Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік касових і фактичних видатків

Зміст

1. Загальна характеристика тисменицької центральної районної лікарні

2. Облік витрат в бюджетній організації

3. Облік витрат із загального фонду

4. Облік видатків із спеціального фонду

5. Облік касових і фактичних видатків

5.1 Облік розрахунків з оплати праці

5.2 Облік розрахунків з бюджетом та різними дебіторами і кредиторами

6. Облік матеріальних цінностей та основних засобів

Використана література

1. Загальна характеристика тисменицької центральної районної лікарні

бюджетний державний казначейство касовий

Тисменицька центральна районна лікарня - є лікувально-профілактичною установою, що забезпечує висококваліфіковану, спеціалізовану, багато профільну медичну допомогу населенню Тисменицького району.

Центральна районна лікарня виконує функції управління охороною здоров'я місцевого органу державної виконавчої влади Тисменицького району.

Тисменицька ЦРЛ є комунальною установою, що перебуває в спільній власності територіальної громади району, в управлінні районної ради. В своїй діяльності підпорядковується вищестоящому органу управління ЦРЛ - Управлінню охорони здоров'я Івано-Франківської обласної держадміністрації.

З моменту реєстрації ЦРЛ набуває статусу юридичної особи, має окремий баланс, свою печатку, штамп та п'ять розрахункових рахунків в банку - бюджетний, спеціальний, по дорученнях, два - по компенсаційних витратах.

Організовує та забезпечує функціонування благодійної організації „Лікарняна каса” Тисменицької ЦРЛ, з метою медичного обслуговування повноцінного обстеження та лікування хворих з хронічними та гострими захворюваннями, надання допомоги у придбанні лікувальних препаратів та засобів.

У своїй діяльності ЦРЛ керується Конституцією, законом України „ Про охорону здоров'я ”, положеннями Статуту та чинним законодавством України.

Тисменицька ЦРЛ створена на невизначений термін, рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію, відкриття відділень, філей, представництв - вправі приймати виключно Районна Рада згідно розпорядження обласного Управління Охорони Здоров'я України.

Тисменицька ЦРЛ створена з метою:

- надання спеціалізованої медичної допомоги населенню Тисменицького району;

- удосконалення організації управління лікувально-профілактичними закладами району;

- підвищення медико-соціального захисту найбільш вразливих верств населення району;

- загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в галузі охорони здоров'я ;

- розвиток самоврядування та самостійності працівників охорони здоров'я на правовій і договірній основі.

Предмет діяльності та основні завдання.

Тисменицька ЦРЛ:

- надає населенню висококваліфіковану спеціалізовану консультативну поліклінічну і стаціонарну допомогу;

- є центром організаційно-медичного керівництва лікувально-профілактичних закладів Тисменицького району, організовує і контролює статистичний облік і звітність в лікувально-профілактичних закладах району;

- розробляє на основі аналізу стану здоров'я населення та діяльності медичних установ району проект плану основних організаційних заходів, направлених на зниження захворюваності і смертельності населення, підвищення якості і культури діяльності лікувально-профілактичних закладів;

- організовує і надає кваліфіковану екстрену консультативну допомогу населенню району із залученням лікарів-спеціалістів;

- організовує, вивчає, узагальнює і поширює через районних спеціалістів передовий досвід роботи, сучасні методи діагностики і лікування в підрозділах і лікувально-профілактичних закладах району;

- надає платні медичні послуги в гостро розрахункових підрозділах згідно з діючим законодавством;

- укладає договори із створеними компаніями по медичному обслуговуванню їх клієнтів.

Центральна районна лікарня здійснює:

- вивчення і проводить аналіз захворюваності населення території обслуговування;

- розробку програми дій по профілактиці найбільш часто розповсюджених захворювань;

- щорічне проведення профілактичних оглядів населення, комплексне його обстеження та лікування в амбулаторних і стаціонарних умовах, згідно медичних технологій.

Тисменицька центральна районна лікарня забезпечує:

- екстрену і невідкладну медичну допомогу всім хворим та потерпілим від нещасних випадків;

- постійне удосконалення форм і методів взаємодії з іншими лікувально-профілактичними установами, профілактичної роботи, диспансеризації населення, діагностики і лікування, виходячи з потреб населення реальних умов господарювання;

- своєчасне і якісне проведення лікувально-діагностичних процедур, лікарських призначень, маніпуляцій;

- висококваліфікований догляд за хворими;

- якість, раціональність і безпечність дієтичного харчування для стаціонарних хворих;

- додержання правил і норм техніки безпеки, охорони праці та протипожежної безпеки.

В процесі здійснення статутної діяльності ЦРЛ користується правом:

- прийому та звільнення працівників на умовах трудових договорів та контрактів та інших законодавчо-визнаних форм взаємовідносин керівника із працівником;

- формувати та затверджувати штатний розпис працівників;

- передавати іншим закладам, підприємствам, установам, організаціям продавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування - споруди, обладнання, транспорт ті інші матеріальні цінності, а також самостійно встановлювати нормативи списання матеріалів, списувати їх з балансу, якщо вони пройшли термін користування або морально устаріли;

- надавати платні послуги в сфері охорони здоров'я, встановлювати ціни на платні послуги, згідно передбачених нормативів;

- приймати доброчинні внески від підприємств, організацій та окремих громадян;

- вступати в договірні відносини з усіма суб'єктами права.

Структура апарату управління встановлюється та змінюється порядком підпорядкованості Тисменицької ЦРЛ, у відповідності із рішенням управління охорони здоров'я облдержадміністрації.

Керівництво діяльністю ЦРЛ здійснює головний лікар, який призначається та звільняється з займаної посади, згідно з чинним законодавством.

Головний лікар ЦРЛ діє на засадах, передбачених чинним законодавством. Забезпечує ефективне використання майна закріпленого за установою.

В межах, передбачених повноваженнями, головний лікар, укладає угоди, розподіляється коштами, відповідає за лікувально-профілактичну, адміністративно-господарську, кадрову та фінансову діяльність Тисменицької ЦРЛ.

Центральній районній лікарні належить на праві оперативного управління майно комунальної власності Районної ради, яке відображено в балансі ЦРЛ, зобов'язання перед державним бюджетом ЦРЛ здійснює самостійно.

Прибуток за вираховування матеріальних та прирівняних до цих витрат після виникнення зобов'язань перед бюджетом, банками та облздоровуправлінням залишаються в розпорядженні ЦРЛ використовуються згідно чинного законодавства та наказів управління охорони здоров'я облдержадміністрації.

Кошти від надання платних послуг Тисменицькою ЦРЛ та інших надходжень, згідно з чинним законодавством витрачаються на цілі, передбачені окремими нормативно-розпорядчими актами (на утримання обладнання і ремонту будівель, приміщень; на видатки пов'язані з наданням цих послуг).

Благодійні внески, що надаються благодійниками у грошовій формі, а також товари, роботи, послуги для потреб ЦРЛ, якщо благодійникам конкретні цілі не визначено, шляхом спрямування благодійного внеску, визначаються керівником установи, відповідно до першочергових потреб пов'язаних виключно з основною діяльністю закладу охорони здоров'я благодійні внески у грошовій формі зараховуються на розрахунковий рахунок „ Суми за дорученням ”.

Облік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, ведеться згідно з Порядком, визначеним законодавством України.

Згідно мети своєї діяльності ЦРЛ:

- вступає у взаємовідносини з юридичними та фізичними особами з питань лікувально-профілактичної діяльності;

- самостійно здійснює свою виробничо-господарську, кадрову та лікувально-профілактичну діяльність згідно чинного законодавства в межах своїх повноважень, передбачених Статутом.

Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування працівників ЦРЛ вирішуються трудовим колективом за участю адміністрації лікарні.

Адміністрація зобов'язана забезпечити для всіх працюючих у ЦРЛ безпечні та нешкідливі умови праці і несе відповідальність у встановленому законодавством порядку за шкоду, заподіяну їх здоров'ю та працездатності.

Адміністрація ЦРЛ зобов'язана постійно поліпшувати умови праці жінок, неповнолітніх, пенсіонерів, інвалідів, забезпечувати їх роботою переважно в денний час із скороченим днем та надавати інші пільги передбачені законодавством.

2. Облік витрат в бюджетній організації

Під видатками слід розуміти державні платежі, які не підлягають поверненню.

Витрати поділяються на поточні та капітальні.

Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними.

Нині витрати здійснюються відповідно до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 6043 від 27.12.01 р. „ Про бюджетну класифікацію та її запровадження ”, особливістю якої є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками:

- заробітна плата;

- нарахування;

- всі види господарської діяльності;

- виплати населенню, що іменуються як трансферними населенню тощо.

Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх одержувачів з точки зору виконання бюджету.



Рис 2.1 - Розподіл видатків бюджету

Порядок витрачання коштів в установах, які фінансуються чи утримують кошти з державного бюджету, а відповідно до Бюджетного Кодексу, починаючи з 01.01.2002 р. із бюджетів усіх рівнів, встановлюється Державним казначейством України. Ним же визначаються всі процедури щодо цього процесу розподіл прав, обов'язків та відповідальності між розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів та іншими клієнтами органів Державного казначейства в процесі виконання державного бюджету за видатками.

При казначейському виконанні Державного бюджету України за видатками застосовуються поняття та економічні категорії, які визначені постановами Кабінету Міністрів України від 08.01.2000 р. за № 13 та від 09.01.200 р за № 17 наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 р. за № 103.

Отже, для одержання коштів через органи Держказначейства відкриваються рахунки: зведені особові, особові, реєстраційні, спеціальні реєстраційні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 - Рахунки в органах держказначейства

Зведені особові рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядника бюджетних коштів для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові і реєстраційні рахунки.

Особові рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядником бюджетних коштів для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику бюджетних коштів.

Реєстраційний рахунок - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядником та одержувачем коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету.

Спеціальні реєстраційні рахунки - рахунки, які відкриваються розпорядниками коштів державного бюджету всіх ступенів та одержувачам коштів державного бюджету для обліку видатків, передбачених їх кошторисами в частині спеціального фонду.

3. Облік витрат із загального фонду

Синтетичний та аналітичний облік проведених витрат ведеться за правилами, встановленими державним казначейством України.

Порядок ведення бухгалтерського обліку про надходження і використання коштів для розпорядників бюджетних коштів установлюється окремими нормативно-правовими актами Державного казначейства.

Звіти складаються за формами та порядком, установленим Державним казначейством. Основним принципом складання форм фінансової та статистичної звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних Державного казначейства. Згідно з цим принципом Державне казначейство України встановлює конкретні форми звітності на підставі значень економічних показників, які містяться у базах даних.

Для обліку видатків бюджетної установи планом рахунків обліку передбачено 8 клас рахунків „ Витрати ”, що складається з 3-х рахунків: 80 „ Витрати із загального фонду ”, 81 „ Витрати спеціального фонду ”, 82 „ Виробничі витрати ”, кожен з яких складається з кількох субрахунків.

Облік видатків з бюджету ведеться на рахунку 80 “ витрати загального фонду ” з розподілом на субрахунки:

801 “ Витрати з державного бюджету на утримання установи та інші заходи ”

802 “ Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи ”

803 “ Видатки сільських, селищних і міських бюджетів ”

На субрахунку 801 “ Витрати з державного бюджету на утримання установи та інші заходи ” обліковуються фактичні видатки за рахунок коштів державного бюджету на утримання установи та інші заходи. Витрати бюджетних коштів проводяться відповідно до затверджених кошторисів.

Після закінчення року субрахунок 801 у головних розпорядників коштів закривається шляхом списання проведених протягом року видатків у дебет субрахунку 701 “ Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи ”. У розпорядників коштів нижчого рівня списання видатків проводиться в дебет субрахунку 681 “ Внутрішні розрахунки за загальним фондом ”.

У кінці року фактичні видатки списуються з кредиту субрахунку 801, у дебет субрахунку 431 на результат виконання кошторису за загальним фондом.

На субрахунку 802 “ Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи ” обліковуються фактичні видатки, проведені установами за рахунок коштів, одержаних з місцевого бюджету на виконання заходів, передбачених кошторисом даної установи.

Після закінчення року видатки із субрахунку 802 списуються у головних розпорядників коштів у дебет субрахунку 702 “ Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи ”, а у розпорядників коштів нижчого рівня у дебет субрахунку 681 “ Внутрішні розрахунки за загальним фондом ”

У кінці року фактичні видатки списуються з кредиту субрахунку 802 у дебет 431”Результат виконання кошторису за загальним фондом ”. Субрахунок 431 “ Результат виконання кошторисів ” передбачений для визначення результатів від надання державних послуг, надання інших послуг відповідно до кошторису установи за загальним фондам за результати року.

Облік касових видатків місцевих бюджетів здійснюється в централізованих бухгалтеріях на субрахунку 803 “ Видатки сільських, селищних і міських бюджетів ”, де обліковуються видатки проведені безпосередньо з відповідних місцевих бюджетів. У дебет 803 записується сума проведених касових видатків.

В кінці року касові видатки списуються на результат виконання в бюджетів відповідно з кредиту 803 у дебет 421. Результати виконання бюджетів визначаються після закінчення року. У кредит 421 записуються залишки на субрахунку 731 “ Доходи бюджетів ” і кредитовий оборот за субрахунком 691 “ Кошти передані і отримані ”. У дебет субрахунку 421 записуються залишки за субрахунком 803 і дебетовий оборот за субрахунком 691.

У процесі своєї статутної діяльності бюджетні установи здійснюють різноманітні видатки: як оплачувані (тобто такі, що обмінюються на товар чи послугу), так і неоплачувані. Під видатками (не ототожнювати із затратами) розуміють суму коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, установлених кошторисом -- головним плановим та фінансовим документом, що визначає обсяг, цільове призначення та поквартальний розподіл коштів. Тобто видатки -- це державні платежі, що не підлягають поверненню (не створюють і не компенсують фінансових вимог).

Характерною особливістю обліку видатків бюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні.

Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх використання (витрачання) згідно з кошторисом. При цьому касовими видатками вважають як кошти, отримані готівкою в касу установи, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Звідси зрозуміло, що касові видатки не можна ототожнювати (плутати) з касовими операціями. Касові видатки -- це не видача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей з бюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отримання готівки в касу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продукти харчування, обладнання, у фонди на соціальні заходи тощо.

Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, тому в первинних документах на списання грошей з бюджетних (реєстраційних) рахунків обов'язково необхідно вказувати цільове призначення (код) видатків.

Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціальних фондів на соціальні заходи тощо.

Такий розподіл видатків в обліку визначається необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів. Облік касових видатків забезпечує інформацію про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату. Облік фактичних видатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторису видатків установи в цілому та дотримання встановлених норм за окремими статтями і структурними підрозділами. Облік фактичних видатків, як і касових, ведеться за кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: для касових видатків -- це касовий метод, при якому запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів, незалежно від періоду, до якого вони належать; для фактичних видатків -- це метод нарахувань, за яким запис операцій здійснюється в момент їх визначення (нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштів. Так, наприклад, фактичні видатки за кодами 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», 1120 «Нарахування на заробітну плату» та деякі інші у часовому вимірі випереджають касові, тобто нарахування заробітної плати та внесків на соціальні заходи відбувається раніше, ніж отримання грошей в касу на виплату зарплати або перерахування коштів у відповідні фонди. За іншими кодами, як правило, касові видатки випереджають фактичні. Наприклад, спочатку перерахування коштів за продукти харчування (касові видатки за кодом 1133), а потім списання витрачених продуктів після їх отримання та використання (фактичні видатки за тим же кодом 1133). Якщо касові та фактичні видатки збігаються у часі (що буває досить рідко), їх називають прямими видатками.

Основні види касових і фактичних видатків у розрізі окремих кодів економічної класифікації видатків бюджету наведені в табл. 2.4.

Порядок обліку касових і фактичних видатків регулюється «Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» та «Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ», затвердженими ДКУ 10.12.1999 р. № 114.

Облік касових видатків ведеться на синтетичних рахунках 31 «Рахунки в банках» та 32 «Рахунки в казначействі» у розрізі відповідних субрахунків. Ці рахунки є активними, грошовими. За дебетом відображаються суми грошових коштів, що були отримані у вигляді фінансування і плати за надані послуги, а за кредитом -- використання вказаних грошових коштів та повернення плати.

Облік операцій з руху грошових коштів при меморіально-ордерній формі обліку в бюджетних установах ведеться в «Накопичувальних відомостях руху грошових коштів загального (спеціального) фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» т. ф. № 381 (бюджет) і № 382 (бюджет) -- меморіальні ордери № 2 і № 3, затверджених наказом ДКУ від 27.07.2000 р. № 68. Якщо в установі використовується журнально-ордерна форма обліку, то такий облік ведеться у журналі 1 типової форми, затвердженої наказом МФУ від 29.12.2000 р. № 356.

Таблиця 3.1 - Основні види касових і фактичних видатків бюджетних установ

Коди видатків	Касові видатки	Фактичні видатки
1110	Отримано кошти в касу установи для виплати заробітної плати	Нараховано заробітну плату
1120	Перераховано у Пенсійний фонд, Фонди соціального страхування нарахування на зарплату і відрахування із зарплати	Нараховано внески на соціальні заходи та відрахування Із заробітної плати
1131	Перераховано кошти за канцелярське приладдя. Інші господарські матеріали	Списано канцелярське приладдя та витрачені господарські матеріали
1132	Перераховано кошти постачальникам за медикаменти перев'язувальні засоби	Списано втрачені медикаменти і перев'язувальні засоби
1133	Перераховано кошти постачальникам за продукти харчування	Списано втрачені продукти харчування
1140	Отримана готівка для видачі під звіт на відрядження	Списано на видатки сум)' авансового звіту про відрядження
1163	Перераховано кошти за використану електроенергію і т. ін.	Списано на видатки вартість використаної електроенергії на підставі документів електропостачальницької організації

Аналітичний облік касових видатків у бюджетних установах і централізованих бухгалтеріях ведеться у «Картці аналітичного обліку касових видатків» типової форми, затвердженої наказом ДКУ від 06.10.2000р. № 100. Картка ведеться у розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому для кожного коду функціональної класифікації видатків, для загального і спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складають окремі картки. Картка відкривається на місяць і заповнюється щодня бухгалтером на підставі виписок органу Державного казначейства (установи банку) з реєстраційних (поточних бюджетних) рахунків. Суми відшкодованих касових видатків записують на зворотному боці картки.

Схему обліку касових видатків зображено на рис. 2.3.



Рис. 2.3. Схема обліку касових видатків бюджетних установ

Облік фактичних видатків ведеться на активних затратних рахунках 80 «Видатки із загального фонду» та 81 «Видатки спеціального фонду» у розрізі відповідних субрахунків. За дебетом цих рахунків відображають суми фактичних видатків, проведених упродовж року, за кредитом -- наприкінці року списання сум фактичних видатків на результат виконання кошторису.

При меморіально-ордерній формі облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у меморіальних ордерах № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій» т. ф. № 405 (бюджет), № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» т. ф. № 409 (бюджет), № 7 «Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів» т. ф. №410 (бюджет), № 8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» т. ф. № 386 (бюджет), № 12 «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування» т. ф. № 411 (бюджет), № 13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» т. ф. № 396 (бюджет). При журнально-ордерній формі облік фактичних видатків ведеться у журналах 3 і 5.

Аналітичний облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у спеціальній «Картці аналітичного обліку фактичних видатків» типової форми, затвердженої ДКУ одночасно з формою картки обліку касових видатків (06.10.2000 p., наказ № 100). Картка фактичних видатків ведеться щомісячно у розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому для кожного коду функціональної класифікації видатків, для загального і спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складають окремі картки. Записи в картки про суми фактичних видатків здійснюють на підставі даних меморіальних ордерів і доданих до них первинних документів. Суми відшкодованих фактичних видатків записують на зворотному боці картки.

Схему обліку фактичних видатків зображено на рис. 2.4.

Рис. 2.4 - Схема обліку фактичних видатків

4. Облік видатків із спеціального фонду

Облік фактичних видатків за рахунок коштів спеціального фонду згідно з кошторисами ведеться на рахунку 81 “ Видатки спеціального фонду ” який розподіляється на субрахунки:

- 811 “ Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги ”

- 812 “ Видатки за іншими джерелами власних надходжень ”

- 813 “ Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду ”.

На субрахунках 811, 812, 813 обліковуються фактичні видатки спеціального фонду, за кошторисами видатків у частині відповідно спеціальних коштів, інших власних надходжень та інших коштів установ.

При здійснення видатків спеціальних коштів, інших власних надходжень та інших коштів дотримуються такого самого порядку, який встановлено для бюджетних коштів.

Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за усіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.

Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться включно в межах і за рахунок відповідних надходжень запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Відповідальність за виконання заборгованості що склалася за видатками спеціального фонду несе виключно розпорядник, з вини якою вона утворилась.

Під час визначення обсягів видатків розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах установи (лікарні), виходячи з її основних показників і контингентів, які встановлюються для установи (ліжок у лікарні), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо почергового забезпечення бюджетними видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи. Під час визначення витрат у проектах кошторисів повинні забезпечуватися суворим режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на зарплату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм.

Видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за визначеною метою, на погашення заборгованості установи та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені видатками загального фонду.

Спеціальний фонд складається з власних надходжень (спеціальні кошти, кошти на виконання окремих доручень, інші власні надходження), субвенцій, одержаних з бюджетів іншого рівня та інших доходів спеціального фонду.

Спеціальні кошти -- це доходи бюджетних установ і організацій, які еони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності, що провадиться на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.

Суми на виконання окремих доручень (суми за дорученнями) -- це кошти, які бюджетні установи отримують від фізичних і юридичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень або використання за цільовим призначенням, визначеним особою, що надає такі кошти.

Інші власні надходження -- це надходження, не включені до складу спеціальних коштів або сум за дорученнями.

Крім коштів спеціального фонду, окремим бюджетним установам можуть надходити кошти, що їм не належать і які необхідно перерахувати за призначенням при настанні відповідних умов. Це так звані депозитні суми. Вони не належать до коштів спеціального фонду і в кошторисі не плануються.

Розпорядниками коштів спеціального фонду є керівники бюджетних установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями. Планування доходів і видатків спеціального фонду здійснюється в тому ж кошторисі, що й бюджетних коштів загального фонду, а їх облік ведеться за єдиним планом рахунків і на єдиному балансі. Операції з коштами спеціального фонду оформляються тими ж первинними документами; щодо них діє та ж сама класифікація видатків, що й для коштів загального фонду бюджету. Але облік операцій з коштами спеціального фонду ведуть у бюджетних установах на окремих, спеціально призначених для цього рахунках.

Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними бюджетним установам відкриваються поточні рахунки в уповноважених установах банків, в яких їм відкрито поточні бюджетні рахунки, або спеціальні реєстраційні рахунки у відповідних органах ДКУ. При цьому в органах ДКУ для установи може бути відкрито не більше чотирьох спеціальних реєстраційних рахунків за всіма видами позабюджетних коштів.

У сучасних умовах питома вага спеціальних коштів у кошторисі доходів і видатків окремих установ значна, тому важливого значення набуває правильно організований облік цих коштів, завдання якого такі:

-- контроль за повним і своєчасним надходженням та оприбуткуванням коштів спеціального фонду;

-- облік і контроль витрачання коштів спеціального фонду суворо за призначенням відповідно до з кошторисних передбачень;

-- своєчасне складання і подання звітності про надходження використання коштів спеціального фонду для забезпечення вірогідною інформацією всіх рівнів управління.

Зважаючи на важливість раціональної організації облік коштів спеціального фонду та контролю за їх використанням ГУ ДКУ наказом від 11.08.1998 р. № 63 затвердило «Інструкцію пре порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетним установ та звітності про них» (деякі положення якої на сьогоднішній день, на жаль, уже застаріли), а наказом від 25.03.1999 р. № 27 «Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету» (з подальшими змінами і доповненнями) визначило порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків бюджетних установ в органах ДКУ та відображення на них руху позабюджетним коштів. Крім того, видано ряд положень та вказівок з обліку окремих видів позабюджетних коштів (гуманітарної допомоги тощо).

5. Облік касових і фактичних видатків

У процесі своєї статутної діяльності бюджетні установи здійснюють різноманітні видатки: як оплачувані (тобто такі, що обмінюються на товар чи послугу), так і неоплачувані. Під видатками (не ототожнювати із затратами) розуміють суму коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, установлених кошторисом -- головним плановим та фінансовим документом, що визначає обсяг, цільове призначення та поквартальний розподіл коштів. Тобто видатки -- це державні платежі, що не підлягають поверненню (не створюють і не компенсують фінансових вимог).

Характерною особливістю обліку видатків бюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні.

Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх використання (витрачання) згідно з кошторисом. При цьому касовими видатками вважають як кошти, отримані готівкою в касу установи, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Звідси зрозуміло, що касові видатки не можна ототожнювати (плутати) з касовими операціями. Касові видатки -- це не видача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей з бюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отримання готівки в касу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продукти харчування, обладнання, у фонди на соціальні заходи тощо.

Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, тому в первинних документах на списання грошей з бюджетних (реєстраційних) рахунків обов'язково необхідно вказувати цільове призначення (код) видатків.

Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціальних фондів на соціальні заходи тощо.

Такий розподіл видатків в обліку визначається необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів. Облік касових видатків забезпечує інформацію про касове виконання кошторису

та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату. Облік фактичних видатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторису видатків установи в цілому та дотримання встановлених норм за окремими статтями і структурними підрозділами. Облік фактичних видатків, як і касових, ведеться за кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: для касових видатків --- це касовий метод, при якому запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів, незалежно від періоду, до якого вони належать; для фактичних видатків -- це метод нарахувань, за яким запис операцій здійснюється в момент їх визначення (нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштів. Так, наприклад, фактичні видатки за кодами 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», 1120 «Нарахування на заробітну плату» та деякі інші у часовому вимірі випереджають касові, тобто нарахування заробітної плати та внесків на соціальні заходи відбувається раніше, ніж отримання грошей в касу на виплату зарплати або перерахування коштів у відповідні фонди. За іншими кодами, як правило, касові видатки випереджають фактичні. Наприклад, спочатку перерахування коштів за продукти харчування (касові видатки за кодом 1133), а потім списання витрачених продуктів після їх отримання та використання (фактичні видатки за тим же кодом 1133). Якщо касові та фактичні видатки збігаються у часі (що буває досить рідко), їх називають прямими видатками.

Основні види касових і фактичних видатків у розрізі окремих кодів економічної класифікації видатків бюджету наведені в табл. 2.4. Порядок обліку касових і фактичних видатків регулюється «Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» та «Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ», затвердженими ДКУ 10.12.1999 р. № 114.

Облік касових видатків ведеться на синтетичних рахунках 31 «Рахунки в банках» та 32 «Рахунки в казначействі» у розрізі відповідних субрахунків. Ці рахунки є активними, грошовими. За дебетом відображаються суми грошових коштів, що були отримані у вигляді фінансування і плати за надані послуги, а за кредитом -- використання вказаних грошових коштів та повернення плати.

Облік операцій з руху грошових коштів при меморіально-ордерній формі обліку в бюджетних установах ведеться в «Накопичувальних відомостях руху грошових коштів загального (спеціального) фонд в органах Державного казначейства України (установах банків)» т. ф. № 381 (бюджет) і № 382 (бюджет) --- меморіальні ордери № 2 і № 3, затверджених наказом ДКУ від 27.07.2000 р. № 68. Якщо в установі використовується журнально-ордерна форма обліку, то такий облік ведеться у журналі 1 типової форми, затвердженої наказом МФУ від 29.12.2000 р. № 356.

Таблиця 5.1 Основні види касових і фактичних видатків бюджетних установ

Коди видатків	Касові видатки	Фактичні видатки
1110	Отримано кошти в касу установи для виплати заробітної плати	Нараховано заробітну плату
1120	Перераховано у Пенсійний фонд. Фонди соціального страхування нарахування на зарплату і відрахування із зарплати	Нараховано внески на соціальні заходи та відрахування із заробітної плати
1131	Перераховано кошти за канцелярське приладдя, інші господарські матеріали	Списано канцелярське приладдя та витрачені господарські матеріали
1132	Перераховано кошти постачальникам за медикаменти і перев'язувальні засоби	Списано витрачені медикаменти і перев'язувальні засоби
1133	Перераховано кошти постачальникам за продукти харчування	Списано витрачені продукти харчування
1140	Отримана готівка для видачі під звіт на відрядження	Списано на видатки суму авансового звіту про відрядження
1163	Перераховано кошти за використану електроенергію і т. ін.	Списано на видатки вартість використаної електроенергії на підставі документів електропостачальницької організації

Аналітичний облік касових видатків у бюджетних установах і централізованих бухгалтеріях ведеться у «Картці аналітичного обліку касових видатків» типової форми, затвердженої наказом ДКУ від 06.10.2000 p. № 100. Картка ведеться у розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому для кожного коду функціональної класифікації видатків, для загального і спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складають окремі картки. Картка відкривається на місяць і заповнюється щодня бухгалтером на підставі виписок органу Державного казначейства (установи банку) з реєстраційних (поточних бюджетних) рахунків. Суми відшкодованих касових видатків записують на зворотному боці картки.

Схему обліку касових видатків зображено на рис.5.1.

Рис. 5.1. Схема обліку касових видатків бюджетних установ

Облік фактичних видатків ведеться на активних затратних рахунках 80 «Видатки із загального фонду» та 81 «Видатки спеціального фонду» у розрізі відповідних субрахунків. За дебетом цих рахунків відображають суми фактичних видатків, проведених упродовж року, за кредитом -- наприкінці року списання сум фактичних видатків на результат виконання кошторису.

При меморіально-ордерній формі облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у меморіальних ордерах № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій» т. ф. № 405 (бюджет), № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» т. ф. № 409 (бюджет), № 7 «Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів» т. ф. № 410 (бюджет), № 8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» т. ф. № 386 (бюджет), № 12 «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування» т. ф. № 411 (бюджет), № 13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» т. ф. № 396 (бюджет). При журнально-ордерній формі облік фактичних видатків ведеться у журналах 3 і 5.

Аналітичний облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у спеціальній «Картці аналітичного обліку фактичних видатків» типової форми, затвердженої ДКУ одночасно з формою картки обліку касових видатків (06.10.2000р., наказ № 100). Картка фактичних видатків ведеться щомісячно у розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому для кожного коду функціональної класифікації видатків, для загального і спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складають окремі картки. Записи в картки про суми фактичних видатків здійснюють на підставі даних меморіальних ордерів і доданих до них первинних документів. Суми відшкодованих фактичних видатків записують на зворотному боці картки.

Схему обліку фактичних видатків зображено на рис. 5.2.



Рис. 5.2. Схема обліку фактичних видатків бюджетних установ

Розглянемо на умовному числовому прикладі, якими бухгалтерськими записами будуть відображені касові та фактичні видатки бюджетної установи і як зазначені операції будуть відображатися в регістрах аналітичного обліку.

На підставі зроблених записів про господарські операції заповнимо регістри аналітичного обліку касових і фактичних видатків, враховуючи, що всі наведені в табл. 5.1 операції стосуються основної статутної діяльності установи і здійснені за кошти державного фінансування із загального фонду на утримання установи.

Як видно з порівняння показників цих таблиць, суми касових і фактичних видатків не збігаються в часі. У сучасних умовах фактичні видатки часто перевищують касові, бо не завжди фінансування з бюджету дозволяє вчасно погасити заборгованість із зарплати, за енергоносії та інші господарські витрати бюджетних установ. Порівняння касових і фактичних видатків із сумами одержаного фінансування за відповідними кодами економічної класифікації видатків створює можливість контролю з боку держави (в особі відповідних розпорядників коштів, фінансових органів та органів Державного казначейства) за станом виконання кошторису доходів і видатків, розрахунків з працівниками, постачальниками, різними кредиторами, за доцільністю використання виділених коштів згідно з їх цільовим призначенням. Таке порівняння дає можливість виявити факти порушення фінансової дисципліни, безпідставного, нецільового використання державних коштів.

Необхідно зауважити, що касові видатки бюджетних установ, які фінансуються через органи Державного казначейства, обліковуються два рази: один раз в органі казначейства (при списанні коштів з реєстраційного рахунка установи) і другий раз -- в самій установі (при отриманні виписки органу казначейства з реєстраційного рахунка). Тому можна сподіватись, що в майбутньому (при повному впровадженні в бюджетну сферу фінансування через органи казначейства) необхідність обліку касових видатків безпосередньо в бюджетних установах відпаде, а відтак значно зменшиться обсяг звітних показників про виконання кошторису видатків. Порівняльний же аналіз касових і фактичних видатків та фінансування можна буде здійснювати у відповідні строки шляхом порівняння даних органів казначейства про касові видатки та звітності установи про фактичні видатки між собою та із затвердженим кошторисом. Такі перспективи стають досить реальними при впровадженні в бюджетних установах автоматизованого обліку видатків з використанням персональних ЕОМ.

Для планомірної організації грошового обігу в народному господарстві бюджетні організації, які інші юридичні особи, зобов'язані зберігати свої вільні грошові кошти на рахунках у банку і витрачати їх, як правило, шляхом безготівкових розрахунків. Однак у своїй практичній діяльності кожна установа змушена використовувати і готівкові розрахунки, наприклад, за оплатою праці, стипендіями, авансами на господарські потреби та відрядження тощо.

Уся готівка, що знаходиться в розпорядженні установи чи централізованої бухгалтерії, зберігається в касі. Каса підприємства -- це приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівки, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга. Посиленню контролю за витрачанням готівки сприяє суворе дотримання порядку здійснення касових операцій, який регламентується «Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженим постановою НБУ від 19.02.2001 р. № 72 (зі змінами та доповненнями). Це Положення визначає порядок і терміни зберігання грошей у касі та видачі їх на різні цілі, правила оформлення касових документів, ведення касової книги, контролю законності касових операцій.

Розмір суми грошових коштів у касі на кінець кожного робочого дня обмежується лімітом, який щорічно встановлюється органами ДКУ за погодженням з бюджетною установою. Порядок встановлення ліміту готівки в касі визначається «Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», затвердженою постановою НБУ від 19.02.2001 р. № 69 (зі змінами і доповненнями).

Для визначення розміру ліміту каси бюджетні установи складають і подають свої заявки-розрахунки до відповідних органів ДКУ, які визначають ліміти каси окремих установ.

Понад встановлену норму в касі можуть зберігатися гроші лише на виплату зарплати, стипендій, допомоги за тимчасовою непрацездатністю тільки протягом 3 робочих днів, включаючи день отримання готівки у банку. Після цього терміну не видані гроші здаються у банк і за першою вимогою установи видаються назад.

Приймання грошей у касу, їх зберігання та видачу здійснює спеціальна посадова особа -- касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих ним грошових коштів та інших цінностей. При прийманні касира на роботу з ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження грошей та інших цінностей у касі.

Касиру забороняється передовіряти виконання своїх функцій іншим особам. У разі необхідності тимчасової заміни касира (у зв'язку з хворобою, відпусткою і т. ін.) виконання його обов'язків за письмовим наказом керівника покладається на іншого працівника, з яким також укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Таблиця 5.2 Картка аналітичного обліку касових видатків за квітень 2005 р.

Дата виписки органу Державного казначейства (банку)	Видатки за кодами економічної класифікації	Разом
	1110	1121	1122	1133	1140	1161	1162	1163	2111	і т. ін.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11-24	25
Касові видатки на початок місяця	70000	24500	2450	24000	700	4000	2000	5000	15000	42000	189650
4.04.	19900	--	--	--	300	--	--	--	--	--	20200
7.04.	5100	8000	800	--	--	--	--	--	--	--	13900
8.04.	--	--	--	10000	--	--	--	--	--	--	10000
10.04.	--	--	--	--	--	--	--	--	4800	--	4800
14.04.	--	--	--	--	--	1000	500	1700	--	--	3200
Відшкодовано видатків: 6.01.	--		--	--	40	--	--	--	--	40
Усього видатків з урахуванням сум відшкодування: за місяць з початку року	25000 95000	8000 32500	800 3250	10000 34000	260 960	1000 5000	500 2500	1700 6700	4800 19800	52060 42000 241710

Таблиця 5.3 Картка аналітичного обліку фактичних видатків за квітень 2005 р.

Номер	Дебет субрахунка 80 1
Дата	№ меморіального ордера	сума за	у тому числі за кодами економічної класифікації видатків
		ордером	1110	1121	1122	1131	1133	1137	1140	1161	1162	1163	2111	і т. ін.
		усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15-27
Фактичні видатки	194450	75000	24000	3750	2100	16000		700	4600	2400	5900	15000	45000
на початок місяця
01.04	5	25000	25000	--	--	--	--	--	--	--	--	--	--	--
02.04	5	8800	--	8000	800	--	--	--	--	--	--	--	--	--
05.04	8	260	--	--	--	--	--	--	260	--	--	--	--	--
09.04	6	3000	--	--	--	--	--	3000	--	--	--	--	--	--
11.04	4	4800	--	--	--	--	--	--	--	--	--	--	4800	--
12.04	12	8000	--	--	--	--	8000	--	--	--	--	--	--	--
12.04	13	700	--	--	--	700	--	--	--	--	--	--	--	--
13.04	6	3200	--	--	--	--	--	--	--	1000	500	1700	--	--
Усього видатків з вирахуванням сум відшкодування за місяць	53760	25000	8000	800	700	8000	3000	260	1000	500	1700	4800	--
з початку	248210	100000	32000	4550	2800	24000	3000	960	5600	2900	7600	19800	45000
року

Охорона здоров'я

Кошти на утримання установ охорони здоров'я Тисменицького району за 2005 рік освоєні на 91,8 відсотка (уточнений план 6701,8 тис. грн., використано 6149,7 тис. грн.) тобто недовикористанно 552,1 тис. грн., в тому числі по кодах:

1110 "Оплата праці працівників бюджетних установ" використано 3228,5 тис. грн. при-уточненому призначенні 3609,3 тис. грн., тобто кошти освоєно на 89,4 відсотка

- 1120 "Нарахування- на зарплату" при уточненому плані 1325,7 тис. грн. використано 1171,4 тис. грн. тобто на 88,4 відсотка.

По коду 1132 "Медикаменти" при уточненому призначенні 498,8 тис. грн., використано таку ж суму. Аналогічно по коду 1133 "Продукти харчування" при плані 164,5 тис. грн., використано таку ж суму.

На оплату послуг та енергоносіїв при уточненому плані 626,0 тис. грн. використано 611,0 тис. грн. тобто кошти освоєно на 96,7 відсотка.

Заборгованість по теплоенергоносіях станом на 01.01.2002 року складає 172,0 тис. грн.

По інших видатках кошти освоєно в межах кошторисних призначень.

Протягом звітного року пройшли зміни в мережі установ охорони здоров'я, а саме:

З 1.10-2005 року передано на районний бюджет 4 медичні установи, а саме: пологовий будинок, станція швидкої допомоги, дитяча лікарня, стоматологічна, поліклініка, які до цього часу фінансувалися з бюджету міста.

Проведеними заходами щодо скорочення видатків на утримання установ охорони здоров'я протягом 2005 року зекономлено 170,9 тис. грн.

Кошти на утримання установ охорони здоров'я 2002 року освоєні на 99,2 відсотки ( при уточненому плані на 2002 рік 11077125 грн. використано 10991001 грн.) або недовикористано 86124 грн.

По коду 1110 " Заробітна плата" використано 6007168 грн. при плані 6008300 грн., або з виконанням на 99,9 відсотка до річного плану.

По коду 1120 "Нарахування на зарплату" при плані 2113930 грн. використано 2113334 грн. Заборгованості по заробітній платі та нарахування на неї станом на 01.01.2003 року немає.

По коду 1130 "Придбання предметів постачання та матеріалів" при уточненому плані 1523700 грн. використано 1515687 грн., з них по :

- КЕК 1132 " Медикаменти" використано 549144 грн. при уточненому плані 556350грн.;

- КЕК 1133 "Продукти харчування" використано 247375 грн. при уточненому плані 247410 грн.

На оплату енергоносіїв при уточненому плані 1007375грн. використано 931376 грн.

Заборгованість по теплоенергоносіях станом на 01.01.2003 року складає 64838 грн..

Аналізуючи вище вказані дані можна сказати що на фінансування установ охорони здоров'я Тисменицького району з місцевого бюджету у 2005 р. було призначено на 4375,3 тис. грн.., більше ніж у 2004 p., також у 2005 р. помітно зріс процент виконання уточненого призначення порівняно з 2004 р. на 7,4 відсотка. Також у 2005 р. порівняно з 2004 р. в двічі зменшилась заборгованість по теплоенергоносіях яка станом на 01.01.2006 складала 64,8 тис. грн.

5.1 Облік розрахунків з оплати праці

Чинне законодавство з питань оплати праці доволі об'ємне, що впливає як на облік, так і на правильність визначення розмірів посадових окладів, надбавок та інших виплат. Крім того, як правило, в більшості бюджетних установ бухгалтер додатково виконує функції економіста, статиста, кадровика та інших облікових професій, тому необхідно в першу чергу детально ознайомитись з вимогами законодавства щодо оплати праці.

Заробітна плата -- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідники).

Тарифна система оплати праці -- це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісний бік праці.