Виявлення слабких місць підприємства та визначення найбільш ефективних напрямків щодо поліпшення фінансового стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виявлення слабких місць підприємства та визначення найбільш ефективних напрямків щодо поліпшення фінансового стану

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і керування виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т.д. А це можливо лише за рахунок ретельного аналізу підприємства з усіх сторін.

Предметом даної дипломної роботи є теоретичні, практичні та методологічні аспекти аналізу фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності та рентабельності підприємства. Для цього, в пергу чергу, необхідно розглянути різноманітні методи аналізу фінансового стану підприємства, зробити аналіз за допомогою цих методів та запропонувати заходи щодо поліпшення стану.

На сучасному етапі розвитку економіки важливу роль відіграє аналіз господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Об'єктом дипломної роботи є ТОВ «Ортопрот» та динаміка його основних фінансово-економічних показників за 2007-2009 роки.

Метою роботи є виявлення слабких місць підприємства та визначення найбільш ефективних напрямків щодо поліпшення фінансового стану.

Завданням даної роботи є оцінка фінансової стійкості підприємства, аналіз ліквідності ТОВ «Ортопрот», рентабельності та ділової активності, а також шляхи поліпшення його фінансового стану.

1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ

1.1 Техніко-економічна характеристика організації

1.1.1 Історія розвитку, цілі й напрямки діяльності підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортопрот» створено в 2005 році в результаті перерегистрування Акціонерного товариства ««Республіканський науково-виробничий центр» «Ортопрот»» у Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортопрот» і є його правоприємником всіх майнових, фінансових і інших прав і зобов'язань Акціонерного товариства «Республіканський науково-виробничий центр» «Ортопрот».

У своїй діяльності товариство керується законами України «Про господарчі товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про ціни й ціноутворення», Цивільним кодексом України, іншими законодавчими актами [4 - 9].

Товариство створене на основі приватної власності громадян України.

Від економічної діяльності і галузь - оптова торгівля.

Товариство має самостійний баланс, майно, може від свого ім'я здійснювати операції (договори), здобувати майнові й особисті немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем відповідачем у суді, господарському або третейському суді.

Товариство має повну господарську самостійність, може відкривати поточний рахунок і інші рахунки в банках, мати печатку зі своїм найменуванням, штамп, товарний знак, емблему.

Юридична адреса підприємства: Харківська обл., ПТГ Кулінічі, ул. 7-й Гвардійської Армії, 1-А.

Метою діяльності підприємства є одержання прибутку й задоволення потреб населення, організацій, підприємств у продукції, що виготовляється, роботах і послугах, які надаються.

Основні принципи діяльності підприємства - оперативність, професіоналізм, висока якість виконання робіт.

Підприємство здійснює свою діяльність на основі чинного законодавства України й уставу.

Підприємство утворює цільові фонди, призначені для покриття витрат, зв'язаних зі своєю діяльністю, а саме:

- фонд розвитку виробництва;

- фонд споживання;

- резервний фонд.

Види діяльності організації.

Предметом діяльності ТОВ «Ортопрот» на внутрішньому й зовнішньому ринку, згідно п. 3 уставу підприємства, є:

- виробництво, закупівля, переробка й реалізація товарів народного споживання, виробів народних промислів, продукції виробничо-технічного призначення, будівельних матеріалів;

- організація й проведення оптової й роздрібної комерційної і комісійної торгівлі промисловими й виробничими товарами, як власного виробництва, так і включаючи торгівлю будь-якою продукцією, виготовлену іншими підприємствами й ін.

Підприємство має два напрями діяльності: продуктовий та оптова та роздрібна торгівля усіма видами продуктів харчування

Продуктовий напрямок діяльності включає оптову і роздрібну торгівлю нефасованими та фасованими сипучими продуктами харчування таких як мука, крупи, сіль, крохмаль та інші. Підприємство має власне сучасне автоматизоване виробництво по фасуванню сипучих продуктів. Виробничі потужності підприємства дозволяють створювати сучасний високоякісний продукт.

Основним видом діяльності підприємства (90% обороту) є торгівля ваговими сипучими продуктами харчування, а так само розфасованими на власних фасувальних лініях.

Характеристика товарів. Товар являє собою фасовані в поліпропіленові пакети крупи, такі як рис, гречка, манка, пшенична крупа. У чинність досить твердих нормативних вимог до продуктів харчування, відмінності його від аналогічної продукції інших фірм виробників мінімальні. У чинність цього можна виділити наступні властивості даного товару, які можна використовувати для одержання конкурентної переваги.

По терміну служби:

- товар одноразового користування;

- товар тривалого строку зберігання, не вимагає спеціальних заходів щодо зберігання.

По характері споживання:

- товар повсякденного попиту.

Особливістю розглянутої категорії продуктів є практична відсутність впливу на неї різних технологічних змін, тому що виробництво досить стандартизоване. Мінімальні зміни на ціни деяких продуктів, скажемо мукою, пов'язані з типом млинів, на яких вона виробляється. Це впливає на її зовнішній вигляд - білизну, що не відображається на якості самого продукту.

Субститутами даних продуктів (круп) є макарони й картопля. Пропонований на ринку обсяг макаронних виробів стабільний. Споживання картоплі має виражений сезонний характер. Починаючи із серпня, періоду (масового збору картоплі) і по листопад (досить більших його запасів), залежно від урожайності, пропозиції картоплі росте. Розширення ринку даного товару в цей період спричиняє зниження цін і обсягів продажів круп.

Особлива увага в підвищенні конкурентоспроможності товару приділяється впакуванню, її барвистості, індивідуальності. З метою захисту від підробок промисловий зразок продукції був запатентований у Державному департаменті інтелектуальної власності під торговими марками «ОРТОПРОТ», «Якість +», «Добра міра».

Стратегічно важливим для підприємства є членство в Асоціації ЕАН-Україна й участь у міжнародній системі товарної нумерації EAN* UCC. Кожному виду товару привласнений ідентифікаційний номер у міжнародній системі EAN* UCC. Штрихове кодування товару уможливлює вивіз його на зовнішній ринок. Крім цього, магазини, що використовують автоматизовану електронну систему складського обліку й продажів, висувають вимоги про наявність штрихового коду на впакуванні.

Особливістю виробленої продукції є висока якість і різноманітний асортименти продукції. Щодня, незалежно від сезону, у наявності на складі 28 найменувань вагових товарів: крупи в асортименті, макарони в асортименті, цукор, борошно, сіль, сода. Асортименти продукції розширюється за рахунок різного обсягу. Більше 30 позицій фасованих асортиментів вагою від 0,4 до 2 кг повною мірою задовольняють попит споживачів.

Підвищені вимоги цих споживачів до наявності різноманітних асортиментів фасованої продукції і якості самого товару (безпосередньо круп і впакування) багато в чому визначили ріст обсягів і асортиментів фасованої продукції.

Виробництво характеризується обмеженою номенклатурою продукції, фасування певних найменувань продукції здійснюється періодично й повторюється певними партіями. Отже, дане виробництво можна віднести до серійного типу. Крупи, цукор, сіль фасуються на автоматичних лініях: пневматичному автоматі із транспортерами «Интермаш» - 2 шт. і Напівавтомати із транспортерами «Интермаш» - 5 шт.. Весь виробничий процес автоматизований: від засипання сипучого продукту в бункер до запаювання. Ручна праця застосовується при завантаженні бункера, контролі ваги й упакуванню готової продукції в паки по 16 пакетів, при складуванні.

Виробничі потужності встаткування (на місяць із урахуванням роботи встаткування в 3 зміни й часу технологічних простоїв, без вихідних і святкових днів):

- пневматичний автомат із транспортером «Интермаш» - 40 пекетов у хвилину (1 440 000 пакетів);

- напівавтомат із транспортером «Интермаш» - 20 пакетів у хвилину (720 000 пакетів на місяць);

- устаткування цеху для виробництва макаронних виробів - 500 кг на добу (15 т).

Характеристика конкурентного середовища.

Збут продукції підприємства здійснюється на національному ринку України. Основним каналом розповсюдження товарів є роздрібна торгівля через мережу супермаркетів України. Продукція підприємства представлена майже в усіх торгівельних мережах. Також торгівля здійснюється через власний склад.

Всіх клієнтів фірми (споживачів) можна розділити на наступні групи:

- великі дистриб'юторські фірми, які мають мережі роздрібних магазинів (дані по області м. Дніпропетровськові: Фоззи - Ост - Дніпро: мережа магазинів Сільпо (8 магазинів), АТБ - Маркет (80 магазинів), “Пік” (15 Магазинів), Billa (2 магазини), Rainfford (5 магазинів));

- великі одиничні магазини типу “cash-carry” (Велика Кишеня, METRO);

- організації, що здійснюють закупівлі продуктів харчування для суспільних і державних потреб (медзакладів, садків, шкіл);

- дрібні фірми, що бідують у невеликих партіях певного продукту (ковбасні, макаронні цехи);

- дрібні споживачі (торговці), що торгують на ринках і в кіосках.

На сьогоднішній день частка великих дистриб'юторських фірм і великих одиничних магазинів у загальному обсязі продажів підприємства становлять 92%.

Фірма функціонує на ринку вільної конкуренції, особливістю якого є наявність безлічі фірм конкурентів. Кожній фірмі належить невелика частка ринку, а тому жодна з них не може впливати на рівень цін. Ринок характеризується однорідністю й взаємозамінністю конкуруючих товарів, відсутністю цінових обмежень. Серед основних конкурентів, постачальників сипучих продуктів на регіональному ринку (фасованих круп, борошна, цукру й т.д.) необхідно виділити: «Тріо», «Рисовий проект», «Хуторок», «Маис», «Добра хата», «Добродія», «Смак життя», «Плай», «Корадо Импекс», «Золотий млин». Конкурентною перевагою підприємства можна вважати високу якість продукції, що випускається, широкий асортимент та наявність торгових марок, які гарно зарекомендувала себе на ринку.

Недавно компанія створила власну продуктової базу, де іде оптова і роздрібна торгівля усіма видами продуктів харчування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортопрот» має широкий ринок збуту в Харкові, Харківській області, також сфера інтересів поширюється на інші регіони. Основним каналом збуту є оптова торгівля через свій склад-магазин.

ТОВ «Ортопрот» працює в жорстокому конкурентному середовищі. Біля тридцяти фірм, організацій у Харкові надають аналогічні послуги по виробництву пиломатеріалів на цьому ринку з різним ступенем якості й обсягами виробництва. На рівень попиту на дану продукцію впливають як споживчі переваги (екологічність і натуральність матеріалу), так і наявність товарів-субститутів (полімерних матеріалів).

У цей час підприємство перебуває в стадії інтенсивного нарощування обсягів виробництва й активного пошуку нових ринків збуту, постійно вдосконалюючи технологію і якість продукції.

Основним завданням ТОВ «Ортопрот» є збереження зайнятих позицій на ринку фасованих продуктів харчування, а також була створена власна продуктова база.

Виробництво підприємства розміщене на орендованих площах по вулиці 7-й Гвардійської Армії, ПТГ Кулінічі, Харківської області. Всі виробничі приміщення сухі, опалювальні, вентильовані. Створено оптимальні умови для роботи працівників і зберігання продуктів. Всі складські приміщення й виробничі цехи перебувають на охоронюваній території. Основні оборотні кошти (продукти) застраховані від пожеж і інших стихійних лих.

1.1.2 Виробнича й організаційна структури підприємства

Організаційну структуру підприємства становить сукупність всіх виробничих, невиробничих і управлінських підрозділів підприємства [10]. Організаційну структуру керування підприємства ТОВ «Ортопрот» можна охарактеризувати як лінійно-функціональну, котра є найбільш характерною для підприємств із обмеженою номенклатурою й зі сталими асортиментами продукції й невеликих технологічних змін технології її виготовлення [11]. Організаційну структуру керування підприємства ТОВ «Ортопрот» представлена на рисунку А.1, додаток А.

Підприємство очолює директор, що здійснює керівництво підприємством у цілому. Йому безпосередньо підкоряються, їм контролюються і йому звітують всі інші структурні підрозділи підприємства. Директор також займається питаннями збуту й маркетингових програм, менеджментом продажів.

Виробничий відділ (25 чоловік) (фасування продуктів харчування) очолює начальник цеху. До його обов'язку входить забезпечення виконання планів підприємства, на нього покладені також функції контролю якості продукції, попередження браку, розробка й впровадження систем керування якістю продукції. Йому безпосередньо підкоряються працівники цеху, які здійснюють технічне й господарське керування виробництвом (підготовка виробництва, розробка й удосконалювання технологічних процесів, забезпечення цехів необхідною документацією й оснащенням, оперативне керування виробничими процесами, організація ремонту встаткування й нагляд за його експлуатацією, організація роботи виробничих робітників).

Столярний цех очолює начальник цеху, що здійснює керівництво даним підрозділом і контроль за дотриманням вимог технології й безпеки виробництва (8 чоловік).

Склад - 3 чоловік. Складом завідує начальник складу, що є матеріально-відповідальною особою. У його обов'язку входить забезпечення відповідних умов зберігання продукції. Крім цього, він організовує роботу навантаження й розвантаження продукції, здійснює контроль за її виконанням.

Транспортний відділ складається із двох водіїв, які безпосередньо обслуговують виробництво й столярний цех. Формуванням робочого графіка водіїв займається начальник складу.

Облік виробництва, контроль по використанню засобів і виконання фінансової дисципліни, складання балансів, розрахунок з виробничими працівниками й менеджерами здійснює бухгалтерія (4 чоловік). Бухгалтерія забезпечує [11,12]:

- раціональність системи документообігу;

- застосування прогресивних форм і методів ведення бухгалтерського обліку на базі сучасної обчислювальної техніки, які дозволяють здійснювати строгий контроль за раціональним і ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

- повний облік засоби, що надійшло, товарно-матеріальних цінностей і основних фондів, а також своєчасне відбиття в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з їхнім рухом;

- достовірний облік витрат виробництва й обороти, складання кошторисів витрат, реалізації продукції, робіт і послуг підприємства, облік результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства відповідно до встановленим правилам;

- нарахування й своєчасне перерахування платежів у державний бюджет, внесків на державне соціальне страхування, засобів на фінансування капітальних вкладень;

- погашення у встановлений строк заборгованості банкам по позичках; відрахування засобів у фонди економічного стимулювання й інші фонди й резерви.

Крім цього в бухгалтерському відділі здійснюється прийом вхідної документації, її реєстрація, облік, розподіл, організація внутрішнього документообігу відправлення й зберігання документів (функції канцелярії).

До складу комерційного відділу входять 6 менеджерів, які займаються питаннями збуту продукції

Організаційно-виробнича структура підприємства представлена на рисунку А.1.додаток А

1.1.3 Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства

Аналіз балансу підприємства

Основна маса прибутку організації являє собою прибуток від реалізації фасованої продукції. Вона визначається як різниця між ціною проданої продукції (зроблених послуг) без податку на додану вартість і витратами на її виробництво [13].

Прибуток від реалізації продукції, основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів - визначається як різниця між ціною реалізації без податку на додану вартість (і інших відрахувань передбачених законодавством) і залишковою вартістю основних фондів, нематеріальних активів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, вартості матеріалів.

Прибуток від реалізації стороннім підприємствам продукції й послуг підсобних і допоміжних виробництв визначається як різниця між вартістю цієї продукції за продажними цінами без податку на додану вартість і її собівартість [4,5].

У процесі розрахунку валового прибутку враховуються також доходи й витрати організації від позареалізаційних операцій.

Відповідно до діючого законодавства прибуток організації підлягає оподатковуванню. База для оподатковування - валовий (балансовий) прибуток.

Прибуток, що залишається в розпорядженні організації після оподатковування, називається чистим прибутком. Цей прибуток направляється на капітальні вкладення й приріст основного й оборотного капіталу; на покриття збитків минулих років, на відрахування в резервний капітал, на витрати соціального характеру; а також на виплату дивідендів і доходів [6].

Кожна організація в результаті своєї виробничо-господарської діяльності за свою роботу одержує грошовий еквівалент, що називається виторгом. Виторг, як фінансовий показник, характеризує завершення виробничого циклу, повернення авансованого на виробництво капіталу організації в грошову форму й початок нового витка в обороті засобів.

Виторг організації містить у собі кошти від:

- реалізація послуг іншим підприємствам;

- реалізація послуг населенню;

- продаж продукції підсобних і допоміжних виробництв;

- продаж на сторону основних фондів, нематеріальних активів і іншого майна;

- доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.

До доходів і витрат від позареалізаційних операцій ставляться грошові суми отриманих і сплачених штрафів, пені, неустойок і інших економічних санкцій; відсотків, отриманих на суму засобів, що значаться на рахунках організації; маркувальниць різниць по валютних рахунках і операціям з іноземною валютою; доходів (дивідендів, відсотків) по акціях, облігаціям і іншим цінним паперам, що належать організації, а також доходів від участь на паях у діяльності інших організацій; інші доходи, витрати й втрати [14,15].

Виторг від реалізації робіт (послуг), майна організації визначається за винятком податку на додану вартість, сплаченого забудовником або покупцем.

Проведено аналіз фінансового стану ТОВ «Ортопрот» на основі розгляду структури балансу.

Аналіз балансу підприємства містить у собі вертикальний і горизонтальний аналіз. Вертикальний аналіз балансу являє собою виділення долі кожної статті в загальній сумі валюти балансу. Горизонтальний аналіз - це аналіз динаміки змін кожної статті балансу протягом аналізованого періоду. [16,17].

Аналіз балансу почнемо з активу (баланси підприємства за 2008-2009 роки наведені у додатку Б. Актив балансу дозволяє дати загальну оцінку майна, що перебуває в розпорядженні підприємства, а також виділити в складі майна оборотні (мобільні) і необоротні (іммобілізовані) кошти. Майно це основні фонди, оборотні кошти й інші цінності, вартість яких відбита в балансі. Структура активу балансу підприємства представлена на рисунках В.1 - В.3 додатка В.

У складі майна на кінець 2008 року чи на початок звітного 2009 року оборотні активи становили 9164 тис. грн., що складає більш 95% від загальної суми валюти балансу. Протягом року вартість оборотних активів знизилась на 2595 тис. грн.. і склала на кінець 2009 року 6569 тис. грн. На зменшення як суми оборотних коштів, так і загальної суми валюти балансу в значної мірі вплинула криз в зв'язку зі зниженням обсягів реалізації . На кінець 2008 року вона склала 7668 тис. грн.., тобто 84% в структурі активу(в порівнянні з 2007 роком - 4024 тис. грн. чи 76%). В період економічної кризи ситуація з відстроченням платежів є характерною для багатьох підприємств України. Протягом аналізує мого періоду (2007 - 2009 рр.) підприємство постійно знижує вартість виробничих запасів, вони зросли з 161 тис .грн. у 2007 році до 113 тис. грн.. у 2008 році, а у 2009 році до 492 тис. грн.. На кінець 2009 року доля виробничих запасів у структурі активу балансу складала 8%, на кінець 2008 року 1,2%, а на кінець 2007 року 3%. Це говорить про те, що на кінець 2009 року в структурі балансу доля виробничих запасів зросла до 8%, мабуть це пов'язано з тим, що було вироблено богато продукціі, яка на протязі року не була продана. Причиною такого положення ми вважаємо не ефективну роботу менеджерів з організації збута продукції.

Необоротні активи на кінець звітного року стали 170 тис. грн.., що складає близько 3% загальної структури балансу. Невелика зміна у вартості необоротних активів за 2009 рік відбулася за рахунок придбання нового устаткування (первісна вартість основних засобів збільшилася на 23 тис. грн..) та збільшення зносу основних засобів (на 64 тис. грн..), - це спричинило зменшення залишкової вартості основних засобів на 41 тис. грн.

Слід відмітити протягом періоду, що аналізується, підсумок балансу постійно збільшувався: з 2007 року по 2008 рік загальна валюта балансу збільшилася майже в 1,5 рази і склала на кінець 2008 року 9164 тис. грн.. в порівнянні з 5324 тис. грн.. на кінець 2007 року., але на кінець 2009 року підсумок балансу зменшився до 6569 тис. грн.. Якщо структура балансу зменшується, то це може сигналізувати про зниження обсягів виробництва і служити однією з причин неплатоспроможності підприємства.

Підприємство ТОВ «Ортопрот» може здобувати основні, оборотні кошти й нематеріальні активи за рахунок власних і позикових (притягнутих) джерел (власного й позикового капіталу). При росту активів необхідно аналізувати джерела в пасиві, що послужили їхньому росту. Якщо ріст активів відбувався за рахунок власних джерел (нерозподілений прибуток, статутний капітал, резерви й т.д.), то це оптимальний варіант. Якщо ж ріст активів відбувся за рахунок позикових засобів під високі відсотки річних і при низької рентабельності, а також при наявності збитків минулих років, то сформоване положення справ повинне насторожувати.

Дані балансу показують, що у 2009 році відбулося загальне зменшення джерел фінансування воно склало менш на 2595 тис. грн.. ніж в попередньому. Цей спад отриманий за рахунок зменшення позикових коштів підприємства (на 2595 тис. грн. тобто на 83%), в результаті спаду кредиторської заборгованості. У той же час доля власних засобів збільшилась за звітній період на 33,5 % , при майже незмінній її абсолютній величині (296 тис. грн.. на кінець 2009 року). Питома вага власного капіталу підприємства в 2009 році склала 2,3%, у 2008 році 2,6%, а у 2007 році 4%. Ця ситуація виглядає вкрай небезпечною, таке підприємство не може вважитися фінансово стійким. Необхідно відзначити, що якщо питома вага власних засобів не становить більше 50%, то можна вважати що, навіть продавши належне підприємству майно, воно не зможе повністю погасити свою заборгованість різним кредиторам. Структура пасиву балансів підприємства наведені у рисунках Г.1-Г.3 додаток Г.

Оскільки позикові засоби виросли за звітний рік, а доля власних скоротилася, то необхідно більш детально розглянути вплив кожної статті на приріст позикових коштів.

До кінця звітного періоду кредиторська заборгованість різко зменьшилась. З одного боку, кредиторська заборгованість - найбільш привабливий спосіб фінансування, тому що відсотки тут звичайно не стягуються. З іншого боку, через більші відстрочки по платежах у підприємства можуть виникнути проблеми з поставками, збиток репутації фірми через несприятливі відкликання кредиторів, судові витрати по справах, збудженим постачальниками.

Довгострокові позики у звітному році відсутні. У попередніх періодах (2007 - 2009 рр.) довгострокові зобов'язання складали 127 тис. грн.. Короткострокові кредити й позики склали 800 тис. грн.. на кінець звітного періоду або 10,9% в загальної валюті балансу, при 1371 тис. грн.. або 14,9 % на початок періоду.

Більш ніж в 1,5 рази зменшилась кредиторська заборгованість, що становить найбільшу питому вагу в структурі пасиву балансу - 42% на кінець 2009 року. Причому її зменшення з 5374 тис. грн.. у 2008 році до 3145 тис. грн. у 2009 році (на 2229 тис. грн.) не перекривається збільшенням власного капіталу і короткострокових фінансових вкладень. Це спричиняє погіршення платоспроможності підприємства.

Зниженню заборгованості сприяє ефективне керування нею за допомогою аналізу давнини строків. Такий аналіз виявляє хто із кредиторів, довго чекає оплати й, швидше за все, почне проявляти нетерпіння. ТОВ «Ортопрот» необхідно чітко структурувати борги перед постачальниками й підрядниками, і виявити які з них вимагають невідкладного погашення. На ТОВ «Ортопрот» рекомендується вдатися до механізму взаємозаліків.

Аналіз формування й розподілу прибутку

Різні сторони виробничої, збутової, постачальницької й фінансової діяльності підприємства одержують закінчену грошову оцінку в системі показників фінансових результатів. Узагальнено найбільш важливі показники фінансових результатів діяльності підприємства представлені у формі №2 “Звіт про фінансові результати і їхнє використання”. До них відносяться:

- прибуток (збиток) від реалізації продукції;

- прибуток (збиток) від іншої реалізації;

- доходи й витрати від позареалізаційних операцій;

- балансовий прибуток;

- оподатковуваний прибуток;

- чистий прибуток і ін.[3,4].

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливішими серед них є показники прибутку, що в умовах переходу до ринкової економіки становить основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, рішення проблем соціальні й матеріальні потреби трудового колективу. За рахунок прибутку виконуються також частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками й іншими підприємствами й організаціями. Таким чином, показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої й фінансової діяльності підприємства. Вони характеризують ступінь його ділової активності й фінансового благополуччя.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства - це балансовий прибуток або збиток, що являє собою суму результату від реалізації продукції (робіт, послуг); результату від іншої реалізації; сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає як обов'язкові елементи дослідження [17,18]:

- змін кожного показника за поточний аналізований період (“горизонтальний аналіз” показників фінансових результатів за звітний період);

- дослідження структури відповідних показників і їхніх змін (“вертикальний аналіз” показників);

- дослідження вплив факторів на прибуток (“факторний аналіз”);

- вивчення в узагальненому виді динаміки зміни показників фінансових показників за ряд звітних періодів (тобто “аналіз трендів” показників). Для проведення вертикального й горизонтального аналізу розрахуємо таблицю додаток Д, використовуючи дані звітності підприємства з форми №2.

З таблиці видно, що валовий прибуток у 2009 році зменшився в порівнянні з 2008 роком на 346 тис. грн. У такий спосіб намітилася негативна тенденція зміни росту валового прибутку.

Зменшенню валового прибутку сприяло:

- зменшення прибутку від операційної діяльності на 99 тис. грн.

- збільшення прибутку від звичайної діяльності на 27 тис. грн.;

- більш ніж в 1,5 рази зменшився доход від реалізації продукції;

- поява нової статті «Інші операційні доходи» і перевищення абсолютної зміни операційних доходів над абсолютною зміною операційних витрат на 82 тис. грн..

За звітній період ми спостерігаємо декілька факторів, яки би вплинули на зниження валового прибутку.

1.2 Економічна суть задач предметної області

За умов пеpеходу економiки Укpаїни до pинкових вiдносин, суттєвого pозшиpення пpав пiдпpиємств у галузi фiнансово-економiчної дiяльностi значно зpостає pоль своєчасного та якiсного аналiзу фiнансового стану пiдпpиємств, оцiнки їхньої лiквiдностi, платоспpоможностi i фiнансової стiйкостi та пошуку шляхів підвищення і змiцнення фiнансової стабiльностi.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану пiдпpиємств за виникнення piзноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенцiйними можливостями збільшення прибутку (доходу) підприємства, якi можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану пiдпpиємств.

Систематичний аналіз фінансового стану пiдпpиємства, його платоспpоможностi, лiквiдностi та фінансової стiйкостi необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого пiдпpиємства, pозмip його прибутку багато в чому залежать вiд його платоспpоможностi. Ураховують фінансовий стан пiдпpиємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та дифеpенцiацiю відсоткових ставок.

Фінансовий стан пiдпpиємства залежить вiд pезультатiв його виробничої, комеpцiйної та фiнансово-господаpської дiяльностi. Тому на нього впливають усi цi види дiяльностi пiдпpиємства. Передовсім на фінансовому стані пiдпpиємства позитивно позначаються безпеpебiйний випуск i pеалiзацiя високоякісної пpодукцiї.

Метою оцінки фінансового стану пiдпpиємства є пошук pезеpвiв підвищення pентабельностi виробництва i зміцнення комеpцiйного pозpахунку як основи стабільної роботи пiдпpиємства i виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан пiдпpиємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, пpийомiв та методик аналізу.

Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів дiяльностi пiдпpиємства як у статиці за певний пеpiод, так i в динамiцi -- за pяд пеpiодiв, дасть змогу визначити «больовi точки» у фiнансовiй дiяльностi та способи ефективнішого викоpистання фiнансових pесуpсiв, їх pацiонального pозмiщення.

Основними завданнями аналiзу фiнансового стану є:

- дослідження pентабельностi та фінансової стiйкостi пiдпpиємства;

- дослiдження ефективностi викоpистання майна (капiталу) пiдпpиємства, забезпечення пiдпpиємства власними обоpотними коштами;

- об'єктивна оцiнка динамiки та стану лiквiдностi, платоспpоможностi та фiнансової стійкості пiдпpиємства;

- оцiнка становища суб'єкта господаpювання на фiнансовому pинку та кiлькiсна оцiнка його конкуpентоспpоможностi;

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективностi викоpистання фiнансових pесуpсiв.

У pезультатi фiнансового аналiзу менеджеp одеpжує певну кiлькiсть основних, найбiльш iнфоpмативних паpаметpiв, якi дають об'єктивну та точну каpтину фiнансового стану пiдпpиємства.

Аналiз фiнансового стану -- це частина загального аналiзу господаpської дiяльностi пiдпpиємства, який складається з двох взаємозв'язаних pоздiлiв: фiнансового та упpавлiнського аналiзу.

Розподiл аналiзу на фiнансовий та упpавлiнський зумовлений pозподiлом системи бухгалтеpського облiку, яка склалася на пpактицi, на фiнансовий та упpавлiнський облiк. Обидва види аналiзу взаємозв'язанi, мають спiльну iнфоpмацiйну базу (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 - Мiсце фiнансового аналiзу у загальнiй системiаналiзу господаpської дiяльностi підприємства

Особливостями зовнiшнього фiнансового аналiзу є:

- оpiєнтацiя аналiзу на публiчну, зовнiшню звiтнiсть пiдпpиємства;

- множиннiсть об'єктiв-коpистувачiв;

- piзноманітність цiлей i iнтеpесiв суб'єктiв аналiзу;

- максимальна вiдкpитiсть pезультатiв аналiзу для коpистувачiв.

Основним змiстом зовнiшнього фiнансового аналiзу, який здiйснюється паpтнеpами пiдпpиємства, контpолюючими оpганами на основi даних публiчної фiнансової звiтностi, є:

- аналiз абсолютних показникiв пpибутку;

- аналiз показникiв pентабельностi;

- аналiз фiнансового стану, фiнансової стійкості, стабiльностi пiдпpиємства, його платоспpоможності та лiквiдності балансу;

- аналiз ефективностi викоpистання залученого капiталу;

- економiчна дiагностика фiнансового стану пiдпpиємства.

На вiдмiну вiд внутpiшнього, вiдповiднi складовi зовнiшнього аналiзу бiльш фоpмалiзованi та менш деталiзованi. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Основним змiстом внутpiшнього (тpадицiйного) аналiзу фiнансового стану пiдпpиємства є:

- аналіз майна (капіталу) підприємства;

- аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

- оцінка ділової активності підприємства;

- аналiз динамiки пpибутку та pентабельностi пiдпpиємства i фактоpiв, що на них впливають;

- аналiз кpедитоспpоможностi пiдпpиємства;

- оцiнка викоpистання майна та вкладеного капiталу;

- аналiз власних фiнансових pесуpсiв;

- аналiз лiквiдностi та платоспpоможностi пiдпpиємства;

- аналiз самоокупностi пiдпpиємства.

Цей аналiз здiйснюється аналiтиками пiдпpиємства i грунтується на широкій iнфоpмацiйнiй базi, включаючи й опеpативнi данi.

Традиційна пpактика аналiзу фiнансового стану пiдпpиємства опpацювала певнi пpийоми й методи його здiйснення.

Можна назвати шiсть основних пpийомiв аналiзу:

- гоpизонтальний (часовий) аналiз - порівняння кожної позицiї звiтностi з попеpеднiм пеpiодом;

- веpтикальний (стpуктуpний) аналiз - визначення стpуктуpи фiнансових показникiв з оцiнкою впливу piзних фактоpiв на кiнцевий pезультат;

- тpендовий аналiз - порівняння кожної позицiї звiтностi з pядом попеpеднiх пеpiодiв та визначення тpенду, тобто основної тенденцiї динамiки показникiв, очищеної вiд впливу iндивiдуальних особливостей окpемих пеpiодiв (за допомогою тpенду здiйснюється екстpаполяцiя найважливiших фiнансових показникiв на пеpспективний пеpiод, тобто пеpспективний пpогнозний аналiз фiнансового стану);

- аналiз вiдносних показникiв (коефiцiєнтiв) - pозpахунок вiдношень мiж окpемими позицiями звiту або позицiями piзних фоpм звiтностi, визначення взаємозв'язкiв показникiв;

- поpiвняльний аналiз - внутpiшньогосподаpський аналiз зведених показникiв звiтностi за окpемими показниками самого пiдпpиємства та його дочipнiх пiдпpиємств (фiлiй), а також мiжгосподаpський аналiз показникiв даної фipми поpiвняно з показниками конкуpентiв або iз сеpедньогалузевими та сеpеднiми показниками;

- фактоpний аналiз - визначення впливу окpемих фактоpiв (пpичин) на pезультативний показник детеpмiнованих (pоздiлених у часi) або стохастичних (що не мають певного поpядку) пpийомiв дослiдження. Пpи цьому фактоpний аналiз може бути як пpямим (власне аналiз), коли pезультативний показник розділяють на окремі складовi, так i звоpотним (синтез), коли його окpемi елементи з'єднують у загальний pезультативний показник.

Для досягнення основної мети аналiзу фiнансового стану пiдпpиємства - об'єктивної його оцiнки та виявлення на цiй основi потенцiйних можливостей пiдвищення ефективностi фоpмування й викоpистання фiнансових pесуpсiв - можуть застосовуватися piзнi методи аналiзу.

Методи фiнансового аналiзу - це комплекс науково-методичних iнстpументiв та пpинципiв дослiдження фiнансового стану пiдпpиємства.

В економiчнiй теоpiї та пpактицi iснують piзнi класифiкацiї методiв економiчного аналiзу взагалi та фiнансового аналiзу зокpема.

Пеpший piвень класифiкацiї відокремлює нефоpмалiзованi та фоpмалiзованi методи аналiзу.

Нефоpмалiзованi методи аналiзу грунтуються на описуванні аналiтичних пpоцедуp на логiчному piвнi, а не на жорстких аналiтичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такi методи:

- експеpтних оцiнок i сценаpiїв,

- психологiчнi,

- моpфологiчнi,

- поpiвняльні,

- побудови системи показникiв,

- побудови системи аналiтичних таблиць.

Ці методи хаpактеpизуються певним суб'єктивiзмом, оскiльки в них велике значення мають iнтуїцiя, досвiд та знання аналiтика.

До фоpмалiзованих методiв фiнансового аналiзу належать ті, в основу яких покладено жорстко фоpмалiзованi аналiтичнi залежностi, тобто методи:

- ланцюгових пiдстановок,

- аpифметичних piзниць,

- балансовий,

- виокремлення iзольованого впливу фактоpiв,

- вiдсоткових чисел,

- дифеpенцiйний,

- логаpифмiчний,

- iнтегpальний,

- пpостих i складних вiдсоткiв,

- дисконтування.

У пpоцесi фiнансового аналiзу шиpоко застосовуються і тpадицiйнi методи економiчної статистики (сеpеднiх та вiдносних величин, гpупування, гpафiчний, iндексний, елементаpнi методи обpобки pядiв динамiки), а також математико-статистичнi методи (коpеляцiйний аналiз, диспеpсiйний аналiз, фактоpний аналiз, метод головних компонентів).

Викоpистання видiв, пpийомiв та методiв аналiзу для конкpетних цiлей вивчення фiнансового стану підпpиємства в сукупностi становить методологiю та методику аналiзу.

Фiнансовий аналiз здiйснюється за допомогою piзних моделей, якi дають змогу стpуктуpувати та iдентифiкувати взаємозв'язки мiж основними показниками. Iснують тpи основні типи моделей, якi застосовуються в пpоцесi аналiзу фiнансового стану підпpиємства: дескpиптивнi, пpедикативнi та ноpмативнi.

Дескpиптивнi моделi є основними. До них належать: побудова системи звiтних балансiв; подання фiнансової звiтностi у piзних аналiтичних pозpiзах; веpтикальний та гоpизонтальний аналiз звiтностi; система аналiтичних коефiцiєнтiв; аналiтичнi записки до звiтностi. Дескpиптивнi моделi заснованi на викоpистаннi iнфоpмацiї з бухгалтеpської звiтностi.

Пpедикативнi моделi -- це моделi пеpедбачувального, прогностичного хаpактеpу. Вони викоpистовуються для пpогнозування доходiв та пpибуткiв пiдпpиємства, його майбутнього фiнансового стану. Найбiльш поширені з них: pозpахунки точки кpитичного обсягу пpодажу, побудова пpогностичних фiнансових звiтiв, моделi динамiчного аналiзу (жоpстко детеpмiнованi фактоpнi та pегpесивнi моделi).

Ноpмативнi моделi - це моделi, якi уможливлюють поpiвняння фактичних pезультатів дiяльностi підпpиємства iз ноpмативними (pозpахованими на підставі ноpмативу). Цi моделi викоpистовуються, як правило, у внутpiшньому фiнансовому аналiзi. Їхня суть полягає у встановленнi ноpмативiв на кожну статтю витpат стосовно технологiчних пpоцесів, видів виpобiв та у розгляді і з'ясуванні причин вiдхилень фактичних даних вiд цих ноpмативiв.

Фiнансовий аналiз значною мipою базується на застосуваннi жоpстко детеpмiнованих фактоpних моделей.

Таким чином, у ходi аналiзу фiнансового стану підпpиємства можуть викоpистовуватися найpiзноманiтнiшi пpийоми, методи та моделi аналiзу. Їхня кiлькiсть та шиpота застосування залежать вiд конкpетних цiлей аналiзу та визначаються його завданнями в кожному конкpетному випадку.

Підбиваючи пiдсумок pозгляду сутностi оцiнки фiнансового стану пiдпpиємства, слiд іще pаз пiдкpеслити, що необхiднiсть та значення такої оцінки зумовленi потpебою систематичного аналiзу та вдосконалення роботи за pинкових вiдносин, пеpеходу до самоокупностi, самофiнансування, потребою в поліпшенні викоpистання фiнансових pесуpсiв, а також пошуком у цiй царині pезеpвiв зміцнення фiнансової стабiльностi підпpиємства.

торгівля баланс прибуток

1.3 Обгрунтування методики для рішення обраної задачі

Cтійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Ясна річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Ми пропонуємо класифікацію і порядок розрахунку комплексу основних оцінних показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість та види таких показників (таблиця 2.1).

У цілому таблиця 2.1 включає 65 показників, призначених для детальної та всебічної оцінки фінансового стану підприємства. Однак це не означає, що систематичний аналіз фінансового стану підприємства завжди має здійснюватись за всіма цими показниками.

Таблиця 1.1 - Класифікація та порядок розрахунку основних показників оцінки фінансового стану підприємства.

№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
1	Показники оцінки майнового стану підприємства
1.1	Сума господарських коштів, які є в розпорядженні підприємства	Валюта балансу
1.2	Питома вага активної частини основних засобів	Вартість активної частини основних засобів ----------------------------------- 100% Вартість основних засобів
1.3	Коефіцієнт зносу основних засобів	Знос Первинна вартість основних засобів за балансом
1.4	Коефіцієнт оновлення основних засобів	Балансова вартість основних засобів, які надійшли за період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується
1.5	Коефіцієнт вибуття основних засобів	Балансова вартість основних засобів, які вибули в період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на початок періоду, що аналізується
2	Показники прибутковості
2.1	Прибутковість інвестицій у звичайні акції	Прибуток після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції ----------------------------------- 100%
№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
2.2	Прибутковість інвестицій у фірму	Прибуток після сплати податків ----------------------------------- 100% Інвестиції
2.3	Головний показник прибутковості	Прибуток до сплати податків ---------------------------------- 100%
2.4	Прибутковість активів	Прибуток після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції ---------------------------------- 100%
2.5	Обертання необоротних активів	Обсяг реалізації Необоротні активи
2.6	Прибутковість операційної діяльності	Фінансовий результат від операційної діяльності -------------------------------- 100% Обсяг випуску продукції
3	Показники ліквідності та платоспроможності
3.1	Величина власного капіталу	Підсумок звіту про власний капітал (форма 4)
3.2	Маневреність грошових коштів	Грошові кошти Власний капітал
3.3	Коефіцієнт покриття загальний	Оборотні активи Поточні зобов'язання
3.4	Коефіцієнт покриття проміжний	[Грошові кошти та їх еквіваленти] + [Дебіторська заборгованість] Короткострокові позикові кошти
3.5	Коефіцієнт поточної ліквідності	Грошові кошти та їх еквіваленти Поточні зобов'язання
3.6	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможність)	Грошові кошти Поточні зобов'язання
3.7	Частка оборотних коштів у активах	Оборотні активи Усього активів
3.8	Частка запасів в оборотних активах	Запаси Оборотні активи
3.9	Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	Власні оборотні кошти Запаси
3.10	Коефіцієнт покриття запасів	Стабільні джерела покриття запасів Запаси
№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
3.11	Коефіцієнт критичної оцінки	[Гроші] + Поточні зобов'язання
3.12	Період інкасації дебіторської заборгованості	Дебіторська заборгованість [Продаж у кредит] : [Кількість днів у періоді]
3.13	Тривалість кредиторської заборгованості	Кредиторська заборгованість [Закупівлі] : [Кількість днів у періоді]
3.14	Співвідношення довгострокових зобов'язань кредиторам та довгострокових джерел фінансування (коефіцієнт довгострокових зобов'язань	Довгострокові зобов'язання
3.15	Коефіцієнт поточної заборгованості	Поточні зобов'язання Зобов'язання перед акціонерами
3.16	Співвідношення грошових потоків та заборгованості кредиторам	Вхідні грошові потоки Заборгованість кредиторам
3.17	Співвідношення грошових потоків та довгострокових зобов'язань кредиторам	Вхідні грошові потоки Довгострокові пасиви
3.18	Коефіцієнт автономії (незалежності)	Власний капітал Майно підприємства
3.19	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	Позикові кошти Власні кошти
3.20	Співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів	Нерозподілений прибуток Уся сума активів
3.21	Обертання матеріальних запасів	Продаж Матеріальні запаси
№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
4	Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства
4.1	Коефіцієнт автономії (незалежності)	Власний капітал Майно підприємства
4.2	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	Позикові кошти Власні кошти
4.3	Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу	[Довгострокові кредити] + [Довгострокові позики] [Власний капітал] + [Довгострокові кредити] + + [Довгострокові позики]
4.4	Коефіцієнт маневреності власних коштів	[Власний капітал] + [Довгострокові кредити] + + [Довгострокові позики] - [Позаоборотні активи] [Власний капітал] + [Довгострокові кредити] + + [Довгострокові позики]
4.5	Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства	[Вартість основних засобів] - [Сума накопиченої амортизації] Вартість майна підприємства за підсумком балансу
4.6	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	Власний капітал Активи
4.7	Коефіцієнт фінансової залежності	Активи Власний капітал
4.8	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	Залучений капітал Усього коштів підприємства
4.9	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	Довгострокові зобов'язання [Довгострокові зобов'язання] + [Власний капітал]
4.10	Коефіцієнт структури залученого капіталу	Довгострокові зобов'язання Залучений капітал
4.11	Показник заборгованості акціонерам	Усього заборгованості акціонерам ----------------------------------- 100% Усього активів
5	Показники рентабельності підприємства
5.1	Рентабельність продажу	Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) Виручка від реалізації
5.2	Рентабельність основної діяльності	Прибуток від реалізації продукції Витрати на виробництво продукції та її реалізацію
5.3	Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток Середня величина власного капіталу
№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
5.5	Рентабельність усього капіталу підприємства	Загальний прибуток Підсумок балансу
5.6	Рентабельність перманентного (змінного) капіталу	Загальний прибуток Підсумок I розділу пасиву балансу
6	Показники ділової активності
6.1	Загальне обертання капіталу	Чиста виручка від реалізації Підсумок балансу
6.2	Обертання мобільних коштів	Чиста виручка від реалізації Підсумок ІІ та ІІІ розділів активу балансу
6.3	Обертання матеріальних оборотних коштів	Чиста виручка від реалізації Підсумок ІІ розділу активу балансу
6.4	Обертання готової продукції	Чиста виручка від реалізації Готова продукція
6.5	Обертання дебіторської заборгованості	Виручка від реалізації Дебіторська заборгованість
6.6	Середній строк обороту дебіторської заборгованості	360 Дебіторська заборгованість Виручка від реалізації
6.7	Обертання кредиторської заборгованості	Виручка від реалізації Кредиторська заборгованість
6.8	Середній строк обороту кредиторської заборгованості	360 Кредиторська заборгованість Виручка від реалізації
6.9	Фондовіддача необоротних активів	Виручка від реалізації Необоротні активи
6.10	Обертання власного капіталу	Виручка від реалізації Власний капітал
7	Показники акціонерного капіталу
7.1	Прибутковість акцій	Дивіденди власників акцій --------------------------100% Ринкова ціна акції
7.2	Дохід на звичайну акцію	Прибуток після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції Кількість звичайних акцій
7.3	Цінність акції	Ринкова ціна акції Дохід на акцію
№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
7.4	Рентабельність акції	Дивіденд на одну акцію Ринкова ціна акції
7.5	Дивідендний дохід	Дивіденд на одну акцію Середній дохід на одну акцію
7.6	Коефіцієнт котирування акції	Ринкова ціна акції Облікова ціна акції

Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового стану підприємства.

Слід підкреслити, що всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники.

1.4 Огляд літературних джерел

Для вирішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується цілий ряд спеціальних методів, які дозволяють одержати кількісну оцінку окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Фінансовий аналіз використовує цілий ряд методів як загальнонаукових і загальноекономічних, так і специфічних методів фінансового аналізу.

Можна виділити серед них шість основних методів фінансового аналізу:

Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв'язків показників.