Главная
Коллекция "Otherreferats"
Финансы, деньги и налоги
Аналітичні аспекти фінансової політики держави щодо формування та використання коштів Пенсійного фонду
Аналітичні аспекти фінансової політики держави щодо формування та використання коштів Пенсійного фонду
Сутність та характеристика системи пенсійного забезпечення в Україні. Пенсійний фонд України: історія розвитку та сучасний стан. Нормативно-правова база по надходженню та витратам коштів в Пенсійний фонд. Аналіз, проблеми та перспективи діяльності фонду.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.03.2012 |
| Размер файла | 76,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
1. Теоретико-інформаційні засади формування та використання коштів Пенсійного фонду
1.1 Сутність та характеристика системи пенсійного забезпечення в Україні
1.2 Пенсійний фонд України: історія розвитку та сучасний стан
1.3 Нормативно-правові засади регулювання формування джерел та напрямків використання коштів Пенсійного фонду
1.4 Проблеми формування і використання коштів Пенсійного фонду
2 Аналітичні аспекти фінансової політики держави щодо формування та використання коштів Пенсійного фонду
2.1 Аналіз основних засад фінансової політки держави з питань пенсійного забезпечення
2.2 Аналіз діяльності Пенсійного фонду та основних тенденцій формування та використання його коштів
3. Проблеми та перспективи вдосконалення джерел формування та використання коштів Пенсійного фонду України
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
пенсійний фонд україна
Одним із найважливіших завдань, які повинна вирішувати держава, є матеріальне забезпечення громадян у старості, в разі постійної втрати працездатності, втрати годувальника. Таке забезпечення здійснюється шляхом призначення і виплати їм пенсій. В Україні нараховується понад 14 мільйонів пенсіонерів, до яких відносяться різні категорії громадян, зокрема тим, які досягли пенсійного віку, інвалідам, дітям-інвалідам, особам, що втратили годувальника, громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, військовослужбовцям тощо.
З метою належної організації пенсійного забезпечення держава зобов'язана знаходити відповідні джерела. До таких джерел в Україні належать Пенсійний фонд України, інші соціальні, благодійні та страхові фонди, а також бюджетні кошти. Однак, незважаючи на таку кількість джерел, коштів у державі для достатнього пенсійного забезпечення хронічно не вистачає, а потреба у додаткових джерелах має тенденцію до зростання.
Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Це найбільш розгалужена фахова структура, яка здійснює багатогранну діяльність щодо пенсійного забезпечення громадян України, найпотужніша інституція в державі, яка акумулює і розподіляє значні за обсягом кошти, структура з могутнім кадровим потенціалом, що розвивається і вдосконалюється. Органами управління Пенсійного фонду України є правління, ревізійна комісія та управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях України, м. Києві та Севастополі.
Метою написання курсової роботи виступає проведення аналізу джерел формування та напрямків використання коштів Пенсійного фонду. Виходячи з поставленої мети, в роботі слід виконати наступні завдання:
1. Розкрити сутність та характеристику системи пенсійного забезпечення в Україні
2. Охарактеризувати історію розвитку та сучасний стан Пенсійного фонду
3. Дослідити основні нормативно-правові засади регулювання формування джерел та напрямків використання коштів Пенсійного фонду
4. Охарактеризувати проблеми формування та використання коштів Пенсійного фонду
5. Провести аналіз основних засад фінансової політки держави з питань пенсійного забезпечення
6. Провести аналіз діяльності Пенсійного фонду та основних тенденцій формування і використання його коштів
7. Визначити проблеми та перспективи вдосконалення джерел формування та використання коштів Пенсійного фонду України
Об'єктом дослідження роботи виступає Пенсійний фонд України як система акумулювання та розподілу коштів. Предметом дослідження є джерела формування та напрямки використання коштів Пенсійного фонду.
1. Теоретико-інформаційні засади формування та використання коштів Пенсійного фонду
1.1 Сутність та характеристика системи пенсійного забезпечення в Україні
Згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України отримують такі види державних пенсій: а) трудові; за віком; по інвалідності; у разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який передбачає створення в Україні нової пенсійної системи. [17]
Законом запроваджується пенсійне страхування. Замість трудового стажу при розрахунку пенсійної виплати тепер використовується страховий стаж.
В новій пенсійній системі розмір пенсії за віком залежить від величини страхового стажу та розміру заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду України.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком. [17]
За наявності тривалості страхового стажу менше ніж 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.[17]
Розмір пенсій за віком визначається в обсязі 55% від заробітку, але не нижче мінімальної величини, встановленої законодавством. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 % від заробітку, але не менше 1 % від мінімального розміру пенсії. Для окремих пільгових категорій пенсіонерів згідно з чинним законодавством цей стаж може бути меншим.[17]
Пенсії по інвалідності призначаються у разі настання інвалідності, що спричинило повну або часткову втрату працездатності внаслідок таких двох причин:
- трудового каліцтва або професійного захворювання;
- загального захворювання (у тому числі каліцтва, на пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Пенсії по інвалідності призначаються за наявності у застрахованої особи на час настання інвалідності страхового стажу такої тривалості :
- до досягнення 23 років включно - 2 роки;
- від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки;
- від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
- для осіб 32 років і старших - 5 років. [17]
Пенсії по інвалідності визначаються у таких розмірах:
- інвалідам I групи - 100 % пенсії за віком;інвалідам II групи - 90 % пенсії за віком;інвалідам ІІІ групи - 50 % пенсії за віком.
Пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.
Пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються у таких розмірах:
- 50% пенсії за віком померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї;
- 100% пенсії за віком померлого годувальника на двох та більше непрацездатних членів сім'ї. [17]
Круглим сиротам пенсія призначається виходячи з розмірів пенсій за віком обох батьків.
Пенсія за вислугу років встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Соціальні пенсії призначаються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства за відсутності права на трудову пенсію.
Соціальні пенсії призначаються в таких розмірах:
- особам, які досягли пенсійного віку і не набули права на трудову пенсію без поважних причин - 30% від мінімального розміру пенсії за віком;
- особам, які досягли пенсійного віку і не набули права на трудову пенсію з поважних причин і інвалідам ІІІ групи - 50% від мінімального розміру пенсії за віком;
- інвалідам ІІ групи, дітям-інвалідам віком до 16 років, дітям, або одній із осіб у разі втрати годувальника -100% мінімального розміру пенсії за віком;
- інвалідам І групи, а також матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїня" - 200% мінімального розміру пенсії за віком. [17]
Державні службовці, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку при наявності загального трудового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок - 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років мають право на отримання пенсій в розмірі 80% від суми їхнього посадового окладу з урахуванням надбавок без обмеження граничного розміру пенсій. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 % від заробітку, але не більше 90% від посадового окладу з урахуванням надбавок.
Народним депутатам України при досягненні пенсійного віку призначається пенсія, яка становить 80% від місячного окладу, встановленого на той час, поли депутат працював у Верховній Рад. України.
1.2 Пенсійний фонд України: історія розвитку та сучасний стан
Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансово-банківську систему.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. [8]
Система органів Пенсійного фонду України складається з центрального апарату, Кримського республіканського апарату, 24 обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь та 732 міських, районних у містах та районних відділів. В ній працює понад 16277 працівників. [21]
Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Бюджет Пенсійного фонду України щороку затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Пенсійного фонду України зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду України і зберігаються на окремих рахунках його органів в уповноваженому банку, який визначається Кабінетом Міністрів України. [21]
Кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Статус та повноваження Пенсійного фонду України визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121 (із змінами). [21]
Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики України. У межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. [12]
Кошти фонду не входять до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомог. Бюджет цього фонду формується передусім за рахунок коштів, які відраховують підприємства, установи та організації. Кошти відносять на собівартість продукції, а в бюджетних установах це передбачено окремою статтею кошторису на утримання установи. Крім того, до надходжень Фонду належать обов'язкові страхові внески громадян які працюють, у розмірі 1% заробітної плати, а також кошти державного бюджету на виплату окремих видів пенсій та допомоги, добровільні внески підприємств, організацій, населення, інші надходження.
Головні завдання Пенсійного фонду України такі [21]:
1. забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ, допомоги на дітей, а також інших витрат , покладених чинним законодавством на цей Фонд.
2. збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомог.
3. розширене відтворення коштів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування.
4. участь у фінансуванні державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій населення та у страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії.
5. організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення, зокрема щодо виплати пенсій громадянам, які виїхали за межі України.
6. контроль за своєчасним і повним надходженням страхових внесків до цього фонду.
7. розробка одночасно з затвердженням Фонду соціального страхування України за погодженням з Мінфіном, Мінпраці та Мінсоцзабезом України пропозицій про запровадження тарифів внесків на соціальне страхування із урахуванням витрат на пенсійне забезпечення та соціальне страхування і внесення їх до Кабінету Міністрів України.
8. фінансування витрат, пов'язаних з виплатою державних пенсій, допомоги та інших виплат, передбачених законодавством України.
9. визначення порядку, використання і забезпечення контролю за правильним витрачанням коштів України.
10. прийняття разом з Мінпраці, Мінфіном та Мінсоцзабезом України рішень про розміри відрахувань з підприємств і організацій на виплату пільгових пенсій залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та інших умов праці.
11. участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку та підвищення рівня народного добробуту, в розробці проектів міжурядових договорів (угод) з питань пенсійного забезпечення та фінансування витрат на виплату пенсій громадянам, які прибули на постійне проживання в Україну з інших держав і які виїхали за її межі.
12. участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи пенсійного забезпечення та порядку підвищення розміру пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і підвищення заробітної плати.
Пенсійний фонд України має право займатися комерційною діяльністю, головними напрямами якої є такі [21]:
1. вкладення коштів у короткострокові та довгострокові кредити, цінні папери державних органів, акціонерних товариств, фондових і товарних бірж, до комерційних банків;
2. створення підприємств, участь у комерційних структурах (банки, страхові компанії, торгові дома, спільні, підприємства, акціонерні товариства тощо).
3. проведення грошово-речових лотерей, благодійних вечорів, рекламно-інформаційних заходів (благодійні теле- і радіопрограми спеціальні випуски у періодичній пресі).
Підприємства, установи та організації незалежно від форм вчасності та господарювання, особи, які наймають для роботи окремих громадян за угодами, а також ті, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, релігійні громади сплачують страхові внески до Пенсійного фонду України у розмірах, установлених чинним законодавством.
Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів [21]:
1. виплата пенсій за віком (у тому числі працюючим пенсіонерам), за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних та інших пенсій, установлених законодавством України;
2. виплата допомоги по догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством.
3. підвищення пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;
4. реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення;
5. забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління Фонду;
6. відтворення коштів Фонду;
7. зміцнення матеріально-технічної бази системи Фонду, органів і установ соціального забезпечення;
8. організація роз'яснювальної роботи серед населення і здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України.
Фонд організовує облік і отримує необхідну інформацію від підвідомчих організацій і установ, подає зведені дані відповідним статистичним та іншим органам, несе відповідальність за своєчасне і повне фінансування витрат на виплату пенсій та допомоги за рахунок своїх коштів.
Пенсійний фонд України, його управління в Автономній Республіці Крим, областях і м. Києві є юридичними особами, мають штамп і печатку встановленого зразка, рахунки в установах банків. [21]
1.3 Нормативно-правові засади регулювання формування джерел та напрямків використання коштів Пенсійного фонду
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” [2] та Положенням про Пенсійний фонд, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 № 121 (із змінами) [3], передбачено, що Пенсійний фонд у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Нормативно-правові акти за предметом правового регулювання, що регулюють питання, пов'язані з формуванням та використанням коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування [21]:
1. Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
2. Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік;
3. Закон України “Про податок на доходи фізичних осіб”;
4. Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”;
Законодавство про пенсійне забезпечення та страхування базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються [21]:
· види пенсійного забезпечення;
· умови участі в пенсійній системі чи її рівнях;
· пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;
· джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення;
· умови, норми та порядок пенсійного забезпечення;
· організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до пунктів 2-9 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, визначаються порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших посадах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років; хворим, інвалідам, багатодітним батькам, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсійне забезпечення за зазначеними окремими законами; порядок формування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування тощо. [21]
Відповідно до ст. 9 Конституції України [1] частиною національного законодавства є міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. До міжнародних договорів належать міждержавні, міжурядові та міжвідомчі договори, регульовані нормами міжнародного права, незалежно від їх форми і найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол, обмін листами або нотами, інші форми і найменування міжнародних договорів).
Після проголошення незалежності Україна підтвердила, що є правонаступницею прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам держави. Україна підтвердила також свої обов'язки за міжнародними договорами, які були укладені Українською РСР до проголошення незалежності України.
1.4 Проблеми формування і використання коштів Пенсійного фонду
Пенсійний фонд України забезпечує: збір і акумуляцію надходжень на обов'язкове державне пенсійне страхування; фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ строкової служби, допомоги на дітей, а також інших витрат, фінансування яких відповідно до чинного законодавства покладено на Пенсійний фонд; участь у фінансуванні державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів; організацію міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення. [13]
Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян, а також фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, сплачують збір на обов'язкове пенсійне страхування в розмірі 32% від фактичних витрат на оплату праці, які включають виплати основної і додаткової зарплати та інших заохочень і виплат. [10]
Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4% від витрат на оплату праці для працюючих інвалідів та ставкою 32% від витрат на оплату праці інших працівників такого підприємства. Підприємства всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% від загальної чисельності працюючих, сплачують збір за ставкою 4% від фактичних витрат на оплату праці всіх працівників. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування ці категорії платників відносять на собівартість продукції (робіт, послуг) або на видатки за кошторисом бюджетних установ. [10]
Фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси сплачують збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 32% від суми оподатковуваного доходу.
Для фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору, та фізичних осіб, які виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі членів творчих спілок, творчих працівників, які не є членами творчих спілок встановлена ставка збору у розмірі 1% (при сукупному доході до 150 грн.) або 2% (при сукупному оподатковуваному доході понад 150 грн.).
До спеціальних цільових зборів, які спрямовуються до Пенсійного фонду України, належать: збори від продажу дорогоцінних металів за ставкою 5% від обсягу їх реалізації; збори з продажу автомашин у розмірі 3% від виручки, збори від операцій з валютою за ставкою 1% від обсягу операцій та інші. [10]
Порядок спрямування інших джерел до Пенсійного фонду України визначається згідно з чинним законодавством.
Кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на [21]:
-- фінансування виплат державних пенсій та інших соціальних виплат згідно з чинним законодавством;
-- реалізацію державних, регіональних і обласних програм соціального захисту населення;
-- створення та функціонування єдиного банку даних про платників зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України;
-- розвиток матеріально-технічної бази органів Пенсійного фонду;
-- організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду.
Найбільша частка видатків Пенсійного фонду України спрямовується на виплату державних пенсій.
Згідно із Законом [2], громадяни України отримують такі види державних пенсій:
а) трудові; за віком; по інвалідності; у разі втрати годувальника; за вислугу років;
б) соціальні пенсії.
Право на трудову пенсію мають особи, які зайняті суспільне корисною працею за дотримання відповідних умов, передбачених чинним законодавством.
Пенсії за віком призначаються на загальних підставах чоловікам після досягнення 60 років при стажі роботи не менше 25 років та жінкам після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 20 років. Окремим категоріям громадян встановлені пільгові умови призначення пенсій. До них належать [21]:
-- працівники, зайняті на підземних роботах;
-- працівники, зайняті га інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці;
-- трактористи-машиністи, зайняті у сільськогосподарському виробництві;
-- жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних механізмів, доярками, свинарками, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні і післязбиральній обробці тютюну, працівники текстильного виробництва;
-- водії міського пасажирського транспорту і великогабаритних автомобілів;
-- громадяни, які постраждали від Чорнобильської катастрофи;
-- інваліди та учасники війни;
-- багатодітні матері та інші.
Розмір пенсій за віком визначається в обсязі 55% від заробітку, але не нижче мінімальної величини, встановленої законодавством. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1% від заробітку, але не менше 1% від мінімального розміру пенсії. Для окремих пільгових категорій пенсіонерів згідно з чинним законодавством цей стаж може бути меншим. [21]
Формування Пенсійного фонду здійснюється за рахунок [10]:
-- зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, а також фізичними особами;
-- спеціальних цільових зборів;
-- коштів державного бюджету України;
-- коштів, що надходять за регресивними вимогами;
-- добровільних внесків підприємств, організацій і громадян;
-- сум фінансових санкцій, стягнених за порушення сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;
-- інших надходжень.
Основним джерелом Пенсійного фонду України є збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, платниками яких є юридичні та фізичні особи.
2 Аналітичні аспекти фінансової політики держави щодо формування та використання коштів Пенсійного фонду
2.1 Аналіз основних засад фінансової політки держави з питань пенсійного забезпечення
Фінансова політика держави з питань пенсійного забезпечення передбачає використання нової системи пенсійного забезпечення. Нова пенсійна система складається з трьох рівнів, а саме з солідарної системи (першого рівня), обов'язкової накопичувальної системи (другого рівня) та недержавного добровільного пенсійного забезпечення (третього рівня). [22]
Для зарахування в страховий стаж в повному розмірі одного робочого місяця розмір внесків має бути не меншим, ніж внески, обчислені із мінімальної заробітної плати. Якщо сума сплачених страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, страховий стаж враховується у пропорційно меншому розмірі.
Із запровадженням нового Закону для осіб, які станом на 1.01.2004 р. вже мають трудовий стаж, цей період зараховується як страховий стаж, незалежно від суми сплачених раніше внесків.
Період, протягом якого безробітна особа отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Зарахування зазначеного періоду до страхового стажу покриватиметься додатковими надходженнями до Пенсійного фонду страхових внесків від роботодавців (32,3% замість 32%), в той же час страхові внески роботодавців до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зменшені з 1,9% до 1,6%. [21]
Новий Закон передбачає окремі підходи до пенсійного страхування підприємців, що використовують спрощену систему оподаткування. Вони будуть платити фіксований пенсійний внесок до Пенсійного фонду України, а за своїх найманих працівників робитимуть внески на загальних підставах. Розмір фіксованого пенсійного внеску встановлюється окремим законом.
Пенсії працюючим пенсіонерам виплачуються у повному обсязі, крім випадків, коли особі призначена дострокова пенсія за Законом України “Про зайнятість населення ”. [23]
Мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. ” [22]
У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсії буде підвищуватись. [23]
Пенсійний вік в Україні не змінено: 55 років для жінок та 60 років для чоловіків. Проте, якщо особа добровільно відкладає вихід на пенсію на більш пізніший термін і продовжує працювати, то розмір пенсії буде збільшено за відповідною шкалою. Відсоток збільшення розміру пенсії за віком коливатиметься від 3% за один рік відстрочки виходу на пенсію до 85,32% за 10 років більш пізнішого виходу на пенсію. [21]
Система недержавного пенсійного забезпечення (далі - НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи України. Вона запроваджена Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення ” (далі - Закон) додатково до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. В системі НПЗ фізичні особи та роботодавці можуть брати участь добровільно. [21]
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється [22]:
1) недержавними пенсійними фондами (далі - пенсійний фонд, НПФ) - шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами фондів та вкладниками;
2) страховими організаціями - шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;
3) банківськими установами - шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків.
Учасниками НПФ можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому НПФ є добровільною. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором. Накопичені пенсійні кошти учасника фонду є його власністю, якою він розпоряджається згідно з Законом. У разі смерті ці кошти успадковуються.
Вкладником фонду, який робить пенсійні внески на користь учасника фонду відповідно до умов пенсійного контракту, може бути сам учасник, подружжя, діти, батьки, роботодавець учасника або професійне об'єднання, членом якого є учасник. У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.
Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду. НПФ не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за законодавством про банкрутство. Пенсійні кошти учасників фонду у разі його ліквідації не втрачаються, а передаються до іншого НПФ або страхової організації чи банку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення.
Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснюють [17]:
- за діяльністю НПФ, страхових організацій та банків, що надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення, - Держфінпослуг;
- за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, та банків-зберігачів - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
- за діяльністю банків - Національний банк України Крім того, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснюється Антимонопольним комітетом України.
Нині в Україні формується система податкового стимулювання участі у недержавному пенсійному забезпеченні. Для фізичних осіб та роботодавців законами України “Про податок з доходів фізичних осіб ” та “Про оподаткування прибутку підприємств ” передбачені податкові пільги. [17]
1. Пільги на етапі здійснення пенсійних внесків:
Добровільні пенсійні внески роботодавця на користь найманого працівника можуть бути віднесені до складу валових витрат роботодавця у сумі, яка не перевищує 15% від нарахованої заробітної плати працівника за рік, але при цьому не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. у розрахунку за місяць за сукупністю всіх таких внесків. Розмір внесків, на які поширюється податкова пільга, становить 630 грн. на місяць, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатної особи 453 грн., встановленого Законом України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік”.
Пенсійні внески фізичної особи - учасника НПЗ на свою користь включаються до податкового кредиту цієї особи (за результатами року) у розмірі, що не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. у розрахунку за місяць (у 2005 р. - не більше 630 грн. на місяць). Учасник НПЗ має право на повернення переплачених податків через механізм податкового кредиту. У разі здійснення пенсійних внесків самим учасником НПФ і роботодавцем, останній має пріоритет користування податковими пільгами, тому зазначена вище гранична сума для учасника (630 грн.) зменшується на суму внесків роботодавця.
Пенсійні внески фізичної особи - вкладника на користь члена сім'ї першого ступеня споріднення включаються до податкового кредиту фізичної особи (за результатами року) у розмірі, що не перевищує 50% від: суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. у розрахунку за місяць (у 2005 р. - не більше 315 грн. на місяць). Але якщо цей член сім'ї одночасно сплачує на свою користь пенсійні внески за окремим договором НПЗ, то вищезазначена сума пенсійних внесків фізичної особи - вкладника включається до податкового кредиту цього члена сім'ї, а не фізичної особи - вкладника.
2. Пільги на етапі здійснення пенсійних внесків [17]:
На етапі здійснення пенсійних виплат з НПФ або страхової організації фізична особа сплачує податок з доходів фізичних осіб за ставкою 13%, але лише від 60% пенсійної виплати. Сума одноразової пенсійної виплати учаснику НПФ оподатковується за ставкою 13%.
Не підлягають оподаткуванню:
- суми виплат пенсій на визначений строк або довічних пенсій, одержувані платником податку віком старше 70 років;
- суми виплат пенсії на визначений строк, довічних або одноразових пенсій, якщо учасник НПФ чи застрахована особа є інвалідом I групи.
2.2 Аналіз діяльності Пенсійного фонду та основних тенденцій формування та використання його коштів
Як вже зазначалося вище, з 1 січня 2004 року в Україні запроваджено реформовану солідарну пенсійну систему та добровільну накопичувальну систему через недержавне пенсійне забезпечення.
На відміну від інших країн, де проводилась пенсійна реформа, в Україні за нормами нового пенсійного законодавства було перераховано раніше призначені пенсії. При цьому гарантувалося збереження розміру раніше призначених пенсій і застосування всіх пільг при обчисленні стажу роботи, передбачених раніше діючим законодавством.
Запроваджено нову формулу обчислення пенсії, яка передбачає розширення періоду врахування заробітку при призначенні їх розмірів та зарахування до страхового стажу лише тих періодів, за які сплачено страхові внески до Пенсійного фонду.
За період з 2002 по 2006 роки відбулося значне збільшення розміру мінімальної пенсії за віком для громадян України (рис. 2.1). [20]
Рис. 2.1 Динаміка мінімальної пенсії за віком, грн.
Як свідчить рис. 2.1., за період з 2002 по 2006 роки мінімальна пенсія за віком збільшилася у 8 разів. Середній розмір пенсійних виплат на 01.01.2007 р. склав 506,82 грн. або збільшився в порівнянні з січнем 2006 року (392,88 грн.) в 1,29 рази, а в порівнянні з січнем 2004 року (182,24 грн.) в 2,78 рази.
Відповідно до нового пенсійного законодавства щороку з 1 березня проводиться підвищення розміру пенсії на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком. Так, підвищення пенсій з 01.03.2005 року склало 5,5 %, а з 01.03.2006 року - 7,34%. [21]
За 2005 рік до бюджету Пенсійного фонду України з усіх джерел фінансування надійшло 65 733,3 млн. грн., що в порівнянні з 2004 роком більше на 28 197,8 млн. грн. Власні надходження склали 42 702,1 млн. грн., що становить 102,7 відсотка планових призначень. Протягом звітного року власні доходи мали тенденцію до зростання і в порівнянні з попереднім роком вони збільшились на 11 309,6 млн. грн., або на 36 відсотків. [21]
Фактичні надходження коштів до бюджету Фонду в 2005 році забезпечили в повному обсязі фінансування видатків на пенсійні виплати, з урахуванням їх підвищення у відповідності з прийнятими законодавчими та нормативно-правовими актами, 13,3 млн. пенсіонерів. Загальна сума видатків склала 64 064,9 млн. грн., що на 24 819,3 млн. грн. більше обсягів 2004 року. [21]
У 2005 році Пенсійний фонд України був визначений головним розпорядником бюджетних коштів, що передавалися на фінансування пенсійних програм. Законом України “Про Державний бюджет України на 2005 рік ”, з урахуванням внесених змін, на зазначені цілі були передбачені кошти в загальному обсязі 23 008,7 млн. грн., з яких кошти спеціального фонду - 3 961,5 млн. грн. і кошти загального фонду - 19 047,1 млн. гривень. [21]
Враховуючи недонадходження коштів за додатковими зборами на виплату пенсій, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку і зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, для повного забезпечення фінансовими ресурсами всіх бюджетних програм залучались кошти, які виділялися з державного бюджету на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій. [21]
Робота Пенсійного фонду України у 2005 році була направлена на забезпечення повного і своєчасного надходження коштів до бюджету Фонду, стабільне та своєчасне фінансування виплати пенсій та грошової допомоги, на закріплення досягнутих темпів зростання рівня пенсійного забезпечення.
У 2006 році видаткова частина бюджету Пенсійного фонду України затверджена на рівні 70,2 млрд. грн. Доходна частина збільшена у порівнянні з бюджетом 2005 року за рахунок [21]:
? зростання власних надходжень Пенсійного фонду України (на 9 млрд. грн. або на 22% більше);
? збільшення асигнувань з Державного бюджету на розмежування (на 3,1 млрд. грн. або 46% ).
В доходній частині враховувалися кошти Державного бюджету України в сумі 7,3 млрд. грн. на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для виплати пенсій.
Також, Державним бюджетом на 2006 рік було передбачено 1,6 млн. грн. на компенсацію Пенсійному фонду України витрат від застосування платниками фіксованого сільськогосподарського податку спеціальної ставки із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. [21]
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” передбачено забезпечення розмежування джерел фінансування пенсійного забезпечення. У Державному бюджеті України на 2006 рік асигнування на фінансування не властивих Пенсійному фонду пенсійних програм були збільшені на 3,1 млрд. грн. або на 46%. [21]
У табл. 2.1 представлено структуру доходів Пенсійного фонду України за період з 2002 по 2006 рік.
Таблиця 2.1 Джерела доходів Пенсійного фонду за 2002-2006 роки, тис. грн.
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
||
|
Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття |
- |
- |
97,6 |
142 |
215 |
|
|
Власні доходи з урахуванням залишку |
19220,4 |
22800,1 |
30010,9 |
42214,8 |
52841,2 |
|
|
Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань |
- |
- |
190 |
136,7 |
118,7 |
|
|
Кошти державного бюджету |
1812,0 |
2215,4 |
5884,3 |
11949,7 |
17027,2 |
|
|
Разом |
21032,4 |
25015,5 |
36182,8 |
54443,2 |
70202,1 |
У 2003 та 2004 роках надходження від Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань були відсутні, оскільки дані фонди було створено лише зі вступом у дію Закону [2] у 2004 році.
На рис. 2.2. представлено структуру доходів Пенсійного фонду України у 2006 році.
Рис. 2.2 Структура доходів Пенсійного фонду України у 2006 році [20]
Як свідчить рис. 2.2, найбільшу частину коштів (75,27%) Пенсійний фонд отримав за рахунок власних доходів з урахуванням залишку 52841,4 млн. грн. Кошти Державного бюджету, направлені до Пенсійного фонду складали 24,25% (або 17027, 2 млн. грн.). Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у структурі Пенсійного фонду у 2006 році складали 0,31% (215,0 млн. грн.), а кошти Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - 0,17% (118,7 млн. грн.).
У табл. 2.2 наведено джерела видатків Пенсійного фонду за період з 2002 по 2006 роки.
Таблиця 2.2 Видатки Пенсійного фонду за 2002-2006 роки, тис. грн.
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
||
|
Видатки за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття |
- |
- |
97,6 |
142 |
215 |
|
|
Видатки за рахунок власних доходів з урахуванням залишку |
19220,4 |
22800,1 |
30010,9 |
55482,8 |
52841,2 |
|
|
Видатки за рахунок коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання |
- |
- |
190 |
136,7 |
118,7 |
|
|
Видатки за рахунок коштів державного бюджету |
3450,1 |
3850,7 |
5884,3 |
5345,7 |
17027,2 |
|
|
Разом |
22670,5 |
26650,8 |
36182,9 |
61107,1 |
70202,1 |
|
|
Перевищення видатків над доходами (+), доходів над видатками (-) |
-1638,1 |
-1635,3 |
0 |
-11949,7 |
0 |
На рис. 2.3 представлено співвідношення видатків на пенсійне забезпечення та соціальне страхування за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та коштів Державного бюджету до ВВП.
Рис. 2.3 Співвідношення видатків на пенсійне забезпечення та соціальне страхування за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та коштів Державного бюджету до ВВП [20]
Як свідчить рис. 2.3, видатки на пенсійне забезпечення та соціальне страхування за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та коштів Державного бюджету складають 16% від ВВП України.
У системі недержавного пенсійного забезпечення спостерігається тенденція збільшення кількості надавачів послуг у цій сфері. Так, станом на 1 квітня 2006 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України погоджено 77 статутів недержавних пенсійних фондів, до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 58 недержавних пенсійних фондів, з яких 44 - відкритих, 9 корпоративних та 5 професійних недержавних пенсійних фондів. [17]
Найбільша кількість недержавних пенсійних фондів зареєстрована в м. Києві - 37 з 58, а решта - в регіонах (Дніпропетровська обл. - 8, Харків - 3, Донецька обл. - 2, Львів - 3, Сімферополь - 1, Суми -1, Івано-Франківськ - 1, Черкаси - 1, Херсон - 1). [17]
Від 46 недержавних пенсійних фондів отримано повідомлення про укладені договори про надання послуг з адміністрування, управління активами та зберігання активів.
Більшість адміністраторів НПФ зареєстрована в м. Києві - 28 із 39. Решта розміщена в регіонах, а саме: Дніпропетровська обл. - 2, Львів - 3, Харків - 3, Донецьк - 1, Суми - 1, Івано-Франківськ - 1. [17]
Наявність значного потенціалу кількості недержавних пенсійних фондів сприяла зростанню попиту на послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів. Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України видано 31 ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.
Станом на 1 січня 2006 року учасниками недержавних пенсійних фондів є понад 88 тис. осіб, з них 63,7 тис. осіб або 72,3% становлять учасники “нових ” недержавних пенсійних фондів, створених відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення ”. Сума пенсійних активів, сформованих недержавними пенсійними фондами на цю дату складає 46 253,4 тис. грн., з них 32 987,9 тис. грн. або 71,3% - пенсійні активи “нових ” недержавних пенсійних фондів, які діють менше року.
Структура розміщених пенсійних активів недержавних пенсійних фондів складається з [17]:
* 70,1% - на банківських депозитах (в одному чи декількох банках, при цьому розмір банківських відсоткових ставок коливається від 11% до 19%);
* 10,5% - облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України;
* 0,8% - цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України;
* 6,8% - акції українських емітентів;
* 1,6% - банківські метали.
Загальний дохід, отриманий недержавними пенсійними фондами складає 9 809 тис. грн., з яких “новими ” фондами за 9 місяців 2005 року отримано 2 028,7 тис. грн. доходу, а решта доходу (7 780,8 тис. грн.) отримано фондами, які функціонують починаючи з 90-х років. [21]
З огляду на те, що недержавні пенсійні фонди тільки розпочали надавати відповідні послуги, основні пенсійні виплати в системі недержавного пенсійного забезпечення здійснюються пенсійними фондами, що перебувають в стадії реорганізації. Загалом, станом на 1 січня 2006 року, було здійснено пенсійних виплат 2 850 учасникам на суму 1 703,9 тис. грн., з них:
* пенсійні виплати на визначений строк, в середньому на строк більше 20 років - 2261 особі на суму 519,3 тис. грн.
* пенсійні виплати, які здійснені одноразово - 560 особам на суму 1 184,5 тис. грн. [21]
3. Проблеми та перспективи вдосконалення джерел формування та використання коштів Пенсійного фонду України
Пенсійне забезпечення в Україні є основною складовою системи соціального захисту населення. Частка пенсіонерів у складі населення дуже висока і на сьогодні складає 28,6%. При цьому вона в майбутньому неминуче буде збільшуватись і у 2015 році досягне 31%. Питома вага пенсійних виплат у сукупних соціальних трансфертах досягла 43%, у бюджетах домогосподарств вона складає 21% сукупних ресурсів. [21]
Пенсійна реформа передбачає заміну пенсійного забезпечення успадкованого з Радянського періоду на сучасну страхову трирівневу пенсійну систему. Стартову законодавчу та нормативну базу для реалізації пенсійного реформування в Україні створено. Реформа пенсійної системи в Україні покликана змінити баланс економічних і соціальних інтересів у державі, суттєво збільшити рівень доходів осіб пенсійного віку, забезпечити максимальну залежність пенсійних виплат від персоніфікованих страхових внесків застрахованих осіб, посилити стимули до праці та детінізації заробітної плати, заохочувати заощадження на старість застрахованих осіб, диверсифікувати джерела фінансування пенсій шляхом поєднання внесків на соціальне страхування та обов'язкових і добровільних накопичень. Однак, високий рівень демографічного навантаження працездатного населення особами пенсійного віку (39,7%), вилучення значної частини працюючих із загальної системи сплати внесків до Пенсійного фонду (27%) та низька заробітна плата, яка у третини працюючих не вища за прожитковий мінімум, спричиняють незбалансованість вітчизняної пенсійної системи. На межу кризи пенсійну систему поставило підвищення мінімального розміру пенсії за віком до рівня прожиткового мінімуму, не узгоджене з ростом заробітної плати та реальними фінансовими можливостями Пенсійного фонду. [21]
Залишаються нерозв'язаними такі питання пенсійного забезпечення [4]:
1. поширеність пільг щодо сплати пенсійних внесків (втрати Пенсійного фонду тільки в 2006 році становили 3,2 млрд. грн.), дострокового виходу на пенсію та переваг при обчисленні розмірів пенсій (3 млрд. грн.);
2. наявність заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємств, установ і організацій ( 1,3 млрд. грн.);
3. великий розрив у розмірах пенсій чоловіків і жінок (середній розмір пенсії жінок, визначений за ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” становить лише 57% такого показника для чоловіків);
4. відсутність належної диференціації пенсійних виплат, обумовленої страховими внесками впродовж трудової діяльності. Ця проблема особливо загострилась після підвищення мінімальних трудових пенсій без пропозицій підвищення інших пенсій, систематичного намагання різних груп впливу збільшити розмір пенсійних виплат незалежно від фактичної сплати страхових внесків;
5. брак дієвих стимулів до сплати страхових внесків за період, що перевищує тривалість стажу, необхідного для отримання мінімальної пенсії (20 років - для жінок, 25 років - для чоловіків);
6. існування більше двадцяти законів, що встановлюють особливі умови пенсійного забезпечення певної категорії громадян;
7. тіньова заробітна плата та зайнятість;
8. нерозвинутий фінансовий сектор та неналежне корпоративне управління;
9. низький рівень інформаційно-роз'яснювальної роботи та усвідомлення серед роботодавців і найманих працівників щодо необхідності додаткового пенсійного забезпечення;
10. недостатній рівень професійної підготовки працівників системи недержавного пенсійного забезпечення;
Подобные документы
Історичні аспекти розвитку пенсійної системи, передумови та мета створення Пенсійного фонду. Аналіз діяльності, формування та використання коштів Пенсійного фонду в Україні. Управління Пенсійним фондом, його пріоритетні напрямки та шляхи удосконалення.
курсовая работа [373,8 K], добавлен 15.03.2011Роль Пенсійного фонду України (ПФУ) у системі державного пенсійного страхування, напрями діяльності та функції. Сутність та значення пенсійного забезпечення. Основні етапи формування та головні події у діяльності ПФУ. Аналіз джерел формування коштів.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 10.02.2014Основи законодавчого забезпечення діяльності Пенсійного фонду України, склад і структура його доходів, сучасні проблеми та джерела формування. Організаційна характеристика органу Пенсійного фонду. Перспективи розвитку пенсійного страхування в Україні.
автореферат [45,7 K], добавлен 20.09.2014Пенсійний фонд України як складова соціального захисту громадян України, його роль та місце в фінансовій системі. Аспекти адміністративного управління процесом формування та використання коштів. Аналіз показників, проблеми та перспективи розвитку.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 19.04.2013Місце Пенсійного фонду в фінансовій системі держави. Суть і значення суспільних фондів споживання. Принципи здійснення пенсійного забезпечення громадян. Структура пенсійного фонду України. Порядок формування коштів Пенсійного фонду України.
дипломная работа [111,4 K], добавлен 08.01.2003Організаційно-економічна характеристика ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод". Сутність пенсійного забезпечення. Основні види пенсій. Порядок формування засобів Пенсійного фонду та використання коштів. Вдосконалення пенсійного забезпечення в Україні.
курсовая работа [380,0 K], добавлен 27.09.2012Місце Пенсійного фонду України у системі державного пенсійного забезпечення, його призначення та особливості функціонування. Характеристика доходів та видатків. Оцінка діяльності Пенсійного фонду України за 2008-2010 рр., шляхи її удосконалення.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 13.10.2011Діяльність, склад і повноваження Пенсійного фонду України. Загальна характеристика управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області, аналіз доходної частини його бюджету. Проблеми пенсійної системи України і шляхи їх вирішення.
отчет по практике [404,8 K], добавлен 04.11.2009Характеристика законодавчого забезпечення фінансової діяльності Управління пенсійного фонду України в м. Нетішин. Організаційна структура УПФУ. Аналіз стану та особливостей використання активів Фонду. Фінансове планування діяльності та звітності ПФ.
отчет по практике [413,8 K], добавлен 12.11.2014Сутність державного пенсійного фонду та складу системи України. Зарубіжний досвід державного пенсійного забезпечення. Загальна характеристика фондів цільового призначення. Шляхи удосконалення системи державного пенсійного забезпечення в Україні.
курсовая работа [384,9 K], добавлен 13.12.2013
