Размещено на http://www.allbest.ru/

Вдосконалення податкового механізму

Зміст

• Вступ
• 1. Теоретичні аспекти непрямих податків підприємства
• 1.1 Сутність податків та їх функції
• 1.2 Вплив непрямих податків на фінансовий стан підприємства
• 1.3 Нормативно-правове регулювання механізму непрямого оподаткування діяльності підприємства
• 2. Оцінка впливу механізму нарахування та сплати акцизного збору на ефективність фінансової діяльності ТОВ «Континент»
• 2.1 Фінансово - економічна характеристика підприємства
• 2.2 Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства
• 2.3 Оцінка механізму нарахування та сплати акцизного збору
• 3. Вдосконалення податкового механізму ТОВ «Континент»
• 3.1 Податкове планування як елемент вдосконалення податкового механізму підприємства
• 3.2 Шляхи вдосконалення податкового механізму в контексті зменшення бази оподаткування
• Висновки
• Література
• Додатки

Вступ

Важливу роль в реалізації соціально-економічних цілей держави на стадії формування ринкових відносин відіграє податковий механізм, кінцевими результатами проведення якого повинно бути підвищення обсягу та ефективності використання фінансових ресурсів. Особливу актуальність набуває становлення в Україні податкового механізму ринкового типу. Важливо також, що при визначенні видів податків, рівня їх ставок та податкових пільг в умовах регульованого податкового механізму потрібно виходити із необхідності вирішення економічних та соціальних проблем, тому що. коли податки не обґрунтовані, вони стримують і розвиток підприємств. Яскравим свідченням цьому є існуючий в Україні податковий механізм, який включає в себе 22 загальнодержавних, 17 місцевих податків і зборів, а також безліч відрахувань в різні позабюджетні та цільові фонди.

Кожний конкретний податковий механізм є відображенням податкової політики, що проводиться державою. Характерною особливістю сучасних перетворень оподаткування є їх здійснення практично до теперішнього часу при відсутності загальної стратегії податкової політики, яка б спиралася на потужну теоретичну базу, максимально врахувала умови перехідного стану економіки, у відповідності з якою будувалась та упорядковувалась податкова система.

Однією з найдавніших функцій держави є перерозподіл доходів громадян шляхом справляння податків з подальшим спрямуванням коштів на громадські потреби. Однак, неможливо винайти єдину формулу побудови податкового механізму, яка підходила б усім країнам. Кожна держава шукає свій шлях, зумовлений найширшим колом історичних, територіальних, національних, економічних та інших особливостей.

Аналіз світового досвіду показує, що просте копіювання чужого, навіть найдосконалішого податкового механізму не може принести очікуваних позитивних результатів. Разом з тим, досвід інших держав необхідно враховувати при створенні податкового механізму в країні.

Сьогодні Україна якраз і перебуває в стадії формування податкової системи, основним завданням якої - створити умови для розвитку підприємництва, і на цій основі забезпечити найбільш повне задоволення державних і соціальних потреб.

Тому важливо дослідити та вивчити етапи і методи проведення податкової політики підприємства, які б забезпечували з одного боку стимулювання розвитку виробничо-ділової активності всіх суб'єктів підприємницької діяльності, а з другої - створення економічних можливостей для рішення усіх тих соціальних та інших загальнодержавних і регіонально-місцевих проблем та задач, які здійснюються за рахунок різноманітних бюджетних ресурсів.

Таким чином, проблема побудови ефективного податкового механізму на підприємствах нашої країни є дуже актуальною. Від правильної обраної податкової стратегії в значній мірі залежить й прибуток, тому це зумовило вибір даної теми курсової роботи.

Метою цієї курсової роботи є розгляд нормативної-правової бази оподаткування підприємств, дослідження процесу нарахування та сплати акцизного збору, управління податками на підприємстві та виявлення можливих шляхів оптимізації оподаткування.

Об'єктом дослідження є ТОВ “Континент”.

Предметом дослідження курсової роботи є процес нарахування та сплати акцизного збору ТОВ “Континент”.

Задачами курсової роботи є:

розгляд економічних основ непрямого оподаткування діяльності підприємств;

дослідження сутності акцизного збору;

оцінка впливу акцизного збору на діяльність підприємства;

Аналіз процесу нарахування та сплати акцизного збору ТОВ “Континент”.

Виходячи з цієї мети, задачами курсової роботи є дослідження особливостей податкової політики на макро- та мікрорівнях, проведення аналізу фінансово-майнового стану підприємства, а також визначення впливу податків на результати фінансово-господарської діяльності. Крім цього необхідно визначити можливі шляхи удосконалення податкового механізму.

1. Теоретичні аспекти непрямих податків підприємства

1.1 Сутність податків та їх функції

В економіці України тривалий час податки не мали визначальної ролі в фінансах країни. Платежі підприємств до бюджету, відрахування від прибутку вищестоящої організації в значній мірі відповідали адміністративно-командній системі, але разом з тим малу низьку ефективність її функціонування. Ефективна діяльність підприємств та господарських організацій, стабільні темпи росту їх роботи та конкурентоспроможність в сучасних економічних умовах в значній мірі визначається рівнем управління фінансами.

Економічні перетворення, що відбуваються в країні потребують адекватних змін в області податкового механізму не тільки на мікрорівні, тобто на рівні підприємств різних форм власності, але й на макрорівні. Це стосується фінансових відносин, які охоплюють державну бюджетну систему, позабюджетні фонди та інше.

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві. Податки як форма фінансових відносин виникли з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі.

Податки - це обов'язкові платежі, що встановлюються державою для юридичних та фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Створити ефективний податковий механізм дуже непросто. Податки перебувають на перехресті економічних інтересів різних груп платників та споживачів державних ресурсів. Задовольнити вимоги усіх неможливо.

Податковий механізм - це сукупність установлених в Україні податків та порядок їх сплати. Системність полягає в тому, що ці податки повинні бути взаємопов'язані між собою, органічно доповнювати один одного, не вступати в суперечність між системою в цілому та іншими її елементами.

Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. Різні автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції - фіскальну та регулюючу.

Фіскальна функція податків полягає в мобілізації у розпорядження держави, формуванні централізованих фінансових ресурсів для виконання державних функцій Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту. З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої функції податків Ця функція реалізується через вплив податків на різні сторони діяльності суб'єктів господарювання.

Використання податкового механізму у цій функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення таких питань:

І. Визначення об'єкта оподаткування.

2 Визначення джерел сплати податків.

3. Установлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку.

4. Установлення термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і залежать від об'єкту оподаткування, розміру податків і джерел сплати.

5. Надання податкових пільг.

6. Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства суб'єктами господарювання.

Законом України “Про систему оподаткування" визначені такі важливі принципи побудови податкового механізму:

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

- обов'язковість;

- рівнозначність і пропорційність;

- рівність;

- соціальна справедливість;

- стабільність;

- економічна обґрунтованість;

- рівномірність сплати;

- компетентність;

- єдиний підхід;

- доступність.

Але не всі з перелічених принципів реалізуються в сучасному податковому механізмі. Основними недоліками діючого в Україні податкового механізму є його нестабільність, відсутність чіткого і однозначного тлумачення положень, а також рівнозначності та обов'язковості для всіх.

У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.

Підприємства - суб'єкти господарювання сплачують загальнодержавні, а також місцеві податки і збори.

Загальнодержавні податки і збори включають:

- прямі податки - податок на прибуток, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, податок на нерухомість;

- непрямі податки - податок на додану вартість, акцизний збір, мито;

- збори ;

- відрахування на фінансування дорожнього господарства, державне мито, плата за торговий патент.

Місцеві податки і збори включають :

- два податки - комунальний податок і податок з реклами;

- різні збори.

Досвід України у створенні системи оподаткування прибутку (доходу) свідчить про відсутність чіткої державної концепції податкового механізму. Протягом 1991-1997 рр. неодноразово змінювався об'єкт оподаткування.

Однією з основних причин української фінансової кризи є заборгованість більшості підприємств бюджету по податкам та іншим платежам та цільовим зборам В той же час високий рівень оподаткування в сукупності з жорсткими штрафними санкціями за порушення податкового законодавства приводить до швидкого зростання кредиторської заборгованості підприємств перед бюджетом, що провокує їх кризове становище. Загальна стратегія податкового механізму повинна включати пріоритетні цілі, які пов'язані з функціонуванням податкового механізму, і методи їх досягнення. Перспективніше виглядає податковий механізм, пріоритетні напрямки якого здатні визвати так званий "сітьовий ефект", тобто первісна їх реалізація забезпечить в подальшому реалізацію інших цілей. Податки мають охоплювати різноманітні об'єкти, але за умови дотримання принципу розумної достатності: чим менше буде податків і простішою податковий механізм, тим краще. Але при цьому необхідно не забувати головного - не задушити виробництво, забезпечити зростання його обсягів, структурну перебудову господарства і підвищення ділової активності суб'єктів господарювання. Отже, величина податків, які стимулюють виробництво повинна визначатись можливостями платників податку, а не потребами держави, яка повинна бути зацікавленою у збільшенні накопичень у підприємств.

1.2 Вплив непрямих податків на фінансовий стан підприємства

У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, операційний прибуток, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг отриманих кредитів.

Виробничо-господарська діяльність суб'єкта господарювання пов'язана з залученням значних матеріальних ресурсів. Ефективність їх використання справляє безпосередній вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємств. В ефективному використанні цих ресурсів зацікавлене й суспільство в цілому. З метою ефективнішою використання ресурсів, що знаходяться в розпорядженні або у власності суб'єктів господарювання, держава може встановлювати відповідні податкові платежі.

Вплив цих платежів на результати фінансово-господарської діяльності підприємств досягається через розподіл прибутку і формування собівартості. Зменшення суми податкових платежів збільшує обсяг чистого прибутку або скорочує поточні витрати господарської діяльності, що в кінцевому підсумку також збільшує обсяг прибутку.

В теперішній час податковий тягар на підприємстві складається з податків, частина яких включається до собівартості продукції, а частина сплачується з фінансових результатів діяльності підприємства. Податки, які включаються до собівартості продукції, набагато менше впливають на процеси виробництва і відтворення, ніж податки, які відносяться на фінансові результати, оскільки перші включаються до ціни товару і до певної межі сплачуються споживачем. Однак, збільшення долі таких податків призводить до відносного зменшення долі прибутку, а, отже, і маси податків, які сплачуються з прибутку і тієї долі чистого прибутку, котра залишається у розпорядженні підприємства та являє собою необхідний фінансовий потенціал для його розвитку.

Держава може регулювати економічну діяльність окремого підприємства за допомогою податку на прибуток. Якщо збільшити податок на прибуток, посилиться прагнення приховати справжній його розмір з метою заниження податкової бази, перевести прибуток в інші форми (збільшення матеріальних виплат, заробітної плати, ефективніше використання інвестиційних пільг та інше). Якщо ж знизити податок на прибуток, це призведе до збільшення потенціальних можливостей інвестування та економічного росту.

Суб'єкти господарської діяльності сплачують також земельний податок. Він сплачується за рахунок їхнього прибутку. Одночасно цей податок включається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподатковуваного прибутку, а відтак, і податок на прибуток.

До прямих податків також відноситься податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів. Сума податку включається до складу валових витрат платника, а отже, зменшує оподатковуваний прибуток і суму податку на нього. Джерелом сплати цього податку є балансовий прибуток підприємства, що впливає на розмір чистого прибутку підприємства. Аналіз механізму стягнення цього податку дозволяє зробити висновок, що поряд із фіскальною функцією вказаний податок виконує регулювальну функцію. Він спрямований на підвищення інтенсивності використання транспортних засобів.

В фінансово-господарській діяльності підприємства також застосовуються й непрямі податки, які включаються у ціну товару, що реалізується; робіт, що виконуються; послуг, що надаються. Отже, ці податки є ціноутворюючим елементом і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін. Непрямі податки мають, в основному, фіскальне спрямування.

Вплив непрямих податків на фінансову діяльність підприємства є достатньо складним. Суб'єкти господарювання є платниками непрямих податків, коли вони купують товари, роботи, послуги. Водночас, підприємства, реалізуючи свою продукцію, у складі виручки від реалізації одержують на свої рахунки певні суми непрямих податків, сплачених покупцями. Ці суми підлягають перерахуванню у бюджет.

При цьому вплив непрямих податків на результати фінансово-господарської діяльності підприємств залежить від багатьох обставин і чинників. Цей вплив можна розглядати у двох аспектах.

По-перше, цей вплив пов'язаний зі сплатою непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг. У цьому разі необхідно враховувати такі чинники: умови оплати, обсяги придбання, ставки і пільги щодо податків, джерела і терміни відшкодування сплачених податків.

По-друге, цей вплив пов'язаний із надходженням податків на рахунки підприємств, які реалізують товари, роботи, послуги. У цьому разі можуть впливати такі чинники: умови реалізації та оплати, обсяги й напрямки реалізації, ставки і пільги щодо податків, терміни сплати податків у бюджет.

Вплив непрямих податків на фінансову діяльність, фінансовий стан суб'єктів господарювання залежно від сфери їхньої діяльності виявляється по-різному. Тому є певні особливості впливу цих податків на діяльність підприємств виробничої сфери; тих, які займаються торгівельною. посередницькою діяльністю; тих, що надають послуги (в тому числі фінансові).

Відрахування в цільові державні фонди сьогодні становить значні за обсягом суми коштів, що суттєво впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства. Можливість підприємств впливати на формування абсолютної суми відрахувань у цільові фонди обмежена. Це пояснюється тим, що нормативи відрахувань визначені законодавче і є однаковими для всіх суб'єктів господарювання незалежно від виду і сфери їхньої діяльності.

Місцеві податки і збори, що сплачує підприємство, включаються до складу валових витрат, які виключаються з валового доходу, а отже, зменшують суму оподатковуваного прибутку. Вони відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) і це впливає на формування прибутку.

При формуванні податкової системи треба враховувати, що це механізм впливу на підприємство тривалої дії, який швидко не дає позитивних результатів. Тому бажано мати таку систему оподаткування, яка б не змінювалась протягом багатьох років.

В Україні потрібно запровадити нову податкову концепцію, яка має здійснити суттєвий вплив на загальну, соціально-економічну ситуацію в країні, забезпечити розвиток підприємництва, скоротити кількість безробітних, збільшити надходження до державних та місцевих бюджетів. Вказані економічні категорії взаємопов'язані, повинні постійно контролюватись виконавчою владою. Контроль за рівнем податків, розвитком підприємництва та рівнем зайнятості населення повинен забезпечити стабільність економічного розвитку.

1.3 Нормативно-правове регулювання механізму непрямого оподаткування діяльності підприємства

Для ефективного проведення податкового механізму на підприємствах потрібно досконало вивчати законодавчі та нормативні акти, що регулюють даний механізм.

На сучасному етапі розвитку правова база для діяльності підприємств складається з великої кількості законів, постанов Кабінету Міністрів, указів Президента, а також наказів міністерств та відомств. Усі ці законодавчі акти постійно підлягають зміні та доповненням, що спричиняє дуже великі труднощі при їх вивченні.

Процес управління фінансами базується на використанні механізмів фінансового менеджменту, складовою яких є правове і нормативне забезпечення управлінських рішень. Через розробку системи законів та інших нормативних актів держава проводить відповідну фінансову політику і здійснює регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств економічними методами.

Правові основи фінансів окремих суб'єктів господарювання перш за все базуються на конституційних нормах. Конституція України є важливим джерелом фінансового права і віддзеркалює в концентрованому вигляді правовий простір, в якому здійснюється розвиток підприємництва в нашій країні. Конституцією України регламентується право громадян на здійснення будь-якого виду підприємницької діяльності, не забороненої законом. Водночас, держава забезпечує розвиток конкуренції в підприємницькій діяльності, здійснює антимонопольне, кредитне, бюджетне та податкове регулювання, захищає права споживачів, контролює якість і безпеку продукції і всіх видів послуг та робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Правові засади фінансово-господарської діяльності підприємств, створених у формі акціонерних товариств, товариств з обмеженою і повною відповідальністю регламентує Закон України "Про господарські товариства" від 10.09.1991р. Цей закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, права та обов'язки учасників і засновників.

З метою залучення зовнішніх фінансових ресурсів господарські товариства можуть випускати корпоративні або боргові цінні папери. Умови такої емісії в загальному вигляді регламентуються Законом України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 р. Крім того, підприємства можуть здійснювати фінансові операції різного роду з цінними паперами, керуючись положенням Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997 р.

Фінансово-майнові відносини підприємств регламентуються нормами цивільного права, зафіксованими у Цивільному кодексі України і Законі України "Про власність" від 07.02.1991р. Даний закон визначає об'єктів і суб'єктів права власності, порядок використання власником майна для здійснення підприємницької діяльності, а також визначає право приватної, колективної, державної та інтелектуальної власності.

Фінансові відносини підприємства зі своїми працівниками щодо оплати праці регламентуються Законом України "Про оплату праці". Закон визначає економічні, правові і організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємством на підставі трудового договору.

Державне регулювання фінансових аспектів зовнішньоекономічної діяльності підприємств здійснюється відповідно до правових норм, закріплених у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. Даний закон вводить основні терміни і положення, визначає суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні, встановлює форми зовнішньоекономічних угод і договорів. В розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до умов і цін світового ринку. Особливості та сфера застосування державного регулювання цін регламентуються Законом України "Про ціни і ціноутворення". Порядок використання іноземної валюти визначається валютним законодавством України.

На підставі Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997р., підприємства мають певне коло юридичних обов'язків. Зокрема, вони зобов'язані:

вести бухгалтерський і податковий облік;

складати звітність про фінансово-господарську діяльність;

сплачувати належні суми податків та обов'язкових платежів у встановлені законодавством терміни;

допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для отримання прибутку, а також для перевірок із питань обчислення та сплати податків.

Порядок складання бухгалтерської звітності та подання статистичної звітності визначається Законом України "Про державну статистику" (в новій редакції від 13.07.2000р.) та відповідними П(С)БО. Аудиторська перевірка звітності підприємств регламентується Законом України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. зі змінами 1997 р. Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності підприємств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.

Податковий механізм підприємства базується на нормативно-правових засадах, що використовуються в фінансово-господарській діяльності підприємств.

Основним законом, який встановлює єдині правила оподаткування, тобто принципи побудови і перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також дає визначення платників податків та об'єктів оподаткування є "Закон про систему оподаткування", який був прийнятий 25 червня 1991 року. Останній варіант цього закону був прийнятий 18 лютого 1997 року.

Згідно цього закону платниками податків та інших обов'язкових платежів є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки та інші обов'язкові платежі.

Об'єктом оподаткування є доходи (прибуток) .добавлена вартість продукції (робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів. майно фізичних і юридичних осіб та інші об'єкти.

Ставки податків та інших податкових платежів встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою республіки Крим і місцевими Радами народних депутатів відповідно до законодавства України.

Підприємства сплачують загальнодержавні, а також місцеві податки і збори:

- прямі податки (податок на прибуток, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, податок на нерухомість);

- непрямі податки (ПДВ, акцизний збір, мито);

- збори.

Акцизний збір -- це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їхню ціну. Платниками податку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності -- виробники (за реалізації товару) або імпортери підакцизних товарів (за перетину митного кордону).

Закон України «Про систему оподаткування» встановлює участь суб'єктів господарювання у формуванні централізованих державних цільових фондів. Ця участь здійснюється у вигляді обов'язкових зборів, внесків, порядок обчислення яких визначено окремими нормативними документами.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Порядок визначення відрахувань встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року та внесеними змінами до цього закону від 15 липня 1999 р.

Збір на обов'язкове соціальне страхування. Порядок визначення збору встановлено Законом України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» від 26 липня 1997 р.

Особливість такого збору полягає в тім, що він включає і збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. У зв'язку з цим скасовані відрахування підприємств у Фонд сприяння зайнятості населення, що здійснювались згідно із Законом України «Про систему оподаткування» від 2 лютого 1994 р. Перелік та порядок обчислення і сплати місцевих податків і зборів в Україні було визначено Декретом Кабінету Міністрів від 20 травня 1993 року «Про місцеві податки і збори». Було установлено 17 видів платежів у місцеві бюджети. Місцеві податки:

-- комунальний податок;

податок на рекламу.

Місцеві збори: за право використання місцевої символіки; за паркування автотранспорту; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; за дозвіл на проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок; за проїзд територією прикордонних областей автотранспортом, що вирушає за кордон, та інші. Місцеві податки і збори сплачують юридичні і фізичні особи.

2. Оцінка впливу механізму нарахування та сплати акцизного збору на ефективність фінансової діяльності ТОВ «Континент»

2.1 Фінансово - економічна характеристика підприємства

оподаткування акцизний збір

Товариствo з обмеженою відповідальністю „Континент” створене відповідно до діючого законодавства України за рішенням засновників, зареєстроване розпорядженням виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів № 509-р від 20 листопада 1997 року.

Метою створення товариства є здійснення виробничої, комерційної та іншої господарської діяльності, та отримання прибутку для задоволення потреб учасників та трудового колективу товариства.

Предметом діяльності товариства є:

- оптова, роздрібна торгівля товарами та виробами вітчизняних та іноземних виробників, продуктами харчування та сільгоспродуктами.

- організація та проведення виставок-продажу, торгів, ярмарок, аукціонів інших заходів;

- здійснення транспортних послуг по перевезенню вантажів в Україні та за її межами, надання складських та експедиційних послуг;

постачально-збутова та торгово-посередницька діяльність і т.д.

Товариство має самостійний баланс та відокремлене майно, розрахунковий, валютний та інші рахунки у банківських установах; товарний знак, який затверджується зборами учасників товариства і реєструється в порядку, передбаченому законодавством, круглу печатку зі своєю назвою, фірмовий бланк, технічні штампи та інші реквізити.

Статутний фонд товариства становить 9400 грн.

Товариство створює: резервний (страховий)фонд; фонд накопичення; фонд споживання.

Резервний фонд товариства створюється у розмірі не менше 25% статутного фонду товариства шляхом щорічних відрахувань 5% чистого прибутку товариства.

Резервний фонд товариства використовується для покриття витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків, позапланових витрат.

Динаміка основних фінансово-економічних показників діяльності ТОВ ”Континент” відображені в таблиці 2.1.

По - перше, проаналізувавши отримані дані можна зробити наступні висновки. Необхідно відзначити певне зростання обсягів основних засобів в 2004 році на 29,9%, та зростання оборотних коштів на 13,2%. Тобто відбувається нарощення оборотних і необоротних активів, що є позитивною тенденцією.

Негативним моментом є зниження фондовіддачі основних фондів, а також зниження ефективності виробництва в порівнянні з 2003 р. Також до негативних тенденцій в діяльності підприємства слід віднести скорочення обсягів реалізації продукції та скорочення розмірів чистого прибутку.

Таблиця 2.1 Фінансово-економічні показники діяльності ТОВ «Континент» за 2003-2004 роки

Показники	Роки
	2003 р.	2004 р.
Обсяг основних засобів	Тис. грн.	214,4	278,4
	Темп зростання до 2003 р., %	100	129,9
Обсяг оборотних коштів	Тис. грн.	1272,2	1440,1
	Темп зростання до 2003 р., %	100	113,2
Чисельність працюючих	Тис. грн.	58	58
	Темп зростання до 2003 р., %	100	100
Обсяг реалізованої продукції	Тис. грн.	18397,7	17291,0
	Темп зростання до 2003 р., %	100	93,4
Продуктивність праці	Тис. грн./ чол.	317,2	298,1
	Темп зростання до 2003 р., %	100	93,98
Собівартість реалізованої продукції	Тис. грн.	14086,6	13499,3
	Темп зростання до 2003 р., %	100	95,83
Прибуток	Тис. грн.	469,8	206,9
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	Тис. грн.	0,766	0,781
	Темп зростання до 2003 р., %	100	101,96
Фондовіддача	Тис. грн.	85,81	48,49
	Темп зростання до 2003 р., %	100	56,5
Рентабельність продукції	%	3,34	1,53

Це пов'язано з падінням попиту на товари, які реалізує ТОВ “Континент”, тому необхідно проводити політику реструктуризації запасів. Також необхідно зазначити, що темпи зниження виручки реалізації були вищі за темпи зниження собівартості, що свідчить про збільшення витрат на одиницю продукції. Зниження продуктивності праці та фондовіддачі свідчить про зниження ефективності функціонування підприємства. Тобто, в цілому за 2004 рік відбулося погіршення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю “Континент”, тому необхідно провести більш повний аналіз його діяльності.

Для більш повного аналізу стану активів розрахуємо коефіцієнт мобільності активів.

Км.а.= (2.1)

Де Км.а.- коефіцієнт мобільності активів;

ОК- оборотний капітал;

А - загальна сума активів.

Км.а. 2003 р. ==0,856

Км.а. 2004 р. ==0,838

В нашому випадку відбулося зменшення коефіцієнта мобільності активів.

Зростання оборотного капіталу повинно відбуватися на фоні зростання вартості основних засобів. Якщо умова порушується тривалий час, підривається виробнича база для нарощування обсягів продукції в майбутньому. Зростання основних засобів відбулося на 29,9%, а оборотного капіталу лише на 13,2%, оскільки відбулося скорочення оборотного капіталу по статтям товари, інша поточна дебіторська заборгованість, дебіторська заборгованість за виданими авансами, грошові кошти та їх еквіваленти.

Отже проведені розрахунки засвідчили погіршення показників діяльності ТОВ “Континент” в звітному році, а також погіршення показника мобільності активів. Тому можна зробити висновок про задовільний стан діяльності торгівельного підприємства та наявність певних проблем в організації фінансів.

2.2 Аналіз ефективності фінансово - господарської діяльності підприємства

Оцінку діяльності торгівельного підприємства ТОВ «Континент», почнемо з дослідження складу та структури майна підприємства та джерел його формування (див. табл. 2.2)

Таблиця 2.2 Склад та структура майна ТОВ «Континент» за 2003 - 2004 роки

Назва показника	2003 рік	2004 рік	Темп зростання, %
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Всього майна:	1486,6	100,0	1718,5	100,0	115,6
Необоротні активи:	214,4	14,4	278,4	16,2	129,9
Основні засоби	214,4	14,4	278,4	16,2	129,9
Оборотні активи	1272,2	85,6	1440,1	83,8	113,2
Виробничі запаси	3,4	0,3	1,7	0,7	50,0
Товари	752,0	59,1	606,2	42,1	81,0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	358,9	28,2	707,6	49,1	198,0
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	12,8	1,0	0,7	0,1	5,47
Інша поточна дебіторська заборгованість	5,9	0,5	-	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти	134,7	10,6	111,9	7,8	83,0

Виходячи із загальної вартості всього майна, яке знаходиться в розпорядженні підприємства, можна сказати, що на кінець 2003 року його вартість становила 1486,6 тис. грн., а на кінець 2004 року - 1718,5 тис. грн., тобто вартість майна зросла на 231,9 тис. грн., або на 15,6%.

Аналізуючи зміни в складі активів можна зазначити, що частка необоротних активів складає всього 14,4% на початок і 16,2% на кінець звітного року, тобто відбулося зростання на 1,8%. Це пояснюється тим, що приміщення товариства не є приватизованим, а лише орендується підприємством у фонду комунального майна і тому не враховується у балансі, а основна частка необоротних активів це основні засоби (14,4%) - це меблі, вітрини, стелажі, комп'ютерна техніка та ін.

Основну частину оборотних активів складають товари, що є характерним для торгівельних підприємств. Частка товарів у структурі активів дорівнює 59%. За рік відбулося зменшення товарної маси на 19,0 %.

Також за 2004 рік відбулося зменшення дебіторської заборгованості з бюджетом, але зросла заборгованість за товари та послуги на 98,0 %. На протязі року відбулося незначне скорочення виробничих запасів на 1,7 тис. грн. Якщо на початок року запаси становили 3,4 тис. грн., то на кінець року 1,7 тис. грн.

Аналізуючи структуру майна підприємства, можна сказати, що більшу частину у складі всього майна складають оборотні активи, які представлені статтями: товари, гроші та їх еквіваленти.

Для більш повної оцінки необхідно також провести дослідження складу та структури джерел фінансування майна підприємства. Дані про склад та структуру джерел фінансування надано у табл. 2.3.

Як бачимо з таблиці 2.3, основою власного капіталу є нерозподілений прибуток, який залишається на підприємстві після сплати всіх податків та інших платежів. Інший додатковий капітал, а це як визначено у ПСБУ №2 - сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу, складає 0,7 тис грн. В цілому за звітний період відбулося зростання суми власного капіталу на 4,1%, що пов'язано зі зростанням нерозподіленого прибутку на 8,8%.

З таблиці 2.3 видно, що сума за рахунок усіх джерел становила 1486,6 тис. грн. на кінець 2003 року, та на кінець 2004 року - 1718,5 тис. грн., тобто збільшилася на 231,9 тис. грн.

Також відбулося зростання і суми позикового капіталу на 18,3%, зокрема на початок 2004 року кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги становила 61,5 % від загальної суми поточних зобов'язань, а на кінець вже 54,0 % (зменшення на 7,5%).

Таблиця 2.3 Склад та структура джерел фінансування ТОВ “Континент” за 2003 - 2004 роки

Статті балансу	2003 р.	2004 р.	Темп зростання, %
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Статутний капітал	150,0	10,1	150,0	8,7	-
Інший додатковий капітал	0,7	0,05	0,7	0,05	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	131,5	8,8	143,1	8,3	108,8
Всього власного капіталу	282,2	19	293,8	17,1	104,1
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	914,8	61,5	927,4	54,0	101,4
Поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом	40,6	2,7	17,1	1,0	42,1
з позабюджетних платежів	2,4	0,2	-	-	-
зі страхування	3,8	0,3	3,0	0,2	78,9
з оплати праці	8,5	0,6	7,1	0,4	83,5
з внутрішніх розрахунків	12,9	0,9	258,3	15,1	2000,0
Інші поточні зобов'язання	-	-	0,5	0,03	-
Всього залученого капіталу	1204,4	81,0	1424,7	82,9	118,3
Всього капіталу	1486,6	100,0	1718,5	100,0	115,6

Сума інших поточних зобов'язань зросла на 0,5 тис. грн. і на кінець року становила лише 0,5 тис. грн., це ще раз підтверджує намагання підприємства мати добру репутацію серед кредиторів. Також у 2004 році ТОВ «Континент» зменшило борги по заробітній платі та страхуванню.

Для більш повного аналізу складу та структури майна ТОВ “Континент” проведемо оцінку складу та структури дебіторської заборгованості. Це доцільно проводити для того, щоб оцінити розміри вилучення коштів з обороту підприємства, та розробити заходи по зниженню розмірів дебіторської заборгованості. Як свідчать дані таблиці 2.4 за звітний період відбулося зростання загальної суми дебіторської заборгованості на 87,1%, що є негативним моментом в діяльності підприємства. Це свідчить про значне вилучення коштів з обігу підприємства та необхідність пошуку додаткових джерел фінансування. Зростання обсягів дебіторської заборгованості відбулося головним чином за рахунок зростання заборгованості за роботи, товари, та послуги на 97,2% та по розрахунках з бюджетом на 5,5%.

Таблиця 2.4 Склад та структура дебіторської заборгованості ТОВ “Континент” за 2003-2004 роки

Показники	2003 р.	2004 р.	Темп зростання, %
	Сума, тис. Грн.	Питома вага %	Сума, тис. грн.	Питома вага %
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	358,9	94,8	707,6	99,9	197,2
З бюджетом	12,8	3,4	0,7	0,1	5,5
За виданими авансами	1,0	0,2	-		-
Інша поточна заборгованість	5,9	1,6	-		-
Всього дебіторська заборгованість	378,6	100	708,3	100	187,1

Оцінку складу та структури кредиторської заборгованості можна зробити, виходячи з даних з ІІ розділу балансу. Для більш повного аналізу кредиторської заборгованості дані відобразимо в таблиці 2.5.

Як свідчать дані таблиці 2.5, в цілому за звітний період відбулося зростання суми кредиторської заборгованості на 18,3%. Тобто підприємство збільшило свої джерела фінансування діяльності за рахунок комерційних кредитів та кредиторської заборгованості.

Це відбулося за рахунок зростання кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги на 1,4% та значного зростання заборгованості по внутрішніх розрахунках.

Таблиця 2.5 Склад та структура кредиторської заборгованості ТОВ “Континент” за 2003-2004 роки

Статті балансу	2003 р.	2004 р.	Темп зростання, %
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	914,8	76	927,4	65,1	101,4
Поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом	40,6	3,4	17,1	1,2	42,1
з позабюджетних платежів	2,4	0,2	-	-	-
зі страхування	3,8	0,3	3,0	0,2	78,9
з оплати праці	8,5	0,6	7,1	0,4	83,5
з учасниками	221,4	18,4	211,3	14,9	81,0
з внутрішніх розрахунків	12,9	1,1	258,3	18,1	2003
Інші поточні зобов'язання	-	-	0,5	0,1	-
Кредиторська заборгованість	1204,4	100	1424,7	100	118,3

Але поряд з цим відбулося значне скорочення заборгованості по розрахунках з бюджетом, з позабюджетних платежів, страхування та оплати праці.

Таким чином, можна охарактеризувати ТОВ «Континент», як підприємство, що завжди намагається вчасно ліквідувати заборгованість перед постачальниками. А великий розмір кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги пояснюється специфікою діяльності товариства.

Підводячи загальний підсумок аналізу майна підприємства ТОВ «Континент», можна зробити наступні висновки. В структурі активу балансу найбільшу частку займають оборотні активи, що типове для торгівельних підприємств, які не мають власних будівель, транспорту, обладнання, вони залучають ці засоби на деякий термін для виконання деяких завдань без включення їх до складу балансу.

За останній рік збільшилася питома вага залучених коштів, це пояснюється збільшенням товарної маси за рахунок комісійних угод і зменшення товарообігу підприємства.

Крім оцінки складу та структури майна, необхідно дослідити ефективність його використання.

Витрати обігу торгових підприємств являють собою виражені в грошовій формі витрати суспільної праці, пов'язані з процесом просування і продажу товарів від місць виробництва до споживача.

Дані витрати не збільшують вартість товарів і цілком покриваються за рахунок торгових знижок з ціни, наданих торговим підприємствам постачальником товару. Витрати обігу плануються і враховуються в звітності в двох показниках:

а) в абсолютній сумі усіх витрат обігу в грошовому виразі;

б) у вигляді рівня витрат обігу у відсотках до товарообігу.

Найважливішим показником господарської діяльності торгових підприємств є рівень витрат обігу. На основі цього показника оцінюється ступінь виконання торговим підприємством плану по витратах обігу. Зниження рівня витрат обігу приводить до росту валового доходу (прибутку) підприємствам а отже, і ефективності його діяльності.

Основними факторами, що знижують рівень витрат обігу є:

підвищення продуктивності праці працівників торгівлі;

скорочення часу товарного обігу;

раціональне використання основних і оборотних коштів;

підвищення якості товарів і відповідність їхнього асортименту попиту населення;

скорочення втрат товарів при транспортуванні і збереженні.

Проведемо дослідження витрат підприємства ТОВ “Континент” на основі даних звіту про фінансові результати.

Таблиця 2.6 Аналіз структури витрат ТОВ «Континент» за 2003 - 2004 роки

Стаття	2003 рік	2004 рік	Відхилення
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Темп зростання, %
Закупка товарів для продовження торгівельного циклу	4599,43	53,0	4322,75	53,2	-276,68	94,0
ПДВ	3066,3	35,0	2881,8	35,5	-184,5	94,0
Податок на прибуток	671,1	7,7	295,6	3,7	-375,5	44,1
Матеріальні затрати	65,5	0,8	83,6	1,0	18,1	127,6
Витрати на оплату праці	88,4	1,1	96,1	1,1	7,7	108,7
Відрахування на соціальні заходи	33,1	0,4	36,0	0,5	2,9	108,8
Амортизація	22,4	0,3	35,3	0,4	12,9	157,6
інші операційні витрати	145,7	1,7	372,7	4,6	227	255,8
Всього витрат	8691,93	100	8123,85	100	-568,1	93,5

Найбільша стаття витрат 53,0%, це закупка товарів для продовження торгівельного циклу, тому зменшення витрат треба починати з цієї статті. Для цього необхідно проаналізувати договори з постачальниками і розробити систему по зниженню цін на окремі види товарів.

Витрати на соціальні заходи також збільшилися на 2,9 тис. грн. Ці відрахування находяться в прямій залежності від розмірів заробітної плати, які також зросли за звітний період на 7,7 тис. грн.

Сума амортизаційних відрахувань зросла завдяки інвентаризації, за рахунок чого було змінено коефіцієнти амортизації для деяких основних засобів, та проведена їх переоцінка.

Стаття “Інші операційні витрати” на ТОВ «Континент» складається з витрат на оренду приміщення товариства, охорону та ін. Відбулося значне даного виду витрат в 2004 році.

Основною причиною досить високих закупівельних цін на ТОВ «Континент» є те що, більшість товарів купується на умовах товарного кредиту, а отже постачальники нав'язують свої умови, і тому треба намагатися збільшити частку власних товарів у обсязі товарообігу за рахунок позикових джерел, наприклад банківських кредитів, що зробить підприємство більш незалежним і рентабельним.

Для оцінки ефективності діяльності підприємства використовують показники рентабельності, зокрема, доходності й прибутковості його капіталу. Коефіцієнти рентабельності відображають підсумкову ефективність використання коштів фірми і характеризують рентабельність вкладень в майно і продукцію. Щоб детальніше розглянути коефіцієнти рентабельності, приведемо конкретні формули їх розрахунку в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Показники рентабельності ТОВ «Континент» за 2003-2004 роки

Назва показника	Позначення	Розрахункова формула	2003 рік	2004 рік	Відхилення
Рентабельність власного капіталу	Рвк	(Балансовий прибуток / Власний капітал) * 100%	2,4	0,99	-1,41
Рентабельність продаж	Рпродаж	Балансовий прибуток / Виручка від реалізації *100%	0,04	0,02	-0,02
Рентабельність активів	Ра	Балансовий прибуток / Активи *100%	0,46	0,17	-0,29
Коефіцієнт капіталізації	Кк	Активи / Власний капітал * 100%	5,268	5,849	0,581
Фондовіддача	Ф	Виручка від реалізації / Активи * 100%	12,38	10,06	-2,32
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Коб ВК	Виручка від реалізації/ Розмір власних коштів * 100%	65,19	58,85	-6,3

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує, яка норма прибутку на вкладений капітал. Збільшення цього показника - головне завдання управління підприємством. Коефіцієнт рентабельності продаж показує, яку долю складає прибуток у виручці від реалізації. Нормальною є рентабельність не менше 30%, якщо розраховувати її від балансового прибутку.

Показник рентабельності продаж показує, що на 1 грн. вкладеного капіталу та реалізованої продукції підприємство одержувало 4 коп. прибутку на початок року і не змінилося на кінець року. Це достатньо високий показник, якщо враховувати те, що реалізовані товари були придбані на умовах товарного кредиту з досить високою відпускною ціною.

Зниження рентабельності активів показує, що в 2004 році підприємство стало менш ефективно використовувати своє майно.

Коефіцієнт фондовіддачі, який характеризує співвідношення між виручкою фірми від реалізації товару і її активами, повинен бути не менше 0,75. В результаті оцінки показника фондовіддачі можна сказати, що 1 гривню основних фондів виробляла 12,37 грн. продукції на початок року і 10,06 грн. - на кінець року. Цей показник характеризує підприємство з боку ефективності використання основних засобів та інших поза оборотних активів. Фондовіддачу можна пов'язати з коефіцієнтом оборотності власного капіталу.

2.3 Оцінка механізму нарахування та сплати акцизного збору підприємством

Акцизний збір - це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їхню ціну.

Платниками податку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності - виробники (за реалізації товару) або імпортери підакцизних товарів (за перетину митного кордону).

Залежно від виду підприємницької діяльності є деякі особливості щодо обчислення об'єкта оподаткування.

Законодавством визначено такі об'єкти оподаткування:

1) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів. При цьому оборотом з реалізації є продаж, обмін на інші товари, безоплатна передача. В оподаткований оборот включається реалізація (передача) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників (у тім числі і в порядку натуральної оплати праці);

2) митна вартість імпортованих товарів, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій, отриманих без оплати їхньої вартості.

Платниками акцизного збору в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності (їхні філії, відділення, підрозділи):

- виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

- нерезиденти, які виробляють підакцизні товари на митній території України, безпосередньо або через їх постійні представництва;

- суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;

- фізичні особи-резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі на митну територію України;

- юридичні або фізичні особи, які купують підакцизні товари в податкових агентів.

Є певні особливості впливу акцизного збору на фінансово-господарську діяльність підприємств, зайнятих виробництвом і реалізацією підакцизних товарів (виробнича діяльність) або імпортом підакцизних товарів з наступною реалізацією (торговельна діяльність). Ці особливості залежать від ставок акцизного збору, методики розрахунку суми податку, терміну його сплати в бюджет, джерел сплати суб'єктом підприємництва.

Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір (підакцизних товарів), і ставки акцизного збору затверджуються законодавче і є єдиними на всій території України для вітчизняних та імпортних товарів.

З 1 січня 2000 р. значно скорочено перелік підакцизних товарів, змінено ставки податку та запроваджено новий механізм обчислення акцизного збору для імпортованих товарів за застосування ставки акцизного збору у відсотках.

До підакцизних товарів віднесено:

- бензини моторні;

- дизельне пальне;

- автомобілі;

- тютюнові вироби;

- ювелірні вироби;

- спирт етиловий та алкогольні напої;

- пиво солодове.

Акцизний збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах:

- у твердих сумах з одиниці реалізованого товару;

- за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів.

Ставки акцизного збору встановлені у твердих сумах з одиниці товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовано залежно від якісних характеристик товару і визначено в гривнях (щодо тютюнових виробів) та в ЄВРО (щодо бензину, дистиляторів, пива, алкогольних напоїв).

Акцизний збір, обчислений в ЄВРО для товарів, що їх вироблено і реалізовано в Україні, сплачується у валюті України. При цьому використовується валютний (обмінний) курс Національного банку, що діяв на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару. Цей курс для обчислення ставок акцизного збору залишається незмінним протягом кварталу.

Акцизний збір, обчислений в ЄВРО для товарів, що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку, який діяв на день подання митної декларації.

За використання відсоткових ставок акцизного збору можливі такі варіанти визначення обороту, що оподатковується:

1) для товарів, що реалізовуються за вільними цінами, оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами, без урахування акцизного збору і податку на додану вартість;

2) для товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами без урахування торговельних знижок, а також суми податку на додану вартість;

3) за закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої митної вартості та включаючи мито.

Строки сплати акцизного збору в бюджет залежать від виду підакцизних товарів, суми податку.

- Підприємства-виробники, що реалізують спирт, алкогольні напої, пиво, сплачують податок на третій робочий день після здійснення обороту за реалізації.

- Підприємства-виробники, що реалізують тютюнові вироби, податок сплачують один раз на місяць (до 16 числа), виходячи з фактичного обсягу реалізації за минулий місяць.

- Власники (замовники) алкогольних напоїв, спирту, пива, тютюнових виробів, виготовлених в Україні з використанням давальницької сировини, сплачують податок не пізніше дня отримання продукції.

- Підприємства, (крім указаних вище), в яких середньомісячна сума акцизного збору за минулий рік становила понад 25 тис. грн., сплачують податок щодекади (15, 25 числа поточного місяця і 5 числа місяця, наступного за звітним), виходячи з фактичного обороту за звітну декаду.

- Решта підприємств сплачує податок щомісяця до 15 числа також виходячи з фактичного обороту за минулий місяць.

За імпортовані підакцизні товари акцизний збір сплачується під час «розмитнення» імпортного товару.

Аналіз зазначених термінів сплати акцизного збору для ТОВ “Континент” дає змогу дійти таких висновків:

1) Найбільш негативний вплив на фінансовий стан суб'єктів господарювання справляє сплата акцизного збору на імпортовані товари. Суб'єкти господарювання зобов'язані сплатити акцизний збір під час «розмитнення» товару, а за алкогольні та тютюнові вироби - під час придбання марок акцизного збору за рахунок своїх оборотних коштів. Відшкодування цих коштів відбудеться тільки після реалізації товарів. Отже, має місце іммобілізація оборотних коштів суб'єктів господарювання на сплату акцизного збору. Період іммобілізації залежить від часу між сплатою акцизного збору і реалізацією товарів, що імпортуються. Слід звернути увагу, що в разі імпорту підакцизних товарів не дозволяється використовувати векселі для розрахунків з бюджетом (крім імпорту паливно-мастильних матеріалів). Відтак немає можливості відстрочування сплати акцизного збору. Імпортерам підакцизних товарів не дозволяється користуватись векселями і для сплати податку на додану вартість (крім імпорту бензину);