Розробка заходів щодо підвищення прибутку і рентабельності
Прибуток: економічний зміст, джерела формування, види, методи планування, розрахунку і порядок розподілу. Поняття і показники рентабельності та методи їх розрахунку. Розробка заходів щодо підвищення прибутку і рентабельності швейної фабрики "Елегант".
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.03.2012 |
Размер файла | 297,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
3.3 Аналіз прибутку і рентабельності підприємства
Різні сторони виробничої, збутової, постачальницької і фінансової діяльності підприємства дістають закінчену грошову оцінку в системі показників фінансових результатів. Узагальнено найбільш важливі показники фінансових результатів діяльності підприємства представлені у формі №2 «Звіт про фінансові результати». До них відносяться:
- прибуток (збиток) від реалізації продукції;
- прибуток (збиток) від іншої реалізації;
- доходи і витрати від позареалізаційних операцій;
- балансовий прибуток;
- оподатковуваний прибуток;
- чистий прибуток і ін.
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливішими серед них є показники прибутку, що в умовах переходу до ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, рішення проблем соціальні і матеріальні потреби трудового колективу. За рахунок прибутку виконуються також частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками й іншими підприємствами й організаціями. Таким чином, показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства. Вони характеризують ступінь його ділової активності і фінансового благополуччя.
Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства - це балансовий прибуток чи збиток, що являє собою суму результату від реалізації продукції (робіт, послуг); результату від іншої реалізації; сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій.
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає як обов'язкові елементи дослідження:
- змін кожного показника за поточний аналізований період («горизонтальний аналіз» показників фінансових результатів за звітний період);
- дослідження структури відповідних показників і їхніх змін («вертикальний аналіз» показників);
- дослідження вплив факторів на прибуток («факторний аналіз»);
- вивчення в узагальненому виді динаміки зміни показників фінансових показників за ряд звітних періодів (тобто «трендовий аналіз» показників).
Для проведення вертикального і горизонтального аналізу розрахуємо таблицю 3.12, використовуючи дані звітності підприємства з форми №2.
Таблиця 3.12 - Аналіз прибутку підприємства за 2002-2004 роки
Показники |
2002 |
2003 |
2004 |
Зміна 02-03 |
Зміна 03-04 |
|||
сума |
темп росту |
сума |
темп росту |
|||||
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) |
4003,3 |
5509,1 |
5549,6 |
1505,8 |
137,6 |
40,5 |
100,7 |
|
Податок на додану вартість |
273,4 |
272,5 |
98,3 |
-0,9 |
99,6 |
-174,2 |
36,1 |
|
Затрати на виробництво реалізованої продукції |
2922,6 |
3585,6 |
4269,3 |
663 |
122,7 |
683,7 |
119,1 |
|
Комерційні витрати |
73,8 |
212,5, |
45,6 |
138,7 |
287,9 |
-166,9 |
21,5 |
|
Результат від реалізації |
733,5 |
996,6 |
5405,7 |
263,1 |
135,8 |
4409,1 |
542,4 |
|
Інші операційні доходи і витрати |
389,3 |
238,3 |
117,8 |
-151 |
61,2 |
-165,5 |
49,4 |
|
Інші позареалізаційні доходи і витрати |
18,1 |
158,9 |
- |
140,8 |
877,9 |
-158,9 |
- |
|
Прибуток звітного року |
870,8 |
1438,4 |
1136,4 |
567,6 |
165,2 |
-302 |
79 |
|
Податок на прибуток |
256,9 |
145,6 |
246,2 |
-111,3 |
56,6 |
100,6 |
169,1 |
|
Інше використання прибутку |
584,0 |
544,8 |
- |
-39,2 |
93,3 |
-544,8 |
- |
|
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) звітного року |
840,9 |
167,1 |
-544,8 |
-673,8 |
19,9 |
-711,9 |
- |
З даних таблиці видно, що балансовий прибуток в 2003 році зменшився на -528,2тис. грн. і становив 312,7 тис. грн.; а в 2004 діяльність підприємства збиткова. Виручка від реалізації на протязі трьох років збільшується, але значно збільшуються витрати на реалізацію продукції.
В умовах ринкових відносин велика роль показників рентабельності продукції, що характеризують рівень прибутковості (збитковості) її виробництва. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують відносну прибутковість підприємства, вимірювану у відсотках до витрат чи засобів капіталу з різних позицій.
Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичного середовища формування прибутку і доходу підприємств. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.
Основні показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи:
- рентабельність продукції, продажів (показники оцінки ефективності керування);
- рентабельність виробничих фондів;
- рентабельність вкладень у підприємства (прибутковість господарської діяльності).
Рентабельність продукції показує, скільки прибутку приходиться на одиницю реалізованої продукції. Ріст даного показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) чи зниження витрат на виробництво при постійних цінах, тобто про зниження попиту на продукцію підприємства, а також більш швидким ростом цін чим витрат.
Показник рентабельності продукції містить у собі наступні показники:
- рентабельність усієї реалізованої продукції, що представляє собою відношення прибутку від реалізації продукції на виторг від її реалізації (без ПДВ);
- загальна рентабельність, рівна відношенню балансового прибутку до виторгу від реалізації продукції (без ПДВ);
- рентабельність продажів по чистому прибутку, обумовлена як відношення чистого прибутку до виторгу від реалізації (без ПДВ);
- рентабельність окремих видів продукції. Відношення прибутку від реалізації даного виду продукту до його продажної ціни.
Розрахунок даних показників по ВАТ ЧШФ «Елегант» представлений у таблиці 3.13.
Таблиця 3.13 - Показники рентабельності продукції ВАТ ЧШФ «Елегант» за 2002-2004 роки
Показники |
2002 |
2003 |
2004 |
Зміна 02-03 |
Зміна 03-04 |
|||
сума |
темп росту |
сума |
темп росту |
|||||
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) |
4003,3 |
5509,1 |
5549,6 |
1505,8 |
137,6 |
40,5 |
100,7 |
|
Результат від реалізації |
733,5 |
996,6 |
1136,4 |
263,1 |
135,8 |
4409,1 |
542,4 |
|
Балансовий прибуток |
870,8 |
1438,4 |
1136,4 |
567,6 |
165,2 |
-302 |
79 |
|
Чистий прибуток |
840,9 |
167,1 |
-544,8 |
-673,8 |
19,9 |
-711,9 |
- |
|
Розрахункові показники (%) |
||||||||
Рентабельність реалізованої продукції |
18 |
14 |
9,5 |
0 |
- |
2 |
111 |
|
Загальна рентабельність |
11,3 |
16 |
8,2 |
4,7 |
122,14 |
-6 |
7,9 |
|
Рентабельність продаж по чистому прибутку |
21 |
3 |
- |
-18 |
14,3 |
-3 |
- |
Аналізуючи результати таблиці 3.13 можна зробити наступні висновки.
Показник рентабельності реалізованої продукції в 2003 році залишився ні змінним, становив 18%, тобто на кожну гривню реалізованої продукції приходилось 18 копійок прибутку від реалізації. В 2004 році цей показник зріс на 2% і становив 20%. Хоча даний показник має не дуже високі значення, але намічена тенденція має позитивний характер впливу на фінансові результати.
Показник загальної рентабельності в 2003 році збільшився, і становив 26%, тобто кожна гривня реалізованої продукції приносила 26 копійок балансового прибутку. В 2004 році відбулося зменшення цього показника, і становило 20%.
Показник рентабельності продаж по чистому прибутку в 2003 році зменшився майже у 7 разів 3%, але в 2004 році, так як є чистий збиток то рентабельність дорівнює 0. Зменшення показників загальної рентабельності та рентабельності продаж по чистому прибутку в 2004 році відбулося через значне зменшення балансового та чистого прибутку.
На основі даних таблиці побудуємо графік (рисунок 3.4).
Рисунок 3.4 - Зміна показників рентабельності продукції за 2002-2004роки
Рентабельність вкладень підприємства - це наступний показник рентабельності, що показує ефективність використання всього майна підприємства.
Серед показників рентабельності підприємства виділяють 5 основних:
- загальна рентабельність вкладень, що показує яка частина балансового прибутку приходиться на 1 гривню майна підприємства, тобто наскільки ефективно воно використовується;
- рентабельність вкладень по чистому прибутку;
- рентабельність власних коштів, що дозволяє установити залежність між величиною інвестуємих власних ресурсів і розміром прибутку, отриманого від їхнього використання;
- рентабельність довгострокових фінансових вкладень, що показує ефективність вкладень підприємства в діяльність інших організацій;
- рентабельність перманентного капіталу. Показує ефективність використання капіталу, вкладеного в діяльність даного підприємства на тривалий термін.
Необхідна інформація для розрахунку представлена в таблиці 3.14.
Таблиця 3.14 - Показники рентабельності вкладень
Показники |
2002 |
2003 |
2004 |
Зміна 02-03 |
Зміна 03-04 |
|||
сума |
темп росту |
сума |
темп росту |
|||||
Балансовий прибуток |
870,8 |
1438,4 |
1136,4 |
567,6 |
165,2 |
-302 |
79 |
|
Чистий прибуток |
840,9 |
167,1 |
-544,8 |
-673,8 |
19,9 |
-711,9 |
- |
|
Середньорічна вартість майна |
5203,7 |
5133,3 |
4975 |
-70,4 |
98,65 |
-158 |
96,9 |
|
Власні кошти |
4148,9 |
4958,5 |
4594,3 |
809,6 |
119,5 |
-364,2 |
92,95 |
|
Довгострокові фінансові вкладення |
8,4 |
8,4 |
8,4 |
0 |
- |
0 |
- |
|
Розрахункові показники (%) |
||||||||
Загальна рентабельність вкладень |
16,7 |
29 |
22 |
12,3 |
173,6 |
-7 |
75 |
|
Рентабельність вкладень по чистому прибутку |
16 |
3,2 |
0 |
-12,8 |
20 |
-3,2 |
- |
|
Рентабельність власних коштів |
20 |
3,3 |
- |
-16,7 |
16,5 |
-3,3 |
- |
На рисунку 3.5 відображені зміни показників рентабельності вкладень.
На основі даних таблиці можна зробити висновок про те, що якщо в 2003 році всі показник загальної рентабельності вкладень значно зросли, то в 2004 році відбулася протилежна ситуація. Загальна рентабельність вкладень в 2003 році зросла на 12,3% і склала 29%, а в 2004 році відбулося зменшення даного показника на 7% і склало 22%. Тобто на 1 гривню вартості майна підприємства в 2003 та 2004 році приходилось 29 та 22 копійок відповідно. Значення цього показника в 2004 році мало для такого підприємства, що свідчить про недостатньо ефективне використання активів підприємства.
Рисунок 3.5 - Показники рентабельності вкладень
Рентабельність власних коштів також в 2003 році зменшилася на 16,5%, а в 2004 році зовсім дійшла до 0.
Взагалі ситуація з показниками рентабельності вкладень має нестабільний характер: досить значне збільшення в 2003 році і не менш значне зменшення в 2004 році. Таке положення свідчить про неефективне використання коштів підприємства.
Аналізуючи прибутковість підприємства за 2002-2004 роки можна зробити висновок, що балансовий прибуток в 2003 році збільшився майже на567,6 тис. грн. і становив 1438,4 тис. грн.; а в 2004 році він скоротився і становив 1136,4 тис. грн. Збільшення балансового прибутку в 2003 році відбулося в основному за рахунок збільшення виручки від реалізації. Також спостерігалось збільшення доходів майже по всіх статтях. Це дало можливість перекрити ріст витрат на виробництво, які росли меншими темпами. Зменшення балансового прибутку в 2004 році відбулося за рахунок зменшення доходів та витрат по всіх статтях. Необхідно також відзначити, що собівартість реалізованої продукції щорічно зростає.
Аналізуючи ситуацію, яка склалася на підприємстві в 2004 році з показниками рентабельності, можна стверджувати, що робота, яка була проведена в цьому напрямку не дала бажаних результатів.
Для покрашення ситуації необхідно впровадити заходи щодо підвищення прибутку і рентабельності підприємства.
м. Славутич 2001 р. 20
4 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВАТ ЧЕРНІГІВСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА «ЕЛЕГАНТ»
4.1 Резерви збільшення прибутку і рентабельності на підприємстві
В результаті проведеного в третьому розділі аналізу фінансового стану підприємства і фінансового-економічних результатів діяльності ВАТ «Елегант» за період 2002-2004 рр., було виявлено, що основними проблемами зниження фінансових показників є зростання дебіторської заборгованості, зменшення обсягів реалізації, збільшення собівартості продукції, відсутність досконалої маркетингової політики, проблеми в розробці цінової і фінансової політики в цілому, відсутність системи оцінки і страхування фінансових ризиків.
Основною метою дипломної роботи є розробка заходів щодо підвищення прибутку і рентабельності підприємства, що аналізується, для цього треба розробити і реалізувати слідуючи заходи:
- розробити політику управління дебіторською заборгованістю;
- переглянути діючу цінову політику, яка перш за все повинна передбачати зменшення витрат на виробництво продукції підприємства;
- удосконалити маркетингову політику, особливо в галузі інформування споживачів о продукції підприємства і розширення ринків збуту;
- створення на основі фінансового відділу посади ризик-менеджеру, встановлення для нього нового ПК і підключення до Інтернету.
Розглянемо ці заходи окремо. В наступний час однією з найважливіших проблем підприємства є невистачання оборотних активів. Це відбувається за рахунок уповільнення платіжного обороту, який викликається зростанням дебіторської заборгованості на підприємстві. Виходячи з цього на підприємстві необхідно розробити ефективну політику управління дебіторською заборгованістю спрямовану на оптимізацію загального її розміру і забезпечення своєчасної інкасації боргу.
Формування кредитної політики по відношенню до дебіторів пропонується здійснювати за слідуючими етапами:
- визначення принципів кредитної політики по відношенню до дебіторів;
- формування системи кредитних умов;
- формування стандартів оцінки кредитоспроможності покупців і розробці умов надання кредиту;
- формування процедури інкасації дебіторської заборгованості,
- забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;
- побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.
Розглянемо ці етапи окремо.
При виборі типу кредитної політики підприємство повинно враховувати:
- практику здійснення торгівельних операцій;
- кон'юнктуру товарного ринку;
- потенціальну можливість підприємства нарощувати обсяги виробництва продукції при розширенні її реалізації за рахунок надання кредиту;
- правові умови стягнення дебіторської заборгованості;
- фінансові можливості підприємства в частині відволікання коштів в дебіторську заборгованість.
Для даного підприємства більш оптимальною є помірний тип кредитної політики, при якому підприємство не обмежувало б свою операційну діяльність і не відволікало б коштів в дебіторську заборгованість.
Формування системи кредитних умов передбачає: термін надання кредиту, його розмір і вартість, системи штрафних санкцій за прострочення виконання обов'язків покупцями. Вартість наданого кредиту характеризується системою цінових знижок при здійсненні негайних розрахунків за придбану продукцію.
Формування системи стандартів оцінки покупців включає слідуючі основні елементи:
- визначення системи характеристик, які оцінюють кредитоспроможність окремих груп покупців;
- групування покупців продукції по рівню кредитоспроможності;
- диференціацію кредитних умов у відповідності з рівнем кредитоспроможності покупців.
В складі процедури інкасації дебіторської заборгованості повинні бути передбачені терміни і форми попереднього і наступного нагадування покупцям про дату платежів, можливості і умов продовження термінів повернення боргу, умови оголошення справи про банкрутство.
Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості які може застосувати дане підприємство є факторинг і облік векселів.
Контроль за станом дебіторської заборгованості передбачає його побудову в рамках загальної системи фінансового контролю на підприємстві. Для цього підприємству доцільно використовувати систему «АВС» стосовно формування портфелю дебіторської заборгованості. В категорію «А» включаються найбільш великі і сумнівні види дебіторської заборгованості; в категорію «В» - кредити середніх розмірів, в категорію «С» - інші види дебіторської заборгованості.
Впровадження перерахованих рекомендацій дозволить підвищити ефективність управління дебіторською заборгованістю і поліпшити фінансові показники роботи ВАТ «Елегант».
Слідуючим заходом є удосконалення існуючою маркетингової політики на підприємстві.Працівники відділу маркетингу повинні досліджувати вітчизняні ринки, слідкувати за новими технологіями пошиттям одягу і новинками моди та займатися вивченням попиту і пропозиції на швейні вироби, наявністю конкурентів в даній галузі, цін на швейну продукцію, а також постійно проводити рекламну діяльність. Також необхідно проводити різного роду акції спрямовані на зниження ціни на продукцію не тільки за рахунок оптового продажу але й надання святкових, сезонних та інших знижок.
Перегляду потребує і цінова політика даного підприємства. На підприємстві є залишки готової продукції, які можливо реалізувати за зниженими цінами не тільки у фірмових магазинах але й в інших крамницях, які займаються продажем одягу. Проблемою ціноутворення на підприємстві є велика ціна на продукцію, зменшити яку можливо за рахунок зниження собівартості.
Для зниження собівартості на підприємстві ВАТ рекомендується провести наступні організаційно - технічні та економічні заходи.
Пошук нових постачальників. Якісно новий метод пошуку партнерів може забезпечити Інтернет як передова система всесвітнього зв'язку. Будь-яке підприємство розміщає інформацію про себе і свій продукт на створеному спеціально для цих цілей сайті і зв'язок з цим виробником можливо встановити протягом декількох секунд.
Удосконалити процес організації виробництва і праці. Цей процес, практично у всіх випадках забезпечує підвищення продуктивності праці, стимулює більш якісне використання трудових ресурсів, що маються на підприємстві. Звідси і скорочення витрат виробництва. На даному етапі, на підприємстві рекомендується всіляко поліпшувати ергономіку праці працюючих шляхом створення повноцінного соціально - психологічного клімату.
Скоротити витрати на обслуговування виробництва і керування . Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції, але і від їхньої абсолютної суми. Домогтися цього можливо двома шляхами:
- удосконалити структуру апарату управління. Для реалізації цього проекту ми вважаємо потрібним створити планово-економічний відділ, одним з головних напрямків, діяльності якого будуть планування і прогнозування діяльності підприємства. На даний момент прогнозуванню, розробці цільових проектів по удосконалюванню роботи підприємства не приділяється належної уваги. Тому, на основі економічного відділу пропонується організувати планово-економічний відділ і акцентувати його роботу на плануванні і прогнозуванні діяльності підприємства;
- на базі фінансового відділу ввести посаду ризик-менеджера який буде займатися виявленням, оцінкою і страхуванням фінансових та інших ризиків які здійснюють вплив на погіршення фінансового стану підприємства.
4.2 Виявлення і методи зниження фінансових ризиків
Ризик складає об'єктивно неминучий елемент прийняття будь-якого господарського рішення в силу того, що невизначенність - неминуча характеристика умов господарювання.
Фундаментальне значення має зв'язок ризику та прибутку. Адам Сміт у «Дослідженнях о природі та причинах багатства народів» відмічав, що досягнення навіть звичайної норми прибутку завжди пов'язано з великим або незначним ризиком. Відомо, що отримання прибутку підприємцю не гарантовано, винагородою за витрачені ним час, зусилля та здібності може бути як прибуток, так і збиток. При відсутності невизначеності будь-які розходження між виручкою та витратами будуть усунені у процесі конкуренції і прибуток буде дорівнювати нулю. У реальному, постійно змінюючомуся і тому завжди невизначеному світі такого не відбувається.
Підприємець проявляє готовність йти на ризик в умовах невизначеності, так як з ризиком втрат існує імовірність додаткових доходів.
Для того щоб оцінити ризик й прийняти відповідне рішення, необхідно зібрати вихідну інформацію про об'єкт - носій ризику. Ця первинна стадія носить назву «виявлення ризику» та включає два основні етапи: збір інформації про структури об'єкту та виявлення небезпеки або інцидентів.
Наявність достатньо повної структуризованої інформації про ризики є основою для прийняття ефективних мір по управлінню ними.
Є багато методів, кожен з яких допомагає отримати інформацію про характеристики окремих ризиків, які належать до певного виду діяльності. Тому доцільно використовувати комплекс методів, для того щоб вирішити поставлену задачу. Необхідно постійно слідкувати за ефективністю використання таких методів, щоб вносити удосконалення, які можуть бути корисними у подальшому
Ряд особливостей має виявлення фінансових та комерційних ризиків підприємства. Велике значення у даному випадку має аналіз фінансової документації підприємства. Для цього необхідно готувати специфічні опитувальні листи, а також адаптувати й ряд інших методів виявлення ризику.
В залежності від рівня прийняття рішень можна виділити два види ризиків: глобальні та локальні.
Глобальні ризики - це ризики на рівні народного господарства, викликані зміною політичної ситуації в країні та макроекономічних параметрів її розвитку. До таких ризиків слід віднести політичні ризики, а також ризики, пов'язані із зміною законодавства (податкового, валютного, інвестиційного і т. інш.), розвитком внутрішніх та зовнішніх ринків, фінансового ринку.
Локальні ризики - це ризики, що виникають на рівні підприємства. Вони можуть бути пов'язані як з вирішенням питань повсякденної фінансово-господарської діяльності (розробка тактики управління), так і з рішеннями в області довгострокового економічного розвитку (розробка стратегії та окремих фінансових політик).
До ризиків поточної діяльності відносяться:
- ризик помилкових дій з боку фінансових менеджерів (ризик упущеної вигоди, збільшення поточних витрат, зменшення платоспроможності і т.і.);
- ризик впливу стихійних сил (виникнення форс-мажорних обставин).
З довгостроковим (стратегічним) розвитком підприємства пов'язані ті види ризиків, які впливають на формування фінансової політики з окремих аспектів фінансово-господарської діяльності. До таки ризиків можна віднести інфляційний ризик, інвестиційний, емісійний, процентний, податковий, ризик втрати фінансової стійкості.
В залежності від тривалості впливу негативних факторів на фінансові результати підприємства усі ризики можна класифікувати на:
- довгострокові ризики (пов'язані зі стійкими негативними тенденціями економічного розвитку);
- короткострокові ризики (пов'язані зі зміною ринкової кон'юнктури).
В залежності від причини виникнення ризики бувають систематичними і несистематичними.
Систематичні ризики - це ризики, які не залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства, а існують об'єктивно на загальнодержавному рівні (інфляційний ризик, процентний, валютний, податковий, інвестиційний ризик при зміні макроекономічних умов інвестування). Для того щоб зменшити загальний розмір втрат від систематичних ризиків, підприємству потрібно вчасно реагувати на зміни макроекономічних параметрів і розробляти ефективний адаптаційний механізм.
Несистематичні (специфічні) ризики безпосередньо залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства і виникають, як правило, при допущенні помилок суб'єктами управління. На відміну від систематичних ризиків, які не піддаються регулюванню на мікрорівні, несистематичні ризики можна попередити шляхом розробки на підприємстві спеціального механізму їх нейтралізації.
Внутрішні ризики підприємства залежить від впливу виробничо-комерційних, інвестиційних і фінансових факторів (таб.4.1.).
Таблиця 4.1 - Фактори, що визначають внутрішні ризики підприємства
Група факторів |
Фактори ризику |
|
Виробничокомерційні фактори |
- Низька ефективність використання основних виробничих засобів |
|
- Невдало вибрана або недостатньо диверсифікована асортиментна структура продукції |
||
- Високий рівень матеріаломісткості та трудомісткості продукції |
||
- Висока частка постійних витрат |
||
- Надмірний розмір страхових і сезонних запасів |
||
- Неефективна цінова політика |
||
- Неефективні виробничий менеджмент і маркетинг в цілому |
||
Інвестиційні фактори |
- Збільшення строків будівництва інвестиційних об'єктів |
|
- Суттєві перевитрати інвестиційних ресурсів |
||
- Невихід на заплановані обсяги прибутку від інвестиційних проектів |
||
- Тривалий строк окупності початкових інвестицій |
||
- Невдало сформований фондовий портфель |
||
- Неефективний інвестиційний менеджмент в цілому |
||
Фінансові фактори |
- Неефективна структура капіталу, надмірне залучення позикових коштів |
|
- Висока середньозважена ціна капіталу |
||
- Недостатність довгострокових джерел фінансування активів |
||
- Низька оборотність оборотних активів |
||
- Недостатня ліквідація активів |
||
- Завищений розмір дебіторської заборгованості |
||
- Неефективний фінансовий менеджмент в цілому |
Найбільш впливовим ризиком у діяльності ВАТ «Елегант»є комерційний ризик. Цей вид ризику найбільш актуальний для фірми, тому що її діяльність пов'язана зі створенням бухгалтерських програм, а на сучасному ринку дуже багато різноманітних підприємств, які створюють аналогічні програми.
Для того, щоб знизити на підприємстві комерційний ризик необхідно по-перше, збільшити обсяг реалізованої продукції так як на підприємстві спостерігається тенденція того, що обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) менш ніж обсяг виробництва продукції . Це говорить про те, що не всі створені швейні вироби продаються, деякі залишаються нереалізованими. Перш за все це пов'язано з високими цінами на продукцію підприємства, відсутністю реклами і не тільки у місті Чернігові, а й в інших містах: Київ, Харків, Донецьк; зробити знижки на швейні вироби, які раніше не користувалися попитом і не реалізовувалися; знизити ціни; відповідно знизити собівартість продукції; іншими словами необхідно переглянути цінову та збутову політики на основі проведених маркетингових досліджень.
Наступним ризиком, який притаманний діяльності підприємства є технічний ризик. Цей вид теж дуже впливовий у діяльності фірми, тому що всі вироби створюються на обладнанні.
Для того, щоб знизити технічний ризик треба постійно підтримувати обладнання в належному стані, щоб виключати імовірність втрат у результаті збою та поломки обладнання.
Необхідно знизити виробничий ризик. Заходи зниження ризику:
- збільшити обсяг виробництва за рахунок: створення нових, більш модних виробів, повної загрузки потужностей, підвищення продуктивності праці, внаслідок виключення втрат робочого часу;
- збільшити обсяг реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) за рахунок проведення цінової та збутової політики;
- збільшити чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (робіт, послуг).
Також необхідно знизити фінансовий ризик. Заходи зниження ризику: завдяки проведеної цінової та збутової політики з'явилася можливість покращення фінансових показників діяльності фірми, а саме підвищення платоспроможності фірми і її фінансової стійкості. Для цього необхідно знизити ризик зменшення фінансової стійкості, який пов'язаний з нераціональною структурою капіталу фірми, завищеною часткою позикових коштів. Також необхідно знизити ризик неплатоспроможноті, а саме виключити імовірність того, що підприємство із-за недостатнього розміру ліквідних активів не зможе розрахуватися в строк зі своїми кредиторами.
Механізм нейтралізації фінансових ризиків оснований на використанні сукупності методів і прийомів зменшення можливих фінансових втрат. Їх вибір в процесі ризик-менеджменту в значній мірі залежить від специфіки підприємницької діяльності суб'єкта господарювання, стратегії досягнення пріоритетних цілей, конкретної ситуації.
До основних механізмів нейтралізації фінансових ризиків відносяться: уникнення ризику; мінімізація ризиків (шляхом диверсифікації, лімітування, хеджування); передача ризику (тобто зовнішнє страхування),
Уникнення ризику полягає у розробці заходів внутрішнього характеру, які повністю виключають конкретний вид фінансового ризику. До таких заходів перш за все слід віднести відмову від здійснення фінансових операцій з надмірно високим рівнем ризику.Але водночас при цьому фірма втратить запланований дохід і прибуток від операцій, тобто виникає ризик упущеної вигоди.
Для уникнення окремих видів фінансових ризиків можуть використовуватися специфічні заходи, спрямовані на нейтралізацію самої причини виникнення ризикової ситуації. Для нейтралізації ризику втрати фінансової стійкості необхідно відмовитися від надмірного позикового фінансування. Для уникнення ризику неплатоспроможності потрібно утримуватися від створення надмірних неліквідних активів.
Диверсифікація фінансових ризиків полягає у зменшенні рівня їх концентрації. Цей метод ризик-менеджменту використовується лише для уникнення негативних наслідків несистематичних ризиків, які залежать від самої фірми. Незалежно від того, який ризик мінімізується за допомогою диверсифікації, принцип ризик-менеджменту єдиний - максимально розподілити грошові вкладення між різноманітними активами для того, щоб уникнути значних фінансових втрат у випадку, коли окремі активи стають збитковими під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.
Лімітування здійснюється шляхом встановлення відповідних фінансових нормативів (лімітів) по окремих напрямках фінансової діяльності з метою фіксації фінансових втрат на допустимому для фірми рівні.
Лімітуються такі види фінансових ризиків:
- ризик втрат фінансової стійкості (шляхом встановлення граничного розміру і частки позикового капіталу на різних стадіях життєвого циклу фірми;
- ризик неплатоспроможності (шляхом лімітування мінімального розміру і частки активів у вигляді готових засобів платежу і високоліквідних фінансових інструментів;
- кредитний ризик (шляхом встановлення граничної суми комерційного кредиту в розрахунку на одного клієнта та максимально можливої суми дебіторської заборгованості фірми з урахуванням розміру сформованого резервного капіталу);
- депозитний ризик (шляхом встановлення максимального розміру вкладу, що може розміщуватися в одному банку);
Хеджування фінансових ризиків передбачає зменшення імовірності їх виникнення за допомогою деривативів або похідних цінних паперів. У випадку хеджування за допомогою опціону розмір можливих фінансових втрат лімітується на рівні премії. Сплата премії дає право вибору: здійснювати операцію на заздалегідь встановлених умовах або краще від неї відмовитися і таким чином нейтралізувати ризик.
Розподіл ризиків здійснюється шляхом часткової передачі ризиків окремим партнерам, задіяним у проведенні ризикової операції. Як правило, контрагентам передаються ті ризики, які від них залежать.
За допомогою розподілу можна мінімізувати такі ризики:
- інвестиційний ризик (шляхом передачі підрядчикам ризиків, пов'язаних з будівництвом; банкам - ризиків, пов'язаних із своєчасним кредитуванням і т.і.);
- комерційний ризик (шляхом передачі постачальникам сировини частини ризиків, пов'язаних з її можливими втратами під час доставки);
- виробничий ризик (при застосуванні оперативного лізингу лізинговій компанії передається ризик фізичного та морального старіння основних виробничих засобів);
- кредитний ризик (при рефінансуванні дебіторської заборгованості за допомогою факторингу, ризик неповернення боргів передається банку чи факторинговій компанії).
Внутрішнє страхування полягає у формуванні фірмою ризикового капіталу у формі:
- резервного фонду;
- спеціальних цільових резервних фондів;
- страхових резервів по окремим видах оборотних активів.
Управління ризиком - багатоступінчатий процес, який має за свою мету зменшити або компенсувати шкоду для об'єкту при настанні неблагоприємних подій. Важливо розуміти, що мінімізація шкоди та зниження ризику - не адекватні поняття. Друге означає або зменшення можливої шкоди, або зниження імовірності наступ неблагоприємних подій. В той же час існують різні фінансові механізми управління, наприклад страхування, які забезпечують компенсацію шкоди, при цьому ніяк не впливаючи ні на його розмір, ні на імовірність настання.
Загальна схема процесу управління ризиком:
Розглянемо основні етапи процесу управління ризиком:
- аналіз ризику;
- вибір методів впливання на ризик при оцінці їх порівнянної ефективності;
- прийняття рішення;
- безпосереднє впливання на ризик;
- контроль та коректировка результатів процесу управління.
4.3 Оцінка запропонованих заходів
Для більш ефективної маркетингової діяльності на підприємстві варто вибрати нову стратегію управління маркетингом. Найбільше вдалою буде організація управління по ринковому принципу.
Дана стратегія управління виправдала себе на практиці і має ряд переваг: керуючий із питань товару координує весь комплекс маркетингу по даному виробу; швидше реагує на проблеми, що виникають на ринку; приділяється увага як основним, так і другорядним, дрібним партіям товарів; швидше набираються досвіду починаючі маркетологи. Стратегія управління маркетинговою діяльністю по ринковому принципі аналогічна організації маркетингової діяльності по товарному принципу.
Організація управління по ринковому принципу передбачає реалізацію товарів на різних за своїм характером ринках; застосовують її у випадках, коли на різних ринках різні споживацькі вимоги або товарні переваги. Гідність організації в тому, що підприємство будує свою роботу відповідно до вимог споживачів, що визначені конкретними сегментами ринку.
При організації маркетингу по ринковому принципу або географічному принципу, торгові агенти проживають, як правило, у місцях територій, що обслуговуються ними, краще знають своїх клієнтів, ефективно працюють з обліком мінімальних витрат і засобів на роз'їзди. Крім того, зміна організації управління спричинить зміну структури відділу маркетингу ВАТ.
У підрозділі реклами повинна працювати група просування товарів, у функції якої входить проведення виставок, реклами, одержання повної інформації про рекламований товар.
У секторі вивчення ринку і стратегії підприємства дослідницька група і група прогнозування і планування маркетингу займаються вивченням споживчого ринку (що продається, у якій кількості), способи розширення ринку, стратегії конкурентів і способи їх випередження.
Суть запропонованих змін маркетингової діяльності на підприємстві зводиться до того, щоб:
- підтримувати і стверджувати зобов'язання підприємства у відмінному виробництві всієї продукції і всієї підприємницької діяльності в цілому;
- насамперед ставити вивчення потреб і запитів клієнтів;
- успіх підприємства буде залежати від зацікавленості і захопленням загальною справою, а також від індивідуальної обов'язковості і сумлінності. Кожний зайнятий працівник буде мати можливість, умови і стимули для максимальної участі в досягненні колективної мети;
- пропонувати повний набір продукції на всіх ринках;
- досягти потужних промислових рубежів на найвищих рівнях технології і бути конкурентоздатним підприємством із будь-якою промисловою одиницею;
- діяти з позиції чітко вираженої централізованої політики;
- створити торгову марку ВАТ «Елегант» зробити її добре в пізнаваною, змістом якої буде задоволення потреб споживачів і висока якість. Реклама торгової марки;
- програма створення в суспільстві позитивного іміджу ВАТ «Елегант, його добре впізнаваного логотипу і чіткого стилю, шляхом розширення реклами на різних рівнях, створення центрів моди, надання інформації і послуг споживачам у цих центрах, а також всебічного зацікавлення споживачів (акції, конкурси);
- створення умов до заохочення дистриб'юторів і розширення мережі збуту продукції. Тобто розробка цін на товари, надання пільг кращим партнерам;
- розширення власної торгівельної мережі як в Чернігові, так і інших містах України, а можливо і в країнах зарубіжжя для реалізації торгівельної діяльності як товарами так і іншими, з метою більш активного просування продукції на ринку.
На ВАТ «Елегант « для впровадження в реальність запропонованих даним проектом заходів пропонується план маркетингових заходів (табл.4.2).
Таблиця 4.2 - План маркетингових заходів на 2005 рік
Термін проведення |
Плановані заходи |
|
1 Січень |
Просувати на ринку торгову марку ВАТ «Елегант « Реклама торгової марки. Посилити рекламу і методи просування товарів. Розробка і проведення рекламної кампанії по торговій марці і даному товару: оголошення в газетах, по радіо і на телебаченні, розробка рекламних щитів. |
|
2. Березень |
Розробити програму створення в суспільстві позитивного іміджу ВАТ «Елегант», його добре впізнаваємого логотипу і чіткого стилю. Інтенсифікувати маркетингові зусилля по вивченню споживчого ринку, запитів покупців на одяг літнього сезону. |
|
3. Липень |
Проведення виставки осінь 2005, розробка і впровадження нових методів стимулювання споживачів. Розповсюдження інформації на різних рівнях по ВАТ «Елегант» про її торгову марку. |
|
4. Вересень |
Виробництво прямої реклами (розсилання проспектів, каталогів), що дає читачам більш обґрунтовані дії для здійснення покупок. Впровадження у життя програми створення позитивного іміджу. |
|
5. Жовтень |
Вивчення потреб покупців на зимовий одяг, вивчення споживчого ринку методом інтерв'ю, розробка нових моделей швейної продукції. Розробка нових більш привабливих цін для дистриб'юторів, надання пільг кращим партнерам |
|
6. Грудень |
Проведення сегментації ринку по географічному, психографічному, поведінчеському, демографічному принципам. Завоювання нових ринків збуту. |
Для здійснення даних заходів необхідні визначені кошти. Бюджет на проведення маркетингових заходів поданий у таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 - Бюджет маркетингу
№ |
Маркетингові заходи |
Витрати, грн. |
|
1. |
Створення торгової марки. Проведення рекламної компанії в газеті, на радіо, на місцевому телебаченні торгової марки таких товарів як жіноча легка сукня, спідниця, блузки. |
2160 |
|
2. |
Розробка програми створення позитивного іміджу. Вивчення споживчого ринку на одяг осіннього сезону. |
853 |
|
3. |
Проведення виставки осінь 2005. Розповсюдження інформації про ВАТ «Елегант» її торгову марку. |
3580 |
|
4. |
Виробництво прямої реклами, впровадження програми. Створення позитивно іміджу. |
1847 |
|
5. |
Вивчення споживчого ринку на зимовий одяг, розробка нових заохочувальних цін. |
1642,5 |
|
6. |
Розробка нових моделей швейних виробів. |
2568 |
|
7. |
Проведення сегментації ринку. |
1070 |
Додатково пропонується провести соціологічне обстеження на ринку збуту щодо ставлення споживачів до товарів різних груп. Основне запитання при цьому - «Який одяг і за яку ціну ви хотіли б купувати?»
Проведення маркетингових досліджень на підприємстві ВАТ «Елегант « дозволить одержувати більш точну інформацію про запити споживачів, проводити конкурентоздатну політику, організувати грамотну цінову політику, розробляти ефективну рекламу. Всі ці умови є головними що складаються для успішної діяльності підприємства. Важливо при цьому не забувати про те, що для успішної роботи на ринку особливо модного одягу, де висока якість і відповідність вимога моди є більш важливим, ніж ціна на товар, є імідж фірми. Фабрика вже має свій товарний знак, але він ще не достатньо відомий споживачам.
Популяризації фабрики також сприяє робота ательє при міні-центру розвитку моди, але його робота ще не на рівні високої якості. Головна причина цього - нестача необхідних кадрів та невміння працювати з клієнтами. Пропонується вести агресивну кадрову політику з метою формування колективу, який би відповідав сучасним вимогам ринку. Це досить складний процес, який потребує значного часу. Для його реалізації керівництво повинно налагодити контакт з професійним училищем з метою виявлення талановитих фахівців та вести роботу по вивченню кадрів інших підприємств з метою їх перекупки.
Загальна сума витрат на проведення маркетингових заходів складе 13716,5 гривень. Дані витрати з часом будуть виправдані, тому що вони спрямовані на поліпшення реалізації, збільшення обсягу продажу. Проведення маркетингових заходів на ВАТ «Елегант» є головною умовою збільшення обсягу реалізації продукції на 17%. При цьому собівартість продукції за рахунок зниження адміністративних витрат і закупівлі сировини у нових постачальників знизиться на 10%.
Застосування політики управління дебіторською заборгованністю дозволить зменшити її рівень. Так, за рахунок введення системи оцінки кредитоспроможності і ранжування покупців, надання системи знижок (за негайну оплату -10% від ціни, за оплату до 10 днів - 5%, за оплату впродовж 30 днів 2%) застосування факторингу по тій частині заборгованості, яка є сумнівною, підприємство зменшить свою дебіторську заборгованість на 105 тис. грн. або 29,03%.
Проаналізувавши контингент покупців можливо зробити висновки, що у відповідності з обраним типом кредитної політики в середньому 30% дебіторської заборгованості по товарним операціям приходиться на ненадійних покупців. Ефективність оцінки покупців здійснимо по формулі:
Е = ДЗ - Пп;
де ДЗ - розмір дебіторської заборгованості по товарним операціям; грн.
Пп - процент продукції, яка відвантажена ненадійним покупцям.
Е = 361,6 * 0,3 = 108,48 тис. грн.
Дану суму дебіторської заборгованості облікуємо в банку раніше терміну погашення. Кількість днів від моменту продажу векселя до часу його погашення складає в середньому 48 днів. Визначимо облікову ставку векселів:
ОС = НС - (НС * Д РС)/ 360 * 100 ;
де НС - номінальна сума векселя, грн.;
Д - кількість днів від часу обліку векселя до моменту його погашення векселедавцем, дн.
РС - річна облікова вексельна ставка, за якою здійснюється дисконтування суми векселю, % (24%)
ОС = 108,48 - (108,48 * 48 * 24) / 360 * 100 = 105 тис. грн.
Отримані кошти підприємство спрямує на фінансування маркетингових заходів і погашення кредиторської заборгованості.
Виходячи з отриманих результатів перерахуємо деякі фінансові показники діяльності ВАТ «Елегант».
Виручка від реалізації продукції = 5549, 6 * 1,17 = 6493,03 тис. грн.
Собівартість продукції = 4269, 3 - (4269,3 * 0,1) = 3842,37 тис. грн.
Чистий дохід = 5405,7 * 1,17 = 6324,66 тис. грн.
Валовий прибуток = 6324,66 - 3842,37 = 2482,29 тис. грн.
Фондовіддача = 6493,03/ 4975 = 1,3
Оцінка запропонованих заходів наведена в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 - Оцінка запропонованих заходів
Показники |
Одиниця виміру |
До запропонованого заходу |
Після запропонованого заходу |
|
Виручка від реалізації продукції |
Тис. грн. |
5549,6 |
6493,03 |
|
Чистий дохід |
Тис. грн. |
5405,7 |
6324,66 |
|
Прибуток валовий |
Тис. грн. |
1136,4 |
2482,29 |
|
Прибуток (збиток) чистий |
Тис. грн. |
-544,8 |
301,49 |
|
Витрати на виробництво продукції |
Тис. грн. |
4269,3 |
3842,37 |
|
Обсяг реалізації продукції |
Тис.шт |
5,5 |
6,4 |
|
Рентабельність продукції |
Тис. грн. |
9,5 |
11,2 |
|
Рентабельність виробництва загальна |
Тис. грн. |
8,2 |
9,8 |
|
Фондовіддача |
Тис. грн. |
0,92 |
1,3 |
|
Доходи від фінансових операцій |
Тис. грн. |
_ |
105 |
|
Дебіторська заборгованість |
Тис. грн. |
361,6 |
256,6 |
|
Кредиторська заборгованість |
Тис. грн. |
479,2 |
364,2 |
Запропоновані напрямки збільшення прибутку підприємства дали змогу збільшити виручку від реалізації на 151,6 тис. грн. або 24,6%, чистий прибуток склав 301,49 тис. грн., збільшилися показники рентабельності, фондовіддачі, зменшилась дебіторська і кредиторська заборгованість. В результаті чого можливо зробити висновки, що тема дипломної роботи досягнута.
ВИСНОВКИ
Метою дипломної роботи є розробка резервів підвищення прибутку і рентабельності ВАТ ЧШФ «Елегант». Для досягнення мети в першому розділі роботи наведені теоретичні аспекти джерел формування і використання прибутку підприємства, підвищення його рентабельності.
Другий розділ присвячено розгляду нормативно-правових актів, які регулюють діяльність підприємства.
В третьому розділі проведено аналіз фінансового стану підприємства і деталізований аналіз прибутку і рентабельності. За результатами проведеного аналізу можливо зробити слідуючі висновки за період 2002-2004 роки майно підприємства збільшилося на 496,8 тис. гривень чи на 1,1%, а за період 2002 -2003роки майно зменшилось на 70,4 тис. гривень. У 2003-2004 роках збільшення майна відбулося в основному за рахунок збільшення необоротних активів по всіх статтях, у тому числі за рахунок основних засобів на 632,6 тис. гривень; незавершене будівництво 474,4 тис. гривень; фінансові вкладення на 199, тис. гривень. Одночасно збільшилися і оборотні активи на 247 тис. гривень. На ВАТ ЧШФ «Елегант» має місце короткострокова дебіторська заборгованість у сумі 84,5 тис. гривень у 2002 році, 164,2 тис. гривень у 2003 році і 361,6 тис. гривень. На підприємстві дебіторська заборгованість за період, що аналізується збільшилась більше ніж у 3 рази.
Незважаючи на те, що дебіторська заборгованість короткострокова, наявність її в такій значній сумі характеризує іммобілізацію (відволікання) оборотних коштів підприємства з виробничо-господарського обороту.
Однією із «хворих» статей у ВАТ ЧШФ «Елегант» є кредиторська заборгованість. Найбільшу вагу в ній має заборгованість постачальникам і підрядчикам: у 2002 році вона склала 292,2 тис. гривень, що становило 43% від суми кредиторської заборгованості; у 2003 році вона збільшилась на 251,3 тис. гривень і становила 56%; а у 2002 році відбулося значне зменшення цього показника на 352,5 тис. гривень і склало 40% від кредиторської заборгованості. Це свідчить про нестабільне положення по розрахунках з постачальниками.
Таким чином, на підставі проведеного попереднього огляду балансу ВАТ ЧШФ «Елегант» за 2002-2004 роки, можна зробити висновок про незадовільну роботу підприємства і ріст «хворих» статей у 2004 році.
З даних таблиці видно, що балансовий прибуток в 2003 році зменшився на -528,2тис. грн. і становив 312,7 тис. гривень; а в 2004 діяльність підприємства збиткова. Виручка від реалізації на протязі трьох років збільшується, але значно збільшуються витрати на реалізацію продукції.
Показник рентабельності реалізованої продукції в 2002 році залишився ні змінним, становив 18%, тобто на кожну гривню реалізованої продукції приходилось 18 копійок прибутку від реалізації. В 2003 році цей показник зменшився і становив 9,5 %.Показник загальної рентабельності в 2003 році збільшився, і становив 16%, тобто кожна гривня реалізованої продукції приносила 16 копійок балансового прибутку. В 2004 році відбулося зменшення цього показника, і становило 8,2%.
Показник рентабельності продаж по чистому прибутку в 2003 році зменшився майже у 7 разів 3%, але в 2004 році, так як є чистий збиток то рентабельність дорівнює 0.
За результатами аналізу діяльності ВАТ ЧШФ «Елегант» розроблені заходи щодо підвищення прибутку і рентабельності підприємства головними серед яких є розробити політику управління дебіторською заборгованістю; переглянути діючу цінову політику, яка перш за все повинна передбачати зменшення витрат на виробництво продукції підприємства; удосконалити маркетингову політику, особливо в галузі інформування споживачів о продукції підприємства і розширення ринків збуту; створення на основі фінансового відділу посади ризик-менеджеру, встановлення для нього нового ПК і підключення до Інтернету. Особливу увагу в дипломній роботі приділено оцінці і методам страхування фінансових ризиків.
Запропоновані напрямки збільшення прибутку підприємства дали змогу збільшити виручку від реалізації на 151,6 тис. грн. або 24,6%, чистий прибуток склав 301,49 тис. грн., збільшилися показники рентабельності, фондовіддачі, зменшилась дебіторська і кредиторська заборгованість, тобто фінансово-економічні результати діяльності ВАТ ЧШФ «Елегант» покращилися.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Конституція України. - К.: ІВА, 1996. - 52 с.
2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2001 р. №2121-III // Урядовий кур'єр. - 2002. - №8. - С.5-13.
3. Закон України «Про власність» / Закони України т. 1 / Верховна рада України, Ін-т законодавства - К., 1996 - 464 с. ст. 173-190.
4. Закон України «Про господарські товариства» // Галицькі контракти. - 2001. - №16.
5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» // Підприємництво і ринок України. - 1995. - №3.
6. Закон України «Про підприємництво» / Закони України т. 1 / Верховна Рада України, Ін-т законодавства. - К., 1996. - С.191-201.
7. Закон України «Про підприємства в Україні» / Закони України, т.1 / Верховна Рада України, Ін-т законодавства. - К., 1996. - 464 с. (С.310-332).
8. Закон України «Про податок на додану вартість» // Нові закони України. - К., 1992.
9. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. - М.: Финансы и статистика. 1998. - 112 с.
10. Белебеха І.О. Бухгалтерський облік в системі управління господарством. - К.: Урожай, 1974 - 144 с.
11. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности: Теория и практика. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 624 с.
12. Блиса В.Й. Зміцнення фінансової сталості підприємства // Фінанси України. - 1998. - №5. - С.86-90.
13. Ван Хорн Дж. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 235 с.
14. Ефимова О.В. Как анализировать финансовое состояние предприятия. - М.: Бухгалтерский учет, 1994. - 117 с.
15. Забродская Л. Оценка финансовой устойчивости предприятия // Бизнес-информ. - 1998. - №7. - С.54.
16. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика,1995. - 423 с.
17. Количественные методы финансового анализа / Под ред. С.Дж. Брауна и М.П. Крицмена: Пер. с анг. - М.: ИНФРА-М,1996. - 336 с.
18. Кондратьев О.В. Фактори забезпечення фінансової стійкості підприємства // Фінанси України. - 1997. - №9. - С.73-76.
19. Костина Н.І., Алексеева А.А., Василик О.Д. Фінанси: система моделей і прогнозів: Навч. посібник. - К.: Четверта хвиля,1998. - 304 с.
20. Лігоненко Л.О., Чумак І.М. Управління товарним забезпеченням обороту: Навчальний посібник. - К.: КДТЕУ, 1998.
21. Мазаракі А.А. та ін. Економіка торговельного підприємства: Підручник для вузів. - К.: Хрещатик, 2000. - 800 с.
22. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт зі спеціальності 7.05010 «Фінанси» для студентів усіх форм навчання / Укл. Є.М.Сич, В.П. Ільчук, М.В. Поленкова. - Чернігів: ЧДТУ, 2002. - 23 с.
23. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатов та фінансового стану підприємства: Навчальний посіюник. - К.: КНЕУ, 2000. - 132 с.
24. Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. - М.: Высш. шк., 1997. - 192 с.
25. Нестеренко А.Г. Прибыль и рентабельность на торговом предприятии. - М., 1995.
26. Поддєрьогіна К. Фінанси підприємств. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.
27. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997. - 498 с.
28. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін 3-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 460 с.
29. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку: Практичний посібник. - К.: Лібра, 2000. - 336 с.
30. Фінансове право: Підручник. Є.О. Алісов, Л.К. Воронова та ін. - Х.: Фірма «Консул»,1998. - 496 с.
31. Хелферт Э. Техника финансового анализа / Под ред. Л.П. Белых: Пер. с англ. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 663 с.
32. Хисрик Р.Д., Джексон Р.Д. Торговля и менеджмент про¬даж. - М.: Филинъ, 1996.
33. Шеремет А.Д. Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 176 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Прибуток від реалізації продукції, його формування. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції. Сутність і методи обчислення рентабельності. Розподіл і використання прибутку.
лекция [181,4 K], добавлен 15.11.2008Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Законодавче визначення сутності, видів та функцій прибутку. Формування та використання прибутку. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства, методи обчислення прибутку.
курсовая работа [96,8 K], добавлен 18.01.2010Організаційно-економічна характеристика СТОВ "НИВА" м. Радомишль, Житомирської області. Аналіз формування і розподілу прибутку: факторний аналіз прибутку та його розподілу, рентабельності витрат діяльності господарства, підвищення прибутковості.
курсовая работа [73,2 K], добавлен 14.12.2013Методи розрахунку і використання прибутку від реалізації. Методи обробки економічної інформації в аналізі фінансової діяльності підприємства. Аналіз рентабельності діяльності підприємства на прикладі "Укрсоцбанк", рекомендації щодо її покращення.
курсовая работа [371,3 K], добавлен 31.03.2014Сутність, поняття та функції прибутку підприємства. Аналіз ліквідності, ділової активності та фінансової стійкості підприємства. Аналіз формування прибутку й показників рентабельності. Розрахунок впливу підвищення обсягів продажу на прибуток фірми.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.06.2015Економічний аналіз фінансового стану підприємства, методи його проведення. Структурний аналіз активів, пасивів, прибутку та рентабельності. Оцінка ділової активності. Рекомендації щодо підвищення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.
курсовая работа [723,8 K], добавлен 13.06.2019Формування комплексу заходів підвищення рівня рентабельності виробництва продукції на сільськогосподарському підприємстві. Методичні підходи для аналізу рівня і ефективності діяльності підприємства, рентабельності виробництва продукції у ТОВ "Господар".
автореферат [231,6 K], добавлен 20.09.2014Методичні підходи щодо визначення фінансових результатів діяльності підприємства та оцінка його рентабельності. Заходи щодо підвищення ефективності господарського функціонування компанії, зростання її прибутку. Методи фінансування реальних інвестицій.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 20.03.2011Науково-теоретичні основи планування результатів фінансової діяльності підприємств та їх значення для забезпечення економічного зростання. Економічний зміст прибутку і рентабельності, складу та динаміки прибутку, їх роль в умовах розвитку підприємництва.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 16.07.2010Економічна сутність прибутку підприємства. Методика розрахунку прибутку та його розподіл. Організаційна характеристика ПрАТ "Ліктрави". Динаміка структури активів досліджуваного підприємства. Показники рентабельності. Оцінка рівня економічної безпеки.
дипломная работа [198,1 K], добавлен 15.02.2014