Податок на додану вартість (на прикладі ДП НДТ "Родниківка" Уманського району Черкаської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерсво аграрної політики України

Уманський державний аграрний університет

Кафедра фінансів і кредиту

Курсова робота на тему:

Податок на додану вартість.

(на прикладі ДП НДТ “Родниківка” Уманського району Черкаської області)

Виконала:

Студентка 31-е групи

Сисенко Наталія Сергіївна

Науковий керівник

к.е.н., ст. викладач

Бечко В.П.

Умань-2009-

Зміст

Вступ

1. Проблеми непрямого оподаткування підприємств

2. Коротка економічно-фінансова характеристика об'єкта дослідження

3. Організація справляння ПДВ

3.1 Формування доданої вартості підприємств

3.2 Порядок утримання і сплати ПДВ

3.3 Звітність по ПДВ

3.4 Контроль за правильністю справляння ПДВ

4. Шляхи удосконалення оподаткування ПДВ

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Вступ

В сучасних умовах ринкової економіки ефективне управління підприємством залежить від не тільки внутрішнього, але і зовнішнього середовища. Серед найважливіших чинників, які впливають на функціонування господарюючих суб'єктів, є податки. Саме їх вплив визначає в кінцевому підсумку результати діяльності підприємства, а значить й подальший розвиток та здійснення економічної діяльності.

Податки є, по суті, головним засобом формування бюджету держави. Це джерело, що забезпечує існування бюджетної сфери суспільства, цілої армії наших громадян - лікарів, вчителів, науковців, діячів культури і мистецтва, пенсіонерів, малозабезпечених, а також студентів. Повнота сплати податків визначає долю не тільки цих людей, а й усієї економіки. Бо чим більшу стипендію отримає студент, тим більше грошей повернеться туди, звідки прийшли податки, тобто в економіку.

Життєздатність і надійність податкової системи залежить від двох чинників. По-перше, від правильності побудови цієї системи, адже нераціонально побудована податкова система не може надійно функціонувати - тут ніщо не допоможе. По-друге, від рівня організації податкової служби держави і налагодженості податкової роботи. Хороша податкова служба ще може якось підтримувати хитку податкову систему, недієздатна ж загрожує розвалом навіть ідеальної податкової системи.

Для виконання своїх функцій податкова система повинна відшліфувати роботу кожного податку, а також установити контроль за його справлянням. Особливо це стосується податків, забезпечують надходження значної частки доходів до бюджету, зокрема ПДВ.

Ці положення обумовлюють актуальність обраної теми курсової роботи.

Предметом роботи виступає система оподаткування підприємств взагалі про податок на додану вартість окремо як один з головних факторів впливу на фінансовий стан.

Метою роботи є розкриття механізму впливу непрямих податків на здійснення діяльності підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

-- Визначити сутність та принципи оподаткування підприємств податком на доданку вартість в Україні;

-- Дослідити стан та розвиток податку на додану вартість в Україні:

-- Оглянути розвиток оподаткування підприємств непрямими податками;

-- Дати характеристику непрямих податків, сплачуваних досліджуваним підприємством;

-- Проаналізувати вплив непрямих податків на фінансовий стан підприємства.

Розв'язання поставлених завдань дасть змогу знайти оптимальні шляхи здійснення господарської діяльності за умови функціонування сучасної податкової системи та визначити основні негативні фактори її впливу.

Основний акцент зроблено на висвітленні механізму нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету.

Суб'єктом роботи є сільськогосподарське підприємство ДП НДТ “Родниківка”.

оподаткування пдв вартість

1. Проблеми непрямого оподаткування підприємств

Однією з ключових проблем оподаткування сільськогосподарських товаровиробників з часу розбудови податкової системи незалежної України поряд з оптимізацією податкового навантаження є спрощення податкових відносин.

Система оподаткування підприємств галузі з часу розбудови податкової системи незалежної України була особливою сферою взаємовідносин з державою , яка слабо корелювала із народногосподарською системою оподаткування. В галузі постійно функціонують особливі податкові механізми, а з 1999 року - спеціальні режими непрямого оподаткування, які слід розглядати у якості непрямого бюджетного фінансування розвитку сільськогосподарського виробництва. Проблеми функціонування ПДВ постійно знаходяться під пильною увагою науковців та практиків. Проте, не всі питання є вирішеними, зокрема виникає проблема вирішення подальших перспектив застосування спеціальних режимів адміністрування, що діють в галузі вже понад сім років і продовжені на 2007рік.[30]

ПДВ був запроваджений в Україні в 1992 році, і разом з акцизним збором замінив податок з обороту і податок з продажів. Розроблення напрямків удосконалення ПДВ, як складової системи оподаткування, є важливим науково - практичним завданням та однією із фінансових проблем, яка потребує розв'язання. Повнота і своєчасність відшкодування податку на додану вартість є важливим не лише для відновлення обігових коштів підприємств, а й піднесення міжнародного авторитету.[6] Недоліком ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та на регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення, а також відволікання обігових коштів підприємств. Об'єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Основна ставка по ПДВ становить 20%. Крім того існує нульова ставка по ПДВ. Нульова ставка передбачає відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту. Введення нульової ставки передбачає створення пільгових умов для деяких видів товарів. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

1)продажу товарів, робіт, послуг, що були експортовані платником податку за межі митної території України;

2)продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах);

3)продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва іншим платникам податку, за винятком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, грального бізнесу, підприємствами, що засновані Українським товариством глухих та майно яких є їх повною власністю, та інших.

До об'єктів оподаткування ПДВ відносять операції платників з: 1)продажу товарів, робіт, послуг на митній території України; 2)ввезення товарів на митну територію України та отримання робіт або послуг, що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України; 3)вивезення товарів за межі митної території України та надання послуг, виконання робіт для їх споживання за межами митної території України.

Не є об'єктом оподаткування операції з: 1)випуску, розміщення та продажу за кошти певних видів цінних паперів, обміну цінних паперів на інші цінні папери; депозитарної, реєстраторської та клірингової діяльності з цінних паперів; 2)надання послуг із страхування і перестрахування, соціального і пенсійного страхування; 3)обігу валютних цінностей тощо; 4)надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства тощо; 5)виплати заробітної плати, інші грошові виплати, виплати дивідендів; 6)передачі основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права; 7)передачі майна в оренду і його повернення після закінчення терміну договору оренди, сплати орендних платежів відповідно до договорів фінансової оренди; 8)оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних та дослідницько-конструкторських робіт, що здійснюються за рахунок Державного бюджету України, та інші.

База оподаткування - оборот у вартісному виразі, до якого застосовується ставка для визначення суми ПДВ. Всі інші непрямі податки являються базою оподаткування ПДВ.[2] При нарахуванні і сплаті ПДВ виникають певні проблеми.

Борис Карпінський, економіст, зазначив, що законодавча база ПДВ потребує докорінних змін у частині відшкодування. ЇЇ застосування у теперішній час призводить до створення підприємств, метою діяльності яких є виключно отримання бюджетних коштів у значних розмірах при одночасній мінімізації нарахування і сплати податків. Такі підприємства здійснюють переважно фінансово - господарську діяльність лише за видами, які дозволяють нульову ставку ПДВ та визначити від'ємне значення податку, що призводить до отримання коштів з бюджету. Потрібно підкреслити, що Закон України не спрацював у тому напрямі, який був закладений у ньому щодо скорочення бартерних операцій між платниками ПДВ. За нормами чинного законодавства виникає ситуація, коли податкові зобов'язання з'являються відразу у обох платників податку і це проблема, оскільки за фактом ці обсяги бартерних операцій не зменшуються, а збільшуються. Тому на сьогодні підготовлено зміни до закону щодо обмежень бартерних операцій. Отже постає питання про щодо вдосконалення механізму справляння ПДВ, підвищення його прозорості прискорення погашення заборгованості зі сплати цього податку і запобігання її виникнення в подальшому.[16]

Якщо податкові надходження від ПДВ і податку на прибуток підприємств замінити єдиним податком з обсягу реалізації, то ставка не повинна перевищувати 6% від ціни виробника.[15]Дослідження альтернативних видів податків на споживання, зокрема податку на реалізацію та податку на кредитну вимогу, свідчать, що кожен з цих податків не є ефективною заміною ПДВ. Це пов'язано як із складністю і великими затратами на їх адміністрування , так із накопиченням податків у ціні , внаслідок стягнення податку на раніше сплачений податок, що призводить до кумулятивного зростання цін. Отже, одним із пріоритетних напрямів подальшого реформування оподаткування є не заміна ПДВ, а вдосконалення механізму його стягнення.[22]

Коріння частини проблем функціонування ПДВ криється в особливостях об'єкта оподаткування, найуживаніших принципах утримання податку та методах обчислення податкових зобов'язань. Зокрема, наслідком застосування найпоширенішого - кредитного - методу обчислення зобов'язань з ПДВ є існування часового лагу між сплатою податку в ціні придбаних матеріальних ресурсів і відшкодуванням цієї суми після реалізації виробленої підприємством продукції завдяки перерахуванню до бюджету різниці між отриманим і сплаченим податком. Величина цього лагу залежить від тривалості виробничого циклу і в деяких галузях може бути досить значною. Це не спричиняє особливих незручностей, якщо підприємства мають вільний доступ до недорогих кредитних ресурсів і можуть своєчасно поповнювати обігові кошти. Якщо ж такий доступ є обмеженим, а ресурси дорогими, то виникає їх гостра нестача. На величину лагу впливає також швидкість реалізації виробленої продукції. В умовах недостатнього сукупного попиту, низької якості та конкурентоспроможності багатьох видів продукції, що ускладнюють її реалізацію, ця вада ПДВ набуває особливої ваги і породжує значні труднощі у його застосуванні.

Кредитний метод за певних умов спричиняє виникнення кумулятивного ефекту, відсутність якого вважається основною перевагою ПДВ над податком з реалізації. Умовою його виникнення є звільнення від сплати податку економічного суб'єкта, що перебуває у будь-якій точці ланцюжка «виробництво - кінцеве споживання», крім кінцевого пункту - роздрібної торгівлі. Внаслідок такого звільнення підприємство втрачає право на податковий кредит. ПДВ, сплачений ним у ціні придбаної продукції, відноситься на витрати виробництва і підвищує її ціну. Через те, що таке підприємство не утримує ПДВ із своїх продажів підприємству-покупцю, останнє також не має права на податковий кредит і перекладає всю суму податку на споживача. Таким чином, звільнення від ПДВ, перериваючи ланцюжок податкових кредитів, не тільки дозволяє оподаткувати на пізнішій стадії додану вартість звільненого від податку економічного суб'єкта, а й призводить до того, що вартість, додана іншими економічними суб'єктами на більш ранній стадії, оподатковується на пізнішій стадії, внаслідок чого й виникає кумулятивний ефект.

Це означає, що в системі ПДВ, обтяженій численними звільненнями, кредитний метод обчислення зобов'язань з податку породжує ряд проблем. За цих умов, як вважають деякі вчені перевагу може бути надано прямому методу віднімання як такому, що не спричиняє кумулятивного ефекту.[29]

Деякі фахівці, обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру ставки, пропонують встановити диференційні ставки ПДВ. Такі пропозиції містились, зокрема, у проекті Податкового кодексу України, розробниками якого були О.Сергієнко і Ю.Кармазін. У статті 168 проекту зазначеного кодексу міститься 4 ставки :

5%- для продуктів харчування без будь-якої переробки, що належать до товарів першої необхідності, дитячий одяг і взуття;

10% - для продуктів харчування, що пройшли переробку;

15% - для всіх інших продуктів, які реалізуються на території України;

0%- для товарів, що експортуються.

Спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 8¹ Закону України «Про ПДВ», передбачає оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції сільськогосподарським підприємством за ставкою податку 12%. Ставка податку, зазначена в цьому пункті, нараховується на базі оподаткування, визначеної згідно із статтею 4 Закону України «Про ПДВ».[7]

Андрій Никоненко, юрист аграрного маркетингу в Україні, вважає, що можливість встановлення вже заявленого в пресі 12% ПДВ існує, але в цьому питанні є важливим не тільки розмір ставки ПДВ, а і його порядок сплати. Нагадаємо, що ще в 2004 році Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств» були внесені зміни до закону про ПДВ, яким встановилась ставка ПДВ для сільськогосподарської продукції в розмірі 9%.І найголовніше у цьому законі те, що нарахований ПДВ, як і раніше, не повинен сплачуватись до бюджету. На 2005 і 2006 роки дія закону була призупинена, ПДВ нараховувався за ставкою 20% і залишався в розпорядженні товаровиробника. Якщо в 2007 році буде збільшена ставка тільки з 9% до 12% без зміни порядку нарахування і сплати, то це вигідніше для сільськогосподарських товаровиробників, ніж ПДВ 9%: оптовий покупець при перепродажу повинен заплатити в бюджет додатково лише 8% ПДВ, а не 11%, що зменшить витрати торговців і збільшить закупівельну ціну. Також треба звернути увагу на порядок використання спеціального режиму з ПДВ, який пропонується встановити в тому ж законі про державний бюджет. Пропонується, що «податковий орган зобов'язаний відмовити сільськогосподарському підприємству в реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо таке сільськогосподарське підприємство протягом дванадцяти календарних місяців, попередніх місяцю, в якому подається заява про таку реєстрацію, здійснювало оподатковані операції з товарами(послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції(супутніх послуг ) на суму, що перевищує 25% загальної суми всіх оподаткованих операцій за такий самий період. Якщо протягом періоду з останніх 12-ти календарних місяців сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподатковувані операції з товарами(послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції (супутніх послуг).на суму, що перевищує 25% загальної суми оподатковуваних операцій, здійснених за останні 12 календарних місяців, то з місяця, наступного за місяцем, в якому досягається таке перевищення, таке підприємство зобов'язане перейти на загальний режим оподаткування».[19]

Одним із варіантів розв'язання проблеми ефективності функціонування ПДВ є ідея запровадження в Україні спеціальних рахунків, на яких би обліковувались лише кошти ПДВ. На думку прихильників спеціальних ПДВ- рахунків, її запровадження може комплексно розв'язати проблемні питання в адмініструванні цього податку та унеможливити заниження податкових зобов'язань платників податку незаконними способами, що дасть змогу збільшити надходження до бюджету та створити умови для скорочення термінів відшкодування ПДВ.З іншого боку ПДВ- рахунки можуть стати причиною зниження ліквідності підприємств, призвести до зростання цін та деяких інших негативних наслідків єдиною країною, яка застосовує спеціальні рахунки, є Болгарія.[11]

На мою думку, найбільшою проблемою зі сплати ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників є завелика ставка. Залишаючись одним із головних елементів податкової системи ПДВ втрачає з часом свою фіскальну роль і фактично використовується як інструмент регулювання виконання бюджету : збільшуючи чи зменшуючи обсяги відшкодування ПДВ, держава в такий спосіб регулює відшкодування його дохідної частини.

Я згідна з міркуваннями Бориса Карпінського, і теж вважаю, що законодавча база ПДВ потребує докорінних змін. Сфера оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в останні роки перетворилася в поле політичних ігор, де рішення приймаються більше на основі політичних домовленостей, ніж економічних розрахунків. Це, зокрема , підтверджується щорічним продовженням дії спеціальних режимів оподаткування на наступний рік в останній момент. Такі рішення постійно тримають в напрузі різних виробників та інвесторів. Це режим акумуляції, механізм виплати дотації, та застосування нульової ставки. Дані режими мають, як свої переваги, так і недоліки. Наприклад, застосування нульової ставки є доцільним при здійсненні операції з продажу молока і м'яса живою вагою. Воно є вигідним лише для переробних підприємств, тоді як для виробників, і, особливо, споживачів вона не має практично ніякого значення.

Отже, на даному етапі розвитку важливо, насамперед, проаналізувати попередні помилки застосування податку на додану вартість, а ще врахувати інтереси сучасних сільськогосподарських товаровиробників та економічну ситуацію, яка склалася. Також доцільно використати досвід зарубіжних країн щодо сплати цього податку.

Потрібні політична воля найвищого керівництва держави та рішучі заходи, щоб покласти край аферам щодо відшкодування ПДВ, які підривають ефективність усієї податкової системи. Україна, впровадивши ПДВ зробила непоганий старт, але це тільки початок удосконалення справи адміністрування податків.

2. Коротка економічно-фінансова характеристика об'єкта дослідження

Сільськогосподарське підприємство ДП НДТ “Родниківка” розташоване у Уманському районі, Черкаської області. Центральний пункт господарства знаходиться на відстані 5 кілометрів від районного центру- міста Умані. В склад господарства входить один населений пункт - село Родниківка. В господарстві заасфальтовані всі вулиці, проводиться газифікація села. Господарство займається вирощуванням зернових, ріпаку, соняшнику, сої. В галузі тваринництва переважає вирощування великої рогатої худоби. Молоко реалізується. Організаційну структуру складає одна тракторна бригада.

Кадровому потенціалові підприємства належить провідна роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних та економічних завдань щодо досягнення накреслених результатів. Ступінь забезпечення підприємства робочою силою значною мірою визначають організаційно-технічний рівень виробництва.(Таблиця 2.1)

Таблиця 2.1 Трудові ресурси ДП НДТ “Родниківка”

Показник	2006р.	2007р.	2008р.
	Кількість осіб,чол.	Питома вага,%	Кількість осіб,чол.	Питома вага,%	Кількість осіб,чол.	Питома вага,%
Всього	98	-	91	-	70	-
Рослинництво	63	64	60	66	46	66
Тваринництво	35	36	31	34	24	34

З таблиці 2.1 бачимо, що в господарстві більше працівників зайняті в рослинництві. Щодо кількості працюючих, то вона зменшується з кожним роком. Розглянемо забезпечення ДП НДТ “Родниківка” основними і оборотними фондами на прикладі таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Забезпечення оборотними і необоротними фондами ДП НДТ “Родниківка”

Фонди	Первісна вартість тис.грн.	Первісна вартість тис.грн.	Первісна вартість тис.грн.
Необоротні	2006р.	2007р.	2008р.
Основні засоби	972	972	973
Інші фінансові інвестиції		920	871
Разом	972	1840	1742
Оборотні
Запаси:
Виробничі запаси	588	555	557
Тварини на вирощування і відгодівлі	54	74	171
Незавершене виробництво	513	580	619
Готова продукція	191	203	136
Дебіторська заборгованість	224	264	89
Грошові кошти та їх еквіваленти(в національній валюті)	1.0	17	8
Разом по розділу	1571	1693	1580
Всього	2543	3533	3322

З таблиці 2.2 бачимо, що грошові кошти ДП НДТ “Родниківка” збільшились за рахунок збільшення первісної вартості тварин на вирощування і відгодівлі основних засобів, а як наслідок, збільшення готової продукції.

Отже, можна зробити висновок, що підприємство працює продуктивно. Для того, щоб оцінити ефективність роботи ДП НДТ “Родниківка” потрібно розглянути його фінансові результати за останні роки. Це можна зробити на прикладі таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Фінансові результати ДП НДТ “Родниківка”

Стаття	За 2006р.тис.грн.	За 2007р.тис.грн	За 2008р.тис.грн
Доход(виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг)	1986.3	1792.5	3731.0
ПДВ	313.5	218.6	614.0
Чистий доход(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1672.8	1573.9	3117.0
Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг)	1435.2	959.2	1788.0
Валовий прибуток	237.6	614.7	1329.0
Збиток	-	-	-
Інші операційні доходи	424.6	671.2	383.0
Адміністративні витрати	179.8	164.4	240.0
Витрати на збут	13.6	13.6	24.0
Інші операційні витрати	112.3	240.4	347.0
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	356.3	869.5	101.0
Збиток	-	-	-
Фінансові витрати	29.9	50.1	158.0
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування Прибуток Збиток	336.3	819.4 -	31.0 -
Чистий прибуток	17.1	14.5	21.0
збиток	-	-	-

З таблиці 2.3. бачимо, що чистий прибуток господарства у 2006 році 17100 гривень. У 2007 році чистий прибуток становить 14500 гривень. У 2008 році підприємство отримало чистий прибуток у сумі 21000 гривень. За рахунок збільшення доходу від реалізації продукції, товарів ( робіт, послуг) збільшився валовий прибуток ДП НДТ “Родниківка” .

Проаналізуємо наявність заборгованості в ДП НДТ “Родниківка” .

Таблиця 2.4 Наявність дебіторської і кредиторської заборгованості.

Заборгованість	За 2006р. тис. грн.	За 2007р. тис. грн.	За 2008р. тис. грн.
Дебіторська(за товари, роботи, послуги)	264.1	88.5	121.0
Інша поточна дебіторська заборгованість	13.9	7.5	-
Кредиторська заборгованість за товари , роботи, послуги	631.7	634.8	421.0

З таблиці 2.4 бачимо, що в ДП НДТ “Родниківка” є дебіторська і кредиторська заборгованість. На 2008 рік дебіторська заборгованість з бюджетом не змінилася. Кредиторська заборгованість порівняно з попереднім роком зменшилась.

У доброму фінансовому стані зацікавлене саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин з постачальниками., покупцями, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра економічної привабливості між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити свій економічний інтерес. Відтак, необхідно систематично і в динаміці аналізувати фінансовий стан підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Головний показник прибутковості визначається діленням прибутку після сплати податків на різницю між усією кількістю активів та нематеріальними активами. Отриманий результат множимо на 100. Зрозуміло, що чим вищий показник прибутковості, тим краще для господарства. На прикладі таблиці 2.5 бачимо, що показник прибутковості збільшується з кожним роком.

3. Організація справляння ПДВ

3.1 Формування доданої вартості

З розвитком виробництва товарів тривалого використання розширювалася й сфера підакцизних товарів: до неї почали входити телевізори, мотоцикли, автомобілі, велосипеди, холодильники і т.д. Розширення асортименту споживчої продукції обмежувало розвиток акцизів в специфічній формі. Запровадження нових акцизів на кожний товар або групу товарів (робіт, послуг) збільшувало затрати на збір податків. Динамічні зрушення в споживанні потребували відповідних змін в податковому законодавстві. Так виник універсальний акциз, який автоматично враховував всі зміни в товарному асортименті і котрим став оподатковуватись валовий оборот торгівельного або промислового підприємства. В більшості країн світу універсальний акциз в наш час використовується у формі податку на додану вартість.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить до продажної ціни на товари (роботи, послуги) і сплачується кінцевим споживачем.

Якщо розуміти буквально, то ПДВ - це податок на додану вартість, створену на даному конкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.

Додана вартість створюється на даному конкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.

По суті, додана вартість наближається за своїм обсягом до заново створеної вартості (частини національного доходу), виробленої в даній господарській структурі (ланці). Визначення доданої вартості дає змогу обчислити всі ті податки, котрі дана господарська ланка заплатила при закупівлі товарів (робіт, послуг). Якщо виходити з того, що додана вартість - це створений прибуток чи вартість чистої продукції, то в цьому випадку додана вартість визначається шляхом додавання її складових елементів - заробітної плати, відсотків, ренти і прибутку.

Додана вартість виступає як природний об'єкт оподаткування, оскільки за інших рівних умов саме приріст вартості, а не її джерело доцільно використовувати для фінансування суспільних витрат. Це положення знайшло своє відображення в практиці застосування ПДВ. З існуючих трьох форм оподаткування доданої вартості - валової, прибуткової і споживчої - саме остання найбільшою мірою відповідає її поняттю. Ця обставина послужила підставою для її широкого використання на практиці. Що стосується методів розрахунку зобов'язань по ПДВ - прямого адитивного, непрямого адитивного, прямого методу віднімання і непрямого методу віднімання (методу накладних або кредитного), - то найбільш досконалим вважається кредитний метод. Він “прив'язує” податкову заборгованість до операції, тобто до тієї дії, яка поєднує як мінімум двох незалежних контрагентів, зацікавлених у наданні правдивої інформації іншою стороною, і тому є більш досконалим з правової, інформаційної і технічної точок зору. Крім того, даний метод зручний, коли в країні застосовуються декілька різних ставок податку (зокрема, нульова при експорті товарів і/або послуг, а також знижені соціального характеру або підвищені на предмети розкоші).

У статистичному підрахунку показник доданої вартості можна визначити як різницю між вартістю реалізованої продукції і затратами на її виробництво й реалізацію, між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівель від усіх інших господарюючих суб'єктів. У платника податку (юридичної особи) додана вартість вимірюється різницею між загальною сумою продажу закупівлі від усіх інших господарських одиниць, котрі самі виступають платниками ПДВ. Відповідно до загального правила для визначення місця поставки послуг, встановленого п.6.5 ст.6 Закону ( 168/97-ВР ), місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку. Враховуючи зазначені норми законодавства, визначальною умовою для визначення порядку оподаткування ПДВ операцій з надання послуг є місце їх надання (за виключенням тих операцій, за якими встановлено окремий порядок оподаткування). При оподаткуванні операцій з поставки земельних ділянок ПДВ необхідно враховувати норми пп. 5.1.17 ст. 5 - (Закон про ПДВ), згідно з яким звільняються від оподаткування операції з поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень пп. 5.1.19 п. 5.1 ст. 5 Закону про ПДВ). Таким чином, якщо здійснюється операція з поставки (продажу, передачі) земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом нерухомості, як окремого об'єкта, то така операція з відчуження звільняється від оподаткування ПДВ (за умови відображення в обліку такої ділянки як окремого об'єкта). У випадку, коли здійснюються операції з поставки (продажу, передачі) об'єкта нерухомості разом із землею, яка знаходиться під таким об'єктом та включається до його вартості (та підлягає амортизації), то такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. Операції з відчуження нерухомого об'єкта (основних фондів, інших матеріальних активів, незавершеного будівництва) оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Наочніше створення доданої вартості й нарахування ПДВ показано на рис. 3.1. і в табл. 3.1.



ДП НДТ “Родникі-вка”		Млин		Пекарня		Магазин		Покупець

пшениця 40 грн., крім того ПДВ - 8 грн.		борошно 60 грн., крім того ПДВ - 12 грн.		хліб 80 грн., крім того ПДВ - 16 грн.		обслуговування 100 грн., крім того ПДВ - 20 грн.

ДВ=72-12-40-8=12 грн.		ДВ=96-16-60-12=8 грн.		ДВ=120-20-80-16=4 грн.

Рис. 3.1. Створення доданої вартості як об'єкту оподаткування

Під час кожного акта купівлі-продажу податок нараховується за стандартною ставкою, а фактично виплачується в сумі, зменшеній на величину ПДВ, сплачену на попередній стадії (ці величини вказані в табл. 3.1., в графі 8). Кінцевий споживач оплачує товар за ціною, збільшеною на всю суму платежів ПДВ, авансованих на попередніх стадіях виробництва і руху товару. І чим більше ланок у цьому ланцюгу просування товару до покупця, тим вищим буде розмір податку в ціні товару, що реалізується кінцевому споживачеві. Виходить, проблема функціонування податку на додану вартість полягає не тільки в тому, що існують розбіжності між особою, яка сплачує податок до бюджету, і фактичним носієм податку, а й у подвійному оподаткуванні. Як уже наголошувалося, сума ПДВ збільшується, рухаючись від продавця до покупця, і лягає на плечі кінцевого споживача. Однак, така універсальна схема перекладання можлива лише тоді, коли не порушується дія закону попиту і пропозиції, що має в ринкових умовах об'єктивний характер, тоді як податкова політика - суб'єктивна. Якщо прибутки кінцевих споживачів знижуються і не відповідають рівню підвищення цін, не призводить до скорочення суспільного попиту. В такому разі покупці, котрі не є кінцевими споживачами, змушені взяти частину тягаря ПДВ на себе, а це не що інакше, як зменшення фактичних прибутків суб'єктів господарювання.

Таблиця 3.1

Створення доданої вартості й нарахування ПДВ.

Підприємство	Вартість товару (з ПДВ)	В т.ч. відноситься на собівартісь	Додана вартість	В-тість реаліз. продукції	ПДВ 20%	Рахунок покупцю	Раніше сплачений податок	Сплачується в бюдж. (гр.6 -гр.8)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
ДП НДТ “Родниківка”	-	-	40*	40	8	48	-	8
Млин	48	40	12	60	12	72	8	4
Пекарня	72	60	8	80	16	96	12	4
Магазин	96	80	4	100	20	120	16	4
Покупець	120	-	-	-	-	-	-	20**

* Без врахування затрат фермера.

** Сума податку сплачується покупцем в ціні товару.

Як бачимо, в платника податку (юридичної особи) додана вартість вимірюється різницею між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівель від усіх інших господарських одиниць, котрі являються платниками ПДВ.

Об'єкт оподаткування - додана вартість - створюється всіма незалежними учасниками виробничо-комерційного процесу. Якщо уявити собі компанію як єдине ціле із закінченим виробничо-торгівельним циклом (від власної сировини і виготовлення виробничого обладнання до реалізації готової продукції), то повна вартість продукції, що реалізується, стала б результатом власної діяльності такої компанії, а базою податку на додану вартість вважалася б величина чистої суми продажу. В нашому прикладі через процес послідовних стадій виробництва й реалізації продукції загальна додана вартість дорівнює вартості остаточного продажу кінцевому споживачеві без податку на додану вартість.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

1.поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території

2.України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави

3.позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

4.ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

3.2 Порядок утримання та сплати ПДВ

Податок на додану вартість домінує з - поміж непрямих податків , що надходять до бюджету. Інакше кажучи, це податок, який виконує виражену фіскальну функцію. ПДВ справляє значний вплив на фінансово- господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан.

Слід звернути увагу на те, що варіант обчислення ПДВ, який застосовується в Україні, допускає оподаткування перенесеної вартості, а також подвійне оподаткування. Це зумовлено тим, що ставки ПДВ установлюються на оподаткований оборот, який включає вартість матеріальних витрат(перенесену вартість), а також попередньо включені у вартість товарів(робіт, послуг) податки. Виходячи з чинних законодавчих актів, розглянемо порядок утримання і сплати ПДВ , механізм його впливу на господарську діяльність підприємств.

Згідно Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені цим Законом оподатковуються за ставкою 20% , за винятком операцій, звільнених від оподаткування, до яких застосовується нульова ставка. Податок додається до ціни товарів (робіт, послуг).Об'єктом оподаткування є операції , пов'язані з продажем товарів(робіт, послуг) усередині держави їхнім експортом чи імпортом.

Згідно Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені цим Законом оподатковуються за ставкою 20% , за винятком операцій, звільнених від оподаткування, до яких застосовується нульова ставка. Податок додається до ціни товарів (робіт, послуг)

В сфері непрямого оподаткування вже восьмий рік для підприємств галузі сільського господарства функціонують спеціальні режими справляння ПДВ, які направлені на розвиток виробництва.

Режим акумуляції передбачає його залишення у розпорядженні сільськогосподарських підприємств сум ПДВ , належних до сплати в бюджет за реалізовану власну сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки(відповідно до п.п.11.21. та 11.29.статті 21 Закону України «Про ПДВ»).Дана форма підтримки є неоднозначною, має позитивні і негативні сторони як для виробників, так і для держави. Позитивними моментами даного режиму є забезпечення суттєвого ресурсу підтримки сільськогосподарського виробництва, який практично неможливо забезпечити напряму в бюджеті. Даний механізм підтримки було розроблено без врахування недостатності коштів у держбюджеті на безпосереднє бюджетне фінансування розвитку сільськогосподарського виробництва. Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарських підприємств в режимі акумуляції і направляються на підтримку виробництва сільськогосподарської продукції. Таким чином, функціонування даного режиму дало змогу суттєво покращити забезпеченість сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами. Ще одним моментом є більша ефективність, ніж прямого субсидіювання відповідно до обсягів продажів, втому числі і за рахунок коштів, що надійдуть від сплати сільськогосподарськими товаровиробниками ПДВ, оскільки це виключає зустрічні грошові потоки, а відповідно прискорює надходження коштів до виробників, і головне - при переході на пряме бюджетне фінансування втратиться адресність коштів. Адже за умов акумуляції сум ПДВ підтримка здійснюється на рівні господарства, залежить від результатів його господарської діяльності, та виключає втручання адміністративного фактора, який завжди має місце при розподілі бюджетних коштів. Акумуляція коштів ПДВ, яка діє на сьогодні, не протирічить нормам вступу до СОТ у зв'язку з тим, що розмір ставки ПДВ, як для сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва, так і для аналогічної продукції, яка імпортується в Україну, дорівнює 20 відсоткам. Дискримінація імпортера в акумуляції ПДВ не вбачається. Метою запровадження спеціального режиму оподаткування ПДВ є забезпечення належного рівня державної підтримки сільгосптоваровиробників в умовах вступу України до СОТ та максимальне збереження їх непрямої підтримки за рахунок тих спеціальних режимів оподаткування ПДВ, які не суперечать вимогам СОТ. Таким варіантом непрямої державної підтримки є впровадження режиму акумуляції сільгосптоваровиробниками коштів ПДВ на всі операції з реалізації сільськогосподарської продукції, включаючи продаж молока та м'яса на переробні підприємства.

Акумуляція коштів ПДВ не суперечить нормам вступу до СОТ у зв'язку з тим, що розмір ставки цього податку як для сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва, так і для аналогічної продукції, яка імпортується в Україну, однаковий, а тому дискримінації імпортера в акумуляції немає.

Суттєвими недоліками даного режиму є позбавлення виробників можливості отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, внаслідок чого, вони ставляться в нерівні умови господарювання. У виграші опиняються економічно сильні господарства і ті, які придбають менше, ніж реалізують.

Ще одним спеціальним режимом справляння ПДВ є механізм виплати дотації. Відповідно до п.п.11.21. статті 21 Закону України «Про ПДВ», суми ПДВ, що повинні сплачуватись переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовану ними продукцію, виготовлену із закупленої у сільськогосподарських товаровиробників сировини , спрямовуються виключно для виплати дотацій таким виробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. При здійсненні операцій з продажу переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою підприємства галузі нараховують ПДВ за нульовою ставкою. При цьому вони отримують дотації від переробних підприємств в результаті нарахування ПДВ на вартість молочної продукції і м'ясопродуктів, вироблених з таких поставок. Крім того вони претендують на отримання бюджетного відшкодування по сумам ПДВ, використаних у виробництві молока і м'яса. Цьому режиму притаманні суттєві недоліки:

по - перше, бюджет за такого порядку несе додаткове навантаження і при цьому для споживача ціна на м'ясні і молочні вироби не знижується, оскільки на етапі переробки застосовується стандартна ставка ПДВ;

по - друге, розмір дотації залежить від господарської діяльності переробного підприємства і може диференціюватись по окремим категоріям переробних підприємств і постачальників;

по - третє, зловживання з дотаціями; по-четверте, частина так званих дотацій іде на погашення так званого «вхідного ПДВ», сплаченого постачальниками у ціні виробничих факторів., що використовуються при виробництві даної продукції. Перевагами даного методу є покращення фінансового забезпечення підприємств. Оскільки даний режим вигідний , в першу чергу переробним підприємствам, які отримують сировину, і не сплачують при цьому ПДВ, а суми ПДВ, які вони мали б сплатити постачальникам у ціні придбання сировини сплачуються вже як частина дотації(яка іноді не перевищує 20% від вартості продукції, тому не може розглядатися, як повноцінна дотація.)Таким чином переробні підприємства отримують певні переваги. Неоднозначною формою підтримки є застосування нульової ставки ПДВ. Вона є вигідною виключно для переробних підприємств, тоді як для виробників і, особливо споживачів, не має значення.

Рис.3.2.1.Спеціальні режими застосування ПДВ

Розглянемо розрахунки на прикладі ДП НДТ “Родниківка”

Суми ПДВ за ставкою 20%, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються у такому порядку:

Враховуючи господарську діяльність платника, визначаємо базу оподаткування (БО):

БО = СВ + П + ВМ + АЗ, де

СВ - собівартість; П - прибуток; ВМ - ввізне мито; АЗ - акцизний збір.

БО=3655+5152=8807

Обчислюємо суму ПДВ (податкові зобов'язання - ПЗ) за товарами, які підлягають продажу:

ПЗ ПДВ = (БО 20%) : 100

ПЗ ПДВ=(8807*20%):100=1761,4

Формуємо вільну або регульовану ціну:

В(Р)Ц = БО + ПДВ

В(Р)Ц=8807+1761,4=10568,4

Визначаємо суму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду:

ПК = ПДВ_тмц + ПДВ_оф + ПДВ_нма, де

ПДВ_тмц - сума податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, у тому числі імпортних;

ПДВ_оф - сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням основних фондів; ПДВ_нма - сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням нематеріальних активів.

5.Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету):

ПДВ = ПЗ - ПК

При обчисленні суми ПДВ для сплати до бюджету важливо правильно врахувати умови визначення сум податкових зобов'язань і податкового кредиту та віднести суми податку на валові витрати або на прибутки (збитки) (див. рис. 3.2.1). При від'ємному значенні суми податку на додану вартість вона підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів від покупця(замовника) на банківський рахунок платника податків як оплата товарів(робіт, послуг), що підлягають поставці, у разі поставки товарів(робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт(послуг) - дата оформлення документа , що засвідчує факт виконання робіт(послуг).

З метою врахування принципу соціальної справедливості в механізмі обчислення податку передбачено звільнення від оподаткування низки операцій. Ці операції складають 5 груп: 1 - операції соціального змісту; 2 - операції закладів освіти; 3 - послуги державних органів культури та охорони здоров'я; 4 - окремі операції виробничого змісту; 5 - інші операції.

До складу операцій належать:

До першої групи продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування спеціалізованими закладами, товарів, призначених для інвалідів, утримання дітей у школах-інтернатах та осіб у будинках для людей похилого віку (за рішенням Кабінету Міністрів України); послуги доставки пенсій, поховання; виконання робіт із будівництва житла для військовослужбовців, ветеранів війни та членів сімей військовослужбовців, які загинули при виконанні службових обов'язків.

Другої - послуги закладів освіти, охорони здоров'я, культури; продаж лікарських засобів, путівок на оздоровлення дітей; послуги з утримання дітей у дошкільних закладах, послуги культового призначення (за рішенням Кабінету Міністрів України).

Третьої - послуги, які надаються державними органами та організаціями (службами зайнятості, органами реєстрації актів громадянського стану, архівними установами України - згідно з законодавством).

Четвертої - продаж товарів (крім підакцизних) підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів; виконання робіт з будівництва житла для військовослужбовців за рахунок коштів інвесторів; надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва; до 1 січня 2002 р. операції з видачі сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємств-виробників такої продукції; інші послуги.

П'ятої - передача конфіскованого майна, знахідок у розпорядження державних органів; передача земельних ділянок, коли вона дозволена згідно з положенням Земельного кодексу України; продаж товарів (робіт, послуг) для потреб дипломатичних представництв міжнародних організацій в Україні; деякі інші операції.

3.3 Звітність по ПДВ

Особливістю заповнення Декларації з податку на додану вартість, що вона заповнюється тільки за звітний період без наростаючого підсумку з початку року. За періодичністю подання її поділяють на щомісячну або щоквартальну, за формою - повну або скорочену (додаток Б, В). При заповненні декларації з ПДВ слід користуватися Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, Порядком заповнення та подання декларації з ПДВ від 30.05.97 р. № 166 із змінами і доповненнями .

Особи, які не підпадають під визначення платників податку у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій меншими ніж 3 000000 гривень протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців, у тому числі особи, зареєстровані як платники податку за власним бажанням (добровільно за­реєстровані платники податку), а також особи, зареєстровані як платники податку на підставі того, що вони здійснюють торгівлю за готівку (кредитні дебетові картки або комерційні чеки), до податкового періоду, в якому ними досягається зазначений обсяг оподатковуваних операцій, подають декларацію за скороченою формою (податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену).Податкова декларація за скороченою формою подається до першого звітного періоду, в якому платником досягнуто обсяг оподатковуваних опе­рацій у розмірі 3 000000 гривень.

Декларацію з ПДВ, у якій встановлено місячний звітний період, платники подають протягом 20 календарних днів, а квартальні платники - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.

У декларації відображуються операції, які:

1.оподатковуються за ставкою 20 %;

2.оподатковуються за ставкою 0 % (п. 6.2 ст. 6, ст. 11 Закону № 168);

3.не є об'єктом оподаткування (п. 3.2 ст. З Закону № 168);

4.звільняються від оподаткування (ст. 5, ст. 11 Закону № 168).

5.Порядок заповнення податкової декларації

У рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону „Про ПДВ" та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону). При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміну "поставка товарів (послуг)" відповідно до вимог пункту 1.4 статті 1 Закону.

До рядка 1 декларації включаються оподатковувані за ставкою 20 відсотків обсяги поставки, здійснені на митній території України, включаючи також і обсяги поставки транспортних послуг, визначених частиною першою підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону, у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника та інші, визначені Законом, оподатковувані за вказаною ставкою обсяги поставки. У рядку 2 "Операції, що оподатковуються за ставкою 0 %" вказуються обсяги поставки, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні, окремо інші операції.

Рядок 3 "Операції, що не є об'єктом оподаткування" заповнюється платником у тому випадку, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі поставки та зареєстрований (або має бути зареєстрований) як платник податку на додану вартість відповідно до вимог Закону. До декларації платником додається довідка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник -фізична особа), із зазначенням виду операції та пункту Закону, відповідно до якого така операція не є об'єктом оподаткування.

Рядок 4 "Операції, які звільнені від оподаткування". Вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи нших нормативно-правових актів. До декларації платником додається довідка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа), із зазначенням виду операції та пункту Закону чи іншого нормативно-правового акта, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування.

Рядок 5 "Загальний обсяг поставки". Вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій; значення рядка дорівнює сумі рядків 1, 2, 3 та 4; заповнюється тільки колонка А.

Рядок 6. Вказується обсяг імпорту товарів протягом звітного (податкового) періоду, при імпорті яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до пункту 11.5 статті 11 Закону, та вказується термін погашення векселя. Якщо платником у звітному періоді видано більше одного такого векселя, то до декларації цим платником додається довідка (перелік) довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа), у якій зазначаються суми податку та терміни погашення кожного векселя.

Рядок 7. Указуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України.

Коригування зобов'язань з ПДВ

Коригування податкових зобов'язань на основі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації.

У рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов'язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

У рядку 8.2 відображаються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.

У рядку 8.3 відображається збільшення або зменшення податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

У рядку 8.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкових зобов'язань.

Проаналізуємо існуючий порядок оподаткування ПДВ сільськогосподарськими виробниками. Для більшої зручності умовно поділимо операції з продажу товарів(робіт, послуг), які здійснюють сільськогосподарські підприємства на чотири групи.