Управління фінансовою санацією підприємства (на прикладі ДП "Криворізька терплоцентраль")

Такі умови функціонування підприємства суттєво обмежують розвиток фінансового менеджменту на підприємстві.

Отже, якщо не буде вжито ніяких санаційних заходів направлених на виведення підприємства з кризи, то через декілька років чиста вартість підприємства буде дорівнювати нульової оцінки.

Розглянемо заходи стабілізації діяльності підприємства, які можна провести за рахунок внутрішніх джерел фінансування підприємства, без залучення зовнішнього капіталу (кредиторів, інвесторів, держави).

Використовуючи внутрішні фінансові резерви, підприємство може не тільки подолати внутрішні причини кризи, а й значною мірою зменшити залежність ефективність санації від залучення зовнішніх фінансових джерел.

Проте на ДП «Криворізька теплоцентраль», яке перебуває у фінансовій кризі повністю вичерпані такі класичні джерела самофінансування, як прибуток та амортизація.

Мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації ДП „Криворізька теплоцентраль» спрямована насамперед на підвищення, а для розглянутого підприємства це відновлення його платоспроможності та ліквідності. Цього можна досягти збільшенням обсягів вхідних грошових потоків (наприклад, за рахунок збільшення виручки від реалізації, продажу частини основних фондів, рефінансування дебіторської заборгованості) або в результаті скорочення вихідних грошових потоків (зменшення витрат, які відносяться на собівартість продукції).

Класифікація вхідних та вихідних грошових потоків (рисунок 3.1.1) є підставою для розробки заходів, спрямованих на мобілізацію внутрішніх джерел фінансової санації.



Рисунок 3.1.1 - Класифікація внутрішніх фінансових джерел санації підприємства [22.с.128]

До внутрішніх джерел збільшення грошових надходжень відносять збільшення таких грошових потоків:

1. виручки від реалізації основної продукції;

2. надходжень у вигляді інших операційних доходів;

3. доходи від інвестиційної діяльності.

Так як ДП «Криворізька теплоцентраль» не має надходжень від інших операційних доходів та не має доходів від інвестиційної діяльності, то розглянемо можливість збільшення виручки від реалізації продукції, як одного із заходів зі стабілізації фінансового стану підприємства.

Розмір виручки від реалізації залежить від двох основних факторів:

- обсягу реалізованої продукції;

- ціни одиниці такої продукції.

Ринок збуту продукції ДП «Криворізька теплоцентраль» є досить сталим. Споживачами послуг підприємства (теплова енергія для потреб опалення та гарячого водопостачання) є населення міста Кривого Рогу, бюджетні установи та організації і інші суб'єкти господарської діяльності. Подібні послуги у місті надає комунальне підприємство «Криворіжтепломережа». У 2007 році запланована передача функцій обслуговування частини споживачів теплової енергії по Жовтневому, Саксаганському, Інгулецькому та Довгинцівському районах від КП «Криворіжтепломережа» ДП «Криворізька теплоцентраль». Будуть передані функції виробника, постачальника та виконавця послуг (постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання) від теплових джерел теплоцентралі з передачею на баланс квартальних теплових мереж до житлових будинків довжиною 176,5 км. і тепло розподільних пунктів в кількості 68 штук.

Але прийняті теплові мережі та теплорозподільчі пункти у вкрай незадовільному стані, потребують значних витрат на їх утримання і не вплинуть на збільшення вхідних грошових потоків підприємства. За прогнозом з моменту прийняття квартальних теплових мереж по теплоцентралі збільшаться втрати теплової енергії в мережах з 9,5 % до 18 - 19 %, що призведе до збільшення збитків. Зростання теплових втрат тепла в мережах до 19 % порівняно з періодом до передачі об'єктів має місце збільшення протяжності теплових мереж з 186,7 км. до 348,4 км. та зростання їх об'єму.

Отже, як видно, збільшення обсягу реалізованої продукції ДП «Криворізька теплоцентраль» призведе тільки до поглиблення фінансової кризи. Розглянемо можливість збільшення ціни одиниці продукції.

ДП «Криворізька теплоцентраль» не може самостійно збільшувати тарифи на свої послуги, так як є частиною комунального господарства міста Кривого Рогу. У цьому році міськвиконкомом Кривого Рогу було прийнято рішення про збільшення тарифів з послуг тепло- та водопостачання за рішенням № 544 від 28.08.2006 року, що вступила в дію 15.10.2006 року. Згідно цієї постанови тарифи на послуги ДП «Криворізька теплоцентраль» збільшились майже у два рази. Але й це не призведе до покращення фінансового стану підприємства, оскільки вже у лютому цього року відбулося збільшення закупівельних цін на такі ресурси як природний газ та його транспортування майже у 2,2 рази , електроенергію у 1,8 рази, холодну воду та стисле повітря майже у 1,5 рази. Це вплинуло на збільшення загально виробничих витрат, що входять до складу собівартості продукції.

Реструктуризація активів - наступна група заходів пов'язана зі зміною структури та складу активів балансу. В рамках реструктуризації активів виокремлюють такі види санаційних заходів (розглянемо тільки ті заходи, які можливо застосувати на підприємстві, що досліджується ):

1. Здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі, це споруда теплиці та два складських приміщення. Сума очікуваного доходу на місяць складатиме 7 тис. грн.

2. Продаж окремих об'єктів основних фондів. На сьогодні на підприємстві не використовуються будівлі і споруди на суму 350 тис. грн. З урахування коефіцієнта виконання (30%) [23.с.220] очікувана сума надходжень - 245 тис. грн.

3. Рефінансування дебіторської заборгованості - це форма реструктуризації активів, що полягає в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо. Цьому санаційному заходу треба приділити велику увагу, оскільки дебіторська заборгованість ДП «Криворізька теплоцентраль» складає - 123903 тис. грн., станом на 01.01.2006 року (див. дод. А), що складає майже 52 % вартості всього капіталу підприємства. Отже на підприємстві треба розробляти механізм, політику управління дебіторською заборгованістю. Розглядаючи механізм управління дебіторською заборгованістю, виникає необхідність з'ясування сутності об'єкта такого процесу.

Товарна дебіторська заборгованість - це матеріальні ресурси, неоплачені контрагентами. Згідно з П(С)БО 2 [5.с.15] до товарної дебіторської заборгованості належить та, що відображена у статтях «Векселі одержані» та «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.»

У політиці управління дебіторською заборгованістю одним із головних етапів розглядають процес її реструктуризації. Реструктуризація товарної дебіторської заборгованості підприємства є складовою процесу реструктуризації активів і може розглядатися як сукупність заходів спрямованих на підвищення рівня її ліквідності та прибутковості.

Достатній рівень ліквідності дебіторської заборгованості характеризується можливістю (відповідно до термінів кредитної угоди) або дострокової трансформації у грошову форму без значних фінансових втрат. Підвищення рівня прибутковості товарної дебіторської заборгованості пов'язане із забезпеченням зростання доходів (збільшення обсягів реалізації, підвищення ціни реалізації, стягнення штрафних санкцій за несвоєчасність розрахунків) та зменшення відносних витрат з її обслуговування.

При неможливості використання внутрішніх резервів підвищення рівня платоспроможності, пов'язаних із поточними зобов'язаннями, виникає потреба у реструктуризації товарної дебіторської заборгованості. Обов'язкова цілеспрямованість такого процесу пояснюється необхідністю обґрунтування ефективності форм та порядку проведення.

Проведення роботи з реструктуризації товарної дебіторської заборгованості підприємства потребує чітко визначеної послідовності дій. Концептуальна схема такого процесу зображена на рисунку 3.1.2.

На першому етапі реструктуризаційного процесу керівництво підприємства повинно усвідомити та оцінити наявні проблеми, зрозуміти необхідність їх розв'язання та виявити бажання зробити це за допомогою реструктуризації активів, в тому числі товарної дебіторської заборгованості.



Рисунок 3.1.2 - Концептуальна схема процесу реструктуризації товарної дебіторської заборгованості[6.с.115]

Доведення до підлеглих прийнятих управлінських рішень щодо обсягу та структури товарної дебіторської заборгованості повинно супроводжуватися встановленням кінцевих результатів у кількісному вимірі, тобто цілей, яких необхідно досягти після завершення процесу реструктуризації дебіторської заборгованості. Такими цілями можна вважати: підвищення рівня абсолютної платоспроможності; термінове залучення коштів для інвестиційних потреб; підвищення рівня надійності товарної дебіторської заборгованості тощо.

Другий етап процесу реструктуризації (див. рис. 3.1.2) товарної дебіторської заборгованості пов'язаний із призначенням відповідальної особи або керівника групи спеціалістів. Відповідальна особа повинна мати безпосередній зв'язок із фінансовою роботою на підприємстві, а члени команди спеціалістів можуть належати й до інших підрозділів, крім фінансового (наприклад, відділ збуту, бухгалтерія). До команди на тимчасових засадах можуть залучатися зовнішні консультанти, які привносять свій досвід у здійснення реструктуризації товарної дебіторської заборгованості.

Третій етап реструктуризації (див. рис. 3.1.2) товарної дебіторської заборгованості - проведення поглибленого її дослідження. Основним завданням на цьому етапі є оцінка рівня й складу товарної дебіторської заборгованості підприємства.

Станом на 01.01.2006 року дебіторська заборгованість ДП «Криворізька теплоцентраль» складає 123951 тис. грн., з якої дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 123903 тис. грн., інша поточна дебіторська заборгованість - 48 тис. грн. З усієї суми заборгованості 66933,5 тис. грн. - це прострочена дебіторська заборгованість.

Розрахуємо коефіцієнт простроченості дебіторської заборгованості (КП_ДЗ) [6.с.116]:

КП_ДЗ = ДЗ_П/ ДЗ, (3.1.1)

де ДЗ _П - обсяг дебіторської заборгованості простроченої, тис.грн.

ДЗ - загальний обсяг дебіторської заборгованості підприємства, тис. грн. Середній вік простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості (ВП _ДЗ), розраховується за формулою [6.с.118]

ВП _ДЗ = ДЗ_П / ОР_КР * Д, (3.1.2)

де ДЗ _П - середній залишок дебіторської заборгованості, неоплаченою вчасно, тис. грн.;

ОР _КР - обсяг реалізації продукції у кредит за період, тис. грн.

Д - кількість днів у періоді, дні.

Отже, для ДП «Криворізька теплоцентраль» КП _ДЗ дорівнює 0,54, а ВП_ДЗ дорівнює 193 дням. Так як коефіцієнт простроченості перевищує 0,5, а середній вік простроченої заборгованості перевищує 30 днів, треба обґрунтувати заходи щодо стягнення заборгованості у судовому порядку.[6.с.118]

На четвертому етапі робіт з реструктуризації товарної дебіторської заборгованості (див. рис. 3.1.2) розробляються окремо заходи щодо підвищення її ліквідності. З поміж зазначених форм проводиться оцінка доцільності застосування можливих форм рефінансування дебіторської заборгованості: факторинг, облік векселів, форфейтинг.

Факторинг - це система фінансування, за умовами якої підприємство - постачальник продукції переуступає короткострокові вимоги за торговельними операціями банківській установі (факторинговій компанії). В основу факторингової операції покладено принцип придбання банком рахунків - фактур підприємства - постачальника за відвантажену продукцію, тобто передачу банку постачальником права вимагати платежі з покупця продукції. За здійснення такої операції банк стягує з підприємства - продавця комісійну плату, розмір якої залежить від рівня платоспроможності покупця продукції та передбачених строків її сплати.[6.с.119]

Для ДП „Криворізька теплоцентраль» факторингова форма рефінансування товарної дебіторської заборгованості має такі переваги:

- вищий рівень гарантії стягнення заборгованості;

- зменшення кредитних ризиків;

- швидке поліпшення рівня платоспроможності;

- можливість отримання короткострокового кредиту.

Недоліком факторингу ДП „Криворізька теплоцентраль» є вища вартість цієї послуги порівняно із звичайним кредитом. Тому ефективність факторингової операції для підприємства - постачальника визначається шляхом порівняння рівня витрат з цією операції із середнім рівнем відсоткової ставки за короткостроковим банківським кредитом.[6.с.120]

З метою підвищення рівня прибутковості товарної дебіторської заборгованості необхідно розглядати шляхи зменшення явних та неявних витрат, пов'язаних із наданням кредиту. Явні або вимушені витрати щодо товарної дебіторської заборгованості виступають у трьох формах: [6.с.121]

1. віддача від дебіторської заборгованості, що встановлюється кредитором;

2. втрати від безнадійних боргів;

3. втрати, пов'язані з організацією та обслуговуванням кредиту.

П'ятий етап процесу реструктуризації (див. рис. 3.1.2.) є завершальним і передбачає запровадження на ДП „Криворізька теплоцентраль» розроблених заходів щодо підвищення ліквідності й прибутковості товарної дебіторської заборгованості, а також обов'язкове відстеження ходу їх виконання. Може проводитися поточне відстеження як процесу виконання плану-графіка рефінансування дебіторської заборгованості, так і процесу коригування кредитної політики підприємства. Моніторинг здійснення реструктуризації дебіторської заборгованості охоплює також внесення оперативних змін у разі негативних відхилень у строках та обсягах надходження й витрачання коштів з метою своєчасного завершення такого процесу і досягнення поставлених цілей.

Визначена послідовність дій у процесі реструктуризації дебіторської заборгованості дасть можливість забезпечити належне оперативне управління нею на підприємстві, що досліджується.

Прогнозне надходження коштів від проведеної роботи у наступному році становить 1266 тис. грн.

Одним із головних напрямків підвищення платоспроможності та відновлення фінансової стійкості підприємств, що перебувають у фінансовій кризі, є зменшення вихідних грошових потоків. Вихідні грошові потоки підприємства можна класифікувати таким чином:[22.с.126]

1. оплата товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції;

2. оплата товарів, робіт, послуг, які не належать до валових витрат;

3. здійснення реальних та фінансових інвестицій;

4. сплата податків та інших платежів до бюджету;

5. повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку.

На обсяг останніх двох напрямків витрачання грошових коштів можливості впливу підприємства обмежені. Розмір податкових та інших платежів до бюджету залежить від установленого державою порядку визначення об'єктів оподаткування, ставок та термінів сплати. Обсяг платежів з повернення позик і процентів визначається умовами кредитних договорів та умовами випуску облігацій і значною мірою залежить від готовності кредиторів до участі в санації підприємства - боржника.

Можливість впливу підприємства на обсяги вихідних грошових потоків за першими трьома напрямками є набагато більшими. Зниження собівартості продукції та витрат - головний внутрішній санаційний резерв суб'єктів господарювання, що перебувають у фінансовій кризі.

Зниження рівня витрат істотно залежить від рішучості керівництва та персоналу проводити радикальні зміни на підприємстві, спрямовані на ощадливе використання всіх наявних ресурсів.

Розрізняють основні групи чинників, що впливають на собівартість продукції. Це - зміна

1. обсягів виробництва;

2. структури (номенклатури та асортименту) продукції;

3. технічного рівня виробництва;

4. організації виробництва та умов праці.

Для ДП „Криворізька теплоцентраль» було б доцільно запропонувати такий захід по зниженню собівартості як зміна технічного рівня виробництва. Оскільки незадовільний стан основних засобів ДП «Криворізька теплоцентраль», їх незадовільний технічний стан, моральне застаріння та велика питома вага зносу основних засобів, призводять до значних втрат теплової енергії та призводить до значного збільшення собівартості виробленої продукції.

Зміна технічного рівня виробництва виявляється в економії матеріальних і трудових ресурсів за такими основними напряками:

1. упровадження нових та удосконалення існуючих технологій;

2. застосування нових видів сировини і матеріалів та раціоналізації їх використання;

3. зниження трудомісткості одиниці продукції.

Під економією від підвищення технічного рівня виробництва розуміють пряме абсолютне зниження витрат на одиницю продукції або на плановий обсяг робіт. Економію розраховують з огляду на витрати для придбання нової техніки та середню окупність витрат.

У розрахунках за напрямом застосування нових видів сировини і матеріалів та поліпшення їх використання розраховується економія, що досягається завдяки раціональному використанню сировини та матеріалів:

- поліпшення використання сировини, у тому числі природної, зменшенням її втрат під час первинної обробки, а також повнішим застосуванням корисних компонентів;

- застосування економніших замінників;

- повніше використання у виробництві відходів сировини та матеріалів, упровадження безвідходних технологій.

Для ДП „Криворізька теплоцентраль» пропонується поліпшити технічний стан частини основних засобів для того, щоб економити такі ресурси як електроенергія та природний газ, що призведе до значного зменшення втрат теплової енергії.

Запропоновані технічні заходи на ДП „Криворізька теплоцентраль» наведені у таблиці 3.1.1

Таблиця 3.1.1 - Технічні заходи на ДП „Криворізька теплоцентраль» спрямовані на зниження собівартості продукції

Найменування технічного заходу	Витрати, тис. грн.
1. Заміна парового котла на котельній №1	550
2. Капітальний ремонт водогрійного котла ПТВМ-50 на котельній № 3	400
3. Ремонт магістральної мережі теплопостачання на мікрорайоні "Східний"	450
4. Капітальний ремонт водогрійного котла КВГМ-100 на котельній № 5	340

Технічні заходи пропонується проводити за рахунок надходження коштів від проведеної реструктуризації активів у сумі 1700 тис. грн. Структура надходжень подана у таблиці 3.1.2.

Таблиця 3.1.2 - Надходження коштів від реструктуризації активів

Проведенні заходи	Надходження коштів, тис. грн.
1. Здача в оренду об'єктів основних фондів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі	84
2. Продаж окремих об'єктів основних фондів	350
3. Рефінансування дебіторської заборгованості	1266
Усього	1700

Технічні проекти необхідно розпочинати у 2007 році. Їх виконувати можливо незалежно друг від друга. Але капітальний ремонт водогрійного котла КВГМ-100 на котельній № 5 необхідно виконувати тільки після ремонту магістральної мережі теплопостачання на мікрорайоні "Східний" , щоб відремонтований котел працював на повну потужність вже на відремонтованій магістральній мережі.

Проведені заходи по покращенню технічного рівня окремих об'єктів основних засобів призведуть до зниження витрат на одиницю продукції, поліпшать використання сировини, що в цілому знизить собівартість продукції.

Але всі санаційні заходи проведені за рахунок внутрішніх джерел фінансування не призведуть до суттєвого покращення фінансового стану ДП „Криворізька теплоцентраль». Отже, в існуючих умовах необхідно суттєву увагу приділити пошуку нових джерел фінансування підприємства і не тільки на рівні підприємства, а й на рівні держави.

3.2 Оновлення матеріально-технічної бази ДП „Криворізька теплоцентраль» на кредитній основі

Складна ситуація, яка склалася на ДП «Криворізька теплоцентраль» та у комунальному господарстві країни взагалі не дає можливості підприємствам самотужки вийти з фінансової кризи.

Перехід України до ринкових відносин та формування власного комунального господарства на її території зумовили необхідність створення нової системи управління фінансами галузі. Майже весь період існування комунального господарства України характеризувався відсутністю достатніх обсягів фінансування, відволікання значних сум оборотних коштів у дебіторську заборгованість, наявністю значного морального та фізичного зносу, що, в свою чергу, сприяло погіршенню якості комунальних послуг. Всі ці фактори зумовили загострення фінансової кризи галузі, а отже, питання пошуку нових джерел фінансування галузі постало дуже гостро.

В сучасних умовах розвитку економіки та функціонування фінансового ринку виникає потреба у якісно новому підході до управління та формування фінансових ресурсів. Якщо в умовах централізованої системи управління фінансами основною метою діяльності підприємства було дотримання плану, то в умовах ринку регулювання економічної діяльності підприємства здійснюється шляхом реалізації цінової, податкової, кредитної політики та інших економічних регуляторів.

Специфіка діяльності комунальних підприємств, спрямованість на виконання найголовнішої функції - життєзабезпечення, а отже, і постійна наявність регулятивної функції держави, виділяє підприємства галузі в окрему ланку суб'єктів господарювання. Такі умови функціонування підприємств комунального господарства суттєво обмежують розвиток фінансового менеджменту на підприємствах, безпосередньо впливаючи на структуру їхнього капіталу.

Теоретично джерела формування фінансових ресурсів підприємств комунального господарства майже споріднені з джерелами підприємств інших форм власності. Разом з тим, наявність багатьох зовнішніх факторів впливу на галузь дещо порушують цю спорідненість. Постійна ротаційність галузі, наявність значних сум дебіторської заборгованості, здійснення цінової політики органами місцевого самоврядування, з одного боку, та відсутність податкових пільг і сприятливого інвестиційного середовища, з іншого, унеможливлюють залучення додаткових фінансових ресурсів. Крім того, фінансове становище галузі не можна назвати задовільним. [ 11.с.128]

Зростання дебіторської заборгованості підприємств галузі та зростання кредиторської заборгованості за енергоносії не тільки негативно впливає на фінансове становище підприємств галузі, але і загострює питання залучення позикового капіталу. Нерентабельна діяльність підприємств галузі, велика питома вага зносу основних засобів та їхнє моральне застаріння, разом зі скрутним фінансовим становищем, суттєво ускладнюють питання пошуку додаткових джерел фінансування галузі.

Власні фінансові ресурси залишаються основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємств комунального господарства міста, наряду з якими незначну частку мають залучені та позикові кошти.

Додатковим джерелом формування фінансових ресурсів залишаються банківські короткострокові та довгострокові кредити. Однак неможливість підприємств комунального господарства з наднизькою нормою рентабельності забезпечити та розрахуватись за кредити з високим відсотковим ставками майже унеможливлює цей шлях. Крім того, банківські фінансово - кредитні установи не зацікавлені у наданні кредитів таким клієнтам без відповідних гарантій.

Розглянемо можливість стабілізації фінансового становища ДП «Криворізька теплоцентраль» за допомогою банківських кредитів, які підприємство зможе залучити за умови державної підтримки. За умови реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2002 року № 101 «Про порядок конкурсного відбору інвестиційних проектів, що реалізуються за рахунок кредитів комерційних банків з частковим відшкодуванням відсоткової ставки» [4.с.12] підприємство зможе залучити банківські кредити з частковим відшкодуванням відсоткової ставки з державного або місцевого бюджету.

За рахунок додаткових залучених фінансових ресурсів пропонується ввести в дію інвестиційні проекти з оновлення та модернізації основних фондів ДП «Криворізька теплоцентраль», що дасть змогу зменшити собівартість продукції підприємства. Хоча і були проведені технічні заходи з покращення технічного стану основних засобів за рахунок внутрішніх джерел фінансування підприємства, але це не дало можливості істотно вплинути на зменшення собівартості продукції і підприємство продовжує нести значні збитки.

До 1989 року ДП «Криворізька теплоцентраль» мала свою енерготурбіну, що дозволяло виробляти власну електроенергію. Але в 1989 році в наслідок непродуманого і безвідповідального рішення турбіну було демонтовано.

Отже, один з інвестиційних проектів - це відновлення роботи енерготурбіни. Це дозволить виробляти електроенергію, в першу чергу, для власних потреб, а також реалізовувати електроенергію, що дозволить значно зменшити собівартість продукції, зниження діючого тарифу на послуги підприємства та отримувати додаткові фінансові ресурси від продажу електроенергії.

Для впровадження цього проекту заплановані витрати складатимуть 2 млн. грн. Кредит можна отримати від КБ ?Приватбанк ? одноразово в сумі 2 млн. грн.

Термін реалізації інвестиційного проекту дорівнює п'яти рокам.

Потоки платежів для фінансування проекту наведено на рисунку 3.2.1.

Після закінчення терміну інвестиційного проекту прогнозується отримання доходу від реалізації електроенергії у сумі 1,5 млн. грн. щорічно.

У разі одержання другого кредиту доцільним було б провести додаткові інвестиційні проекти з модернізації основних фондів ДП «Криворізька теплоцентраль» (табл. 3.2.1)

Рисунок 3.2.1 - Потоки платежів для фінансування інвестиційного проекту на ДП „Криворізька теплоцентраль»

Таблиця 3.2.1 - Запропонована додаткова інвестиційна програма ДП "Криворізька теплоцентраль" на 2007 рік

Найменування технологічних заходів	Витрати, тис. грн.
Капітальний ремонт водогрійного котла ПТВМ-50 на котельній № 2	450
Ремонт магістральної мережі теплопостачання на мікрорайоні "Зарічний"	550
Усього	1000

Реалізація запропонованих інвестиційних проектів дозволить значно зменшити собівартість продукції, отримувати додатковий дохід від реалізації електроенергії, але рівень незалежності підприємства через зростання частки позичкового капіталу знижується.

Прогнозовані джерела доходів наведені у таблиці 3.2.2

Таблиця 3.2.3 - Прогнозовані джерела доходів ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2007 році

№ з/п	Джерело доходу	Сума доходу, тис. грн.
1.	Реалізація готової продукції	270000
2.	Реалізація енергоносіїв (електроенергії)	750
3.	Оренда та послуги	7
4.	Реалізація основних засобів	245
5.	Погашення дебіторської заборгованості	1266

В існуючих умовах необхідно суттєву увагу приділяти пошуку нових джерел фінансування комунальної галузі не тільки на рівня окремого підприємства, але й на рівні держави. Шляхами вирішення цього питання можуть стати:

1. створення конкурентного середовища на ринку комунальних послуг, за рахунок впровадження комунальних підприємств різних організаційно - правових форм;

2. конкретні дії держави щодо покращення інвестиційної привабливості галузі;

3. залучення іноземних інвесторів.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми може стати створення єдиного регіонального комунального фонду, метою діяльності якого буде акумулювання та перерозподіл фінансових ресурсів підприємств галузі.

Висновки

Проведений у роботі аналіз теми дає змогу розглянути основні методологічні особливості санаційного управління підприємством. Розглянута економічна сутність санації підприємств. Отже, санація - це система фінансово- економiчнux, виробничо-технiчнux, органiзацiйно-правових та соцiальнux заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, лiквiдностi, прибутковості i конкурентоспроможності пiдприемства-боржника в довгостроковому періоді. Тобто санація - це сукупність ycix можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Основною метою санаційного управління підприємством є розробка і першочергова реалізація заходів, спрямованих на нейтралізацію найбільш небезпечних ланок у ланцюгах економічних явищ, які призводять до кризового стану, заходів, спрямованих на швидке поновлення платоспроможності й відновлення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства, що забезпечить його вихід із кризового фінансового стану. Управління має поєднати стратегічний і тактичний аспекти. Суть стратегічного управління полягає у вживані заходів, що дають змогу запобігти настанню кризи. Тактичне управління має на меті розробку й реалізації. Заходів для виведення підприємства з кризового стану і ліквідації його наслідків.

Санаційні заходи поділяються на: соціальні, організаційно-правові, виробничо-технічні, фінансово-економічні.

Процес організації фінансової санації підприємств можна подати трьома основними функціональними блоками:

1. Розробка санаційної концепції та плану санації.

2. Проведення санаційного аудиту.

3. Менеджмент санації.

Функціональні сфери менеджменту санації можна розглядати як окремі фази управлінського циклу, причому у процесі санації підприємства такі цикли перманентно повторюються при досягненні окремих стратегічних чи тактичних цілей.

До функціональних сфер менеджменту санації слід віднести такі:

1. постановка цілей;

2. формування та аналіз проблеми (головна проблема - фінансова криза);

3. пошук альтернатив, прогнозування та оцінювання їх реалізації (добір і оцінювання необхідного каталогу санаційних заходів);

4. прийняття рішення;

5. реалізація (проведення конкретних санаційних заходів);

6. контроль;

7. аналіз відхилень.

Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній чи безповоротній основі.

У другому розділі роботи проведено аналіз виробничо-господарської діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль» та аналіз фінансової сфери підприємства.

Основна мета підприємства „Криворізька теплоцентраль» - надання послуг з теплопостачання споживачам міста Кривого Рогу на потреби опалення та гарячого водопостачання.

Проведений аналіз діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль» показує, що підприємство у своєму нинішньому стані не становить інтересу для інвесторів і є стабільно збитковим. Незадовільна фінансова ситуація, яка склалась на підприємстві, супроводжується постійними збитками і впливає на поглиблення кризи в майбутньому. У тому разі, якщо не буде вжито ніяких кардинальних заходів для виведення підприємства з кризи, то через декілька років вартість підприємства досягне нульової оцінки при постійному перевищенні кредиторської заборгованості над величиною оборотних активів.

Але при цьому позитивним у діяльності підприємства є те, що в складних економічних умовах його колектив забезпечує досить стабільну роботу підприємства та незалежність, забезпечує зниження собівартості продукції, виробляє і постачає теплову енергію жителям міста, керівництво підприємства намагається пролонгувати кредитні угоди з постачальниками ресурсів, насамперед газу, щоб не залишити місто без опалення та гарячого водопостачання.

Специфіка діяльності ДП «Криворізька теплоцентраль» (надання комунальних послуг з центрального опалення, гарячого водопостачання та водовідведення) спрямованість на виконання найголовнішої функції - життєзабезпечення, а отже, і постійна наявність регулятивної функції держави, виділяє підприємства цієї галузі в окрему ланку суб'єктів господарювання.

Так як продукція, що виробляє ДП „Криворізька теплоцентраль», є суспільно необхідною, то можна сподіватися на державну підтримку підприємства, що допоможе підприємству подолати фінансову кризу.

У третьому розділі роботи розглянуті заходи стабілізації діяльності підприємства, які можна провести за рахунок внутрішніх джерел фінансування підприємства, без залучення зовнішнього капіталу (кредиторів, інвесторів, держави).

Використовуючи внутрішні фінансові резерви, підприємство може не тільки подолати внутрішні причини кризи, а й значною мірою зменшити залежність ефективність санації від залучення зовнішніх фінансових джерел.

Проте на ДП «Криворізька теплоцентраль», яке перебуває у фінансовій кризі повністю вичерпані такі класичні джерела самофінансування, як прибуток та амортизація.

Складна ситуація, яка склалася на ДП «Криворізька теплоцентраль» та у комунальному господарстві країни взагалі не дає можливості підприємствам самотужки вийти з фінансової кризи.

У другій частині третього розділу роботи розглядається можливість стабілізації фінансового становища ДП «Криворізька теплоцентраль» за допомогою банківських кредитів, які підприємство зможе залучити за умови державної підтримки. За умови реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2002 року № 101 «Про порядок конкурсного відбору інвестиційних проектів, що реалізуються за рахунок кредитів комерційних банків з частковим відшкодуванням відсоткової ставки» підприємство зможе залучити банківські кредити з частковим відшкодуванням відсоткової ставки з державного або місцевого бюджету.

За рахунок додаткових залучених фінансових ресурсів пропонується ввести в дію інвестиційні проекти з оновлення та модернізації основних фондів ДП «Криворізька теплоцентраль», що дасть змогу зменшити собівартість продукції підприємства.

У результаті проведених розрахунків зі здійснення плану санації можна стверджувати, що він є реальним і ефективним, результати досяжними, а отже, проект може бути прийнятним до реалізації.

Список використаної літератури

1.Закон України „Про Національний банк України» // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. - 2002. - № 5.

2.Закон України „Про банки і банківську діяльність» // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - № 1.

3.Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»// Голос України. - 1999. - 30 липня.

4.Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств»// Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - № 5.

5.Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Закон. Положення. Інструкції: Збірник нормативно-правових актів. - К.: Юріком, 1998;

6.Басюк Т.П. Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства// Фінанси України. - 2004. - № 12;

7.Білуха М.Т. Курс аудиту. - К.: Вища школа: Знання, 1998;

8.Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника - Центр, 1999;

9.Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Х.: ВД „Інжек», 2003;

10.Жемеренко Є.В. Актуальні проблеми становлення та розвитку комунальних відносин в Україні // Актуальні проблеми економіки.- 2005. - № 9;

11.Забаштанський М.М. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств комунального господарства // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 6;

12.Коваленко М.А., Лобанова Н.В. Оцінка ефективності санації підприємства // Фінанси України. - 2005. - № 3;

13.Кузьменко Л.В., Кузьмін В.В., Шаповалові В.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Херсон: Олді - плюс, 2003;

14.Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001;

15.Макаренко І.О. Алгоритм антикризового управління підприємством // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 3;

16.Макаренко И.О. Анализ проблем антикризисного управления предприятием при угрозе банкротства // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 9;

17.Макаренко І.О. Проблеми антикризового управління промисловим підприємством. // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 6;

18.Мойсеєнко Т.А. Санація як основний інструмент оздоровлення економіки. // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 4;

19.Моргунець О.Б., Нікітін Ю.О. Модель реструктуризації підприємства. - 2004 - № 3;

20.Старостенко Г.Г., Мірко Н.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2006;

21.Стасюк Г.А. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - Херсон: Олді - плюс, 2004;

22.Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2000;

23.Управління фінансової санацією підприємства: Навчальний посібник, Салила С.Я., О.І. Дацій, Н.В. Несторенко, О.В. Серебряков. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005;

24.Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авторської колегії і науковий редактор професор А.М. Поддєрьогін. - 4-те видання перероблене та доповнене - К.;

25.Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. - 2-ге видання, перероблене і доповнене - К.: Либідь, 2002;

Додаток 1

Аналіз прибутковості ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Таблиця 1 - Аналіз прибутковості ДП „Криворізька теплоцентраль» в 2003 році

№ з/п	Показники	Значення	Відхилення
		за минулий рік	на кінець звітного періоду	значення	%
	1	2	3	4	5
1.	Виторг (валовий дохід), тис.грн.	97821,0	124648,0	26827,0	27,4
2.	Податок на додану вартість (ПДВ), тис.грн.	16303,0	20774,0	4471,0	27,4
3.	ПДВ, у % до виторгу	16,6	16,6	0	0
4.	Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.	81518,0	103874,0	22356,0	27,4
5.	Акцизний збір, тис. грн.	0	0	0	0
6.	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	88683,0	111445,0	22762,0	25,6
7.	Собівартість у % до виторгу	90,7	89,4	- 1,29
8.	Прибуток (збиток) від реалізації, тис. грн.	-7165,0	-7571	406	5,6
9.	Рівень рентабельності, %	збитково	збитково
10.	Прибуток від реалізації, у % до виторгу	збитково	збитково
11.	Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	-25996	-74036	48040	184,8

Таблиця 2 - Аналіз прибутковості ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2004 році

№ з/п	Показники	Значення	Відхилення
		за минулий рік	на кінець звітного періоду	значення	%
	1	2	3	4	5
1.	Виторг (валовий дохід), тис. грн.	124648	126818	2170	1,7
2.	Податок на додану вартість (ПДВ), тис. грн.	20774	21136	362	1,7
3.	ПДВ, у % до виторгу	16,6	16,6	0	0
4.	Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.	103874	105682	1808	1,7
5.	Акцизний збір, тис. грн.	0	0	0	0
6.	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	111825	111120	-705	-0,7
7.	Собівартість у % до виторгу	89,71	87,6	-2,11	-
8.	Прибуток (збиток) від реалізації, тис. грн.	-7951	-5438	-2513	-31,6
9.	Рівень рентабельності, %	збитково	збитково	-	-
10.	Прибуток від реалізації, у % до виторгу	збитково	збитково	-	-
11.	Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	-69853	-36711	-33142	-47,4

Таблиця 3 - Аналіз прибутковості ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2005 році

№ з/п	Показники	Значення	Відхилення
		за минулий рік	на кінець звітного періоду	значення	%
	1	2	3	4	5
1.	Виторг (валовий дохід), тис. грн.	126818	135612	8794	6,9
2.	Податок на додану вартість (ПДВ), тис. грн.	21136	22602	1466	6,9
3.	ПДВ, у % до виторгу	16,6	16,6	0	0
4.	Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.	105682	113010	7328	6,9
5.	Акцизний збір, тис. грн.	0	0	0	0
6.	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	111292	116603	5311	4,7
7.	Собівартість у % до виторгу	87,7	85,9	-1,8
8.	Прибуток (збиток) від реалізації, тис. грн.	-5610	-3593	-2017	-35,9
9.	Рівень рентабельності, %	збитково	збитково
10.	Прибуток від реалізації, у % до виторгу	збитково	збитково
11.	Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	-40693	-19503	-21190	-52,01

Додаток 2

Аналіз виробничого потенціалу ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Таблиця 1 - Аналіз виробничого потенціалу ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

№ з/п	Назва показника	2003 рік	2004 рік	2005 рік
		На поч.. року	На кінець звіт. періоду	Відхилення (+,-)	На поч. року	На кінець звіт. періоду	Відхилення (+,-)	На початок року	На кінець звітного періоду	Відхилення (+,-)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1.	Балансова вартість основ. фондів, тис. грн.	150779	157544	6765	157544	158353	809	158353	161559	3206

Таблиця

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
2.	Знос основних фондів: - тис. грн - % зносу	74736 49,6	80849 51,3	6113 1,7	80849 51,3	85224 53,8	4375 2,5	85228 53,8	90010 55,7	4782 1,9
3.	Балансова вартість нематеріальних активів, тис. грн.	40	47	7	47	48	1	48	49	1
4.	Знос нематеріальних активів: - тис. грн. - % зносу	5 12,5	12 25,5	7 13	12 25,5	21 43,7	9 18,2	21 43,7	31 63,2	10 19,5
5.	Фондовіддача виробничих фондів	0,54	0,66	0,12	0,66	0,66	0	0,66	0,7	0,04

Додаток 3

Таблиця 1 - Основні фінансово - економічні показники та коефіцієнти

№ з/п	Показники та коефіцієнти	Нормативне значення	Фактичне значення	Висновок
			2003 рік	2004 рік	2005 рік
1	2	3	4	5	6	7
1.	Коефіцієнт покриття, КП	1	0,5	0,47	0,42	Нижчий за нормативне значення
2.	Коефіцієнт забезпечення власними коштами, КЗК	0,1	- 1,0	-1,11	-1,4	Відсутність власних коштів
3.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності, КАЛ	0,2	0,0003	0,002	0,006	Нижчий за нормативне значення
4.	Коефіцієнт автономії, КАВТ	0,5	-0,395	-0,51	-0,66	Нижчий за нормативне значення
5.	Коефіцієнт фінансової стабільності, КФС	1	-1,98	-0,85	-2,34	Нижчий за нормативне значення

Таблиця

1	2	3	4	5	6	7
6.	Показник фінансового лівериджу, ФЛ	Зниження	-0,015	-0,02	-0,03	Зростає залежність від довгострокових зобов'язань
7.	Маневреність робочого капіталу, МК	Незначне збільшення	__	__	__	Робочий капітал відсутній
8.	Коефіцієнт обороту оборотних коштів, КО	Збільшення	0,58	0,56	0,68	Збільшується (покращення показника)
9.	Час обороту оборотних коштів, ЧО	Зменшення	628	655	536	Зменшується (покращення показника)
10.	Коефіцієнт оборотності запасів, КЗ	Збільшення	36,5	37,6	25,06	Зменшується (погіршення показника)
11.	Час обороту запасів, ЧЗ	Зменшення	10	10	15	Збільшується (погіршення показника)

Размещено на Allbest.ru