Фінансування підприємств за рахунок внутрішніх джерел

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Навчально - науковий інститут бізнесу

Економічний факультет

Кафедра фінансів і кредиту

КУРСВОВИЙ ПРОЕКТ

з дисциплін: Фінансова діяльність суб'єктів господарювання та Фінансовий ринок

«Фінансування підприємств за рахунок внутрішніх джерел»

форми навчання 4 курсу 6 групи

відділення «Фінанси і кредит»,

Марчук А.Ю.

Перевірили: ФДСГ Карасик О.М.,

Гераймович В.Л.,

ФР Костюк В.А.

Київ - 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи поняття «внутрішні джерела фінансування»

1.1 Суть і роль внутрішніх джерел фінансування

1.2 Особливості формування внутрішніх джерел фінансування ТОВ

1.3 Значення фінансових інструментів в діяльності підприємства

Розділ 2. Особливості і структура використання внутрішніх джерел фінансування СТОВ «Україна»

2.1 Загальна характеристика і аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства СТОВ «Україна»

2.2 Фінансовий план (бюджет) СТОВ « Україна» на плановий рік

2.3 Раціоналізація напрямків використання чистого прибутку СТОВ «Україна»

Розділ 3. Вибір інструментів фінансування

3.1 Фінансові інструменти та ризики пов'язані з їх використанням

3.2 Формування інвестиційного портфеля СТОВ «Україна»

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Однією з найважливіших проблем, що стоять перед підприємством, незалежно від його форми власності, є проблема формування фінансового капіталу підприємства. Перед керівництвом підприємства постає низка завдань, першочерговим з яких є побудова оптимальноїс труктури джерел фінансування. Для цього, на нашу думку, необхідно детально вивчити ефективність управління джерелами фінансування, зокрема особливу увагу звернути на пошук шляхів збільшення власного капіталу та залучення.

Дана проблема набуває надзвичайної актуальності в період пост кризового стану вітчизняної економіки. Тому для забезпечення ефективної діяльності підприємства, необхідно детально проаналізувати способи та джерела формування фінансового капіталу з метою пошуку способів вдосконалення та оптимізації його структури.

Завданням є оволодіння теоретичними положеннями, що складають основу фінансової діяльності бізнесових структур, зайнятих у реальному секторі економіки і перетворення їх у практичні навички, а також дослідити:

ь фінансову діяльність підприємства;

ь фінансовий результат від впровадження інтенсивної технології;

ь взаємодію фінансової діяльності з фінансовим ринком, а саме використання цінних паперів з отриманням прибутку, заключення контрактів для зменшення ризику.

Об'єктом дослідження є СТОВ «Україна», що займається вирощуванням зернових та ячменю. Підприємство знаходиться в Ковельському районі, Волинської області, с. Дубове. На основі поданого звіту були проведені розрахунково - аналітичні роботи по оцінці фінансового стану даного підприємства на передплановому етапі, планово - розрахункові роботи по складанню комплексного фінансового плану на наступний рік, а також були підготовлені аналітичні висновки відносно переваг та недоліків запропонованого плану.

Метою курсової роботи є отримання практичних навичок проведення аналізу та складання фінансових бюджетів, як основних інструментів фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств

Розділ 1. Теоретичні основи поняття «внутрішні джерела фінансування»

1.1 Суть і роль внутрішніх джерел фінансування

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування фінансового капіталу фахівців вважають як власні фінансові ресурси, так і позикові [1]. Утворення власного фінансового капіталу може відбуватися за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів. Зовнішні джерела формування власного фінансового капіталу дають змогу новоствореним підприємствам формувати свій початковий фінансовий капітал, а чинним суб'єктам господарювання - збільшувати розміри й удосконалювати його структуру. (рис. 1.1)

Рис. 1.1 Зовнішні джерела створення власного фінансового капіталу

У ринковій економіці найбільше значення мають джерела фінансових ресурсів, що мобілізуються за рахунок можливостей фінансового ринку. У перехідній економіці поки що значну роль відіграють кошти, які надходять шляхом перерозподілу фінансових ресурсів.

Можна зустріти дві основних концепції трактування сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування. Перший підхід зорієнтований на фінансові результати, другий -- на рух грошових потоків[1.1]. Це зумовлено тим, що не завжди доходи та витрати підприємства, відображені у звіті про фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) в рамках операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду. Наприклад, величина виручки від реалізації продукції, відображена у звітності, може не збігатися з грошовими надходженнями від реалізації в тому ж періоді. З іншого боку, не всі витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів певного періоду, пов'язані з грошовими видатками.

До внутрішніх джерел формування фінансового капіталу належать фінансові ресурси, які формуються у процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства. (рис. 1.2)

Внутрішні джерела власних фінансових ресурсів мають велике значення для формування фінансового капіталу підприємства. Найсуттєвішим з них є прибуток і амортизаційні відрахування. Зокрема, важливим джерелом для формування фінансового капіталу підприємств є нерозподілений прибуток. Замість того, щоб виплачувати увесь прибуток у формі дивідендів акціонерам, а потім переконувати їх вкласти знову в підприємство, механізм накопичення нерозподілених прибутків дає змогу уникнути такого обхідного шляху і безпосередньо інвестувати частину прибутку знову в підприємство. Така реінвестиція, у кінцевому підсумку, збільшує акціонерний капітал, а отже, розмір частки в ньому кожного з акціонерів.



Рис. 1.2 Внутрішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства [1]

До внутрішніх джерел позикових коштів фахівці відносять позикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і короткострокових зобов'язань.

Проблеми формування фінансового капіталу актуальні для всіх підприємств. Підприємства мають внутрішні джерела, але, як правило, вони недостатні і постійно виникають питання узгодженості економічних інтересів між учасниками виробничого процесу. Тому підприємства змушені залучати позикові кошти для формування капіталу. При цьому, якщо залучити боргове фінансування, то надані банками кредити здебільшого є короткостроковими і з високою відсотковою ставкою за кредитні ресурси. Тобто, отримання кредитних ресурсів з обов'язковим їх поверненням, обтяження власного балансу зобов'язаннями для споживачів капіталу є ризиковим.

1.2 Особливості формування внутрішніх джерел фінансування ТОВ

Згіно Господарського Кодеску України, статті 42 «Підприємництво як вид господарської діяльності»:

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Також у статті 80 «Види господарських товариств» дано визначення товариства з обмеженою відповідальністю:

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. [Госп кодекс]

Стаття 144 «Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю» Цивільного Кодексу постановляє:

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю кладається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

До внутрішніх джерел фінансування підприємств здебільшого відносять такі:

· чистий прибуток;

· амортизаційні відрахування[1.2];

· забезпечення наступних витрат і платежів.

Дискусійним є питання віднесення до внутрішніх джерел фінансування грошових надходжень від інвестиційної діяльності, зокрема, процентів, дивідендів, виручки від реалізації необоротних активів, фінансових інвестицій тощо. Прихильники віднесення зазначених надходжень до зовнішніх фінансових джерел обґрунтовують свою позицію тим, що дезінвестиції та фінансові доходи не є результатом операційної діяльності, а отже, не можуть розглядатися як внутрішнє фінансування[1.3].

Але віднесення згаданих надходжень до внутрішніх є виправданим, оскільки за їх рахунок можна покрити потребу підприємства в капіталі, не вдаючись до зовнішніх фінансових джерел, які мобілізуються на ринку капіталів. Принциповим є те, що при внутрішньому фінансуванні капітал, який був вкладений в необоротні та оборотні активи (за винятком грошових еквівалентів), вивільняється і трансформується в ліквідні засоби, у вигляді частини виручки від реалізації та інших доходів, які залишаються на підприємстві після сплати всіх податків. Інакше кажучи, це та частина фінансових ресурсів підприємства, джерелом формування якої є операційна та інвестиційна діяльність і яка не пов'язана із залученням ресурсів на ринку капіталів.

Рис. 1.3 Внутрішні джерела фінансування підприємств

На рис. 1.3 наведена класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємств, яка найчастіше зустрічається в німецько- та англомовній економічній літературі.

Як видно з рисунка, окрім вищезгаданих форм фінансування, внутрішню природу мають також фінансові ресурси, які формуються завдяки впровадженню раціоналізаторських заходів. Метою цих заходів є зменшення грошових видатків підприємства в результаті поліпшення організації оборотних активів, зокрема шляхом скорочення операційного циклу та економії на витратах.

Для підприємств, які не мають можливості залучити кошти із зовнішніх фінансових джерел (через низьку кредитоспроможність чи інвестиційну привабливість, недостатнє кредитне забезпечення), внутрішнє фінансування є єдиним способом забезпечення фінансовими ресурсами. Однак суттєвою проблемою, яка при цьому виникає, є проблема контролю власниками за ефективним використанням фінансових ресурсів. [1.5]

Фінансування товариства може здійснюватися на основі додаткових внесків учасників, тезаврації прибутку, залучення банківських і комерційних позичок, у т. ч. шляхом емісії облігацій (за певних обставин). У разі, якщо кредитоспроможність товариства та його активи є недостатніми для залучення необхідних розмірів кредитних ресурсів, окремі учасники ТОВ можуть надавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення під позички, які виділяються цьому товариству. Завдяки цьому розширюються можливості фінансування підприємства. У такому разі відповідальність учасників за зобовязаннями ТОВ не обмежується їхніми вкладами у статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитне забезпечення.

Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов'язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність. Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті.

У світовій економічній літературі, залежно від способу відображення прибутку в звітності, зокрема в балансі, виокремлюють:

а) приховане самофінансування;

б) відкрите самофінансування (тезаврація прибутку).

Приховане самофінансування. Ця форма фінансування підприємства пов'язана з використанням прихованого прибутку. Приховування прибутку здійснюється (у розумінні західних фахівців) у результаті формування прихованих резервів. Оскільки приховані резерви проявляються лише при їх ліквідації, приховане самофінансування здійснюється за рахунок прибутку до оподаткування. Отже, відбувається відстрочка сплати податків і виплати дивідендів.

Приховані резерви -- це частина власного капіталу підприємства, яка жодним чином не відображена в його балансі, отже, обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.

Є два способи формування прихованих резервів у балансі:

1) недооцінка активів (передчасне списання окремих активів, застосування прискореної амортизації, незастосування індексації, використання методу ЛІФО при оцінці запасів тощо);

2) переоцінка зобов'язань (наприклад, за статтями «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків» тощо).

Тезаврація прибутку -- це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначається також як відкрите самофінансування. Інформація про це наводиться в офіційній звітності.

Досить часто з метою економії на податках учасники ТОВ замість фінансування товариства на основі збільшення статутного капіталу надають підприємству довгострокові позички. В цьому разі учасники розглядатимуться одночасно як власники і кредитори підприємства. Ризик втрати капіталу для учасника-кредитора буде меншим, оскільки згідно із законодавством про банкрутство претензії кредиторів задовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками. З метою запобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейських країн, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Австрії, передбачено положення, відповідно до якого у разі банкрутства товариства претензії учасників-кредиторів задовольняються в тому самому порядку, що й інших власників, тобто в останню чергу.

1.3 Значення фінансових інструментів в діяльності підприємства

Для того, щоб підприємство функціонувало з постійним ростом та забезпечувало себе необхідними ресурсами потрібно мобілізовувати тимчасово вільні фінансові ресурси та. Формування фінансових ресурсів відбувається за рахунок: власних та прирівняних до них коштів, до яких загалом відносять прибуток від основної діяльності, часткові вкладення, акціонерний капітал, цільові надходження та інше; ресурсів, які надходять через перерозподільний механізм, до яких відносяться бюджетні субсидії, субвенції, страхове відшкодування; ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку в результаті операцій з цінними паперами.

Ефективність діяльності підприємства залежить від раціонально використання кожного виду ресурсів та їхньої структури. У якості основних показників економічної ефективності підприємств використовується система коефіцієнтів рентабельності. Ці показники розраховуються на основі величини отриманого суб'єктом підприємницької діяльності прибутку.

Згідно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, фінансові інструменти поділяють на фінансові активи, фінансові зобов'язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти (рис. 1.4).

Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого [1.6].



Рис. 1.4 Класифікація фінансових інструментів згідно ПСБО

Інші визначення, що використовуються у Положенні та які пов'язані з визначенням фінансових інструментів, є такими:

Фінансовий актив - це:

а) грошові кошти та їх еквіваленти;

б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;

в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Фінансове зобов'язання - контрактне зобов'язання:

а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;

б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Інструмент власного капіталу - контракт, який підтверджує право на частину в активах підприємства, що залишається після вирахування всіх його зобов'язань.

Похідний фінансовий інструмент - це фінансовий інструмент:

- розрахунки за яким провадитимуться у майбутньому;

- вартість якого змінюється внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, валютного курсу, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу) або інших змінних, що є базисними;

- який не потребує початкових інвестицій Згідно з МСБО 39 - “чи потребує малих початкових інвестицій”.

Прикладами похідних фінансових інструментів є:

ћ ф'ючерсні контракти;

ћ форвардні контракти;

ћ опціони;

ћ відсоткові та валютні свопи. [1.6]

Форвардний контракт - двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту. Фактично, ф'ючерсний контракт - це є стандартизований форвардний контракт, який вільно обертається на біржі.

Процентним свопом називається угода між двома сторонами на обмін процентними платежами. Головним чином він застосовується для того, щоб змінити характер процентних ставок, за якими компанія сплачує або отримує проценти.

Простим процентним свопом називається угода на обмін фіксованих процентних ставок на змінні.

Базисний процентний своп означає обмін процентних ставок, які базуються на різних ринкових показниках (наприклад, обмін LIBOR на прайм).

Опціон - стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Види опціонів:

§ з поставкою або без поставки базового активу;

§ опціон на купівлю (“кол”) або опціон на продаж;

§ з виконанням протягом терміну дії або на день виконання.

Кінцевою датою опціону є кінцева дата періоду опціону.

Утримувачем називається покупець опціонного контракту. Сторона, яка складає контракт, є продавець опціону. Утримувач має право здійснити опціон, тоді як продавець зобов'язаний виконати опціон, якщо того забажає утримувач.

Оскільки існує велика кількість видів фінансових інструментів, то оцінку їх впливу на ефективність діяльності суб'єкта господарювання можна здійснити шляхом:

1) визначення прибутковості окремо кожного фінансового інструмента;

2) розрахунку загального впливу фінансових інструментів на результати діяльності підприємства, тобто на формування чистого прибутку.

Фінансовий інструмент виступає саме тим елементом, через який і здійснюються операції купівлі-продажу на фінансовому ринку. За формою він може бути короткостроковим або довгостроковим засобом інвестування.

Визначення впливу окремого фінансового інструмента можна здійснити через зіставлення двох видів оцінки вартості:

- поточної ринкової ціни, за яку його можна придбати фінансовий інструмент на ринку;

- поточної внутрішньої вартості.

Згідно з положеннями теорії фундаментального аналізу поточна внутрішня вартість будь-якого цінного папера визначається методом капіталізації вартості.

Фінансовий інструмент, яким володіє кожне підприємство - це грошові кошти суб'єкта господарювання. Сума грошових коштів, які знаходяться в касі та на розрахунковому рахунку підприємства в банку, прямо пропорційно впливає на такі фінансові показники як: коефіцієнти абсолютної, поточної та швидкої ліквідності, коефіцієнт мобільності, маневреності власних оборотних коштів, коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами та ін. Але з іншої сторони, занадто велика сума грошових коштів на підприємстві призведе до їх знецінення (в результаті дії такого постійного фактору, як інфляція) або до втрати можливих вигод. Витрати за залишками грошових коштів -- це ті проценти, що втрачаються у випадку, якщо не інвестувати вільні грошові кошти.

Саме тому на підприємстві потрібно розраховувати мінімальний (оптимальний) розмір залишку грошових коштів. Даний показник визначає рівень абсолютної платоспроможності, тобто готовності підприємства негайно розрахуватися по невідкладним фінансовим зобов'язанням (строк виконання яких становить до одного місяця) і визначається, виходячи з планового обсягу платіжного обороту та швидкості обороту грошових коштів, що склалася на підприємстві з урахуванням особливостей його діяльності [1.7].

Розділ 2. Особливості і структура використання внутрішніх джерел фінансування СТОВ «Україна»

2.1 Загальна характеристика і аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства СТОВ «Україна»

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" розташоване у селі Дубове. Територія села Дубове розташована в північно-західній частині Ковельського району. Від села до міста Луцьк 70 км, а до міста Ковель - 4 км. Недалеко знаходиться селище міського типу Ратне (50 км). Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Ковель, відстань до якої 5 км.

Міжнародна автомагістраль Е-85 (М-19) Клайпеда - Каунас - Слонім - Луцьк - Дубно - Тернопіль - Чернівці проходить через село Дубове. До аеропорту в місті Луцьк 75 км, яке знаходиться на віддалі 3 км на південний захід від районного центру м. Ізяслав.

Господарство розташоване в Хмельницькому агроґрунтовому районі Лісостепу і належить до Північного помірно-теплового вологого агрокліматичного району.

СТОВ «Україна» розташоване в помірно-теплому, вологому кліматі. За середніми багаторічними даними метеостанції сума річних опадів становить 570 мм. Найменша кількість опадів припадає на січень та лютий, а найбільше - на червень та липень. За теплий період (з квітня до кінця жовтня) випадає 438 мм, тобто 76,8% від річних опадів, що досить сприятливо для вирощування сільськогосподарських культур. Багаторічні дані спостережень над опадами показують, що кількість опадів в цій зоні перевищує випаровування, а тому й баланс вологи позитивний, що виключає ймовірність посухи. Середньорічна температура становить +6,6°. В період з 3-10 квітня, коли середньодобова температура становить більше +5°, розпочинається весняний обробіток ґрунту, сівби ранніх ярих зернових, відновлення вегетації озимих посівів та багаторічних трав. З 24-28 квітня відбувається перехід середньодобової температури повітря через +10°, що означає початок сівби пізніх теплолюбних культур. З наведених прикладів видно, що кліматичні умови цілком сприятливі для вирощування сталих і високих врожаїв всіх сільськогосподарських культур, які районовані в цій зоні.

Юридична адреса СТзОВ «Україна»: Волинська область, Ковельський район, село Дубове. Організаційно-правова форма - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю. Форма власності - приватна. Зареєстроване Ковельською РДА. Ідентифікаційний код 03736865.

Спеціалізація господарства - рослинництво з розвиненим тваринництвом, а саме: вирощує озиму пшеницю, ячмінь, овес, соняшник та розводить ВРХ, свиней. Загальна площа господарства становить 1325 га; у тому числі 851 га ріллі.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, настільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність проводження або встановлення тих відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими. Щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Ясна річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та ін. юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Існує багато показників, призначених для детальної та всебічної оцінки фінансового стану підприємства. Проте, їх можна класифікувати залежно від мети та завдань оцінки і звести у такі напрямки:

- Показники оцінки майнового стану;

- Показники ліквідності;

- Показники платоспроможності (або фінансової стійкості);

- Показники ділової активності підприємства;

- Показники рентабельності.

Важливим для характеристики фінансового стану є оцінка фінансової стійкості підприємства, що має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності і незалежності, а також відповідності фінансово - господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників:

Коефіцієнт автономії (незалежності) - це відношення власних коштів до вартості майна підприємства. Цей показник у даному підприємстві не знаходиться у межах норми (0,5 - 0,8) за звітні роки і свідчить про низьку фінансову незалежність підприємства. Коефіцієнт фінансової стабільності - визначається діленням власного капіталу на залучений. Перевищення власних коштів над позиковими вказує, що підприємств має достатній рівень фінансової стійкості і є відносно не залежним від зовнішніх фінансових джерел. Отже, СТОВ «Україна» є стійким підприємством. Коефіцієнт фінансової залежності в даному господарстві більший за 1, це означає, що залучений капітал переважає над власним, що є негативною тенденцією.

Таблиця 2.1 - Розрахунок показників фінансової стійкості та стабільності СТОВ «Україна»

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 до 2010, +,-
Коефіцієнт автономії (незалежності) (>0.5)	Власний капітал Майно підприємства	0,87	0,90	0,82	-0,05
Коефіцієнт фінансової стабільності(>1)	Власний капітал Залучений капітал	6,98	9,49	4,61	-2,37
Коефіцієнт фінансової Залежності(<0.5)	Залучений капітал Власний капітал	1,14	1,11	1,22	0,08

Рис. 2.1 Аналіз фінансової стійкості

Показники оцінки майнового стану.

1. Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нормативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція.

2. Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній вартості. Використовується в аналізі для характеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт придатності.

3. Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

4. Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котрим підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин

Таблиця 2.2 Розрахунок основних фінансових показників (коефіцієнтів) підприємства СТзОВ «Україна»

Показники	2010р.	2011р.	2012р.	2012 до 2010, +/-
1. Аналіз майнового стану підприємства
1.1 питома вага активної частини основних засобів	0,2	0,5	0,5	0,3
1.2 коефіцієнт зносу основних засобів, %	63,5	59,8	64,6	1,1
1.3 коефіцієнт оновлення основних засобів	-0,1	-1,3	-0,2	-0,1
1.4 коефіцієнт вибуття основних засобів	-0,1	-0,6	-0,02	0,08
2. Аналіз ліквідності підприємства
2.1 коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)	8,2	8,5	3,5	-4,7
2.2 коефіцієнт швидкої ліквідності	1,4	1,0	0,4	-1
2.3 коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,005	0,002	0,010	0,005
2.4 чистий оборотний капітал, тис. грн.	4759	4216	3841	-918
3. Аналіз ділової активності підприємства
3.1 коефіцієнт оборотності активів	0,5	0,7	0,4	-0,1
3.2 коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	16,8	17,4	13,7	-3,1
3.3 коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	5,2	10,1	13,7	8,5
3.4 коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	0,6	1,0	1,1	0,5
3.5 коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,6	0,7	0,5	-0,1
4. Аналіз рентабельності підприємстві
4.1 коефіцієнт рентабельності активів	0,02	0,01	0,04	0,02
4.2 рентабельності власного капіталу	0,5	0,6	0,4	-0,1
4.3 коефіцієнт рентабельності діяльності	-	0,2	0,1	0,1

Рис. 2.2 Аналіз майнового стану підприємства

Проаналізувавши дані таблиці 2.2, бачимо, що в цілому стан відтворення основних засобів в аналізованому підприємстві можна вважати задовільним. Коефіцієнт зносу основних засобів за період 2010 по 2012рр. Коливається з 63,5%, 59,8% та до.64,6% відповідно.

Показники ліквідності Показники ліквідності та платоспроможності

Рис. 2.3 Аналіз показників ліквідності

· Коефіцієнт покриття показує, скільки одиниць оборотних засобів випадає на одиницю поточних зобов'язань і яку частину зобов'язань підприємство може погасити при мобілізації всіх оборотних засобів. Розраховується коефіцієнт діленням (грошові засоби + Дебіторська заборгованість + Оборотні засоби) на (поточні зобов'язання). Нормативне значення цього коефіцієнт 2,0 - 2,5. Для підприємства зі швидким обертанням капіталу допускається і менше його значення. З табл. 3.1 видно, що коефіцієнт покриття у 2010 р. - 8,2, у 2011 р. - 8,5, а в 2012 р. - 3,5, це означає, що в аналізованому підприємстві повільне обертання капіталу.

· Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості за умови своєчасного погашення цієї заборгованості, і визначається діленням (грошові засоби + Дебіторська заборгованість) на поточні зобов'язання. З табл. 2.2 видно, що у 2010 р. коефіцієнт швидкої ліквідності становить - 1,5, у 2011 р. - 1,0, у 2012 р. - 0,4 фактичне значення показує, скільки відсотків своїх боргів підприємство може сплатити, інші ж переходять до розряду прострочених. Чим більше значення даного показника, тим більша ймовірність погашення поточних зобов'язань.

· Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує платоспроможність на дату складання звітності й показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити негайно. Розраховується діленням (грошові засоби + короткострокові фінансові вкладення) та поточні зобов'язання, отже, як видно з табл. 3.1, коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2010 році становить 0,005, у 2011 - 0,002, у 2012 - 0,010. Це означає, що підприємство може погасити негайно лише 0,010 частину поточних зобов'язань.

· Чистий оборотний капітал (пункт 2.4.) у 2010 році становить - 4759 тис. грн., у 2011 р. - 4216 тис. грн., у 2012 - 3841 тис. грн. Платоспроможність - наявність у підприємства грошових засобів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по короткостроковій кредиторській заборгованості. Основними ознаками платоспроможності є наявність у достатній кількості грошових засобів та відсутність простроченої кредиторської заборгованості [20].

Виходить, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан як задовільний, однак така оцінка іноді буває помилковою, наприклад, коли в поточних активах значна питома вага належить неліквідним активам або простроченій дебіторській заборгованості.

До наступної групи коефіцієнтів, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства, належать показники ділової активності та рентабельності. Лише комплексне дослідження діяльності суб'єкта господарювання може дати повну картину фінансового стану підприємства. Якщо неплатоспроможність і фінансова нестабільність - показники, що визначають можливість настання банкрутства, то коефіцієнти рентабельності та ділової активності - фактори, які збільшують або зменшують імовірність банкрутства.

До основних показників ділової активності підприємства слід віднести коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості тощо.

Коефіцієнт заборгованості активів (віддача активів) показує, скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів, і визначається формулою:

Коа = Виручка від реалізації / Активи,

де Коа - коефіцієнт оборотності всіх активів (віддача активів).

У таблиці 3.1 видно, що коефіцієнт оборотності активів у 2010 році становив - 0,5, у 2011 - 0,7,а у 2012 - 0,4.

Оцінюючи віддачу активів, слід враховувати галузеву специфіку й перш за все - фондомісткість виробництва. Цей показник доцільно розглядати лише з якісними характеристиками підприємства: значна оборотність активів може виявлятися не лише як результат ефективного використання активів але й у зв'язку з відсутністю вкладень в розвиток виробництва.

Порівнюючи коефіцієнти оборотності активів різних організацій або одного підприємства в динаміці, необхідно звернути увагу на одноманітність оцінки середньорічної вартості активів. Крім того, доцільно внести поправку на метод нарахування амортизації, оскільки у випадку використання прискореного методу нарахування амортизації по основних засобах даний коефіцієнт буде вищим за інших аналогічних умов.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості визначається за формулою:

Кодз = Виручка від реалізації / дебіторська заборгованість,

де Кодз - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

В аналізованому у даній курсовій роботі підприємстві, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості становить у 2010 році - 5,2, 2011 - 10,1, у 2012 - 5,6. Ці дані означають, що у підприємстві мала оборотність дебіторської заборгованості, тобто збільшення даного показника в динаміці. Це відбувається, коли темпи збільшення виручки від реалізації продукції випереджають темпи зростання дебіторської заборгованості. Визначивши Кодз, можна розрахувати середню тривалість періоду, необхідного для одержання підприємством боргів за реалізовану продукцію. Цей показник називають періодом товарного кредиту (визначається величина, обернена до Кодз і помножена на 365 днів).

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості визначається за такою формулою:

Кокз = Собівартість реалізованої продукції / середньорічна кредиторська заборгованість,

де Кокз - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

З даних табл. 3.1 видно, що коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості за період з 2010 р. по 2012 р. зменшився у 3,1 раз, він становить - 16,8 і 13,7 відповідно.

Якщо збільшення кредиторської заборгованості не випереджає збільшення виручки, і це позитивно впливає на фінансовий стан. У фінансовому аналізі неплатоспроможних підприємства важливе місце посідають показники рентабельності, які характеризують ступінь прибутковості підприємства. Показники даної групи практично не залежать від інфляції, оскільки характеризують різні співвідношення прибутку різних видів та вкладеного капіталу і показують, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби з метою одержання прибутку. До них належать коефіцієнт рентабельності активів. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності реалізації, коефіцієнт рентабельності діяльності та інші [17]

Коефіцієнт рентабельності активів показує, скільки грошових одиниць прибутку одержано підприємством з одиниці вартості активів, і визначається формулою:

Кра = Прибуток від операційної діяльності / середньорічна вартість активів,

де Кра - коефіцієнт рентабельності активів. У 2010 коефіцієнт рентабельності активів становить - 0,02, у 2010 - 0,01, а у 2012 - 0,03 грошових одиниць прибутку одержаного підприємством з одиниці вартості активів.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує ступінь дохідності власного капіталу:

Крвк = Чистий прибуток / середньорічна вартість власного капіталу,

де Крвк - коефіцієнт рентабельності власного капіталу. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу за період 2010 - 2012 років збільшився з 0,017 до 0,035 (табл. 3.1.).

Цей показник має важливе значення для акціонерних товариств при оцінці рівня котирування акцій на біржі.

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності визначається за формулою:

Крод = Валовий прибуток / Собівартість реалізованої продукції

де Крод - коефіцієнт рентабельності.

Проаналізувавши дані табл. 3.1. можна зробити висновок, що коефіцієнт рентабельності основної діяльності аналізованого підприємства за період 2011 - 2012 рр. збільшився відповідно становить (0,18-0,11).

Підприємство може отримати приріст рентабельності активів за рахунок зниження своєї фінансової стабільності, тобто досягти більшого прибутку ціною підвищення ступеня фінансового ризику. Це говорить, що зростання рентабельності не зменшує можливості банкрутства, та навпаки, за деяких обставин може її збільшити. Аналізуючи фінансову звітність, потрібно враховувати. Що необхідною умовою для ефективної роботи підприємства є постійне забезпечення ресурсами та ефективне їх використання, стійкий збут. Ефективне розміщення фінансових засобів та інші аспекти виробництва.

Фінансову діагностику здійснює аналітичний відділ підприємства, використовуючи статті такої фінансової звітності: балансу підприємства (форма 1 - додаток до П(С)БО 2); звіту про фінансові результати (форма 2 - додаток до П(С)БО 3); звіту про рух грошових коштів (форма 3 - додаток до П(С)БО 4); звіту про власний капітал (форма 4 - додаток до П(С)БО 5); приміток до річної фінансової звітності (форма 5).

Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні показників фінансової звітності попереднього і звітного періодів. При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів, визначаються абсолютні та відносні відхилення конкретних фінансових показників.

Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і на кінець звітного періоду (строки 280 та 640 Балансу підприємства). Зменшення валюти Балансу на кінець періоду свідчить про скорочення обсягів господарської діяльності підприємства.

Узагальнене подання горизонтального аналізу Активу і Пасиву Балансу підприємства разом з методикою його здійснення наведене в таблиці 2.1.

На відміну від горизонтального аналізу, який відтворює динаміку фінансової звітності за визначений період, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності.

При здійсненні такого аналізу узагальнювальний показник береться за 100%, а кожна його складова обчислюється як питома вага (частка від 100%).

Узагальнювальними показниками є підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізованої продукції відповідно до Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку питому вагу в групі чи підгрупі узагальнювальних показників займає та чи інша стаття. Це дає можливість визначити вплив кожної складової узагальнювального показника на фінансову діяльність підприємства.

Узагальнене подання вертикального аналізу Активу Балансу підприємства разом з методикою його здійснення наведене в таблиці 2.1

Стійкий фінансовий стан підприємства формується у процесі його виробничо-господарської діяльності. Тому об'єктивну оцінку фінансового стану можна здійснити, застосувавши не лише зазначені прийоми горизонтального і вертикального аналізу, але й комплекс відповідних фінансових коефіцієнтів.

Таблиця 2.3 Узагальнений горизонтальний аналіз на 1.01.2013р. Активу і Пасиву Балансу підприємства «Україна» Баланс на 1.01.13р (вертикальний та горизонтальний аналіз)

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна, +/-	Структура
1	2	3	4	5	6
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи
залишкова вартість	010
первісна вартість	011	5	1	-4	0,01
накопичена амортизація	012	5	1	-4	0,01
Незавершене будівництво	020
Основні засоби
залишкова вартість	030	1121	971	-150	10,43
первісна вартість	031	2791	2745	-46	29,49
Знос	032	1670	1774	104	19,06
Довгострокові фінансові інвестиції
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	24	8	-16	0,09
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070	2470	2962	492	31,82
Усього за розділом І	080	3615,00	3941,00	326	42,34
ІІ. Оборотні активи
Запаси
Виробничі запаси	100	282	278	-4	2,99
Поточні біологічні активи	110	3401	4282	881	46,00
Незавершене виробництво	120	535	131	-404	1,41
Готова продукція	130
Товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
чиста реалізаційна вартість	160	524	568	44	6,10
первісна вартість	161	524	568	44	6,10
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками
з бюджетом	170	12	83	71	0,89
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	22	9	-13	0,10
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти
в національній валюті	230	1	16	15	0,17
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом ІІ	260	4777,00	5367,00	590	57,66
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270
Баланс	280	8392,00	9308,00	916	100,00
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна, +/-
1	2	3	4	5
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	190	190		2,04
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	2293	2095	-198	22,51
Резервний капітал	340	165	165	0	1,77
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	4944	5198	254	55,84
Неоплачений капітал ( )	360
Вилучений капітал ( )	370
Усього за розділом І	380	7592,00	7648,00	56	82,17
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430	0,00	0,00	0	0,00
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	-	-
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470	239	134	-105	1,44
Усього за розділом ІІІ	480	239,00	134,00	-105	1,44
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	260	145	-115	1,56
Поточні зобов'язання за розрахунками
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	28	44	16	0,47
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	60	64	4	0,69
з оплати праці	580	110	172	62	1,85
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600	24	35	11	0,38
Інші поточні зобов'язання	610	79	1066	987	11,45
Усього за розділом IV	620	561,00	1526,00	965	16,39
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	8392,00	9308,00	916	100

Відповідно до результатів проведеного аналізу протягом 2012 року, ми помітили що загальна сума активів зросла на 916 тис. грн.. Це збільшення відбулось переважно за рахунок збільшення поточних біологічних активів 881 тис. грн., що є не поганим показником, оскільки це на пряму впливає на прибуток. Виробничі запаси зменшились за рік на 4 тис. грн.. Сума дебіторської заборгованості в загальному зменшилася на 102 тис. грн., що дещо покращує ситуацію з показниками ліквідності.

Разом з тим, абсолютна величина оборотних активів зросла, збільшення відбулося лише на 590 тис. грн., і склала 5367 тис. грн. У той же час, зменшилася сума основних засобів підприємства, що в абсолютному вимірюванні становить 150 тис. грн..

При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов'язання підприємства збільшилися, у тому числі довгострокові зобов'язання зменшилися на 105 тис. грн, а короткострокові - збільшилися на 965 тис. грн.. Це відбулося внаслідок збільшення інших поточних зобов'язань на 987 тис. грн.. Позитивним є зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 115 тис. грн. В цілому слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є негативною. Збільшення короткострокової заборгованості підприємства зменшує ліквідність підприємства і його фінансову стійкість. фінансовий інструмент ризик інвестиційний

Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.

Оборотні активи склали 57,66% від загальної суми активів, однак дуже негативною ознакою є наявність значної частки запасів (50,4%), що пригальмовує розвиток господарської діяльності. Основні засоби звітного періоду склали 58,98% балансу.

Ми помітили, що частка власного капіталу в пасивах лише складає 82,17%. Необхідно зауважити, що на СТОВ «Україна» набагато нижчий відсоток довгострокових зобов'язання ніж поточні.

Також проведемо горизонтальний аналіз за фінансовими результатами та звітом про рух грошових коштів.

Таблиця 2.4 Фінансові результати за 2012 рік (горизонтальний аналіз)

Стаття	Код рядка	На поч.. період	На кін. період	Зміна
1	2	3	4	5
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	5623	3714	-1909
Податок на додану вартість	15	937	619	-318
Інші вирахування з доходу	30
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	4686	3095	-1591
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	3969	2778	-1191
Валовий:		717	317	-400
Прибуток	50
Збиток	55
Інші операційні доходи	60	210,00	702,00	492
Адміністративні витрати	70	541,00	547,00	6
Витрати на збут	80	6,00	2,00	-4
Інші операційні витрати	90	307,00	158,00	-149
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	100	73	312	239
Збиток	105
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130	971	20	-951
Фінансові витрати	140	64	-
Інші витрати	160	144	78	-66
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток	170	836	254	-582
Збиток	175
Фінансові результати від звичайної діяльності:		836	254	-582
Прибуток	190
Збиток	195
Чистий:	220	836	254	-582
Прибуток
Збиток	225

Досліджуючи звіт про фінансові результати, ми помітили що зросли витрати підприємства, зокрема адміністративні витрати на - на 6 тис. грн., а інші операційні витрати значно зменшились - на 149 тис. грн.. Знизилась значним чином й собівартість реалізованої продукції на 1191 тис. грн.. При цьому виручка зменшилась на 1909 тис. грн., а інші операційні доходи зросли - 492 тис. грн..

Таблиця 2.5 Звіт про рух грошових коштів за 2012 рік (горизонтальний аналіз)

Стаття	Код	За звітний період	За аналогічний період попереднього року	Зміна
1	2	3	4	5
I. Рух коштів у результаті операційної діяльності
Надходження від:
Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	3714	5623	1909
Погашення векселів одержаних	15
Покупців і замовників авансів	20
Повернення авансів	30	-	184	184
Установ банків відсотків за поточними рахунками	35
Бюджету податку на додану вартість	40
Повернення інших податків і зборів (обов'язкових платежів)	45
Отримання субсидій, дотацій	50	253	428	0
Цільового фінансування	60	28	19	-9
Боржників неустойки (штрафів, пені)	70
Інші надходження	80	-	28	28
Витрачання на оплату:
Товарів (робіт, послуг)	90	( 2417 )	( 3439 )	1022
Авансів	95	( )	( )
Повернення авансів	100	( )	( )
Працівникам	105	( 1468 )	( 1408 )	-60
Витрат на відрядження	110	( )	( 2 )	-2
Зобов'язань з податку на додану вартість	115	( )	( )
Зобов'язань з податку на прибуток	120	( )	( )
Відрахувань на соціальні заходи	125	( 692 )	( 644 )	-48
Зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів)	130	( 162 )	( 184 )	22
Цільових внесків	140	( )	( 1 )	-1
Інші витрачання	145	( )	( )
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	150	( 744)	( )	744
Рух коштів від надзвичайних подій	160
Чистий рух коштів від операційної діяльності	170	( 744 )	604	1348
II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Реалізація:
фінансових інвестицій	180
необоротних активів	190	-	20	20
майнових комплексів	200
Отримані:
відсотки	210	-	11	11
дивіденди	220
Інші надходження	230
Придбання:
фінансових інвестицій	240	( )	( )
необоротних активів	250	( )	( 57 )	-57
майнових комплексів	260	( )	( )
Інші платежі	270	( )	( 71 )	-71
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	280	( )	( 97 )	-97
Рух коштів від надзвичайних подій	290
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	300	( )	( 97 )	-97
III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності
Надходження власного капіталу	310
Отримані позики	320	-	42	42
Інші надходження	330	1094	-	-1094
Погашення позик	340	( )	( 551 )	-551
Сплачені дивіденди	350	( )	( )
Інші платежі	360	( 335 )	( )	335
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	370	759	( 509 )	-1268
Рух коштів від надзвичайних подій	380
Чистий рух коштів від фінансової діяльності	390	759	( 509 )	-1268
Чистий рух коштів за звітний період	400	15	( -2 )	-17
Залишок коштів на початок року

Подобные документы

• Класифікація джерел та форм фінансування підприємств

  Процес формування та використання фінансових ресурсів як основи забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів. Класифікація форм фінансування підприємств. Переваги та недоліки внутрішніх і зовнішніх джерел.
  
  научная работа [61,8 K], добавлен 26.03.2015
  

• Формування і використання джерел фінансування державних підприємств (на прикладі Білоцерківської дослідно-селекційної станції)

  Економічна сутність і види фінансових ресурсів державного підприємства. Особливості їх структури і нормативно-правового регулювання. Аналіз показників фінансового стану БЦДСС, оцінка структури джерел формування фінансових ресурсів, шляхи оптимізації.
  
  дипломная работа [732,1 K], добавлен 13.04.2012
  

• Самофінансування підприємства

  Поняття внутрішніх джерел фінансування підприємства, їх сутність і особливості, значення в діяльності організації. Способи формування прихованих резервів у балансі, визначення їх величини, порядок мобілізації. Поняття та використання тезаврації прибутку.
  
  контрольная работа [30,5 K], добавлен 12.04.2009
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Особливості фінансування підприємств різних форм власності. Формування власного капіталу, самофінансування та дивідендна політика підприємства. Фінансування підприємства за рахунок запозичених джерел.
  
  отчет по практике [681,1 K], добавлен 16.04.2011
  

• Напрямок оптимізації джерел фінансування ресурсів підприємства та їх аналіз

  Організація фінансової діяльності суб’єктів підприємництва. Напрямок оптимізації джерел фінансування ресурсів підприємства та їх аналіз. Фінансова діяльність із формування операційного прибутку суб’єкта підприємництва. Планування інвестиційного розвитку.
  
  дипломная работа [859,0 K], добавлен 24.07.2011
  

• Аналіз структури джерел коштів та єфективності їх використання

  Інформаційна база здійснення аналізу джерел фінансування капіталу підприємства. Аналіз вартості капіталу та оцінка ефективності управління структурою капіталу на основі ефекту фінансового важеля. Оцінка структури джерел фінансових ресурсів ТОВ "Віват".
  
  курсовая работа [94,8 K], добавлен 01.12.2010
  

• Фінансування санації за рахунок зовнішніх джерел

  Економічна суть санації, мета її проведення й фінансові джерела. Особливості проведення санації за рахунок зовнішніх джерел. Аналіз та оцінка санаційної спроможності ПАТ "ПівнГЗК" за рахунок зовнішніх джерел. Рекомендації по проведенню санаційних заходів.
  
  курсовая работа [608,7 K], добавлен 14.01.2013
  

• Теоретичні основи фінансових ресурсів підприємства

  Склад та джерела формування фінансових ресурсів підприємства - не грошових коштів, а джерел, спрямованих на формування активів. Проблеми ефективного формування, використання та вдосконалення методів формування фінансових ресурсів будівельних підприємств.
  
  курсовая работа [248,6 K], добавлен 02.03.2011
  

• Управління джерелами фінансування підприємств

  Сутність джерел фінансування підприємства, позичковий капітал як один з джерел фінансування. Зовнішні джерела створення позикового фінансового капіталу. Проведення оцінки ефективності управління капіталом підприємства на прикладі ТОВ "Прометей".
  
  курсовая работа [68,9 K], добавлен 03.08.2010
  

• Оцінка структури джерел фінансових ресурсів підприємства

  Зміст фінансових ресурсів. Оборотні та необоротні кошти як джерело формування фінансових ресурсів. Фінансування підприємств за допомогою власного і позичкового капіталу. Оцінка фінансової стійкості в залежності від забезпеченості власними засобами.
  
  курсовая работа [58,6 K], добавлен 20.01.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам