Бюджетний процес та його елементи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з навчальної дисципліни

Фінанси

На тему

Бюджетний процес та його елементи

ВСТУП

Організація бюджетного процесу в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про бюджетну систему України» в редакції від 28 квітня 1995 року [1], рішень Верховної Ради АРК, місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих органів у межах чинного законодавства.
У Законі «Про бюджетну систему України» (ст. 5) дається наступне визначення бюджетного процесу: «Бюджетний процес -- це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України».
У сучасній економічній літературі існує єдина точка зору щодо визначення змісту бюджетного процесу -- це процес складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів усіх рівнів.[2]

Визначення бюджетного процесу в українському законодавстві дається більш розширеним, оскільки процедура бюджетного процесу починається зі складання бюджету і закінчується затвердженням звітів про їх виконання.
Усі стадії бюджетного процесу повторюються систематично, щорічно.

В цьому втілюється принцип щорічності бюджету. Бюджет складається і затверджується на рік, який має назву бюджетного року, або бюджетного періоду. В Україні він співпадає з календарним роком: з 1 січня по 31 грудня.[1]

У Франції, Бельгії, Швейцарії бюджетний рік також співпадає з календарним. Але слід зазначити, що не у всіх країнах цей період співпадає з початком року. Так , у Великобританії, Канаді, Японії він починається з 1 квітня, в Італії-- з 1 липня, в США -- з 1 жовтня.

Перші три стадії в структурі бюджетного процесу, а саме: складання, розгляд і затвердження складають бюджетне планування.

Бюджетне планування являє собою комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів із визначення доходів і видатків бюджетів в ході їх складання, розгляду та затвердження.[3]

Бюджетне планування базується на наступних завданнях, які стоять перед органами, на які покладена функція складання проекту бюджету:

- визначення реальної величини доходів, які необхідно мобілізувати в наступному бюджетному періоді;

- обґрунтованість і визначення розмірів бюджетних видатків за кожним напрямком;

- збалансування бюджету.

Принципи бюджетного планування здебільшого визначаються принципами побудови бюджетної системи. [1] Перший принцип бюджетного планування в Україні визначається принципами самостійності і єдності в побудові бюджетної системи.

Другий принцип бюджетного планування -- принципи науковості. Це означає, що всі розрахунки доходів, нормативів видатків по поточному бюджету, напрямки інвестицій по бюджету розвитку повинні мати відповідні наукові обґрунтування.

Бюджетний процес повинен регламентуватись бюджетним регламентом.

Бюджетний регламент -- документ, в якому визначаються порядок і терміни складання, розгляду і затвердження бюджету, а також організація його виконання.

Бюджетний регламент:

* визначає чітке розмежування функцій між органами державної влади і державного управління;

* встановлює всю документацію, яка використовується у бюджетному процесі;

* визначає особливий порядок виконання бюджету у разі його несвоєчасного затвердження;

* визначає відповідальність органів за порушення бюджетного регламенту:

а) виконавчої влади -- за неякісний проект бюджету і несвоєчасно представлений;

б) законодавчої влади -- за порушення встановлених термінів розгляду і затвердження бюджету;

в) Міністерства фінансів -- за нецільове використання бюджетних коштів.

Наявність затвердженого бюджетного регламенту в державі -- найбільш актуальне завдання для організації бюджетного процесу.

Розділ 1. Теоретичні основи бюджетного процесу

1.1 Поняття, зміст і принципи бюджетного процесу

За допомогою правових норм держава ретельно регламентує відносини, що виникають з моменту формування всіх видів бюджетів до моменту звітування про їх виконання, встановлює порядок і послідовність дій учасників бюджетних правовідносин. Процесуальні норми бюджетного права закріплюють порядок одержання державою доходів, їх розподілу між різними бюджетами та використання, забезпечуючи здійснення державою та місцевим самоврядуванням завдань і функцій.

У юридичній літературі викладено багато думок щодо сутності та змісту бюджетного процесу. Традиційним є визначення його як сукупності дій уповноважених органів держави та місцевого самоврядування щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, а також складання, розгляду і затвердження звіту про їх виконання, здійснюваних відповідно до норм бюджетного права. Виходячи з цього, у широкому розумінні бюджетний процес є діяльністю відповідних органів, що ґрунтується на владних повноваженнях і підпорядкована суворим процедурам у галузі бюджету.

У ст. 2 Бюджетного кодексу України дано дещо інше визначення бюджетного процесу: регламентована нормами правова діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України. [3] Як бачимо, це визначення є не досить вдалим, оскільки не передбачає стадію складання і затвердження звітів про виконання бюджетів, яка забезпечує зворотний зв'язок бюджетної діяльності та реалізацію принципів гласності, прозорості й ефективності.

Бюджетна діяльність має циклічний і періодичний характер. Бюджетний цикл, на відміну від бюджетного періоду, який дорівнює календарному року, охоплює проміжок часу від початку формування бюджету на плановий рік до затвердження звіту про його виконання.

Отже, бюджетний цикл охоплює:

1) період формування бюджету,

2) виконання бюджету,

3) пільгові бюджетні терміни (час дії тогорічних асигнувань на капітальні вкладення),

4) період звітності.

Нині бюджетний цикл в Україні становить близько 2,5 року.

Бюджетний процес складається з відповідних стадій, що визначаються змістом і характером діяльності державних органів, завдяки цьому така діяльність набуває нових якостей.

Традиційно у бюджетному процесі виокремлюють п'ять стадій:

1) розроблення та складання проекту бюджету;

2) розгляд проекту бюджету;

3) затвердження проекту бюджету;

4) виконання бюджету;

5) складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

Виділення таких стадій зумовлене логікою та історичною природою самого бюджетного процесу, оскільки вони охоплюють усю діяльність державних органів, починаючи від усвідомлення необхідності здійснення видатків на відповідні потреби, їх прогнозування, виявлення джерел доходу для їх покриття тощо. Але у ст. 19 Бюджетного кодексу України закріплено чотири стадії бюджетного процесу, а саме:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд і прийняття закону про Державний бюджет, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, в тому числі за потреби внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Такі стадії проходять всі бюджети, що становлять бюджетну систему України: державний бюджет і місцеві бюджети.

З огляду на те, що джерелом утворення всіх бюджетів є національний доход країни, який має динамічний характер і залежить від розвитку економіки та обчислюється зазвичай щорічно, законодавчі й виконавчі органи, що беруть участь у складанні, затвердженні та виконанні бюджетів, щоразу наново, періодично й систематично оновлюють стан відносин, розміри доходів і видатків бюджетів. Усі стадії бюджетного процесу раніше чинним Законом «Про бюджетну систему в Україні» від 29.06.1995 р. були закріплені саме такі стадії бюджетного процесу, ретельно регламентовані процесуальними нормами бюджетного права, що забезпечує чітке планування та дотримання бюджетної дисципліни. При цьому зазначені вище стадії бюджетного процесу відбуваються в чіткій послідовності, одна за одною, і порядок їх в жодному разі не може бути змінений. Окрім того, кожна стадія бюджетного процесу, в свою чергу, складається з кількох етапів, які є також обов'язковими.

На кожній стадії бюджетного процесу вирішуються питання, які не можуть бути розглянуті в інший час. Наприклад, питання щодо надання міжбюджетних трансфертів, закріплення відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків і зборів вирішують на стадії складання бюджету, а остаточно затверджують на стадії прийняття закону про Державний бюджет. Відкриття й реалізація бюджетних асигнувань здійснюють на стадії виконання бюджету і тільки після його затвердження.

Бюджетний процес відбувається на відповідних правових засадах, за певними принципами, які є гарантією чіткого й неупередженого планування, ефективного використання коштів, дотримання фінансової (бюджетної) дисципліни та здійснення постійного контролю за виконанням бюджетів і виражають важливі ознаки бюджету.

Такими засадами є як принципи, властиві бюджетній системі України загалом, так і тільки бюджетному процесу.

Принципи бюджетної системи закріплені ст. 7 Бюджетного кодексу, а саме: принципи єдності, збалансованості, самостійності, повноти, публічності та прозорості бюджетної системи України та ін.

Тільки бюджетному процесу властиві такі принципи:

1) принцип розподілу бюджетних повноважень між органами представницької і виконавчої влади. Так, законодавство встановлює такий розподіл повноважень за стадіями бюджетного процесу: формування та виконання бюджету віднесено до компетенції виконавчих органів, а розгляд, затвердження та здійснення контролю за виконанням бюджету - до компетенції представницьких органів;

2) принцип спеціалізації бюджетних показників, що реалізується через бюджетну класифікацію, яка, згідно зі ст. 8 Бюджетного кодексу, закріплюючи вичерпний перелік доходів і видатків бюджетів, полягає в конкретизації доходів за джерелами, а видатків -- за цільовими напрямами;

3) принцип щорічності бюджету, тобто обов'язкового прийняття бюджету щороку до початку планового року, що дає змогу виявити тенденції розвитку країни, дослідити зміни темпу зростання виробництва тощо. Дуже важливим є прийняття державного бюджету до настання планового року, оскільки це передбачає і забезпечує своєчасну концентрацію фінансових ресурсів у бюджеті та фінансування потреб держави й суспільства.

Окрім того, діють принципи: гласності, що передбачає широке обговорення проекту бюджету, доведення його до населення, публікацію затвердженого бюджету; наочності -- відображення показників бюджетів у взаємозв'язку з економічними показниками розвитку України; достовірності, що передбачає використання під час формування бюджету його реальних показників та ін.; послідовності залучень до бюджетної діяльності державних органів. Усі стадії бюджетного процесу контролює Рахункова палата, що діє від імені Верховної Ради України. Це зміцнює фінансову дисципліну учасників бюджетної діяльності.

1.2 Стадії бюджетного процесу в Україні та їх характеристика

Бюджетний процес поділяється на чотири стадії:

- складання проекту Державного бюджету;

- розгляд і прийняття закону України про Державний бюджет, рішень про місцеві бюджети;

- виконання бюджетів, у тому числі в разі необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет, рішення про місцеві бюджети;

- підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Бюджетний процес починається з аналізу звітних даних з виконання Державного та місцевих бюджетів за попередні роки, виявлення тенденцій у виконанні дохідної і видаткової частин бюджету. Докладно аналізуються надходження з окремих податків, визначаються збільшення (зменшення) доходів за кожним видом податків, їх вплив на виконання доходів бюджетів різних ланок бюджетної системи. Аналогічно аналізується виконання видаткової частини як Державного, так і місцевих бюджетів.

Складання проекту Державного бюджету (перша стадія) має базуватися на принципі, згідно з яким Державний бюджет забезпечує фінансування заходів економічного розвитку держави. Через нього перерозподіляється частина фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями для вирівнювання їх фінансового стану і належного забезпечення. Проект закону про Державний бюджет розробляє Кабінет Міністрів України.

У Верховній Раді України не пізніше 1 червня поточного року відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Кабінет Міністрів України організовує розробку проекту Державного бюджету відповідно до основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Міністерство фінансів України на основі аналізу бюджетних запитів, які подають головні розпорядники бюджетних коштів, готує проект закону про Державний бюджет України і подає його на розгляд Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів приймає постанову щодо схвалення проекту закону України про Державний бюджет і подає проект Верховній Раді не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

До проекту закону про Державний бюджет України додаються: прогноз оосновних макропоказників економічного і соціального розвитку України, показників зведеного бюджету України згдно з бюджетною класифікацією; зведений баланс фінансових ресурсів України; обгрунтування особливостей міжбюджетних відносин; інформація щодо обсягів державного боргу; перелік пільг за податками (зборами та іншими обов'язковими платежами) із розрахунком втрат бюджету від їх надання; проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів, та інші матеріали.

Міністерство фінансів України після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України доводить місцевим органам влади розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів. Після ухвалення проекту закону України про Державний бюджет Верховною Радою у другому читанні Кабінет Міністрів України повинен у тижневий термін довести місцевим органам влади обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів і положення, що визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період. Ця інформація потрібна для підготовки проектів рішень про відповідні місцеві бюджети.

Другою стадією бюджетного процесу є розгляд і прийняття закону України про Державний бюджет, а також рішень про місцеві бюджети. Закон України про Державний бюджет приймається до 1 грудня року, що передує плановому.

Законом України про Державний бюджет визначаються:

- граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюджету і державного боргу;

- загальна сума доходів і видатків Державного бюджету з розподілом на загальний та спеціальний фонди, а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;

- доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

- бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України;

- бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів.

Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

- загальна сума доходів і видатків ( з розподілом на загальний та спеціальний фонди, а також з розподілом видатків на поточні та капітальні);

- граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді й боргу на кінець наступного бюджетного періоду;

- бюджетні призначення головним розпорядникам коштів;

- доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

- бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів.

Бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети затверджуються за поданням відповідних органів виконавчої влади Верховною Радою АРК та місцевими радами народних депутатів.

Третьою стадією бюджетного процесу є виконання бюджетів. В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету.

Усі доходи Державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок. Використовують ці кошти розпорядники бюджетних коштів у межах встановлених їм бюджетних асигнувань; за їх дорученням Державне казначейство України здійснює платежі, передбачені в затвердженому кошторисі бюджетної установи.

Податки, збори та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному органі Державного казначейства. Місцевий бюджет виконується за за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу (установа, що складає і виконує місцеві бюджети, контролює витрачання бюджетних коштів їх розпорядниками та виконує інші функції з управління коштами місцевих бюджетів).

Якщо у процесі виконання бюджету виникає недоотримання доходів загального фонду Державного бюджету, то Міністерство фінансів України встановлює тимчасове обмеження асигнувань загального фонду. Якщо недоотримання коштів перевищує 15% передбаченої суми доходів, то Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді проект закону про внесення змін до закону України про Державний бюджет. Така сама процедура відбувається у разі перевищення надходжень бюджету понад 15% запланованих.

Державний бюджет виконується за розписом доходів і видатків з поквартальним розподілом, що затверджується міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень. Аналогічно фінансові управління складають розписи доходів і видатків з поквартальним розподілом місцевих бюджетів, які затверджують керівники місцевих фінансових органів.

Усі бюджети бюджетної системи України виконуються за видатками у пропорціях до загальної суми видатків бюджетів, затверджених відповідно Верховною Радою України і місцевими радами. Контроль за пропорційним фінансуванням здійснюється щоквартально.

Видатки фінансуються з резервного фонду державного бюджету за рішенням Кабінету Міністрів України, а з резервних фондів місцевих бюджетів - відповідно Радою Міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування.

При тимчасових касових розривах, що виникають у ході виконання загального фонду місцевого бюджету, виконавчі органи за рішенням відповідних місцевих рад можуть отримувати короткострокові позики у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців. Забороняється надавати позики з одного бюджету іншому.

Якщо потрібно внести зміни щодо доходів і видатків місцевих бюджетів, відповідна рада ухвалює рішення за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про недовиконання чи перевиконання дохідної частини загального фонду відповідного бюджету.

Четвертою, завершальною стадією бюджетного процесу є підготовка, розгяд і затвердження звітів про виконання Державного та місцевих бюджетів.

Про виконання Державного бюджету України складаються квартальні та річний звіти. Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України річний звіт не пізніше 1 травня, наступного за звітним. Цей звіт розглядає Рахункова палата і готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету. Після цього Верховна Рада України розглядає звіт і приймає рішення за результатами розгляду.

1.3 Учасники бюджетного процесу та їх повноваження

Учасники бюджетного процесу визначені Бюджетним кодексом, де передбачені їх функції, повноваження та відповідальність. Окремі повноваження учасників бюджетного процесу визначені Конституцією України та іншими правовими актами.

Розглянемо найбільш вагомі повноваження основних учасників бюджетного процесу.

Президент України.

Підписує Закон Про Державний бюджет України на (бюджетний) рік.

У разі незгоди із Законом про Державний бюджет, прийнятий Верховною Радою, накладає вето.

Вносить в установленому чинним законодавством порядку зміни та доповнення до державного бюджету.

Вносить на розгляд Верховної Ради законопроекти, у тому числі в першочерговому порядку, які стосуються бюджетного процесу.

Видає укази, які можуть регулювати окремі поточні питання, що стосуються бюджетного процесу.

Верховна Рада України.

Розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період з конкретних макроекономічних показників, визначених у Бюджетному кодексі.

Приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики.

Розглядає проект бюджету в трьох читаннях.

Ухвалює Закон про Державний бюджет України.

Вносить зміни і доповнення в Закон про Державний бюджет України.

Розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання Закону про Державний бюджет України.

Комітет Верховної Ради з питань бюджету.

Бере участь практично в усіх стадіях бюджетного процесу, а саме:

- розглядає і вносить пропозиції стосовно Основних напрямів бюджетної політики;

- бере участь у підготовці, розгляді, уточненні, узагальненні пропозицій, доповіданні на всіх трьох читаннях проекту Закону про Державний бюджет при його проходженні у Верховній Раді;

- розглядає звіт про проведені таємні видатки;

- розглядає ситуації, пов'язані із перевиконанням дохідної частини Державного бюджету;

- готує співдоповідь, з якою виступає Голова комітету, про виконання Державного бюджету України.

Рахункова палата.

Здійснює зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету.

Після закінчення бюджетного року готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету.

Здійснює контроль за проведенням таємних видатків.

Готує співдоповідь, з якою виступає Голова Рахункової палати, -- про виконання Державного бюджету.

Кабінет Міністрів України.

Подає на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Розробляє проект Закону про Державний бюджет.

Доопрацьовує проект Закону про Державний бюджет України після першого та другого читання у Верховній Раді.

Приймає рішення про виділення коштів із резервного фонду Державного бюджету.

Забезпечує виконання Державного бюджету України.

Подає річний звіт про виконання Державного бюджету Верховній Раді.

Доводить до відома Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад положення та показники міжбюджетних відносин (обсяги міжбюджетних трансфертів, текстові статті).

Міністерство фінансів.

Погоджує єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань.

Розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

Проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів на будь-якій стадії бюджетного процесу.

Визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів, і розробляє пропозиції щодо проекту Державного бюджету.

У період підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету розглядає та вживає заходів щодо усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних коштів.

Подає проект Закону про Державний бюджет України на розгляд Кабінету Міністрів України.

Допрацьовує проект Державного бюджету після першого та другого читання у Верховній Раді України.

Здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу.

Міністерство в особі Міністра фінансів затверджує та контролює розпис, за яким виконується Державний бюджет України.

Здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету протягом поточного бюджетного року.

Установлює факт перевиконання дохідної частини бюджету.

При суттєвому невиконанні (більш ніж 15 %) доходів бюджету готує пропозиції про внесення змін до Закону про Державний бюджет.

Здійснює контроль (разом з Рахунковою палатою) за проведенням таємних видатків.

Доводить до відома Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

Забезпечує опублікування проекту Закону про Державний бюджет, даних про виконання Закону по кварталах і за підсумками року, показників зведеного бюджету, іншої відкритої інформації про виконання Державного бюджету.

Державне казначейство.

Визначає (за погодженням із Міністерством фінансів) єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів фінансових зобов'язань держави.

Здійснює операції з коштами Державного бюджету та місцевих бюджетів.

Здійснює розрахунково-касове обслуговування розпоряджень бюджетних коштів.

Контролює бюджетні повноваження при зарахуванні, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Веде бухгалтерський облік та складає звітність про виконання Державного та місцевих бюджетів.

Здійснює безспірне списання коштів з рахунків згідно з порядком, установленим Бюджетним кодексом та іншими юридичними актами.

Розпорядники бюджетних коштів.

На підставі плану своєї діяльності розробляють проекти кошторису та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів чи місцевому фінансовому органові.

Отримують бюджетні призначення і доводять у встановленому порядку до розпорядників нижчого рівня.

Головні розпорядники затверджують кошториси розпорядників нижчого рівня.

Головні розпорядники контролюють хід виконання кошторисів та аналізують ефективність використання бюджетних коштів у розпорядників нижчого рівня.

Національний банк України.

Подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів:

- проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний рік;

- проект кошторису доходів та видатків НБУ на наступний бюджетний рік.

Державні органи місцевого рівня.

Місцеві фінансові органи розробляють і доводять до відома головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад, районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі подають відповідно районним чи міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів, визначених з урахуванням вимог Бюджетного кодексу.

Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи рад готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.

Верховна Рада АРК та відповідні ради затверджують бюджети та звіти про їх виконання.

Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. [3]

ІІ. Аналіз та загальні підсумки виконання Державного бюджету України за 2009 рік

Доходи державного бюджету у 2009 році в цілому становили 209 млрд. 700,4 млн. грн., або 82,1 відс. запланованого обсягу (255 млрд. 325,1 млн. гривень). Видатки державного бюджету проведені в сумі 242 млрд. 437,2 млн. грн., або 85,2 відс. плану (284 млрд. 449,4 млн. гривень).

До загального фонду державного бюджету надійшло 156 млрд. 554,3 млн. грн., або 84,8 відс. планового обсягу (184 млрд. 628,2 млн. гривень). Видатки загального фонду становили 187 млрд. 748 млн. грн. при плані 194 млрд. 378,7 млн. грн., або 96,6 відсотка.

До спеціального фонду державного бюджету зараховано 53 млрд. 146,1 млн. грн., або 75,2 відс. планового обсягу (70 млрд. 696,9 млн. гривень). Видатки спеціального фонду становили 54 млрд. 689,2 млн. грн., або 60,7 відс. планових призначень (90 млрд. 70,7 млн. гривень).

Загальний обсяг фінансових ресурсів державного бюджету становив 341 млрд. 51,5 млн. грн., у тому числі надійшло доходів на суму 209 млрд. 700,4 млн. грн., отримано надходжень для фінансування бюджету - 127 млрд. 421 млн. грн., повернуто кредитів - 3 млрд. 930,1 млн. гривень.

Фінансові ресурси державного бюджету спрямовані в основному на проведення видатків - 242 млрд. 437,2 млн. грн., погашення державного боргу, розміщення коштів на депозитах та придбання цінних паперів - 87 млрд. 521,5 млн. грн., надання кредитів - 6 млрд. 710,5 млн. гривень.

Виконання Державного бюджету України відбувалося в умовах суттєвого економічного спаду. Реальний валовий внутрішній продукт знизився на 15,1 відс., тоді як передбачалося його зростання на 0,4 відсотка. В результаті, за експертною оцінкою Рахункової палати, до державного бюджету не надійшло понад 20 млрд. грн. запланованих доходів.

Стан виконання основних макроекономічних показників, врахованих при затвердженні державного бюджету на 2009 рік, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Основні макроекономічні показники, враховані при затвердженні державного бюджету

з/п	Показники	2008 рік фактично	2009 рік
			враховано при затвердженні державного бюджету	фактично
1.	Валовий внутрішній продукт:
	номінальний, млрд. грн.	948,1	1046,5	914,7
	реальний, у відс. до попереднього року	102,3	100,4	84,9
2.	Індекс споживчих цін до грудня попереднього року, відс.	122,3	109,5	112,3
3.	Індекс цін виробників промислової продукції до грудня попереднього року, відс.	123,0	112,0	114,3
4.	Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, млрд. грн.	8,9	171,1	-31,6
5.	Прибуток прибуткових підприємств, млрд. грн.	193,6	247,6	99
6.	Збиток збиткових підприємств, млрд. грн.	184,7	76,5	130,6
7.	Індекс реальної заробітної плати, у відс. до попереднього року	106,3	100,9	90,8
8.	Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу, млрд. дол.	-14,4	-7,1	-2,0
9.	Експорт товарів і послуг, у відс. до попереднього року	133,8	96,2	63,4
10.	Імпорт товарів і послуг, у відс. до попереднього року	138,5	90,5	56,3

Скорочення ділової активності відбулося за всіма видами економічної діяльності, крім сільського господарства, де обсяги виробленої продукції зросли на 0,1 відсотка. У результаті економічного спаду збитки суб'єктів господарювання становили 130,6 млрд. грн., що в 1,7 раза більше показника, врахованого при затвердженні державного бюджету. Як наслідок, за експертною оцінкою Рахункової палати, у наступних податкових періодах сума недоотриманих доходів державного бюджету перевищить 30 млрд. гривень. Водночас прибутки рентабельно працюючих суб'єктів господарювання становили 99 млрд. грн., або лише 40 відс. річного прогнозу, що знизило інвестиційні можливості підприємств. Внутрішні інвестиції в основний капітал становили 151,8 млрд. грн., або на 41,5 відс. менше, ніж у 2008 році.

За підсумками року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу становив 1,8 млрд. дол., а рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій - 11,9 млрд. дол., що є максимальним значенням за останні одинадцять років. Як наслідок, дефіцит платіжного балансу становив 13,7 млрд. дол., перевищивши обсяг 2008 року більше ніж учетверо.

Дефіцит рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій зумовлено погашенням накопиченої у попередні роки суб'єктами господарської діяльності та органами державного управління зовнішньої заборгованості за кредитами і запозиченнями і скороченням іноземних інвестицій. Так, чисті погашення зобов'язань за операціями з кредитами та облігаціями становили 9,1 млрд. дол. порівняно з чистими залученнями кредитних ресурсів у сумі понад 12 млрд. дол. у 2008 році. Чисті залучення прямих іноземних інвестицій становили 4,7 млрд. дол. і порівняно з 2008 роком та обсягом, врахованим при затвердженні державного бюджету, зменшилися більш ніж удвічі. До того ж 41 відс. загального приросту прямих іноземних інвестицій спрямовано до фінансових установ у зв'язку з необхідністю поповнення іноземними власниками їх статутних фондів, тоді як на підприємства промисловості - лише 22 відс., що не сприяло розширенню інвестицій в модернізацію основних фондів.

Скорочення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу порівняно з попереднім роком до 1,8 млрд. дол., або в сім разів, зумовлено значним зменшенням від'ємного сальдо торговельного балансу. За рахунок істотнішого скорочення вартісних обсягів імпорту аніж експорту дефіцит зовнішньоторговельного балансу становив 2 млрд. дол., тоді як при затвердженні державного бюджету враховано 7,1 млрд. доларів. У цілому вартісні обсяги імпорту товарів і послуг знизилися на 43,7 відс., експорту - на 36,6 відс. порівняно з передбаченими 9,5 та 3,8 відс. відповідно.

Рефінансування банків, що здійснювалося Національним банком (64,4 млрд. грн.), а також заходи щодо їх капіталізації за рахунок державних коштів не сприяли стабілізації банківського сектору та кредитуванню економіки.

Згідно зі статтею 79 Закону про державний бюджет передбачалося проведення Урядом капіталізації банків шляхом придбання їх акцій в обмін на облігації внутрішньої державної позики на суму 44 млрд. гривень. Фактично впродовж минулого року придбано акції чотирьох банків на загальну суму 19,6 млрд. гривень. Проте замість фінансового оздоровлення капіталізованими недержавними банками отримано збитки на суму 11,6 млрд. грн., що становило більше третини всіх збитків банківської системи.

Обсяг кредитів, наданих банками, за 2009 рік зменшився на 16,5 млрд. гривень. Середні проценті ставки за кредитами становили 20 відс. річних і значно перевищували рентабельність більшості суб'єктів господарювання. В умовах погіршення впродовж минулого року фінансового стану позичальників обсяги проблемних кредитів зросли більше ніж учетверо - до 70 млрд. грн., або майже 10 відс. залишків кредитних коштів. У результаті банки збільшили нарахування резервів під проблемні кредити, що разом із згортанням кредитування призвело до отримання за підсумками року збитків на суму понад 31 млрд. гривень.

Підсумки року підтвердили прогноз Рахункової палати щодо перевищення урядових інфляційних очікувань. Споживчі ціни зросли за минулий рік на 12,3 відс., а виробників промислової продукції - на 14,3 відс., що перевищило показники, враховані при затвердженні державного бюджету, на 2,8 і 2,3 відс. пункту відповідно. За експертною оцінкою Рахункової палати, ціновий фактор дозволив збільшити бюджетні надходження майже на 1,4 млрд. гривень.

Діаграма 1. Індекси споживчих цін тацін виробників промислової продукції (до грудня попереднього року)

Зростання цін на окремі групи товарів зумовлено прийняттям законодавчих актів. Зокрема, згідно із законами України від 31.03.2009 № 1201-VI та № 1202-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань акцизного збору», а також Законом України від 23.06.2009 № 1534-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» збільшено акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби, що призвело до їх подорожчання в 1,4 раза.

Починаючи з вересня минулого року, зростання цін виробників промислової продукції перевищило споживчу інфляцію, що створило додаткові відкладені інфляційні очікування на поточний рік (діаграма 1).

Соціальним наслідком інфляції та скорочення ділової активності стало зниження якості життя населення. Реальний наявний доход населення за 2009 рік скоротився на 8,5 відс., реальна заробітна плата - на 9,2 відс., що є найгіршим показником з 1996 року, тоді як передбачалося її підвищення на 0,9 відс., рівень безробіття зріс у 1,4 раза - до 8,8 відсотка. [8]

2.1 Характеристика доходів Державного бюджету та виконання доходної частини Державного бюджету за 2009 рік

Бюджетна система України складається з:

- Державного бюджету України;

- Місцевих бюджетів.

Кожен бюджет складається по доходах і витратам. Склад доходів бюджетної системи виражається в різних платежах, що сплачуються юридичними і фізичними особами в той або інший бюджет.

Витрати бюджетної системи складають істотну частину державних і муніципальних витрат. Їхні напрямки визначаються тими задачами, що коштують перед державою на конкретний період.

Доходи бюджетів формуються за допомогою чотирьох методів мобілізації коштів:

1) пряме вилучення доходів від державного сектора економіки. Держава має право на підприємницьку діяльність і використання одержаних від неї прибутків, хоча надходження від цієї діяльності невеликі. Адже держава залишає неприватизованими ті сфери діяльності, які або не приваблюють приватних підприємців через неприбутковість, або продукція та послуги цих підприємств дуже потрібні державі. Ці об'єкти знаходяться у державній власності не для одержання прибутків, а для випуску потрібної продукції і надання необхідних послуг;

одержання доходів від природних ресурсів, майна і послуг, власником яких є держава;

перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків й інших обов'язкових платежів;

залучення кредитів.

джерела формування доходів бюджетів можуть бути внутрішніми (в основному - це ВВП) і зовнішніми (міжнародний кредит, оподаткування експортно-імпортної діяльності, валютне регулювання).

В юридичній літературі прийнято доходи бюджетів класифікувати за соціально-економічною ознакою на доходи від господарюючих суб'єктів усіх форм власності, на підставі якої вони діють, і від громадян. За юридичними формами - на податки і неподаткові платежі. За порядком включення доходів до бюджетів вони поділяються на закріплені і регулюючі.

Склад доходів Державного бюджету України визначається статтею 29 Бюджетного кодексу. До Державного бюджету України входять:

1) доходи, що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори й обов'язкові платежі, а також згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та інших, визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам і організаціям, а також проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств. Не включаються до Державного бюджету доходи, закріплені за місцевими бюджетами;

гранти і дарунки у вартісному обчисленні;

3) міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів [9].

До місцевих бюджетів включаються доходи, необхідні для виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Бюджетний кодекс (ст. 64) визначає склад доходів, закріплених за бюджетами місцевого самоврядування, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Вони складають "кошик" доході» бюджетів місцевого самоврядування. Прибутковий податок із населення мас значну питому вагу в доходах місцевих бюджетів усіх ланок. Оскільки заробітна плата сплачуватися щомісяця, цей дохід місцевих бюджетні відіграю значну роль у забезпеченні функціонування місцевих органів, тому нормативи відрахувань його до місцевих бюджеті встановлються диференційовано:

до доходів бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100% територіальних надходжень;

до доходів міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) і обласного значення - 75% територіальних надходжень; а до доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ або їх об'єднань - 25% територіальних надходжень.

Якщо територіальні громади Автономної Республіки Крим і областей планують спільні соціально-економічні й культурні програми, то для їх реалізації до цих бюджетів включаються: 25% прибуткового податку з громадян та 25% плати за землю від територіальних надходжень по цих платежах (ст. 64 Бюджетного кодексу).

У випадках реалізації таких програм територіальними громадами районів до районних бюджетів входять: 50% територіального надходження прибуткового податку з громадян; 15% територіальних надходжень плати за землю; плата за ліцензії на проведення певних видів господарської діяльності, сертифікати і плата за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, які справляють районні державні адміністрації, надходження адміністративних штрафів, які накладаються райдерж-адміністраціями або адміністративними комісіями, що ними створюються [10].

Склад доходів і видатків бюджетів районів у містах визначається міською радою відповідно до повноважень, переданих районним радам у містах.

Взаємовідносини між ланками бюджетної системи в Україні будуються так, щоб викликати зацікавленість в органів місцевого самоврядування ефективніше вести місцеве господарство, ретельніше планувати і збирати доходи, які одержують на місцях, не враховуючи їх при визначенні об'єму міжбюджетних трансфертів.

Так, ст. 69 Бюджетного кодексу вміщує перелік доходів місцевих бюджетів, які не беруться при визначенні розмірів міжбюджетних трансфертів, тобто незалежно від сум надходжень доходів, визначених цією статтею, місцевий бюджет одержить суму міжбюджетних трансфертів, яку зможе їм виділити Державний або місцевий бюджет вищого рівня. У ст. 96 Бюджетного кодексу передбачено спеціальний механізм міжбюджетних трансфертів.

Доходи загального фонду державного бюджету за 2009 рік не виконано. При плані 184 млрд. 628,2 млн. грн. надійшло 156 млрд. 554,3 млн. грн., що на 28 млрд. 74 млн. грн., або 15,2 відс., менше запланованих обсягів. Упродовж минулого року Міністерство фінансів приховувало реальний стан виконання доходів загального фонду шляхом внесення змін до бюджетного розпису, зарахування надходжень від використання спеціальних прав запозичення, отриманих від Міжнародного валютного фонду, а також залучення обігових коштів суб'єктів господарювання.

Зокрема, попередньо встановлений бюджетним розписом плановий показник доходів загального фонду в першому кварталі зменшено на 780 млн. грн., або 2,1 відс., у першому півріччі - на 8 млрд. 772 млн. грн., або 10,9 відс., січні-вересні - на 23 млрд. 154,2 млн. грн., або 17,8 відс., січні-листопаді - на 15 млрд. 88,6 млн. грн., або 9 відс., надходження яких переносилися на наступні звітні періоди.

У результаті, за звітними даними, доходи загального фонду у січні-березні 2009 року становили 97,4 відс. скоригованого плану, першому півріччі - 100 відс., січні-вересні - 100,2 відс., січні-листопаді - 99,7 відсотка. Проте, за експертною оцінкою Рахункової палати, за умов збереження планових показників у попередньо встановлених обсягах з урахуванням змін, внесених до бюджетного розпису відповідно до законодавчих актів, їх виконання становило б 95,3 відс., 89,1 відс., 82,4 відс. та 90,7 відс. відповідно.

Крім того, за окремим дорученням першого заступника Міністра фінансів Уманського І.І. від 30.11.2009 № 03050-06/6 та вказівкою заступника Міністра фінансів Кравця А.М., наданою Державному казначейству листом від 29.12.2009 № 31-23040-05-24/36006, до доходів загального фонду у листопаді та грудні минулого року зараховано, у цілому, 15 млрд. 652,2 млн. грн. надходжень від використання спеціальних прав запозичень, отриманих від Міжнародного валютного фонду. Проте відповідно до Статей Угоди Міжнародного валютного фонду наслідком використання отриманих спеціальних прав запозичення є виникнення зобов'язань щодо їх відновлення, тому згідно з пунктом 19 статті 2 Бюджетного кодексу зазначені надходження не могли бути доходами бюджету. Крім того такі дії суперечили рекомендації Міжнародного валютного фонду щодо їх відображення як зовнішнього фінансування, надісланій Міністерству фінансів та Національному банку Керівником Місії Європейського департаменту МВФ Джейлою Пазарбазіолу листом від 18.11.2009.

За даними звіту про виконання Державного бюджету України станом на 01.01.2010, поданого Державним казначейством (листи від 15.01.2010 № 13-04/1/65 та від 22.01.2010 № 13-04/1/96-1082), доходи загального фонду становили 184 млрд. 628,2 млн. грн., або 93,3 відс. річного плану. Лише у звіті про виконання Державного бюджету України за 2009 рік, поданому Урядом Верховній Раді України, безпідставно зараховані до доходів загального фонду надходження від використання спеціальних прав запозичення відображені як джерело фінансування державного бюджету.

Виконання державного бюджету, у тому числі загального фонду, за основними джерелами доходів наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 Виконання державного бюджету за доходами млн. грн

№ з/п	Показники	План	Виконано
		всього	у т. ч. загальний фонд	всього	у т. ч. загальний фонд
				сума	відс .	сума	відс .
	ВСЬОГО ДОХОДІВ	255 325	184 628	209 700	82,1	156 554	84,8
	з них:
1.	Податок на прибуток підприємств	42 332	39 698	32 570	76,9	30 423	76,6
2.	Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)	50 066	49 616	45 927	91,7	45 927	92,6
3.	Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами	- 36 519	- 36 519	- 34 537	94,6	- 34 537	94,6
4.	Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів	84 095	81 292	73 155	87,0	68 500	84,3
5.	Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	19 262	12 938	17 585	91,3	14 139	109,3
6.	Акцизний збір із ввезених на територію України товарів	4 387	892	3 690	84,1	711	79,7
7.	Ввізне мито	10 383	8 810	6 329	61,0	5 402	61,3
8.	Надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України	13 808	4 616	5 063	36,7	5 063	109,7
9.	Рентна плата	9 382	5 734	7 705	82,1	4 354	75,9
10.	Офіційні трансферти	8 943	8 741	7 769	86,9	7 584	86,8

Залишки невідшкодованого платникам податку на додану вартість упродовж минулого року зросли на 9 млрд. 25,6 млн. грн., або в 1,6 раза, - до 23 млрд. 118,8 млн. гривень. Переплати платежів державного бюджету, що обліковуються в особових рахунках суб'єктів господарювання, збільшилися на 5 млрд. 702,4 млн. грн., або в 1,7 раза, і на початок поточного року становили 14 млрд. 306,6 млн. гривень. Сума надміру сплачених до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), що має повертатися платникам податків за їх зверненням, зросла на 3 млрд. 409 млн. грн., або в 1,4 раза, - до 11 млрд. 680,4 млн. гривень.

За окремими доходними джерелами недонадходження запланованих показників становило 33 млрд. 316,7 млн. гривень. Так, внаслідок надпрогнозованого скорочення імпорту (на 43,7 відс. при прогнозованих 9,5 відс.) на 12 млрд. 791,8 млн. грн. не виконані планові обсяги надходжень податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів; на 3 млрд. 587,8 млн. грн. - мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності. Крім того, на 9 млрд. 274,8 млн. грн. не виконано плану надходжень податку на прибуток підприємств; на 3 млрд. 688,7 млн. грн. - податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); на 1 млрд. 292,8 млн. грн. - рентної плати за нафту, що видобувається в Україні; на 1 млрд. 157,3 млн. грн. - надходжень коштів, що надходять з інших бюджетів; на 275,8 млн. грн. - платежів за користування надрами тощо.

Номінальні доходи загального фонду державного бюджету проти попереднього року скоротилися на 29 млрд. 298,7 млн. грн., або 15,8 відс., проте реальні, обчислені у порівняних умовах з урахуванням індексу-дефлятора ВВП (1,137), - на 29,8 відсотка.

За експертною оцінкою Рахункової палати, економічний спад зумовив зменшення надходжень окремих платежів державного бюджету порівняно з 2008 роком на суму понад 45 млрд. гривень.

Зокрема, погіршення фінансових результатів діяльності суб'єктів господарювання зумовило зменшення надходжень податку на прибуток підприємств на 18,7 млрд. гривень.

Внаслідок скорочення обсягів імпорту на 81,2 млрд. грн., або 15,6 відс., до 439,4 млрд. грн. надходження платежів, що справляються при ввезенні товарів на митну територію України, зменшилися на суму понад 13,8 млрд. гривень.

За рахунок зниження виробництва у реальному секторі економіки на 19 відс., доходи загального фонду державного бюджету зменшилися на понад 10,7 млрд. гривень.

Зміни цін на нафту марки Urals на Лондонській біржі, які враховуються при обчисленні коригуючого коефіцієнта до ставок рентної плати за нафту і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, спричинили зменшення надходження до державного бюджету відповідних платежів на суму понад 2 млрд. грн., а зниження обсягів видобутку нафти та газового конденсату на 6,2 і 5,2 відс. відповідно - на суму майже 350 млн. гривень.

За рахунок адміністративних чинників надходження окремих платежів збільшилися проти попереднього року на суму понад16 млрд. гривень.

Зокрема, накопичення упродовж минулого року залишків невідшкодованого платникам податку на додану вартість зумовило збільшення доходів загального фонду на 9 млрд. гривень.

Неодноразове підвищення ставок акцизного збору на окремі види товарів забезпечило збільшення доходів загального фонду на суму 6 млрд. гривень. Зокрема, підвищення законами від 25.12.2008 № 797-VІ «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування», від 23.06.2009 № 1534-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» ставок акцизного збору на тютюнові вироби, пиво та спирт сприяло зростанню надходжень акцизного збору навіть за умов зменшення виробництва тютюнових виробів на 11,9 відс., пива - на 6,2 відсотка.

Водночас доходи загального фонду державного бюджету зросли на суму понад 5,7 млрд. грн. за рахунок переплат податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підвищення розмірів адміністративних штрафів згідно із Законом України від 24.09.2008 № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» сприяло збільшенню доходів загального фонду на суму майже 400 млн. гривень.

Запровадження підвищуючого коефіцієнта до нормативів збору за спеціальне водокористування та плати за користування надрами у розмірі 1,439 сприяло збільшенню зазначених надходжень до загального фонду на суму майже 300 млн. гривень.

Коштів, що надходять до державного бюджету з інших бюджетів, у минулому році перераховано на суму, що більш як на 300 млн. грн. перевищила відповідний обсяг попереднього року.

Однак окремі адміністративні чинники спричинили зменшення доходів загального фонду. Зокрема, Національний банк перерахував до державного бюджету надходжень від перевищення валових доходів над видатками на 3,3 млрд. грн. менше, ніж у попередньому році.

Згідно із статтею 6 закону про державний бюджет надходження рентної плати за транзитне транспортування природного газу, на відміну від попередніх років, у повному обсязі враховано в спеціальному фонді, що зменшило доходи загального фонду на суму 2,1 млрд. гривень. [8]

Доходи спеціального фонду державного бюджету при плані 70 млрд. 696,9 млн. грн. виконані в сумі 53 млрд. 146,1 млн. грн., що на 17 млрд. 550,9 млн. грн., або 24,8 відс., менше планового обсягу. Проти попереднього року номінальні доходи спеціального фонду зросли на 7 млрд. 276,2 млн. грн., або 15,9 відс., а реальні, обчислені у порівняних умовах з урахуванням індексу-дефлятора ВВП (1,137), - зменшилися на 7,8 відсотка.

Стан виконання показників спеціального фонду державного бюджету за основними джерелами доходів наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 Виконання спеціального фонду державного бюджету за доходами млн. грн

№ з/п	Показники	Затверджено	План з урахуванням змін	Виконано	Відсоток виконання до:
					затверженого

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 

курсовая работа "Бюджетний процес та його елементи" скачать

Подобные документы

• Бюджетний процес

  Економічний зміст та призначення бюджетного процесу. Особливості формування місцевих бюджетів в умовах самоврядування. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження. Бюджетний дефіцит, його причини та наслідки. Шляхи вдосконалення бюджетного процесу.
  
  курсовая работа [67,7 K], добавлен 30.11.2008
  

• Принципи формування бюджету та його оцінка

  Поняття та зміст, призначення процесу монетизації бюджетного дефіциту. Суть, причини та наслідки інфляції. Методика включення депозитів до грошових агрегатів в Україні. Динаміка депозитів, що не є складовими агрегату М3 в Україні за останні 5 років.
  
  контрольная работа [170,3 K], добавлен 01.11.2011
  

• Бюджетний процес в Україні

  Вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад з питань організації бюджетного процесу в Україні. Проведення всебічної діагностики існуючих недоліків і переваг в бюджетній сфері. Характеристика основних стадій бюджетного процесу в Україні.
  
  курсовая работа [25,1 K], добавлен 24.05.2014
  

• Поняття бюджетного дефіциту, шляхи і методи його подолання

  Причини виникнення, соціально-економічні наслідки, джерела покриття бюджетного дефіциту. Кейнсіанська теорія нестабільності бюджету, поняття "інфляційного розриву", внутрішнього і зовнішнього боргу. Характеристика джерел формування доходів бюджету.
  
  курсовая работа [443,6 K], добавлен 26.01.2013
  

• Бюджетний дефіцит та державний борг

  Сутність і структура бюджетного дефіциту, його формування, класифікація, фінансування. Причині державного боргу,його аналіз в Україні. Шляхи вирішення дефіцитності державного бюджету нашої держави, головні тенденції та перспективи даного процесу.
  
  курсовая работа [46,2 K], добавлен 19.05.2015
  

• Бюджетний дефіцит України

  Сутність бюджетного дефіциту. Його форми і види, вплив на економічну безпеку держави, джерела фінансування. Застосування спеціальних фіскальних правил для подолання його хронічного стану. Проблеми бюджетного дефіциту України та шляхи їх подолання.
  
  курсовая работа [570,6 K], добавлен 30.11.2014
  

• Бюджетний дефіцит

  Бюджетна система та її роль в діяльності держави, основні етапи бюджетного процесу. Управління бюджетним дефіцитом і державним боргом, проблеми їх взаємодії. Економічна сутність, причини виникнення та наслідки дефіцитності бюджету, шляхи їх подолання.
  
  курсовая работа [52,8 K], добавлен 16.03.2011
  

• Бюджетний дефіцит: причини виникнення, наслідки, методи управління

  Призначення та особливості формування державного бюджету в Україні. Сутність бюджетного дефіциту, його види, причини виникнення, вплив на національну безпеку держави, можливості його скорочення. Особливості бюджетної та монетарної політики країни.
  
  курсовая работа [614,5 K], добавлен 10.04.2011
  

• Державне казначейство України – повноважний учасник бюджетного процесу

  Бюджетний процес і його учасники. Організаційна структура Державного казначейства України. Здійснення контролю виконання державного бюджету органами Державного казначейства України. Аналіз кошторису видатків в Краснодонському ВДК як контролюючого органу.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 29.09.2010
  

• Бюджетний процес України та етапи його реалізації

  Бюджети адміністративно-територіальних утворень як єдиний план утворення доходів і здійснення витрат на потреби визначених територіальних утворень. Основні елементи бюджетної системи країни. Принципи бюджетного устрою. Методи державного регулювання.
  
  контрольная работа [18,4 K], добавлен 12.08.2010
  

Другие документы, подобные "Бюджетний процес та його елементи"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам