Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

РЕФЕРАТ

Курсова робота: __ сторінок, 3 таблиці, 3 малюнки, 11 джерел

Метою даної роботи є вивчення методики діагностики фінансово-економічного стану підприємства, оцінка фінансового стану підприємства, а так само пропозиції шляхів його поліпшення.

Об'єкт дослідження - фінансово-економічний стан ЗАТ «ПО «Киев-конті»

Предмет дослідження - діагностика і поліпшення фінансово-економічного стану підприємства.

Завдання дослідження: 1) розкриття суті і методів фінансово-економічного аналізу підприємства, 2) визначення основних аналітичних коефіцієнтів, 3) вивчення принципів і послідовності діагностики фінансово-економічного стану підприємства, 3) на основі дослідження даних бухгалтерського звіту підприємства ЗАТ «ПО «Киев-конті»» за 2006-2007 рік проведемо розрахунки параметрів фінансового стану підприємства, проаналізуємо їх і розробимо рекомендації по поліпшенню ефективності його роботи.

Метод дослідження: коефіцієнтний аналіз.

Проведено вивчення теоретичного питання щодо діагностики фінансово-економічного стану, проаналізована фінансово-господарська діяльність підприємства.

Ключові слова: ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ, ЛІКВІДНІСТЬ, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ДЕСКРИПТИВНА МОДЕЛЬ, ОБОРОТНІСТЬ, СОБІВАРТІСТЬ, ПРИБУТОК

ЗМІСТ

фінансовий економічний аналіз

РЕФЕРАТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 СУТЬ І ЦІЛІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

1.2 МЕТОДИ І МОДЕЛІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

1.3 СИСТЕМА АНАЛІТИЧНИХ КОЕФІЦИЕНТІВ

1.4 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ «ПО «Київ-конті»»

2.1 ЕКОНОМІЧНИЙ ПАСПОРТ ПІДПРИЄМСТВА

2.2 АНАЛІЗ БАЛАНСУ

2.3 ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПОЛІПШЕННЮ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ «ПО «Київ-конті»»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 2

ВСТУП

У непростий час становлення ринкових стосунків росте вплив таких чинників як конкурентна боротьба, комп'ютеризація обробки економічної інформації, безперервні зміни податкової системи і так далі У цих умови перед керівниками підприємств встає безліч питань, пов'язаних з подальшим управлінням підприємством і його ефективної роботи. Поставити «діагноз» підприємству, тобто знайти і виділити найбільш істотні проблеми у виробничо-господарській і фінансовій діяльності, а також визначити причини їх виникнення можна за наслідками фінансового аналізу.

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Воно визначає конкурентоспроможність підприємства і його потенціал в діловій співпраці, є гарантом ефективній реалізації економічних інтересів всіх учасників фінансових стосунків: як самого підприємства, так і його партнерів.

Стійке фінансове положення підприємства є не подарунком долі або щасливим випадком його історії, а результатом умілого, прорахованого управління всією сукупністю виробничо-господарських чинників, що визначають результати діяльності підприємства.

Теорія аналізу фінансів, підприємництва і економіки підприємства розглядує поняття «Стійке фінансове положення» не лише як якісну характеристику його фінансів, але і як кількісне вимірне явище. Цей принциповий вивід дозволяє сформулювати загальні принципи побудови науково обгрунтованої методики оцінки фінансового стану, рентабельності і ділової активності підприємства. Таку оцінку можна отримати різними методами з використанням різних критеріїв.

Основна мета фінансового аналізу - отримання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі активів і пасивів. Фінансовий аналіз дозволяє виявити найбільш раціональні напрями розподілу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. [7, c.280]

Фінансово-економічний стан підприємства (організації) характеризується ступенем його (її) прибутковості і оборотності капіталу, фінансової стійкості і динаміки структури джерел фінансування, здатності розплатиться по боргових зобов'язаннях.

Сучасний фінансовий аналіз має певні відмінності від традиційного аналізу фінансово-господарської діяльності. Перш за все, це пов'язано із зростаючим впливом зовнішньої середи на роботу підприємств. Зокрема, посилилася залежність фінансового стану господарюючих суб'єктів від інфляційних процесів, надійності контрагентів (постачальників і покупців), організаційно-правових форм функціонування, що ускладнюються. Прагнучи вирішити конкретний питання і отримати кваліфіковану оцінку фінансового положення, керівники підприємств все частіше починають удаватися до допомоги фінансового аналізу. [8, с. 298]

Цими обставинами пояснюється вибір теми і її актуальність. Вивченням питань ефективності використання фінансових результатів підприємства займалися С.Ф.Покропівний, Е.Л.Кантор, В.Я.Горфінкель і В.А. Швандор та інші.Метою даної роботи є вивчення методики діагностики фінансово-економічного стану підприємства, оцінка фінансового стану підприємства, а так само пропозиції шляхів його поліпшення.

Основними завданнями даної роботи є: 1) розкриття суті і методів фінансово-економічного аналізу підприємства, 2) визначення основних аналітичних коефіцієнтів, 3) вивчення принципів і послідовності діагностики фінансово-економічного стану підприємства, 3) на основі дослідження даних бухгалтерського звіту підприємства ЗАТ «ПО «Киев-конті»» за 2001-2002 рік проведемо розрахунки параметрів фінансового стану підприємства, проаналізуємо їх і розробимо рекомендації по поліпшенню ефективності його роботи.

У сучасних умовах господарювання уміти "читати" (аналізувати) фінансову звітність повинен кожен фахівець, що працює у сфері обліку, аудиту, фінансів, економіки і тому подібне Особливо актуальним стає уміння бачити за масою цифр економічну суть і динаміку розвитку підприємства.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 СУТЬ І ЦІЛІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Один з основних елементів фінансової політики організації - аналіз її фінансово-економічного стану. Фінансово-економічний аналіз дозволяє об'єктивно оцінити результати діяльності організації і її структурних підрозділів, визначити вплив чинників на основні показники фінансово-економічної діяльності, дає початкову базу для розробки фінансової політики організації. Він необхідний для складання записки пояснення до річного звіту, яка є обов'язковим елементом публічної бухгалтерської звітності. Крім того, аналіз фінансово-господарської діяльності організації необхідний для оцінки фінансового стану інших організацій, з якими вступає у економічні відносини дана організація. Основна мета фінансово-економічного аналізу - отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому менеджера може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і його стан на найближчу або віддаленішу перспективу. Але не лише часові межі визначають альтернативність цілей фінансового аналізу. Вони залежать також від цілей суб'єктів фінансового аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації. [1, c. 20]

У системі інформаційного забезпечення велике значення мають бухгалтерські дані, а звітність ставати основним засобом комунікації, що забезпечує якнайповніше уявлення інформації про фінансовий стан підприємства. Але на основі даних бухгалтерського балансу вельми складно отримати об'єктивну оцінку фінансового стану підприємства. Тому для правдоподібної оцінки фінансового стану аналізованого підприємства необхідно представити ряд фінансових коефіцієнтів, які дозволяють прослідити динаміку зміни основних позицій, виявити тенденції і спрогнозувати подальший хід подій.

Аналіз фінансової звітності - це процес, метою якого є оцінка поточного і минулого фінансового положення і результатів діяльності підприємства, при цьому головною метою є визначення оцінок і передбачень майбутніх умов діяльності підприємства. Для забезпечення позитивної діяльності підприємства управлінському персоналу необхідно, перш за все, уміти реально оцінити фінансовий стан свого підприємства і стан існуючих і потенційних контрагентів. [5, c.46]

Фінансовий аналіз - це частка загального, повного аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох розділів:

1) фінансового аналізу;

2) виробничого управлінського аналізу.

В основному зовнішній фінансовий аналіз, здійснюваний за даними публічної звітності складається з:

- аналізу відносних показників рентабельності;

- аналізу абсолютних показників прибули;

- аналізу ефективності використання позикового капіталу;

- економічної діагностики фінансового стану підприємства;

- рейтингової оцінки емітентів і ін.

Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають класичним способом аналізу.

Внутрішньогосподарський фінансовий аналіз використовують як джерело інформації, а так само дані системного бухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва, нормативну і планову інформацію.

Основний зміст внутрішньогосподарського фінансового аналізу може бути доповнене аспектами, значущими для управління підприємством: аналіз взаємозв'язку витрат, обороту і прибутку.

У системі управлінського аналізу існує можливість поглиблення фінансового аналізу за рахунок залучення даних управлінського виробничого обліку, тобто є можливість проведення комплексного економічного аналізу і оцінки ефективності господарської діяльності.

Питання фінансового і виробничого аналізу взаємозв'язані при обґрунтуванні бізнес-планів, при контролі за їх реалізацією в системі маркетингу, тобто в системі управління виробництвом, реалізації продукції, робіт і послуг, орієнтований на ринок.

Особливостями управлінського аналізу є:

- орієнтація результатів аналізу на своє керівництво;

- використання для аналізу всіх джерел інформації;

- розгляд всіх сторін діяльності підприємства;

- максимальна закритість результатів аналізу в цілях збереження комерційної таємниці

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

- множинність суб'єктів аналізу, користувачів інформацією про діяльність підприємства;

- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

- наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;

- орієнтація на відвертість інформації;

- обмеженість завдань аналізу як наслідок попереднього чинника.

- максимальна відвертість результатів аналізу для користувачів інформацією про діяльність підприємства. [9, c.243]

1.2 МЕТОДИ І МОДЕЛІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Метод фінансово-економічного аналізу - це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження фінансово-економічної діяльності підприємств

Категорії фінансового аналізу - це найбільш загальні, основні поняття даної науки. У їх числі: чинник, модель, ставка, відсоток, дисконт, ризик і тому подібне

Науковий інструментарій фінансового аналізу - це сукупність загальнонаукових і конкретно-наукових способів дослідження фінансової діяльності господарюючих суб'єктів.

Принципи фінансового аналізу регулюють процедурну сторону його методології і методики. До них відносяться: системність, комплексність, регулярність, спадкоємність і ін.

Практика фінансово-економічного аналізу вже виробила основні методи аналізу фінансових звітів. Виділяють шість основних методів:

1. Горизонтальний (тимчасовою) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім тимчасовим періодом.

2. Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структур підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на кінцевий результат.

3. Порівняльний (просторовий) аналіз - це аналіз, що включає внутрішньогосподарський аналіз вільних показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, і міжгосподарський аналіз показників аналізованої фірми з показниками фірм конкурентів.

4. Аналіз чинника - це аналіз впливу окремих чинників на результативний показник за допомогою детермінованих прийомів дослідження. Аналіз чинника може бути як прямим, коли результативний показник дроблять на складові частини, так і зворотним, коли окремі елементи сполучають в загальний результативний показник.

5. Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основній тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда прогнозуються можливі значення показників в майбутньому, а відповідно, ведеться перспективний прогноз аналізу.

6. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - це розрахунок відношення між окремими позиціями звіту або позиціям різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників. [8, c.179]

Фінансово-економічний аналіз проводять за допомогою різного типа моделей, що дозволяють структурувати і ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Можна виділити трьох основних типів моделей:

- дескриптивні;

- предикативні;

- нормативні.

Дескриптивні моделі - відомі так само, як моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносяться: побудова системи звітних балансів, представлення фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, вертикальний горизонтальний аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності.

Предикативні моделі - це моделі характеру, що передбачає, прогностичного. Вони використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширеними з них є: розрахунок точки критичного об'єму продажів, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані моделі чинників і регресійні моделі), моделі ситуативного аналізу.

Нормативні моделі. Моделі цього типа дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими по бюджету. Ці моделі використовуються в основному у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть зводиться до встановлення нормативів по кожній статті витрат по технологічних процесах, видах виробів, центрам відповідальності і тому подібне і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. [10, c.289]

1.3 СИСТЕМА АНАЛІТИЧНИХ КОЕФІЦИЕНТОВ

Система аналітичних коефіцієнтів - провідний елемент аналізу фінансового стану, вживаний різними групами користувачів: менеджери, аналітики, акціонери, інвестори, кредитори і ін.

Розрахунок коефіцієнтів, званих фінансовими показниками, заснований на існуванні певних співвідношеннях між окремими статтями звітності.

Коефіцієнти дозволяють:

- визначити круг відомостей, який важливий для користувачів фінансової звітності з погляду ухвалення рішень;

- оцінити положення даної звітної одиниці в системі господарювання і прослідити динаміку.

Перевагою коефіцієнтів є і те, що вони элиминируют спотворюючий вплив на звітний матеріал інфляції, що актуально при аналізі в довготривалому аспекті. [7, c.230]

Існують десятки цих показників, тому для зручності їх підрозділяють на декілька груп.

1. Аналіз платоспроможності. Показники цієї групи дозволяють проаналізувати здатність підприємства відповідати по своїх поточних зобов'язаннях. В результаті розрахунку встановлюється, чи в достатньому ступені забезпечено підприємство оборотними коштами, необхідним для розрахунків з кредиторами по поточних операціях. Оскільки різні види оборотних коштів володіють різним ступенем ліквідності, розраховують декілька коефіцієнтів ліквідності:

Коефіцієнт загальної ліквідності (kо.л.) -- це відношення оборотних активів (розділ II активу балансу) до короткострокових пасивів (розділ IV пасиву):

kо.л = IIА / IVП (1.1)

Характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення термінових зобов'язань підприємства. Цей коефіцієнт повинен мати значення не менше 2, хоча ряд економістів вважає його за явно завищеного.

Коефіцієнт термінової ліквідності (kсл) обчислюється як відношення оборотних активів високої (терміновою) ліквідності до короткострокових пасивів:

(1.2)

Цей коефіцієнт показує, яка частка поточних зобов'язань може бути погашена не лише за рахунок готівки, але і за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію, виконані роботи або надані послуги. Нормальним для цього коефіцієнта є співвідношення 1:1

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (кал) -- це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів:

(1.3)

Показує, яка частка поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу або іншу конкретну дату. За нормальне значення для цього коефіцієнта вважається 0,2 [7, c. 254]

Ліквідність означає також ліквідність балансу. Ліквідність балансу виражається в ступені покриття зобов'язань активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашенню зобов'язань як по загальній сумі, так і по термінах настання. Аналіз полягає в порівнянні засобів по активу згрупованих по ступеню їх ліквідності і розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, об'єднаним по термінах їх погашення і в порядку зростання термінів. Залежно від ступеня ліквідності активи розділяються на 4 групи:

А1 - найбільш ліквідні активи: грошові кошти (готівка і на рахівницях) і короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

А2 - активи, що швидко реалізовуються: дебіторська заборгованість і інші активи.

А3 - активи, що повільно реалізовуються: запаси за винятком витрат майбутніх періодів.

А4 - важкореалізовані активи: перший розділ активу балансу.

Пасиви групуються по ступеню терміновості їх оплати:

П1 - найбільш термінові пасиви: кредиторська заборгованість і інші пасиви.

П2 - короткострокові пасиви: короткострокові кредити і позикові засоби.

П3 - довгострокові пасиви: довгострокові кредити і позикові засоби.

П4 - постійні пасиви: розділ 1 пасиву за винятком витрат майбутніх періодів.

Для визначення ліквідності балансу зіставляють підсумки приведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається за абсолютно ліквідний, якщо: А1 >П1; А2 >П2; А3 >П3; А4 >П4 [5, c.98]

Рівень ліквідності підприємства залежить від його прибыльности, але однозначний зв'язок між цими показниками прослеживается тільки в перспективному періоді, де висока прибутковість є передумовою належної ліквідності. У краткосрочном періоді такого прямого зв'язку немає. Підприємство з непоганою прибыльностью може мати низьку ліквідність унаслідок великих виплат власникам, ненадійності дебіторів і тому подібне Следовательно, забезпечення задовільної ліквідності підприємства вимагає певних управлінських зусиль і оптимізації финансово-экономических рішень.

2. Аналіз фінансової стійкості. За допомогою цих показників оцінюється склад джерел фінансування і динаміка співвідношення між ними. Аналіз заснований на тому, що джерела засобів розрізняються рівнем собівартості, ступенем доступності, рівнем надійності, ступенем риски і ін.

Коефіцієнт автономії (но) визначається шляхом ділення власного капіталу на підсумкову цифру (підсумок) балансу підприємства:

но = Кс/кб (1.4)

де Кс -- власний капітал підприємства;

Кб -- підсумок балансу підприємства за станом на певну дату.

Цей коефіцієнт важливий як для інвесторів, так і для кредиторів, оскільки характеризує частку засобів, вкладених власниками в загальну вартість майна. У більшості країн на розвинені ринкові стосунки зважає, що якщо цей коефіцієнт більше або рівний 50%, то ризик кредиторів мінімальний: реалізувавши половину майна, сформованого з власних засобів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов'язання.

Коефіцієнт забезпечення боргів (код) є модифікацією першого показника і визначається як співвідношення власного і привабленого капіталу:

до о.д = Кс/кд.o, (1.5)

де Кдо -- боргові зобов'язання (приваблений капітал).

Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфін.ус) визначається як відношення суми власного капіталу і довгострокових позикових засобів до підсумку балансу:

(1.6)

Значення цього коефіцієнта показує питома вага тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати в своїй діяльності тривалий час

Потрібно враховувати той факт, що аналітична оцінка финансового стану на базі таких коефіцієнтів є не завжди однозначной. Безумовно, зменшення частки боргів в сукупному ка¬питале укріплює фінансову незалежність підприємства. Проте в той же час звужується вибір джерел фінансування і возможность підвищення ефективності його діяльності.

За певних умов вигідно брати кредити. У такому разі виявляється ефект так званого фінансового важеля (ливериджа), який виражають через відношення задолженности до власного капіталу.

Коли плата за кредит менше ніж рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості веде до зростання рентабельності власного капи¬тала. Значить, залучення кредиту в даному випадку є фінансовим важелем (ливериджем) підвищення ефективності діяльності підприємства. [6, c.201]

3. Аналіз прибутковості Показники цієї групи призначені для оцінки ефективності вкладення засобів в дане підприємство. Основними показникам є рентабельність капіталу, що авансується, і рентабельність власного капіталу.

Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання наявного майна підприємства і обчислюється по формулі

Р. =(По(ч)/Ка)*100, (1.7)

де П0(Ч) -- загальний (чиста) прибуток підприємства за рік;

Но -- середня сума активів по річному балансу.

Рентабельність власного капіталу (Рс.к) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних засобів:

Рс.к. = (Пч/кс)*100, (1.8)

де Пч -- чистий прибуток підприємства;

Кс -- власний капітал.

Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) свідчить про верхню межу дивідендів на акції і обчислюється по формулі

Ра.к.=(Пч/ку)*100, (1.9)

де Ку -- статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій).

Цей показник можна визначати так само, як рентабельність акціонерного капіталу, сформованого тільки із звичайних (простих) акцій. В цьому випадку не враховують дивіденди на привилегированные акції, а із статутного капіталу виключають номинальную вартість цих акцій.

Рентабельність продукції (Рп) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначає відношення прибули від реалізації продукції (Пр.п) до загальної її собівартості за той же період (З р.п), т. е

Рп = (Пр.п./ср.п.)*100, (1.10)

Рентабельність продукції можна обчислювати так само, як отношение прибули від реалізованої продукції до її загальному объему. Саме у такому вигляді цей показник використовується (исчисляется) в зарубіжній практиці господарювання.[11, c. 302]

4. Аналіз ділової активності. Ділова активність підприємства є достатньо широким поняттям і включає багато аспектів його діяльності. Специфічними показниками в цьому випадку служать показники оборотності активів і товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської і кредиторської заборгованості.

Оборотність активів (иа) -- це показник кількості оборотів активів за певний період (переважно за рік), тобто

Nа = В/ка (1.11)

де В -- виручка від всіх видів діяльності підприємства за оп¬ределенный період;

Но -- середня величина активів за той же період.

За цих умов середня тривалість одного обороту (ta) складатиме

ta=Дк/na (1.12)

де Дк -- кількість календарних днів в періоді, за який визначається оборотність.

Оборотність товарно-матеріальних запасів (nтмз) виражає кількість оборотів за певний період:

nтм. з.= Ср / М3 (1.13)

де Ср -- повна собівартість реалізованої продукції за певний період;

М3 - середня величина запасів в грошовому вираженні.

Середня тривалість одного обороту складатиме

tтм. з=Дк/ nтм. з (1.14)

Оборотність дебіторської заборгованості (nдеб) расчитывается по формулі:

nдеб = У / Кд (1.15)

де Кд - середня дебіторська заборгованість.

Тривалість одного обороту складатиме

tдеб=Дк/ nдеб (1.16)

Активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами характеризуется середніми термінами оплати дебіторської і кредиторской заборгованості. Ефективність використання ресурсів підприємства визначається їх оборотністю [10, c. 179]

1.4 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Деталізація процедурної сторони методики аналізу фінансово-економічного стану залежить від поставлених цілей, а також різних чинників інформаційного, тимчасового, кадрового і технічного забезпечення.

Логіка аналітичної роботи припускає її організацію у вигляді двохмодульної структури:

- експрес - аналіз фінансового стану;

- деталізований аналіз фінансового стану.

Експрес-аналіз фінансово-економічного стану. Його метою є наочна і проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку господарюючого суб'єкта. У процес аналізу можна запропонувати розрахунок різних показників і доповнити його методами, заснованими на досвіді і кваліфікації фахівця. [2, з. 140]

Експрес - аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання і аналіз звітності.

Мета першого етапу - вирішити про доцільність аналізу фінансової звітності і переконатися в її готовності до читання. Перше завдання вирішується шляхом ознайомлення з аудиторським висновком. Існує два основні типи аудиторських висновків: стандартне і нестандартне. Перше є підготовчим в достатньо уніфікованому вигляді і короткому викладі документ, що містить позитивну оцінку аудитора про достовірність представленої в звіті інформації і її відповідність нормативним документам, що діють. Нестандартний аудиторський висновок звичайний об'ємніше і, як правило, містить деяку додаткову інформацію, яка може бути корисна користувачам звітності і розглядується аудитором як доцільна до публікації виходячи з прийнятої технології аудиторської перевірки. Нестандартний аудиторський висновок може містити або беззастережну позитивну оцінку представленої звітності і фінансового положення, що підтверджується нею, або позитивну оцінку, але з обмовками.

Перевірка готовності звітності до читання носить менш відповідальний характер і певною мірою технічний характер. Цю роботу часто доводиться робити, працюючи із звітністю невеликих підприємств.

Тут проводиться візуальна і проста рахункова перевірка звітності по формальних ознаках і по суті: визначається наявність всіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів; вивіряється правильність і ясність заповнення звітних форм; перевіряються валюта балансу і всі проміжні підсумки; перевіряється взаємна ув'язка показників звітних форм і основні контрольні співвідношення між ними і тому подібне

Мета другого етапу - ознайомлення із запискою пояснення до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому положенні господарюючого суб'єкта. Складаючи перше уявлення про динаміку приведених в звітності і записці пояснення даних, необхідно звертати увагу на алгоритми розрахунку основних показників.

Третій етап - основний в експрес - аналізі; його мета - узагальнена оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкту. Такий аналіз проводиться з тим або іншим ступенем деталізації на користь різних користувачів.

У загальному вигляді методикою експрес - аналізу звітності передбачається аналіз ресурсів і їх структури, результатів господарювання, ефективності використання власних і позикових засобів. Сенс експрес - аналізу - відбір невеликої кількості найбільш істотних і порівняно нескладних в численні показників і постійне відстежування їх динаміки. Відбір суб'єктивний і проводиться аналітиком. Одним з варіантів відбору аналітичних показників для визначення економічного потенціалу підприємства і оцінки результатів його діяльності може бути наступним:

1. Оцінка економічного потенціалу підприємства:

- оцінка майнового положення;

- оцінка фінансового положення;

- наявність “хворих” статей в звітності.

2. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності:

- оцінка прибутковості;

- оцінка динамічності;

- оцінка ефективності використання економічного потенціалу.

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства вимірюються абсолютними і відносними показниками. Розрізняють показники економічного ефекту і економічної ефективності.

Економічний ефект - показник, що характеризує результат діяльності.

Економічна ефективність - відносний показник, що порівнює отриманий ефект з витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.

Експрес - аналіз може завершуватися виводом про доцільність або необхідності більш поглибленого і детального аналізу фінансових результатів і фінансового положення. [5, с. 154]

Деталізований аналіз фінансово-економічного стану. Його мета - докладніша характеристика майнового і фінансового положення господарюючого суб'єкта, результатів його діяльності в минулому звітному періоді, а також можливостей розвитку суб'єкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес - аналізу. У загальному вигляді програма поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства виглядає таким чином.

1. Попередній огляд економічного і фінансового стану суб'єкта господарювання

1.1. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарській діяльності

1.2. Виявлення “хворих” статей звітності

2. Оцінка і аналіз економічного потенціалу підприємства

2.1. Оцінка майнового положення

2.1.1. Побудова аналітичного балансу-нетто

2.1.2. Вертикальний аналіз балансу

2.1.3. Горизонтальний аналіз

2.1.4. Аналіз якісних зрушень в майновому положенні

2.2. Оцінка фінансового положення

2.2.1. Оцінка ліквідності

2.2.2. Оцінка фінансової стійкості

3. Оцінка і аналіз результативності фінансово-господарської діяльності підприємства

3.1. Оцінка виробничої діяльності

3.2. Аналіз рентабельності [5, з. 165]

Інформаційну основу даної методики складає система показників. Ряд з вказаних вище процедур буде реалізований в даній курсовій роботі і детально представлений в другій частці.

2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ «ПО «Киев-конті»»

2.1 ЕКОНОМІЧЕСЬКМІЙ ПАСПОРТ ПІДПРИЄМСТВА

Організаційно-економічна характеристика діяльність підприємства.

ЗАТ «ПО «Киев-конті»» було засноване в 1992 р. У своїй діяльності ЗАТ «ПО «Киев-конті»» керується законами України "Про господарські суспільства", "Про підприємства в Україні", "Про предпринимательстве", "Про власність", Засновницьким договором і Статутом підприємства.

ЗАТ «ПО «Киев-конті»» - є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в банці, круглий друк, штампи і бланки зі своїм найменуванням, емблему, фірмовий знак і інші реквізити. Воно здійснює свою діяльність на території України і за її межами відповідно до вищезгаданих законодавчих актів України і по Статуту.

Спеціалізацією підприємства ЗАТ «ПО «Киев-конті»» є виробництво кондитерської продукції

Майно суспільства складається з основних фондів і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображена в балансі.

ЗАТ «ПО «Киев-конті»» самостійно володіє, користується і розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Всі виробничі потужності ЗАТ «ПО «Киев-конті» розташовані в Донецькій області в містах Донецьк, Горловка і Константіновка. Структура компанії представлена на малюнку 2.1

На кінець 2002 року виробничі потужності підприємства ЗАТ «ПО «Киев-конті» в середньому були завантажені на 94%. Потужності Константіновськой кондитерської фабрики, що включають бісквітний, цукерковий, дражеровочный, карамелевий і шоколадні цехи, були завантажені на 98%. Потужності Донецької кондитерської фабрики, що включають мармеладний, дражеровочный, бісквітно-вафельний і вафельний цехи були завантажені на 88%, а потужності Горлівського кондитерського цеху, що спеціалізується на виробництві бісквітів були завантажені на 94%.

Бухгалтерія ЗАТ «ПО «Киев-конті»» веде бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності, контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; облік грошових коштів, що поступають, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, своєчасне віддзеркалення на рахівницях бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом; контроль за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів; забезпечує своєчасне складання бухгалтерської звітності на підставі первинних документів і бухгалтерських записів.

Стратегічним гаслом під яким працює компанія ЗАТ «ПО «Киев-конті» є гасло - «Конті - новий знак якості». Зараз, вся продукція компанії має сертифікати відповідності Госстандартам України і Росії і відповідає всім санітарно-гігієнічним нормам. Слід зазначити, що ЗАТ «ПО «Киев-конті» одна з перших кондитерських фабрик України, яка перейшла на екологічно чисті і здійснено нешкідливі пакувальні матеріали. Продукція компанії відмічена дипломом «За високі досягнення по забезпеченню якості продукції» «Асоціацією Якості і Безпеки України» і внесена до «Реєстру якості і безпеки».

У 2002 році на ЗАТ «ПО «Киев-конті» створена система менеджменту якості виробництва вафельних виробів за версією ISO 9001 - 2000, яка акредитована фірмою TUV CERT, Німеччина. У січні 2003 р. отриманий підтверджуючий сертифікат.

Напрямом діяльності ЗАТ «ПО «Киев-конті» є кондитерська промисловість.

Збутова політика ЗАТ «ПО «Киев-конті» полягає в забезпеченні максимально швидкого просування продукції від виробника до роздрібної торгівельної крапки по всіх каналах збуту, а також - максимальної присутності асортименту в максимальній кількості торгівельних крапок. Реалізація кондитерських виробів компанії ведеться, як в Україні, так і на експорт.

У Україні реалізація продукції ведеться через розгалужену дистриб'юторську мережу з використанням регіональних складів і що покриває всі регіони. Слід зазначити, що в Донецькій області компанія має мережу фірмових магазинів.

Пріоритетним ринком для компанії є Україна, проте, продукція також реалізується в країнах СНД. У плани ЗАТ «ПО «Киев-конті» входить також просування кондитерських виробів на ринки далекого зарубіжжя.

Впродовж 2001-2002 років ЗАТ «ПО «Киев-конті» здійснювала роботу за інвестиційним проектом «Комплексна модернізація і розширення виробництва кондитерських виробів» вартістю USD 6 млн. Основним етапом даного інвестиційного проекту було придбання і установка устаткування по виробництву шоколадно-вафельної продукції німецької фірми «Hebenstreit». В кінці 2002 року, був затверджений новий інвестиційний проект «Створення і експлуатація потужностей по виробництву нового вигляду кондитерських виробів» загальною вартістю USD 19 млн., який дозволить забезпечити випуск нових для підприємства високотехнологічних кондитерських виробів у розмірі 20 700 тонн в рік. Здійснення даного інвестиційного проекту буде пов'язано з установкою і введенням в експлуатацію нових виробничих потужностей провідних світових виробників, що дозволяють випускати новий для українських виробників вигляд кондитерських виробів, здатних конкурувати і заміщати аналогічну імпортну продукцію.

Реалізація вказаних вище інвестиційних проектів відповідно до бізнес-планів дасть можливість відновити основні фонди підприємства, освоїти виробництва нового вигляду кондитерських виробів, збільшити частку ринку ЗАТ «ПО «Киев-конті», окупити первинні інвестиції і реінвестувати додатковий прибуток в подальший розвиток підприємства. Фінансування капітальних витрат по інвестиційних проектах здійснюватиметься за рахунок довгострокових кредитів банків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мал. 2.1 Структура компанії ЗАТ «ПО «Киев-конті»»

Таблиця 2.1

Економічний паспорт підприємства за 2001-2002 р.р.

	рік	Абсолютні зміни, (+, -)	Відносні зміни, %
	2001	2002	2002-2001	2002-2001
1	2	3	4	5
1. Чистий дохід від реалізації продукції (послуг), тис. грн	185049,90	245016,2	59966,3	32,4
2. Собівартість реалізованої продукції (послуг), тис. грн	157275,70	187664,5	30388,8	19,3
3.Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн	9742,90	18355,60	8612,7	88,4
4.Чистий прибуток (збиток), тис. грн	2025,00	8797,50	6772,5	334,4
5. Вартість майна підприємства, тис. грн	89856,70	113896,90	24040,2	26,8
зокрема: - основних фондів	38497,30	42451,20	3953,9	10,3
- оборотних фондів	51316,20	71402,20	20086	39,1
6. Наявність власних оборотних коштів, тис. грн	2036,8	1942,8	-94	5
7. Чисельність працівників, люд.	1509	1868	359	23,8
8. Фонд оплати праці, тис. грн	5755,4	9977,9	4222,5	73,4
9. Рентабельність продукції (послуг), % (стр. 4 / стр. 2)	1,29	4,69	3,4	263,6
10. Продуктивність праці, тис. грн (стр. 1 / стр. 7)	122,63	131,16	8,53	7

Основні показники господарської діяльності підприємства за 2001 -2002г. представлені в таблиці 2.1. Для вивчення економічного стану підприємства були використані дані статистичної і фінансової звітності: форма № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт про фінансові результати».

Протягом двох років в доходах компанії спостерігалася позитивна тенденція. Чистий дохід від реалізації за 2002 роки склав 245.016 млн. гривень, що на 32% вище за показник за 2001 рік. Такий темп був викликаний, насамперед, зростанням обсягів виробництва за рахунок збільшення завантаження тих, що діють і приєднання нових потужностей, зокрема Горлівського кондитерського цеху з липня 2000г. і Донецької кондитерської фабрики з липня 2001 р.

За той же самий час зростання собівартості реалізованої продукції помітно відставало від зростання доходів і склало 19% річних. Результуючий ефект наочно помітний в стрімкому зростанні валового прибутку з 20.896 млн. грн. за 2000 рік до 57.352 млн. грн. за 2002 рік, що відповідає 66% щорічному зростанню за даний період.

Зниження умовно-постійних витрат на тонну продукції, що випускається, а також проведення на підприємстві політики мінімізації витрат на виробництво, забезпечило збільшення норми валового прибутку в 2002 р. до 23%

На підприємстві за исследуемы період чисельність працівників виросла на 23%. При цьому продуктивність праці збільшилася на 7%. Це, безумовно, позитивна тенденція.

При аналізі «Звіту про фінансові результати» було виявлено стрімке збільшення витрат на збут, вони склали 10% від об'єму реалізації, що вище за показник за 2001 р. майже в два рази. Зростання витрат пов'язане з побудовою і обслуговуванням власної дистриб'юторської мережі, витратами на просування нових торгівельних марок. Приймаючи високий рівень конкуренції між провідними виробниками за кінцевого споживача зниження витрат на збут і маркетинг не очікується. Структура операційних витрат представлена на малюнку 2.2

Джерело: ЗАТ «ПО «Киев-конті»»

Мал. 2.2 Операційних витрат ЗАТ «ПО «Киев-конті»», млн.грн

Таким чином, можна зробити вивід: фінансово-економічний стан ЗАТ «ПО «Киев-конті»» з кожним роком поліпшується, про що свідчить збільшення виручки, відставання зростання собівартості реалізованої продукції від зростання доходів; рентабельність підприємства, до 2002 року прибуток збільшилися на 6772,5 тис. грн. За досліджуваний період підвищилася ефективність використання трудових ресурсів, основних фондів.

2.2 АНАЛІЗ БАЛАНСУ

Структура балансу урівноважена. Загальні активи ЗАТ «ПО «Киев-конті» на 31 грудня 2002 року досягли 113.897 млн. грн., з яких нематеріальні активи представляють лише незначну частку. Активи компанії перевищують загальний борг в 1.25 разу, формуючи власний капітал в 23.115 млн. грн., 83% якого доводиться на нерозподілений прибуток.

Джерело: ЗАТ «ПО «Киев-конті»

Рис 2.3 Динаміка зміни активів ЗАТ «ПО «Киев-конті», млн.грн

Щорік, починаючи з 2000 року, активи компанії збільшувалися за рахунок збільшення як довгострокових, так і поточних активів, щорічний приріст яких склав 132% і 29% відповідно. Такий високий темп зростання характерний для кондитерської промисловості у зв'язку з консолідацією і нарощуванням виробничих потужностей провідними підприємствами галузі. Динаміка зміни активів ЗАТ «ПО «Киев-конті» представлена на малюнку 2.3

Джерелом фінансування зростання виробничих потужностей був нерозподілений прибуток і залучення довгострокового фінансування. Короткострокові кредити були направлені, перш за все, на поточну діяльність - заходи щодо розширення збуту і маркетинг, а також для фінансування оборотного капіталу.

За станом на 31 грудня 2002 року оборотні активи «Киев-конті» у вартісному вираженні склали 71.402 млн. грн., при цьому їх зростання, в основному, пов'язане із збільшенням запасів і торгівельної дебіторської заборгованості в умовах зростання продажів.

Починаючи з 2001 р. середньорічні темпи зростання дебіторської заборгованості за товари і послуги складали 41%, в теж час темпи збільшення кредиторської заборгованості за товари і послуги - 32%. Не дивлячись на відставання темпів, яке частково пояснюється використанням в розрахунках векселів, можна говорити про прямий зв'язок між зростанням дебіторської і кредиторської заборгованості і зростанням продажів компанії.

Для визначення ступеня покриття зобов'язань активами проведемо аналіз ліквідності балансу, що розгледів в розділі 1.3 Розраховані дані зведені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Аналіз ліквідності балансу за 2001-2002 р.р., тис.грн

На кінец 2001 року	На кінец 2002 року
А1 стр.230+240+ 150	А2 стр.210+180+ 170+160	А3 стр.100+120+ 130+140--270	А4 стр. 80	А1 стр.230+240+150	А2 стр.210+180+ 170+160+250	А3 стр.100+120+130+140--270	А4 стр.80
2078,4	31813	17364	38797,3	3144,8	41920,5	26293,4	42451,2
П1 стр.530+610	П2 стр.500+520+540+550+560+570+580+590	П3 стр.480	П4 стр.380	П1 стр.530+610	П2 стр.500+520+540+550+560+570+580+590	П3 стр.480	П4 стр.380
14742,6	39876,7	16189,3	14317,3	24825,4	38995,5	26960,9	23114,8
А1<П2	А2<П2	А3>П3	А4>П4	А1<П1	А2>П2	А3<П3	А4>П4

З приведеної таблиці видно, що за 2001-2002 рік баланс ліквідний всього по одній групі: А3>п3 в 2001 році і А2>п2 в 2002 році, проте, зниження покриття довгострокових пасивів(А3) активами(П3), що повільно реалізовуються, в 2002 році трохи і пов'язано із зростанням довгострокової кредиторської заборгованості, яка є джерелом фінансування зростання виробничих потужностей. Крім того позитивною тенденцією є збільшення покриття короткострокових пасивів(П2) активами(А2), що швидко реалізовуються, це обумовлено тим, що підприємство активно використовує стратегію товарних позик для споживачів своєї продукції. Значне переважання важкореалізованих активів(А4) над постійними пасивами(П4) пов'язане з інвестиційною діяльністю підприємства і інтенсивним нарощуванням виробничих потужностей, нерозподілений прибуток є головним джерелом фінансування їх зростання. Таким чином, баланс не можна назвати ліквідним, це обумовлено інвестиційною діяльність підприємства, проте низька ліквідність може стати причиною втрати прибули, втрату контролю і часткову або повну втрату вкладеного капіталу. Проаналізувавши баланс підприємства можна говорити про його задовільний стан. Для деталізації фінансово-економічного стану проведемо фінансовий аналіз.

2.3 ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

Аналіз фінансового стану підприємства проведемо по наступних напрямах:

1) аналіз прибутковості;

2) аналіз фінансової стійкості;

3) аналіз платоспроможності;

4) аналіз ділової активності.

Інформаційною базою є форми 1 «Баланс» і по форми 2 «Звіт про фінансові результати». (Додатки 1, 2, 3). Для розрахунку показників ми використовуємо формули, приведені в розділі 1.3

1. Аналіз прибутковості

Рентабельність активів розрахуємо по формулі 1.7

Ра2001 = 2025 / 70398*100 = 2,88% - за 2001 рік

Ра2002 = 8797, 50 / 101833,45*100 = 8,64% - за 2002 рік

Як видно з розрахунку, рентабельність активів збільшилася на 5,76%. Це говорить про збільшення прибули з кожної вкладеної в активи гривни. Така зміна обумовлена значним зростанням прибули і ефективнішим використанням активів

Рентабельність власного капіталу розрахуємо по формулі 1.8

Рс.к.2001=2025/14317,3*100=14,14% - за 2001 рік

Рс.к.2002=8797,5/23114,8 *100= 38,06% - за 2002 рік

Рентабельність власного капіталу збільшилася на 23,92%. Збільшення рентабельності власного капіталу свідчить про ефективніше використання активів, створених за рахунок власних засобів. Акціонери вкладають в підприємство свої засоби в цілях отримання прибули від їх інвестицій, тому, із їхньої точки зору, якнайкращою оцінкою результатів господарської діяльності є наявність прибули на вкладений капітал

Рентабельність акціонерного капіталу розрахуємо по формулі 1.9

Ра.к.2001=2025/3826,9 *100= 52,91% - за 2001 рік

Ра.к.2002 =8797,5/3826,9 *100= 229,89% - за 2002 рік

Рентабельність акціонерного капіталу збільшилася на 176,98 %. Такий значний приріст свідчить про збільшення верхньої межі дивідендів на акції.

Рентабельність продукції розрахуємо по формулі 1.10

Рп.2001=27774,20/157275,70*100=17,66% -за 2001 рік

Рп.2002=57351,7/187664,5*100=30,56% - за 2002 рік

Рентабельність продукції збільшилася на 12,9%. Це говорить про ефективніше управління витратами на підприємстві, оскільки рентабельність продукції характеризує ефективність за¬трат на її виробництво і збут. Окрім цього цей коефіцієнт показує, що прибуток з кожної гривни реалізованої продукції збільшився на 12,9%

Таким чином, можна говорити про те, що підприємство рентабельне, тобто приносить прибуток. У таблиці 2.3 приведені основні показники фінансово-господарської діяльності ЗАТ «ПО «Киев-конті» за 2001-2002 р.

Таблиця 2.3

	2001 р.	2002 р.	Відхилення +,- (гр.3-гр.2)	Темп приросту % (гр.4/гр.2)
1	2	3	4	5
Виручка від реалізації, тис. грн	214 391,80	286365,1	+71973,3	+33,6
Податок на додаткову вартість, тис. грн	29 341,90	41348,9	+12007	+40,9
Витрати виробництва, тис. грн	157 275,70	187664,55	+30388,85	+19,3
Чистий дохід, тис. грн	27 774,20	57351,70	+29577,5	+106,5

Як свідчать дані таблиці 2.3., всі основні показники фінансово-господарської діяльності ЗАТ «ПО «Киев-конті» значно виросли. Чистий дохід за аналізований період виріс на 106,6%. Таке значне зростання викликане, перш за все, відставанням зростання собівартості від виручки від реалізації. Виручка від реалізації збільшилася на 33,6%,а собівартість всього на 19,3%. Це обумовлено зниженням умовно-постійних витрат і проведенням на підприємстві політики мінімізації витрат на виробництво.

2. Аналіз фінансової стійкості

Коефіцієнт автономії розрахуємо по формулі 1.4

Кавт.2001=14317,3/89856,7*100=0,16 - на кінець 2001 року

Кавт.2002=23114,8/113896,9*100=0,21 - на кінець 2002 року

Як видно з розрахунку, коефіцієнт автономії збільшився, проте його значення не відповідає його нормативному значенню (Кавт>0,5), це говорить про фінансову залежність і низьку частину власних коштів в загальній сумі всіх оборотних средст.

Коефіцієнт забезпечення боргів розрахуємо по формулі 1.5

Ко.д.2001=14317,3/75539,4=0,19 - на кінець 2001 року

Ко.д.2002=23114,8/90782,1=0,25 - на кінець 2002 року

Коефіцієнт забезпечення боргів за досліджуваний період збільшився. Він показує яку частину приваблених коштів підприємство може забезпечити власними засобами. На кінець 2002 року підприємство за рахунок власних засобів покриває заборгованість всього лише на 25%. Це ще раз підтверджує залежність підприємства від позикових засобів

Коефіцієнт фінансової стійкості розрахуємо по формулі 1.6

Кф.у.2001=(14317,3+16189,3) /89856,7=0,34 - на кінець 2001 року

Кф.у.2002=(23114,8+26960,9) /113896,9=0,44 - на кінець 2002 року

Коефіцієнт фінансової стійкості за досліджуваний період збільшився. Він показує який об'єм засобів в своїй діяльності підприємство може використовувати тривалий час. На кінець 2002 року він склав 0,44.

Таким чином, проаналізувавши стан фінансової стійкості ЗАТ «ПО «Киев-конті» можна зробити вивід про його залежність від позикових засобів, проте, це викликано активною інвестиційною діяльність підприємства, збільшенням виробничих потужностей. Крім того, всі показники мають позитивну динаміку.

3. Аналіз платоспроможності

Коефіцієнт загальної ліквідності розрахуємо по формулі 1.1

Ко.л.2001=51316,2/59350,1=0,86 - на кінець 2001 року

Ко.л.2002=71402,2/63881,2=1,12 - на кінець 2002 року

Значення коефіцієнта загальної ліквідності за досліджуваний період збільшилося, проте він не відповідає нормативному значенню (Ко.л 2). ). Цей коефіцієнт характеризує здатність підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання за рахунок всіх мобільних активів. На кінець 2002 року це показник склав 1,12, це говорить про те, що якщо підприємство реалізує всі свої оборотні активи, у нього залишиться всього лише 12%

Коефіцієнт термінової ліквідності розрахуємо по формулі 1.2

Кс.л2001=33903,8/59350,1=0,57 - на кінець 2001 року

Кс.л2002=43937,7/63881,2=0,69 - на кінець 2002 року

Значення показника термінової ліквідності за досліджуваний період збільшилося. Проте, його значення не відповідає нормативному. Цей коефіцієнт показує, яка частка поточних зобов'язань може бути погашена не лише за рахунок готівки, але і ха рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію, виконання робіт або надання послуг. Значення 0,69 свідчить, що тільки 69% короткострокових зобов'язань буде погашено за рахунок засобів термінової ліквідності

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розрахуємо по формулі 1.3

Ка.л.2001=(1979,7+57,1) /59350=0,03 - на кінець 2001 року

Ка.л.2002=(1829+113,8) /63881,2=0,03 - на кінець 2002 року

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не відповідає нормативному (Ка.л<0,2) і за досліджуваний період не змінилося. Характеризує здатність підприємства виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок всіх грошових коштів і короткострокових фінансових інвестицій (цінних паперів). Коефіцієнт абсолютної ліквідності - найбільш жорсткий критерій ліквідності підприємства. Показує, яка частка короткострокових зобов'язань може бути погашена відразу. На досліджуваному підприємстві він украй низький.

Всі показники ліквідності мають тенденцію до збільшення, проте жоден з них не відповідає нормативному значенню. Це говорить про низьку ліквідність підприємства, про неможливість розрахуватися по зобов'язаннях.

4. Аналіз ділової активності

Оборотність активів за рік розрахуємо по формулі 1.11

Na.2001=27774,2/70398,25=0,39 обороту за 2001 рік

Na.2002=57351,7/101833,45=0,56 обороту за 2002 рік

Середню тривалість одного обороту активів розрахуємо по формулі 1.12

tакт.2001=360/0,39=923 дня

tакт.2002=360/0,56=546,9 днів