Митні тарифи за розмірами ставок поділяються на три види:

- префекційні ставки, які включають звільнення від сплати мита. Такі ставки застосовуються до товарів, які прибувають із країн, які входять разом із Україною в митні союзи або які утворюють спеціальні митні зони, або яким наданий спеціальний режим у відповідності з міжнародними угодами;

- пільгові ставки - застосовуються до товарів, які надходять із країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;

- повні ставки застосовуються до всіх інших товарів.

До не тарифних бар'єрів відносяться кількісні обмеження, які включають в себе квотування та ліцензування.

Квоти - це граничні обсяги певних товарів, які дозволено імпортувати (експортувати) на територію країни на протязі певного терміну. Квоти бувають індивідуальні, які обмежують ввезення ( вивезення ) товару в певну групу країн, а також глобальними, коли імпорт або експорт обмежується без вказування країни, на які це обмеження розповсюджується.

Ліцензії - це дозвіл на імпорт товарів на протязі певного часу, який видається компетентним органом країни. В Україні ліцензії видаються Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків. Ліцензії бувають генеральними, які представляють собою дозвіл на імпортні або експортні операції з певними товарами, на протязі всього терміну дії режиму ліцензування. Крім того бувають ліцензії індивідуальні, які дозволяють одному суб'єкту підприємницької діяльності здійснювати одну експортну чи імпортну операцію по ліцензійному товару. Ліцензії встановлюють обсяги товарів, які ввозяться або вивозяться в кількісному вираженні, коли дозволяється ввезти або вивезти певну кількість товару, або вартісному вираженні, коли по ліцензії можна ввезти чи вивезти товарів на певну суму.

Квоти і ліцензії обмежують самостійність підприємців в відношенні вибору ринку і обсягу торгівлі, але саме ці нетарифні бар'єри отримали в наш час найбільше розповсюдження. Виникає питання, чому митні ставки, квоти і ліцензування застосовуються в світовій практиці, якщо відомо, що вони перешкоджають вільній торгівлі і таким чином знижують економічну ефективність. В той час як країни втрачають від вільної міжнародної торгівлі окремі галузі, і групи підприємців в середині країни можуть бути серед потерпілих. Легко зрозуміти чому групи вітчизняних підприємців прагнуть зберегти або покращити свої економічні позиції, переконують уряд ввести тарифні бар'єри для захисту від шкідливого впливу вільної торгівлі.

Розглянемо економічні наслідки введення митних тарифів. використаємо для цього простий аналіз попиту і пропозицій.



Рис 1.1. Економічні наслідки введення митних тарифів через взаємодію попиту та пропозиції

Лінії Dd і Sd на рисунку 1.1 показують внутрішній попит і пропозицію продукту в виробництві якого країна Україна не має порівняльної переваги, наприклад автомобілів. При відсутності світової торгівлі внутрішня ціна і обсяги виробництва відповідно будуть становити Dpd і Og. Зробимо припущення що економіка України відкрита для світової торгівлі і німецькі виробники, які мають порівняльну перевагу в виробництві автомобілів почали продавати на українському ринку. При вільній торгівлі внутрішня ціна не може відрізнитись від нижчої світової ціни, яка в даному випадку дорівнює OPw. При ціні Opw внутрішнє споживання буде становити кількість Od, внутрішнє виробництво Оa, а різниця між цими двома величинами відображає обсяг імпорту.

Розглянемо прямі наслідки введення мита. Зробимо припущення, що Україна введе мито на кожний імпортний автомобіль, яке дорівнює PwPt. Цей захід призведе до зростання ціни з Opw до Opt і буде мати цілий ряд наслідків.

По-перше, споживання автомобілів в Україні знизиться з Od до Oc, оскільки більш висока ціна примусить покупців рухатись вверх по кривій попиту Dd. Українські споживачі безумовно постраждають в зв'язку з введенням мита, оскільки вони будуть сплачувати на PwPt більше за кожний із імпортованих автомобілів, який обійдеться їм тепер по ціні Pt. Крім того, мито примусить споживачів скоротити кількість купуємих автомобілів і переадресувати свої витрати на купівлю менш бажаних товарів.

По-друге українські товаровиробники на яких мито не розповсюджують утримують більш високу ціну Opt за одиницю продукції. Оскільки ця нова ціна вища відповідної ціни до введення мита, або світової ціни Opw місцева промисловість яка виробляє автомобілі піднімається вверх по всій кривій пропозиції Sd, збільшивши обсяги вітчизняного виробництва з Od до Ob місцеві виробники скористаються як більш високою ціною так і зростаючим обсягом продажу. Це пояснює діяльність в підтримку митних тарифів. Однак з точки зору суспільства розширення внутрішнього виробництва (аb) відображає той факт, що мито дозволило українським товаровиробникам автомобілів перетягнути ресурси з інших більш ефективних галузей.

По-третє будуть страждати німецькі виробники, хоча продажні ціни на автомобілі стали вищі на величину PwPt, ця різниця враховується урядом України, а не німецьким виробникам. Світова ціна після встановлення мита і відповідно поштучний прибуток німецьких виробників зберігається на рівні Opw, в той час як обсяг українського імпорту падає з ad до bc . І на кінець відзначимо, що заштрихований прямокутник в центрі малюнка показує доходи, які приносить мито. Так сукупні доходи від мита визначаються множенням суми мита, яке припадає на одиницю товару PtPw на кількість імпортованих автомобілів bc. Ці доходи насправді являються перерозподіленням доходу від споживача на користь держави і не впливають на економічний добробут країни, в результаті держава виграє те, що втрачає споживач.

Тепер розглянемо опосередкований вплив. Потрібно зазначити, що існують інші менш помітні наслідки введення митних тарифів, які виходять за рамки нашої простої моделі попиту і пропозиції. Через скорочення обсягів продаж автомобілів в Україні, Німеччина отримає меншу кількість національної валюти України для закупки українських товарів. Таким чином в українських експортних галузях, які дають Україні порівняльну перевагу скоротиться виробництво і звільняться ресурси.

Мова йде про високо ефективні галузі, про що свідчить їх здатність продавати свою продукцію на світових ринках. Коротше кажучи, митні тарифи прямо сприяють експансії відносно неефективних галузей і опосередкованим чином сприяють згортанню виробництва у високо ефективних сферах виробництва. Це означає, що митні тарифи служать причиною структурної перебудови національного виробництва в невірному напрямку. Відомо, що спеціалізація і міжнародний розподіл праці, а також вільна торгівля, яка базується на принципі порівняльної переваги, ведуть до ефективного використання світових ресурсів і розширенню реального обсягу виробництва.

Розглянемо доведення на користь протекціонізму і проаналізуємо їх обґрунтованість. Одним з доведень на користь митних тарифів є захист зайнятості населення в середині країни. Правильне чи ні таке твердження? Сукупні витрати у відкритій економіці складаються зі споживчих витрат (Х), капіталовкладень (T), державних витрат (G), чистого експорту (Хn). Чистий експорт дорівнює різниці між експортом (Хk) і імпортом (М). Збільшення сукупних витрат в результаті скорочення імпорту (М) здійснює стримуючий вплив на внутрішньоекономічний розвиток, оскільки спричинює різке зростання доходів і зайнятості. Збільшення імпорту призводить до скорочення деякої кількості робочих місць на внутрішньому ринку праці, але створює нові робочі місця. Наприклад імпорт зарубіжної аудіо і відео техніки скоротили робочі місця в Україні але виникли інші види діяльності пов'язані з продажем та обслуговуванням імпортованих закордонних автомобілів, або продажем цитрусових. Таким чином хоча імпортні обмеження змінюють структуру зайнятості, вони в дійсності можуть в незначній мірі вплинути на рівень зайнятості в країні.

Ймовірно, що всі країни не можуть одночасно досягти успіхів при введенні імпортних обмежень. Експорт однієї країни являється імпортом для іншої. Втому ж ступені, в якому перевищення експорту над імпортом, досягнуте однією країною, може стимулювати її економіку, надлишковий імпорт іншої країни загострює проблему безробіття.

Тому немає нічого дивного в тому, що введення митних тарифів і імпортних квот з метою досягнення повної зайнятості в країні називаються політикою “розорення “ сусіда з її допомогою внутрішні проблеми країни вирішуються за рахунок торгівельних партнерів.

Країни, які постраждали від митних тарифів і квот ймовірно зроблять відповідні заходи, які спровокують підвищення торгівельних бар'єрів. Яскравим прикладом пагубної дії такої політики може бути закон про мито Смутахаулі прийнятий в Сполучених Штатах в 1930 році, який встановив найбільш високі митні тарифи, які коли-небудь були в цій країні. Цей закон замість того, щоб стимулювати американську економіку, тільки спровокував серію відповідних заходів з боку потерпілих країн. Це викликало подальше скорочення міжнародної торгівлі і сприяло появі тенденцій до зниження рівня доходів і зайнятості в усіх країнах.

В довгостроковому плані перевищення експорту над імпортом в якості засобу стимулювання внутрішньої зайнятості приречене на невдачу. Потрібно пам'ятати, що саме через український імпорт інші країни заробляють гривні на які вони купують товари українського експорту. В довгостроковій перспективі країна повинна імпортувати для того, що експортувати. Відповідна довгострокова мета полягає не в тому , щоб збільшити внутрішню зайнятість, а в тому, щоб в кращому випадку передислокувати робітників із експортних галузей в захищені галузі, які орієнтуються на внутрішній ринок. Такі заходи призводять до менш ефективного розміщення ресурсів. Митні тарифи перекривають доступ ресурсів в ті галузі в яких виробництво настільки ефективно, що забезпечує порівняльну перевагу. Немає ніяких сумніві, що при виборі антициклічних заходів розумна грошова і податкова політика дає кращий ефект ніж маніпулювання митними тарифами і квотами.

Іншим доведенням на користь протекціонізму є ствердження, що митні тарифи необхідні для того, щоб дати можливість стати на тверду поверхню позиційованим галузям вітчизняної промисловості. Тимчасовий захист молодих національних фірм від жорстокої конкуренції більш зрілих і тому на поточний період більш ефективних зарубіжних компаній дозволяє галузям, що зароджуються стати ефективними товаровиробниками.

Цей аргумент на користь протекціонізму можна поставити під сумнів, оскільки при наявності зрілої конкуренції не в одної галузі не буде можливості для здійснення довгострокових заходів, направлених на розширення виробництва і підвищення ефективності. Захист новостворених галузей за допомогою митних тарифів скоректує неправильне розміщення світових ресурсів які історично сформувались через різницю в рівнях економічного розвитку вітчизняної і іноземної промисловості.

В останні роки аргументація необхідності допомоги молодим галузям дещо модифікувалась. Зненацька зіткнувшись з посиленням іноземної конкуренції національні виробники стверджують, що національна промисловість потребує захисту для проведення модернізації і конкурентоздатності.

Проблема полягає в тому, що протекціонізм збільшуючи прибутки і тим самим подаючи кошти для модернізації, в той же час знімає гостроту питання про необхідність вдосконалення виробництва. Замість ефективності функціонування галузі протекціонізм може викликати її подальше зниження. Більш того, такого роду протекціоністські заходи можуть стати сигналом для інших галузей, що вони також мають право розраховувати на аналогічний захист в тому випадку, якщо також зіткнуться з сильною конкуренцією з боку імпорту. Як наслідок інші галузі також можуть загубити зацікавленість до вдосконалення виробництва і мінімізації витрат. Захист від демпінгу, ще один аргумент на користь протекціонізму.

Вважається, що митні тарифи необхідні для захисту українських товаровиробників від демпінгу. Існують дві причини чому іноземні фірми можуть бути зацікавлені в продажу товарів по цінам нижчим від собівартості продукції.

По-перше, закордонні фірми можуть використовувати демпінг для усунення українських конкурентів, захвату монопольного положення і подальшого підвищення цін для різних споживачів.

По-друге, демпінг може бути новою формою диверсифікації - призначення різних цін для різних споживачів. З метою максималізації своїх прибутків закордонний продавець може прийняти рішення про реалізацію своєї продукції по високим цінам на монопольному внутрішньому ринку, і продажу надлишкової продукції по зниженим цінам на національному ринку країни, куди він експортує свою продукцію. В практиці міжнародної торгівлі існує поняття товарного демпінгу -- продажу товарів за демпінговими цінами. Демпінгова ціна -- це ціна на товар, суттєво більш низька, ніж при звичайних комерційних операціях. Використання демпінгових цін обмежується антимонопольним законодавством -- Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" від 1.04.2013 року. Для експортних і імпортних товарів, які реалізуються на внутрішньому ринку країни, використовують ціни внутрішнього ринку. Базою для встановлення рівня таких цін виступає рівень цін на національному ринку. Внаслідок цього вони можуть суттєво відрізнятися від світових та зовнішньоторговельних цін. Різниця між цінами внутрішнього ринку та зовнішньоторговельними цінами слугує підставою для встановлення митних тарифів, експортних премій та визначає величину прибутку або збитку від зовнішньоекономічної діяльності. При цьому враховують диференційовані валютні курси. В ширшому сенсі під цінами внутрішнього ринку розуміють ціни на товари в даній країні, що віддзеркалюють специфіку її національного відтворення: забезпеченість та якість ресурсів, рівень платоспроможного попиту населення, структуру економіки, транспортні умови. Співвідношення цін внутрішнього ринку різних країн є підставою для визначення курсів валют, структури зовнішньоекономічного обороту, порівняльного аналізу ефективності окремих галузей, зіставлення рівнів життя.

Надлишкові обсяги виробництва необхідні для зниження витрат на одиницю продукції при великомасштабному виробництві. В зв'язку з тим, що демпінг викликає небезпідставні хвилювання в відповідності з українським законодавством він заборонений. в тих випадках коли демпінг має місце і завдає шкоду національному виробнику уряд як правило вводить “антидемпінгове мито” на відповідні види товарів. Але як правило в порівнянні з загальним обсягом імпортованих товарів зареєстрованих випадків застосування демпінгу небагато. Тому демпінг не може бути виправданням для існування широко розповсюджених, постійно діючих митних тарифів. Крім того звинувачення в застосуванні демпінгу повинні ретельно перевірятись для визначення їх підставності. Іноземні підприємці в дійсності іноді виробляють певні види товарів з більш низькими витратами, ніж їх конкуренти. Відповідно, те що на перший погляд може бути розцінено як демпінг, насправді дуже часто є результатом дії порівняльної переваги. Зловживання антидемпінговим законодавством може збільшити ціну імпорту і збільшити конкуренцію на національному ринку. Послаблення конкуренції дозволить місцевим товаровиробникам піднімати ціни за рахунок споживачів. Але навіть тоді коли демпінг має місце національні споживачі втрачають від низьких цін в короткостроковому плані, в такій же мірі , в якій вони виграють від війни цін між національними виробниками.

Із всього вище наведеного можна зробити висновок, що аргументів на користь протекціонізму багато, але вони безпідставні. У відповідних умовах аргумент на користь захисту молодих галузей виступає як справедливе виключення, яке має економічне виправдання.

Однак такий аргумент ігнорує можливість використання альтернативних засобів для заохочення промислового розвитку. Більшість же інших доведень відмічають тільки безпосередні і прямі наслідки митних тарифів. Вони ігнорують той факт, що в довгостроковому плані країна повинна імпортувати продукцію для того, щоб експортувати свої види товарів та послуг.

Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності в Україні на прикладі спільного підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика”

2.1 Теоретичні аспекти ЗЕД в Україні

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію в зовнішньоекономічній сфері, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути всі суб'єкти господарської діяльності: господарські організації; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності; зовнішньоекономічні організації, утворені органами державної влади або органами місцевого самоврядування України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності класифікуються за правовим статусом, за місцем перебування та здійснення зовнішньоекономічної діяльності, за належністю капіталу тощо.

За правовим статусом суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути:

- фізичні особи;

- юридичні особи;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, що не є юридичними особами;

- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами.

Підприємства з іноземними інвестиціями є важливим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, який сприяє розвитку вітчизняного виробництва, створенню нових робочих місць, ефективному використанню ресурсної бази та надходженню додаткових коштів до державного бюджету.

Черкащина серед областей України займає одне з провідних місць за обсягами інвестиційних внесків в економіку. Так, акціонерне товариство “Азот” провело приватизацію за допомогою корпорації “Термосинтекс” з Ліхтенштейном, яка внесла в статутний фонд 70 тис. $ США, що склало 30 % від його обсягу. Компанія “Графія” з Німеччини виділила 5 млн. $ США на реконструкцію обласної друкарні, внаслідок чого вона в тричі збільшила обсяг випуску продукції. Компанія “Матс” за рахунок інвестицій в сумі 3 млн. $ США побудувала унікальний завод для переробки насіння кукурудзи і тепер належать до розряду найбільших в Україні постачальників якісних елітних сортів кукурудзи. У вигляді сільгосптехніки на загальну суму 1221620 нім. марок зареєстровані інвестиції в спільне АПТП “Гірський Тікич“ від німецького підприємства “Майсенер Ландвіршафтліж Бетайліг УНГС Гезеллшафт ГнбХ”. А американське підприємства “Dimeltol Internation Trading Inc” внесло інвестиції у вигляді обладнання для виробництва продуктів харчування на суму 1млн. $ США в кооператив “Контакт”. Українсько-польське спільне підприємство “Логос” зареєструвало іноземну інвестицію, як внесок громадянина Польщі пана Єжи Залжеєвськи до статутного фонду підприємства на суму 271100 $ США.

Спільне українсько-польсько-американське підприємство “Італьяно в Україні лтд” отримало від громадянина США Станіслава Пашинського сировину для виробництва шампанських вин, матеріали, обладнання на суму 18225000 $ США та 43743 євро.

Черкаська тютюнова фабрика отримавши у вигляді обладнання, сировини інвестицій на суму 31616724 нім. марок від німецької фірми “Reemtsma Cigarettenfabriben” створила спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика”.

2.2 Аналіз ЗЕД на прикладі підприємства «Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика»

Створення спільного підприємства дало можливість “Черкаській тютюновій фабриці” переобладнати виробництво, покращити технологію і культуру виробництва, опанувати нові марки цигарок, значно підвищити їх якість та зовнішнє оформлення.

Таблиця 2.1

Виробництво цигарок на підприємстві в 2011-2012роках

Продукція	Одиниці виміру	2012 р	2011 р	% до 2011 р.
1	2	3	4	5
Випуск всього	млн. шт.	8092,8	8744	92,6
в т.ч.
цигарки без фільтру	млн. шт.	6455,2	7371,7	87,6
цигарки з фільтром	млн. шт.	1637,6	1672,3	119,3
з них
Вест	млн. шт.	953,3	148,1	643,7
Майстер KS	млн. шт.	299,2	54,4	550,0
Вартість продукції в діючих цінах	тис. грн.	64398	28401	226,7
в порівняльних цінах на 01.01.2010	тис. грн.	56176	43024	130,6

За 2012 р. всього випущено 8092,8 млн. шт. цигарок, що складає 92,6 % до випуску 2011 р. Зниження випуску цигарок пояснюється зниженням поставок в Росію, оскільки урядом Росії був введений акцизний збір, зниженням постачання в Середню Азію через скорочення переробки давальницької сировини, зниженням платоспроможністю населення.

Рис. 2.1. Виробництво цигарок в 2011 р.

Рис. 3.2. Виробництво цигарок в 2012 р.

В 2012 р. структура продажу тютюнових виробів змінилась. Доля цигарок без фільтра зменшилась на 4,5 %, виробництво зменшилось на 916,5 млн. штук в порівнянні з 2011р. На 643,7 % зросло виробництво цигарок торгової марки “Вест” і на 550 % цигарок марки “Майстер”, що привело до збільшення долі цих цигарок відповідно з 1,7 % до 11,8 % та з 0,6 % до 3,6 %. Доля інших цигарок із фільтром зменшилась на 8,6 %.

Таблиця 2.2.

Відвантаження цигарок в 2011-2012 роках

Продукція	Одиниці виміру	2012 р	2011 р	% до 2011 р.
Відвантаження всього	млн. шт.	8559,7	8405,2	101,8
в т.ч. по Україні	млн. шт.	7482,3	5993,6	124,8
Експорт	млн. шт.	992,4	707,6	140,2
Давальницька продукція	млн. шт.	85,0	1704,1	5,0

В 2012р. відвантаження цигарок збільшилося на 154,5 млн. штук. Це відбулося за рахунок збільшення продажу цигарок в Україні на 1488,7 млн. штук, експорту на 284,8 млн. штук, та одночасного зменшення операцій з давальницькою продукцією в 20 раз. В 2012р. відвантажено 85 млн. штук давальницької продукції, що склало 1% від загального обсягу відвантаження. В 2011р. відвантажено 1704,1 млн. штук або 20,3 %. Питома вага давальницької продукції зменшилась з 20,3 % до 1 %, що свідчить про покращення фінансового стану підприємства, покращення власних виробничих потужностей.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3. Відвантаження цигарок в 2011-2012 роках

Відвантаження цигарок на експорт збільшилось на 288,4 млн. штук. Це свідчить про те, що підприємство збільшило свою конкурентоздатність, підвищило ефективність використання наявних виробничих потужностей, знайшло нові ринки збуту. Надходження грошових коштів від експорту становить 22%. Це свідчить про більш рентабельне виробництво цигарок на експорт, ніж для продажу на внутрішньому ринку країни. Відвантаження цигарок по Україні збільшилось на 1488,7 млн. штук, що свідчить про підвищення попиту на продукцію підприємства.

Левову частку надходжень платежів до бюджету складає податок на добавлену вартість (29% від всіх платежів) акцизний податок (39% від всіх платежів). Загальний рівень оподаткування складає 31%. Такий відносно низький рівень був досягнутий завдяки тому, що підприємство має ряд пільг. Спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” звільнено від сплати податку на прибуток, так як в його статутний фонд була внесена кваліфікована інвестиція на суму понад 100000 $ США.

Таблиця 2.3.

Обсяг сплати податків в бюджет і нарахувань в централізовані фонди за 2012 рік

Види податків та нарахувань в централізовані фонди	Сума, тис.грн.
1	2
ПДВ	8663,7
Акцизний податок	11633,9
Прибутковий податок	1216,0
Податок на землю	16,0
Комунальній податок	22,5
Плата за воду	1,4
Податок з транспортних засобів	2,5
Митний збір	1201,7
Пенсійний фонд	2175,9
Фонд зайнятості	15,2
Фонд охорони праці	223,4
Фонд Чорнобиля	782,9
Фонд страхування	274,7
Відрахування на будівництво шляхів	748,7
Інноваційний фонд	202,9
Фонд захисту інвалідів	95,1
ПДВ за імпорт тютюну	2321,1
Всього	29597,6

Світовий досвід свідчить, що найкращим чином розвивається економіка, економічним зростанням 10-15% на рік, при максимальному оподаткуванню прибутку 10-12%. Оптимальні податки на прибуток 20-30%, при яких досягається економічне зростання 3-6% на рік.

Рис. 2.4. Обсяг сплати податків в бюджет і нарахувань в централізовані

фонди за 2012 рік.

В нашому випадку рівень оподаткування прибутку 31%. Коли оподаткування прибутку збільшується до 30-55%, відбувається “згортання” розвитку економіки, оскільки знижується економічна зацікавленість виробників продукції і база для оновлення капіталу. Це призводить до збільшення числа банкрутств та безробіття. Рівень оподаткування прибутку підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” дозволяє здійснювати нарощування виробничих потужностей і економічне зростання. Але така ситуація буде спостерігатись тільки на протязі 5 років, коли будуть діяти пільги щодо оподаткування прибутку підприємства. Економіка органічно вимагає ослаблення податкового тиску. Уряду необхідно знизити рівень податкових ставок, знайти оптимальне співвідношення між розмірами грошових коштів, які стягуються з платників податків та ступенем задоволення цими коштами дохідної частини бюджету.

Таблиця 2.4.

Суми оборотів реалізованих товарів за 2012 рік та січень, лютий 2013 року

Місяць	Всього	Експорт
Січень	4 743 611	2 856 211
Лютий	6 760 132	1 315 980
Березень	5 460 678	696 994
Квітень	5 431 349	166 892
Травень	4 949 660	449 276
Червень	4 868 230	1 643
Липень	5 145 843	1 142 222
Серпень	5 249 388	2 231 016
Вересень	5 503 902	2 051 547
Жовтень	8 045 388	2 400 084
Листопад	6 008 394	1 013 712
Грудень	6 079 386	2 383 213
січень 2011	7 394 484	1 253 280
лютий 2011	8 010 126	1 039 696
Всього	83 650 571	19 001 766

В 2012 році спостерігались великі коливання обсягів продукції підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” на експорт. Найбільший обсяг експортних поставок був в січні 2012 року на загальну суму 2856211 гривен. Після цього на протязі трьох місяців відбувалось падіння обсягів реалізації. Найнижчий обсяг реалізації зафіксований в червні на рівні 1643 гривен. Така ситуація пов'язана з нестабільним попитом на продукцію підприємства на світовому ринку. Звідси нестабільність заключення угод на поставку продукції.

На відміну від експорту обсяг реалізації на внутрішньому ринку досить стабільний. Продукція користується стабільним попитом через хорошу якість, та низький рівень цін на запропоновані товари. Різке зростання попиту, а відповідно і обсягів реалізації було в лютому на загальну суму 6760132 гривен. В другий половині 2012 року ситуація з реалізацією на експорт покращилась, на протязі 2 місяців обсяги зростали, а в подальшому коливались незначно аж до жовтня місяця. В 2013 році суми оборотів реалізованих товарів на експорт були стабільними і коливались в межах +/- 200000 гривен. Якщо так буде і в подальшому, то підприємство може розраховувати на стабільну роботу та на тверде положення на зовнішньому ринку.

Рис. 2.5. Суми оборотів реалізованих товарів за 2012 рік та січень, лютий 2013року

В другий половині 2012 року ситуація на внутрішньому ринку ознаменувалась різким зростанням обсягів продукції в жовтні, далі падінням і постійним зростанням аж до лютого 2013 року, коли обсяг реалізації становив 8010126 гривен. Підприємству дуже вигідно нарощувати обсяги реалізації продукції на експорт, оскільки таки обороти звільняються від сплати податку на добавлену вартість та акцизного податку, але нажаль експорт займає незначну частину від загальної реалізації.

Таблиця 2.5.

Розрахунок ПДВ і акцизного податку за 2012 та січень, лютий 2013 року

Місяць	ПДВ	Акцизний податок
січень	790760	1745243
лютий	1126914	1590000
березень	910295	919326
квітень	905406	923296
травень	825108	832330
червень	811534	875397
липень	857812	887336
серпень	875073	137820
вересень	917317	650241
жовтень	1340898	997608
листопад	1001399	1138938
грудень	1013231	1321645
січень 2013	1232414	1426545
лютий 2013	1335021	1984011
Всього	13943182	15429736

Рис. 2.6. Розрахунок ПДВ і акцизного податку за 2012 та січень, лютий

2013 року

Таблиця 2.6.

Ставки акцизного податку і специфічного ввізного мита на тютюнові вироби згідно гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Код тютюнових виробів за гармонізованою системою опису та кодування товарів	Опис товару згідно гармонізованою системою опису та кодування товарів	Ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару продукції	Ставки специфічного ввізного мита
			Пільгові	Повні
24.02. 10000	Сигари (в т.ч. сигари з обрізними кінцями)	5 екю з 100 шт	5 екю з 100 шт	10 екю з 100 шт
24.02. 20000	Сигари з тютюну або його замінників, цигарки	2 екю з 1000 шт	2,5 екю з 1000 шт	5 екю з 1000 шт
24.03. 10000	Тютюн для паління (в т.ч. з замінниками або без замінників тютюну будь в якій пропорції	2 екю з 1 кг	2,5 екю з 1 кг	5.0 екю з 1 кг
24.03. 99100	Тютюн для жування, Тютюн для нюхання	2 екю з 1 кг	2,5 екю з 1 кг	5.0 екю за 1 кг
24.01	Тютюнова сировина. Тютюнові відходи.	0	1 екю за 100 кг	2 екю за 100 кг
24.03 (крім 24.03.99100 24.03. 10000)	Інший промислово-виготовлен- ний і промислові замінники тютюну	0	2,5 екю за 1 кг	5.0 екю за 1 кг

В 2012 році підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” сплатило податок на добавлену вартість на суму 8663700 гривен. Обсяг сплати податку на протязі року був досить рівномірний. Найбільші суми виплат до бюджету ПДВ відмічалось в лютому 2012 та 2013 року, що пов'язано з можливим перерахунком сплати податку за минулі роки. Стабільність сум сплаченого податку на протязі року пояснюється стабільністю реалізації готової продукції на внутрішньому ринку. На відміну від податку на добавлену вартість акцизний податок сплачувався підприємством досить не рівномірно. Найбільші суми були сплачені в січні 2012 року 1745243 гривні та в лютому 2013 року 1984011 гривен.

Таблиця 2.7.

Балансовий звіт підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” за 2012 рік

Показники балансу	Прибуток, тис. грн.	Збиток, тис. грн.
Виручка від реалізації	92514,8
Податок на добавлену вартість		12708,5
Акцизний податок		13483,1
Витрати на виробництво реалізованої продукції		52169,0
Результат від реалізації	14153,0
Результат від іншої реалізації	955,6
Прибуток від позареалізаційних операцій	1655,3	150,3
Всього прибутки і збитки	16764,2	150,3
Балансовий прибуток	16613,7

Спільне українське-німецьке підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” за 2012 рік отримало прибуток в розмірі 16764200 гривен, що являється позитивним явищем з точки зору нарощування виробничих потужностей підприємства та розширення виробництва. Занепокоєння визивають збитки від позареалізаційних операцій в розмірі 100000 гривен. Спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” своєю діяльністю забезпечує стабільне надходження в бюджет у вигляді податків на загальну суму 29597600 гривен. Такі дані підтверджують вигідність залучення іноземних інвестицій, що дозволяє створити нові робочі місця та покращити використання сировинної бази.

Таблиця 2.8.

Інформаційне повідомлення про іноземну інвестицію в Україні.

Інвестор(або назва, організаційно-правова форма, державна приналежність і місцезнаходження, адреса, телефон, факс	Німецька компанія з обмеженою відповідальністю “Reemtsma Cigarettenfabriben” яка розташована за адресою: Паркштрасе, 51, 22605, Гамбург, Німеччина, т. 40/82,20-0, телефакс 40/82 20-16-45
Форма здійснення інвести-ції та % дольової участі	Часткова участь (92,7%) у підприємстві, що створено з українськими фізичними особами
Об'єкт здійснення інвести-ції (повна назва, організаційно-правова фор-ма, юридична адреса, теле-фон, факс, телекс, статис-тичні коди класифікації підприємства)	Спільне українсько-німецьке закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика”. Юридична адреса: 257000, м.Черкаси, вул. Жовтнева 170, тел.45-35-68 Статистичні коди ЗКПО 20035957 СПАТО 1371401367 СПОДУ 8214 ЗКГНГ 18182, 72200, 71500, 71130, 71250, 51510, 86210, 84500, 84300 ЗКФВ 20
Види іноземної інвестиції згідно статті Декрету та їх загальний об'єм, оцінений в іноземний валюті та валюті України.	Майновий внесок до статутного фонду у вигляді сировини, машинного обладнання, запчастин та інструменту. Загальний обсяг інвестицій становить 31616724,74 німецьких марок, що становить 117962000000 українських карбованців
Період внесення і використання інвестиції	Період внесення з 15.11.93 по 31.12.2012 . Період використання з 15.11.93 на весь період діяльності підприємства.
Примітка	Перереєстрація інвестиції №17 від 30.12.93 у зв'язку з збільшенням частки інвестора у статутному фонді

Спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” тримало в 2012 році прибуток в розмірі 16764200 гривен. Така форма організації бізнесу являється досить прибутковою в Україні. Це обумовлено рядом пільг, які надаються підприємствам при оподаткуванні їх прибутків. Так до 2011 року спільні підприємства звільнялись від сплати прибуткового податку на протязі 5 років, якщо в їх статутні фонди було внесено кваліфіковану іноземну інвестицію понад 100000 $ США. Також не оподатковуються доходи підприємств, які були отримані внаслідок здійснення експортних операцій, податком на добавлену вартість та акцизним податком. Українська податкова система стимулює експорт, оскільки експортні операції забезпечують притік в країну іноземної валюти. В решті ж податки виконують чисто фіскальну функцію, яка полягає в забезпеченні дохідної частини бюджету. В останньому рівень оподаткування в Україні надмірно високий. Після сплати всіх податків - державних і місцевих в розпорядженні підприємства залишається трохи більше 30% отриманого прибутку. Така податкова політика хоча і допомагає зменшити дефіцит державного бюджету, однак не сприяє високоефективному виробництву, підвищенню виробничих потужностей та розширенню ділової активності. Згідно кривих Лафера, якщо рівень оподаткування прибутку перевищує 40%, то платники податків починають укривати свої доходи від оподаткування, і переводити капітали в тіньовий сектор економіки. Зараз більше третини грошових коштів України обертається поза банківською системою в тіньовий економіці. В український системі оподаткування необхідно знизити загальний рівень, яким оподатковуються платники податків до 19%. Ставки податків повинні бути диференційованими, більший прибуток - зниження процентної ставки, що викличе зацікавленість в розширенні виробництва і забезпечить економічне зростання до 3 - 6% на рік. Крім цього необхідно надавати податкові пільги для підприємств з іноземними інвестиціями у вигляді звільнення їх від сплати податку на прибуток на протязі деякого періоду. Податки повинні стимулювати виробництво та сприяти зростанню економічного добробуту населення.

Таблиця 2.9.

Зовнішньоторгівельний оборот і баланс експорту-імпорту товарів в розрізі регіонів за січень-грудень 2012 р., тис $США. Бартер.

Найменування країн	Зовнішньоторгівельний оборот	Експорт	Імпорт	Баланс експорт(+) Імпорт (-)
			Всього	в т.ч.страхування
І Країни колишнього СРСР	41 842,2	27 163,7	14 678,5	3,7	12 485,3
ІІ Інші Країни світу	5 120,8	1 437,1	3 683,7		-2 246,6
Європа	4 745,8	1 386,3	3359,6		-1 973,3
Азія	134,4	38,0	96,4		-58,4
Америка	240,5	12,8	227,4		-214,9
Всього	46 963,0	28 600,8	18 362,2	3,7	10 238,6

Рис. 2.7. Долі експорту по бартерних угодах

Рис. 2.8. Долі імпорту по бартерних угодах

В 2010 році в Черкаську область імпортувалось товарів на 80 млн. $ США. Із них 67,8% перепадало на країна колишнього СРСР, а інші 32,2% на інші країни світу, серед яких Західна Європа займає лідируючу позицію. З Європи в Черкаську область імпортується товарів на суму 19,6 млн. $ США, що становить 23,6% загального імпорту. В той же час з Черкаської області було експортовано продукції на суму 171,8 млн. $ США. В структурі експорту спостерігаються ті ж самі тенденції, що і в структурі імпорту. 64,6% всього експорту припадає на країни колишнього СРСР. 35,4% експорту припадає на інші країни світу, а саме на Європейські країни - 25,4%, на Америку - 6,87%, на Азію - 3,2% і найменша частка на Африку - 0,03%. На протязі 2011-2012 років структура експорту та імпорту істотно змінилася. Насамперед, змінились обсяги ввезення та вивезення з області товарів та послуг. В 2012 році в Черкаську область було імпортовано продукції на загальну суму 148 млн. $ США. На країни колишнього СРСР припадало 41,7 млн. $ США, що становить лише 28,15% від загального імпорту. Із інших країн світу імпортувалось товарів на суму 106,3 млн. $ США, що становить 71,85% імпорту. Основним постачальником в Черкаську область є країни Європи, на які припадає 64,29% всього імпорту. Такі ж тенденції можливо прослідити із експортом продукції. В 2010 році експорт зріс на 50% в основному за рахунок Європейських країн, експорт в ці країни збільшився в 3 рази і склав 47,21% проти 43,5% які експортуються в країни колишнього СРСР.

Черкаська область має додатне сальдо платіжного балансу на протязі останніх 3-х років. Зростання експорту свідчить про покращення конкурентоздатності виробників-експортерів на світовому ринку та підвищення ефективності виробництва.

Розділ 3. Правові аспекти ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ зовнішньоекономічної діяльності в Україні

3.1 Види зовнішньоекономічних операцій в Україні

Згідно з чинним законодавством України, зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України так і за її межами. [5.с.108]

Види зовнішньоекономічних операцій дуже різноманітні. До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України;

- надання ще зазначених послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення суб'єктами іноземних країн зазначених установ на території України у випадках, які передбачені чинним законодавством України;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; що включає створення спільних підприємств різної форми та видів, проведення спільних господарських операцій та володіння майном як на території України так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій патентів, ноу-хау, торгівельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів, інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності: організація та здійснення діяльності в галузі оптової консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачуваних законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Потрібно зазначити, що у зовнішньоекономічній діяльності посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших) здійснюється без обмежень.

3.2 Суб'єкти і об'єкти зовнішньоекономічних операцій

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні можуть бути:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні особи та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території Української держави;

- юридичні особи, зареєстровані в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, до них належать підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торгівельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші, в тому числі юридичні особи, майно та капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місце знаходження на території України і яким цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність на території України;

- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності іноземних держав, які не є юридичними особами згідно з законами України, до них належать відділення, філії тощо, але мають постійне місце знаходження на України;

- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні, які мають постійне місце знаходження на території нашої держави;

- інші суб'єкти господарської діяльності, які передбачені чинним українським законодавством.

Суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності може виступати Україна в особі її органів, місцевих органів влади і управління. Місцеві органи влади і управління в свою чергу можуть бути суб'єктами зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності. Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть виступати також іноземні держави, які беруть участь в господарській діяльності на території України, діючи як юридичні особи згідно з українською законодавчою базою.

В міжнародній торгівлі об'єктом зовнішньоекономічних операцій являється матеріально-речова продукція та послуги.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законом України, не залежно від форм власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з чинним законодавством України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані згідно з законом України “Про підприємництво”. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право , якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони являються.

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють вище зазначене право після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності. Реєстрацію здійснює міністерство зовнішньоекономічних зв'язків України на підставі подання до нього заяви подавця у довільній формі, нотаріально завірених копій статутних документів, або нотаріально завірених документів фізичної особи про її реєстрацію як підприємця.

3.3 Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами:

- Україна, як суверенна держава, самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні;

- ставки податків встановлюються виключно Верховною Радою України за поданням Кабінету міністрів України;

- рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримки самоокупності і самофінансування об'єктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України;

- стабільна кількість видів і розмір податків гарантується державою на строк не менш як 5 років;

- забороняється встановлювати крім тих, що затверджені Верховною Радою України;

- ставки податків є однаковими для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, вони визначаються за товарною ознакою, для одного виду товару діє єдина ставка податку;

- заохочення експорту готовою продукції.

Згідно ст.30.пункт1, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених ст.30 пунктом 2. Податкові пільги згідно з законами України надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які відповідають наведеним вище критеріям:

- експорт яких перевищує імпорт (нетто-експортери) за фінансовий рік;

- обсяг експорту яких становить не менше 5 % від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів;

- які стабільно експортують наукові, наукоємні товари, а також товари у вартості яких частка добавленої вартості становить не менше 30 %.

Зазначеним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пільги по строках амортизації основних виробничих фондів у вигляді:

- норм прискореної амортизації основних виробничих фондів, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- норм амортизації на імпортне обладнання, яке використовується для виробництва експортних товарів, не менших, ніж ті, що встановлені в країні походження такого обладнання;

- пільгових норм амортизації основних фондів, створених за рахунок нових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- зазначені пільги застосовуються Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків України за поданням суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. При цьому Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків приймає відповідне рішення, яке є обов'язковим для державних фінансових та податкових органів. Забороняється одночасне застосування щодо одного і того ж товару податку на експорт і імпорт та режиму ліцензування і квотування експорту, за винятком випадків встановлення режиму ліцензування і квотування як заходу у відповідь на дискримінаційні дії інших держав та в разі застосування санкцій при порушенні суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил цієї діяльності.

3.4 Основні види оподаткування та шляхи вдосконалення ЗЕД в Україні

Основними видами податків, якими оподатковуються зовнішньоекономічні операції, є податок на добавлену вартість, акцизний збір, податок на прибуток та мито. Розглянемо кожний із податків окремо. Податок на добавлену вартість - це непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення.

Платниками податку на добавлену вартість за імпортні товари є суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичною особи, що ввозять товари, як для власних так і для виробничих потреб з метою реалізувати у вільному обігу, на правах комісії та на правах реекспорту, а також тимчасово.

У разі ввезення на територію України імпортних товарів, за винятком майна, що ввозиться з України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, міжнародними об'єднаннями включаючи міжнародні не урядові організації, іноземними юридичними особами та громадянами, які від свого імені здійснюють виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України, податок на добавлену вартість сплачується цими не резидентними, а у разі відсутності у них розрахункових рахунків в установах банків України і їх постійних представництв в Україні сплата податків провадиться покупцями, замовниками чи одержувачами товарів.

У разі подальшої реалізації, обміну) чи передачі на території України майна, що ввезено в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями податок на добавлену вартість справляється на загальних підставах.

У разі надання відстрочки в платежі на умовах податкового кредиту, перерахунків платежів, у тому числі у зв'язку з користуванням митної вартості, у всіх випадках стягнення платежів у безперечному порядку, а також стягнення фінансових санкцій та пені ці суми стягуються з отримувача (імпортера), тобто організації, яка уклала контракт на імпорт декларованих товарів.

Об'єктами оподаткування для податку на добавлену вартість, ввезених на територію України товарів є:

- їх митна вартість, перерахована за курсом Національного банку України на дату подачі вантажної митної декларації в митний орган, з урахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари. При цьому рекламні матеріали та сувеніри, що ввозяться в Україну і призначені для представницьких цілей під час проведення в України виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків та інших подібних заходів (пропускається за рішенням митного органу в кількості, достатній для забезпечення потреб з урахуванням мети переміщення) не є об'єктом оподаткування.

Не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість:

- транспортні засоби, що використовуються для міжнародних перевезень товарів та пасажирів;

- професійне обладнання, майно та інструменти, що належать, іноземним юридичним особам, необхідні для надання послуг чи виконання робіт ними на території України;

- зразки товарів, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру.