Управління фінансовими результатами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління фінансовими результатами

фінансовий тактичний майно

Вступ

У результаті функціонування промислового підприємства, як й іншого суб'єкта підприємницької діяльності за певний період часу, утворюється кінцевий фінансовий результат. Фінансовий результат визначається шляхом співставлення отриманих за цей період доходів та сплачених витрат.

У фінансовій звітності підприємства фінансовий результат може існувати у вигляді одного з двох прямопротилежних показників: прибутку або збитку.

Визначення виду фінансового результату (прибуток/збиток) та порядок його формування регламентуються Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про оподаткування прибутку підприємств». Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Так, згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якщо отримані підприємством доходи перевищують витрати - утворюється прибуток, якщо витрати перевищують доходи - утворюється збиток.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 15, під доходом розуміють збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства).

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками). При цьому витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Детально витрати підприємства розглядаються у розділі 16 цього посібника.

Метою здійснення будь-якого бізнесу в ринковій економіці, звичайно, є отримання прибутку, тобто позитивного фінансового результату. Якщо на кінець фінансового періоду підприємство отримало збиток -- це може призвести до фінансової скрути, падіння ліквідності, скорочення виробництва або навіть поставити підприємство під загрозу банкрутства.

Управління фінансовими результатами підприємства підкоряється загальним принципам управління економічними (виробничими) системами.

Під управлінням фінансовими результатами розуміють процес впливу на фінансові відносини, фінансові ресурси, їх організацію для здійснення ефектнішої фінансової політики. Таким чином, управління фінансовими результатами є комплексним поняттям, яке відображає використання фінансів як важеля впливу на процес суспільного відтворення.

Управління фінансовими результатами підприємства це дії всіх рівнів управлінського апарату, що призводять до змін в об'ємах, складі і структурі фінансових ресурсів, і які впливають на показники бізнес-процесів.

На стратегічному рівні в процесі фінансового управління повинні розв'язуватися проблеми формування фінансових результатів та їх раціонального використання, що може істотно вплинути на структуру і розмір активів і пасивів бухгалтерського балансу та фінансовий стан підприємства.

На тактичному рівні управління фінансовими результатами підприємств необхідно забезпечити взаємозв'язок стратегічних цілей підприємства і його поточної діяльності.

Основною проблемою тактичного управління фінансовими результатами підприємств є передача відповідальності за виконання специфічних фінансово-економічних показників керівникам окремих підрозділів, які повинні погоджувати плани і бюджети за напрямами діяльності, а також узгоджувати короткострокові цілі і нормативи поточної діяльності з довгостроковою метою і стратегічними показниками.

В процесі оперативного управління здійснюються заходи щодо розподілу, ефективного використання і контролю наявних фінансових результатів для забезпечення поточної діяльності підприємства в межах виконання короткострокових і середньотерміноиих планів. Управління фінансовими результатами є актуальною темою за сучасних умов господарювання, оскільки, саме від правильного визначення фінансових результатів від основної, операційної, фінансової та іншої діяльності, залежить матиме підприємство прибуток чи збиток. Об'єкт дослідження - ВАТ «Електротермометрія». Предмет дослідження - управління та аналіз фінансових результатів на підприємстві ВАТ «Елетротермометрія».

Мета дослідження - особливості управління та аналізу фінансових результатів на підприємстві.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) проаналізувати теоретичні основи управління фінансовими результатами підприємства;

2) розглянути значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства;

3) дослідити порядок формування фінансових результатів підприємства;

4) дати оцінку особливостям функціонування ВАТ «Електротер-мометрія»;

5) проаналізувати динаміку, структуру та якості фінансових результатів на ВАТ «Електротермометрія»;

6) розглянути фінансові результати від різних видів діяльності підприємства.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

1. Теоретичні основи управління фінансовими результатами підприємства

1.1 Визначення фінансового результату діяльності підприємства

Процес здійснення господарської діяльності господарюючими суб'єктами передбачає ефективне поєднання великої кількості організаційних, трудових, матеріальних, фінансових тощо ресурсів. Даний ефект вимірюється шляхом співставлення отриманого результату з витратами живої і уречевленої праці на його досягнення. Якість і обсяг виробленої продукції, продуктивність праці, рівень собівартості характеризують фінансові результати діяльності.

У величині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються усі аспекти діяльності господарюючого суб'єкта: технологія і організація виробництва, система внутрішнього та зовнішнього управління, особливості діяльності.

Фінансовий результат діяльності підприємства складається з:

- фінансових результатів від основної діяльності:

- фінансових результатів від фінансових операцій;

- фінансових результатів від іншої звичайної діяльності;

- фінансових результатів від надзвичайних подій. Визначаються фінансові результати шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства [2, 245].

В умовах ринкових відносин важливе значення має спроможність підприємства працювати прибутково. Саме прибуток стає основним чинником, який впливає на можливість підприємства забезпечувати фінансування багатьох своїх програм, пов'язаних з розширенням потужностей, підвищенням якості продукції, зміцненням власної конкурентної позиції та виходом на нові ринки тощо.

Фінансування програм розвитку підприємства передбачає використання як власних (статутний капітал, прибуток, акумульована сума амортизаційних відрахувань), так і залучених зовнішніх джерел коштів (отримання позик та банківських кредитів). Потенційних кредиторів та інвесторів передусім цікавить результативність діяльності підприємства, тобто величина отриманого ним прибутку. Прибутковість є одним із показників кредитоспроможності підприємства, що враховується під час укладання кредитної угоди з банком. Прибуток також є джерелом виплати дивідендів за випущеними підприємством акціями; при цьому розмір сплачуваних дивідендів впливає на їхню інвестиційну привабливість на фондовому ринку. Прибуток підприємства визначається з урахуванням фінасових результатів як операційної, так і іншої його діяльності.

Порядок визначення фінансового результату від звичайної діяльності підприємства подано на рис. 1.1. Він складається з двох етапів: на першому обчислюється прибуток (збитки) від операційної діяльності, на другому - фінансові результати зі урахуванням фінансової та інвестиційної діяльності.

Визначення фінансового результату від операційної діяльності підприємства передбачає здійснення таких кроків:

1) обчислення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

2) визначення валового прибутку;

3) обчислення прибутків (збитків) від операційної діяльності.

Доходи - це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

До доходів і витрат належать:

1) доходи від надання окремого майна в оренду;

2) штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення умов господарських договорів, визнані боржником або ті, за якими одержано рішення відповідних органів про їх стягнення (крім санкцій та пені за несвоєчасну оплату, яка підлягає внесенню до бюджету і позабюджетних та державних цільових фондів), а також суми відшкодування завданих збитків;

Рис. 1.1. Визначення фінансового результату звичайної діяльності підприємства

3) доходи, одержані на території України та за її межами від пайової участі в діяльності інших підприємств, дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах та від інших доходних активів, які належать підприємству;

4) доходи і втрати від переоцінки виробничих запасів готової продукції і товарів, крім випадків, коли вона провадиться за рішеннями уряду;

5) доходи від надання комерційного кредиту;

6) виручка від продажу іноземної валюти і витрати на її придбання;

7) втрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норму природних втрат у тому випадку, коли винуватці не встановлені або у стягненні з винуватців відмовлено судом, а також їх надлишки;

8) витрати за анульованими виробничими замовленнями, а також витрати на виробництво, яке не дало продукції;

9) витрати на утримання законсервованих виробничих потужностей та об'єктів, крім витрат, які відшкодовуються за рахунок інших джерел;

10) не компенсовані винними збитки від простоїв з внутрішньовиробничих та зовнішніх причин, а також оплата працівникам часу вимушеного прогулу;

11) збитки по операціях з тарою, крім скляної;

12) судові витрати та арбітражні збори;

13) суми кредиторської (між підприємствами недержавних форм власності) і дебіторської заборгованостей, по яких минув термін позовної давності;

14) плата відповідно до законодавства за. невиконання квот по створенню спеціалізованих робочих місць для Інвалідів, за відмову в прийомі на роботу в межах встановленої квоти громадян, які потребують спеціального захисту, за порушення термінів інформації про звільнення працівників у зв'язку з реорганізацією, перепрофілюванням чи ліквідацією підприємства;

15) прибутки і збитки по операціях минулих років, виявлені в цьому році;

16) некомпенсовані збитки від стихійного лиха (знищення і пошкодження виробничих запасів, готових виробів та інших матеріальних цінностей), збитки від зупинки виробництва та інші, включаючи витрати, пов'язані з попередженням чи ліквідацією його наслідків;

17) некомпенсовані збитки від пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, викликаних екстремальними ситуаціями;

18) інші доходи і витрати на операції, безпосередньо не пов'язані з виробництвом та реалізацією (збутом) продукції (робіт, послуг) [2, 247].

До позареалізаційних доходів та збитків належать:

- курсові різниці по валютних рахунках і операціях в іноземній валюті;

- дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, що належать підприємству;

- доходи, одержані від дольової участі у спільних підприємствах, від здачі майна в оренду;

- різного роду економічні санкції - штрафи, пені, неустойки;

- інші доходи (витрати) від операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) та її реалізацією, що збільшують або зменшують розмір прибутку.

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Збиток - це перевищення суми витрат доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Доходи (прибутки) поділяються за видами діяльності, функціями.

Фінансові результати поділяються насамперед за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають: на прибутки (збитки) від звичайної та надзвичайної діяльності. Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності є виробництво та реалізація продукції, розрахунки з постачальниками та замовниками, працівниками, податковими органами, банківськими установами тощо. До звичайної діяльності підприємства належать також курсові різниці, списання знецінених запасів, переоцінка короткотермінових інвестицій, економічні санкції за господарськими договорами, за порушення податкового законодавства, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства. До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій. Наприклад, стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо. Втрати внаслідок таких подій надзвичайної діяльності враховуються під час розрахунку фінансових результатів. Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на операційну та іншу - фінансову та інвестиційну. Основна діяльність підприємства - це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для виробничого підприємства такими операціями є придбання сировини і матеріалів, виготовлення продукції та її реалізація. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями - виробництво, управління, збут та ін. Важливе значення для визначення моменту визначення доходу має економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Дохід від реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так і до чи після неї. Для обчислення фінансового результату операційної діяльності підприємства валовий прибуток зменшується на:

- адміністративні витрати - загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства: витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу; витрати на утримання основних засобів загальногосподарського призначення (орендні платежі, амортизація, страхування, поточний ремонт, комунальні послуги, охорона тощо); ви» трати на зв'язок; оплата послуг аудиторських та консалтингових фірм; інші витрати загальногосподарського призначення;

- витрати на збут - це витрати, пов'язані з реалізацією продукції, товарів: витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари; оплата праці та комісійні продавцям, торговим агентам, робітникам відділу збуту та складів, водіям тощо; витрати на рекламу та дослідження ринку; інші витрати, пов'язані зі збутом (відрядження, транспортування продукції підприємства покупцям, страхування доставки тощо);

- інші операційні витрати включають: собівартість реалізованих виробничих запасів; витрати на формування резерву для покриття сумнівних (безнадійних) боргів дебіторів (боржників) підприємства; втрати від знецінення запасів; інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства, крім тих, які включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Різниця між валовим прибутком (збитком) та зазначеними витратами становить фінансовий результат від операційної діяльності підприємства. Він коригується на суми таких доходів (збільшується) та витрат (зменшується), що пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю:

- дохід від участі у капіталі - це дохід, отриманий підприємством від здійснених ним інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється за методом участі у капіталі;

- інші операційні витрати включають: отримані підприємством дивіденди та інші доходи від здійснених ним фінансових операцій;

- інші доходи - це дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів та майнових комплексів; інші доходи, не пов'язані з операційною діяльністю підприємства;

- фінансові витрати включають витрати на сплату відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового капіталу;

- втрати від участі в капіталі - це збиток підприємства, спричинений його інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі у капіталі.

- інші витрати підприємства включають: собівартість реалізованих фінансових інвестицій; балансову вартість необоротних активів, майнових комплексів; втрати від зниження курсу валюти, якою підприємство володіє на банківських рахунках (і яка не використовується ним під час операційної діяльності); втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, що виникають у процесі нормального функціонування підприємства, але які не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Таким чином, отримуємо фінансовий результат (прибуток або збиток) від звичайної діяльності підприємства до оподаткування.

Якщо підприємство отримало прибуток, він підлягає оподаткуванню. Різниця між отриманим підприємством прибутком та сумою податку на прибуток становить чистий прибуток підприємства або фінансовий результат його діяльності.

1.2 Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

Як відомо, результатом господарської діяльності є економічний її підсумок у грошовій формі, який має два "полюси" прояву: позитивний і негативний, тобто прибуток і збиток.

Позитивний фінансовий результат - прибуток - є метою, заради якої працює або, принаймні, повинно працювати підприємство.

Прибуток - це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові ресурси підприємства та держави.

Він є рушійною силою ринкового механізму господарювання, основним джерелом економічного та соціального розвитку підприємства й держави в цілому. Така важлива роль прибутку зумовлена його функціями:

- оціночною: прибуток - критерій і показник ефективності діяльності, сама наявність прибутку свідчить про ефективність діяльності підприємства;

- стимулюючою: прибуток - мета, яка визначає поведінку суб'єктів господарювання, їх кінцевий добробут;

- фондоутворюючою: 1) на макрорівні - прибуток є базою економічного розвитку держави, так як через систему оподаткування мобілізуються необхідні грошові ресурси до державного бюджету; 2) на мікрорівні - прибуток є джерелом зростання ринкової вартості підприємства;

- соціальною: на основі розподілу та перерозподілу прибутку задовольняються різноманітні потреби колективу підприємства, держави та суспільства в цілому. З огляду на це, в отриманні прибутку зацікавлені насамперед підприємства, а також банки, підприємства-контрагенти, власники, держава, суспільство, що свідчить про значимість прибутку в умовах ринкової економіки на макро- і мікрорівні. Аналіз фінансових результатів діяльності дозволяє визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів підприємства. Крім того, такий аналіз може виступати як інструмент прогнозування окремих показників діяльності підприємства. Підприємець зацікавлений у тому, щоб отримати максимум прибутку, який необхідно обгрунтувати аналітичними розрахунками [12, 367]. Основні види показників прибутку аналізуються у першу чергу підприємством, а також іншими зацікавленими користувачами згідно їх інтересів. Особливо це важливо в умовах ринкової економіки, адже результати проведеного аналізу сприяють найбільш обгрунтованому вибору об'єктів можливих інвестицій. Насамперед, управлінський персонал для аналізу діяльності та визначення ефективності прийнятих рішень використовує показники економічного, маржинального прибутку, прибутку за видами діяльності, а також за періодами, які аналізуються. Для цього у розпорядженні аналітика є широкий обсяг інформації (внутрішня, бухгалтерська-звітність, фінансовий план тощо).

Засновники та акціонери аналізують структуру та динаміку чистого прибутку з метою визначення можливості отримання дивідендів, мінімізації власного фінансового ризику. Такі зовнішні суб'єкти аналізу як. наприклад, податкові органи вивчають елементи прибутку, який підлягає оподаткуванню з метою перевірки правильності розрахунків і сплати податків. Вони використовують дані фінансової і податкової звітності. У реальній практичній дійсності підприємства не завжди мають змогу отримати прибуток. Існує також така негативна форма фінансових результатів як збиток. Збиток - це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів. Наявність збитку свідчить, що підприємство не враховує або ігнорує об'єктивні закони ринкової економіки. Іншими причинами появи збитку можуть бути порушення прав господарюючого суб'єкта, недоліки господарської діяльності, стихійні лиха тощо. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести до банкрутства. Основними рекомендаціями щодо недопущення збитків є наступні:

- формування цінової політики, адекватної ринковій кон'юнктурі;

- дотримання платіжної дисципліни;

- впровадження новітніх технологій або перелаштування технологічного процесу на випуск нової продукції тощо.

Основні завдання, об'єкти та етапи аналізу фінансових результатів діяльності підприємства наведено на рис. 1.2 [12, 373].

Рис. 1.2. Загальна модель аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

Джерела інформації, які використовуються при проведенні аналізу фінансових результатів, наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Інформаційна база для аналізу фінансових результатів діяльності

№ п/п	Група	Джерела інформації
1	2	3
1	Первинні документи	Розрахунки та довідки бухгалтерії, накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо
2	Облікові регістри	Журнали 6 і 7
3	Дані рахунків бухгалтерсь-кого обліку	44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", рахунки класів 7 "Доходи і результати діяльності", 8 "Витрати за елементами", 9 "Витрати діяльності"
4	Фінансова звітність	Ф. №1 "Баланс" ф. № 1-м "Баланс", ф. №2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 2-м "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал", ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності"
5	Податкова звітність	Декларація про податок на прибуток підприємства
6	Статистична звітність	Ф. № 1 "Звіт про основні показники діяльності підприємства", ф. № 1 -Б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість", ф. № 1-ПП "Звіт про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку", ф. № 22-послуги "Звіт про обсяг реалізації платних послуг населенню", ф. № 2-Б "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів"
7	Інші джерела	Бізнес-план, фінансовий план, управлінська (внутрішня) звітність, матеріали маркетингових досліджень, матеріали ревізій або аудиторських перевірок, результати попередніх аналітичних досліджень тощо

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку (за інформацією на рахунках класу 7 "Доходи і результати діяльності", класу 8 "Витрати за елементами", класу 9 "Витрати діяльності" тощо).

Прогнозний аналіз фінансових результатів здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень тощо.

1.3 Порядок формування фінансових результатів діяльності

Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи.

Визначення фінансових результатів полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Так, згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати": прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними втрати; збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати. Отже, для визначення фінансових результатів у бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.

Під видом діяльності розуміють сукупність подібних за економічним змістом господарських операцій. Розрізняють наступні види діяльності (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Класифікація видів діяльності

У розрізі таких видів діяльності досліджуються показники фінансових результатів:

- фінансовий результат від основної діяльності; о фінансовий результат від іншої операційної діяльності;

фінансовий результат від іншої звичайної діяльності;

фінансовий результат від звичайної діяльності;

фінансовий результат від надзвичайної діяльності.

Порядок формування чистого прибутку (збитку) згідно П(С)БО 3 наведено на рис. 1.4 [12, 378].

Рис. 1.4. Модель формування фінансових результатів

Розглянемо детальніше виділені на рис. 1.4 показники:

- чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок, вирахувань.

Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД):

ЧД = Д - (ПДВ + АЗ + ІЗ + ІВ),

де Д - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); ПДВ - податок на додану вартість; АЗ - акцизний збір; ІЗ - Інші збори або податки з обороту; ІВ - інші витрати.

- валовий прибуток (збиток) - це різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Розрахунок валового прибутку (ВП(3)):

ВП(3) = ЧД - СР,

де ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); СР - собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

- фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

ФРод = ВП(З) + ІОД - (АВ + ВЗ + ІОВ),

де ВП(З) - валовий прибуток (збиток); ІОД -- інші операційні доходи; АВ - адміністративні витрати; ВЗ - витрати на збут; ІОВ - інші операційні витрати,

- фінансовий результат від іншої звичайної діяльності визначається як алгебраїчна сума доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів, втрат від участі в капіталі, фінансових витрат і інших витрат.

- фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів і витрат.

Розрахунок фінансового результату -- прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (ФРзд):

ФРзд = ФРод + [(ДК + ІФД +ІД) - ФВ + ВК + ІВ],

де ФРод - фінансовий результат від операційної діяльності; ДК - дохід від участі в капіталі; ІФД - інші фінансові доходи; ІД - інші доходи; ФВ - фінансові витрати; ВК - втрати від участі в капіталі; ІВ - інші витрати.

- фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумою

податку на прибуток.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані витрати та доходи від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).

Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) - визначається як різниця між різними видами доходів і витрат підприємства за звітний період.

Розрахунок чистого прибутку або збитку (ЧП (3)):

ЧП(3) = ФРзд ± Днд ± ППнд ± Вид ± ЗППнд,

де ФРзд - фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток або збиток); Днд - дохід від надзвичайної діяльності; ППнд - податок на прибуток від надзвичайної діяльності; Внд - витрати від надзвичайної діяльності; ЗПП - зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності [12, 383].

Така методика формування показників фінансових результатів здійснює визначальний вплив на проведення їх аналізу, зокрема факторного.

На зміну показників прибутків (збитків) впливають як внутрішні так і зовнішні фактори (див. рис. 1.5).

Рис. 1.5. Факторна модель фінансових результатів

Наведена схема підтверджує багатогранність такого показника як фінансові результати. Кожен фактор по-своєму впливає на результативний показник, окремі фактори розкладаються на ряд факторів нижчих рівнів. Зокрема, це стосується показників фінансових результатів від основної, іншої операційної діяльності тощо.

Внутрішні фактори є суб'єктивними, їх особливістю є те, що вони можуть певним чином регулювати вплив зовнішніх. Зокрема, такий фактор як облікова політика дає можливість підприємству обирати методи обліку, які спричиняють істотний вплив на фінансові результати (методи оцінки запасів, амортизації, розподіл витрат і доходів між звітними періодами, порядок регулювання сумнівної заборгованості тощо), тим самим регулюючи розмір прибутку до оподаткування. Система оподаткування, як найважливіший зовнішній фактор, відіграє вирішальну роль у формуванні фінансових результатів. Так, якщо прибутки оподатковуються високими ставками податків, це не стимулює розвитку господарської діяльності. Тобто, скорочуються обсяги виробництва, вивільнюється робоча сила, зменшуються

внутрішні накопичення. У майбутньому це призводить до старіння необоротних активів, скорочення оборотного капіталу, зниження життєвого рівня працівників, а отже, й надходжень до бюджету. Тому, в оптимальному оподаткуванні прибутків зацікавлені підприємства, держава та суспільство в цілому. У результаті зменшення суми податку збільшується чистий прибуток підприємства, залучаються до обороту додаткові кошти, зростає ймовірність залучення інвестицій.

2. Особливості управління та аналізу фінансових результатів на ВАТ «Електротермометрія»

2.1 Характеристика економіко-господарського стану ВАТ «Електротермометрія»

Відкрите акціонерне товариство «Електротермометрія» створене на базі Луцького приладобудівного заводу згідно наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №1123 від 08.08.1994р.

Історія заводу бере свій початок з невеликої ливарно-механічної майстерні, організованої у 1903 році братами-чехами на прізвище Свобода. Першою продукцією були грубні дверцята, втулки для возів, кришки для кухонних плит У післявоєнний час з 1946 року виробляли втулки для поршневих кілець тракторів, автомашин; робили ремонт обладнання лісопильних заводів, млинів, маслобоєнь, цегляних заводів, хлібопекарень. І тільки у 1966 році, коли підприємство отримало назву „Луцький приладобудівний завод» почалося освоєння продукції, яка зробила його відомим на всю країну і за її межами -- прилади контролю і регулювання технологічних процесів (термопари і термометри опору).

З 1960 по 1967 рік завод освоїв випуск 88 найменувань 320-ти типорозмірів датчиків температури, засобів обміну рідин.

Подальші роки за рахунок власних капіталовкладень науково-технічні і технічне переоснащення підприємство розширило номенклатуру виробництва, освоїло прилади нової техніки, а саме: 1999 рік -- регулятор тиску газу РДГС-10, 1994 -- побутовий лічильник обліку холодної і гарячої води -- КВ-1,5, 1998 рік -- лічильник обліку тепла, які на сьогодні забезпечують стабільність існування підприємства.

Сьогодні ВАТ „Електротермометрія» -- це потужне підприємство, що має широкі технологічні можливості в області механообробки, пластмасового, штампувального, збирально-монтажного та інших виробництв. Високі технічні та експлуатаційні параметри приладів забезпечуються сучасною випробувальною базою.

Товариство відповідає по своїх зобов'язаннях всім належним йому майном, на яке відповідно до чинного законодавства України може бути звернено стягнення.

Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає зобов'язаннями Товариства.

Товариство не несе відповідальності по зобов'язаннях акціонерів. Акціонер несе відповідальність по зобов'язаннях Товариства в межах загальної вартості належ йому акцій.

Товариство має самостійний баланс, поточні рахунки у банківських установах, круглу печатку із своїм найменуванням українською мовою, штампи, печатки, фінансові бланки зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак (знак обслуговування), які затверджуються Правлінням Товариства, а також інші реквізити. Товариство відкриває в установах банків рахунки в національній та іноземних валютах для розрахункових операцій за місцем свого знаходження, так і за місцем знаходження своїх філій та представництв. Товариство самостійно обирає банки для здійснення кредитно-розрахункових операцій.

Метою господарської діяльності Товариства є найбільш ефективне використання власного та іншого майна шляхом запровадження сучасних технологій, форм організації виробництва, залучення інвестицій (в тому числі іноземних) для насичення споживчого ринку, задоволення потреб населення в продукції та отримання прибутку для наступного його розподілу відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Товариства.

Господарська діяльність Товариства реалізується шляхом здійснення фінансової, виробничої, торгівельної, орендної, лізингової, інвестиційної, маркетингової, постачальницької, будівельної, науково-дослідної діяльності, проектної, дилерської, експортно-імпортної, представницької, благодійницької, культурно-освітньої та іншої діяльності, що відповідає меті створення та подальшої діяльності Товариства.

Майно Товариства визначається як виробничі і невиробничі фонди, речі, сукупність речей, гроші, цінні папери, нерухомість, майнові права та інші цінності (включаючи матеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляються Товариством або використовуються у діяльності Товариства, відображаються в балансі Товариства і належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Джерелами формування майна у процесі господарської діяльності Товариства є:

-- доходи, що отримані від господарської діяльності;

-- кредити (позики) банків та інших фінансових установ;

-- доходи, що отримані від розміщення чи реалізації цінних паперів;

-- надходження від діяльності залежних підприємств, заснованих Товариством;

-- безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних осіб та громадян;

-- інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Товариство є власником:

-- майна, набутого у ході корпоратизації державного підприємства Луцький приладобудівний завод;

-- виробленої продукції; доходів, одержанню від реалізації продукції та від видів господарської діяльності;

-- доходів від цінних паперів, що обліковуються на його балансі;

-- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань національних та іноземних підприємств, організацій та громадян;

-- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством України.

Товариство, здійснюючи права власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать меті діяльності Товариства, зокрема з продажу, обміну, передачі в оренду чи заставу засобів виробництва та інших матеріальних цінностей, використання та відчуження, інший спосіб.

Органи управління та контролю Товариства:

1. Загальні збори акціонерів Товариства.

2. Наглядова (Спостережна) рада.

3. Правління Товариства.

4. Ревізор.

5. Корпоративний секретар.

Товариство самостійно визначає перспективу розвитку, планує та забезпечує діяльність, виходячи з необхідності забезпечення виробничого та соціального підвищення доходів.

Плани (виробничі програми) розробляються Правлінням спільно з (Спостережною) радою Товариства.

Товариство реалізує товари, послуги, маймо за цінами і тарифами, які встановлює самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством України, за державними (регульованими) цінами і тарифами.

Соціальні та трудові гарантії працівників Товариства визначаються законодавством України.

Локальними нормативними актами Товариство може встановлювати доплати відповідно до чинного законодавства, трудові та соціально-побутові пільги для своїх працівників.

Контроль за додержанням чинного трудового законодавства покладається на Голову Правління Товариства.

Нагляд та контроль за додержанням законодавством про працю, а також іншого законодавства, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством України.

Фінансово-господарська діяльність Товариства здійснюється відповідно з цілями, які затверджуються Загальними зборами акціонерів Товариства.

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у відповідності до чинного законодавства України та у межах предмету-діяльності Товариства.

Товариство має право здійснювати експорт та імпорт виробничо-технічної та будь-якої іншої продукції, матеріалів, сировини в порядку визначеному законодавством, направляти спеціалістів та приймати іноземних партнерів для обміну досвідом, укладання угод та надання послуг.

Валютна виручка зараховується на валютний балансовий рахунок Товариства і використовується ним самостійно на підставі рішення Голови Правління Товариства з дотриманням вимог законодавства України.

Для оцінки фінансово-майнового стану підприємства проведемо його аналіз.

Дані аналітичної таблиці в додатку А дозволили нам зробити наступні висновки:

- власний капітал у 2005 р. зріс в порівнянні з 2004 р. на 278,7 тис. грн., однак у 2006 р. зменшився на 67,1 тис. грн.. Таке коливання відбулося за рахунок зростання чистого прибутку у 2005 р. на 50,3 тис. грн. і відповідно його зменшення у 2006 р. на 38,0 тис. грн.;

- обсяг товарної продукції у 2005 році на 5958,88 тис. грн. зріс порівняно з 2004 році, а у 2006 році знизився на 25,5 тис. грн.;

- виручка від реалізації по роках коливається: у 2005 році зросла на 4767,1 тис грн. порівняно з 2004 роком, а у 2006 знизилась на 20,4 тис. грн. порівняно з 2005 роком, причиною чого було зниження обсягів випуску товарної продукції;

собівартість реалізованої продукції у 2005 та 2006 році зросла на 3568,4 тис грн. та на 209,4 тис. грн. відповідно, що є негативним так як обсяг реалізації у 2006 р. знизився 20,4 тис. грн.;

валовий прибуток зріс у 2005 р. на 678,5 тис. грн., що відбулося за рахунок зростання виручки від реалізації і знизився у 2006 р. на 226,4 тис. грн. через зниження виручки і зростання собівартості продукції;

така ж ситуація спостерігається з чистим прибутком, який збільшився у 2005 р. на 50,3 тис. грн., а у 2006 р. знизився на 38,0 тис. грн.;

середньооблікова чисельність працюючих щороку зростала на 3 чоловіки і у 2005 р. вона складала 210 чоловік, у 2006 р. - 213. Чисельність працюючих збільшилося за рахунок зростання обсягу випуску продукції;

фонд оплати праці збільшується у 2005 році на 28381,5 тис. грн. порівняно з 2004 роком та у 2006 році на 46660 тис. грн. порівняно з 2005 роком, що також пов'язано із зростанням виручки від реалізації та чисельності працюючих;

середньомісячна зарплата зросла у 2005 році на 131,1 тис грн. порівняно з 2004 роком та у 2006 році на 215,9 тис. грн. порівняно з 2005 роком;

продуктивність праці коливається на протязі періоду, що аналізується. У 2005 році вона зросла на 22,2 тис. грн./чол. порівняно з 2004 роком, а у 2006 році знизилась на 0,7 тис. грн./чол. порівняно з 2005 роком. Це викликано зростанням обсягів випуску продукції у 2005 р. та їх зниженням у 2006 р.;

середньорічна вартість основних фондів значно зросла у 2005 році на 185,95 тис. грн. порівняно з 2004 роком, а у 2006 році на 2,45 тис. грн. порівняно з 2005 роком;

вартість оборотних коштів у 2005 році зросла на 167,6 тис. грн. порівняно з 2004 роком за рахунок зростання величини виробничих запасів і готової продукції відповідно на 56,7 тис. грн. і 212,2 тис. грн., а у 2006 році - на 8,2 тис. грн. порівняно з 2005 роком через зростання виробничих запасів на 146,2 тис. грн., дебіторської заборгованості на 337,6 тис. грн., грошових коштів на 0,8 тис. грн.;

дебіторська заборгованість знизилась у 2005 р. на 112,4 тис. грн., враховуючи те, що виручка від реалізації зросла можна говорити про те, що збільшився приплив коштів від дебіторів, у 2006 р. спостерігається протилежна ситуація - дебіторська заборгованість зросла на 336,0 тис. грн.;

кредиторська заборгованість знизилась у 2005 році на 85,5 тис. грн. порівняно з 2004 роком, у 2006 році - на 116,0 тис. грн. порівняно з 2005 роком, що свідчить про покращення господарської діяльності підприємства;

через збиткову діяльність підприємства у 2004 та 2006 роках немає сенсу говорити про рентабельність. У 2005 р. рентабельність основної діяльності склала 2,93 %, що також є досить низьким показником, рентабельність власного капіталу в тому ж році склала 22,5 %.

Показники фінансового стану підприємства наведені в додатку Б.

Аналіз фінансових показників показав, що:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів. Бачимо, що значення коефіцієнта є нижчим за нормативне значення і складає 0,32 у 2004 р., 0,4 у 2005 р., 0,3 у 2006. Така ситуація є негативною адже підприємство залежить від зовнішніх кредиторів.

2. Доповненням до попереднього коефіцієнта є коефіцієнт концентрації залученого капіталу, який характеризує частку кредиторів підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Значення показника більше від максимально допустимого рівня і складає 0,67, 0,56, 0,68 відповідно у 2004 р., 2005 р. 2006 р..

3. Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує залежність підприємства від залученого капіталу і є відношенням розміру власного та залученого капіталу. Оскільки співвідношення на користь залученого капіталу, то можна стверджувати про фінансову не стабільність підприємства.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначає, яка частка власного капіталу може бути використана в якості оборотних засобів. має місце низький рівень маневреності власного капіталу: -1,3 у 2004 р., -0,6 у 2005 р., -0,96 у 2006 р., хоча у 2005 р. він дещо зріс. Значення цього показника свідчить про недостатність власного капіталу і залежність від кредиторів.

5. Коефіцієнт мобільності активів показує скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових засобів, тобто визначає потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. При рекомендованому рівні даного показника 0,5 фактичні значення коливаються в межах 0,34-0,60. Отже у підприємства є резерви для поповнення оборотного капіталу за рахунок необоротного.

6. Загальний коефіцієнт ліквідності дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Значення показника знаходиться значно нижче нормативного значення: 0,4 у 2004 р., 0,59 у 2005 р. та 2006 р.. Зростання цього показника у 2005 та 2006 р.р. пов'язане зі зростанням дебіторської заборгованості. Таке значення коефіцієнта означає, що в підприємства недостатньо коштів для погашення зобов'язань.

7. Значення коефіцієнта термінової ліквідності було нижчим від нормативного (0,20, 0,20, 0,28). Тобто існує загроза непогашення короткострокової заборгованості навіть, якщо для її погашення взяти дебіторську заборгованість та інші активи.

8. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна погасити негайно. Значення коефіцієнта постійно значно нижче від нормативу (0,01, 0,007, 0,005). Бачимо, що підприємство ризикує виявитись неплатоспроможним в найближчій перспективі, однак це ще не дає підстави говорити про неможливість погасити негайно свої борги, бо малоймовірно, що усі кредитори одночасно пред'являють свої боргові вимоги.

9. Коефіцієнти оборотності визначають кількість оборотів певної суми засобів підприємства у господарському обігу. Нормативне значення даних показників коливається в залежності від галузі промисловості, характеру виробничо-господарської діяльності тощо, тому вважається, що бажано досягати максимально можливого розміру даного показника. Коефіцієнт оборотності активів коливається на протязі періоду: 10,5, 13,87 та 9,26. Зниження у 2006 р. відбулось через зростання оборотних активів, зокрема дебіторської заборгованості і означає зниження ефективності використання коштів. Така ж ситуація склалась з коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості (17,63, 38,27, 17,04). Коефіцієнт оборотності запасів знижувався на протязі всього періоду і становив 24,58 у 2004 р., 20,90 у 2005 р., 17,92 у 2006 р.

10. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами показує можливість підприємства проводити незалежну фінансову політику. Значення показників нижчі від норми. Висновок: структура майна є не задовільною, а підприємство - не платоспроможним.

11. Значення коефіцієнта ділової активності становить 2,21 у 2004 р., 3,50 у 2005 р., 2,87 у 2006 р., що є значно нижчим за норму. Це свідчить про низьку ділову активність підприємства, хоча у 2005 р. він зріс за рахунок зростання чистого доходу.

Дані таблиці в додатку В дозволяють зробити наступні аналітичні висновки. За аналізований період майно підприємства збільшилося у 2005 році на 63,4 тис. грн. порівняно з 2004 роком і становить 2970,2 тис. грн., у 2006 році - на 650,3 тис. грн. порівняно з 2005 роком і становить 3620,5 тис. грн. Така зміна зумовлена збільшенням оборотних активів у 2005 році на 167,7 тис. грн., у тому числі, запасів на 56,7 тис. грн., готової продукції на 212,2 тис. грн., інших оборотних активів на 8,5 тис. грн., товарів на 14,5 тис. грн., одночасно відбулось зменшення дебіторської заборгованості і грошових коштів відповідно на 93,1 тис. грн. і 11,8 тис. грн.. У 2006 р. зростання майна підприємства на 650,3 тис. грн. стало можливим за рахунок збільшення:

- необоротних активів на 2002,2 тис. грн.;

- оборотних активів на 447,3 тис. грн., в тому числі:

- виробничі запаси - на 146,2 тис. грн.;

- дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги - на 337,6 тис. грн.;

- грошові кошти - на 0,8 тис. грн;

- інших оборотних активів на 11,5 тис. грн.

Загалом за період, що аналізується вартість оборотних активів постійно зростала (на 167,7 тис. грн. у 2005 р. і 447,3 тис. грн. у 2006 р.), що може свідчити про розширення операційної діяльності підприємства.

Аналіз динаміки пасиву балансу свідчить (додаток Г), що його основну частину складають позикові кошти, що є негативним явищем оскільки підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування і має низьку фінансову стійкість.

У 2005 р. зростання джерел майна відбулось за рахунок збільшення власного капіталу на 278,7 тис. грн. та поточних зобов'язань за розрахунками на 58,0 тис. грн. Натомість зменшились поточні зобов'язання на 295,3 тис. грн. за рахунок зниження короткострокових кредитів на 154,3 тис. грн., кредиторської заборгованості за товари, роботи , послуги на 85,5 тис. грн. та інших поточних зобов'язань на 33,5 тис. грн.

Зростання пасиву балансу у 2006 р. на 713,7 тис. грн. стало можливим за рахунок збільшення поточних зобов'язань на 797,4 тис. грн. (короткострокові позики зросли на 655,2 тис. грн., векселі видані - на 225,3 тис. грн.).

Позитивним є залучення довгострокових позик, якщо вони будуть використовуватись в обороті підприємства.

Всі ці показники свідчать про те, що підвищення собівартості одиниці продукції за 2004-2006 рр., перш за все зумовлене ростом матеріальних затрат, а вже потім - ростом витрат на оплату праці і відрахувань.

Та незважаючи на це, аналізуючи дані таблиць, можна зробити висновок про успішну діяльність підприємства - ріст виробництва та прибутку.

2.2 Аналіз рівня, динаміки, структури та якості фінансових результатів

Оскільки фінансові результати діяльності підприємства знаходять відображення у відповідній системі показників, значна їх кількість створює методичні труднощі при систематичному аналізі. Крім того, наявність такої кількості показників ускладнює вибір кожним учасником господарської діяльності тих з них, які найбільше задовольняють його потреби в інформації щодо реального стану певного підприємства. Наприклад, керівництво підприємства цікавлять обсяги отриманого прибутку та його структура, а також фактори, які впливають на його розмір. Податкові органи зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові фінансових результатів: прибуток від реалізації продукції, майна, інших видів діяльності підприємства тощо.

Аналіз кожної складової прибутку підприємства: має не абстрактний, а цілком конкретний характер, а тому дозволяє власникам і акціонерам обирати пріоритетні напрями активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз фінансових результатів дає можливість виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат і фінансового ризику від інвестицій у дане підприємство.

Приступаючи до аналізу фінансових результатів, необхідно впевнитися у достовірності даних ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", визначити, чи відповідає встановленому порядку розрахунок показників прибутку: від звичайної діяльності, нерозподіленого прибутку (збитку) та всіх вихідних складових для їх формування (зокрема, чистого доходу від продажу товарів, продукції (робіт, послуг), собівартості реалізації продукції (робіт, товарів, послуг), витрат на збут і адміністративних витрат, інших операційних, фінансових, інвестиційних і надзвичайних доходів і витрат).

У процесі аналізу на першому етапі необхідно оцінити рівень і динаміку фінансових результатів; дослідити структуру прибутку звітного періоду (здійснити вертикальний аналіз); зміну окремих складових та їх вплив на суму прибутку, зміну темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових частин (горизонтальний аналіз) тощо [23, 432].