Розробка заходів щодо підвищення прибутку і рентабельності

Відкрите Акціонерне товариство Чернігівська швейна фабрика «Елегант» створено рішенням засновників (установчий договір від 14 січня 1994 року) шляхом перетворення Чернігівської арендної швейної фабрики у відповідності з Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, наданих в оренду» від 20.05.1993 року № 57.93.

Фабрика почала своє існування з 1933 року на базі артілі «Промголка». Артіль виготовляла одяг та взуття за індивідуальними замовленнями. У 1939 році з артілі був виведений індивідуальний пошив взуття. Під час війни Фабрика свою роботу припинила, але через декілька місяців після визволення м. Чернігова була поновлена робота. Пошив виробів проводився з х/б тканини, а по мірі розвитку текстильної промисловості, фабрика переходила на пошив виробів з вовняної тканини. В січні 1969 року було запущено у експлуатацію нову споруду фабрики, а у старому розмістилося професійно технічне училище, бібліотека, цех ширпотребу, склади і таке інше. Такий вигляд фабрика має і у теперішній час.

Метою діяльності Товариства є виробництво і реалізація промислової продукції, виконання робіт, надання послуг для задоволення потреб населення (підприємств, організацій), отримання прибутку та вирішення за рахунок цього питань соціально-економічного розвитку підприємства, виплати дивідендів акціонерам.

Предметом діяльності Товариства є:

- виробництво швейних виробів;

- надання торгівельних, побутових і соціальних послуг громадянам та юридичним особам;

- посередницька і торгівельно-закупівельна діяльність, в т.ч. оптова, роздрібна і дрібнооптова торгівля;

- інша діяльність, що незаборонена законодавством України і відповідаюча цілям, визначеним чинним Статутом підприємства. Товариство не має права змінити основний вид діяльності на протязі двох років з дня його державної реєстрації.

Виробничу, комерційну та іншу діяльність товариства здійснює на умовах, встановлених діючим законодавством України, установчими документами.

Товариство є юридичною особою згідно з законодавством і на правах самостійного господарюючого суб'єкту здійснює виробничу, комерційну і іншу діяльність.

Права юридичної особи Товариство набуває з дня державної реєстрації і може від свого імені укладати угоди, здійснювати придбання майнових та особистих немайнових прав, вступати у зобов'язання, виступати у суді, арбітражному і третейському суді.

Товариство є правонаступником прав та обовязків Чернігівської орендної швейної фабрики. Товариство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, штампи і фірмовий бланк зі своїм найменуванням, а також товарний знак і фірмову марку, зареєстровані у встановленому порядку.

Товариство є власником майна, що йому належить, враховуючи майно, передане йому засновниками - в рахунок сплати за придбані акції.

По своїм зобовязанням Товариство відповідає всім майном, що йому належить.

Товариство має право здійснювати свою діяльність, як на території України, так і за її межами.

Товариство може засновувати свої представництва, філії та інші відокремлені підрозділи, наділяти їх майном, затверджувати Положення про порядок здійснення ними господарської діяльності.

Засновниками Відкритого Акціонерного товариства Чернігівська швейна фабрика «Елегант» є:

- регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області;

- організація арендарів Чернігівської державної швейної фабрики.

- для організації господарської діяльності в Товаристві створений статутний фонд у розмірі 4833360 крб., розділений на 138096 тис. штук простих іменних акцій номінальною вартістю 35000 крб. кожна.

Органами управління товариства є:

- загальні збори акціонерів;

- спостережна рада;

- дирекція.

Вищим органом управління Товариства є загальні збори акціонерів, що скликаються виконавчим органом Товариства по мірі необхідності, але не рідше, ніж один раз на рік. Ініціатором скликання Зборів може також бути й спостережна рада або акціонери, що володіють у сукупності не менш, ніж 20 % акцій. На загальних зборах акціонерів затверджується особа на посаду директора на термін не менш, ніж 3 роки.

Спостережна рада здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу.

Виконавчим органом визначена Дирекція акціонерного Товариства. Дирекція акціонерного Товариства діє від імені Товариства, в межах встановлених чинним Статутом повноважень. Дирекція підзвітна зборам акціонерів та спостережній раді. Вона організовує виконання їх рішень.

Чернігівська швейна фабрика «Елегант» спеціалізується на пошитті верхнього одягу та чоловічого костюму. В останні роки фабрика розширила свій асортимент:

- пальто чоловіче та жіноче;

- костюм чоловічий та жіночій;

- піджак чоловічий;

- жакет жіночий;

- брюки чоловічі та жіночі;

- юбки;

- плащі чоловічі та жіночі;

- військова форма;

- шкільна форма;

- різноманітні куртки.

Тканини для пошиву вказаного асортименту підприємство отримує в основному від вітчизняних постачальників, зокрема із Чернігова (концерн «Чексіл») та Києва, а також із близького зарубіжжя, а саме - Москва, Мінськ, Краснодар, Іваново, Брянськ, Кустанай, Улан-Уде, Єреван.

Дякуючи введенню у експлуатацію сучасного обладнання відомих фірм світу - Італії, Японії, Німеччини, Угорщини, передової технології і раціональної організації виробничого процесу, стало можливим тісне співробітництво з іноземними фірмами, за замовленням яких підприємство виготовляє продукцію за кордон т.б., праця з давальницькою сировиною в доволі великому обсязі.

Організаційно-управлінська структура Відкритого Акціонерного товариства Чернігівська швейна фабрика «Елегант» визначена технологічним циклом виробництва і асортиментом виробляємої продукції.

Підприємство має у своєму складі пять основних цехів, два допоміжних та ряд відділів та служб. До основних цехів відносяться : підготовчий, розкрійний, експериментальний та два пошивочних. Відділи : планово-економічний, праці та заробітної плати (П та З/п), виробничий, відділ кадрів (ВК), відділ технічного контролю (ВТК), бухгалтерія, відділ забезпечення, відділ збуту, адміністративно-господарський (АГВ), відділ головного механіка (ВГМ), відділ головного електрика (ВГЕ).

Функції основних цехів наступні:

- експериментальний цех - розробка конструкторами-модельєрами нових моделей та лекал на них, розробка технічної документації на модель, встановлення норм витрат матеріалів, проробка моделей у цеху з метою усунення недоліків до запуску моделей у масове виробництво;

- підготовчий цех - прийомка та розпакування матеріалів, промір тканин, розбраковка за якістю, розрахунок тканини на кількість виробів;

- розкрійний цех -настилання тканини, розкрій тканини, перевірка крою на контрольному столі;

- пошивочні цехи - отримання крою з розкройного цеху, перевірка деталей крою, виготовлення виробів, теплова обробка готових виробів, здача виробів контролерам ВТК, здача прийнятих виробів на склад готової продукції.

3.2 Аналіз фінансового стану підприємства

У той же час менш ліквідні кошти - дебіторська заборгованість постійно зменшувалася і в 2004 році склала 560,0 тис., або 11,3% від вартості майна.

Таблиця 3.4 - Аналіз майна підприємства

На ВАТ ЧШФ «Елегант» дана заборгованість є короткостроковою (платежі по який очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), що зменшує ризик не повернення боргів. Але наявність непогашеної дебіторської заборгованості на кінець року свідчить про відволікання частини поточних активів на кредитуванні споживачів готової продукції (робіт, послуг) і інших дебіторів, фактично відбувається іммобілізація цієї частини оборотних коштів з виробничого процесу.

Необхідно відзначити що частка запасів у складі майна у 2002-2004 роках має достатню вагу (26% у 2002; 21% у 2003; 27,9% у 2004), вони збільшилися на 308,8 тис. грн., що свідчить про негативну тенденцію в розвитку підприємства.

З фінансової точки зору структура оборотних коштів в 2004 році погіршилася в порівнянні з попередніми роками, тому що частка найбільш ліквідних коштів зменшилася (кошти і короткострокові фінансові вкладення), а частка менш ліквідних активів (дебіторська заборгованість) збільшилася. Це знизило їхню можливу ліквідність. Ефективність використання оборотних коштів характеризується насамперед їхньою оборотністю.

Доцільно розглянути аналіз оборотності всіх оборотних коштів і їх складових. Оцінка оборотності провадиться шляхом зіставлення її показників за кілька хронологічних періодів по аналізованому підприємству. Показниками оборотності є:

1) Коефіцієнт оборотності, що показує число оборотів аналізованих коштів за звітний період і дорівнює відношенню виторгу від реалізації без ПДВ до середньої вартості оборотних коштів.

2) Час обороту, що показує середню тривалість одного обороту в днях і обумовлене відношенням середньої вартості до виторгу від реалізації і помножене на число календарних днів в аналізованому періоді.

Розраховані показники оборотності оборотних коштів приведені в таблиці 3.5.

З даних таблиці видно, що відбулося зниження оборотності всіх приведених показників. Оборотність дебіторської заборгованості збільшилася в 2003 році в порівнянні з 2002 роком з 3,1 оборотів у рік до 9,1 оборотів, а в 2004році в порівнянні з 2003 з 9,1 до 9,7 оборотів у рік, тобто в порівнянні з попередніми рокам погашення дебіторської заборгованості відбувалося більш швидкими темпами. Час обороту дебіторської заборгованості становить 116 днів у 2002, 39,6 днів у 2003 році і 37,1 днів у 2004 році. Це говорить про те, що дебіторська заборгованість погашається досить швидко. Зміна часу обороту по роках представлено на рисунку 3.2.

Також істотно збільшилася оборотність матеріальних оборотних коштів з 2,8 оборотів у 2002 році до 4,9 оборотів у 2003 році. У 2004році знову відбулося падіння оборотність матеріальних оборотних до 3,9 оборотів. Відповідно час обороту у 2003 році зменшився до 73,5днів, а в 2004 році він склав 92,3 днів. Зменшення оборотності в 2003-2004 роках відбулося за рахунок утруднень зі збутом послуг та продукції, що у свою чергу викликане неефективністю управління запасами; недостатнім дослідженням підприємств ринків збуту своїй продукції і можливостей розширення каналів збуту.

Оцінимо зміну необоротних активів. Величина необоротних активів у 2003 році в порівнянні з 2002 роком збільшилась на 260,7 тис. грн., а в 2004 році у порівнянні з 2003 роком зменшилась на 443 тис. грн. Їхня частка в майні також змінювалась. Так у 2003 році вона зросла з 61,5 до 67,4%, а в 2003 році - до 60,6%. Таку тенденцію можна охарактеризувати як позитивну, оскільки росте доля оборотних активів. Але більша їхня частина заморожена запасами.

Збільшення вартості необоротних активів у 2002 році обумовлено збільшенням вартості основних засобів на 205,9 тис. грн., незавершеного будівництва на 54,8 тис. грн.

Таблиця 3.5 - Показники обігу оборотних коштів за 2002-2004 роки

Рисунок 3.2 - Зміна часу обороту за 2002-2004 роки

Зниження вартості необоротних активів у 2004 році обумовлено скороченням вартості основних засобів на -372 тис. грн. та незавершеного будівництва на -71 тис. Оскільки кошти у незавершеному будівництві не беруть участі у виробничому обороті, то вивільнення коштів з цієї статті позитивно позначилося на результативності фінансово-господарської діяльності підприємства у 2004 році.

Хоча довгострокові фінансові вкладення в складі необоротних активів складають незначну частку, їхня вартість залишається постійною. Це вказує на те, що підприємство не проводить інвестиційну спрямованість вкладень.

Розглянемо зміну реальних активів, що характеризують виробничу потужність підприємства. До реальних активів відносяться кошти підприємства, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі:

- основні кошти ;

- сировина, матеріали й інші аналогічні цінності ;

- витрати в незавершеному виробництві (витратах обігу).

Розрахунок вартості реальних активів і частки їх у майні приведено у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Вартість реальних активів підприємства за 2002-2004 роки

В абсолюті сума реальних активів у 2002 році зменшилася на 106 тис. грн., що відбулося в основному за рахунок зменшення вартості основних засобів. У цілому можна відзначити досить високий рівень реальних активів, що говорить про високі виробничі можливості підприємства.

У цілому по активу можна відзначити деяке поліпшення фінансового стану ВАТ ЧШФ «Елегант» - збільшення частки оборотних коштів. Але в той же час відзначається збільшення частки дебіторської заборгованості і погіршення коефіцієнтів оборотності, що відволікають кошти з обороту. Істотним позитивним моментом є наявність в 2002 році нерозподіленого прибутку в сумі 376,7 тис. грн., але в 2004 році підприємство мало непокритий збиток в сумі 291,9 тис. грн.

Підприємство може здобувати основні, оборотні кошти і нематеріальні активи за рахунок власних і позикових (притягнутих) джерел (власного і позикового капіталу). Необхідно відзначити, що зменшення підсумку балансу сам по cо6і не завжди є показником негативного положення справ на підприємстві. Так, наприклад, при росту активів необхідно аналізувати джерела в пасиві, що послужили їхньому росту. Якщо ріст активів відбувався за рахунок власних джерел (нерозподілений прибуток, статутний капітал, резерви і т.д.), то це оптимальний варіант. Якщо ж ріст активів відбувся за рахунок позикових коштів під високі відсотки річних і при низькій рентабельності, а також при наявності збитків минулих років, то сформоване положення справ повинне насторожувати. Навпаки, зменшення вартості активів може відбуватися зокрема за рахунок чи зниження повного покриття збитків минулих звітних періодів.

Дані таблиці 3.7 показують, що загальне збільшення джерел у 2002 році склало 1553,2 тис. грн., а в 2003 році відбулося зменшення коштів підприємства на 681,9 тис. грн. Збільшення коштів у 2002 році відбулося в основному за рахунок власних коштів - на 946,1 тис. грн. та за рахунок запозичених коштів - на 607, 1 тис. грн. Зменшення коштів у 2003 році відбулося за рахунок власних коштів на 348,2 тис. грн. та запозичених коштів на 333,7 тис. грн. Питома вага власних коштів підприємства в 2002 році зменшилася на 5,68 %, а в 2003 році їхня питома вага збільшилася на 3,3% і склала 81,6% від коштів підприємства. Необхідно відзначити, що якщо питома вага власних коштів складає більш 50%, то можна вважати що, продавши приналежну підприємству частину активів воно зможе цілком погасити свою заборгованість різним кредиторам.

Аналіз власних коштів показує, що на підприємстві хронічно не вистачає власних оборотних коштів. Так в 2002 році нестача власних оборотних коштів складала 433,3 тис. грн. В 2003 році ця нестача вже становила 793, 4 тис. грн. Але в 2004 році відбулося значне зменшення нестачі власних оборотних коштів до 216,8 тис. грн.

Структура коштів підприємства наведена в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Структура коштів підприємства

На рисунку 3.3 представлено співвідношення власних та запозичених коштів за 2002-2004 роки.

Рисунок 3.3 - Співвідношення власних та запозичених коштів за 2002-2004 роки

Оскільки велике значення для стійкості фінансового положення має наявність власних оборотних коштів і їхня зміна, доцільно вивчити утворюючі його фактори.

Розрахунок власних оборотних коштів зведемо в таблицю 3.7.

Таблиця 3.7 - Розрахунок власних оборотних коштів

З таблиці 3.7 видно, що в 2003 році збільшення нестачі власних оборотних коштів на 360,1 тис. грн. було викликане в основному ростом вартості основних коштів та незавершеного будівництва. Але цього збільшення не вистачило для перекриття вищезазначених елементів. В 2004 році зменшення нестачі власних оборотних коштів відбулося за рахунок збільшення додаткового капіталу та зменшення основних засобів і незавершеного будівництва. Таким чином спостерігається зменшення нестачі власних оборотних коштів. Хоча в ідеалі ріст власних оборотних коштів повинний відбуватися за рахунок збільшення власних коштів, а не за рахунок зменшення основних коштів, нематеріальних активів і довгострокових фінансових вкладень.

Оскільки позикові кошти виросли за звітний період, а частка власних скоротилася, то необхідно більш детально розглянути вплив кожної статті на приріст позикових коштів.

Довгострокові позики в звітному періоду відсутні. Короткострокові кредити і позики склали у 2002 році 80 тис. грн. (10% від усіх запозичених коштів), в 2003 році - 400 тис. грн. (29%), а в2004 - 556,6 тис. грн. (54%).

У 2003 році зросла кредиторська заборгованість на 287,1 тис. грн., а в 2004 році зменшилась більше ніж у 2 рази і склала 479,2 тис. грн. Причому її збільшення в 2003 році не перекривається збільшенням коштів і короткострокових фінансових вкладень. Це спричиняє погіршення платоспроможності підприємства. Тому необхідно більш детально вивчити склад кредиторської заборгованості.

Аналізуючи зміни в складі і структурі кредиторської заборгованості, можна відзначити що відбулися істотні зміни в наступних статтях:

- розрахунки з постачальниками. В 2003 році відбулося збільшення цієї статті на 251,3 тис. грн., а в 2004 році відбулося зменшення на 352,5 тис. грн. Питома вага цього показника в кредиторській заборгованості складає: в 2003 році - 56%, в 2004 році - 40%;

- розрахунки по оплаті праці. В 2003 році відбулося збільшення цього елемента на 39,7 тис. грн., а в 2004 році відбулося зменшення на 83,5 тис. грн. і становить 158,2 тис. грн., що свідчить про покрашення ситуації з виплатою заробітної плати;

- заборгованість за розрахунками по страхуванню в 2003 році збільшилась на 55% і становила 121,8 тис. грн., а в 2004 році зменшилась на 31% і становила 84 тис. грн.;

- заборгованість перед бюджетом та іншими кредиторами за 2002-2004 роки постійно скорочувалась і зменшилась відповідно у 2,4 та 2,2 рази.

У цілому можна відзначити поліпшення структури кредиторської заборгованості зв'язане зі скороченням всіх статей. Це показує, що на підприємстві проводяться заходи щодо поліпшення стану з кредиторською заборгованістю.

З одного боку, кредиторська заборгованість - найбільш привабливий спосіб фінансування, тому що відсотки тут звичайно не стягуються. З іншого боку, через великі відстрочки по платежах у підприємства можуть виникнути проблеми з постачаннями, зменшення репутації фірми через несприятливі відкликання кредиторів, судові витрати по справах, порушеним постачальниками.

Зниженню заборгованості сприяє ефективне керування нею за допомогою аналізу давнини термінів. Такий аналіз виявляє хто з кредиторів, довго чекає оплати і швидше за все почне виявляти нетерпіння. Підприємству необхідно, насамперед, розрахуватися з боргами перед бюджетом, по соціальному страхуванню і забезпеченню, тому що відстрочки по цих платежах, звичайно спричиняють виплату штрафів (пені). Потім необхідно чітко структурувати борги перед постачальниками і підрядчиками, і виявити які з них вимагають невідкладного погашення

Для більш детального аналізу структури всієї заборгованості, доцільно розглянути співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, представлений у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 - Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості за 2002-2004 роки

Можна зробити висновки, що на підприємстві у наявності перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською. В 2002 році це перевищення становило598,8 тис. грн.; в 2003 році воно збільшилось до 805,3 тис. грн.; а в 2004 році зменшилось до 117,6 тис. грн. Тобто, якщо всі дебітори погасять свої зобов'язання, то ВАТ ЧШФ «Елегант» зможе погасити майже всі зобов'язання перед кредиторами. В той же час перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською дає підприємству можливість використовувати ці кошти, як притягнуті джерела.

У ринкових умовах, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюється за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів - за рахунок позикових коштів, важливою аналітичною характеристикою є фінансова стійкість підприємства.

Фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. У результаті здійснення якої-небудь господарської операції фінансовий стан підприємства може залишитися незмінним, або покращитися, або погіршитися. Потік господарських операцій, чинених щодня, є як би «збудником» визначеного стану фінансової стійкості, причиною переходу з одного типу стійкості в іншій. Знання граничних границь зміни джерел коштів для покриття вкладення капіталу в основні чи фонди виробничі запаси дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, що ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості.

Задачею аналізу фінансової стійкості є оцінка величини і структури активів і пасивів. Це необхідно, щоб відповісти на питання: наскільки організація незалежна з фінансової точки зору, чи росте знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан його активів і пасивів задачам її фінансово-господарської діяльності.

На практиці застосовують різні методики аналізу фінансової стійкості. Проаналізуємо фінансову стійкість підприємства за допомогою абсолютних показників.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи недолік джерел коштів для формування запасів і витрат, що визначається у виді різниці величини джерел коштів і величини запасів і витрат.

Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовується кілька показників, що відбивають різні види джерел:

- наявність власних оборотних коштів;

- наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і чи витрат функціонуючий капітал ;

- загальна величина основних джерел формування запасів і витрат.

Розраховані показники приведені в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Визначення типу фінансового стану

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової ситуації

, (3.1)

Можливе виділення 4х типів фінансових ситуацій:

- абсолютна стійкість фінансового стану. Цей тип ситуації зустрічається вкрай рідко, являє собою крайній тип фінансової стійкості і відповідає наступним умовам: Фс ?0; Фт ?0; Фо ?0; тобто S = {1,1,1};

- нормальна стійкість фінансового стану, що гарантує платоспроможність: Фс< 0; Фт?0; Фо?0; тобто S = {0,1,1};

- хитливий фінансовий стан, сполучений з порушенням платоспроможності, але при який усе-таки зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів: Фс < 0; Фт < 0;Фо?0;тобто S = {0,0,1};

- кризовий фінансовий стан, при якому підприємство на грані банкрутства, оскільки в даній ситуації кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості: Фс<0; Фт<0; Фо<0; тобто S = {0,0,0}.

На ВАТ ЧШФ «Елегант» трикомпонентний показник фінансової ситуації S = {0;0;0} як у 2002, так і в 2003 та 2004 роках. Тому фінансову стійкість на початку і наприкінці звітного періоду можна вважати критичною.

Виходячи з цілей, поставлених у даній роботі, більш прийнятно використовувати для аналізу фінансової стійкості ВАТ ЧШФ «Елегант» відносні показники. Ці коефіцієнти, розраховані в таблиці 3.10.

З даних таблиці можна зробити висновки про стан кожного коефіцієнта і про фінансову стійкість підприємства в цілому.

Таблиця 3.10 - Показники ринкової стійкості

Коефіцієнт автономії на ВАТ ЧШФ «Елегант» в 2002 році складає 0,93; в 2003 році 0,82, що значно перевищує норму. Це пояснюється тим, що підприємство мало використовує запозичені кошти. Бажано залучати позики до використання в обороті.

Коефіцієнт фінансування в кілька разів перевищує рекомендований через ту ж причину, що й коефіцієнт автономії.

Коефіцієнт інвестування знаходиться близько норми і в 2004 році набуває найбільшого значення (0,95). Таке становище на підприємстві спостерігається тому, що джерела власних коштів не перекривають основних засобів.

Коефіцієнти маневрування власних оборотних коштів та забезпечення запасів власними оборотними коштами мають такі низькі значення, оскільки на підприємстві існує нестача власних оборотних коштів.

Коефіцієнт реальної вартості майна має значення набагато більші за нормативне. Це свідчить про високий рівень виробничого потенціалу підприємства, який нажаль використовується не повністю.

Ліквідність підприємства - це здатність повернути в термін отримані в кредит кошти, чи здатність оборотних коштів перетворюватися в готівку, необхідну для нормальної фінансово-господарської діяльності підприємства.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому варто використовувати загальний показник ліквідності (LI), що обчислюється по формулі, приведеної в таблиці 3.11. За допомогою даного показника здійснюється оцінка зміни фінансової ситуації в організації з точці зору ліквідності. Даний показник застосовується також при виборі найбільш надійного партнера з безлічі потенційних партнерів на основі звітності.

Виходячи з даних балансу на ВАТ ЧШФ «Елегант» коефіцієнти, що характеризують платоспроможність, мають наступні значення (дивись таблицю 3.11).

Проаналізуємо коефіцієнти ліквідності і їхню зміну.

Таблиця 3.11 - Показники платоспроможності ВАТ ЧШФ «Елегант»

прибуток рентабельність планування

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2002 році склав 0,13. Це значить, що тільки 13% (з необхідних 20%) короткострокових зобов'язань підприємства, може бути негайно погашене за рахунок коштів і короткострокових фінансових вкладень. В 2003 та 2004 роках відбулося зниження цього показника до 0,02. що може викликати негативні наслідки, оскільки це може викликати недовіру до даної організації з боку постачальників.

Значення коефіцієнта проміжної ліквідності в 2003 році зменшилось на 0,1, але в 2004 році збільшилось до 0,37. Хоча і відбулося дане збільшення, але все одно даний показник має значення набагато менше ніж потрібно.

Загальний поточний коефіцієнт покриття в 2004 році збільшився на 0,49 і склав 0,79. Зміст цього показника полягає в тому, що якщо підприємство направить усі свої оборотні активи на погашення боргів, то воно ліквідує короткострокову кредиторську заборгованість лише на 79%.

Як видно усі показники, що характеризують платоспроможність підприємства на ВАТ ЧШФ «Елегант» знаходяться на рівні нижче норми, але при цьому спостерігається їхнє незначне зниження у 2003 році і збільшення в 2004 році.

Отже платоспроможність підприємства знаходиться на незадовільному рівні, тому необхідно покращувати значення показників ліквідності за рахунок зменшення кредиторської заборгованості чи за рахунок збільшення оборотних засобів підприємства.