Поліпшення фінансового становища підприємства ЗАТ Чернігівський пивкомбінат "Десна" з урахуванням фінансових ризиків

По-друге, часто однією стороною фінансових правовідносин виступає держава в особі органів державної влади, державного управління, фінансово-кредитних органів, які наділяються владними повноваженнями по відношенню до другого учасника відносин. У таких правовідносинах не буває рівності сторін. Уповноважена державою сторона фінансових правовідносин наділена правом привести в дію юридичні засоби, що забезпечують. фінансові приписи держави.

По-третє, особливістю фінансових правовідносин є також і те, що їх виникнення, зміна і припинення не відбуваються за волевиявленням сторін, а пов'язані з фінансово-правовим актом.

На підставі законодавчих актів, регулюючих діяльність підприємств у сфері фінансових правовідносин, можна класифікувати юридичні особи як суб'єкти фінансово-правових відносин.

1). Юридичні особи всіх форм власності, які згідно з Законом України “Про підприємницьку діяльність” є суб'єктами підприємницької діяльності і мають постійне місцезнаходження на території України.

2). Юридичні особи з місцезнаходженням за межами України, що створені і діють згідно з законодавством іншої держави, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва, розташовані на території України.

3). Юридичні особи з місцезнаходженням за межами України, що створені і діють відповідно до законодавства іншої держави, які здійснюють репатріацію прибутку, одержаного з джерел на території України.

4). Бюджетні організації, які отримують кошти із бюджетів та мають право здійснювати госпрозрахункову діяльність.

Всі ці організації можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності у вигляді вищезгаданих видів підприємств.

Матеріальним змістом фінансових правовідносин є поведінка суб'єктів, а юридичним --суб'єктивні юридичні права і обов'язки, що встановлені фінансово-правовими нормами.

Закон України “Про систему оподаткування” (1997 р.) об'єднує підприємства та громадян єдиним поняттям “платники податків”, на яких згідно із законом покладено обов'язок сплачувати податки та суми інших обов'язкових платежів.

Обов'язок підприємства щодо оплати податків або інших обов'язкових платежів припиняється з оплатою податку (платежу) або його скасуванням. У випадку ліквідації підприємства заборгованість з податку сплачується в порядку, встановленому законодавством України, тобто першочергово задовольняються борги перед бюджетами (Господарський кодекс). Підприємство як суб'єкт фінансових правовідносин, на підставі Закону України “Про систему оподаткування”, має певне коло юридичних прав та обов'язків.

Так, підприємства зобов'язані:

1) вести бухгалтерський і податковий облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність та забезпечувати її збереження в термін, встановлений чинним законодавством;

2) подавати в державні податкові органи декларації та іншу документацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків і інших обов'язкових платежів;

3) сплачувати належні суми податків та інших обов'язкових платежів у встановлений законодавством термін;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання прибутку, а також для перевірок із питань обчислення та сплати податків.

Фінансові правовідносини в механізмі правового впливу виконують важливі функції, окрім того, що вказують на коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія фінансово-правової норми, та закріплюють конкретну поведінку юридичних осіб щодо мобілізації, розподілу і використання коштів фондів, якої вони повинні додержуватися; це є також і умовою для можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і правових обов'язків. У зв'язку з цим, наприклад, у багатьох законах України міститься низка положень про відповідальність порушників податкового законодавства.

Дослідимо об'єкти цивільно - правових та фінансово - правових відносин у сфері фінансової діяльності

Під об'єктами цивільних прав слід розуміти все те, стосовно чого укладаються цивільні правовідносини, тобто ті матеріальні і нематеріальні блага, заради яких між суб'єктами цивільно-правових відносин і виникають правові зв'язки.

Найпоширенішими об'єктами цивільних правовідносин є речі, тобто предмети зовнішнього матеріального світу у їх природному стані (вода, земля, природні ресурси і т.п.), або предмети, які створені людською діяльністю (споруди, устаткування, транспортні засоби, сировина, матеріали тощо). Вони поділяються на засоби виробництва та предмети вжитку. Засіб виробництва -- це сукупність предметів та засобів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ. До предметів споживання відносяться речі, які призначені задовольняти індивідуальні потреби людини.

Такий поділ оснований на економічному критерії і виходить з економічного призначення речей та різного їх цільового призначення. У цьому зв'язку для них встановлений відповідний правовий режим. Так, основні засоби виробництва мають свою класифікацію (виробничі і невиробничі), за однорідністю поділяються на види (споруди, будинки, передаточне устаткування, транспортні засоби тощо) та підлягають спеціальному статистичному і бухгалтерському обліку, а також спеціальному юридичному оформленню. Предмети вжитку також можуть мати спеціальний правовий режим, але з урахуванням цільових якостей конкретної речі.

Під майном у цивільному праві розуміють гроші, цінні папери, конкретні речі або сукупність речей. Разом із цим у ряді випадків термін “майно” вживається в ширшому розумінні, як сукупність речей і майнових прав або сукупність речей, прав та обов'язків. Так, у відповідності до Господарського кодексу, у разі реорганізації підприємства до правонаступника переходять всі майнові права та обов'язки, тобто як активи, так і пасиви.

Майно підприємства становлять основні засоби та оборотні засоби, а також інші активи, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно приватних та колективних підприємств належить їм на правах власності, а майно державних підприємств -- на правах повного господарського відання.

Майно підприємства може складатися із речей, засобів виробництва, виробленої продукції, будинків, споруд, устаткування, транспортних засобів, інвентарю, грошових коштів, цінних паперів, сировини та інших матеріальних цінностей, а також нематеріальних активів.

Джерелами формування майна підприємства у відповідності до Господарського кодексу є грошові та матеріальні внески засновників (у тому числі об'єкти інтелектуальної власності); доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від роздержавлення і приватизації власності; придбання майна іншого підприємства, організації; безоплатні або благодійні внески, пожертвування підприємств і громадян; інші джерела.

Об'єкти фінансових правовідносин -- це фінансові ресурси, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, а також грошові зобов'язання, що виникають у суб'єктів фінансових відносин у процесі фінансової діяльності. Ці об'єкти правовідносин є різновидом об'єктів майнових відносин. Найсуттєвішими для підприємств -- фінансові правовідносини, що виникають у них:

-- як платників податків до державного і місцевих бюджетів та при формуванні загальнодержавних цільових грошових фондів;

-- під час формування і використання власних та позикових фінансових ресурсів для забезпечення підприємницької діяльності;

-- під час виконання зобов'язань у взаємовідносинах із контрагентами.

Суть перших двох напрямків виникнення правовідносин, у які вступають всі суб'єкти підприємницької діяльності, досить докладно розкривається у наступних розділах цього підручника. Що ж до виконання зобов'язань у взаємовідносинах із контрагентами (постачальниками, покупцями, замовниками тощо), то вони регулюються нормами зобов'язального права як найважливішої складової частини цивільного законодавства. Фінансові взаємовідносини підприємства з контрагентами, що виникають па базі норм цього права, потребують від фінансистів і юристів підприємств знання суті і змісту перш за все таких юридичних термінів і виразів.

Зобов'язання -- офіційна обіцянка, як правило, у письмовій формі, котра потребує беззастережного виконання. Згідно зі ст. 151 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як наприклад: передати майно, виконані роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

Договір -- письмова угода про взаємні зобов'язання осіб, які його уклали і підписали. Зобов'язання, що виходять з договору, повинні виконуватися належним чином у встановлені терміни. Одностороння відмова від виконання зобов'язань за договором або одностороння зміна умов договору неприпустимі, вони тягнуть за собою матеріальну відповідальність винуватої сторони (ст.ст. 161, 162 ЦК України).

Неустойка (штраф, пеня) -- це визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у разі невиконання або виконання не належним чином зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Зобов'язання боржника відшкодувати збитки -- це зобов'язання, яке виникає у боржника в разі невиконання ним умов договору, а саме -- відшкодування кредитору заподіяних збитків. Під ними закон розуміє (ст. 203 ЦК України) видатки, понесені кредиторами, втрата або ушкодження його майна, а також так званий “втрачений зиск”, тобто доход, що одержав би кредитор, якби зобов'язання боржника було б виконано. Боржник відшкодовує збитки кредитору в частині, що не покривається неустойкою (штрафом, пенею).

Прострочення платежу за грошовим зобов'язанням -- це прострочені платежі у розрахунках з державним і місцевими бюджетами, постачальниками, банками, іншими партнерами. Прострочення цих платежів тягне за собою обов'язок боржника сплатити за весь термін прострочення пеню (штраф) в законодавче встановленому розмірі, якщо договором не передбачений інший розмір цих штрафних платежів.

Банкрутство -- неплатоспроможність боржника, його нездатність розрахуватися з кредиторами (бюджетом, банками, постачальниками, робітниками та службовцями) за своїми зобов'язаннями. Банкрутство визначається судами або арбітражними судами. Позивачами у справах про визнання юридичної особи банкрутом можуть, згідно з чинним законодавством, виступати будь-які кредитори, а також саме неплатоспроможне підприємство.

Вищевказані елементи взаємовідносин підприємств із контрагентами породжують певні фінансово-правові дії, які формують одну з важливих сторін фінансової діяльності підприємств, впливають на стан їхніх фінансових ресурсів.

Дослідимо законодавчу базу. При вивченні правових норм, які регулюють фінансову діяльність підприємств, треба виходити з того, що ця діяльність відбувається в умовах певного правового простору, створеного в державі, найконцентрованіший вираз якого відбитий у Конституції України. Вона -- важливе джерело фінансового права. У Конституції України є статті, які регулюють бюджетні права органів державної влади і управління та їх права, пов'язані з забезпеченням фінансової політики держави. Конституційні засади фінансової політики держави у сфері оподаткування знаходять конкретний вираз у спеціальних актах податкового права, серед яких найбільш суттєве значення для підприємств мають закони України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про плату за землю”, “Про податок з власників транспортних засобів”, декрети Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”, “Про місцеві податки та збори”, “Про стягування не внесених в установлений термін податків та податкових платежів” Бюджетний кодекс України та ін.

Оскільки фінансова діяльність підприємств у значній мірі віддзеркалює стан їх майнових відносин з партнерами, природно, що вона базується також на правових нормах, які регулюють майнові відносини взагалі. Маються на увазі перш за все норми цивільного права, зафіксовані у Цивільному кодексі України, які прямо стосуються використання фінансових ресурсів підприємств, про що йшлося в підрозділі 2.2. Крім Цивільного кодексу України, джерелом законодавчого забезпечення фінансової діяльності підприємств є низка законів України і інших законодавчих актів, які регулюють цивільно-правові відносини. Серед них слід вказати на закони України “Про власність”, “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про приватизацію майна державних підприємств”, “Про приватизацію невеликих підприємств (“малу приватизацію”)”, “Про заставу”, “Про оренду державного майна”, “Про оплату праці”.

Під впливом різноманітних причин у перехідний період створення ринкової економіки в Україні законодавча база фінансової діяльності підприємств не визначається стабільністю. Так, за період 1991 р. неодноразово змінювалася система оподаткування прибутків підприємств, податок на доход та податок на прибуток змінювали один одного тричі'. Деякі законодавчі акти зазнали багато змін та доповнень. З'явившись у новій редакції, закони України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про державну податкову службу”, “Про податок на додану вартість” також не цілком досконалі, про що свідчать нові доповнення та зміни, не врегульовані питання, існуючі протиріччя між законодавчими актами. Особливо слід відзначити, що на недосконалість змісту фінансово-правових актів впливає нерозвиненість фінансового права, досягнення якого повинні враховуватись у законодавчих актах.

На жаль, доводиться констатувати, що сфера фінансових відносин у суспільстві, а тим більше на перехідній стадії його розвитку, є зоною підвищеної криміногенності. Протиправні дії посадових осіб, які являють собою адміністративні правопорушення (КпАП) і злочини у цій сфері, знаходять відповідні відображення у Кодексі України про адміністративні правопорушення і у Кримінальному кодексі (КК) України. У першому передбачена адміністративна відповідальність, наприклад, за незаконні операції з валютою і платіжними документами (ст. 162), приховування від обліку валютних і інших доходів, непродуктивних витрат, збитків, ведення бухгалтерського обліку з порушеннями встановленого порядку, внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності (ст. 1642)і за деякі інші порушення законодавства з фінансових питань.

У КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків (ст. 148 ), за шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485), за порушення порядку випуску цінних паперів (ст. 1488), зговір про фіксування цін (ст. 1557), приховування банкрутства (ст. 1562), фіктивне банкрутство (ст. 1563) тощо.

Боротьба з адміністративними правопорушеннями і кримінальними злочинами у сфері фінансової діяльності підприємств - важлива функція органів внутрішніх справ. В цій роботі вони тісно взаємодіють із державними фінансовими, податковими, митними органами, з фінансовими службами підприємств, міністерств і відомств.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ „ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПИВКОМБІНАТ „ДЕСНА”

3.1 Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування ЗАТ „Чернігівський пивкомбінат „Десна”

3.1.1 Аналіз внутрішнього середовища

ЗАТ “Чернігівський пивкомбінат “Десна“ зареєстровано 1994 р. виконавчим комітетом Чернігівської міської Ради народних депутатів перереєстровано розпорядження Чернігівського міського голови 09.06.2004 р. за №211-р.

Підприємство є юридичною особою.

Форма власності - колективна.

Взято на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові 20.06.1994 р. під №7038.

Ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ: 05517564.

Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 21.10.2002 р. № 33860297, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 055175625267.

Місцезнаходження підприємства (платника податків) відповідно до установчих документів м. Чернігів, вул. Інструментальна 20.

Статутний фонд - 17228616 грн.

Таблиця 3.1 - Засновники підприємства

№ з/п	Код за ЄДРПОУ	Назва/П.І.Б.	Частина в статутному фонді
1		САН Інтербрю Холдінг Б.В. (Бельгія)	76%
2	30965655	ТОВ САН Інтербрю	18,5%
3		Фізичні особи	5,5%

ЗАТ “Чернігівський пивкомбінат „Десна” є засновником ТОВ “Агролюкс” код 31895123.

ЗАТ “Чернігівський пивзавод “Десна” протягом 1999-2000 років викуплені контрольні пакети акцій Миколаївського пивзаводу “Янтар” та ЗАТ “Рогань”.

Послуги з перевезення продукції надає ПП “Спецтранс”. На балансі підприємства 5 вантажних автомобілів. Також в різних періодах, щоб задовольнити попит з перевезення пива ПП “Спецтранс” використовував послуги 77 приватних підприємців, які мають вантажні автомобілі.

На даний момент на ЗАТ “Чернігівський пивзавод “Десна” розливають наступні марки пива:

Чернігівське „Світле”;

Чернігівське „Преміум”;

Чернігівське „Біла ніч”;

Чернігівське „Міцне”;

Чернігівське „Темне”;

Чернігівське „Біле”;

Taller;

Taller - Ice;

Becks;

Staropramen;

Stella Artois.

Підприємство має лінії по розливу пива на пивзаводах „Янтар” (Миколаїв) та „Рогань” (Харків)

Проведемо аналіз кількісного і якісного складу робочих кадрів на підприємстві і дамо оцінку їхньої відповідності потребам підприємства.

Усі працівники підприємства підрозділяються на промислово-виробничий персонал (ПВП) і персонал адміністрації. До складу ПВП входять наступні основні групи: робітники, керівники, фахівці і службовці. Розподіл працівників промислово-виробничого персоналу на категорії залежить від їхньої ролі і місця у виробничому процесі.

Виділення диференційованих груп усередині промислових кадрів зв'язано з необхідністю визначення потреб чисельності працівників, встановлення форм оплати праці і матеріального стимулювання, організації підготовки і перепідготовки кадрів, поліпшення їхнього використання. Вивчення структурних зрушень у складі промислового персоналу дозволяє виявити основні тенденції в якісній зміні кадрів (табл. 3.2.).

Таблиця 3.2 - Структура кадрів підприємства

Категорія зайнятих	2002р.	2003р.	2004р.
Всього	867	813	802
ПВП	847	805	793
з них: робітники	578	567	557
Керівники	46	38	36
Спеціалісти	115	116	114
Службовці	108	84	86

З дані таблиці 3.2. видно, що чисельність промислово-виробничого персоналу в 2004 році в порівнянні з 2002 роком зменшилася на 7,5%. У тому числі чисельність робітників зменшилася на 3,6 %. Також у 2004 році зменшилася чисельність керівників, фахівців і службовців у порівнянні з 2002 роком відповідно на 21,7%; на 0,9% і на 20,4%. Це свідчить про проведення кадрової реформи на підприємстві з метою здійснення ефективного менеджменту. Більш наочна структура промислово-виробничого персоналу ЗАТ Чернігівський пивкомбінат “Десна” на кінець 2003 року представлена на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 Структура ПВП ЗАТ Чернігівський пивкомбінат “Десна”

3.1.2 Аналіз зовнішнього середовища

Реалізація пива на території України здійснюється через комісіонера - представництво ТОВ “Сан-Інтербрю Україна” м.Київ, який в свою чергу продає пиво ТОВ “Ашер” м.Чернігів, а останній вже безпосередньо працює з покупцями. Також ЗАТ “Чернігівський пивзавод “Десна” здійснює експорт пива до Білорусі (ТОВ “Салтрекс” та ТОВ “Інвабізнес” м.Мінськ) та Росії (“Стар Дистрибьюшин” м.Москва).

За послуги з реалізації пива комітент сплачує коміссіонеру комісійну винагороду в сумі 12 % від суми коштів які надходять на розрахунковий рахунок коміссіонера за реалізований товар комітента, та 1% поруки (Делькреде), від суми відвантаженого товару коміссіонером покупцю, оплата за який ще не надійшла.

Постачальником солоду для виробництва пива є ЧФ ТОВ “Малтюроп Юкрейн” (м.Чернігів), який також поставляє солод Миколаївському пивкомбінату “Янтарь” та ВАТ “Пивзавод “Рогань”. Виробництво солоду здійснюється на орендованих виробничих потужностях ЗАТ “Чернігівський пивзавод “Десна”. Постачальниками ячміню для ЧФ ТОВ “Малтюроп Юкрейн” (м.Чернігів) є ТОВ “Агролюкс” м.Чернігів, який придбаває ячмінь у с/г підприємств області та ТОВ “Малтюроп Юкрейн” (м.Київ).

Основними конкурентами підприємства є:

Львівська пивоварня;

Пивзавод „Сармат”

Пивзавод „Оболонь”

Частка останніх двох пивзаводів на ринку пива України складає 28%.

Споживачами продукції ЗАТ “Чернігівський пивзавод “Десна” є фізичні особи (переважно чоловічої статі). Офіційним дистибютером пивзаводу є ТОВ „Ашер”.

3.1.3 Техніко-економічні показники діяльності підприємства ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна»

Розглянемо техніко-економічні показники діяльності підприємства ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна» за 2003-2004 роки, які наведені в таблиці 3.3.

У 2004 році для виробництва продукції було задіяно 71666 тис. грн. основних фондів і 51332 тис. грн. оборотних коштів, які зросли в порівняння з попереднім роком на 38,5% і 32,6% відповідно. Протягом 2004 року обсяг реалізації продукції збільшився на 2553, тобто на 2,39%.

Внаслідок зменшення операційних витрат (собівартості реалізованих виробничих запасів, втрат від операційних курсових різниць, тощо) збільшився операційний прибуток на 72,6% у порівняння з попереднім роком і становив на кінець 2004 року - 6226 тис. грн. Це призвело разом із зменшенням інших витрат (собівартості реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, втрат від не операційних курсових різниць, тощо) до збільшення балансового і чистого прибутку на 98,4% та 103,6% відповідно.

Всі ці фактори позитивно вплинули на рентабельність виробництва яка зросла на 78,2% і стала дорівнювати 15,5% в порівнянні з 8,7% минулого року.

Продукція Чернігівського пивкомбіната «Десна» користується попитом на ринку України. Це підтверджується тим, що тільки 20% продукції реалізується в Чернігівському регіоні. У своєму регіоні завод не може продати велику кількість пива, тому що область переважно аграрна, щільність населення і купівельна спроможність досить низькі. Серед загальної маси фірм які займаються реалізацією продукції в регіоні можна виділити ТОВ “Ашер”.

Таблиця 3.3 - Основні техніко - економічні показники діяльності ЗАТ Чернігівський пив комбінат „Десна”

Показники	Попередній рік, 2003	Звітний рік, 2004	Абсолютне відхилення, (+, -)	Темп росту, %
1	2	3	4	5
1. Основні фонди, тис. грн.	51728	71666	19938	38,5%
2. Оборотні кошти, тис. грн.	38712	51332	12620	32,6%
3. Обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) тис. грн.	106668	109221	2553	2,39%
4.Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	51816	57837	6021	11,6%
5. Виручка від реалізації без ПДВ і акцизного збору, тис. грн.	81879	83815	1936	2,36%
6.Операційний прибуток, тис. грн.	3607	6226	2619	72,6%
7.Балансовий прибуток, тис. грн.	4513	8953	4440	98,4%
8. Чистий прибуток, тис. грн.	3028	6164	3136	103,6%
9.Рентабельність виробництва, (7/4) %	8,7	15,5	6,8	78,2%

3.2 Експрес - аналіз фінансового стану ЗАТ „Чернігівський пивкомбінат „Десна”

Сучасний стан економіки України характеризується платіжною кризові, що відображається на діяльності кожного підприємства: порушується своєчасність і повнота погашення зобов'язань щодо оплати праці, розрахунків з постачальниками, погіршуються взаємовідносини з партнерами, скорочуються обсяги капіталовкладень.

За таких умов, щоб уникнути фінансової кризи, виникає потреба оцінити фінансово-господарський стан та виділити можливі шляхи попередження негативних явищ оцінити перспективу розвитку підприємства. При цьому особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансово-господарського стану підприємства.

Базою оцінки виступає фінансова звітність підприємства. В Україні впроваджуються в облікову практику положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Це обумовлено тим, що Україна розширює зовнішньо - економічні зв'язки з іншими країнами, зростає кількість спільних підприємств з іноземним капіталом, виникає необхідність в співставленні показників звітності, фондові біржі вимагають від іноземних емітентів представлення фінансових звітів в відповідності до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО). Такі вимоги ставлять і Світові банки до позичальників. МСБО є цінним джерелом для спеціалістів по бухгалтерського обліку. Але в Україні діючими є національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, адаптовані до МСБО і фінансової звітності.

Основними формами фінансової звітності для оцінки фінансового стану підприємства виступають баланс та звіт про фінансові результати. Фінансовий стан - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства й характеризується розміщенням і використанням фінансових ресурсів та джерел їх формування. Розміщення коштів підприємства має дуже велике значення у фінансовій діяльності підприємства і підвищенні її ефективності.

Тому в процесі аналізу фінансово-господарської діяльності необхідно оцінити структуру активів і пасивів підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Дані аналітичних розрахунків узагальнимо у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Структура майна підприємства та джерел його утворення за 2002 - 2004 р.

Показники	2002	2004	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
1	3	4	5	6	7	8
	тис.	% до суми	тис.	% до суми	2002 / 2004	2002 / 2004
Актив	99523,00		126440,00		26917,00	27%
1. Необоротні активи	60637,00	60,93	74865,00	59,21	14228,00	23,46%
2. Оборотні активи	38712,00	38,90	51332,00	40,60	12620,00	32,60%
2.1 Запаси	20395,00	20,49	27581,00	21,81	7186,00	35,23%
2.2 Дебіторська заборгованість	16257,00	16,33	22008,00	17,41	5751,00	35,38%
2.3 Грошові кошти та поточні КФВ	601,00	0,60	1743,00	1,38	1142,00	190,02%
2.4 Інші оборотні активи	1459,00	1,47	316	0,25	-1143,00	-21,66%
3. Витрати майбутніх періодів	174,00	0,17	243,00	0,19	69,00	39,66%
Пасив	99523,00		126440,00		26917,00	27,05%
1. Власний капітал	65902,00	66,22	87739,00	69,39	21837,00	33,14%
2. Залучені кошти	33617,00	33,78	38678,00	30,59	5061,00	15,05%
2.1 Довгострокові зобов'язання	691,00	0,69	833,00	0,66	142,00	20,55%
2.2 Поточні зобов'язання	32926,00	33,08	37845,00	29,93	4919,00	14,94%
2.2.1 Короткострокові кредити банків	18215,00	18,30	19458,00	15,39	1243,00	6,82%
2.2.2 Кредиторська заборгованість	14209,00	14,28	18335,00	14,50	4126,00	29,04%
3. Забезпечення наступних витрат і платежів	0	0,00	0	0,00	0,00
4. Доходи майбутніх періодів	4,00	0,00	23,00	0,02	19,00	475,00%

З таблиці 3.4. видно, що протягом року вартість майна підприємства збільшилась на 26917 тис. грн., що у відсотковому вираженні становить 27%. При загальному збільшенні капіталу сума основних коштів зросла на 14228 тис. грн., а питома вага у загальному обсязі активів знизилась на 1,27% (59,21 - 60,93). Це говорить про нераціональне використання фонду основних коштів, а також про те, що були здійснені витрати на реконструкцію та модернізацію основних засобів при низьких показниках інвестиційних проектів.

Оборотні кошти підприємства за даними таблиці збільшилися на 12620 тис. грн. - з 38712 тис. грн. до 51332 тис. грн., їх питома вага у загальній вартості активів теж зросла з 38,9% до 40,6%, тобто на 1,7%. Обігові кошти були вкладені в збільшення запасів, темп приросту яких за 2003 рік склав 35,23%, на кінець року величина запасів у оборотних активах становила 27581 тис. грн. Приблизно такий же темп приросту за поточний рік мала і дебіторська заборгованість - 35,38%, в основному за рахунок збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги.

У підприємства за 2004 рік зросли, майже вдвічі, грошові кошти на рахунках в національній валюті, проте на рахунках у іноземній валюті ми бачимо їх зменшення на суму 120 тис. грн.

Аналіз структури майна ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна» показав, що вартість збільшилась в основному за рахунок зростання вартості основних та оборотних коштів. Збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості з 16,33% до 17,41% у складі оборотних коштів не варто розглядати як негативне явище, оскільки в її структурі немає простроченої дебіторської заборгованості.

Фінансова стійкість підприємства не може забезпечуватися за нераціонального використання фонду основних і оборотних коштів. Але підприємству не досить визначити правильні пропорції розподілу свого капіталу, важливо забезпечити, щоб основні і оборотні засоби вкладалися у відповідні активи з найбільшою віддачею.

Наступним етапом аналізу є вивчення структури джерел фінансування. Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємства. Він являється основою самостійності і незалежності підприємства. Але потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власного капіталу не завжди вигідне для нього, особливо у тих випадах, якщо виробництво носить сезонний характер. Крім того, якщо ціни на фінансові ресурси невеликі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж платити за кредитні ресурси, то залучаючи позикові кошти, воно може підвищити рентабельність власного капіталу.

Таким чином, від того наскільки оптимальне співвідношення між власним та позиковим капіталом, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства.

Сума всіх джерел коштів підприємства за 2004 рік збільшилась на 26917 тис. грн. з 99523 тис. грн. до 126440 тис. грн., у тому числі власний капітал збільшився на 21837 тис. грн. і становив на кінець року 87739 тис. грн., величина позикового капіталу склала 38701 тис. грн.

Розглянемо динаміку і структуру власних оборотних коштів та кредиторської заборгованості. Таблиця показує, що протягом 2004 року власний оборотний капітал збільшився на 7701 тис. грн. - з 5786 тис. грн до 13487 тис грн., але його питома вага у загальній вартості джерел фінансових ресурсів низька - 10,6% на кінець року.

Довгострокові зобов'язання збільшилися на 142 тис. грн. і склали лише 0,66% від загальній вартості джерел коштів, в той час як поточні зобов'язання мають найбільшу питому вагу в структурі залучених коштів - 29,63%. Поточні зобов'язання підприємства складаються з кредиторської заборгованості та короткострокових кредитів банків, їх частки в структурі поточної заборгованості приблизно однакові протягом року, при цьому відмічається тенденція до зменшення частки кредитів, в той час як кредиторська заборгованість зростає. Це відбулося за рахунок збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 4367 тис. грн.

Таким чином, можна сказати, що зростання джерел майна підприємства відбулося за рахунок значного зростання власного капіталу на 33%, в тому числі і власного оборотного капіталу. Зросли також і позикові кошти на 15,05%. Великою залишилась кредиторська заборгованість, що є негативним фактором фінансового стану підприємства..

За умов ринкової економіки підприємство, як суб'єкт господарювання, повинно забезпечити такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати фінансові зобов'язання перед своїми партнерами, державою.

Пивкомбінат має досить власних фінансових ресурсів для покриття своїх фінансових зобов'язань і його фінансово-майновий стан можна охарактеризувати як хороший. На практиці аналіз структури і динаміки майна підприємства та джерел його утворення поєднують з розрахунками показників платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності. Методи оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства базуються на досить великий кількості показників.

3.3 Деталізований аналіз фінансового стану ЗАТ „Чернігівський пивкомбінат „Десна”

3.3.1 Аналіз фінансової стійкості

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є вид джерел фінансування запасів і витрат. Для аналізу таких джерел статті активу і пасиву балансу групуються наступним чином:

F - основні засоби та інші позаобігові кошти;

Z - запаси і витрати;

Ra - грошові кошти, розрахунки та інші активи;

Иc - джерела власних коштів;

KT - довгострокові активи;

Kt - короткострокові кредити та позики;

Rp - кредиторська заборгованість та інші короткострокові пасиви.

Звідси випливає можливість побудови діаграми фінансового стану підприємства.

Для характеристики джерел фінансування запасів і витрат використовують наступні показники:

власні обігові кошти

;(3.1)

власні обігові кошти і довгострокові залучені джерела (функціонуючий капітал)

;(3.2)

загальна величина основних джерел формування запасів і витрат

.(3.3)

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелам їх формування:

надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів

;(3.4)

надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів і довгострокових залучених джерел

;(3.5)

надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел

.(3.6)

За допомогою цих показників визначається трьохкомпонентний тип фінансової стійкості підприємства

(3.7)

Підприємство може характеризуватися одним з чотирьох типів фінансової стійкості:

1) Абсолютна фінансова стійкість (S={1;1;1}). Для неї характерно, що всі запаси покриваються власними обіговими коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація досить рідка і не є ідеальною, тому що свідчить про невміння, небажання або відсутність можливостей у керівництва використовувати зовнішні джерела фінансування.

2) Нормальна фінансова стійкість (S={0;1;1}). Такий тип фінансової стійкості є найбільш бажаним для підприємства з точки зору фінансового менеджменту.

3) Нестійке фінансове положення (S={0;0;1}). Така ситуація свідчить про недостатність у підприємства “нормальних” джерел фінансування запасів, але ще існує можливість поновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення обіговості запасів.

4) Кризове фінансове становище (S={0;0;0}). Такий стан характеризується наявністю у підприємства кредитів і позик, що не погашені в строк, простроченої кредиторської і дебіторської заборгованості. Ця ситуація може свідчити про знаходження підприємства на межі банкрутства.

Згрупуємо статті активу і пасиву балансу ЗАТ “Чернігівський пивзавод “Десна” згідно джерел фінансування запасів і витрат (таблиця 3.5). Розрахунки за наведеними формулами зведемо в таблицю 3.6. Графічно типи фінансової стійкості зобразимо на рисунку 3.4.

Таблиця 3.5 - Згрупований баланс підприємства, млн. грн.

Актив	Сума	Пасив	Сума
	2002	2003	2004		2002	2003	2004
Основні засоби та інші позаобігові кошти (F)	60,5	59,4	66,2	Джерела власних коштів (Ис)	82	86,3	100,7
Запаси і витрати (Z)	17,5	45,6	55,4	Довгострокові активи (КТ)	0	0	0
				Короткострокові кредити та позички (Кt)	0	0	0
Грошові кошти, розрахунки та інші активи (Ra)	32,3	13,4	9,9	Кредиторська заборгованість та інші короткострокові пасиви (Rp)	28,3	32,1	30,8

Таблиця 3.6 - Визначення типу фінансової стійкості підприємства, млн. грн.

Показники	2002	2003	2004
Загальна величина запасів і витрат	17,5	45,6	55,4
Наявність власних обігових коштів	21,5	26,9	34,5
Розмір функціонуючого капіталу	21,5	26,9	34,5
Загальна величина основних джерел фінансування запасів і витрат ()	21,5	26,9	34,5
	4,0	-18,7	-20,9
	4,0	-18,7	-20,9
	4,0	-18,7	-20,9
Трьохкомпонентний показник фінансової стійкості	{1;1;1}	{0;0;0}	{0;0;0}

Рисунок 3.4 - Діаграми фінансового стану ЗАТ Чернігівський пивкомбінат „Десна”

Таким чином, протягом досліджуваного періоду фінансова стійкість підприємства за показниками покриття запасів та витрат суттєво погіршилася.

Якщо у 2002 р. фінансова стійкість характеризувалася як абсолютна, коли підприємство не залежало від зовнішніх джерел фінансування, то у 2002-2003 рр. ситуація різко змінилася і ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна» опинилося у нестійкому становищі. Зважаючи на відсутність у підприємства довго- та короткострокових банківських позик причинами погіршення фінансової стійкості стали:

зростання суми основних засобів та інших позаобігових активів, що призвело до зменшення власних обігових коштів;

збільшення суми запасів та витрат, що суттєво змінило співвідношення основних розділів активу та випереджувало можливості покриття за рахунок власних оборотних коштів.

Але слід відзначити, що ситуацію погіршувала і відсутність банківських кредитів, так як завдяки їм могли утворитися надлишки власних обігових коштів і довгострокових залучених джерел, загальної величини основних джерел.

Отже, ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна» опинилося у ситуація, коли фінансування найменш ліквідних обігових активі здійснюється за рахунок поточних небанківських зобов'язань, що є дуже ризикованим через підвищення ризику неплатоспроможності. Погіршує ситуацію постійна тенденція до зростання запасів та витрат, темпи якого перевищують приріст власних коштів, а, відповідно, і власних обігових активів.

Для більш детального аналізу фінансової стійкості розглянемо відносні показники (таблиця 3.7).

Динаміку коефіцієнтів капіталізації зобразимо графічно (рисунок 3.5).

Як вже зазначалося раніше при вивченні балансу, відносні показники фінансової стійкості свідчать про те, що ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна» є абсолютно стійким підприємством на протязі трьох років, причому в цілому за досліджуваний період спостерігалося покращення цієї характеристики.

Таблиця 3.7 - Показники фінансової стійкості ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна»

Показники	Значення показників	Критичне значення
	2002	2003	2004
Коефіцієнти капіталізації
1. Коефіцієнт фінансової автономії	0,743	0,729	0,766	0,5
2. Коефіцієнт фінансової залежності	1,345	1,372	1,306	1
3. Коефіцієнт фінансового ризику	0,345	0,372	0,306	1
4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,262	0,312	0,343	-
Коефіцієнти покриття
1. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень	0,000	0,000	0,000	-
2. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,000	0,000	0,000	-
3. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	1,000	1,000	1,000	0,6

Рисунок 3.5 - Динаміка показників фінансової стійкості

Всі коефіцієнти капіталізації є нижчими за критичні значення. Так, коефіцієнт фінансової автономії показує, що з кожної 1 грн. майна підприємства власними були у 2002 р. 74,3 коп., у 2003 р. - 72,9 коп., у 2004 р. - 76,6 коп. при достатньому значенні 50 коп. Відповідно коефіцієнт фінансової залежності показує, що у 2002 р. майно підприємства у 1,35 рази перевищує власний капітал, у 2003 р. - у 1,37 рази, а у 2004 р. - у 1,31 разу.

Згідно значень показника фінансового ризику, на кожну 1 грн. власних коштів припадало позикових від 34,5 коп. у 2002 р. до 30,6 коп. у 2004 р.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу вказує не постійне збільшення частки власних коштів, яка знаходиться у мобільній формі. Значення останнього показника через значну суму власних коштів та з урахуванням торговельної діяльності підприємства є недостатнім. Причина цього полягає у значній величині іммобілізованих активів.

Через відсутність у ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна» довгострокових зобов'язань, коефіцієнти покриття мають нульові значення, а коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел дорівнює 1.

Отже, за відносними показниками підприємство можна визнати стійким. Але такий висновок не є цілком вірним, так як всі показники були розраховані виходячи тільки з даних пасиву балансу. В зв'язку з цим більш об'єктивними є результати аналізу джерел фінансування запасів, так як вони враховують співвідношення активів і пасивів.

Виходячи з цього слід визнати, що ТОВ ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна» є фінансово гіпотетично стійким підприємством, але при збереженні сучасних тенденцій динаміки основних розділів балансу ситуація може погіршиться.

3.3.2 Аналіз ліквідності

Для порівняльного аналізу ліквідності підприємства визначимо та оцінимо її відносні показники: коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт проміжної ліквідності та коефіцієнт поточної ліквідності:

Результати розрахунків занесемо в таблицю 3.8 та зобразимо графічно (рисунки 3.6-3.8).

Таблиця 3.8 - Аналіз коефіцієнтів ліквідності

Показники	Значення показників по роках	Відхилення (приріст коефіцієнту), %
	нормативне	2002	2003	2004	2002-2003	2003-2004	2002-2004
1.Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КА.Л.)	0,2КА.Л.0,35	0,032	0,059	0,107	86,12	81,015	236,905
2. Коефіцієнт критичної ліквідності (КП.Л.)	0,7КП.Л.0,8	1,650	1,791	2,062	8,55	15,096	24,937
3. Коефіцієнт загальної ліквідності (КЗ.Л.)	1КЗ.Л. 2	1,760	1,838	2,120	4,45	15,349	20,481

Рисунок 3.6 - Динаміка коефіцієнту абсолютної ліквідності

Рисунок 3.7 - Динаміка коефіцієнту критичної ліквідності



Рисунок 3.8 - Динаміка коефіцієнту поточної ліквідності

Згідно проведених розрахунків видно, що у 2002 р. підприємство за рахунок найбільш ліквідних активів могло погасити тільки 3,2% поточних зобов'язань. У 2003 р. цей показник дорівнював 5,9 коп., а у 2004 р. на 1 грн. термінових зобов'язань припадало 10,7 ліквідних коштів. За всі три роки нормативного значення коефіцієнт абсолютної ліквідності так і не досяг, однак надзвичайно високі темпи його приросту свідчать про те, що зростання суми грошових та прирівняних до них коштів йде швидшими темпами, ніж збільшення поточних зобов'язань.

Всі розраховані значення коефіцієнта критичної ліквідності перевищують нормативні границі. У 2004 р. перевищення становило майже 300%. З одного боку, така ситуація свідчить про ліквідність підприємства у середньотерміновому періоді, з іншого - про неефективне використання оборотного капіталу, а саме - про невигідну структуру мобільних коштів.

Також додержуються нормативні значення за коефіцієнтом загальної ліквідності. Так, у 2004 р. підприємство за рахунок своїх оборотних активів здатне погасити поточні зобов'язання 2,06 рази. Незначне перевищення нормативу не є негативними моментом. Незначні різниця між показниками критичної та загальної ліквідності пояснюється малим значенням суми виробничих запасів.

Отже, аналіз коефіцієнтів ліквідності також вказує на хронічну поточну неплатоспроможність підприємства. Як позитивний момент слід відзначити стійке зростання всіх відносних показників ліквідності.

В цілому як одну з найважливіших проблем підприємства виділяємо недостатню кількість грошових та прирівняних до них коштів для покриття нормованої частини поточних зобов'язань (в нашому випадку - кредиторської заборгованості).

3.3.3 Якісний і кількісний аналіз ділової активності

Проведемо розрахунки коефіцієнтів, які характеризують ділову активність за аналізований період, та занесемо результати в таблицю 3.9. На рисунках 3.9-3.12 покажемо динаміку зміни визначених показників.

Таблиця 3.9 - Аналіз ділової активності підприємства

Показники ділової активності	Значення показників	Темпи прироступоказників, %
	2002	2003	2004	2002-2003	2003-2004	2002-2004
Коефіцієнт трансформації	4,361	3,954	4,875	-9,34	23,29	11,78
Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості	16,416	23,289	90,282	41,86	287,67	449,95
Період обіговості дебіторської заборгованості, днів	22,2	15,7	4,0	-29,51	-74,20	-81,82
Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості	31,322	17,802	21,873	-43,17	22,87	-30,17
Період обіговості кредиторської заборгованості, днів	11,7	20,5	16,7	75,95	-18,61	43,20
Коефіцієнт обіговості запасів	20,116	11,087	9,204	-44,88	-16,99	-54,24
Тривалість обіговості запасів, днів	18,1	32,9	39,7	81,43	20,46	118,55
Тривалість операційного циклу, днів	40,4	48,6	43,7	20,34	-10,07	8,22
Тривалість обіговості оборотного капіталу, днів	28,7	28,1	27,0	-2,21	-3,84	-5,96
Коефіцієнт обіговості основних засобів	8,0	6,0	7,8	-24,65	28,76	-2,98
Тривалість обіговості основного капіталу, днів	45,52	60,42	46,92	32,71	-22,34	3,07



Рисунок 3.9 - Порівняльна динаміка коефіцієнтів обіговості дебіторської та кредиторської заборгованості

Рисунок 3.10 - Порівняльна динаміка періоду обіговості дебіторської та кредиторської заборгованості, дні



Рисунок 3.11 - Формування та динаміка періоду оборотності оборотного капіталу

Рисунок 3.12 - Порівняння динаміки тривалості одного обороту мобільних та іммобілізованих активів, дні

Основним моментом, який сприяв підвищенню динаміки більшості показників ділової активності, є високі темпи зростання прибутковості діяльності ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна»

За період з 2002 р. по 2004 р. обіговість активів зросла на 11,78%, причому лише за 2004 р. приріст склав 23,29%. Якщо у 2002 р. майно підприємства здійснило трохи більше 4 оборотів, то у 2004 р. вже майже 5. Слід відзначити, що у 2003 р. відбувалося зниження коефіцієнта трансформації, що пояснюється меншими темпами приросту прибутку у порівнянні з темпами приросту активів.

Найбільша динаміка серед показників обіговості зафіксована у дебіторської заборгованості: приріст кількості оборотів у 2003 р. становив 41,86%, а у 2002 р. - 287,67%. В цілому за 2002-2004 рр. коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості приріс на 449,95%. Якщо у 2002 р. дебіторська заборгованість поновлювалася кожні 22 дні, то вже 2004 р. - кожні 4 дні. В 2003 р. тривалість одного обороту складала 15,7 дня. Таке значні показники ефективності використання дебіторської заборгованості були досягнуті за рахунок скорочення відповідних статей балансу.

Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості мав нестійку динаміку. Так, за 2002 р. кредиторська заборгованість здійснила 31,3 оберти, тривалість одного з яких становила 11,7 дня. У 2003 р. обіговість даного показника скоротилася і дорівнювала 17,8 обертів по 20,5 дня, а в 2004 р. відбувся приріст - 21,87 обертів по 16,7 дня. В цілому коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості за досліджуваний період зменшився на 30,17%, а тривалість одного оберту зросла на 43,2%.

Цікавим для аналізу є порівняння коефіцієнтів обіговості кредиторської та дебіторської заборгованостей (рисунки 3.9-3.10). Починаючи з 2003 р. відбулося перевищення значення показників обіговості дебіторської заборгованості, а у 2004 р. цей відрив вже досяг 4,1 рази. Це є позитивним моментом, оскільки вища терміновість погашення заборгованостей клієнтами дозволяє покрити менш термінові вимоги постачальників, чим досягається підвищення рівня платоспроможності товариства.

Серйозну загрозу для підприємства становить скорочення показників обіговості запасів, викликане зростанням їх абсолютної величини. Якщо у 2002 р. запаси поновлювалися кожні 18,1 дня (кількість обертів - 20,12), а у 2003 р. - кожні 32,9 дня (11,1 обертів), то у 2004 р. тривалість обігу збільшилася на 20,46% та становила 39,7 днів (9,2 обертів). Дані розрахунки свідчать про обтяження структури оборотних активів надмірними запасами.

За допомогою рисунку 3.11 проведемо аналіз формування та зміни тривалості операційного циклу. За період 2002-2003 рр. по запасах та по кредиторській заборгованості спостерігалося підвищення тривалості одного оберту: на 81,43% зріс період обіговості запасів і на 75,95% - кредиторської заборгованості. Темпи зниження обіговості дебіторської заборгованості були меншими за темпи приросту тривалості одного обороту запасів, що спричинило підвищення тривалості операційного циклу на 20,34%, а підвищення обертання кредиторської заборгованості посприяло зменшенню тривалості обіговості оборотного капіталу на 2,21%. За період 2003-2004 рр. Зниженні суми дебіторської заборгованості було настільки значущим, що дозволило перекрити зростання обіговості запасів та досягти зниження тривалості операційного циклу на 4,9 дня. Але на відміну від попереднього періоду, коли тривалість обороту кредиторської заборгованості зростала, у 2002 р. цей показник знизився, що дали тільки незначне скорочення тривалості обороту оборотного капіталу (3,84%, що складає 1,1 дня).

З рисунку 3.12 можна побачити, що тривалість обороту іммобілізованих активів інколи більше ніж в 2 рази перевищує тривалість обороту обігових коштів. Якщо врахувати, що в структурі активів частки зазначених розділів практично рівні між собою, то таку різницю в значенні можна пояснити тільки наявністю у підприємства кредиторської заборгованості. Таким чином, збільшення тривалості обігу кредиторської заборгованості сприяє підвищенню ефективності використання оборотного капіталу. Тривалість обороту необоротних активів є в нашому випадку досить великою для торговельного підприємства, так як обсяги товарообороту є значними.

В цілому за показниками ділової активності можна зробити наступні висновки:

успішна прибуткова діяльність ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна» сприяла покращенню показників обіговості оборотних коштів, ефективності їх використання;

значний вплив на узагальнюючі показники обіговості здійснили дебіторська заборгованість та запаси, так як їх динаміка була найбільшою. Коливання показників оборотності кредиторської заборгованості мали значно менші розміри, а, відповідно, і менший вплив;

позитивним моментом є постійне скорочення тривалості обороту обігових коштів, але незадовільними є їх причини: збільшення періоду обігу запасів та скорочення (у 2004 р.) тривалості обороту кредиторської заборгованості;

зростання перевищення тривалості обороту кредиторської заборгованості над періодом обіговості дебіторської дозволило підприємству певним чином поліпшити поточну платоспроможність.

Отже, ділова активність підприємства є досить високою та відповідає загальногалузевим нормативам.

3.3.4 Оцінка рентабельності капіталу і продажу

Виконаємо розрахунки показників рентабельності за 2002-2004 рр. та занесемо результати в таблицю 3.10. На рисунках 3.13 та 3.14 покажемо динаміку рентабельності інвестицій та продаж.

Таблиця 3.10 - Показники оцінки рентабельності підприємства

Найменування показників	Значення показників по роках	Темпи прироступоказників, %
	2002	2003	2004	2002-2003	2003-2004	2002-2004
Рентабельність сукупного капіталу	0,216	0,158	0,171	-26,80	8,33	-20,70
Рентабельність власного капіталу	0,168	0,152	0,156	-9,80	2,71	-7,36
Валова рентабельність реалізованої продукції	0,059	0,253	0,275	328,03	8,77	365,56
Операційна рентабельність реалізованої продукції	0,059	0,038	0,035	-34,64	-9,12	-40,61
Чиста рентабельність реалізованої продукції	0,029	0,028	0,024	-2,46	-12,48	-14,63

Рисунок 3.14 - Динаміка рентабельності продаж

Розглянемо показники рентабельності капіталу. У 2002 р. 1 грн. майна підприємства приносила 21,6 коп. прибутку до оподаткування, у 2003 р. рентабельність сукупного капіталу становила 15,8 коп./грн., а у 2004 р. - 17,1 коп./грн. Зменшення показника у 2003 р. було зумовлене як зменшенням суми прибутку до оподаткування (на 21,43%), так і зростанням вартості капіталу ЗАТ Чернігівський пивкомбінат «Десна». Додатна динаміка у 2004 р. пояснюється виключно збільшенням прибутку до оподаткування (на 20,32%). Так як чистий прибуток змінювався аналогічно до прибутку до оподаткування, а власний капітал - відповідно до майна, то і динаміка рентабельності власного капіталу (рисунок 3.15) має аналогічні причини. Відносно невелика різниця між рентабельністю майна та власного капіталу пояснюється високою часткою останнього в структурі пасиву.

Динаміка показників рентабельності продаж (рисунок 3.15), які різняться між собою значеннями чисельника, відображає процес формування чистого прибутку підприємства. Так, валова рентабельність реалізованої продукції показує, що протягом досліджуваного періоду на 1 грн. чистої виручки припадало валового прибутку від 5,9 коп. у 2002 р. до 27,3 коп. у 2004 р. це єдиний показник рентабельності продаж, який мав додатну динаміку.

Операційна рентабельність реалізованої продукції у 2002 р. складала 5,9%, у 2003 р. - 3,8% і у 2004 р. - 3,5%. Зниження показника у 2003 р. на 34,64% пояснюється тільки зменшенням на 36,4% операційного прибутку, так як сума чистої виручки від реалізації знизилася на 2,68%. У 2004 р. операційна рентабельність знизилася на 9,12%, але в цьому випадку негативний вплив справило збільшення чистої виручки від реалізації на 36,94%, а значення операційного прибутку навпаки дала позитивний вплив, так як ця величина зросла на 24,44%.