Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

УДК 336.22

Проблеми формування та удосконалення

податкового механізму

в Азербайджанській Республіці

08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Аждаров Тахмасіб Гусейн огли

Київ 2002

АНОТАЦІЯ

Аждаров Тахмасіб Гусейн огли. Проблеми формування та удосконалення податкового механізму в Азербайджанській Республіці - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук із спеціальності 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і методологічних основ оподаткування в умовах ринкової економіки. Викладено сутність податків, їх види, функції та принципи оподаткування. Розкрито етапи розвитку податкової системи в Азербайджані. Розглянуто вплив податкового механізму в Азербайджані на розвиток підприємництва, розширення зовнішньоекономічних зв'язків і вкладення іноземних інвестицій. При цьому податковий механізм визначено як сукупність організаційно-правових норм і методів одержання податків з урахуванням взаємодії всіх суб'єктів відповідної частини процесу оподаткування.

Запропоновано оригінальну класифікаційну структуру податків, сформульовано принципи податкового механізму незалежної держави в умовах ринкової економіки.

Проаналізовано вплив прийнятого в Азербайджані Податкового кодексу на діяльність юридичних і фізичних осіб, визначено шляхи стабілізації та поліпшення податкових надходжень, удосконалення податкового механізму з метою розвитку галузей виробництва і підприємництва. Сформульовано найважливіші завдання щодо запобігання ухиленням від сплати податків, посилення відповідальності платників податків і податкової служби, підготовки кадрів, впровадження комп'ютерних систем, створення “податкової поліції”, запропонована методика прогнозування податкових надходжень.

Ключові слова: податки, податкова система, податковий механізм, фінанси, бюджет.

АННОТАЦИЯ

Аждаров Тахмасиб Гусейн оглы. Проблемы формирования и совершенствования налогового механизма в Азербайджанской Республике - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 2002.

В диссертации исследованы теоретические и методологические основы налогообложения в условиях рыночной экономики, излагается сущность налогов, их виды и функции, принципы налогообложения. Раскрыты этапы развития налоговой системы в Азербайджане.

Рассмотрено воздействие налогового механизма в Азербайджане на развитие предпринимательства, расширение внешнеэкономических связей и вложение иностранных инвестиций. При этом налоговый механизм определен как совокупность организационно-правовых норм и методов получения налогов с учетом взаимодействия всех субъектов соответствующей части процесса налогообложения.

Государство, основываясь на налоговом кодексе, придает юридическую форму налоговому механизму и регулирует его.

В диссертации предложена оригинальная классификационная структура налогов, сформулированы принципы налогового механизма независимого государства в условиях рыночной экономики.

Раскрыты роль и значение малого и среднего предпринимательства в удовлетворении потребностей страны, тенденции воздействия совместных предприятий и предприятий с иностранными инвестициями на экономику, а также влияние налогового механизма на развитие предпринимательства. В качестве эффективного стимулирующего фактора обосновано использование инвестиционного налогового кредита и механизма перехода на упрощенную форму налогообложения.

Проанализированы современные тенденции развития внешнеэкономических связей, указывается роль и значение нефтяных контрактов, заключенных с иностранными нефтяными компаниями, в будущем развитии промышленности и раскрывается влияние налогового механизма на развитие внешнеэкономических связей.

Проведен анализ воздействия принятого в Азербайджане налогового кодекса на деятельность юридических и физических лиц. Определено, что недостатки налогового механизма в целом и его отдельных элементов в значительной мере являются результатом некомплексного и несистемного их осмысления в теоретическом и организационно-методологическом плане. Налоговую политику и налоговый механизм в республике лишь тогда можно считать эффективными, когда они будут характеризоваться относительной стабильностью, а главное предсказуемостью как в законодательном плане, так и в плане взаимодействия всех звеньев налогового механизма. Только при таких условиях экономические субъекты смогут планировать свою деятельность и прогнозировать свое развитие.

Определены пути стабилизации и улучшения налоговых поступлений, совершенствования налогового механизма в развитии отраслей производства и предпринимательства. Сформулированы важнейшие задачи по предотвращению уклонения от налогов, усилению ответственности налогоплательщиков и налоговой службы, подготовке кадров, внедрению компьютерных систем, созданию органа “налоговой полиции”, предложена методика прогнозирования налоговых поступлений.

Ключевые слова: налоги, налоговая система, налоговый механизм, финансы, бюджет.

ANNOTATION

Ajdarov T.H. The problem of formation and perfection of taxation mechanism in Azerbaijan Republic. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the doctor of economic sciences on a specialty 08.04.01 - finance, money circulation and credit. - Institute for economic forecasting of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation investigates the theoretical and methodological bases of the taxation in conditions of market economy, the essence of the taxes, their kinds and functions, principles of the taxation are stated. The stages of development of the tax system in Azerbaijan are uncovered. The influence of the tax mechanism in Azerbaijan on development of business, extension of foreign economic relations and the foreign investments are considered. Thus the tax mechanism is determined as a population of the organizational and legal methods of deriving of the taxes with allowance of interaction of all subjects of an appropriate part of the taxation process. The state, being based on the tax code, adds the legal form to the tax mechanism and adjusts it.

In the thesis the original classification pattern of the taxes is offered, the principles of the tax mechanism of the independent state in conditions of market economy are formulated.

The analysis of effect of the tax code, accepted in Azerbaijan, on activity of legal and natural persons is conducted, the paths of stabilization and improving of tax receipts, perfecting of the tax mechanism in development of branches of production and business are determined. The major problems on prevention of evasion from the taxes, amplification of the responsibility of the tax bearers and tax service, training of personnel, introduction of computer systems, creation of “tax police” organ are formulated, the method of the forecasting of tax receipts is offered.

Keywords: taxes, tax system, tax mechanism, finance, budget.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіки НАН Азербайджану.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук Барановський Олександр Іванович,иІнститут економічного прогнозування НАН України, провідний науковий співробітник відділу бюджетного і фінансового прогнозування;

доктор економічних наук, професор Білик Марія Дмитрівна, Київський національний економічний університет, професор кафедри фінансів підприємств і страхової справи;

доктор економічних наук Вишневський Валентин Павлович Інститут економіки промисловості НАН України, завідувач сектору проблем фінансово-бюджетної політики.

Провідна установа Інститут економіки НАН України, відділ фінансово-кредитного регулювання (м. Київ).

Захист відбудеться 26 червня 2002 року о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий 25 травня 2002 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.І. Левчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В Азербайджанській Республіці вже створено політичні й економічні передумови для розвитку підприємництва, здійснення структурних перетворень у промисловості й сільському господарстві, залучення в економіку іноземних інвестицій, відродження національної економіки і підвищення життєвого рівня населення. У той же час ефективна податкова політика може значним чином впливати на розвиток виробництва в республіці, поліпшення його динаміки й удосконалення структури, зростання зовнішньої торгівлі, розширення ввезення і впровадження нової техніки і сучасних наукоємних технологій, а також на інші соціально-економічні процеси.

Актуальність теми. Вищенаведене вимагає уважного вивчення існуючих в республіці податкової системи, податкової політики і податкового механізму. Не менш важливим є визначення шляхів формування й удосконалення цього механізму в умовах ринкової економіки. Багато питань, пов'язаних з вивченням даної проблеми, не знайшли свого відображення в економічній літературі, оскільки Азербайджан, як і всі інші союзні республіки, майже 70 років перебував у складі колишнього СРСР, і дослідження податкового механізму вченими-економістами здійснювалося досить однобічно. При цьому в світовій науці такі вчені, як А.Вагнер, Д.Кейнс, О.Мірабо, У.Петті, Д.Рікардо, Ж.Сісмонді, А.Сміт, М.Фрідман, Ф.Юсті та інші, у своїх наукових працях розглядали цю проблематику на макроекономічному рівні і внесли чимало корисних суджень.

Після набуття в 1991 році суверенітету вчені-економісти Азербайджану, як і інших незалежних держав, стали вивчати досвід розвинутих передових країн у перебудові економіки. Різнобічні теоретичні й практичні аспекти вивчення проблеми податкового механізму висвітлили у своїх дослідженнях вчені-економісти: О.Бачурін, Л.Баранова, М.Богачевський, В.Горєлова, І.Горський, О.Медведєв, М.Дмитрієв, Л.Дуканич, Г.Рабинович, Р.Рябова, Г.Солюс, О.Уразова, В.Федосов, Д.Черник, С.Штарьов, Т.Юткіна та інші.

В Азербайджані також низка учених-економістів: С.Агаєв, А.Алірзаєв, Д.Багіров, Т.Велієв, М.Гасанли, С.Мамедов, М.Мейбуллаєв, Р.Рзаєв, А.Шекералієв - розглядали у своїх наукових працях окремі питання, пов'язані з темою даного дослідження. В даних дослідженнях не враховувалися регіональні та інші специфічні особливості конкретної незалежної держави з перехідною економікою разом з комплексом проблем формування й удосконалення податкового механізму. Крім того, саме через відсутність комплексного підходу до аналізу податкової політики, що здійснюється державою, і податкової системи їхні ефективність і недоліки не досліджені.

Це і визначило необхідність комплексного дослідження проблем формування й удосконалення податкового механізму в республіці в умовах становлення ринкових відносин і спонукало автора до вибору саме цієї теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Роботу виконано в рамках теми наукових досліджень “Шляхи економічних реформ в Азербайджані” Інституту економіки НАН Азербайджану, відкритої в лютому 1997 року, а також дослідницьких проблемних тем Міністерства податків Азербайджану.

Автор брав участь у розробці державної програми “Єдина програма розвитку промисловості Азербайджану в 2000-2004 роках” (розділи і параграфи, присвячені оподаткуванню). Все це знайшло своє відображення у відповідних наукових статтях, доповідях і пропозиціях автора в 1997-2001 роках.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розкритті проблем, а також у розробці теоретичних і методологічних основ формування й удосконалення податкового механізму в Азербайджанській Республіці.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження необхідно було вирішити такі основні завдання:

розглянути сутність оподаткування в умовах ринкової економіки, його теоретичні основи, функції та види податків, принципи оподаткування й етапи розвитку податкової системи в Азербайджані;

визначити зміст поняття “податковий механізм” на сучасному етапі формування ринкової економіки;

на основі узагальнення існуючих класифікаційних підходів до формування податкової системи запропонувати оригінальну класифікацію податків;

проаналізувати чинний Податковий кодекс Азербайджанської Республіки й обґрунтувати необхідність його поліпшення;

проаналізувати обсяги й питому вагу різних видів податків у надходженнях до державного бюджету і визначити їхню залежність від податкового механізму;

розкрити ключові проблеми формування податкового механізму і запропонувати шляхи його удосконалення, в тому числі з урахуванням необхідності детінізації економіки;

розробити методику прогнозування податкових надходжень;

обґрунтувати створення податкової поліції як важливої ланки податкового механізму в Азербайджані;

розкрити вплив існуючої податкової політики на нові форми господарювання, розвиток підприємництва і на сучасний стан розвитку економічних зв'язків із зарубіжними країнами;

обґрунтувати необхідність і напрями удосконалення діючого податкового механізму в Азербайджанській Республіці.

Об'єктом дослідження є економіка Азербайджанської Республіки в цілому, а також Нахічеванська АР, Апшеронська, Мільсько-Карабаська, Мугань-Сальянська, Ширванська, Гянджа-Казахська, Шекі-Закатальська, Куба-Хачмаська і Ленкорань-Астаринська економічні зони, промислові міста республіканського значення, включаючи місто Баку.

Предметом дослідження є податковий механізм в Азербайджанській Республіці. оподаткування детінізація економіка

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили діалектико-матеріалістичний метод пізнання закономірностей економічного розвитку і суспільно-економічного життя, твори класиків економічної науки, укази Президента, постанови і розпорядження уряду Азербайджанської Республіки з найважливіших соціально-економічних проблем, прийняті Мілі Меджлісом (парламентом) закони, інші нормативні акти, а також фундаментальні науково-дослідні праці з питань податкової системи і податкового законодавства в умовах ринкової економіки вчених-економістів Азербайджану, Росії, України, інших країн СНД і зарубіжних країн.

У процесі дослідження використовувалися методи порівняльного аналізу, статистичного групування, монографічного дослідження, економіко-математичний і математично-статистичний методи. Також було використано програми, методичні вказівки та інші нормативні документи Кабінету Міністрів, Державного статистичного комітету, Міністерства економічного розвитку, Міністерства фінансів і Міністерства податків Азербайджанської Республіки.

Основною інформаційною базою дисертації стали річні, короткі статистичні збірники і статистичні звіти Державного статистичного комітету Азербайджанської Республіки, узагальнені річні звіти Міністерства податків (колишня Головна державна податкова інспекція), а також результати дослідницької роботи, пропозиції та рекомендації науково-дослідних інститутів.

Наукова новизна одержаних результатів міститься в таких положеннях:

обґрунтовано теоретичні й методологічні принципи оподаткування, функції та види податків в умовах ринкової економіки у тому числі й в Азербайджанській Республіці;

сформульовано визначення категорії “податковий механізм”;

запропоновано нову структурну класифікацію податків, що дозволяє виявити позиції платника податків і органів зі збору податків;

на основі групування і порівняльного аналізу надходжень у держбюджет Азербайджану сформульовано принципи побудови податкового механізму;

виявлено тенденції подальшого розвитку економіки в Азербайджанській Республіці та розроблено принципи та основні напрями удосконалення податкового механізму і Податкового кодексу Азербайджанської Республіки;

розроблено пропозиції щодо впровадження прогресивних податкових ставок і пільг, які ефективно впливають на розвиток галузей господарського комплексу Азербайджану в умовах ринкової економіки;

обґрунтовано доцільність використання в республіці інвестиційного податкового кредиту і запропоновано механізм переходу на спрощену форму оподаткування низки підприємств;

розроблено методику прогнозування податкових надходжень, що дозволяє не тільки планувати податкові надходження, а й більш чітко визначати роботу податкового механізму;

обґрунтовано необхідність створення податкової поліції в Азербайджані як важливої ланки податкового механізму;

розроблено схему організації податкового контролю в Азербайджанській Республіці.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення і висновки дисертаційної роботи є першим комплексним науковим дослідженням у сфері оподаткування Азербайджану і можуть бути використані як аналітична база при підготовці концепції національного розвитку економіки в республіці та відповідно бути корисними для вчених і практиків інших країн.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості впровадження вироблених рекомендацій з метою ефективної модернізації податкового механізму в республіці. Результати дослідження можуть бути використані також під час підготовки навчальних посібників для студентів вузів.

Наукові доповіді: “Регулювання промисловості республіки податковим механізмом в умовах ринкової економіки” (№ 15-08/73, 08.01.1998), “Шляхи удосконалення податкового механізму в Азербайджанській Республіці” (№ 17-09/46, 16.03.1999), “Питання здійснення правильної податкової політики в розвитку економіки республіки в умовах економічних реформ” (№ 18-01/35, 26.01.2000) були схвалені Міністерством податків Азербайджанської Республіки (колишня Головна Державна Податкова Інспекція). Деякі пропозиції, що випливають з наукових доповідей, вже реалізовано на практиці, а використання інших передбачається в перспективі.

Апробація результатів дисертації. Основні результати і практичні пропозиції дослідження знайшли своє відображення в матеріалах республіканських наукових конференцій: “Актуальні проблеми переходу до ринкової економіки: теоретико-методологічні і соціально-економічні аспекти” (Баку, 1997 рік); “Новруз: традиції і сучасність” (Баку, 2001 рік); республіканської науково-практичної конференції “70-річний ювілей Азербайджанського державного економічного університету” (Баку, 2001 рік); науково-практичних конференцій “Азербайджанська Республіка на шляху економічних реформ” (Баку, 1998 рік), “Економічні реформи і проблеми удосконалення кооперативних зв'язків” (Баку, 2001 рік), “Незалежна Азербайджанська Республіка в першому столітті третього тисячоліття” (Баку, 2001 рік).

Публікації. Основний зміст дисертації, її теоретико-методологічні результати і економічно обґрунтовані рекомендації знайшли своє відображення у 8 монографіях, 4 брошурах, 23 наукових статтях, 9 тезах, загальний обсяг яких становить більше 85 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 398 сторінок, у тому числі 40 таблиць, 7 малюнків (на 23 сторінках), 22 сторінки списку використаних джерел (238 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні та методологічні основи оподаткування в умовах ринкової економіки” на основі комплексного підходу розкрито сутність оподаткування, його місце і роль у забезпеченні поступального соціально-економічного розвитку держави, а також види і функції податків, принципи і роль оподаткування у формуванні ринкової економіки.

Доведено, що розуміння багатогранної сутності податків залежить від ступеня пізнання їхньої економічної природи.

Зазначено, що податки є складним, багатоаспектним явищем у реальному житті суспільства, що концентрує в собі економічні, правові і соціально-політичні відносини. Доведено необхідність комплексного дослідження податків з урахуванням багатьох факторів, які визначають ступінь їхнього впливу на соціально-економічний розвиток держави. Відзначено, що історично податки, характеризуючи розподільні і перерозподільні відносини в суспільстві, є важливою економічною категорією, яка упорядковує рух вартості від суб'єктів, що її створили, до держави. З погляду необхідності задоволення важливих для держави потреб вказані відносини пов'язані з одержанням частини доходів власниками для їхнього акумулювання і наступного загальнодержавного використання.

Первинний розподіл вартості породжують такі елементи, як капітал, рента, заробітна плата. На думку таких класиків, як Д.Рікардо й А.Сміт, саме на базі цих елементів формуються перерозподільні відносини стосовно податків. Дійсно, виплати податків здійснюють основні учасники суспільного виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту. Податки, що відіграють роль посередника в економічних відносинах між ними і суспільством, забезпечують можливість фінансування суспільних потреб і регулювання економіки.

На основі всебічного дослідження визначено основні функції податкового механізму: розподільна, контрольна, регулююча - які найбільшою мірою характеризують їхню сутність. Завдяки функції контролю оцінюється стан галузей національної економіки та ефективність податкового механізму, забезпечується спостереження за рухом фінансових ресурсів, виявляється необхідність внесення змін у податкову систему, фінансову, бюджетну і валютну політику. Розподільна функція і регулююча властивість податків також втілюється в життя за допомогою податкового механізму.

Обґрунтовано, що для сприятливого впливу податків на економіку і соціальний розвиток між їхніми функціями має бути оптимальна рівновага з дотриманням обумовлених податковою політикою обмежень. Зазначено, що цю ж вимогу необхідно пред'являти й окремим групам податків, зокрема прямим і непрямим податкам.

З'ясовано, що розподільна, контрольна і регулююча функції податкового механізму виявляються в різних методах збору податків з діючих у республіці юридичних і фізичних осіб у вигляді коштів, а також у використанні їх для задоволення різних суспільних потреб.

За різними ознаками податки можна розділити на різні групи. Так, за об'єктом утримання і значенням у процесі виробництва (послуг) вони поділяються на прямі і непрямі податки; за правилами використання - на загальні і спеціальні; за органами, що дають розпорядження про використання податку, який надходить, - на республіканські та місцеві. Прямі податки встановлюються на дохід (прибуток, заробітну плату, відсотки, дивіденди) і майно (земля, цінні папери, транспортні засоби) юридичних і фізичних осіб. А непрямі податки реалізуються в ціні алкогольних напоїв, тютюнових виробів, легкових автомобілів тощо і фактично вважаються споживчими податками. Тому основний тягар непрямих податків припадає на групу населення, що найчастіше купує дані види продукції.

На основі критичного аналізу існуючих в економічній літературі підходів розроблена оригінальна класифікація податків, що включає їхню диференціацію за суб'єктами оподаткування, джерелами податкових платежів, використанням податкового права, рівнем керованості, об'єктами оподаткування, призначенням, методом нарахування, способом стягнення та іншими ознаками.

Представлено характеристику трансформації наукових поглядів на проблеми оподаткування з урахуванням створення нового типу економічного розвитку держави - перехідної економіки.

Сформульовані вперше А.Смітом принципи оподаткування в скороченому і сучасному викладенні можуть бути представлені як принципи: спільності, рівності й однорідності, визначеності, зручності і простоти, економії та доцільності.

Системне тлумачення принципів оподаткування дав німецький вчений А.Вагнер, який запропонував дев'ять основних правил, що можуть бути по-різному згруповані.

На основі ретельного аналізу думок цих учених обґрунтовано доцільність виділення таких принципів оподатковування в незалежній державі в умовах ринкової економіки:

1. Законність і справедливість податків.

2. Економічна ефективність податків, що застосовуються.

3. Керованість.

4. Продуктивність і еластичність податків, що застосовуються.

Економічне середовище, що склалося в республіці в умовах ринкової економіки, поки що незадовільне. Внутрішній ринок тут сформувався переважно за рахунок імпорту продукції. Понад 85-90% витрат на споживання припадає на продукти харчування. В таких умовах створюється особлива необхідність наповнення внутрішнього ринку за рахунок місцевого виробництва і регулювання ринкових цін відповідно до реальних доходів населення.

Констатовано, що розмах підприємницької діяльності в ході земельної реформи і приватизації, навіть в реаліях діючого податкового механізму, вже визначив макроекономічну стабільність у республіці.

При цьому доведено, що податковий механізм з метою оптимізації впливу на об'єкт оподаткування і досягнення найкращих соціально-економічних результатів на конкретному етапі розвитку незалежної держави в умовах ринкової економіки має формуватися з урахуванням особливостей чотирьох секторів: державного, комерційного, фінансового і населення.

Обґрунтовано необхідність систематичного та системного регулювання й удосконалення податкового механізму в умовах безперервного формування ринкової економіки.

Показано, що під час встановлення податкових норм важливо використовувати і різні пільги, головною метою застосування яких повинно бути створення стимулу для впровадження науково-технічних досягнень, зокрема, нової техніки і технологій, до захисту природи і навколишнього середовища, до збільшення виробництва товарів народного споживання, продовольства, до розвитку і раціонального розміщення продуктивних сил в окремих економічних районах республіки і т.д.

В другому розділі “Формування податкового механізму в Азербайджанській Республіці” розглянуто діалектику історії створення податкової системи, охарактеризовано види податків, що застосовувалися раніше в Азербайджані. При цьому розкрито їхню сутність у різні часові відрізки історії, зміни в об'єктах і характері оподаткування в часи Арабського Халіфату, в період перебування Азербайджану в складі царської Росії, а також у роки радянської влади в Азербайджані.

Підкреслено, що дотепер в Азербайджанській Республіці не сформовано науково обґрунтованої податкової системи, не створено ефективного податкового механізму, не провадиться оптимальна у всіх відношеннях податкова політика. Необхідність розробки фундаментальних основ формування податкового механізму в Азербайджані обумовлюється особливостями етапу перехідної економіки, розвитком ринкових відносин у країні.

Показано, що податкова політика, будучи невід'ємною складовою економічної політики, яку здійснює держава в даний час, повинна стати гнучким інструментом для побудови в країні ринкової соціально орієнтованої економіки, її інтеграції у світову економічну систему і на цій основі виведення національної економіки зі стану занепаду, суттєвого підвищення рівня життя населення Азербайджанської Республіки.

Якщо податкова система охоплює сукупність податків, повноваження органів державної влади у сфері регулювання податків, методи нарахування податків, а також податковий контроль, то податковий механізм - це сукупність організаційно-правових норм і методів одержання податків з урахуванням взаємодії всіх суб'єктів відповідної частини процесу оподаткування. Держава, ґрунтуючись на Податковому кодексі, надає юридичної форми податковому механізму і регулює його.

Виділено окремі елементи і підсистеми податкового механізму, який у даний час створюється в Азербайджанській Республіці, визначено взаємозв'язок і взаємозумовленість між ними, а також численні фактори, що впливають на їхнє формування і подальший розвиток.

Виконання дохідної частини державного бюджету республіки безпосередньо пов'язано з якістю існуючого податкового механізму. У зв'язку з цим обґрунтовано необхідність посилення відповідальності і розширення повноважень територіальних податкових управлінь у виконанні дохідної частини державного бюджету.

Показано, що міць кожної незалежної держави та її авторитет серед інших країн світу в умовах ринкової економіки пов'язані з розвитком промислового комплексу. Так, розвиток промислового комплексу республіки як єдиної системи вимагає низки стратегічних і тактичних кроків в економіці. Одним із таких стратегічних кроків у формуванні промислового комплексу є розробка і підготовка єдиної програми напрямів розвитку промисловості Азербайджанської Республіки з урахуванням впливу податкового механізму.

Відзначено, що в даний час збір податків у республіці здійснюється в умовах зниження обсягу виробництва й обмеження фінансових можливостей суб'єктів господарювання.

Обґрунтовано, що здійснення структурних змін в економіці республіки створює умови для стабілізації податкових зборів і створення нормативно-правової бази у цій сфері. Збільшення доходів бюджету і зменшення його витрат призводить до зменшення фінансових боргів держави, сприяє стабілізації національної валюти в республіці, запобіганню інфляції, спрямуванню фінансових можливостей підприємств у бік виробництва.

А це у свою чергу сприяє пожвавленню виробничих підприємств.

У цьому плані іноземні інвестиції, вкладені в перебудову економіки Азербайджану, відіграють важливу роль. Так, за рахунок вкладення іноземних інвестицій в економіку збільшується обсяг виробництва в промисловості, зростає валовий внутрішній продукт, розвиваються підприємства, що задовольняють потреби в тій чи іншій продукції і послугах в умовах економічної конкуренції.

Крім цього, обґрунтовано доцільність створення вільних економічних зон у прикордонних регіонах, що сприяє організації на цих територіях виробничої і соціальної інфраструктур. Створення таких вільних економічних зон вимагає насамперед переходу на вільний митний режим і надання деяких податкових пільг іноземним інвесторам.

Показано, що розвиток промисловості та її окремих галузей у вільних економічних зонах в умовах ринкової економіки можливий за рахунок надання пільг і відповідного спрощення податкового механізму. Ця вимога все ще не достатньо зрозуміла і прийнята в Азербайджані. Застосування цих пільг у виробництві має створювати умови для розвитку економіки, поліпшення життєвого рівня населення, а також для повного задоволення його потреб.

Обґрунтовано використання інвестиційного податкового кредиту як ефективного стимулюючого фактора. Застосування інвестиційного податкового кредиту на першій стадії сповільнить процес оподаткування прибутку підприємств, тобто ставка податку на прибуток підприємств має бути зменшена до такого рівня, щоб підприємство змогло придбати на зменшену суму і впровадити у виробництво нові машини, устаткування, механізми і нові технології.

У даний час мета розробки фінансової політики підприємства - створення такої ефективної системи керування кожним підприємством за рахунок власних фінансових коштів, яка була б спрямована на виконання майбутніх стратегічних і тактичних завдань.

У розділі проаналізовано фактори, що впливають на розвиток підприємництва, визначено роль і значення малого та середнього підприємництва в задоволенні потреби країни в промисловій продукції, проаналізовано тенденції впливу створення спільних підприємств і підприємств з іноземними інвестиціями на розвиток виробництва, формування внутрішнього ринку, розкрито вплив податкового механізму на розвиток підприємництва.

Виявлено, що фактор економічного середовища має вирішальний вплив на розвиток підприємництва. Зокрема, в реалізації готової продукції однією з важливих умов вважається купівельна спроможність населення, що залежить від рівня і цін, і реальних доходів.

З метою регулювання підприємницької діяльності і розвитку економічної свободи за участю автора розроблено проекти, а Меджлісом республіки прийнято законодавчі акти, що поліпшують податковий механізм, проведено також інші заходи, що в цілому зіграло позитивну роль у формуванні правового середовища захисту прав виробника і споживача.

Одним з основних завдань розвитку республіки в умовах ринкової економіки є формування середнього класу або “середнього прошарку”. Досвід зарубіжних держав доводить, що якщо економічна політика незалежної держави служить формуванню і розвитку “середнього прошарку”, то соціально-економічні проблеми в такій державі можуть бути вирішені за короткий проміжок часу.

З моменту переходу Азербайджанської Республіки до ринкової економіки формуванню “середнього прошарку” не надавалося належного значення, і 95% населення виявилося за межею бідності.

Обґрунтовано, що тільки прошарок малих і середніх підприємців сформує середній клас. І тому в умовах ринкової економіки постійно в центрі уваги повинно знаходитися створення сприятливих правових, економічних, соціально-культурних умов для розвитку малого і середнього підприємництва.

В даний час розширення зовнішньоекономічних зв'язків у розвитку економіки республіки посилило інтерес зарубіжних країн до Азербайджану. У республіці вже створено спільні підприємства з фірмами і компаніями Італії, США, Швеції, Німеччини та інших іноземних держав. Створення такого типу підприємств на основі нових технологій забезпечить перебудову в машинобудівному комплексі, хімічній промисловості та інших галузях і задовольнить потреби республіки в товарах народного споживання.

Виробництво продукції на спільних підприємствах і підприємствах з іноземними інвестиціями зросло за останні роки в декілька разів.

При цьому виявлено тенденцію, що необґрунтовані і заздалегідь неоголошені зміни чинних податків і відрахувань послаблюють господарську діяльність підприємств і ускладнюють їхній фінансовий стан. Обґрунтовано механізм переходу на пільгову й одночасно спрощену форму податків. Втілення в життя такого підходу створює умови для розвитку процесу виробництва і забезпечення необхідного обсягу готової продукції на внутрішньому ринку.

Доведено, що просте, механічне зниження існуючих податкових ставок суттєво не вплине на розвиток галузей виробництва.

Виявлено роль і значення укладених з іноземними компаніями нафтових контрактів у розвитку промисловості, а також розкрито вплив податкового механізму на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків.

У результаті здійснення Азербайджанською Республікою політики “відкритих дверей” у 1999 році обсяг інвестицій, вкладених іноземними державами в республіку, перевищив 10,9 млрд. доларів США.

Загальний обсяг коштів згідно з протоколами намірів і контрактами, укладеними ДК “Азеркимія” на 1993-2005 рр., становить 7,5 млрд. доларів США. Вартість контрактів, укладених ДК “Азергизил” із закордонними країнами становить 500 млн. доларів США. Загальна сума контрактів, укладених з іноземними державами щодо виробництва алюмінію, розвитку зв'язку, транспорту і сільського господарства, перевищила 1,5 млрд. доларів США.

На основі дослідження податкових надходжень від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності виявлено, що повноцінне впровадження податкового механізму в цій сфері супроводжується найбільшими труднощами в порівнянні з іншими секторами економіки. Так, вирішення даного питання стосується не тільки інтересів платників податків, а й державних інтересів зарубіжних країн, пов'язаних з цією діяльністю. Як відомо, в сучасному світі будь-яка фірма, компанія або ж підприємець можуть зайнятися комерційною чи іншою економічною діяльністю в будь-якій державі. Крім того, вони можуть вкласти свій капітал як інвестиції в розвиток будь-якої країни або ж, займаючи там визначені позиції, придбати майно. У таких випадках необхідно так розподілити право оподаткування інвестицій і доходу, щоб відповідно до принципу правильності і справедливості вони не підлягали дворазовому оподаткуванню (тобто у своїй країні та за кордоном).

В даний час у нафтовій і газовій промисловості республіки діють 52 іноземні компанії як підрядники, а 72 юридичні особи - як субпідрядні сторони. Всі питання щодо оподатковування таких підприємств як підрядної, так і субпідрядної сторін, регулюються спеціальними положеннями в укладених контрактах, тобто “Податковий кодекс” Азербайджанської Республіки не може бути застосований по відношенню до цих підприємств (іноземних юридичних осіб). Саме тому такі підприємства, до яких не застосовується Податковий кодекс Азербайджанської Республіки, називаються підприємствами особливого податкового режиму. Виробництво нафти й газу в республіці і будь-яка діяльність, що пов'язана з цим, оцінюється як вуглеводнева діяльність. У зв'язку з прямою чи непрямою вуглеводневою діяльністю підрядні сторони обкладаються лише податком на прибуток за правилами і ставками, визначеними законом, згідно з умовами особливого податкового режиму.

Під час укладення контракту у зв'язку з вуглеводневою діяльністю ставка податку на прибуток визначається в контракті. Наприклад, під час підписання контракту про розробку родовища “Азері-Чираг-Гюнешлі” було передбачено стягування податку на прибуток у розмірі 25%, а під час підписання контракту з розробці перспективної структури “Нахічевань” - 32%. Підприємства, що займаються вуглеводневою діяльністю, щороку мають подавати річні фінансові звіти і декларації про податок на прибуток в органи податкової служби. Обчислені суми податку на прибуток виплачуються за визначений період у державний бюджет Азербайджанської Республіки.

У третьому розділі “Аналіз реалізації податкового механізму в Азербайджанській Республіці” здійснено комплексну оцінку стану, тенденцій і проблем, що існують у сфері оподаткування, визначено взаємозв'язок розвитку реального сектору національної економіки з оподаткуванням, подано оцінку регіонального аспекту формування податкового потенціалу Азербайджанської Республіки.

Аналіз динаміки податкових доходів, що надійшли до держбюджету Азербайджанської Республіки в 1993-2000 роках, свідчить, що навіть за умов зростання доходів при чинному тоді податковому механізмі не вдавалося відійти від дефіциту держбюджету.

У забезпеченні розвитку підприємництва в податковому механізмі має бути задіяна своєрідна технологія надання податкових пільг для підприємців. Так, у початковий період вони повинні бути звільнені від усіх податків, а потім мають залучатися до виплати податків за визначеними ставками. В результаті побудови такого ефективного податкового механізму можна домогтися розвитку підприємництва в республіці і збільшення надходжень податкових доходів у державний бюджет.

Таблиця 1

Структура податкових доходів державного бюджету Азербайджанської Республіки за 1993-2000 рр. (у %)

Податкові доходи	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Всього	100	100	100	100	100	100	100	100
ПДВ	23,4	23,2	7,3	18,8	19,4	31,0	28,7	26,7
Акцизи	11,8	11,8	4,3	8,3	7,5	4,1	4,2	3,2
Податок на прибуток	24,1	32,0	20,7	24,5	14,3	14,1	13,4	17,6
Промисловий податок (роялті)	0,2	0,1	0,1	1,7	10,9	7,4	6,5	7,1
Прибутковий податок з населення	6,9	12,7	6,9	8,1	10,4	17,6	16,3	13,1
Податок із зовнішньоекономічної діяльності	2,2	2,8	50,8	27,8	24,6	12,6	11,6	13,8
Мита і позаподаткові виплати	3,2	0,9	4,1	1,4	8,6	8,8	12,7	11,5
Земельний податок	0,6	0,8	0,2	0,2	0,7	1,1	1,5	0,9
Кошти на відшкодування витрат	0,7	0,3	0,3	0,4	-	-	-	-
Інші податки	26,9	15,4	5,3	8,8	3,6	3,3	5,1	6,1

Дані табл. 1 свідчать, що в структурі податкових доходів по роках відбулися зміни, однак домінуюча роль ПДВ залишилася, а значення податку на прибуток суттєво ослабло. Відбулося також зниження надходжень за рахунок акцизів (у 1993 році - 11,8%, у 2000 році - 3,2%) та інших податків (у 1993 році - 26,9%, у 2000 році - 5,0%). Досить обнадійливим є різке збільшення у 2000 році значення податку на прибуток, що становило 17, 6% (у 1999 році - 13,4%).

Аналіз структури податкових доходів Азербайджанської Республіки у ВВП за 1993-2000 рр. дає більш повне уявлення про розвиток податкового механізму. Як видно з табл. 2, структура податкових надходжень майже не змінилася. При цьому доходи державного бюджету від податків зменшилися з 34,1% у 1999 році до 15,2% у 2000, тобто податкові доходи, що надходять до державного бюджету, знизились більш ніж удвічі.

Таблиця 2

Частка окремих видів податкових доходів у ВВП в Азербайджанській Республіці за 1993-2000 рр. (у %)

Види податкових доходів	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Доходи держбюджету	34,1	14,8	19,5	18,2	19,2	14,6	16,7	15,2
ПДВ	7,9	3,4	1,4	3,4	3,7	4,5	4,8	4,1
Акцизи	4,1	1,7	0,8	1,5	1,4	0,6	0,7	0,4
Податок на прибуток	8,2	4,7	4,0	4,4	2,8	2,1	2,2	2,7
Промисловий податок	0,1	0,1	0,1	0,3	2,1	1,1	1,2	1,1
Прибутковий податок з населення	2,4	1,8	1,4	1,5	1,9	2,6	2,7	2,0
Податок із зовнішньоекономічної діяльності	0,7	0,4	9,8	5,1	4,8	1,8	1,9	2,1
Земельний податок	0,2	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2	0,3	0,1
Інші податки	10,5	2,6	1,9	1,9	2,4	1,7	2,9	2,7

Структура податкових доходів, що надійшли в державний бюджет по окремих економічних зонах республіки за 1993-2000 рр., представлена в табл. 3. Як видно з таблиці, частка податків, що надійшли в державний бюджет, по всіх економічних зонах, крім Апшеронської, Куба-Хачмаської і Нахічеванської АР, щороку продовжує знижуватися. Найбільша частина податкових надходжень припадає на частку Апшеронської економічної зони. По податкових надходженнях Гянджа-Казахська економічна зона в 1993 році знаходилася на другому місці, а в 2000 році опустилася на четверте місце. Одна з основних причин такого становища - робота не на повну потужність або з тих чи інших причин повне припинення діяльності більшості промислових підприємств, розташованих у місті Гянджа - одному з найбільших промислових і економічних центрів республіки. Таким чином, при зміні діючого податкового механізму необхідно враховувати і регіональні особливості.

Збереження рівня надходжень по податкових доходах у двох останніх економічних зонах пов'язане, в основному, з наявністю в цих районах митно-пропускних пунктів. Значна частка податкових доходів, що надходять звідси в державний бюджет, пов'язана з податками від зовнішньо-

Таблиця 3

Структура податкових доходів, що надійшли в державний бюджет по окремих економічних зонах Азербайджанської Республіки за 1993-2000 рр. (у %)

	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Всього по республіці	100	100	100	100	100	100	100	100
у тому числі: Апшерон	75,8	81,3	83,9	84,1	86,2	83,8	84,4	84,8
Мугань-Сальяни	3,9	3,0	3,6	3,7	2,0	3,6	3,5	3,4
Міл-Карабах	3,8	2,7	1,8	1,9	1,9	1,7	1,8	1,7
Ширван	4,6	3,1	3,8	3,8	3,7	3,8	3,8	3,8
Шекі-Закатали	2,9	1,6	1,2	1,3	1,1	1,2	1,1	1,0
Куба-Хачмас	0,7	1,2	1,2	1,2	1,2	1,3	1,3	1,2
Ленкорань-Астара	1,6	1,5	0,8	0,9	0,9	0,8	0,8	0,8
Гянджа-Казах	6,1	4,5	2,9	2,2	2,1	3,0	2,4	2,4
Нахічеванська АР	0,6	1,1	0,8	0,9	0,9	0,8	0,9	0,9

економічної діяльності. Якщо Нахічеванська АР у 1993 році займала останнє місце в структурі податкових доходів з 0,6%, то в 1999 році вона піднялася до 0,9%, або при збільшенні показника в 1,5 раза піднялася на восьме місце. Перебування в блокаді Нахічеванській АР протягом понад 10 років значно ускладнює її економічне становище. Приріст податкових надходжень тут пов'язаний із зовнішньоекономічною діяльністю з Туреччиною та Іраном.

Структура податкових доходів, що надійшли до державного бюджету від міст республіканського значення Азербайджанської Республіки за 1993-2000 рр., представлена в табл. 4.

Як видно з таблиці, 85-90% податкових доходів, що надійшли до державного бюджету, становить частка міст республіканського значення. При цьому частка міст республіканського значення зросла в 1,1 раза. Більше всього помітний приріст податкових надходжень в столиці республіки - місті Баку. Такий приріст податкових надходжень пов'язаний як з його великими виробничими та іншими економічними можливостями в порівнянні з іншими містами, так і з тим, що велика частка податків, які надходять від зовнішньоекономічної діяльності, утримується саме в цьому місті.

У дослідженні, розкриваючи структуру податкових доходів, що надходять до державного бюджету з економічних зон Азербайджанської Республіки за кожним видом податків, який застосовується, проаналізовано їх та дано економічну оцінку в порівнянні з діючим податковим механізмом.

Таблиця 4

Структура податкових доходів, що надійшли в державний бюджет від міст республіканського значення Азербайджанської Республіки за 1993-2000 рр. (у %)

	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Всього по республіці	100	100	100	100	100	100	100	100
Всього по містах	84,8	88,0	91,4	91,7	92,2	90,7	91,1	91,3
Баку	69,5	77,6	81,2	81,5	83,1	81,8	82,1	82,4
Сумгаїт	5,9	3,3	2,6	2,4	2,2	2,3	2,4	2,5
Алі-Байрамли	0,9	0,6	1,7	1,6	1,5	1,0	1,1	1,1
Гянджа	3,1	2,2	1,5	1,5	1,4	1,5	1,4	1,4
Мінгечаур	2,2	1,6	2,6	2,7	2,4	2,4	2,3	2,3
Євлах	1,1	1,0	0,6	0,6	0,4	0,5	0,4	0,4
Шекі	1,1	0,6	0,5	0,6	0,5	0,5	0,6	0,5
Ленкорань	0,9	1,0	0,6	0,7	0,6	0,6	0,7	0,6
Нафталан	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1

Визначено вплив пільг по різних видах податків на формування бюджету країни.

У четвертому розділі “Напрями удосконалення податкового механізму в Азербайджанській Республіці” досліджено вплив прийнятого в Азербайджанській Республіці Податкового кодексу на діяльність юридичних і фізичних осіб, викладено найважливіші завдання щодо його удосконалення в умовах ринкової економіки, вказано шляхи стабілізації та поліпшення податкових надходжень. Визначено шляхи регулювання податковим механізмом доходів за видами виробничих галузей і підприємницької діяльності, розкрито необхідність підвищення відповідальності платників податків і органів податкової служби. Обґрунтовано необхідність підготовки кадрів в органах податкової служби, впровадження сучасних комп'ютерних систем, створення податкової поліції. Розроблено методику прогнозування податкових надходжень.

Прийняття нового Податкового кодексу не сприяє повною мірою вирішенню проблем, що виникають між платниками податків і органами податкової служби. У зв'язку з цим є необхідність його подальшого удосконалення.

З огляду на сучасні вимоги ринкової економіки та особливості реалій Азербайджану необхідно переглянути всі закони, що регулюють фінансово-податкові відносини в республіці, змінити статті законів, що діють у даний час і здебільшого механічно переписані із законодавчих документів Росії та інших зарубіжних країн. На наш погляд, окремі статті Податкового кодексу, ставки і пільги податків повинні щорічно переглядатися на Мілі Меджлісі Азербайджанської Республіки. Після обговорення ці статті мають бути або заново затверджені, або змінені.

Ставки податків у Податковому кодексі повинні знижуватися науково обґрунтовано і системно. Необхідно формувати правове середовище без перекосів і таким чином створювати умови для залучення кожного підприємця до легальної економічної діяльності, а також для підвищення продуктивності його праці і матеріального добробуту, тобто в першу чергу має створюватися податкове середовище.

Так, встановлення в новому Податковому кодексі податку за спрощеною системою в розмірі 2,0% від загального виторгу об'єктів роздрібної торгівлі, громадського харчування і сфери послуг звільняє діючу юридичну особу від сплати податку на додаткову вартість, податку на прибуток, земельного податку і податку на майно. Фірми і компанії, що працюють із впливовими мафіозними групами в республіці, мають широкі торговельні зв'язки, є власниками великого товарообігу і привозять з-за кордону великі партії імпортного товару, будуть використовувати цей закон як один із способів ухилення від податку. Враховуючи подібні перекоси, необхідно прискорити створення в Азербайджані незалежних “законотворчих інститутів”, що займатимуться розробкою законів з урахуванням інтересів держави. Звичайно ж, формування механізму контролю і виконання законів є теж непростою проблемою. А для цього насамперед необхідно прийняти закон “Про державних чиновників”. Збільшуючи заробітну плату чиновникам державного апарату, необхідно підвищити вимоги до них та їх відповідальність.

Обґрунтовано, що на сьогоднішній день в Азербайджанській Республіці податкова система не може вважатися ефективною і значно відстає від сучасних вимог. Найважливішою умовою ефективної податкової політики в республіці є її відносна стабільність та передбачуваність для планування господарської діяльності юридичних і фізичних осіб, а також правильного прогнозування їх розвитку. Особи, що займаються підприємництвом, як правило, обвинувачують уряд у надмірному податковому навантаженні. Але з іншого боку, податкові доходи, що надходять у державний бюджет за допомогою податкової системи, є явно недостатніми для того, щоб задовольнити потреби держави. З такої точки зору, нові реформи в податковій системі поряд із згладжуванням суперечностей між цими двома позиціями повинні створити середовище, вигідне для всіх підприємців.

Результати порівняльного аналізу свідчать, що частина законів, які відносяться до податкової системи, написані не в стилі закону, а в інструктивному чи вказівному стилі, а правова база деяких податкових санкцій не має достатньої обґрунтованості. Чинна в республіці податкова система не дозволяє збільшувати обсяг виробництва, розвивати підприємництво, активізувати діловитість. Саме з цієї причини в республіці виявляється інтерес не до пожвавлення виробництва, а переважно до комерційних і посередницьких операцій.

Виявлено необхідність прийняття Мілі Меджлісом у терміновому порядку закону “Про основи податкової системи”. У цьому законі повинні бути визначені основні питання легітимності податків і в той же час має бути перелік усіх видів податків, що підлягають стягуванню на території республіки. Крім того, в даному законі повинно знайти своє відображення співвідношення податків, що виплачуються в республіканські та місцеві бюджети тощо.

Для стабілізації надходження податкових доходів у державний бюджет запропоновано в екстреному порядку провести такі заходи:

- максимально розширюючи базу оподатковування за основними видами податків, необхідно науково обґрунтовано зменшувати податкові ставки;

- зменшити кількість малоефективних видів податків, що вимагають значних затрат праці для обліку податкових надходжень як для платників податків, так і для органів податкової служби;