Вдосконалення державної бюджетної політики в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність державного бюджету та його роль в сучасній економіці

1.1 Соціально-економічна сутність та значення державного бюджету

1.2 Сутність і класифікація доходів державного бюджету

1.3 Сутність і структура видатків державного бюджету

Розділ 2. Аналіз основних показників державного бюджету України

2.1 Аналіз доходів та витрат державного бюджету

2.2 Аналіз дефіциту бюджету

Розділ 3. Вдосконалення державної бюджетної політики в Україні

3.1 Пріоритети бюджетної політики України

3.2 Механізм вирішення проблеми бюджетного дефіциту

Висновки

Бібліографічний список

Додатки

Вступ

ХХ століття визначилось значним розвитком суспільства і, як результат цього, розвитком держави взагалі. Однією з найважливіших передумов розвитку та існування сучасної держави є фінансова стабілізація, яка неможлива без корінної перебудови державних фінансів у цілому, а також державного бюджету як їх центральної ланки. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Отже актуальність обраної теми дослідження обумовлена тим, що бюджету належить центральне місце в у всій фінансовій системі. Він є невіддільною складовою ринкових відносин і водночас важливим інструментом реалізації державної політики. Бюджет найдієвішим інструментом впливу держави на економічні процеси у країні. Саме бюджету віддається перевага у досягненні повної зайнятості, цінової стабільності, економічного розвитку та інших макроекономічних цілей. Через бюджет держава фінансує економічний та соціально-культурний розвиток, керує цими процесами. Отже, бюджет відображає як економічну, так і соціально-культурну сторону життя суспільства.

Мета роботи: дослідити роль державного бюджету України у реалізації економічної та соціальної політики держави.

Досягнення поставленої мети потребувало вирішення наступних завдань:

- розкрити сутність державного бюджету та його соціально-економічні функції в реалізації державної політики;

- проаналізувати особливості формування та використання державного бюджету в Україні;

- визначити пропозиції щодо збалансування державного бюджету України.

Об'єктом дослідження є бюджетна ситема України.

Предмет дослідження - процес формування та використання державного бюджету в Україні.

Методи дослідження: дослідження проводилося з використанням діалектичного методу пізнання, монографічного, експертних оцінок, методів конкретного і абстрактного, логічного і історичного, системного аналізу, порівняльного аналізу, структурного аналізу, функціонального аналізу, економіко-статистичного, методу розробки сценаріїв розвитку подій, методу аналізу і синтезу.

Інформаційною базою дослідження є основні положення Конституції і законів України, указів і послань Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов і програм Кабінету Міністрів України з питань організації бюджетного процесу, удосконалення бюджетної системи країни. Використано статистичні і аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Інформаційним забезпеченням дисертаційного дослідження стали також монографічні дослідження і наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів.

Для здійснення аналізу в данній роботі використовувавались Закони України “Про Державний бюджет України» за 2003-2011 рр. ”

Розділ 1. Сутність державного бюджету та його роль в сучасній економіці

1.1 Соціально-економічна сутність та значення державного бюджету

Значну частину своїх функцій держава виконує завдяки державному бюджету. Його стан і структура як у дохідній, так і у витратній частині характеризують загальний соціально-економічний стан держави. [25, 46]

Для виконання своїх функцій державі необхідно мати достатні грошові фонди, які формуються шляхом перерозподілу ВВП. Це здійснюється державою насамперед через державний бюджет.

Державний бюджет - централізований грошовий фонд, що витрачається державою для здійснення її функцій та завдань. Він необхідний для забезпечення існування сучасної держави, розвитку економіки та культури. Державний бюджет країни складається з доходів і видатків, яка в кожної держави визначається економічним ладом суспільства, природою і функціями держави [15, 126].

Бюджет - це план формування та використання фінансових резервів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування протягом бюджетного року. Бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль в діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує фінансову діяльність держави, робить її конкретною і фінансове забезпеченою.

Бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів, а також у всій фінансовій системі. Він є невіддільною складовою ринкових відносин і водночас важливим інструментом реалізації державної політики.

Науковці визначають бюджет найдієвішим інструментом впливу держави (уряду) на економічні процеси у країні. У наукових дискусіях XX ст. саме бюджету віддавалася перевага у досягненні повної зайнятості, цінової стабільності, економічного розвитку та інших макроекономічних цілей. [25, 48]

Державний бюджет, як економічна категорія, виражає фінансові відносини, зв'язані з утворенням і використанням централізованого фонду грошових відносин держави. Ці відносини складаються, з одного боку, між державою і суб'єктами економічної діяльності, і населення - з іншого.

Бюджетні відносини охоплюють основні елементи вартості валового внутрішнього продукту і різні напрямки (споживання, накопичення) й рівні його використання (державний і місцевий). На стадії первинного розподілу національного доходу функція бюджетних відносин міститься в концентрації визначеної маси додаткового продукту в централізованому фонді грошових ресурсів у вигляді частини податку на додану вартість.

У процесі вторинного перерозподілу національного доходу за допомогою бюджетних відносин частина прибутків суб'єктів економічної діяльності і населення вилучається й спрямовується в централізований фонд грошових ресурсів для наступного перерозподілу з метою виконання усіх функцій держави і задоволення суспільних потреб. [25, 222]

На цій основі виникає бюджетна система, яка виражає відносини економічної власності між різними ланками державної влади з приводу привласнення ними частини заробітної плати та прибутків фізичних та юридичних осіб, перерозподілу цих коштів між різними органами влади та їх витрачення на виконання державою своїх функцій. [26, 82]

Основними функціями Державного бюджету є:

1. Фіскальна функція бюджету полягає у вилученні за допомогою податків та інших джерел, які мають допоміжний характер, частини доходів громадян, підприємств, установ, організацій для утримання державного апарату, виробництва суспільних благ, тобто забезпечення тих видів діяльності, які не мають власних джерел доходів (природоохоронні заходи, архіви, бібліотеки...), або ж мають недостатні для забезпечення належного рівня розвитку джерела фінансування (фундаментальні наукові дослідження, оперні театри, музеї...).

2. Розподільча функція бюджету полягає в тому, що акумульовані в державному бюджеті грошові засоби уряд використовує для перерозподілу, спрямовуючи їх на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, інвестування в капіталомісткі галузі з тривалим строком окупності витрат, на структурну перебудову, прискорення НТП, зростання життєвого рівня населення, вирішення соціальних проблем.

3. Стимулююча функція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткування, використовуючи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стимулюючу (обмежувальну) політику, впливаючи на циклічні коливання економіки, зміну її структури тощо.

4. Контрольна функція бюджету виконується завдяки тому, що він у грошовому вираженні віддзеркалює відтворювальний суспільний процес, виявляє економічні пропорції, відхилення від рівноваги тощо. [8, 426]

Таким чином, державний бюджет є складовою державних фінансів і йому відводиться значна роль у перерозподілі державного доходу, відповідно до функцій держави, перед усім соціально-економічних.

Проект бюджету щорічно обговорюється і приймається законодавчим органом - парламентом країни. Повторення заходів в бюджетному процесі називається бюджетним циклом. Він включає в себе чотири основні стадії: підготовка бюджету, його затвердження, виконання бюджету і заключною стадією бюджетного циклу є облік, аналіз і оцінка бюджету.

Зважаючи на той факт, що бюджет в певній мірі є передумовою, та результатом суспільного розвитку, можна виділити фактори, які впливають на формування бюджету та його використання. Такими факторами є:

а) економічні; б) соціальні; в) політичні.

Економічні фактори в значній мірі повязані з макроекономічними процесами, що відбуваються в сфері суспільного виробництва. Сюди відноситься сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт, національний доход, економічне зростання (спад) виробництва, інфляція, безробіття і т.д. З точки зору перспектив формування бюджету, основною закономірністю відтворення в умовах ринку повинна стати тенденція збільшення фонду нагромадження при розподіленні національного доходу України. Це дозволить здійснити більш цілонаправлену інвестиційну політику, укріпити матеріально-технічну базу виробництва і тим самим збільшити доходну частину державного бюджету України.

Соціальні фактори формування та використання бюджету в значній мірі обумовлені особливостями відтворення робочої сили і населення країни в цілому. Сюди слід віднести фінансові кошти, що йдуть на освіту, охорону здоровя, соціально-культурні заходи, соціальний захист населення, а також величину суспільного фонду споживання; обсяг і рівень заробітної плати різних категорій працюючих; розмір споживчого кошику; товарообіг державної та комерційної торгівлі; мережу дошкільних, шкільних та професійно-технічних учбових установ, вузів і т.д.

Політичні фактори безпосередньо повязані з забезпеченням обороноздатності країни та підтримкою внутрішнього правопорядку, управлінням країною, законодавчою та виконавчою владою.

Після прийняття бюджету, враховують оптимальні та песимістичні шляхи розвитку подій. Оптимальний план визначає ті результати, які можуть бути досягненні при умові, що все виконується по плану, використані всі можливості, перешкоди подолані з найменшими витратами. Песимістичний план показує результати при найгірших умовах. Добре організований, розроблений бюджет дозволяє досягнути оптимальної мети управління 13, 7.

Суть бюджету полягає в тому, що органи державної влади і управління, які його затверджують і виконують, мають можливість використати його для керівництва фінансовою діяльністю та контролювати діяльність місцевих органів влади, які складають, затверджують і виконують місцеві бюджети, не порушуючи принципи їх самостійності.

Бюджет держави є дуже складним та багатогранним явищем у суспільстві. Його розглядають з трьох сторін: як економічну категорію; як правову категорію; за матеріальним змістом.

Бюджет є основною складовою частиною фінансів як економічної категорії. Якщо фінанси виступають як економічна категорія, то і бюджет як їх складова також належить до економічної категорії. Бюджет як економічна категорія являє собою сукупність економічних відносин між державою, з одного боку, і юридичним та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

Правова характеристика бюджету пов'язана із його регулюванням, як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері його складання і виконання як фінансового плану. Структура бюджету як фінансового плану характеризується складом і питомою вагою доходів і видатків.

За матеріальним змістом бюджет являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету характеризує річну суму коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків. У зв'язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом з метою забезпечення своєчасного і повного надходження доходів і раціонального та ефективного використання його коштів.

Отже, бюджет є вирішальною і провідною ланкою фінансової системи. Він об'єктивно необхідний для забезпечення існування держави, розвитку економіки і культури. Утворення централізованого державного фонду коштів потрібне не тільки для задоволення фінансових потреб держави, воно викликане передусім економічними потребами.

Розвиток економічних відносин, їх зміцнення і вдосконалення потребує підвищення ролі бюджету як системи економічних відносин розподілу і перерозподілу національного доходу через державні фінанси 15, 125. При цьому не можна забувати, що бюджет не лише виконує розподільчі функції, а й бере активну участь у створенні фінансових ресурсів держави.

1.2 Сутність і класифікація доходів державного бюджету

Основними підсистемами державного бюджету є доходи і видатки. Розглянемо основні складові доходної частини бюджету. Державні доходи поділяються на внутрішні (отримують лише всередині країни) та зовнішні (отримують за її межами, зокрема, кредити, допомога з інших країн).

Якщо йдеться про внутрішні державні доходи, то вони представляють у грошовій формі відносини економічної власності між державою, з одного боку, фізичними та юридичними особами з другого, з приводу вилучення (привласнення) державою частини прибутків та заробітної плати.

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження в державний бюджет на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Розрізняють два види бюджетних надходжень:

загальні - формують загальній фонд бюджету і не мають цільового використання;

спеціальні - зараховуються до спеціального фонду бюджету і використовуються на передбачені законодавством заходи.

Загальні принципи розмежування доходів визначені Бюджетним Кодексом, а фактичний їх склад затверджується при прийнятті Закону «Про державний бюджет на поточний рік».

Щоб в повній мірі розглянути сутність доходів бюджету звернемося до статті 9 «Класифікація доходів бюджету» Бюджетного Кодексу.

Доходи бюджету класифікують:

- залежно від державного устрою держави: а) в унітарній державі - доходи державного бюджету і місцевих бюджетів; б) в федеративній - доходи федерального бюджету, бюджетів членів федерації і місцевих бюджетів;

- залежно від рівня бюджетної системи, за яким закріпляються доходи, вони поділяються на: а) закріплені доходи - доходи, віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений строк відповідно до заздалегідь установлених, незмінних нормативів; б) регулюючі доходи - доходи, що закріплені за бюджетами вищого рівня, що передаються до бюджетів нижчого рівня за диференційованими й щорічно змінюваними нормативами відрахувань з метою збалансування бюджетів нижчого рівня;

- залежно від джерел надходження виділяють доходи, що надходять від юридичних осіб і від населення;

- залежно від громадянства суб'єктів оподаткування - сплачувані резидентами або нерезидентами [22, 166].

- за методами залучення коштів: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти, цільові фонди.

Податкові надходження формують основну частину (80-90%) доходів бюджету України [9, 217]. До податкової системи кожної країни належать: субєкти оподаткування (ті, хто сплачує податки), обєкти оподаткування (прибуток підприємств, заробітна плата, вартість майна, кількість землі тощо), одиниця оподаткування (одиниця виміру обєкта оподаткування), податкова ставка (величина податку на одиницю оподаткування). Податки - обов'язкові платежі, які держава стягує з окремих осіб, установ, організацій у центральний і місцевий бюджети. За механізмом стягування, податки поділяються на: а) прямі - це податки на доходи. Механізм їх стягування - неприхований; б) непрямі - податки на споживання, що стягуються в залежності від обсягу придбаних товарів, їх збільшення безпосередньо збільшує ціну. Вилучення їх - неявне [14, 278].

Неподаткові надходження включають у себе: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного й побічного продажу; надходження від штрафів та інших фінансових санкцій; інші неподаткові надходження [9, 218].

Доходи від операцій з капіталом утворюють третю групу і включають: надходження від продажу основного капіталу, від реалізації державних запасів товарів та від продажу землі та нематеріальних активів.

Офіційні трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. До них належать: дотації, субвенції та субсидії.

Дотація - трансферт, який передбачає з одного рівня бюджету іншому на безповоротній і безоплатній основі і який не має цільового призначення. Субвенція - це міжбюджетний трансферт, що має цільовий характер і призначається на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Субсидія - трансферт, який передається з одного рівня бюджету іншому на безповоротній і безоплатній основі, який має цільове призначення і в повному обсязі відшкодовує передбачені бюджетні призначення [9, 219].

Характеризуючи економічну сутність категорії доходи бюджету, необхідно звернути увагу на те, що бюджетні доходи, з одного боку, є результатом перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого - об'єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості [22, 164].

Доходи бюджету виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування головного загальнодержавного фонду грошових ресурсів. Об'єктом таких відносин є ВВП, а суб'єктами - держава, з одного боку, та підприємства й організації, населення - з другого. Якщо для покриття фінансових потреб ВВП не достатньо, держава залучає національне багатство, а саме, доходи від приватизації державного майна, від продажу золотовалютного запасу та інше. Поповнення ресурсів бюджетного фонду може здійснюватись також на основі позик і за рахунок емісії паперових грошей [9, 216].

У процесі формування доходів бюджету держава може використовувати як загальні методи, притаманні всім суб'єктам фінансових відносин, так і специфічні, властиві тільки їй методи [17, 123].

Основним чинником, який впливає на обсяги державних прибутків, є пропорція, що складається у фонді споживання між індивідуальними прибутками громадян і виплатами з державного бюджету в якості матеріальної допомоги [19, 107].

Від своєчасного і повного надходження доходів залежить безперебійне фінансування усіх галузей господарства держави і соціально-культурних заходів. Стабілізація економіки та її розвиток дасть змогу забезпечити виконання дохідної частини бюджету, а це в свою чергу дасть додаткові кошти й для видатків бюджету.

1.3 Сутність і структура видатків державного бюджету

Суть бюджету виражається через функції, які він виконує. Одна з функцій державного бюджету як складової фінансової системи це розподільча функція. Особливості розподільчої функції полягають в наступному:

основним об'єктом розподілу виступає чистий дохід суспільства - національний дохід;

одна і та ж частина національного доходу може багаторазово проходити через бюджетний розподільчий механізм (наприклад, прибуток, заробітна плата);

багатоканальність грошових потоків.

За визначенням Бюджетного Кодексу України: «видатки бюджету це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.» [1, 5]

Соціально-економічна суть бюджетних асигнувань визначається:

природою і функціями держави;

рівнем розвитку країни;

формою надання бюджетних трансфертів;

розгалуженість зв'язків державного бюджету з національною економікою.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу. Об'єктом державних витрат виступають грошові фонди, сформовані в процесі розподілу й перерозподілу ВВП.

Надання бюджетних засобів підприємствам, установам та організаціям для повного або часткового покриття їхніх витрат на заходи, передбачені бюджетом, називають бюджетним фінансуванням.

Існують різні форми виплат із державного бюджету:

асигнування - видатки на утримання підприємств та установ;

субсидії - державна допомога організаціям, установам, громадянам;

субвенції - державна грошова допомога місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку;

дотації - допомога підприємствам, організаціям, установам для покриття збитків з метою підтримки. [25, 225]

Однією із форм бюджетного фінансування є бюджетний кредит - надання бюджетних засобів суб'єктам господарювання й органам влади на засадах повороткості та платності.

Важливою формою використання бюджетних ресурсів є бюджетні резерви. Це відособлена у спеціальних фондах частина бюджетних находжень, призначена для забезпечення безперебійного функціонування передбачених бюджетом витрат, а також покриття непередбачуваних затрат держави (стихійні лиха, серйозні технологічні аварії, тощо), які зненацька можуть виникнути.

З метою з'ясування ролі і значення бюджетних видатків в соціально-економічному житті держави фінансовою теорією і практикою розроблена класифікація бюджетних витрат. Згідно з якою видатки бюджету поділяють за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки;

2) економічною характеристикою операцій, на які здійснюються ці видатки;

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів;

4) за бюджетними показниками [9, 221].

Однією з найважливіших ознак такої класифікації є функціональна, яка відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави. Функціональний поділ видатків дає змогу виявити пропорції в розподілі коштів і, змінюючи їх, домагатися необхідних зрушень у галузевій структурі виробництва. Так, необхідність посилання соціальної спрямованості суспільного розвитку потребує більше коштів спрямовувати у соціальну сферу, забезпечуючи прискорені темпи її зростання [22, 168].

Основну частину в бюджетних витратах розвинених країн посідають витрати на соціальні цілі. Маніпулюючи цими витратами, держава регулює насамперед соціальні процеси, зокрема пом'якшує диференціацію доходів різних соціальних груп, надає допомогу малозабезпеченим верствам населення. Опосередковано ці витрати впливають також на економічні процеси.

Витрати мають здійснюватися у відповідності з наступними принципами: плановість, цільове спрямування та ефективне використання коштів, безповоротність втрати виділених коштів, дотримання режиму економії, постійний контроль.

Формування бюджетних видатків починається на стадії планування. Найважливішим принципом планування бюджетних видатків є розподіл коштів з врахуванням реальної необхідності в них. Видатки бюджету на наступний рік до поточного року плануються із врахуванням результатів виконання бюджету за минулий рік. Це дає змогу обґрунтувати доцільність збільшення бюджетних видатків і правильно спланувати їх на майбутнє. Регулювання видатків бюджету є дуже складним процесом, оскільки інтереси і потреби різних громадян відрізняються і неможливо рівномірно забезпечити задоволення інтересів і потреб усіх членів суспільства. Визначено таке співвідношення між рівнем витрат та різними характеристиками районів, яке дуже допомагає при плануванні бюджетних видатків:

1) багаті регіони витрачають більше коштів на громадські послуги;

2) індустріальні адміністративні одиниці характеризуються зростанням видатків, так як збільшуються потреби в послугах;

3) густота населення впливає на вартість розподілу послуг;

4) економічне зростання збільшує видатки, але для окремих осіб вони різні;

5) центральні міста витрачають більше, ніж приміські райони;

6) чим нижчий ліміт на позики, тим менші видатки [13, 6].

Кон'юнктурним цілям бюджетного регулювання служать витрати по внутрішньому державному боргу, розміри витрат на кредити і субсидії приватним і державним підприємствам, сільському господарству, на створення і удосконалення об'єктів інфраструктури, на закупівлю озброєння і військове будівництво. Таким чином, держава намагається задовольнити вимоги соціальних груп, зменшити соціальну напруженість у товаристві. У періоди криз і депресії витрати державного бюджету на господарські споживання, як правило, ростуть, а під час кон'юнктури - скорочуються.

В умовах сьогодення суттєво зростає роль бюджету як фінансового важеля. Бюджетна політика має забезпечувати вирішення таких важливих завдань:

1) забезпечення фінансової стабілізації;

стимулювання інвестиційної активності;

скорочення непродуктивних виплат з бюджету;

зміцнення доходної частини бюджету за рахунок удосконалення системи оподаткування;

створення системи дієвого фінансового контролю за ефективним використанням державних видатків;

посилення контролю за величиною державного боргу.

Таким чином, державний бюджет належить до найважливіших інструментів державного регулювання розподілу доходів, бюджетне (у т.ч. податкове) регулювання виступає найважливішим методом цього процесу.

Видатки бюджетів усіх рівнів повинні формуватися виходячи з наявних коштів у дохідній частині бюджетів, тобто повинна чітко дотримуватися збалансованість бюджетів усіх ланок, що є необхідною умовою бюджетної політики. Незбалансованість веде до дефіциту бюджету.

Розділ 2. Аналіз основних показників державного бюджету України

2.1 Аналіз доходів та витрат державного бюджету

Важливою характеристикою виконання бюджету країни є загальна оцінка підсумків економічної діяльності країни. Основні такі параметри наведені у Додатку А. Так в Україні у 2007 р. приріст реального валового внутрішнього продукту склав 7,6 %, порівняно з 6,5 %, врахованих при затвердженні державного бюджету. Номінальний ВВП склав 712,9 млрд. грн. і перевищив показник, врахований при затвердженні державного бюджету, на 118,8 млрд.грн. За експертною оцінкою Рахункової палати, досягнуте перевищення показника приросту реального валового внутрішнього продукту, врахованого при затвердженні державного бюджету, сприяло збільшенню доходів зведеного бюджету майже на 7 млрд. грн., у тому числі державного бюджету - на 4,7 млрд. грн.

За підсумками 2007 р. споживчі ціни зросли на 16,6%, що перевищило річний урядовий прогноз (7,5 %) у 2,2 раза і є найбільшим значенням з 2001 р. Посилення інфляції обумовлено, в основному, значним подорожчанням продуктів харчування. Приріст продовольчих цін торік сягнув 22,9%, набувши найвищого значення за останні сім років та перевершивши відповідний показник 2006 р. (3,5 %) більш, ніж у 6 разів.

У 2008 р. відбувалося поступове уповільнення темпів економічного зростання. Приріст реального валового внутрішнього продукту склав 2,1 % проти 6,8 % за урядовим прогнозом та 7,9 % у попередньому році. Гальмування економічної активності, головним чином, обумовлено посиленням негативних тенденцій у промисловості через її експортоорієнтованість. Так, внаслідок зменшення зовнішнього попиту кумулятивний тренд промислової діяльності уповільнився з 8,8 % у лютому до 2,2 % у жовтні, а у листопаді та грудні відбулося його скорочення, відповідно, на 0,7 та 3,1 %. В результаті, обсяг промислового виробництва за минулий рік зменшився вперше за останні десять років.

Споживчі ціни за 2008 р. зросли на 22,3 %, що перевищило в 1,4 раза урядовий прогноз і в 1,3 раза - показник попереднього року. Водночас посилення інфляційних процесів призвело до зниження якості життя населення.

У 2009 р. виконання Державного бюджету України відбувалося в умовах суттєвого економічного спаду. Реальний валовий внутрішній продукт знизився на 15,1 %, тоді як передбачалося його зростання на 0,4 %.

Скорочення ділової активності відбулося за всіма видами економічної діяльності, крім сільського господарства, де обсяги виробленої продукції зросли на 0,1 %. У результаті економічного спаду збитки суб'єктів господарювання становили 130,6 млрд. грн., що в 1,7 раза більше показника, врахованого при затвердженні державного бюджету. Внутрішні інвестиції в основний капітал становили 151,8 млрд. грн., або на 41,5 % менше, ніж у 2008 р.

У 2009 р. споживчі ціни зросли за минулий рік на 12,3 %, а виробників промислової продукції - на 14,3 %, що перевищило показники, враховані при затвердженні державного бюджету, на 2,8 і 2,3 % пункту відповідно.

У 2010 р. реальний валовий внутрішній продукт зріс на 4,2% порівняно з 3,7%, врахованих при затвердженні державного бюджету, та падінням на 14,8 % у попередньому році. Перевищення показника, врахованого при затвердженні державного бюджету, за експертною оцінкою Рахункової палати, сприяло збільшенню доходів зведеного бюджету, орієнтовно, на 5 млрд. грн., у тому числі державного бюджету - на 3,7 млрд. грн. Номінальний ВВП, за попередньою оцінкою Уряду, становив 1090,6 млрд. грн. і перевищив прогнозний показник на 7,5 млрд. грн.

Ціни на споживчому ринку у 2010 р. підвищилися на 9,1 % порівняно з 12,3 % за 2009 рік та 13,1 % за річним прогнозом, перевищивши при цьому середній рівень інфляції по країнах СНД (7,4 %.) на 1,7 відс. пункту. Ціни виробників промислової продукції у минулому році зростали швидше, ніж споживча інфляція, що є наслідком пожвавлення кон'юнктури світових сировинних ринків.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" доходи загального фонду затверджено в сумі 125 млрд. 443,8 млн. грн. Фактичні надходження перевищили затверджений обсяг на 657,3 млн. грн. і становили 126 млрд. 101,1 млн. грн. або 100,5 % річної планової суми [26; 31]. Порівняно з попереднім роком, доходна частина загального фонду державного бюджету, у цілому, зросла на 24 млрд. 773 млн. грн. або 24,4 %, що головним чином, забезпечено економічними факторами. При цьому за 51 із 81 джерел доходів загального фонду, затверджених законом про державний бюджет, надходження збільшилися на 27,9 млрд. грн., а за рештою - знизилися на 3,1 млрд. грн. Проте реальні доходи загального фонду державного бюджету, обраховані у порівняних умовах з використанням дефлятора ВВП у розмірі 1,217, зменшилися на 2,9 %.

Стан виконання показників загального фонду державного бюджету за основними джерелами доходів наведено у Додатку Г. Економічні чинники сприяли збільшенню доходів загального фонду державного бюджету, порівняно із попереднім роком, на суму понад 25 млрд. грн. Зокрема, за рахунок зростання товарного імпорту на 34,7 % надходження митних платежів зросли на суму 10,9 млрд. грн., у тому числі податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів - 9,8 млрд. грн. Поліпшення фінансових результатів діяльності суб'єктів господарювання призвело до збільшення надходжень податку на прибуток підприємств на суму майже 7,9 млрд. грн.

В результаті, за підсумками 2007 р., доходи загального фонду перевищили річні планові обсяги з мінімальним за останні роки рівнем перевиконання - 0,5 % (у 2004 р. - 1,1 %, 2005 - 1,1 %, 2006 - 4,2 %).

Видатки загального фонду державного бюджету у 2007 р. було заплановано в сумі 142 млрд. 523,9 млн. грн. Фактично зазначені видатки проведені в сумі 136 млрд. 787,8 млн. грн. або 96 % затверджених річних обсягів. Таким чином, річний план не виконано на 5 млрд.736,1 млн. грн. або 4 %. Порівняно з 2006 р., видатки загального фонду номінально зросли на 30 млрд. 562,2 млн. грн. або 28,8 %, у тому числі трансферти місцевим бюджетам - на 13 млрд. 936,3 млн. грн. або 47,6 %, видатки на громадський порядок, безпеку та судову владу - 4 млрд. 938,7 млн. грн. або 46,9 %, економічну діяльність - 3 млрд. 769,7 млн. грн. або 40,8 %, загальнодержавні функції - 2 млрд. 546,3 млн. грн. або 18,9%., оборону - 2 млрд. 268 млн. грн. або 40,3 %. При цьому видатки, передбачені на соціальний захист та соціальне забезпечення, зменшилися на 2 млрд. 308,7 млн. грн. або 9,3 %.

Реальні видатки загального фонду державного бюджету, з урахуванням індекса-дефлятора ВВП в розмірі 1,217, зросли на 5,8 %. Виконання планових видатків державного бюджету за основними напрямами наведено в Додатку Д.

У 2008 р. доходи загального фонду державного бюджету при плані 180 млрд. 783,2 млн. грн. виконані у сумі 185 млрд. 853 млн. грн., що на 5 млрд. 69,8 млн. грн. або 2,8 % перевищило заплановані обсяги. Перевиконання досягнуто за рахунок зростання переплати та авансових платежів НБУ. Стан виконання показників державного бюджету за основними джерелами доходів наведено у Додатку Е.

Незважаючи на перевиконання доходів загального фонду державного бюджету, в цілому, за його окремими доходними джерелами не надійшло 4 млрд. 584,4 млн. грн., з яких 61,9 % складали надходження ПДВ. Зокрема, не надійшло 1 млрд. 903,1 млн. грн. або 4,1 % ПДВ із вироблених в Україні товарів; 933,3 млн. грн. або 1,2 % ПДВ із ввезених на її територію товарів; 210,2 млн. грн. або 17,4 % плати за користування надрами; 166,8 млн. грн. або 2 % акцизного збору із вироблених в Україні товарів; 162,8 млн. грн. або 2,2 % коштів, що надходять з інших бюджетів, тощо.

Майже половина доходів загального фонду державного бюджету забезпечена митними органами. Частка платежів, стягнення яких до державного бюджету здійснюється Державною митною службою, збільшилася на 8,9 % пункта.

У 2008 р. планові видатки загального фонду державного бюджету визначені в сумі 199 млрд. 792,5 млн. грн., проведені в сумі 193 млрд. 261,5 млн. грн. або 96,7 % плану. Таким чином, річні призначення не виконані на 6 млрд. 531 млн. грн. або 3,3 %.

Номінальне зростання видаткової частини загального фонду державного бюджету, порівняно з попереднім роком, на 56 млрд. 473,7 млн. грн. або 41,3 % обумовлене, в першу чергу, збільшенням соціальної складової. Реальні видатки, з урахуванням індекса-дефлятора 1,291, зросли на 9,5 %.

Виконання видатків державного бюджету за основними напрямами у 2008 році наведено в Додатку Ж. У звітному періоді 92,9 % (179 млрд. 560 млн. грн.) коштів загального фонду спрямовано на поточне споживання. Проведення заходів щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінених грошових заощаджень, підвищення пенсій та допомог обумовили зростання, порівняно з 2007 р., поточних трансфертів населенню на 21 млрд. 999,4 млн. грн. або у 2 рази. Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів збільшилися на 11 млрд. 188,8 млн. грн. або в 1,3 раза, видатки на оплату праці працівників бюджетних установ з нарахуваннями - на 10 млрд. 21,5 млн. грн. або в 1,3 раза.

За функціональної ознакою найбільше зросли видатки на соціальний захист (на 21 млрд. 91,9 млн. грн. або в 1,9 раза); міжбюджетні трансферти (на 11 млрд. 813,1 млн. грн. або 27,3 %); економічну діяльність (на 5 млрд. 691,7 млн. грн. або 43,8 %); громадський порядок, безпеку та судову владу (5 млрд. 415,8 млн. грн. або 35 %); загальнодержавні функції (на 4 млрд. 601,3 млн. грн. або 28,7 %).

Доходи державного бюджету у 2009 р. в цілому становили 209 млрд. 700,4 млн. грн., або 82,1 % запланованого обсягу (255 млрд. 325,1 млн. гривень). Видатки державного бюджету проведені в сумі 242 млрд. 437,2 млн. грн., або 85,2 % плану (284 млрд. 449,4 млн. гривень) [28; 33]. До загального фонду державного бюджету надійшло 156 млрд. 554,3 млн. грн., або 84,8 % планового обсягу (184 млрд. 628,2 млн. гривень). Видатки загального фонду становили 187 млрд. 748 млн. грн. при плані 194 млрд. 378,7 млн. грн., або 96,6 %.

Загальний обсяг фінансових ресурсів державного бюджету становив 341 млрд. 51,5 млн. грн., у тому числі надійшло доходів на суму 209 млрд. 700,4 млн. грн., отримано надходжень для фінансування бюджету - 127 млрд. 421 млн. грн., повернуто кредитів - 3 млрд. 930,1 млн. грн. Фінансові ресурси державного бюджету спрямовані в основному на проведення видатків - 242 млрд. 437,2 млн. грн., погашення державного боргу, розміщення коштів на депозитах та придбання цінних паперів - 87 млрд. 521,5 млн. грн., надання кредитів - 6 млрд. 710,5 млн. грн.

Доходи загального фонду державного бюджету за 2009 р. не виконано. При плані 184 млрд. 628,2 млн. грн. надійшло 156 млрд. 554,3 млн. грн., що на 28 млрд. 74 млн. грн., або 15,2 %, менше запланованих обсягів.

Виконання державного бюджету, у тому числі загального фонду, за основними джерелами доходів наведено в Додатку Ж. За окремими доходними джерелами недонадходження запланованих показників становило 33 млрд. 316,7 млн. грн. Так, внаслідок надпрогнозованого скорочення імпорту (на 43,7 % при прогнозованих 9,5 %) на 12 млрд. 791,8 млн. грн. не виконані планові обсяги надходжень податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів; на 3 млрд. 587,8 млн. грн. - мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності. Крім того, на 9 млрд. 274,8 млн. грн. не виконано плану надходжень податку на прибуток підприємств; на 3 млрд. 688,7 млн. грн. - ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); на 1 млрд. 292,8 млн. грн. - рентної плати за нафту, що видобувається в Україні; на 1 млрд. 157,3 млн. грн. - надходжень коштів, що надходять з інших бюджетів; на 275,8 млн. грн. - платежів за користування надрами тощо.

Планові видатки загального фонду державного бюджету на 2009 р. були встановлені в сумі 194 млрд. 378,7 млн. грн., а проведені в сумі 187 млрд. 748 млн. гривень. Таким чином, річні призначення не виконані на 6 млрд. 630,7 млн. грн., або 3,4 %. Порівняно з 2008 р. видатки загального фонду зменшилися на 5 млрд. 513,4 млн. грн., або 2,9 %, при цьому реальні видатки з урахуванням індексу-дефлятора ВВП 1,137 знизилися на 14,6 %. Виконання видатків державного бюджету за основними напрямами наведено в Додатку И.

У 2010 р. Доходи загального фонду при плані 210 млрд. 91,4 млн. грн. становили 207 млрд. 472,7 млн. грн., або 98,8 % [29; 34]. Таким чином, плановий обсяг не виконано на 2 млрд. 618,7 млн. грн., або 1,2 %, навіть за умови його зменшення. Виконання державного бюджету, у тому числі загального фонду, у 2010 р. за основними джерелами доходів наведено в таблиці 2.1.

У цілому за окремими платежами загального фонду не надійшло 13 млрд. 818,9 млн. грн. запланованих доходів. Зокрема, зменшений на 5,7 млрд. грн., або 6,8 %, план надходжень податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів не виконано на 5 млрд. 352,1 млн. грн., або 6,8 %. Тільки до загального фонду не надійшло 1 млрд. 925,9 млн. грн., або 96,3 % плану з надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України; 1 млрд. 720,1 млн. грн., або 8,1 %, акцизного збору із вироблених в Україні товарів; 845,7 млн. грн., або 19,2 %, рентної плати за нафту, що видобувається в Україні; 740,5 млн. грн., або 2 %, податку на прибуток підприємств тощо.

Вказані недонадходження коштів до державного бюджету частково компенсовано перевиконанням плану за іншими окремими доходними джерелами у цілому на 7 млрд. 965,5 млн. гривень. Майже три чверті вказаної суми, або 5 млрд. 547,3 млн. грн., становили понадпланові надходження коштів від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку, або більше половини визначеного законом обсягу.

Таблиця 2.1 Виконання державного бюджету за доходами у 2010 р.

Показники	План	Виконано
	всього	у т.ч. загальний фонд	всього	у т.ч. загальний фонд
			сума	%	сума	%
ВСЬОГО ДОХОДІВ	249252	210 091	240615	96,5	207473	98,8
з них:
1. Податок на прибуток підприємств	40111	36 705	39 969	99,6	35 964	98,0
2. ПДВ із вироблених в Україні товарів	53503	53 453	53 637	100,2	53 637	100,3
3. Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами	- 43913	- 27 471	-40672	92,6	-24236	88,2
4. ПДВ із ввезених на територію України товарів	81102	78 702	73 350	90,4	73 350	93,2
5. Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	25342	21 270	23 020	90,8	19 550	91,9
6. Акцизний збір із ввезених на територію України товарів	4 374	1 702	4 601	105,2	1 507	88,5
7. Ввізне мито	8390	7 642	8 556	102,0	7 388	96,7
8. Надходження від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами НБУ	10000	10 000	15 547	155,5	15 547	155,5
9. Рентна плата	9810	6 766	9 479	96,6	7 077	104,6
10. Офіційні трансферти	7364	7 090	6 625	90,0	6 399	90,3

Порівняно з попереднім роком доходи загального фонду збільшилися на 50 млрд. 918,4 млн. грн., або 32,5 %, але лише третину приросту доходів забезпечено за рахунок економічних чинників. Зокрема, економічне зростання сприяло збільшенню надходжень ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) майже на 8 млрд. грн. Зростання імпорту товарів зумовило збільшення надходжень платежів, що справляються при ввезенні товарів на митну територію країни, на суму майже 6 млрд. грн., більше половини з яких становили надходження податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів.

Планові видатки загального фонду державного бюджету у 2010 р. встановлені в сумі 241 млрд. 479,6 млн. грн., а проведені в сумі 238 млрд. 314,9 млн. грн., або 98,7 % плану. Таким чином, річні призначення не виконані на 1,3 %. Виконання видатків державного бюджету за основними напрямами наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Виконання державного бюджету за видатками у 2010 р.

Показники	План	Виконано
	всього	у т.ч. загальний фонд	всього	у т.ч. загальний фонд
			сума	%	сума	%
ВСЬОГО	324 785	241 480	303589	93,5	238 315	98,7
з них:
1. Загальнодержавні функції	35 784	31 505	34 694	97,0	30 799	97,8
2. Оборона	13 592	9 529	11 347	83,5	9 265	97,2
3. Громадський порядок, безпека та судова влада	29 298	24 274	28 571	97,5	23 977	98,8
4. Економічна діяльність	41 648	6 271	36 030	86,5	5 875	93,7
5. Охорона навколишнього природного середовища	6 072	1 599	2 293	37,8	1 550	96,9
6. Житлово-комунальне господарство	1 022	80	844	82,6	76	95,6
7. Охорона здоров'я	9 048	7 292	8 759	96,8	7 142	97,9
8. Духовний і фізичний розвиток	5 398	2 676	5 166	95,7	2 529	94,5
9. Освіта	30 580	20 347	28 808	94,2	20 239	99,5
10. Соціальний захист та соціальне забезпечення	71 018	64 663	69 311	97,6	64 488	99,7
11. Кошти, що передаються до бюджетів інших рівнів	81 325	73 244	77 766	95,6	72 375	98,8

У 2010 році 98,5% коштів загального фонду спрямовано на поточні видатки, які проведені у сумі 234 млрд. 674,5 млн. гривень. На виплату пенсій і допомог спрямовано 61 млрд. 945,9 млн. грн., або понад чверть видатків загального фонду, на оплату праці працівників бюджетних установ з нарахуваннями використано 48 млрд. 951,1 млн. грн., або більше п'ятої частини.

Порівняно з попереднім роком видатки загального фонду збільшилися на 50 млрд. 594,1 млн. грн., або 26,9 %. Зазначене зумовлено спрямуванням більших обсягів коштів на покриття дефіциту Пенсійного фонду та обслуговування державного боргу, виплату надбавок за вислугу років працівникам медичних та педагогічних установ, бібліотекарям і працівникам санітарно-епідеміологічної служби, що свідчить про пріоритетне спрямування призначень загального фонду на соціальні потреби.

Найбільше зросли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення - на 17 млрд. 131,4 млн. грн., або 36,2 %, у зв'язку із збільшенням видатків на покриття дефіциту Пенсійного фонду на 12 млрд. 825,7 млн. грн., або 93,1 %; міжбюджетні трансферти - на 15 млрд. 885,7 млн. грн., або 28,1 %, в основному, на дотацію вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам - на 10 млрд. 284,1 млн. грн., або 30,8 %; виконання загальнодержавних функцій на 7 млрд. 455,6 %, або 31,9 %, що пов'язано із збільшенням видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу на 5 млрд. 601,2 млн. грн., або у 2,2 раза.

Водночас зменшився обсяг видатків, спрямованих на економічну діяльність, - на 909,1 млн. грн., або 13,4 відс., що, насамперед, пов'язано із зменшенням на 758,4 млн. грн., або 97,6 %, видатків на окремі бюджетні програми вугільної та інших галузей з видобутку твердого палива, виконання яких перенесено у спеціальний фонд, та на 601,4 млн. грн., або 17,1 %, призначень у загальному фонді на виконання бюджетних програм сільського господарства.

Таким чином, слід відмітити, що період 2006--2010 рр. має свої особливості щодо присутності й причин існування дефіциту державного та зведеного бюджетів. Серед них варто виокремити:

посилення соціальної спрямованості видаткової частини державного бюджету впродовж цього періоду, що було обумовлене виборчими кампаніями протягом 2006--2010 рр.;

зміцнення політичної складової як одного з факторів, що впливають на розмір дефіциту державного бюджету;

вичерпаність екстенсивних факторів росту реального ВВП країни, що зумовить подальше зниження темпів росту ВВП і, відтак зменшить темпи росту дохідної частини державного бюджету.

Більш докладно проблема бюджетного дефіциту та державного боргу в Україні будуть досліджені в наступних розділах.

2.2 Аналіз дефіциту бюджету

Сьогодні в умовах спаду виробництва, відсутності його кредитної підтримки, посилення фінансової нестабільності, кризи неплатежів, невиконання доходів бюджетів всіх рівнів процес зростання дефіциту бюджету є однією з найбільш дискусійних проблем і вимагає подальшого дослідження.

У Бюджетному кодексі встановлені норми щодо дефіциту та профіциту бюджетів, джерел покриття дефіциту бюджетів, умов здійснення запозичень та надання гарантій щодо виконання боргових зобов'язань, а також граничного обсягу державного боргу. Дані положення є основними керуючими статтями в проведенні урядом виваженої політики щодо фінансування дефіциту бюджету, адже бюджетний дефіцит є одним із важливих інструментів державного регулювання економічної активності. Тому проблема його подолання в Україні є однією з найбільш важливих і пріоритетних.

Зрозуміло, що на сучасному етапі, у зв'язку з кризовими явищами у всьому світі, ця проблема має ще більш глибокі наслідки. Аналіз дефіциту бюджету України у 2006-2010 рр. наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Дефіцит державного бюджету України у 2006-2010 рр.

Показник	2006 р.	2007 р.	Відхилення (+,-)	2008 р.	Відхилення (+,-)	2009 р.	Відхилення (+,-)	2010 р.	Відхилення (+,-)
1. Фактичний дефіцит, млн. грн.	3777	9843	+6066,3	12502	+2659	35517	+23015	64266	+28749
2. Відсоток дефіциту від ВВП,%	0,7	1,4	+0,7	1,3	-0,1	3,9	+2,6	5,9	+2,0
3. Затверджений граничний розмір дефіциту, млн. грн.	13246	19066	+5820,3	25004	+5938	31563	+6563	76581	45018

У 2007 р. Державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 9 млрд. 842,9 млн. грн., що на 9 млрд. 223,1 млн. грн. або 48,4 % менше затвердженого граничного розміру (19 млрд. 66 млн. грн.), у тому числі загальний фонд виконано з дефіцитом у сумі 11 млрд. 415,1 млн. грн., а спеціальний - з профіцитом у сумі 1 млрд. 572,2 млн. гривень.Статтею 1 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено граничний розмір дефіциту державного бюджету в сумі 15 млрд. 715,7 млн. грн., у тому числі загального фонду - 14 млрд. 412,5 млн. грн., спеціального фонду - 1 млрд. 303,2 млн. гривень.

Фактичний дефіцит державного бюджету склав 1,4 % ВВП, що в межах норми визначеної для країн-членів ЄС (3 % ВВП), та прогнозованого рівня, проте на 0,7 % пункта вище показника попереднього року (0,7% ВВП). За умов перевиконання доходів на 657,3 млн. грн. або 0,5 % і неповного проведення запланованих видатків на 5 млрд. 736,1 млн. грн. або 4 %, загальний фонд державного бюджету виконано з дефіцитом у сумі 11 млрд. 415,1 млн. грн., що на 6 млрд. 347,7 млн. грн. або 35,7 % менше плану (17 млрд. 762,8 млн. грн.).

У 2008 р. Державний бюджет виконано, в цілому, з дефіцитом у сумі 12 млрд. 502 млн. грн., що у два рази менше планового розміру і становить 1,3 % ВВП або половину прогнозованого рівня (2,6 %) та на 0,1 % пункта нижче показника 2007 р. (1,4 %). Кумулятивно, більшу частину року державний бюджет, в цілому, виконувався з профіцитом. При цьому загальний фонд виконувався як з профіцитом, так і з дефіцитом, а спеціальний - з профіцитом.

Для фінансування загального фонду державного бюджету передбачалося залучити 44 млрд. 526,7 млн. грн., у тому числі надходжень від приватизації державного майна - 605,7 млн. грн., внутрішніх запозичень - 25 млрд. 246 млн. грн., зовнішніх - 6 млрд. 358 млн. грн., коштів єдиного казначейського рахунку - 6 млрд. 600 млн. грн., залишок коштів на початок року - 5 млрд. 717 млн. грн.

Фактично, залучено 32 млрд. 656,6 млн. грн. або 73,3 % плану. Із зовнішніх джерел до загального фонду надійшли кошти від МБРР в сумі 5 млрд. 396,5 млн. грн. або 84,9 % плану. Від розміщення облігацій внутрішньої державної позики залучено 21 млрд. 216,2 млн. грн. або 84 % плану, з них у листопаді-грудні - 19 млрд. 717,9 млн. грн., що у 13,2 раза більше, ніж за десять місяців (1 млрд. 498,3 млн. грн.). Від приватизації державного майна до загального фонду надійшло 480,8 млн. грн. або 79,4 % плану. Також для фінансування залучено частину залишку готівкових коштів у сумі 5 млрд. 563,1 млн. грн. або 97,3 % плану.

У 2009 р. державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 35 млрд. 517,2 млн. грн., що на 3 млрд. 954,1 млн. грн. більше граничного річного розміру (31 млрд. 563,1 млн. грн). Співвідношення дефіциту державного бюджету до ВВП становило 3,9 % порівняно з 3 %, передбаченими при затвердженні закону про державний бюджет, і на 2,6 % пункту перевищило показник попереднього року (1,3 %).

В цілому до державного бюджету запозичено 120 млрд. 961,8 млн. грн., що на 30 млрд. 803,5 млн. грн., або 34,2 %, більше плану, у тому числі внутрішніх запозичень - 62 млрд. 782,1 млн. грн., або 88,7 % плану, зовнішніх - 58 млрд. 179,7 млн. грн., або в 3 рази більше плану. При цьому значна частина облігацій внутрішньої державної позики викуплена НБУ. Так, обсяг облігацій внутрішньої державної позики, що знаходилися у власності Національного банку, за минулий рік збільшився на 41 млрд. 554,9 млн. грн., або майже в шість разів, - до 50 млрд. 102,1 млн. грн.