1. Загальна характеристика роботи

податковий контроль україна

Актуальність теми. У період, коли держава стала на шлях до ринкової економіки, податки відіграють настільки важливу роль, що можна цілком підставно твердити, що без чітко впорядкованої податкової системи, яка відповідає умовам розвитку вітчизняного виробництва, ефективної ринкової економіки не збудувати. Розвиток економіки регулюється фінансово-економічними методами: застосуванням налагодженої системи оподатковування, маневруванням позичковим капіталом і процентними ставками, виділенням із бюджету капітальних вкладень і дотацій, державних закупівель тощо. Податки в цьому комплексі посідають центральне місце і, як і всі економічні відносини, потребують постійного контролю.

Формування податкової політики на засадах економічної ефективності, стабільності, прозорості й наближення її до міжнародних та європейських стандартів не можливе без ефективного податкового контролю.

Перед податковим контролем, як складовою податкової системи, стоять завдання подолання нерівномірного розподілу податкового навантаження в економіці, вдосконалення неефективної на сьогодні системи податкових пільг, зменшення заборгованості зі сплати податків і зборів до бюджету, сприяння розробці та запровадженню стабільного, прозорого законодавства, з метою детінізації української економіки та легалізації доходів юридичних і фізичних осіб. Значимість податкового контролю в умовах трансформаційної економіки особливо зростає через суттєву залежність від податкової складової бюджетів усіх рівнів, все ще низьку податкову культуру населення в цілому і платників податків, зокрема.

Між тим, реалізації всіх функцій податкового контролю перешкоджає законодавча неврегульованість основних засад і процедур його здійснення: відсутність спеціального закону про податковий контроль, визначення його видів, форм та методів. Недосконалою є і організаційна структура Державної податкової служби (ДПС) України, яка законодавцем визначена такою, що контролює більшу частину податкових надходжень до бюджетів.

Проблеми теорії і практики податкового контролю розглядалися у наукових працях як зарубіжних учених, так і вітчизняних. Зокрема, питання теорії досліджували російські вчені: А.В. Бризгалін, Ю.Ф. Кваша, І.І. Кучерявий, А.Н. Козирін, О.А. Ногіна, В.М. Родіонова, С.О. Шохін, І.І. Кучеров, О.Ю Судаков, І.А. Орешкін, Є.Н. Євстігнєєв та інші. Деякі питання організації та класифікації податкового контролю висвітлено у наукових працях таких українських вчених: Л.К. Воронової, Г.Ю. Ісаншиної, М.П. Кучерявенко, Л.А. Савченко, Л.М. Касьяненко, М.І.Крупки, Л.О. Зазвонової, Ф.Ф. Фоміна, К.В. Хмільовської, Ю. Цал-Цалко, В.М. Мельника, М.М. Весельського, А.М. Поддєрьогіна та інших.

У широкому аспекті податковий контроль як об'єкт наукових досліджень серед українських вчених опрацьований тільки В.А. Онищенко, частково у співпраці О.П.Чернявським, В.П. Хомутенко, В.В. Немченко О.П та О.Д. Василиком.

Проблеми податкового контролю, визначення його ефективності, але без чіткого формулювання цього терміна, розглядались О.Воронковою, А.Ф. Мельником, А. Фурманом, Н.Н. Скворцовим та іншими вченими.

Разом з тим, категорія податковий контроль в економічній літературі не розглядалась комплексно, з системних позицій, а зводилась здебільшого до фінансового контролю з боку органів державної податкової служби та виконання ними конкретних функцій.

Вибір автором саме цієї теми для наукового дослідження обґрунтовується наявністю розбіжностей в основних питаннях теорії і практики податкового контролю, відсутністю розробок у цьому напрямку та потребою в змінах, спрямованих на реформування податкової політики, складовою якої є податковий контроль. Невідкладних перетворень потребує й чинне податкове законодавство, норми якого нині містять безліч суперечностей і невідповідностей, що дає змогу платникам податків як уникати оподаткування, так і взагалі ухилятися від сплати податків.

Актуальність наукового і практичного вирішення цих питань обумовила вибір теми, мету, завдання і предмет дослідження.

Звйязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з науковими розробками Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) за планом науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) Міністерства юстиції (МЮ) України, де автор дисертації була відповідальним виконавцем:

1.“Методика вирішення судово-економічною (бухгалтерською) експертизою питань, пов'язаних з оподаткуванням господарських операцій з нафтою, газом та електроенергією” (№ держреєстрації 0103U002005).

2. “Розробка методичних рекомендацій щодо вирішення судово-економічною експертизою питань, повязаних з обігом цінних паперів” (№ держреєстрації 0199U000656).

3. “Методика проведення судово-економічних (бухгалтерських) експертиз з окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств з іноземними інвестиціями” (№ держреєстрації 0101U002707).

4. „Методи вирішення судово-економічною експертизою (бухгалтерською) питань, пов'язаних з оподаткуванням експортно-імпортних операцій” (№ держреєстрації 0103U002004).

Усі роботи завершені і прийняті до практичного використання в системі Міністерства юстиції України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад податкового контролю на макрорівні як загального системного поняття та формулювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення норм податкового контролю, його організації, методики здійснення контрольних процедур та прийняття управлінських рішень за наслідками контролю.

Для досягнення мети дослідження в роботі були поставлені такі завдання:

- дослідити із системних позицій економіко-правову природу, сутність та функції податкового контролю в умовах трансформаційної економіки України;

- встановити місце податкового контролю у державному регулюванні економіки;

- визначити та сформулювати понятійний апарат і складові системи податкового контролю;

- проаналізувати організаційно-правові засади податкового контролю, виявити проблемні місця і запропонувати шляхи їх вирішення;

- систематизувати податковий контроль за видами і формами та структурувати методи податкового контролю відносно кожної з його форм;

- сформулювати критерії відбору платників податків для включення до планів податкових перевірок;

- виявити системні недоліки однієї з основних на сьогодні форм податкового контролю - документальної перевірки, встановити причини неякісних результатів податкових документальних перевірок і надати рекомендації щодо їх усунення;

- виявити і проаналізувати системні ознаки основних суперечностей у чинному законодавстві, які негативно впливають на дієвість контрольної функції податкового контролю;

- розкрити відмінності між ухилянням від сплати податків і уникненням податкових зобов'язань, класифікувати способи ухилянь від сплати податків;

- розробити заходи профілактичного спрямування, при виконанні яких ухиляння від сплати податків, шляхом застосування „фіктивних фірм” і операцій за ними, можливо звести до мінімуму;

- виявити недоліки функціонування діючої системи податкового контролю, зокрема ДПС та розробити комплекс профілактичних заходів задля забезпечення виконання стратегічних цілей, передбачених як програмою модернізації ДПС, так і альтернативних шляхів вдосконалення ДПС.

Обйєктом дослідження є система податкового контролю як складова державного фінансового контролю.

Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні основи податкового контролю в умовах трансформаційної економіки України.

Методи дослідження. Методологію дослідження становлять основні положення теорії пізнання, а також фундаментальні положення сучасної економічної теорії. Вирішення поставлених завдань здійснювалося з урахуванням сучасної наукової думки вітчизняних і зарубіжних вчених, чинного законодавства та практики проведення судово-економічних експертиз з питань оподаткування. У процесі наукового дослідження застосовувались різноманітні специфічні методи економічних досліджень, взаємопов'язаних загальною логікою аналізу: метод логічного аналізу використано при дослідженні розвитку податкового контролю та взаємозв'язків між формами і методами; метод структурного аналізу - при дослідженні складових системи податкового контролю та його організаційно-правових засад; метод економічного аналізу - для групування та порівняння статистичних даних про основні показники контрольної роботи тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати проведеного дослідження обґрунтовують теоретичні та методичні засади здійснення податкового контролю в Україні, окреслюють шляхи його удосконалення. Наукова новизна цієї роботи полягає у такому:

вперше:

- визначено та розкрито функції податкового контролю як системного поняття, а саме: прогнозування, аналітична, нормативна, управлінська, координаційна і профілактична. Доведено, що функції конкретних контролюючих органів, які встановлені законодавчо, є прикладними по відношенню до системних функцій податкового контролю, які розкрито в дисертаційній роботі;

- комплексно визначено складові системи податкового контролю, на відміну від існуючого фрагментарного обґрунтування окремих понять;

- встановлено структурований взаємозв'язок між кожною формою податкового контролю і властивими їм методами: як загальнонауковими так і спеціальними;

- виявлено 15 основних ознак недоліків і систематизовано причини низької якості результатів податкових перевірок, надано рекомендації щодо їх усунення;

- для оцінки ефективності податкового контролю визначено такі показники:

1) коефіцієнт виконання запланованих податкових надходжень(Кз),

2) коефіцієнт своєчасності надходжень платежів у бюджет (Ксн),

3) загальний коефіцієнт ефективності податкового контролю (Кеф).

удосконалено:

- визначення терміна “податковий контроль” як системи дій та заходів в управлінні фінансами країни, які спрямовані на забезпечення додержання суб'єктами господарювання чинного законодавства з оподаткування з метою наповнення фінансовими ресурсами бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів. Обґрунтовано необхідність законодавчого встановлення понятійного апарату категорії “податковий контроль” через спеціальний закон;

- систематизацію за основними ознаками суперечностей у чинному законодавстві, що негативно впливають на дієвість податкового контролю;

- класифікацію способів ухиляння від сплати податків;

- систему заходів забезпечення виконання стратегічних цілей Програми модернізації ДПС за чотирма напрямками, по кожному з яких запропоновано конкретні шляхи вирішення.

отримали подальший розвиток:

- розкриття місця податкового контролю у регулюванні економіки перехідного періоду через методи непрямого регулювання та контролю за виконанням чинного законодавства з оподаткування;

- пропозиції і обґрунтування можливих змін до законодавства стосовно: 1) доповнення до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завдань органів ДПС щодо загальних організаційних дій в роботі адміністрації та її підрозділів у сфері податкового контролю; завдань, пов'язаних з реалізацією профілактичної функції податкового контролю, завдань аналітичного спрямування; неконституційності норми про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, за рахунок державного бюджету; 2) встановлення у складі прав Закону України “Про систему оподаткування” права платників податків на захист честі та гідності у разі незаконної компрометації їх як недобросовісних платників податків, що призвела до підриву їх ділової репутації, та права вимагати у контролюючих органів документів, які стали підставою для проведення контрольних дій та права платника податків на безкоштовне отримання чітких відповідей на конкретні запити з питань оподаткування; 3) необхідності, з метою доведення у правовому полі порушення законодавства та ухилянь від сплати податків за схемами з використанням „фіктивних фірм”, введення в українське законодавство визначення термінів „фіктивна фірма (підприємство)”, „фіктивні операції ”; офіційного визначення ознак фіктивності; закріплення обов'язку (не права) органів ДПС звертатися до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, визнання недійсними операцій та документів, якими вони оформлені, за наявності у нього ознак фіктивності;

- обґрунтування необхідності законодавчого врегулюванні питань організації та процедури проведення документальних перевірок за їх видами та результатів оформлення перевірок;

- критерії відбору платників податків для включення в план податкових перевірок за ризикоорієнтовним методом на підставі камеральних перевірок і даних податкового моніторингу за діяльністю платників податків, що, на відміну від існуючого порядку планування, дозволить безпідставно не втручатись у господарську діяльність платників податків, скоротити час і кошти на проведення контролю;

- підходи стосовно формування власної податкової політики суб'єкта господарювання з використанням законних важелів для мінімізації податкових платежів (управління оподаткуванням на мікрорівні);

- принципи методології врахування у податковому обліку недійсних (фіктивних) операцій;

- структурне реформування ДПС, виходячи з міжнародного досвіду організаційної побудови податкових органів, при якій податкова служба входить до Міністерства фінансів та має у своєму складі митні підрозділи і податкову міліцію (поліцію).

Практичне значення одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних і науково-методичних основ податкового контролю, а саме його складових, видів, форм та методів, розробці пропозицій щодо підвищення ефективності податкового контролю та рекомендацій з удосконалення його норм. Результати дослідження використано у практичній діяльності Київського НДІСЕ при проведенні експертиз та лекційній роботі (акт впровадження від 09.11.2005р.); Державної податкової адміністрації України (довідка про впровадження №09/2005 від 23.11.2005); Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (довідка про впровадження №7783/10/26-130 від 23.11.2005); Господарського суду м. Києва (довідка про впровадження №19/1д від 24.11.2005); Державної академії статистики, обліку і аудиту (довідка про впровадження №836 від 24.11.2005); Одеського державного економічного університету (довідка про впровадження); Міністерства юстиції України (довідка про впровадження №36-8-1444 від 24.11.2005); Міжнародного інституту менеджменту (довідка про впровадження від 22.11 2005); Української академії зовнішньої торгівлі (довідка про впровадження від 23.11.2005).

Особистий внесок здобувача Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський внесок здобувача, що полягає в розробці теоретичних і організаційно-методичних засад системи податкового контролю та податкової служби України зокрема. Виявлено системні недоліки за результатами податкових перевірок та причини їх допущення, надано рекомендації щодо їх усунення. Систематизовано суперечності у чинному законодавстві, які впливають на дієвість податкового контролю. Внесено пропозиції стосовно змін до чинного законодавства.

Апробація результатів дисертації. Висновки та результати дисертаційного дослідження оприлюднені на засіданні кафедри обліку і аудиту Київського національного економічного університету (КНЕУ); на засіданні вченої ради Київського НДІСЕ; на засіданні секції судово-економічної експертизи при науково-консультативній і методологічній раді (НКМР) МЮ України (20-21жовтня 2005р.), на конференції „Податкова політика України та механізм її реалізації в Податковому кодексі”(Національна Академія ДПС України, НДЦ з проблем оподаткування, м. Ірпінь, травень 2005 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладено у 8 одноосібних та 2-х колективних наукових працях загальним обсягом 19,8 д.а., з яких автору належить 16,8 д.а., в тому числі у фахових виданнях 15,3 д.а.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що поєднують 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 214 сторінок друкованого тексту, основний зміст роботи викладено на 179 сторінках, в тому числі 18 таблиць і 9 рисунків. Додатки розміщені на 20 сторінках, список використаних джерел включає 245 найменувань на 16 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про впровадження результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі „Теоретичні основи податкового контролю в Україні” досліджено й обґрунтовано основні положення про значення і сутність податкового контролю в Україні як загального і системного явища у поєднанні з теорією і практикою щодо основних функцій системи державного управління на всіх його рівнях. Оскільки однією з головних функцій державного управління є створення і підтримання ефективної податкової системи та адекватної їй системи податкового контролю, тому дієвий податковий контроль є неодмінною умовою успішного функціонування податкової системи в цілому.

Сформована за роки незалежності податкова система України за складом і структурою загалом наближається до використовуваної в європейських країнах, теоретично за законодавчо встановленими принципами є досить прогресивною, але на практиці вона ще дуже далека від досконалості. Податковий тягар на підприємців залишається надто великим, за розрахунками українських учених, податки становлять понад 39 %, а розподіл прибуткового і непрямих податків з-поміж різних верств населення не відповідає принципам соціальної справедливості. Безліч проблем виникає у платників податків із контролюючими органами через неоднозначність і суперечності деяких норм чинного законодавства, що суттєво знижує дієвість податкового контролю.

Аналіз наукових поглядів стосовно до поняття “податковий контроль” показав, що воно здебільшого звужене до функцій з контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків (перевірки, виявлення порушень з подальшим аналізом) з повною відсутністю системного розгляду цього питання. Наперед ставити завдання викривати порушення є не зовсім коректним стосовно до платників податків та не сприяє розвитку податкової культури.

Вважаємо, що податковий контроль -- поняття системне, яке має охоплювати всі грані податкової політики держави. За нашим баченням, системність податкового контролю проявляється у тісній взаємодії і нерозривній єдності контролюючого та підконтрольного суб'єктів, предмета контролю, об'єктів і контрольних дій для досягнення основної мети контролю - наповнення бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів.

На сьогодні законодавчо встановленого визначення терміна “податковий контроль” у чинному законодавстві України не існує, як не існує і спеціального закону, яким би регулювався податковий контроль в Україні.

За результатами дослідження, з урахуванням значення та місця податкового контролю в загальній системі управління фінансами країни, визначено поняття “податковий контроль” як систему дій та заходів в управлінні фінансами країни, які спрямовані на забезпечення додержання суб'єктами господарювання чинного законодавства з оподаткування з метою наповнення фінансовими ресурсами бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів. Під системою дій та заходів ми розуміємо виконання всіх функцій податкового контролю в нерозривній єдності для досягнення його основної мети.

Сутність управління в системі податкового контролю можна визначити через його функції. У роботі функції податкового контролю як системного утворення розглянуто у широкому аспекті, а не зведено до функцій органів ДПС. Запропонована класифікація функцій податкового контролю: прогнозування, аналітична, нормативна, управлінська, координаційна і профілактична. Кожну з функцій вичерпно обґрунтовано відносно до місця і ролі її в реалізації податкового контролю.

Розглянуто роль і значення податкового контролю як складової державного регулювання трансформаційної економіки. Для розкриття цього питання у дисертації проаналізовано стан української економіки трансформаційного періоду. В результаті дослідження зроблено висновок про те, що ринкові реформи в Україні здійснювалися б набагато швидше й ефективніше з погляду соціально-економічних витрат, якщо було б розроблено науково обґрунтовану програму ринкової трансформації, найбільш прийнятної в умовах нашої країни.

У сфері податкової політики України та податкового контролю вкрай потрібна довгострокова концепція побудови національної економіки. Концепція податкової політики має розроблятися з урахуванням національних особливостей оподаткування і специфіки часу через податковий механізм, що являє собою сукупність організаційно-правових форм і методів управління оподатковуванням, однією з яких є податковий контроль.

За результатами дисертаційного дослідження наведено характеристику системи податкового контролю в Україні. Основним чинником ефективного оподаткування є поєднання інтересів усіх сторін податкових відносин. Ігнорування органічного поєднання інтересів держави та платника податків призводить до обмежень у використанні податкової політики як чинника економічного зростання. Організація і розвиток оподаткування мають формуватися під впливом складного взаємозв'язку потреб і можливостей їх задоволення. Податковий контроль має сприяти такому поєднанню, а не слугувати виключно фіскальним цілям. Виходячи з цього, за нашим баченням, для характеристики системи податкового контролю визначальним є взаємозалежна сукупність підконтрольного і контролюючого суб'єктів та контрольних процедур відповідно до предмета і об'єктів контролю, а не перевірка і облік діяльності.

Визначення понятійного апарату складових системи податкового контролю - це одна з передумов для розуміння й належної оцінки ролі та завдань податкових органів щодо забезпечення надходжень до бюджету. У роботі складові системи податкового контролю визначені наступним чином (табл.1).

Таблиця 1 Визначення понятійного апарату системи податкового контролю

Кожний з визначених термінів у роботі охарактеризований відповідно до функцій податкового контролю, законодавчого врегулювання відносно прав, обов'язків і завдань суб'єктів податкових правовідносин.

Перелік контролюючих органів, суб'єктів контролю, чітко визначений законодавцем, де провідна роль відведена податковим органам (ДПС). Станом на 1 січня 2005р. чисельність працівників податкової служби становить близько 60 тис. осіб і ними контролюється понад 80 % податкових надходжень, на митні органи припадає в середньому близько 20 % податкових надходжень до зведеного бюджету.

Підконтрольними суб'єктами в системі податкового контролю є платники податків, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Станом на 1 січня 2005 р. в Україні налічується понад 764,4 тис. платників податків. Як свідчать результати аналізу статистичних даних за період 1996-2004рр., із загальної кількості зареєстрованих платників сплачують податки лише близько 80 %, але й вони мають податкові заборгованості. Не сплачують зовсім 20--25 %, з них перебувають у розшуку 3--4 % платників податків. За останні три роки спостерігається тенденція до зменшення кількості платників, що не сплачують податки, та таких, що мають податкову заборгованість. Однією з причин цього позитивного зрушення, на наш погляд, є реалізація профілактичної функції податкового контролю.

На виконання функцій податкового контролю вповноваженими на це контролюючими органами України для досягнення основної мети податкового контролю запроваджується низка контрольних дій, пов'язаних із реєстрацією й обліком платників податків і податкових надходжень, звітністю; проведенням різного роду перевірок тощо.

У другому розділі „Організація та методи податкового контролю в системі справляння податків” досліджено організаційні та науково-методичні засади здійснення податкового контролю, визначено його форми і методи. Особливе місце у розділі відведено реалізації основної форми контролю - податкової перевірки, як з позицій теорії, так і з використанням практичного досвіду.

Визначення організаційно-правових засад податкового контролю в Україні органічно випливає із самого поняття податкового контролю як системи дій та заходів у загальній системі управління фінансами. У дисертаційній роботі увагу зосереджено на повноваженнях і функціях ДПС у контексті здійснення податкового контролю із забезпечення надходжень до бюджету, зважаючи на те, що саме ДПА України контролює більшу частину податкових надходжень до Зведеного бюджету України та є одним із провідних органів державної виконавчої влади, що захищає інтереси держави в правовідносинах між державою і платником з приводу сплати податків.

Аналіз питомої ваги надходжень у Зведеному бюджеті України, які контролювалися податковою службою у 1996-2004 роках, показав, що цей показник у середньому становив 71,5%.

Дослідженням встановлено, що відсутність в Україні спеціального закону, яким би регулювались загальні системні правовідносини з податкового контролю, негативно впливає на його ефективність. У Законі „Про державну податкову службу в Україні”, у складі завдань органів ДПС, не враховано: завдання з організації роботи адміністрації та її підрозділів у сфері податкового контролю; завдання, пов'язані з реалізацією профілактичної й аналітичної функцій податкового контролю, що негативно впливає на обґрунтованість планування податкових надходжень і повноту їх надходження до бюджету. Зазначене демонструє аналіз даних щодо структури кадрового забезпечення: у складі ДПС переважають фахівці, діяльність яких спрямована на виконання суто фіскальних функцій: документальними перевірками і валютним контролем займались у середньому 25% від загальної кількості працюючих; адмініструванням податків - близько 19%.; правоохоронною діяльністю у середньому - 20%; 8% - обліком і звітністю і тільки близько 4% - економічним аналізом, масово-роз'яснювальною роботою і модернізацією ДПС.

Вважаємо, що норма закону про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, за рахунок державного бюджету, є неконституційною. Неправомірні дії конкретних осіб не повинні покриватися за рахунок суспільства.

Аналіз наукової думки показав, що серед науковців відсутня єдність щодо питання класифікації як фінансового контролю взагалі, так і одного з його напрямів - податкового. Наявність плутанини між видами, формами і, навіть, методами за одними і тими ж ознаками закономірна, адже жодним нормативно-правовим актом в Україні не визначено види, форми податкового контролю та методи його здійснення.

Класифікація податкового контролю за формами потребує дотримання співвідношення змісту і форми як загальних категорій, що відображають взаємозв'язок двох сторін будь-якого предмета чи явища. Зміст є визначальною стороною предмета, а форма -- це спосіб його виразу і внутрішня організація, яка модифікується зі зміною змісту. Виходячи з цього та головних завдань державної податкової служби України щодо дотримання податкового законодавства, у роботі запропонований такий розподіл податкового контролю за формами (табл. 2):

Таблиця 2 Класифікація податкового контролю за формами

Наші пропозиції щодо систематизації податкового контролю за основними класифікаційними ознаками, чіткий розподіл за видами і формами, з дотриманням співвідношення змісту і форми, будуть сприяти удосконаленню певних його форм і методів, що забезпечить кінцеву мету контролю - виконання платниками податків своїх зобов'язань щодо своєчасної і повної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Усі форми податкового контролю знаходяться у нерозривній єдності і взаємозв'язку як між собою, так і з методологією, за допомогою якої вони реалізуються. Тому, особливе місце у класифікації податкового контролю повинні займати методи. Кожному виду контролю (залежно від часу здійснення, суб'єкта й об'єкта контролю, контрольних дій), кожній його формі властиві свої методи. Вибір тих чи тих методів і прийомів залежить від конкретних завдань, поставлених перед суб'єктом контролю, його функцій та повноважень. Методи податкового контролю як системного поняття можна поділити на загальнонаукові та спеціальні.

У роботі досліджено прояв кожного із зазначених методів стосовно податкового контролю: як загальнонаукових, так і спеціальних шляхом проведення паралелі відповідності методів кожній формі контролю.

Центральне місце у системі здійснення податкового контролю нині займають податкові перевірки, які є однією з основних форм контролю держави за виконанням платниками податків своїх конституційних обов'язків - сплачувати податки. Основною законодавчою передумовою проведення податкових перевірок є статті 9-10 Закону України „Про систему оподаткування”. Аналіз чинного законодавства показує, що єдиного нормативного документа, яким би чітко були визначені статус і процедура проведення документальних перевірок за їх видами, в Україні не існує. Питання оформлення результатів перевірки на законодавчому рівні також не врегульовані. Така ситуація часто призводить до правового свавілля по відношенню до платників податків. Результати аналізу статистичних даних щодо нарахованих сум податків і зборів та фактично сплачених до бюджету свідчать про те, що із 100 % донарахованих сум у бюджет потрапляє від 16 до 46 відсотків, або в середньому за досліджуваний період (1996-2003 рр.) - 34% (табл.3).

Таблиця 3 Аналіз стану сплати донарахованих податковими органами сум та фактично сплачених податків та зборів за період з 1996р. по 2003р.