Горизонтальний і вертикальний аналіз грошових потоків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБІГОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Обігові кошти: поняття, склад і структура

1.2 Класифікація і принципи організації обігових коштів

2. ПОКАЗНИКИ І ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

2.1 Показники стану власних оборотних коштів

2.2 Показники ефективності використання обігових коштів і шляхи прискорення їх обертання

2.3 Шляхи підвищення ефективності використання обігових коштів на підприємстві

3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

3.1 Горизонтальний і вертикальний аналіз балансу та звіту про фінансові результати

3.2 Факторний аналіз фінансових результатів від операційної діяльності підприємства

3.3 Коефіцієнтний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

3.4 Визначення типу фінансової стійкості підприємства

3.5 Визначення тривалості операційного та операційно-фінансового циклу

3.6 Оцінка ймовірності банкрутства підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

обіговий кошт горизонтальний вертикальний аналіз

ВСТУП

В умовах ринкових відносин оборотні кошти здобувають особливо важливе значення.

Кожне підприємство, починаючи свою виробничо-господарську діяльність, повинно мати певну грошову суму. На ці грошові ресурси підприємство закуповує на ринку або у інших підприємств сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву "оборотні кошти підприємства".

Актуальність теми полягає в тому, що в умовах ринкових відносин оборотні кошти здобувають особливо важливе значення. Адже вони являють собою частину продуктивного капіталу, що переносить свою вартість на знов створений продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу. Таким чином, оборотні кошти являються важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства.

Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів оптимальної структури - необхідна передумова для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки. Тому на підприємстві повинне проводитися нормування оборотних коштів, завданням якого є створення умов, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності фірми. Підприємство у випадку ефективного керування своїми і чужими оборотними коштами може досягти раціонального економічного становища, збалансованого по ліквідності і прибутковості.

Мета даної курсової роботи: дослідити обігові кошти підприємства та дати оцінку ефективності їх використання.

Завдання курсової роботи: розкрити такі питання як, поняття і структуру, класифікацію і принципи, визначення потреби, нормування оборотних коштів, показники і шляхи використання оборотних коштів.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

1.1 Оборотні кошти: поняття, склад і структура

Поряд з основними фондами для роботи підприємства має величезне значення наявність оптимальної кількості оборотних коштів. Оборотні кошти являють собою сукупність коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують їхній безперервний кругообіг.

Оборотні кошти забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства. Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, переносячи свою вартість на створюваний продукт. Фонди обігу зв'язані із обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції і її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як «предмети праці», «матеріальні активи», «гроші, що обертаються». Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.

По-перше, оборотні кошти -- це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні кошти -- це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну «оборотний капітал». Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять -- оборотні кошти та оборотний капітал.

У своєму русі оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.

Перша стадія кругообігу коштів являється підготовчою. Вона протікає в сфері обігу. Тут відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але не повністю, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату і зв'язані з нею витрати, а також перенесена вартість основних фондів. [11] Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.

На третій стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на другій стадії. Лише після того, як товарна форма вартості зробленої продукції перетвориться в грошову, авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виторгу, що надійшов, від реалізації продукції. Інша її сума складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу.

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою:

Д - Т... П... Т' - Д'

Де Д - грошові кошти, авансовані суб'єктом, що хазяює;

Т - засоби виробництва;

П - виробництво

Т' - готова продукція;

Д' - грошові кошти, отримані від продажу продукції і, що включають у себе реалізований прибуток.

Точки (...) означають, що обертання коштів перерване, але процес їхнього кругообігу продовжується в сфері виробництва. Оборотні кошти при русі знаходяться на всіх стадіях і у всіх формах.

Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансових).

Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, що утворять оборотні кошти.

Розподіл оборотних коштів на оборотні виробничі фонди і фонди обігу обумовлюється особливостями їхнього використання і розподілу в сферах виробництва продукції і її реалізацій.(Додаток А)

Оборотні виробничі фонди містять у собі:

Предмети праці (сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини і т.п.);

Засоби праці із малим терміном служби (малоцінні, швидкозношувальні предмети й інструменти);

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення (предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення не закінчені повністю виробництвом).

Витрати майбутніх періодів (нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку й освоєння нової продукції які виробляються в даному періоді, але відносяться на продукцію майбутнього періоду; наприклад, витрати на конструювання і розробку технології нових видів виробів, на перестановку устаткування).

До фондів обігу відносяться :

Кошти підприємства, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але не оплачені;

Кошти, в розрахунках;

Грошові кошти в касі і на рахунках.

Структура оборотних коштів -- це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Різниця в структурах оборотних коштів галузей промисловості обумовлюється багатьма факторами, зокрема, особливостями організації виробничого процесу, умовами постачання і збуту, місцезнаходженням постачальників і споживачів, структурою витрат на виробництво. [17]

Якщо розглядати структуру оборотних коштів в окремих галузях промисловості, що у вугільній промисловості, як уже було сказано, значну питому вагу займають витрати майбутніх періодів. Це пояснюється відносно великими підготовчими витратами, що передують видобутку корисних копалин (планування майбутніх розробок, розкривні роботи, облаштування шахт та інші).

У легкій і харчовій промисловості характерною особливістю є значна матеріаломісткість продукції. Отже, високою є питома вага оборотних коштів у запасах сировини й основних матеріалів.

Машинобудування та металообробка відрізняються значною трудомісткістю, складністю виробничих процесів, значною тривалістю виготовлення продукції. У цій галузі висока питома вага оборотних коштів, авансованих у незавершене виробництво. У нафтохімічній промисловості високою є частка оборотних коштів, вкладених у відвантажені товари. Це пояснюється тим, що технологічно процеси в цій галузі нетривалі і значна частина виготовленого продукту перебуває на шляху до споживача.[12]

Стан і використання оборотного капіталу окремого підприємства залежать від стану економіки держави в цілому. У свою чергу, стан економіки держави залежить від стану й використання оборотного капіталу окремого підприємства.

1.2 Класифікація і принципи організації оборотних коштів

Оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками:

1) залежно від участі їх у кругообігу коштів;

2) за методами планування, принципами організації та регулювання;

3) за джерелами формування.

Відповідно до першої ознаки оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу.

Такий розподіл оборотних коштів зумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер -- сфери виробництва і сфери обігу. Що більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, то ефективніше використовується оборотний капітал.

Залежно від методів планування оборотні кошти поділяються на нормовані та ненормовані.

Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані й ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найліпших результатів за найменших витрат. Установлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві та витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.

Ненормовані оборотні фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

1) власні та прирівняні до власних;

2) залучені;

3) інші.

Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах.

По-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів.

По-друге, визначення планової потреби та розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів).

По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків.

По-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.

По-п'яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведення аналізу ефективності кругообороту коштів, що використовуються, з метою прискорення їхнього обертання.

2. ПОКАЗНИКИ І ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

2.1 Показники стану власних оборотних коштів

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку І розділу пасиву балансу Ф. 1 та рядка 530 і підсумком І розділу активу балансу Ф.1 та рядка 300.

Тобто із суми І розділу пасиву «Джерела власних та прирівняних до них коштів» (ряд. 495, графа 4) та суми рядка 530 (довгострокові кредити) вираховується сума показників розділу активу «Основні засоби та інші позаоборотні активи» (ряд. 070, графа 4) та позикові кошти (ряд. 300).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (ПБ02) «Баланс», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. №391/3684, наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку «розділу І пасиву балансу Ф. І». «Власний капітал» (рядок 380) та підсумком розділу І активу балансу (рядок 080).

Отже, з суми розділу І пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та суми рядка 430 «Забезпечення наступних витрат і платежів» вираховується сума показників розділу І активу «Необоротні активи» (рядок 080).

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може виникнути з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.[3]

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв'язку зі значним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

За сучасних умов господарювання (зміна цін, інфляція, спад виробництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом -- явище в господарській діяльності підприємств досить рідкісне.[14]

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їхніх величин.

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Крв.). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства:

(2.1.1)

де Фн -- фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.);

М -- вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку у майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Але бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, у разі необхідності, швидкої ліквідності оборотних активів.[4]

2.2 Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання

Оборотні кошти становлять значну частину матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання має неабияке значення.

Табл. 2.2.1 - Ефективність використання оборотних коштів.

основні показники	способи підвищення ефективності
коефіцієнт оборотності коефіцієнт завантаження тривалість одного обороту рентабельність	оптимізація запасів, ресурсів незавершеного виробництва скорочення тривалості виробничого циклу поліпшення організації МТЗ прискорення реалізації товарної продукції

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообороту на підприємстві:

(2.2.1)

де О -- термін обертання оборотних коштів, днів;

С -- середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;

Т -- тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

Р -- обсяг реалізованої продукції, грн.

Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.

Отже, формула, за якою визначається середня арифметична, виглядатиме так:

(2.2.2)

де С1, С2,...С12 -- сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень);

С13 -- сума оборотних коштів на початок наступного року.

Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою

(2.2.3)

Хоч результати підрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності, але розрахунок, проведений за формулою [2], статистика вважає точнішим.

Тривалість обертання коштів -- це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення -- обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період -- і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей.[20]

Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:

К0 = Р/С(2.2.4)

де Ко -- коефіцієнт обертання оборотних коштів. Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:

К з = С/Р(2.2.5)

де Кз -- коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп. Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:

(2.2.6)

де Ке -- коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;

П -- прибуток від реалізації продукції, грн.;

Р -- рентабельність оборотних коштів, %.

Якщо Ке є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р -- відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.[6]

Абсолютне вивільнення оборотних коштів -- це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

Вивільнення оборотних коштів дає цілий ряд позитивних ефектів:

Виробництво продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;

Вивільняються матеріальні ресурси;

Прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку;

Поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені).[9]

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.

Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

Показники стану й ефективності використання оборотних коштів, порядок їхнього визначення та їхній економічний зміст наведено в додатку Б.

2.3 Шляхи підвищення ефективності використання обігових коштів на підприємстві

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

Широке використання прямих тривалих зв'язків;

Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва :

Прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

Удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

Удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

Удосконалювання системи розрахунків;

Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.

У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів.При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

3.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу та звіту про фінансові результати

Баланс підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	53,00	64,00
первісна вартість	11	63,00	80,00
накопичена амортизація	12	10,00	16,00
Незавершене будівництво	20	-	-
Основні засоби:
залишкова вартість	30	1660,00	2138,00
первісна вартість	31	2061,00	2601,00
знос	32	401,00	463,00
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	160,00	130,00
інші фінансові інвестиції	45	5,00	32,00
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	234,00	205,00
відстрочені податкові платежі	60	26,00	20,00
інші необоротні активи	70	33,00	33,00
Усього за розділом І	80	2171,00	2622,00
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	506,00	713,00
незавершене виробництво	120	230,00	365,00
готова продукція	130	115,00	107,00
товари	140	96,00	100,00
Векселі одержані	150	360,00	25,00
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	61,00	72,00
первісна вартість	161	76,00	93,00
резерв сумнівних боргів	162	15,00	21,00
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	26,00	30,00
за виданими авансами	180	40,00	53,00
з нарахованих доходів	190	-	-
за внутрішніми розрахунками	200	61,00	32,00
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	5,00	67,00
Поточні фінансові інвестиції	220	130,00	160,00
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	105,00	162,00
в іноземній валюті	240	33,00	21,00
Інші оборотні активи	250	63,00	34,00
Усього за розділом ІІ	260	1831,00	1941,00
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	305,00	467,00
Баланс	280	4307,00	5030,00
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	990,61	1156,90
Пайовий капітал	310	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	129,21	301,80
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340	86,14	150,90
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	0,00	301,80
Неоплачений капітал	360	-	-
Вилучений капітал	370	-	-
Усього за розділом І	380	1205,96	1911,40
ІІ. Забезпечення таких витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	258,42	-
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430	258,42	-
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	1873,54	2012,00
Довгострокові фінансові зобов'язання	450	129,21	150,90
Відстрочені податкові зобов'язання	460	-	-
Інші довгострокові зобов'язання	470	-	150,90
Усього за розділом ІІІ.	480	2002,75	2313,80
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	172,28	0,00
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-
Векселі видані	520	215,35	150,90
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	193,82	301,80
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	-	-
з бюджетом	550	-	-
з позабюджетних платежів	560	172,28	301,80
зі страхування	570	-	-
з оплати праці	580	-	-
з учасниками	590	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	86,14	50,30
Інші поточні зобов'язання	610	-	-
Усього за розділом ІV	620	839,87	804,80
V. Доходи майбутніх періодів	630	-	-
Баланс	640	4307,00	5030,00

Звіт про фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	1363,00	1430,00
Податок на додану вартість	15	272,60	286,00
Акцизний збір	20	30,00	46,00
Інші вирахування з доходу	30	-	-
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	1060,40	1098,00
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	301,00	231,00
Валовий:
прибуток	50	759,40	867,00
збиток	55
Інші операційні доходи	60	63	70
Адміністративні витрати	70	90	86
Витрати на збут	80	31	23
Інші операційні витрати	90	30	46
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	671,40	782,00
збиток	105
Дохід від участі в капіталі	110	9,00	67,00
Інші фінансові доходи	120	4,00	6,00
Фінансові витрати	140	43,00	56,00
Втрати від участі в капіталі	150	-	-
Інші витрати	160	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	641,40	799,00
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	160,35	199,75
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	481,05	599,25
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200	-	-
витрати	210	-	-
Чистий:
прибуток	220	481,05	599,25
збиток	225	-	-

Порівняльний аналітичний баланс

АКТИВ

Статті балансу (код рядка)	Абсолютні значення, тис грн.	Питома вага, %	Зміни
	за попередній період	за звітний період	за попередній період	за звітний період	в абсолютних величинах	у питомій вазі	у % до попереднього періоду	у % до зміни підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7	8	9
І Необоротні активи
Основні засоби і не матеріальні активи 010+030	1713,00	2202,00	39,77	43,77	489,00	4,00	28,55	65,81
Довгострокові фінансові інвестиції 040+045	165,00	162,00	3,83	3,22	-3,00	-0,61	-1,82	-0,4
Довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові платежі та інші необоротні активи 050+060+070	293,00	258,00	6,80	5,13	-35,00	-1,67	11,95	4,71
Всього по розділу І 080	2171,00	2622,00	50,40	52,12	451,00	1,72	38,68	60,70
ІІ Оборотні активи
Запаси 100+120+130+ +140	947,00	1285,00	21,99	25,55	338,00	3,56	35,69	45,49
Векселі одержані 150	360,00	25,00	8,36	0,50	-335	-7,86	-93,06	-45,09
Дебіторська заборгованість 160+170+190+ +200	188,00	187,00	4,37	3,72	-1,00	-0,65	-0,53	-0,13
Інша поточна заборогованість та поточні фінансові інвестиції 210+220	135,00	227,00	3,13	4,51	92,00	1,38	68,15	12,38
Грошові кошти та їх еквіваленти 230+240	138,00	183,00	3,20	3,64	45,00	0,44	32,61	6,06
Інші оборотні активи 250	63,00	34,00	1,46	0,68	-29,00	-0,78	-46,03	-3,90
Всього за розділом ІІ 260	1831,00	1941,00	42,51	38,59	110,00	-3,92	-3,17	14,80
ІІІ Витрати майбутніх періодів
270	305,00	467,00	7,08	9,28	162,00	2,20	53,11	21,80
БАЛАНС	4307,00	5030,00	100,00	100,00	723,00	0,00	16,79	100,00
ПАСИВ
Статутний капітал 300	990,61	1156,90	23,00	23,00	166,29	0,00	16,79	22,38
Додатковий вкладений капітал 320	129,21	301,80	3,00	6,00	172,59	3,00	133,57	23,23
Резервний капітал 340	86,14	150,90	2,00	3,00	64,76	1,00	75,18	8,72
Нерозподіленийприбуток 350	-	301,80	-	6,00	301,80	6,00	-	40,62
Всього за розділом І 380	1205,96	1911,40	28,00	38,00	705,44	10,00	58,50	94,94
ІІ Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400	258,42	-	6,00	-	-258,42	-6,00	-1,00	-34,78
Всього за розділом ІІ 430	258,42	-	6,00	-	-258,42	-6,00	-1,00	-34,78
ІІІ Довгострокові забовязання
Довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові забовязання,інші довгострокові забовязання 440+ 450+ 470	2002,75	2313,80	46,50	46,00	311,05	-0,50	15,53	41,86
Всього за розділом ІІІ 480	2002,75	2313,80	46,50	46,00	311,05	-0,50	15,53	41,86
ІV Поточні забовязання
Короткострокові кредити банків 500	172,28	-	4,00	-	-172,28	-4,00	-1,00	-23,19
Векселі видані 520	215,35	150,90	5,00	3,00	-64,45	-2,00	-29,93	-8,67
Кредиторська заборгованість за товари, роботи,послуги 530	193,82	301,80	4,50	6,00	107,98	1,50	55,71	14,53
Прострочені забовязання за розрахунками 560+ 600	258,42	352,10	6,00	7,00	93,68	1,00	36,25	12,61
Всього за розділом ІV 620	839,87	804,80	19,50	16,00	-35,07	-3,50	4,18	-4,72
БАЛАНС 640	4307,00	5030,00	100,00	100,00	723,00	0,00	16,79	100,00

Порівняльний аналітичний звіт про фінансові результати

Статті балансу (код рядка)	Абсолютні значення, тис грн.	Питома вага, %	Зміни
	за попередній період	за звітний період	за попередній період	за звітний період	в абсолютних величинах	у питомій вазі	у % до попереднього періоду	у % до зміни підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7	8	9
І Фінансові результати
Дохід від реалізації продукції 010	1363,00	1430,0	100,00	100,00	67,00	0,00	4,92	104,92
ПДВ 015	272,60	286,00	20,00	20,00	13,84	0,00	5,08	104,92
Акцизний збір 020	30,00	46,00	2,20	3,22	16,00	1,02	53,33	153,33
Чистий дохід 035	1060,40	1098,00	77,77	76,78	38,00	-0,99	3,58	103,55
Собівартість реалізації продукції 040	301,00	231,00	22,08	16,15	-70,00	-5,93	-23,25	76,74
Валові:
Прибуток 050	759,40	867,00	55,72	60,62	107,60	4,90	14,17	114,17
Інші операційні доходи 060	63,00	70,00	4,62	4,90	7,00	0,28	11,11	111,11
Адміністративні витрати 070	90,00	86,00	6,60	6,01	-4,00	-0,59	-4,44	95,56
Витрати на збут 080	31,00	23,00	2,27	1,61	-8,00	-0,66	-25,81	74,19
Інші операційні витрати 090	30,00	46,00	2,20	3,22	16,00	1,02	53,33	153,33
Фінансовий результат від операційної діяльності:
Прибуток 100	671,40	782,00	49,22	54,69	110,60	5,38	16,47	116,47
Дохід від участі в капіталі 110	9,00	67,00	0,66	4,69	58,00	4,03	644,44	744,44
Інші фінансові доходи 120	4,00	6,00	0,29	0,42	2,00	0,13	0,50	150,00
Фінансові витрати 140	43,00	56,00	3,15	3,92	13,00	0,77	30,23	130,23
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування:
Прибуток 170	641,40	799,00	47,07	55,87	158,00	8,80	24,63	124,57
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180	160,35	199,75	11,76	13,97	39,40	2,21	24,57	124,57
Фінансовий результат від звичайної діяльності:
Прибуток 190	481,05	599,25	35,29	41,91	118,20	6,62	24,57	124,57
Чистий:
Прибуток 220	481,05	599,25	35,29	41,91	118,20	6,62	24,57	124,57

Наведені дані дозволяють зробити такі висновки:

Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу:

1. Загальна сума активів зросла на 723 тис. грн. Це збільшення відбулось переважно за рахунок значного росту необоротних активів. Абсолютна величина росту у оборотних активах склала 451 тис. грн., що становить 1,72% їх річної величини. У той же час зросла сума основних засобів і не матеріальних активів підприємства (в абсолютному вимірюванні на 489,00 тис. грн.)

2. Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що виробничі запаси зросли на 388 тис. грн або на 4,00%. Зросла також величина грошових коштів (на 45 тис. грн.)., що свідчить про прискорення обороту підприємства і позитивні тенденції у його роботі. В той же час, знизилася сума і частка дебіторської заборгованості -- в абсолютному вимірюванні на 1 тис. грн. (або на 0,65%). Це означає, що підприємство фактично кредитувало своїх партнерів по бізнесу, які вчасно розраховувалися за товари та послуги, що надавалися підприємством. Якщо підприємство має надійних партнерів, то слід очікувати надходження коштів у наступних періодах.

3. При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов'язання підприємства скоротилися, у тому числі поточні зобов'язання зменшилися на 35,07 тис. грн. (3,50%). Це відбулося внаслідок скорочення кредиторської заборгованості (на 1,50 тис. грн) та повернення короткострокових кредитів банкам - 172,28 тис.грн.. Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги і вчасно повернуло кредити банкам. Проте значно (більш, ніж утричі) збільшилися поточні зобов'язання за розрахунками. В цілому слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є позитивною. Зменшення короткострокової заборгованості підприємства збільшує ліквідність підприємства і його фінансову стійкість.

Аналіз балансу підприємства свідчить, що діяльність підприємства є досить успішною, але слід покращити показники фінансової стійкості та ділової активності, а саме: поліпшити взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, вдатися до скорочення запасів та прискорити процес реалізації продукції.

Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.

Аналізуючи дані вертикального балансу підприємства, можна зробити такі висновки:

1. Частка обігових активів у балансі підприємства зросла на 14,80%, проте протягом аналізованого року відбулося скорочення цієї частки на 3,17%.

2. Частка основних засобів має тенденцію до збільшення, причому, протягом року відбулося зростання долі основних засобів у сумі балансу в 65,81 рази. З одного боку, це явище свідчить про політику підприємства щодо розширення матеріально-технічної бази підприємства та його технічного переозброєння. З іншого боку, підприємство погіршило свої показники ліквідності й фінансової стійкості внаслідок вилучення коштів на поповнення оборотних активів.

3. Власний капітал підприємства знаходиться на рівні 94,94 % -- на кінець року від загальної суми підсумку балансу, що говорить про значні та позитивні тенденції росту.

4. Довгострокових зобов'язань підприємства зросли на 41,86% по відношенню до підсумку балансу, але скоротилися поточні забов'язання майже на 4,72% по відношенню до підсумку балансу.

Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу підприємства можуть бути такі:

- структура статей балансу демонструє тенденцію до зростання частки основних засобів і незначного росту частки оборотних активів;

- у той же час, закріпилася тенденція до зниження частки дебіторської заборгованості та росту грошових коштів та їх еквівалентів.

Таким чином, аналіз балансу підприємства у горизонтальному і вертикальному розрізі показав, що підприємству дещо бракує оборотних активів, спостерігається значна частка довгострокових зобов'язань. Але частка власного капіталу є значною величиною (біля 90%), що говорить про фінансову стійкість аналізованого підприємства.

Горизонтальний та вертикальний аналіз звіту про фінансові результати:

Горизонтальний аналіз:

Аналізуючи звіт про фінансові результати можемо відзначити зростання доходу від реалізації продукції на 67 тис. грн., та ріст доходу чистого на 38,00 тис. грн., що свідчить про ефективну діяльність підприємства та налагоджений процес реалізації продукції.

В результаті діяльності підприємство має валовий прибуток, що зріс на 107,60 тис. грн., що становить 4,90%. Цей ріст відбувся за рахунок скорочення адміністративних витрат і витрат на збут на 4 тис. грн. та 8 тис. грн. відповідно.

Підприємство отримало фінансовий результат - прибуток, ріст якого становить 110,60 тис. грн. - 5,38%.

Фінансовий результат від звичайної діяльності - чистий прибуток, що зріс на 118,20 тис. грн., що в структурі становить 6,62%.

Таким чином, діяльність підприємства є ефективною, підприємство є рентабельним та прибутковим, про що свідчать позитивні показники результатів діяльності підприємства.

Вертикальний аналіз дає можливість зробити висновок, що підприємство отримало чистий прибуток за рахунок росту доходу від реалізації продукції, що в структурі по відношенню до підсумку балансу становив 104,92%, за рахунок росту доходу від участі в капіталі, що у відсотках до підсумку балансу становить - 744%, що свідчить про те, що підприємство має певні частки в капіталі інших підприємств. Фінансовий результат від звичайної діяльності має тенденції росту, і становить 124,57% по відношенню до підсумку балансу.

Отже показники структури аналізу звіту про фінансові результати свідчать про фінансову стійкість та рентабельність підприємства.

3.2 Факторний аналіз фінансових результатів від операційної діяльності підприємства

Табл.3.2 - Дані для факторного аналізу результату операційної діяльності

Стаття	Код	За звітний	За попередній	Абсолютна зміна
	рядка	період	період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	1363,00	1430,0	67
Податок на додану вартість	15	272,60	286,00	13,4
Акцизний збір	20	30,00	46,00	16
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	301	231	-70
Інші операційні доходи	60	63	70	7
Адміністративні витрати	70	(90)	(86)	-4
Витрати на збут	80	(31)	(23)	-8
Інші операційні витрати	90	(30)	(46)	16
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	671,40	782	110,6
збиток	105

Взявши за основу частину звіту про фінансові результати операційної діяльності, не будемо враховувати дані які мали нульове значення, і дані, що використовувалися для проміжних підсумків. Враховуючи ці вимоги отримана таблиця 3.2. Розрахунок фінансового результату будемо проводити в наступному вигляді

Фінансовий результат від операційної діяльності = Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - Податок на додану вартість - Інші вирахування з доходу- Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - Інші операційні доходи- Адміністративні витрати- Інші операційні витрати

Розрахуємо фінансовий результат за попередній період

Фінансовий результат від операційної діяльності = 1430-286-46 231+70-86-23-46= 782

Оскільки модель мультиплікативна (складові додаються чи віднімаються), то величина зміни кожного фактора буде дорівнювати величині впливу цього фактору на модель в цілому. Іншими словами якщо дохід збільшився на 62000 грн. то і фінансовий результат від операційної діяльності під дією цього фактора збільшився на 62000 грн. В таблиці 3.2 розраховані зміни кожного з факторів. Саме на таку величину вони впливають і на операційний прибуток. Розрахуємо сумарний вплив, враховуючи знаки в формулі 3.1:

Зміна фінансового результату від операційної діяльності =67 - 13,4 - 16 + 70 + 7 + 4 + 8 - 16 + 110,6= 237,20 тис. грн

Таким чином, під дією факторів фінансовий результат зменшився на 237,20 тис. грн. і повинен скласти = 782 - 237,20 = 544,80 тис. грн. Таким чином підприємство отримало прибуток в розмірі 544,80 тис. грн.

3.3 Коефіцієнтний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

1. Показники майнового стану

Коефіцієнт зносу основних засобів:

= ,

Економічний зміст: рівень фізичного і морального зносу основних фондів.

Напрямок позитивних змін: зменшення.

Зниження показника на кінець звітного періоду свідчить про сповільнення процесу зносу основних засобів.

Коефіцієнт оновлення основних засобів

,

Економічний зміст: рівень фізичного і морального оновлення основних фондів.

Напрямок позитивних змін: зростання.

Зниження показника на кінець звітного періоду свідчить про зниження фізичного та морального стану основних засобів.

Частка оборотних виробничих коштів в загальній сумі активів

,

Економічний зміст: частка обігових коштів у виробничій сфері.

Напрямок позитивних змін: зростання.

На кінець звітного періоду питома вага оборотних виробничих коштів в загальній сумі активів зросла.

Коефіцієнт мобільності активів

Економічний зміст: скільки обігових коштів припадає на одну одиницю не обігових; потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

Напрямок позитивних змін: чим більше мобільних активів тим більший прибуток.

На кінець звітного періоду питома вага оборотних фондів, що припадають на одиницю необоротних фондів зменшилась.

За показниками майнового стану можемо зробити наступні висновки: рівень фізичного та морального зносу становить на початок періоду 19%, на кінець періоду 21%. Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, що вартість основних фондів зменшилась на 3% у порівнянні з даними на початок періоду. Частка мобільних виробничих фондів у валюті балансу складає 24% на початок періоду та 31 % на кінець періоду. Коефіцієнт мобільності активів виявив, що на одиницю необігових коштів припадає 98% обігових на початок та 92% на кінець періоду.

2. Показники ділової активності

Коефіцієнт оборотності обігових коштів

= ,

Економічний зміст: кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів.

Напрямки позитивних змін: зростання.

Зростання показника на кінець звітного періоду свідчить про зростання обсягу чистої виручки, що приходиться на 1 одиницю.

Коефіцієнт оборотності запасів

Економічний зміст: кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів.

Напрямки позитивних змін: зростання.

Зменшення показника на кінець звітного періоду свідчить про зменшення кількості інвестованих засобів в матеріально-виробничі запаси.

Період обороту запасів (днів):



Напрямки позитивних змін: зменшення

Економічний зміст: період протягом якого запаси трансформуються в кошти.

Результати свідчать про зростання періоду на протязі якого запаси перетворюються в грошові кошти.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

=

Економічний зміст: у скільки разів виручка середню дебіторську заборгованість.

Напрямки позитивних змін: зростання.

Розрахунки свідчать про збільшення виручки від реалізації продукції по відношенню до дебіторської заборгованості.

За даними розрахунків, робимо такі висновки: на одиницю обігових коштів припадає 0,56 виручки на початок періоду та 0,58 на кінець періоду; кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси становить 0,27 на початок періоду та 0,21 на кінець періоду; період обороту запасів, протягом якого запаси трансформуються в кошти дорівнює 1352 дні на початок періоду та 1738 день на кінець періоду; на початок періоду виручка перевищує середню дебіторську заборгованість у 2,55 рази, а на кінець періоду у 2,64 рази.

3. Показники рентабельності

Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком:

=

Економічний зміст: скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів.

Напрямки позитивних змін: зростання.

Розрахунки свідчать про зростання чистого прибутку, що утворюється з одиниці активів.

Рентабельність власного капіталу

=



Економічний зміст: скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу.

Напрямки позитивних змін: збільшення.

Розрахунки свідчать про зростання чистого прибутку, що припадає на одиницю власного капіталу.

Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

=

Економічний зміст: скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки.

Напрямки позитивних змін: зростання.

Розрахунки свідчать про зростання чистого прибутку, що припадає на одиницю виручки від реалізації на кінець звітного періоду.

Період окупності сукупного капіталу

 =

Економічний зміст: за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.

Напрямки позитивних змін: зменшення.

Розрахунки свідчать про скорочення періоду протягом якого засоби, що інвестовані в активи будуть компенсовані чистим прибутком.

На одиницю інвестованих в активи коштів припадає 10% чистого прибутку на початок періоду та 13% на кінець періоду. На одиницю власного капіталу припадає 31% прибутку на початок періоду та 38% прибутку на кінець періоду. На одиницю виручки припадає 45% чистого прибутку на початок періоду та 55% на кінець періоду. Період окупності власного капіталу дорівнює 9,70 років на початок періоду та 7,70 років на кінець періоду, що показує позитивні тенденції в діяльності підприємства, тобто період, за який кошти інвестовані в активи будуть компенсовані чистим прибутком, зменшується.

4. Показники фінансової стійкості

Показник власних обігових коштів

= Ф1, (р.260+р.270) -Ф1, (р.620+р.630)

Або Рк. = Оборотні активи - Короткострокові зобов'язання = Ф.1, (р.260 + р.270) - Ф.1, (р.620 + р.630).

Економічний зміст: оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань.

Наявність власних обігових коштів означає не лише здатність платити поточні борги, а й можливість розширити виробництво.

Напрямки позитивних змін: зростання.

Розрахунки свідчать про зростання обсягу оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу:

=

Економічний зміст: частка запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах; обмежує свободу маневру власними коштами.

Напрямки позитивних змін: зменшення.

Розрахунки свідчать про зменшення долі запасів в ЧОК.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії):

=

Економічний зміст: характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів; його незалежність від позичкових джерел.

Напрямки позитивних змін: ,зростання.

Розрахунок свідчить про зростання незалежності підприємства від залучених джерел на кінець звітного періоду.