Організація та шляхи вдосконалення обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

У самому загальному випадку операція придбання запасів може включати наступні етапи:

1. Укладання договору з контрагентом-постачальником на постачання ТМЦ (документ «Договір»).

2. Акцептування рахунка, пред'явленого постачальником (документ «Рахунок вхідний»).

3. Виплата авансу постачальнику (документи «Банківська виписка», «Видатковий касовий ордер» з видом операції «Оплата замовлення постачальника»).

4. Надходження запасів на склад (документ «Прибуткова накладна»).

5. Реєстрація податкової накладного постачальника (документ «Запис книги придбання», що вводиться на підставі документа «Прибуткова накладна»); Реєстрація додаткових витрат на придбання ТМЦ (документ «Витрати на придбання»); Оплата постачальнику за отримані товари (ті ж документи, що і при передоплаті).

6. Повернення ТМЦ постачальнику (документ «Повернення постачальнику»).

7. Повернення грошей від постачальника за повернутий товар (документи «Банківська виписка», «Прибутковий касовий ордер»).

Облік запасів підприємства регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. з наступними змінами і доповненнями.

Придбані за плату запаси зараховуються на баланс підприємства по їхній первісній вартості, що складається з їхньої закупівельної вартості й інших витрат, зв'язаних їхнім придбанням. Останні включають витрати по транспортуванню і страхуванню вантажів, суми ввізного мита, непрямі податки, відшкодовува не підприємству й ін.

Для обліку розрахунків з постачальниками в типовій конфігурації використовується рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», на якому передбачене ведення аналітичного обліку в двох розрізах: по субконто «Контрагенти» і «Замовлення».

Синтетичний облік запасів організації ведеться в типовій конфігурації на рахунках: 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети», 26 «Готова продукція», 28 «Товари» у розрізі їхніх місць збереження (субконто виду «Місця збереження») і власне видів ТМЦ (субконто «ТМЦ», довідник «Номенклатура») у кількісному і вартісному вимірі.

3. Оформлення рахунка постачальника. Для оформлення операції акцепту рахунка постачальника призначений документ «Рахунок вхідний». Цей документ може бути документом-замовленням при виконанні передоплати за ще не оприбутковані ТМЦ.

У тому випадку, коли немає передоплати (тобто ТМЦ спочатку прибуткуються, а потім оплачуються), уводити «Рахунок вхідний» необов'язково. У цьому випадку підставою (тобто замовленням) при оплаті постачальнику може служити «Договір» або власне «Прибуткова накладна».

У випадку ж, якщо наданий постачальником рахунок був оплачений до оприбуткування ТМЦ, використання «Рахунка вхідного» обов'язково. Тоді при дійсному прибуткуванні товарів (продукції) по попередньо оплаченому «Рахунку вхідний» документ «Прибуткова накладна» варто виписувати на підставі даного рахунка (у режимі «уведення на підставі»). Специфікація «Прибутковій накладній» у цьому випадку буде заповнена автоматично. При цьому якщо рахунок був уведений на підставі документа «Договір», те замовленням у прибутковій накладній буде також цей договір.

Рахунки створюються, зберігаються і редагуються в журналі «Рахунка вхідні». Новий рахунок викликається за допомогою однойменної опції пункту «Прихід» головного меню «Документи».

Заповнення форми «Рахунка вхідного» варто почати з вибору постачальника з довідника «Контрагенти», валюти, у якій буде виписані рахунок і курсу цієї валюти. Після вибору постачальника реквізит «Вид торгівлі» установиться в те значення, що зазначене за замовчуванням для даного клієнта в довіднику «Контрагенти».

Якщо облік взаєморозрахунків з постачальником ведеться в розрізі договорів, і в довіднику «Контрагенти» для нього визначений договір за замовчуванням, то найменування і реквізити цього документа з'являться в поле «Замовлення».

Специфікація табличної частини «Рахунка вхідного» цілком ідентична специфікації табличної частини «Прибутковій накладній» (опис документа «Прибуткова накладна» приведено нижче в поточному розділі).

Після внесення всієї необхідної інформації з кнопки «ОК» «Рахунок вхідний» зберігається в інформаційній базі.

На підставі «Рахунка вхідного» можна виписати наступні Документи: «Доручення» - для оформлення доручення на співробітника організації на одержання їм товарно-матеріальних цінностей по рахунку; «Платіжне доручення» для оформлення платіжного доручення банку на оплату цього рахунка; «Прибуткову накладну» - для фіксації відвантаження ТМЦ по рахунку; «Послуги сторонніх організацій» для реєстрації факту надання послуг по рахунку.

4. Доручення. Для оформлення доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей у постачальника співробітником організації передбачений документ «Доручення»,

Документ доцільно вводити в режимі «уведення на підставі» по наданому постачальником рахунка (тобто документу «Рахунок вхідний»). У цьому випадку його таблична частина, реквізит «Контрагент» будуть заповнені автоматично. Після чого залишиться вказати тільки серію і номер доручення, термін її дії, внести власне дані про довірену особу (шляхом вибору його з довідника «Співробітники») і інформацію про документ, що підтверджує особистість співробітника.

По натисканню кнопки «Печатка» формується друкована форма доручення.

Кнопка «ОК» служить для реєстрації виписаної «Доручення» в інформаційній базі.

5. Придбання запасів за плату в постачальника. Для відображення в обліку операцій, зв'язаних із придбанням товарно-матеріальних цінностей (запасів підприємства) у типовій конфігурації передбачений документ «Прибуткова накладна».

Відзначимо, що за допомогою цього документа оформляється також і придбання організацією необоротних активів (об'єктів основних фондів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів, інших необоротних активів). Ця операція буде докладно розглянута в розділі «Облік основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, НМА».

Заповнення реквізитів екранної форми «Прибутковій накладній» починаємо з реквізитів групи «Постачальник».

Поле «Вид» може приймати одне з наступних значень: «Вітчизняний постачальник», «Іноземний постачальник», «Підзвітна особа» або «Інше». При виборі виду відповідним чином міняється бухгалтерський рахунок постачальника (тобто рахунок обліку взаєморозрахунків з ним) на закладці «Додаткові».

Після цього варто вибрати постачальника з довідника «Контрагенти» або «Співробітники» (якщо реєструється прихід від підзвітної особи), вибрати валюту, у якій буде виписані накладна і курс цієї валюти. За замовчуванням у реквізиті «Курс» буде запропонований поточний курс валюти, тобто курс на дату виписки документа.

Якщо облік взаєморозрахунків з даним постачальником ведеться в розрізі договорів, і в довіднику «Контрагенти» для нього визначений Договір за замовчуванням, то останній відобразиться в поле «Замовлення». Разом з тим, за допомогою кнопки вибору В, можна змінити значення цього реквізиту, вибравши в ньому інше документ-замовлення з журналу «Добір замовлень по контрагенті».

У реквізиті «Місце збереження» вибирається те місце збереження (оптовий склад, матеріально-відповідальна особа), на которое буде виконане прибуткування запасів.

Реквізит «Що прибуткуємо» може приймати значення: «Запаси», «ОС, НМА, ін. необор, мат. активи», «Бланки стор. звітності», «Проч. необор, активи». Значення цього реквізиту повинне бути встановлене до заповнення табличної частини документа.

Поле «Вид торгівлі» дозволяє вказати один з можливих видів торгівлі для даної накладної. Відзначимо, що документ допускає оплату наявними тільки при установленій валюті «гривня». У реквізиті «Вид ПДВ» на закладці «Додаткові» повинна бути визначена ставка ПДВ для даної накладної.

Конфігурація дозволяє прибуткувати товарно-матеріальні цінності з різними ставками ПДВ в одній накладній - для цього існує поле «ПДВ» у кожному рядку табличної частини. При цьому якщо в шапці документа зазначена ставка 20% (реквізит «Вид ПДВ»), те для кожної позиції в табличній частині буде вибиратися та ставка ПДВ, що зазначена для неї в довіднику «Номенклатура».

У противному випадку - у шапці обраний інший вид ПДВ - саме з урахуванням цієї ставки буде розраховуватися сума ПДВ по кожній позиції табличної частини.

Включений прапорець «ПДВ на собівартість» є ознакою того, що організація не має право включити суму ПДВ, сплачену організації-постачальнику за придбані об'єкти до складу податкового кредиту. Сума ПДВ у цьому випадку буде включена до складу собівартості приходуемых об'єктів.

Як уже було відзначено в розділі «Визначення «першої події»» суми попередньої оплати (відвантаження), необхідні для правильного формування проводок «по першій події», можуть бути розраховані автоматично або безпосередньо зазначені вручну в діалоговій формі документа. Для введення суми і ПДВ попередньої оплати варто включити прапорець «Указати суму попередньої оплати вручну» на закладці «Додаткові».

Якщо в конфігурації включений режим автоматичного виділення і погашення, виданих і отриманих авансів, то при проведенні документа буде сформована проводка по заліку виплаченого авансу (передоплати).

Дійсним документом можна оформити прибуткування ТМЦ, інших перерахованих об'єктів через підзвітну особу. Для цього варто включити опцію «Через підзвітну особу». Далі потрібно вибрати підзвітна особа в реквізиті «Підзвітна особа» і вказати суму до закриття підзвіту співробітника (за замовчуванням заповниться підсумковою сумою накладної з ПДВ). Оборотний увага на те, що сума до закриття підзвіту не може перевищувати підсумкової суми за накладною. Крім того, опція «Через підзвітну особу» недоступна при валютному прибуткуванні, а також при обраному виді торгівлі «За наявні».

На закладці «Додаткові» указується також стаття валових витрат і рахунок обліку взаєморозрахунків з постачальником.

Для заповнення табличної частини документа в залежності від значення реквізиту «Що прибуткуємо» використовуються довідники «Інвестиції», «Бланки строгої звітності», «Номенклатура», «Необоротні активи».



Рис.3.4. Електронна форма реєстрації надходження матеріальних цінностей від постачальників.

У табличній частині «Прибутковій накладній» указується: найменування приходуемого ТМЦ, (бланка строгої звітності) з довідників «Номенклатура», «Бланки строгої звітності» відповідно. При прибуткуванні інших необоротних активів вибір здійснюється з довідника «Необоротні активи». При прибуткуванні ОС, НМА, інших необоротних матеріальних активів тут вказується об'єкт капітальних інвестицій, тобто об'єкт аналитики відповідного субрахунку рахунка 15 «Капітальні інвестиції», на который будуть списані витрати по придбанню об'єкта; кількість приходуемых об'єктів; одиниця виміру; коефіцієнт перерахування для обраної одиниці виміру; ціна в обраній валюті без ПДВ; сума в обраній валюті без ПДВ; сума в гривнях без ПДВ; сума податку на додану вартість; сума в гривнях із ПДВ.

У випадку валютного прибуткування запасів у табличній частині з'являються графи «Мито», «Там. усл.», «Акциз», «Перши. вал», «Пе-рев. грн» (порядок їхнього заповнення описаний нижче).

При оформленні прибуткування запасів, що вже надходили в організацію раніше, можна скористатися кнопкою «Підбор», розташованої в нижній частині електронної форми документа (докладніше про це див. у розділі «Форма введення документа»).

Порядок роботи з дійсним документом при оформленні їм надходження ТМЦ від закордонного постачальника проілюструємо на наступному прикладі.

На підставі «Прибутковій накладній» можуть бути виписані наступні документи:

- «Запис книги придбання» - для реєстрації запису книги придбання;

- «Повернення постачальнику» для оформлення повернення придбаних ТМЦ;

- «Платіжне доручення» - для безготівкової оплати отриманих ТМЦ (надалі за допомогою документа «Банківська виписка»);

- «Витрати на придбання» - для віднесення додаткових витрат, на собівартість запасів поступивших по такій накладній.

6. Облік додаткових витрат на придбання. При придбанні запасів за плату, крім сум, що сплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю), підприємство може нести додаткові витрати, що відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» також включаються в первісну вартість запасів. Наприклад, при покупці ТМЦ в іноземного постачальника, такими додатковими витратами є витрати по доставці вантажу від митного кордону України до пункту його кінцевого призначення і т.д.

Для відображення в обліку інших витрат підприємства, зв'язаних із придбанням його запасів, передбачений універсальний документ «Витрати на придбання».

Цей документ можна вводити або на підставі відповідний «Прибутковій накладній», або з меню «Документи» головного меню програми.

У реквізиті «Прибуткова накладна» указується документ «Прибуткова накладна», яким було оформлене надходження в організацію запасів, придбаних за плату. При введенні на підставі цей реквізит заповнюється автоматично, а при безпосередньому виклику документа по відображенню додаткових витрат з головного меню - вибирається зі списку прибуткових документів.

У табличній частині документа указуються фактичні додаткові витрати, що повинні бути включені в первісна вартість запасів, зазначених у документі-підставі (крім сум, що сплачуються постачальнику).

У графі «Корр. рахунок» вибором із плану рахунків указується кореспондуючий рахунок по Кредиту. Так, якщо перед нами коштує задача відповідно до приклада, розглянутому в попередньому розділі, відбити приходи по доставці вантажу від митного кордону України до пункту призначення, те це буде рахунок 3774 «Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень) у валюті».

У графах «Субконто 1», «Субконто 2» і «Субконто 3» указуються конкретні об'єкти аналитики обраного рахунка. У нашім випадку це - організація-перевізник (з довідника контрагентів) і документ-підстава для взаєморозрахунків з ним.

Графа «Кількість» заповнюється в тому випадку, якщо по зазначеному в реквізиті «Корр. рахунок» кореспондуючому рахунку, ведеться кількісний облік.

У графі валюта повинна бути обрана валюта додаткових витрат. Графа «Сума вал - « заповнюється тільки у випадку, якщо витрати були зроблені у валюті, відмінної від гривні. Тоді в графі «Сума - « автоматично розраховується гривневий еквівалент валютної суми (за курсом на дату поточного документа).

У противному випадку (витрати в гривнях) сума витрат без обліку ПДВ вказується в графі «Сума - « вручну.

Так, у розглянутому прикладі взаєморозрахунки з перевізником-нерезидентом здійснюються в доларах США, тому в поле «Валюта» вибираємо «Долар США», у графі «Сума вал» - указуємо вартість перевезення вантажу після границі відповідно до інвойсу перевізника. Після чого в графі «Сума - « відобразиться гривневий еквівалент вартості перевезення.

Сума податку на додану вартість буде розрахована по ставці, зазначеної в реквізиті «Вид ПДВ».

Якщо друге субконто кореспондуючого рахунка має вигляд «замовлення», то в табличній частині з'являються реквізити, зв'язані з визначенням «першої події». Якщо в поле «Предв. опл.» вибрати значення «Так», те суму і ПДВ попередньої оплати можна відредагувати вручну.

Стаття валових витрат і довільна довідкова інформація вказуються в полях «Субконто вал. расх.» і «Опис» відповідно.

Після заповнення всіх необхідних реквізитів документ потрібно зберегти і провести (кнопка «ОК»). При проведенні формуються проводки по дооценке запасів, у кореспонденції з рахунком, зазначеним у графі «Корр. рахунок» табличної частини.

При цьому, якщо в табличній частині документа-підстави (тобто в «Прибутковій накладній») були зазначені трохи ТМЦ, те додаткові витрати розподіляються між ними пропорційно їхньої вартості.

Оскільки, відповідно до умов приклада, перевізником був нерезидент, то на підставі знову введеного документа необхідно ввести документ «Запис книги придбання» з видом операції «Роботи, отримані від нерезидента».

7. Оформлення повернення постачальнику. Повернення товарно-матеріальних цінностей постачальнику реєструється в конфігурації за допомогою документа «Повернення постачальнику

Цей документ зручно вводити на підставі тієї «Прибутковій накладній», за допомогою якої було оформлене придбання ТМЦ. підметів поверненню.

Відзначимо, що документ «Повернення постачальнику» завжди відкриває новий ланцюжок взаєморозрахунків з постачальником, тобто завжди є документом-замовленням.

Уведення нового документа виконується вибором пункту «Повернення постачальнику» у підменю «Повернення» меню «Документи».

У групі «Постачальник» указується контрагент-постачальник і бухгалтерський рахунок обліку взаєморозрахунків з ним. Оскільки в типовій конфігурації не передбачене повернення імпортованих товарів, то як валюту документа (у поле «валюта») варто вибирати тільки «гривню». У противному випадку при проведенні документа Вам буде видане відповідне повідомлення, і провести документ не удасться.

У реквізиті «Місце збереження» указується той оптовий склад, з якого будуть списані товарно-матеріальні цінності, що повертаються.

У табличній частині документа вказується наступна інформація: найменування ТМЦ, що підлягає поверненню; партія, що буде списана при проведенні документа (за обліковими цінами якої відбувається списання товару); кількість що повертаються ТМЦ; одиниця виміру ТМЦ; коефіцієнт перерахування для обраної одиниці виміру; ціна без ПДВ; підсумкова сума по рядку без ПДВ; підсумкова сума по рядку у валюті з ПДВ; сума податку на додану вартість по рядку. При цьому якщо в шапці документа зазначена ставка 20% (реквізит «Вид ПДВ» на закладці «Додатково»), те для кожної позиції в табличній частині буде вибиратися та ставка ПДВ, що зазначена для неї в довіднику «номенклатура». У противному випадку - у шапці обране інше значення ставки ПДВ - саме з урахуванням цієї ставки буде розраховуватися сума ПДВ по кожній позиції табличної частини.

У графі «Ост» відображається залишок поточного ТМЦ на выбран. ном складі на дату документа.

Для заповнення табличної частини документа можна використовувати метод множинного підбора з довідника «ТМЦ» за допомогою кнопки «Підбор».

На закладці «Додатково» вказується аналітика валових витрат і ПДВ, використовувана при формуванні сторнирующих проводок по валових витратах і ПДВ. Сума попередньої оплати (тобто повернення грошей постачальником, якщо він мав місце) вводиться в дійсному документі вручну. Для цього варто включити опцію «Указати суму попередньої оплати постачання».

Реквізити «Рахунок» і «Вид» задають витратний рахунок і його аналітика для бухгалтерських проводок, що формуються у випадку, коли повернення товарів відбувається за цінами дешевше їхніх облікових цін. Напувай цьому як вид діяльності буде обраний вид діяльності який зазначений у для таких ТМЦ у довіднику «Номенклатура».

Кнопка «Друк» дозволяє сформувати друковану форму накладної. Кнопка «ОК» служить для запису і проведення документа.

8. Облік послуг сторонніх організацій. Для відображення в бухгалтерському обліку послуг сторонніх організацій у типовій конфігурації призначений документ «Послуги сторонніх організацій».

Документи «Послуги сторонніх організацій» зберігаються і редагуються в однойменному журналі.

Уведення нового документа виконується вибором пункту «Послуги сторонніх організацій» з підменю «Прихід» меню «Документи» головного меню програми.

У формі документа вказується організація-контрагент, вид взаєморозрахунків з ним за зроблені послуги (реквізит «вид торгівлі») і номер акта виконаних робіт постачальника.

За допомогою кнопки вибору 1Д з журналу «Добір замовлень по контрагенті» вибирається необхідне документ-замовлення. У противному випадку в поле «Замовлення» буде відображатися рядок «Без замовлення» і поточний документ буде сам бути підставою для взаєморозрахунків із замовником, тобто документом-замовленням.

Якщо документ був уведений на підставі «Рахунка вхідного», то і реквізит «Замовлення» буде заповнений відповідно до цим «Рахунком».

На закладці «Додатково» указується рахунок обліку взаєморозрахунків з постачальником послуг, ставка ПДВ (реквізит «Вид ПДВ»), аналітика валових витрат.

Включений прапорець «ПДВ на витрати» є ознакою того, що організація не має право включити суму ПДВ, сплачену організації-постачальнику за зроблені їм послуги, до складу податкового кредиту. Сума ПДВ у цьому випадку буде віднесена на рахунок витрат, зазначений у реквізиті «Рахунок витрат по ПДВ». У полі ліворуч вказується аналітика цього рахунка.

Для редагування суми попередньої оплати служи, прапорець «Указати суму попередньої оплати вручну».

Специфікація табличної частини документа цілком аналогічна документу «Прибуткова накладна».

На підставі дійсного документа можна виписати:

- «Платіжна вимога», «Платіжна вимога доручення» для оформлення вимоги замовнику оплатити зроблені йому послуги.

- «Запис книги придбання» для реєстрації запису книги придбання.

Вихідними формами документів по розрахункам з постачальниками та підрядниками служать наступні.

Стандартний звіт “Обігово-сальдова відомість по рахунку 63”

Для визову даного звіту варто вибрати пункт «Обігово-сальдова відомість по рахунку» у меню «Звіти» головного меню програми (додаток Ж).

При виборі пункту «Обігово-сальдова відомість по рахунку» на екран буде виведений запит параметрів відомості. У цьому запиті треба вказати: за який період необхідно сформувати обігово-сальдову відомість. Період задається вибором дати початку періоду і дати закінчення періоду; Якщо потрібно сформувати звіт за «стандартний» період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців або рік), те скористайтеся кнопкою вибору періоду “...” види субконто, по яких ведеться аналітичний облік по рахунку; значення субконто (або група субконто) зазначеного виду; Установивши потрібні параметри настроювання, натисканням на кнопку «Сформувати» або на кнопку «ОК» формується звіт .

Для рахунків, по яких ведеться кількісний облік, виводяться дані по кількісних залишках і оборотах .

Стандартний звіт “Аналіз рахунка 63”. Аналіз рахунка містить обороти рахунка з іншими рахунками за обраний період, а також сальдо на початок і на кінець періоду (додаток К).

Стандартний звіт “Головна книга” (“Обороти по рахунку 63”).

Звіт «Головна книга» використовується для отримання оборотів і залишків рахунка за кожен місяць. Він може бути дуже корисний при підведенні підсумків і складанні звітності.

Для одержання оборотів рахунка треба вибрати пункт «Головна книга» меню «Звіти» головного меню. На екран буде виведений запит параметрів формування оборотів рахунка.

Звіт представлений у виді таблиці, кожен рядок якої містить обороти по рахунках за місяць. Кількість рядків у звіті залежить від кількості повних і неповних календарних місяців, що ввійшли в період звіту. Кількість стовпчиків залежить від кількості рахунків, що листуються з даним рахунком у цьому періоді (додаток Л).

Стандартний звіт “Картка рахунка 63”.

У звіт «Картка рахунку» включаються всі проводки з даним рахунком або проводки по даному рахунку за конкретним значенням об'єктів аналітичного обліку - найменуванню ТМЦ, організації постачальника і т.д. Крім того, у картці рахунка показуються залишки на початок і кінець періоду, обороти за період і залишки після кожної проводки.

Для операцій, що виражаються також і в кількості, у картці рахунка приводиться кількість(додаток З).

Стандартний звіт “Журнал-ордер і відомість по субконто”. Журнал-ордер (відомість) по субконто застосовується для рахунків, на яких ведеться аналітичний облік по субконто. Він дозволяє одержати для кожного виду субконто, по якому ведеться аналітичний облік на рахунку дебетові і кредитові обороти, а також розгорнуте і згорнуте сальдо на початок і кінець обраного періоду. Крім того, у діалоговій формі запиту параметрів звіту можна задати різні режими добору субконто.

Окрім стандартних звітів в програмі можна сформувати такі звіти як акт звірки, товарні звіти, реєстри документі та інше.

Отже, можна зробити висновок, що автоматизація бухгалтерського обліку є однією із основних пропозицій по вдосконаленню обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Отже, можна зробити висновок, що автоматизація бухгалтерського обліку є однією із основних складових обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками на досліджуваному підприємстві.

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОЗРАХУНКАХ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. [57].

Важливою складовою частиною охорони праці є - законодавство та її нормативно-правова база: Конституція України, Кодекс законодавства про працю, Закон України “Про охорону праці”, статути підприємств, системи статутів безпеки праці, положення про організацію роботи по охороні праці, інструкції, правила та інші нормативні документи.

Закон України „Про охорону праці” від 21 листопада 2002 року №229-IV визначає основні положення і права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, питання безпеки, гігієни праці і виробничої сфери і встановлює ї єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Головними напрямками в технічному переозброєнні виробничих об'єктів являються заходи по подальшому полегшенню та оздоровленню умов праці на основі механізації і автоматизації тяжких та шкідливих виробничих процесів, широкому застосуванню засобів технічної безпеки, усунення причин, які сприяють травматизму і професійним захворюванням робітників та службовців, утворенню на виробництві гігієнічних та санітарно-побутових умов [35].

ВАТ „Сумський хлібокомбінат” плануючи свою діяльність в сфері охорони праці керується відповідними законами, Інструкціями та нормативними актами, щодо охорони праці, серед них:

- Закон України „Про охорону праці”;

- Закон України „Про пожежну безпеку”;

- Закон України „Про колективні договори і угоди”;

- Кодекс законів про працю;

- Інші законодавчі акти з охорони праці.

Також робота з охорони праці підприємство керується принципами Державної політики в галузі охорони праці. До них відноситься:

1) Повна відповідальність керівництва за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

2) Адаптації трудових процесів до можливостей працівників з урахуванням його здоров'я психологічного стану;

3) Колективне розв'язування завдань з охорони праці;

4) Соціальний захист працівників;

5) Безперервне удосконалення умов праці;

6) Безпека виробництва в умовах господарювання.

Юридичну відповідальність за стан охорони праці на підприємстві несе правління підприємства, по підрозділам - керівники відповідних ланок. Безпосередній контроль за станом охорони праці та розробкою заходів, спрямованих на створення здорових та безпечних умов праці наказом покладається на інженера по охороні праці.

Фінансування охорони праці здійснюється за рахунок адміністративних витрат, загально виробничих витрат та амортизаційних відрахувань.

ВАТ „Сумський хлібокомбінат” використовує найману працю, а отже витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції. Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат, визнаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Колективний договір містить розділ “Охорона праці”. Розділ складається із номенклатурних заходів, спрямованих на попередження травматизму та профзахворювань; списку осіб, яким надається додаткова відпустка за роботу в шкідливих умовах праці на підприємстві. Колективний договір містить положення про охорону праці яке передбачає:

- проводити навчання та атестацію керівних працівників та спеціалістів, а також працівників, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою;

- забезпечувати проведення профілактичних заходів, по запобіганню виробничого травматизму професійних захворювань;

- регулярно здійснювати медичний огляд працівників, які зайняті у шкідливих і важких умовах, за рахунок підприємства;

- своєчасно видавати працівникам додатково спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту безкоштовно згідно встановлених нормативів.

Всі підприємства і організації незалежно від форми власності і підлеглості звітують про стан і умови праці за минулий календарний рік (на 31 січня наступного року) по трьох формах звітності:

1. Форма № 1-ПВ «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за __ рік». Ця форма надсилається обласному (районному, міському) органу державної статистики за його вказівкою; своїй вищій організації (при її відсутності - обласній, міській, районній держадміністрації); територіальному управлінню Держнаглядохоронпраці (за його вказівкою). Ця форма містить тільки два розділи: «Стан умов праці» та «Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах»

2. Форма № І-УБ (відомча) «Звіт про стан умов та безпеки праці за__ рік».Вона надсилається за тією самою адресою що і форма №( 1-ПВ, за винятком обласного чи районного органу державної влади, Замість цієї адреси надсилається до адреси районної, або міської санітарно-епідеміологічної служби (за її вказівкою). Форма містить чотири розділи: «Стан умов і безпеки праці»;

«Забезпечення засобами індивідуального захисту»; «Санітарно-побутове забезпечення»; «Суми відрахувань за шкідливі умови праці».

3. Форма № 7-ТНВ «Звіт про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки».Ця звітність заповнюється, всіма підприємствами, установами, організаціями, тощо, які знаходяться на самостійному балансі, незалежно від відомчої підпорядкованості і форми власності.

Згідно форми № 1-УБ, 697 працюючих на підприємстві безкоштовно забезпечуються засобами індивідуального захисту згідно нормам. Серед них: 30 працівникам видані захисні щитки, 12 - захисні окуляри, 8 працівників отримують запобіжні пояси, 12 - захисні каски, 22 - респіратори, 8 - протигази, 20 - діелектричні рукавиці та 12 осіб забезпечені навушниками.

Загальна площа санітарно-побутових приміщень на підприємстві складає 940 м². З них: гардеробні - 680 м², душові - 140 м², умивальники - 120 м² . В убиральнях розміщені 30 санітарних приладів.

Згідно форми № 1-ПВ, в ВАТ “Сумський хлібокомбінат” 246 працівника, з яких - 198 жінок, зайнято в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам за результатами атестації робочих місць. Постійно у три - та чотиризмінному режимі зайнято 278 працівників (з яких жінки - 251). За роботу з шкідливими та важкими умовами праці надаються додаткові відпустки 243 працівникам (з яких жінки - 198). Крім цього доплати за умови праці отримують 231 працівника (з них жінки - 186), а молоко або інші рівноцінні харчові продукти - 3 особи. Право на пенсію на пільгових умовах мають 3 працівника.

Проаналізуємо динаміку чисельності працюючих та суми витрат понесених по охороні праці (таблиця 4.1).

Аналізуючи дані таблиці необхідно відмітити - що витрати на охорону праці у 2007 році зменшились на 8,0% у порівняні з 2005 роком, це зв'язано зі зниженням виробництва продукції та зменшенням кількості робітників

Розрахунок коефіцієнта частоти травматизму (К_ч) :

К_ч =Т/Р*1000 , де

Т - кількість нещасних випадків;

Р - середньооблікова кількість працюючих;

К_ч = 1/716 =1,4

Таблиця 4.1 Динаміка чисельності працюючих та витрат на охорону праці

Показники	2004	2005	2006	2006 у % до 2004
Середньо облікова чисельність штатних працівників, чол.:	753	733	716	95,1
у тому числі жінок:	550	559	559	101,6
Кількість нещасних випадків	-	-	1	-
Кількість днів непрацездатності, Дн	-	-	24	-
Коефіцієнт частоти травматизму, Кч	-	-	0,0014	-
Коефіцієнт важкості, Кв	-	-	24	-
Коефіцієнт втрат робочого часу, Квч	-	-	33,52	-
Втрати на охорону праці, грн.	3542,6	3477,3	3259,7	92,0
Матеріальні збитки від травматизму	-	-	11384,07	-

Розрахунок коефіцієнта важкості (К_в ):

К_в = Д_н /(Т-Т_см) , де

Т - кількість нещасних випадків;

Т_см - кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком.

Т_см = 0

К_в = 24/1 =24

Розрахунок коефіцієнта втрат робочого часу (К_вч):

К_вч = Д_н /Р*1000

К_вч = 24/716*1000 = 33,52

Отже, незважаючи на різноманітні заходи з охорони праці на підприємстві, у 2007 році стався нещасний випадок - в кремозбивальному відділенні Кондитерського цеху, внаслідок якого отримала травму жінка.

Причина нещасного випадку: недоліки під час навчання безпечних прийомів праці, а також особлива необережність потерпілої.

Заходи щодо усунення причин нещасного випадку: проведення позачергового інструктажу з охорони праці робітникам, які працюють у кремозбивальному відділенні Кондитерського цеху.

Розрахуємо економічний збиток від травматизму (С_заг ) за методикою розрахунку представленою в законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" [57].

До нещасного випадку місячна заробітна плата потерпілої складала Зм=774,8грн., потерпіла хворіла Дн = 24 днів, вина потерпілої m = 25%.

С_заг. = С1+С2+С3+С4+С5+С6 [61] , де

С1 - розмір одноразової допомоги.

С2 - сума виплат за листками непрацездатності.

С3 - витрати по наданню першої медичної допомоги.

С4 - витрати на розслідування нещасного випадку по даним бухгалтерії.

С5 - витрати медичного закладу.

С6 - вартість недоотриманої продукції.

С1 = З_м *К*(1-m/100) , де

К - коефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого, К = 0,5;

З_м - місячна заробітна плата, грн.;

m - вина потерпілого, %.

С1= 774,8*0,5*(1-25/100) = 290,55 (грн.)

С2 = З_д*Д_н , де

З_д - середньорічна заробітна плата, грн.;

Д_н - кількість днів непрацездатності, днів.

С2 = 29,8*24= 715,2(грн.).

С3 = 0

С4 = 40,5 грн (по даним бухгалтерії).

С5 = 18,5*Д_с +2,6*Д_а , де

18,25;2,65; - коефіцієнти, які враховують середні витрати медичних закладів одного дня перебування на стаціонарному або амбулаторному лікуванні.

Д_а - кількість днів проведених хворим на амбулаторному лікуванні, грн.;

Д_с - кількість днів проведених хворим в стаціонарному лікуванні, грн.

С5 = 18,5*1+2,6*35= 18,5+59,8= 78,3 грн.

С6 = ВП_д*Д_н , де

ВП_д - вироблено продукції одним працівником в день, грн.

ВП_д = ВП_р/(Р_ср*Д_о ) , де

ВП_р - загальний обсяг продукції за рік, грн.;

Р_ср - середньорічна чисельність працівників, чол.;

Д_о - кількість днів відпрацьовано одним працівником за рік, днів.

Оскільки в рік господарством отримано виручки на суму 65 194 600 грн., то в день кожним працівником виробляється:

ВП_д = 65 194 600,0/(716*213) = 427,48 грн.

С6 = 427,48 *24 = 10259,52грн.

С_заг. = 290,55+715,2+40,5+58,3+10259,52= 11384,07 грн.

Отже, можна зробити висновок, що даний нещасний випадок призвів до збитків на суму 11384,07грн. Як бачимо, нещасний випадок на підприємстві спричинив додаткові витрати у розмірі 11384,07 грн., які для товариства є збитком. А це значить, що в першу чергу саме господарство зацікавлено у проведенні заходів, які сприятимуть поліпшенню умов і охороні праці на підприємстві. Для запобігання нещасних випадків на ВАТ „Сумський хлібокомбінат“ необхідно провести наступні заходи:

1) покращити систему навчання по охороні праці, для чого дообладнати кабінет, а на кожній виробничій ділянці обладнати кутки по охороні праці;

2) вдосконалити систему управління охорони праці, щоб воно забезпечувало:

- своєчасне проведення навчання та інструктажів, атестацій щодо охорони праці;

- забезпечення пацючих засобами індивідуального захисту, надання пільги працівникам пов'язаних з важкими та шкідливим умовами праці, тощо;

3) роботи проводити в умовах, встановлених спеціальною технічною документацією.

Визначимо приріст продуктивності праці за рахунок економії чисельності працюючих, внаслідок поліпшення умов праці:

П_т = Е_ч *100/(Р_ср - Е _ч) ,% ,

Де Е_Ч - сума умовної економії вивільнення працюючих від впроваджених заходів по скорочення втрат по тимчасовій непрацездатності від травматизму, викликана поліпшенням умов праці, чол..;

Е_ч= ((Б₁-Б₂)/(100-Б₂))*Ч₁ , де

Ч₁ - кількість працюючих, яким були поліпшені умови праці після впровадження заходів;

Б₁ і Б₂ - втрати робочого часу до та після впровадження заходів, в % до річного фонду робочого часу;

Б₁ = (Д₁*100)/ (Д₀₁ * Р_ср) ; Б₂=(Д₂*100)/(Д₀₂ * Р_ср) , де

Д₁ і Д₂ - кількість днів непрацездатності до та після впровадження заходів;

Д_{01 ,} Д₀₂ - кількість відпрацьованих днів в рік одним працівником.

Б₁= (24*100) /( 213*716) =0,016% ;

Б₂=(0*100)/( 213*716) = 0 % ;

Е_ч =0,016/100*313 =0,050чол.

Приріст продуктивності праці при цьому складе:

П_т = 0,050*100/(716-0,050)= 0,007 %

Отже впровадження запропонованих заходів дозволить поліпшити продуктивність на 0,007%.

Розрахуємо на яку суму зросте виробництво продукції на ВАТ „Сумський хлібокомбінат“ внаслідок підвищення продуктивності праці.

?ВП= ВП_д*Р*Д_О* П_т

?ВП=427,48*716*213*0,007=456,36(тис.грн)

Констатуємо, що внаслідок запланованого підвищення продуктивності праці виробництво продукції товариством збільшиться на 456,36тис. грн.

Робимо висновок, що впровадження заходів по поліпшенню ефективності охорони праці на підприємстві є для нього економічно доцільним.

РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

Екологічна експертиза - це комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, який проводять висококваліфіковані спеціалісти та експерти з метою визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству. Здійснюється вона на підставі Закону України «Про екологічну експертизу». Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах [33].

Основними завданнями екологічної експертизи є:

- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

- оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів;

- оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

- підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи [22].

Основні принципи екологічної експертизи:

- гарантування безпечного для життя і здоров'я людей стану навколишнього природного середовища;

- збалансованість екологічних, економічних і соціальних інтересів для врахування громадської думки;

- наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, гласність;

- екологічна безпека, територіально-галузева доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи;

- державне регулювання;

- законність.

Об'єктами екологічної експертизи є проектна документація на будівництво нових чи реконструкцію діючих підприємств, об'єктів та впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних вимог.

Екологічній експертизі підлягають:

- правова, нормативна і інструктивна документація;

- проекти технічних систем, машин, механізмів і приладів;

- документація на впроваджувані відкриття і винаходи;

- діючі та ті, що будуються, нічні системи, аграрні, біотехнічні та інформаційні системи, які спричиняють вплив на навколишнє природне середовище;

- унікальні агротехнічні і природні системи і об'єкти (курорти, об'єкти історичної і культурної спадщини, природно-заповідна територія);

- стан здоров'я населення і організація охорони здоров'я;

- відомі та нові речовини, енергоносії, сировина, матеріали, норми, продукти харчування, лікарські препарати, відходи;

- природоохоронні заходи, фонди, асигнування, системи стимулювання, ресурсозбереження;

- системи виховання, освіти і пропаганди [22].

В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи. Висновки державної експертизи є обов'язковими для виконання. Висновки громадської експертизи мають рекомендаційний характер. Граничні строки проведення державної екологічної експертизи мають рекомендаційний характер.

Граничні терміни проведення державної екологічної експертизи об'єктів:

- групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів, установ чи органами Міністерства екології та природних ресурсів України - до 54 календарних днів з продовженням у разі необхідності до 60 днів, а у виняткових випадках - до 120 днів;

- спеціально створеними міжгалузевими еколого-експертними комісіями чи спеціалізованими організаціями - до 90 календарних днів.

Основні етапи проведення експертизи:

- оголошується замовником через засоби масової інформації
заява про екологічні наслідки діяльності;

- подання замовником еколого-експертним органам комплекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище в такому складі; паспорт робочого проекту; загальна пояснювальна записка; генеральний план; будівельні рішення; кошторисна документація.

Проектно-кошторисна документація обов'язково повинна бути погоджена з органами державного нагляду. Після цього еколого-експертна комісія проводить аналітичне опрацювання матеріалів. У разі необхідності проводить натурні обстеження. Потім узагальнює окремі експертні дослідження і готує висновки екологічної експертизи та подання їх зацікавленим органам. Висновки екологічної експертизи складаються зі вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин. Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх Міністерством екології та природних ресурсів України (або його органами на місцях) є підставою для відкриття/припинення фінансування проектів, програм чи діяльності. Без позитивних висновків державної екологічної експертизи реалізація проектів чи діяльності забороняється.

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище. Це будівництво і експлуатація очисних споруд, розвиток маловідходних і безвідходних технологій, охорона та відтворення флори і фауни, охорона надр, боротьба з ерозією ґрунтів, розміщення підприємств, господарств і транспортної мережі з урахуванням екологічних вимог [21].

Комплекс природоохоронних заходів повинен забезпечувати максимальний загальноекономічний ефект, складовими якого є екологічний і соціально-економічний результат. Екологічний результат природоохоронної діяльності обумовлюється зменшенням негативного впливу на навколишнє середовище і виявляється у зменшенні обсягів забруднюючих речовин, що потрапляють у біосферу, збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових, водних, біологічних та інших природних ресурсів.

Соціально-економічні результати ґрунтуються на економії або запобігання втратам природних ресурсів, живої і минулої праці у всіх сферах економіки, а також у сфері особистого споживання і передбачають:

- підвищення екологічного комфорту проживання, умов життєдіяльності населення і врешті-решт збільшення національного багатства і добробуту;

- поліпшення фізичного стану людини і зниження захворюваності, збільшення тривалості життя;

- задоволення нематеріальних (культурних, естетичних, освітніх) потреб людини;

- підтримання екологічної рівноваги;

- створення сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості, підвищення рівня її свідомості.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів вимагає підходу, який передбачає обов'язкове урахування зовнішніх ефектів:

- повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства - як найближчим часом, так і в перспективі;

- повне охоплення всіх витрат, пов'язаних зі здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

- урахування фактору часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

- міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії витрат і забезпечення ефективнішого використання природних ресурсів у масштабі території, що розглядається (району, області, країни).

Загальна ефективність природоохоронних заходів проявляється:

- у сфері матеріального виробництва - приростом обсягу прибутку або зменшенням собівартості продукції;

- у невиробничій сфері - економією витрат на виконання робіт і надання послуг;

- у сфері особистого споживання - скороченням витрат особистих коштів населення, спричинених забрудненням навколишнього середовища.

Економічне обґрунтування екологічних програм спирається на зіставлення економічних результатів від впровадження природоохоронних заходів із витратами на їх здійснення. Умовою проведення розрахунків економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи є вибір варіантів у межах однієї території, де досягається однакова (нормативна) якість навколишнього середовища.

Нині використовується велика кількість показників оцінки економічної ефективності. Найчастіше використовуються показники абсолютної та порівняльної ефективності.

Абсолютна ефективність розраховується за такою формулою

Еабс = (Рij - Cij / Кi * ) (6.1)

де Е_абс - показник абсолютної еколого-економічної ефективності фінансування заходів природоохоронного призначення; Рij - щорічний результат (ефект) i-го виду природоохоронної діяльності щодо запобігання втрат (зменшення негативних зовнішніх ефектів) j-го виду; Сі - річні експлуатаційні витрати (собівартість) на здійснення; Кі - обсяги фінансування (капітальні витрати) на здійснення і-го виду природоохоронної діяльності; - норма дисконту.

Абсолютна ефективність показує, у скільки разів результат перевищує витрати на проведення природоохоронної діяльності. Доцільність здійснення природоохоронних заходів визначається результатами порівняння цього показника з рівнями загальної рентабельності (Ен).

Результат (ефект) визначається як приріст чистого доходу, зниження собівартості виробництва продукції. Так, у сільському господарстві результат (Рс/х) може бути розрахований за формулою:

Рс/х = (О2-О1)*S, або (6.2)

Рс/х = (П2-П1)*S, (6.3)

де О1, О2 - річна економічна оцінка угідь відповідно до та після проведення природоохоронних заходів; П1, П2 - відповідні обсяги отримання чистої продукції; S - площі угідь, у межах яких здійснюється природоохоронна діяльність.

Якщо здійснюються багатоцільові заходи (наприклад, спрямовані на поліпшення якості продукції), результат (Рс/х) може бути розрахований за такою формулою:

Рс/х = V2 (Ц2 - С2) - V1(Ц1 - С1), (6.4)

де V1, V2 - середньорічні обсяги отриманої продукції відповідно до та після проведення природоохоронних заходів; Ц1, Ц2 - ціна продукції відповідно до та після проведення природоохоронних заходів; С1, С2 - собівартість продукції відповідно до та після проведення природоохоронних заходів. Проте в даному разі природоохоронна діяльність розглядається як сума заходів без урахування індивідуальних особливостей та ефективності виконання кожного з них окремо. Тому з метою зіставлення варіантів окремих природоохоронних рішень доцільним є використання показника порівняльної економічної ефективності:

Ен = Р - З, (6.5)

де Р - еколого-економічний результат, З - затрати на проведення конкретного заходу.

Порівняльні варіанти повинні відповідати вимогам щодо умов праці, технічних та економічних показників, комплексного використання відходів, вторинних ресурсів тощо, передбаченими нормативними документами. Цей показник може бути визначений як чистий економічний ефект.

Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів ґрунтується на порівнянні витрат на їх здійснення з досягнутим завдяки цим заходам економічним результатом. Економічний результат природоохоронних заходів (Р) найчастіше визначається за величиною економічних збитків (Упр), яких завдяки цим заходам вдавалося уникнути та величиною додаткового доходу (Д) від повторного використання знешкоджених речовин або іншої продукції у випадку, коли природоохоронні заходи мають багатоцільову спрямованість, тобто:

Р = Упр + Д. (6.6)

Річні затрати на здійснення природоохоронних заходів визначається за формулою:

З = С + ЕнК, (6.7)

де С - експлуатаційні витрати; Ен - коефіцієнт приведення одноразових вкладень до одного року. Розміри цього коефіцієнту залежать від норми прибутковості в галузі, термін експлуатації обладнання та устаткування, макроекономічних показників і в середньому Ен = 0,12…0,15; К - одноразові (капітальні) вкладення.

Тоді з урахуванням формул (6.6), (6.7):

Ен = (Упр + Д) - (С + ЕнК). (6.8)

Розрізняють фактичний та очікуваний (проектний, прогнозний) чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Фактичний чистий економічний ефект визначається для здійснення цільових заходів на основі порівняння фактичних витрат і фактично досягнутого економічного результату при реалізації проекту.

Очікуваний чистий економічний ефект розраховується на етапах розробки прогнозів, програм, проектів, створення нової природоохоронної техніки, виробництва екологічно чистої продукції на основі багатоваріантного аналізу очікуваних витрат і результатів з метою вибору оптимального, який забезпечує одержання максимального економічного ефекту при додержанні чинних вимог до якості навколишнього середовища.

Поточні витрати, результат і чистий економічний ефект розраховуються, як правило, за один рік. Інколи є необхідність визначення загального порівняльного економічного ефекту (на весь термін здійснення природоохоронного заходу). Тому слід приймати в розрахунках не приведену, а загальну суму капітальних витрат, а річні поточні витрати (собівартість) та щорічний результат дисконтувати відповідно до того, як це було запропоновано при визначенні абсолютної економічної ефективності у формулі (6.1). При цьому слід мати на увазі, що внаслідок макроекономічних процесів відбувається зміна вартості, отже, для таких розрахунків необхідно також додатково використовувати економічні інструменти приведення грошових (вартісних) показників до порівняльного виду[76].