Формування привабливості ФГ "Владам" для іноземних інвесторів

Для зручності покупців овочі розфасовують в сітки, а для супермаркетів ще додатково укладається на піддони в коконах із стрейч-плівки. Овочі відрізняються чудовими смаковими і товарними якостями, сертифіковані, добре переносять транспортування. Придатні для свіжого вживання і для переробки.

Консервний завод «Владам» був пущений в буд влітку 2003 року. Працює він на власній сировинній базі, переробляючи овочі, вирощені на полях фермерського господарства «Владам» (Україна, Миколаївська область). Консервний завод займається виробництвом соків (томатний, гарбузовий, гарбузово-апельсиновий, гарбузово-морквяний, морквяний, морквяно-апельсиновий, морквяно-яблучний, яблучний) та плодово-овочевих консервів (томати мариновані, огірки мариновані, асорті овочеві, джем полуничний, пюре овочеві, мед натуральний).

Продукція виготовляється по домашніх рецептах, має прекрасні смакові якості, не містить консервантів і штучних добавок. Влітку 2005 р. введена в дію нова маринадна лінія. Імпортне устаткування, новітні закочувальні і пакувальні машини дають можливість пропонувати споживчому ринку натуральні соки і овочеві консерви високої якості за реальними, доступними цінами.

На сьогоднішній день соки і овочева консервація ТМ «Владам» відмічена різними престижними винагородами за високу якість і конкурентоспроможність. ФГ «Владам» нагороджене пам'ятним знаком «Лідер харчової і переробляючої промисловості України 2004», Диплом лауреата загальнонаціонального конкурсу «Вища проба» (2004 р.), стало переможцем першого етапу Всеукраїнського конкурсу-виставки «Кращий вітчизняний товар року» в номінації «Продовольчі товари», відмічено Дипломом переможця обласного конкурсу сільгоспвиробників на кращу виробничу діяльність і введення нових технологій в номінації «За кращу торгівельну марку і якість продукції» (2005 р.), відмічено Дипломом Дегустаційного конкурсу IX Міжнародного форуму виробників продуктів харчування, напоїв, інгредієнтів і устаткування для супермаркетів «Весь світ живлення Україна 2006».

На сьогодні діяльність ФГ “Владам” включає в собі шість напрямів:

1. Вирощування овочів. Фермерське господарство "Владам" вирощує, зберігає й реалізує свіжі овочі (капуста білокочанна, червонокачанна, кольорова, цибуля, морква, буряк, картопля, перець, томати).

2. Консервний завод “Владам”: виробництво соків (томатний, гарбузовий, гарбузово-апельсиновий, гарбузово-морквяний, морквяний, морквяно-апельсиновий, морквяно-яблучний, яблучний) та плодово-овочевих консервів (томати мариновані, огірки мариновані, асорті овочеві, джем полуничний, пюре овочеві, мед натуральний).

3. Агромагазин «Господар»: імпорт і реалізація насіння овочевих культур французької селекції Clause: капуста, томати, перець, морква, буряк.

4. Готель «Пілігрим».

5. Піццерія «Владам».

6. Їдальня «Велика Ложка».

Взаємовигідне й тривале співробітництво з постійними клієнтами й залучення нових споживачів є основою бізнесу. ФГ “Владам” має тісні взаємовідносини з АПК, а саме з галузями, які виробляють засоби виробництва (сільськогосподарське машинобудування, меліоративна техніка, виробництво мінеральних добрив та пестицидів, насіння та посадкового матеріалу) та галузями промисловості по переробці сільськогосподарської сировини: харчова промисловість та заклади громадського харчування.

Центральним елементом організаційного механізму є структура управління, яка визначає поділ праці і службових зв'язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками і регламентує потоки інформації у систему управління. Розглянемо організаційну структуру ФГ “Владам”.

Організаційна структура ФГ “Владам” являє собою лінійно-функціональну структуру, кожне з підрозділів якої орієнтоване на виконання певної функції. Саме вона забезпечує ефективне поєднання лінійного управління з консультаційним обслуговуванням з боку функціональних служб без порушення прав і обов'язків лінійних керівників.

ФГ “Владам” має двоступінчасту структуру управління. Ця структура має деякі переваги: вона економічна, оскільки в ній мінімальна кількість ієрархічних рівнів управління; дає змогу встановити тісний зв'язок між керівниками середньої ланки і керівником підприємства; забезпечує чіткий розподіл повноважень між різними керівниками і спеціалістами. Для ФГ “Владам” характерна також централізація функціональних служб (бухгалтерія, економічна, юридична, інженерно-технічна служби), підвищенням оперативності і економічності апарату управління.

Але розглянувши структуру управління ФГ «Владам», ми помітили головний недолік побудови цієї структури, а саме відсутність служби або відділу зовнішньоекономічної діяльності, це в свою чергу призводить до недостатньо ефективного здійснення експортних та імпортних операцій сировини і технічного обладнання.

Тому господарству доцільно запровадити організаційну структуру управління ЗЕД яка визначається тією метою і завданнями , яку вона покликана вирішувати.

Розмір господарства дає загальну характеристику умов його діяльності. Основним показником розміру сільськогосподарського підприємства є вартість валової продукції, а додатковим - площа земельних угідь, чисельність робітників, вартість основних виробничих фондів, грошова виручка.

Важливим етапом при розгляді економічної діяльності підприємства є розгляд його спеціалізації, яка означає переважний розвиток тієї чи іншої галузі чи культури, перетворення її в головну товарну галузь, яка визначає основний виробничий напрям аграрного підприємства. Спеціалізація дозволяє зосередити виробництво певних видів продукції на окремому підприємстві та одержати завдяки цьому кращих результатів господарської діяльності.

Кожне господарство спеціалізується на виробництві певних видів сільськогосподарської продукції, що залежить насамперед від природно-кліматичних умов, місцезнаходження господарства, наявності необхідних виробничих ресурсів. Для того, щоб з`ясувати спеціалізацію господарства, необхідно розглянути структуру грошових надходжень від реалізації товарної продукції.

Основним показником, за допомогою якого визначається спеціалізація господарства, структура його грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Використавши дані по підприємству з'ясуємо спеціалізацію господарства ФГ «Владам» табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Розмір та структура грошової виручки від реалізації продукції в ФГ «Владам» Жовтневого району, Миколаївської області

Галузі та види продукції	Роки	В середньому за 3 роки	Структура, %
	2008	2009	2010		По галузі рослинництва	По господарству в цілому
Пшениця яра	32,8	-	21,75	27,28	0,26	0,26
Ячмінь	47,5	-	-	47,50	0,46	0,46
Картопля	2246	2376,6	2257,86	2293,49	22,26	22,15
Овочі відкритого ґрунту	7571,4	7228,8	8893,51	7897,90	76,66	76,29
Плодові, ягідні культури	-	-	127,57	127,57	1,24	1,23
Інша продукція рослинництва	-	-	103,39	103,39	1,00	1,00
Разом по рослинництву	9897,7	9605,4	11404,08	10302,39	100,00	99,52
Послуги в сільському господарстві	15,6	54,9	78,7	49,73	Х	0,48
Всього по господарству	9913,3	9660,3	11482,78	10352,13	Х	100,00

Проаналізувавши дані таблиці, ми можемо зробити такі висновки, що найбільшу питому вагу займає реалізація продукції рослинництва, в середньому за три роки ця галузь забезпечила 99,52 % грошової виручки. Найменшу питому вагу займають послуги в сільському господарстві - 0,48%. Оскільки в структурі грошових надходжень від реалізації продукції рослинництва найбільшу частку займає реалізація картоплі та овочів, то можна визначити, що господарство спеціалізується на виробництві картоплі та овочів та реалізації цієї продукції .

Далі проаналізуємо показники господарської діяльності в ФГ «Владам» табл.2.2

Проаналізувавши дані таблиці ми можемо зробити такі висновки, що ФГ «Владам» середнє за розміром підприємство, в 2010 році порівняно з 2008 роком вартість виробленої валової продукції збільшилась на 1,68 %; грошової виручки від реалізації теж збільшилась на 15,83%; середньорічна вартість основних виробничих фондів збільшилась на 39,58 %.

Таблиця 2.2 Показники господарської діяльності в ФГ «Владам» Жовтневого району Миколаївської області

Показники	Роки	2010р. у % до 2008р.	2010 р. у % до 2009
	2008	2009	2010
Вартість валової продукції (у порівняльних цінах 2005р.), тис. грн.	10001,5	11360,5	10169,07	101,68	89,51
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	7789	9595	10872	139,58	113,31
Грошова виручка від реалізації продукції , тис.грн.	9913,3	9660,3	11483	115,83	118,87
Площа сільськогосподарських угідь, га	567	491,6	690,4	121,76	140,44
з них ріллі	567	491,6	690,4	121,76	140,44
Середньорічна чисельність робітників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві,чол	209	358	306	146,41	85,47
Кількість відділків
Цехів	4	4	4	100	100,00

Господарство має в розпорядженні значний потенціал земельних ресурсів який збільшився на 21,76%. На підприємстві галузь тваринництва не розвинена. В господарстві середньорічна чисельність робітників зросла на 46,41%. В 2010 році порівняно з 2008 та 2009 роком в цілому спостерігається тенденція щодо збільшення обсягів виробництва та розміру грошової виручки від реалізації продукції, розширення площ сільськогосподарських угідь та підвищення вартості основних фондів.

Ефективність сільськогосподарського виробництва залежить в значній мірі також і від структури собівартості 1 ц продукції у відповідності з прийнятою номенклатурою статей затрат, так як собівартість безпосередньо впливає на прибуток.

Таблиця 2.3 Склад та структура собівартості в ФГ «Владам» Жовтневого району

Статті затрат	2009р	2010р	Відхилення (+,-)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Витрати на оплату праці	3008,4	31,80	6555,9	29,62	3547,50	-2,18
Відрахування на соц. Заходи	924,5	9,77	2363,12	10,68	1438,62	0,91
Матеріальні затрати, які увійшли в оплату праці:	5054,2	53,42	11784,47	53,24	6730,27	-0,18
насіння та посадковий матеріал	1091,6	11,54	1885,74	8,52	794,14	-3,02
мінеральні добрива	456,3	4,82	533,34	2,41	77,04	-2,41
нафтопродукти	837,2	8,85	1757,14	7,94	919,94	-0,91
електроенергія	192	2,03	940,6	4,25	748,60	2,22
Паливо	33,1	0,35	-	-	Х	Х
запасні частини	405,8	4,29	1180,26	5,33	774,46	1,04
оплата робіт та послуг, що виконані сторонніми організаціями	2038,2	21,54	5537,41	25,02	3499,21	3,48
Амортизація	304,9	3,22	1160,1	5,24	855,20	2,02
Інші витрати	169,2	1,79	269,07	1,22	99,87	-0,57
Всього затрат	9461,2	100,00	22132,66	100,00	12671,46	0,00

Аналізуючи дані таблиці 2.3 можна відмітити, що незначно зросли витрати на оплату послуг, що виконані сторонніми організаціями (3,48%), електроенергію (2,22%), амортизацію (2,02%), запасні частини (1,04%), відрахування на соц. заходи (0,91%). Усі інші статті витрат мають тенденцію до зниження, що загалом є дуже позитивним для господарства .

Звісно, здійснення діяльності сільськогосподарських підприємств неможливе без виробничих ресурсів, а ступінь забезпеченості підприємств основними виробничими фондами, сільськогосподарськими угіддями істотно впливає на ефективність результатів господарської діяльності табл. 2.4

Аналізуючи показники ефективності забезпечення виробничими ресурсами в ФГ «Владам» ми можемо зробити такі висновки,що в цілому рентабельність сільськогосподарського виробництва в 2010 році порівняно з 2008 роком збільшилась на 129,25%. Це відобразилося на підвищенні рівня отримуваного прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь, на 103,06%. Щодо показників фондовіддачі , то в 2010 році порівняно з 2008 роком вона зменшилася на 27,16%. Таким чином ми проаналізували показники ефективності забезпеченості виробничими ресурсами досліджуваного господарства.

Таблиця 2.4 Ефективність забезпечення виробничими ресурсами ФГ «Владам» Жовтневого району

Показники	2008	2009	2010	2010 р. у % до 2008	2010 р. у % до 2009
А	1	2	3	4	5
Припадає на одного середньорічного працівника зайнятого у сільськогосподарському виробництві: с.-г. угідь, га	2,71	1,37	2,26	83,17	164,96
основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис. грн.	37,27	26,80	35,53	95,34	132,57
Припадає на 100 га с.-г. угідь: основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис. грн.	1373,72	1951,79	1574,74	114,63	80,68
Одержано на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.: валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005р. )	1763,93	2310,92	1472,92	83,50	63,74
товарної продукції	1748,38	1965,07	1486,08	85,00	75,62
прибутку	543,03	1286,41	1102,69	203,06	85,72
Одержано на одного працівника зайнятого в с.-г. виробництві тис. грн.: - валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005р. )	47,85	31,73	33,23	69,44	104,73
товарної продукції	47,43	26,98	33,53	70,69	124,28
прибутку	14,73	17,66	24,88	168,88	140,88
Фондовіддача, грн.	1,28	1,18	0,94	72,84	79,66
Рівень рентабельності, %	33,05	70,03	75,76	229,25	108,18

В наступному підрозділі ми розглянемо показники фінансового стану підприємства та проаналізуємо їх на підставі балансу та фінансового звіту по підприємству.

2.2 Оцінка фінансового стану ФГ «Владам» Жовтневого району

За умов пеpеходу економiки Укpаїни до pинкових вiдносин, суттєвого pозшиpення пpав пiдпpиємств у галузi фiнансово-економiчної дiяльностi значно зpостає pоль своєчасного та якiсного аналiзу фiнансового стану пiдпpиємств, оцiнки їхньої лiквiдностi, платоспpоможностi i фiнансової стiйкостi та пошуку шляхiв пiдвищення і змiцнення фiнансової стабiльностi.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцiнка фiнансового стану пiдпpиємств за виникнення piзноманітних фоpм власностi, оскiльки жодний власник не повинен нехтувати потенцiйними можливостями збільшення пpибутку (доходу) фipми, якi можна виявити тiльки на підставі своєчасного й об'єктивного аналiзу фiнансового стану пiдпpиємств.

Систематичний аналiз фiнансового стану пiдпpиємства, його платоспpоможностi, лiквiдностi та фiнансової стiйкостi необхiдний ще й тому, що дохідність будь-якого пiдпpиємства, pозмip його пpибутку багато в чому залежать вiд його платоспpоможностi. Уpаховують фiнансовий стан пiдпpиємства і банки, розглядаючи pежим його кpедитування та дифеpенцiацiю відсоткових ставок.

Фiнансовий стан пiдпpиємства -- це комплексне поняття, яке є pезультатом взаємодiї всiх елементiв системи фiнансових вiдносин пiдпpиємства, визначається сукупнiстю виpобничо-господаpських фактоpiв i хаpактеpизується системою показникiв, що вiдобpажають наявнiсть, pозмiщення i викоpистання фiнансових pесуpсiв.

Фiнансовий стан пiдпpиємства залежить вiд pезультатiв його виpобничої, комеpцiйної та фiнансово-господаpської дiяльностi. Тому на нього впливають усi цi види дiяльностi пiдпpиємства. Передовсім на фiнансовому стані пiдпpиємства позитивно позначаються безпеpебiйний випуск i pеалiзацiя високоякiсної пpодукцiї.

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Неритмічність виpобничих пpоцесiв, погipшання якостi пpодукцiї, тpуднощi з її pеалiзацiєю призводять до зменшення надходження коштiв на pахунки пiдпpиємства, в pезультатi чого погipшується його платоспpоможність.

Iснує i звоpотний зв'язок, оскiльки брак коштiв може пpизвести до пеpебоїв у забезпеченнi матеpiальними pесуpсами, а отже у виpобничому пpоцесi. Фiнансова дiяльнiсть пiдпpиємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного викоpистання фiнансових pесуpсiв, дотpимання pозpахункової i кpедитної дисциплiни, досягнення pацiонального спiввiдношення власних i залучених коштiв, фiнансової стiйкостi з метою ефективного функцiонування пiдпpиємства.

Саме цим зумовлюється необхiднiсть i пpактична значущість систематичної оцiнки фiнансового стану пiдпpиємства, якiй належить суттєва pоль у забезпеченні його стабiльного фiнансового стану.

Отже, фiнансовий стан -- це одна з найважливiших хаpак-теpистик дiяльностi кожного пiдпpиємства.

Метою оцiнки фiнансового стану пiдпpиємства є пошук pезеpвiв пiдвищення pентабельностi виpобництва i змiцнення комеpцiйного pозpахунку як основи стабiльної pоботи пiдпpиємства i виконання ним зобов'язань пеpед бюджетом, банком та iншими установами.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

балансу (форма № 1);

звіту про фінансові результати (форма № 2);

звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

звіту про власний капітал (форма № 4);

дані статистичної звітності та оперативні дані.

Таблиця 2.5 Призначення основних компонентів фінансової звітності

Компоненти фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс	Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства;прогнозування майбутніх потреб у позиках;оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство (імовірно) контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка та прогноз:прибутковості діяльності підприємства;структури доходів та витрат
Звіт про власний капітал	Зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз змін у власному капіталі
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства
Примітки	Вибрана облікова політика. Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов'язкова за П(С)БО. Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості	Оцінка та прогноз:облікової політики; ризиків або непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов'язання; діяльності підрозділів підприємства тощо

Аналізуючи фінансовий стан підприємства потрібно провести оцінку рентабельності фінансових результатів підприємства, для цього потрібно розрахувати динаміку показників фінансових результатів табл 2.6.

Таблиця 2.6 Динаміка показників фінансових результатів у ФГ «Владам» Жовтневого району, Миколаївської області

Показники	2 009р.	2 010р.	Відхилення (+,-)
Чистий прибуток , тис.грн.	6324,00	7613,00	1289,00
Рівень рентабельності ,активів, %	21,69	21,58	-0,11
Рівень рентабельності , власного капіталу, %	22,09	21,79	-0,30
Рівень рентабельності , продажів, %	22,93	27,24	4,31

Проаналізувавши дані таблиці зробимо такі висновки,що в 2010 році відповідно до 2009 року, чистий прибуток збільшився на 1289 тис. грн.. ; показник рівня рентабельності активів та рівень рентабельності власного капіталу мають тенденцію до зниження на 0,11 та 0,3 в. п. . Динаміка рівня рентабельності продажів у 2010 р. склало 27,24%, а саме збільшилось на 4,31% , це стало за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції. В цілому фінансова діяльність ФГ«Владам» стабільна і розвиваюча про це свідчать аналізовані показники.

Для об'єктивного і глибокого оцінювання фінансового стану ФГ «Владам» та перспектив фінансової стійкості слід використовувати системний підхід , застосовуючи показники,що характеризують різні сторони фінансової діяльності. В цілому ці показники можна поділити на дві групи:

- показники платоспроможності, що характеризують можливості підприємства своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки по поточних зобов'язаннях;

- показники фінансової стійкості.

Розрахуємо ці показники на підставі балансу та звіту про фінансові результати господарства табл 2.7

Таблиця 2.7 Показники фінансової незалежності ФГ «Владам» Жовтневого району, Миколаївської області

Коефіцієнти	Норматив	На кінець 2009 р.	На кінець 2010 р.	Відхилення (+,-)
Фінансування	< 1,0	0,018	0,010	-0,08
Автономності (незалежності)	> 0,5	0,98	0,99	0,01

Проаналізувавши дані таблиці, ми можемо зробити такі висновки, що на кінець 2010 року порівняно з 2008 коефіцієнт фінансування зменшився на 0,08 ум.од, коефіцієнт автономної (незалежності) збільшився на 0,01 ум.од.

Всі показники в допустимих межах нормативів це свідчить, що підприємство фінансується за рахунок власних коштів ,тому незалежне від джерел внутрішнього фінансування.

Проаналізувавши показники фінансової незалежності перейдемо до розрахунку в нашої дипломної роботі показників платоспроможності господарства табл 2.8.

Проаналізувавши дані таблиці, ми можемо зробити висновки, що коефіцієнти значно більше нормативів, а це свідчить що підприємство платоспроможне. Але нераціонально використовуються фінансові ресурси. В цілому баланс ліквідний, фінансовий стан задовільний.

Таблиця 2.8 Показники ліквідності (платоспроможності) у ФГ «Владам» Жовтневого району, Миколаївської області

Коефіцієнти	Норматив	На кінець 2009р.	На кінець 2010р.	Відхилення ( +,-- )
Швидкої ліквідності	1,0	44,22	78,19	33,97
Покриття	1,0-2,0	48,08	86,31	38,23

Таким чином, ми можемо підвести підсумки в нашому підрозділі,що для перерахунку фінансових результатів господарської діяльності сільськогосподарського підприємства треба здійснити переоцінку залишків матеріальних запасів, власного капіталу, вартості основних фондів, результатів від реалізації продукції. Після цього слід провести переоцінку балансу підприємства на кінець року за реальною вартістю, що потребуватиме поглибленого аналізу із загальними фінансовими критеріями та показниками(ліквідністю, платоспроможністю, стійкістю,доходністю.

Отже цей перерахунок призведе до подолання посилення податкового тиску.

інвестиційний ринок привабливість

2.3 Оцінка залучення інвестицій ФГ «Владам» Жовтневого району

Інвестиційний потенціал підприємства - це здатність господарюючого суб'єкту реалізувати сукупність інвестиційних можливостей щодо генерування додаткових потоків капіталу завдяки мобілізації наявних ресурсів з метою підвищення вартості об'єкту інвестування.

Законодавчо визначено, що інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності для отримання прибутку або досягнення певних соціальних ефектів. Таким чином, інвестиції є засобом для одержання вигод (у вигляді доходу або прибутку) в першу чергу для інвестора , інакше буде просто відсутня мотивація для їх здійснення.

Для інвестиційного забезпечення аграрного сектора економіки необхідна виважена державна підтримка. Держава має виконувати функції гаранта стабільності інвестиційного клімату за рахунок проведення регламентованої та передбачуваної податкової, амортизаційної, митної, цінової та кредитної політики.

Послідовна системна інвестиційна політика, що має на меті формування прибуткових підприємств в аграрному секторі, дозволить створити передумови для виробництва конкурентної продукції, структурної перебудови АПК та розвитку сільського господарства.

В сучасних умовах підприємства агропромислового комплексу постали перед проблемою нагромаджування власного капіталу для здійснення або модернізації виробництва. Невирішеним залишається питання отримання довгострокових позичок в комерційних банках. Водночас, в агропромисловому виробництві спостерігається тенденція скорочення обсягів фінансових ресурсів у господарствах усіх форм власності. Внаслідок цього сформований раніше ресурсний потенціал, особливо у сільському господарстві, рік у рік вичерпується. Фактичні строки експлуатації більшості основних засобів у 2-2,5 рази перевищують нормативні.

Для подальшого розвитку аграрного сектора істотною перешкодою залишається висока зношеність основних засобів виробництва, застаріла техніка та технології. Зокрема, щорічне зношення основних засобів, насамперед технічних, у 10 разів перевищує їх оновлення. Через різке зниження платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників фондоозброєність у галузі зменшилась у 4,5 рази.

Пріоритетними напрямами капіталовкладень є: введення в дію тваринницьких приміщень; будівництво елеваторів, оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції, заводів з альтернативних видів палива; зведення теплиць закритого ґрунту;будівництво комбікормових, силосних та сінажних споруд; рекультивація земель.

В останні роки частка капітальних вкладень у розвиток сільського господарства України коливається в межах 5-7 відсотків. Це зумовлено відсутністю фінансових можливостей сільськогосподарських товаровиробників.

Питання сучасного економічного розвитку суб'єктів господарювання в Україні нерозривно пов'язане із підвищенням їхньої інвестиційної привабливості як для залучення іноземних інвестицій, так і для міжгалузевого перерозподілу інвестиційних ресурсів. Усвідомлення основних засад інвестиційного процесу сприятиме правильному формулюванню пріоритетів інвестиційної політики в Україні.

Аналіз останніх досліджень та огляд економічної літератури дозволив виставити головні вимоги інвесторів до оцінки інвестиційної привабливості підприємств та ризиків, якими є економічна свобода суб'єктів ринку та прозорість умов господарської діяльності. Такий підхід є цілком зрозумілим і виправданим, оскільки саме за умов поєднання дії ринкових механізмів та діяльності держави, спрямованої на створення рівних умов для економічних суб'єктів, можливий максимальний економічний ефект.

Для успішного залучення інвестицій необхідно формувати інвестиційну привабливість підприємства, тобто створювати умови для використання інвестицій із забезпеченням максимального економічного та соціального ефекту від їх реалізацій при дотриманні встановленого рівня інвестиційного ризику. Це особливо важливо для тієї категорії інвесторів, які не мають чітко виражених інвестиційних інтересів і формують свою інвестиційну стратегію на підставі інвестиційного маркетингу та оцінки інвестиційної привабливості підприємства .

З боку потенційних інвесторів дуже важливим є з'ясування доцільності вкладання інвестиційних коштів у підприємство на основі оцінки інвестиційної привабливості. З іншого боку, використання методів оцінки інвестиційної привабливості є вкрай необхідним для проведення внутрішнього контролю цього показника керівництвом підприємств, що бажають залучити певний обсяг інвестиційних ресурсів. Тому, першим кроком у цьому має стати розробка відповідної методики щодо формування якісної системи показників оцінювання привабливості інвестиційних проектів та підприємства у цілому.

Проведемо розрахунки інвестиційної привабливості ФГ «Владам»

Першим кроком в наведеній методиці є аналіз фінансово-економічного стану досліджуваного підприємства, який ми провели у пунктах 2.1 та 2.2.

Наступним кроком дослідження інвестиційної привабливості підприємства є аналіз показників фінансової надійності підприємства. До цієї групи показників відносяться: коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, Бівера, показник оцінки ймовірності банкрутства ("Z - параметр" Альтмана).

З метою своєчасного виявлення тенденції формування незадовільної структури балансу суб'єктів господарювання і вжиття випереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, доцільно проводити експрес-аналіз фінансового стану за допомогою коефіцієнта Бівера, який розраховується за формулою:

Кб = (Ф220 - Ф260)/(П480 + П620)

де Кб - коефіцієнт Бівера;

Ф220, Ф260 - чистий прибуток і амортизація, наведені у рядках 220 і 260 форми № 2 “Звіт про фінансові результати” відповідно;

П480, П620 - довгострокові і поточні зобов'язання (підсумки розділів ІІІ і ІV), наведені у рядках 480 і 620 форми № 1 “Баланс”.

Розрахуємо коефіцієнт Бівера для ФГ «Владам» у 2010 р. :

Кб = (7613 - 1172)/(39 + 300) = 19;

У 2009 р.:

Кб = (6324 - 1080)/(98 + 428) = 9,97;

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5 -2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2. Отже у ФГ «Владам» задовільна структура балансу.

Показником інтегральної оцінки ймовірності банкрутства є модель Альтмана ("Z - параметр" Альтмана), яка має такий вигляд:

де К4 - інтегральний показник рівня загрози банкрутства,

Х1 = оборотний капітал до суми активів підприємства. Показник оцінює суму чистих ліквідних активів компанії по відношенню до сукупних активів.

X2 = не розподілений прибуток до суми активів підприємства, відображає рівень фінансового важеля компанії.

X3 = прибуток до оподаткування до загальної вартості активів. Показник відображає ефективність операційної діяльності компанії.

X4 = ринкова вартість власного капіталу / бухгалтерська (балансова) вартість всіх зобов'язань.

Х5 = відношення чистого доходу до валюти балансу характеризує рентабельність активів підприємства.

Рівень загрози банкрутства підприємства в моделі Альтмана можна оцінити за шкалою, наведеною у таблиці 2.9

Таблиця 2.9 Рівень загрози банкрутства підприємства

Значення показника,К4	Імовірність банкрутства
До 1,8	Досить висока
1,81 - 2,7	Значна
2,71 - 2,99	Імовірна
3,00 та вище	Досить незначна

Проведемо розрахунок рівня загрози банкрутства ФГ «Владам» у 2010р.:

К4 = 0,717 * Х1 + 0,847 * Х2 + 3,107 * Х3 + 0,42 * Х4 + 0,995 * Х5;

Х1 = 0,73; Х2 = 0,99; Х3 = 0,79; Х4 = 0,99; Х5 = 0,79.

К4 = 5,00;

У 2009 р.:

К4 = 0,717 * Х1 + 0,847 * Х2 + 3,107 * Х3 + 0,42 * Х4 + 0,995 * Х5;

Х1 = 0,71; Х2 = 0,98; Х3 = 0,95; Х4 = 0,98; Х5 = 0,95.

К4 = 5,6; що означає, що ФГ «Владам» має незначний рівень загрози банкрутства.

Таблиця 2.10 Результати оцінки інвестиційної привабливості ФГ «Владам»

№	Показники	Рекомендоване значення	Розрахункове значення
			2009	2010
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2	44,22	78,19
2	Коефіцієнт покриття	1	48,08	86,31
3	Критерій Альтмана	3	5,6	5,00
4	Коефіцієнт Бівера	0,2	9,97	19

Результати апробації, наведені у таблиці 2.10, свідчать про позитивну тенденцію інвестиційної привабливості для потенційних інвесторів, що обумовлено високою фінансовою незалежністю підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Значення "Z"- критерію Альтмана (5 та 5,6) висвітлює безпечне та сприятливе фінансово-економічне становище ФГ «Владам» та незначну ймовірність його банкрутства в перспективі. Цей факт підтверджує і коефіцієнт Бівера, який становить 19 та 9,97, тобто підприємство майже не має поточних зобов'язань і повністю самостійно фінансується.

Отримані результати дослідження інвестиційної привабливості ФГ «Владам» дають підставу стверджувати, що на даний момент часу в господарство зовсім не вкладаються іноземні інвестиції, проте незважаючи на це господарство є високу інвестиційну привабливість. ФГ «Владам» доцільно залучати іноземних інвесторів, адже інвесторів зацікавить підприємство з такими показниками.

Проте першочерговими умовами для створення сприятливого інвестиційного клімату є збереження політичної стабільності в країні та створення і підтримка позитивного міжнародного іміджу України. Аналізуючи стан ФГ «Владам» розглянемо динаміку імпортних та експортних операцій.

Таблиця 2.11 Динаміка імпортних операцій в ФГ «Владам» Жовтневого району

Показники	2009 рік	2010 рік	2010 рік у % до 2009 року
Виручка від реалізації, тис.грн.	27577	27942	101,3
Сума імпортних операцій, тис.грн.	60,93	135,94	223,1
Питома вага імпорту, %	0,2	0,5	220,2

Проведемо аналіз розрахунків: виручка від реалізації у 2010 рік у % до 2009 року зросла лише на 1,3 %, при цьому сума імпортних операцій зросла в 2,2 рази, питома вага імпорту також зросла в 2,2 рази, проте загалом питома вага імпорту є дуже малою.

Таблиця 2.12 Динаміка експортних операцій в ФГ «Владам» Жовтневого району

Показники	2009 рік	2010 рік	2010 рік у % до 2009 року
Виручка від реалізації, тис.грн.	27577	27942	101,3
Сума експортних операцій, тис.грн.	3058,21	349,76	11,4
Питома вага експорту, %	11,1	1,3	11,3

Аналізуючи проведені розрахунки можна зробити такі висновки: що у 2010 рік у % до 2009 року значно зменшилася сума експортних операцій - на 88,6%, через це знизилася й питома вага експорту на - 88,7%.

2.4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Фермерське господарство «Владам», що розташоване на родючих ґрунтах півдня України, починає в 1995 р. На декількох гектарах землі почали вирощувати овочі: - капусту, - цибулю, - моркву, - буряк, - томати, - картоплю.

На сьогоднішній день фірма «Владам» включає наступні напрями діяльності:

1. Поля: вирощування овочів - буряк, морква, картопля, перець, томати і ін.

2. Овочесховища: зберігання і реалізація свіжих овочів круглий рік.

3. Консервний цех «Владам»: виробництво соків, овочевих консервів.

Кожна людина, кожний індивід для забезпечення своїх життєво необхідних потреб здійснює певний вид трудової діяльності. Така діяльність людини супроводжується потенційною небезпекою, може призводити до травм, захворювань. Погіршення самопочуття, інших негативних наслідків. Тому для мінімізації таких негативних явищ в процесі трудової активності людини розробляються і закріпляються державою методологічні основи, правові бази охорони праці працюючих.

На ФГ «Владам» працівники, під час прийняття на роботу та періодично, проходять на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, та надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці на ФГ «Владам» поділяються на вступний, первинний.

Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці або особа, на яку покладені його обов'язки, з усіма особами, що приймаються на роботу, а також з тими, що прибули у відрядження, студентами, учнями, направленими на виробничу практику. Метою вступного інструктажу є:

- роз'яснення значення виробничої і трудової дисципліни, ознайомлення з характером майбутньої роботи, загальними умовами, з вимогами безпеки;

- ознайомлення з основними положеннями законодавства про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку, основними правилами електробезпеки, порядком складання актів про нещасний випадок, порядком надання першої допомоги потерпілому; загальними вимогами до організації та утримання робочих місць; вимогам особистої гігієни та виробничої санітарії;

- призначення і використання засобів індивідуального захисту, спецодягу і спецвзуття; ознайомлення з основними вимогами пожежної безпеки.

Інструктаж проводиться з одним або групою робітників у кабінеті охорони праці або в спеціально обладнаному приміщенні з використанням сучасних технічних засобів навчання, наочних посібників.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 5), який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж на робочому місці повинні проходити всі особи, які поступають на роботу, а також ті, що переводяться з одного цеху в інший, робітники, які будуть виконувати нову для них роботу, учні, студенти, направлені на підприємство для проходження виробничої практики, особи, які перебувають у відрядженні і безпосередньо беруть участь у виробничому процесі на підприємстві. Інструктаж на робочому місці проводять керівники (майстри) тих структурних підрозділів, у безпосередній підлеглості яких будуть інструктовані працівники. Програма розробляється керівником цеху, дільниці, погоджується із службою охорони праці і затверджується керівником підприємства.

Мета впровадження системи управління охороною праці (УОП) -- це всебічне сприяння виконанню вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують або знижують до допустимих норм вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють надійні санітарно-гігієнічні та ергономічні умови. УОП передбачає встановлення конкретних кількісних показників діяльності виробничих підрозділів, підтримування котрих в заданих межах забезпечує досягнення основної мети щодо організації безпечних та нешкідливих умов праці.

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

* створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

* розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує професійні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці, тощо;

* забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

* організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

* розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативними актами про охорону праці;

* здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;

* організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі, охорони праці.

У випадку відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників.

Аналіз умов праці на підприємстві «Владам» та шкідливих небезпечних факторів.

Цілком безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Головна задача охорони праці - звести до мінімальної імовірності поразки або захворювання працюючого, а також виявлення і вивчення шкідливих факторів, їхній вплив на людину і навколишнє середовище. Виробниче середовище - це середовище, у якій людина забруднює навколишнє середовище. Небезпечним виробничим фактором називається такий виробничий фактор, вплив котрого на працюючого у визначених умовах приведе до травми або до іншому раптовому, різкому погіршенню здоров'я.

Шкідливим виробничим фактором називається такий виробничий фактор, вплив котрого на працюючого у визначених умовах приведе до захворювання або зниження працездатності. Прикладами небезпечних факторів можуть служити відкриті струмоведучі частини устаткування, що рухають деталі машин та інше. Прикладами шкідливих факторів являються шкідливі домішки в повітрі, несприятливі метеорологічні умови, шум, вібрації, недостатнє освітлення [7, с. 25].

Рівень безпеки є результатом взаємодії людини і того середовища, системи безпеки, що діє на виробництві. До факторів, які впливають на виконання виробничого процесу відносять мікроклімат приміщення, шум та вібрацію, освітлення, електробезпеку, пожежну безпеку, пил та ін.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів в ФГ «Владам» можна віднести застосування пестицидів та добрив.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів в ФГ «Владам» належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження) [42].

Вивчаючи перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів можна зазначити, що пріоритетним напрямом розвитку в ФГ «Владам» повинно бути створення сприятливих і безпечних умов для адекватної роботи. Такі операції дозволяють підвищити рівень умов праці, зменшення ризику отримання травм, забезпечення бази кадрів для виконання конкретного відбору, в результаті якого зросте якість проведення технологічних процесів та кількість виробленої продукції, при чому роботи, пов'язані з впровадженням системи охорони праці проводяться за витратною стратегією ціноутворення.

Згідно документа Колективного договору на ФГ «Владам» для безпечного проведення робіт необхідно виконувати наступні заходи:

· здійснити допуск до робіт;

· призначити працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;

· видати дозвіл на підготовку робочих місць;

· підготувати робочі місця;

· видати наряд або розпорядження;

· організувати нагляд при виконанні роботи;

· оформити перерви в роботі та її закінчення.

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов'язаний ужити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності аварійно-рятувальні формування.

Про кожний нещасний випадок сам потерпілий, або працівник, який його виявив, або свідок нещасного випадку має негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу відповідальну (уповноважену) особу підприємства і вжити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому. Безпосередній керівник робіт (наприклад бригадир) повинен: - терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому та, в разі необхідності, його доставку до лікувально-профілактичного закладу; - поінформувати про нещасний випадок власника підприємства або уповноважений ним орган (далі - роботодавець) та голову первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці; - зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку та обладнання в тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не призведе до інших тяжких наслідків), а також вжити заходів для недопущення подібних випадків. Роботодавець, отримавши інформацію про нещасний випадок (крім випадків, які передбачають організацію спеціального розслідування), зобов'язаний: - з використанням засобів зв'язку негайно повідомити про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд); органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства (якщо нещасний випадок стався внаслідок пожежі); установу державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство; - видати наказ про створення комісії з розслідування нещасного випадку ( далі комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.

Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки на ФГ «Владам»

1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.

2. Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).

На ФГ «Владам» з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:

* можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

· порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

· правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

· місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

· порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

· порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

· порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

· порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

· порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димо-видалення, вогнегасників тощо);

· порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

· дії працівників у разі виявлення пожежі;

· порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

Організація роботи в галузі управління охороною праці полягає у виборі і формуванні такої структури управління охороною праці на виробництві, котра якнайкраще відповідала б основній меті -- забезпеченню безпеки і здорових умов праці.

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ПРИВАБЛИВОСТІ ФГ «ВЛАДАМ» ДЛЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ

3.1 Складові інвестиційної привабливості ФГ «Владам» Жовтневого району

Для оцінки інвестиційної привабливості ФГ «Владам» використовуються різноманітні методики, що дозволяють визначити її на макро, галузевому, регіональному рівнях, а також на рівні підприємства. Більшість учених дотримуються такої точки зору,що тільки комплексна оцінка всіх складових інвестиційного клімату країни, виявлення їх специфіки, встановлення взаємозв'язку між окремими елементами, а також забезпечення узгодження політики на рівні держави, регіону, галузі та підприємства, мають бути враховані щодо створення інвестиційного привабливого економічного середовища.

На ФГ «Владам» виділяють два основні підходи для оцінки інвестиційної привабливості. Відповідно до першого підходу проводиться індивідуальна оцінка параметрів інвестиційного потенціалу й інвестиційного ризику, що дозволяє найбільш повно визначити значущість даних чинників при реалізації інвестиційного проекту. Зокрема пропонується здійснювати розрахунок показника якості інвестиційного клімату, що надає можливість ранжувати області за наступними групами:

1) найбільш сприятливі умови для розвитку інвестиційної діяльності;

2) достатньо сприятливі умови;

3) середні умови;

4) несприятливі умови;

5) несприятливі умови для розвитку інвестиційної діяльності [9, с. 88].

Інвестиційна, як і будь-яка економічна діяльність, об'єктивно пов'язана з ризиками. Система чинників, що характеризують інвестиційні ризики, зрештою може бути зведена до оцінки загальних умов господарювання в економіці. Чим більше сприятлива інвестиційна привабливість, тим менше ризик і навпаки. Економетричні дослідження підтверджують відсутність кореляційної залежності між окремими складовими поняття «інвестиційна привабливість» і розміром інвестиційного ризику. Поведінка інвесторів у кожний заданий момент часу будується з урахуванням двох груп чинників:

1) розмір ринку країни-реципієнта капіталу, ресурсна забезпеченість реальної економіки;

2) стан економічної кон'юнктури, законодавча база для інвестицій, політичний ризик.

Інший підхід, який застосовується для оцінки інвестиційної привабливості ФГ «Владам», ґрунтується на вивченні інвестором співвідношення прибутковості й ризику, а також їх взаємозв'язку. Для оцінки інвестиційної привабливості регіонів ученими запропоновано використання п'яти груп показників:

1) оцінка економічного розвитку регіону;

2) оцінка рівня розвитку інвестиційної інфраструктури;

3) оцінка демографічної характеристики регіону;

4) оцінка рівня розвитку ринкових відносин та інфраструктури;

5) оцінка інвестиційного ризику [4, с. 44].

Розглянуті вище методики визначення інвестиційної привабливості ґрунтуються на оцінці визначеної групи аналізованих показників, що не дозволяє одержати цілісного уявлення про досліджуваний об'єкт.

Міжнародні агентства здійснюють рейтингові оцінки держав, групуючи їх залежно від рівня кредитоспроможності. Присвоєння даними агентствами рейтингу кредитоспроможності країні або компанії має важливі фінансові наслідки, оскільки зміна рейтингу за шкалою на одну позицію призводить до зміни відсоткових ставок за виданими кредитами і відповідно супроводжується додатковими виплатами за відсотками. У міжнародні рейтинги потрапляють тільки одиничні українські компанії, що пов'язано з недостатнім рівнем розвитку фінансового ринку, відсутністю прозорості угод, високим ризиком, низькою ефективністю функціонування фондового ринку, слабкою інтегрованістю національного фондового ринку у світовий фондовий ринок. П'ять найбільших українських компаній, включаючи «Укртелеком» із показником ринкової капіталізації 2,46 млрд дол., значно відстають від найбільших корпорацій Східної Європи за обсягом капіталізації, тому зазначені компанії не включені в рейтинг FT-500 [7, c. 27].

Аналіз отриманих результатів оцінок кредитного рейтингу, конкурентоспроможності, індексу економічної свободи, індексу корупції, платоспроможності країни, що проводиться міжнародними організаціями, свідчить про покращення інвестиційного клімату в Україні для іноземних інвесторів. Підтвердженням цьому є збільшення обсягу іноземних інвестицій, переведення України Організацією економічної співпраці і розвитку з 6 до 5 групи експортних кредитних ризиків.

При проведенні рейтингів існує небезпека виникнення конфлікту інтересів між емітентами, інвесторами і рейтинговими агентствами. Це пов'язано з тим, що в більшості випадків оплату за рейтингові послуги здійснює емітент, оскільки він зацікавлений в одержанні більш високого рейтингу. З метою залучення нового клієнта компанії рейтингові агентства використовують публічну інформацію при проведенні незалежної рейтингової оцінки. У даному разі представлений рейтинг не завжди є достатньо коректним для компаній і нерідко після сплати компанією послуг агентству відбуваються щодо підвищення рейтингу компанії. Для одержання більш високих результатів послуги рейтингового агентства сплачуються за рахунок власних коштів компанії.