Формування монетарної політики Національного банку України в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування монетарної політики Національного банку України в умовах глобалізації

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Ніконенко УЛЯНА МИХАЙЛІВНА

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській академії друкарства.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Копилюк Оксана Іванівна,

Львівська комерційна академія,

в.о. професора кафедри банківської справи.

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор

Козюк Віктор Валерійович,

Тернопільський національний економічний університет,

завідувач кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук, доцент

Лапчук Ярослав Степанович,

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка,

доцент кафедри менеджменту, маркетингу і підприємництва.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У сучасній ринковій економіці монетарна політика є одним з найважливіших важелів впливу держави на перебіг економічних процесів. Ефективність центрального банку вирішальною мірою залежить від обраної монетарної стратегії, структурно збалансованої системи монетарних інструментів, прогнозовано функціонуючого трансмісійного механізму, що вимагає належного рівня розвитку економіки та утвердження в ній відповідних функціональних та інституціональних складових, які забезпечували б ринковий характер перебігу економічних процесів.

Еволюція української економіки від планової до ринкової підвищила роль монетарних детермінант економічних процесів, які активізували економічну діяльність суб'єктів господарювання за допомогою інструментів грошово-кредитного регулювання.

Монетарна політика в процесі трансформації набула принципово іншого за своєю значимістю статусу в системі регулювання макроекономічних процесів, що знайшло безпосереднє відображення в реформуванні центрального банку та модернізації його діяльності. При цьому наростання глобалізаційних процесів справило визначальний вплив на монетарну політику. Мірою поглиблення реформ у сфері монетарної політики в Україні можна вважати рівень інтеграції вітчизняної економіки в світовий економічний простір. У постсоціалістичних країнах трансформаційний процес не просто збігся в часі з розвитком глобалізації, а й став її продовженням, внаслідок чого еволюція центральних банків і монетарної політики має специфічні риси. Зокрема, коли в стислі терміни відбувається перехід від планової моделі економіки до запровадження ринкових принципів реалізації монетарної політики й продовження реформування монетарних органів і монетарних стратегій відповідно до посилення впливу глобалізації.

Виникає потреба в перегляді спрощених підходів до аналізу монетарних процесів упродовж ринкової трансформації з урахуванням структурної неоднорідності якісних параметрів економіки для розроблення практичних рекомендацій НБУ щодо вдосконалення монетарної політики в процесі неухильного зростання впливу глобалізації.

Проблемам діяльності центральних банків розвинутих країн, пов'язаним зі здійсненням монетарної політики, присвячено багато праць зарубіжних економістів, зокрема Р. Барро, П. Бофінгера, А. Бузгаліна, Г.Вагнера, К. Вега, К. Волша, Д. Гордона, М. Домбровскі, А. Ілларіонова, Ф. Кідленда, Г. Колодка, Я. Корнаї, В. Кудрова, Р. Лукаса, А. Ослунда, Е. Прескотта, К. Рогоффа, Р. Сахаї, Л. Свенссона, Дж. Тейлора, Е. Фелпса, Ст. Фішера, Г. Флассбека, М. Фрідмена, Л. Хоффмана, Ю. Ху, А. Цукермана та інших. Основні аспекти проведення монетарної політики в Україні досліджуються в роботах Я. Белінської, О. Береславської, В. Гейця, Н. Гребеник, А. Гриценка, О. Дзюблюка, В. Загорського, М. Козоріз, В. Козюка, О. Копилюк, Т. Кричевської, В. Лагутіна, Я. Лапчука, В. Міщенка, А. Мороза, С. Панчишина, О. Петрика, М. Савлука, Т. Смовженко, В. Стельмаха, В. Шевчука, В. Ющенка та багатьох інших.

Разом з тим, залишаються недостатньо розробленими теоретико-методологічні підходи до аналізу еволюції монетарної політики, яка враховувала б неперервність процесу відходу від планової моделі, реалізації макростабілізації в рамках формування ринкової економічної системи, необхідності модернізації центральних банків і монетарної політики відповідно до посилення глобальної інтеграції. Структурні зрушення в характері економіки, що реформується, а відтак інтегрується з глобальною системою потоків товарів і капіталів, слід розглядати як основні фактори постійного удосконалення діяльності центральних банків. Це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність, мету і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з тематикою науково-дослідних робіт Української академії друкарства: “Управління підприємством, банком на основі бюджетування та застосування сучасних інструментів обліку, контролю та аналізу (у тому числі в установах видавничо-поліграфічної галузі)” (номер державної реєстрації 0109U005445) та Львівської комерційної академії, зокрема теми “Ефективність функціонування банківської системи України в перехідних економіках” (номер державної реєстрації 0103U006650). Участь автора в їх виконанні полягає у формуванні концептуальних засад реформування монетарної політики Національним банком України в умовах посилення процесів глобалізації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо формування монетарної політики Національним банком України в процесі наростання диспропорцій монетарного регулювання, зумовлених фінансовою кризою й посиленням глобалізаційних процесів.

Поставлена мета дослідження зумовила такі його завдання:

ѕ дослідити еволюцію розвитку підходів до трактування суті монетарної політики, її цільових режимів і значення в реалізації трансформаційних процесів економіки України;

ѕ узагальнити і систематизувати сучасні теоретичні підходи до формування монетарної політики;

ѕ здійснити періодизацію монетарної політики з урахуванням трансформаційних процесів в Україні;

ѕ проаналізувати зміни в процесах здійснення монетарної політики НБУ в умовах реалізації ринкових реформ;

ѕ визначити ефективність впливу монетарних інструментів на стан грошово-кредитного та валютного ринків;

ѕ виявити основні тенденції розвитку монетарної політики НБУ в умовах наростання процесів глобалізації;

ѕ сформувати механізми усунення диспропорцій монетарного регулювання в Україні в контексті посилення впливу глобалізації на трансформаційні економіки;

ѕ розробити напрями інституціонального забезпечення подальшого реформування монетарної політики НБУ в умовах глобалізації.

Об'єктом дослідження виступають процеси формування монетарної політики НБУ в умовах посилення впливу глобалізації.

Предметом дослідження є теоретичні підходи і практичні рекомендації щодо особливостей формування та реалізації монетарної політики в Україні.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації слугували фундаментальні положення сучасної неокласичної теорії, зокрема теорії раціональних очікувань і динамічної інконсистентності, теорії вартості активів, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених.

У процесі наукового дослідження використовувалися методи: монографічний - для виявлення підходів до всебічного вивчення предмета дослідження; системного аналізу - для систематизації сучасних теорій формування монетарної політики; аналогії та порівняння - при вивченні особливостей формування монетарної політики в країнах Центрально-Східної Європи; історичний - для періодизації процесу розвитку монетарної політики в Україні; економіко-математичного моделювання - для виявлення залежностей між монетарними і реальними змінними економіки України; аналізу, синтезу та узагальнення - для дослідження, узагальнення вітчизняного досвіду оцінки інструментів монетарної політики НБУ та виявлення диспропорцій монетарного регулювання в Україні; діалектичний підхід та структурний аналіз - для розроблення основних напрямів проведення інституціональних реформ Національним банком України в умовах глобалізації. Опрацьовувалися матеріали дослідження з використанням сучасних інформаційних технологій і програм.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Національного банку України, Державного комітету статистики України, звітні дані міжнародних і вітчизняних організацій, матеріали наукових конференцій, семінарів та фахові періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в подальшому розвитку теоретико-методологічних основ формування та еволюції монетарної політики НБУ і розробленні напрямів її реформування в умовах глобалізації, а саме:

удосконалено:

ѕ підходи до періодизації монетарної політики. На відміну від існуючих враховано вплив інструментів реалізації монетарної політики на рівень інфляції в Україні, який і став визначальним критерієм періодизації;

ѕ напрями реформування монетарної політики НБУ в умовах глобалізації шляхом поетапного переходу до подвійного таргетування грошової маси та валютного курсу з подальшим впровадженням режиму таргетування інфляції;

ѕ понятійний апарат, зокрема економічну суть поняття “монетарна політика”, яка трактується як політика центрального банку у сфері грошового обігу та кредиту, спрямована на забезпечення цінової стабільності і прогнозованих інфляційних очікувань для досягнення сталого економічного розвитку. Це дозволить НБУ конкретизувати стратегічну мету - забезпечення цінової стабільності в умовах наростання глобалізаційних процесів;

отримали подальший розвиток:

ѕ методичний інструментарій оцінювання залежностей між інфляцією та монетарними індикаторами в процесі ринкових реформ. Визначені залежності дозволяють кількісно та якісно оцінити показники монетарної політики НБУ та інструменти її реалізації й обґрунтувати напрями подальшої зміни її режиму;

ѕ емпіричні підходи до аналізу диспропорцій у монетарній політиці з урахуванням посилення впливу глобалізації на структурні викривлення економіки України, що дозволяє обґрунтувати необхідність подальшого реформування монетарної політики та її інституціональне забезпечення;

ѕ рекомендації щодо інституціонального забезпечення механізму формування монетарної політики в умовах переходу до режиму інфляційного таргетування шляхом зміни мандата і головної функції центрального банку - забезпечення цінової стабільності з визначенням цільової інфляції як критерію дотримання стабільності цін. Указані зміни забезпечать реалізацію монетарної політики з визначенням повноважень та відповідальності щодо дотримання поточних і стратегічних цілей.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні методичних рекомендацій щодо реформування монетарної політики НБУ в умовах посилення значення факторів глобальної фінансової інтеграції та макрофінансової нестабільності в системі протікання економічних процесів, необхідності модернізації валютно-курсової політики як реакції на зростаючу роль коливань глобальної ліквідності у визначенні макрофінансових процесів, обґрунтування процесу переходу до таргетування інфляції з урахуванням впливу глобальної фінансової кризи на вітчизняну економіку та банківську систему.

Окремі результати наукового дослідження використано департаментом економічного аналізу та прогнозування Національного банку України при підготовці та реалізації плану діяльності НБУ на 2006 р. (у частині заходів з підготовки переходу до монетарного устрою, базованого на ціновій стабільності). Враховані також рекомендації автора щодо здійснення поетапного процесу переходу до режиму інфляційного таргетування (довідка № 61-013/1193 від 05.11.2009 року).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Української академії друкарства при викладанні дисциплін “Банківські операції”, “Державне регулювання економіки”, “Гроші та кредит” (довідка № 64-11/2329 від 30.12.2009 року).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені в дисертації та виносяться на захист, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень автора і становлять його індивідуальний доробок.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та результати проведених досліджень були апробовані на Міжнародній науково-практичній конференції “Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит” (м. Рівне, 4-5 травня 2006 р.); XV Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція” (м. Чернівці, 11-12 травня 2006 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки” (м. Донецьк, 24 листопада 2006 р.); Міжвузівській студентсько-аспірантській конференції “Перспективні напрямки реформування фінансової системи України” (м. Львів, 30 листопада 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові механізми сталого економічного розвитку” (м. Харків, 18 травня 2007 р.; І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні” (м. Львів, 17-18 травня 2007 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні” (м. Львів, 21-22 травня 2009 р.), Науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу наукових працівників і аспірантів Української академії друкарства (м. Львів, 2-5 лютого 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 18 наукових працях загальним обсягом 6,14 друк. арк. (5,72 друк. арк. належить особисто авторові), у тому числі 10 статей - у наукових фахових виданнях обсягом 4,31 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 188 сторінок друкованого тексту. Робота містить 28 таблиць, (10 з яких - повністю займають площу сторінки), 7 рисунків, 12 додатків. Список використаних джерел налічує 226 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання, об'єкт та предмет дисертаційного дослідження, сформульовано наукову новизну й практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Загальнотеоретичні підходи до формування монетарної політики в Україні” висвітлено гносеологічні підходи до монетарної політики, процес трансформації центрального банку в умовах формування ринкових відносин й алгоритм здійснення економічних реформ у постсоціалістичних країнах, здійснено систематизацію сучасних теорій монетарної політики та виявлено основні механізми її реалізації.

Узагальнення та аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення й ототожнення окремими авторами понять “грошово-кредитна” та “монетарна” політика.

В умовах зростаючого впливу глобалізації загальновизнаним є поняття “монетарна політика”, що конкретизується через певні цілі та інструменти реалізації і впливає на активність і перебіг економічних процесів. З огляду на це запропоновано трактування терміну “монетарна політика”, під якою слід розуміти політику центрального банку у сфері грошового обігу та кредиту, спрямовану на забезпечення цінової стабільності з урахуванням прогнозованих інфляційних очікувань для досягнення сталого економічного розвитку.

У роботі здійснено аналіз і систематизацію сучасних теорій формування монетарної політики, на підставі яких встановлено, що наприкінці ХХ ст. на зміну провідній макроекономічній концепції та теорії, на котрій будувався функціональний каркас монетарної політики - монетаризму, прийшла неокласична теорія раціональних очікувань, яка стала фундаментом розвитку сучасної монетарної теорії. У рамках даної теорії зроблено спробу переглянути макроекономічне вчення, орієнтуючи центробанки на широку комунікацію з економічними агентами для стабілізації майбутніх інфляційних очікувань, а також досягнення консенсусу щодо нейтральності грошей і негативних наслідків інфляції. Спираючись на теоретичне підґрунтя вищезазначеної концепції, неокласична парадигма монетарної політики виділяє дві фундаментальні проблеми - інфляційне зміщення та динамічну інконсистентність.

Згідно з моделями Ф. Кідленда й Е. Прескотта, Р. Барро і Д. Гордона, які обґрунтовують інфляційні обіцянки урядів і центральних банків та, відповідно, відображають девальвацію економічних агентів, з'являється тенденція до зростання цін, оскільки за найменшої можливості виникає спокуса порушити обіцяні рівні інфляції задля підвищення рівня зайнятості. Збільшення довіри до центрального банку вбачається у відмові від дискреції в прийнятті рішень і переході до політики, яка базується на певних правилах. На практиці жоден центробанк не використовує те чи інше правило як метод прийняття рішень у процесі здійснення монетарної політики, проте емпірична перевірка фактичних правил стала окремим напрямом монетарного аналізу. За таких умов виникає необхідність пошуку альтернативних шляхів розв'язання проблеми динамічної інконсистентності.

Дослідження показали, що в процесі еволюції неокласичних монетарних теорій акценти зміщувалися в напрямі посилення інституціонального аспекту монетарної політики центральних банків (контрактний підхід у рамках моделі “принципал-агент” К. Волша, моделі таргетування інфляції Л. Свенсона, Г. Вагнера).

Ускладнення макрофінансових процесів у глобальному світі привело до появи нових теоретичних напрямів аналізу монетарної політики. Проблема незалежності центральних банків перетворилася на окремий аспект розвитку монетарних теорій з доволі однозначними висновками: чим вищий рівень незалежності має центральний банк і чіткіше визначений його мандат, тим нижчою буде інфляція в державі; рівень незалежності не має негативного впливу на економічну динаміку, а у випадку трансформаційних економік позитивно кореспондує з швидкістю реформ і негативно - з глибиною економічного спаду.

У роботі на основі опрацювання вітчизняних і зарубіжних джерел висвітлено стадії процесу ринкового реформування економіки (лібералізація, стабілізація, постстабілізаційний період) та розкрито особливості формування макроекономічних тенденцій у монетарному секторі.

Аналіз практики монетарної політики в перші роки реформ країн Центрально-Східної Європи показав, що країни чітко розмежувалися за принципом основної номінальної змінної програми макростабілізації (валютний курс, грошова маса) та швидкості ринкових перетворень (“шокова терапія”, градуалізм), що позначилося на темпах їх економічного розвитку.

У другому розділі “Аналіз і оцінка формування монетарної політики в Україні” визначено етапи формування монетарної політики Національним банком України; проведено аналіз цільових режимів її реалізації в Україні в умовах ринкових реформ; за допомогою економетричного аналізу виявлено структурні відмінності в економіці України упродовж процесу ринкової трансформації на основі встановленого відмінного зв'язку між інфляційною реакцією на монетарні стимули; висвітлено еволюцію інструментів монетарної політики НБУ та досліджено їх вплив на стан грошово-кредитного й валютного ринків.

Відсутність в економічній літературі єдиного підходу до періодизації процесу розвитку монетарної політики в Україні та чітких критеріїв поділу на періоди (етапи) зумовили потребу в поданні авторського підходу до періодизації монетарної політики (де виділяється п'ять основних етапів) на основі вибору критеріальної ознаки - рівня інфляції (табл.1).

Таблиця 1

Періодизація розвитку монетарної політики в Україні

Період (етап)	Характеристика монетарної політики
1	2
1992-1995 рр.	Покриття значних обсягів бюджетного дефіциту лише за рахунок кредитних емісій Національного банку України та пільгового кредитування державного сектора економіки. Така ситуація зумовила розкручування гіперінфляції, у країні відбулося зниження реального ВВП. Лише наприкінці цього періоду завдяки рестрикційній монетарній політиці досягнуто істотного гальмування темпів зростання грошової маси та інфляції.
1996-1999 рр.	Період монетарної політики з чітко вираженим антиінфляційним спрямуванням. У країні спостерігалося розширення фондового ринку державних цінних паперів у вигляді ОВДП, набули подальшого розвитку методи та інструменти монетарної політики, що сприяло стабілізації економічних процесів.
2000-2004 рр.	Відбулося збільшення експорту і валютних надходжень в Україну (за рахунок введення режиму плаваючого курсу валют), що спричинило зростання валютних резервів й обсягів міжбанківського валютного ринку та появу ознак економічного розвитку. НБУ розробив адекватні механізми та інструменти грошово-кредитного ринку, характерні для країн з ринковою економікою.
2005 - вересень 2008 рр.	Характерні подальший розвиток ринкових механізмів формування і реалізації монетарної політики та визнання економіки країни ринковою. Спочатку в умовах політичної нестабільності, погіршення макрофінансової ситуації, несприятливої зовнішньої кон'юнктури великий приплив іноземного капіталу в умовах де-факто фіксованого валютного курсу призвів до поповнення золотовалютних резервів і внаслідок цього зростання грошової маси в обігу та інфляції. Разом з тим відбувалося економічне зростання і поступове формування інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку. Валютні інтервенції НБУ залишалися основним каналом наповнення грошового ринку.
Жовтень 2008 р. і по сьогодні	Властиві ознаки валютної, фондової та банківської криз і наростання диспропорцій монетарного регулювання в умовах посилення глобалізаційних процесів.

У роботі розглядається еволюція монетарних стратегій Національного банку України. Зазначено, що таргетування грошової маси (1994-1997 рр.) не позначилося на швидкому зниженні інфляції через зростання дефіциту державного бюджету, який покривався як за рахунок кредитування з боку НБУ, так і шляхом залучення зовнішніх джерел фінансування й поступового переходу до фінансування за рахунок ОВДП, що призвело до збільшення обсягу державного боргу.

З 1997 року уряд і НБУ оголосили політику валютного коридору, що давало змогу визначити валютний курс як фінансовий пріоритет у проведенні монетарної політики. У процесі реалізації монетарної політики загострилися валютно-курсові протиріччя, й утримання валютного курсу в межах валютного коридору призводило до вичерпування золотовалютних резервів, тому на початку 2000 року НБУ, оголосивши курс на досягнення стабільності національної грошової одиниці, здійснив неофіційну прив'язку гривні до долара США та запровадив плаваючий валютний курс, а також валютні інтервенції на міжбанківському ринку.

Для подальшого вдосконалення монетарної політики і регулювання грошово-кредитного ринку НБУ визначив нову стратегічну мету - таргетування інфляції.

У роботі за допомогою економетричного аналізу виявлено відмінності в характері монетарних процесів в умовах ринкової трансформації (табл. 2).

Таблиця 2

Результати економетричних досліджень залежностей основних макроекономічних показників України

Змінні	Період (роки)
M2SA СРІ	1994-1999	1999-жовтень 2009	1994-жовтень 2009
M2SA INDOECDSA	1994-1999	2000-травень 2008	1994-травень 2008
M2SA YSA	-	2000-травень 2008	-
M2SA CREDIT	-	2000-червень 2008	1996-червень 2008
CREDIT INDOECDSA	-	1999-травень 2008	1996-травень 2008
CREDIT YSA	-	2000-травень 2008	1997-травень 2008
CREDIT СРІ	-	-	1996-серпень 2009
RL-CPI СРІ	1994-1999	2000-липень 2009	1994-червень 2008
RL-CPI INDOECDSA	1994-1999	2000-травень 2008	1994-червень 2008
RL-CPIYSA	-	2000-травень 2008	1997-травень 2008
CPI, Е CAYSA	1994-1999	2000- ІІІ квартал 2008	ІІІ квартал 1994- ІІІ квартал 2008

Примітки: 1) СРІ - інфляція споживчих цін; M2SA - грошовий агрегат М2; INDOECDSA - промислове виробництво; CREDIT - обсяг кредитів; наданих в економіку України; RL-CPI - реальна процентна ставка; CA - поточний рахунок платіжного балансу; YSA - валовий внутрішній продукт; Е - номінальний обмінний курс. 2) - - відсутні дані для аналізу.

Отримані результати дозволяють сформулювати низку висновків, які розкривають процес формування і реалізації монетарної політики в Україні з урахуванням залежностей основних макроекономічних показників і їх впливу на цінову стабільність, зокрема:

ѕ доведено, що інфляція споживчих цін має виразну монетарну компоненту, яка посилюється чинником обмінного курсу;

ѕ обмеження грошової маси може мати короткочасний стримуючий вплив на динаміку промислового виробництва. Загалом, різкі зміни в пропозиції грошової маси загрожують нестабільністю інфляції та промислового виробництва;

ѕ виявлено достатньо слабкий зв'язок між обсягами кредитування та динамікою промислового виробництва. Очевидно, що такий результат підтверджує переважно споживчий характер процесу кредитування в економіці України (рис. 1);

Размещено на http://www.allbest.ru/

1 - обсяги кредитування української економіки; 2 - динаміка зміни ВВП;

3 - динаміка зміни пропозиції грошової маси (за агрегатом М2).

Рис. 1. Динаміка зміни окремих монетарних показників української економіки за 1994-2008 рр., (млрд грн)

ѕ прискорення інфляції - вагомий чинник погіршення сальдо поточного рахунку. Таким чином, можна стверджувати, що збільшення грошової маси опосередковано призведе до погіршення експорту-імпорту через порушення умовних співвідношень у зовнішній торгівлі.

Фінансова криза 2008-2009 рр., яка певною мірою зумовлена надмірним зростанням грошових агрегатів, актуалізує перехід до якісно відмінної монетарної політики НБУ. За таких умов видаються необхідними:

1) підтримання стабільного темпу зростання грошової маси, який повинен відповідати динаміці номінального ВВП. Ураховуючи підвищену залежність пропозиції грошової маси від чинників платіжного балансу, доцільно збільшити гнучкість обмінного курсу;

2) зростання значення процентної ставки як елемента трансмісійного механізму монетарної політики. Проведене дослідження не виявило достатньо значного впливу на промислове виробництво, тоді як динаміка ВВП є набагато чутливішою до вартості кредитних ресурсів. З іншого боку, це могло бути наслідком переважання споживчих кредитів у структурі кредитування банків України;

3) вжиття заходів щодо переорієнтації процесу кредитування на потреби промислового сектора;

4) відмову кредитувати придбання імпортних товарів споживчого призначення.

Плавний перехід до політики “стабільного” темпу зростання грошової маси вимагає узгодження монетарної та фіскальної політики, підтримки гнучкого обмінного курсу, що дозволить збалансувати попит і пропозицію на грошовому ринку. монетарний глобалізація валютний банк

У роботі досліджено вплив монетарних інструментів на стан грошово-кредитного ринку. У практиці НБУ обов'язкові резерви залишаються головним важелем впливу на монетарні процеси і забезпечують основну лінію зв'язку між грошовою базою та грошовою масою. При цьому в умовах значного припливу капіталу та масштабних закордонних банківських запозичень вони не відіграли стримуючої ролі, що відображає загальні експансивні дії Національного банку України. Формування грошової бази здебільшого за рахунок зовнішніх активів позначилося на тому, що процентна ставка майже повністю перестала виконувати інструментальну роль, а вплив НБУ на макроекономічні процеси та грошовий ринок продовжив визначатися рішеннями щодо кількісних, а не якісних параметрів. Така ситуація суттєво контрастує з досвідом трансформаційних економік, які з поглибленням реформ здійснювали поступовий перехід на контроль за монетарними процесами з допомогою якісних параметрів (процентні ставки). Крім того, ефективність операцій відкритого ринку продовжує визначатися ставленням його учасників до якості державних цінних паперів. В умовах економічного зростання роль такого ринку знижується у зв'язку з появою привабливіших альтернатив вкладанню коштів в ОВДП, а в умовах економічного обвалу ринок виявляє недовіру до державних облігацій, чим автоматично знижує загальну ефективність операцій відкритого ринку. Через це, екстрені вилучення ліквідності ринку забезпечуються завдяки обов'язковим резервам і депозитним сертифікатам НБУ, що не сприяє розвитку ринку ОВДП і є обтяжливим для НБУ з фінансової точки зору.

У третьому розділі “Напрями вдосконалення монетарної політики НБУ в умовах наростання процесів глобалізації” виявлено основні тенденції розвитку монетарної політики в умовах наростання процесів глобалізації, висвітлено структурні диспропорції монетарної політики Національного банку України й запропоновано механізми їх усунення, визначено стратегічні напрями вдосконалення монетарної політики НБУ та її інституціональне забезпечення.

У роботі обґрунтовано концептуальні засади реалізації монетарної політики постсоціалістичними країнами в умовах наростання процесів глобалізації. Зокрема виявлено, що:

ѕ послаблення трансформаційних процесів у реалізації монетарної політики пояснюється еволюцією ринкової системи, структурних та інституційних реформ;

ѕ процеси євроінтеграції забезпечують реалізацію тих принципів монетарної політики, які є властиві Європейській валютній системі;

ѕ специфічні транзитивні фактори містяться в інерційності окремих елементів структури та інституцій трансформаційної економіки;

ѕ вибір функціональних елементів монетарної політики (валютний курс, система таргетування тощо) і вплив факторів глобалізації на ефективність такого вибору визначається структурою економіки.

На підставі проведеного дослідження визначено основні причини диспропорцій монетарного регулювання в Україні в контексті посилення впливу глобалізації:

1) в умовах здійснення політики фіксованого курсу Національним банком України фактично забезпечено довгострокову консервацію неефективної структури вітчизняного експорту та створено потужні бар'єри на шляху структурної перебудови економіки;

2) збереження зростаючих цін на продукцію вітчизняного експорту при підтримці стабільного валютного курсу зумовило погіршення платіжного балансу (в основному за рахунок відсутності дієвих заходів щодо стримування попиту);

3) значні припливи капіталу вимагали підвищення гнучкості валютного курсу та здійснення жорсткої макроекономічної політики, оскільки існує ймовірність опинитися в стані різкого зростання вартості активів і сукупного попиту, що підсилить тиск у бік погіршення платіжного балансу;

4) реалізація експансіоністської монетарної політики НБУ опосередковано сприяла надмірним зовнішнім запозиченням банків та трансформації активів і пасивів банківської системи в аспекті забезпечення грошової пропозиції;

5) доларизація суттєво загострила диспропорції в реалізації монетарної політики, що стало дуже чітко простежуватися напередодні глобальної фінансової кризи та в процесі її розгортання.

У роботі наголошено, що монетарна політика в Україні потребує радикального перегляду та виділяється три рівні принципів реформування монетарної політики НБУ.

До першого рівня віднесено:

ѕ врахування еволюційних процесів у сфері монетарної політики країн, які стоять на вищому щаблі ринкової трансформації, що дасть змогу визначити, як глибина реформ змінює спектр можливих ефективних монетарних рішень та які обмеження накладає вона на поведінку центральних банків;

ѕ урахування впливу глобалізації не тільки на процеси ринкової трансформації, але й розуміння такого впливу як структурного явища;

ѕ орієнтацію на процеси євроінтеграції як з міркувань задекларованих принципів зовнішньополітичної стратегії України, так і з точки зору, що наближення до виконання євроінтеграційних вимог створює сильні інституціональні рамкові умови макроекономічної дисципліни та реалізації монетарної політики, зорієнтованої на довгострокову макроекономічну динаміку.

Другий рівень відображає набір функціональних складових макроекономічної та структурної політики, зокрема:

ѕ створення передумов для підвищення рівня конкуренції, інвестиційної активності та інноваційності шляхом формування жорстких рамкових макроекономічних умов;

ѕ урахування необхідності підтримання глобальної конкуренто-спроможності вітчизняної економіки при одночасному подоланні її структурної вразливості до коливання цін на енергетичні ресурси та цін на товари, що є традиційним експортом з низьким ступенем доданої вартості, сформованої за рахунок застарілих технологічних укладів;

ѕ модернізацію системи трансмісійного механізму та оздоровлення фінансового сектора, що повинно спиратися на підвищення ролі процентного каналу монетарної політики;

ѕ забезпечення монетарних передумов для зниження рівня доларизації економіки;

ѕ застосування проміжного підходу до побудови монетарної стратегії, перша фаза якої враховувала б неординарні кризові реалії, а друга - забезпечувала б переорієнтацію на довгострокову траєкторію реалізації монетарної політики НБУ.

Третій рівень повинен віддзеркалювати неминучість подальших інституціональних змін функціонування НБУ, що є адекватним з точки зору світового досвіду реалізації мандата цінової стабільності, орієнтації на формальні і неформальні євроінтеграційні вимоги, реального законодавчого закріплення інституціональних принципів реалізації політики цінової стабільності, прозорості та відповідальності за недосягнення поставлених цілей.

З урахуванням особливостей кризової ситуації в роботі обґрунтована необхідність зміни монетарного режиму. В період виходу з кризи та відновлення рівня інтеграції економіки України з глобальною слід забезпечити чіткі передумови для переходу до таргетування інфляції, а згодом і сам перехід. Запропоновано спочатку повернутися до ідеї подвійного таргетування валютного курсу та грошової маси, у подальшому, в умовах стабілізації інфляційних очікувань і послаблення ролі валютних інтервенцій у механізмі монетарної трансмісії, перейти до таргетування інфляції.

У роботі розроблено й запропоновано основні напрями проведення інституціональних реформ Національним банком України, зокрема:

1) узгодження змін до законодавства про НБУ та Кабміну України щодо функцій і повноважень у сфері цінової стабільності з одночасним закріпленням як основного завдання НБУ її підтримання;

2) узгодження параметрів визначення цінової стабільності та процедури відповідальності за її недотримання;

3) зобов'язання уряду посилити роботу з подальшої лібералізації цін і послаблення регулюючих функцій місцевих адміністрацій у сфері державного регулювання цін для недопущення маніпуляцій щодо їх коливання, що спотворюватиме розуміння зв'язку останніх з монетарними процесами;

4) розроблення системи короткострокового прогнозування майбутньої інфляції та інфляційних очікувань. Офіційне визнання за очікуваннями інфляції ключової ролі в проведенні макроекономічної політики повинно підвищити транспарентність діяльності НБУ та усунути двозначні трактування монетарних рішень, за умови їх конфлікту в короткостроковому періоді з іншими макроекономічними цілями;

5) формування системи моніторингу інфляції, яка повинна чітко розмежовувати монетарні та немонетарні впливи. На відміну від нинішньої практики, коли під монетарними впливами розуміють виключно роль грошової маси, потрібно перейти до комплексного макроекономічного аналізу інфляційних процесів, які враховували б грошову масу, процентні ставки, валютний курс, динаміку показника ВВП-розриву, глобальну кон'юнктуру та ситуацію у сфері вартості активів, припливів і відпливів капіталу. Саме такий підхід дозволить уникнути спрощеного розуміння монетарної політики та підвищить її відповідальність за цінову стабільність.

Запропоновано вдосконалити окремі аспекти нормативно-законодавчої бази, зокрема Закон України про НБУ, де окреслено заходи, які посилили б його незалежність і стали основою реалізації політики цінової стабільності, а саме:

ѕ зміну мандату. Заміна абстрактного визначення “забезпечення стабільності грошової одиниці” конкретнішим “забезпечення цінової стабільності” з формалізацією процедури оприлюднення цільової інфляції як критерію дотримання стабільності цін;

ѕ формалізація відповідальності Голови НБУ і членів Ради НБУ за досягнення та підтримання цінової стабільності;

ѕ унеможливлення політичного тиску на Голову НБУ та членів Ради НБУ і запровадження практики неможливості включення відповідних посад у коаліційні домовленості;

ѕ оприлюднення макроекономічних принципів монетарної політики НБУ та внутрішніх прогнозів макроекономічних показників, передусім інфляції;

ѕ оприлюднення протоколів засідання і рішень Ради та Правління НБУ;

ѕ визначення чіткої процедури формування резервних фондів НБУ та формалізація процедури перерахування прибутку НБУ до державного бюджету. Таке перерахування доцільно проводити виключно за результатами фінансового року із зазначенням, що воно не може здійснюватися шляхом авансових внесків або в будь-якій іншій формі, що не відповідає фактичним обсягам прибутку, отриманим за підсумками року.

Указані інституціональні зміни повинні забезпечити збалансований підхід до повноважень і відповідальності в процесі реалізації монетарної політики й гарантувати її здійснення відповідно до визначених принципів.

ВИСНОВКИ

У дисертації обґрунтовано теоретичні і методичні положення та запропоновано вирішення важливого наукового завдання - реформування монетарної політики НБУ в умовах зростаючого впливу глобалізації. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати наступні висновки та узагальнення:

1. Досліджено еволюцію розвитку підходів до трактування суті монетарної політики, яку пропонується визначати як політику у сфері грошового обігу та кредиту, спрямовану на забезпечення цінової стабільності й прогнозованих інфляційних очікувань для досягнення сталого економічного розвитку.

2. На основі аналізу змісту та предметної сфери раціональних очікувань виявлено гносеологічний фундамент сучасних монетарних теорій. Підтверджено, що модель часової інконсистентності не знайшла широкого схвалення на теоретичному рівні монетарної політики. Доведено, що подальший розвиток монетарних теорій спирається на пошук оптимальних інституціональних механізмів забезпечення довіри до центральних банків та гнучкості їх реакцій на макроекономічні зміни.

3. Аналіз існуючих літературних джерел дозволив умовно виділити п'ять періодів розвитку монетарної політики НБУ, зокрема: перший (1992-1995 рр.) - розкручування інфляції до гіперінфляції; другий (1996-1999 рр.) - монетарна політика набуває антиінфляційного характеру; третій (2000-2004 рр.) стійке економічне зростання; четвертий (2005-вересень 2008 р.) - монетарна політика набуває експансіоністського характеру, особливістю якого є зростання грошової маси та внутрішнього кредитування секторів економіки України; п'ятий (жовтень 2008 р. і по сьогодні) - монетарна політика спрямована на подолання світової фінансової кризи. Така класифікація дала можливість визначити позитивні та негативні наслідки монетарного впливу на перебіг економічних процесів.

4. На підставі проведеного економетричного аналізу за допомогою моделей ARIMA виявлено, що на початку трансформаційного періоду зв'язок між монетарними стимулами та інфляцією був більш істотний і менш лаговий, ніж за останній період. Завдяки цьому створилися оманливі уявлення про позитивні наслідки експансіоністської політики НБУ.

5. Оцінка ефективності використання інструментів монетарної політики дала змогу виявити збереження за обов'язковими резервами домінуючої ролі, послаблення впливу процентної ставки як інструменту монетарної політики, істотне значення депозитних сертифікатів як засобу короткострокового управління ліквідністю, а також той факт, що ефективність операцій відкритого ринку багато в чому залежить від якості державних цінних паперів та політики державних запозичень уряду на внутрішньому ринку.

6. У роботі виявлено диспропорції монетарного регулювання, які, поєднуючи фіксований курс з високою інфляцією і сприятливою глобальною кон'юнктурою, відобразили різке зростання зовнішніх запозичень у приватному секторі; консервацію структури вітчизняного експорту; швидкий реверс у стані платіжного балансу; прогресуючу доларизацію; трансформацію джерел експансії грошової пропозиції (посилення ролі банківських зовнішніх запозичень у збільшенні внутрішнього кредитування в іноземній валюті і збереження зумовленості поведінки грошової бази станом зовнішніх активів) та розроблено механізми їх усунення в контексті посилення впливу глобалізації на трансформаційні економіки.

7. Обґрунтовано необхідність зміни монетарного режиму, що забезпечить подальше реформування монетарної політики та наблизить її до стандартів реалізації монетарної політики в ЄС, стабілізує інфляційні очікування й гарантуватиме реалізацію політики стабільності цін.

8. Запропоновані в роботі інституціональні реформи дозволять посилити незалежність НБУ, який, відповідно, активізує свій вплив на реалізацію політики цінової стабільності та підвищить адаптивність вітчизняної економіки до глобальних викликів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Верхола У.М. Цілі сучасної грошово-кредитної політики та основні засади її реалізації / О. І. Копилюк, У.М. Верхола // Наукові записки Української академії друкарства. - Львів, 2004. - Вип.7. - С.120-123 (0,5 друк. арк.) Особистий внесок: розкрито цілі грошово-кредитної політики та основні показники, що характеризують монетарне забезпечення розвитку економіки України (0,25 друк. арк.).

2. Ніконенко У.М. Особливості інструментів грошово-кредитної політики Національного банку / У. М. Ніконенко // Наукові записки Української академії друкарства. - Львів, 2005. - Вип. 8. - С. 42-46 (0,5 друк. арк.).

3. Ніконенко У.М. Зарубіжний досвід здійснення грошово-кредитної політики (на прикладі Канади, Японії, Німеччини) / У. М. Ніконенко // Формування ринкових відносин в Україні : [зб. наук. пр.]. - К., 2006. - Вип. 5 (60).- С. 117-120 (0,44 друк. арк.).

4. Ніконенко У.М. Проблемні аспекти сучасної монетарної політики України / У. М. Ніконенко // Наукові записки Української академії друкарства. - Львів, 2006. - Вип. 2(10). - С. 33-38 (0,28 друк. арк.).

5. Ніконенко У.М. Грошово-кредитна політика Німеччини як провідного члена ЄС / У. М. Ніконенко // Наукові записки Української академії друкарства. - Львів, 2007. - №2(12). - С. 101-105 (0,31 друк. арк.).

6. Ніконенко У.М. Вплив інструментів грошово-кредитної політики на стан грошово-кредитного ринку / У. М. Ніконенко // Формування ринкових відносин в Україні : [зб. наук. пр.]. - К., 2007. Вип. 7 (74).- С. 52-57 (0,63 друк. арк.).

7. Ніконенко У.М. Проблеми монетизації економіки України / У.М. Ніконенко // Вісник Львівської комерційної академії / [ред. кол. : Г.Я. Аніловська, Г.І. Башнянин, Ю.А. Дайновський та ін.]. - Львів : вид-во Львів. комерц. акад., 2007. - Вип. 27. - С. 149-153 (0,22 друк. арк.).

8. Ніконенко У.М. Структурні зрушення в реалізації монетарної політики України в умовах реформ / У. М. Ніконенко // Вісник Львівської комерційної академії / [ред. кол. : Г.І. Башнянин, В.В. Апопій, О.Д. Вовчак та ін.]. - Львів: вид-во Львів. комерц. акад., 2009. - Вип. 32. - С. 104-111 (Сер. економічна) (0,88 друк. арк.).

9. Ніконенко У.М. Диспропорції монетарного регулювання в Україні в умовах євроінтеграції та шляхи їх подолання / О.І. Копилюк, У.М. Ніконенко // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Управління активами регіону на основі їх капіталізації : [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіон. дослідж. ; редкол. : Є.І. Бойко (відп. ред.). - Львів, 2009. - Вип. 3(77). - С. 13-18 (0,34 друк. арк.) Особистий внесок: визначено ключові диспропорції монетарної політики України та запропоновано напрями її розвитку в умовах євроінтеграції (0,17 друк. арк.).

10. Ніконенко У.М. Досвід формування та реалізації монетарної політики країн Центрально-Східної Європи і можливості його використання в Україні / У. М. Ніконенко // Економіка : проблеми теорії та практики : [зб. наук. пр.]. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - В 4-х т. - Т. ІІІ. - Вип. 258 - С. 694-703 (0,63 друк. арк.).

Матеріали конференцій:

11. Ніконенко У.М. Проблеми таргетування інфляції в Україні / У.М. Ніконенко // Корпоративне управління в Україні : менеджмент, фінанси, аудит : [матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.], (4-5 травня 2006 р.). - Рівне, 2006. - С. 154-155 (0,13 друк. арк.).

12. Ніконенко У.М. Стратегічні напрями грошово-кредитної політики України / У.М. Ніконенко // Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція : [матеріали ХV Міжнар. наук. - практ. конф.], (11-12 травня 2006 р.). - Чернівці, 2006. - Ч. 1. - С. 91-94 (0,16 друк. арк.).

13. Ніконенко У.М. Досвід застосування монетарного таргетування в зарубіжних країнах / У.М. Ніконенко // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки : [матеріали VI Міжнар. наук. - практ. конф.], (24 листопада 2006 р.). - Донецьк, 2006. - С. 354-356 (0,13 друк. арк.).

14. Ніконенко У.М. Розвиток інструментів грошово-кредитної політики в умовах ринку / У.М. Ніконенко // Перспективні напрямки реформування фінансової системи України : [матеріали Міжвузівської студентсько - аспірантської конф.], (30 листопада 2006 р.). - Л., 2007. - С. 60-64 (0,26 друк. арк.).

15. Ніконенко У.М. Окремі аспекти дослідження рівня монетизації економіки України і його впливу на економічне зростання / У.М. Ніконенко // Фінансові механізми сталого економічного розвитку : [матеріали Міжнар. наук.- практ. конф.], (18 травня 2007 р.). - Харків, 2007. - С. 138-142 (0,23 друк. арк.).

16. Ніконенко У.М. Монетизація як чинник розвитку економіки України / У.М. Ніконенко // Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні : [матеріали І Всеукраїнської наук. - практ. конф.], (17-18 травня 2007 р.). - Львів, 2007. - С. 208-211 (0,19 друк. арк.).

17. Ніконенко У.М. Проблеми періодизації монетарної політики в Україні / У.М. Ніконенко // Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні: [матеріали ІІ Міжнар. наук. - практ. конф., 21-22 травня 2009 р.). - Львів, 2009. - С. 61-64. (0,25 друк. арк.).

18. Ніконенко У.М. Монетарна політика в контексті посилення впливу глобалізації / У. М. Ніконенко // [Наук. - техн. конф. проф. - виклад. складу наук. працівників і аспірантів Укр. акад. друкарства], (2-5 лютого 2010 р.). - Львів, 2010. - С. 126. (0,06 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Ніконенко У.М. Формування монетарної політики НБУ в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2010.

У дисертаційній роботі визначено економічну суть монетарної політики, її роль і функції в реалізації трансформаційних процесів національної економіки, проаналізовано і систематизовано сучасні теорії формування монетарної політики, доведено, що трансформація монетаризму в сучасних умовах зумовила розвиток теорій інфляційного зміщення та динамічної інконсистентності і в подальшому формування концептуальних засад реакції монетарної політики на фінансові коливання. Узагальнення практики формування і реалізації монетарної політики країн Центрально-Східної Європи дозволило сформувати основні цільові орієнтири макростабілізації, що позначилося на їх економічному розвитку та обґрунтувати доцільність використання останніх в Україні в умовах глобалізації.

Здійснено аналіз й оцінювання формування монетарної політики в Україні, на основі виділення критеріальної ознаки - рівня інфляції проведено її періодизацію, за допомогою економетричного аналізу доведено взаємозв'язок між рівнем інфляції та монетарними індикаторами, визначено оцінку ефективності застосування інструментів монетарної політики і висвітлено їх вплив на стан грошово-кредитного ринку.

Розроблено концептуальні засади побудови монетарної політики в умовах посилення процесів глобалізації і визначено основні диспропорції монетарного регулювання в Україні, запропоновано поетапну модель реформування монетарної політики з подвійним таргетуванням грошової маси та валютного курсу й подальшим впровадженням стратегії цінової стабільності, визначено напрями, принципи й інституціональне забезпечення механізму формування монетарної політики в умовах глобалізації і впровадження режиму таргетування інфляції шляхом зміни мандата та головної функції НБУ.

Ключові слова: монетарна політика, глобалізація, періодизація монетарної політики, цільові режими, цінова стабільність, диспропорції монетарного регулювання, інституціональне забезпечення.

Никоненко У.М. Формирование монетарной политики НБУ в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2010.

В диссертационной работе исследована экономическая сущность монетарной политики, ее роль и функции в реализации трансформационных процессов национальной экономики, проведен анализ и осуществлена систематизация современных теорий формирования монетарной политики, доведено, что трансформация монетаризма в современных условиях привела к развитию теорий инфляционного смещения и динамической инконсистентности, в дальнейшем к формированию концептуальных подходов инфляционного таргетирования. Обобщение практики формирования и реализации монетарной политики стран Центрально-Восточной Европы предоставило возможность сформулировать основные целевые ориентиры макростабилизации, что и сказалось на их экономическом развитии, и обосновать целесообразность использования последних в Украине в условиях глобализации.

Обобщение и анализ отечественной и иностранной литературы свидетельствуют об отсутствии единого подхода и отождествления понятий “денежно-кредитная” и “монетарная политика”. В условиях повышенного влияния глобализации общепризнанным является понятие “монетарная политика”, под которым предлагается понимать политику центрального банка в области денежного обращения и кредита, направленную на обеспечение ценовой стабильности с учетом прогнозированных инфляционных ожиданий для достижения устойчивого экономического развития.