Фінансовий облік зареєстрованого капіталу підприємства

Економічна сутність зареєстрованого капіталу підприємства як складова власного капіталу. Міжнародні нормативи та зарубіжний досвід в організації облікового процесу зареєстрованого капіталу підприємства. Формування показників фінансової звітності.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.05.2015
Размер файла 3,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Житомирський національний агроекологічний університет

КУРСОВА РОБОТА

з Фінансового обліку II

на тему: Фінансовий облік зареєстрованого капіталу підприємства

Студента (ки) 2курсу ОЗ-13-2стн групи

напряму підготовки «Облік і аудит»

спеціальності_______________________

Попової Оксани Володимирівни

Житомир - 2014

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади зареєстрованого капітілу, як складова частина власного капіталу

1.1 Економічна сутність зареєстрованого капіталу підприємства, як складова власного капіталу

1.2 Статутний (зареєстрований) капітал приватного підприємства та його функції

1.3 Міжнародні нормативи та зарубіжний досвід в організації облікового процесу зареєстрованого капіталу підприємства

1.4 Інформаційне забезпечення обліково-аналітичного процесу та методологія аналізу статутного (зареєстровано) капіталу

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика ПП «Експрес-Бістро»

2.1 Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства

2.2 Формування статутного (зареєстрованого) капіталу

2.3 Формування показників фінансової звітності зареєстрованого капіталу

Висновки до розділу 2

Розділ 3. стан обліку ЗАРЕЄСТРОВАНОГО КАПІТАЛУ НА пп «еКСПРЕС-БІСТРО»

3.1 Документування господарських операцій з обліку зареєстрованого капіталу

3.2 Синтетичний і аналітичний облік зареєстрованого капіталу

Висновки до розділу 3

Розділ 4. КОМП'ЮТЕРНИЙ облік розрахунків зареєстрованого капіталу за допомогою програми «1С:бухгалтерія»

4.1 Завдання і джерела інформації комп'ютерного обліку зареєстрованого капіталу

4.2 Процес здійснення обліку зареєстрованого капіталу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює діяльність підприємств, умов їх функціонування на ринку. Тому підприємствам для того, щоб вижити, необхідно правильно визначати свою стратегію та тактику поведінки на ринку та систематично проводити управління діяльністю підприємства з метою підвищення ефективності діяльності та отримання прибутку.

Капітал є однією з основних економічних категорій, які характеризують діяльність будь-якого підприємства. Тому управління капіталом є важливим завданням загальної системи управління господарською діяльністю підприємства. Капітал є досить багатогранною категорією, оскільки може виступати у різноманітних формах. Наслідком цього є постійний рух капіталу, перетворення із однієї форми в іншу з паралельним функціонуванням.

Основною метою управління капіталом на підприємстві є його оптимізація, тобто процес вибору найкращих форм його організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності. Важливе значення в управлінні капіталом підприємства займає власний капітал. Власний капітал характеризується наступними основними позитивними особливостями: простотою залучення, тому що рішення, зв'язані зі збільшенням власного капіталу, приймаються засновниками чи менеджерами без необхідності одержання згоди інших суб'єктів діяльності; високою віддачею за критерієм норми прибутку на вкладений капітал, тому що в цьому випадку не потрібно сплата позичкового відсотка (відсотка за кредит); зниженням ризику фінансової стійкості і банкрутства підприємства.

Початком створення і реєстрації будь-якого підприємства та приватного підприємства зокрема є формування його статутного (зареєстрованого) капіталу. З переходом України до ринкових відносин та приватної форми власності питання власного капіталу підприємств набуло ще більшого значення.

Змінилася і роль власного капіталу у житті підприємств. У зв'язку з чим відразу виникло багато питань:

- як залучити засоби при утворенні підприємства;

- куди їх направити в першу чергу на початку діяльності;

- як профінансувати свою поточну виробничу діяльність;

- які джерела й у якому обсязі використовувати при розширенні виробництва.

Ці питання можна деталізувати до нескінченності, але на них усі можна дати одну відповідь: власний капітал допоможе вирішити якщо не всі то більшу частину виникаючих проблем.

Питанням обліку та формування звітності статутного капіталу приділяли увагу Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Ткаченко, Л.В. Чижевська, В.М. Пархоменко та ряд інших економістів, проте, на сьогоднішній день, проблема залишається відкритою.

У зв'язку з цим дослідження питань, пов'язаних з формування та змінами статутного капіталу, відображення цих операцій в обліку, напрямків їх удосконалення обумовило актуальність теми дослідження.

Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей обліку статутного капіталу в акціонерних товариствах та шляхів його вдосконалення.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:

-з'ясувати сутність та значення статутного капіталу для підприємства;

-здійснити огляд нормативно-правових документів, що регламентують облік статутного капіталу;

-розглянути особливості обліку статутного капіталу на підприємстві;

-розробити шляхи вдосконалення обліку на підприємстві та відображення у фінансовій звітності статутного капіталу.

У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури й ін.

Інформаційною базою для написання роботи стали теоретичні розробки науковців, періодичні статті, нормативні акти, звітні матеріали підприємства.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації обліку статутного капіталу підприємства.

Об'єктом дослідження є приватне підриємство «Експрес-бістро»» та його статутний капітал.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади зареєстрованого капітілу, як складова частина власного капіталу

1.1 Економічна сутність зареєстрованого капіталу підприємства, як складова власного капіталу

Капітал -- одна з фундаментальних економічних категорій, сутність якої наукова думка з'ясовує протягом ряду століть. Термін «капітал» походить від латинського «capitalis», що означає основний, головний. У початкових роботах економістів капітал розглядався як основне багатство, основне майно. В міру розвитку економічної думки це первісне абстрактне й узагальнене поняття капіталу наповнялося конкретним змістом, що відповідає пануючій парадигмі економічного аналізу розвитку суспільства [5, c. 59].

Поняття “капітал” багатозначне. Воно може розглядатися в теоретичному та прикладному аспекті. Теоретичний аспект: капітал - це специфічна економічна категорія, яка в економічній теорії визначається як вартість, що приносить додану вартість. У фінансовому аналізі поняття “капітал” використовується в прикладному аспекті.

Отже, власний капітал -- це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Власний капітал -- це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

До власного капіталу відносяться: зареєстрований капітал, капітал в дооцінках, додатковий капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Облік власного капіталу має досить велике значення з огляду на важливість даного виду капіталу для підприємства.

За національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», яке затверджено Міністерством фінансів України 07.02.2013 р. № 73, власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. [3]

Власний капітал показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. По своїй суті він є не тільки основою для створення підприємства, а й стабільністю і продовженням його господарської діяльності.

Враховуючи функції власного капіталу можна зазначити, що його розмір визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство, а для кредиторів є показником відповідальності і стабільності підприємства. Чим більший власний капітал і менша кредиторська заборгованість, тим кращі стосунки у підприємства з різними юридичними і фізичними особами.

Наявність власного капіталу швидко визначається за балансом, наприклад можна розрахувати коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт оборотності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності власного капіталу тощо. Але якщо необхідна більш детальна інформація щодо змін, які відбулися у власному капіталі та їх причини, тоді беруться до уваги показники звіту про власний капітал.

З 1 січня 2013 року відбулися зміни щодо основних форм фінансової звітності. Так, власний капітал у балансі відображається у першому розділі пасиву «Власний капітал» і до 2013 року включав у себе такі статті: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Зміни, які відбулися відображено в (табл. 1.1)

Таблиця 1.1

1. Зміни в Балансі за розділом І «Власний капітал»

До 31.12.2012р.

З 01.01.2013р.

Код рахунка

Назва статті

Код рядка

Код рахунка

Назва статті

Код рядка

40

Статутний капітал

300

40

Зареєстрований каптіл

1400

41

Пайовий капітал

310

41

Капітал у до оцінках

1405

42

Додатковий вкладений капітал

320

42

Додатковий капітал

1410

425

Інший додатковий капітал

330

43

Резервний капітал

340

43

Резервний капітал

1415

44

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

44

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

1420

46

Неоплачений каптіл

360

46

Неоплачений капітал

1425

45

Вилучений капітал

370

45

Вилучений капітал

1430

Зареєстрований капітал - це юридично оформлена, офіційно об'явлена іналежним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства. Зареєстрований капітал включатиме статутний капітал господарських товариств, державних і комунальних господарств, який призначений для заснування та введення підприємства в дію, виконує захисну функцію та функції управління і контролю, що дасть можливість власникам контрольного пакета акцій підприємства проводити стратегічну політику, формувати дивідендну політику та контролювати кадрові питання.

Статутний капітал передбачає забезпечення фінансування і забезпечення ліквідності та є базою для нарахування дивідендів. Отже, він повинен бути направлений на реалізацію інвестиційних проектів, поліпшення ліквідності та платоспроможності, модернізації чи розширення виробництва, оптимізації дивідендної політики тощо. Розмір статутного капіталу не може бути меншим за встановлену законодавством суму. Рішення про його збільшення або зменшення мають бути зареєстровані у Державному реєстрі господарських одиниць і відповідати за вартістю даним фінансової звітності і балансу. Тобто фіксується у балансі та сума капіталу в межах якої засновники несуть матеріальну відповідальність перед кредиторами.

Останнім часом значна увага приділяється питанню мобілізації ресурсів на основі залучення інвестицій в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою. Тобто, корпоративне право - це право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів, у разі їх ліквідації відповідно до чинного законодавства. [5]

Загалом, на думку науковців, капітал можна трактувати в трьох аспектах:

1. економічний аспект - вартість, що продукує додаткову вартість;

2. юридичний аспект - атрибут відносин власності;

3. обліковий аспект - джерело формування активів суб'єкта господарювання. [1]

У зв'язку із виникненням комп'ютерів, нових технологій, розвитком

науки, проникненням їх у процес виробництва створено таке поняття як інтелектуальний капітал.

Інтелектуальний капітал підприємства - це сукупність інтелектуальних ресурсів (матеріальних і нематеріальних) і здатностей до їх реалізації, що визначають спроможність підприємства розвиватися на основі інформації та знань. [4] На інтелектуальний капітал впливають такі чинники, як: робоча сила, нематеріальні активи, фінансово-інвестиційний капітал, високі технології та інше. [4]

Отже, інтелектуальний капітал може бути частиною власного капіталу, який є на підприємстві, так як нематеріальний актив, знання відіграють не менш важливу роль, ніж активи, які працюють на нього. Нажаль знання ніяк не оцінюються на підприємстві, крім як у вигляді заробітної плати або іншій оцінці. Як вважають російські фахівці, інтелектуальний капітал - це ресурс, який характеризує знання, інтелектуальний потенціал організації та є одним з нових критеріїв конкурентоздатності організації. Тому внески до статутного капіталу можуть бути не тільки у вигляді грошових коштів, матеріальних ресурсів, а у вигляді знань, навичок, програмних забезпечень тощо.

На думку деяких науковців, інтелектуальний капітал є сумою трьох складових:

- людський капітал;

- структурний капітал;

- споживчий капітал. [4]

Отже, людські ресурси дають найбільшу якість для діяльності підприємства. Якщо вони підібрані правильно, то і результати діяльності підприємства будуть відповідати високим його вимогам.

Різні програмні засоби ЕОМ, програмне забезпечення та різні організаційні механізми забезпечують продуктивність працюючих та функціонування фірми. Це є структурний капітал. Спроможність задовольнити запити споживачів, забезпечити їх постійність - це надасть споживчий капітал.

Якщо особа пише наукові праці, які мають практичне значення, створює програми, «ноу-хау», надає пропозиції, які впливають на кінцевий результат, то такий інтелектуальний капітал може бути на балансі підприємства у вигляді капітальних інвестицій, нематеріальних активів тощо.

1.2 Статутний (зареєстрований) капітал приватного підприємства та його функції, обліково-аналітичний процес створення зареєстрованого капіталу

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Статутний капітал на підприємствах різних форм власності (крім державної) -- це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприємства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами фіксується у Статуті підприємства.

Що таке приватне підприємство, хто є засновниками ?

Приватне підприємство (ПП) згадується тільки в Господарському кодексі.

Так, приватним є підприємство, що діє:

- на основі приватної власності одного або декількох громадян та його (їх) праці або з використанням найманої праці;

- на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Отже, засновниками ПП можуть бути або тільки фізичні особи (обмежень щодо кількості немає, але якщо кількість більше 10 осіб, то це вже має бути акціонерне товариство ) , або тільки одна юридична особа. Коли ПП буде створюватись декількома фізичними особами, то воно вважатиметься корпоративним підприємством. Це значить, що статутний капітал буде розділений на частки (частка кожного засновника визначається у статуті). Проте від цього ПП не стає господарським товариством. Для деяких господарських товариств (АТ, ТОВ, ТДВ) законодавством передбачений мінімальний розмір статутного капіталу.

Одна з переваг ПП - засновник має можливість визначити розмір статутного капіталу на власний розсуд. Недоліком є те, що порядок створення і діяльності ПП окремим законом не врегульований, тому доводиться користуватися загальними нормами ЦК та ГК України. Конкретні питання діяльності ПП (розподіл дивідендів та ін.) треба детально прописати в статуті, формулювання повинні бути чіткі та недвозначні.

Статутний капітал має бути сформований в принципі, це вимога ГК. Формується статутний капітал за рахунок внесків засновників як грошовими коштами, так і цінними паперами, речами, об'єктами інтелектуальної власності.

Рішення про формування статутного капіталу приймається одночасно з рішенням про створення ПП (якщо засновників декілька, оформляється протокол зборів засновників).

У рішенні (протоколі) вказуються:

- розмір статутного капіталу;

- у яких частках статутний капітал розподіляється між засновниками, якщо їх декілька;

- склад цінностей, якими наповнюється статутний капітал (грошові кошти, майно тощо);

- порядок і результати оцінки майна (складається акт оцінки, який підписується всіма засновниками);

- строки і порядок сплати внесків, передачі майна до статутного капіталу.Якщо внесок грошовими коштами - то треба відкрити поточний рахунок в банку, підтвердженням буде довідка банку. Передачу майна можна оформити актом приймання-передачі (можуть підписати засновник і майбутній директор). Якщо передається майно, то повинен бути документ, що підтверджує право власності

- рішення про затвердження статуту.

Власником усіх переданих до статутного капіталу цінностей стає ПП. Правовстановними документами є статут та акт приймання-передачі майна.

Прийнявши рішення про створення, сформували статутний капітал і затвердили статут. Далі треба зареєструвати ПП. Відповідно зо Закону 755.

Етап1. Підготовка і подання документів державному реєстратору.

Засновницькими документами для ПП є рішення про створення (див. Додаток 1) і статут (ст.57,63 ГК) (див. Додаток 2)

Статут повинен містити такі відомості:

- найменування ПП.

- Мету та предмет діяльності

- Розмір і порядок створення статутного капіталу

- Порядок розподілу прибутків і збитків

- Органи управління, їх компетенцію

- Умови реорганізації та ліквідації

- Інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відомості про місцезнаходження вказувати не обов'язково, вони вносяться до Єдиного державного реєстру (ЄДР) при реєстрації і фіксуються в свідоцтві про державну реєстрацію (ДР).

Коли документи готові, засновник або уповноважена особа подає держреєстратору особисто або рекомендованим листом з описом укладення :

- заповнену реєстраційну картку на проведення ДР

- примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення засновників (зборів) про створення ПП

- два примірники статуту

- документ про сплату реєстраційного збору (10НМДГ - 170 грн.). Документи мають бути складені державною мовою, реєстраційна картка заповнена друкованими літерами. Підписи засновників на статуті повинні бути посвідчені у нотаріуса (ст.8 Закону 755).

Етап 2. Перевірка документів і внесення відомостей про ПП до ЄДР.

Якщо відсутні підстави для відмови в ДР, то держреєстратор вносить до реєстраційної картки ідентифікаційний код ( код ЄДРПОУ), а до ЄДР - запис про проведення державної реєстрації ПП. Реєстрація проводиться у 3-х денний термін. Дата внесення запису до ЄДР і є датою державної реєстрації ПП.

Етап 3. Видача свідоцтва про держреєстрацію.

Не пізніше наступного робочого дня з дати ДР держреєстратор повинен оформити і видати на руки засновнику або уповноваженій особі (або надіслати рекомендованим листом) свідоцтво про державну реєстрацію ПП. Одночасно повинні видати й один примірник оригіналу статуту з відміткою про реєстрацію.

Далі інформацію про реєстрацію ПП органи статистики, податкової, фондів отримають від держреєстратора. На підстав цієї інформації ПП буде поставлено на облік у цих органах. За бажанням, до податкової і до Фонду із тимчасової втрати працездатності можна звернутися особисто.

Крім того, потрібно буде отримати в місцевому органі МВС дозвіл на виготовлення печаток і штампів і відкрити рахунок у банку.

Після цього можна розпочинати свою діяльність.

1.3 Міжнародні нормативи та зарубіжний досвід в організації облікового процесу зареєстрованого капіталу

Протягом останніх років в Україні відбувається реформування системи бухгалтерського обліку, шляхом наближення НПСБО до МСФЗ, з метою полегшення співпраці вітчизняних підприємств з іноземними партнерами. Тому актуальним є дослідження змін, які відбулись в законодавстві України, щодо ведення обліку власного капіталу і складання фінансової звітності та порівняння власного капіталу в контексті національних і міжнародних стандартів обліку.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Проблемам обліку власного капіталу, його структури, формування і використання у вітчизняній та міжнародній практиці приділяли увагу такі вчені, як Бутинець Ф. Ф., М.Т. Білуха, С.Ф. Голов, М.С. Пушкар, В.Ф. Палій, В.В. Сопко та інші автори. Петришиною Н. С. та Грезнюк О. О. була здійснена порівняльна характеристика категорії «власний капітал» за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Проте питання обліку та звітності власного капіталу за міжнародними стандартами в порівнянні з вітчизняними, розглянуто не в повній мірі і потребує подальшого дослідження.

Цілі статті. Мета статті полягає у розкритті складових власного капіталу в обліку та звітності за вітчизняними та міжнародними стандартами, провести порівняльний аналіз та розглянути реформування системи бухгалтерського обліку, щодо власного капіталу в Україні.

Викладення основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Як показує досвід, Україна пішла шляхом розробки національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), які ґрунтуються на основних концепціях МСФЗ. Вже сьогодні Мінфін поступово вносить зміни до Національних стандартів, наближуючи їх до міжнародних та зменшуючи прогалину між вітчизняною системою обліку та загальноприйнятою європейською [6].

Згідно до національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Міністерством фінансів України 07.02.2013 р. № 73, власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань [4]. В міжнародних стандартах бухгалтерського обліку не використовується такий термін як «власний капітал», еквівалентом до нього в зарубіжній практиці є поняття «чисті активи» (net assets). Рекомендації, на рахунок оцінки та відображення у фінансовій звітності інформації, щодо елементів капіталу за міжнародними стандартами відображено в табл. 1.2

Таблиця 1.2

Тлумачення елементів капіталу за МСФЗ [2]

Поняття, що тлумачиться

Стандарт

Назва стандарту

1

2

3

Визначення капіталу

Концептуальні основи (Framework)

Принципи підготовки фінансової звітності

Характеристика капіталу та його відмінність від зо-бов'язань

МСФЗ (IFRS) 7

Фінансові інструменти: розкриття

Інтерпретації МСФЗ (IFRIC) 2

Частки участі в кооперативах і подібних фінансових інструментах

Відображення в складі капі-талу зміни вартості окремих видів активів, а також від-строчені податки, пов'язані з цим

МСБО (IAS) 12

Податки на прибуток

МСБО (IAS) 16

Основні засоби

МСБО (IAS) 38

Нематеріальні активи

МСБО (IAS) 39

Фінансові інструменти: визнання та оцінка

Відображення в складі капіталу результатів змін облікової політики та виправлення помилок

МСФО (IAS) 8

Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки

Відображення в складі капі-талу результатів змін кур-сової різниці

МСФО (IAS) 21

Вплив змін валютних курсів

Розкриття інформації щодо власного капіталу у фінан-совій звітності підприємства

МСБО (IAS) 1

Подання фінансових звітів

МСФЗ (IFRS) 7

Фінансові інструменти: розкриття

Інтерпретації МСФЗ (IFRIC) 2

Частки участі в кооперативах і подібних фінансових інструментах

В процесі управління підприємством окреме місце займає походження власного капіталу. Світова практика використовує наступний поділ власного капіталу за джерелами утворення (рис. 1):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Складові власного капіталу за міжнародними стандартами

У вітчизняній практиці власний капітал підприємства, залежно від джерела формування, також поділяється на дві групи (рис. 2).

Класифікація власного капіталу за джерелами його утворення є досить важливою при визнанні його елементів, тому враховуючи різницю у джерелах формування у міжнародній та вітчизняній практиці, також існують відмінності у компонентах фінансової звітності за МСФЗ та ПСБО (табл.1.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Складові власного капіталу за національними стандартами

Таблиця 1.3

Порівняння фінансової звітності за МСФЗ та ПСБО

МСФЗ

ПСБО

Звіт про фінансовий стан

Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма №1)

Звіт про сукупні доходи за період

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2)

Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів (форма №3)

Звіт про зміни у власному капіталі

Звіт про власний капітал (форма № 4)

Примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення

Примітки до фінансової звітності (форма 5)

Здійснивши аналіз (табл.1.3), можна сказати, що істотних різниць між компонентами фінансової звітності немає. Однак не дивлячись на це, порядок її складання та зміст статей, що відображені в цих двох пакетах звітності, різні. Це можна пояснити тим, що поняття власного капіталу в зарубіжній практиці розглядається в основному стосовно акціонерних компаній. Тому міжнародні стандарти містять детальні вимоги щодо обліку випуску акцій, операцій з власними викупленими акціями, опціонів на акції та ін. Така інформація відображається в спеціальному звіті про зміни у власному капіталі (Statement of changes in shareholders' equity), який є важливою частиною фінансової звітності компанії.

Порівняння класифікації власного капіталу в плані рахунків за вітчизняними стандартами та за МСФЗ наведені в (табл.1.4).

Таблиця 1.4

Класифікація власного капіталу за МСФЗ та НП(С)БО 1 [2]

Код рахунку

Назва рахунку за НП(с)БО

МСФЗ (IFRS)

Код рахунку (accounts IFRS)

Назва рахунку за МСФЗ (IFRS)

1

2

3

4

5

40

Зареєстрований капітал

IAS1, 39;

Е.01

Статутний капітал

41

Капітал у дооцінках

IAS1, 39

E.05.01

Резерв переоцінки

42

Додатковий капітал

IAS 1, 39

Е.02

Додатковий капітал

421

Емісійний дохід

IAS1, 39

Е.02.01

Емісійний дохід

422

Інший вкладений капітал

IAS 1, 39

E.04.01

Додатковий оплачений капітал

423

Накопичені курсові різниці

IAS1,32,39

E.09.01

Ефект курсових різниць

425

Інший додатковий капітал

IAS1, 39

E.04.01

Додатковий оплачений капітал

43

Резервний капітал

IAS1, 39

E.04

Додатковий оплачений капітал

44

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)

IAS 1, 39

E.07

Нерозподілений прибуток

441

Прибуток нероз-поділений

IAS 1, 39

E.07.01

Прибуток нерозподілений

442

Непокриті збитки

IAS 1, 39

E.07.02

Непокриті збитки

45

Вилучений капітал

IAS1,32,39

E.03

Вилучений капітал

451

Вилучені акції

IAS1,32,39

E.03.01

Вилучені акції

452

Вилучені вклади і паї

IAS1,32,39

E.03.02

Вилучені вклади і паї

453

Інший вилучений капітал

IAS1,32,39

E.09.01

Ефект курсових різниць

47

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

IAS1,39

L.03

Інші короткострокові зобов'язання і нараховані витрати

471

Забезпечення виплат відпусток

IAS1,39

L.03.05

Резерв під невикористані відпустки та інші резерви

472

Додаткове пенсійне забезпечення

IAS1,39

L.03.05

Резерв під невикористані відпустки та інші резерви

473

Забезпечення гарантійних зобов'язань

IAS1,39

L.03.05

Резерв під невикористані відпустки та інші резерви

474

Забезпечення інших витрат і платежів

IAS1,39

L.03.05

Резерв під невикористані відпустки та інші резерви

48

Цільове фінансування та цільові надходження

IAS1,39

L.03

Інші короткострокові зобов'язання і

Найбільш суттєві різниці є в методичній частині звітності, зокрема вони стосуються економічних факторів, таких як оподаткування, соціальних відрахувань, більш обмежених можливостей і вимог щодо створення резервів на гарантійне обслуговування, ремонт, податкових резервів, майбутніх доходів за відсотками або дивідендами [5].

Щодо реформування системи бухгалтерського обліку в Україні, то в 2013 році до НП(С)БО 1 були внесені зміни у структури та назви форм фінансової звітності у відповідності до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Введено такі статті балансу (табл. 1.5), як «зареєстрований капітал» і «капітал в дооцінках», введено поняття сукупного доходу і визначено його складові, які відображаються в розділі II звіту про фінансові результати. Це дооцінка (уцінка) необоротних активів, дооцінка (уцінка) фінансових інструментів, накопичені курсові різниці, частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств, інший сукупний дохід [7].

Таблиця 1.5

Зміни в Балансі за розділом І «Власний капітал» [1]

До 08.08.2013 р.

З 09.08.2013 р.

Код рахунка

Назва статті

Код рядка

Код рахунка

Назва статті

Код рядка

40

Статутний капітал

300

40

Зареєстрований капітал

1400

41

Пайовий капітал

310

41

Капітал у дооцінках

1405

42

Додатковий вкладений капітал

320

42

Додатковий капітал

1410

425

Інший додатковий капітал

43

Резервний капітал

340

43

Резервний капітал

1415

44

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

44

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

1420

46

Неоплачений капітал

360

46

Неоплачений капітал

1425

45

Вилучений капітал

370

45

Вилучений капітал

1430

Відповідно до цього у Плані рахунків та Інструкції щодо його застосування зроблено такі зміни: рахунок 40 «Статутний капітал» тепер звучить «Зареєстрований (пайовий) капітал», рахунок 41» Пайовий капітал» тепер «Капітал у дооцінках».

На рахунку 40 «Зареєстрований капітал» обліковуватиметься та узагальнюватиметься інформація про стан і рух статутного й іншого зареєстрованого капіталу, пайового капіталу підприємства, а також внесків до оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу.

Рахунок 41 «Капітал у дооцінках» призначений для обліку інформації про дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів, які відображаються в складі власного капіталу, відповідно до НП(С)БО та розкриваються у звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід).

Також інформація про курсові різниці, які відображаються в складі власного капіталу та визнаються в іншому сукупному доході, відтепер буде відображатись на субрахунку 423 «Накопичені курсові різниці», який теж зазнав змін.

Отже, існують відмінності в складі та структурі власного капіталу за національними стандартами обліку та міжнародними стандартами. Зокрема, на нашу думку, тому що поняття власного капіталу в міжнародній практиці розглядається в основному стосовно акціонерних компаній та акціонери є найбільшзацікавленими особами у повній інформації про капітал.

Відповідно до різних організаційно-правових форм підприємств, існують розбіжності у відносинах власності, а також у регулюванні майнових питань, це і зумовлює особливості та відмінності обліку власного капіталу та відображення цієї інформації у фінансовій звітності.

Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні вже почалося і це складний, неоднозначний процес, який повинен співвідноситися з готовністю системи бухгалтерського обліку, до відповідних новацій. Впровадження міжнародних стандартів обліку і звітності в Україні полегшить співпрацю вітчизняних підприємств зі світовими торгівельними партнерами, і цим самим надасть можливістьзалучити додаткові іноземні інвестиції.

Тому, через існуючі невідповідності у міжнародних та вітчизняних облікових стандартах щодо обліку власного капіталу, це питання є актуальним та потребує подальшого дослідження.

1.4 Інформаційне забезпечення обліково-аналітичного процесу та методологія аналізу статутного ( зареєстрованого капіталу)

Порядок формування та зміни статутного капіталу залежить від форми та виду діяльності підприємства. Найбільш розповсюдженою формою підприємницької діяльності є господарські товариства, які утворюються та діють відповідно до Закону України „Про господарські товариства” № 1577-12 від 19.09.91р., зі змінами та доповненнями.

Всі зміни статутного капіталу повинні бути документально оформлені (табл.1.6).

Таблиця 1.6

Документування операцій з руху статутного капіталу

№ п/п

Рух статутного капіталу

Документи, що підтверджують рух

1

Створення статутного капіталу

Інвентаризаційні описи, накладні, ПКО, акти приймання-передачі та оцінки

2

Збільшення статутного капіталу

Рішення власника, розрахунок бухгалтерії

3

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників

Статут підприємства, накладні, акти передачі та оцінки, ПКО

4

Повернення часток учасників у випадку їх виходу зі складу товариства

Рішення власника, накладні, акти передачі, ВКО

5

Покриття збитків за рішенням власників за рахунок статутного капіталу

Рішення власника, розрахунок бухгалтерії

6

Повернення часток учасникам при ліквідації товариства

Рішення ліквідаційної комісії, накладні, акти передачі, ВКО

Важливим елементом статутних документів є інформація про розмір та порядок утворення статутного капіталу. Розмір статутного капіталу підприємства визначається його зареєстрованим статутом та складається з внесків його учасників. Оцінка внесків в статутний капітал здійснюється в грошовому еквіваленті за сумісною згодою учасників відповідно до статутних документів.

Внески засновників можуть бути в таких формах:

- майно та матеріали (обладнання, будівлі та матеріальні цінності);

- цінні папери (акції, облігації та інші);

- права на володіння природними ресурсами;

- права на володіння майном (будівлями, обладнанням);

- права на використання об'єктів інтелектуальної власності;

- грошові кошти.

Матеріальні цінності, що вносяться до статутного капіталу, оцінюються за первинними документами, що підтверджують їх вартість.

Майно, що вноситься до статутного капталу без підтвердження первинними документами, оцінюються на підставі протоколу зборів засновників.

Якщо внеском до статутного капіталу виступає майно в натуральній формі, воно відображається в бухгалтерському обліку сумою, що включає його вартість, визначену в зазначеному вище порядку, та всі витрати на доставку, монтаж, установку та державну реєстрацію.

Права на користування природними ресурсами, а також майнові права, внесені засновниками до статутного капіталу, відображаються в бухгалтерському обліку та балансі за первинною вартістю, розрахованою у визначеному порядку.

Засновницькі внески до статутного капіталу відображаються у бухгалтерському обліку відповідно до їх надходження. В засновницьких документах повинні бути обумовлені строки формування статутного капіталу. Як правило, строк формування статутного капіталу - один рік.

Джерелами створення майна підприємства є власні і позичкові кошти, співвідношення яких розкриває сутність фінансового стану. У свою чергу, вони розподіляються на кошти тривалого і короткотермінового використання. За коштами короткотермінового використання слід здійснювати постійний оперативний контроль, який забезпечуватиме їх своєчасне повернення та оперативну мобілізацію в господарському обороті підприємства. Кошти тривалого використання називають постійним капіталом, у який входять власний капітал і довготермінові позичкові кошти. Всякий позичковий капітал має термін повернення і тому підлягає оновленню, а, отже, перебуває у постійному русі. Крім цього, до складу власних коштів входять резерви, становлячи їхню найрухомішу частину.

Основну частину у структурі джерел фінансування займає власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, без зазначення терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж періоду його існування.

Основними джерелами інформації для аналізу власного капіталу є:

– Форма № 1 «Баланс підприємства»;-

– Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;

– Форма № 3 «Звіт про власний капітал»;

– Форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів».

Відомо, що пасиви підприємства (тобто джерела фінансування його активів)кладаються з власного капіталу і резервів, довготермінових зобов'язань, поточних зобов'язань та кредиторської заборгованості.

Узагальнено джерела коштів можна поділити на власні і позичені (прирівнюючи до останніх кредиторську заборгованість).

Структуру пасивів характеризують коефіцієнт автономії, що дорівнює частці власних коштів у загальній величині джерел коштів підприємства і коефіцієнт співвідношення позичених і власних засобів - формула (1.1).

К=(СДЗ+СПЗ)/РБК , (1.1)

де К - коефіцієнт співвідношення позичених і власних засобів;

СДЗ - скориговані довготермінові зобов'язання;

СПЗ - скориговані поточні зобов'язання;

РВК - реальний власний капітал.

Аналізуючи власний капітал, необхідно дати характеристику зміни його обсягу, структури, динаміки та відповідності до зміни нерозподіленого прибутку. Приріст обсягу і питомої ваги власного капіталу за рахунок реінвестованого прибутку є ознакою економічного зростання підприємства.

Для оцінки власного капіталу визначають зміну обсягу та співвідношення основного і оборотного капіталу.

Власний основний капітал визначається як сума необоротних активів без величини довгострокового залучення капіталу, який використовують на фінансування необоротних активів.

Наявність власного оборотного капіталу можна визначити двома способами

: - необхідно від суми власного капіталу (І розділ пасиву балансу), забезпечення майбутніх витрат і платежів (ІІ розділ пасиву балансу) та довгострокові зобов'язання (ІІІ розділ пасиву балансу) відняти суму необоротних активів (І розділ активу балансу);

- необхідно від суми оборотних активів (ІІ розділ активу балансу)

відняти суму поточних зобов'язань ( IV розділ пасиву балансу).

Розрахунок покаже, що залишилося в обороті підприємства, якщо погасити короткострокову заборгованість (яка сума поточних активів була сформована за рахунок власного капіталу). Отже, чим більша частка власного оборотного капіталу у загальній сумі власного капіталу, тим кращий фінансовий стан підприємства, оскільки зростає величина високоліквідного капіталу. На основі аналізу визначають стратегію організації щодо нагромадження власного капіталу. Обчислюється коефіцієнт нагромадження власного капіталу за формулою (1.2).

К=(РК+НПр-НЗб)/РБК , (1.2)

де К - коефіцієнт нагромадження власного капіталу;

РК - резервний капітал;

НПр - нерозподілений прибуток;

НЗб - непокритий збиток;

РВК - реальний власний капітал.

Він показує питому вагу джерел власних засобів, спрямованих на розвиток основної діяльності. Позитивна динаміка коефіцієнта свідчить про поступове нагромадження власного капіталу, а від'ємна динаміка (при незмінному статутному капіталі) - про втрату власного капіталу в результаті збиткової діяльності.

Також проводять аналіз структури і динаміки позичених коштів. У ході аналізу визначають співвідношення довготермінових і короткотермінових позичених коштів, банківських кредитів та кредиторської заборгованості. Враховуючи те, що довготермінові кредити і позики зміцнюють фінансову стійкість підприємства, корисно разом із коефіцієнтом співвідношення позичених і власних коштів розглянути коефіцієнт співвідношення короткотермінових зобов'язань і перманентного капіталу - формула (1.3).

К=СКЗ/(РБК+СДЗ) , (1.3)

де К - коефіцієнт співвідношення короткотермінових зобов'язань і перманентного капіталу;

СКЗ - скориговані короткотермінові зобов'язання;

РВК - реальний власний капітал;

СДЗ - скориговані довготермінові зобов'язання.

Співвідношення позичених і власних коштів може перевищувати одиницю за умови, що співвідношення короткотермінових зобов'язань та перманентного капіталу не перевищує одиницю.

Для оцінювання фінансової стійкості підприємства вирішального значення набуває показник чистих активів, який визначають як різницю суми активів, використовуваних для розрахунку, і суми зобов'язань, взятих до розрахунку. Активи підприємства використовують для розрахунків. Вони дорівнюють сумі підсумків розділів балансу І «Необоротні активи» і ІІ «Оборотні активи» за мінусом вартості власних акцій, викуплених в акціонерів 25 (рядок 045 розділу І балансу), а також оцінювальних резервів за сумнівними боргами, якщо їх створювали (рядок 162 розділу ІІ балансу). Зобов'язання підприємства, взяті до розрахунку, дорівнюють сумі підсумків розділів пасиву балансу ІІІ «Довгострокові зобов'язання» і ІV «Поточні зобов'язання», збільшеній на суми цільового фінансування (рядок 420, розділ ІІ пасиву) і зменшеній на суми доходів майбутніх періодів (розділ V пасиву).

Ефективність використання капіталу характеризується його доходністю (рентабельністю) - відношенням суми прибутку до середньорічної суми основного і оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт оборотності капіталу - відношення виручки від реалізації продукції, робіт, послуг до середньорічної суми капіталу. Оберненим показником коефіцієнту оборотності капіталу є капіталомісткість - відношення середньорічної суми капіталу до суми виручки від реалізації.

Особливу увагу при проведенні аналізу варто приділяти ефективності й інтенсивності використання основного капіталу підприємства, оскільки інтенсивність використання основного капіталу в значній мірі визначає й ефективність роботи підприємства в цілому. Ступінь впливу інтенсивності використання основного капіталу на показники діяльності підприємства дуже велика, це можна бачити зі схеми, приведеної у додатку А.

Взаємозв'язок між показником рентабельності сукупного капіталу і його оборотності відображає залежність - формула (1.4):

Рк=П/К+П/В*В/К, (1.4)

де Рк - рентабельність сукупного капіталу;

П - прибуток;

К - середньорічна сума капіталу;

В - виручка від реалізації;

Таким чином, рентабельність капіталу (активів) дорівнює добутку рентабельності продаж (Рпр) і коефіцієнту оборотності капіталу (Коб) - формула (1.5):

Рк=Рпр*Коб, (1.5)

На підставі значень цих показників здійснюється оцінка фінансового стану і ділової активності підприємства.

Швидкість оборотності капіталу характеризується коефіцієнтом оборотності капіталу (Коб ) і тривалістю одного обороту (Тоб ). Коефіцієнт оборотності капіталу розраховується - формула (1.6):

Коб=В/К, (1.6)

Обернений показник коефіцієнту оборотності капіталу - капіталомісткість - формула (1.7):

Км=К/В, (1.7)

Тривалість обороту капіталу розраховується - формула (1.8):

Тоб=Д/Коб=(К*Д)/В, (1.8)

де Д - кількість календарних днів в аналізованому періоді (рік - 360 днів, квартал - 90, місяць - 30).

Залежно від мети проведення та виділених кваліфікаційних ознак розрізняють наступні форми аналізу капіталу підприємства (табл. 1.7) [18]

Таблиця 1.7

Основні форми аналізу капіталу підприємства

Ознака

Форми аналізу

За об?єктами дослідження

- аналіз формування капіталу; - аналіз використання капіталу

Залежно від організації проведення

- зовнішній аналіз; - внутрішній аналіз

За ступенем деталізації

- аналіз формування і використання капіталу в цілому по підприємству; - аналіз формування і використання капіталу за видами діяльності; - аналіз формування і використання капіталу за структурними підрозділами

За обсягом дослідження

- повний аналіз капіталу; - тематичний аналіз капіталу

За періодами проведення

- попередній аналіз капіталу; - оперативний аналіз капіталу; - ретроспективний аналіз капіталу; - прогнозний аналіз капіталу

Перелік основних напрямків аналізу капіталу подано у (табл. 1.8)

фінансовий звітність капітал зареєстрований

Таблиця 1.8

Основні напрямки аналізу капіталу підприємства

Напрямок аналізу

Види аналізу

1

2

Горизонтальний аналіз

- порівняння показників звітного періоду з показниками попереднього періоду; - порівняння показників звітного року з показниками аналогічного періоду минулого року; - порівняння показників капіталу за ряд попередніх періодів

Вертикальний аналіз

- структурний аналіз капіталу за видами діяльності; - структурний аналіз капіталу за звітний період; - структурний аналіз капіталу за попередній період; - структурний аналіз власного капіталу; - структурний аналіз позикового капіталу

Порівняльний аналіз

- порівняльний аналіз показників капіталу підприємства з середньогалузевими значеннями; - порівняльний аналіз показників капіталу підприємства з конкурентами; - порівняльний аналіз показників капіталу підприємства з оптимальними значеннями; - порівняльний аналіз показників капіталу підприємства із запланованими

Коефіцієнтний аналіз

- розрахунок коефіцієнтів оборотності капіталу; - розрахунок показників рентабельності капіталу

Наказом №627 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 27.06.2013 р. внесено суттєві зміни до Плану рахунків та Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 29.

Змінено назву рахунку 40 з «Статутний капітал» на «Зареєстрований (пайовий) капітал».Даний рахунок використовують для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного й іншого зареєстрованого капіталу, пайового капіталу підприємства відповідно до законодавства і установчих документів, а також внесків до оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу.

Відкрито нові субрахунки:

- 401 "Статутний капітал"- відображається статутний капітал господарських товариств, державних і комунальних підприємств. За кредитом субрахунку 401 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення).Сальдо на цьому субрахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

- 402 "Пайовий капітал"- відображається і узагальнюється інформація про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

- 403 "Інший зареєстрований капітал"- відображається зареєстрований капітал інших підприємств, зокрема приватних підприємств, формування якого передбачено в установчих документах.

- 404 "Внески до незареєстрованого статутного капіталу"- відображаються внески, які надходять для формування статутного капіталу, зокрема акціонерного товариства, після його оголошення і до реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Змінено назву рахунку 41 з «Пайовий капітал» в «Капітал у дооцінках»;

Змінено призначення рахунку 41 «Капітал у дооцінках». Даний рахунок використовують для обліку і узагальнення інформації про дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу і розкриваються у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід). Залишок на цьому рахунку зменшується у разі уцінки та вибуття зазначених активів, зменшення їх корисності тощо [1].

Складання Звіту про власний капітал регламентується інструкцією, методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності, інструкції метою складання звіту про власний капітал є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Підприємства у графах звіту про власний капітал, в яких зазначаються складові власного капіталу, наводять лише ті з них, які зазначені у балансі. У консолідованому звіті про власний капітал також наводиться інформація про зміни у власному капіталі в розрізі неконтрольованої частки.

У статтях розділу «Розподіл прибутку» наводяться суми виплат власникам (дивіденди), дані про спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу та відрахування до резервного капіталу. Суб'єктами державного (комунального) сектору економіки у додаткових статтях наводиться інформація про суму чистого прибутку, що має бути сплачена до бюджету відповідно до законодавства, дані про спрямування прибутку до спеціальних (цільових) фондів, та на матеріальне заохочення [2].

Облік власного капіталу має важливе значення з огляду на те, що він використовується кредиторами для оцінювання кредитоспроможності підприємства, тому неправильний облік або ж фінансова звітність може потягнути за собою судові позови з боку тих суб'єктів ринку, які використовують цю інформацію для визначення своїх стосунків з даним підприємством.

Окрім того, облік власного капіталу відіграє суттєву роль у стосунках між власниками підприємства, оскільки прибуток зазвичай розподіляється пропорційно частці у статутному капіталі кожного з власників чи засновників підприємства.

Організація синтетичного та аналітичного обліків власного капіталу має ряд недоліків.

Серед них можна виділити:

- відсутність у наказі про облікову політику підприємств окремого пункту про облік власного капіталу;

- недостатню оперативність в одержанні облікової інформації через використання журнально- ордерної форми ведення обліку;

- невизначеність ситуації з покриттям збитків, оскільки без кардинальних змін у діяльності прибутків у найближчому майбутньому очікувати не слід;

- недосконалість аналітичного обліку статутного капіталу [1].

Ефективне використання власного капіталу полягає, з одного боку, в тому, щоб отримати як найбільший прибуток, тобто максимізувати рентабельність власного капіталу, а з іншого - не втратити фінансової стійкості, залишитися платоспроможним. Використання лише власного капіталу підприємства робить його стан абсолютно стійким, але зводить до мінімуму рентабельність власного капіталу, а отже, і доходи власників підприємства.

Облік власного капіталу має досить велике значення через важливість даного виду капіталу для діяльності підприємства; облік власного капіталу на підприємстві організований лише для виконання вимог чинного законодавства, в той час як правильна організація обліку є запорукою отримання точної і потрібної інформації, яка є основою ефективних управлінських рішень.

Існує проблема необхідності уточнення та упорядкування існуючого методологічного забезпечення обліку капіталу підприємств. З цією метою пропонується створити зрозумілі для бухгалтерів облікові шаблони, що дозволить їм забезпечувати, згідно з концептуальною основою Міжнародних стандартів фінансової звітності, якісні характеристики консолідованих звітів, таких, як: зрозумілість, доречність, достовірність і зіставність.

Висновки до розділу

Ознайомившись з сутністю статутного (зареєстрованого) капіталу на підприємствах різних форм власності (крім державної) , можна зробити висновок, що статутний капітал -- це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприємства при його створенні. Зменшення або збільшення Статутного капіталу можливе у таких випадках: при зміні номінальної вартості акцій; при прийнятті нових членів до складу учасників (допоміжний випуск акцій) або вибутті учасників (анулювання частини акцій, викуплених у акціонерів); при обміні облігацій на право участі у підприємстві (акції); при відрахуванні частини прибутку до Статутного капіталу; при спрямуванні коштів Резервного (страхового) капіталу до Статутного капіталу.


Подобные документы

  • Загальне поняття власного капіталу підприємства, основні принципи його формування, ключові переваги та недоліки. Статутний капітал як складова власного капіталу організації. Особливості формування власного капіталу підприємства у міжнародній економіці.

    реферат [65,6 K], добавлен 05.07.2014

  • Загальна характеристика та напрямки діяльності підприємства ВАТ "Електромашина", зарубіжний досвід щодо формування власного капіталу підприємств. Пропозиції щодо підвищення ефективності формування і використання власного капіталу даного підприємства.

    курсовая работа [63,2 K], добавлен 12.04.2010

  • Міжнародні нормативи та зарубіжний досвід в організації облікового процесу розрахунків за податками та платежами. Побудова облікової політики підприємства. Формування показників фінансової звітності та оцінка активів та зобов’язань підприємства.

    курсовая работа [426,4 K], добавлен 06.05.2014

  • Особливості процесів формування та використання капіталу підприємства. Характерні риси процесу формування капіталу підприємства за рахунок власних та позикових коштів. Основні методологічні та методичні підходи до оцінки вартості капіталу підприємства.

    курсовая работа [81,0 K], добавлен 19.02.2011

  • Систематизація видів капіталу підприємства за основними кваліфікаційними ознаками. Характеристика основних принципів і джерел формування капіталу підприємства і його вартості. Визначення основних факторів планування структури капіталу підприємства.

    курс лекций [145,1 K], добавлен 03.12.2010

  • Аналіз руху грошових коштів на прикладі ПрАТ "Меркатор". Аналіз фінансової стійкості, формування та використання капіталу підприємства, структури капіталу. Середньозважена вартість капіталу. Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства.

    курсовая работа [452,8 K], добавлен 16.03.2014

  • Сутність та особливості формування капіталу підприємства, методичні основи оцінки ефективності даного процесу. Загальна характеристика діяльності ВАТ "Укрнафта", дослідження структури капіталу на ньому. Оптимізація структури капіталу на підприємстві.

    курсовая работа [122,0 K], добавлен 20.05.2011

  • Розробка можливих варіантів по формуванню оптимальної структури капіталу підприємства на прикладі ЧП "Галицький двір". Аналіз притягненого і власного капіталу підприємства. Вплив на підприємство притягнених засобів і вибір оптимальної структури капіталу.

    курсовая работа [245,9 K], добавлен 09.03.2011

  • Сучасні підходи та джерела формування власного капіталу підприємства. Загальна характеристика виробничо-господарської господарської діяльності ПАТ "Миронівський хлібопродукт". Оцінка показників ефективності використання власного капіталу підприємства.

    курсовая работа [483,2 K], добавлен 22.06.2015

  • Сутність і значення фінансової стійкості підприємства, характеристика її типів. Аналіз абсолютних та відносних показників фінансової стійкості ТОВ "Ескорт", шляхи її покращення. Визначення економічного ефекту від збільшення власного капіталу організації.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 15.05.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.