Переваги системи "standard costing" перед іншими системами обліку витрат на виробництво полягають у наступному: система використовується для прийняття рішень, особливо якщо стандарти розроблені окремо за змінними елементами витрат, а також при правильно встановлених цінах на матеріали і нормах витрат на робочу силу; на підставі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також скласти звіт про прибутки та збитки. За цієї системи керівництво підприємства отримує інформацію про величину відхилень від нормативів і про причини їх виникнення, яка використовується для оперативного прийняття управлінських рішень щодо усунення відхилень; менш складна техніка ведення обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції, оскільки заздалегідь відомі нормативні величини виробничих витрат; система "standard costing" використовується для оцінки виконання встановленого замовлення; у разі правильної організації "standard costing" облік ведеться за принципом виключення, тобто враховуються лише відхилення від стандартів, тобто бухгалтерський облік стає менш трудомістким.

Дослідження показали, що система має і недоліки. Важко скласти стандарти згідно з технологічною карткою виробництва. Зміна цін ускладнює обчислення незавершеного виробництва і вартості залишків готових виробів на складі. У разі виконання підприємством різних за характером і типом замовлень за порівняно короткий час обчислювати стандарт на кожне замовлення незручно.

У сучасних умовах необхідно, щоб система "standard costing" постійно переглядалася і в разі необхідності модернізувалася для того, щоб відображати зміни, які відбуваються у виробничій сфері. Ця система є універсальним інструментом, який здатний забезпечувати різною інформацією менеджерів підприємства про витрати для найрізноманітніших цілей.

У кінці 1980-х рр. американські економісти Купер і Каплан розробили новий підхід, який дає змогу більш точно калькулювати собівартість продукції. Вони назвали його обліком витрат на основі видів діяльності; в інших літературних джерелах його ще називають системою обліку витрат за функціями. Автори системи стверджують, що облік витрат на підставі видів діяльності може контролювати накладні витрати шляхом виділення першопричин тих чи інших витрат. Управління витратами на основі видів діяльності передбачає, що будь-яка діяльність, яка потребує витрачання ресурсів, породжує витрати, і собівартість продукції визначається операціями, які необхідні для її створення: розробкою, проектуванням, виробництвом, маркетингом, доставкою і сервісним обслуговуванням. Зрозумівши всі операції, які утворюють те чи інше виробництво, можна управляти витратами.

АВС-метод, або облік витрат на основі видів діяльності - згідно з цим методом діяльність підприємства розглядається як процеси або робочі операції. Сума витрат впродовж періоду або на певний вид продукції визначається на основі витрат на здійснення сукупності відповідних процесів і операцій. Застосування цього методу передбачає виокремлення видів діяльності і операцій за ними, розширення наявної системи управлінського обліку. Перевагами даного методу є підвищення обґрунтованості віднесення накладних витрат на конкретний продукт; точніше калькулювання собівартості; забезпечення взаємозв'язку отриманої інформації з процесом формування витрат.

Дана система включає такі стадії:

1. Визначення основних видів діяльності в межах підприємства.

2. Створення для кожного основного виду діяльності центрів витрат - групування витрат.

3. Визначення носіїв витрат для кожного виду діяльності.

4. Віднесення на продукт витрат на кожен вид діяльності, виходячи з потреб даного продукту в кожному виді діяльності.

Всі операції поділяються на чотири групи: операції на рівні одного виробу, операції на рівні партії виробів, операції на рівні певного виду продукції; операції на рівні підприємства. Отже, ця система управління витратами передбачає спочатку групування накладних витрат за основними видами діяльності, а потім розподіл їх між видами продукції, виходячи з того, які види діяльності необхідні для виробництва цього продукту. Дана система створює ефективний механізм для управління накладними витратами.

Одним із основних завдань сучасних підприємств є модифікація методології обліку витрат і калькулювання собівартості нових виробів. Це завдання може вирішити «target costing» - метод управління витратами за цільовою собівартістю. Тобто на думку японських менеджерів це означає:

Ціна - Прибуток = Собівартість

Таке нескладне рішення дало змогу отримати ефективний і простий інструмент контролю та економії витрат ще на стадії проектування, оскільки «target costing» передбачає розрахунок собівартості виробу, виходячи з попередньо встановленої ціни реалізації. Дана система має наступні переваги: менеджери і службовці, намагаючись наблизитися до цільової собівартості, часто знаходять нові, нестандартні рішення в ситуаціях, що потребують інноваційного мислення; необхідність утримувати в голові цільову собівартість втримує менеджерів від спокуси застосовувати більш дорогу технологію або матеріал, бо це призведе до необхідності перепроектувати продукт. Головні перешкодами впровадження «target costing» на вітчизняних підприємствах є необхідність створення ефективної і досконалої системи управлінського обліку, хороше інформаційне забезпечення для прийняття управлінських рішень.

Ще одним новітнім методом управління витратами є «kaizen costing». Він застосовується для досягнення цільової собівартості, але на відміну від «target costing», полягає в постійному вдосконаленні якості процесів на всьому підприємстві за участі всіх його працівників, що дає можливість зменшити непродуктивні витрати. Перевагою «kaizen costing» є те, що він забезпечує постійне зменшення витрат і утримання їх на заданому рівні, а основним недоліком є необхідність мотивації працівників і корпоративної культури, що підтримує залучення персоналу в діяльність підприємства. Взаємодія методів «target costing» та «kaizen costing» дає змогу ефективно управляти собівартістю.

Досить новим методом є розрахунок витрат за етапами життєвого циклу продукції - LCC-аналіз. Даний метод застосовується при стратегічному управлінні, бо він охоплює період у кілька років. Планові витрати визначаються на кожній стадії життєвого циклу продукту. LCC- аналіз - єдиний метод управління витратами, який передбачає врахування впливу інфляції через дисконтування грошових потоків у прийнятті рішень. Перевагами даного методу є отримання в довгостроковому періоді оцінки здійснених витрат і їх покриття відповідними виробу доходами; забезпечення точного прогнозу всіх витрат і співвідношення отримуваного доходу та витрат щодо виробництва виробу в цілому; забезпечення стратегічного бачення структури витрат і зіставлення її зі структурою доходів. Недоліками є відсутність періодизації фінансових результатів; невизначеність в обліку накладних витрат; може потребувати витрат на отримання великої додаткової інформації. LCC- аналіз слід використовувати підприємствами, які виробляють асортимент нестандартної продукції та перебувають у нестабільній щодо параметрів попиту ніші ринку.

Найновішим методом, який нещодавно почали практично використовувати в управлінні витратами є EVA - метод економічної доданої вартості. Даний метод дає можливість прив'язати створення вартості до певних груп робітників або підрозділів і так отримувати критерій для диференційованої винагороди за виконану роботу на підприємстві [14].

Таким чином, у даний час існує багато методів управління витратами. Підприємства повинно самостійно обрати метод, який буде найефективнішим для його виду і напрямків діяльності.



2. Аналіз фінансового стану ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля»

2.1 Характеристика діяльності ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля»

Підприємство ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України та здана в експлуатацію у 1957 році.

Шахтне поле знаходиться на території міста Макіївки Донецької області, Україна. Розмір статутного капіталу 18498 тис.грн.

На протязі усього періоду експлуатації фінансування ВП «Шахта «Калинівська-Східна» здійснювалось за рахунок власних та державних коштів.

Основним видом діяльності підприємства є видобування кам'яного вугілля (коксівного вугілля марки ПС). Воно здійснюється на підставі Ліцензії (серія АВ, № 378254) виданій ДП «Макіїввугілля» Державною геологічною службою.

Коксівне вугілля марки ПС використовується в металургійній промисловості.

"Шахта Калинівська-Східна" на умовах давальницької сировини відвантажує рядове вугілля марки ПС для подальшої переробки на збагачувальну фабрику: на ЦЗФ «Вузловська». Продукти збагачення згідно з договорами ДП «Макіїввугілля» відвантажуються ДП «Вугілля України».

Характеристика шахти представлена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Характеристика ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля»

Річна проектна потужність, тис. т	320
Річна виробнича потужність на 01.01 2014 року, тис. т	400
Промислові запаси на 01.01 2014 року, тис. т	11741
Марка вугілля, призначення (коксівне, енергетичне)	Коксівне
Символи і геологічна потужність пластів, що відпрацьовуються	l1 = 1,15 м
Кут падіння пластів, град	4-6
Категорія шахти за газом (метаном)	небезпечна по раптовим викидам
Максимальна глибина розробки	765
Схема підготовки пластів	Погоризонтна
Система розробки	Суцільна
Режим роботи:	1 ремонтна, 3 видобувні зміни
кількість робочих днів у базовому році	354
кількість змін роботи очисних вибоїв з видобування вугілля	3

"Шахта Калинівська-Східна" має природоохоронні заходи, основними з яких є забутування вироблення простору породою.

Шахта, як підрозділ вугледобувного підприємства, діє на олігополістичному ринку, що обумовлено дуже високим рівнем капіталоємкості та низьким рівнем рентабельності галузі, отже робить цю галузь непривабливою для нових учасників ринку.

Єдиним споживачем (кінцевим) вугільної продукції марки ПС є коксохімічна промисловість України, підприємства якої сконцентровані в Донбасі (Авдіївський КХЗ, Алчевський КХЗ, Ясинуватський КХЗ, Дніпродзержинський КХЗ тощо). Річний об'єм вугілля, що споживають КХЗ складає 27,0 - 29,0 млн. тон. Українські вугледобувні підприємства у 2012 році видобули 21,8 млн. тон вугілля марок К, Ж, ПС, у 2013 - до 24,0 млн. тонн. Дефіцит коксівного вугілля коксохіміки покривають за рахунок імпорту і з кожним роком об'єм імпорту зростає, що несе певні ризики реалізації проекту з точки зору збуту продукції.

Мета діяльності підприємства - забезпечення виконання завдань з видобутку вугілля з найменшими витратами; задоволення соціально - економічних потреб працівників підприємства.

Видами діяльності, які здійснює підрозділ, є:

- видобування вугільної продукції;

- експлуатація родовищ корисних копалин;

- здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження;

- перспективний розвиток підрозділу, впровадження нової техніки, передової технології, прогресивних методів організації виробництва, нових видів матеріалів, виробів та конструкцій;

- виконання маркшейдерських та спеціалізованих маркшейдерських робіт проведення нагляду за деформацією поверхні і об'єктами, під якими проводяться гірничі роботи та виконання комплексу геологічних робіт;

- охорона земної поверхні та розташованих на ній будинків, споруд, водоймищ та насаджень від негативного впливу, усунення інших факторів, що наносять шкоду природі;

- впровадження заходів з підвищення якості вугільної продукції, що виробляється.

З метою підвищення фінансового результату проведемо аналіз динаміки та структури витрат.

2.2 Загальна оцінка майнового стану підприємства

Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування проводиться на основі агрегованого балансу. Агрегований баланс будується на основі даних форми №1 „Баланс” шахти «Шахта Калинівська-Східна». Аналітичне угруповання й аналіз статей активу балансу на 31 грудня 2004 р. наведено у таблиці 2.2.



Таблиця 2.2 Аналітичне угруповання й аналіз статей активу балансу ш. «Шахта Калинівська-Східна» на 31 грудня 2013 року

Актив балансу	На початок періоду	На кінець періоду	Зміни
	ден. ед.	%	ден. ед.	%	в абсолютних величинах	у % до величини на початок періоду	у пит. вагах	у % до змін підсумку балансу
1. Майно - усього	8273	100	7969	100,00	-304	96,33	---	100,00
1.1. Іммобілізовані активи	5515	66,66	5220	65,50	-295	94,65	-1,16	97,04
1.2. Обігові активи	2500	30,22	2483	31,16	-17	99,32	0,94	5,59
1.2.1 Запаси	722	8,73	530	6,65	-192	73,41	-2,08	63,16
1.2.2. Векселі одержані	---	---	---	---	---	---	---	---
1.2.3. Дебіторська заборгованість	3342	40,40	3091	38,79	-251	92,49	-1,61	82,57
1.2.4. Поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та інші обігові активи.	27	0,33	---	---	-27	---	-0,33	8,88
1.3. Витрати майбутніх періодів.	258	3,12	266	3,34	8	103,10	0,22	-2,63

Аналітичне угруповання статей пасиву балансу на 31 грудня 2004 р. представляється в аналогічній таблиці (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 Аналітичне угруповання й аналіз статей пасиву балансу на 31 грудня 2013 року

Пасив балансу	На початок періоду	На кінець періоду	Зміни
	грош. од.	%	грош. од.	%	в абсолютних величинах	у % до величини на початок періоду	у пит. вагах	у % до змін підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1. Джерела майна, усього	8273,00	100,00	7969,00	100,00	-304,00	96,33	---	100,00
1.1. Власний капітал	-6708,00	-81,08	-6704,00	-84,13	4,00	99,94	-3,04	-1,32
1.2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	46,00	0,56	701,00	8,80	655,00	1523,91	8,24	-215,46
1.3 Позиковий капітал	14786,00	178,73	13776,00	172,87	-1010,00	93,17	-5,86	332,24
1.3.1. Довгострокові зобов'язання	778,00	9,40	164,00	2,06	-614,00	21,08	-7,35	201,97
1.3.2. Короткострокові зобов'язання й інші короткострокові пасиви	14008,00	169,32	13612,00	170,81	-396,00	97,17	1,49	130,26
1.3.2.1 Короткострокові кредити банків і поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях	---	---	82,00	1,03	82,00	---	1,03	-26,97
1.3.2.2 Векселі видані	27,00	0,33	---	---	-27,00	---	-0,33	8,88
1.3.2.3 Кредиторська заборгованість і інші поточні зобов'язання.	13981,00	169,00	13530,00	169,78	-451,00	96,77	0,79	148,36
1.4. Доходи майбутніх періодів	149,00	1,80	196,00	2,46	47,00	131,54	0,66	-15,46

Аналітичне угруповання й аналіз статей активу балансу на 31 грудня 2005 р. наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Аналітичне угруповання й аналіз статей активу балансу на 31 грудня 2005 року

Актив балансу	На початок періоду	На кінець періоду	Зміни
	грош. од.	%	грош. од.	%	в абсолютних величинах	у % до величини на початок періоду	у пит. вагах	у % до змін підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1. Майно - усього	7969,00	100,00	7955,00	100,00	-14,00	99,82	---	100,00
1.1.Іммобілізовані активи	5220,00	65,50	5110,00	64,24	-110,00	97,89	-1,27	785,71
1.2.Обігові активи	2483,00	31,16	2479,00	31,16	-4,00	99,84	0,00	28,57
1.2.1 Запаси	530,00	6,65	1155,00	14,52	625,00	217,92	7,87	-4464,29
1.2.2. Векселі одержані	---	---	---	---	---	---	---	---
1.2.3. Дебіторська заборгованість	3091,00	38,79	1916,00	24,09	-1175,00	61,99	-14,70	8392,86
1.2.4. Поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та інші обігові активи	---	---	---	---	---	---	---	---
1.3.Витрати майбутніх періодів	266,00	3,34	366,00	4,60	100,00	137,59	1,26	-714,29

Аналітичне угруповання статей пасиву балансу на 31 грудня 2005 р. представляється в аналогічній таблиці (таблиця 2.5). Аналіз зміни валюти балансу (підсумку активу і пасиву) показав зменшення валюти балансу - це негативний момент.

Таблиця 2.5 Аналітичне угруповання й аналіз статей пасиву балансу на 31 грудня 2005 року

Пасив балансу	На початок періоду	На кінець періоду	Зміни
	грош. од.	%	грош. од.	%	в абсолютних величинах	у % до величини на початок періоду	у пит. вагах	у % до змін підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1. Джерела майна, усього	7969,00	100,00	7955,00	100,00	-14,00	99,82		100,00
1.1. Власний капітал	-6704,00	-84,13	-10281,00	-129,24	-3577,00	153,36	-45,11	25550,00
1.2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	701,00	8,80	868,00	10,91	167,00	123,82	2,11	-1192,86
1.3 Позиковий капітал	13776,00	172,87	17055,00	214,39	3279,00	123,80	41,52	-23421,43
1.3.1. Довгострокові зобов'язання	164,00	2,06	164,00	2,06	0,00	100,00	0,00	0,00
1.3.2. Короткострокові зобов'язання й інші короткострокові пасиви	13612,00	170,81	16891,00	212,33	3279,00	124,09	41,52	-23421,43
1.3.2.1 Короткострокові кредити банків і поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях	82,00	1,03	82,00	1,03	0,00	---		0,00
1.3.2.2 Векселі видані	---	---	---	---	---	---	---	---
1.3.2.3 Кредиторська заборгованість і інші поточні зобов'язання.	13530,00	169,78	16809,00	211,30	3279,00	124,24	41,52	-23421,43
1.4. Доходи майбутніх періодів	196,00	2,46	313,00	3,93	117,00	159,69	1,48	-835,71

Аналізуючи актив балансу на 31 грудня 2004 року можна побачити незначне зменшення майнового стану підприємства на 304 тис. грн.., це відбулося за рахунок зміни структури іммобілізованих активів (зменшення на 1,16%) та обігових активів (зменшення на 17 тис. грн..), але взагалі частка обігових активів в складі загальної вартості майна збільшилася на 0,94%. Також відбулося загальне зменшення запасів та дебіторської заборгованості відповідно на 192 та 251 тис. грн.. аналізуючи статті пасиву балансу за той же період (на 31 грудня 2004 року) можна побачити домінуюче положення позикового капіталу відносно до власного в структурі загального майна (власний капітал моє негативне значення як на початку так і наприкінці періоду і дорівнює відповідно -6708 тис.грн. та -6704 тис.грн. у той час позиковий капітал складає на початку періоду 178%, а наприкінці 172% від загальних коштів підприємства. Незначне зменшення позикового капіталу (5.86%) обумовлено зменшенням кредиторської заборгованості 451 тис.грн. (0,79%) та ростом доходів майбутніх періодів на 0,66%. Проаналізуємо статті активу балансу на 31 грудня 2005 року .З таблиці 3.3 можна побачити, що загальне майно підприємства зменшилося на 14 тис.грн., цей факт обумовлен зміною структури іммобілізованих активів підприємства, тобто їх зменшенням на 1,27%, у той час обігові активи підприємства залишилися незмінними (2483 тис.грн.). Однак, доля іммобілізованих активів у складі майна підприємства зменшується і наприкінці періоду складає 64,24%, доля обігових активів - 31,16%. Витрати майбутніх періодів виросли на 100 тис.грн. и на кінець року їх доля у складі майна підприємства складала 4,6%. Роздивимося статті пасиву балансу за той же період (на 31 грудня 2005 року) таблиця 3.4. загальний майновий стан підприємства погіршився на 14 тис. грн.. Це обумовлено ще більшим зменшенням власного капіталу у складі загального майна підприємства на 3577 тис.грн. (загальне зменшення власного капіталу - 45,11%). Не зважаючи на це позиковий капітал виріс на 3279 тис.грн., або на 41,52%. Зростання позикового капіталу та зменшення власного можна пояснити збільшенням кредиторської заборгованості на 41,52%. У даний період доходи майбутніх періодів зростають на 117 тис.грн. Проаналізуємо фінансовий стан підприємства шляхом розрахунку показників ринкової стійкості, що наведені у розділі 2.1 на основі фінансової звітності шахти за 2004 та 2005 роки (форми № 1 та 2).

Першим напрямком в оцінці фінансового стану підприємства є аналіз ринкової стійкості. Для цього необхідно розглянути структуру пасиву балансу підприємства в динаміці та виконати наступні розрахунки показників. 1. Коефіцієнт автономії дорівнює (формула 2.1) початок 2012 року Ка=-6708/8273=-0,81 (частки од.) кінець 2013 року Ка=-6704/7969=-0,84 (частки од.) кінець 2013 року Ка=-10281/7955=-1,29 (частки од.) Визначений коефіцієнт автономії значно менший за нормативне значення (0,5 частки од) це означає, що підприємство не має можливості покрити всі свої зобов'язання за рахунок власних коштів.

Взагалі то, цей висновок можна було зробити без розрахунку коефіцієнту автономії, т.к. власні кошти мали негативне значення. Виходячи з того, що значення коефіцієнту автономії значно менше за 0,5, то фінансову стійкість підприємства можна характеризувати як дуже незадовільну 2. Коефіцієнт фінансування (формула 2.2): початок 2013 року

Кз/с = (грн./грн..)

кінець 2004 року, Кз/с = -2,19 (грн./грн.), кінець 2005 року, Кз/с = -1,77.

Нормативне значення коефіцієнту фінансування Кз/с <1.0, у даному випадку коефіцієнт фінансування менший за одиницю, але це не свідчить про фінансову незалежність підприємства, навпаки коефіцієнт має негативне значення, що свідчить о повній фінансової залежності шахти. Негативне значення коефіцієнт отримав завдяки тому, що власний капітал підприємства має позначку «минус». Коефіцієнт фінансового лівереджу (формула 2.3): початок 2012 року

Фл = (грн./грн.)

кінець 2013 Фл = -0,13 (грн./грн.), кінець 2013 Фл = -0,1 (грн./грн.).

Чим вище коефіцієнт фінансового ліверіджу, тим вища ступінь фінансового ризику інвестування, але хоча у даному випадку коефіцієнт і значно нижчий одиниці підприємство однаково фінансує свою діяльність за рахунок позикового капіталу.

Негативне значення коефіцієнту фінансового лівереджу пояснюється негативнім значенням власного капіталу.



Коефіцієнт фінансової напруги (формула 2.4.): початок 2004 року:

Кф.н. = (частка од.)

кінець 2004 року Кф.н. = 1,84 (частка од.) кінець 2005 року Кф.н. = 2,29 (частка од.) Коефіцієнт фінансової напруги значно перевищує нормативний показник (0,5), що вказує на незадовільну ринкову стійкість підприємства. До того ще, цей коефіцієнт заростає з кожним періодом, що говорить про поступове ще більше погіршення ринкової стійкості підприємства. 5. Коефіцієнт співвідношення короткострокових пасивів та перманентного капіталу К_{к.п./п.к.} розраховується за формулою (2.5). - початок 2012 року

К_к.п./п.к = (грн./грн.)

кінець 2013 року К_к.п./п.к = -2,08 (грн./грн.) - кінець 2013 року К_к.п./п.к = -1,67 (грн./грн.) Усі вилучені коефіцієнти для зручності зведемо до таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Показники ринкової стійкості

Показник	Норматив	РОКИ
		2004 (на початок)	2004	2005
			Значення на кінець року	Зміни	Значення на кінець року	Зміни
				+/- до базиса	% до базиса		+/- до базиса	% до базиса
1.1 Ка	>0,5	-0,81	-0,84	-0,03	103,70	-1,29	-0,48	159,26
1.2 Кз/с	<1 зменшення	-2,23	-2,19	0,04	98,21	-1,77	0,46	79,37
1.3 Фл	зменшення	-0,12	-0,13	-0,01	108,33	-0,1	0,02	83,33
1.4 Кфн	<0,5	1,81	1,84	0,03	101,66	2,29	0,48	126,52
1.5 Кп.п/п.к	?1	-2,36	-2,08	0,28	88,14	-1,67	0,69	70,76

Виходячи з показників коефіцієнта автономії, підприємству на початок 2004 року не вистачає 81% власного капіталу, на кінець 2005 - вже 129% власного капіталу. На 223% шахта залежить від залучених коштів на початок 2004 року, наприкінці 2005 цей відсоток зменшується (177%), але власних котів критично не вистачає.

2.3 Оцінка фінансової стійкості та ліквідності

Другим напрямком оцінки фінансового стану є фінансова стійкість підприємства. Для цього треба визначити наступні показники:

1. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами, який згідно формулі початок 2012 року

Кзк = (грн./грн.)

кінець 2013 року Кзк = -4,8 (грн./грн.), кінець 2013 року Кзк = -6,21 (грн./грн.)

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами має негативне значення як на початку 2012 року (-4,89), так і наприкінці 2013 (-6,21). До того ж він має тенденцію до ще більшого зниження, з цього можна зробити висновок, що підприємство не лише не забезпечене власними засобами, а їх розмір ще зменшується.

2. Чистий оборотний капітал або робочий капітал становить: початок 2012 року Рк = 2500 - 14008 = -11508 (тис. грн.) ,кінець 2013 року Рк = 2483 - 13612 = -11129 (тис.грн) , кінець 2013 року Рк = 2479- 16891 = -14412 (тис.грн).

Можна зробити висновок, що підприємство не може сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати свою діяльність. До того ж робочий капітал шахти має негативну динаміку, що свідчить про зменшення оборотних активів підприємства та зростання його поточних зобов'язань.

3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами дорівнює - на початок 2012 року

Кзрк = (частки од)

на кінець 2013 року Кзрк = -4,48 (частки од) , на кінець 2013 року Кзрк = -5,81 (частки од.)

Підприємство не забезпечене власними оборотними засобами, його можна вважати неплатоспроможним з незадовільною структурою балансу, яка має негативну динаміку.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу становить (див формулу 2.9): - початок 2012 року

Мск = (грн./грн.)

кінець 2013 року Мск = 1,66 (грн./грн.), кінець 2013 року Мск = 1,4 (грн./грн.)

Коефіцієнт маневреності для даного підприємства можна було не розраховувати, тому що згідно балансу власний капітал шахти має негативне значення. Вилучені показники коефіцієнту маневреності можна вважати недійсними.

5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів становить: - початок 2004 року

Кдзп = (грн./грн.)

кінець 2004 року Кдзп = 1,84 (грн./грн.) , кінець 2005 року Кдзп = 2,29 (грн./грн.)

Розрахувавши фінансову стійкість підприємства, можна сказати, що стан майна підприємства знаходиться у скрутному становищі, та не забезпечує йому платоспроможність.

Можна заключити, що підприємство повністю залежить від позикового капіталу.

Таблиця 2.7 Показники фінансової стійкості

Показник	Норматив	РОКИ
		2004 (на початок року)	2004	2005
			Значення на кінець року	Зміни	Значення на кінець року	Зміни
				+/- до базису	% до базису		+/- до базису	% до базису
2.1 Кзк		-4,89	-4,80	0,09	98,16	-6,21	-1,32	126,99
2.2 Робочий капітал Рк	>0 збільшення	-11508	-11129	379	96,71	-14412	-2904,00	125,23
2.3 Кзрк	>0,1	-4,60	-4,48	0,12	97,39	-5,81	-1,21	126,30
2.4 Мск	>0 збільшення	1,72	1,66	-0,06	96,51	1,40	-0,32	81,40

Аналіз фінансової стійкості свідчить про недостатність робочого капіталу у розрахунку на 1 грн. поточних активів. Тобто більшість власного та запозиченого капіталу вкладена у необоротні активи (капіталізована) і внаслідок браку оборотних активів підприємство неспроможне навіть покрити поточну кредиторську заборгованість. Установимо тип фінансової усталеності підприємства. Для цього розрахуємо величину запасів (З) і зіставимо їх з загальною величиною основних джерел. Джерелами покриття запасів є робочій капітал (Рк) та кредити банків під товарно-матеріальні цінності (С^кк), які розрахуємо по формулі (2.11): на початок 2012 року:

С^кк = 0 + (10096+0) - 3342 = 6754 (тис. грн.)

на кінець 2013 року:

С^кк = 0+(10422+105) -3091 = 7436 (тис.грн)

на кінець 2013 року

С^кк = 0+(13776+0) - 1192 = 12584 (тис.грн).

Розрахуємо величину запасів З: на початок 2012 року З = 722 (тис. грн.) на кінець 2013 року З = 530 (тис. грн.),на кінець 2013 року З = 1155 (тис. грн.)

Фінансовий стан підприємства характеризується як кризовий у базовому періоді і на початок звітного періоду, та відповідає співвідношенню

З>Рк+С^кк

на початок 2012 року:

З = 722 (тис.грн)>Рк+С^кк = -4754 (тис.грн)

на кінець 2013 року:

З = 530 (тис. грн.) >Рк+С^кк = -3693 (тис.грн)

на кінець 2013 року:

З = 1155 (тис. грн.) > Рк+С^кк = -1828 (тис.грн)

Оскільки

З > Рк + С^кк

то на підприємстві кризовий фінансовий стан, воно знаходиться на грані банкрутства.

На кінець 2013 року у зв'язку з внесенням до балансу дебіторської заборгованості із внутрішніх розрахунків (тобто розрахунків у межах шахтоуправління), тип фінансової усталеності підприємства - абсолютна стійкість.

2.4 Оцінка платоспроможності та визначення ступеня неплатоспроможності

Проаналізуємо фінансовий стан підприємства шляхом розрахунку показників рентабельності, що наведені у розділі 2.3 на основі фінансової звітності шахти за 2012 та 2013 роки.

Коефіцієнт рентабельності активів розраховується по формулі (2.18)

- у 2012 році:

К_р.а.= (грн./грн.)

- у 2013 році:

К_р.а, = (грн./грн.)

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується по формулі у 2012 році

К_р.в.к. = (грн./грн.)

- у 2013 році:

К_р.в.к = (грн./грн.)

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується по формулі (2.20) у 2012 році:

К_р.д. = (грн./грн.)

у 2013 році:

К_р.д. = (грн./грн.).

Коефіцієнт рентабельності продукції:

- у 2012 році:

К_р.п. = (грн./грн.)

у 2013 році:

К_р.п. = (грн./грн.)

Кошти на підприємстві вкладені неефективно. Господарська діяльність підприємства в основній діяльності є неефективною. Наступним напрямком оцінки фінансового стану підприємства є аналіз участі активів підприємства у виробництві за допомогою розрахунку показників ділової активності: Коефіцієнт оборотності основних засобів (див. формулу 2.21): у 2012 році:

Фо = (грн./грн.)

у 2013 році:

Фо = (грн./грн.).

Коефіцієнт оборотності оборотних активів (формула 2.22): у 2012 році:

Ко = (грн./грн.),

у 2013 році

Ко=(грн./грн.)

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів :

у 2012 році:

К_о.з. = (грн./грн.),

у 2013 році

К_о.з. = (грн./грн.)



Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

у 2012 році:

К_о.д.з. = (грн./грн.)

у 2013 році

К_о.д.з.= (грн./грн.)

Виходячи з того, що коефіцієнт фондовіддачі зростає можна зробити висновок, що основні засоби підприємства використовуються достатньо ефективно. Збільшення показника оборотності оборотних засобів та оборотності матеріальних активів, характеризується позитивно, не дивлячись на те, що зростають виробничі запаси, хоча незавершене виробництво зменшується.

Усі показники ділової активності підприємства зведені до таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Динаміка показників ділової активності

Показник	Норматив	Роки	Зміни
		2004	2005	+/-	%
1 Фондовіддача Фо	збільшення	2,64	3,92	1,28	148,48
2 Коефіцієнт оборотності оборотних активів Ко	збільшення	5,6	8,05	2,45	143,75
3 Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів Коз	збільшення	12,42	13,28	0,86	106,92
4 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості Код	збільшення	4,26	7,85	3,59	184,27

2.5 Оцінка вірогідності банкрутства

Здатність підприємства платити за свої короткострокові зобов'язання характеризується ліквідністю та оцінюється за наступними показниками:



1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (2.26) початок 2012 року:

К_ал = (грн./грн.)

кінець 2013 року:

К_ал = (грн./грн.)

кінець 2013 року:

К_ал = (грн./грн.)

Розрахунки показали, що підприємство на кінець 2013 року не має коштів для погашення своїх боргів.

2. Коефіцієнт швидкої або критичної ліквідності : початок 2012 року:

Ккл = (грн./грн.)

кінець 2012 року:

Ккл = (грн./грн.)

кінець 2013 року:

Ккл = (грн./грн.)

3. Коефіцієнт покриття: - початок 2012 року:

Кп = (грн./грн.)

кінець 2012 року Кп = 0,18 (грн./грн.) - кінець 2013 року Кп = 0,15 (грн./грн.) Отримані показники свідчать про незадовільний фінансовий стан підприємства, тому що воно не може сплатити свої борги.

Подивимось на ці показники у порівняльній таблиці (табл. 2.9)

Таблиця 2.9 Динаміка показників ліквідності

Показник	Норматив	РОКИ
		2004 (на початок року)	2012	2013
			Значення на кінець року	Зміни	Значення на кінець року	Зміни
				+/- до базису	% до базису		+/- до базису	% до базису
4.1. Кал	>0 збільшення	0,0019	0,00	-0,0019	0,00	0,00	-0,0019	0,00
4.2. Ккл	0,6 - 0,8	0,13	0,14	0,01	107,69	0,08	-0,05	61,54
4.3. Кп	>1	0,18	0,18	0,00	100,00	0,15	-0,03	83,33

Дивлячись на таблицю 2.9 можна зробити висновок, що всі показники не відповідають нормативному значенню, що свідчить про недостатність оборотних активів у порівнянні з поточними зобов'язаннями підприємства. Для підвищення рівня коефіцієнту покриття необхідно поповнювати реальний власний капітал підприємства і стримувати ріст необоротних активів та довгострокової дебіторської заборгованості. Таким чином, можна зробити висновок, що шахта «Південна», яка досліджується у даній курсовій роботі, знаходиться у кризовому фінансовому стані.

Саме тому треба оцінити можливість її банкрутства та визначити доцільність її подальшого функціонування або ліквідації. Спираючись на значення показників, розрахованих у курсовій роботі, ми маємо всі підстави для визнання підприємства неплатоспроможним (банкрутом) : значення К_п менше нормативного (тобто 1) та коефіцієнт забезпечення власними засобами К_зк також менше нормативного (тобто 0,1). Незадовільна структура балансу дає змогу перевірки реальної можливості у підприємства відновити свою платоспроможність. Для цього розрахуємо коефіцієнт встановлення або втрати платоспроможності за формулою (2.29):

Кв(у) = <1

Коефіцієнт Кв(у) менший за одиницю, підприємство не в змозі відновити свою платоспроможність протягом 6 місяців.

Для оцінки можливості банкрутства використаємо метод рейтингової оцінки за формулою 2.30. Для цього використаємо п'ять показників які найбільш повно характеризують фінансовий стан, Ка, Кзк, Крд, Ккл, Кп.

R1:

R2:

У 2012-2013 роках імовірність банкрутства підприємства дуже висока. Для оцінки можливості банкрутства використаємо індекс Альтману (Z) по формулам (2.31-2.36). 2012 рік

К1 = ,



2013 рік:

К1 =

К2 - прибутковість на базі чистого виторгу від реалізації: 2012 рік:

К2 =

2013 рік:

К2 =

К3 - коефіцієнт співвідношення власного капіталу по ринковій оцінці і позикового капіталу:

2012 рік:

К3 =

2013 рік:

К3 =

К4 - коефіцієнт співвідношення реінвестованого прибутку і загального капіталу:

2012 рік:

К4 =

2013 рік: К4 = 0

К5 - коефіцієнт співвідношення власного оборотного і загального капіталу: 2012 рік:

К5 =

2013 рік:

К5 =

Для розрахунку індексу Альтману вище було розраховано п'ять найбільше значимих для прогнозу банкрутства показників. Визначимо індекс Альтману за допомогою показників прогнозу банкрутства по формулі (2.31):

2004 рік:

Z = 3.3*0.13+1*1.72+0.6*0.65+1.4*(-0.0035)+1.2*(-1.39) = 0.87

2005 рік:

Z = 3.3*0.39+1*2.5+0.6*0.58+1.4*0+1.2*(-1.6) = 1.22

На кінець 2013 року підприємство має високу імовірність банкрутства. Для поліпшення фінансового стану підприємства необхідно слідкувати за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансової усталеності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування. Орієнтуватися на збільшення числа замовників з метою масштабу ризику несплати, який являється значним за наявності монопольного замовника. Поповнити джерела формування запасів. Найбільш безризиковим способом поповнення джерел формування запасів слід визнати збільшення реального власного капіталу за рахунок накопичення перерозподіленого прибутку. Зниження рівня запасів відбувається в наслідок планування залишків запасів, а також реалізації невикористаних товарно-матеріальних цінностей.



3. Рекомендації щодо управління витратами ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» з метою підвищення фінансового результату

3.1 Рекомендації щодо підвищення фінансового результату ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля»

Основними джерелами резервів зниження собівартості промислової продукції (РvС) є:

- збільшення обсягу її виробництва (Р^VВП) за рахунок повнішого використання виробничих потужностей підприємства;

- скорочення витрат на її виробництво (РvЗ) за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економного використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, устаткування, скорочення непродуктивних витрат і т.д.

Величина резервів може бути визначена за формулою:

(3.1)

де С_в, С_ф - відповідно можливий і фактичний рівень собівартості виробу, тис.грн.;

З_ф, З_д - відповідно витрати на виробництво по факту і додаткові,необхідні для освоєння резервів збільшення випуску продукції, тис.грн.;

РvЗ - резерв скорочення витрат на виробництво загального обсягу готової вугільної продукції, тис.грн.;

VВП_ф, VВП_пл - обсяг видобутку вугілля по факту і по плану, тис.т;

Р^VВП - резерв збільшення обсягу виробництва, тис.грн.

Резерви збільшення виробництва продукції виявляють у процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції на наявних виробничих потужностях зростають тільки змінні витрати (пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і т. ін.), сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, унаслідок чого знижується собівартість виробів.

Резерви скорочення витрат визначають за кожною статтею витрат за рахунок конкретних інноваційних заходів (упровадження нової, прогресивнішої техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці тощо), що будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів, енергії і т. д.

Економію витрат з оплати праці (РvЗП) унаслідок упровадження організаційно-технічних заходів можна розрахувати, помноживши різницю між трудомісткістю виробів до впровадження (УТЕ₀) і після впровадження (УТЕ₁) відповідних заходів на планований рівень середньогодинної оплати праці (ОТ_пл) і на кількість планованих до випуску виробів (VВП_пл):

(3.2)

де УТЕ₀, УТЕ₁ - трудомісткість виробів до і після впровадження відповідних заходів, міс/т;

ОТ_пл. - плановий рівень середнього динної оплати праці, грн.

Сума економії збільшиться на відсоток відрахувань від фонду оплати праці, що включаються до собівартості продукції (відрахування до Пенсійного фонду)

Резерв зниження матеріальних витрат (РvМЗ) на виробництво запланованого випуску продукції за рахунок впровадження нових технологій та інших заходів можна визначити наступним чином:

(3.3)

де УР₀, УР₁ - витрата матеріалів на одиницю продукції відповідно до і після впровадження організаційно-технічних заходів, грн;

Ц_пл - планові ціни на матеріали.

Резерв скорочення витрат на утримання основних засобів за рахунок реалізації, передачі в довгострокову оренду і списання непотрібних, зайвих, невикористовуваних будинків, машин, устаткування (РvОПФ) визначається множенням первісної їх вартості на норму амортизації (НА):

(3.4)

Додаткові витрати на освоєння резервів збільшення виробництва продукції підраховуються окремо по кожному його виду. Це в основному зарплата за додатковий випуск продукції, витрата сировини, матеріалів, енергії та інших змінних витрат, які змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції. Для встановлення їх величини необхідно резерв збільшення випуску продукції i-го виду помножити на фактичний рівень питомих змінних витрат:

(3.5)

Резерви економії накладних витрат виявляються на основі їх факторного аналізу по кожній статті витрат за рахунок розумного скорочення апарату управління, економного використання коштів на відрядження, поштово-телеграфні і канцелярські витрати, скорочення втрат від псування матеріалів і готової продукції, оплати простоїв та ін.

На підприємстві ВП «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» для видобутку вугілля використовується комбайн 1К-101У, який має продуктивність 1,6 т/хв при опірності вугілля різанню 120 кН/м. Доцільно замінити його на очисний комбайн УКД-200 з продуктивністю 5,5 т/хв. при такому ж опорі вугілля різанню.

Технічні характеристики очисних комбайнів представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Характеристика очисних комбайнів 1К101У та УКД200

№ з/п	Параметр	1К 101У	УКД 200
1	Застосовність по потужності пласта, м	0,95 - 1,3	0,85 - 1,3
2	Продуктивність, т/хв:
	- при опірності вугілля різанню 120 кН/м	1,6	5,5
	- при опірності вугілля різанню 240 кН/м	1,3	4,4
	- при опірності вугілля різанню 300 кН/м	1,0	3,3
3	Сумарна номінальна потужність приводів, кВт	110	330
4	Номінальна напруга, В	660	600
5	Максимальна робоча швидкість подачі, м/хв	4,4	5,0
6	Максимальне тягове зусилля системи подачі, кН	185	200

Як бачимо, очисний комбайн УКД 200 за технічними характеристиками потужніший, ніж 1К101У. Придбав його ми підвищимо рівень продуктивності праці.

Детальний перелік необхідного обладнання щодо технічного переоснащення із зазначенням вартості, у тому числі для капітального ремонту, зводиться в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Перелік необхідного обладнання

Найменування обладнання	Кількість	Вартість одиниці з ПДВ, тис. грн.	Загальна вартість, усього, тис. грн.
Мех. комплекс 1КД-80 (кап.ремонт)	158	83,0	13114,0
Очисний комбайн УКД200-250.00.00.000-130/141 - повної комплектації, з виносною системою подачі ВСПК	1	17835,5	17835,5
Станція насосна СНД200/32 з фільтрами УГА	1	683,0	683,0
Конвеєр стрічковий 1ЛТ-800Д, довжиною 600м з повною комплектацією	1	5215,0	5215,0
Конвеєр СП 251	1	18893,7	18893,7
Закладочна лебідка 55 ЛС-У2П з електродвигуном	2	115,0	230,0
Лебідка ЛВУ- з електродвигуном, пускачем ПВІТ-125МР-2од., пускачем ПВІТ-32МВ-2 од., кабелем КГЕШВ 3х25+1х10+3х2,5-100 м. Редуктора заповнені змазкою згідно ТУ.	3	135	405,0
Інше допоміжне ГШО			10891,60
Всього	67267,8

Данні розрахунку резервів зниження собівартості зведено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Розрахунок резервів зниження собівартості

№ п/п	Показник	Значення та розрахунки
1.	Витрати на виробництво по факту 2013р. (Зф), тис. грн.	358512
2.	Обсяг видобутку вугілля по факту 2013р. (VВПф), тис. т	368,037
3.	Обсяг видобутку вугілля по плану 2013р. (VВПпл), тис. т	364,0
4.	Резерв збільшення обсягу її виробництва (Р^VВП), тис. т	368,037-364,0>0 Р^VВП=0
5.	Резерв скорочення витрат на виробництво загального обсягу готової вугільної продукції (РvЗ), тис. грн.	83836,31013
6.	Додаткові витрати, необхідні для освоєння резервів збільшення випуску продукції (Зд)	67267,8
7.	Резерв зниження собівартості 1 тони вугільної продукції (РvС), грн.	-45,01859904
8.	Трудомісткість виробів до впровадження відповідних заходів (УТЕ0), мес/т	0,066666667
9.	Трудомісткість виробів після впровадження відповідних заходів (УТЕ1), мес/т	0,0625
10.	Планований рівень середньомісячної оплати праці у 2012р. (ОТпл), грн.	5454,8
11.	Економія загальних витрат з оплати праці (РvЗП), тис.грн.	-8273,113333
12.	Витрата матеріалів на 1 тону готової вугільної продукції до впровадження організаційно-технічних заходів (УР0), грн.	1002,11
13.	Витрата матеріалів на 1 тону готової вугільної продукції після впровадження організаційно-технічних заходів (УР1), грн.	938,82
14.	Планова ціна на матеріали на 1 грн готової вугільної продукції (Цпл), грн.	3,28
15.	Резерв зниження загальних матеріальних витрат (РvМЗ), тис.грн.	-75563,1968
16.	Первісна вартість (тис.грн.): Будинки, споруди та передавальні пристрої Машини та обладнання Транспортні засоби Інструменти, прилади, інвентар Малоцінні необоротні матеріальні активи	173508 115624 3691 8871 2108
17.	Норма амортизації: Будинки, споруди та передавальні пристрої Машини та обладнання Транспортні засоби Інструменти, прилади, інвентар Малоцінні необоротні матеріальні активи	6,4 9,6 4,7 16,2 38,7
18.	Резерв скорочення витрат на утримання основних засобів (РvА), тис.грн.	24571

Таким чином, резерв зниження собівартості 1 тони вугілля на 2014 рік складає 45,02 грн. Це можливо за умови зниження загальної собівартості готової вугільної продукції за рахунок скорочення витрат на оплату праці на 8273,11тис.грн. та матеріальних витрат на 75563,19 тис.грн.

Позитивне значення величини резерву скорочення витрат на утримання основних засобів свідчить про те, що витрати за даною статтею не можна знижувати. Це свідчить про фізичний і моральний знос основних фондів підприємства, необхідність переобладнання або ремонту застарілого обладнання.

Зниження собівартості вигідне для підприємства. Воно забезпечує йому можливість підвищити фінансовий результат і тим самим сприяє виходу з кризи.

3.2 Розробка механізму управління витратами

На підприємстві ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» управління витратами здійснюється безсистемно. Тому для підвищення ефективності управління витратами необхідно створити систему управління витратами.

Для формування системи управління витратами необхідно визначити набір елементів (складових), за допомогою якого здійснюється збирання та оброблення даних про витрати, а також надання інформації для прийняття управлінських рішень саме в той момент, коли вона може бути використана найефективніше. Для підприємства, що аналізується, такі елементи було визначено та доповнено на основі аналізу методів управління витратами на підприємствах вугільної галузі. На рисунку 3.1 зображено запропоновану систему управління витратами.

Рисунок 3.1 Система управління витратами ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля», що пропонується в роботі

Першим елементом системи управління витратами є розроблення рішень, що пов'язано із встановленням місць формування витрат і центрів відповідальності за їх дотриманням та характеризується функціями організаційного циклу, такими як прогнозування та планування.

Фінансовий план підприємства складається на рік і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році, джерела формування коштів та напрями їх використання з метою забезпечення діяльності і розвитку підприємства, а також виконання його зобов'язань. Дана форма фінансового плану передбачає встановлення трьох видів значень цільових показників:

- факт минулого року;

- фінансовий план поточного року;

- плановий рік (усього та за кварталами року).

Групування витрат за місцями виникнення здійснюється у відповідності з організаційною структурою підприємства та підрозділів, яка відображає його рівень управління й структурні особливості на кожному рівні. На кожному місці витрат складається звітність про витрати, на основі якої ведеться загальний облік витрат підприємства.

Для складання більш ефективного та обґрунтованого плану витрат ВП «Шахата «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» доцільно ввести систему прогнозування показників витрат. Для цього рекомендується застосовувати економіко-математичні методи, зокрема кореляційно-регресійний аналіз.

Це дозволить встановити та формалізувати залежність між розміром витрат обігу та впливом окремих факторів. Використання розробленої економіко-математичної моделі на плановий період дає змогу визначити прогнозне значення витрат обігу залежно від часу або зміни факторів, які очікується отримати на базі використання комп'ютерної технології обробки інформації за допомогою стандартної функції тренд та на основі побудованої регресійної моделі.

Після етапу розроблення рішення наступає його реалізація, тобто спонукання працівників до дотримання встановленого плановими завданнями рівня витрат за безперервного пошуку шляхів їх зниження та складається із блоків: організації та формування витрат і мотивації працівників.

Організацію та формування витрат ВП «Шахата «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» пропонується здійснювати визначенням витрат за місцями формування й центрами відповідальності, що створює умови, при яких виробничі підрозділи й функціональні служби підприємства несуть відповідальність за результати своєї діяльності, й насамперед за виконання завдань по зниженню собівартості за статтями витрат не тільки у своїх функціональних службах, але й у первинних виробничих підрозділах.

Важливим елементом системи управління витратами є мотивація, що полягає у спонуканні працівників підприємства до дотримання ними встановлених планових витрат і пошуку способів їх зниження. На підприємстві ВП «Шахата «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» заходи заохочення передбачені такі заохочення за успіхи в роботі:

- оголошення подяки; видача премій; нагородження цінними подарунками; Нагородження знаком "Шахтарська слава" I, II, III ступеня і знаком "Шахтарська доблесть" відповідно до Положення про ці знаки;

- надання переваг і пільг в галузі соціально-культурного та житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов тощо), а також надання переваги при просуванні на роботі;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію.

Контроль витрат організовується за допомогою обліку та аналізу витрат. Він установлюється щодо рівня дозволених витрат, відхилення фактичних витрат від планових значень з виявленням причин відхилень, виконання встановлених норм витрачання ресурсів, зміни норм.

Бухгалтерський облiк на пiдприємствi ведеться автоматизовано з використанням комп'ютерної програми "Акцент", вiдповiдних журналiв, вiдомостей та регiстрiв, розроблених на пiдприємствi для практичної роботи, iз застосуванням Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй, затвердженого наказом Мiнфiну України вiд 30.11.1999 року №291, адаптованого до специфiки господарської дiяльностi.

Для покращення розуміння системи формування витрат доцільно запровадження попроцесного обліку витрат. Попроцесний облік найбільш повно відповідає вимогам управління виробництвом, тому що, контроль витрат буде проводитися не тільки в цілому по шахті, а й по окремих технологічних процесів, що розширить можливість виявлення недоліків та вжиття заходів щодо їх усунення. Групування витрат за процесами виробництва пропонується здійснювати за найбільш важливими з них:

- гірничопідготовчі роботи;

- очисні роботи;

- утримання внутрішньошахтного транспорту;

- вентиляція;

- дегазація;

- осушення;

- ремонт гірничих виробіток;

- відбір породи;

- сортування і вантаж вугілля у вагони, інші процеси.

Аналіз витрат проводиться з метою визначення ступеня раціональності витрат та оцінки впливу факторів на їх обсяг. Результати аналізу дають змогу виявити резерви економії витрат підприємства та причини перевитрат, а також є базою для планування витрат.

В дипломній роботі пропонується застосування такого методу як стандарт-кост спільно з методом організації контролю витрат у розрізі центрів витрат і центрів відповідальності. Об'єднання цих методів дозволить істотно деталізувати інформацію про витрати, підвищити ефективність планування витрат і контролю за виконанням планів. Щоденний облік відхилень в розрізі центрів витрат і центрів відповідальності значно підвищить аналітичність інформації про витрати, дозволить попереджати негативні відхилення від норм і нормативів, виявляти їх причини і пов'язувати їх виникнення з діяльністю тих чи інших керівників. Застосування нормативного методу контролю витрат вимагатиме від підприємств комп'ютеризації всього процесу управління і навіть збору первинної інформації, але витрати пов'язані з впровадженням нормативного методу окуплять себе, так як цей метод багато в чому сприяє підвищенню ефективності систем управління підприємством у цілому.

Загальна характеристика елементів системи управління витратами представлена в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Загальна характеристика елементів системи управління витратами ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля», що пропонується в роботі

Елементи системи	Метод, на основі якого реалізується	Реалізація елементу на підприємстві
1	2	3
Планування витрат	Формування витрат за місцями і центрами відповідальності

Подобные документы

• Фінансовий аналіз діяльності підприємства "Шахта імені В.І. Леніна" ДП "Макіїввугілля"

  Сучасні методи фінансового аналізу. Аналіз фінансового стану підприємства, основні недоліки фінансової діяльності підприємства. Аналіз структури затрат по собівартості. Чинники збільшення прибутковості і прогноз показників прибутковості підприємства.
  
  дипломная работа [536,8 K], добавлен 05.11.2011
  

• Розробка і наукове обґрунтування методичних положень і практичних рекомендацій щодо покращення фінансової стійкості на підприємстві

  Сутність і умови фінансової стійкості підприємства, принципи управління нею на сучасному ринку. Загальна оцінка фінансового стану підприємства, аналіз показників. Напрямки удосконалення управління фінансової стійкості підприємства, що вивчається.
  
  дипломная работа [481,6 K], добавлен 26.08.2014
  

• Аналіз фінансового стану сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ "Східне"

  Особливості фінансової діяльності на підприємстві, методика та показники оцінки його фінансового стану. Аналіз ресурсного потенціалу, фінансового результату. Оцінка фінансового стану підприємства, система його оподаткування на прикладі ТОВ "Східне".
  
  курсовая работа [346,5 K], добавлен 18.12.2013
  

• Аналіз фінансового стану та фінансових результатів діяльності підприємства на прикладі КП "Костопількомуненергія"

  Характеристика галузі діяльності підприємства, його майна і джерел коштів. Аналіз ліквідності балансу, фінансової стійкості підприємства. Пропозиції щодо зниження собівартості продукції і зростання прибутку для покращення фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [176,9 K], добавлен 25.10.2011
  

• Управління дебіторською заборгованістю в умовах антикризового регулювання фінансового стану підприємства

  Визначення поняття "дебіторська заборгованість підприємства". Розгляд особливостей управління даною заборгованістю на прикладі ПАТ "Вінницький універмаг". Проведення аналізу фінансового стану об’єкта; розробка пропозицій щодо покращення його діяльності.
  
  курсовая работа [121,1 K], добавлен 06.11.2014
  

• Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства друкарної галузі

  Теоретичні аспекти поняття фінансового стану підприємства: сутність, значення для діяльності. Аналіз фінансового стану ВАТ "Видавництво Харків". Показники платоспроможності і ліквідності підприємства. Заходи щодо покращення фінансового стану підприємства.
  
  дипломная работа [146,6 K], добавлен 21.08.2010
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Сутність і призначення аналізу фінансового стану підприємства. Прийоми аналізу. Роль аналізу фінансового стану в розробці фінансової політики підприємства. Прогнозування й розробка моделей фінансового стану об'єкта господарювання. Аналіз руху грошей.
  
  реферат [206,8 K], добавлен 15.07.2008
  

• Дослідження теоретичних та практичних аспектів фінансового стану підприємства та шляхів його покращення в умовах економічної кризи

  Економічна сутність й значення оцінки фінансового стану підприємства. Методичні підходи до оцінки глибини фінансової кризи суб’єкта господарювання. Аналіз фінансового стану, ліквідності і платоспроможності підприємства. Ефективність антикризових заходів.
  
  дипломная работа [525,7 K], добавлен 28.12.2013
  

• Оцінка фінансового стану машинобудівного підприємства на прикладі ДП ХМЗ "ФЕД"

  Цілі, види та методи аналізу фінансового стану підприємства. Визначення ефективності управління активами, знаходження шляхів їх оптимізації та збільшення. Відображення результатів діяльності у балансі, аналіз розміщення капіталу і фінансової стабільності.
  
  дипломная работа [621,0 K], добавлен 12.07.2011
  

• Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства

  Сутність поняття фінансової стійкості. Характеристика показників фінансового стану підприємства з точки зору теорії. Рекомендації щодо підвищення рівня стійкості та платоспроможності підприємства. Аналіз фінансового стану ВАТ "Львівбудкомплектація".
  
  курсовая работа [45,8 K], добавлен 17.01.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам