Аналіз джерел коштів та їх впливу на фінансові результати діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу джерел формування капіталу підприємства

Розділ 2. Фінансово-економічна характеристика ВАТ „Сільгосптехніка”

Розділ 3. Аналіз джерел формування капіталу ВАТ „Сільгосптехніка”

3.1 Аналіз джерел формування капіталу ВАТ „Сільгосптехніка” з використанням скороченого аналітичного балансу

3.2 Аналіз складу, структури та динаміки пасивів і активів ВАТ „Сільгосптехніка”

3.3 Обгрунтування шляхів поліпшення майнового стану ВАТ „Сільгосптехніка”

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Під фінансовим станом підприємства розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий стан підприємства (ФСП) - це сукупність показників, що відбивають його здатність погасити свої боргові зобов'язання.

Фінансова діяльність охоплює процеси формування, руху і забезпечення схоронності майна підприємства, контролю за його використанням. Фінансовий стан є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства і тому визначається сукупністю виробничо-господарських факторів.

Основними задачами аналізу ФСП є:

- оцінка динаміки складу і структури активів, їхнього стану і руху,

- оцінка динаміки складу і структури джерел власного і позикового капіталу, їхнього стану і руху,

- аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства й оцінка зміни її рівня,

- аналіз платоспроможності підприємства і ліквідності активів його балансу.

Фінансовий стан може бути стійким, хитливим і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарний фінансовий стан.

Головна мета аналізу - вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства і його результатів використовуються для планування, контролю і прогнозування ФСП. Його ціль - установити планомірне надходження коштів і розмістити власні і позикові засоби таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, одержання максимуму прибутку і виключення банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, що контролюють органами на основі публікованої звітності. Його ціль - установити можливість вигідно вкласти кошти.

Прибуток і збиток характеризують фінансовий результат діяльності підприємства і можуть бути визначені тільки в системі бухгалтерського обліку. З погляду бухгалтерського обліку прибуток відбиває фінансовий результат від господарської діяльності, отриманий підприємством за звітний період (у випадку перевищення доходів над витратами). Прибуток відноситися до числа найважливіших показників оцінки роботи підприємств і визначення ефективності діяльності.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Зростання прибутку створює базу для самостійного фінансування, розширення виробництва, рішення проблем соціальних і трудових конфліктів. За рахунок прибутку виконується також частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками й іншими підприємствами й організаціями.

Мета курсової роботи - аналіз джерел коштів та їх впливу на фінансові результати діяльності підприємства.

Суб`єкт дослідження - ВАТ “Управління з переробки газу та газового конденсату” (далі - ВАТ “Сільгосптехніка”).

Інформаційна база. В роботі використані ряд нормативно-правових актів України, періодичні видання, наукові праці закордонних і вітчизняних авторів, фінансова звітність об`єкту дослідження, інші джерела.

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу джерел формування капіталу підприємства

Фінансова діяльність будь-якого підприємства, починаючи від його заснування, формування статутного капіталу, і подальші взаємовідносини з контрагентами, державою, банками, а також усередині підприємства з приводу організації внутрішньогосподарського комерційного розрахунку базуються на формуванні і рухові його фінансових ресурсів, тобто його капіталу, на їх ефективному використанні. Фінансові ресурси підприємства -- це його власні й позикові грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, внутрішнього валового продукту і національного доходу та використовуються у статутних цілях підприємства. Загальна сума фінансових ресурсів у кожного підприємства складається з таких елементів:

а) статутний капітал;

б) резервний капітал;

в) додатковий вкладений та інший додатковий капітал у вигляді коштів фонду дооцінки основних засобів, нематеріальних активів, інших оборотних активів, перевищення вартості реалізації акцій над їх номінальною вартістю (у акціонерних товариств), іншого додаткового власного капіталу;

г) нерозподілений (тимчасово не використаний) прибуток у господарському обороті;

д) резерви забезпечення наступних витрат і платежів (у вигляді низки цільових фондів і цільового фінансування);

е) відстрочені податкові зобов'язання;

є) короткотермінові та довготермінові кредити комерційних банків та інші короткотермінові та довготермінові фінансові зобов'язання;

ж) кредиторська заборгованість усіх видів, включаючи борги з бюджетних платежів, постачальникам та іншим діловим партнерам, у тому числі за виданими векселями, робітникам і службовцям з оплати праці;

з) інші довготермінові та короткотермінові позикові кошти, що відображаються у пасиві бухгалтерського сальдового балансу.

У цьому переліку елементи, позначені літерами від «а» до «д», становлять власні фінансові ресурси (власний капітал підприємства), літерами «е»--«з» -- елементи позикових фінансових ресурсів (позикового капіталу).

Бухгалтерський баланс підприємства являє собою документ публічної звітності, основне джерело інформації для зовнішнього фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства. Він складається за єдиною встановленою відповідними органами державного управління (в Україні це Міністерство фінансів і Міністерство статистики) формою як складова річних, квартальних та місячних бухгалтерських звітів, надсилається в обов'язковому порядку регіональним статистичним органам, а також міністерствам і відомствам, якщо підприємство входить до сфери управління одного з них, недержавним засновникам. У бухгалтерському балансі на звітну дату фіксується склад фінансових ресурсів підприємства і склад його активів, куди вкладені наявні фінансові ресурси. У цьому і полягає найсуттєвіша інформаційна та аналітична цінність цього звітного документа.

Грамотний фінансист-аналітик може знайти, компетентне читаючи бухгалтерський баланс із залученням, за необхідності, даних управлінського обліку, відповіді на такі питання фінансової діяльності й фінансового стану підприємства.

По-перше, загальний обсяг фінансових ресурсів, їх структура і динаміка. В аналізі найчастіше виникає потреба визначити зміни, що відбулися за звітний період щодо загальної суми фінансових ресурсів, їх складових -- власних і позикових ресурсів, у тому числі таких, наприклад, як статутний капітал, банківські кредити, довготермінові та короткотермінові кошти, залучені через цінні папери, тощо. Дуже важливе значення в аналізі має вивчення змін у співвідношенні між власними і залученими фінансовими ресурсами.

По-друге, рівень ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки в балансі є інформація, з одного боку, про всі фінансові зобов'язання (з виділенням довготермінових і поточних), а з іншої - про склад активів підприємства, які забезпечують (або не забезпечують) можливості повернення боргів

По-третє, розподіл фінансових ресурсів підприємства на основні, інші необоротні та оборотні кошти (власні й позичені). Належність власних і позикових фінансових ресурсів до основних коштів, коштів, вкладених у інші позаоборотні активи (наприклад, у фінансові інвестиції), оборотних коштів залежить від того, куди вони вкладені або для чого призначені. Кошти, вкладені в основні засоби, у незавершені капітальні вкладення, а також кошти, призначені для цих цілей (наприклад, невикористана сума накопиченого зносу основних засобів та інших необоротних активів, частина невикористаного прибутку, коштів цільового фінансування), становлять фонд основних засобів. Кошти, які вкладені у нематеріальні активи і довготермінові фінансові вкладення, становлять фонд інших позаоборотних активів, і, нарешті, всі інші фінансові ресурси, які за своєю економічною суттю призначені для вкладення в оборотні активи (запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки), становлять фонд оборотних коштів. Докладному розглядові питання про формування цих фондів присвячено наступний параграф даної глави.

Баланс підприємства містить інформацію (у частині наявності капіталу) для оцінки показників рентабельності використання капіталу підприємства (як відношення одержаного прибутку до оподаткування до середньорічної суми капіталу, вкладеного у підприємство, а саме: в основні засоби, нематеріальні активи, оборотні засоби, засоби обігу). Аналогічно за даними балансу (балансів) можна розрахувати показники рентабельності власного капіталу (в знаменнику в такому разі буде середньорічна сума власного капіталу).

Глибоке розуміння механізму функціонування капіталу передбачає аналітичний підхід до показників структури капіталу підприємства з точки зору ціни, яку повинно платити підприємство за його залучення та використання. Мається на увазі необхідність сплати дивідендів за акціонерний капітал, процентів за облігаціями, випущеними підприємством, за банківський та інші види кредитів тощо. Свою «ціну» мають також тимчасово нерозподілений прибуток, тимчасово невикористані фонди спеціального призначення, створені за рахунок прибутку: вважається, що для підприємства ціна джерел цих коштів, які призначені на цілі реінвестування, така сама, як ціна акціонерного капіталу.

Ціною капіталу називають загальну суму коштів, яку підприємство має сплатити за використання певного обсягу фінансових ресурсів, виражену у відсотках до цього обсягу.

Вона насамперед повинна враховуватися при прийнятті інвестиційних рішень. Так, якщо дохідність проекту, в якому має намір взяти участь підприємство, менша, ніж ціна капіталу підприємства, від нього варто підмовитися. Ціна капіталу має безпосереднє відношення до ціни підприємства в цілому як суб'єкта на ринку капіталів.

У фінансово-економічному аналізі діяльності підприємств визначається середньозважена ціна капіталу (бо різні складові капіталу мають неоднакові ціни) за формулою:

ЦК=Ц_іd_i,

де Цк -- середньозважена ціна капіталу підприємства;

Ці -- ціна і-го джерела коштів;

d_i -- питома вага і-го джерела коштів у капіталі підприємства.

При розрахунках середньозваженої ціни капіталу треба враховувати, що проценти за банківські й позабанківські кредити (крім тих, які не пов'язані з основною господарською діяльністю підприємств), витрати на сплату процентів за іншими борговими зобов'язаннями (наприклад, за випущеними облігаціями) підприємства сплачують з віднесенням цих процентів до складу валових витрат, тобто вони зменшують оподатковуваний прибуток і, отже, податок на прибуток. Тому ціна використання цих позикових джерел капіталу не збігається з відсотковою ставкою за цими зобов'язаннями. Дійсна ціна капіталу, залученого через кредити, облігаційні позики тощо (Цкр), обчислюється за формулою:

Цкр=ВС-(1-т),

де ВС -- відсоткова ставка за кредит (позику);

m -- ставка оподаткування прибутку.

Оптимальною вважається така структура джерел капіталу, за якої (за інших однакових умов) ціна капіталу найменша.

У вітчизняній економічній науці і господарській практиці не набув поширення поділ основних коштів підприємств на власні й позичені (такий поділ закріпився лише стосовно оборотних коштів).

Між тим, фактом є те, що на створення основних засобів виробничою і невиробничого призначення підприємство авансує як власні фінансові ресурси (їх джерела -- переважно статутний капітал, прибуток, амортизаційні відрахування), так і залучені кошти (банківські кредити, кошти постачальників у разі, наприклад, несвоєчасної оплати закупленого устаткування).

Для аналізу динаміки власних фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби і призначених для цієї цілі (тобто аналізу фонду власних основних коштів), треба спочатку визначити, яка сума власного капіталу (уставного капіталу, реінвестованого прибутку, амортизаційних відрахувань) вкладена у вже діючі основні засоби на і пітну дату, а також у незавершені капіталовкладення.

Її можна визначити, скориставшись такою формулою:

ВКосн = Ф + НЗБ - Фз,

де ВКосн -- частина власного капіталу, спрямована на створення діючих основних засобів і у незавершені капіталовкладення;

Ф -- проіндексована залишкова вартість основних засобів, які і творені підприємством за рахунок усіх джерел фінансування;

НЗБ -- незавершені капіталовкладення (балансова стаття «Незавершене будівництво»;

Фз -- залишкова вартість основних засобів, створених підприємством за рахунок будь-яких залучених фінансових ресурсів.

Проте суму власного капіталу, вкладеного в діючі основні засоби і незавершені капіталовкладення, як зазначалося, не можна вважати єдиним джерелом формування фонду власних основних коштів підприємства.

При розподілі власного і позикового капіталу підприємства на основні й оборотні кошти необхідно чітко визначитися з приналежністю нарахованого зносу основних засобів і нерозподіленого чистого прибутку до фонду основних коштів чи до фонду оборотних коштів.

П(С)БО-7 не передбачає виділення у бухгалтерському обліку спеціального амортизаційного фонду, відокремлений облік якого давав би відповідь на запитання про наявність амортизаційних джерел фінансування капітальних вкладень. У діючій системі бухгалтерського обліку сума зносу основних засобів відповідає на запитання: скільки всього нараховано амортизації на всі об'єкти основних засобів, які є у розпорядженні підприємства на дату звітного балансу (на цю суму вартість основних засобів зменшується). Але вона не відповідає на запитання про розмір суми амортизації, яка може бути використана на капітальні вкладення, бо бухгалтерський облік не передбачає відображення зменшення суми зносу основних засобів, якщо за рахунок амортизаційних коштів здійснено капітальні витрати за період до звітної дати. Таким чином, щоб ефективно і грамотно управляти розміщенням капіталу між основними засобами та іншими активами, підприємство засобами управлінського обліку має розподіляти суму накопиченого зносу основних засобів (та інших необоротних активів) на частину, яка вкладена в основні засоби (чи інші необоротні активи), і частину, яка є джерелом формування оборотних активів. І якщо має місце перевищення витрат на капітальні вкладення понад «вільні» амортизаційні кошти і понад інші джерела, які на це призначені (йдеться перш за все про прибуток, реінвестований на приріст основних засобів), підприємство опиняється у скрутному фінансовому стані через брак коштів для створення оборотних активів.

Для цілей фінансового аналізу рекомендується такий порядок визначення суми зносу (амортизації) основних засобів, яка, будучи елементом фонду основних коштів підприємства, вкладена на звітну балансову дату в оборотні активи.

Спочатку за даними розділу II «Звіту про фінансові результати» визначається питома вага елементу «амортизація» в операційних витратах підприємства за звітний період. Цей відсоток використовується для визначення суми амортизації, яка формує частину вартості таких оборотних активів:

-- незавершене виробництво;

-- готова продукція;

-- чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

У складі балансового залишку грошових коштів також може концентруватися частина, яка відображує відшкодовану у виручці від реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань. Але питома вага цієї частини грошових коштів залежить від того, як вплинули на динаміку залишку грошових коштів грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової (у вузькому значенні слова) діяльності підприємства; вона може бути визначена як результат аналізу «Звіту про рух грошових коштів».

Такий розрахунок, ясна річ, не дає вичерпної відповіді на запитання про точну суму амортизаційних відрахувань, яка формує частину вартості оборотних активів, бо він побудований на припущенні, що вся сума зносу основних засобів, яка була одержана до звітної дати, використана за цільовим призначенням і що до капітальних затрат не залучені оборотні кошти, тобто кошти понад одержану суму амортизаційних відрахувань у складі виручки від реалізації продукції.

Наскільки це припущення відповідає реальному стану справ, можна з'ясувати шляхом аналізу суми капітальних вкладень у порівнянні з наявними джерелами їх фінансування за більш тривалий період в минулому (наприклад, за 3--4 роки) і, у разі необхідності, внести відповідні зміни до розрахунку суми амортизаційних відрахувань, які на звітну дату можна віднести до фонду основних коштів.

В оборотні активи підприємства вкладена також та частина власного капіталу, яка являє собою частину нерозподіленого прибутку, призначену на капітальні вкладення в основні засоби.

У системі управлінського обліку більшість підприємств створює у складі бухгалтерського рахунка «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» фонд розвитку виробництва, фонд соціального розвитку, фонд матеріального заохочення та інші цільові фонди за рахунок чистого прибутку, це дає змогу визначити, яка сума чистого прибутку призначена саме на фінансування капітальних вкладень.

На цю суму також збільшується фонд власних основних коштів підприємства. Якщо за даними звітного балансу підприємство має залишок на статті «Цільове фінансування», то треба з'ясувати, яка сума з цих коштів призначена на капітальні вкладення, і додати її до загальної суми власних основних коштів.

Таким чином, для аналітичних цілей загальна сума власних основних коштів підприємства (фонд власних основних коштів) розраховується так:

ФВК₁ = Ф + НЗБ - Фз + Аоа + Пнр + ЦФ.

де ФВК₁ -- фонд власних основних коштів;

аоа -- амортизаційні відрахування у вартості оборотних активів;

Пнр, -- нерозподілений прибуток у частині створених цільових фондів, призначених для здійснення капіталовкладень;

Цф -- цільове фінансування на капітальні вкладення.

Показники динаміки фонду основних коштів підприємства використовуються для зіставлення з темпами приросту обсягу виробництва і реалізації продукції та для аналізу впливу структури капіталу на рентабельність використання фінансових ресурсів.

Аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами (відповідності їх суми розміру встановленого нормативу) має на меті оцінити спроможність підприємства створювати необхідні для виробництва і реалізації продукції запаси сировини, матеріалів, інші виробничі запаси, перехідні запаси незавершеного виробництва, готової продукції, вкладати певну суму коштів у сферу розрахунків. Наявність у підприємства власних оборотних коштів у межах нормативу -- запорука його безперебійної роботи, платоспроможності й своєчасного виконання фінансових зобов'язань.

Згідно з діючими в Україні вказівками щодо складання річного бухгалтерського звіту, для визначення суми наявних у підприємства власних оборотних коштів використовується формула:

Ов = БП₁ + БП₂ + БП₃ - БА₁ - БА₃,

де Ов -- наявність власних оборотних коштів;

БП₁ -- підсумок розділу І пасиву балансу;

БП₂ -- підсумок розділу II пасиву балансу;

БП₃ -- підсумок розділу III пасиву балансу;

БА₁ -- підсумок розділу І активу балансу;

БА₃ -- розділ активу балансу «Витрати майбутніх періодів».

Для висновку про відповідність фактичної суми власних оборотних коштів встановленому нормативу такий розрахунок треба зробити за звітними даними підприємства і зіставити одержаний результат з нормативом. Проте алгоритм такого розрахунку базується на спірному з теоретичної точки зору трактуванні суті оборотних коштів як економічної категорії. Мова йде про віднесення до їх складу коштів амортизаційного фонду, що, по суті, є основними коштами, бо вони призначені для капітальних вкладень, а також невикористаного прибутку і коштів спеціальних фондів, призначених для капітальних вкладень. Дійсно, всі ці кошти можуть вкладатися (і вкладаються) в оборотні засоби (виробничі запаси тощо), в засоби обігу, одначе від цього їх економічна природа не змінюється -- це основні кошти підприємства. Звідси включення їх до фонду оборотних коштів неправомірне. Втім, це не означає, що вони не можуть бути використані на створення оборотних активів, але, управляючи фінансовими ресурсами, підприємство повинно мати достовірну інформацію про формування та рух основних коштів і оборотних коштів окремо.

Наявність власних оборотних коштів логічно визначати у розрахункових величинах як різницю між загальною сумою власного капіталу, з однієї сторони, і величиною ФВК₁ (тобто фонд власних основних коштів), іншими необоротними активами, які обліковуються у розділі І пасиву балансу (довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та ін.), витратами майбутніх періодів -- з іншої. Формула розрахунку наявності власних оборотних коштів може бути представлена у такому вигляді:

ФВК₂ = ВК + НП - ФВК₁ - НА - ДФ - ДД - ІН,

де ФВК₂ -- фонд власних оборотних коштів;

ВК -- власний капітал (підсумок І розділу пасиву балансу);

НП -- забезпечення наступних витрат і платежів;

НА -- залишкова вартість нематеріальних активів;

ДФ -- довгострокові фінансові інвестиції;

ДД -- довгострокова дебіторська заборгованість;

ІН -- інші необоротні активи.

Ефективність використання фінансових ресурсів (капіталу) характеризується величиною прибутку, що припадає на одиницю вартості вкладеного капіталу, -- рентабельністю. Отож, підприємство для підвищення ефективності своєї роботи має вишукати шляхи збільшення суми прибутку за мінімального обсягу вкладення фінансових ресурсів. Одним із найсуттєвіших (але, звичайно, не єдиним) факторів зростання прибутку є швидкість обертання вкладених грошей у будь-яке підприємство, яка вимірюється часом від їх авансування у будь-які активи (виробничі, товарні, нематеріальні тощо) до вивільнення у грошовій формі, що свідчить про готовність капіталу до чергового авансування в активи для одержання прибутку. Поряд із такими факторами, як собівартість продукції, її рентабельність, інтенсивність і якість використання засобів праці, витрати обігу, пов'язані з реалізацією продукції, прибуток залежить від того, наскільки швидко обертаються усі частини капіталу -- фінансові ресурси, вкладені в основні засоби, в оборотні засоби, в засоби обігу, інші активи.

Виробничі підприємства основну частину наявних фінансових ресурсів вкладають в основні виробничі засоби, інші необоротні активи, нематеріальні активи, оборотні активи. Саме швидкість обертання цих частин капіталу, які напряму пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємств, визначає рентабельність їх роботи. Що ж до капіталу , вкладеного у невиробничі основні засоби (об'єкти соціально-культурної сфери), у незавершені капітальні вкладення і фінансові інвестиції, то швидкість його руху і ефективність використання доцільно аналізувати окремо від руху коштів підприємства, які опосередковують його операційну діяльність.

Середня оборотність капіталу підприємства, вкладеного в основні виробничі засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, оборотні активи характеризує величина, що обчислюється за формулою:

Коб=с/(Ф + МА + НА + О),

де Коб - середня кількість обертів, зроблених капіталом підприємства за період, що аналізується;

С -- вартість, що обернулася за аналізований період (операційні витрати);

Ф, МА, НА, О -- середні за аналізований період вкладення капіталу відповідно в основні виробничі засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, оборотні активи.

Але це умовна оборотність капіталу, оскільки різні його частини оберталися, природно, з різною швидкістю.

Отже, формули для визначення коефіцієнтів оборотності (кількості оборотів) капіталу, вкладеного в основні виробничі засоби (Кф), інші необоротні матеріальні активи (Кма), нематеріальні активи (Кна)» оборотні активи (Ко), мають вигляд:

Кф = А : Ф;

Кма ⁼ а : МА;

Кна = в : НА:

Ко ⁼ Сзм : О,

де А -- амортизаційні відрахування на повне відтворення основних виробничих засобів за аналізований період;

а -- знос інших необоротних матеріальних активів;

в -- знос нематеріальних активів за той же період;

Сзм -- операційні витрати на виробництво та збут продукції, інші операційні витрати мінус величини А, а і в.

Представивши рентабельність капіталу, вкладеного в основні виробничі засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи й оборотні активи (Rва) як добуток величини Коб (кількість оборотів капіталу за аналізований період) і рентабельності операційних витрат, можна одержати модель для аналізу впливу швидкості обороту різних частин капіталу на рентабельність капіталу, який обслуговує операційну діяльність підприємства:

Rва = (Под/С)*Коб,

Звідки

Rва=Под/С*(Кф*dф+Кма*dма+Кна*dна+Ко*dо),

де Под -- фінансовий результат (прибуток) від операційної діяльності;

С -- операційні витрати;

dф, dма, dна, dо -- питомі ваги вкладень капіталу відповідно в основні виробничі засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, оборотні активи.

Для аналізу впливу факторів швидкості обороту капіталу, вкладеного підприємством у базовому і звітному роках в основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, оборотні активи на рентабельність капіталу, в ПЕОМ, згідно з вищенаведеною моделлю вводяться дані бухгалтерського обліку і звітності, необхідні для розрахунків.

капітал майновий стан резерв актив пасив

Розділ 2. Фінансово-економічна характеристика ВАТ „Сільгосптехніка”

Згідно Статуту підприємства -

Повна і скорочена назва підприємства:

повна назва українською мовою: Відкрите акціонерне товариство “Сільгосптехніка”;

скорочена назва українською мовою: ВАТ «Сільгосптехніка»;

Юридична адреса:

Україна 38800, Полтавська область, смт. Чутове, вул. Короленка, 29.

Номер і дата державної реєстрації:

Зареєстровано розпорядженням голови Чутівської райдержадміністрації, реєстраційний № 347 від 29 травня 2000 р., затверджено рішенням Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка”, протокол № 1 від 17 травня 2000 р.

Форма власності:

Юридична особа.

Організаційно-правова форма:

Згідно Статуту підприємства “Товариство має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести зобов`язання, бути позивачем та відповідачем у суді, арбітражному та третейському судах. Товариство вільне у виборі предмету і форми діяльності, які не суперечать законодавству України.”

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, у тому числі валютний, свій фірмовий знак, який реєструється відповідно до чинного законодавства, емблему, печатки, штампи зі своїм найменуванням.

Товариство згідно із законодавством України володіє, користується та розпоряджається майном, що є його власністю.

Товариство діє на засадах повної господарської самостійності, самоуправління, самофінансування.

Товариство несе відповідальність за свої зобов`язання в межах майна, що йому належить та на яке відповідно до законодавства України може бути накладено стягнення.

Держава не несе відповідальності за зобов`язання Товариства.

Товариство не відповідає за зобов`язання держави.

Акціонери відповідають за зобов`язання Товариства у межах вартості акцій, що їм належать.

Для досягнення мети своєї діяльності Товариство має право:

об`єднуватися з іншими підприємства різного правового статусу, вступати в асоціації, корпорації, інші об`єднання та спілки;

користуватися банківськими кредитами;

створювати на території країни і за кордоном філії та представництва, а також дочірні підприємства, відкривати фірмові магазини, бюро, інші спеціалізовані підрозділи;

бути засновником та учасником (акціонером) інших товариств і організацій, а також виконувати інші дії відповідно до предмету та мети його діяльності, які не суперечать чинному законодавству;

на випуск цінних паперів і операції з ними згідно з чинним законодавством України, цим Статутом та ухвалами загальних зборів Акціонерів Товариства (далі - Збори);

самостійно визначати вид, форму й умови трудового договору з найманими працівниками;

здійснювати з земельними ресурсами усі дозволені чинним законодавством операції (оренда, купівля, продаж тощо);

здійснювати спонсорство і провадити благодійні акції.

Товариство створене з метою насичення ринку продукцією, товарами, послугами, розвитку торгово-економічного співробітництва з юридичними та фізичними особами, здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використання прогресивного обладнання, технологій та кращого досвіду управління, залучення додаткових матеріальних та фінансових ресурсів, а також отримання прибутку й задоволення економічних і соціальних інтересів Акціонерів та працівників Товариства.

Товариство у порядку, встановленому чинним законодавством здійснює такі види діяльності:

ремонт і сервісне обслуговування усіх видів обладнання, транспорту виробничого та соціально-прибуткового призначення;

перевірка якості роботи двигунів на відповідність екологічним вимогам (замір СО₂, димності та інших параметрів) з видачею відповідною підтверджуючої документації;

діяльність щодо перевірки димовентиляційних каналів, а також контурів для заземлення;

внутрішні і міжнародні автотранспортні перевезення, транспортно-еспедиційні послуги для фізичних та юридичних осіб, надання інших послуг автотранспорту та механізмів;

зберігання, заправка, та торгівля паливно-мастильними матеріалами усіх видів автотранспорту та механізмів;

послуги щодо відповідального збереження усіх видів автотранспорту та механізмів;

ведення сільськогосподарської діяльності, виробництво сільськогосподарської продукції;

проведення торгівельно-закупівельної діяльності, пов`язаної з придбанням, накопиченням сільськогосподарської та іншої продукції;

організація служби побуту, надання усіх видів побутових послуг населенню та підприємствам;

оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, в тому числі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами;

торгівельно-посередницька та збутово-постачальницька діяльність на ринку України та зовнішніх ринках на дилерських та агентських засадах;

створення магазинів для реалізації промислових, продовольчих товарів населенню, а також фірмова та комісійна торгівля, створення точок громадського харчування;

виробництво товарів народного вжитку, продуктів харчування, будівельних матеріалів, виробів народних промислів;

проектування, будівництво, реконструкція, технічне переозброєння, ремонт і експлуатація різних об`єктів виробничого, соціального і культурно-побутового призначення;

брокерська та дилерська діяльність, надання лізингових послуг;

надання послуг у сфері менеджменту та маркетингу, а також факторинг, торгівля нерухомим майном, засобами виробництва;

інвестиційна діяльність;

організація та участь у проведенні вітчизняних і міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів, бірж, туристичних заходів;

науково-технічна та дослідна діяльність;

посередницькі послуги в галузі освіти, культури, охорони здоров`я і науки, консалтингові послуги;

здійснення поліграфічної, видавницької, рекламної та інформаційної діяльності;

первинна обробка (при необхідності) і переробка вторинної сировини.

Товариство здійснює наступні види зовнішньо-економічної діяльності відповідно до чинного законодавства України:

експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

експорт та імпорт виробничих, посередницьких та інших послуг;

науково-дослідна, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб`єктами господарської діяльності;

спільна діяльність із іноземними суб`єктами господарської діяльності в науково-дослідній, промисловій, фінансовій, інвестиційній галузях;

організація та спільна діяльність у проведенні міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів, туристичних заходів.

Товариство може здійснювати інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.

Окремі види діяльності, перелік яких визначається законодавчими актами України, Товариство може здійснювати тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій).

Аналіз фінансових результатів діяльності ВАТ “ Сільгосптехніка” за 2002-2004 рр. проведемо за даними табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Аналіз фінансових результатів діяльності ВАТ “Сільгосптехніка”, 2002-2004рр.

№ п/ п	Показники	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2004 р. у % до 2002 р.
		Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)	79613,4	100	87574,74	100	104156,3	100	130,8
2	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	70885,7	89,03	77974,27	97,93	86785,2	83,32	93,58
3	У % до доходу від реалізації продукції	89,03	-	97,93	-	83,32	-	93,58
4	Операційні витрати в тому числі:
	а) собівартість реалізованої продукції	60557,4	100	66613,14	100	68002,6	100	112,29
	б) адміністративні витрати	2767,5	4,5	3044,25	4,5	5583,4	8,2	201,74
	в) витрати на збут	8,3	0,013	9,13	0,013	25,9	0,03	312,04
	г) інші операційні витрати	2556,1	4,22	2811,71	4,22	4895,7	7,19	191,53
5	Валовий прибуток	10328,3	100	11361,13	100	10738,7	100	103,96
6	У % до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції	14,5	-	15,95	-	10,3	-	71,03
7	Прибуток (збиток) від операційної діяльності	5318,1	100	5849,91	100	10947,9	100	205,86
8	Фінансові та інвестиційні доходи	90,1	1,69	99,11	1,69	155,8	1,42	172,9
9	Фінансові та інвестиційні витрати	686,5	12,9	755,15	12,9	-	-	-
10	Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	5469,1	100	6016,01	100	10947,9	100	-
11	Податок на прибуток від звичайної діяльності	1640,9	30	1804,99	30	3177,4	29,02	96,73
12	Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	3828,2	100	4211,02	100	7770,5	100	202,98
13	Чистий прибуток (збиток)	3828,2	100	4211,02	100	7770,5	100	202,98

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що з 2002 р. по 2004 р. ситуація на підприємстві покращилась, а саме дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) збільшився на 24542,9 тис. грн., або 30,8 %.

А от чистий дохід зменшився на 6,42 %. Операційні витрати збільшилися на 135,1 %, що обумовлено зростанням собівартості реалізованої продукції (на 12,29 %) та адміністративних витрат (більш ніж в два рази).

Валовий прибуток збільшився на 105,86%. Значно зросли фінансові та інвестиційні доходи (на 72,9 %).

Через відсутність надзвичайних доходів і надзвичайних витрат сума чистого прибутку співпадає з сумою прибутку від звичайної діяльності і у 2002 і 2004 рр. Становила відповідно 3828,2 та 7770,5 тис. грн. Таким чином, прибуток за аналізований період збільшився більше ніж у два рази (на 102,98%).

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує поняття рентабельність. У найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість (товарів, робіт, послуг) і окремих її видів, прибутковість підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів підприємницької діяльності, прибутковість різних галузей економіки.

За змістом система показників рентабельності поділяється на три групи:

1.Показники, що характеризують ефективність виробничої і комерційної діяльності підприємства.

2. Показники, які відображають ефективність використання капіталу підприємства і його складових частин.

3. Показники оцінки ефективності інвестиційних проектів. До показників першої групи відносять:

* рівень рентабельності виробництва - визначається як відношення прибутку від реалізації продукції до собівартості реалізованої продукції, виражене у відсотках;

* рентабельність продажу - визначається як відношення прибутку від реалізації продукції до виручки, виражене у відсотках;

При розрахунку показників рентабельності другої групи (табл.2.2) використовується інформація балансу і звіту про фінансові результати.

Таблиця 2.2.

Динаміка показників рентабельності капіталу ВАТ „Сільгосптехніка” , 2002-2004 рр.

№ з/п	Показники	Роки	Відхилення,(+, -)
		2002 р.	2003 р.	2004 р.
Вихідна інформація, тис. грн.:
1	Середньорічна вартість капіталу	80886,45	88975,1	126506,35	+45619,9
2	Середньорічна вартість власного капіталу	63044,8	69349,28	94622	+31577,2
3	Середньорічна вартість основних засобів	53749,15	59124,07	71919,05	+18169,9
4	Середньорічна вартість оборотних виробничих фондів	26102,55	28712,81	45612,15	+19509,6
5	Прибуток (збиток) до оподаткування	5469,1	6016,01	10947,9	+5478,8
6	Чистий прибуток (збиток)	3828,2	4211,02	7770,5	+3942,3
Показники рентабельності капіталу, %:
7	Загальна рентабельність (збитковість) капіталу	6,76	7,43	8,65	+1,89
8	Чиста рентабельність (збитковість) власного капіталу	6,07	6,67	8,21	+2,14
9	Загальна рентабельність (збитковість) власного капіталу	8,67	9,53	11,57	+2,9
10	Чиста рентабельність власного капіталу	4,73	5,2	6,14	+1,41
11	Загальна рентабельність (збитковість) фондів	6,84	7,52	9,31	+2,47
12	Чиста рентабельність (збитковість) фондів	4,79	5,26	6,61	+1,82

Характеризуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що за період з 2002 р. по 2004 р. прибутковість підприємства зросла, показники рентабельності капіталу зросли в середньому по 2,3% по кожному показнику. Чиста рентабельність (збитковість) фондів показує, скільки одержано чистого прибутку (збитку) на 1 грн. вартості основних засобів і оборотних виробничих фондів. Аналогічний зміст має загальна рентабельність (збитковість) фондів. Отже, у 2004 р. порівняно з 2002 р. відбулося зростання показників прибутковості діяльності ВАТ “Сільгосптехніка”, показники рентабельності капіталу теж зросли.

Майновий стан підприємства характеризується складом, розміщенням, структурою та динамікою активів (майна) і пасивів (власного капіталу і зобов'язань). Інформація про наявні у підприємства ресурси та прийняті ним зобов'язання наведена у балансі (форма №1, П (С)БО №2 "Баланс"). Економічні ресурси забезпечуються зобов'язаннями та власним капіталом.

Активи - це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому.

Пасив балансу відображає власний капітал і зобов'язання підприємства. Аналіз майнового стану проводиться за методикою, яка наведена у додатку А (табл. А1, А2). Отже, проведемо аналіз майна ВАТ „Сільгосптехніка” (табл. 2.3).

Таблиця 2.3.

Аналіз майна ВАТ “ Сільгосптехніка”, (станом на кінець року).

№ п/п	Види активів (майна)	2002 р.	2003 р.	2004 р.	Зміни (+/-)
		сума, тис. грн.	у % до підсумку
				сума, тис. грн.	у % до підсумку	сума, тис. грн.	у % до підсумку	сума, тис. грн.	питомої ваги	у % до 2002 р.
	Майно-всього	100642,2	100	110706,4	100	126592,6	100	+25950,4	-	125,8
1.	Необоротні активи	55627,1	55,3	61189,81	55,27	80349,9	63,5	+24722,8	+8,2	144,4
1.1	Основні засоби	54028,8	53,7	59431,68	53,68	71074,3	56,1	+17045,5	+2,5	131,5
2.	Оборотні активи	44997,2	44,7	49496,92	44,71	46227,1	36,5	+1229,9	-8,2	102,7
2.1.	Оборотні виробничі фонди	6107,7	6,1	6718,47	6,06	11609,7	9,2	+5502	+3,1	190,1
2.1.1	Виробничі запаси	6107,7	6,1	6718,47	6,06	11609,7	9,2	+5502 -	+3,1	190,1
2.2.	Фонди обігу	38773,7	38,5	42651,07	38,52	34617,4	27,3	-4156,3	-11,2	89,3
2.2.1	Готова продукція і товари	79,6	0,1	87,56	0,07	834,4	0,7	+754,8	+0,6	1048,2
2.2.2	Поточна дебіторська заборгованість	35589,4	35,4	39148,34	25,36	16146,1	12,8	-19443,3	-22,6	45,4
2.2.3	Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції	3104,7	3,1	3415,17	3,08	17636,9	13,9	+14532,2	+10,8	568,1
2.2.4	Інші оборотні активи	-	-	-		-	-	-	-	-
3.	Витрати майбутніх періодів	17,9	0,02	19,69	0,017	15,6	0,01	-2,3	+0,01	+87,2

Аналізуючи дану таблицю бачимо, що за період 2002-2004 рр. вартість майна підприємства збільшилась на 25950,4 тис. грн., або на 25,8%. Вартість необоротних активів збільшилася на 44,4%. Загальна вартість оборотних активів збільшилася на 2,7%. При цьому найбільше збільшилася вартість оборотних виробничих фондів - на 90,1%, готова продукція і товари - на 948,2%. Витрати майбутніх періодів зменшилися на 2,3 тис. грн., або на 12,8%.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана із загальною структурою балансу підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів. Фінансова стійкість підприємства характеризується насамперед співвідношенням між власним капіталом і зобов'язаннями. Чим більшу питому вагу в структурі пасивів займає позиковий капітал, тим вищий ризик кредиторів, нижча ймовірність повернення боргів. Проаналізуємо фінансову стійкість ВАТ “Сільгосптехніка” (табл. 2.4.) за методикою, яка наведена у додатку Б.

Таблиця 2.4.

Аналіз фінансової стійкості ВАТ “ Сільгосптехніка”, 2002-2004 рр.

№ з/п	Показники	Роки	Відхилення (+,-) 2004 р. від 2002 р.
		2002	2003	2004
1.	Показники структури капіталу
1.1.	Коефіцієнт автономії	0,64	0,65	0,77	+0,13
1.2.	Коефіцієнт концентрації залучення капіталу	0,35	0,36	0,22	-0,13
1.3.	Коефіцієнт фінансування	1,82	2,0	3,5	+1,68
1.4.	Коефіцієнт фінансового ризику	0,54	0,33	0,28	-0,26
1.5.	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,00009	-	-	-
1.6.	Коефіцієнт структури залучення капіталу	0,0001	-	-	-
2.	Показники стану оборотних активів
2.1.	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,14	0,14	0,18	+0,04
2.2.	Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів	0,2	0,2	0,39	0,19
2.3.	Коефіцієнт забезпеченості запасів	1,5	1,5	1,45	-0,05
2.4.	Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	0,33	0,42	0,97	+0,64
3.	Показники стану основного капіталу
3.1.	Коефіцієнт реальної вартості майна	0,61	0,68	0,73	+0,12
3.2.	Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні	0,55	0,57	0,63	+0,08
3.3.	Коефіцієнт накопичення амортизації	0,31	0,3	0,32	+0,01

Аналізуючи вищенаведені дані, можна виділити наступне. Щодо коефіцієнта автономії, який показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, інвестованих в підприємство, то його значення більше 0,5. Стосовно здатності підприємства самостійно фінансувати свою поточну діяльність, то такий показник, як коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів більше ніж 0,1, тобто цієї проблеми у ВАТ “Сільгосптехніка” не існує.

Виходячи з того, що фінансова стабільність підприємства досягається у випадку, коли зобов'язання гарантовано покриваються оборотними активами, ознакою стабільності є виконання наступної умови: значення коефіцієнта співвідношення оборотних: необоротних активів більше значення коефіцієнта фінансового ризику. У ВАТ “ Сільгосптехніка” ця умова виконується.

Розділ 3. Аналіз джерел формування капіталу ВАТ „Сільгосптехніка”

3.1 Аналіз джерел формування капіталу ВАТ „Сільгосптехніка” з використанням скороченого аналітичного балансу

Використання банківських кредитів для підприємства, яке функціонує у ринковій економіці, є показником нормальної фінансової діяльності, бо вкладення власних фінансових ресурсів у засоби виробництва (як основні, так і оборотні) має відбуватися лише в межах постійної потреби, яка не зазнає коливань в сторону зменшення. Для покриття тимчасово збільшеної потреби у фінансових ресурсах (а вона виникає у суб'єктів підприємницької діяльності під впливом низки обставин досить часто) раціонально використовувати банківський кредит, тому в ринковій економіці саме на його долю припадає значна частина позикового капіталу.

Аналізуючи кредитні відносини підприємства з банками, треба визначити, як підприємство у процесі планування й освоєння кредитів забезпечує взаємозв'язок використання кредиту та власних фінансових ресурсів, підвищення рентабельності використання усіх ресурсів.

Першим кроком аналізу ефективності короткотермінових банківських кредитів на збільшення фонду оборотних коштів є визначення оборотності цих кредитів і порівняння швидкості їх обороту зі швидкістю обороту власних оборотних коштів та інших оборотних коштів підприємства. Якщо підприємство протягом року неодноразово отримує кредити банку (банків) в оборотні кошти і має досить сталу заборгованість за короткотерміновими кредитами, швидкість оборотності їх визначається за формулою:

Окр=(КР*Д)/Пкр,

де Окр -- оборотність короткотермінового кредиту в днях;

КР -- середній залишок заборгованості за банківськими позичками, включаючи прострочені, у звітному періоді (рік, квартал), тис. грн.;

Д -- тривалість звітного періоду, дні;

Пкр -- оборот з повернення короткотермінової заборгованості за позичками у звітному періоді, тис. грн.

Далі необхідно з'ясувати розмір витрат підприємства у зв'язку із залученням банківського кредиту, тобто визначити ціну кредиту і міру вигідності купівлі додаткових грошей на ринку позичкових капіталів, тобто у комерційних банків. Для цього насамперед визначається середній річний відсоток, який фактично сплатило підприємство комерційному банку за звітний період, для зіставлення з середнім позичковим відсотком, який можна вважати прийнятним у конкретних умовах звітного періоду (з урахуванням середньо-ринкових норм доходності та інфляції). Таким чином визначається, якою мірою відсоткова політика комерційного банку, що з ним підприємство підтримує партнерські відносини, відповідає ринковій ситуації та інтересам підприємства. При цьому для визначення прийнятного рівня відсоткової ставки за короткотерміновий кредит можна скористатися формулою, яка визначає межу вигідності залучення кредиту за існуючого рівня інфляції:

Рпр < (r+q+rq):100,

де Рпр -- прийнятна для підприємства ставка річного відсотка за кредит;

r -- нормальна відсоткова ставка за кредит у безінфляційній ситуації;

q -- темп інфляції.

Банківський короткотерміновий кредит, долучений до загального фонду оборотних коштів підприємства, разом із власними та іншими фінансовими ресурсами бере участь у створенні на підприємстві продукції, а отже, доданої вартості і прибутку. Аналізуючи ефективність залучення банківських короткотермінових кредитів, можна обчислити, яка частка прибутку від реалізації продукції одержана підприємством за рахунок банківських позичок, і, зіставивши її зі сплаченими відсотками за кредит, робити висновки про конкретний зиск підприємства від залучення банківських короткотермінових кредитів.

3.2 Аналіз складу, структури та динаміки пасивів і активів ВАТ „Сільгосптехніка”

Активи, зобов'язання та власний капітал підприємства - це елементи, які безпосередньо пов'язані з оцінкою його фінансового стану. Вони визначаються таким чином:

а) актив - це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, від якого очікується надходження майбутніх економічних вигід підприємству;

б) зобов'язання - теперішня заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій, від погашення якої очікується вибуття ресурсів із підприємства, котрі втілюють у собі майбутні економічні вигоди.

в) власний капітал - це залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов'язань.

Аналіз капіталу підприємства за 2002-2004 рр. проведемо за даними табл. 3.3

Таблиця 3.3.

Аналіз капіталу ВАТ “ Сільгосптехніка”, 2002-2004 рр., (станом на кінець року).

№ з/п	Види пасивів (капіталу)	2002 р.	2003 р.	2004 р.	Зміни (+/-)
		сума, тис. грн.	у % до підсумку
				сума, тис. грн.	у % до підсумку	сума, тис. грн.	у % до підсумку	сума, тис. грн.	питомої ваги	у % до 2002 р.
	Капітал - всього	100642,2	100	110706,4	100	126592,6	100	+25950,4	-	125,78
1.	Власний капітал	64958,9	64,54	71454,79	64,54	98507,2	77,81	+33548,3	+13,2	151,64
1.1.	Статутний капітал	61130,7	60,74	67243,77	60,74	86908,6	68,65	+25777,9	+7,9	142,16
2.	Зобов'язання	35673,3	35,44	39240,63	35,44	28085,4	22,18	-7587,9	-13,2	78,72
2.1.	Забезпечення майбутніх витрат і платежів	6	0,005	6,6	0,005	7,2	0,005	+1,2	-0,0002	120
2.2.	Довгострокові зобов'язання	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2.3.	Поточні зобов'язання	33260,2	33,04	36586,22	33,04	25941,2	20,49	-7319	-12,55	77,99
2.3.1.	Кредиторська заборгованість	2417,1	2,4	2658,81	2,4	2137	1,68	-280,1	-0,71	88,41
3.	Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Виходячи з даних таблиці бачимо, що, вартість капіталу збільшилася на 25950,4 тис. грн., або 25,78%. В структурі відбулися наступні зміни: власний капітал збільшився на 33548,3 тис. грн. або на 51,64%; статутний капітал теж збільшився - на 25777,9 тис. грн. або на 42,16%; зобов'язання зменшилися на 7587,9 тис. грн. або на 21,28%.

Аналіз складу, структури і динаміки активів, власного капіталу і зобов'язань передбачає вивчення позитивних і негативних змін у майновому стані підприємства. Своєчасне дослідження існуючих тенденцій дозволяє оперативно реагувати на зміни, які відбуваються, шляхом обґрунтування комплексу невідкладних і стратегічних заходів щодо поліпшення майнового стану підприємства.

Показники фінансової структури залучених коштів ВАТ “Сільгосптехніка” наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Показники фінансової структури залучених коштів ВАТ “Сільгосптехніка”.

Показники	2002 р.	2003 р.	2004 р.	Відхилення 2004 до 2002, (+,-)
	На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року
1. Коефіцієнт заборгованості (<1)	0,35	0,35	0,35	0,36	0,36	0,22	-0,13	-0,13
2. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	-	-	-	-	-	-	-	-
3. Коефіцієнт забезпеченості обігових засобів (>0,5)	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,4	-	+0,2
4. Коефіцієнт короткострокової заборгованості	-	-	-	-	-	-	-	-

Як видно з таблиці 3.1, протягом 2002-2004 рр. рівень позикових коштів у структурі капіталу відсутній.

Це свідчить про суворий контроль за цим аспектом фінансової діяльності керівництвом ВАТ “ Сільгосптехніка”, але в той же час відсутність притягнутих коштів може свідчити про пасивну фінансову діяльність підприємства.

Треба зауважити, що проаналізовані фінансові показники платоспроможності і ліквідності дозволяють залучити позикові і інвестиційні кошти при нарощуванні фінансових показників ВАТ “Сільгосптехніка”. Аналіз структури активу й пасиву балансу доповнюється системою структурних показників (табл. 3.2.), які визначаються за даними табл. 2.3, 2.4.

Таблиця 3.2.

Показники структури активу й пасиву балансу ВАТ „Сільгосптехніка”, 2002-2004 рр., (станом на кінець року).

Показники	Роки	Відхилення, (+,-)
	2002 р.	2003 р.	2004 р.
Структура активу - питома вага:
- необоротних активів у майні	55,3	55,27	63,5	+8,2
- оборотних активів у майні	44,7	44,7	36,5	-8,2
- оборотних виробничих фондів в оборотних активах	6,1	6,06	9,2	+3,1
- фондів обігу в оборотних активах	38,5	38,5	27,3	-11,2
- поточної дебіторської заборгованості у майні	35,4	25,3	12,8	-22,6
- поточної дебіторської заборгованості в оборотних активах	79,09	79,09	34,92	-44,17
- грошових коштів і поточних фінансових інвестицій в оборотних активах	6,89	6,9	38,15	+31,26
- грошових коштів і поточних фінансових інвестицій у майні	3,1	4,2	13,9	+10,8
Структура пасиву - питома вага:
- власного капіталу в загальному капіталі	64,54	64,54	77,81	+13,27
- зобов'язань в загальному капіталі	35,44	35,44	22,18	-13,26
- довгострокових зобов'язань у зобов'язаннях

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Аналіз джерел коштів та їх впливу на фінансові результати діяльності підприємства" скачать

Подобные документы

• Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів підприємства

  Фінансові ресурси підприємства як об’єкт аналізу. Розрахунок економічних показників діяльності підприємств. Інформаційне забезпечення бухгалтерського балансу. Аналіз складу і структури джерел формування капіталу. Показники фінансової стійкості фірми.
  
  курсовая работа [69,7 K], добавлен 15.10.2011
  

• Аналіз джерел утворення оборотних активів (на матеріалах СТОВ "Довжик" Золочівського району)

  Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Довжик". Експрес-оцінка фінансового стану господарства. Аналіз складу і структури капіталу, джерел формування оборотних активів та фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства.
  
  курсовая работа [67,7 K], добавлен 26.03.2011
  

• Оборотний капітал підприємства: аналіз і оцінка продуктивності його використання

  Значення, завдання і джерела аналізу оборотних засобів підприємства. Аналіз стану, структури й динаміки джерел формування оборотних активів і напрямів вкладання оборотного капіталу ВАТ "Бурякорадгосп Ланнівський". Прискорення оборотності оборотних коштів.
  
  курсовая работа [145,6 K], добавлен 11.12.2011
  

• Аналіз фінансового стану підприємства (на прикладі ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод")

  Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства, показники фінансової стійкості. Техніко-економічна характеристика заводу. Аналіз складу та структури джерел коштів, активу балансу. Оцінка платоспроможності, ліквідності та рентабельності.
  
  курсовая работа [219,7 K], добавлен 31.05.2013
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Аналіз фінансово-майнового стану та аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Організація перевірки боргових прав і зобов'язань. Як порахувати доходи підприємства. Як перевірити склад витрат. Аналіз динаміки валюти балансу та його структури.
  
  контрольная работа [20,1 K], добавлен 05.05.2011
  

• Аналіз структури джерел коштів та єфективності їх використання

  Інформаційна база здійснення аналізу джерел фінансування капіталу підприємства. Аналіз вартості капіталу та оцінка ефективності управління структурою капіталу на основі ефекту фінансового важеля. Оцінка структури джерел фінансових ресурсів ТОВ "Віват".
  
  курсовая работа [94,8 K], добавлен 01.12.2010
  

• Аналіз фінансового стану видавництва "Наукова думка"

  Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства та методик проведення аналізу активів та пасивів. Фінансовий стан видавництва та розробка шляхів його покращення. Фінансово-економічна діяльність підприємства та основні показники його роботи.
  
  курсовая работа [230,3 K], добавлен 24.03.2013
  

• Фінансовий аналіз оборотних активів підприємства

  Сутність та значення аналізу оборотних активів підприємства. Фінансово-економічна характеристика діяльності селянського господарства "Оріон". Аналіз стану, динаміки і структури оборотних активів господарства та шляхи покращення їх використання.
  
  курсовая работа [581,6 K], добавлен 03.12.2010
  

• Основи фінансового аналізу

  Складання порівняльного аналітичного балансу. Аналіз складу, структури, динаміки активів підприємства та джерел їх формування. Розрахунок показників оборотності поточних активів. Аналіз показників ліквідності балансу. Розрахунок рентабельності виробу.
  
  контрольная работа [33,6 K], добавлен 21.11.2010
  

• Витрати підприємства та їх вплив на фінансові результати

  Теоретичні аспекти витрат підприємства, їх структура та класифікація. Фінансові результати діяльності підприємства та фактори, що на них впливають. Аналіз витрат та фінансових результатів, динаміки доходів. Проблеми управління витратами підприємств.
  
  курсовая работа [94,3 K], добавлен 08.02.2010
  

Другие документы, подобные "Аналіз джерел коштів та їх впливу на фінансові результати діяльності підприємства"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам