Де Вк - власні кошти;

З - забезпечення наступних витрат;

Оз - основні засоби та інші необоротні активи;

Пк - позикові кошти;

Фн - фактична наявність оборотних

коштів;

Н - норматив оборотних коштів;

М - вартість майна підприємства;

С - середня вартість оборотних коштів;

Т - тривалість періоду, за який обчислюється обертання оборотних коштів;

Р - обсяг реалізації продукції;

П - прибуток від реалізації продукції.

Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних ціннос-тей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реаліза-ції непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів - це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.

Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

1.3 Інформаційно-правове забезпечення процесу формування та використання оборотних коштів підприємства

Правові основи фінансів окремих суб'єктів господарювання перш за все базуються на конституційних нормах. Конституція України є важливим джерелом фінансового права і віддзеркалює в концентрованому вигляді правовий простір, в якому здійснюється розвиток підприємництва в нашій країні. Конституцією України регламентується право громадян на здійснення будь-якого виду підприємницької діяльності, не забороненої законом. Водночас, держава забезпечує розвиток конкуренції в підприємницькій діяльності, здійснює антимонопольне, кредитне, бюджетне та податкове регулювання, захищає права споживачів, контролює якість і безпеку продукції і всіх видів послуг та робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Господарський Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Джерелом законодавчого забезпечення фінансової діяльності підприємств є низка законів України і інших законодавчих актів, які регулюють цивільно-правові від-носини. Серед них слід вказати на Закони України: «Про власність» від 07.02.91 р., «Про господарські товариства» від 19.09.91 р., «Про цінні папери і фондовий ринок» від 18.06.2006 р., «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.00 р., «Про приватизацію майна Державних підприємств» від 04.03.92.р., «Про приватизацію невеликих підприємств («малу приватизацію»)» від 06.03.92р., «Про лізинг» від 16.12.97 р., «Про заставу», «Про оренду державного майна» від 10.04.92 р., «Про оплату праці» від 24.03.95 р.

Основними правовими актами, які регулюють процес управління оборотними активами та поточними зобов'язаннями, є: Закон України “Про оподаткування прибутку підприємства ” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями), Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХVІ (зі змінами і доповненнями), Закон України “Про обіг векселів в Україні від 05.04.2001 № 2374 -ІІІ, Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72, П(С)БО № 9 “Запаси від 20.10.1999 р. №246 (зі змінами і доповненнями), П(С)БО № 10 “Дебіторська заборгованість ” від 08.10.1999 р. №237 (зі змінами і доповненнями), П(С)БО № 11 “Зобов'язання ” від 31.01.2000 р. №20 (зі змінами і доповненнями).

Ефективність управління фінансовою діяльністю підприємства в значні мірі залежить від якості його інформаційного забезпечення. Вичерпна, достовірна, своєчасна і зрозуміла інформація є запорукою прийняття оптимальних фінансових рішень при управлінні ліквідністю та платоспроможністю підприємства.

Інформаційна база формується за рахунок зовнішніх та внутрішніх джерел.

Інтеграція України у світове співтовариство обумовила розробку та прийняття законодавчих актів та реформування системи бухгалтерського обліку і приведення її до міжнародних стандартів. Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” від 16.07.1999 р. № 996-ХVІ (зі змінами і доповненнями) сформована законодавча база для фінансової звітності, яка відповідає Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, тобто тій мові, яка зрозуміла зарубіжним партнерам [7].

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (ПБО) 1, яке так і називається “Загальні вимоги до фінансової звітності ”. Цим Положенням визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Основними формами фінансової (бухгалтерської) звітності українських підприємств відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність ” від 16.07.99р. №996-ХІІ є [7]:

“Баланс підприємства ” (форма №1)?

“Звіт про фінансові результати ” (форма №2)?

“Звіт про рух грошових коштів ” (форма №3)?

“Звіт про власний капітал ” (форма №4).

Пунктом 11.3 статті 11 Закону України “Про Бухгалтерський облік і фінансову звітність в України ” від 16.07.99р. № 996-ХІІ визначено, що для суб'єктів малого підприємництва національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена фінансова звітність у складі:

Балансу (форма №1-м)?

Звіту про фінансові результати (форма №2-м).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ” встановлює склад і форму фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання і власний капітал підприємства, причому сума активів повинна дорівнювати сумі зобов'язань і власного капіталу.

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

В Україні були розроблені і діють офіційні методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій: Методика проведення поглибленого фінансового аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21 березня 1997 р. №371 [13]? Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджене наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р. № 49/121 [12]? Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17 січня 2001 р. № 10.

В Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, зазначається, що аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Оскільки дана методика є офіційною і встановлює єдиний порядок та основні методичні засади проведення поглибленого аналізу, тому доцільним є її використання при проведенні аналізу фінансово-господарського стану підприємства, зокрема аналізу ліквідності та платоспроможності.

2. Аналіз та оцінка ефективності формування та використання оборотних коштів ВАТ “МЕТИЗ”

2.1 Фінансово - економічна характеристика діяльності підприємства

ВАТ “МЕТИЗ” зареєстрована 18 травня 1994 року Чернігівською районною державною адміністрацією. Юридична адреса: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 20.

Метою діяльності згідно до статуту є задоволення потреб ринку в картонажно-поліграфічній продукції, інших товарах, послугах і одержання на цій основі прибутків інтересах учасників.

Види діяльності:

1. виробництво і реалізація картонажно-поліграфічної продукції;

2. переробка, зберігання, виготовлення сільськогосподарської, харчової продукції;

3. випуск товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення;

4. переробка відходів виробництва;

5. торгівля, громадське харчування;

6. інша діяльність, не заборонена законодавством України і відповідаюча меті створення Товариства.

Для більш детальної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства розрахуємо основні фінансово - економічні показники за даними річних звітів підприємства за останні два роки його діяльності.

Основні фінансово - економічні показники підприємства представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Динаміка основних фінансово - економічних показників діяльності підприємства ВАТ “МЕТИЗ” за 2005 - 2006 рр.

Як видно з таблиці 2.1, обсяг виробництва та продажу продукції стрімко зменшився в 2006 р., порівняно з 2005 роком на 20,2%. Темпи зміни обсягів виробництва обумовили зміну показників, які показують ефективність використання основних фондів та робочої сили підприємства. Фондовіддача зменшилася в 2006 р. на 1,14 гривні, а виробіток на одного працюючого, або продуктивність праці одного працюючого на 18,8 тис. грн. на 1 працюючого, або на 20,5% порівняно з 2005 роком.

Слід звернути увагу на те, що в 2006 р., спостерігається зменшення собівартості реалізованої продукції, при цьому темпи зниження собівартості менші за темпи зниження обсягу продажу. Це стало причиною зростання витрат на 1 грн. товарної продукції в 2006 р. на 0,09 грн. порівняно з 2005 р.

У 2005 році позитивне значення операційного прибутку було обумовлене наявністю інших операційних доходів. З даних проведеного аналізу основних фінансово-економічних показників підприємства можна зробити загальний висновок про зменшення обсягів виробництва та продажу продукції в 2006 р., яке викликало зниження показників, що характеризують ефективність господарсько-виробничої діяльності. В 2006 р. підприємство отримало збитки не тільки від реалізації продукції, але й всієї фінансово-господарської діяльності, що є свідченням неефективного використання майна підприємства.

2.2 Аналіз складу та структури оборотних коштів та джерел їх фінансування

Розміщення коштів підприємства у оборотні активи має велике значення для фінансової діяльності підприємства. Від того, які асигнування вкладені в оборотні кошти, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і у сфері обігу, в грошових і матеріальних формах, наскільки оптимальне їх відношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, отже і фінансова стійкість підприємства. Якщо створені виробничі потужності підприємства використовуються недостатньо повно із-за відсутності сировини, матеріалів, то це негативно відобразиться на фінансових результатах підприємства і його фінансовому положенні.

Оборотні кошти відображаються у другому розділі активу балансу. Для аналізу оборотних коштів та джерел їх формування проведемо дослідження майна підприємства та джерел його фінансування.

Таблиця 2.2 Динаміка аналізу складу та структури майна підприємства ВАТ “МЕТИЗ” за 2005 - 2006 роки

Як видно з даних приведеної таблиці, в цілому за звітний період відбулося збільшення вартості майна підприємства ВАТ “МЕТИЗ” на 14,2%. На це вплинуло як зростання необоротних активів на 16,3%, так і оборотних активів на 13,3%.

Зростання суми оборотних активів відбулося за рахунок зростання суми грошових коштів на 120,2% та дебіторської заборгованості на 66,3%.

Структура та склад оборотних коштів відображається в балансі підприємства в ІІ розділі активу “Оборотні активи”. Структуру оборотних коштів більш детально розглянемо в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Динаміка складу та структури поточних активів ВАТ “МЕТИЗ” за 2005 - 2006 роки

Як видно з приведеної таблиці, по деяких видах поточних активів відбулося зростання їх вартості. В цілому за звітний період зросла сума дебіторської заборгованості на 52,9%, що є негативною тенденцією, так як свідчить про погіршення розрахунків з підприємством та відволіканням коштів з обороту. Позитивним моментом є збільшення залишку грошових коштів на рахунках підприємства на 120,0%. Це свідчить про зростання ліквідної частини оборотних коштів та може позитивно вплинути на платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. В цілому за звітний період сума оборотних коштів підприємства збільшилася на 7883,0 тис. грн.

Для більш глибокого аналізу складу та структури оборотних коштів проведемо аналіз по кожному елементу окремо.

Стан розрахункової дисципліни та порядок в веденні розрахунково - касових операцій характеризується наявністю дебіторської заборгованості, яка суттєво впливає на стійке фінансове положення підприємства.

Значний розмір дебіторської заборгованості негативно впливає на загальний фінансовий стан підприємства, знижує оборотність оборотних активів, та вимагає додаткового залучення коштів з інших джерел фінансування. Це призводить до додаткових фінансових втрат в діяльності суб'єктів господарювання. Тому підприємствам необхідно постійно слідкувати за станом та розміром дебіторської заборгованості. Стан і структуру дебіторської заборгованості проаналізуємо за допомогою таблиці 2.4.

Дані, наведені в таблиці 2.4. свідчать, що в цілому на підприємстві за звітний період відбулося негативне зростання розміру дебіторської заборгованості на 52,9%. Це відбулося за рахунок зростання заборгованості перед бюджетом більш ніж у 9 разів, по розрахунках за надані товари, роботи та послуги на 24,1%, а також за виданими авансами у 4 рази. В цілому зростання дебіторської заборгованості є негативним явищем для підприємства і свідчить про погіршення фінансового стану підприємства та негативно впливає на ефективність використання оборотних активів.

Таблиця 2.4 Динаміка складу та структури дебіторської заборгованості ВАТ “МЕТИЗ” за 2005 - 2006 роки

Розглянемо динаміку складу та структури матеріальних обігових коштів, які займають в складів поточних активів підприємства половину.

Таблиця 2.5 Динаміка складу та структури матеріальних оборотних коштів ВАТ “МЕТИЗ” за 2005 - 2006 роки

Дані таблиці 2.5 свідчать, що в цілому за звітний період відбулося зменшення розміру матеріальних обігових коштів на 8,7%. Дане зменшення відбулося за рахунок значного скорочення розміру запасів готової продукції та товарів. Це позитивне явище, адже свідчить про підвищення обсягів реалізації. В той же час негативним є зростання вартості запасів товарно - матеріальних цінностей, при одночасному зменшенні обсягів виробництва, що може негативно вплинути на ефективність використання оборотних коштів підприємства.

В цілому можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в структурі оборотних активів займають дебіторська заборгованість та товарно - матеріальні запаси, тому ВАТ “МЕТИЗ” необхідно при управлінні оборотними активами звернути увагу саме на ці групи оборотних активів.

Також для аналізу ефективності формування та використання оборотних активів важливе значення мають джерела формування даних активів. Від цього залежить ефективність управління ними та можливості щодо розширення діяльності. Серед джерел фінансування оборотних активів важливе місце займають власний капітал, а також довгострокові джерела. Але в даний час в зв'язку з нестабільністю економічних відносин для фінансування оборотних активів використовується також такий вид заборгованості, як кредиторська.

Проведемо аналіз джерел формування оборотних активів ВАТ “МЕТИЗ” за допомогою даних таблиці 2.6.

При аналізі динаміки складу та структури джерел фінансування ВАТ “МЕТИЗ” за 2005 - 2006 роки необхідно зазначити, що позикові кошти займають більшу питому вагу, ніж власний капітал. В той же час відбулося зростання не тільки частки позикового капіталу, але й його розміру на 34,4%. Це пов'язано зі значним зростання суми довгострокових та короткострокових кредитів, які направлені на розвиток діяльності.

Таблиця 2.6 Динаміка складу та структури джерел формування оборотних активів ВАТ “МЕТИЗ” за 2005 - 2006 роки

В той же час відбулося зменшення розміру власного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку, що може негативно відобразитися на фінансовому стані підприємства, і як наслідок призведе до зменшення можливостей по фінансуванню оборотних активів за рахунок власних джерел.

Крім дебіторської заборгованості важливе значення для аналізу використання підприємством своїх оборотних активів є аналіз кредиторської заборгованості. Джерелом інформації для аналізу кредиторської заборгованості є форма №1, розділ ІV пасиву балансу “Поточні зобов'язання”. Стан і структуру поточної заборгованості розглянемо за допомогою таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Динаміка аналізу складу та структури кредиторської заборгованості ВАТ “МЕТИЗ” за 2005 - 2006 роки

Як видно з даних приведеної таблиці, розмір кредиторської заборгованості по підприємству незначний, і не може суттєво вплинути на стан оборотних коштів та підприємства. В цілому за звітний період відбулося негативне зростання кредиторської заборгованості на 5,3%. Це пов'язане зі зростання кредиторської заборгованості за векселями виданим на 24,5% та за отримані роботи, товари, послуги на 17,1%. Негативним є також зростання кредиторської заборгованості по оплаті праці на 20,3%.

Серед позитивних тенденцій слід відмітити значне скорочення розміру кредиторської заборгованості по розрахунках з бюджетом та розрахунках з учасниками.

В цілому можна зробити висновок, що на кінець 2006 року переважна більшість активів ВАТ “МЕТИЗ” сформована за рахунок позикових джерел.

2.3 Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства

оборотний капітал дебіторський структура

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних по-казників. Важливим показником інтенсивності використання оборотних коштів є швидкість їх обертання.

Оборотність оборотних коштів - це тривалість одного повного кругообігу з моменту пе-ретворення оборотних коштів у грошовій формі у виробничі запаси до виходу готової про-дукції та її реалізації. Чим швидше оборотні кошти минають ці фази, тим більше продукції підприємство може виробити із однієї і тієї ж самої суми оборотних коштів. Кругообіг коштів завершується зарахуванням виручки на рахунок підприємства.

Оборотність оборотних коштів характеризується низкою взаємопов'язаних показників: три-валість одного обороту в днях, кількість оборотів за визначений період - рік, півріччя, квартал (коефіцієнт оборотності); сумою задіяних на підприємстві оборотних коштів на одиницю про-дукції (коефіцієнт завантаження). Тривалість одного обороту в днях визначимо по формулі (1.1):

С за 2005 рік = (47896,0+59187,0) / 2 = 53541,5;

С за 2006 рік = (59187,0+67070,0) / 2 = 63128,5;

О за 2005 рік = (53541,5 * 360 ) / 232953,0 = 82,7 днів;

О за 2006 рік = (63128,5 * 360 ) / 186057,0 = 122,1 днів;

б) коефіцієнт оборотності оборотних коштів:

К^о 2005 = 232953,0 / 53541,5 = 4,35;

К^о 2006 = 186057,0 / 63128,5 = 2,94.

в) коефіцієнт завантаження коштів в оборот:

К^з 2005 = 53541,5 / 232953,0 = 0,23;

К^з 2006 = 63128,5 / 186057,0 = 0,34.

Таблиця 2.8 Динаміка показників ефективності використання оборотних коштів ВАТ “МЕТИЗ” за 2005 - 2006 роки

Провівши розрахунки показників ефективності використання оборотних коштів за звітний та попередній періоди можна зробити наступні висновки. По-перше, значно зросла тривалість одного обороту в днях, що потребує додатково залучити частину оборотних коштів в оборот підприємства. По-друге, відбулося зниження коефіцієнту оборотності оборотних коштів на 1,41, що свідчить про зниження ефективності їх використання. Зменшення виручки від реалізації вплинуло і на зростання коефіцієнта завантаження, який показує, скільки оборотних коштів приходиться на одну гривню реалізованої продукції.

Таким чином, з проведеного аналізу можна зробити висновок, що в звітному році ефективність використання оборотних коштів підприємства значно погіршилася, тому керівництву ВАТ “МЕТИЗ” необхідно шукати шляхи її підвищення.

3. Шляхи удосконалення процесу формування і використання оборотних коштів підприємства ВАТ “МЕТИЗ”

В ході проведеного аналізу складу та структури оборотного капіталу було виявлено значний обсяг дебіторської заборгованості, яка не була погашена на кінець 2006 року. На підприємстві також створені значні товарно - матеріальні запаси, що створює необхідність постійного контролю з їх розміром. Розмір кредиторської заборгованості є значним є дуже суттєво впливає на стан та ефективність використання оборотних коштів, та на фінансовий стан самого підприємства.

Тому, виходячи з даних балансу підприємства та проведеного аналізу можна зробити висновок, що головним напрямком покращення ефективності використання джерел формування оборотного капіталу є скорочення обсягу дебіторської заборгованості. Тому необхідно розглянути можливості по зменшенню розміру дебіторської заборгованості. Це дасть можливість збільшити грошові надходження на підприємство, а отже значно підвищить платоспроможність та ліквідність даного підприємства, а також дозволить скоротити потребу в позикових джерел формування оборотних активів.

Профілактичні та стимулюючі заходи сприяють погашенню заборгованості, але не дозволяють безпосередньо отримати необхідні грошові кошти. При нагальній потребі дебіторська заборгованість споживачів може бути трансформована (конвертована) в грошові кошти шляхом використання різних форм її рефінансування - факторингу, форфейтингу, обліку отриманих векселів тощо. Тобто, виходячи з реальних умов господарювання, для зменшення розміру дебіторської заборгованості пропонується на даний момент часу застосування способів рефінансування дебіторської заборгованості. Це дозволить підприємству повернути значну частину коштів, які були вкладені в виробництво і зараз перебувають в обігу.

Виходячи з вищезазначеного, важливим моментом в процесі обґрунтування доцільності рефінансування дебіторської заборгованості є порівняння загальних витрат або ціни рефінансування з прибутком підприємства, який він отримає за рахунок того, що отримає певну частину коштів від рефінансування дебіторської заборгованості та направить їх на фінансування своєї поточної діяльності

Одним з видів рефінансування і найбільш поширеною його формою є прискорення розрахунків, яка полягає в наданні цінової знижки покупцям продукції за негайні розрахунки за поставлену продукцію.

Розмір встановленої знижки з ціни продукції є ціною спонтанного рефінансування для підприємства-продавця у випадку, якщо клієнт скористається наданою знижкою.

Для покупця продукції розмір цінової знижки характеризує вартість комерційного кредиту. Ціна відмови покупцем від знижки визначається за формулою:

(3.1)

де ЦВЗ - ціна відмови від знижки;

Пз процент знижки з ціни продукції, яка надається за умови негайної оплати товару на протязі пільгового періоду;

Т макс. - максимальний термін відстрочки платежу, днів;

Т мінім. - пільговий період, на протязі якого надається знижка з ціни за прискорення платежу, днів.

Якщо ціна відмови від знижки більше від середньої ставки банківського проценту по короткострокових кредитах, покупцю краще звернутися в банк за кредитом і оплатити товар на протязі пільгового періоду.

Умови надання цінової знижки за прискорення розрахунків записують в скороченому вигляді. Так, наприклад запис “3/10, нетто 30” означає, що покупець продукції отримає 3%-ну знижку з ціни, якщо розрахується з продавцем на протязі перших 10 днів після поставки продукції при максимальному строку відстрочки платежу 30 днів.

Розрахуємо ефективність даної операції для покупців продукції ВАТ “МЕТИЗ”, якщо підприємство пропонує покупцям продукції придбати її на умовах 2/10 нетто 30. Рівень знижки візьмемо на рівні втрат від інфляції за певний період часу, а зокрема за місяць. Тобто при здійсненні розрахунку підприємство практично нічого не втрачає, отримуючи однакову суму коштів. Рівень ставки по банківському кредиту візьмемо на рівні облікової ставки Національного банку України, яка становить на даний час 7%.

Виходячи з проведеного розрахунку можна зазначити, що даному підприємству є вигідним надання даної знижки, так як це зменшить суму дебіторської заборгованості та потребу в додаткових фінансових ресурсах. Для покупця використання можливості отримати знижку є також вигідним, тому що ціна відмови від знижки значно перевищує відсоток за користування банківським кредитом як за рівнем облікової ставки Національного банку України, так і за рівнем ставки комерційних банків по кредитам.

Тобто використання даного методу рефінансування дебіторської заборгованості є дуже доцільним в практичній діяльності ВАТ “МЕТИЗ”.

Ще одним різновидом способів рефінансування дебіторської заборгованості є застосування факторингових операцій. Факторинг полягає у переуступці банку або факторинговій компанії права на отримання грошових коштів по платіжних документах за поставлену продукцію. В подальшому борги з покупців стягує вже банк або факторингова компанія, але якщо з боку продавця порушені договірні зобов'язання (наприклад, якість не відповідає умовам договору поставки), весь ризик по стягненню боргів знову переходить до самого підприємства.

Практично суть факторингу зводиться до наступного. Банк купує в підприємства постачальника право на стягнення дебіторської заборгованості покупця продукції і перераховує постачальнику частину коштів за відвантажену продукцію в момент подання всіх необхідних документів. При цьому потрібно враховувати, що в момент оформлення договору факторингу банк або факторингова компанія оплачує не більше 70 - 90% від загальної суми боргів, а остаточні розрахунки здійснюються тільки після повного надходження коштів від платника, після чого банк перераховує залишок коштів ( 10 - 30%), за вирахуванням відсотків за факторинговий кредит та комісійної винагороди.

Для оптимізації розміру поточних запасів товарно-матеріальних цінностей використовується ряд моделей, серед яких найбільше поширення одержала " Модель економічно - обґрунтованого розміру замовлення". Вона може бути використана для оптимізації розміру як виробничих запасів, так і запасів готової продукції.

Розрахунковий механізм моделі ЕОQ заснований на мінімізації сукупних операційних витрат по закупівлі і збереженню запасів на підприємстві. Ці операційні витрати попередньо розділяються на дві групи:

а) сума витрат по розміщенню замовлень (витрати по транспортуванню і прийманню товарів);

б) сума витрат по збереженню товарів на складі.

Роздивимося механізм моделі ЕОQ на прикладі формування виробничих запасів.

З одного боку, підприємству вигідно завозити сировину і матеріали як можна більш високими партіями. Чим вище розмір партії поставки, тим нижче сукупний розмір операційних витрат по розміщенню замовлень у визначеному періоді (оформленню замовлень, доставці замовлених товарів на склад і їхньому прийманню на складі).

Таким чином, зі зростанням середнього розміру однієї партії поставки товарів знижуються операційні витрати по розміщенню замовлення і зростають операційні витрати по збереженню товарних запасів на складі підприємства (і навпаки). Модель ЕОQ дозволяє оптимізувати пропорції між цими двома групами операційних витрат таким чином, щоб сукупна їхня сума була мінімальної.