Аналіз стану платоспроможності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота за теми:

Аналіз стану платоспроможності підприємства

Вступ

Актуальність теми дослідження. Під час переходу до ринкової системи господарювання зароджується конкуренція як важливий механізм регулювання економічних процесів. Однак у перехідний період вона ще незначна. Конкурентоспроможність підприємства можна забезпечити правильною організацією управління фінансами: рухом фінансових ресурсів та фінансовими відносинами. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій, нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів.

Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Ефективність фінансової діяльності підприємств у першу чергу, мабуть, залежить від розробленої стратегії управління. Створення, визначення і реалізація стратегії управління платоспроможністю підприємства належить до доволі складних і трудомістких завдань.

Ступінь дослідженості питання. В українській фінансовій літературі питання управління платоспроможністю на підприємстві висвітлюється недостатньо. Тому сформульована тема дослідження є нині нагальною, вкрай цікавою для глибокого вивчення та аналізу. Сьогодні дослідженням питання управління платоспроможності підприємства займаються такі науковці, як Бахмут О., Мойсеє Є.І., Свєшникова М.С. та цілий ряд інших.

Об'єктом дослідження в даній роботі виступає спільне підприємство “Афамія”.

Предметом дослідження виступають фінансово-економічні процеси та закономірності, що мають місце в ході здійснення господарської діяльності підприємствами.

Методологічною і теоретичною основою дослідження стали системний підхід до аналізу економічних явищ, аналіз і синтез категорій і явищ та ін.

Метою дослідження є:

висвітлення основних напрямків управління платоспроможністю підприємства;

проведення оцінки загального фінансового стану підприємства;

проведення аналізу платоспроможності досліджуваного підприємства;

аналіз фінансових коефіцієнтів діяльності СП “Афамія”

вироблення рекомендацій щодо підвищення платоспроможності підприємства.

Структура роботи обумовлена завданнями, які ставив перед собою автор при її написанні. Дана робота складається з: вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної та літератури, в роботі також приводяться дев'ять рисунків що узагальнюють та наочно представляють елементи викладеного матеріалу та шість таблиць.

Розділ 1. Напрямки управління платоспроможністю підприємства

1.1 Поняття та значення платоспроможності підприємства

Для теоретичного визначення напрямків управління платоспроможністю підприємства передусім слід визначити саме поняття платоспроможності, визначити його структуру та відмежувати від суміжних понять, таких як ліквідність та кредитоспроможність.

Аналіз наукових джерел дозволяє дати таке узагальнене визначення платоспроможності - це показник, що характеризує здатність підприємства наявними грошовими ресурсами вчасно погасити свої платіжні зобов'язання як зовнішні так і внутрішні. Відтак зрозумілим стає те, що аналіз платоспроможності є необхідним не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинен переконатись в кредитоспроможності позичальника. Тобто зовнішні інвестори здебільшого звужують аналіз платоспроможності до аналізу кредитоспроможності підприємства - показника, що характеризує здатність підприємства вчасно розрахуватись з зовнішніми зобов'язаннями - кредитами, векселями та ін. Таким чином можемо дати наступне визначення кредитоспроможності підприємства - це такий фінансово-господарський стан підприємства, що дає впевненість в ефективному використанні позикових засобів, спроможність і готовність позичальника повернути кредит відповідно до умов договору.

Натомість підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним, повинні проводити комплексний аналіз фінансового стану. Особливо потрібно знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу.

Розмежовуючи поняття ліквідності від поняття платоспроможності перш за все слід вказати на те, що оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто часу, необхідного для перетворення їх у готівку. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькими, але друге більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність. У той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але і перспективу. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих за ступенем зниження ліквідності, по короткостроковим зобов'язаннями по пасиву, що групуються за ступенем терміновості їхнього погашення. Найбільш мобільною частиною ліквідних засобів є гроші і короткострокові фінансові вкладення, вони відносяться до першої групи. До другої групи відносяться готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Ліквідність поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентноздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків і ін. До третин групі відносяться перетворення виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію.

Розглядаючи питання напрямків управління платоспроможністю підприємства слід вказати на те, що в даному випадку слід відштовхуватись від загальних принципів управління фінансами. Також зазначимо, що управління платоспроможністю сприяє виявленню внутрішніх резервів для потреб підприємства. Для господарюючого суб'єкта значення управління платоспроможністю полягає в тому, що воно:

виробляє стратегічні цілі у формі конкретних фінансових показників;

забезпечує фінансовими ресурсами закладені у виробничому плані економічні пропорції розвитку;

виконує роль інструменту отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

У процесі управління платоспроможністю забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів.

Досвід багатьох розвинутих компаній промислових країн показує, що за сучасного ринку, з його жорсткою конкуренцією, управління платоспроможністю підприємства є однією з найважливіших умов його виживання та економічного зростання. Як виявляється на практиці, підприємства, на яких застосовуються відповідні управлінські методи, мають змогу ефективніше організувати свою виробничо-господарську та фінансово-економічну діяльність.

Таким чином, встановлюючи напрямки управління платоспроможністю підприємства більшу увагу слід звернути на розгляд наступних аспектів, що представляють собою взаємопов'язані елементи в системі управління платоспроможністю підприємства:

управління фінансовою стійкістю;

управління оборотними активами;

управління кредиторською заборгованістю та ін.

Очевидним є той факт, що одним із найважливіших чинників зростання платоспроможності підприємства є стабільність фінансів, яка може бути забезпечена за умови постійної реалізації та одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень.

Для забезпечення підприємству високої платоспроможності важливе значення має стратегія і тактика управління. Правильно розроблена стратегія дає змогу гармонізувати різні, часто суперечливі цілі, дає можливість порівняти різноманітні "сценарії" розвитку фінансів підприємства і на підставі одержаної інформації вибрати оптимальні шляхи його перспективної діяльності, передбачити труднощі на шляху до зміцнення його ринкових позицій, попередити негативні наслідки реалізації обраних шляхів розвитку.

Розробка стратегії управління підприємством суттєво залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів, які нерідко різнонаправлено впливають на результати функціонування підприємства. Моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовим станом, важливо попередити і вдало оцінити вплив цих факторів. Моделі ж управління платоспроможністю підприємством повинні бути спрямовані на:

якість управління оптимальним складом і структурою поточних активів

правильний вибір стратегії і тактики управління структурою власних фінансових ресурсів. Винятково важливо проаналізувати їх використання в двох напрямах: по-перше, для фінансування поточної діяльності, по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери;

заходи щодо управління коштами, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Тут стратегія повинна бути направлена на усунення фінансового ризику нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

Немаловажний вплив на стан платоспроможності підприємства мають і зовнішні фактори. Тому важливо розробити на підприємстві стратегію і тактику управління ними. Зовнішнє середовище включає в себе різні аспекти:

економічні умови господарювання;

пануючі в суспільстві техніку і технології;

платоспроможний попит споживачів;

економічну й фінансово-кредитну законодавчу базу;

соціальну та екологічну ситуацію в суспільстві;

конкурентну боротьбу;

податкову політику;

ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи і зовнішньоекономічних зв'язків.

Отже, найважливіша ознака платоспроможності і фінансової стійкості підприємства - його здатність функціонувати і розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища, які істотно змінюються. При цьому важливе значення має достовірна і реальна інформація про внутрішню і зовнішню обстановку, яку можна отримати шляхом складання та аналізу фінансової звітності.

Також слід вказати на те, що важливе місце в системі управління платоспроможністю підприємства посідає проблема ефективного управління оборотним капіталом. Необхідною умовою для підвищення ефективності використання обігових коштів є продумане економічне визначення потреби в них. Ефективне управління оборотним капіталом передбачає вибір і здійснення певної фінансової політики. Суть такої політики полягає в пошуку оптимальної величини та оптимальної структури обігових коштів.

Взаємозв'язок же між ризиком втрати платоспроможності та рівнем власного оборотного капіталу відображено на рис.1.1.

Графік 1 ілюструє ризик втрати платоспроможності при високому та низькому рівнях власного оборотного капіталу. Під середнім рівнем оборотного капіталу розуміється значення нормативу власних обігових коштів.

Рис. 1.1 - Ризик втрати платоспроможності та рівень власного оборотного капіталу

Якщо грошові засоби, дебіторська заборгованість і виробничо-матеріальні запаси підтримуються на досить низьких рівнях, то ймовірність неплатоспроможності висока. З рис. 1.1 видно, що із зростанням величини власних обігових коштів ризик втрати ліквідності зменшується. Тобто можна сформулювати варіант управління обіговими коштами, який зводить до мінімуму ризик втрати платоспроможності: чим більше поточні активи перевищують поточні зобов'язання, тим ступінь ризику менший. Таким чином, потрібно прагнути нарощувати власний оборотний капітал.

Тобто, узагальнюючи викладені міркування можна зробити висновок, що політика управління оборотним капіталом повинна забезпечувати пошук компромісу між ризиком втрати платоспроможності та ефективністю роботи підприємства.

Крім цього, слід зазначити, що економічна ситуація в країні в цілому теж значною мірою впливає на склад і структуру обігових коштів підприємств. Так, у структурі обігових коштів українських підприємств значну частку займає дебіторська заборгованість.

Тому підприємствам потрібно постійно стежити за своєю дебіторською заборгованістю, намагатися укладати угоди з покупцями продукції на умовах попередньої оплати або оплати за фактом поставки. Проте конкуренція диктує свої умови: товари відвантажуються, оборотні фонди зменшуються, зростає дебіторська заборгованість. Внаслідок чого для зменшення рівня дебіторської заборгованості підприємствам потрібно застосовувати факторинг, а також зменшувати кількість продажу продукції з відстрочкою платежу. Адже за такої маркетингової політики підприємство фактично надає товарні позики споживачам своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. Одночасно через брак власних обігових коштів підприємство може вдаватися до кредитів для забезпечення своєї діяльності, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості.

Крім того, підприємствам потрібно переглянути свою політику щодо постачальників, особливо якщо серед них досить розвинена конкуренція. Тобто потрібно укладати вигідніші контракти, які давали б підприємству можливість користуватися короткостроковими позиками у вигляді кредиторської заборгованості перед постачальниками.

На завершення розгляду питання щодо основних напрямків управління платоспроможністю підприємства вартує звернути увагу і на методологічний аспект.

Методи управління платоспроможністю підприємства передбачають:

синхронізацію грошових потоків;

використання коштів у шляху;

прискорення грошових надходжень;

контроль виплат.

Оскільки рух коштів на кожнім окремому рахунку може бути не завжди збалансованим, система розрахунків у цілому повинна бути організована таким чином, щоб малася можливість вільного переводу коштів з рахунку на рахунок, здійснення позик для покриття в разі потреби загального дефіциту в коштах і інвестування тимчасово вільних коштів, причому всі ці операції повинні відбуватися без затримок. Це сприяє синхронізації грошових потоків і у свою чергу допомагає скоротити залишок коштів на рахунку, зменшити банківські кредити, знизити витрати на виплату відсотків і збільшити рівень платоспроможності підприємства.

Кошти в шляху - це різниця між залишком коштів, відображеним у поточному рахунку підприємства і тими, що проходять по банківських документах. Використання коштів в шляху зумовлює таку ситуацію, що коли робота з дебіторами в даному підприємстві налагоджена краще, ніж у її кредиторів, то облікові документи підприємства будуть показувати негативне сальдо; тоді як документи банку, що контролює її операції - позитивне. В остаточному підсумку величина сальдо засобів у шляху для даного підприємства знаходиться в прямій залежності від його здатності прискорювати одержання засобів по боргових зобов'язаннях і сповільнювати розрахунки з кредиторами.

З метою підвищення платоспроможності керівництву підприємства слід також шукати способи прискорення процесу погашення дебіторської заборгованості з моменту здійснення продажу в кредит. Прискорення процесів збору коштів є лише однією стороною управління цими активами, тоді як контроль виплат - це його інша, не менш важлива сторона, оскільки відчутних результатів можна домогтися лише за умови грамотного управління як надходженнями, так і витратами.

Ніщо так не сприяє контролю за грошовими виплатами, як централізація розрахунків із кредиторами. Це дозволяє правильно оцінити потоки коштів, що надходять, по підприємству в цілому і скласти графік необхідних виплат. Крім того, з'являється можливість більш ефективного контролю розрахунків із кредиторами і руху коштів у шляху. Звичайно, централізованій системі властиві також і недоліки - філії і місцеві відділення підприємства можуть виявитися не в змозі зробити своєчасні розрахунки за зроблені послуги, що може призвести до збільшення операційних витрат.

1.2 Методи визначення показників, які характеризують платоспроможність

Оскільки зовнішні суб'єкти аналізу використовують оприлюднену інформацію, то визначити наведеним вище способом платоспроможність лише за абсолютними сумами балансу без додаткової інформації не завжди можливо в зв'язку з нестачею даних про строки платежів кредиторської заборгованості, надходження дебіторської заборгованості тощо. Тому використовуються показники ліквідності.

В даному розділі роботи ми розрахуємо наступні показники ліквідності:

коефіцієнт поточної ліквідності,

коефіцієнт «критичної» (швидкої) ліквідності;

коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності () - це відношення поточних активів до поточних пасивів. Таким чином, коефіцієнт поточної ліквідності визначає резерв ліквідних коштів, що перевищують поточні зобов'язання, які можна використати в ролі гарантій безпеки при будь-якому ризику, якому піддається рух грошових коштів підприємства. Достатньої величини, яка складає 0,7 - 0,8, що в 4 - 7 разів вище обчислених нами вище значень.

(1.1)

Коефіцієнт «критичної» ліквідності () визначається як відношення грошових коштів, цінних паперів, які швидко реалізуються, і дебіторської заборгованості до суми поточних пасивів.

Теоретично достатнім вважається значення цього показника в межах 2-2,5, але в залежності від форми розрахунків, швидкості оборотності капіталу та цілої низки інших факторів, це значення може бути істотно нижчим, але воно оцінюється як додатне, якщо більше 1.

(1.2)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності () - відношення грошових коштів, до поточних пасивів. Достатній розмір коефіцієнта абсолютної ліквідності вважається у межах 0,2 - 0,25.

(1.3)

Розділ 2. Аналіз стану платоспроможності підприємства

2.1 Історія створення та організація виробничо-господарської діяльності ВАТ “Афамія ”

Спільне підприємство акціонерне товариство відкритого типу “Афамія”, було створено у відповідності з рішенням установчих зборів 11 червня 1994 року та установчого договору про створення і діяльність на території України спільного українсько-болгарського підприємства “Афамія” в організаційно-правовій формі акціонерного товариства закритого типу на основі спільної власності засновників-акціонерів. Створення даного товариства є результатом реорганізації управління обласної харчової промисловості по Чернівецькій області.

Засновниками АТЗТ “Афамія ” є:

1. Юридичні особи:

Організація орендарів Чернівецького виробничого об'єднання по випуску продовольчих товарів;

Акціонерне товариство відкритого типу Чернівецький машинобудівний завод;

Фірма “Стеат” (Болгарія).

2. Фізичні особи, які на момент проведення установчих зборів є учасниками СП АТВТ “Афамія ”.

В липні 1995 року ЗАТ “Афамія” в рамках приватизації, згідно графіка затвердженого фондом Держмайна України, було перетворено у відкрите акціонерне товариство в якому акції, відповідне майно яке належало Продоб'єднанню, як державному підприємству, були виставлені на аукціон.

Основними завданнями, що стоять перед філією, є:

представництво інтересів Товариства в регіоні діяльності;

безпосередня праця по всім напрямкам діяльності, що передбачені установчими документами Товариства згідно законодавства України;

збирання, обробка та передача Товариству комерційної інформації, яка необхідна для нормальної діяльності Товариства;

здійснення заходів, що виходять з головних цілей Товариства та іноземного виробництва.

Для забезпечення діяльності товариства створено статутний фонд, який за АТВТ “Афамія ” були внесені наступні зміни: засновницькими документами складає 5.000.000 тис. крб. (50.000 гривень), а станом на 1.01.96 р. становив 4.685.000 тис. крб. (46.850 гривень) і був розподілений між засновниками наступним чином:

1. Чернівецьке виробниче об'єднання по випуску продовольчих товарів - 49,1%;

2. Орендне підприємство Чернівецький машинобудівний завод - 14,6%;

3. Фірма “Стеат” (Болгарія) - 21,4%;

4. Фізичні особи - громадяни України - 14,9%.

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна по Чернівецькій області від 30 червня 1995р. дано дозвіл на приватизацію майна спільного українсько-болгарського підприємства акціонерного товариств закритого типу “Афамія ”. З 26 вересня 1995р. згідно відповідних постанов та наказу дане підприємство перетворене у відкрите акціонерне товариство. Статут СП АТВТ “Афамія ” перереєстровано в Реєстраційній палаті Чернівецької міської Ради народних депутатів 19 грудня 1995 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.92р. №686 “Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства” та наказу Міністерства фінансів України від 27.03.95 р. №47 “Про затвердження порядку реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до Указу Президента України від 26.11.94р. №699 “Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних сертифікатів”, та інформації про їх випуск”, до Статуту СП АТВТ “Афамія ” були внесені наступні зміни:

Для забезпечення діяльності Товариства створюється Статутний фонд у розмірі 1.472.140 гривень, поділений на 29.442.800 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,05 грн. ф розподілений між акціонерами.

На даний час викуплено 99,96% акцій. Акціонерами є:

ІФ “Карпати-Інвест” м. Львів;

ІФ “Технотерн” м. Тернопіль;

Фірма “Стеат” Болгарія;

Робітники підприємства;

Інші фізичні особи.

Управління державним майном АТВТ “Афамія ” здійснює Державний Комітет України по харчовій промисловості.

Для забезпечення фінансової та господарської діяльності СП АТВТ “Афамія” створило у відповідності з чинним законодавством такі фонди:

Резервний фонд. Формування резервного фонду здійснюється шляхом відрахування 5% чистого прибутку до досягнення фондом вказаного розміру. Резервний фонд не може бути меншим 25% статутного фонду. Він використовується на поповнення оборотного фонду внаслідок покриття збитків і на виплату дивідендів у періоди, коли прибуток Товариства з будь-яких причин є недостатнім для підтримки дивіденду на високому рівні, а також на поновлення нестачі власних оборотних коштів, фонду оплати праці.

Фонд сплати дивідендів. Утворюється за рахунок чистого прибутку Товариства. Кошти з фонду сплачуються акціонерам пропорційно загальній вартості належних їм акцій.

Фонд накопичення. Утворюється за рахунок чистого прибутку Товариства шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше 30% чистого прибутку. Розмір, порядок та направлення використання коштів фонду затверджується вищим органом Товариства по представленню правління товариства.

Інші фонди.

Фінансові ресурси СП АТВТ “Афамія ” формуються із:

продажу акцій Товариства;

дохід від господарської діяльності;

дохід від діяльності дочірніх підприємств, філій;

амортизаційних відрахувань;

кредитів банків і інших кредиторів;

інших грошових надходжень, одержаних Товариством у порядку, що не суперечить Статуту і чинному законодавству.

АТВТ “Афамія ” має складну управлінсько-виробничу структуру, оскільки середньоспискова чисельність робітників фірми на 1.01.99р. становить 231 чоловік, що зумовлено необхідністю обслуговування великого виробничого процесу.

Органами управління СП АТВТ “Афамія ” є:

загальні збори акціонерів;

правління Товариства;

голова правління - президент Товариства;

ревізійна комісія Товариства;

Спостережна Рада.

Всю виробничу структуру товариства можна представити у вигляді чотирьох підрозділів:

Центральний офіс.

Виробничий комплекс - завод по виготовленню безалкогольних напоїв по ліцензії фірми “Пепсі Ко”.

Торговий комплекс.

Центральна база.

1) Центральний офіс розміщений М.Чернівці по вул. 28 червня,44 і включає:

1. Вище керівництво.

Президент, він же голова правління акціонерного товариства, що в свою чергу включає 7 представників засновників АТ.

Технічний директор.

Директор по виробництву (директор заводу).

Директор по зовнішньоекономічній діяльності.

Директор по економічним питанням.

Директор торгового комплексу.

2. Спеціалізовані відділи фірми.

Відділ маркетингу.

Бухгалтерія.

Планово-економічний та ревізійний відділ.

Відділ постачання та збуту.

Юридичний відділ.

Спеціалізовані відділи фірми, як і всі інші підрозділи фірми, підпорядковані вищому керівництву акціонерного товариства.

Рис. 2.1 - Організація управління СП АТВТ “Афамія ”

2) На території заводу по виробництву безалкогольних напоїв, загальною площею 2,1 га знаходяться:

основний цех, який містить дві лінії по розливу безалкогольних напоїв (виробництва фірми “Nagema”, Німеччина), автоматизовані, потужністю у 12000 пляшок за годину;

цех по виробництву та розливу безалкогольних напоїв у поліетиленову тару ємністю 2л/1,5л/1л (надалі - лінія ПЕТ) потужністю 4000 пл./год.;

цех по підготовці води до виробничого процесу;

сортувальний цех;

лабораторно-побутовий корпус;

цех по вироблення хлібних виробів;

адміністративно-побутовий корпус;

склад сировини;

склад тари;

склад готової продукції;

котельня;

водомережа;

дві трансформаторні підстанції потужністю 400 кВт кожна;

гаражі, АЗС.

Керівництво заводу по виготовленню безалкогольних напоїв можна представити у вигляді такої схеми:

Рис. 2.2

3) Торговий комплекс ВАТ “Афамія ” складається з:

трьох стаціонарних магазинів які розміщені в м. Чернівці;

трьох кіосків;

одного магазину, розміщеного у м. Заставні;

одного бару.

4) Центральна база АТ займається забезпеченням продукцією, тарою, сировиною, виробничими запасами власного виробництва, а також оптовою торгівлею продуктами харчування та паливно-мастильними матеріалами.

На даний час асортимент продукції, що виробляється акціонерним товариством, складається з наступних видів товарів: безалкогольні напої “Пепсі”, “Мірінда-Оранж”, “Мірінда-Лимон”, “7UР”, “Ягода”, “Маракуя”, “Лимон”, “Банан”, Браво-Ананас”, сиропи “Пепсі”, “Мірінда”, вода питна газована; хлібобулочні вироби; кондитерські вироби.

Для виготовлення основної продукції - безалкогольних напоїв - акціонерне товариство відкритого типу “Афамія ” використовує різноманітні види сировини, основних та допоміжних матеріалів, паливно-енергетичні ресурси та трудові ресурси.

До сировини і матеріалів належать цукор, лимонна кислота, ароматична емульсія, копер, підготовлена вода, двоокис вуглецю. Допоміжні матеріали включають хлористий вапняк, воду, соду каустичну, кронен-пробку, етикетки, декстрин. Для роботи заводу, устаткування та транспорту використовуються також паливо та електроенергія. Трудові ресурси включають робітників, що безпосередньо зайняті в процесі виробництва, обслуговуючий та управлінський персонал. В останній час спостерігається тенденція до скорочення штату управлінського персоналу і залучення більшої кількості людей до виробництва.

Основними постачальниками сировини, матеріалів (концентратів, ароматизаторів, етикеток, поліетиленових ящиків, пляшок) є іноземні фірми.

Акціонерне товариство відкритого типу “Афамія ” має поточний розрахунковий та валютний рахунки в “Укрсоцбанку” м. Чернівці. Фінансове забезпечення діяльності підприємства здійснюється за рахунок коштів, які були внесені українською та болгарською сторонами в статутний фонд, прибутку від реалізації власної продукції та позареалізаційних заходів та операцій, а також за рахунок банківських кредитів, які надаються фірмі для придбання великої кількості сировини, матеріалів тощо. Для проведення операцій по оплаті товаро-матеріальних цінностей і виплати заробітної плати відкрито субрахунковий рахунок філії СП АТВТ “Афамія ” в м.Києві в IV Київському відділенні банку “Україна”.

Таблиця 2.1 - Аналіз Показники діяльності відкритого акціонерного товариства “Афамія ” за 2004-2005 рік

Показники	Одиниця виміру	2004 рік звіт	2005 рік звіт	В % до звіту за 2004 рік
1) Обсяги виробництва продукції: - в діючих цінах відповідного року	тис.грн.	1819	2384	131,1
2) Номенклатура випуску промислової продукції: - безалкогольні напої в тому числі з давальницької сировини - хліб і хлібобулочні вироби - кондитерські вироби	тис.дол. тис.дол. тн. тн.	1718 1606 25 0	2023 1894 24 1	117,7 117,9 96 0
3) Виробництво товарів народного споживання в порівняних цінах	тис.грн.	12823	16208	126,4
4) Балансовий прибуток	тис.грн.	308	491	159,4
5) Рентабельність виробництва продукції	%	15	19	126,7
6) Середньоспискова чисельність персоналу	чол.	219	225	102,7
7) Кошти, направлені на споживання в тому числі на оплату праці	тис.грн. тис.грн.	757,1 757,1	792,2 786,4	104,6 103,9
8) Середньомісячна заробітна плата одного працюючого	грн.	273,6	277,2	101,3
9) Товарообіг по фірмовій торгівлі	тис.грн.	1591	1349	84,8

Таблиця 2.2 - Показники діяльності відкритого акціонерного товариства “Афамія ” за 2005 рік

Показники	Одиниця виміру	Звіт 2004 рік	Звіт 2005 рік	в % до звіту за 2004 рік
1) Обсяги виробництва промислової продукції: - в діючих цінах відповідного року	тис.грн.	2384	3775	158,3
2) Номенклатура випуску промислової продукції: - безалкогольні напої в тому числі з давальницької сировини - мінеральна вода - хліб і хлібобулочні вироби - кондитерські вироби	тис.дал. тис.дал. тис.дал. тн. тн.	2023 1894 0 24 1	1702 1518 16 22 2	84,1 80,1 0 91,7 200
3) Виробництво товарів народного споживання в цінах	тис.грн.	23443	18330	78,2
4) Балансовий прибуток	тис.грн.	491	835	170,1
5) Рентабельність виробництва продукції	%	19	25	131,6
6) Середньоспискова чисельність персоналу	чол.	225	231	102,7
7) Кошти, що направлені на споживання в тому числі на оплату праці	тис.грн. тис.грн.	792,2 786,4	1191,8 1133,0	150,4 144,1
8) Середньомісячна заробітна плата одного працюючого	грн.	277,2	390,8	141,0
9) Товарообіг по фірмовій торгівлі	тис.грн.	1349	1834	136,0

2.2 Оцінка загального фінансового стану підприємства

Загалом фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Оцінку загального фінансового стану підприємства слід проводити за даними бухгалтерської звітності, також слід вказати на те, що в науковій термінології така загальна оцінка іноді ще називається експрес-аналізом фінансового стану.

Ціль експрес-аналізу - узагальнена оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкта. У загальному виді, методикою експрес-аналізу передбачається аналіз ресурсів і їхньої структури, а також показників прибутковості, тобто економічний потенціал господарюючого суб'єкта характеризується з позиції майнового стану і з позиції фінансового стану.

Аналіз майнового стану можна проводити виходячи із розрахунків наступних показників:

1. Сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.

2 Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нормативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Використовується в аналізі для характеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт придатності.

Розрахунки вказаних показників для досліджуваного СП “Афамія” приводяться у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз показників майнового стану

Показник	Розрахунок	2003	2004	()	2005	()
Сума господарських коштів, тис.грн	Х	4,1	1,4	-2,7	0,4	-1
Вартість активної частини основних засобів (ВАЧОЗ) тис.грн	Х	66,1	63,5	-2,6	70,5	7
Вартість основних засобів	Х	97,2	104,2	7	95,0	-9,2
Питома вага активної частини основних засобів, тис.грн		68,0	60,9	-7,1	74,2	13,3
Знос основних засобів (ЗОЗ)	Х	26,5	34,6	8,1	43,8	9,2
Первинна вартість основних засобів (ПВОЗ), тис.грн	Х	123,7	138,8	15,1	138,8	0
Коефіцієнт зносу основних засобів		0,21	0,25	0,04	0,32	0,07

На основі приведених в таблиці 2.2.1 даних оцінки майнового стану СП “Афамія” можна побудувати ряд графічних залежностей (див рис.2.2.1). З приведеного рисунку видно, що на протязі останніх трьох років відбувалось зниження суми господарських коштів в 10 разів, поряд з тим зростає коефіцієнт зносу основних засобів, що негативно відображається на фінансово-господарській діяльності підприємства. Єдиною позитивною тенденцією є зростання питомої ваги активної частини основних засобів у 2005 році.

Рис. 2.3 - Динаміка показників оцінки майнового стану СП “Афамія”

Аналізуючи фінансовий стан СП “Афамія” доречно звернути увагу на те, що дане підприємство впродовж останніх трьох років працює у збитковому режимі. Зокрема динаміку збитковості відображено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Аналіз фінансових результатів СП “Афамія”

	2003	2004	2005
Чистий прибуток (тис.грн)	-6,1	-18,4	-45,3
Абсолютне відхилення (тис.грн)	-12,3	-26,9
Відносне відхилення (%)	202%	146%

Аналізуючи дебіторську та кредиторську заборгованості вкажемо на те, що за характером утворення дебіторська і кредиторська заборгованість ділиться на нормальну і ненормальну.

Нормальна заборгованість обумовлена ходом виконання умов договору і чинних форм розрахунків. До нормальної дебіторської заборгованості відносяться :

Заборгованість по пред'явлених претензіях.

Заборгованість за підзвітними особами.

Ненормальною дебіторською заборгованістю вважають:

Замовники по не оплаченим у термін рахункам за виконані роботи.

Товари відвантажені і зроблені послуги, не оплачені в термін.

Дебітори по розтратах, недостачам і розкраданням:

Інші дебітори.

На досліджуваному підприємстві дебіторська заборгованість існує лише за розрахунками з бюджетом, тому вона є нормальною. Її величина складала:

у 2003 році - 6,5 тис.грн.;

у 2004 році - 0,9 тис.грн.;

у 2005 році - 0,2 тис.грн..

Нормальною кредиторською заборгованістю вважають:

Заборгованість постачальникам по акцептованих платіжних вимогах, термін оплати яких не наступив.

Непросроченная заборгованість фінансовим органам по платежах у бюджет.

До ненормальної кредиторської заборгованості відносять:

Працівникам по простроченій заборгованості заробітної плати.

Прострочена заборгованість фінансовим органам.

Постачальникам по не оплачених у встановлений термін розрахункових документах.

Субпідрядники по не оплачених у термін рахунках.

Позички, не оплачені в термін.

Інші кредитори.

Для аналізу кредиторської заборгованості СП “Афамія” побудуємо розрахунково-аналітичну таблицю (див. табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Аналіз кредиторської заборгованості СП “Афамія”

Кредиторська заборгованість	2003 р.	2004 р.	Відхилення	2005 р.	Відхилення
			Абс.	Відн.		Абс.	Відн.
Всього тис.грн	65	100%	47,5	100%	-17,5	-26,9	86,7	100%	39,2	82,5
1. За товари, роботи, послуги тис.грн	20,6	31,7%	17,2	36,2%	-3,4	-16,5%	3,3	3,8	-13,9	-80,8%
2. Кредити і позики тис.грн	39,8	61,2%	24,9	52,4%	-14,9	-37,4%	15	17,3	-9,9	-39,8%
3. За оплатою праці персоналу тис.грн	2,7	4,2%	2,7	5,7%	0,0	0,0%	1	1,2	-1,7	-63,0%
4. З бюджетом тис.грн	0,6	0,9%	1,9	4,0%	1,3	216,7%	1	1,2	-0,9	-47,4%
5.По позабюд-жетних платежах тис.грн	0,2	0,3%	0,3	0,6%	0,1	50,0%	0	0,0	-0,3	-100%
6. За страхуванням тис.грн	1	1,5%	0,5	1,1%	-0,5	-50,0%	0	0,0	-0,5	-100%
7. Інші заборгованості тис.грн	0,1	0,2%	0	0,0%	-0,1	-100%	66,4	76,6	66,4	-

Використовуючи дані таблиці динаміку зміни кредиторської заборгованості можна зобразити на діаграмі.

Рис. 2.4 - Динаміка зміни кредиторської заборгованості СП “Афамія”

Порівнюючи динаміку кредиторської заборгованості за три роки ми бачимо, що в цілому вона зменшилася у 2004 році і збільшилася у 2005 р. за рахунок значного збільшення заборгованості із внутрішніх розрахунків.

Нижче представлено структуру кредиторської заборгованості на протязі досліджуваного часового проміжку (див рис. 2.5 - рис. 2.7).

Рис. 2.5 - Структура кредиторської заборгованості у 2003 р.

Рис. 2.6 - Структура кредиторської заборгованості у 2004 р.

Рис. 2.7 - Структура кредиторської заборгованості у 2003 р.

Як видно з приведених рисунків в структурі кредиторської заборгованості у перші два роки найбільшу частку складали заборгованості по оплаті товарів і послуг, а також кредити банків. Натомість у 2005 році вони значно скоротились і основну долю стала складати заборгованість із внутрішніх розрахунків.

2.3 Аналіз платоспроможності підприємства

Стійке фінансове становище підприємства - необхідна умова його діяльності за ринкових відносин, бо від цього залежить своєчасність і повнота покриття його обов'язків з оплати праці робітників, розрахунків з бюджетом, банками та постачальниками матеріальних ресурсів тощо.

Фінансове становище підприємства можна вважати стійким, якщо воно покриває власними коштами не менше 50% фінансових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, ефективно та цілеспрямовано використовує фінансові ресурси, виконуючи фінансову, кредитну і розрахункову дисципліну, тобто є платоспроможним.

Як уже зазначалось у попередньому розділі роботи, під платоспроможністю підприємства розуміється його здатність своєчасно проводити платежі за своїми строковими зобов'язаннями. В ході аналізу фінансової діяльності досліджуваного підприємства СП “Афамія” вивчається поточна і перспективна платоспроможність. Поточна платоспроможність за певний період визначається за даними балансу шляхом порівняння суми його платіжних коштів зі строковими зобов'язаннями.

Загалом визначення платіжних коштів представляє собою досить дискусійне питання. В рамках даного дослідження ми відноситимемо до них грошові кошти, дебіторську заборгованість, оскільки щодо неї у керівництва СП “Афамія” є впевненість в її поверненні. Строкові зобов'язання вмішують поточні пасиви, тобто зобов'язання і борги, які підлягають погашенню: короткострокові кредити банків; кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги), бюджету та іншим юридичним та фізичним особам.

Про платоспроможність підприємства говорить перевищення платіжних коштів над строковими зобов'язаннями. Свідком неплатоспроможності виступає відсутність грошей на розрахунковому рахунку та інших рахунках у банках; наявність прострочених кредитів, позик, заборгованості; порушення строків виплати коштів з оплати праці тощо. Відповідний аналіз для досліджуваного підприємства відображено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Структура платіжних коштів і строкових зобов'язань СП “Афамія” станом на початок року

На кінець 2003 року

На кінець 2004 року

На кінець 2005 року

Платіжні кошти

Тис. грн

Строкові зобов'язання

Тис. грн

Платіжні кошти

Тис. грн

Строкові зобов'язання

Тис. грн

Платіжні кошти

Тис. грн

Строкові зобов'язання

Тис. грн

Виробничі запаси

6,2

Кредити банків

39,8

Виробничі запаси

4,4

Кредити банків

24,9

Виробничі запаси

3,4

Кредити банків

19,0

Товари

44,2

Кредиторська заборгованість

25,2

Товари

17,9

Кредиторська заборгованість

22,6

Товари

19,6

Кредиторська заборгованість

71,7

Дебіторська заборгованість

5

Дебіторська заборгованість

2,4

Дебіторська заборгованість

6,8

Грошові кошти

4,1

Грошові кошти

1,4

Грошові кошти

0,4

Всього

59,5

Всього

65,0

Всього

26,1

Всього

47,5

Всього

30,2

Всього

86,7

Перевищення строкових зобов'язань над платіжними

5,5 8,5%

Перевищення строкових зобов'язань над платіжними

21,4 45,1%

Перевищення строкових зобов'язань над платіжними

56,5 65,2%

Наведена інформація показує, що СП “Афамія” у 2003 році було в змозі сплатити 91,5% своїх боргів, у 2004 - 54,1%, а у 2005 - лише 34,8%, решта ж боргів залишаються несплаченими і переходять до розряду прострочених, що приводить до сплати штрафних санкцій, тобто до додаткових витрат. У графічному виразі динаміку поточної платоспроможності СП “Афамія” відображено на рис.2.8.



Рис. 2.8 - Динаміка поточної платоспроможності СП “Афамія”

Розрахунок коефіцієнти критичної ліквідності для СП “Афамія” на протязі трирічного проміжку часу дає ряд наступних значень:

2003 рік -

2004 рік -

2005 рік -

Приведені ж розрахунки підтверджують відображені на рис.2.2.1 негативні тенденції, що мають місце у фінансовій діяльності досліджуваного підприємства. Така ситуація може призвести до ускладнення подальшого кредитування фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства, оскільки для кредиторів безпечнішою є ситуація коли поточні активи підприємства перевищують поточні пасиви, що перешкоджає виникненню збитків при продажу або ліквідації поточних активів (окрім грошових коштів).

Розраховуючи коефіцієнти «критичної» ліквідності для СП “Афамія” на протязі трирічного проміжку часу отримаємо:

2003 рік -

2004 рік -

2005 рік -

Отримані значення даного коефіцієнта для досліджуваного підприємства також набагато нижчі теоретично достатньої величини, яка складає 0,7 - 0,8, що в 4 - 7 разів вище обчислених нами вище значень.

Розрахунок коефіцієнта абсолютної ліквідності для СП “Афамія” на протязі трирічного проміжку часу дає ряд наступних значень:

2003 рік -

2004 рік -

2005 рік -

Поведені ж розрахунки дають величину набагато меншу теоретичного значення.

Відображаючи трирічну динаміку розрахованих коефіцієнтів можна побачити стійку тенденцію до спаду, що свідчить про суттєве зниження платоспроможності СП “Афамія” за останні три роки (див. рис. 2.9).

Рис. 2.9 - Динаміка коефіцієнтів ліквідності СП “Афамія”

Також доцільно підраховувати частку грошових коштів, які швидко реалізуються, в загальній сумі активів. Чим більше це відношення, тим вище ліквідність поточних активів. Загальний же розрахунок показників ліквідності СП “Афамія” наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Аналіз показників ліквідності СП “Афамія”

Показники	2003	2004	Абс. приріст до баз. 2003 року	2005	Абс. приріст до баз. 2003 року
	Розрахунок	Рівень показників	Розрахунок	Рівень показників		Розрахунок	Рівень показників
1. Поточні активи (підсумок Р II А)	Х	66,0	Х	27,0	-39	Х	30,1	-35,9
1.1. Запаси і витрати	Х	50,4	Х	22,3	-28,1	Х	22,7	-27,7
1.2. Грошові кошти	Х	4,1	Х	1,4	-2,7	Х	0,4	-3,7
1.3. Дебіторська заборгованість	Х	5	Х	2,4	-2,6	Х	6,8	1,8
2. Поточні пасиви (підсумок Р IV П)	Х	65,0	Х	47,5	-17,5	Х	86,7	21,7
2.1. Короткострокові кредити і позики	Х	39,8	Х	24,9	-14,9	Х	15,0	-24,8
2.2. Короткострокові зобов'язання	Х	25,2	Х	22,6	-2,6	Х	71,7	46,5
3. Показники ліквідності: 3.1. Чистий оборотний капітал, у грн. (ЧОК)	66,0-65,0	1	27,0-47,5	-20,5	-21,5	30,1-86,7	-56,6	-57,6
3.1.1. Частка ЧОК у поточних активах	1/66	0,02	-20,5/27	-0,76	-0,78	-56,6/30,1	-1,88	-1,9
3.1.2.	Х	1,02	Х	0,57	-0,45	Х	0,35	-0,67
3.1.3.	Х	0,24	Х	1,0	0,76	Х	0,09	-0,15
3.1.4.	Х	0,06	Х	0,03	-0,03	Х	0,005	-0,055
3.1.5. Частка грошових коштів у поточних активах	4,1/66,0	0,06	1,4/27,0	0,05	-0,01	0,4/30,1	0,01	-0,05

Дані табл. 2.7 показують, що на протязі досліджуваного проміжку часу у підприємства швидкими темпами знижується платоспроможність. Абсолютне значення чистого оборотного капіталу становило позитивну величину (1 тис. грн.) лише у 2003 році. Впродовж наступного року його значення знизилось на 21,5 тис. грн., а у 2005 році по відношенню до базового 2003 р. - на 57,6 тис. грн. Тобто СП “Афамія” впродовж останніх двох років не володіє власним оборотним капіталом, відтак змушене залучати кредити. Проте за стрімкого зниження платоспроможності підприємства отримання останніх буде проблематичним.

2.4 Аналіз фінансових коефіцієнтів

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).

2. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

4. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

5. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

6. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів. Відображає вартість основних засобів з урахуванням амортизаційних відрахувань

Розрахунок та аналіз вказаних вище коефіцієнтів приводиться у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Аналіз фінансових коефіцієнтів СП “Афамія”

Показник	Розрахунок	2003	2004	()	2005	()
Власний капітал (ВК)	Х	150,3	142,8	-7,5	97,5	-45,3
Активи (А)	Х	228,0	190,3	-37,7	184,2	-6,1
Необоротні активи (НА)	Х	156,3	163,3	7,0	154,1	-9,2
Довгострокові кредити (ДК)	Х	0	0	0,0	0	0,0
Довгострокові позики (ДП)	Х	0	0	0,0	0	0,0
Амортизаційні відрахування (АВ)	Х	24,3	26,5	2,2	9,2	-17,3
Майно підприємства (МП)	Х	180,4	185,6	5,2	176,8	-8,8
Вартість основних засобів (ВОЗ)	Х	97,2	104,2	7,0	95	-9,2
Позикові кошти (ПКш)	Х	39,9	24,9	-15,0	71,1	46,2
Власні кошти (ВКш)	Х	4,1	1,4	-2,7	0,4	-1,0
Коефіцієнт концентрації власного капіталу		0,66	0,75	0,1	0,53	-0,2
Коефіцієнт фінансової залежності		1,52	1,33	-0,2	1,89	0,6
Коефіцієнт маневреності власного капіталу		-0,04	-0,14	-0,10	-0,58	-0,4
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів		0	0	0,0	0	0,0
Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів		9,7	17,8	8,1	177,8	160,0
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів		0,40	0,42	0,0	0,49	0,1

З розрахункових даних, приведених вище видно що підприємство не використовує довгострокових кредитів, про що свідчить нульове значення коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів.

З приведеного рисунку видно, що коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів зазнав стрімкого зростання у 2005 році, це пояснюється виникненням значних поточних зобов'язань із внутрішніх розрахунків. Загалом зростання цього коефіцієнта вказує на зростання залежності СП “Афамія” від кредиторів.

Позитивною тенденцією є зростання реальної вартості основних засобів. Натомість про недосконалість фінансової політики свідчать негативні значення та спад коефіцієнта маневреності власного капіталу. Тобто керівництвом СП “Афамія” проводяться заходи щодо капіталізації власного капіталу в той час коли підприємство відчуває гостру нестачу оборотних коштів.

Значення коефіцієнта фінансової залежності, що значно перевищують 1 свідчать про нездатність власників самим забезпечити фінансування свого підприємства. Стрімке ж зростання цього коефіцієнта також свідчить про негаразди в галузі фінансування.

Низькі абсолютні значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, а також значний його спад на протязі 2005 року характеризують зниження частки власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність.

Розділ 3. Можливість підвищення платоспроможності підприємства у наступному періоді

платоспроможність ліквідність підприємство

Шляхи підвищення платоспроможності підприємства у наступному періоді керівництву досліджуваного підприємства слід вибирати виходячи із результатів проведеного в попередньому розділі аналізу, який показує, що платоспроможність СП “Афамія” погіршилася по ряду показників.

Перш за все слід вказати на те, що керівництво підприємства проводить політику капіталізації грошових засобів, тобто по можливості переводить оборотні активи в необоротні, в умовах коли відчувається гострий дефіцит оборотних активів. Очевидно, що такі дії керівництва не лише не вирішують проблеми підвищення платоспроможності, але й зумовлюють подальший її спад. Виходячи з чого підприємству можна рекомендувати, направити основні зусилля на вирішення питань пов'язаних із забезпеченням власними оборотними активами.

Інший аспект діяльності підприємства, що привертає до себе увагу, це збільшення об'ємів залучення короткострокових кредитів, що приводить до зростання ступеня залежності ефективності здійснення господарської діяльності спільного підприємства “Афамія” від зовнішніх факторів, що також є негативною тенденцією.

Таким чином для покращення сформованої ситуації необхідно перш за все якомога швидше позбавитись від фінансових зобов'язань. Це можливо зробити, за допомогою чіткої структуризації боргів, запровадження управлінського обліку та реалізації майнових надлишків.

Керівництво ж СП “Афамія” вбачає можливість підвищення платоспроможності в наступних періодах у введенні в експлуатацію нових торговельних площ, що дозволить збільшити об'єми продаж, а відтак і виручку від реалізації.

Проте такий шлях є досить ризикованим, оскільки нестача оборотних коштів приводить до зменшення валового доходу, а відтак і до зростання збитковості господарської діяльності. Величина ризику різко зростає за умови виникнення нових затруднень зі збутом продукції імовірність яких є досить високою, внаслідок того, що на ринку продовольчих товарів в місті існує досить жорстка конкуренція.

Причиною збитковості діяльності СП “Афамія” стало також абсолютне перевищення операційних витрат над операційними прибутками, щодо даної ситуації, то слід зазначити, що підприємством не вживається будь-яких адекватних заходів, що змогли б виправити ситуацію на краще.

Також слід відзначити, що загальна вартість майна підприємства збільшилася проте за умов, в яких опинилось досліджуване підприємство це не можна вважати ні позитивною ні негативною тенденцією, оскільки більш доцільним було б позбутися від лишнього майна і тим самим збільшити власні обігові кошти. У той же час за умови найбільш раціонального використання нових торгових площ, як уже зазначалось вище, СП “Афамія” також може досягти певного підвищення своєї платоспроможності.

Також слід вказати на те, що у зв'язку із введенням в дію нового магазину керівництво планує вжити цілу низку фінансово-управлінських заходів, також націлених на досягнення підвищення платоспроможності СП “Афамія”.

Передусім тут варто вказати на те, що для забезпечення цілісності системи управління фінансовою діяльністю передбачається виконання умови єдності цілей та інтересів на всіх рівнях управління, єдності принципів управління та єдності самого процесу управління.

Внаслідок вироблення активної, зорієнтованої на майбутнє стратегії, побудованої на зв'язку між намаганням забезпечити прибутковість і додержати стабільності фінансових процесів, неминуче повинні відбуватися якісні зміни у фінансовому стані підприємства.

Таким чином для вирішення питань, пов'язаних з нормалізацією фінансового стану і забезпечення підвищення рівня платоспроможності досліджуваного підприємства у наступному періоді, необхідно:

керівництву здійснити глибокий аналіз фінансового стану підприємства і визначити перспективи його подальшої діяльності, враховуючи специфіку виробничо-господарської діяльності;

виявити і ліквідувати можливі втрати і збитки на підприємстві, їх причини і перебудувати організаційну структуру таким чином, щоб внаслідок своєї господарської діяльності підприємство могло одержати максимальний прибуток;