Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХПІ»

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Розробка і аналіз бюджету грошових коштів»

по дисципліні «Фінанси»

Виконала:

Студентка групи БФ-42А

Овчаренко Тетяна

Перевірив:

Харків 2014



ЗМІСТ

Перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень і термінів

Вступ

1. Науково-методичні основи поточного фінансового планування (бюджетування)

2. Склад і послідовність етапів розробки часткових і синтетичних бюджетів

2.1 Бюджет продаж і комерційний бюджет

2.2 Бюджет виробництва

2.3 Бюджет витрат на основні матеріали

2.4 Бюджет прямих витрат на оплату праці

2.5 Бюджет виробничих накладних витрат

2.6 Розрахунок витрат на виробництво й реалізацію продукції

2.7 Бюджет адміністративних і збутових накладних витрат

2.8 Бюджет руху грошових коштів

2.9 Розрахунок чистого прибутку від операційної діяльності

2.10 Бюджетний баланс

3 Аналіз фінансових показників

3.1 Вертикальний і горизонтальний аналіз статей активу й пасиву балансу

3.2 Аналіз фінансових коефіцієнтів

Висновки

Список джерел інформації

Додатки



СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

Умовні скорочення

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умови застосування
податок на додану вартість	ПДВ	у тексті
акцизний збір	АЗ	у тексті
Гривня	грн.	при цифрах
Копійка	коп.	при цифрах
Рядок	р.	у таблицях
оборотні активи	ОА
поточні зобов'язання	ПЗ
Початок	поч.	у таблицях
Кінець	кін.	у таблицях
Квартал	кв.
Рік	р.
Примітка	прим.
Сторінка	с.



ВСТУП

В умовах побудови ринкової економіки зростає значення ретельно пророблених, збалансованих планів на всіх етапах управління підприємствами, при цьому особлива роль приділяється внутрішньому процесу бюджетування на підприємстві.

Підприємство, що функціонує в умовах ринкової економіки, зобов'язане з необхідною вірогідністю визначати у повному обсязі й у потрібний час потребу у фінансових, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсах, а також джерелах їх одержання(власних, кредитних або кошті інвестора). Фінансові плани встановлюють ті рубежі( норму або розмір прибутку) і ті межі( ліміти витрат), в яких повинна тримати себе компанія в цілому і її структурні підрозділи, щоб бути конкурентоздатними. Будь-які рішення в області маркетингу або виробництва, будь-які антикризові заходи повинні мати чітке фінансове відображення з погляду рентабельності і підтримки ліквідності підприємства. Важливе значення надається вмінню досить точно розрахувати ефективність наявних ресурсів і кінцевий економічний та фінансовий результат.

Отримані результати розрахунків знаходять своє відбиття в довгострокових і стратегічних планах підприємства.

Особливо варто виділити бюджетування як найважливішу сполучну ланку між стратегічним і оперативним управлінням всіма господарськими операціями, спрямовану на координацію економічних процесів підприємства і як наслідок, на підвищення його конкурентоспроможності.

Метою курсової роботи є здійснення фінансового планування на базі складання системи бюджету підприємства.

Завдання курсової роботи є:

- аналіз науково-методичних основ поточного фінансового планування;

- аналіз складання і послідовність етапів розробки синтетичних бюджетів;

- підготовка основних синтетичних документів( звіту про прибуток підприємства, графік руху грошових коштів прогнозного балансу);

- проведення аналізу фінансових показників;

- зробити висновки щодо ефективності роботи підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси управління фінансовими ресурсами підприємства на основі бюджетування грошових коштів.

Предметом дослідження були обрані методи та механізми бюджетування грошових коштів у системі управління підприємством.

Досягнення поставлених завдань здійснюється за допомого наступних методів: синтетичний частковий бюджет актив

- аналітичного (розробка індивідуальних бюджетів та визначення їх взаємозв'язкі);

- графічного (складання графіку уху грошових коштів);

- порівняльного (проведення горизонтального і вертикального аналізу активів і пасивів балансу);

- економіко-математичних методів ( метод коефіцієнтів: розрахунків показникв ліквідності та рентабельності підприємства).



1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПОТОЧНОГО ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ (БЮДЖЕТУВАННЯ)

Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства. 

Оперативне фінансове планування необхідне підприємству для контролю за фактичним надходженням коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану.

Більшість підприємств вдається до спрощеної системи оперативного фінансового планування, коли складається лише окремі його елементи - платіжний календар та касовий план.

Головною формою такого фінансового завдання є бюджет (кошторис).

Бюджет - це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місцях (і менших періодах), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства. 

Підприємство самостійно вибирає види та структуру бюджетів. Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді.

Зведений (консолідований бюджет включає: операційний і фінансовий бюджет. До операційного бюджету входять: бюджет продажу, бюджет виробництва, бюджет витрат, бюджет фінансових результатів.

До фінансового бюджету включаються: бюджет грошових коштів, бюджет капітальних інвестицій, прогнозний бухгалтерський баланс.

Бюджет є інструментом як планування, так і контролю. На початку періоду діяльності бюджет - це план або норматив; в кінці періоду діяльності він слугує засобом контролю, за допомогою якого фінансові менеджери можуть оцінити ефективність діяльності і прийняти управлінські рішення щодо вдосконалення діяльності підприємства в майбутньому.

Розробка бюджетів на підприємстві характеризується терміном “бюджетування” і спрямована на вирішення двох основних завдань:

1) визначення обсягу і видатків, що пов'язані з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства;

2) забезпечення покриття цих видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.

Процес бюджетування на підприємстві включає складання оперативного, фінансового, зведеного бюджеті, управління і контроль за виконанням бюджетних показників. Бюджети, що застосовуються в системі фінансового планування класифікується за рядом ознак ( Рис 1.1)

Рис 1.1 Класифікація бюджетів

Бюджетування включає вибір видів і структури бюджету.

Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих один з одним бюджетів, що відбивають очікування керівництва щодо продаж, витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді.

Консолідований бюджет - це скоординований за всіма підрозділами і функціями план діяльності підприємства загалом, що об'єднує блоки окремих бюджетів і характеризує інформаційний потік для прийняття і контролю управлінських рішень в області фінансового планування. 

Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини:

· Операційний бюджет (operating budget).

· Фінансовий бюджет (financial budget).

Операційний (поточний, періодичний, оперативний) бюджет - це система бюджетів, що характеризує доходи і витрати за операціями або окремими функціями підприємства. 

Операційний бюджет включає:

· Бюджет продаж (sales budget).

· Бюджет виробництва (production budget).

· Бюджет витрат (єдиний, або за видами витрат: закупівлі і використання матеріальних витрат, трудових, загальновиробничих, адміністративних та витрат на збут).

· Бюджетний звіт про прибутки і збитки.

Фінансовий бюджет - це план, в якому відображаються обсяг і структура грошових коштів та їх використання. Фінансовий бюджет включає: 

· бюджет грошових коштів; 

· бюджет капітальних інвестицій; 

· прогнозний бухгалтерський баланс. 

Фінансовий бюджет складається на базі інформації бюджетного звіту про прибутки і збитки.

Бюджет не має стандартизованих форм. Найбільш широко використовується структура зведеного (консолідованого) бюджету з виділенням оперативного і фінансового бюджетів.

Структура зведеного бюджету подана на рис. 1.2.

Рис 1.2 Структура зведеного бюджету підприємства.



2. СКЛАД І ПОСЛІДОВНІСТЬ ЕТАПІВ РОЗРОБКИ ЧАСТКОВИХ І СИНТЕТИЧНИХ БЮДЖЕТІВ

2.1 Бюджет продаж і комерційний бюджет

Цей бюджет розробляється на основі прогнозу продаж, цін на продукцію підприємства і коефіцієнтів інкасації.

Бюджет продаж поєднує інформацію про обсяги реалізації, ціни й, відповідно, про валові доходи від операційної діяльності. Він є відправною точкою всього процесу бюджетування і найбільш спірним моментом. Термін «план продаж» необхідно відрізняти від терміна «прогноз продаж». Останній термін відображає оцінку, пророкування, що згодом може стати, а може й не стати бюджетом продаж. Прогноз перетворюється в бюджет продаж, якщо допускається його реальність. Прогнози, що застосовуються в бюджетній системі, мають уточнюватися в міру актуалізації планів і появи нової інформації

Для підприємств, що працюють у ринкових умовах, такі показники, як ціна й обсяг продаж, мають вирішальне значення. Показник обсягу продаж визначає величину прибутку, необхідну виробничу потужність, потрібні виробничі ресурси.

Загальна схема короткострокового прогнозу обсягу продаж представлена на рис. 2.1.



Рис. 2.1 - Загальна схема короткострокового прогнозу обсягу продаж продукції підприємства

На основі короткострокових прогнозів приймаються тактичні рішення відносно програми маркетингу, маневрування обмеженими ресурсами, завантаженням устаткування тощо.

Складність остаточного розрахунку бюджету продаж викликана тим, що обсяг попиту на продукцію підприємства визначається не тільки виробничими можливостями, але й факторами кон'юнктури ринку:

- діяльністю конкурентів;

- загальним положенням на національному й світовому ринках;

- політикою ціноутворення;

- сезонними коливаннями попиту й поставок;

- обсягом платоспроможного попиту;

- результативністю реклами;

- якістю продукції тощо.

Розрахунок бюджету продаж представлений в таблиці 2.1.1



Таблиця 2.1.1 - Бюджет продаж

Показник	березень	Квітень	травень	червень	2-й кв.	липень
	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б
1 Обсяг продаж, тис. шт.	16,1	6,9	35	15	23,8	10.2	18,9	8.1	77.7	33.3	17,5	7,5
2 Ціна, грн/шт. (за завданням, пункт 1)	10	20	10	20	10	20	10	20	10	20	10	20
3 Валовий дохід від продаж, тис. грн.	161	138	350	300	238	204	189	162	777	666	175	150
4 Усього дохід, тис. грн.	299	650	442	351	1443	325

З врахуванням прогнозу обсягу продаж відділ маркетингу уточнює програму продаж за окремими видами продукції й одиничні ціни. На цій основі розробляється бюджет продаж і графік надходження грошей від клієнтів. Розрахунок бюджету продаж (комерційного бюджету) у спрощеному варіанті полягає в множенні запланованого обсягу продажів на одиничну ціну кожного товару. При складанні графіка надходження грошей від клієнтів ураховуються форми й умови розрахунків за продану продукцію, а також коефіцієнти інкасації грошей, що зазначені в завданні на виконання курсової роботи.

У загальному випадку коефіцієнт інкасації виражає відсоток очікуваного надходження грошей від продаж поточного місяця стосовно загальної суми валового доходу того періоду, коли відповідно до діючого законодавства продукція була визнана реалізованою.

К_інк=ДДЗ_tЧ100%/ B_t-n, (2.1)

де ДДЗ_t - зміна (зниження) дебіторської заборгованості в поточному місяці;

B_t-n - валовий доход від реалізації продукції в момент часу t-n.

У випадку залучення кредиту над ним необхідний контроль для того, щоб запобігти зайвому збільшенню дебіторської заборгованості, що приводить до зниження припливу коштів. У цьому випадку єдиним способом тримати ситуацію під спостереженням є правильний вибір і застосування системи контролю оплати рахунків до одержання.

Графік надходження грошей від клієнтів представлений в таблиці 2.1.2

Таблиця 2.1.2 - Графік надходження грошей від клієнтів, тис. грн

Показник	березень	квітень	травень	червень	2-й кв.	Дебітори на поч.3-го кв.
1 Дебітори на початок періоду	30	149,6	274,95	224,25	209,95	209,95
2 Погашення дебіторської за-боргованості (60%; 35%; 5%)
2.1 за березень (валовий дохід 299)	179,4	30; 104,65			134,65	14,95
2.2 за квітень (валовий дохід 650)		390	227,5		617,5	32,5
2.3 за травень (валовий дохід 442)			265,2	154,7	419,9	22,1
2.4 за червень (валовий дохід 351)				210,6	210,6	141,05
Усього надходження грошей	179,4	524,65	492,7	365,3	1382,65
3 Дебітори на кінець періоду	149,6	274,95	224,25	209,95	209,95	209,95

2.2 Бюджет виробництва

Бюджет виробництва визначає номенклатуру й обсяг виробництва продукції в бюджетному періоді. Він виходить із бюджету продаж, враховує виробничі потужності, збільшення або зменшення товарних запасів готової продукції на складі, а також можливості й доцільність закупівлі частини продукції на стороні.

Виробничий відділ пристосовує програму виробництва до завдань з обсягу продаж, приймаючи до уваги зміну початкових і кінцевих запасів готової продукції на складі й у незавершеному виробництві. Бюджет виробництва показує, скільки продукції або послуг необхідно виробити, щоб забезпечити запланований обсяг продаж й необхідний рівень запасів.

За умовою завдання залишки незавершеного виробництва залишаються незмінними протягом усього періоду. Тому в розрахунках бюджету виробництва рекомендується використати формулу (2.2).

ТП_i = РП_і +ЗК_і - ЗП_і ,(2.2)

де ТП_i - плановий обсяг виробництва товарної продукції i-го виду в натуральному вимірі;

РП_і - плановий обсяг реалізації продукції в натуральному вимірі;

ЗК_і - кінцеві залишки готової продукції на складі в натуральному вираженні (у штуках);

ЗП_і - початкові залишки готової продукції на складі, штук.

Розробку виробничого бюджету здійснюємо за формою таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Бюджет виробництва, тис. шт.

Показник	березень	квітень	Травень	червень	2-й кв.	липень
	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б
1 Обсяг продажів	16,1	6,9	35	15	23,8	10.2	18,9	8.1	77.7	33.3	17,5	7,5
2 Кінцеві запаси готової продукції	7	3	4,76	2,04	3,78	1,62	15,54	6,66	15,54	6,66	6	1
3 Продаж + кінцеві запаси	23,1	9,9	39,76	17,04	27,56	11,82	34,44	14,76	93,24	39,96	23,5	8,5
4 Початкові запаси	3,2	0,8	7	3	4,76	2,04	3,78	1,62	7	3	15,54	6,66
5 Треба виробити	19,9	9,1	32,76	14,04	22,8	9,78	30,66	13,14	86,24	36,96	7,96	1,84



2.3 Бюджет витрат на основні матеріали

Бюджет витрат на основні матеріали складається із двох частин: розрахунку обсягу закупівель сировини на виробництво продукції (табл. 2.3.1) і графіка погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками (табл. 2.3.2 )

Щоб перейти від програми виробництва продукції до плану закупівель (постачання), спочатку встановимо бажану величину кінцевого складського запасу й визначимо початковий складський запас сировини

Приклад розрахунку бюджету закупівель сировини на виробничу програму наведено у таблиці 2.3.1 додатку А.

Витрати з погашення кредиторської заборгованості постачальникам сировини плануються на основі бюджету закупівель (таблицю 2.3.2).

Таблиця 2.3.2 - Графік погашення кредиторської заборгованості за сировину, тис. грн

Показник	Березень	квітень	травень	Червень	2-й кв.	липень
1 Кредиторська заборгованість на 1.03 (додаток. Б, п. 5)	12,000
2 Погашення заборгованості (50% 50%)
2.1 по закупівлях березня	57,8112	57,8112			57,8112
2.2 по закупівлях квітня		41,748	41,748		83,496
2.3 по закупівлях травня			31,008	31,008	62,016
2.4 по закупівлях червня				37,124	37,124	37,124
Усього	57,8112	99,5592	72,756	68,132	240,4472

2.4 Бюджет прямих витрат на оплату праці

Бюджет прямих витрат на оплату праці складається виходячи із прийнятої на підприємстві системи оплати праці. У бюджетуванні на основі умовних вихідних даних використовується найпростіша відрядно-преміальна система оплати праці основних виробничих робітників

За даними завдання визначаємо трудомісткості виробничої програми обсяг виробництва кожного виду виробу треба помножити на задану норму трудомісткості одиниці продукції. Потім визначаємо витрати на заробітну плату по кожному виду продукції й у цілому за місяць (таблицю 2.4.1 додатка А).

Додатково до бюджету витрат на оплату праці складається графік погашення кредиторської заборгованості по заробітній платі (таблиця 2.4.2).

Таблиця В.2.4.2 - Графік погашення кредиторської заборгованості по заробітній платі, тис. грн.

Показник	березень	квітень	травень	червень	2-й кв.	липень
1 Кредиторська заборгов. на 1.03 (дод. Б, п. 6)	10,200
2 Погашення заборгованості (50% 50%)
2.1 за березень	49,7	49,7			49,7
2.2 за квітень		79,56	79,56		159,12
2.3 за травень			55,392	55,392	110,784
2.4 за червень				74,46	74,46	74,46
Усього виплат на погашення кред. заборгованості	59,9	129,26	134,952	129,852	394,06

2.5 Бюджет виробничих накладних витрат

Бюджет виробничих накладних витрат - це кількісне вираження планів щодо всіх витрат підприємства, не зв'язаних безпосередньо з операційною діяльністю (тобто, крім прямих витрат на матеріали й заробітну плату). Виробничі накладні витрати містять у собі постійну й змінну частини. Постійна частина (амортизація, поточний ремонт і т.д.) планується загальним числом залежно від реальних потреб. Для визначення змінної частини накладних витрат використаний підхід, заснований на величині нормативу змінних витрат стосовно базового показника розподілу змінних витрат. Під нормативом розуміють величину витрат на значення базового показника. Для оцінки величини витрат використаються різні базові показники. У курсовій роботі при розробці бюджету накладних витрат на основі умовних вихідних даних змінну частину загальновиробничих витрат варто визначати пропорційно сумарної трудомісткості виробничої програми, що показана в таблиці 2.5

Таблиця 2.5 -Бюджет виробничих накладних витрат, тис. грн.

Показник	Джерело даних	Березень	квітень	травень	червень	2-й кв.
1Трудомісткість виробн. програми, тис. нормо/год	табл. В.2.4.1, стор. 3	49,7	79,56	55,392	74,46	209,44
2 Змінні накладні витрати при ставці 0,5 грн.	0,5Чр. 1.	24,85	39,78	27,696	37,23	104,72
3Постійні накладні витрати	додаток Б, пункт 7	40	40	40	40	120
4 Усього (р. 2 + р. 3)		64,85	79,78	67,696	77,23	224,72
5 Амортизація	додаток Б, пункт 7	20	20	20	20	60
6 Грошові виплати (р. 4 - р. 5)		44,85	59,78	47,696	57,23	164,706

2.6 Розрахунок витрат на виробництво й реалізацію продукції

Розрахунок виробничих (операційних) витрат необхідний:

1) для розробки плану по прибутку й рентабельності;

2) для виділення тієї суми витрат, що безпосередньо відноситься до обсягу продаж поточного періоду й складання графіка руху грошових коштів;

3) для оцінки вартості товарних запасів на складі на кінець звітного періоду і її відбиття в бюджетному (розрахунковому) балансі.

Спочатку розраховуємо виробничу собівартість одиниці продукції (таблиця 2.6.1).

Таблиця 2.6.1 - Калькуляція виробничої (операційної) собівартості одиниці товару

Показник	Джерело даних	Товар А	Товар Б
		Норма, кг/шт.	Ціна, грн/шт.	Сума, грн	Норма, кг/шт	Ціна, грн/шт	Сума, грн.
1 Витрати на сировину	дод. Б, п.5	0,4	4	1,6	0,6	4	2,4
2 Заробітна плата основних робітників	додат. Б, п.6	1,4	2	2,8	2,4	2	4,8
3 Виробничі витрати, 53,65% від рядка 2*	ставка % за розрахунком нижче			1,5022			2,5752
4 Усього виробнича собівартість				5,9022			9,7752

*Розрахунок ставки погашення виробничих витрат

Ставка погашення =224,72 Ч100/418,88 = 53,65%

Виробнича (операційна) собівартість одиниці продукції складається із трьох компонентів: прямі матеріали, пряма праця й виробничі накладні витрати, розрахунок яких був виконаний відповідно до форми таблиці 2.5. Для включення виробничих накладних витрат в операційну собівартість одиниці продукції вибираємо базу розподілу та розаховуємо ставку їхнього погашення. У даній курсовій роботі як база розподілу виробничих накладних беремо трудомісткість виробничої програми. Розрахунок ставки погашення виробничих накладних витрат здійснюється з використанням формули (2.3).

СП=(НВЧ100%/Т),(2.3)

де СП - ставка погашення виробничих накладних витрат у собівартості одиниці продукції;

НВ - сума накладних витрат за період);

Т - трудомісткість виробничої програми.

Тепер нескладно розрахувати виробничу собівартість залишків готової продукції на складі за формою таблиці 2.6.2

Таблиця 2.6.2 - Виробнича собівартість товарних запасів готової продукції на складі, тис.грн

Товар	Залишки продукції*, тис. шт., з табл. В.2.2., р. 2 і р. 4	Виробнича собівартість, грн/шт. з табл. В.2.6.1	Вартість товарних запасів
	на початок кварталу	на кінець кварталу		на початок кварталу	на кінець кварталу
А	7	15,54	5,9022	41,3154	91,72
Б	3	6,66	9,7752	29,3256	65,1028
Усього	70,641	156,8228

Оскільки початковий і кінцевий запаси готової продукції на складі були заплановані в бюджеті виробництва (таблиця 2.2 ), це вартість товарних запасів визначається множенням їхньої кількості на виробничу собівартість одиниці продукції й ураховується надалі при розробці прогнозного балансу.

Розрахунок операційної собівартості реалізованої продукції здійснюється на основі даних бюджету продаж за формою таблиці 2.6.3

Таблиця В.2.6.3 - Розрахунок виробничої собівартості реалізованої продукції

Показник	березень	квітень	травень	червень	2-й кв.
	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б
1 Обсяг продажів, тис. шт.	16,1	6,9	35	15	23,8	10.2	18,9	8.1	77.7	33.3
2 Собівартість, з табл. В.2.6.1, р. 4	5,9022	9,7752	5,9022	9,7752	5,9022	9,7752	5,9022	9,7752	5,9022	9,7752
3 Витрати на виробництво, тис. грн.	95,025	67,4489	206,577	88,533	140,472	99,707	111,552	79,117	458,6	325,514
4 Усього, тис. грн.	162,4739	295,11	240,149	190,31	725,99



2.7 Бюджет адміністративних і збутових накладних витрат

Бюджет адміністративних і збутових (маркетингових) накладних витрат - це плановий документ, у якому наведені заходи, не зв'язані безпосередньо з виробництвом продукції. До адміністративних витрат відносять витрати на зміст дирекції, відділу кадрів, бухгалтерії, опалення й висвітлення приміщень загальногосподарського призначення, відсотки по кредитах. Більшість управлінських витрат носить постійний характер, змінна частина планується на основі ставки включення витрат. У цьому випадку роль базового показника грає обсяг проданих товарів. Звичайно кожен функціональний підрозділ намагається запланувати максимальну суму коштів у бюджеті. Приклад розрахунку бюджету адміністративних і збутових витрат представлений у таблиці 2.7

Таблиця В.2.7 - Бюджет адміністративних і збутових накладних витрат, тис. грн

Показник	березень	квітень	травень	червень	2-й кв.
	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б
1 Обсяг продажів, тис. шт.	16,1	6,9	35	15	23,8	10,2	18,9	8,1	77,7	33,3
2 Ставка змінних витрат	0,2	0,3	0,2	0,3	0,2	0,3	0,2	0,3	0,2	0,3
3 Сума змінних витрат	3.22	2,07	7	4,5	4,76	3,06	3,78	2,43	15,54	9,99
4 Усього змінних витрат	5,29	11,5	7,82	6,21	25,53
5 Постійні витрати	20	20	20	20	60
6 Усього (р. 4+р. 5)	25,29	31,5	27,82	26,21	85,53
7 Амортизація (додат. Б)	10	10	10	10	30
8 Грошові виплати (р. 6 - р. 7)	15,29	21,5	17,82	16,21	55,53

2.8 Бюджет руху грошових коштів

Бюджет руху грошових коштів є підсумковим і найбільш важливим у всьому процесі бюджетування.

Основним завданням бюджетування грошових коштів є синхронізація надходження й витрат грошових коштів за їх обсягом й у часі.

При складанні бюджету руху грошових коштів здійснюється групування грошових потоків, що формуються на підприємстві, за трьома сферами його діяльності:

1) грошові потоки від операційної (виробничої) діяльності;

2) грошові потоки від інвестиційної діяльності;

3) грошові потоки від фінансової діяльності.

Грошові кошти від операційної діяльності використовуються на закупівлю й формування товарно-матеріальних запасів, виробництво, реалізацію готової продукції, виплату грошей постачальникам, виплату заробітної плати й сплату податків, штрафів тощо. Виробнича діяльність, як правило, є основним джерелом прибутку організації, а позитивні потоки грошових коштів, що виникають у результаті цієї діяльності, можуть використовуватися для розширення виробництва, виплати дивідендів або повернення банківського кредиту, тобто в інших двох похідних сферах.

В інвестиційній сфері зосереджені грошові потоки від придбання й продажу основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів й інших довгострокових фінансових вкладень, надходження й сплати відсотків за позиками тощо. Оскільки підприємства звичайно прагнуть до розширення й модернізації виробничих потужностей, інвестиційна діяльність найчастіше приводить до відтоку грошових коштів.

Джерелами грошових коштів від фінансової діяльності виступають надходження від емісії акцій, кредити отримані, позитивні курсові різниці. Використаються грошові кошти на повернення заборгованості кредиторам, виплату дивідендів тощо. Фінансова діяльність на підприємстві здійснюється з метою збільшення його грошових коштів і служить для фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності.

Всі три розглянуті нами виду діяльності формують єдину суму грошових ресурсів підприємства, нормальне функціонування якого неможливе без постійного переливу грошових потоків з однієї сфери в іншу. Саме існування трьох видів діяльності підприємства спрямоване на забезпечення його працездатності. Навіть прибуткова виробничо-господарська діяльність не завжди може приносити достатню суму грошей для придбання необоротних активів (нерухомості або устаткування) і поповнення оборотних коштів. У графіку руху коштів простежуються взаємозв'язки між основною, інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Графік руху грошових коштів розробляється на основі балансового методу з використанням формули (2.5).

КЗ_ГК=ПЗ_ГК+Н_ГК -В,(2.5)

де КЗ_ГК - кінцевий залишок грошових коштів у балансі;

ПЗ_ГК - початковий залишок грошових коштів;

Н_ГК - надходження грошових коштів;

В - видатки (відтік) грошових коштів.

Надходження грошових коштів від покупців - це основне джерело припливу грошових коштів, хоча й не єдине.

Відтік грошових коштів можна згрупувати за наступними напрямками:

1) оплата рахунків постачальників;

2) видатки на оплату праці основних працівників;

3) виробничі, адміністративні, збутові накладні витрати;

4) фінансування капітальних вкладень у тій частині, що приходиться на поточний період;

5) податок на прибуток, виплата відсотків і дивідендів.

При розрахунку бюджету руху грошових коштів важливо визначити час фактичних надходжень і виплат грошей, а не час виконання господарських операцій.

Відзначимо ряд особливостей складання даного бюджету. По-перше, операційні витрати відображаються в цьому бюджеті без амортизаційних відрахувань, оскільки, як відомо, амортизаційні відрахування не є грошовим потоком. По-друге, у цьому бюджеті треба забезпечити оптимальний залишок грошових коштів, величина якого повинна бути не менше 30 000 грн. Особливістю розрахунків є необхідність узгодження даних бюджету руху грошових коштів з планом по прибутку. Ця необхідність пов'язана з тим, що сума процентних платежів спочатку визначається в бюджеті руху грошових коштів, а після цього підставляється в план з прибутку. У той же час сума податкових платежів оцінюється в плані по прибутку й підставляється в бюджет руху грошових коштів. Тому графік руху грошових коштів представлений в таблиці 2.8

Таблиця В.2.8 - Графік руху грошових коштів, тис. грн.

Показник	Джерело даних	Березень	квітень	травень	червень	2-й кв.
		Д О Х О Д И
1.1 Початковий залишок грошових коштів	Додаток . Б, п.9	30	13,7508	175,4756	318,1066	13,7508
1.2 Надходження грошей від клієнтів	Табл. В.2.1.2	179,4	524,65	492,7	365,3	1382,65
1 Усього доходів	Р. 1.1+Р. 1.2	209,4	538,4008	668,1756	683,4066	1396.4008
		В И Д А Т К И
2.1 Сировина	Табл. В.2.3.2	57,8112	99,5592	72,756	68,132	240,4472
2.2 Заробітна плата	Табл. В.2.4.2	59,9	129,26	134,952	129,852	394,064
2.3 Виробничі накладні витрати	Табл. В.2.5, р. 6	44,85	59,78	47,696	57,23	164,706
2.4 Адміністративні витрати	Табл. В.2.7, р. 7	15,29	21,5	17,82	16,21	55,53
2.5 Податок на прибуток	Табл. В.2.9	17,798	51,536	27,845	21,45	100,831
2.6 Виплата відсотків за кредит	З розрахунку Нижче		1,29
2.7 Дивіденди	Додаток Б, п.10			49		49
2.8 Покупка встаткування	Додаток Б, п.11				143,7	143,7
2 Усього виплат		195,64,92	362,9252	350,069	436,574	1149,5682
3 Сальдо доходів і видатків	р. 1 - р. 2	13,7508	175,4756	318,1066	246,8326	246,8326

Необхідний кредит березня місяця = оптимальний залишок грошових коштів-сальдо доходів і видатків.

Необхідний кредит =30 - 13,7508 = 16,2492 тис. грн.

Виплата відсотків за кредит у квітні місяці.

Відсотки за кредит = 16,2492 Ч 0,08 = 1,29 тис. грн.

2.9 Розрахунок чистого прибутку від операційної діяльності

Наявність прибутку є необхідною умовою здатності підприємства генерувати грошові кошти. У плані з прибутку визначається величина податку на прибуток, що заноситься в бюджет руху грошових коштів, оцінюється сума нерозподіленого прибутку, що показується в бюджетному балансі.

На величину прибутку підприємства впливають обсяги продаж, строки й умови розрахунків з клієнтами, структура виробництва й реалізації продукції. Розрахунок прибутку виконаємо за формою таблиці 2.9.

Таблиця В.2.9 - План з прибутку на 2-й квартал, тис. грн.

Показник	Джерело даних	березень	квітень	травень	червень	2-й кв.
1 Дохід від реалізації	Табл. В.2.1.1	299	650	442	351	1443
2 Витрати на виробництво	Табл. В.2.6.3	162,4739	295,11	240,149	190,31	725,99
3 Адміністративні видатки	Табл.В.2.7, р. 6	25,29	31,5	27,82	26,31	85,53
4 Відсотки за кредит	табл. В.2.8		1,29			1,29
5 Прибуток до податків	Р. (1-2-3-4)	111,2361	322,1	174,031	134,56	630,187
6 Податок на прибуток	Ставка 16 %	17,798	51,536	27,845	21,45	100,831
7 Чистий прибуток	р. 5 - р. 6	93,4381	270,564	146,186	112,606	529,356



Нерозподілений прибуток за кв. (р. 1.3 пасиву балансу)=Чистий прибуток - Дивіденди.

Нерозподілений прибуток=529,356 - 49,000= 480,356 тис. грн.

План з прибутку розробляється на основі операційних бюджетів. Інформація про доходи беремо з бюджету продажі. Сума виплат відсотків за кредит визначаємо на основі графіка руху грошових коштів, у якому, можливо, виявиться потреба взяти банківську позичку, і тоді величина чистого прибутку зменшиться.

На величину чистого прибутку впливають умови оподаткування прибутку, діюча ставка податку на прибуток становить 16%.

Нерозподілений прибуток (реінвестиції) розраховується за формулою:

НП=ЧП-D,(2.4)

де ЧП - чистий прибуток; D - дивідендні виплати.

2.10 Бюджетний баланс

Завершальним кроком у процесі розробки зведеного бюджету є складання бюджетного балансу, що характеризує зміни у фінансовому і майновому становищі підприємства за умови виконання запланованих у попередніх бюджетах господарських і фінансових операцій.

Порівняння балансових показників за рядом послідовних звітних дат дозволяє визначити зміни у вартості майна, його структурі, в обсягах і співвідношеннях джерел фінансування.

Бюджетний баланс розробляється по укрупненій номенклатурі статей бухгалтерського балансу. Прогнозний баланс дозволяє оцінити:

- показники ефективності використання оборотних коштів;

- приріст потреби в оборотних коштах або їхнє вивільнення;

- рентабельність інвестованих капіталів;

- фінансові коефіцієнти.

У бюджетному балансі основні засоби показуються за їх залишковою вартістю з врахуванням їх введення в дію й вибуття за формулою (2.6).

ОФ_зал=ОФ_перв - АМ + Введ - Виб,(2.6)

де ОФ_зал- залишкова вартість основних фондів (за винятком зносу);

ОФ_перв- первісна (початкова) вартість основних фондів

АМ - сума зносу, нарахованих амортизаційних відрахувань;

Введ - вартість введених за поточний період основних фондів;

Виб - вартість вибулих за поточний період основних фондів.

Взаємозв'язок балансу й плану з прибутку відображає приріст грошових коштів за рахунок нерозподіленого прибутку, отриманого у звітному періоді.

Взаємозв'язок бюджету руху грошових коштів з бюджетним балансом забезпечується за величиною залишку грошових коштів.

БЮДЖЕТНИЙ БАЛАНС, тис. грн.

Показник	Джерело даних	Початок кварталу	Кінець кварталу
	А К Т И В
1 Основні засоби		650,7	704,4
2 Оборотні кошти	Р. (2.1+2.2+2.3+2.4)	242,603	615,3206
2.1 Товарні запаси сировини	Табл. В.2.3.1, прим.	8,6112	1,7152
2.2 -//- готової продукції	Табл. В.2.6.2, усього	70,641	156,8228
2.3 Дебіторська заборгованість	Табл. В.2.1.2	149,6	209,95
2.4 Грошові кошти	Табл. В.2.8	13,7508	246,8326
Усього активи	(р. 1+р. 2)	893,303	1319,7206
	П А С И В
1 Власні кошти	Р. (1.1+1.2+1.3)	769,5426	1208,1366
1.1 Статутний фонд		500	500
1.2 Нерозподілений прибуток попередніх періодів		269,5426	708,1366
1.3 Нерозподілений прибуток поточного періоду	Табл. В.2.9, прим.		480,356
2 Короткостроковий кредит	Табл. 2.8, прим.	16,2492
3 Кредиторська заборгованість	р. 3.1+р. 3.2	107,5112	111,584
3.1 за матеріали	Табл. В.2.3.2	57,8112	37,124
3.2 по заробітній платі	Табл. В.2.4.2	49,7	74,46
Усього пасиви	р. 1 + р. 2 + р. 3	893,303	1319,7206



3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ

3.1 Вертикальний і горизонтальний аналіз статей активу й пасиву балансу

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства здійснюється за обмеженим колом показників, тому що в задачі даної курсової роботи не входить освоєння методики розгорнутого фінансового аналізу.

Джерелами інформації для виконання фінансового аналізу є бюджетний баланс, план з прибутку, звіт про рух грошових коштів.

Вихідним етапом аналізу є порівняння підсумку балансу на початок і на кінець аналізованого періоду.

Вертикальний (структурний) аналіз характеризує внесок кожної позиції фінансової звітності в підсумкові показники. Він необхідний, зокрема, для виявлення змін у структурі джерел грошових коштів підприємства і їхньому використанні.

Горизонтальний (динамічний, у часі) аналіз є наступним етапом фінансового аналізу. На цьому етапі визначають абсолютну й відносну зміну показників балансу за аналізований період.

Розпочнемо аналіз з I і II розділів активу балансу. Активи підприємства і їхня структура вивчаються як з огляду їх участі у процесі виробництві, так і з позицій оцінки їхньої ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і витрат, грошових коштів. При цьому уточнюємо склад найбільш ліквідних активів підприємства: грошових коштів на рахунках і в касі підприємства. В першу чергу звертаємо увагу на ті статті, які свідчать про недоліки й незадовільну роботу підприємства. Особливу увагу приділяємо розрахункам з дебіторами й кредиторами, не погашеним у строк зобов'язанням, векселям виданим і отриманим, збиткам минулих і поточних періодів.

Зміна структури активів на користь збільшення частки оборотних коштів може вказувати:

- на формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню обороту оборотних коштів підприємства;

- на відволікання частини активів на кредитування клієнтів і інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних коштів з виробничого циклу;

- на скорочення виробничої бази.

Вертикальний, тобто структурний аналіз активів виявляє:

- співвідношення необоротних і оборотних активів;

- статті балансу, що зростають випереджальними темпами, і як це позначається на структурі балансу;

- яка частка активів заморожена на той чи інший строк у товарних запасах і дебіторській заборгованості.

Аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз) дозволяє порівняти кожну позицію фінансової звітності за ряд послідовних періодів і визначити тренд, тобто основну тенденцію зміни показника, очищену від випадкових впливів.

Горизонтальний і вертикальний аналіз структури активів бюджетного балансу варто виконати за формою таблиці 3.1.

Таблиця 3.2 - Структура активів бюджетного балансу

Показник	На початок кв.	На кінець кв.	Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1 Основні засоби	650,7	72,8	704,4	53,4	53,7	12,6
2 Оборотні кошти	242,603	27,2	615,3206	46,6	372,7	87,4
2.1 Товарні запаси	79,3	8,9	158,5	12	79,2	18,6
2.2 Дебіторська заборгованість	149,6	16,7	209,95	16	60,35	14,2
2.3 Грошові кошти	13,7508	1,5	246,8326	18,8	233,08	54,7
Баланс	893,303	100	1319,7206	100	426,4	100

Після зробленого аналізу балансу на початок та кінець періоду ми бачимо, що відбулось його зростання - це говорить про збільшення господарських операцій та покращення його сплато-спроможності. Зробивши горизонтальний аналіз ми бачимо, що вони збільшились. Збільшення оборотних коштів було зумовлено збільшенням грошових коштів. Отже, на рахунки підприємництва поступила деяка кількість грошей. Також ми бачимо зростання дебіторської заборгованості та збільшення товарних запасів, тобто можна передбачити, що підприємництво зробила поставку товарів з предоплатою.

При проведенні вертикального аналізу,ми бачимо,що на початку періоду найбільшу частину бюджету складали основні засоби. Проте, наприкінці звітного періоду, після збільшення оборотних фондів,частка основних засобів у балансі зменшилась, разом з тим відбулось збільшення частки оборотних коштів. Це зумовлено подіями про які сказано вище.

Структуру пасивів балансу слід аналізувати на основі допоміжної таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Структура пасивів прогнозного балансу

Показник	На початок кв.	На кінець кв.	Відхилення
	тис. грн	%	тис. грн.	%	тис. грн	% до поч. кв.
1 Власні кошти, ВК	769,5426	86,1	1208,1366	91,5	438,6	102,9
1.1 Статутний фонд	500	56	500	3,9
1.2 Нерозподілений прибуток	269,5426	30,2	708,1366	53,7	438,6	102,9
2 Поточні зобов'язання	107,5112	12	111,584	8,5	4,1	1
2.1 Кредити банку	16,2492	1,8			16,2492	3,8
2.2 Кредиторська заборгованість за матеріали	57,8112	6,5	37,124	2,8	20,7	4,9
2.3 Кредиторська заборгованість по заробітній платі тощо	49,7	5,6	74,46	5,6	24,8	5,8
Баланс	893,303	100,0	1319,7206	100,0	426,4	100,0



Зробивши горизонтальне порівняння показників на початок та кінець періоду, ми бачимо велике збільшення нерозподіленого прибутку(з 269,5426 до 708,1366тис. грн), який був знов інвестований у виробництво. За рахунок цього відбулось збільшення власних коштів на 438,6 тис. грн. Відбулось збільшення поточних зобов'язань, що говорить про не платоспроможність підприємництва, про те, що його діяльність не дуже ефективна..

Вертикальний аналіз дає змогу побачити, що найбільшу частку в балансі на початку періоду займали власні кошти (86,1%), проте, завдяки збільшенню нерозподіленого прибутку їх частка в балансі на кінець періоду зросла до 91,5%.

Таблиця 5.1 - Аналіз ліквідності балансу

Активи	поч. кв.	кін. кв.	Пасиви	поч. кв.	кін. кв.
1	2	3	4	5	6
А 1 - найбільш ліквідні активи			П 1- найбільш термінові пасиви
Грошові кошти	13,7508	246,8326	Короткострокові кредити	16,2492
Векселі отримані			Векселі видані
Разом по А1	13,7508	246,8326	Разом по П1	16,2492
А 2 - активи, що швидко реалізуються			П 2-короткострокові пасиви
Дебіторська заборгованість	149,6	209,95	Кредиторська заборгованість	107,5112	111,584
Інші оборотні активи			Інші поточні зобов'язання
Разом по А2	149,6	209,95	Разом по П2	107,5112	111,584
А 3 - активи, що повільно реалізуються			П 3 - довгострокові пасиви
Товарні запаси	79,3	158,5	Довгострокові зобов'язання
Витрати майбутніх періодів			Доходи майбутніх періодів
Разом по А3	79,3	158,5	Разом по П3
А 4 - активи, що важко реалізуються			П 4-постійні пасиви
Необоротні активи	650,7	704,4	Власний капітал	769,5426	1208,1366
Разом по А4	650,7	704,4	Разом по П4	769,5426	1208,1366
БАЛАНС	893,303	1319,7206	БАЛАНС	893,303	1319,7206

У даному балансі А1?П1-це говорить про те, що підприємництво має можливість негайного погашення зобов'язань наявними грошовими коштами;А2?П2-це говорить про те,що підприємство здатне відповідати за поточними зобов'язаннями; А3?П3-це говорить про те,що ліквідність підприємництва буде зростати за рахунок майбутніх надходжень і платежів;А4?П4-це говорить про те,що підприємництво має замало власних оборотних коштів.

3.2 Аналіз фінансових коефіцієнтів

Аналіз коефіцієнтів ліквідності (платоспроможності).

Під платоспроможністю підприємства розуміють його здатність і готовність погасити короткострокову заборгованість наявними в його розпорядженні грошовими коштами.

Показники платоспроможності показують, яку частину поточної заборгованості здатне погасити підприємство за рахунок тих чи інших елементів оборотних активів і якою мірою загальна величина оборотних активів перевищує поточну заборгованість. У цілому питання ставиться так: якщо всі кредитори стануть одночасно вимагати від підприємства погашення боргів, чи здатне воно погасити свої зобов'язання і при цьому зберегти засоби для продовження своєї господарської діяльності. Тут мова йде тільки про короткострокову заборгованість, оскільки довгострокова заборгованість не може бути затребувана до настання терміну її погашення.

Що стосується поточної платоспроможності, то вона оцінюється позитивною величиною робочого капіталу Р_к (Working capital), що визначається за формулою (3.3):



Р_к= ОА - ПЗ,(3.1)

де ОА, ПЗ - оборотні активи і поточні зобов'язання відповідно.

Отже, робочий капітал є тією частиною джерел власних грошових коштів і довгострокових зобов'язань, що фінансує оборотні активи.

При цьому як надлишок, так і нестача власного оборотного капіталу можуть бути негативними явищами. Оптимальний розмір Р_к залежить від галузі діяльності, обсягу реалізації продукції та інших факторів. При незадовільному значенні Рк доцільно проаналізувати суттєві фактори, що на нього впливають. Методично правильне визначення величини власного оборотного капіталу Р_к є найбільш складним питанням в аналізі й оцінці структури оборотних коштів.

Значення цього питання підсилюється ще й тим, що власний оборотний капітал - дуже важливий показник фінансового стану підприємства. Справа не тільки в тім, що від його величини залежать деякі коефіцієнти фінансової стабільності і платоспроможності підприємства, але й у самому змісті цього показника.

Яку частину оборотних активів покривати власними джерелами грошових коштів, а яку можна і навіть треба покривати позиковими коштами, - кожне підприємство вирішує індивідуально, виходячи з конкретної ситуації.

Головною ознакою неплатоспроможності підприємства є неплатежі. Про це, крім даних балансу, можуть свідчити оперативні відомості про затримки виплат заробітної плати, платежів у бюджет, оплати розрахункових документів.

Існує два способи перевірки платоспроможності підприємства:

- розрахунок коефіцієнтів забезпеченості власними оборотними коштами, маневреності робочого капіталу (Inventory to Net working capital) і ліквідності (Liquidity ratios);

- складання бюджету грошових потоків (cash flow).

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами визначають як частку від ділення чистого робочого капіталу на суму оборотних коштів (3.2).

К_ВК=( ВК-НА)/ ОА,(3.2)

де ВК - джерела власних коштів;

НА - необоротні активи;

ОА - оборотні (поточні) активи.

Відповідно до офіційних методик, значення К_ВК має бути вищим 0,1, проте його конкретна величина залежить від галузевої приналежності.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу - дуже важливий аналітичний коефіцієнт, що показує долю товарно-матеріальних запасів у загальній сумі робочого капіталу. Нормальним вважається його значення в межах більше 0,4-0,6. Коефіцієнт маневреності робочого капіталу, (М_к), визначається за формулою (3.3):

М_к=ТМЗ / Р_к,(3.3)

де ТМЗ - товарно-матеріальні запаси;

Р_к - робочий капітал.

Рекомендоване значення коефіцієнта маневреності робочого капіталу залежить від політики підприємства і специфіки галузі.

Коефіцієнти ліквідності.

Ліквідність - це можливість конвертувати активи в грошові кошти без істотного зниження їх вартості.

Визначають три основних показники ліквідності:

- коефіцієнт поточної ліквідності, Current Ratio, (його ще називають загальним коефіцієнтом покриття), К_{пот_лікв},

- коефіцієнт проміжної (швидкої) ліквідності, К_{пром_лікв.}, Quick Ratio, (або проміжний коефіцієнт покриття);

- коефіцієнт абсолютної ліквідності, К_{абс.лікв}, Aside-Test Ratio, (або «кислотного тесту»).

Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) дорівнює частці від ділення оборотних активів на поточні зобов'язання (поточні пасиви). Він показує ступінь покриття поточних зобов'язань оборотними активами, які можуть бути конвертовані у грошові кошти в найближчому майбутньому. Коефіцієнт поточної ліквідності (К_п) показує також, у скільки разів можуть бути знижені ціни на поточні активи підприємства при їхньому продажі у випадку банкрутства.

,(3.4)

де ОА - поточні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання.

К_{пот_лікв} показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів приходиться на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення К_{пот_лікв} дорівнює одиниці. При К_{пот_лікв}<1 промислове підприємство має схильність до банкрутства. Значення К_{пот_лікв} у межах від 1 до 1,5 свідчить про те, що підприємство може вчасно погасити свої поточні зобов'язання. Рекомендоване більшістю вчених і практиків значення К_{пот_лікв} знаходиться в межах від 1,5 до 3,0. Це пояснюється можливістю уцінки елементів оборотних коштів підприємства при їхній реалізації, а також необхідністю забезпечення достатніх обсягів оборотних коштів для продовження подальшої виробничо-господарської діяльності.

Найчастіше банки вважають достатньою умовою для видачі кредиту значення К_{пот_лікв} ?2.

Необхідність розрахунку коефіцієнта термінової (проміжної) ліквідності викликана неоднаковою ліквідністю різних елементів оборотних коштів. Якщо грошові кошти є безпосереднім джерелом погашення поточних зобов'язань, то запаси - тільки після їхньої реалізації, для чого ще треба знайти покупця. На Заході до високоліквідних (монетарних) активів відносять не тільки грошові кошти, але й короткострокові цінні папери, і чисту (тобто очищену від безнадійних боргів) дебіторську заборгованість.

К_{пром_лікв}=(ОА-ТМЗ)/ПЗ,або (3.5)

де ТМЗ - товарно-матеріальні запаси;

ГК- грошові кошти.

Прийнято вважати, що нормальний рівень коефіцієнта проміжної ліквідності має перебувати в діапазоні 0,7-0,8.

В умовах кризи неплатежів в економіці України розрахунок коефіцієнта проміжної ліквідності повинен супроводжуватися докладним аналізом платоспроможності покупців. У випадку, якщо виявиться, що значна частина дебіторської заборгованості прострочена або безнадійна, то її просто треба виключити із суми ліквідних активів і не брати до уваги при визначенні коефіцієнтів ліквідності. З огляду на це запаси інколи можуть виявитися більше ліквідними, ніж дебіторська заборгованість, за умови, що у складі запасів нема матеріальних цінностей, що важко реалізуються. У протилежному випадку оборотні активи треба зменшувати на величину важко реалізованих матеріальних цінностей. Оцінка простроченої або безнадійної дебіторської заборгованості базується на класифікації дебіторів за термінами заборгованості, за їх фінансовим станом і платоспроможністю.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокової заборгованості може бути покрита найбільш ліквідними оборотними активами (активами в монетарній формі) - грошовими коштами й короткостроковими фінансовими вкладеннями.

К_а.л=ГК/ ПЗ,(3.6)

де ГК - кошти і їх еквіваленти.

Вважають, що нормальний рівень коефіцієнта абсолютної ліквідності має знаходитися в межах 0,1 - 0,2.

Показники ділової активності (ефективності використання оборотних коштів).

Ефективність використання оборотних коштів характеризують дві групи показників:

1) коефіцієнт оборотності оборотних коштів (КО);

2) середня тривалість одного обороту в днях (Т).

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, КО (Current Assets Turnover) визначається як відношення чистого валового доходу від реалізації продукції (без податку на додану вартість і акцизного збору) (ф. 2) до суми оборотних активів підприємства (ф. 1).

КО_ОК=ВД / ДОК,(3.7)

де ВД - чистий валовий дохід без ПДВ і АЗ;

ДОК - середні за аналізований період залишки оборотних коштів.

Раціональне значення показника оборотності оборотних коштів залежить від галузевої приналежності підприємства, відображаючи особливості процесу виробництва й реалізації продукції. У всякому разі, по визначенню, коефіцієнт оборотності оборотних коштів має бути більшим за одиницю.

Тривалість одного обороту, Те, (Average Current Assets Collection Period) обернено пропорційна коефіцієнту оборотності й визначається за формулою (5.7):

,(3.7)

де Д - кількість днів у календарному періоді.

У випадку уповільнення обороту треба з'ясувати, на якій стадії обігу відбувається уповільнення (заморожування) оборотних коштів. Для цього варто визначити коефіцієнти оборотності й періоду обороту по окремих елементах оборотних коштів: товарно-матеріальним запасам, дебіторській заборгованості.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, КО_{деб_заб}, (Receivables Turnover) визначається як частка від ділення чистої виручки від реалізації продукції на середні за календарний період залишки дебіторської заборгованості.

К_{деб_заб}=ВД/Деб_Заб.(3.9)

Період обороту дебіторської заборгованості:

Т_{деб_заб}= Д/ КО_{деб_заб}.(3.10)

Дуже важливими показниками є період оборотності й коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Ці коефіцієнти доповнюють попередні. Для розрахунку коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості необхідно розділити собівартість реалізованої продукції на середню за період суму кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками сировини й матеріалів. Цей коефіцієнт показує, скільки оборотів необхідно зробити фірмі для оплати наявної заборгованості. Для аналізу оборотності кредиторської заборгованості, так само як і для аналізу дебіторської, використовують показник періоду обороту кредиторської заборгованості.