Оцінка ймовірності банкрутства та ризиків в умовах фінансової діагностики

- Фінансовий ризик, рівень вірогідності реалізації, яких визначити неможливо. До цієї групи відносяться фінансові ризики, реалізовані "в умовах невизначеності".

10.За можливістю передбачення фінансові ризики підрозді- ляються на дві групи.

- Прогнозований фінансовий ризик. Він характеризує ті види ризиків, які пов'язані із циклічним розвитком економіки, зміною стадій кон'юнктури фінансового ринку, передбачуваним розпитком конкуренції й т.п. Передбачуваність фінансових ризиків носить відносний характер, оскільки прогнозування з 100%-вим результатом виключає розглянуте явище з категорії ризиків.

Прикладом прогнозованих фінансових ризиків є інфляційний ризик, процентний ризик і деякі інші їх види (природно, йдеться про прогнозування ризику в короткостроковому періоді).

Непрогнозований фінансовий ризик. Він характеризує види фінансових ризиків, що відрізняються повною непередбачуваністю прояву. Прикладом таких ризиків виступають ризики форс-мажорної групи, податковий ризик і деякі інші.

Відповідно до цієї класифікаційної ознаки фінансові ризики підрозділяються також на регульовані й нерегульовані у межах підприємства.

11. За можливістю страхування фінансові ризики підрозділяються також на дві групи.

- Фінансовий ризик, що страхується. До них відносять ризики, які можуть бути передані у порядку зовнішнього страхування відповідними страховими організаціями (відповідно до номенклатури фінансових ризиків, прийнятих ними до страхування).

- Фінансовий ризик, що не страхується. До них відносяться ті їх види, по яких відсутня пропозиція відповідних страхових продуктів на страховому ринку [25].

1.5 Сутність та завдання управління фінансовими ризиками

Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою систему принципів і методів розробки й реалізації ризикованих фінансових рішень, що забезпечують всебічну оцінку різних видів фінансових ризиків та нейтралізацію їх можливих негативних фінансових наслідків.

Головною метою управління фінансовими ризиками є забезпечення фінансової безпеки підприємства у процесі його розвитку й запобігання можливому зниженню його ринкової вартості.

У процесі реалізації своєї головної мети управління фінансовими ризиками підприємство спрямовано на реалізацію зазначених нижче основних завдань.

1. Виявлення сфер підвищеного ризику фінансової діяльності підприємства, що генерують загрозу його фінансовій безпеці. Це завдання реалізується шляхом ідентифікації окремих видів ризиків, властивих різним фінансовим операціям підприємства, визначення рівня концентрації; фінансових ризиків у розрізі окремих напрямів його фінансової діяльності, постійного моніторингу факторів зовнішнього фінансового середовища, що генерують загрозу можливого недосягнення цілей його фінансової стратегії.

2. Всебічна об'єктивна оцінка ймовірності настання окремих ризикових подій і пов'язаних з ними можливих фінансових втрат. Реалізація цього завдання забезпечується створенням інформаційної бази здійснення такої оцінки, яка характеризується необхідною вірогідністю; вибором сучасних методів і засобів оцінки ймовірності настання окремих ризикових подій, які найбільшою мірою кореспондують зі специфікою розглянутих фінансових ризиків; визначенням розміру прямого й непрямого фінансового збитку, який завдається підприємству при можливому настанні ризикової події.

3. Забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику по відношенню до передбачуваного рівня дохідності фінансових операцій. Якщо рівень дохідності окремих фінансових операцій або напрямів фінансової діяльності визначений заздалегідь, то у процесі управління фінансовими ризиками варто оцінити відповідність його рівня передбаченому рівню дохідності (з шкалою "ризик-дохідність") і вжити заходів можливої мінімізації рівня фінансових ризиків. Така мінімізація забезпечується розподілом фінансових ризиків серед партнерів по фінансовій операції, диверсифікацією інвестиційного портфеля, всебічною оцінкою потенційних дебіторів і диверсифікацією портфеля дебіторської заборгованості тощо.

4. Забезпечення мінімізації можливих фінансових втрат підприємства при настанні ризикової події. У процесі реалізації цього завдання розробляється комплекс превентивних заходів щодо запобігання можливого порушення фінансової стійкості й платоспроможності підприємства, скорочення обсягів його операційної або фінансової діяльності. У систему цих заходів входять хеджування окремих фінансових операцій, формування внутрішніх резервних грошових фондів, зовнішнє страхування фінансових ризиків.

Всі розглянуті завдання управління фінансовими ризиками підприємства є взаємозалежними й вирішуються в єдиному комплексі [24].

Управління фінансовими ризиками підприємства, що забезпечує реалізацію його головної мети, здійснюється послідовно за зазначеними нижче основними етапами (рис. 1.3).

Формування інформаційної бази управління фінансовими ризиками. Ефективність управління фінансовими ризиками підприємства багато в чому визначається використовуваною у цих цілях інформаційною базою, формування такої інформаційної бази залежить від виду здійснюваних фінансових операцій і окремих напрямів фінансової діяльності. У процесі бцінки якості сформованої інформаційної бази перевіряється її повнота для характеристики окремих видів ризиків; можливість побудови необхідних рядів динаміки (для оцінки рівня ризиків, що проявляються у динаміці - інфляційного, валютного, процентного й т.п.) і необхідних групувань (при оцінці статичних видів ризиків, наприклад кредитного, криміногенного тощо); можливість порівняльної оцінки сум фінансових втрат у єдиному рівні цін; надійність джерел інформації (власна інформаційна база, опубліковані статистичні дані й т.п.)



Рис. 1.3 - Основні етапи процесу управління фінансовими ризиками підприємства

Ідентифікація фінансових ризиків. Така ідентифікація здійснюється за зазначеними нижче стадіями.

На першій стадії ідентифікуються фактори ризику, пов'язані з фінансовою діяльністю підприємства в цілому. У процесі цієї ідентифікації фактори підрозділяються на зовнішні й внутрішні.

На другій стадії у розрізі кожного напряму фінансової діяльності (окремих видів фінансових операцій) визначаються властиві їм зовнішні або систематичні види фінансових ризиків. У зв'язку зі специфікою фінансової діяльності підприємства окремі з розглянутих у процесі класифікації видів систематичних фінансових ризиків із сформованого переліку виключаються (мова йде про валютний ризик, якщо підприємство не здійснює зовнішньоекономічної діяльності; процентний ризик, якщо підприємство не здійснює депозитних операцій і не залучає фінансовий кредит, тощо).

На третій стадії визначається перелік внутрішніх або несистематичних (специфічних) фінансових ризиків, властивих окремим видам фінансової діяльності, або фінансових операцій підприємства, які намічаються (ризик зниження фінансової стійкості, ризик неплатоспроможності, кредитний ризик тощо).

На четвертій стадії формується передбачуваний загальний портфель фінансових ризиків, пов'язаних з майбутньою фінансовою діяльністю підприємства (який включає можливі систематичні й несистематичні фінансові ризики).

На п'ятій стадії на основі портфеля ідентифікованих фінансових ризиків визначаються сфери найбільш ризикових видів і напрямів фінансової діяльності підприємства за критерієм широти генерованих ними ризиків.

Оцінка рівня фінансових ризиків. Цей етап є найбільш складним і потребує використання сучасного методичного інструментарію, високого рівня технічної й програмної оснащеності фінансових менеджерів, а також залучення у необхідних випадках кваліфікованих експертів.

На першій стадії визначається ймовірність можливого настання ризикової події по кожному виду ідентифікованих фінансових ризиків. Вибір окремих методів оцінки визначається наступними факторами:

видом фінансового ризику;

повнотою й вірогідністю інформаційної бази, сформованої для оцінки рівня ймовірності різних фінансових ризиків;

* рівнем кваліфікації фінансових менеджерів, що здійснюють оцінку; ступенем їх підготовленості до використання сучасного математичного й статистичного апарата проведення такої оцінки;

* технічною й програмною оснащеністю фінансових менеджерів можливістю використання сучасних і комп'ютерних технологій проведення такої оцінки;

* можливістю залучення до оцінки складних фінансових ризиків кваліфікованих експертів й ін.

На цій же стадії формується група фінансових ризиків підприємства, вірогідність реалізації яких визначити неможливо (групу фінансових ризиків, які реалізуються "в умовах невизначеності").

На другій стадії визначається розмір можливого фінансового збитку при настанні ризикової події. Цей збиток характеризує максимально можливий збиток від здійснення фінансової операції або певного виду фінансової діяльності без врахування можливих заходів щодо нейтралізації негативних наслідків фінансового ризику. Фінансовий збиток виражається сумою втрати очікуваного прибутку, доходу або капіталу, пов'язаного зі здійсненням розглянутої фінансової'! операції, при найгіршому сценарії розвитку подій. Розмір можливих фінансових втрат визначається характером здійснення фінансових операцій, обсягом задіяних у них активів (капіталу) і максимальним рівнем амплітуди коливання доходів при відповідних видах фінансових ризиків [24].

В управлінні фінансами використовується зазначене нижче групування фінансових операцій по зонах ризику з позицій можливих фінансових втрат при настанні ризикового випадку (рис. 1.6).

А. Безризикова зона. У зв'язку з безризиковим характером здійснюваних у ній операцій можливі фінансові втрати по них не прогнозуються. До таких фінансових операцій можуть бути віднесені хеджування, інвестування засобів у державні короткострокові облігації ( при низьких темпах інфляції в країні) тощо.

Б. Зона припустимого ризику. Критерієм припустимого рівня фінансових ризиків є можливість втрат по розглянутій фінансовій операції у розмірі розрахункової суми прибутку.

В. Зона критичного ризику. Критерієм критичного рівня фінансових ризиків є можливість втрат по розглянугій фінансовій операції у розмірі розрахованої суми доходу. У цьому випадку збиток підприємства буде обчислюватися сумою понесених ним витрат.

Г. Зона катастрофічного ризику. Критерієм катастрофічного рівня фінансових ризиків є можливість втрат по розглянутій фінансовій операції у розмірі всього власного капіталу або істотної його частини. Такі фінансові операції при їх невдалому результаті призводять зазвичай підприємство до банкрутства.

Результати проведеного групування дозволяють оцінити рівень концентрації фінансових операцій у різних зонах ризику по розміру можливих фінансових втрат. Для цього визначається яку питому вагу займають окремі фінансові операції у кожній з відповідних зон ризику. Виділення операцій з високим рівнем концентрації у найнебезпечніших зонах ризику (зонах катастрофічного або критичного ризику) дозволяє розглядати їх як об'єкт підвищеної уваги у процесі подальших етапів управління фінансовими ризиками.

На третій стадії з урахуванням імовірності настання ризикової події й пов'язаного з ним можливого фінансового збитку (очікуваних фінансових втрат) визначається загальний вихідний рівень фінансового ризику по окремих фінансових операціях або окремих видах фінансової діяльності.

4. Оцінка можливостей зниження вихідного рівня фінансових ризиків. Ця оцінка здійснюється послідовно за зазначеними ни>кче основними стадіями.

На першій стадії визначається рівень керованості розглянутих фінансових ризиків. Цей рівень характеризується конкретними факторами, які генерують окремі види фінансових ризиків (їх приналежністю до групи зовнішніх або внутрішніх факторів), наявністю відповідних механізмів їх можливого внутрішнього страхування, можливостями розподілу цих ризиків між партнерами по фінансових операціях тощо.

На другій стадії вивчається можливість передачі розглянутих ризиків страховим компаніям. У цих цілях визначається наявність на страховому ринку відповідних видів страхових продуктів, оцінюється вартість та інші умови надання страхових послуг.

На третій стадії оцінюються внутрішні фінансові можливості підприємства по забезпеченню зниження вихідного рівня окремих фінансових ризиків - створенню відповідних резервних грошових фондів, оплаті посередницьких послуг при хеджуванні ризиків, оплаті послуг страхових компаній тощо. При цьому витрати по можливому зниженню вихідного рівня фінансових ризиків зіставляються з очікуваним рівнем дохідності відповідних фінансових операцій.

5. Розробка системи критеріїв прийняття ризикових рішень. Формування системи таких критеріїв базується на фінансовій філософії підприємства й конкретизується з урахуванням політики здійснення управління різними аспектами його фінансової діяльності (політики формування фінансових ресурсів, політики фінансування активів, політики реального й фінансового інвестування, політики управління грошовими потоками тощо). Диференційована у розрізі окремих аспектів фінансової діяльності система критеріїв виражається зазвичай показником гранично припустимого рівня фінансових ризиків.

6. Прийняття ризикових рішень. На основі оцінки вихідного рівня фінансового ризику, можливостей його зниження й встановлених значень гранично припустимого їх рівня процедура прийняття ризикових рішень зводиться до двох альтернатив - прийняття фінансового ризику або запобігання йому. Разом з тим обґрунтування таких альтернатив є досить складним процесом і здійснюється на основі великого арсеналу методів, які розглядаються у наступному розділі.

В окремих випадках на підприємстві може бути встановлена диференціація повноважень фінансових менеджерів різного рівня управління по прийняттю фінансових ризиків, що генерують різний ступінь загрози фінансовій безпеці підприємства.

7. Вибір і реалізація методів нейтралізації можливих негативних наслідків фінансових ризиків. Така нейтралізація покликана забезпечити зниження вихідного рівня прийнятих фінансових ризиків до прийнятного його значення. Процес нейтралізації можливих негативних наслідків фінансових ризиків полягає у розробці й здійсненні підприємством конкретних заходів щодо зменшення ймовірності виникнення окремих видів ризиків і зниження розміру пов'язаних з ними очікуваних фінансових втрат. Ці заходи передбачають використання як внутрішніх механізмів нейтралізації фінансових ризиків, так і їх зовнішнього страхування. У процесі розробки й реалізації заходів по нейтралізації фінансових ризиків забезпечується принцип економічності управління ними. Система методів нейтралізації можливих негативних наслідків фінансових ризиків, використовуваних підприємством, докладно розглядається у спеціальному розділі.

8. Моніторинг та контроль фінансових ризиків. Моніторинг фінансових ризиків підприємства будується у розрізі наступних основних блоків:

- моніторинг факторів, що генерують фінансові ризики;

- моніторинг реалізації заходів по нейтралізації можливих негативних наслідків фінансових ризиків;

- моніторинг бюджету витрат, пов'язаних з управлінням фінансовими ризиками;

- моніторинг і результатів здійснення ризикових фінансових; і операцій і видів фінансової діяльності.

У процесі контролю фінансових ризиків на основі їх моніторингу й результатів аналізу при необхідності забезпечується корегування раніше прийнятих управлінських рішень, спрямоване на досягнення передбаченого рівня фінансової безпеки підприємства[24].

Діагностика фінансової кризи підприємства

Система експрес - діагностики кризових симптомів фінансового розвитку підприємства.

Оцінка кризових симптомів підприємства й діагностування його фінансової кризи здійснюється задовго до прояву її явних ознак. Така оцінка й прогнозування розвитку кризових симптомів фінансової діяльності підприємства с предметом діагностики фінансової кризи.

Діагностика фінансової кризи являє собою систему цільового фінансового аналізу, що спрямований на виявлення можливих тенденцій і негативних наслідків кризового розвитку підприємства.

Залежно від цілей і методів проведення діагностика фінансової кризи підприємства поділяється на дві основні системи:

систему експрес - діагностики фінансової кризи;

систему фундаментальної діагностики фінансової кризи.

Експрес-діагностика фінансової кризи характеризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, яка здійснюється на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами аналізу. Основною метою експрес-діагностики фінансової кризи є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства та попередня оцінка масштабів його кризового стану.



Рис. 1.4 - Основні етапи проведення експрес-діагностики фінансової кризи підприємства

Визначення об'єктів спостереження «кризового поля», що реалізує загрозу виникнення фінансової кризи підприємства. Досвід показує, що у сучасних економічних умовах практично всі аспекти фінансової діяльності підприємства можуть генерувати загрозу його банкрутства. Тому система спостереження «кризового поля» повинна будуватися з урахуванням ступеня генерування цієї загрози шляхом виділення найбільш істотних об'єктів за цим критерієм. З цих позицій система спостереження «кризового поля» підприємства може бути представлена зазначеними нижче основними об'єктами ( параметрами) (рис. 1.5).



Рис. 1.5 - Основні об'єкти спостереження "кризового поля" підприємства, що включаються до системи моніторингу його поточної фінансової діяльності

2. Формування системи індикаторів оцінки загрози виникнення фінансової кризи підприємства. Система таких індикаторів формується по кожному об'єкту спостереження "кризового поля". У процесі формування всі показники-індикатори підрозділяються на об'ємні (виражені абсолютною сумою) і структурні (виражені показниками). Найважливіші із цих індикаторів оцінки загрози виникнення фінансової кризи представлені в табл.

Наведена система індикаторів оцінки загрози банкрутства підприємства може бути розширена з урахуванням особливостей його фінансової діяльності й цілей діагностики.

Таблиця 1.2 - Система найважливіших індикаторів оцінки загрози виникнення фінансової кризи підприємства в розрізі окремих об'єктів спостереження «кризового поля»

Об'єкти спостереження «кризового поля»	Показники - індикатори
	Об'ємні	Структурні
1	2	3
1. Чистий грошовий потік підприємства.	1.Сума чистого грошового потоку по підприємству в цілому. 2.Сума чистого грошового потоку по операційній діяльності підприємства	1.Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку. 2.Коефіцієнт ліквідності грошового потоку. 3.Коефіцієнт ефективності грошового потоку. 4.Коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку.
2. Ринкова вартість підприємства.	1. Сума чистих активів підприємства за ринковою вартістю	1.Ринкова вартість підприємства. 2.Вартість підприємства за коефіцієнтом капіталізації прибутку
3. Структура капіталу підприємства.	1.Сума власного капіталу підприємства 2.Сума позикового капіталу підприємства	1. Коефіцієнт автономії. 2. Коефіцієнт фінансування (коефіцієнт фінансового лівериджу). 3. Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності
4. Склад фінансових зобов'язань підприємства за терміновістю погашення	1. Сума довгострокових фінансових зобов'язань. 2.Сума короткострокових фінансових зобов'язань. 3.Сума фінансового кредиту. 4.Сума товарного (комерційного) кредиту. 5.Сума поточних зобов'янь за розрахунками	1. Коефіцієнт співвідношення довгострокових і короткострокових фінансових зобов'язань. 2. Коефіцієнт співвідношення притягнутого фінансового й товарного кредиту. 3.Коефіцієнт невідкладних фінансових зобов'язань у загальній їх сумі. 4.Період оборогу кредиторської заборгованості
5. Склад активів підприємства.	1. Сума необоротних активів. 2. Сума оборотних активів. 3.Сума поточної дебіторської заборгованості, у т.ч. простроченої. 4.Сума грошових активів	1.Коефіцієнт маневреності активів. 2.Коефіцієнт забезпеченості високоліквідними активами. 3.Коефіцієнт забезпеченості готовими засобами платежу. 4.Коефіцієнт поточної платоспроможності. 5.Коефіцієнт абсолютної платоспроможності. 6.Коефіцієнт співвідношення дебіторської й кредиторської заборгованості. 7.Період обороту дебіторської заборгованості. 8.Тривалість операційного циклу.
6. Склад поточних витрат підприємства.	1.Загальна сума поточних витрат. 2.Сума постійних поточних витрат	1.Рівень поточних витрат до обсягу реалізації продукції. 2.Рівень змінних поточних витрат. 3.Коефіцієнт операційного левериджу
7. Рівень концентрації фінансових операцій у зоні підвищеного ризику.		1.Коефіцієнт критичного ризику. 2.Коефіцієнт катастрофічного ризику

3. Аналіз окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства, який здійснюється стандартними методами. Основу такого аналізу становить порівняння фактичних показників-індикаторів із плановими (нормативними) і виявлення розмірів відхилень у динаміці. Зростання розміру негативних відхилень у динаміці характеризує нарощування кризових явищ фінансової діяльності підприємства, які генерують загрозу виникнення його фінансової кризи.

У процесі аналізу окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства використовуються такі стандартні методи:

горизонтальний (трендовий) фінансовий аналіз;

вертикальний (структурний) фінансовий аналіз;

порівняльний фінансовий аналіз;

аналіз фінансових коефіцієнтів;

аналіз фінансових ризиків;

інтегральний фінансовий аналіз, який ґрунтується на Моделі Дюпона.

4. Попередня оцінка масштабів кризового фінансового стану підприємства. Така оцінка проводиться на основі аналізу окремих сторін кризового розвитку підприємства за ряд попередніх етапів. Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабів кризового фінансового стану підприємства три принципових характеристики:

легка фінансова криза

глибока фінансова криза;

катастрофічні фінансова криза (фінансова катастрофа).

Система експрес-діагностики забезпечує раннє виявлення ознак кризового розвитку] підприємства й дозволяє вжити оперативних заходів по їх нейтралізації. Ії попереджувальний ефект найбільш відчутний на стадії фінансової кризи підприємства. При інших масштабах кризового фінансового стану підприємства вона обов'язково повинна доповнюватися системою фундаментальної діагностики [24].

Система фундаментальної діагностики фінансової кризи підприємства.

Фундаментальна діагностика фінансової кризи характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на основі методів факторного аналізу й прогнозування.

Основними цілями фундаментальної діагностики фінансової кризи є:

поглиблення результатів оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, отриманих у процесі експрес-діагностики;

підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємства;

прогнозування розвитку окремих факторів, які генерують загрозу фінансової кризи підприємства, і їх негативних наслідків;

оцінка й прогнозування здатності підприємства до нейтралізації фінансової кризи за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

Фундаментальна діагностика фінансової кризи здійснюється за

зазначеними нижче основними етапами (рис. 1.6).



Рис. 1.6 - Основні етапи проведення фундаментальної діагностики фінансової кризи

1. Систематизація основних факторів, що спричиняють кризовий фінансовий розвиток підприємства. Факторний аналіз і прогнозування становлять основу фундаментальної діагностики фінансової кризи, тому систематизації окремих факторів, які передбачається досліджувати, має бути приділена першочергова увага.

У процесі вивчення й оцінки ці фактори підрозділяються на дві основні групи:

незалежні від діяльності підприємства (зовнішні або екзогенні фактори);

залежні від діяльності підприємства (внутрішні або ендогенні фактори).

Зовнішні фактори кризового фінансового розвитку в свою чергу підрозділяються при аналізі на три підгрупи:

а) соціально-економічні фактори загального розвитку країни - у складі цих факторів розглядаються тільки ті, які впливають на господарську діяльність даного підприємства, тобто формують загрозу його фінансової кризи;

б) ринкові фактори - при розгляді цих факторів досліджуються негативні для даного підприємства тенденції розвитку товарних (як по сировині й матеріалах, так і по продукції, що випускається) і фінансового ринків;

в) інші зовнішні фактори - їх склад підприємство визначає самостійно з урахуванням специфіки своєї діяльності.

Основні фактори цієї групи наведені на рис. 1.20.

Внутрішні фактори кризового фінансового розвитку при аналізі також підрозділяються на три підгрупи залежно від особливостей формування грошових потоків підприємства: а) фактори, пов'язані з операційною діяльністю;

б)фактори, пов'язані з інвестиційною діяльністю;

в)фактори, пов'язані з фінансовою діяльністю.

2. Проведення комплексного фундаментального аналізу і використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства. Основу такого аналізу становить виявлення ступеня негативного впливу окремих факторів на різні аспекти фінансового розвитку підприємства. У процесі здійснення такого фундаментального аналізу використовуються зазначені нижче основні методи.

Повний комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів. При здійсненні цього аналізу істотно розширюється коло об'єктів "кризового поля", а також система показників - індикаторів можливої загрози фінансової кризи [24].

Кореляційний аналіз. Цей метод використовується для визначення ступеня впливу окремих факторів на характер кризового фінансового розвитку підприємства. Кількісно ступінь цього впливу може бути виміряний за допомогою одно- або багатофакторних моделей кореляції. За результатами такої оцінки проводиться ранжирування окремих факторів за ступенем їх негативного впливу на фінансовий розвиток підприємства.

Свот-аналіз. Основним змістом Свот-аналізу є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства у розрізі окремих внутрішніх ендогенних факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх (екзогенних) факторів, що спричиняють кризовий фінансовий розвиток підприємства.

Аналітичні моделі діагностики банкрутства. Вони являють собою алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, який ґрунтується на комплексному врахуванні найважливіших показників, що діагностують його кризовий фінансовий стан. На основі обстеження підприємств-банкрутів. Наприклад, Е. Альтман визначив коефіцієнти значимості окремих факторів в інтегральній оцінці ймовірності банкрутства. Модель Альтмана має такий вигляд:

x = 1,2 x1 + 1,4х2 + 3,3 х3 + 0,6 х4 +1,0 х5, (1.2.)

де Z - інтегральний показник рівня загрози банкрутства ("Z - рахунок Альтмана");

Х1 - відношення оборотних активів (робочого капіталу) до суми всіх активів підприємства;

Х 2 - рівень рентабельності капіталу;

Х3 - рівень прибутковості активів;

Х4 - коефіцієнт співвідношення власного й позикового капіталу;

Х5 - оборотність активів (кількість оборотів).

Незважаючи на відносну простоту використання цієї моделі для оцінки фінансової кризи й загрози банкрутства, у наших економічних умовах вона не дозволяє одержати об'єктивний результат. Це викликається розходженнями у врахуванні окремих показників, впливом інфляції на їх формування, невідповідністю балансової й ринкової вартості окремих активів і іншими об'єктивними причинами, які визначають необхідність корегування коефіцієнтів значимості показників, наведених у "Моделі Альтмана", і врахування ряду інших показників оцінки кризового розвитку підприємства [1].

Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під дією негативного впливу окремих факторів. Такий прогноз здійснюється на основі розробки спеціальних багатофакторних регресійних моделей, використання у цих цілях аналітичного апарата Свот-аналізу й інших методів, докладно розглянутих раніше при викладі принципів фундаментального аналізу. У процесі прогнозування враховуються фактори, які здійснюють найбільш істотний негативний вплив на фінансовий розвиток і генерують найбільшу загрозу фінансової кризи підприємства у майбутньому періоді.

Прогнозування спроможності підприємства до нейтралізації фінансової кризи за рахунок внутрішнього фінансового потенпіалу. У процесі такого прогнозування визначається як швидко та у якому обсязі підприємство здатне:

забезпечити зростання чистого грошового потоку;

знизити загальну суму фінансових зобов'язань;

реструктуризувати свої фінансові зобов'язання шляхом переведення їх з короткострокових форм у довгострокові;

знизити рівень поточних витрат і коефіцієнт операційного левериджу;

знизити рівень фінансових ризиків у своїй діяльності;

позитивно змінити інші фінансові показники незважаючи на негативний вплив окремих факторів. Узагальнюючу оцінку здатності підприємства до нейтралізації фінансової кризи у короткостроковому перспективному періоді дозволяє одержати прогнозований у динаміці коефіцієнт можливої нейтралізації короткострокової фінансової кризи підприємства, що розраховується за такою формулою:

КНфк=, (1.3)

де КНфк - коефіцієнт можливої нейтралізації короткострокової фінансової кризи підприємства у перспективному періоді;

ЧГП - очікувана сума чистого грошового потоку;

ФЗ - середня сума фінансових зобов'язань.

Остаточне визначення масштабів кризового фінансовою стану підприємства. Ідентифікація масштабів кризового фінансового стану повинна включати аналітичні й прогнозні результати фундаментальної діагностики банкрутства й визначати можливі напрями відновлення фінансової рівноваги підприємства. У табл. 1.3 наведені критерії характеристик масштабів кризового фінансового стану підприємства, а також найбільш адекватні їм способи реагування (включення відповідних систем захисних фінансових механізмів).

Таблиця 1.3 - Масштаби кризисного фінансового стану

Масштаби кризового стану	Методи реагування
Легка фінансова криза	Нормалізація поточної фінансової діяльності
Глибока фінансова криза	Повне використання внутрішнього механізму фінансової стабілізації
Катастрофічна фінансова криза	Пошук ефективних форм зовнішньої санації (при невдачі ліквідація)

Фундаментальна діагностика фінансової кризи дозволяє отримати розгорнуту картину кризового фінансового стану підприємства й контролювати форми й методи його майбутнього фінансового оздоровлення [25].

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ, ДІАГНОСТИКА ЗАГРОЗИ БАНКРУТСТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ «НАВЧАЛЬНИЙ ДРУК»

2.1 Діагностика фінансового стану

банкрутство фінансовий ризик підприємство

Ефективне управляння господарською діяльністю на підприємстві неможливе без систематичного аналізу його фінансового стану. Щоб приймати обґрунтовані управлінські рішення в галузі виробництва , збуту, інвестицій, інновацій, а також попереджати кризові ситуації керівництву потрібна постійна інформація про фінансові потоки підприємства, структуру активів та джерел їх фінансування, ліквідність коштів підприємства та розміри його дебіторської та кредиторської заборгованості та інформація з інших питань, що характеризують фінансовий стан підприємства.

Крім того, інформація про фінансовий стан підприємства є підґрунтям для прийняття рішень кредиторами, котрих цікавить платоспроможність підприємства та оцінка ризику неповернення позикових коштів; акціонерами та засновниками підприємства, яких цікавить рентабельність акціонерного капіталу та розмір очікуваних дивідендів і перспективність інвестицій.

Досліджується фінансовий стан підприємства з метою раннього виявлення ознак його можливого кризового розвитку, визначаються масштаби кризового стану підприємства, вивчаються основні фактори, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства.

Показники аналізу майнового стану підприємства «Навчальний друк».

Стійкість фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності й правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. У процесі функціонування підприємства й величина активів, і їхня структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загальне подання про якісні зміни, що мали місце, можна одержати за допомогою розрахованих нижче показників табл. 2.1

Таблиця 2.1 - Показники майнового стану підприємства «Навчальний друк»

Показник	2003	2004	Темп росту,%	2005	Темп росту,%	2006	Темп росту,%	2007	Темп росту,%
Коефіцієнт зносу основних фондів	0,305	0,312	102,29	0,345	110,58	0,447	129,56	0,504	112,75
Коефіцієнт оновлення основних фондів	0,02	0,308	1540	0,275	89,28	0,11	38,9	0,038	35,5
Коефіцієнт забезпеченості ліквідними активами	0,461	0,51	110,6	0,475	93,1	0,377	79,4	0,486	128,9
Коефіцієнт забезпеченості основними засобами	0,468	0,481	102,78	0,419	87,11	0,504	120,27	0,403	79,96
Коефіцієнт відвернення оборотних активів у запаси	0,471	0,429	91,08	0,3	69,93	0,31	103,3	0,479	154,52
Коефіцієнт накопичення	603,13	10,81	1,79	3,444	31,87	2,92	84,64	5,34	183,26
Коефіцієнт відвернення оборотних активів у дебіторську заборгованість	0,282	0,287	101,77	0,225	78,39	0,24	106,67	0,233	97,08
Коефіцієнт забезпеченості готовими засобами платежу	0,105	0,049	46,67	0,259	528,57	0,083	32,04	0,064	77,12
Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах	0	0	-	0,00198	-	0,002514	127,16	0	-
Коефіцієнт мобільності активів	0,858	1,046	121,9	0,906	86,66	0,607	67,01	0,94	155,5

Таблиця 2.2 - Коефіцієнт вибуття основних фондів (прим. данні за три останні роки)

Коефіцієнт вибуття основних фондів	2005	2006	Темп росту, %	2007	Темп росту, %
	0	0,0017	-	0,12	6929,17

Рис. 2.1 - Коефіцієнт вибуття основних фондів



Рис. 2.2 - Коефіцієнт накопичення

Рис. 2.3 - Показники майнового стану підприємства «Навчальний друк»

Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства «Навчальний друк»

Платоспроможність підприємства виступає в якості зовнішнього виявлення фінансової стійкості, сутністю якої є забезпечення оборотних активів довгостроковими джерелами формування та здатністю розрахуватися з кредиторами у випадку необхідності. Для діагностики ліквідності будемо користуватися даними з таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Коефіцієнти ліквідності підприємства «Навчальний друк»

Показник	Нормативне значення	2003	Відх. від норм.знач.(+;-)	2004	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту, %	2005	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту, %	2006	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту, %	2007	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту, %
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2-0,35	0,25	-	0,1	-0,1	40	0,38	0,33	330	0,038	-0,162	10	0,036	-0,164	94,74
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,7-0,8	1,26	0,46	1,12	0,32	88,89	0,86	0,06	76,79	0,2	-0,6	23,26	0,185	-0,615	92,5
Коефіцієнт покриття (поточної ліквідності)	?2	2,41	0,41	2,11	0,11	87,55	1,5	-0,5	71,09	0,45	-1,55	30	0,57	-1,43	126,67
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей	1	1,43	0,43	0,96	-0,04	67,13	0,79	-0,21	82,29	0,21	-0,79	26,58	0,15	-0,85	71,43

Рис. 2.4 - Коефіцієнти ліквідності підприємства «Навчальний друк»

Таблиця 2.4 - Загальний показник ліквідності балансу ()

Загальний показник ліквідності ()	Нормативне значення	2003	Відх. від норм.знач.(+;-)	2004	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту,	2005	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту,	2006	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту,	2007	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту,
	?1	1,05	0,5	0,89	-0,11	84,76	0,817	0,183	91,79	0,196	-0,804	24	0,23	-0,77	117,35

Рис. 2.5 - Загальний показник ліквідності балансу

Аналіз ділової активності

Ділова активність - поточна виробнича та комерційна діяльність підприємства. Її можна оцінити, як якісному так і на кількісному рівні таблиця 2.9. Оцінка ділової активності заклечається в визначені рівнів динаміки коефіцієнтів ділової активності. Ділова активність в фінансовому аспекті проявляється перш за все в швидкості обігу коштів підприємства. На тривалість знаходження засобів в обігу мають вплив зовнішні та внутрішні фактори.

Таблиця 2.5 - Показники ділової активності

Показник	2003	2004	Темп росту, %	2005	Темп росту, %	2006	Темп росту, %	2007	Темп росту, %
Коефіцієнт обіговості активів	3,182	2,464	77,44	2,819	114,4	1,866	66,19	2,161	115,8
Коефіцієнт обіговості запасів	14,979	10,653	71,11	13,104	123	9,279	70,81	7,996	86,17
Термін обігу запасів у днях	24	34	141,66	28	82,35	39	139,3	46	117,95
Коефіцієнт обіговості готової продукції	7829,25	206,41	2,64	80,46	39,03	38,9	48,35	41,74	107,3
Термін обігу готової продукції	0,046	1,768	3843,5	4,535	256,5	9,383	206,9	8,746	93
Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості	16,288	9,809	60,22	15,498	157,99	13,322	86,07	17,122	128,52
Середній строк погашення дебіторської заборгованості	22	37	168,18	24	64,86	27	112,5	21	77,78
Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості	16,407	22,748	137,5	14,088	63,64	3,876	27,69	3,321	85,68
Середній строк погашення кредиторської заборгованості	22	16	72,73	26	162,5	94	361,5	114	121,28
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	4,245	3,162	74,48	3,961	125,27	4,092	103,3	13,64	333,33
Фондовіддача	6,103	4,399	72,07	5,591	127,09	4,205	75,21	4,982	118,48
Тривалість операційного циклу	46	71	154,34	52	73,23	66	126,9	67	101,51
Тривалість фінансового циклу	24	55	229,17	26	47,27	-28		-47



Рис. 2.6 - Коефіцієнт обіговості готової продукції

Рис. 2.7 - Тривалість фінансового циклу

Рис. 2.8 - Показники ділової активності ТОВ «Навчальний друк»



Рис. 2.9 - Показники ділової активності ТОВ «Навчальний друк»

Показники рентабельності

Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання , отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність, тобто визначити рентабельність. Коефіцієнти рентабельності характеризують відносну прибутковість або прибутковість вимірювану в % до витрат засобів або майна. Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси ( витрати) використовуються у розрахунках див. табл.2.6.

Таблиця 2.6 - Показники рентабельності ТОВ «Навчальний друк»

Показник	2003	2004	Абсолютне відхил., %	2005	Абсолютне відхил., %	2006	Абсолютне відхил., %	2007	Абсолютне відхил., %
Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком	47,1	17,71	-29,39	21,1	4	-	-	0,38	20,72
Рентабельність власного капіталу	58,26	23,35	-34,91	30,91	7,56	-	-	2,6	-28,31
Рентабельність виробничих фондів	68,48	25,29	-43,19	36,69	11,4	-	-	0,57	-35,82
Рентабельність продукції за прибутком від реалізації	27,63	11,57	-16,06	11,63	0,06	-	-	0,82	-10,81
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності	27,74	11,22	-16,52	11,49	0,27	-	-	0,15	-11,34
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком	16,49	8,36	-8,13	8,98	0,62	-	-	0,19	-8,79

Рис. 2.10 - Показники рентабельності ТОВ «Навчальний друк»

Таблиця 2.7 - Показники ефективності діяльності підприємства

Показник	2003	2004	Темп росту, %	2005	Темп росту, %	2006	Темп росту, %	2007	Темп росту, %
Коефіцієнт стійкості економічного зростання	0,33	0,23	69,69	0,2	86,96	-	-	0,026	13
Період окупності капіталу	2	7	350	5	71,4	-	-	258	5160
Період окупності власного капіталу	2	4	200	3	75	-	-	39	1300
Коефіцієнт реінвестування	0,57	1	175,44	0,65	65	-	-	1	153,85

Показники фінансової стійкості

Фінансова стійкість - одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності у світлі довгострокової перспективи. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів.

У залежності від співвідношення величин показників запасів, власного оборотного капіталу та інших джерел їх формування можна з певним ступенем умовності виділити такі типи фінансової стійкості підприємства.

Для 2003 року на ТОВ «Навчальний Друк»

Абсолютна фінансова стійкість

Запаси < ВОК,

де ВОК = ПА - ПЗ або ВОК = ВК + ДЗ - НА

ВОК= 593,2

483,3< 593,2

Для 2004 року на ТОВ «Навчальний Друк»

ВОК=822,3

Абсолютна фінансова стійкість

729,6 < 822,3

Для 2005 року на ТОВ «Навчальний Друк»

ВОК=720,4

Нормальна фінансова стійкість

ВОК< З< ВОК+КК+КЗ

720,4 < 917,3 < 1847

Для 2006 року на ТОВ «Навчальний Друк»

ВОК= - 1638,8

Нормальна фінансова стійкість

- 1638,8 < 735,5 < 930,6

Для 2007 року на ТОВ «Навчальний Друк»

ВОК= -1544,3

Кризовий фінансовий стан

1384,5 >1072,8

Таблиця 2.8 - Показники фінансової стійкості

Показник	Нормативне значення	2003	Відх. від норм.знач.(+;-)	2004	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту,%	2005	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту, %	2006	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту, %	2007	Відх. від норм.знач. (+;-)	Темп росту, %
Коефіцієнт автономії або незалежності	> 0,5	0,81	0,31	0,76	0,26	93,83	0,68	0,18	89,47	0,17	0,33	25	0,15	0,35	88,23
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,85 - 0,9	4,22	3,32	3,14	2,24	74,4	2,14	1,24	68,15	0,2	-0,65	9,35	0,18	0,67	0,9
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	>0,1	0,586	0,486	0,528	0,428	90,1	0,329	0,229	62,31	-	-	-	-	-	-
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	>0,1	0,33	0,23	0,36	0,26	109,09	0,23	0,13	63,88	-	-	-	-	-	-
Коефіцієнт інвестування	1	1,5	0,5	1,55	0,55	103,3	1,29	0,29	83,23	0,27	0,78	20,9	0,28	0,72	103,7
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	<0,5	0,19	-0,31	0,24	-0,26	126,32	0,31	-0,19	129,16	0,83	0,33	267,74	0,85	0,35	102,41
Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)	> 1	4,22	3,22	3,14	2,14	74,41	2,14	1,14	68,15	0,2	-0,8	9,35	0,18	-0,82	90



Рис. 2.11 - Показники фінансової стійкості ТОВ «Навчальний друк»

Таблиця 2.9 - Показники фінансової стійкості

Показник	2003	2004	Темп росту, %	2005	Темп росту, %	2006	Темп росту, %	2007	Темп росту, %
Маневреність власних обігових коштів	0,18	0,09	50	0,79	877,78	-	-	-	-
Коефіцієнт покриття запасів	2,09	2,14	102,39	2,38	111,21	1,86	78,15	1,48	79,57

Рис. 2.12 - Показники фінансової стійкості

2.2 Методики діагностики банкрутства підприємства

У світовій практиці найпоширеніші моделями оцінки фінансового стану підприємства та схильності його до банкрутства є економічні моделі, які будуються на основі фінансових коефіцієнтів.

З різноманітних книг та публікацій я виділила такі основні методи прогнозування банкрутства підприємства:

Двофакторна модель;

Z-моделі:

Модель Альтмана;

Модель Романа Ліса;

Прогнозна модель Таффлера;

Модель Спрінгейта

Універсальна дискримінанта функція;

Модель Жана де'Поляна;

Оцінка фінансового стану підприємства за показниками У. Бівера

R - модель прогнозу ризику банкрутства;

Модель Фулмера;

Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства

Оцінка прогнозування показників задовільності структури балансу. Наказом Міністерства економіки України від 17 січня 2001 р. №10 було затверджено «Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховання банкрутства чи доведення до банкрутства».

Далі більш розгорнуто я розгляну кожний з цих моделей та буду розраховувати ймовірність загрози банкрутства за останній аналізований 2007 рік.

Таблиця 2.10 - Методики діагностики банкрутства підприємства

Назва моделі	Загальний вигляд моделі	Нормативне значення інтегрального показника	Значення інтегрального показника	Висновок
1	2	3	4	5
Двохфакторна модель імовірності банкрутства	С1= - 0,387 - 1,0736*Кn+ +0,0579*Кз		-0,949	Дане значення коефіцієнту є від'ємним, тому ймовірність загрози банкрутства в найближчий період для підприємства «Навчальний друк» відсутня.
Z - рахунку Альтмана.	Українські підприємства можуть застосовувати тест, запропонований Е.Альтманом у 1983 р. Z = 3,107*К1 + 0,995*К2 + +0,42*К3 + 0,847*К4 + +0,717*К5	Показник Z може приймати значення в межах від [- 14 до + 22] при цьому підприємства, для яких Z > 2,99 мають низьку ймовірність банкрутства, підприємства, для яких Z < 1,81, є безумовно фінансово неспроможними; проміжок [1,81; 2,70] складає зону з високою ймовірністю банкрутства, якщо Z =2,71-2,99, то банкрутство можливе.	2,36	Значення індексу 2,36, що вказує на те, що підприємству банкрутство не загрожує.
1	2	3	4	5
Модель Романа Ліса	Z = 0,063*Х1+ 0,092*Х2+ +0,057 *Х3 + 0,001*Х4	Граничне значення для цієї моделі дорівнює 0,037. Якщо величина Z > 0,3, це свідчить проте, що підприємство має гарні довгострокові перспективи, а якщо величина Z < 0,2, то це свідчить проте, що підприємство може стати банкрутом.	0,341	Результат розрахунку за моделлю Романа Ліса показав, що підприємство має довгострокові перспективи, й на ближню перспективу загрози банкрутства не передбачається.
Прогнозна модель Таффлера	Z = 0,53*Х1+ 0,13*Х2+ +0,18* Х3 + 0,16 *Х4	Якщо величина Z - рахунку більше 0,3, це свідчить, що у підприємства непогані довгострокові перспективи, а якщо менше 0,2, то банкрутство більш ніж імовірно.	0,55	Після підрахунку величини Z за Таффлером я отримала показник 0,55, це свідчить про те, що у підприємства непогані довгострокові перспективи ведення успішної господарської діяльності.
Модель Спрінгейта	Z = 1,03*A + 3,07*B + +0,66*З + 0,4*D	Якщо, Z<0,862 то підприємство вважається потенційним банкротом.	1,339	після підрахунку величини Z за Спрінгейтом я отримала показник 1,339, це свідчить про те, що у майбутньому кризовий стан для підприємства «Навчальний друк».
Універсальна дискримінанта функція	Z = 1,5*X1 + 0,08*Х2 + 10* ХЗ + 5*Х4 + 0,3*Х5 + 0,1*Х6	Z > 2 - підприємство вважається фінансово стійким, і йому не загрожує банкрутство; 1<Z<2 - фінансова рівновага (фінансова стійкість) підприємства порушена, але при умові переходу до антикризового управління банкрутство йому не загрожує; 0 < Z < 1 - підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних дій; Z< 0 - підприємство напівбанкрут.	3,1986	У вітчизняній практиці вказана модель використовується мало, оскільки не враховує галузевих особливостей розвитку підприємств і форм організації, які належать їхньому бізнесу. Тому дані такого прогнозування є вельми суб'єктивними і не дають підстав для практичних висновків
Модель Жана де'Поляна	N=25*R1+25*R2+10*R3+20*R4+20*R5	N =100 фінансовий стан підприємства задовільний; N >100фінансовий стан підприємства благополучний; N <100, фінансовий стан підприємства незадовільний.	80,62	За методом Жана де'Поляна N <100, тому слід вважати, що фінансовий стан підприємства «Навчальний друк» незадовільний
Модель Фулмера	Н = 5,528*V1+ 0,212*V2 + +0,073*VЗ + 1,270*V4 - 0,120*V5 +2,335*V6 + +0,575*V7 +1,083*V8 + +0,894*V9 - 6,075	За результатами моделі можна отримати наступний прогноз: - втрата платоспроможності неминуча при Н < 0; - при Н > 0 компанія функціонує нормально.	1,069	Підприємство функціонує нормально
Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства (рейтингове число). Р.С. Сайфулін і Г.Г. Кадиков	К = 2Ко + 0,1Кпл + 0,08Кі + 0,45Км + Кпр,	Якщо рейтингове число К для підприємства має значення більше 1, то підприємство знаходиться у задовільному стані. Якщо значення К менше за 1, то це характеризується як незадовільний стан.	1,306	Підприємство знаходиться у задовільному стані

Відомий фінансовий аналітик запропонував свою систему показників для оцінки фінансового стану підприємства. З метою діагностики банкрутства він рекомендував дослідити тренди показників. Система показників Бівера і їх значення для діагностики банкрутства представлені в табл. 2.11.

Таблиця 2.11 - Система показників для оцінки фінансового стану підприємства Уїльяма Бівера

Показники	Розрахунок	Значення показників
1	2	3	4	5
1. Коефіцієнт Бівера	(Чистий прибуток - амортизація) / (довгострокові зобов'язання + поточні зобов'язання)	0,4-0,45	0,17	-0,15
2. Рентабельність активів	(Чистий прибуток / активи)*100 %	6-8	4	-2
3. Фінансовий леверидж	(Довгострокові зобов'язання + короткострокові зобов'язання) / активи	? 37	? 50	? 80
4. Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом	(Власний капітал - позаоборотні активи) / активи	0,4	? 0,3	=0
5. Коефіцієнт покриття	Оборотні активи / короткострокові зобов'язання	? 3,2	? 2	? 1

Колонка 3 - для сталих компаній;

Колонка 4 - за 5 років до банкрутства;

Колонка 5 - за 1 рік до банкрутства.

Розрахунок я проведу за два періоди - 2006 та 2007 роки:

Таблиця 2.12 - Розрахунок показників У. Бівера

Показники	Значення показників
	2006	2007
1. Коефіцієнт Бівера	-0,154	-0,109
2. Рентабельність активів, %	-	0,38
3. Фінансовий леверидж	0,83	0,85
4. Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом	-1,198	-0,752
5. Коефіцієнт покриття	0,45	0,57

Висновок: проаналізувавши отримані результати я бачу таку картину - банкротство за коефіцієнтом Бівера підприємству загрожує вже приблизно через рік, причиною цьому є висока вартість амортизації, та дуже низький прибуток.

Що стосується рентабельності активів, то у 2006 р. показник відсутній через відсутність прибутку на підприємстві, але вже у 2007 році рентабельність активів становить 0,38%, це безперечно дуже малий показник, який безпосередньо залежить від прибутку, який у цьому році склав лише 16,4 тис.грн. Підприємству загрожує банкрутство через рік.

Показник фінансового ліверіджу за 2006 та 2007 роки дуже низькі і можна сказати, що підприємство майже не залежить від кредиторів. Така мала сума зобов'язань зумовлена специфікою ТОВ «Навчальний друк».

Стосовно коефіцієнту покриття активів чистим оборотним капіталом, то підприємство чекає банкрутство через 1 рік. Для того, щоб це питання розрішити підприємству необхідно збільшити сама власного капіталу.

Коефіцієнт покриття також не підпадає до нормативного значення й за цією методикою банкрутство чекає підприємство вже через рік.

Оцінка і прогнозування показників задовільності структури балансу.

Наказом Міністерства економіки України від 17 січня 2001 р. №10 було затверджено «Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховання банкрутства чи доведення до банкрутства».

Метою їх затвердження є забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємства, виявлені ознак поточної, критичної або надкритичної їх неплатоспроможності. А також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) за наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:

Пп=А040+А045+А220+А230+А240-П620 (2.1)

Пп2007=9,1+113-3596,9=-3474,8

Від'ємний результат зазначених статей балансу ТОВ «Навчальний друк» свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.

Далі розраховуємо коефіцієнт покриття, який характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається:

Кп = А260 : П620 (2.2)

Кп =2052,6:3596,9=0,57

Розраховуємо коефіцієнт забезпечення власними засобами, який характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості, і визначається, як:

Кз = (П380 - А080) : А260 (2.3)

Кз = (629,7-2174,0) : 2052,6= - 0,753

Ознаки критичної неплатоспроможності: після розрахунку коефіцієнтів ТОВ «Навчальний друк» видно, що Кп знижується з кожним роком. У 2003 та 2004 роках цей показник має нормальне значення, а потім починає різко знижуватись і у 2007 році складає 0,57, що майже у чотири рази менше ніж у 2003 та 2004 роках. Коефіцієнт забезпечення власними засобами у перші три періоди, що аналізуються мають показник вище нормативного практично в п'ять разів, а у 2006 та 2007 роках набули навіть від'ємного значення, це трапилось завдяки різкому зменшенню власного капіталу та стрімкого росту зобов'язань. Можна сказати, що поточний фінансовий стан ТОВ «Навчальний друк» характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення негайних вимог кредиторів неможливе.