Фінансовий стан підприємства та шляхи його поліпшення

Стратегічні фінансові плани як складові стратегічного планування так само підпорядковані досягненню цієї мети і у процесі узгодження планів діяльності різних підрозділів корпорації неодноразово коригуються. Важливим елементом фінансового планування є податкове планування, що передбачає мінімізацію податкових зобов'язань у межах чинного законодавства. Податкове планування базується на праві кожного платника податків використовувати не заборонені законом засоби, прийоми, заходи щодо скорочення своїх податкових зобов'язань. Таке планування можна здійснювати як у процесі довгострокового фінансового планування, так і при складанні поточних фінансових планів.

У довгостроковому періоді корпорації можуть передбачати такі заходи із зменшення податкового тягаря, як заснування нових підприємств у вільних економічних зонах або у країнах, що є офшорними центрами, тобто там, де застосовуються пільгове оподаткування і спрощена система бухгалтерського обліку.

3.4.3 Поточне фінансове планування

У поточному періоді податкове планування складається з урахування і максимального використання всіх не заборонених законодавством податкових пільг і можливостей зменшення бази оподаткування.

У практиці зарубіжних компаній поточні фінансові плани називаються бюджетами, а процес їх складання -- бюджетуванням. Нині ці визначення застосовують і у вітчизняній науці та практиці. У загальному вигляді бюджет -- це кошторис доходів і витрат усіх господарських підрозділів і функціональних служб фірми. Він формується за даними розрахунків планових доходів від усіх напрямків діяльності фірми, а також кошторисів витрат фірми на поточний рік. Зокрема, складають бюджети:

· продажів -- план реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) у натуральних і вартісних показниках;

· закупівель, де відбивають витрати коштів на придбання запланованих видів матеріальних ресурсів;

· витрат на оплату праці, де розраховані планова потреба у трудових ресурсах і витрати на оплату праці за всіма видами виробничої діяльності;

· управлінських витрат, що містить планові витрати фірми на виконання основних управлінських функцій в усіх службах і підрозділах;

· загальноцехових витрат, що відображає накладні витрати, пов'язані з виробництвом продукції (утримання виробничого устаткування, цехових будівель і споруд, заробітна плата цехового адміністративно-управлінського персоналу та ін.);

· комерційних витрат (реклама, комісійні торговельних агентів, транспортні послуги).

Найважливішим поточним фінансовим планом є бюджет грошових надходжень і витрат (або бюджет готівки), де планують рух реальних грошових коштів у межах року з розбиттям (залежно від специфіки діяльності) на квартали, місяці, тижні або навіть дні.

Основою для складання бюджету готівки можуть бути дані прогнозу реалізації продукції і щоденні звіти про рух грошових коштів на банківських рахунках фірми. Поточний фінансовий план має бути гнучкий, адже ринкова ситуація мінлива. Звідси й виникло поняття “гнучке бюджетування”, яке передбачає розробку фінансових показників, що враховують різні обсяги продажу продукції, надходжень доходів, витрат на придбання економічних ресурсів.

Основне завдання короткострокового фінансового планування -- забезпечити поточну платоспроможність компанії, тобто здатність протягом року своєчасно погашати поточні зобов'язання і фінансувати поточну діяльність. Тому основним об'єктом короткострокового фінансового планування є приплив і відплив коштів в окремі календарні періоди, на які розбивається календарний рік (місяць, декада, тиждень, день). Бюджет готівки складається у формі балансу, це основний документ, де календарно узгоджується потреба у грошах з їх надходженнями. У процесі складання балансу грошових надходжень і витрат планується приплив грошей, а також витрати (відплив грошей) за кожний період протягом року. Отже, з'ясовується, в які періоди передбачається надлишок або дефіцит коштів. Узявши це до уваги, менеджери розробляють фінансову політику щодо форм короткострокового фінансування дефіциту і складають план короткострокових позик, за рахунок яких досягається баланс грошових витрат і

надходжень. Щоб внести у план усі витрати, складають кошториси за всіма їх видами: придбання сировини і матеріалів, оплата праці, рекламні заходи, комунальні послуги, капітальні витрати, податки, виплата відсотків і дивідендів тощо. Базовим показником для розрахунку більшості витрат є обсяг реалізації продукції (див. рис. 3.2).

Грошові надходження протягом року так само плануються за видами -- виручка від реалізації продукції, виручка від реалізації майна, отримання позик, отримання орендної плати, відсотків, дивідендів та інші надходження. Складаючи бюджет готівки, аналізують плани, що впливають на рух грошей. Так, розглядаючи плани реалізації продукції, необхідно оцінити вплив умов розрахунків за відвантажену продукцію на терміни надходження грошей. Наприклад, частину виручки від реалізації поточного місяця (20 %) фірма отримує в цьому ж місяці, другу частину (50 %) -- у наступному, а 30 % -- ще через місяць. Терміни збирання дебіторської заборгованості обов'язково враховують при складанні бюджету готівки. Планові обсяги і терміни закупівель матеріалів беруть з бюджету матеріальних закупівель також з урахуванням часового лагу (інтервал між надходженням сировини та матеріалів і оплатою відповідного рахунка). Більша частина інших експлуатаційних витрат береться безпосередньо з кошторисів, оскільки терміни відпливу грошей майже збігаються з термінами виникнення відповідних витрат. Окремими статтями використання грошей показують капіталовкладення, сума яких береться з бюджету капіталовкладень. Не включають до бюджету готівки статті витрат, що не потребують відпливу грошей (амортизація).Складаючи баланс грошових надходжень і витрат, менеджери можуть передбачити мінімальний резерв готівки на непередбачені витрати.

Короткострокове фінансове планування є засобом управління поточним фінансуванням фірми і підвищення ефективності використання оборотного капіталу, тому воно передбачає з'ясування того, як краще компенсувати дефіцит коштів, що виникає між короткостроковим припливом і відпливом грошей, або зберігати резерв коштів у ліквідній формі (гроші на поточних рахунках, цінні папери, що легко реалізуються), або брати короткострокові позики; яким видом короткострокової позики краще скористатися в конкретний період; чи можна скоротити операційний та фінансовий цикли за рахунок прискорення оборотності запасів та дебіторської заборгованості і збільшення середнього терміну погашення кредиторської заборгованості.

Вирішення цих управлінських завдань залежить насамперед від політики фінансування обігових коштів, яку обрала компанія, тому основним напрямком цієї політики є визначення розміру чистого оборотного капіталу (власних обігових коштів), який підтримуватиме фірма. Розмір чистого оборотного капіталу (різниця між оборотними активами і поточними зобов'язаннями) визначає ступінь ліквідності фірми. Тому обираючи більш ризиковану політику -- зменшення чистого оборотного капіталу, менеджери збільшують ризик втратити ліквідність; це може бути вигідним, якщо вивільнені кошти будуть інвестовані в дохідні активи. І навпаки, вибираючи поміркованішу політику -- фінансування за рахунок власних коштів більше поточних витрат, що означатиме збільшення чистого оборотного капіталу, менеджери зменшують ризик втратити ліквідність, але це буде пов'язано зі зменшенням прибутковості активів.

Потреба фірми в обігових коштах залежить від тривалості операційного циклу -- періоду, протягом якого кошти перебувають у запасах і у дебіторській заборгованості. Якщо від операційного циклу відняти період, протягом якого кошти перебувають у кредиторській заборгованості (тобто середній період погашення кредиторської заборгованості), отримаємо тривалість фінансового циклу. Фінансовий цикл -- це період (у днях) від оплати рахунків за придбані сировину, матеріали та інші виробничі запаси до одержання грошей від покупців за відвантажену продукцію, тобто це час, за який кошти здійснюють один оборот. Помноживши фінансовий цикл на середні щоденні витрати фірми, отримаємо середню суму грошей, яка має постійно перебувати в обороті.



Кошториси витрат
На закупівлю сировини, матеріалів компектуючих	На оплату праці та відраху вання на соцстрах	На марке тинг і збут	Капітальні витрати (придбання устатку вання, будів ництво, інші)	Науково-дослідні та контру торські розробки	Інші звичайні витрати

План грошових надходжень
Звичайні доходи	Надзвичайні доходи

Грошові надходження	Грошові витрати
Баланс грошових надходжень і витрат

Рисунок 3.2 - Короткострокове фінансове планування [14]

4. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ „СУМИХІМПРОМ” ТА ЗАСОБИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ

4.1 Аналіз прибутковості (рентабельності) підприємства

Відповідно до методики, описаної в розділі [50] і з застосуванням форм і методів методики, затвердженої наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України, проведемо аналіз фінансового стану ВАТ „Сумихімпром” за 2003 р. (включаючи до аналізу і попередні два роки).

Аналіз динаміки прибутку підприємства наведений в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Динаміка прибутку.

№	Показник	Фактично	Відхилення
		01.01.03	01.01.04	(+/-)	%
1	2	4	3	5	6
1	Валовий прибуток (збиток) від реалізації товарів, робіт, послуг	33805	39302	5497	16,26
2	Прибуток (збиток) від операційної діяльності	-20313	8618	28931	142,43
3	Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	-32584	59	32643	100,18
4	Чистий результат	-34181	-469	33712	98,63

Горизонтальний аналіз абсолютних показників таблиці свідчить:

1) Валовий прибуток від реалізації у звітному періоді порівняльно з минулим збільшився на 5 497 тис.грн. (з 33 805 тис.грн. до 39 302 тис.грн.) або на 16,26%;

2) Прибуток від операційної діяльності зріс на 28 931 тис.грн. (з -20 313 тис.грн. до 8 618 тис.грн. бо на 142,43%;

3) Прибуток від звичайної діяльності зріс на 32 643 тис.грн. (з -32 584 тис.грн. до 59 тис.грн.) або на 100,18%;

4) Чистий результат зріс на 33 712 тис.грн. (з -34 181 тис.грн. до -469 тис.грн.) або на 98,63%.

Аналіз відносних показників прибутковості (показників рентабельності), наведених в таблиці 4.2, свідчить про покращення фінансового стану підприємства (рентабельність основної діяльності зросла на 11,71%) але підприємство все ще залишається збитковим.

Таблиця 4.2 - Аналіз рентабельності.

№	Показник	Фактично	Відхилення
		2002р.	2003р.	2003р.
1	Рентабельність продукції	-9,47	-0,13	9,34
2	Рентабельність майна	-5,22	-0,08	5,14
3	Рентабельність власного капіталу	-9,04	-0,13	8,91
4	Рентабельність основної діяльності	-11,87	-0,16	11,71

Проведемо факторний аналіз прибутковості підприємства.

Таблиця 4.3 - Аналіз прибутковості підприємства

№п/п	Показник	Значення	Відхилення
		За 2002 р	За 2003 р.	тис.грн.	%
1	Доход (виручка від реалізації)	361012	361413	401	0,11
2	ПДВ	39292	29620	-9672	-24,62
3	ПДВ в % до виручки	10,88	8,20
4	Собівартість реалізованої продукції	287915	292491	4576	1,59
5	Собівартість в % до виручки	79,75	80,93
6	Прибуток, збиток від реалізації	33805	39302	5497	16,26
7	Прибуток від реалізації в % до доходу	9,36	10,87
8	Результат від операційної діяльності	-20 313	8618	28 931	142,43
9	Чистий прибуток, збиток	-34181	-469	33712	98,63

Доход від реалізації за 2003 р. склав 361 413 тис.грн., що на 401 тис.грн. (0,11%) більше, ніж за аналогічний період 2002 р.

Собівартість реалізованої продукції зросла на 4 576 тис.грн. (1,59%) і склала 292 491 тис.грн.

При цьому прибуток від реалізації за звітний період зріс на 5 497 тис.грн. (16,26 %) і склав 39 302 тис.грн.

Зростання прибутку від реалізації при зростанні собівартості реалізованої продукції відбулося за рахунок зменшення ПДВ на 9 672 тис.грн. (24,62%).

В результаті впливу іншої опреаційної діяльності, адміністративних витрат, витрат на збут, інших доходів, інших витрат, а також результату від фінансової діяльності відбулося зростання суми чистого результату в порівнянні з результатом аналогічного періоду 2002 р.. На 01.01.2004 р. підприємство отримало збитків на суму 469 тис.грн.

На розмір збитків вплинули:

административні витрати: 23 403 тис.грн.;

витрати на збут: 11 314 тис.грн.;

прибуток від іншої операційної діяльності: 4 033 тис.грн.;

Результат від іншої операційної діяльності формується як різниця між іншими операційними доходами та іншими операційними витратами. До інших операційних доходів війшли такі найбільші статті, як: списання кредиторської заборгованості (1 327,6 тис.грн.), дисконтні операції (6 969,6 тис.грн.) та ін.

До інших операційних витрат війшли: витрати від операційних курсових різниць (- 5853,9 тис.грн.), пов'язані з наявністю кредитів в іноземній валюті і ростом курсу цієї валюти; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення -4544,3 тис.грн.; сумнівні та безнадійні борги - 1160,2 тис.грн., нестачі, втрати від псування цінностей (-2048,5 тис.грн.) та ін.

інші доходи 17 547 тис.грн.;

інші витрати 13 406 тис.грн.;

фінансові витрати: 12 719 тис.грн.

Зростання прибутку від реалізації по відношенню до. 2002 р. відбулося на 16,26%, зростання результата від операційної діяльності - на 142,43 %, зростання чистого прибутку - на 98,63 %.

На зростання прибутку від реалізації на 16,26 % вплинули такі фактори:

зростання доходу від реалізації на 401тис.грн. (+0,11%);

зменшеня ПДВ на 9 672 тис.грн. (-24,62%)

підвищення долі собіварстості в доході від реалізації на 4 576 тис.грн. (+1,59%).

На підвищення результата від операційної діяльності на 142,43 % вплинуло:

підвищення доходу від іншої операційної діяльності на 28 369 тис.грн. (116,57 %);

зростання адміністративних витрат на 922 тис.грн. (4,1%);

зростання витрат на збут на 4 013 тис.грн. (54,97%).



Рисунок 3.1 - Формування чистого результату діяльності підприємства

Таким чином, великою мірою завдяки зростанню доходів від іншої операційної діяльности на 28 369 тис.грн. (142,43%) отриманий чистий результат в сумі -469 тис.грн., що на 98,63% більше, ніж в 2002 р.

При цьому фінансові витрати збільшилися на 5 757 тис.грн. (82,69%) і склали 12 719 тис.грн. Вони складалися з відсотків по короткострокових кредитах банків. Короткострокові кредити банків залучалися для фінансування поточної діяльності (оплата за сировину, енергоносії, виплата заробітної платні, тощо). Необхідно відзначити, що відбувається поступове зменшення відсоткової ставки по залучених підприємством кредитах, що, проте, не приводить до зменшення фінансових витрат в зв'язку із зростанням суми кредитів.

Схема формування прибутку підприємства наведена на рисунку 4.1.

В таблиці 4.4 наведена оцінка фінансових результатів діяльності підприємства за 2001-2003 роки. Як видно з таблиці 3.4 валовий обсяг продажу в порівнянні з базовим періодом (2001 р.) зменшився на 19,96%. При цьому чистий дохід від реалізації продукції зменшився на 15,75%, а в порівнянні з 2002 р. зріс на 3,13%. Прибуток від операційної діяльності зменшився на 74,62%, а в порівнянні з 2002 р. зріс на 142,43%. Таким чином, негативна тенденція падіння обсягів виробництва та реалізації, яка спостерігалась з середини 2001 р. і привела підприємство до збитків в 2002 р. та 1-му кварталі 2003 р., з 2-го кварталу 2003 р. поступово змінюється тенденцією зростання всіх економічних показників та за 2003 р. в цілому приводить до отримання підприємством прибутку до оподаткування в сумі 59 тис.грн. (що, однак, не дало змоги отримати позитивний чистий результат).

4.2 Аналіз фінансової стабільності

4.2.1 Аналіз складу та розміщення активів

Як видно з таблиці 4.5, 69,96% коштів підприємства вкладені в необоротні активи, а 29,92% в оборотні. При чому за 2003 р. величина необоротних активів зменшилась на 20 917 тис.грн. (4,29%), а оборотні активи зросли на 47 274 тис.грн. (84,62%).

Зменшення величини необоротних активів мало місце через знос основних фондів, який зменшує їх вартість. Зміни в складі оборотних активів будуть розглянуті нижче.

Таблиця 4.5 - Аналіз складу та розміщення активів.

Показник	На 01.01.03	Питома вага	На 01.01.04	Питома вага	Відхи- лення	%
І.Необоротні активи	487325	76,15	466408	69,96	-20917	-4,29
ІІ.Оборотні активи	152209	23,78	199483	29,92	47274	31,06
Витрати майб. Периодів	416	0,07	768	0,12	352	84,62
Баланс	639950	100,00	666659	100,00

4.2.2 Аналіз динаміки і структури джерел фінансових ресурсів

Фінансові ресурси підприємства на 01.01.2004 р. в сумі 619 338 тис.грн. складались з наступних джерел (див. таблицю 4.6).

власні кошти - 358 056 тис.грн. (57,81%);

заємні кошти - 89 248 тис.грн. (14,41%);

залучені кошти - 172 034 тис.грн (27,78%).

Сума джерел фінансових ресурсів підприємства за звітний період скоротилась на 35 920 тис.грн. (-5,48%).

Власні кошти зменшилися на 19 943 тис.грн. (-5,28%), в основнму за рахунок зменшення додаткового капіталу на 19 114 тис.грн. (-5,17%).

Заємні кошти зросли на 12 566 тис.грн. (+16,4%), що зумовлено:

зростанням короткострокових кредитів банків на 15 605 тис.грн. (+39,2%);

зростанням довгострокових кредитів на 4 727 тис.грн. (+18,94%), що відбулося за рахунок переоцінки довгострокового кредиту в іноземній валюті в зв'язку зі зростанням курсу цієї валюти;

зменшенням інших довгострокових зобов'язань на 7 650 тис.грн. (65,3%), що пов'язане зі списанням реструктуризованої заборгованості перед пенсійним фондом.

Залучені кошти зменшилися на 28 543 тис.грн. (-14,2%) за рахунок:

зменшення векселів виданих на 30 480 тис.грн. (-72,7%);

зменшення інших залучених коштів на 11 358 тис.грн. (-20,1%);

зростання розрахунків з кредиторами на 13 275 тис.грн. (13%).

Таким чином, позитивна тенденція зменшення залучених коштів супроводжується зростанням частки заємних та зменшенням власних коштів.

Таблиця 4.6 - Джерела фінансових ресурсів.

№п/п	Показники	На 01.01.2003 р.	На 01.01.2004 р.	Відхилення
		тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн	%
1	Власні оборотні кошти
	1.1.Статутний капітал	2955	0,45	2955	0,48	0	0,00
	1.2.Додатковий капітал	369696	56,42	350582	56,61	-19114	-5,17
	1.3.Цільове фінансування	66	0,01	142	0,02	76	115,15
	1.4.Нерозподілений прибуток	5282	0,81	4377	0,71	-905	-17,1
	Разом:	377999	57,69	358056	57,81	-19943	-5,28
2	Заємні кошти					0
	2.1 Довгострокові кредити	24955	3,81	29682	4,79	4727	18,94
	2.2.Короткостр. кредити	39790	6,07	55395	8,94	15605	39,2
	2.3 Ін. довгостр. зобов'язання	11709	1,79	4059	0,66	-7650	-65,3
	2.4 Відстрочені податкові зобов'язання	228	0,00	112	0,00	-116	-50,9
	Разом:	76682	11,70	89248	14,41	12566	16,4
3	Залучені кошти
	3.1. Розрахунки з кредиторами	102142	15,59	115417	18,64	13275	13,0
	3.2. Авнси отримані	1	0,00	4	0,00	3	300,0
	3.3. Доходи майб. періодів	0	0,00	17	0,00	17
	3.4. Резерви майб. витрат та платежів	0	0,00	0	0,00	0
	3.5. Резерви по додатковим угодам	0	0,00	0	0,00	0
	3.6. Векселя видані	41947	6,40	11467	1,85	-30480	-72,7
	3.7. Інші	56487	8,62	45129	7,29	-11358	-20,1
	Разом:	200577	30,61	172034	27,78	-28543	-14,2
	Разом коштів:	655258	100,00	619338	100,00	-35920	-5,48

Коефіцієнт автономії склав:

на 01.01.03 - 0,577

на 01.01.04 - 0,578

Коефіцієнт фінансової стабільності склав:

на 01.01.03 - 1,363

на 01.01.04 - 1,369

Значення коефіцієнтів (коефіцієнт автономії наближається до рекомендованого (0,6) і за звітний період зріс на 0,001, коефіцієнт фінансової стабільності перевищує 1 і за звітний період зріс на 0,006) говорить про зростання фінансової стійкості.

Оцінка майнового стану підприємства за методикою Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26 січня 2001 року N 49/121 [44] за 2001-2003 р.р. наведена в таблиці 4.7. Як видно з таблиці, сума активів підприємства зросла протягом 2001 р., а далі постійно зменшувалась (в 2003 р. зменшення склало 3,22% по відношенню до базового періода). На фоні зменшення суми активу та пасиву спостерігається негативна тенденція зростання поточних зобов'язань і зменшення оборотних активів підприємства.

На рисунках 4.3 та 4.3 наведена динаміка та структура активів та пасивів Так, поточні зобов'язаня по відношенню до рівня на 01.01.01 зросли на 16,79%, хоча і дещо зменшилися протягом 2003 р. Оборотні активи, які зросли за 2001 р. на 60,98%, протягом 2002 -2003 р.р. зменшилися 14,92 % і 19,28 % відповідно.

4.2.3 Аналіз наявності та руху власних обігових коштів

На 01.01.2003 р. підприємство мало дефіцит власних обігових коштів в сумі 105 320 тис.грн. За період, який аналізується дефіцит зріс на 15 948 тис.грн. (-15,14%) і склав 121 268 тис.грн. Це відбулося, в основному, за рахунок зменшення в сумі джерел власних обігових коштів додаткового капіталу на 19 114 тис.грн. та нерозподіленого прибутку на 905 тис.грн., а також збільшення основних фондів на 2 680 тис.грн. (див. табл.. 4.8).

Таблиця 4.8 - Аналіз наявності та руху власних обігових коштів

Показники	На 01.01.03	На 01.01.04	Відхилення
Статутний капітал	2955	2955	0
Додатковий капітал	369696	350582	-19114
Резервний фонд	0	0	0
Фонди спецпризначення
Цільове фінансування	66	142	76
Орендні зобов'язання
Розрахунки з учасниками	0	0	0
Нерозподілений прибуток	5282	4377	-905
Разом джерел власних обігових коштів	377999	358056	-19943
Нематеріальні активи (залишкова вартість)	85	62	-23
Основні фонди	458205	460885	2680
Обладнання до встановлення
Незавершені кап. вкладення	20387	17299	-3088
Довгострокові кап. вкладення	4507	944	-3563
Розрахунки з учасниками
Інші необоротні активи	135	134	-1
Збитки
Разом виключається	483319	479324	-3995
Власні обігові кошти	-105320	-121268	-15948

Нестача власних обігових коштів в процесі роботи покривалася короткостроковими кредитами банків та кредиторською заборгованістю.

Про відсутність власних обігових коштів на підприємстві свідчить коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами, який розраховується як різниця між сумою власного капіталу і необоротними активами, розділена на суму обігових коштів. Станом на 01.01.2004 р. коефіцієнт склав -0,9 (при нормативі 0,1). Крім того, протягом звітного періоду спостерігається падіння коефіцієнту на 0,27.

Таким чином дефіцит власних обігових коштів підприємства зріс, що зумовлене зменшенням частки власного капіталу та чистого прибутку в сумі власних коштів. Це веде до дестабілізації роботи підприємства і необхідності додаткового залучення коштів в формі кредиторської заборгованості та короткострокових кредитів банків.

Шляхом виходу з такої ситуації може бути тільки покриття дефіциту власних обігових коштів шляхом спрямування частини чистого прибутку на фінансування обігових коштів, що можливе лише за умови ефективної діяльності підприємства.

4.2.4 Аналіз поточних зобов'язань

Розглянемо зміни кредиторської заборгованості за звітний період (див. табл.. 4.9). Якщо станом на 01.01.2003 р. кредиторська заборгованість складала 240 367 тис.грн., то за звітний період відбулося її зменшення 12 955 тис.грн. (-5,39%) і на 01.01.2004 р. вона складає 227 412 тис.грн.

Зменшення кредиторської заборгованості відбулося за рахунок зменшення:

векселів виданих на 30 480 тис.грн. (-72,66%);

інших поточних зобов'язань на 6 588 тис.грн. (-30,98%);

поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом на 2 171 тис.грн. (-38,48%);

поточних зобов'язань по соціальному страхуванню на 2 169 тис.грн. (-28,57%);

поточних зобов'язань по оплаті праці на 2 672 тис.грн. (-21,42%).

При цьому відбулося зростання заборгованості по короткострокових кредитах банків на 15 605 тис.грн. Їх частка в сумі кредиторської заборгованості протягом звітного періоду зросла на 7,81 % і склала 24,36%, що посідає друге місце після кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (50,75%).

Таким чином, спостерігається позитивна тенденція зменшення кредиторської заборгованості по векселям, іншим поточним зобов'язанням, поточним зобов'язанням за розрахунками з бюджетом, поточним зобов'язанням по соціальному страхуванню, поточним зобов'язанням по оплаті праці, що, однак, супроводжується значним зростанням короткострокових кредитів банків та заборгованості за товари, роботи, послуги. В цілому кредиторська заборгованість підприємства зменшується.

Таблиця 4.9 - Аналіз кредиторської заборгованості

№п/п	Показник	На 01.01.03	На 01.01.04.	Відхилення
		сума, тис.грн.	%	сума, тис.грн.	%	сума, тис.грн.	%
1	Короткострокові кредити банків	39790	16,55	55395	24,36	15605	39,22
2	Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	0	0,00	0	0,00	0
3	Векселя видані	41947	17,45	11467	5,04	-30480	-72,66
	Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	102142	42,49	115417	50,75	13275	13,00
	Поточні зобов'язання за розрахунками:
	по отриманим авансам	1	0,00	4	0,00	3	400,00
	з бюджетом	5642	2,35	3471	1,53	-2171	-38,48
	по позабюджетним платежам	0	0,00	0	0,00	0
	по соціальному страхуванню	7592	3,16	5423	2,38	-2169	-28,57
	по оплаті праці	12477	5,19	9805	4,31	-2672	-21,42
	з учасниками	0	0,00	0	0,00	0
	по внутрішнім розрахункам	9510	3,96	11752	5,17	2242	23,58
4	Інші поточні зобов'язання	21266	8,85	14678	6,45	-6588	-30,98
	РАЗОМ	240367	100,00	227412	100,00	-12955	-5,39

4.2.5 Аналіз динаміки оборотних активів

Як видно з таблиці 4.10, найбільшу питому вагу в структурі обігових коштів мають запаси - 51,14%. Крім того, за звітний період їх частка зросла на 7,79%. В структурі запасів найбільша група - виробничі запаси - 43,02%, саме за рахунок їх росту на 3 836 тис.грн. відбулося зростання згальної суми запасів. Ця стаття найбільшою мірою - на 39 027 тис.грн. - перевищує норматив обігових коштів (по запасах на 01.01.04 складає 19 909 тис.грн.). Тому для впорядкування оборотних активів вкрай необхідно зменшення їх суми через реалізацію наднормативних виробничих запасів.

Таблиця 4.10 - Аналіз оборотних активів

№	Показники	На 01.01.03	На 01.01.04	Відхилення
		тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
	Запаси
1	Виробничі запаси	55 100	32,47	58 936	43,02	3 836	6,96
2	Тварини на вирощуванні та відгодівлі
3	Незавершене виробництво	4 357	2,57	3 443	2,51	-914	-20,98
4	Готова продукція	10 860	6,40	5 254	3,84	-5 606	-51,62
5	Товари	3 247	1,91	2 424	1,77	-823	-25,35
6	Усього запасів	73 564	43,35	70 057	51,14	-3 507	-4,77
7	Векселі одержані	6 274	3,70	2 987	2,18	-3 287	-52,39
8	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	62 109	36,60	28 635	20,90	-33 474	-53,90
9	Дебіторська заборгованість за розрахунками:
10	з бюджетом	449	0,26	3 777	2,76	3 328	741,20
10	із внутрішніх розрахунків	9 510	5,60	11 849	8,65	2 339	24,60
11	Інша поточна дебіторська заборгованість	13 154	7,75	12 447	9,09	-707	-5,37
12	Усього дебіторська заборгованість	85 222	50,21	56 708	41,39	-28 514	-33,46
13	Поточні фінансові інвестиції
14	Грошові кошти та їх еквіваленти:
15	в національній валюті	378	0,22	1 129	0,82	751	198,68
16	і фноземній валюті	35	0,02	812	0,59	777	2220,00
17	Інші оборотні активи	4 244	2,50	5 308	3,87	1 064	25,07
18	Усього оборотних активів	169 717	100,00	137 001	100,00	-32 716	-19,28

Другою великою статтею оборотних активів є дебіторська заборгованість - 56 708 тис.грн. або 43,39%

Проведений аналіз дебіторської заборгованості (разом з векселями отриманими) за звітний період показав, що з початку року сума заборгованості зменшилася на 31 801 тис.грн. (-34,76%) і на 01.01.2004 р. склала 59 695 тис.грн.

Зменшення дебіторської заборгованості спостерігається за:

заборгованістю за товари, роботи, послуги на 33 474 тис.грн. (-53,90%);

векселями отриманими на 3 287 тис.грн. (-52,39%);

іншою поточною дебіторською заборгованістю на 707 тис.грн. (-5,37%).

При цьому дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом зросла на 3 328 тис.грн. (+741,2%), а заборгованість по внутрішнім розрахункам зросла на 2 339 тис.грн. (+24,6%).

Необхідно відзначити, що станом на 01.01.2004 р. рівень дебіторської заборгованості є найнижчим за останні 6 років а від рівня 2001 р. він нижчий майже в 2 рази.

4.2.6 Аналіз платоспроможності (ліквідності)

За звітний період сума короткострокових кредитів банків зросла на 15 605 тис.грн. Кредитні ресурси банків були спрямовані на поповнення власних обігових коштів підприємства з метою виконання виробничої програми, оскільки спостерігався значний дефіцит власних обігових коштів (на 01.01.2004 р. він склав 121 268 тис.грн.).

Розглянемо, чи було підприємство ліквідним та здатним на забезпечення кредитів банків (див. таблицю 4.11).

Як видно з таблиці 4.11:

найбільш ліквідні активи підприємства, до яких входять грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення, за звітний період зросли на 1 528 тис.грн. Платіжний недостаток за цією групою складає 116 951 тис.грн., тобто найбільш ліквідних активів не вистачає для покриття найбільш термінових пасивів. Крім того, спостерігається зростання платіжного недостатку на 9 570 тис.грн.;

швидко реалізуємі активи, тобто векселя видані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, заборгованість по розрахунках з бюджетом, по внутрішніх розрахунках, інша поточна заборгованість, інші оборотні активи зменшилися на 30 737 тис.грн. Платіжний недостаток складає 28 289 тис.грн. Платіжний недостаток протягом звітного періоду зріс на 11 516 тис.грн.

повільно реалізуємі активи, тобто запаси, довгострокові фінансові інвестиції та інші фінансові інвестиції за звітний період зменшилися на 7 070 тис.грн. За цією групою спостерігається платіжний надлишок в сумі 21 903 тис.грн., який зріс на 793 тис.грн.

важко реалізуємі активи зменшилися на 497 тис.грн. Спостерігається платіжний надлишок в сумі 123 337 тис.грн., який протягом звітного періоду зріс на 20 302 тис.грн.

Таблиця 4.11 - Аналіз ліквідності

№ п/п	Актив	на 01.01.03	на 01.01.04	Пасив	на 01.01.03	на 01.01.04	Платіжний надлишок або недостача
							01.01.03	01.01.04
1.	Найбільш ліквідні активи	413	1 941	Найбільш термінові пасиви	107 785	118 892	-107 372	-116 951
2.	Швидко реалізуємі активи	95 740	65 003	Короткострокові пасиви	112 513	93 292	-16 773	-28 289
3.	Повільно реалізуємі активи	78 071	71 001	Довгострокові пасиви	56 961	49 098	21 110	21 903
4.	Важко реалізуємі активи	480 280	479 783	Постійні пасиви	377 245	356 446	103 035	123 337
	Баланс	654 504	617 728	Баланс	654 504	617 728

Таким чином, по найбільш ліквідним та швидко реалізуємим активам підприємство має платіжний недостаток, що свідчить про неспроможність погасити найбільш термінові та короткострокові зобов'язання.

За 3 і 4 групою активів і пасивів спостерігається платіжний надлишок

Розглянемо відносні показники, які характеризують ліквідність підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

на 1.01.2003 р. Каб = 0,002

на 1.01.2004 р. Каб = 0,009

Таким чином, коефіцієнт не досягає нормативного значення, що свідчить про неспроможність покриття грошовими коштами найбільш термінових зобов'язань, але за звітний період значення коефіцієнту дещо зросло завдяки зростанню залищку грошових коштів.

Коефіцієнт покриття:

на 1.01.2003 р. Кп = 0,706

на 1.01.2004 р. Кп = 0,602

Таким чином, оборотних активів недостатньо для покриття короткострокових зобов'язань і за 2003 р. спостерігається зменшення даного коефіцієнту. Це відбулося з причини того, що сума короткострокових активів зменшується більш високими темпами, ніж короткострокових зобов'язань (різниця складає 19 761 тис.грн.).

Коефіцієнт фінансової стабільності:

на 01.01.2003 р. Кфс = 1,36

на 01.01.2004 р. Кфс = 1,37

Таким чином, значення показника перевищує норматив (1), крім того, за звітний період спостерігається його зростання за рахунок зменшення векселів виданих та інших залучених коштів в сумі короткострокових зобов'язань.

Таким чином, спостерігається зростання абсолютної ліквідності підприємства при зменшенні загальної ліквідності, зумовленої негативними змінами структури балансу.

При цьому позитивним є зростання коефіцієнту фінансової стабільності, який перевищує критичне значення.

4.3 Аналіз використання капіталу

4.3.1 Аналіз оборотності обігових коштів

Розглянемо ефективність використання обігових коштів, яка характеризується строком одного обороту в днях (оборотність оборотних коштів) або кількістю оборотів за звітний період (коефіцієнт оборотності) - див. таблицю 4.12.

Як видно з таблиці 4.12, в порівнянні з показниками 2002 р. тривалість одного обороту обігових коштів зменшилась на 39,74 дня і склала 167,68 днів, що призвело до зростання коефіцієнту оборотності коштів до 2,1 та зменшення коефіцієнту завантаженості коштів в обороті (характеризує суму обігових коштів,. авансованих на 1 грн. виручки) на 11%.

Таблиця 4.12 - Аналіз оборотності обігових активів

№ п/п	Показники	2002 р.	2003 р.	Зміни
1	Виручка, тис.грн.	321720	331793	10073
2	Кількість днів	360	360	0
3	Одноденна виручка	893,7	921,6	28,0
4	Середній залишок обігових коштів	185361	154541	-30820
5	Тривалість одного обороту, днів	207,42	167,68	-39,74
6	Коефіцієнт оборотності коштів	1,7	2,1	0,4
7	Коефіцієнт загруженості коштів в обороті	57,6	46,6	-11,0

Зростання швидкості обороту коштів на 39,74 дня стало результатом впливу двох факторів: зростання виручки від реалізації на 10 073 тис.грн. та зменшення середнього залишку обігових коштів на 30 820.грн. . Розглянемо вплив кожного з цих факторів:

зростання виручки від реалізації продукції прискорило оборотність коштів на 6,29 дня (185361/921,6 -207,42 = - 6,29);

- зменшення середнього залишку обігових коштів підвищило оборотність коштів на 30,18 днів (-30 820/921,6 = -33,44).

Зростання швидкості обороту обігових коштів на 39,74 дня призвело до вивільнення з обороту ресурсів в сумі 36 624,38 тис.грн. (39,74*921,6 = 36 624,38)

4.3.2 Аналіз ефективності використання основних засобів

Розглянемо ефективність використання капіталу підприємства за звітний період. Ефективність використання основних фондів вимірюється показниками фондовіддачі та фондоозброєності (див. табл. 4.13).

Порівняємо наведені в таблиці 4.13 показники з аналогічними показниками 2002 року.

1) фондовіддача основних фондів зменшилась на 0,9 %, що відбулося за рахунок зростання вартості основних фондів на 9 819 тис.грн.;

2) продуктивність праці одного середньосписочного робітника зросла на 5,4 тис.грн.(9,2 %) за рахунок зменшення середньосписочної чисельності робітників на 516 чол.;

3) фондоозброєність праці одного робітника зросла на 15,5 тис.грн. (10,3%) за рахунок зменшення кількості працюючих на 516 чол.

Таблиця 4.13 - Аналіз ефективності використання основних фондів.

№ п/п	Показники	од. виміру	01.01.03	01.01.04	Відхилення
					абсолют.	в %
1.	Виручка	тис.грн.	361012	361413	401	0,1
2.	Середньосписочна чисельність робітників	чол.	6179	5663	-516	-8,4
3.	Продуктивність праці одного середньосписочного робітника	тис.грн.	58,4	63,8	5,4	9,2
4.	Середньорічна вартість основних фондів	тис.грн.	934494	944313	9819	1,05
5.	Фондоозброєність праці одного середньосписочного робітника	тис.грн.	151,2	166,8	15,5	10,3
6.	Фондовіддача основних фондів	грн.	0,39	0,38	0,00	-0,9

4.4 Оцінка фінансового стану ВАТ «Сумихімпром»

Виходячи з вищенаведеного, станом на 01.01.2004 р. фінансовий стан ВАТ „Сумихімпром” характеризується наступним:

1) В результаті виробничої та фінансової діяльності отриманий прибуток до оподаткування в сумі 59 тис.грн., що на 32 643 тис.грн. більше, ніж в 2002 р. При цьому після оподаткування отриманий збиток в розмірі 469 тис.грн. (за аналогічний період 2002 р. збиток склав 34 181 тис.грн.). Значно кращі результати в порівнянні з 2002 р. отримані завдяки як збільшенню прибутку від реалізації продукції, так і завдяки впливу інших операційних доходів та витрат. Необхідно відзначити, що прибуток був зменшений (на 5 295,3 тис.грн) таким непередбачуваним фактором, як зростання курсу Євро, що привело до збитків від операційних курсових різниць.

2) Сума джерел фінансових ресурсів підприємства за звітний період скоротилася на 35 920 тис.грн. (5,48%). Власні кошти зменшилися на 19 943тис.грн. (5,28%), в основному за рахунок зменшення додаткового капіталу на 19 114 тис.грн. (5,17%). Заємні кошти зросли на 12 566 тис.грн. (16,4%), що зумовлено: зростанням короткострокових кредитів банків на 15 605 тис.грн. (39,2%) та переоцінкою довгострокового кредиту на 4 727 тис.грн. (18,94%). При цьому інші довгострокові зобов'язання зменшилися на 7 650 тис.грн. (65,3%). Залучені кошти зменшилися на 28 543 тис.грн. (14,2%) за рахунок: зменшення векселів виданих на 30 480 тис.грн. (72,7%); зменшення інших залучених коштів на 11 358 тис.грн. (20,1%). При цьому кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 13 275 тис.грн. (13%).

3) За період, який аналізується, дефіцит власних обігових коштів зріс на 15 948 тис.грн. і склав 121 268 тис.грн. Це відбулося, в основному, за рахунок зменшення в сумі джерел власних обігових коштів додаткового капіталу на 19 114 тис.грн. та нерозподіленого прибутку на 905 тис.грн. На величину дефіциту власних обігових коштів вплинув той факт, що підприємство має значну кількість наднормативних виробничих запасів (39 027 тис.грн.).

4) За звітний період відбулося зменшення кредиторської заборгованості на 12 955 тис.грн. (5,39%) і на 01.01.2004 р. вона складає 227 412 тис.грн. Істотно зменшилася сума дебіторської заборгованості підприємства. Проведений аналіз дебіторської заборгованості за звітний період показав, що з початку року сума заборгованості зменшилася на 31 801 тис.грн. (34,76%) і на 01.01.2004 р. склала 59 695 тис.грн.

5) Підприємство має незадовільну ліквідність. По найбільш ліквідним та швидко реалізуємим активам підприємство має платіжний недостаток. Коефіцієнт загальної ліквідності свідчить про неспроможність підприємства розраховуватись по поточним зобов'язання своїми обіговими коштами.

6) Протягом 2003 р. дещо покращилися показники обіговості оборотних коштів, про що свідчить зменшення періоду одного обороту з 207,42 до 167,68 днів.

Таким чином, фінансовий стан ВАТ «Сумихімпром» на 01.01.2004 р. не є задовільним. Хоча і спостерігається деяке покращення рентабельності і ділової активності, а також зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості, але такі істотні показники, як наявність власних обігових коштів, ліквідність, перевищення темпу зменшення дебіторської заборгованості над кредиторською, нераціональний склад обігових коштів свідчать про необхідність вжиття дієвих заходів по покращенню фінансового стану.

4.5 Шляхи покращення фінансового стану ВАТ „Сумихімпром”

Головним чинником покращення фінансового стану ВАТ «Смиухімпром» є підвищення всіма можливими засобами ефективності діяльності, що повинно відбитися на прибутку від реалізації продукції, а через це - і на чистому результаті. Заходами по підвищенню ефективності діяльності можна вважати будь-які економічні, фінансові, маркетингові, організаційні заходи, спрямовані на зменшення витрат підприємства і зростання прибутку (проведення капітальних вкладень в основне виробництво для покращення рентабельності виробничої діяльності, впровадження маркетингових заходів для підвищення обсягів реалізації, виходу на нові ринки, оптимізація кадрової політики, впровадження іноваційних технологій, наприклад ресурсозберігаючих, впровадження більш ефективної системи управління та ін.).

Серед фінансових інструментів, які підвищуватимуть ефективність діяльності можна виділити:

1) зменшення фінансових витрат підприємства отримання замість кредитів в гривні кредитів в доларах США або в євро, що значною мірою зменшить фінансові витрати через більш низький відсоток, та робота з банківськими установами по зменшенню відсоткової ставки шляхом концентрації грошових оборотів підприємства в небагатьох банківських установах і здобуття таким чином статусу VIP-кліенту;

2) оновлення основних фондів підприємства за допомогою такого інструменту, як фінансовий лізінг;

3) здача в оренду окремих основних засобів, які не повною мірою або зовсім не використовуються в виробничому процесі;

4) продаж окремих, низькорентабельних структурних підрозділів. За рахунок такої операції підприємство може отримати інвестиційні ресурси для оновлення діючого виробництва.

Інша група заходів по поліпшенню фінансового стану пов'язана з оптимізацією структури балансу підприємства, тобто з реструктуризацією джерел фінансових ресурсів, необоротних активів та обігових коштів.

В розрізі оптимізації структури капіталу підприємства необхідно провести наступні заходи:

1) Отримання чистого прибутку дозволить частину його спрямовувати на покриття дефіциту власних обігових коштів. Це потягне за собою покращення структури пасиву через зменшення заємних та залучених коштів.

2) Оптимізація кредитних коштів підприємства: переведення частини поточних зобов'язань в розділ довгострокових зобов'язань шляхом перекредитування і отримання нових кредитів на більш довгі терміни (більше 1 року), що покращить ліквідність підприємства

3) Пошук альтернативних джерел фінансових ресурсів з метою зменшення вартості хз залучення. Таким джерелом може стати випуск облігаційного займу. Досвід інших підприємств України демонструє, що це реальних захід зменшення фінансових витрат.

Для більш ефективного використання наявного капіталу необхідно провести реструктуризацію коштів підприємства, а саме:

скорочувати частку постійних активів (будівель невиробничого призначення, будівель, обладнання, які виключені з виробничого процесу, тощо), які не задіяні в процесі виробництва, що дозволить за рахунок вивільнення коштів, вкладених в ці об'єкти, підвищувати ліквідність та кредитоспроможність підприємства.

проводити вивільнення коштів, заморожених в формі наднормативних запасів, що позитивно відобразиться на оборотності коштів і платоспроможності підприємства;

провести детальний аналіз дебіторської заборгованості з ранжуванням її по строках та ступеню можливості повернення. По проблемних сумах дебіторської заборгованості необхідно вести активну позовну діяльність, спрямовану на їх повернення в оборот підприємства. Шляхом оптимізації дебіторської заборгованості може слугувати такий фінансовий інструмент, як факторинг. Ця послуга надається багатьма банківськими установами;

впорядкувати внутрішні розрахунки, оскільки дебіторська і кредиторська заборгованість за цією статтею є достатньо істотною;

Таким чином ВАТ «Сумихімпром» має достатньо резервів для покращення свого фінансового стану як близькій, так і в далекій перспективі.

ВИСНОВКИ

Таким чином, фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Існує три основні проблеми з фінансовим станом підприємства: Дефіцит грошових коштів (низька платоспроможність), Недостатній рівень уваги до інтересів власника (низька рентабельність власного капіталу), зменшення фінансової незалежності або низька фінансова стійкість.

Покращення фінансового стану можливе за дотримання двох умов: підприємство отримує великий прибуток і підприємство раціонально використовує кошти. Але отримуючи невеликий прибуток, підприємство може закупати якнайменше запасів, примушувати покупців платити передплату, продавати продукцію, не утримуючи жодної одиниці на складі. Але цей шлях оптимізації роботи підприємства не вічний: не можна зменшити запаси нижче мінімального рівня, не можна зробити цикл виготовлення виробу меншим, ніж цього вимагає технологія, не можна розтягувати період передплати, яку робить покупець. Тобто, можливість скорочення оборотних активів компанії рано чи пізно закінчиться.

Звідси, єдиним механізмом підтримки фінансового стану підприємства на належному рівні є підвищення прибутку - максимізація результатів діяльності, оскільки можливість оптимізації стану компанії за рахунок більш раціонального розпорядження результатами діяльності раніше або пізніше закінчиться.

Якщо аналіз демонструє великий ризик погіршення фінансового стану компанії, вкрай необхідно проведення системи заходів, спрямованої на вихід з такої ситуації. Для уникнення потенційної загрози погіршення фінансового стану приймаються заходи фінансового та нефінансового характеру. Фінансові заходи, пов'язані з підтримкою фінансового стану включають: відмову від фінансування за рахунок великих боргових зобов'язань; ліквідацію збиткових підрозділів компанії та виробничого обладнання; підвищення прибутковості активів; збільшення обігового капіталу; зменшення дивідендних виплат; подовження термінів погашення боргових зобов'язань. Заходи нефінансового характеру передбачають: диверсифікацію виробничої програми; розширення маркетингової діяльності; розробку програм по зменшенню витрат; підвищення продуктивності; гнучку реакцію на зміни в технології та ін.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Аналіз фінансового стану є одним із інструментів фінансового менеджменту зі з'ясування реальної конкурентоспроможності підприємства. Аналіз фінансового стану навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо неможна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше - нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства.

Науковий апарат фінансового аналізу -- це сукупність загальнонаукових засобів дослідження фінансової діяльності суб'єктів господарювання. До принципів фінансового аналізу, що регулюють процедурний аспект його методології і методики, належать системність, комплексність, регулярність, послідовність, об'єктивність та ін..

У фінансовому аналізі застосовують різні методи економічних досліджень. Класифікацію методів економічного аналізу наведено на рис. 2.3.

Жодний фінансовий аналіз не вважається повним, якщо не охоплює всіх сфер діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має передувати кількісному, оскільки за його допомогою можна встановити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його виробничої діяльності. Необхідно враховувати істотний вплив зовнішніх чинників: зміни рівня цін на матеріально-технічні ресурси, зокрема на енергоносії; зміни ставок процентів; зміни в податковому законодавстві тощо. Важливо визначити місце підприємства в галузі, його конкурентоспроможність. У процесі аналізу слід ураховувати специфіку галузі, форму власності, розміри підприємства. За результатами аналізу розроблюють заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

Методи економічного аналізу поділяються на формалізовані та неформалізовані. До формалізованих методів належать такі: : ласичні методи аналізу господарської діяльності та фінансового аналізу; традиційні методи економічної статистики; методи математичної статистики вивчення зв'язків; економетричні методи -- матричні, теорії міжгалузевого балансу; методи економічної кібернетики і оптимального програмування; методи дослідження операцій і теорій прийняття рішень.

Залежно від змісту і завдань аналізу використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; дані з первинної облікової документації (вибіркові дані); експертні оцінки.

Більшість відомих методик з аналізу фінансового стану використовує певну систему показників, які можна поєднати в декілька груп (які відображують основні етапи аналізу фінансового стану): показники прибутковості (рентабельності), показники фінансової стабільності, показники використання капіталу.

Для всебічного аналізу причин та наслідків, які впливають на фінансовий стан менеджмент повинен використовувати не тільки інструменти ретроспективного аналізу, але й всі відомі методи прогнозування, тобто будь-який крок в процесі довгострокового або поточного планування впливатиме на фінансовий стан.

Проведений за допомогою розглянутих методик аналіз фінансового стану ВАТ „Сумихімпром” станом на 01.01.2004 р. одзволяє зробити наступні висновки: фінансовий стан ВАТ «Сумихімпром» на 01.01.2004 р. не є задовільним. Хоча і спостерігається деяке покращення рентабельності і ділової активності, а також зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості, але такі істотні показники, як наявність власних обігових коштів, ліквідність, перевищення темпу зменшення дебіторської заборгованості над кредиторською, нераціональний склад обігових коштів свідчать про необхідність вжиття дієвих заходів по покращенню фінансового стану.

Головним чинником покращення фінансового стану ВАТ «Смиухімпром» є підвищення всіма можливими засобами ефективності діяльності, що повинно відбитися на прибутку від реалізації продукції, а через це - і на чистому результаті. Заходами по підвищенню ефективності діяльності можна вважати будь-які економічні, фінансові, маркетингові, організаційні заходи, спрямовані на зменшення витрат підприємства і зростання прибутку (проведення капітальних вкладень в основне виробництво для покращення рентабельності виробничої діяльності, впровадження маркетингових заходів для підвищення обсягів реалізації, виходу на нові ринки, оптимізація кадрової політики, впровадження іноваційних технологій, наприклад ресурсозберігаючих, впровадження більш ефективної системи управління та ін.).

Серед фінансових інструментів, які підвищуватимуть ефективність діяльності можна виділити:

1) зменшення фінансових витрат підприємства отримання замість кредитів в гривні кредитів в доларах США або в євро, що значною мірою зменшить фінансові витрати через більш низький відсоток, та робота з банківськими установами по зменшенню відсоткової ставки шляхом концентрації грошових оборотів підприємства в небагатьох банківських установах і здобуття таким чином статусу VIP-кліенту;

2) оновлення основних фондів підприємства за допомогою такого інструменту, як фінансовий лізінг;

3) здача в оренду окремих основних засобів, які не повною мірою або зовсім не використовуються в виробничому процесі;

4) продаж окремих, низькорентабельних структурних підрозділів. За рахунок такої операції підприємство може отримати інвестиційні ресурси для оновлення діючого виробництва.