Необхідність та характерні особливості фінансів

Передумови виникнення і розвитку фінансів, їх структура та функції. Об'єкти і суб'єкти фінансових відносин. Аналіз обсягів фінансових ресурсів та головних макроекономічних показників, доходів та видатків державного бюджету України у 2008-2009 рр.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.01.2012
Размер файла 137,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НЕОБХІДНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСІВ, ЇХ СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ

1.1 Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів

1.2 Сутність і необхідність фінансів

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз обсягів фінансових ресурсів та головних макроекономічних показників за 2008-2009 рр.

2.2 Аналіз доходів та видатків державного бюджету України у 2008-2009 рр.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ І СТАБІЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Фінанси - це система відносин у сфері розподілу та використання фондів грошових засобів (фінансових ресурсів). Фінанси, гроші, кредит, виступають основними регулювальниками як економіки, так і суспільних відносин взагалі. Ці чинники забезпечують постійний розвиток суспільства. Безпосередні умови для виникнення фінансових відносин створюють грошові відносини. Наявність фінансів передбачає обов'язкове існування грошей. Виконуючи функцію засобу обертання, гроші за певний період стають капіталом, тобто тією вартістю, що забезпечує отримання додаткового приросту в ході реалізації продукту - додаткової вартості.

Актуальність теми дослідження заключається в тому, що головне призначення фінансів - це забезпечити необхідні умови для здійснення процесу створення, розподілу й використання валового внутрішнього продукту в державі. Цього можна досягнути шляхом створення й використання різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємців і кожного громадянина.

Фонди фінансових ресурсів, які обслуговують економічні процеси, є досить різноманітними як за методами створення, напрямками використання, рівнем відображення інтересів, так і за суб'єктами економічної діяльності, методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевою метою відповідного виду діяльності.

Найважливіша роль належить фінансам на рівні господарських структур. Тут створення й використання фондів фінансових ресурсів спрямовані на підвищення ефективності господарської діяльності, тобто одержання високої норми прибутку на вкладений капітал. Досягнення визначеної мети імовірне при залученні фондів фінансових ресурсів на впровадження нових технологій, кращому використанні основних фондів через застосування методів прискореної амортизації, забезпечення великих резервів для підтримки зростання ефективності виробництва, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності. Звісно, підвищення якості продукції потребує додаткових затрат фінансових ресурсів, але вони дають значний виробничий ефект і швидко скуповуються.

Активне й дієве використання фінансів для підвищення ефективності економіки можливе лише тоді, коли фонди фінансових ресурсів на рівні підприємницьких структур доповнюються відповідними фондами на рівні держави. Йдеться про створення фондів фінансових ресурсів у складі державного бюджету або поза бюджетом.

Мета дослідження полягає в теоретичному дослідженні необхідності та характерних особливостей фінансів.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є теоретичні особливості та проблеми фінансів та шляхи їх вирішення.

Предметом дослідження даної курсової роботи є проблема суті і необхідності фінансів, а також взаємозв'язок фінансів з іншими розподільчими категоріями.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

розглянути теоретичні суті та обов'язкової необхідності фінансів;

визначити функції фінансів;

дослідити об'єкти і суб'єкти фінансових відносин;

розглянути взаємозв'язок фінансів з іншими розподільчими категоріями.

Методи дослідження, що використовувалися під час опрацювання теми курсової роботи були такими: теоретико-методологічний, нормативно-правовий, статистичний, методи оцінки та аналізу, графічний.

РОЗДІЛ 1. НЕОБХІДНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ

ФІНАНСІВ, ЇХ СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ

1.1 Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів

Термін "фінанси" з'явився у XIII столітті. Він походить від середньовічного латинського терміна "financia", що означає обов'язкову сплату грошей. Ця сплата пов'язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту. Так тривало майже до початку XVIII століття. Під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, як-от земство, міська община тощо.

У цей же період у деяких державах, наприклад у Німеччині, слово "фінанси" мало негативне значення. Його пов'язували зі здирництвом, хабарництвом, вимаганням тощо. Вперше у сучасному тлумаченні термін "фінанси" став застосовуватися у Франції, де під фінансами розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп.

У XVIII столітті трактування поняття фінансів як державного господарства мало подальший розвиток. Державні утворення різного рівня стали називатися союзами публічного змісту, а фінанси - формами та методами добування коштів і їх витрачання цими союзами при виконанні покладених на них функцій. Форми та методи мобілізації коштів постійно змінювалися й удосконалювалися, що пов'язано з розвитком економіки держав.

Форми одержання коштів союзами публічного змісту були зумовлені, в свою чергу, формами господарства. При натуральному господарстві переважали податки у натуральній формі, при недостатньому рівні розвитку приватної власності держава задовольняла потреби експлуатацією своїх земель. Тоді, коли розшарування громадян у державі за розміром доходів було незначним, існувало переважно загальне майнове оподаткування з розвитком приватної власності, коли з'явилися великі господарські структури в промисловості, торгівлі, сільському господарстві, виникли й різні форми мобілізації коштів у вигляді промислового, поземельного, домового податків.

У XIX столітті спостерігається бурхливий економічний розвиток. Поглиблюється і саме розуміння фінансів. Від спрощеного поняття фінансів як державного господарства переходять до розуміння фінансів як самостійної галузі знань, що охоплює нові сфери їх функціонування і впливу. Це, зокрема, фінанси сфери виробництва, виконання робіт і надання послуг. Виникають фінансові ринки, набуває розвитку державний кредит й інші фінансові інститути. Фінанси перетворюються на вагомий фактор політичного та економічного життя в державі. Проблеми фінансів стають об'єктом постійних наукових досліджень, їх виникнення порівнюють із винаходом парової машини, колеса тощо. До певної міри це справедливо. Нині мало не всі знають, що невміле використання фінансів призводило навіть до загибелі цивілізацій. Так, Римська імперія занепала через непосильний тягар податків і зборів. Кризи у фінансовій сфері призводили до революційних подій, занепаду, або навпаки - до процвітання деяких економічних систем [4, 7].

У фінансах можна відшукати ключ до розуміння історії: чому суспільство або яка-небудь його частина стали спрямовувати свій розвиток і економічне життя у тому чи іншому напрямку. Висновок один той, хто не розумів суті фінансів і не засвоїв кращих методів їх використання, завжди програвав.

Вчення про фінанси порівнюють із вченням про хліб насущний, про те, чому в одних його достатньо, а в інших нема, і в чому полягають найкращі способи добування хліба. Нині значення фінансів в історії й суспільному житті незаперечне за ними визначається як політична доля держави, так і економічні та соціальні умови певної країни. Основним фактором у розвитку фінансів завжди була потреба в коштах, що пояснювалося зміцненням держави та боротьбою за її існування. Однак сутність і форми задоволення потреб у коштах зумовлюються економічним розвитком країни, зростанням міст, становищем у промисловості й сільському господарстві. Способи ж мобілізації коштів і призначення витрат залежать від співвідношення сил різних суспільних груп, визначаються боротьбою їхніх інтересів [4, 7].

Виникнення та розвиток фінансів зумовлювалися зростанням продуктивних сил у суспільстві, насамперед товарно-грошових відносин як необхідної форми економічного життя для досягнення певного рівня суспільного добробуту. Своїй досконалості й завершеності фінанси зобов'язані також появою та прогресом різних видів державних утворень. Тому є підстави стверджувати, що фінанси - це продукт розвитку товарно-грошових відносин і держави. Фінанси можуть успішно функціонувати, активно сприяти економічному та соціальному прогресу лише за активного втручання у ці процеси держави.

Найвищого розквіту фінанси досягай у XX столітті, коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайно активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, удосконалення виробничих та соціальних процесів.

Фінансам належить провідна роль в економічній системі. Це зумовлено тим, що їх функціонування визначає кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності.

Обов'язковою ознакою участі фінансів у економічному житті держави, підприємця чи громадянина є гроші. Без використання грошей у процесах виробництва, у здійсненні державою своїх функцій, задоволенні населенням своїх життєвих потреб не існували б і фінанси. Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. Економічне життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Обсяг цих фондів кількісно та якісно характеризує масштаби діяльності й фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина. Ці фонди, власне, і є фінансами.

Громадянин, який одержує доходи у формі оплати праці чи з інших джерел, має у своєму розпорядженні певну суму грошей, але вони не є фінансами. Фінансами ці гроші стануть тоді, коли їхній власник створить відповідний фонд і вкладе їх у цінні папери, надасть кредит фізичній особі або зробить щось інше, завдяки чому матиме певний дохід.

Фінанси за своїм економічним змістом дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення меж фінансів у економічній системі держави. Так, більшість економістів радянської доби звужено трактувала фінанси, надаючи їм роль знарядь розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі відтворення. Це зумовлено тим, що у теоретичному плані в комуністичному суспільстві фінанси як елемент економічної системи повинні були вимерти. На стадії будівництва комуністичного суспільства сфера функціонування фінансів має звужуватися разом зі звуженням товарно-грошових відносин, які повинні поступово відмирати. Слід зазначити, що за існування єдиної соціалістичної форми власності теоретично надто складно розкрити економічну суть фінансів, оскільки в межах єдиної державної власності вони справді виконують роль інструменту розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту Однак цим їх роль не обмежується [4, 9].

Трактування фінансів як системи економічних, грошових чи навіть виробничих відносин і на сьогодні переважає в економічній і фінансовій теорії, що існує й розвивається в пострадянських країнах. Згідно з цими теоретичними положеннями спочатку існують економічні, виробничі, грошові відносини, створюється їхня структура, потім на неї накладається категорія фінансів або інша економічна категорія, з яких і виводиться їх економічна суть Однак економічні відносини - це наукова абстракція, яка не має чітких економічних характеристик, насамперед кількісних і якісних

Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками. Де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси постають як категорія економічною життя, що випливає з об'єктивних процесів у економіці й державному будівництві і є невід'ємною частиною ринкової економіки.

Отже, фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій. У кінцевому підсумку метою функціонування фінансів є досягнення високого рівня добробуту як держави, так і окремого громадянина.

У практичному плані фінанси - це складова економічної системи будь-якої держави, використання якої дає змогу успішно реалізовувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку. Історичний досвід переконує, що фінанси успішно можна використовувати як у тоталітарних системах для задоволення вузькокласових, партійних чи особистих інтересів, так і в демократичних системах для досягнення соціальної злагоди, забезпечення високоефективного виробництва і підвищення життєвого рівня громадян.

Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки, фундаментальною основою якої є різні форми власності. При їх обмеженості фінанси не можуть виявити всіх своїх потенційних можливостей, оскільки їхнє функціонування жорстко обмежується відповідними державними законодавчими та нормативними актами.

З огляду на це щодо фінансів та інших економічних категорій слід вирізнити елементи об'єктивного та суб'єктивного змісту при їх функціонуванні. Як об'єктивне явище в економічному житті суспільства фінанси можуть успішно виконувати свою роль тільки за певних організаційних засад, тобто за наявності досконалої законодавчої бази та відповідних фінансових інститутів. Фінанси не тільки показник рівня економічного розвитку суспільства, а й важливий інструмент цього розвитку Залежним від пізнання економічної суті й ролі фінансів у державі є їхнє використання для досягнення поставленої мети.

Перехід до ринкової економіки характеризується різкою зміною впливу фінансів на процес відтворення Відбувається якісний і кількісний переходи на новий рівень використання фінансів в економічній системі держави.

Призначення фінансів - забезпечити необхідні умови для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні. Це досягається завдяки організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина Фонди фінансових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методами створення, напрямками використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності, методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевими цілями відповідного виду діяльності [4, 10].

1.2 Сутність і необхідність фінансів

З розвитком держави фінансові відносини вдосконалювались і ускладнювались, збагачувалися новими формами прояву і вже не уособлювалися лише у податках. Формувалися державні скарбниці, з'явилися окремі рахунки коштів, фонди грошових коштів цільового призначення, бюджети, державні цінні папери, державний кредит та ін.

Але, не зважаючи на різноманітність конкретних форм прояву фінансових відносин, на поверхні економічних явищ вони завжди асоціюються із рухом грошових коштів. Проте, фінанси - це не гроші, а відносини:

1) суспільні - тобто вони мають місце в суспільстві;

2) економічні - пов'язані з процесом відтворення;

3) розподільчі - виникають переважно на стадії розподілу;

4) фондоутворюючі - супроводжуються утворенням і витрачанням фондів грошових коштів [7, 6-7].

Фінанси є однією з найбільш важливих і складних економічних категорій. Вони мають як видиму, так і приховану форму прояву. Видима сторона фінансів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб'єктами фінансових відносин. Ці потоки - їх характер і форми, спрямованість і обсяги - виступають предметом практичної фінансової діяльності. Прихована сторона фінансів пов'язана з тим, що відображають ті чи інші грошові потоки, а саме - рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини. Від налагодженості цих відносин залежить ефективність економічної системи і розвиток суспільства. Ці відносини характеризують внутрішню сутність фінансів і є предметом фінансової науки.

Фінанси - сукупність економічних відносин, пов'язаних з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в певних умовах і національного багатства.

Функціонування фінансів пов'язано з такими поняттями як фінансові відносини, фінансова діяльність, гроші.

Вихідні фінансові категорії - доходи і видатки. Доходи одного з суб'єктів завжди є видатками іншого.

Характерні ознаки фінансів:

обмінно-розподільний характер;

рух вартості від одного суб'єкта до іншого;

грошова форма відносин;

формування доходів і здійснення видатків;

еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу [13, 6-10].

Основними у фінансах є відносини розподілу і перерозподілу. Відносини обміну в прямій формі складаються між юридичними і фізичними особами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг. Разом з тим у відносинах розподілу можна помітити елементи обміну, а у відносинах обміну - ознаки розподілу. Наприклад, податки можна розглядати і як метод перерозподілу доходів юридичних та фізичних осіб, і як плату суспільства державі за виконання нею установлених функцій і надання відповідних послуг: скільки заплатили, стільки й отримали. У будь-яких відносинах обміну можливі елементи перерозподілу доходів, оскільки ціни, як правило, відхиляються від реальної вартості товарів та послуг. Слід пам'ятати, що в чистому вигляді обмін та розподіл і перерозподіл - це тільки наукові абстракції. У реальному житті все набагато складніше і провести чітке розмежування відносин досить важко, по-перше, і навряд чи доцільно, по-друге.

Фінанси є життєво важливою системою в економіці та суспільстві в цілому. Налагоджені фінансові відносини виступають запорукою нормальної життєдіяльності.

Роль фінансів:

забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фізичних осіб та держави;

забезпечують кругообіг фінансових ресурсів і тим самим безперервність відтворення виробництва;

здійснюють перерозподіл первинних і вторинних доходів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, окремими юридичними і фізичними особами;

впливають на інтереси суб'єктів розподільних відносин і регулюють різні напрями соціально-економічного розвитку;

відіграють провідну роль у системі економічних методів керування економікою країни;

утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер суспільства;

забезпечують всеохоплюючий контроль між суб'єктами обмінно-розподільних відносин за формуванням і використанням фінансових ресурсів [13, 6-10].

Незважаючи на те, що існування фінансів безпосередньо пов'язане з існуванням грошей, причиною, що зумовила виникнення та існування їх, є не гроші, а потреби суб'єктів економіки (домогосподарств, підприємницького сектору та держави) у ресурсах, які б забезпечували їхню життєдіяльність.

Наявність різних потреб у суб'єктів ринкового господарства зумовлює виникнення різних видів фінансових зв'язків (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Структура фінансів [5, 367-370]

До приватних фінансів подекуди відносять фінанси населення (домогосподарств, сім'ї). Це пов'язано з проблемою вивчення структури надходжень і витрат сімейного бюджету. Такий підхід потребує пояснення.

Фінанси домогосподарства - грошові відносини щодо формування та використання громадянами (членами сім'ї), які разом проживають і ведуть домашнє господарство, спільного грошового фонду, який називають сімейним бюджетом. Проблема фінансів домогосподарства теоретично осмислюється вітчизняною наукою і потребує подальшого розвитку. Сьогодні нам важливо зрозуміти, що купівля-продаж товарів домогосподарствами - явище обміну. Формування спільних грошових фондів та використання їх - сфера розподільчих (перерозподільчих відносин), яка і утворює фінанси [5, 367-370].

Фінанси підприємств, установ та організацій - система відносин між юридичними особами, між юридичними особами і державою, між юридичними і фізичними особами з приводу формування та використання певних грошових фондів (фінансових ресурсів). На цьому рівні формується переважна частка фінансових ресурсів країни.

Фінанси громадських об'єднань - система відносин між:

громадськими об'єднаннями та їхніми членами;

щодо сплати членських внесків, отримання різних виплат, надання пільг;

за напрямами використання грошових фондів об'єднання;

громадськими об'єднаннями і підприємствами, організаціями й установами (добровільні внески, пожертвування тощо);

між різними рівнями громадських об'єднань;

між громадськими об'єднаннями і підвідомчими господарськими об'єднаннями [5, 367-370].

Державні фінанси - особлива сфера розподільчих відносин, пов'язана з первинним і вторинним розподілом та використанням ВВП з метою утворення фонду грошових засобів, необхідного для здійснення державою покладених на неї функцій.

Такі грошові засоби набувають форм:

державного бюджету;

регіональних бюджетів;

місцевих бюджетів;

спеціальних фондів;

фінансів державних підприємств. Риси фінансів:

набирають грошової (ненатуральної) форми;

носять розподільчий (нееквівалентний) характер, на відміну від обміну, якому властива еквівалентність;

розподіл ВВП і НД здійснюється через реальні грошові фонди (на відміну від цінового розподілу);

акумулюють і використовують фінансові засоби на безоплатній основі [5, 367-370].

Ознаки фінансових ресурсів (засобів):

виражають відносини власності;

перебувають у постійному русі;

мають особливі джерела формування;

відрізняються за напрямами використання;

мають специфічний склад учасників формування, розподілу та використання [5, 367-370].

Виходячи із того, що матеріальноречовою основою фінансів є фонди грошових коштів, можна розглядати фiнанси як економiчну категорiю, яка вiдображає вiдносини, пов'язанi із формуванням та рухом фондiв грошових коштiв. Зміст цієї категорії детальніше виявляється у функціях, які виконують фінанси. Як відомо, функції -- це прояв суті кожної економічної категорії.

На думку більшості вітчизняних вчених, фiнанси виконують двi функцiї:

1) розподiльчу;

2) контрольну.

Розподільча функція є головною для фiнансiв i проявляється у процесi розподiлу валового нацiонального продукту у виглядi утворення фондiв грошових коштiв та використання їх за цiльовим призначенням.

В процесі дії розподільчої функції найважливішими об'єктами розподілу виступають: валовий національний продукт та національне багатство.

Валовий нацiональний продукт представляє собою вартiсть вироблених у суспiльствi благ за певний перiод часу, як правило, за рiк.

Національне багатство -- це сукупність створених та нагромаджених матеріальних благ, якими володіє суспільство, а також природних ресурсів, що враховані та включені в економічний оборот.

Національне багатство країни залучається у розподільчі процеси і стає об'єктом розподілу за допомогою фінансів лише у виняткових випадках, таких як війни, катастрофи, стихійні лиха тощо.

Суб'єктами розподiлу при здійсненні розподільчої функції фінансів виступають: держава, юридичнi i фiзичнi особи.

При чому, слід розрізняти первинний i вторинний розподiл (або перерозподiл). Первинний розподiл починається разом із розподiлом виручки, яку отримує пiдприємство за продукцiю, роботи, послуги. Кошти направляються на покриття матерiальних затрат, оплату працi, утворення амортизацiйного фонду. Пiсля цього пiдприємство розраховується з державою у виглядi сплати податкiв в бюджет, внескiв в державнi цiльовi фонди соцiального страхування, соцiального забезпечення та iншого призначення. Разом iз формуванням бюджету та iнших централiзованих фондiв грошових коштiв починається процес перерозподiлу ранiше розподiленої вартостi.

Необхiднiсть перерозподiлу пов'язується із:

-- утриманням невиробничої сфери суспiльства;

-- забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцiй (втручання в економiку, соцiального захисту населення, управлiння i оборони).

Види перерозподілу:

1) мiжгалузевий, який здiйснюється через бюджет та iншi фонди для утримання невиробничої сфери, проведення структурних зрушень у матерiальному виробництвi;

2) мiжтериторiальний -- через бюджети, державнi фонди i в деякiй мiрi галузевi фонди для перерозподiлу коштiв мiж окремими регiонами країни;

3) внутрiгалузевий -- через галузевi фонди, а також фонди об'єднань, пiдприємств для вирiвнювання їхнього розвитку;

4) внутрiгосподарський -- через утворення децентралiзованих фондiв пiдприємств, органiзацiй i установ; перерозподiл коштiв мiж структурними пiдроздiлами, цехами, вiддiлами та iн.

Контрольна функцiя фiнансiв породжена їх розподiльчою природою, здатнiстю кiлькiсно вiдображати економiчнi процеси, якi виникають при розподiлi i перерозподiлi валового нацiонального продукту. Враховуючи те, що фiнанси мають таку властивiсть кiлькiсного вiдображення пропорцiй, то їм внутрiшньо притаманна i функцiя контролю за розподiлом валового нацiонального продукту по вiдповiдних фондах та їх витрачанням на передбаченi законодавством цiлi.

Контрольна функція фiнансiв на практицi реалiзується у дiяльностi людей, які проводять фiнансовий контроль -- це прояв внутрiшньопритаманної фінансам контрольної функції, її свідоме використання.

У кожній країні функціонує ціла система органів, які здійснюють фінансовий контроль. В Україні до них належить Міністерство фінансів, Рахункова палата, Державне Казначейство, Контрольно-ревізійна служба, Державна податкова служба та деякі інші.

Дія контрольної функції базується на iнформацiї, джерелом якої є фінансова звітність, тобто така бухгалтерська звітність, що містить дані про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів суб'єктів господарювання. Фінансова звітність включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Ефективність здійснення фінансовими органами контролю за діяльністю підприємств безпосередньо визначається тим, яка інформація знаходиться у їхньому розпорядженні. І тому до фінансової інформації ставляться наступні вимоги:

-- вона повинна бути повною;

-- достовірною;

-- своєчасною.

Важливе місце у фiнансовiй iнформацiї відводиться фінансовим показникам, характерною рисою яких є синтетичний характер, тобто залежність їхнього розміру від дії багатьох факторів. Це такі показники як прибуток, рентабельність, фондовіддача, фондоємкість, оборотність оборотних коштів та iн.

Отже, у сучасних умовах фінанси визначають як систему економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ФІНАНСОВОЇ

СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз обсягів фінансових ресурсів та головних

макроекономічних показників за 2008-2009 рр.

Загальний обсяг фінансових ресурсів державного бюджету України у 2008 р. становив 129 млрд. 982,9 млн. грн., у тому числі надійшло доходів на суму 101 млрд. 141,8 млн. грн., отримано надходжень для фінансування бюджету - 26 млрд. 358,4 млн. грн., повернуто кредитів - 2 млрд. 482,7 млн. гривень.

Узагальнені показники доходної частини державного та зведеного бюджетів, визначені відповідно до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Пояснювальної записки до проекту цього закону, наведені у таблиці 2.1. [7]

Таблиця 2.1

Доходи зведеного та державного бюджетів, млрд. грн.

Показники

2007 р.

факт

2008 р.

факт

2009 р.

прогноз

Доходи зведеного бюджету (без трансфертів)

75,3

90,6

149,5

Доходи загального фонду

58,3

66,9

121,0

Доходи спеціального фонду

17,0

23,7

28,5

Доходи державного бюджету (без трансфертів)

52,7

67,8

116,6

Доходи загального фонду

39,9

49,5

93,0

Доходи спеціального фонду

12,8

18,3

23,6

Виконання Державного бюджету України здійснювалося в умовах суттєвого економічного спаду. За експертною оцінкою Рахункової палати, у першому півріччі поточного року індекс реального валового внутрішнього продукту становив 80,3%. Таким чином, досягнення приросту ВВП на 0,4%, врахованого при затвердженні державного бюджету на 2009 р., є нереальним, що призведе до недоотримання понад 20 млрд. грн. запланованих доходів.

Стан виконання основних макроекономічних показників за 2008 р. та прогнозних показників, врахованих при затвердженні Державного бюджету України на 2009 рік, наведено у таблиці 2.2. [3]

Таблиця 2.2 Основні прогнозні макроекономічні показники

№ з/п

Показники

2008 рік, січень-червень, фактично

2009 рік

враховано при затвердженні державного бюджету

січень-червень, фактично

відхилення від:

січня-червня 2008 року

врахованого при затвердженні державного бюджету

1

2

3

4

5

6

7

1.

Валовий внутрішній продукт реальний, у % до відповідного періоду попереднього року

106,3

100,4

80,3*

- 26,0

- 20,1

2.

Індекс споживчих цін до грудня попереднього року, відс.

115,5

109,5

108,6

- 6,9

- 0,9

3.

Індекс цін виробників промислової продукції до грудня попереднього року, %.

129,4

112,0

104,2

- 25,2

- 7,8

4.

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, млрд. грн.

53,7**

171,1

9,7**

- 44,0

- 161,4

5.

Прибуток прибуткових підприємств, млрд. грн

69,0**

247,6

55,5**

- 13,5

- 192,1

6.

Збиток збиткових підприємств, млрд. грн.

15,3**

76,5

45,8**

+ 30,5

- 30,7

7.

Індекс реальної заробітної плати, у % до грудня попереднього року

109,5

100,9

89,9

- 19,6

- 11,0

8.

Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу, млрд. дол.

+2,3

-7,1

-7,3

-9,6

-0,2

* за оцінкою Рахункової палати

** січень-травень

Кризові явища у промисловості та будівництві негативно вплинули на діяльність секторів економіки, які забезпечують функціонування внутрішнього ринку. Вантажооборот скоротився на 34,8 відс., обсяги оптової торгівлі - на 24,6 %. Водночас обсяг обороту роздрібної торгівлі скоротився на 15,2 %, що свідчить про зниження споживчого попиту через падіння реальних доходів населення. Єдиним видом економічної діяльності, який зберігав позитивну динаміку, залишалося сільське господарство. За січень-червень поточного року приріст обсягів сільськогосподарського виробництва становив 2,6 %.

Падіння ділової активності обумовлено негативними тенденціями в базових галузях економіки, спричиненими як зовнішніми, так і внутрішніми факторами. Зокрема, обсяги промислового виробництва зменшилися на 31,1%, що насамперед пов'язано зі зниженням випуску продукції металургії та машинобудування. Так, внаслідок зменшення попиту на світових ринках та суттєвого звуження внутрішнього ринку металургійні підприємства скоротили виробництво на 43%, у машинобудуванні випуск, відповідно, знизився більше ніж на половину.

Водночас, згідно з експертною оцінкою Рахункової палати, рівень "тінізації" економіки становив майже 38%. валового внутрішнього продукту, що перевищує порогове значення макроекономічної безпеки країни (не більше 30 %.), визначене Методикою розрахунку рівня економічної безпеки, затвердженою наказом Міністерства економіки від 02.03.2007 № 60.

Спад ділової активності призвів до зниження фінансової спроможності платників податків. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування за січень-травень поточного року порівняно з відповідним періодом минулого року зменшився на 44 млрд. грн., або у 5,5 рази.

За підсумками січня-травня збитково працювало 45,6% підприємств проти 34,2% у відповідному періоді минулого року, якими одержано 45,8 млрд. грн. збитків, що більше відповідного обсягу в минулому році на 30,5 млрд. грн., або в 3 рази [7].

Зниження прибутковості суб'єктів господарювання призвело до скорочення їх інвестиційної діяльності. Внутрішні інвестиції в основний капітал у січні-червні поточного року становили 54,1 млрд. грн., що нижче аналогічного показника минулого року на 43,3%. Зокрема, більш ніж наполовину зменшилося освоєння інвестицій у будівництві, фінансовій діяльності та оптовій торгівлі.

Дефіцит поточного і фінансового рахунків призвів до від'ємного сальдо платіжного балансу у сумі 7,3 млрд. дол., що перевищило прогнозований річний обсяг (7,1 млрд. дол.) і є чинником послаблення обмінного курсу гривні.

Від'ємне сальдо фінансового рахунку платіжного балансу становило 6,6 млрд. дол. порівняно з його позитивним значенням у січні-червні минулого року - 9,3 млрд. доларів. Формування дефіциту зумовили низькі обсяги притоку іноземних інвестицій, незначне покриття новими залученнями виплат за борговими зобов'язаннями приватного сектору та вагомі обсяги готівкової валюти поза банками.

Офіційний курс гривні до долара впродовж січня-квітня залишався незмінним, однак в останні два місяці звітного періоду укріпився на 1,1%, або 7 коп., до 7,63 грн. за долар. Проте окремі платежі до державного бюджету визначені на підставі обмінного курсу в розмірі 7,5 грн. за долар, зокрема податок на додану вартість та акцизний збір з увезених на територію України товарів, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції тощо. За експертною оцінкою Рахункової палати, в результаті відхилення фактичного обмінного курсу гривні до долара від врахованого при затвердженні державного бюджету у січні-червні поточного року до державного бюджету додатково надійшло майже 1 млрд. гривень.

У звітному періоді індекс споживчих цін становив 108,6%, що свідчить про заниження рівня інфляції, врахованого при затвердженні державного бюджету (109,5 відсотка). За експертною оцінкою Рахункової палати, до кінця поточного року зростання цін на споживчому ринку перевищить 15%, що дасть змогу збільшити доходи бюджету на 2,6 млрд. гривень [3].

На зростання цін за окремими групами товарів і послуг вплинув ряд адміністративних рішень. Зокрема, згідно із Законом України від 31.03.2009 № 1201 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань акцизного збору" з 1 травня поточного року збільшено акцизний збір на тютюн. Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 23.02.2009 № 205 з 1 червня підвищено тарифи на перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом у внутрішньому сполученні.

Основними факторами, що стримували розвиток інфляції в поточному році, стали падіння купівельної спроможності населення та незначне зростання цін виробників промислової продукції. На відміну від попередніх років інфляція споживчих цін перевищила зростання цін виробників промислової продукції (Рис. 2.1). Ціни виробників у звітному періоді підвищилися на 4,2% порівняно з 29,4% у січні-червні минулого року [3].

Рис.2.1 Діаграма індексів споживчих цін та цін виробників промислової продукції (до грудня 2008 року) [3]

фінанси бюджет видаток дохід

Стримуючим фактором зростання цін виробників стало запровадження мораторію щодо підвищення тарифів на перевезення вантажів і цін на електроенергію для підприємств хімічної та металургійної промисловості відповідно до урядової постанови від 14.10.2008 № 925 "Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, що склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі".

Наявні інфляційні процеси призвели до реального зниження основних державних соціальних гарантій, а відтак падіння життєвого рівня. Реальна заробітна плата за січень-червень знизилася на 10,1%, що є найгіршим показником за цей період з 1999 року.

Згідно зі статтею 55 закону про державний бюджет мінімальна заробітна плата у січні поточного року становила 605 грн., у червні - 625 гривень. Порівняно із січнем її розмір номінально підвищився на 3,3%, проте в реальному обчисленні, з урахуванням індексу споживчих цін у розмірі 108,6%, він знизився на 4,9 %.

Мінімальний розмір пенсії за віком відповідно до статті 54 закону про державний бюджет у січні становив 498 грн., а у червні, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 198 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", - 505,5 гривні [7].

На кінець червня поточного року перебувало на обліку державної служби зайнятості 671 тис. громадян, або 9 осіб на 1 вільне робоче місце чи вакантну посаду, тоді як у минулому році ці показники становили 555 тис. та 3 відповідно. При цьому зросли обсяги вимушеної неповної зайнятості. Так, кількість працюючих у режимі скороченого робочого часу збільшилася у 5,5 рази, а тих, які перебували в адміністративних відпустках, - у 3 рази.

За січень-червень 2009 року номінальна заробітна плата в середньому по Україні склала 924,6 гривні на місяць. Порівняно з прожитковим мінімумом на одну (1) працездатну особу, який складає 605 грн. на місяць, середня заробітна плата є вищою на 171,0 %.

По відношенню до аналогічного періоду минулого року заробітна плата зросла на 133,6 %.

Рис. 2.2. Середня заробітна плата (номінальна) та індекс реальної заробітної плати за перше півріччя 2009 року порівняно з аналогічним періодом 2008 року [7]

Як і у попередні роки, найвищий розмір номінальної заробітної плати спостерігається у найбільш промислово розвинених регіонах країни: м. Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській і Київській областях.

При цьому, індекс реальної заробітної плати у цих областях є дещо нижчим, ніж у інших, що пояснюється більш високим рівнем інфляції у цих регіонах.

В цілому по Україні за перше півріччя 2009 року реальна заробітна плата зросла на 117,0 % (порівняно з аналогічним періодом минулого року). Через більший, ніж у минулому році темп інфляції, темп зростання реальної заробітної плати у 2008 році є майже у 2 рази меншими, ніж у 2007 році.

Протягом кількох років курс гривні по відношенню до долара США зберігався на сталому рівні, який не перевищував 5,3 грн./дол. США. З початку 2009 року станом на 01.07.2005 на валютному ринку гривня втратила свої позиції на декілька пунктів. Таким чином, офіційний курс гривні до долара США становив 7,87 грн./дол., курс гривні до євро станом на 01.04.2009 становив 10,1125 грн./євро. З початку року він упав на 2 грн. 10 коп. або на 15,3 % [3].

Обсяг грошової маси за перше півріччя 2009 року зменшився на 24,3 % (або на 30 512,0 млрд. грн.). Грошова база за січень-червень 2009 року зменшилася на 21,8 % (у січні-червні 2008 року - на 17,8 %), обсяг готівки також упав на 21,2 % (торік - на 11,4 %).

Це, у свою чергу, також впливає на зростання рівня інфляції, оскільки існує причинно-наслідковий зв'язок між показником грошової бази та інфляції. Наприклад, у першому півріччі минулого року ВВП зріс на 13,2 %, грошова база - на 17,8 %, ІСЦ складав 4,4 %. У цьому році реальний ВВП зріс лише на 4,0 %, тоді як грошова база майже у 5,5 раз більше, а ІСЦ склав 6,4 %.

Частка готівки в обігу у структурі грошової маси на кінець червня 2009 р. склала 32,8 % проти 33,7 % на кінець 2008 року, в структурі грошової бази - 78,3 % проти 78,8 % на кінець 2008 року. Рівень монетизації національної економіки на кінець червня склав 32,4% [3].

2.2 Аналіз доходів та видатків державного бюджету України у 2008-

2009 рр.

У першому півріччі минулого року до державного бюджету, в цілому, надійшло 48% планового річного обсягу, 2007 року - 45%, 2006 - 43,2%. Згідно з експертною оцінкою Рахункової палати за підсумками поточного року недонадходження до державного бюджету, у цілому, можуть перевищити 20 млрд. гривень.

У січні-червні поточного року до державного бюджету надійшло 101 млрд. 141,8 млн. грн., або 42,3 відс. затвердженого (238 млрд. 932,6 млн. грн.) та 41%планового річного обсягу (246 млрд. 935,5 млн. гривень). Доходи загального фонду становили 71 млрд. 934,6 млн. грн., або лише 39,2% річного обсягу. Низький рівень надходження свідчить про істотні ризики виконання доходної частини державного бюджету за підсумками року.

Виконання де ржавного бюджету за січень-червень поточного року за основними джерелами доходів наведено в таблиці 2.3 [3]

Таблиця 2.3

Виконання державного бюджету за доходами, млн. грн.

№ з/п

Показники

Виконано

Відхилення показників 2009 року від 2008 року

січень-червень 2008 року

січень-червень 2009 року

всього

у т.ч. загальний фонд

всього

у т.ч. загальний фонд

всього

у т.ч. загальний фонд

+ ; -

відс.

+ ; -

відс.

сума

%. виконання до:

сума

% виконання до:

плану

річного обсягу

плану

річного обсягу

ВСЬОГО ДОХОДІВ

з них:

104 833

83 419

111,0

49,4

101 142

71 935

99,98

39,2

-3 691

-3 , 5

-11 484

-13 , 8

1.

Податок на прибуток підприємств

18 102

17 737

117,0

43,7

14 211

14 210

101,2

35,8

-3 890

-21,5

-3 527

-19,9

2.

Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)

22 029

22 029

95,2

43,3

21 796

21 796

104,7

43,9

-233

-1,1

-233

-1,1

3.

Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами

-16 909

-16 909

151,6

68,9

-15 525

-15 525

100,0

42,5

1 384

-8,2

1 384

-8,2

4.

Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів

40 208

38 627

141,3

67,0

33 751

29 096

94,3

35,8

-6 457

-16,1

-9 531

-24,7

5.

Акцизний збір із вироблених в Україні товарів

4 617

3 497

94,1

42,2

7 063

5 484

110,5

43,4

2 446

53,0

1 987

56,8

6.

Акцизний збір із ввезених на територію України товарів

1 196

190

94,0

42,3

1 614

351

100,7

39,6

418

34,9

161

84,5

7.

Ввізне мито

6 563

4 145

132,3

57,2

2 897

2 353

70,8

26,7

-3 666

-55,9

-1 792

-43,2

8.

Надходження від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку України

1 907

1 907

100,0

50,0

4 455

4 455

222,3

111,2

2 548

133,6

2 548

133,6

9.

Рентна плата

5 381

4 931

116,2

56,1

3 975

2 048

72,4

35,7

-1 406

-26,1

-2 884

-58,5

10.

Додаткові збори на виплату пенсій

2 991

-

-

-

1 741

-

-

-

-1 251

-41,8

-

-

11.

Власні надходження бюджетних установ

6 132

-

-

-

10 651

-

-

-

4 519

73,7

-

-

12.

Офіційні трансферти

3 280

3 186

95,6

42,9

3 429

3 380

81,0

38,7

148

4,5

194

6,1

За умови збереження попередньо встановленого плану фактичне виконання доходів загального фонду мало становити 89,1%. Навіть з урахуванням зменшення плану першого півріччя на 8 млрд. 772 млн. грн. невиконання становило 14,6 млн. грн., що свідчить про низьку якість планування.

Бюджетним розписом план доходів загального фонду на перше півріччя поточного року попередньо визначався у сумі 80 млрд. 721,2 млн. грн., або 43,9% затвердженого плану на рік. У результаті неодноразових змін до нього плановий показник встановлено в обсязі 71 млрд. 949,2 млн. грн., або 39,2%. затвердженого річного обсягу. Це на 5,3%. пункти менше, ніж планувалося на відповідний період минулого року (44,5%.), на 3,6% пункти менше, ніж у першому півріччі 2007 року (42,8%.), та на 4,4 пункти менше показника першого півріччя 2006 року (43,6%).

Доходна частина державного бюджету порівняно з першим півріччям минулого року, у цілому, зменшилася на 3 млрд. 691,3 млн. грн., або 3,5 відсотка. При цьому доходи загального фонду скоротилися на11 млрд. 484,1 млн. грн., або 13,8%, спеціального - зросли на 7 млрд. 792,8 млн. грн., або 36,4% [7].

За експертною оцінкою Рахункової палати, негативний вплив економічних чинників призвів до зменшення надходження окремих платежів державного бюджету, у цілому, на суму понад 17 млрд. гривень.

Видатки державного бюджету за перше півріччя поточного року, в цілому, проведені на суму 110 млрд. 728,7 млн. грн., або 41,4%. затвердженого річного обсягу (267 млрд. 394,9 млн. грн.) та 40,2% річного плану з урахуванням змін (275 млрд. 341,7 млн. гривень).

Видатки загального фонду становили 85 млрд. 332,3 млн. грн., або 96,8% планових обсягів січня-червня (88 млрд. 160,3 млн. грн.) та 44,1 відс. річного плану (193 млрд. 328,9 млн. гривень).

Виконання планових призначень за основними державними функціями наведено в таблиці 2.4 [3].

Таблиця 2.4 Виконання державного бюджету за видатками, млн. грн.

з/п

Показники

Виконано

Відхилення показників 2009 р. від 2008 р.

січень-червень 2008 року

січень-червень 2009 року

Всього

у т.ч. загальний фонд

всього

у т.ч. загальний фонд

всього

у т.ч. загальний фонд

+; -

відс.

+; -

відс.

сума

відс. виконання до:

сума

відс. виконання до:

плану

річного обсягу

плану

річного обсягу

ВСЬОГО ВИДАТКІВ

102 926

84 953

94,5

45,5

110 729

85 33 2

96 , 8

44,1

7 803

7,6

379

0,4

у тому числі:

1.

Загальнодержавні функції

8 495

8 114

89,6

38,2

10 590

9 980

97,1

32,5

2 095

24,7

1 866

23,0

2.

Оборона

4 515

3 605

94

39,7

4 123

3 627

98,8

45,6

-392

-8,7

22

0,6

3.

Громадський порядок, безпека та судова влада

10 120

8 581

91,9

42,3

10 786

9 115

96,0

45,2

666

6,6

534

6,2

4.

Економічна діяльність

15 868

7 524

84,7

41

17 786

3 519

90,8

50,2

1 918

12,1

-4 005

в 2,1р..

5.

Охорона навколиш-нього природного середовища

708

492

85,9

37

583

462

95,1

43,4

-125

-17,7

-30

-6,1

6.

Житлово-комунальне господарство

28

28

60,4

6,4

21

21

55,9

19,6

-7

-25,0

-7

-25,0

7.

Охорона здоров'я

2 411

1 924

79,8

29,8

2 803

2 136

92,9

39,1

392

16,3

212

11,0

8.

Духовний і фізичний розвиток

1 001

928

81,8

32,6

1 046

899

90,8

41,2

45

4,5

-29

-3,1

9.

Освіта

9 882

6 888

93,2

46,5

11 800

8 308

94,5

50,0

1918

19,4

1 420

20,6

10.

Соціальний захист та соціальне забезпечення

23 679

20 887

95,7

54,7

24 598

22 738

99,2

48,4

919

3,9

1 851

8,9

11.

Кошти, що переда-ються до бюджетів інших рівнів

26 219

25 982

102,3

48,6

26 593

24 527

96,9

44,6

374

1,4

-1 455

-5,6

За економічною структурою майже весь (99,9 відс.) обсяг видаткової частини загального фонду спрямовано на поточні видатки - 85 млрд. 240,2 млн. грн., що на 2 млрд. 533,1 млн. грн. більше порівняно з першим півріччям 2008 року. Так, на поточні трансферти органам державного управління інших рівнів направлено 24 млрд. 527,2 млн. грн., або 28,8 відс. загальної суми видатків на поточне споживання (на 462,4 млн. грн., або 1,9 відс., менше порівняно з першим півріччям 2008 року) поточні трансферти населенню - 23 млрд. 378,8 млн. грн., або 27,4 відс. (на 2 млрд. 148,1 млн. грн., або 10,1 відс., більше); оплату праці з нарахуваннями - 19 млрд. 952,6 млн. грн., або 23,4 відс. (на 1 млрд. 186,9 млн. грн., або 6,3 відс., більше). На капітальні видатки використано лише 92,1 млн. грн., або 0,1 відс. проведених видатків, що на 2 млрд. 153,8 млн. грн., або у 24,4 раза, менше, ніж у січні-червні минулого року [3].

При виконанні державного бюджету у звітному періоді не забезпечено повного використання коштів, направлених на виконання окремих захищених статей.

Видатки за захищеними статтями, затвердженими статтею 27 закону про державний бюджет, проведено в сумі 73 млрд. 295,2 млн. грн., що становило 43,9% планових річних призначень (166 млрд. 792,3 млн. гривень). На поточні трансферти органам державного управління спрямовано 24 млрд. 527,2 млн. грн. (44,6%), трансферти населенню - 23 млрд. 378,8 млн. грн. (48,4%), оплату праці працівників бюджетних установ з нарахуваннями - 19 млрд. 952,6 млн. грн. (46,2%), оплату комунальних послуг та енергоносіїв - 1 млрд. 193,8 млн. грн. (50,2 відсотка). Крім того, бюджетними установами на придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів використано 500 млн. грн., або 28,5% річних призначень, а на виплату процентів (доходу) за зобов'язаннями - 3 млрд. 115,9 млн. грн., або 21,3% [7].

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ І СТАБІЛІЗАЦІЇ

ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Проблеми стабілізації і оздоровлення фінансової системи України - на сьогоднішній день найбільш актуальне питання для держави.

Мета стабілізації -- створити реальні стартові передумови структурної перебудови економіки, відновлення інвестиційного процесу, мобілізації через становлення фінансового ринку та інших фінансових інституцій відповідних фінансових ресурсів.

Об'єктивна передумова фінансової стабілізації -- глибока реформа фінансової системи України.

Реформа фінансової системи -- це:

- реальне розмежування фінансової і кредитної системи,

- реальне розмежування фінансів державних підприємств та Державного бюджету;

- розробка зведеного балансу фінансових ресурсів держави -- доходів і витрат всіх без винятку юридичних і фізичних осіб, через які проходить розподіл і перерозподіл національного доходу;

- здійснення децентралізації державних фінансів, структурного розмежування державного та місцевих бюджетів за джерелами надходжень та витрат;

- здійснення заходів з перебудови системи оподаткування у напрямку її подальшої лібералізації та децентралізації, утворення на її основі механізмів стимулювання виробництва та підприємництва;

- здійснення ефективних заходів з налагодження системи достовірного фінансового обліку, державної звітності та своєчасної сплати податків. Що пропонується для вдосконалення і стабілізації фінансової системи:

1. Продовжити реформування бюджетної системи згідно з концепцією бюджетної реформи. Забезпечити перехід до середньострокового бюджетного та фінансового планування, виділення асигнувань окремо на витрати бюджету розвитку. Раціоналізувати структуру видатків на розвиток соціальної сфери, оборони, національної безпеки, забезпечення правопорядку Удосконалити механізм фінансового забезпечення місцевого самоврядування та механізм реалізації Державного бюджету.

2. З метою підвищення дієвості бюджетної політики, організації здійснення контролю за виконанням Державного бюджету, регулювання відносин між державним та місцевими бюджетами продовжити роботу з удосконалення системи Державного казначейства, Державної податкової адміністрації. забезпечувати прозорість реалізації бюджету.

Удосконалювати систему справляння податків, завершити роботу із запровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб, створити загальнодержавну інформаційну базу платників податків шляхом запровадження єдиних реєстрів платників податків.

3. Основою фінансової стабілізації має стати здійснення цілісної системи заходів із зменшення бюджетних видатків та відповідного скорочення дефіциту Державного бюджету.

4. Завершити роботу з формування ринку обслуговування державного боргу на основі розміщення на ньому державних позик та облігацій державних короткострокових казначейських зобов'язань.

5. Суттєво оздоровити фінанси базової ланки економіки -- фінансів підприємств та організацій, стимулювати ділову активність, підприємництво. Першоосновою цього є вжиття заходів щодо подолання платіжної кризи.

6. Поглибити банківську реформу, всебічно зміцнювати банківську систему, утвердити дворівневу структуру банківських відносин, прискорити розробку і прийняття комплексу законів про банківську та кредитну діяльність: «Про валютне регулювання», «Про фонд страхування вкладів фізичних осіб», «Про банківські електронні платежі», «Про кредит», «Про банківську таємницю», «Про зміни і доповнення до Закону України «Про банки і банківську діяльність».


Подобные документы

  • Сутність фінансів та форми їх виявлення, характеристика складових фінансових відносин. Функції фінансів та їх характеристика. Принципи функціонування, призначення та роль фінансів. Економічна суть, призначення, склад і структура фінансових ресурсів.

    лекция [24,3 K], добавлен 24.01.2009

  • Загальнодержавний бюджет і позабюджетні спеціальні фонди в зарубіжних ринкових державах, їх функції. Структура державних фінансів України. Аналіз джерел витрат та взаємозв'язку фінансових відносин різних рівнів державного управління економікою в країні.

    курсовая работа [90,5 K], добавлен 10.07.2010

  • Місце, функції і роль бюджету у фінансовій системі країни. Поняття, склад і структура доходів та видатків державного бюджету, джерела доходів бюджету, видатки та їх класифікація. Характеристика доходів та видатків бюджету України за 2000-2008 роки.

    курсовая работа [63,9 K], добавлен 10.04.2013

  • Сутність державного бюджету та його призначення. Класифікація доходів та видатків Державного бюджету України. Вплив головного кошторису на соціально-економічний розвиток держави. Напрями розвитку формування доходів і видатків Державного бюджету України.

    курсовая работа [988,6 K], добавлен 08.10.2013

  • Три характерні риси фінансових відносин. Кругопотік матеріальних ресурсів товарів, послуг та шляхи переливу надлишкових коштів у моделі ринкової економіки. Найважливіший інститут економічного суверенітету держави. Реструктуризації державних фінансів.

    реферат [1,3 M], добавлен 30.01.2015

  • Поняття бюджету, його класифікація, суть. Розподільча і контрольна функції фінансів. Поняття доходів, їх види, склад та структура. Штрафи, фінансови санкці] та інші неподаткові надходження. Джерела, структура та склад доходів державного бюджету України.

    презентация [686,8 K], добавлен 30.06.2015

  • Поняття Державного бюджету України. Визначення структури доходів і видатків бюджету за кожен рік та обчислення їх динаміки всього і за окремими статями. Вирахування абсолютного приросту та темпу зростання показників. Здійснення прогнозів на майбутнє.

    лабораторная работа [36,8 K], добавлен 04.03.2014

  • Історичні етапи виникнення та розвитку фінансів, зміст їх головних функцій. Внутрішня та організаційна структура фінансової системи. Її значення та особливості відповідного механізму. Проблеми та стабілізація даної системи України в ринкових умовах.

    курсовая работа [344,6 K], добавлен 20.07.2011

  • Визначення фінансів, історія їх розвитку, функціональні особливості і види. Фінансова система як сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів. Фінансова система України та функції бюджету в ній.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 07.06.2011

  • Ринок фінансових інструментів як складова частина фінансового ринку, його поняття, суб'єкти, функції і структура. Джерела фінансових ресурсів та активи фінансових інститутів. Аналіз ситуації, що склалася на фінансовому ринку країн СНД та на ринку України.

    контрольная работа [107,2 K], добавлен 08.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.