Таблиця 4 Систематизація недоліків у актах за результатами документальних перевірок

За результатами дослідження систематизовано причини низької якості результатів перевірок:

- по-перше, нечітке законодавство, повна відсутність урегулювання оподаткування деяких операцій; відсутність регламентації на законодавчому рівні порядку проведення й оформлення результатів документальних перевірок, в тому числі й недосконалість методик проведення перевірок за кожним конкретним податком;

- по-друге, відсутність юридичного супроводу під час проведення перевірок;

- по-третє, вихід за межі компетенції ревізорів-інспекторів, який виявляється у невиконанні відомчих наказів стосовно відображення в акті перевірки тільки обґрунтованих даних без суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємств;

- по-четверте, через брак часу перевірки великих платників податків проводяться не суцільним порядком з урахуванням кожного первинного документа, а вибірково;

- по-п'яте, неповне використання прав постійних комісій при відповідних підрозділах урегульовувати спірні питання під час здійснення перевірки до підписання акта, що дозволило б вивільнити час працівників податкової служби і суди від розгляду типових справ, які раніше вже вирішувались і тим самим заощадити кошти і час усіх учасників податкових правовідносин.

Крім того, основною причиною, яка впливає і на якість перевірочної роботи, і на правильність складання податкової звітності платниками податків, є відсутність методології податкового обліку, такої, яка визначена Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” стосовно бухгалтерського обліку.

Враховуючи наведені недоліки і причини, що їх породжують, у роботі запропоновано низку рекомендацій щодо проведення документальних перевірок:

1. Починати перевірку необхідно з перевірки статутно-реєстраційних документів з додержанням вимог розд. 2.2. наказу ДПА України № 327 від 10.08.05 р.

2. Процес перевірки групувати за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та в розрізі податкових періодів, розробивши попередньо форми додатків для нагромадження даних.

3. Ураховуючи значні помилки в актах перевірок, суперечність норм законодавства, яке регулює оподаткування, насамперед операцій особливого виду, рекомендуємо закріпити нормативно необхідність візування актів в юридичних відділах ДПІ на предмет відповідності посилань у ньому вимогам чинного законодавства.

4. Виходячи зі змісту господарських операцій ретельно добирати законодавчу та нормативну базу, яка була чинною протягом періоду, що перевіряється.

5. Додержуватись меж компетенції, не припускати в акті висновків, які ґрунтуються не на документальних даних, а на різного роду припущеннях, що потребують правової оцінки.

6. Кожну донараховану за результатами перевірки суму обґрунтовувати первинними документами, складаючи відповідні додатки.

Дотримання таких простих правил дасть можливість податківцям складати тільки якісні, документально й нормативно обґрунтовані акти перевірок, а також підвищить престижність і рівень професійності державної податкової служби України.

У третьому розділі роботи „Шляхи вдосконалення податкового контролю в Україні” на підставі аналізу практичної (експертної) діяльності з кримінальних і господарських справ з погляду підвищення дієвості податкового контролю, виявлено та систематизовано наявність у чинному податковому законодавстві суттєвих суперечностей, які істотно ускладнюють виконання органами податкової служби покладених на них обов'язків. До основних суперечностей слід віднести:

· використання в межах одного закону термінів з подібним значенням без визначення того, чи мають вони вживатися як тотожні;

· відсутність визначення термінів, що характеризують дії контрагентів за оподатковуваною операцією;

· недосконалість визначень термінів, що вживаються в податковому законодавстві;

· відсутність чіткого визначення того, якому законодавчому акту треба віддавати перевагу в разі, якщо в законі немає визначення певного терміна.

У роботі детально на прикладах з практики розглянута кожна з названих суперечностей.

Крім того, у розділі 3 роботи приділено увагу профілактиці ухилянь від сплати податків як основному перспективному напрямку розвитку податкового контролю у контексті того, що зменшення надходжень до бюджету може відбуватися двома способами: легальним, з використанням недосконалості (суперечностей, “лазівок”) чинного законодавства, і нелегальним - з порушенням норм законодавства.

Автором підтримуються погляди стосовно того, що з позиції управління оподаткуванням на мікрорівні податковий менеджмент суб'єкта господарювання необхідно розглядати як цілеспрямовану систему ефективних заходів у межах чинного законодавства щодо планування фінансово-господарської діяльності, які можуть впливати на розмір податків і податкових платежів, з метою підвищення прибутковості, забезпечення розширеного відтворення. Відтак, формування власної податкової політики з використанням законних важелів для мінімізації податкових платежів не дає підстав органам податкового контролю втручатися в цей процес.

Практика податкового контролю в Україні показує, що державною податковою службою термін „ухиляння” від сплати податків використовується за обома шляхами - і легальним, використовуючи недосконалість (протиріччя, „лазівки”) чинного законодавства, і нелегальним - з порушенням норм законодавства. Однак, спираючись на податкове законодавство України та на конституційний обов'язок сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом, такий підхід є неправильним. Незважаючи на спільні передумови використання несплачених сум, ухиляння від сплати податків і уникнення податкових зобов'язань є різними по суті.

У роботі обґрунтовано, що вирішити проблему ухиляння від оподаткування можливо тільки законодавчим шляхом, де податковий контроль повинен відігравати першорядну роль, використовуючи всі притаманні йому функції.

За результатами дослідження способи ухиляння від сплати податків класифіковано за такими основними ознаками: приховування доходів від нелегальної діяльності з виробництва та подальшого продажу (надання) товарів (робіт, послуг) - „тіньовий бізнес”; хабарі, які не оподатковуються, і джерелом яких є нелегальні неоподатковувані доходи; використання так званих „фіктивних фірм” і операцій; викривлення обліку і таким чином фальсифікація звітних документів (декларацій, звітів).

З метою запобігання ухилянням від сплати податків за схемами, де використовуються фіктивні фірми, у роботі запропоновано заходи профілактичного спрямування, за виконання яких ухиляння від сплати податків через застосування фіктивних фірм і операцій за ними можна мінімізувати. Ці заходи полягають у введенні в податкове законодавство визначення термінів: “фіктивна фірма” (підприємство), “фіктивні операції”; визначення ознак фіктивності; встановленні обов'язку (не права) органів ДПС звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, визнання недійсними операцій та документів, якими вони оформлені, за наявності в нього ознак фіктивності. Крім того, після законодавчого врегулювання з фіктивними операціями рекомендуємо розробити та затвердити методологію врахування у податковому обліку недійсних (фіктивних) операцій (це може бути позбавлення права на валові витрати, податковий кредит з ПДВ за перерахування коштів або одержання товарів (робіт, послуг); визначитись з валовими доходами та зобов'язаннями з ПДВ у підприємств - контрагентів). Рекомендуємо законодавчо унеможливити реєстрацію підприємств на підставних осіб (за загубленими паспортами тощо), для чого посилити відповідальність посадових осіб за оформлення документів під час реєстрації.

Складовою частиною позитивних змін у системі оподаткування є реформування Державної податкової служби України, яка віднесена до пріоритетних завдань інституційного розвитку державного управління в Україні. Державною податковою адміністрацією України започаткований довгостроковий проект “Програма модернізації державної податкової служби України”, який підтримується Президентом, Урядом України і міжнародними організаціями.

За результатами дослідження розроблено рекомендації з метою забезпечення виконання стратегічних цілей, передбачених програмою модернізації за чотирма напрямками, які полягають у наступному:

1) забезпеченні умов для підвищення рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків (спеціальні програми профілактичного спрямування, семінари зі спеціальних питань);

2) розробці та впровадженні чіткого законодавства щодо механізму й процедур справляння кожного податку (збору, платежу), яке б унеможливлювало суперечності, мінімізацію та ухиляння від сплати податків, та удосконаленні законодавства, яким регулюється здійснення податкового контролю з визначенням видів, форм, функцій та методів (пропонується створити спеціалізовану експертну Раду з розроблення податкового законодавства з урахуванням пропозицій бізнесу, нижчої ланки ДПС, судової практики тощо; провести інвентаризацію чинної системи оподаткування, яка дасть можливість виявити і надалі відмовитись від тих податків і зборів, які є, по суті, збитковими, оскільки на їх адміністрування витрачається більше коштів, ніж отримує бюджет);

3) зміні пріоритетів контролю із суто фіскального напрямку на безпосереднє обслуговування платників податків (надання кваліфікованих послуг, оприлюднення статистичних даних , створення інтегрованої системи телекомунікаційного зв'язку в органах Державної податкової служби України);

4) удосконаленні системи інформаційної взаємодії з усіма пов'язаними з оподаткуванням і контролем інституціями як в середині держави, так і співробітництва з міжнародними організаціями.

У роботі по кожному з цих напрямів запропоновані більш конкретні заходи.

Дослідження показало, що якість податкового контролю повинна визначатися насамперед не кількісними показниками, а документальною та нормативною обґрунтованістю результатів перевірок (донарахувань певних видів податків), повнотою охоплення, застосуванням тільки тих методик, які мають юридичну силу, обсягом і періодичністю контрольних дій та ін. На нашу думку, в перспективі якраз зменшення донарахувань за актами перевірок буде визначальним для оцінювання ступеня ефективності податкового контролю, а запорукою цьому буде реалізація його профілактичної функції та чітке податкове законодавство. На сьогодні, враховуючи головну мету податкового контролю - наповненням бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів, яка відповідає завданням економічної й соціальної політики держави, для оцінки його ефективності доцільно використовувати такі показники:

1) коефіцієнт виконання запланованих податкових надходжень(Кз), який розраховується як відношення фактичних податкових надходжень (ПНф) до планових (ПНПЛ), позитивним є значення коефіцієнта, що дорівнює або більше 1 за умови науково обгрунтованого планування податкових надходжень;

2) коефіцієнт своєчасності надходжень платежів у бюджет (Ксн).Він розраховується, як відношення платежів, які вчасно, у запланований звітний період надійшли в бюджет до нарахованих за звітний період податкових платежів.

3) загальний коефіцієнт ефективності податкового контролю(Кеф) можливо визначати, якщо умовно прийняти суми донарахувань за результатами контролю (податкові повідомлення-рішення) у відповідному звітному періоді за 1, тоді у разі фактичного надходження до бюджету всієї донарахованої суми податковий контроль є ефективним, менше 1 - неефективним.

Відносно сум донарахованих податків і штрафів, рекомендовано, що врахуванню у складі податкової заборгованості повинні підлягають тільки ті донараховані суми за актами перевірок, які дійсно встановленні з порушенням законодавства і не оскаржуються платником податків у встановленому законом порядку.

Програма модернізації податкової служби до 2013 року запроваджується відповідно до того, що ДПС в ієрархії державної влади займає рівень міністерства і є самостійним органом виконавчої влади. Однак, враховуючи, що таке підпорядкування має свої позитивні і негативні фактори, у дисертаційній роботі запропонований альтернативний варіант структурного реформування ДПС, який полягає у тому, що нині в Україні існує три центри відповідальності за наповнення бюджету та контролю за використанням державних коштів, що призводить до незапланованих втрат Державного бюджету України у вигляді безпідставного відшкодування податку на додану вартість, надання безпідставних пільг по сплаті податкових платежів та інших ненадходжень коштів до бюджету, окремі функції органів державної податкової служби, митної служби України та Міністерства фінансів України дублюються. Це стосується податкової політики, виконання функцій інформаційно-аналітичних центрів по надходженнях податкових платежів та інших напрямів діяльності. Наявність трьох центрів відповідальності створює ситуацію, коли між Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацію України та Державною митною службою України відсутня належна взаємодія в частині виконання заходів з наповнення Державного бюджету України, відсутній ефективний обмін наявною в цих органах інформацією.

Виходячи з міжнародного досвіду організаційної побудови податкових органів оптимальною вбачається така структура, при якій податкова служба входить до Міністерства фінансів та має у своєму складі митні підрозділи та податкову міліцію (поліцію).

Висновки

На основі дослідження теоретичних, організаційно-правових засад податкового контролю, проведеного аналізу управління системою податкового контролю й практичного досвіду за результатами контрольно-перевірочної роботи автором узагальнено і розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення податкового контролю як системного поняття в розрізі його складових, класифікації за видами, формами і методами. Основні наукові та практичні результати роботи полягають у наступному:

· За результатами дослідження удосконалено визначення терміна „податковий контроль” як системи дій та заходів в управлінні фінансами країни, які спрямовані на забезпечення дотримання суб'єктами господарювання чинного законодавства з оподаткування з метою наповнення грошовими ресурсами державного бюджету всіх рівнів і державних цільових фондів.

· У дисертаційному дослідженні вперше визначено та розкрито функції податкового контролю як системного поняття, а саме: прогнозування, аналітичну, управлінську, нормативну, координаційну і профілактичну, які діють у взаємозв'язку і взаємозалежності. Функції конкретних контролюючих органів, які встановлені законодавчо, є прикладними по відношенню до системних функцій податкового контролю, визначених в дисертаційній роботі.

· Визначене місце податкового контролю у регулюванні економіки перехідного періоду через методи непрямого регулювання та контролю за виконанням діючого законодавства з оподаткування

· У роботі визначено та детально охарактеризовано складові системи податкового контролю: контролюючий суб'єкт, підконтрольний суб'єкт, контрольні дії, предмет і об'єкти контролю. Контрольні дії спрямовуються на встановлення відповідності показників податкової звітності контрольованого платника податку (підконтрольного суб'єкта) вимогам чинного законодавства з оподаткування та здійснення інших заходів, безпосередньо пов'язаних з виконанням платником своїх податкових зобов'язань (постановка на облік в органах податкової служби, складання та подання податкової звітності тощо). Предмет і об'єкти контролю визначаються конкретними завданнями, які ставляться контролюючим суб'єктом.

· Відсутність в Україні спеціального закону, який би врегульовував системні правовідносини у сфері податкового контролю, негативно впливає на його ефективність. Законодавство, яким на органи державної податкової служби покладено обов'язки з контролю за справлянням податків, характеризується як недосконале. Зокрема, у Законі „Про державну податкову службу в Україні” завдання органів ДПС визначено вузько. У роботі запропоновано зміни і доповнення, які доцільно врахувати у Податковому кодексі або ще до його прийняття у чинному законодавстві:

- одним із завдань ДПС необхідно визначити загальні організаційні дії адміністрації та її підрозділів у сфері податкового контролю (у чинній редакції Закону такі відсутні);

- зважаючи на зміну пріоритетів з фіскального напрямку на обслуговування платників податків, які проголошені ДПА, потребує розширення спектр завдань, пов'язаних з реалізацією аналітичної та профілактичної функцій податкового контролю.

· Аналіз наукової думки вказує на наявність плутанини між видами, формами і, навіть, методами за одними і тими ж ознаками. Кожній формі контролю властиві свої методи. У роботі визначено взаємозв'язок між кожною означеною формою контролю та відповідними їй методами. Вибір тих чи інших методів залежить від конкретних завдань, поставлених перед суб'єктом контролю, його функцій і повноважень. Ці пропозиції повинні бути враховані при прийнятті закону про податковий контроль або іншого нормативно-правового документа, яким будуть врегульовані основні засади податкового контролю.

· Результати аналізу чинного вітчизняного законодавства свідчать про відсутність єдиного нормативного документа, який би чітко визначав статус, процедуру проведення документальних перевірок за їх видами та порядок оформлення результатів перевірок.

При складанні планів проведення податкових перевірок з метою якісного відбору суб'єктів контролю до перевірки пропонуємо брати за основу результати аналізу податкових ризиків за камеральними перевірками відповідно до наведених у роботі критеріїв.

На підставі узагальнення результатів проведення експертиз з питань оподаткування виявлено 15 основних ознак недоліків за результатами податкових перевірок. Систематизовано причини низької якості результатів перевірок і запропоновано рекомендації щодо їх запобігання.

· Аналіз застосування податкового законодавства з точки зору підвищення дієвості контрольної функції податкового контролю, проведений на основі практики судово-економічної експертизи по кримінальних і господарських справах дає змогу стверджувати про наявність у ньому суттєвих суперечностей, що істотно ускладнюють виконання органами податкової служби покладених на них завдань, які систематизовані за ознаками, що зустрічаються найчастіше. Рекомендовано врахувати зазначені суперечності у законодавстві.

· З метою запобігання ухилянням від сплати податків за схемами, де використовуються фіктивні фірми, у роботі запропоновано ввести в законодавство визначення термінів „фіктивна фірма (підприємство)”, „фіктивні операції”, „ознаки фіктивності” і відповідно до цього розробити методологію врахування таких операцій у податковому обліку.

· Для забезпечення виконання стратегічних цілей, передбачених програмою модернізації державної податкової служби України, рекомендовано: 1) забезпечити умови для підвищення рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків; 2) розробити та впровадити чітко визначені норми законодавства щодо механізму та процедур справляння кожного податку (збору, платежу), яке б унеможливлювало протиріччя, мінімізацію й ухиляння від сплати податків, та удосконалити законодавство, яким регулюється здійснення податкового контролю з визначенням видів, форм, функцій та методів податкового контролю; 3) змінити пріоритети контролю із суто фіскального напрямку на безпосереднє обслуговування платників податків; 4) удосконалити систему інформаційної взаємодії з усіма пов'язаними з оподаткуванням і контролем інституціями як в середині держави, так і співробітництва з міжнародними організаціями. У дисертації по кожному з цих напрямків запропоновані конкретні заходи.

З урахуванням міжнародного досвіду організаційної побудови податкових органів оптимальною пропонується така структура, при якій податкова служба входить до Міністерства фінансів та має у своєму складі митні підрозділи й податкову міліцію (поліцію). З цією метою пропонується змінити систему управління Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України та підпорядкувати їх Міністерству фінансів України.

· Для оцінки ефективності податкового контролю запропоновано використовувати такі показники:

- коефіцієнт виконання запланованих податкових надходжень(Кз),

- коефіцієнт своєчасності надходжень платежів у бюджет (Ксн),

- загальний коефіцієнт ефективності податкового контролю (Кеф).

Запровадження у практику та врахування при змінах і доповненнях до законодавства викладених у дисертаційній роботі рекомендацій дозволить покращити нормативно-правове врегулювання податкового контролю та його організаційні засади, підвищити його ефективність, що у перспективі забезпечить стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях:

1. Чередніченко А.П. Податковий контроль в умовах трансформаційної економіки України: Монографія. - К.: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2005. - 204 с. (12,8 д. а.)

2. Чередніченко А.П. Роль податків у державному регулюванні економікою країни // Економіка: проблеми теорії та практики. ДНУ. Збірник наукових праць. Випуск 202. т.4, с. 880-887. (0.4 д.а.)

3. Чередніченко А.П. Податковий облік витрат, пов'язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ // Економіка: проблеми теорії та практики. ДНУ. Збірник наукових праць. Випуск 203. т.2., с. 405-410. (0,35 д.а.)

4. Чередніченко А.П. Характеристика системи податкового контролю в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики. ДНУ. Збірник наукових праць. Випуск 207. т. 3, с.898 - 904 (0.4 д.а.)

5. Чередніченко А.П. Актуальні проблеми та головні завдання реформування ДПС України // Фінанси України. - 2006. - №2. с. 113-121 (0,6 д.а.)

6. Чередніченко А.П. Сутність та функції податкового контролю в Україні //Національна Академія ДПС України. НДЦ з проблем оподаткування. Ірпінь. 2005. (0.4 д.а.)

7. Чередніченко А.П. Класифікація податкового контролю за видами і формами // Економіка та держава. Міжнародний науково-практичний журнал №12/2005, с. 29-31 (0,4 д.а.)

Публікації в інших виданнях:

1.Чередніченко А.П., Болоніна І.В. Особливості віднесення курсових різниць, які виникають за кредитами та позиками в іноземній валюті, до складу валових доходів та валових витрат підприємств, одержувачів таких кредитів або позик. Матеріали науково-практичного семінару, м. Дніпропетровськ, 2001, с.126-131. (автору належить 0,2 д.а.)

2.Чередніченко А.П. Про вирішення питань оподаткування поворотної фінансової допомоги. Матеріали науково-практичного семінару, м. Дніпропетровськ, 2001, с.88-92. (0,35 д.а.)

3.Чередніченко А., Рогоза В., Педь І. Методика вирішення судово-економічною експертизою питань щодо спричинення матеріальних збитків. Метод. посіб.- К. 2004, МЮ України, КНДІСЕ, с.43. (автору належить 0,9 д. а.)

Анотація

Чередніченко А.П. Податковий контроль в умовах трансформаційної економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Одеський державний економічний університет, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних засад податкового контролю в умовах трансформаційної економіки України як загального системного поняття та формулювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення норм податкового контролю, його організації, методики здійснення контрольних процедур і прийняття управлінських рішень за результатами контролю.

У дисертації визначено та комплексно розкрито функції та складові податкового контролю як системного поняття. Встановлені законодавчо функції конкретних контролюючих органів є прикладними по відношенню до системних функцій податкового контролю.

На основі аналізу практичної діяльності та чинного законодавства обгрунтовано необхідність внесення змін до законодавства стосовно прав і завдань органів ДПС, необхідності з метою доведення у правовому полі порушення законодавства та ухилянь від сплати податків за схемами з використанням „фіктивних фірм”, введення в українське законодавство визначення термінів „фіктивна фірма (підприємство)”, „фіктивні” операції; офіційного визначення ознак фіктивності.

Для підвищення ефективності податкового контролю розроблено рекомендації стосовно усунення помилок в актах за результатами податкових перевірок, встановлено взаємозв'язок між кожною формою податкового контролю і властивими їм методами: як загальнонауковими, так і спеціальними та засоби забезпечення виконання стратегічних цілей Програми модернізації ДПС.

Ключові слова: система, податковий контроль, функція, метод, форма, законодавство, податкові перевірки.

Аннотация

Чередниченко А.П. Налоговый контроль в условиях трансформационной экономики Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. - финансы, денежное обращение и кредит. - Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена исследованию теоретических основ налогового контроля в условиях трансформационной экономики Украины на макроуровне как общего системного понятия и формулированию практических рекомендаций относительно усовершенствования норм налогового контроля.

В диссертации определены и комплексно раскрыты функции и составляющие системы налогового контроля. Законодательно такие функции не урегулированы, в работах ученых комплексно не рассматриваются. Функции конкретных контролирующих органов являются прикладными по отношению к системным функциям налогового контроля.

Анализ научной мысли указывает на наличие путаницы между видами, формами и даже методами за одними и теми же признаками. Каждой форме контроля присущи свои методы - в работе установлена взаимосвязь между формами налогового контроля и соответствующими им методами: как общенаучными, так и специальными Выбор тех или иных методов зависит от конкретных задач, поставленных перед субъектом контроля, его функций и полномочий.

На основе анализа практической деятельности и действующего законодательства обоснована необходимость внесения изменений в законодательство относительно прав и задач органов государственной налоговой службы (ГНС). Требует расширения спектр задач, связанных с реализацией аналитической и профилактической функций налогового контроля, что связано с изменением приоритетов контроля из фискального направления на обслуживание налогоплательщиков.

Результаты анализа действующего украинского законодательства свидетельствуют об отсутствии единого нормативного документа, который бы четко определял статус, процедуру проведения и порядок оформления результатов документальных проверок.

При составлении планов проведения налоговых проверок с целью качественного отбора субъектов контроля к проверке предложено брать за основу результаты анализа налоговых рисков за камеральными проверками по приведенным в работе критериям.

На основании обобщения результатов проведения экспертиз по вопросам налогообложения выявлено 15 основных признаков недостатков по результатам налоговых проверок. Систематизированы причины низкого качества результатов проверок и предложены рекомендации относительно их предотвращения.

Анализ применения налогового законодательства с точки зрения повышения действенности контрольной функции налогового контроля, проведенный на основе практики судебно-экономической экспертизы по уголовным и хозяйственным делам, дает возможность утверждать о наличии в нем существенных разногласий, которые усложняют выполнение органами налоговой службы возложенных на них задач. В диссертационной работе разногласия систематизированы по признакам, которые встречаются чаще всего. Рекомендовано учесть указанные разногласия в законодательстве.

В диссертационной работе обоснована необходимость введения в украинское законодательство определения терминов „фиктивная фирма (предприятие)”, „фиктивные” операции, признаков фиктивности для создания доказательной базы квалификации нарушений законодательства и уклонений от уплаты налогов по схемам с использованием „фиктивных фирм ”.

Для повышения эффективности налогового контроля разработаны рекомендации относительно устранения ошибок по результатам налоговых проверок, которые приводят к необоснованным доначислениям налогов, искусственному созданию налогового долга. В работе даны рекомендации по устранению ошибок по результатам проверок, определены средства и пути обеспечения выполнения стратегических целей Программы модернизации ГНС.

Ключевые слова: система, налоговый контроль, функция, метод, форма, законодательство, налоговые проверки.

Annotation

A. P. Tcherednitchenko. Tax control in transformation economy of Ukraine. - Monograph.

Thesis for Candidate of economic sciences under specialty 08.04.01. - finances, monetary circulation and credit. - Odessa State University of Economy, Odessa, 2005.

The Candidate Thesis researches the theoretical basis of tax control in transformation economy of Ukraine at the macro level of general system concept and formulation of practical recommendations on improvement of tax control.

The functions and the components of tax control as system concept are defined and described as a complex in the Thesis. The above functions are not yet defined by Ukrainian legislation, while legally defined functions of specific controlling agencies are the applied system functions of tax control.

Based on analysis of practical operations and current Ukrainian legislation, the Thesis substantiates the requirement to introduce changes in the Ukrainian legislation related to the rights and duties of State Tax Service bodies, to prove within the legal field the violations of law and tax evasion based on “fictitious” (dummy) firms schemes, to introduce the definition of the “fictitious” firm (entity) and “fictitious” transactions terms, as well as to formally define the characteristics of fictitiousness.

The Thesis contains the recommendations regarding avoidance of mistakes in tax review statements in order to improve the efficiency of the tax control, describes the relationship of every form of tax control and inherent methods, both scientific and special, and methods to provide for the realization of strategic purposes of the State Tax Service Modernization Program.

Key words: system, tax control, function, method, form, legislation, tax review

Размещено на Allbest.ru