Коженьовскі, Л. Олвея, А. Ротфельда, В. Парето, Р. Дорнбуша, Дж. Стігліца, С. Фішера та ін.

Послуживши основою для поглиблення теоретико-методологічних засад бюджетної безпеки з урахуванням завдань соціально-економічного розвитку держави, роботи згаданих вчених, разом з тим, засвідчили опосередкований характер вивчення питань бюджетної безпеки в контексті досліджень з економічної і фінансової безпеки. Це в свою чергу спричинило стереотипне розуміння концептуальних положень бюджетної безпеки, внаслідок чого не з'ясованими повною мірою залишилися теоретичні засади цього поняття, логіка та механізм утворення загроз, методологічні й організаційні основи їх оцінки та стратегічні вектори мінімізації впливу на соціально-економічний розвиток держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи, що виконується колективом кафедри фінансів Тернопільського національного економічного університету “Фінансова політика в стратегії соціально-економічного розвитку України” (державний реєстраційний номер 0105U000861), в межах якої автором запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення механізму управління бюджетним дефіцитом в Україні у контексті гарантування фінансової і бюджетної безпеки.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у поглибленні теоретико-методологічних і організаційних засад бюджетної безпеки, виробленні висновків та практичних рекомендацій щодо її оцінки та забезпечення при реалізації стратегічних соціально-економічних пріоритетів.

Досягнення мети зумовило необхідність виконання таких завдань:

– з'ясувати сутність поняття “бюджетна безпека держави”, розкрити її концептуальні проблеми і теоретико-методологічні основи;

– виявити причинно-наслідкові зв'язки, джерела та механізм виникнення загроз бюджетній безпеці;

– розкрити теоретичні основи забезпечення бюджетної безпеки держави;

– виявити загрози бюджетній безпеці у процесі аналізу фінансово-правових та процедурних аспектів бюджетного процесу, а також реалізації бюджетних пріоритетів в Україні;

– проаналізувати причини, методи фінансування та наслідки бюджетного дефіциту в Україні як потенційно найвагомішої загрози бюджетній безпеці;

– провести оцінку бюджетної безпеки держави з визначенням інтегрального показника, що формується на основі відповідних критеріїв та індикаторів;

– визначити напрями мінімізації загроз бюджетній безпеці з урахуванням стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку держави.

Об'єктом дослідження є бюджетна система держави.

Предметом дослідження є теоретико-організаційні домінанти бюджетної безпеки, методичні та практичні засади її оцінки і гарантування при реалізації завдань соціально-економічного розвитку держави.

Методи дослідження. Методичний апарат дослідження складають діалектичний метод наукового пізнання, методи абстракції, дедукції, системний, історичний, структурно-логічний при вивченні концептуальних засад бюджетної безпеки як складової фінансової та економічної безпеки держави, дослідженні загроз бюджетній безпеці, з'ясуванні теоретико-організаційних засад побудови системи її забезпечення; методи аналізу, синтезу, порівняння, групування, графічного зображення даних при вивченні проблем бюджетного процесу, ідентифікації загроз бюджетній безпеці держави в контексті дослідження сучасних тенденцій бюджетної політики в Україні, з'ясуванні причин і наслідків бюджетного дефіциту; методи коефіцієнтів, оптимізації та економіко-математичного моделювання при оцінці стану бюджетної безпеки та виробленні висновків і пропозицій щодо її гарантування.

Методологічною базою дисертаційного дослідження є напрацювання фінансової науки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, монографічна та наукова періодична література, роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з питань бюджету, проблем економічної, фінансової та бюджетної безпеки.

Інформаційну основу дослідження становлять Конституція України, Бюджетний кодекс України, законодавчі та нормативні акти з питань фінансів, бюджету, національної безпеки; звітні дані й аналітичні матеріали Міністерства фінансів України, Національного банку України, Рахункової палати України, Державного комітету статистики України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведене дослідження спрямоване на поглиблення концептуальних засад бюджетної безпеки, розробку теоретичних основ формування системи її забезпечення, ідентифікацію загроз бюджетній безпеці держави та оцінку її сучасного стану, вироблення пропозицій щодо гарантування бюджетної безпеки з урахуванням стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку держави. Це знайшло відображення у таких конкретних результатах:

вперше:

– обґрунтовано сутність, склад і структуру механізму утворення загроз бюджетній безпеці. Аргументовано, що вони є наслідком конфліктності інтересів суб'єктів бюджетного процесу, зокрема органів державної влади, платників податків та одержувачів коштів, і виникають в ході формування та виконання бюджету. Виражаючи потенційну можливість негативного впливу, ці загрози набувають суб'єктивного характеру, адже здебільшого залежать від параметрів бюджетної політики та узгодження в її рамках різнорівневих суспільних інтересів;

удосконалено:

- методику оцінки стану бюджетної безпеки держави в частині визначення інтегрального індикатора на основі набору відповідних показників та їх характеристичних значень. Запропоновано при визначенні інтегрального індексу бюджетної безпеки використовувати індикатори і критерії, що характеризують виконання законодавчих норм в частині прийняття Державного бюджету України на наступний рік, стабільність бюджетного і податкового законодавства, якість бюджетного прогнозування, масштаби бюджету та фактичний стан виконання його показників, доходи місцевих бюджетів і зміст міжбюджетних відносин, бюджетну розбалансованість і державний борг;

набули подальшого розвитку:

– теоретико-методологічні засади бюджетної безпеки як індикатора розвитку бюджетної системи й дієвості бюджетного процесу, критерію оцінки ефективності бюджетної політики у стратегії соціально-економічного розвитку держави. Доведено, що бюджетна безпека відображає, з одного боку, закономірності функціонування бюджету як об'єктивної реальності, а з іншого - суб'єктивні прояви людської діяльності, що знаходять свій вираз у бюджетній політиці;

– теоретичні підходи до комплексного розуміння бюджетної безпеки як економічного поняття. На основі використання філософських категорій “зміст” і “форма” обґрунтовано, що зміст бюджетної безпеки проявляється у співвідношенні бюджетних коштів, параметрів їх формування і розподілу та сумарних потреб одержувачів таких ресурсів; за формою бюджетна безпека виявляється в системі оцінок, що характеризують її рівень; об'єктом бюджетної безпеки визначено бюджетні кошти, кількісні та якісні характеристики їх розподілу між ланками бюджетної системи, суспільно-політичні, правові та процедурні аспекти бюджетного процесу, що виступають як індикатори та критерії оцінки і забезпечення бюджетної безпеки; предметом - є діяльність держави, спрямована на гарантування певного рівня бюджетної безпеки, шляхом впливу на її об'єкт;

– обґрунтування необхідності забезпечення бюджетної безпеки держави з урахуванням принципів: системності; превалювання національних інтересів за балансування потреб громадян, юридичних осіб, держави; безумовного пріоритету безпеки; припустимої загрози; оцінки і формалізованого виразу; безапеляційного гарантування суверенітету держави.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи, що стосуються оцінки стану та визначення стратегічних напрямів мінімізації загроз бюджетній безпеці держави, мають практичне значення у процесі її забезпечення.

Основні наукові результати дисертаційної роботи спрямовані на оцінку ключових загроз та визначення інтегрального індексу бюджетної безпеки держави використані у роботі Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (довідка від 10 вересня 2008 року № 04-14/17-1214).

Рекомендації щодо вдосконалення практики оцінки загроз бюджетній безпеці держави та визначення її інтегрального індикатора використані Міністерством фінансів України при розробці першочергових заходів щодо запобігання наслідкам фінансової кризи (довідка від 14 листопада 2008 року №31-29020-06-8/41260).

Рекомендації щодо вдосконалення організації міжбюджетних відносин і бюджетного планування як важливих складових гарантування бюджетної безпеки використані у діяльності головного фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка від 4 вересня 2008 року № 1.2-01/14-683).

Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес Тернопільського національного економічного університету та використовуються при викладанні дисциплін “Фінансова безпека”, “Управління державним боргом”, “Бюджетний менеджмент” (довідка ТНЕУ від 15 вересня 2008 року №126-24/1535).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у роботі наукові результати, що виносяться на захист, висновки, рекомендації та пропозиції одержані дисертантом самостійно та є його науковим доробком.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідались і отримали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях і семінарах: Другій Міжнародній науковій конференції “Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія і сьогодення” (м. Тернопіль, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичної конференції “Проблеми розвитку економіки і підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів” (м. Тернопіль, 2005 р.); Третій Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2006 р.), Науковій конференції професорсько-викладацького складу Тернопільського державного економічного університету “Проблеми фінансової теорії та практики в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 2006 р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки” (м. Тернопіль, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст” (м. Вінниця, 2008 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 одноосібних наукових праць, загальним обсягом 4,47 д.а., з них 6 статей у фахових виданнях (обсяг 3,41 д.а.), 7 публікацій у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій, загальним обсягом 1,06 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 19 додатків, що займають 21 сторінку, і списку використаних джерел із 205 найменувань на 21 сторінці. Основний текст дисертаційної роботи викладено на 195 сторінках, що містять 11 таблиць на 8 сторінках та 30 рисунків на 13 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі “Бюджетна безпека як індикатор соціально-економічного розвитку держави” досліджено проблеми і концептуальні основи бюджетної безпеки держави, розкрито причинно-наслідкові зв'язки, джерела та механізм виникнення загроз бюджетній безпеці, з'ясовано теоретико-методологічні й організаційні аспекти її забезпечення.

Бюджетна безпека як економічне поняття своєю появою довершила процес взаємопроникнення структурно-логічних елементів теорії національної безпеки та державних фінансів. Поняття бюджетної безпеки, увібравши в себе характерні риси політичного й економічного напрямків, має двоїстий характер і може розглядатись як з точки зору комплексу організаційних і правових відносин, так і як індикатор розвитку бюджетної системи й ефективності бюджетного процесу, критерій оцінки бюджетної політики.

Теоретичне узагальнення положень наукових досліджень з національної, економічної і фінансової безпеки дозволило виділити ряд особливостей, що концептуально сформували природу і методику сучасного вивчення питань безпеки як характеристики економічних систем. Ключовими серед них визначено превалювання дедуктивно-логічного характеру відповідних досліджень та системну природу їх об'єкту. Встановлено, що бюджетна безпека є ключовою складовою фінансової й економічної безпеки держави. Її пріоритетна роль визначається об'єктивною необхідністю існування бюджету, його призначенням фінансово забезпечувати виконання державою власних функцій та реалізацію її економічної стратегії, перерозподіляти частину валового внутрішнього продукту, регулювати економічні і соціальні процеси в державі із збереженням її економічного суверенітету і макроекономічної стабільності.

У роботі доведено існування двох концептуальних підходів у теорії економічної безпеки, що зумовлює розбіжності трактування її сутності. Перший з них (“стаціонарний” - безпека є стан захищеності) виступає теоретичною підвалиною більшості досліджень з економічної і фінансової безпеки, реалізований у вітчизняному законодавстві і має в своїй основі розуміння безпеки як захищеності інтересів суб'єкта, стану відповідної системи, що характеризується стійкістю до негативних впливів, стабільністю і незалежністю. Альтернативний підхід визначає сутність безпеки як характеристики економічних систем в умовах діяльності суб'єкта, контроль над якими забезпечує йому здатність до самозбереження і розвитку. Відзначено переваги застосування даного підходу, який, на відміну від “стаціонарного”, вводить універсальне поняття “безпечних умов” діяльності (існування) суб'єкта, що дозволяє пояснити суть безпеки на усіх рівнях економічних відносин. Сформульовано авторське визначення поняття “бюджетна безпека”.

Дослідження внутрішніх причинно-наслідкових зв'язків безпеки як характеристики економічних систем дозволило виокремити серед принципово-значимих її складових поняття загроз. Стосовно бюджетної безпеки загрози визначаються змістом відтворювальних процесів суб'єктів бюджетних правовідносин, ступенем узгодженості їх інтересів, а, отже, функціональною детермінованістю бюджетної політики, засадами формування бюджету й еквівалентністю розподілу його коштів (рис. 1).

Рис. 1 Механізм утворення загроз бюджетній безпеці

Встановлено, що загрози бюджетній безпеці держави, виражаючи потенційну можливість негативного впливу, набувають суб'єктивного характеру, адже здебільшого залежать від параметрів бюджетної політики та узгодження в її рамках різнорівневих суспільних інтересів.

Аргументовано, що ключовим і первинним протиріччям у виникненні загроз бюджетній безпеці й економічній безпеці держави загалом є антагонізм всезростаючих суспільних потреб і обмеженості ресурсів. Чим більше потреб у суспільстві залишаються незадоволеними внаслідок обмеженості ресурсів, тим нижчим є рівень реалізації інтересів, масштабнішим обсяг конфліктів і негативних впливів. Стосовно загроз бюджетній безпеці України таке протиріччя доповнюється іншими невідповідностями, серед яких виділено:

– нееквівалентність між розмірами акумульованих у бюджеті грошових коштів і необмеженими потребами та інтересами їх одержувачів;

– суперечності між природним небажанням платників розлучатися з частиною власних ресурсів, що акумулюються до бюджету у вигляді податків і зборів, та обсягами отриманих ними суспільних благ;

– протиріччя між обсягами і засадами формування Державного бюджету України та бюджетів її адміністративно-територіальних одиниць;

– невідповідність між величиною акумульованих до місцевих бюджетів грошових коштів та обсягом регламентованих повноважень органів місцевого самоврядування.

За результатами дослідження визначено потенційні джерела загроз бюджетній безпеці України (рис. 1).



Рис. 1 Джерела загроз бюджетній безпеці України

Аргументовано, що успішність гарантування бюджетної безпеки на практиці значною мірою визначається наявністю системи її забезпечення, яка включає елементи науково-теоретичного, правового, ресурсного, інформаційно-аналітичного, технічного й організаційного характеру і в сукупності із відповідними пріоритетами, способами, засобами та методами складають механізм забезпечення бюджетної безпеки. Науково обґрунтовано доцільність побудови системи забезпечення бюджетної безпеки на основі запропонованих у дисертації принципів.

У другому розділі “Аналіз стану бюджетної безпеки у контексті соціально-економічного розвитку України” досліджено правові і процедурні аспекти бюджетного процесу, практику реалізації бюджетних пріоритетів в Україні та проблеми бюджетної розбалансованості, на основі чого визначено ключові загрози бюджетній безпеці держави.

На основі аналізу реалізації окремих етапів бюджетного процесу відзначено, що в Україні лише сім разів (1997-1998 рр.; 2001-2004 рр.; 2006 р.) були виконані вимоги законодавства щодо термінів подання проекту бюджету Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України і тільки один раз закон про Державний бюджет України був прийнятий вчасно (2004 р.). Наголошено на структурній нестабільності державного бюджету, численні зміни до якого вносяться кожного року, і заперечливій практиці систематичної зміни редакції нормативно-правових актів законом про Державний бюджет України. Аргументовано, що недоліки на стадіях складання, розгляду і затвердження бюджету в Україні визначаються системними порушеннями бюджетного законодавства і закладеними в практику суперечливими традиціями бюджетного процесу. Вони в своїй основі значною мірою позбавлені економічного змісту і виявляються головним чином в порушеннях регламентних норм бюджетних процедур, інтерференції бюджетних циклів, нестабільності бюджетного законодавства. Рекомендовано ці процеси вважати прямими загрозами бюджетній безпеці України, що визначають трансформацію бюджету як інструмента реалізації державної політики та завдань соціально-економічного розвитку в засіб досягнення інтересів політико-економічних еліт і окремих соціальних груп.

Аналіз виконання окремих макроекономічних показників, що прогнозувалися у процесі складання Державного бюджету України у 2004-2007 рр. довів нездатність Уряду повною мірою визначити розвиток економічної ситуації в країні на наступний рік (табл. 1).

Таблиця 1 Виконання основних прогнозних макроекономічних показників, врахованих при затвердженні Державного бюджету України у 2004-2007 рр.

Роки Показники	Враховано при затвердженні державного бюджету	Виконано	Відхилення (+,-) від показників, врахованих при затвердженні бюджету
	2004	2005	2006	2007	2004	2005	2006	2007	2004	2005	2006	2007
Валовий внутрішній продукт: номінальний, млрд. грн. реальний, у відс. до попереднього року	283,5 104,8	409,5 106,5	512,5 107,0	594,1 106,5	344,8 112,1	424,7 102,6	537,7 107,1	712,9 107,6	+61,3 +7,3	+15,2 -3,9	+25,2 +0,1	+19,8 +1,1
Індекс споживчих цін, у відс. до грудня попереднього року	106,3	108,7	108,7	107,5	112,3	110,3	111,6	116,6	+6,0	+1,6	+2,9	+9,1
Індекс цін виробників, у відс. до грудня попереднього року	105,1	107,9	111,8	114,4	124,1	109,5	114,1	123,3	+19,0	+1,6	+2,3	+8,9
Обсяг продукції промисловості, у відс. до попереднього року	106,0	109,0	109,5	-	112,5	103,1	106,2	110,2	+6,5	-5,9	-3,3	-
Офіційний обмінний курс гривні до долара США, у середньому за рік	5,38-5,42	5,29	5,0-5,02	5,1	5,32	5,12	5,05	5,05	-0,06/ -0,1	+0,17	+0,05/ +0,03	-0,05
Платіжний баланс: експорт товарів та послуг, у відс. до попереднього року імпорт товарів та послуг, у відс. до попереднього року	106,1 108,5	106,9 111,2	108,5 113,0	112,1 107,3	137,2 126,0	107,5 120,4	113,2 122,0	127,4 134,8	+31,1 +17,5	+0,6 +9,2	+4,7 +9,0	+15,3 +27,5

Встановлено, що недоліки в системі макроекономічного прогнозування при складанні державного бюджету значною мірою пов'язані із тенденційним застосуванням Кабінетом Міністрів України у бюджетному процесі консервативного сценарію розвитку економіки. Тим самим не були використані усі фіскальні можливості збільшення бюджетних доходів внаслідок економічного зростання, а втрати Державного бюджету України за експертною оцінкою Рахункової палати України щорічно становили 3-3,5 млрд. грн. Таким чином, відсутність достовірного прогнозування макроекономічних показників, на основі яких розраховується бюджет, сьогодні є загрозою бюджетній безпеці.

Аналіз практики реалізації бюджетних пріоритетів в Україні довів соціальну спрямованість видатків зведеного бюджету, в структурі якого на соціальні цілі в середньому з 2002 р. по 2007 р. спрямовувалося понад 55 % усіх коштів. Це, в свою чергу, позначилось на економічній структурі бюджетних видатків, близько 85 % яких мають поточний характер. Таким чином, пріоритети державної політики спрямовані на задоволення потреб споживання і меншою мірою передбачають фінансування капітальних видатків.

У процесі дослідження відзначено невідповідність динаміки бюджетних видатків тенденціям зміни обсягу ВВП за відносної стабільності норми перерозподілу. Така розбіжність є чіткою, зокрема у 2001, 2005 і 2006 рр., коли величина видатків державного бюджету як в абсолютному, так і відносному значенні не відповідала тенденціям зміни обсягу ВВП (рис. 2).



Рис. 2 Динаміка ВВП та видатків державного бюджету у 1999-2007 рр.

Схожі невідповідності в окремі періоди спостерігаються і в динаміці доходів державного бюджету. Так, в 1999 р. за економічного спаду доходи державного бюджету по відношенню до попереднього року зросли на 22,85 %; в 2000 р. при реальному зростанні ВВП на 5,9 % доходи державного бюджету зросли на 81,31 %; в 2005 р. за економічного зростання в 2,6 % доходи збільшились на половину.

В роботі аргументовано негативний вплив на рівень фінансування суспільних потреб і стан бюджетної безпеки величини державного бюджету. Встановлено, що незначними є розміри Державного бюджету України в розрахунку на одного жителя у порівнянні з бюджетами держав євро-зони. Від'ємна різниця в розмірах при цьому коливається від 10-13 раз у порівнянні з Мальтою і Португалією, до 30-31 раз у порівнянні з Ірландією, Францією, Фінляндією і Австрією, 56 раз у порівнянні з Люксембургом. Загалом в Україні на одного жителя припадає в 23 рази менше бюджетних коштів, ніж в середньому по ЄС, що зумовлює неповне задоволення суспільних потреб і діапазон конфліктності інтересів суб'єктів бюджетного процесу.

Відзначено негативний вплив на стан бюджетної безпеки структурної недосконалості розподілу доходів і видатків між рівнями бюджетної системи. Встановлено, що до 1999 р. у структурі державного і місцевих бюджетів існував відносний паритет, що зумовлювався відповідністю обсягів доходів і видатків. 3 1999 р. спостерігаються тенденції до централізації бюджетних ресурсів і зростання обсягу видаткових повноважень органів місцевого самоврядування. До 2007 р. коефіцієнт співвідношення доходів і видатків місцевих бюджетів знизився на 0,62 і склав 0,53, що загалом зумовило зростання обсягів міжбюджетних трансфертів за останні 10 років утричі (до 6,6 % ВВП).

У роботі доведено, що з точки зору ретроспективи розвитку державних фінансів в Україні, бюджетна незбалансованість і породжена нею проблема державного боргу виявили беззаперечний деструктивний вплив на стан бюджетної безпеки. Відзначено, що бюджетний дефіцит був суттєвою загрозою бюджетній безпеці у 1990-х роках, як результат і одне з джерел економічної кризи (рис. 3). Упродовж 2005-2007 рр. практика дефіцитного фінансування державної діяльності відзначається прагматизмом, а показники бюджетного дефіциту і державного боргу знаходяться в безпечних межах.

Рис. 3 Динаміка ВВП, дефіциту зведеного бюджету і Державного бюджету України в 1990-2007 рр.

У роботі акцентовано увагу на окремих недоліках управління бюджетним дефіцитом в Україні, серед яких: розбіжності планових і фактичних розмірів дефіциту бюджету, джерел та обсягів його фінансування; невідповідність практики покриття бюджетного дефіциту за рахунок надходжень від приватизації нормам Бюджетного кодексу України; проведення державних запозичень за відсутності цілісної системи законодавчого регулювання порядку утворення державного боргу і управління ним. Наголошено на необхідності подолання практики виконання державного бюджету з дефіцитом за умов зростання невикористаного залишку бюджетних коштів, що упродовж 2005-2007 рр. в 2-3 рази перевищували фактичний бюджетний дефіцит та в 6-7 разів - граничний розмір оборотної касової готівки.

У третьому розділі “Забезпечення бюджетної безпеки держави у вимірі завдань соціально-економічного розвитку” запропоновано концептуальні підходи до вдосконалення сучасної практики оцінки рівня бюджетної безпеки, а також визначено стратегічні вектори мінімізації загроз бюджетній безпеці держави.

В дослідженні відзначено, що ключовою фазою у забезпеченні бюджетної безпеки є оцінка загроз. Вітчизняна практика у питаннях оцінки рівня бюджетної безпеки донедавна базувалась на узагальнюючих твердженнях і судженнях економістів й науковців, що ґрунтувались на порівнянні фактичних значень вибраних показників з їх граничними значеннями, аналізі бюджетних проблем за встановленими параметрами. Такий підхід давав лише загальне уявлення про стан бюджетної безпеки, однак не сприяв формалізації значень її рівня в часі і просторі.

Задля вирішення завдання визначення числового інтегрального значення бюджетної безпеки держави використано підходи затвердженої Міністерством економіки України Методики розрахунку рівня економічної безпеки України. Вмотивовано обрано метод визначення рівня бюджетної безпеки, що ґрунтується на агрегатуванні ознак та спирається на теорію “адитивної оцінки”, згідно з якою цінність цілого дорівнює цінності його складових. У загальному вигляді алгоритм розрахунку інтегрального показника бюджетної безпеки (Ібюдж) має вигляд лінійної згортки:

 (1)

де:

- вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску і-го показника в інтегральний індекс бюджетної безпеки; zi - нормовані значення вхідних показників хi.

Індекс дорівнюватиме 1, якщо всі хi набувають оптимальних значень, і 0 тоді, коли вони знаходяться за межами граничних. Усі аі та zi задовольняють умови:

Нормовані значення zi відповідають оптимальному значенню у випадку їх рівності 1, а при zi = 0 вони будуть найгіршими.

Діапазон можливих значень кожного індикатора хі розбивається на 5 інтервалів:

[хнгр : хнпор], [хнпор : хнопт], [хнопт : хвопт], [хвопт : хвпор], [хвпор : хвгр]

де:

хнгр та хвгр - мінімальне та максимальне граничні значення індикатора - кількісні величини, порушення яких викликає загрози бюджетній безпеці держави; хнпор та хвпор - порогові нижнє та верхнє значення індикатора, тобто значення, порушення яких викликає несприятливі, потенційно загрозливі процеси; хнопт та хвопт - мінімальне та максимальне оптимальні значення індикатора, в інтервалі яких не виникає несприятливих чи загрозливих процесів.

При цьому хнопт та хвопт знаходяться в інтервалі порогових значень [хнпор : хвпор]. Якщо значення хнопт дорівнює хвопт, тоді інтервал [хнопт : хвопт] перетворюється в точку хопт. Значення хнпор, хнопт, хвопт, хвпор визначаються експертним методом. Значення нормалізованого показника в точках хнгр та хвгр рівне 0,5.

Нормоване значення zi індикаторів хi визначається як:

(3)

х*н = 0,5; х*в = 0,5.

За межами інтервалу [хнгр : хвгр] нормалізовані величини дорівнюють 0.

Вагові коефіцієнти аі визначені на основі пріоритетності відповідних критеріїв й індикаторів.

Беручи до уваги критеріальні вимоги до оцінки рівня бюджетної безпеки, для визначення її інтегрального індикатора запропоновано використовувати такі показники:

- вчасність прийняття закону про Державний бюджет України;

- масштаби змін в правовому полі, пов'язані з прийняттям та дією закону про Державний бюджет України;

- ступінь відхилення фактичного середнього значення окремих макропоказників від врахованих в законі про Державний бюджет України, %;

- рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет, %;

- відсоток виконання доходів державного бюджету, %;

- коефіцієнт розподілу грошових коштів у рамках бюджетної системи;

- частка міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів, %;

- амплітуда коливань видатків місцевих бюджетів на одного жителя між регіонами України (без міст Києва і Севастополя), %;

- частка податків у структурі доходів державного бюджету, %;

- баланс державного бюджету (“-” дефіцит, “+” профіцит), % до ВВП;

- баланс державного бюджету (“-” дефіцит, “+” профіцит), % до видатків державного бюджету;

- державний борг, % до ВВП;

- витрати державного бюджету на погашення та обслуговування державного боргу, % до видатків державного бюджету.

Результати оцінки бюджетної безпеки в Україні констатують її нестабільний стан. За період 2002-2007 рр. інтегральний індикатор рівня бюджетної безпеки змінювався щороку (рис. 5). Діапазон коливань при цьому склав 29 відсоткових пунктів, а динаміка індикатора не мала єдиновекторної спрямованості.

Рис. 4 Індикатор бюджетної безпеки України в 2002-2007 рр.

Встановлено, що ключову роль у підвищенні рівня бюджетної безпеки в останні роки відіграють: стабільність частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет України, виконання планових показників державного бюджету, незначні за обсягами відносні показники державний боргу та бюджетного дефіциту, зменшення амплітуди коливань видатків місцевих бюджетів на одного жителя між регіонами держави.

Відзначено, що негативний вплив на стан бюджетної безпеки чинять: недоліки в системі державного макроекономічного прогнозування; всезростаюча залежність місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету; невідповідність розмірів видаткових повноважень держави і територіальних громад обсягам ресурсів, що акумулюються до відповідних бюджетів; невчасне прийняття закону про Державний бюджет України й інтерференція бюджетних циклів; структурні систематичні зміни в правовому полі країни, спричинені дією закону про Державний бюджет України.

Визначено стратегічні вектори забезпечення бюджетної безпеки України, що передбачають: встановлення відповідності нормам бюджетних процедур вітчизняної практики складання, розгляду і затвердження бюджету; вдосконалення системи бюджетного планування і прогнозування; підвищення ефективності державного контролю за витрачанням бюджетних коштів; перегляд параметрів державного і місцевих бюджетів у бік оптимізації їх доходів і видатків; удосконалення системи міжбюджетних відносин; недопущення необґрунтованих бюджетних дефіцитів й удосконалення практики дефіцитного фінансування державної діяльності.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне і практичне узагальнення, а також вироблено науковий підхід до вирішення проблеми оцінки і забезпечення бюджетної безпеки держави. За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. Дослідження теоретичних засад бюджетної безпеки довело правомірність її розгляду як домінантної складової фінансової безпеки держави, невід'ємним і виключним атрибутом якої є бюджет. Концентруючи в собі ключові вектори життя суспільства, він трансформує грошові відносини між державою, громадянами та бізнесом у суспільні блага, значні масштаби яких визначають актуальність бюджетної проблематики загалом та гарантування бюджетної безпеки, зокрема.

2. При з'ясуванні суті бюджетної безпеки відзначено доцільність відходу від її розуміння як “стану захищеності (інтересів держави) від внутрішніх і зовнішніх загроз”, що сформувалось у контексті суспільно-психологічного сприйняття проблеми безпеки як постійної загрози. Обґрунтовано, що надмірна концентрація на останніх не сприяє виявленню справжньої сутності бюджетної безпеки. Загрози як концептуальну складову теорії бюджетної безпеки запропоновано вважати результуючим вираженням ланцюга взаємозв'язків потреб, інтересів і суперечностей, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.

3. З'ясовано і доведено деструктивний вплив на перебіг бюджетного процесу системних порушень бюджетних процедур, які виявляються в інтерференції бюджетних циклів через невчасність прийняття закону про Державний бюджет України, частій зміні його редакції та неповній деталізації, формуванні бюджету на основі недостовірних прогнозних макропоказників. У процесі аналізу тенденцій зміни бюджетних показників встановлено, що поряд з об'єктивними економічними закономірностями, пов'язаними з розширенням меж державної діяльності, на динаміку обсягів бюджету впливають і позаекономічні фактори. Бюджетна політика в Україні набуває ознак кон'юнктурності і значною мірою слугує засобом вирішення поточних проблем, не маючи в своїй основі довгострокових цілей соціально-економічного розвитку. Виявлено, що в Україні бюджетні пріоритети зосереджуються у правових актах різних гілок влади, не формують стратегічних орієнтирів бюджетної політики, адже часто не знаходять свого продовження через неузгодженість положень таких документів чи періодичне їх неприйняття. Для підвищення рівня бюджетної безпеки важливим є узгодження цілей бюджетної політики із стратегічними завданнями соціально-економічного розвитку держави.

4. Аргументовано доведено, що при оцінці рівня бюджетної безпеки доцільно відмовитись від пасивної схеми, яка базується на порівнянні фактичних значень індикаторів з їх пороговими (граничними) значеннями. Більш адекватним сучасному стану вітчизняної економіки і бюджетної системи є метод оцінювання, що базується на визначенні інтегрального показника бюджетної безпеки як множини нормалізованих значень індикаторів і критеріїв та їх вагових коефіцієнтів. З метою достовірного встановлення рівня бюджетної безпеки у дисертації запропоновано авторський підхід до удосконалення моделі її оцінки в частині визначення показників, їх граничних, порогових та оптимальних значень.

5. З метою гарантування бюджетної безпеки держави відзначено необхідність усунення проблеми інтерференції бюджетних циклів і дотримання законодавчих термінів проходження стадій бюджетного процесу на основі введення в законодавство взаємообмежувальних дисциплінарних важелів та протидій для учасників бюджетного процесу з метою уникнення можливості його блокування, а також норм, які б визначали правову відповідальність учасників бюджетного процесу за порушення бюджетних процедур. Важливим є також введення до Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період та пояснювальної записки до проекту закону про Державний бюджет України висновків про стан бюджетної безпеки, що сприятиме стабілізації бюджетної політики та бюджетного процесу, формуванню в Україні стійких орієнтирів для учасників бюджетних правовідносин. Для подолання практики систематичного перегляду редакції закону про державний бюджет та на його основі модифікації інших пов'язаних правових документів, особливо в сфері оподаткування, рекомендовано встановити конституційні обмеження на внесення змін до чинних законодавчих актів законом про Державний бюджет України, запровадити фіксовані терміни введення в дію законодавчих змін у бюджетно-податковій сфері (наприклад, з наступного бюджетного періоду), а також ввести до закону про державний бюджет статті, що регламентували б використання надміру отриманих сум з їх обов'язковим резервуванням або ж тимчасовим розміщенням на фінансовому ринку.

6. Модернізацію системи бюджетного планування і прогнозування рекомендовано здійснювати через виключне підпорядкування прогнозно-планової роботи пріоритетам бюджетної політики, досягнення ієрархічності, узгодженості і пов'язаності тактичних планово-програмних документів у державі, зокрема, через затвердження Державної програми економічного і соціального розвитку України до прийняття закону про Державний бюджет України на наступний рік. У системі загальнодержавного бюджетного планування доцільним є перехід на принципи програмно-цільового бюджетування та запровадження середньострокового бюджетного планування на термін до 3-5 років.

7. Реформування системи бюджетного контролю запропоновано забезпечити шляхом часткового зміщення контрольних функцій в державі у бік посилення позицій Рахункової палати України, в тому числі через зміну формального характеру звіту про виконання державного та місцевих бюджетів і надання дієвості її висновкам і пропозиціям. З метою посилення суспільного контролю над бюджетом запропоновано встановити відповідальність Кабінету Міністрів України за своєчасність розробки, презентації і достовірність звіту про виконання державного бюджету, а також ввести в бюджетне законодавство норми транспарентності.

8. Рекомендовано стабілізацію і збільшення бюджетних надходжень забезпечити через розробку науково обґрунтованої концепції податкової політики з орієнтуванням на поточні тенденції розвитку економіки, поступове переорієнтування з оподаткування процесів споживання на оподаткування майна та фінансових результатів, зміщення податкового навантаження на галузі зі значним фіскальним потенціалом (банківську, страхову, фінансово-інвестиційну діяльність), стабілізацію норм податкового законодавства. Доведено позитивний вплив на зростання бюджетних доходів запровадження прогресивної системи оподаткування доходів фізичних осіб; реформування податку на додану вартість через впровадження нового стабільного закону і врахування необхідності диференціації ставок оподаткування, диверсифікації об'єктів оподаткування (для зміщення акценту з оподаткування імпорту), ліквідації пільг, спрощення механізму адміністрування; збільшення ставок акцизного збору на товари не першої необхідності, в тому числі алкогольні напої, тютюнові та ювелірні вироби.

9. Результати вивчення практики організації міжбюджетних відносин в Україні засвідчили пасивну форму моделі фінансового вирівнювання, що не містить стимулів до зміцнення фіскального потенціалу регіонів. Масштабний перерозподіл бюджетних ресурсів, базований на формульному алгоритмі визначення обсягів і параметрів міжбюджетних трансфертів, призводить до відтягнення значних за розмірами коштів, що опосередковано впливає на зацікавленість органів місцевого самоврядування у активізації діяльності з формування місцевих бюджетів та прозорість бюджетної політики, формує основи для зловживань та спричиняє диференціацію розвитку регіонів. Обґрунтовано необхідність впорядкування доходно-видаткових параметрів місцевих бюджетів через визнання первинною ланкою на місцевому рівні бюджетів органів місцевого самоврядування з відповідним закріпленням за територіальними громадами видаткових повноважень в галузі освіти, охорони здоров'я, дорожнього господарства, місцевих комунікацій тощо. Для зміцнення фіскального потенціалу місцевих бюджетів запропоновано запровадити процентні відрахування від податку на прибуток підприємств до бюджетів місцевого самоврядування. Систему міжбюджетних відносин доцільно трансформувати у напрямі забезпечення виконання трансфертами балансуючої ролі, оптимізації їх частки у доходах місцевих бюджетів на рівні 20-30 %.

10. Дослідження питання бюджетної незбалансованості в Україні засвідчило її виключну дефіцитну природу. Набувши пасивної форми, бюджетні дефіцити 1990-х рр. стали одночасно атрибутом і одним з джерел економічної кризи в державі, продукуючи негативні процеси в системі державних фінансів, зростання обсягів державного боргу, інфляцію. Відрізняючись за своєю природою від бюджетних дефіцитів 90-х рр. ХХ ст., сучасні дефіцити супроводжують процес економічного зростання. Разом з тим, вони не завжди є продуманим інструментом бюджетної політики, а значною мірою результатом політичної нестабільності і породженої нею проблеми перманентних виборів. Необхідність реалізації передвиборних програм зумовлює зміщення акцентів у функціональній детермінації бюджетної політики у бік її фіскалізації, а бюджетним дефіцитам надає політичного підґрунтя. Доведено, що проблема бюджетної розбалансованості в умовах демократичної моделі бюджетного процесу в Україні не може бути вирішена виключно за рахунок економічних механізмів, адже в своїй основі має й політичну складову. Уникнути проблеми необґрунтованої дефіцитності бюджету можливо шляхом встановлення законодавчих обмежень параметрів бюджетного дефіциту, його взаємообумовленості з граничним обсягом державного боргу.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях

1. Колісник О. Фінансова безпека держави: еклектизм теоретичних інтерпретацій / Олег Колісник // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. - 2005. - № 19. - С. 80-84. -(Серія: економіка) (0,52 д.а.).

2. Колісник О. Управління бюджетним дефіцитом / Олег Колісник // Світ фінансів. - 2005. - № 3-4 (4-5). - С. 102-110 (0,68 д. а.).

3. Колісник О. Альтернативні підходи в теорії безпеки та їх застосування у фінансовій науці / Олег Колісник // Наукові записки : зб. наук. праць каф. екон. аналізу. - 2006. - № 15. - С. 121-123 (0,34 д. а.).

4. Колісник О. Модернізація бюджетного планування і прогнозування в контексті гарантування бюджетної безпеки України / Олег Колісник // Світ фінансів. - 2007. - № 3 (12). - С. 77-88 (0,89 д.а.).

5. Колісник О. Теоретико-методологічні засади оцінки рівня бюджетної безпеки держави / Олег Колісник // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - 2007. - № 232 : В 5 т. - Т. V. - С. 1255-1265 (0,58 д.а.).

6. Колісник О. Інтерференція бюджетних циклів як джерело загроз бюджетній безпеці держави / Олег Колісник // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону : зб. наук. праць. - 2008. - Вип. IV. - Т. 2. - С. 39-44 (0,4 д. а.).

В інших виданнях

7. Колісник О. Теоретико-методологічні засади управління бюджетним дефіцитом / Олег Колісник // Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія і сьогодення : матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. [тези доп.], (м. Тернопіль, 10-11 червня 2004 р.) - Тернопіль, 2004. - С. 160-162 (0,11 д.а.).

8. Колісник О. Фінансова безпека: суть та місце в системі економічної безпеки / Олег Колісник // Проблеми розвитку економіки і підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів : зб. тез доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Тернопіль, 26-27 травня 2005 р.) - Тернопіль, 2005. - С. 36-37 (0,09 д.а.).

9. Колісник О. Державна незалежність як основа фінансової безпеки / Олег Колісник // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : зб. тез доп. III Міжнар. наук.-практ. конф. молод. вчених. Ч. 2. / відп. за вип. Монастирський Г. Л. - Тернопіль : Екон. думка, 2006. - С. 140-142 (0,13 д.а.).

10. Колісник О. Конфлікт інтересів як джерело загроз бюджетній безпеці держави / Олег Колісник // Проблеми фінансової теорії та практики в постстабілізаційний період : матеріали наук. конф. проф-виклад. складу, (м. Тернопіль, 13 квіт. 2006 р.). / гол. ред. кол. Юрій С. І. - Тернопіль: ТДЕУ, 2006. - С. 72-76 (0,28 д.а.).

11. Колісник О. Концепція ендогенної справедливості та конституційні норми перерозподілу бюджетних ресурсів / Олег Колісник // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : зб. тез доп. IV Міжнар. наук.-практ. конф. молод. вчених. Ч. 2. / відп. за вип. Монастирський Г. Л. - Тернопіль : Екон. думка, 2007. - С. 156-158 (0,12 д.а.).

12. Колісник О. Система забезпечення бюджетної безпеки держави: суть, мета, завдання / Олег Колісник // Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. [тези доп.], м. Тернопіль, (24-26 жовтня 2007 р.) / відп. ред. С. І. Юрій. - Тернопіль : ТНЕУ, 2007. - С. 92-94. (0,15 д.а.).

13. Колісник О. Напрями реформування бюджетного контролю на шляху до забезпечення бюджетної безпеки держави / Олег Колісник // Теорія і практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [тези доп.], м. Вінниця, (20-22 березня 2008 р.). - Вінниця, 2008. - Т. 3. - С. 88-91 (0,18 д.а.).

Анотація

Колісник О. Я. Бюджетна безпека у забезпеченні стратегії соціально-економічного розвитку держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2009.

Здійснено комплексне дослідження бюджетної безпеки як невід'ємної детермінанти стратегії соціально-економічного розвитку держави. Розкрито сутність бюджетної безпеки, з'ясовано її місце в системі економічної і фінансової безпеки. Обґрунтовано склад і структуру механізму утворення загроз бюджетній безпеці, визначено їх потенційні джерела. Проведено системне дослідження теоретико-методологічних та організаційних засад забезпечення бюджетної безпеки держави.

Розглянуто фінансово-правові та процедурні аспекти бюджетного процесу. Досліджено роль бюджету у реалізації соціально-економічних пріоритетів в Україні, а також практику дефіцитного фінансування державної діяльності у контексті ідентифікації загроз бюджетній безпеці.