Управління фінансовою санацією підприємства (на прикладі ДП "Криворізька терплоцентраль")

7. Забезпечення контролю за результатами розроблених заходів щодо виведення підприємства з фінансової кризи. З огляду на важливість реалізації розроблених заходів для подальшої життєдіяльності підприємства такому контролю приділяється першорядна увага. Він покладається, як правило, безпосередньо на керівників підприємства. Основна частина цих заходів контролюється в системі оперативного контролінгу, організованого на підприємстві. Результати контролю періодично обговорюються з метою внесення необхідних коректив, спрямованих на підвищення ефективності антикризових заходів.

Оцінювання кризових факторів фінансового розвитку та прогнозування можливого банкрутства підприємства здійснюються задовго до виявлення його явних ознак. Таке оцінювання і прогнозування є предметом діагностики банкрутства, що характеризує в концентрованому вигляді зміст перших трьох напрямів формування і реалізації антикризового фінансового управління господарюючим суб`єктом.

Проблема діагностики в санаційному управлінні належить до малодосліджених у вітчизняній економічній та управлінській науці. Це пояснюється дуже тривалим пануванням в українській економіці марксистсько-ленінського вчення, що виключає кризи при соціалізмі. Природно, що такий підхід вихолостив у теорії та практиці управління всю специфічну проблематику санаційного управління, включаючи діагностику.[16.с.170]

Разом з тим завдяки дослідженням у сфері штучного інтелекту й інформації, експертних систем, теорії ігор, ймовірностей і статистичних рішень, математичної статистики, статистичної теорії розпізнавання, а також нагромадженому досвіду діагностичної діяльності в медико-біологічних і технічних науках діагностика вивчалася самостійно як особливий пізнавальний процес. Методичною і теоретичною основою дослідження діагностики в санаційному управлінні стали наукові праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених.(рисунок 1.3.1).

Санаційне управління актуалізує функціональні аспекти щодо виявлення та подолання причин, які перешкоджають оздоровленню підприємства, і радикалізації заходів, що відновлюють його платоспроможність. На думку деяких авторів, для підприємств, які досягли стадії розвитку і піднесення у своєму життєвому циклі, економічний бік кризи, а отже, й необхідність діагностики виявляються в дефіциті коштів, необхідних для здійснення виробництва і розрахунків з кредиторами. Але цей підхід є дещо абстрактним, тому що не враховує індивідуальних особливостей життєвого циклу підприємства, у якому можливі кризи, зумовлені процесом розвитку і зростання, віком і розмірами організації.[23.с.41]

Эту пустоту заполнить: перенести сюда последующий текст!!!

Рисунок 1.3.1 - Методологічні й теоретичні основи дослідження діагностики в санаційному управлінні

Отже, особливість санаційного управління виявляється в об`єднанні в систему діагностики, запобігання, подолання кризи, стратегії реструктуризації і застосування нестандартних методів в управлінні персоналом. З цих позицій санаційне управління є конструктивною реакцією на виявлені в результаті діагностики зміни, що загрожують банкрутством чи порушенням нормального функціонування. Правомірність такого підходу можна підтвердити ефективністю результатів управлінських рішень шляхом зіставлення рівня витрат і рівня досягнення цілей.

2. Організація та порядок проведення санаційного аудиту на ДП „Криворізька теплоцентраль»

2.1 Сутність та основні завдання санаційного аудиту

Загалом аудит - це незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової звітності, іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, мета якої перевірити достовірність їх звітності, визначити повноту та вiдповiднiсть чинному законодавству здійснюваного обліку та сформувати висновки про реальний фінансовий стан підприємства. [ 7.с.10]

Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських пеpeвipoк (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фiнанcoвo-господарської діяльності та інших аспектів економiко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних i фізичних осіб.

Аудит проводиться зовнішніми, незалежними від підприємства органами, найчастіше спеціалізованими аудиторськими фірмами або аудиторами. До основних принципів аудиту належать:[7.с.15]

- цілісність та повнота;

- об'єктивність;

- незалежність;

- конфiденцiйнiсть;

- компетентність;

- документальне оформлення.

Ці принципи є основою вcix міжнародних норм аудиту i повністю стосуються й санаційного аудиту.

Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так i щодо об'єктів i цілей проведення. Характерним для санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Головна його мета - оцінити санаційну спроможність підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції.

Необхідність проведення санаційного аудиту зумовлена тим, що користувачам потрібна інформація про фінансовий стан суб'єкта господарювання та реальність санаційної концепції.

3амовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

- нинішні та потенційні власники корпоративних прав підприємства (якщо приймається рішення про збільшення статутного капіталу);

- андеррайтери (якщо вирішується питання про викуп ними корпоративних прав нової емісії);

- позикодавець, наприклад банківський консорціум (якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту);

- саме підприємство (якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведення санації під час провадження справи про банкрутство);

- потенційний санатор (якщо вирішується питання про санацію підприємства реорганізацією);

- державні органи (якщо вирішується питання про надання підприємству державної санаційної підтримки).

Зовнішнім замовникам аудиту потрібна обґрунтована інформація, яка має підтвердити, що:

1)дані про фінансово - майновий стан боржника є достовірними і повними;

2)план санації є реалістичним;

3)вибрано найраціональніший із можливих варіантів розвитку підприємства.

Незважаючи на специфіку кожного конкретного підприємства, комплексна санація передбачає здійснення послідовності взаємопов'язаних дій, до яких належать: [22.с.72]

- аналіз стану підприємства і причин, що його зумовили, оцінка можливості санації, а також її вид;

- визначення мети й формування стратегії санації;

- розробка плану санації;

- розробка плану, включаючи координацію дій різних виконавців, контроль за виконанням передбачених заходів, а також коригування програми у випадку зміни зовнішніх чи внутрішніх факторів.

Рішення про можливість і доцільність санації, її вид і методи проведення ґрунтується на результатах аналізу, що доцільно проводити у виді санаційного аудиту.

Санаційний аудит є окремим напрямом діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як за методами проведення, так і за цілями. Характерною рисою санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, що знаходяться в кризовому стані. На відміну від звичайного аудиту, що становить детальну експертизу публічної бухгалтерської звітності, а також іншої інформації про фінансово - господарську діяльність підприємства з метою достовірної оцінки фінансового стану, санаційний аудит характеризується такими відмітними рисами: [7.с.52]

- головною метою санаційного аудиту є оцінювання санаційної спроможності підприємства, тобто його фінансового стану і виконання в подальшому своїх фінансових зобов'язань;

- санаційний аудит має передбачати експертизу плану санації і давати оцінку його обґрунтованості й оптимальності;

- санаційний аудит проводиться на кризових підприємствах. Через це він відрізняється підвищеною складністю і має виконуватися з особливою старанністю;

- санаційний аудит має бути тільки зовнішнім. Це зумовлено тим, що ініціаторами аудиту є зовнішні стосовно господарюючого суб'єкта фізичні і юридичні особи - потенційні санатори, які зацікавлені в максимально достовірній інформації. У цьому випадку санаційний аудит дає змогу оцінити ризики, пов'язані із санацією підприємства і захиститися від них.

Рисунок 2.1.1 - Структурно-логічна схема проведення санаційного аудиту

Першим етапом проведення санаційного аудиту є загальне знайомство з існуючою системою аудиту на підприємстві, санаційною концепцією і планом фінансового оздоровлення. Потім здійснюється збір і систематизація інформації, що буде використана в процесі санаційного аудиту. Уся необхідна інформація має бути відкритою і доступною для проведення санаційного аудиту. Дані про підприємство повинні характеризувати його оперативний і стратегічний стан. Поряд зі звітними бухгалтерськими даними і внутрішньою інформацією для оцінювання санаційної спроможності підприємства необхідно використовувати й зовнішні джерела: статистичні дані, що стосуються діяльності підприємства та галузі, матеріали із засобів масової інформації, висновки незалежних експертів, нормативні документи.

Дані про оперативний і стратегічний стан підприємства оцінюється в процесі поглибленого аналізу його господарської діяльності. При цьому послідовно виконуються такі завдання:

- аналіз виробничо-господарської діяльності;

- аналіз фінансового стану підприємства;

- дослідження ситуації, у якій перебуває підприємство на ринку факторів виробництва і збуту продукції.

У процесі поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства послідовно вирішуються такі завдання:

- оцінювання результатів господарської діяльності за попередні і звітні періоди;

- визначення фази кризи;

- ідентифікація причин кризи;

- виявлення факторів, що негативно вплинули на кінцеві результати діяльності підприємства;

- визначення сильних і слабких сторін у діяльності підприємства;

- формування висновку про задовільну чи незадовільну структуру балансу і про платоспроможність даного суб'єкта господарювання;

- визначення резервів і факторів потенційної беззбиткової діяльності.

Завершується санаційний аудит загальною оцінкою санаційної спроможності з наступним ухваленням рішення про доцільність санації чи ліквідації підприємства і складанням акта аудиторської перевірки.

В акті про результати санаційного аудиту необхідно чітко відобразити фінансовий стан підприємства і визначити його санаційні шанси та прогноз розвитку самого підприємства і навколишнього середовища. Акт має бути не тільки достовірним, але й містити необхідне обґрунтування проведення санації.

Отже, санаційний аудит є найважливішою складовою процедури санації та відіграє вирішальну роль у мобілізації підприємством фінансових ресурсів. За допомогою санаційного аудиту визначається санаційна спроможність підприємства, що є головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства.

2.2 Аналіз виробничо-господарської діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль»

Державне підприємство „Криворізька теплоцентраль» має статус юридичної особи і здійснює свою господарську діяльність на основі статуту, затвердженого виконавчим комітетом Криворізької міської Ради та зареєстрованого міськвиконкомом. Підприємство веде самостійний баланс і підпорядковується Міністерству палива та енергетики України.

ДП „Криворізька теплоцентраль» є виробником теплової енергії в місті Кривому Розі, транспортує і реалізує її для потреб опалення і гарячого водопостачання населення, об'єктів соціального призначення і інших споживачів міста. Отже, основною діяльністю підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її через магістральні мережі для забезпечення понад 50 % житлового фонду міста та об'єктів соціального призначення та промисловості.

Крім цього основними напрямками діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль» є:

- виконання ремонтно - будівельних і налагоджувальних робіт;

- будівництво, ремонт, технічне переозброєння і налагодження енергетичного устаткування, будівель, споруд, теплових мереж;

- капітальний, середній та поточний ремонт основного та допоміжного обладнання котелень і теплових мереж та інші види робіт та послуг.

На балансі підприємства є:

Ш 6 опалювальних котелень, обладнаних 31 паровими та водонагрівальними котлами загальною встановленою потужністю 1406 Гкал/год.;

Ш 340,6 км теплових мереж діаметром 32 -1020 мм., із яких

- 84,5 км магістральних мереж, вводи на тепло розподільчі пункти;

- 170,4 км квартальних;

- 85,7 км. Мереж гарячого водопостачання.

На підприємстві працює 1444 висококваліфікованих працівників.

Відпуск теплової енергії за рік складає 2 - 2,5 млн. Гкал/рік.

Структура відпущеного тепла складає:

- населенню - 86,1 %;

- бюджетним установам - 9,5 %;

- іншим споживачам - 4,4 %.

По результатам виробничо-господарської діяльності за 2004 - 2005 роки підприємство має економічні показники в натуральному виразі подані у таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1 - Економічні показники розвитку ДП „Криворізька теплоцентраль» за 2004 - 2005 роки в натуральному виразі.

№ з/п	Показники	Одиниці виміру	Період	Відхилення
			2004 рік	2005 рік	+/-	%
1	2	3	4	5	6	7
1.	Вироблено теплової енергії	тис. Гкал.	1172,984	1546,809	373,825	131,87
2.	Куповане тепло	тис. Гкал.	5,681	9,930	4,246	174,79
3.	Втрати тепла	тис. Гкал.	206,325	266,856	60,531	129,34
4.	Реалізація тепла	тис. Гкал.	972,340	1289,883	317,543	132,66
	в тому числі:
	І група споживачів	тис. Гкал.	828,460	1092,583	264,123	131,88
	ІІ група споживачів	тис. Гкал.	91,907	129,492	37,585	140,89
	ІІІ група спожи -вачів	тис. Гкал.	51,973	67,808	15,835	130,47

Отже, за 2005 рік підприємством вироблено теплової енергії 1546,809 тис. Гкал., що на 373,825 тис. Гкал. більше ніж у 2004 році. Зросла і частка купованого тепла. Реалізація теплової енергії зросла в порівнянні з 2004 роком на 317,543 тис. Гкал. Або на 132,66 %.

Споживачами послуг ДП „Криворізька теплоцентраль» є населення міста Кривого Рогу, бюджетні установи та організації і інші суб'єкти господарської діяльності. Ринок наданих послуг відносно стабільний.

ДП „Криворізька теплоцентраль» не є єдиним виробником послуг, пов'язаних з тепло-забезпеченням споживачів. Подібні послуги надає споживачам комунальне підприємство „Криворіжтепломережа».

Порівняння структури споживання теплової енергії споживачами

ДП „Криворізька теплоцентраль» та КП „Криворіжтепломережа» наведено у таблиці 2.2.2.

Таблиця 2.2.2 - Структура споживання теплової енергії у 2003 - 2005 роках споживачами всіх груп ДП „Криворізька теплоцентраль» у порівнянні з КП „Криворіжтепломережа»

№ з/п	Показники	2003 рік	2004 рік	2005 рік	Структура споживан-ня тепло енергії по КП „Криворіж- тепломере-жа», %	Відхилення проти „КТМ»
		тис. Гкал	%	тис. Гкал.	%	тис. Гкал.	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Всього	1678,24	100	1606	100	1822,65	100	100
2.	І група (населення)	1428,50	85,1	1367,8	85,1	1549,25	85,0	59,10	+ 25,90

З таблиці 2.2.2 видно, що основним споживачем теплової енергії є населення, яке споживає теплову енергію понад 85 %, що значно більше ніж на КП „Криворіжтепломережа».

Враховуючи ці обставини, ДП „Криворізька теплоцентраль» для збереження та розширення ринка послуг повинно надавати послуги з теплопостачання відповідної якості, освоювати нові сегменти ринку послуг за рахунок удосконалення нових енергозберігаючих технологій, модернізації котельного обладнання.

Аналіз витрат на виробництво теплової енергії на 1 грн. продукції за 2005 рік у порівнянні з 2004 роком наведено в таблиці 2.2.3.

Збільшення витрат на 1 Гкал за 2005 рік в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 8,02 грн./Гкал (з 57,04 грн. до 65,06 грн.) пояснюється:

- по статті „Виробничі послуги» по-перше, зростанням вартості та кількості використаних проїзних квитків; по-друге, внаслідок зростання цін на паливо-мастильні матеріали зросла вартість послуг залучених транспортних засобів; по-третє, збільшенням кількості та вартості використаної води, яке призвело до відповідного зростання витрат по водовідведенню; вчетверте, збільшення обсягу ремонтних робіт виконаних підрядним способом;

- по статті „Паливо» збільшення витрат пояснюється збільшенням втрат тепла в мережах за 2005 рік в порівнянні з 2004 роком з 18,07 % до 20,66% та виробництва меншої кількості теплової енергії через більш високу температуру зовнішнього повітря;

- по статті „Енергія» збільшення витрат відбулося за рахунок зростання ціни на воду та ціни на електроенергію в 2005 році;

- по статті „Оплата праці» - зростанням середньомісячної заробітної плати на 30,8 %, що пояснюється збільшенням тарифних ставок і посадових окладів згідно Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості України та незалежною галузевою профспілкою енергетиків України, а також ростом середньо облікової чисельності на 35 осіб промислово - виробничого персоналу.

- по статті „Енергія» збільшення витрат відбулося за рахунок зростання ціни на воду та ціни на електроенергію в 2005 році;

- по статті „Оплата праці» - зростанням середньомісячної заробітної плати на 30,8 %, що пояснюється збільшенням тарифних ставок і посадових окладів згідно Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості України та незалежною галузевою профспілкою енергетиків України, а також ростом середньо облікової чисельності на 35 осіб промислово - виробничого персоналу.

Таблиця 2.2.3 - Витрати на виробництво теплової енергії на 1 грн. продукції по ДП „Криворізька теплоцентраль» за 2004 - 2005 роки

№ з/п	Елементи витрат	2004 рік	2005 рік	Відхилення
		всього, тис. грн.	на одиницю продукції, грн.	всього, тис. грн.	на одиницю продукції, грн.
	1	2	3	4	5	6
1.	Виробнича собівартість продукції	108273	55,33	112630	61,37	6,04
	у тому числі:
	Послуги виробничого характеру	2607	1,31	3690	2,01	0,70
2.	Сировина і допоміжні матеріали	2818	1,41	3473	1,89	0,48
	у тому числі плата за воду	240	0,12	268	0,15	0,03
3.	Паливо зі сторони	66630	33,38	62880	34,26	0,88
4.	Енергія зі сторони	17999	9,02	19608	10,68	1,66
	1	2	3	4	5	6
5.	Витрати на оплату праці	9596	4,81	12706	6,95	2,14
6.	Відрахування на соціальні заходи	3514	1,76	4782	2,61	0,85
7.	Амортизація	4558	2,28	4553	2,48	0,20
8.	Інші витрати	551	0,28	884	0,48	0,20
	у тому числі плата за екологію	-	-	-	-	-
	плата за землю	-	-	-	-	-
	інші обов'язкові платежі	-	-	-	-	-
	інші потреби	551	0,28	884	0,48	0,20
9.	Адміністративні витрати	3959	1,98	4965	2,71	0,73
	у тому числі:
	Матеріальні витрати	101	0,05	151	0,08	0,03
	Витрати на оплату праці	1195	0,60	1679	0,91	0,31
	Відрахування на соціальні заходи	456	0,23	632	0,34	0,11
	амортизація	136	0,07	158	0,09	0,02
10.	Інші витрати	2071	1,04	2345	1,28	0,24
	у тому плата за землю	526	0,26	522	0,28	0,02
	інші обов'язкові платежі	120	0,06	147	0,08	0,02
	представницькі витрати	-	-	-	-	-
	інші потреби	1425	0,71	1676	0,91	0,20
11.	Витрати на збут продукції	858	0,43	1218	0,66	0,23
	1	2	3	4	5	6
	у тому числі:
	матеріальні витрати	37	0,02	35	0,02	0,00
12.	Всього витрат	113090	56,65	118813	64,74	8,09
	у тому числі:
	матеріальні витрати	90192	45,18	89837	48,95	3,77
	витрати на оплату праці	11358	5,69	15234	8,30	2,61
	відрахування на соціальні заходи	4177	2,09	5714	3,11	1,02
	амортизація	4706	2,36	4759	2,59	0,23
	інші витрати	2657	1,33	3269	1,78	0,45
13.	Обсяг продукції, робіт, послуг	120372	60,30	127598	69,53	9,23
14.	Купована тепло енергія	779	0,39	586	0,32	- 0,07
15.	Всього витрат, включаючи вартість купованої енергії	113869	57,04	119399	65,06	8,02
16.	Відпуск продукції всього	99213	49,70	101503	55,42	5,72
17.	Довідково:
	Корисний відпуск (тис.Гкал)	1996,36	-	1831,41	-	- 164,95
	Собівартість - усього (грн./Гкал)	57,04	-	65,06	-	8,02
	1	2	3	4	5	6
	Паливна складова на 1 Гкал (грн/Гкал)	33,38	-	34,26	-	0,88
	Постійні витрати (коп./кВтг, грн./Гкал)	46528	-	55933	-	9405
	Середній тариф (коп,кВтг, грн./Гкал)	49,7	-	55,42	-	5,72
	Прибуток (коп/кВтг, грн./Гкал)	- 7,34	-	-9,64	-	-2,30
	Рентабельність	- 12,87	-	- 14,82	-	- 1,95

Таблиця 2.2.4 - Витрати на ремонт і підтримання основних фондів ДП „Криворізька теплоцентраль» за 2003 - 2004 роки

№ з/п	Статті витрат	2003 рік	2004 рік	Відхилення, +/-
	1	2	3	4
1.	Всього:	8703	11216	+2513
2.	- підрядний спосіб	2100	2645	+545
3.	- господарчий спосіб	6603	8571	+1968
4.	у тому числі
5.	- матеріали і запчастини	2606	3358	+752
6.	- витрати на оплату праці	2926	3786	+860
7.	- відрахування	1071	1427	+356

Перевиконання по ремонтному фонду пояснюється збільшенням обсягів виконаних робіт.

Для поліпшення кадрової роботи на підприємстві розроблені заходи по зниженню плинності кадрів і закріпленню їх на виробництві, по укріпленню трудової і виробничої дисципліни, по покращенню добору, розстановці та вихованню кадрів, по підвищенню відповідальності керівників підрозділів за виконання службових обов'язків, підготовці та підвищенню кваліфікації кадрів. За 2005 рік підвищили кваліфікацію з відривом від виробництва в Київському політехнічному інституті - 11 керівників і спеціалістів, в Криворізькому технічному університеті - 19 керівників. Підвищили кваліфікацію в короткострокових семінарах з відривом від виробництва - 10 керівників і спеціалістів. В учбово - курсових комбінатах - 14 керівників та спеціалістів. Підготовлено, перепідготовлено, навчено новим професіям - 58 чоловік, в тому числі з відривом від виробництва в учбово-курсових комбінатах - 52 чоловіка. Сформовано і оформлено списком установленого порядку резерв кадрів на висування на вищі посади.

В 2005 році прийнято молодих спеціалістів за направленням вищих учбових закладів - 20 чоловік, в тому числі з вищою освітою - 9 спеціалістів, молодих спеціалістів - 11 чоловік.

За станом на 01.01.2006 року підприємство повністю забезпечено кадрами робітників, керівників, спеціалістів. Всього працюючих 1488 чоловік, із них:

- робітників - 1193 чоловік;

- спеціалістів - 160 чоловік;

- службовців - 19 чоловік;

- керівників - 116 чоловік.

Плинність кадрів на підприємстві:

- всього прийнято працівників за 2005 рік - 129 чоловік;

- всього звільнено працівників - 99 чоловік, із них по причині:

o за власним бажанням - 64 чоловіка;

o на пенсію за віком - 13 чоловік;

o скорочення чисельності - 1 чоловік;

o закінчення строку договору - 8 чоловік;

o інвалідність - 1 чоловік;

o смерть - 8 чоловік;

o армія - 3 чоловіка;

o прогули - 1 чоловік.

Процент плинності кадрів за 2005 рік склав - 4,6 %, в порівнянні з відповідним періодом 2004 року знизився на 1,5 %.

Отже, основною діяльністю державного підприємства „Криворізька теплоцентраль» є виробництво теплової енергії, транспортування її через магістральні мережі для забезпечення понад 50 % житлового фонду міста Кривого Рогу, а також об'єктів соціального призначення та промисловості.

Ефективність використання основних фондів ДП „Криворізька теплоцентраль» характеризується показником фондовіддачі Ф_В, що розраховується як відношення виторгу від реалізації без податку на додану вартість і акцизного збору до середньої вартості основних фондів:

Ф_В = , (2.2.1)

де В - витрати підприємства (рядок 035 звіту про фінансові результати);

О_Ф - середня вартість основних фондів (рядок 031 балансу).



Рисунок 2.2.1 - Фондовіддача ДП „Криворізька теплоцентраль» за 2003 - 2005 роки

Протягом аналізованого періоду спостерігається тенденція до збільшення фондовіддачі, хоча і незначна.

Аналіз виробничого потенціалу ДП „Криворізька теплоцентраль» подано в таблицях додатку Ж.

2.3 Аналіз фінансової сфери ДП „Криворізька теплоцентраль»

Основним джерелом інформації при аналізі фінансової сфери ДП „Криворізька теплоцентраль» є типові форми річної бухгалтерської звітності підприємства, зокрема:

- баланс підприємства за 2003 - 2005 роки (див. дод. А);

- звіт про фінансові результати за 2003 - 2005 роки (див. дод. Б);

- звіт про рух грошових коштів за 2003 - 2005 роки (див. дод. В);

- звіт про власний капітал за 2003 - 2005 роки (див. дод. Д).

Аналіз валюти балансу ДП „Криворізька теплоцентраль» проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості підприємства протягом аналізованого періоду з 2003 року до 2005 року. Дані щодо валюти балансу наведено на рисунку 2.3.1 (по роках).

Різке зниження валюти балансу спостерігається у 2004 році у порівнянні з 2003 роком (з 365,143 тис. грн. до 257,117 тис. грн.) на 108,026 тис. грн., що в основному спричинене наявністю збитків на підприємстві, зменшенням балансової вартості основних засобів. У 2005 році спостерігається невелике збільшення валюти балансу підприємства на 7,831 тис. грн., але це не пов'язано з відсутністю збитку на підприємстві, хоча як видно рисунку 2.3.2 є тенденція зменшення збитків, збільшення валюти балансу у 2005 році пов'язано із взяттям на баланс підприємства нових теплових мереж та теплорозподільних пунктів, що були передані за рішенням Криворізької міської ради від КП „Криворіжтепломережа».

Рисунок 2.3.1 - Чистий збиток ДП „Криворізька теплоцентраль»



Рисунок 2.3.2 - Валюта балансу ДП „Криворізька теплоцентраль»

Власні кошти підприємства є однією з найважливіших характеристик його фінансового становища і визначають його фінансову незалежність від зовнішніх джерел. Для аналізу власних коштів розраховують такі коефіцієнти:

- коефіцієнт фінансової незалежності;

- коефіцієнт фінансової стабільності;

- коефіцієнт фінансового левериджу;

- коефіцієнт забезпечення власними коштами.

Коефіцієнт фінансової незалежності, чи „автономії», (К_авт) ДП „Криворізька теплоцентраль» (рисунок 2.3.3) розраховувався як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу:

К = , (2.3.1)

де С_ВК - власні кошти підприємства (рядок 380 балансу);

В_б - валюта балансу (рядки 280,640 балансу).

Динаміку змін коефіцієнту фінансової незалежності для ДП „Криворізька теплоцентраль» за 2003 - 2005 роки зображено на рисунку 2.3.3.

Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення коефіцієнта автономії дорівнює 0,5[ 21.с.125]. Як видно з рисунку 2.3.3, коефіцієнт автономії для ДП „Криворізька теплоцентраль» не тільки перевищує критичне значення, але й має від'ємне значення, спостерігається тенденція до його постійного падіння, що обумовлено відсутністю власного капіталу підприємства через постійні збитки („постійні збитки з'їдають власний капітал»). Це свідчить про неможливість функціонування підприємства без залучення зовнішніх джерел фінансування.

Рисунок 2.3.3 - Динаміка коефіцієнта автономії ДП „Криворізька теплоцентраль» за 2003 - 2005 роки

Фінансова стійкість підприємства оцінювалася за величиною коефіцієнта фінансової стабільності (К_фс), який характеризує співвідношення власних і позикових коштів:

К_фс = , (2.3.2)

де З_ПК - позикові кошти підприємства (сума рядків 460 і 620 балансу).

Динаміку варіювання коефіцієнта стабільності ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках подано на рисунку 2.3.4.

Рисунок 2.3.4 - Динаміка коефіцієнта фінансової стабільності на ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Коефіцієнт фінансової стабільності весь аналізований період має від'ємне значення, що вказує на перевищення позикових коштів над власними коштами підприємства. Нормативне значення коефіцієнта має бути більшим ніж 1 [20.180]. На даному підприємстві спостерігається відсутність власного капіталу через постійні збитки. Тенденції до збільшення значення коефіцієнта не спостерігається, навпаки у 2005 році відбувся різкий спад показника фінансової стабільності, так як збільшилася сума залучених коштів на підприємстві.

Показник фінансового лівериджу (Ф_л) характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до джерел власних коштів:

Ф_л = , (2.3.3)

де Д_З - довгострокові зобов'язання (рядок 480 балансу);

Коефіцієнт фінансового лівериджу ДП „Криворізька теплоцентраль» подано на рисунку 2.3.5.

Рисунок 2.3.5 - Показник фінансового лівериджу ДП „Криворізька теплоцентраль» за 2003 - 2005 роки

З рисунку 2.3.5 видно, що коефіцієнт фінансового лівериджу ДП „Криворізька теплоцентраль» має від'ємне значення і спостерігається тенденція до його зниження, тобто на підприємстві відбувається накопичення довгострокових зобов'язань. Для вирішення питання про забезпечення підприємства власними коштами розраховують коефіцієнт забезпечення власними коштами (К_ЗК), який визначається за формулою:

К_ЗК = (Власний капітал - Необоротні активи) / Оборотні активи (2.3.4)

де Власний капітал знаходимо по рядку 380 балансу,

необоротні активи - рядок 080 балансу,

оборотні активи - рядок 260 балансу.

Значення цього коефіцієнта мають бути більшими ніж 0,1 [20.152]. Динаміку змін коефіцієнта для ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках подано на рисунку 2.3.6.

Рисунок 2.3.6 - Коефіцієнт забезпечення власними коштами ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Наявність збитків на протязі 2003 - 2005 років не дає можливості підприємству збільшити власні кошти, у результаті чого спостерігається тенденція до подальшого зниження коефіцієнта забезпечення власними коштами. На кінець 2005 року значення коефіцієнта становило (- 1,403).

Фінансовий моніторинг ДП „Криворізька теплоцентраль» проводився відповідно до коефіцієнта Бівера (К_Б), який визначають як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов'язань:

К_Б = , (2.3.5)

де Чистий прибуток і Амортизація, наведені у відповідних рядках 220 і 260 балансу;

Довгострокові й поточні зобов'язання - підсумки, відповідно, розділів 3 і 4 пасиву балансу.

Динаміку змін коефіцієнта Бівера для ДП „Криворізька теплоцентраль» подано на рисунку 2.3.7.

Ознакою формування незадовільної структури балансу є такий стан справ на підприємстві, при якому протягом тривалого часу (1,5 - 2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2 [20.с.160], що відображає небажане скорочення частини прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва. Випадок, коли коефіцієнт Бівера менший ніж 0,1, як на ДП „Криворізька теплоцентраль»(див. рис. 2.3.7), означає, що підприємство має незадовільну структуру балансу і працює в борг. Коефіцієнт Бівера для ДП „Криворізька теплоцентраль» був набагато нижчий від свого граничного значення вже на початку аналізованого періоду (2003 рік) і становив (- 0,015). Надалі цей показник змінювався стрибкоподібно, і його мінімальне значення досягало (-0,104) у 2004 році. У цьому разі абсолютна величина коефіцієнта Бівера не є важливою, оскільки його від'ємне значення свідчить про відсутність на підприємстві прибутку. Отримані результати свідчать про незадовільну структуру балансу аналізованого підприємства.



Рисунок 2.3.7 - Коефіцієнт Бівера для ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Таблиця 2.3.1 - Структура активів ДП „Криворізька теплоцентраль» на початок 2003 року і на кінець 2005 року

№ з/п	Активи (%)	2003 рік	2005 рік
	1	2	3
1.	Нематеріальні активи	0,01	0,007
	1	2	3
2.	Незавершене будівництво	0,843	1,28
3.	Основні засоби	29,76	29,73
4.	Запаси	1,138	1,85
5.	Нематеріальні	0	0
6.	Дебіторська заборгованість за товари	55,52	51,48
7.	Дебіторська заборгованість за розрахунками	0,004	0,004
8.	Інша поточна дебіторська заборгованість	0,007	0,02
9.	Грошові кошти	0,046	0,984
10.	Інші оборотні кошти	12,41	14,55
11.	Усього	100	100



Рисунок 2.3.8 - Структура активів ДП „Криворізька теплоцентраль» станом на 01.01.2006 року

Найбільшу частину (68,96 %) у структурі активів ДП „Криворізька теплоцентраль» становлять оборотні активи - більш ліквідна частина активів. Розглянемо структуру оборотних активів підприємства на рисунку 2.3.9.

Рисунок 2.3.9 - Структура оборотних активів ДП „Криворізька теплоцентраль»

Отже, з рисунку 2.3.9 видно, що найбільшу частину оборотних активів підприємства складає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, яка могла б бути значним джерелом надходження коштів підприємству, якщо розробити ефективні шляхи її стягнення. Кошти, як найбільш ліквідна частина, становлять дуже незначну частку активів (2%).

Частка оборотних активів у структурі балансу (відношення рядка 260 до 280 балансу) на кінець 2005 року становить 68,96 %. Динаміку її змін на ДП „Криворізька теплоцентраль» протягом 2003 - 2005 рків подано на рисунку 2.3.10.

Рисунок 2.3.10 - Частка оборотних активів у структурі активів ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Аналіз динаміки не виявляє істотних змін частки оборотних активів у структурі активів підприємства.

Пасиви ДП „Криворізька теплоцентраль» складаються з власного капіталу, довгострокових зобов'язань та поточних зобов'язань. Динаміку зміни пасивів протягом 2003 - 2005 років подано на рисунку 2.3.11.

Власний капітал підприємства має від'ємне значення і при цьому знижується протягом усього аналізованого періоду за рахунок збільшення непокритих збитків, що й відобразилося на зменшенні валюти балансу. У 2004 році спостерігається збільшення короткострокових зобов'язань.

Рисунок 2.3.11 - Структура пасивів ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Власні оборотні кошти підприємства, чи інакше - робочий капітал (Р_К )- це різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією частиною оборотних активів, що фінансується за рахунок власних коштів і довгострокових зобов'язань:

Р_К = А₂ + А₃ - П, (2.3.6)

де А₂ - активи, які можна швидко реалізувати (рядок 260 балансу);

А₃ - активи, які повільно реалізуються (рядок 270 балансу);

П - поточні зобов'язання (рядок 620 балансу).

Робочий капітал підприємства весь аналізований період має від'ємне значення і дедалі зменшується (рисунок 2.3.12).

Рисунок 2.3.11 - Робочий капітал ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Маневреність робочого капіталу (М_К) характеризує частку запасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу. Оскільки величина робочого капіталу протягом аналізованого періоду є від'ємною, (див. рис. 2.3.12), тобто робочий капітал фактично відсутній, то коефіцієнт маневреності втрачає сенс.

Фінансовий стан підприємства характеризується насамперед його поточною платоспроможністю. Якщо в певний момент через випадковий збіг обставин у даного підприємства недостатньо суми готівки і високоліквідних активів для погашення боргу, то це відповідає законодавчому визначенню неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого терміну їх оплати, у тому числі й заробітної плати, а також виконати зобов'язання по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) [20.с.112]. Економічним показником ознак поточної платоспроможності (П) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань:

П_п = А₀₄₀ + А₀₄₅+ А₂₂₀ + А₂₃₀ + А240 - П₆₂₀, (2.3.7)

де А_040, А₀₄₅, А₂₂₀, А₂₄₀ - відповідні рядки активу Ф.1;

П₆₂₀ - підсумок розділу 4 пасиву Ф.1.

Поточну платоспроможність ДП „Криворізька теплоцентраль» показано на рисунку 2.2.13.

Рисунок 2.3.13 - Поточна платоспроможність Дп „Криворізька теплоцентраль» за 2003 - 2005 роки

Від'ємний результат поточної платоспроможності, що спостерігається на протязі усього аналізованого періоду, свідчить про неплатоспроможність ДП „Криворізька теплоцентраль» і пов'язаний з низьким рівнем наявності коштів, їх еквівалентів і високоліквідних активів.

Ознаки „критичної неплатоспроможності» підприємства, які відповідають фінансовому становищу потенційного банкрутства, можуть бути оцінені за коефіцієнтом покриття (К_П). Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і розраховується за формулою:

К_П = Оборотні активи : Поточні зобов'язання (2.3.8)

де Оборотні активи - підсумок розділу 2 активу балансу;

Поточні зобов'язання - підсумок розділу 4 пасиву балансу.

Динаміку коефіцієнта покриття ДП „Криворізька теплоцентраль» подано на рисунку 2.3.14.

Рисунок 2.2.14 - Коефіцієнт покриття ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Аналіз коефіцієнта покриття й динаміки його зміни дає змогу зробити висновок про наявність характерних ознак критичної неплатоспроможності у ДП „Криворізька теплоцентраль». Починаючи з першого року аналізованого періоду, коефіцієнт покриття менший від свого нормативного значення (1,5) [20.с.135] і становить 0,499, а на кінець аналізованого періоду - 0,422.

Однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства є швидкість обороту його оборотних коштів. Для визначення тенденції обороту оборотних коштів розраховується коефіцієнт обороту (К_О) і час обороту (Ч_О.)Коефіцієнт обороту оборотних коштів - це відношення виторгу (валового доходу) від реалізації продукції, без урахування податку на додану вартість і акцизного збору, до суми оборотних коштів підприємства. Час обороту оборотних коштів - це тривалість (у днях) одного обороту. Його визначають як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта обороту:

К_о = , (2.3.9)

де В - виторг підприємства (рядок 035 звіту про фінансові результати);

О_К - оборотні кошти підприємства (рядок 260 балансу).

Ч_О = , (2.3.10)

де Т - кількість календарних днів звітного періоду ( у розглянутому випадку Т = 365 днів).

Час обороту (Ч_О) вказує на кількість днів, що були необхідні підприємству для поновлення його оборотних коштів.

Важливим показником ефективності використання активів є оборот запасів (К_З) і тривалість одного обороту запасів (Ч_З). Коефіцієнт оборотності запасів (К_З) розраховують як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:

К_З = , (2.3.11)

де С_П - собівартість реалізованої продукції (рядок 040 балансу);

С_З - середня вартість запасів, яку визначають як середнє арифметичне на початок і кінець звітного періоду суми рядків 100 - 140 і 270 балансу.

Середню тривалість одного обороту запасів (Ч_З) визначають аналогічно показнику (Ч_О):

Ч_З = , (2.3.12)

Не менш важливими показниками фінансової діяльності підприємства є коефіцієнт оборотності (К_Д) і час оборотності (Ч_Д) дебіторської заборгованості. Ці показники вказують на період очікування підприємством на одержання коштів після реалізації продукції і розраховуються за формулами:

К_Д = , (2.3.13)

Ч_Д = , (2.3.14)

де Д_З - середня величина дебіторської заборгованості, що визначається як середнє арифметичне на початок і кінець звітного періоду (суми рядків 150 і 160 балансу).

Час обороту (Ч_о, Ч_з, Ч_д) є показниками ділової активності підприємства, динаміку зміни яких на ДП „Криворізька теплоцентраль» подано на рисунках 2.3.15 - 2.3.17.



Рисунок 2.3.15 - Час обороту оборотних коштів ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Швидкість обороту оборотних коштів - одна з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більшою є швидкість обороту, тим ефективніше працює виробництво. Період обороту оборотних коштів ДП „Криворізька теплоцентраль» змінювався стрибкоподібно протягом аналізованого періоду з чітко вираженою тенденцією до збільшення цього показника.

Рисунок 2.3.16 - Час обороту запасів ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Період оборотності запасів відображає час, протягом якого поповнюються запаси на підприємстві чи, інакше, як довго знаходиться продукція на складі до реалізації. Наявні дані свідчать про тенденцію до збільшення цього показника, який на кінець 2005 року становив 15 днів.

Рисунок 2.3.17 - Час обороту дебіторської заборгованості ДП „Криворізька теплоцентраль»

Оборотність дебіторської заборгованості на підприємстві, тобто кількість днів, протягом яких дебіторська заборгованість перетворюється на кошти, велика, але має позитивну тенденцію до зниження і на кінець 2005 року становить 451 день.

Розглянуті показники (див. рис. 2.3.15-2.3.17) впливають на ліквідність підприємства, інакше - легкість, з якою актив можна перетворити на гроші, зберігаючи його повну цінність. Ліквідність характеризується коефіцієнтами поточної ліквідності, швидкої ліквідності й абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності (К_ПЛ) розраховують як відношення поточних активів підприємства до його поточних зобов'язань:

К_ПЛ = , (2.3.15)

Коефіцієнт швидкої ліквідності (К_ШЛ )- це відношення різниці поточних активів підприємства і запасів до його поточних зобов'язань:

К_ШЛ = , (2.3.16)

З_ТМ - товарно - матеріальні запаси (сума рядків 100 - 140 балансу);

Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_АЛ) , що характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і розраховується як відношення суми коштів підприємства і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов'язань:

К_АЛ = , (2.3.17)

де К - кошти підприємства (сума рядків 230 і 240 балансу);

Ф - короткострокові фінансові вкладення (рядок 220 балансу);

З_К - короткострокові (поточні) зобов'язання.(рядок 620 балансу).

Показники ліквідності ДП „Криворізька теплоцентраль» за 2003 - 2005 роки подано на рисунку 2.3.18.



Рисунок 2.3.18 - Показники ліквідності ДП „Криворізька теплоцентраль» за 2003 - 2005 роки

Значення показника поточної ліквідності менше ніж 1 може характеризувати процес фінансування придбання основних фондів за рахунок короткострокової заборгованості, що є неприйнятним у практиці управління підприємством. Протягом аналізованого періоду у ДП „Криворізька теплоцентраль» спостерігаються низькі значення показника поточної ліквідності і наявний його спад (див. рис. 2.3.18). Низькі значення коефіцієнта поточної ліквідності означають також слабку можливість покриття поточних зобов'язань поточними активами. Коефіцієнт швидкої ліквідності також має низькі значення та має тенденцію до зниження, що пояснюється зростанням кредиторської заборгованості. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є достатнім у межах 20 - 35 %, а менше ніж 20 % - це зовнішня ознака неплатоспроможності.[20.с.141] Коефіцієнт абсолютної ліквідності ДП „Криворізька теплоцентраль» украй низький протягом усього аналізованого періоду (див. рис. 2.3.18)

Прибутковість підприємства характеризують сума прибутку й рівень рентабельності.

Збитки від основної виробничої діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль» постійно зростають. За підсумками роботи за 2005 рік збитки збільшилися в 1,5 рази порівняно з 2003 роком і становили 227926 тис. грн. (рисунок 2.3.19)

Рисунок 2.3.19 - Збитки ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 - 2005 роках

Рівень рентабельності (Р) підприємства розраховують як відношення прибутку від реалізації до собівартості продукції:

Р = (3.3.18)

де П - прибуток від реалізації (рядок 050 звіту про фінансові результати); С - собівартість продукції (рядок 040 звіту про фінансові результати). Протягом усього аналізованого періоду рентабельність ДП „Криворізька теплоцентраль» є постійно від'ємною, але має стійку тенденцію до підвищення (рисунок 2.3.20).



Рисунок 2.3.20 - Рентабельність ДП „Криворізька теплоцентраль» у 2003 _ 2005 роках

Від'ємна рентабельність зумовлена тим, що собівартість продукції ДП „Криворізька теплоцентраль» (рядок 040 звіту про фінансові результати) перевищує вартість його чистого доходу (рядок 035 звіту про фінансові результати).

Показники прибутковості підприємства в аналізованому періоді подано в таблицях додатку Е.

Аналіз зміни прибутковості за роками (див. дод. Е) показує, що прибуток від реалізації від'ємний (збиток) протягом усього аналізованого періоду. Це було викликане перевищенням собівартості продукції над чистим доходом від реалізації продукції через високу частку постійної складової у витратах на виробництво.

Значення чистого прибутку за весь аналізований період також було від'ємним (див. дод. Е). Підприємство працювало зі збитками, виникнення яких спричинене як перевищенням собівартості над ціною реалізації, так і високими витратами, що не увійшли до складу собівартості.

Таким чином, підприємство було збитковим і не мало джерел поповнення власних коштів, що перешкоджало веденню нормальної господарської діяльності.

Фінансово - економічні показники і показники господарської діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль» подано в таблиці додатку К.

Щоб з'ясувати фактичний стан підприємства та перспективи його розвитку, у практиці санаційного аудиту застосовують так званий СОФТ-аналіз (SOFT-analysis) - аналіз сильних (Strength) і слабких (Failure) сторін, а також наявних шансів (Opportunity) і ризиків (Threat). В економічній літературі СОФТ-аналіз називають ще СВОТ-аналізом (SWOT-analysis).[22.с.98]

Отже, проведений аналіз фінансової діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль» показує, що підприємство у своєму нинішньому стані не становить інтересу для інвесторів і є стабільно збитковим. Незадовільна фінансова ситуація, яка склалась на підприємстві, супроводжується постійними збитками і впливає на поглиблення кризи в майбутньому. У тому разі, якщо не буде вжито ніяких кардинальних заходів для виведення підприємства з кризи, то через декілька років вартість підприємства досягне нульової оцінки при постійному перевищенні кредиторської заборгованості над величиною оборотних актив. Діяльність підприємства характеризується відсутністю достатніх обсягів фінансування, відволіканням значних сум оборотних коштів у дебіторську заборгованість, наявністю значного морального та фізичного зносу основних засобів. Все це негативні сторони діяльності підприємства, що зумовили загострення фінансової кризи. В умовах ринку регулювання економічної діяльності підприємства повинно здійснюватися шляхом реалізації цінової, податкової, кредитної політики та інших економічних регуляторів, які, на жаль, недостатньо розвинені у нашій країні. Наявність регулятивної функції держави на ДП „Криворізька теплоцентраль» суттєво обмежують розвиток фінансового менеджменту на підприємстві, безпосередньо впливаючи на структуру його капіталу. Постійна дотаційність підприємства, наявність значних сум дебіторської заборгованості, здійснення цінової політики органами місцевого самоврядування, з одного боку, та відсутність податкових пільг і сприятливого інвестиційного середовища, з іншого, унеможливлюють залучення додаткових джерел фінансових ресурсів. Крім того, фінансове становище взагалі галузі не можна назвати задовільним. Але у цій складній ситуації колектив підприємства продовжує працювати, виробляє теплову енергію і надає її населенню міста. Також докладаються всі зусилля, щоб зменшити собівартість продукції, керівництво підприємства за підтримкою органів місцевого самоврядування укладає договори на пролонгацію кредитної заборгованості за енергоресурси.

Узагальнені сильні та слабкі сторони ДП „Криворізька теплоцентраль», а також шанси і ризики, які можуть виникнути під дією зовнішніх обставин, наведено на рисунку 2.3.21.

Таблиця. Матриця СОФТ-аналізу ДП „Криворізька теплоцентраль»

Сильні сторони: - наявність власних виробничих споруд; - кваліфікований інженерно-технічний персонал; - прихід молодих та енергійних співробітників фінансових служб; - низькі витрати на заробітну плату; - придбання нових енергозберігаючих технологій та основних засобів.	Слабкі сторони: - висока енергомісткість продукції; - наявність значних сум дебіторської заборгованості; - велика питома вага зносу основних засобів та їхнє моральне застаріння; - здійснення цінової політики органами місцевого самоврядування; - відсутність податкових пільг.
Додаткові шанси: - підприємство є майже монополістом на ринку збуту продукції за винятком лише одного конкурента; - продукція підприємства є суспільно необхідною; - можна розраховувати на державну підтримку підприємства.	Ризики: - інфляційний ризик; - ризик неплатоспроможності чи банкрутства контрагентів; - ризик зростання дебіторської заборгованості; - ризик зміни податкового законодавства та накладення фінансових санкцій4 - ризик зміни кредитної політики

3. Напрямки стабілізації діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль» по виходу з кризи

3.1 Пошук внутрішніх джерел фінансового оздоровлення ДП „Криворізька теплоцентраль»

Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності ДП «Криворізька теплоцентраль» показує, що підприємство знаходиться у фінансовій кризі та у нинішньому стані не становить інтересу для інвесторів, є стабільно збитковим з кількох причин. Підприємство є частиною комунального господарства міста Кривого Рогу і однією з основних проблем, що перешкоджає формуванню ефективного механізму функціонування підприємства, є недостатність фінансових ресурсів. На жаль, обмеження на даний час власних фінансових ресурсів та відсутність державної підтримки залучення нових джерел фінансування підприємства призводить до подальшого загострення кризового фінансового становища.

Але навіть за такого складного фінансового становища, що склалося на підприємстві, трудовий колектив дедалі працює, виробляє і постачає теплову енергію жителям міста, керівництво підприємства намагається пролонгувати кредитні угоди з постачальниками ресурсів, насамперед газу, щоб не залишити місто без опалення та гарячого водопостачання.

Специфіка діяльності ДП «Криворізька теплоцентраль» (надання комунальних послуг з центрального опалення, гарячого водопостачання та водовідведення) спрямованість на виконання найголовнішої функції - життєзабезпечення, а отже, і постійна наявність регулятивної функції держави, виділяє підприємства цієї галузі в окрему ланку суб'єктів господарювання.

Майже весь період існування комунального господарства України характеризувався відсутністю достатніх обсягів фінансування, відволіканням значних сум оборотних коштів у дебіторську заборгованість, наявністю значного морального та фізичного зносу, що, в свою чергу, сприяло погіршенню якості комунальних послуг. [11.с.126] Всі ці фактори зумовили загострення фінансової кризи галузі, а отже, питання пошуку нових джерел фінансування галузі постало дуже гостро.