Фінансове забезпечення соціального захисту населення в Україні

Перелічені ресурси є джерелом фінансового забезпечення системи соціального захисту населення. Соціальний захист та соціальне забезпечення - найбільша видаткова стаття зведеного бюджету України, яка за обсягом випереджає охорону здоров'я, освіту. Впродовж 2005 - 2009 року обсяг річних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення складав у середньому 22% загальної суми видатків зведеного бюджету України (рис.2.1.) [3].

Рис.2.1. Частка видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення та інші функції держави у зведеному бюджету України, %.

Як видно з рис. 2.1. у 2009 році частка видатків зведеного бюджету України на соціальний захист становила 26%, що більше на 3% у порівнянні з попередніми роками. Проте це на 2% менше, ніж у 2005 році, коли соціальний розвиток країни був визначений одним із політичних пріоритетів, а відтак частка бюджетних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення зросла до 28% загальної суми видатків зведеного бюджету.

Якщо розглянути показник обсягу певної категорії видатків відносно ВВП, то можна сказати, що за цим показником обсяг видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення у 2009 році був найбільшим за весь період, який охоплює даний аналіз. Так, 2009 року видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення склали 9% ВВП. 2007 року уряд України визначив своїм пріоритетом інноваційно-інвестиційний розвиток - як наслідок, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення скоротилися більше ніж на 1% у порівнянні з 2006 роком і склали 6,5% ВВП. 2008 року було відновлено пріоритет фінансування соціальної сфери, і частка видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення знову зросла - до 7,8% ВВП. У 2006 році нова урядова політика, спрямована на економічний розвиток країни, призвела до збільшення видатків на економічну діяльність, а відтак до скорочення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення до 24% від усіх видатків зведеного бюджету, що склало 8% ВВП у відповідному році [74].

Аналіз динаміки зростання видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення у порівнянні з динамікою зростання ВВП виявляє певну закономірність. Протягом 2008 - 2009 років видатки зведеного бюджету разом з показником ВВП мали тенденцію до спадання, що не скажеш про видатки на соціальний захист приріст яких становив 12%. Єдиним періодом, коли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення зростали синхронно з показниками ВВП, були 2006 - 2007 роки. У 2009 році спостерігається приріст лише видатків на соціальний захист - 12%, це менше, ніж у 2008 році, коли збільшення становило 59%. Показник ВВП у 2009 році зменшився на 4% і це був єдиний період, коли обсяг ВВП був нижчим у порівнянні з попередніми роками. (рис 2.2.) [81].

Рис.2.2.Приріст видатків на соціальний захист у порівнянні зі зростанням видатків зведеного бюджету та ВВП, %

В Україні заходи соціального захисту поширюються на певні категорії громадян, визначені чинним законодавством. У державному та місцевих бюджетах фінансування соціального захисту цих категорій громадян можна прослідкувати за функціональною класифікацією видатків. Найбільша частка фінансування за видатковою статтею «Соціальний захист та соціальне забезпечення» впродовж 2005 - 2009 р. припадала на категорії громадян, які мають право на різні види соціального захисту: пенсіонери, сім'ї, діти, молодь, інші категорії населення, які мають право на соціальний захист (рис 2.3.) [80].

Рис. 2.3. Бюджетне фінансування основних категорій отримувачів різних заходів соціального захисту, млрд. грн.

Виходячи з даних рис.2.3. можемо зробити висновок про те, що найбільшою за обсягом видатків є категорія пенсіонерів - 2009 року обсяг фінансування за статтею «Соціальний захист пенсіонерів» складав 59% усіх видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, що становить 5% ВВП країни, а у 2008 році зазначена категорія бюджетних видатків склала 42,65 млрд. грн. або 58% усіх видатків за цією статтею. Значна частка цієї категорії у структурі інших видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення пояснюється, перш за все, зростанням частки людей пенсійного віку в загальній структурі населення України.

Більша частина видатків на забезпечення соціального захисту населення - це субвенції місцевим бюджетам з держбюджету (субвенції на надання пільг ветеранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг) [56].

Запровадження субвенцій із державного бюджету на фінансування вище перелічених програм значно поліпшило контроль у системі пільг та субсидій. Однак, негативними у запровадженні системи субвенцій на програми соціального захисту є те, що місцеві органи влади поступово втрачають мотивацію до оптимізації видатків на соціальні програми, оскільки їх фінансує держава. Тому необхідно продовжити пошук більш досконалих форм фінансування державних програм соціального захисту населення. [56].

Якщо проаналізувати видатки Державного бюджету у вигляді субвенцій місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, державної допомоги у 2007 - 2009 роках, то можна зробити висновок про збільшення розміру субвенцій на надання пільг, субсидій та державної допомоги у 2009 році у порівнянні з 2008 та 2007 роках у середньому на 20%. Найбільше у 2009 році зросли видатки у вигляді субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот - майже на 32%. Слід відмітити динаміку збільшення видатків на надання допомоги сім'ям з дітьми - у середньому обсяг видатків зростав на 2 800 млн. грн. щорічно. Також можна сказати про те, що розмір даних субвенцій становить близько 2% від ВВП держави (рис.2.4.) [85].

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.4. Субвенції на надання пільг, субсидій та державної допомоги з державного бюджету у 2007-2009 роках, млн. грн.

Відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України видатки на надання пільг здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення і щорічно враховуються в загальному обсязі субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам:

- на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот;

- на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;

- на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством послуг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян [24].

Проаналізуємо їх розмір згідно даних табл.2.2. [85].

Таблиця 2.2.Обсяги субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, млн.грн.*

Показник	Роки
	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2009 рік проти 2008 року
				млн. грн.	%
Субвенція на надання пільг та житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг	3 961 ,01	3 616, 29	4 418, 88	802,59	22,19
Субвенція на надання пільг та житлових субсидій на придбання твердого палива та скрапленого газу	590,50	564,76	408,56	-156,2	-27,66
Субвенція на надання пільг з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян	1 219,94	1 380,52	1 344,36	-36,16	-2,62
Загальний обсяг субвенцій на надання пільг та субсидій населенню	5 771,46	5 561,58	6 171,81	610,23	10,97

* За даними Міністерства фінасів України www.minfin.gov.ua.

Згідно даних табл.2.2 можемо сказати про збільшення у 2009 році загального обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на 610,23 млн. грн. або на 11%.

Дане збільшення було досягнуто шляхом збільшення розміру субвенцій на надання пільг та житлових субсидій на оплату житлово - комунальних послуг на 22% у відносному значенні та на 802,59 млн. грн. в абсолютному. Проте у 2009 році розмір інших субвенцій - на надання пільг та житлових субсидій на придбання твердого палива та скрапленого газу, та надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, було зменшено - на 27% і 2,6% відповідно.

Загальний обсяг цих субвенцій між містами та районами розподіляється на рівні області при затвердженні обласних бюджетів. Повноваження щодо розподілу субвенцій за видами програм (надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, санаторно-курортне лікування, проведення капітального ремонту тощо) та визначення першочергового спрямування отриманих коштів належать до компетенції місцевих органів виконавчої влади.

Таки чином можемо зробити висновок, що бюджет відіграє вагому роль у фінансуванні соціального захисту населення. Видатки зведеного бюджету на соціальний захист населення становлять 26% загального обсягу видатків (трохи більше 80 млрд. грн.) або 9% ВВП.

Видатки місцевих бюджетів на соціальний захист населення (93-95 %) здійснюються за рахунок субвенцій, що свідчить про надмірну централізацію коштів. А це негативно впливає на прийняття оптимальних рішень у процесі оперативного реагування на певні соціальні проблеми населення регіону.

2.2 Оцінка фінансування сфери соціального захисту за рахунок цільових позабюджетних фондів

Фінансування заходів соціального захисту в Україні відбувається частково за рахунок державних цільових позабюджетних фондів, а саме: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України [45].

Основними джерелами формування коштів державних позабюджетних цільових фондів є страхові внески, кошти Державного бюджету, благодійні внески та інші джерела передбаченні чинним законодавством [80].

Проведемо аналіз доходів державних цільових позабюджетних фондів. (табл. 2.3.)

Таблиця 2.3.Доходи державних цільових позабюджетних фондів, млрд. грн.*

Показник	Роки
	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Власні надходження	51,39	63,82	87,55	121,45	116,34
Трансферти з державного бюджету	9,3	13,45	25,72	41,42	48,53
Інші находження	15,04	9,983,34	3,34	7,56	2,83
Всього доходів цільових позабюджетних фондів	75,73	87,25	116,61	170,43	167,70
Приріст у порівнянні з попереднім роком,%	Х	15	34	46	- 1,6
Всього доходів у % до ВВП	17	16	16	18	18

*Джерело: розраховано автором за даними Міністерства праці та соціальної політики http://mlsp.kmu.gov.ua

Аналізуючи дані табл.2.3. спостерігаємо, що протягом досліджуваного періоду доходи цільових позабюджетних фондів зростають нерівномірно. Зокрема у 2009 році доходи зменшилися на 1,6% у порівнянні з попереднім роком, проте у 2008 році вони збільшилися на 46%, у порівнянні з 2007 роком. Але засвідчимо той факт, що протягом останніх п'яти років частка доходів державних цільових позабюджетних фондів у ВВП постійно збільшувалась. У 2009 - 2008 роках вона становила 18%, а у 2006 - 2007 роках лише 16%. Це є позитивним моментом, оскільки свідчить про збільшення вагомості державних цільових позабюджетних фондів у фінансовому забезпечення соціального захисту населення. Однак слід відмітити той негативний факт, що і трансферти з державного бюджету до даних фондів теж збільшилися, що є важким тягарем для бюджету. Зокрема у 2009 році обсяг трансфертів становив 48,53 млрд. грн., що на 7,11 млрд. грн. більше, ніж у 2008 році.

Отже, видатки фондів фінансово забезпечені.

Видатки на соціальне страхування, що фінансуються з державних цільових позабюджетних фондів, складають значну частку видатків на соціальний захист громадян України. Частка цих видатків у ВВП постійно збільшується - за проаналізований період (2005-2009 роки) вона зросла з 14% до 20% ВВП у 2009 році. Відповідно зростає і абсолютний показник видатків державних цільових позабюджетних фондів: у 2009 році він становив 183 млрд. грн., що на 111,2 млрд. більше, ніж у 2005 році, а у порівнянні з 2008 роком показник збільшився на 12%. (табл. 2.4.)

Таблиця 2.4. Динаміка видатків державних цільових позабюджетних фондів,млрд. грн.*

Основні показники	Роки
	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Видатки державних цільових позабюджетних фондів	75,13	87,09	116,02	169,51	186,35
Приріст у порівнянні з попереднім роком, %	58	16	33	46	10
Видатки до ВВП,%	17	16	16	18	20

* За даними Міністерства праці та соціальної політики http://mlsp.kmu.gov.ua

Розглянемо участь кожного державного цільового позабюджетного фонду у фінансовому забезпеченні соціального захисту населення докладніше. Пенсійний фонд України забезпечує здійснення державою соціального захисту пенсіонерів.

Джерела формування коштів Пенсійного фонду України були розглянуті у другому пункті першого розділу. Якщо провести їх аналіз, можна пересвідчитися, що основним джерелом ресурсного наповнення бюджету фонду є власні надходження (відрахування з фонду оплати праці, які формують понад 90% власних коштів Фонду. Слід зазначити, кошти від спрощеної системи оподаткування, відшкодування пільгових пенсій за Списками 1 і 2 та інші надходження теж зараховуються до власних надходжень) (табл.2.5.)

Таблиця 2.5. Джерела формування коштів Пенсійного фонду України, млрд. грн.*

Показник	Роки
	2007р.	Питома вага,%	2008р.	Питома вага,%	2009р.	Питома вага,%
Власні надходження	75,53.	74,50	106,28	71,92	99,82	67,26%
Кошти з державного бюджету	25,62	25,28	41,42	28,03	48,54	32,7
Надходження з фондів соціального страхування	0,23	0,22	0,11	0,07	0,055	0,04%
Всього доходів	101,38	100	147,76	100	148,38	100
У % до ВВП	14,07	Х	15,58	Х	16,26	Х

*Джерело: розраховано автором за даними Пенсійного фонду України http://www.pfu.gov.ua

У 2009 році частка власних надходжень в доходах фонду становила 67,26% і в абсолютному значенні дорівнювала 99,82 млрд. грн., що на 6,46 млрд. грн. менше у порівнянні з 2008 роком, коли частка власних надходжень становила майже 72%. Необхідно сказати, про збільшення частки доходів Пенсійного фонду в загальному обсязі ВВП. У 2009 році ця частка складала 16,26%, що на 0,68% менше, ніж у 2008 році. Це свідчить про те, що на сьогодні фінансування соціального захисту пенсіонерів є найбільшою складовою фінансового забезпечення соціального захисту населення в Україні.

Слід відмітити про збільшення обсягів коштів, які передаються Пенсійному фонду з Державного бюджету (рис 2.5.) [90].

Рис.2.5. Трансферти ПФУ з держбюджету, млрд. грн.

Згідно рис. 2.5. трансферти Пенсійному фонду у 2009 року зросли на 7,12 млрд. грн. та на 22,92 млрд. грн. у порівнянні з 2008 та 2007 роками відповідно, і становили 48,53 млрд. грн.

Зрозуміло, що "планові" трансферти держбюджету до ПФУ і не менш "позапланові" видатки на покриття дефіциту фонду звужують можливості казни у фінансуванні соціальних видатків, зокрема на фінансування інших видів допомог та виплат соціального захисту.

В цілому можемо сказати про тенденцію збільшення доходів Пенсійного фонду України за останні роки (рис.2.6.) [90].

Рис.2.6. Динаміка доходів Пенсійного фонду України, млрд. грн.

Аналізуючи дані рис.2.6. можемо зробити висновок про збільшення доходів фонду за досліджуваний період. Проте у 2009 році обсяг доходів Пенсійного фонду збільшився лише на 0,62 млрд. грн., що є негативним моментом, оскільки свідчить про зменшення власних надходжень до фонду, що кладеться тягарем на бюджет країни.

У зв'язку з цим, аби запобігти остаточному розбалансуванню пенсійної системи і виникненню заборгованості пенсійних виплат, уряду необхідно в першочерговому порядку вживати заходи з пошуку джерел наповнення фонду, зокрема шляхом посилення контролю за виплатами страхових внесків, ліквідації пільг щодо їхнього відстрочення, ініціації змін у законодавстві для оптимізації прибуткової і витратної частин його бюджету, скорочення заборгованості з заробітної плати.

Незважаючи на недостатній рівень збільшення у 2009 році надходжень до Пенсійного фонду, видатки фонду були фінансово забезпечені.

Кошти Пенсійного фонду використовуються на:

1) Виплату пенсій, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

2) Надання соціальних послуг, передбачених вищезгаданим Законом;

3) Фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

4) Оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) Формування резерву коштів Пенсійного фонду [9].

Якщо розглянути питому частку видатків бюджету у ВВП, можна сказати про те, що у 2009 році частка становила 18%, що є найбільшим значенням показника за весь досліджуваний період. Протягом останніх п'яти років частка видатків бюджету Фонду у ВВП у середньому становила 14%.(табл. 2.6.) [90].

Таблиця 2.6. Видатки Пенсійного фонду, млрд. грн.*

Основні показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Всього видатків Фонду, млрд. грн....	65,502	74,4	104,2	153,85	165,7
Приріст у порівнянні з минулим роком,		13	40	47	8
У % до ВВП	14,8	13,7	14,5	16	18

* За даними Пенсійного Фонду http://www.pfu.gov.ua//

У 2009 році обсяг видатків бюджету Пенсійного фонду було збільшено на 13,2 млрд. грн. або на 8% у порівнянні з 2008 роком і становив 165,7 млрд. грн. (18% ВВП).

Поступово обсяги видатків фонду стали наближатися до рівня доходів державного бюджету. У 2009 році вони становили 74% доходів державного бюджету, що на 8 % більше, ніж у 2008 році, коли обсяг видатків становив 66% доходів (рис.2.7.) [90].

Рис. 2.7.Рівень видатків Пенсійного фонду у доходах державного бюджету, (без трансфертів до ПФУ), %

У такій ситуації країна використовує так звані зовнішні гарантії, у даному випадку - державні гарантії для підтримки пенсійної системи. Однак ці гарантії є викривленими, оскільки здійснюються за рахунок коштів усього населення, яке змушене або платити більші податки, або не отримувати частину коштів у соціальних сферах, які "витісняються" з казни платежами до Пенсійного фонду.

Проаналізуємо питому вагу видатків бюджету Пенсійного фонду за рахунок власних надходжень у загальному обсязі видатків фонду.(рис.2.8)[90].



Рис. 2.8. Обсяг видатків ПФ та його власних надходжень, млрд. грн.

Як видно з рис.2.8. видатки бюджету фонду за рахунок власних надходжень займають левову частку всіх видатків, які здійснює фонд. У 2009 році частка видатків за рахунок власних надходжень збільшилась у порівнянні з останніми двома роками і становила 67%. Протягом 2007 - 2008 років вона значно більшою і становила 72-74%, а у 2005 - 2006 роках частка власних надходжень становила близько 64%.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

- пенсія за віком;

- пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

- пенсія у зв'язку з втратою годувальника [90].

За рахунок коштів Державного бюджету України сплачуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за осіб, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за дитиною-інвалідом, за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, за військовослужбовців [90].

За даними Пенсійного фонду України лише 1300,96 тис. пенсіонерів одержують пенсію в розмірі більше 1,5 тис. грн., основна маса - задовольняється значно меншою підтримкою із солідарної системи.

В Україні у 2009 році більша частина пенсіонерів, а саме 9 861,5 тис., отримували пенсію у розмірі від 501 до 1000 грн., позитивним є те, що зменшується частина пенсіонерів, які отримують пенсію до 400 грн. включно і від 401 до 500 грн., а збільшилася частина пенсіонерів, які отримують пенсію у розмірі від 1500 грн. на 447,9 тис. осіб та на 488,4 тис. осіб збільшилася частина пенсіонерів, які отримують пенсію у розмірі від 1001 до 1500 грн., проте ця частка у загальній структурі досить не значна (рис.2.9.) [90].

Рис. 2.9. Структура пенсіонерів в Україні виходячи з розміру пенсій у 2007 -2009 р., тис. осіб

Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття використовуються на виплату матеріального забезпечення безробітних та надання соціальних послуг у сприянні працевлаштуванню незайнятого населення.

Види матеріального забезпечення:

- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні [16].

Видами соціальних послуг є професійна підготовка, підвищення кваліфікації, профорієнтація, сприяння у працевлаштуванні шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та інші [16].

Джерела формування коштів даного фонду були розглянуті у першому розділі. Їх аналіз дає змогу пересвідчитися у тому, що доходи фонду на випадок безробіття у 2009р. становлять 0,76% ВВП країни або 6,9 млрд. грн., що на 38% більше, ніж у 2008р. Основним джерелом формування коштів фонду є страхові внески, які у 2009 році збільшилися на 40% і становлять 6,6 млрд. грн. Кошти Державного бюджету, які були виділені фонду становили 2,13 млн. грн., що на 35% менше, ніж у попередньому році (табл.2.7.)

Таблиця 2.7. Джерела формування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, млн.грн. *

Показник	Роки
	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	Темп приросту 2009/2008, %
Залишок коштів на 01.01.	154,03	274,94	137,421	295,75	343,92	16
Страхові внески	2 596,66	2 784,19	3 594,79	4 717,24	6 613,43	40
Асигнування державного бюджету	0,95	0,46	100,23	3,28	2,13	-35
Всього доходів	2 525,67	2 959,25	3 855,52	5 058,85	6 977,45	38
Всього доходів до ВВП%	0,57	0,54	0,53	0,53	0,76	Х

*Джерело: розраховано автором за даними Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття www.dcz.gov.ua/

У 2009р. частка страхових внесків у доходах бюджету становить 95%, це на 3% більше, ніж у 2008 р., але на 1% менше, ніж у 2007р.Асигнування бюджету становлять незначну частку (рис 2.10.) Додаток. Б.

Рис.2.10. Доходи бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, млрд. грн.

Таким чином, можемо сказати, що основу фінансового забезпечення безробітних складають страхові внески, які сплачують роботодавці та працівники. Всі зазначені вище ресурси сприяли фінансовому забезпеченню видатків фонду, загальна сума яких у 2009 році складала 6,98 млрд. грн.

Впродовж всього періоду 2005 - 2009 рр. видатки Фонду зростали пропорційно до ВВП і стабільно складали до 1% від його річного обсягу. У 2009р. цей показник був найбільшим - 0,76%. В абсолютному обчисленні у 2009 році вони збільшилися на 47% у порівнянні з 2008 роком і становили 6,98 млрд. грн. (табл. 2.8.)

Таблиця 2.8.Видатки Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, млрд. грн.*

Основні показники	Роки
	2005 р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Видатки Фонду, млрд. грн..	2,53	2,96	3,58	4,75	6,98
Приріст у порівнянні з попереднім роком, %	4,11	16,99	20,95	32,68	46,95
Видатки до ВВП, %	0,57	0,54	0,49	0,50	0,76

* Джерело www.dcz.gov.ua// - Державна служба зайнятості

Протягом останніх трьох років частка безробітного населення в Україні становила 2,4% населення працездатного віку, а саме 673 тис. осіб [87].

Протягом 2009 року матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг становили 86% видатків бюджету фонду. Це на 12% більше, ніж у 2008 році (74% видатків), та на 19% більше, ніж у 2007 році (67% видатків). У 2009р. у структурі видатків на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, які займають найбільшу питому вагу у структурі видатків фонду, 81% займають виплати різних видів допомог, які належать до компетенції фонду. У 2008 році даний вид видатків становив 74%. Розмір видатків на профпідготовку безробітних, організацію громадських робіт, працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям, інформаційні послуги у 2009 році становив лише 10,4 % від даного виду видатків, це на 17,6% менше, ніж у 2008р. (28%) (рис. 2.11.) [93].

Рис. 2.11.Структура видатків на матеріальне забезпечення та соціальні послуги бюджету Фонду соціального страхування на випадок безробіття,%

Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на фінансування окремих видів матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, а також інші напрями [13].

Види матеріального забезпечення:

- допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

- допомога по вагітності та пологах;

- допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб,які померли від нещасного випадку на виробництві).

Видом соціальних послуг є забезпечення оздоровчих заходів (оплата застрахованим особам та членам їх сімей путівок на санаторно - курортне лікування, до дитячих оздоровчих закладів; утримання санаторіїв - профілакторіїв; надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, в тому числі придбання новорічних подарунків) [13].

Розглянемо основні джерела формування доходів фонду (табл.2.9.)

Таблиця 2.9. Динаміка доходів Фонду загальнообов'язкового соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, млн. грн.*

Показники	Роки
	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	Темп приросту 2009/2008, %
Залишок коштів станом на початок року	256,36	77,57	-47,37	212,95	223,25	5
ДОХОДИ:	4896,51	7257,65	5515,42	7227,63	7613,88	5
Страхові внески	4550,35	5829,25	4907,28	6496,46	6771,62	4
надходження від сплати єдиного податку	221,47	345,07	407,34	474,45	528.13	11
від часткової сплати за путівки	69,74	92,12	118,68	163,39	200,20	23
Інші надходження, у тому числі:	54,95	991,21	82,12	93,36	113,93	22
надходження на виплату допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи	9,43	10,27	32,05	15,18	47,75	215
Всього доходів з залишком:	5152,87	7335,22	5468,05	7440,58	7837,13	5
Всього доходів до ВВП,%	1,17	1,35	0,76	0,78	0,86	Х

*Джерело: Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України http://www.fse.gov.ua//

Згідно табл.2.9. доходи фонду у 2009р. складають 0,86% ВВП або 7 837,13 млн. грн., що на 5% більше, ніж у 2008 році. Основним джерелом формування коштів є страхові внески, які збільшилися на 275,16 млн. грн. у порівнянні з 2008 роком і становили 6 771,62 млн. грн. Необхідно сказати, що у 2009р. найбільше зросли надходження від часткової сплати за путівки - на 23% у порівнянні з попереднім роком та надходження на виплату допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які збільшилися більше, ніж у 2 рази.

Розглянемо доходи фонду та частку страхових внесків в ньому згідно Додатку .В

У 2009 році доходи бюджету фонду за рахунок страхових внесків становили 86% всього доходу бюджету фонду. Це на 1% менше, ніж у 2008 році і на 4% менше, ніж у 2007 році (рис.2.12) Додаток В.

Рис.2.12. Доходи Фонду загальнообов'язкового соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, млрд. грн.

Отже, видатки фонду фінансово забезпечені.

Якщо проаналізувати видатки Фонду за останні п'ять років, то можна дійти висновку про поступове збільшення їх обсягу (табл. 2.10.)

Таблиця 2.10. Видатки Фонду загальнообов'язкового соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, млрд. грн.

Основні показники	Роки
	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Видатки Фонду.	5,08	7,38	5,26	7,24	7,84
Приріст у порівнянні з попереднім роком, %	51,34	45,28	-28,73	37,64	8,29
Видатки до ВВП,%	1,15	1,36	0,73	0,76	0,86

Джерело http://www.fse.gov.ua// - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України.

За даними табл.2.10. видатки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України у 2005-2009 роках також стабільно складали до 1% від ВВП. У 2009р. видатки фонду становили 7,84 млрд. грн., що на 8% більше, ніж у 2008р.. Скорочення видатків Фонду у 2007 р. порівняно з 2006 роком склало 29%. Частково це пояснюється тим, що з 2007р. допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до 3-х років почала виплачуватися місцевими органами праці та соціального захисту населення за рахунок коштів субвенції з державного до місцевих бюджетів.

Проаналізуємо структуру видаткової чистини фонду за 2005 - 2009 роки (рис.2.13.) [91].



Рис. 2.13. Динаміка видаткової частини бюджету Фонду загальнообов'язкового соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, млрд. грн.

Як видно з рис.2.13 найбільшу частину у видатках бюджету займають видатки на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності. У 2009 році розмір видатків на даний вид допомоги становив 4,22 млрд. грн., що на 03, млрд. грн. більше, ніж у 2009 році. На другому місці найбільш видаткових статей бюджету є видатки на оздоровчі заходи розмірі 1,6 млрд. грн. у 2009 році, що на 0,15 млрд. грн. більше у порівнянні з 2008 роком, та видатки на виплату допомоги по вагітності та пологах - 1,39 млрд. грн. або 17% видатків бюджету фонду.

Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань спрямовуються на матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг [15].

Видами матеріального забезпечення є:

- допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

- щомісячна грошова сума у разі часткової чи повної втрати працездатності, що

компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності [13].

Джерела формування доходів фонду були розглянуті у першому розділі, тепер проаналізуємо їх (табл. 2.11.)

Таблиця 2.11. Джерела формування доходів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, млн. грн.*

	Роки
Доходи	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	Темп приросту 2009/2008, %
Оборотно-касова готівка на покриття тимчасових касових розривів для фінансування страхових виплат, соціальних послуг на початок бюджетного періоду	27,67	56,52	93,06	135,27	328,87	143
Надходження	2037,71	2382,99	3019,99	3948,90	4133,62	4
Страхові внески роботодавців	2031,08	2371,51	3005,17	3926,89	4118,14	5
Добровільні внески	0,05	0,06	0,07	0,09	0,11	22
Інші надходження, одержання яких не суперечить законодавству	6,58	11,43	14,76	21,91	15,37	-30
Прибуток, одержаний від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів на вкладних депозитних рахунках	0	0	0	0,08	3,75	4587,5
Всього доходів:	2 078,45	2439,51	3113,06	4084,26	4548,80	11
Всього доходів до ВВП,%	0,47	0,44	0,43	0,43	0,50	Х

*Джерело: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. www.social.org.ua//

За даними табл.2.11. обсяг доходів фонду у 2009 році збільшився на 11%

у порівнянні з 2008 роком, і становив 4 548,8 млн. грн. Частка доходів у ВВП становив 0,5%, що є найбільшим показником за останні п'ять років. Основним джерелом формування коштів фонду є страхові внески роботодавців, які у 2009 році збільшилися на 5% і становили 4 118,14 млн. грн. Хоча частка добровільних внесків у загальному обсязі доходів фонду невелика, проте спостерігається тенденція до збільшення. У 2009р. добровільні внески збільшилися на 22% і становлять 110 тис. грн.

Динаміка доходів фонду зображена на рис. 2.14. згідно Додатку А.

Рис.2.14. Динаміка доходів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, млрд. грн.

За даними рис.2.14. можна переконатися, що протягом останніх п'яти років спостерігається тенденція до збільшення доходів бюджету фонду. Зокрема у 2009 році доходи фонду збільшилися на 11% у порівнянні з попереднім роком. Проте це найменший показник зростання, оскільки у 2008 році доходи збільшились на 31% у порівнянні з 2007 роком.

Аналіз частки страхових внесків роботодавців в доходах фонду дпє змогу спостерігати тенденцію до зменшення частки страхових внесків роботодавців в доходах Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві. Зокрема у 2009 році ця частка становила 90,5% у той час, як у 2007 - 2008 роках ця частка становила 96%. Дане зменшення можна пояснити збільшенням благодійних внесків у структурі доходів фонду та збільшення прибутку, який одержаний від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів на вкладних депозитних рахунках (рис.2.15.) [92].

Рис. 2.15.Частка страхових внесків роботодавців у доходах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України,%

Усі перелічені вищі джерела формування коштів фонду сприяли фінансовому забезпеченню його видатків.

Розглянемо видатки фонду за останні п'ять років (табл. 2.12.)

Таблиця 2.12.Видатки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, млрд. грн.*

Основні показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Видатки Фонду	2,02	2,35	2,98	3,67	4,46
Приріст у порівнянні з попереднім роком,%	27,00	16,34	26,81	23,15	15,6
Видатки до ВВП, %	0,46	0,44	0,42	0,39	0,48

*Джерело www.social.org.ua// - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Згідно табл.2.12. у 2009 році спостерігається збільшення розміру видатків як в абсолютному значенні - 4,46 млрд. грн., що є найбільшим розміром за весь досліджуваний період, так і у співвідношенні до ВВП - 0,48%. Частка видатків Фонду відносно ВВП впродовж 2005 - 2008 років постійно скорочувалася - з 0,46% у 2005 році до 0,39% у 2008 році. При цьому зростання видатків в абсолютному вимірі у 2008 році сповільнилося у порівнянні з 2007 роком і склало 23%, а обсяг видатків збільшився з 2,98 млрд. грн. до 3,67 млрд. грн.

Проаналізуємо динаміку видатків бюджету протягом останніх п'яти років. (рис 2.16.) [92].

Рис. 2.16 Динаміка видатків бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, млн. грн.

Виходячи з даних рис. 2.16,можемо констатувати той факт, що, на жаль, основна часка видатків бюджету фонду - це видатки на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті. Це свідчить про низький рівень охорони праці на виробництві. Зокрема розмір даних видатків у 2009 році становив 3,44 млрд грн.., у той час як на профілактику нещасних випадків на виробництві та профзахворювань було виділено за залишковим методом лише 195 млн. грн.

У 2009 році найбільшу питому вагу у складі видатків бюджету фонду складають видатки на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті - майже 76% видатків бюджету фонду. Біля п'яти відсотків займають видатки на медичну, професійну та соціальну реабілітацію потерпілих на виробництві, на профілактику нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Практична діяльність державних цільових позабюджетних фондів є достатньо ефективною. За кожним видом соціального страхування створено окремий самостійний страховий фонд, який визначено неприбутковою самостійною організацією. Поступово підвищується розміри страхових виплат, збільшується обсяг надання соціальних послуг, набираються досвіду працівники місцевих органів фондів. Тобто діюча система загальнообов'язкового державного соціального страхування працює стабільно та підтверджує свою дієздатність.

Державні цільові позабюджетні фонди щороку обслуговують майже 14,5 млн. працездатних осіб і 14 млн. пенсіонерів, 320 тис. потерпілих на виробництві осіб та від 500 до 600 тис. безробітних громадян (без урахування оплати медичних послуг у системі обов'язкового соціального медичного страхування, яке ще не запроваджено) [80].

Таким чином, можемо зробити висновок про вагому роль позабюджетних цільових держаних фондів у фінансовому забезпеченні соціального захисту населення, оскільки їх видатки на соц. захист становлять близько 187 млрд. грн., або 20% ВВП країни.

2.3 Роль недержавних фондів у фінансовому забезпеченні соціального захисту населення в Україні

За офіційними статистичними даними у 2009 році в Україні зареєстровано понад 130 тис. недержавних об'єднань. З них громадських організацій - 59,3 тис., благодійних організацій - 11,6 тис., релігійних організацій - 22,3 тис. Інші - це кредитні та споживчі спілки, політичні партії, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та інші.

На кінець 2009р. в державі діяло 108 недержавних пенсійних фондів (далі - НПФ) [87].

Система недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи, запроваджений Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9.07.2003 року. Відповідно НПФ складають її основу [89].

Основні показники діяльності НПФ та темпи їх приросту наведені в табл.2.13.

Таблиця 2.13.Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів*

Недержавні пенсійні фонди	Роки
	2007 р.	2008р.	2009р.	Темпи приросту, %
				2008/2007	2009/2008
Загальна кількість укладених пенсійних контрактів (тис. шт.)				11,4	0,3
Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами (тис. осіб)	278,7	482,5	497,1	73,1	3,0
Загальні активи НПФ (млн. грн...)	280,7	612,2	857,9	118,1	40,1
Пенсійні внески (млн. грн.), у т.ч.	234,4	582,9	754,6	148,7	29,5
- від фізичних осіб	14,0	26,0	31,8	85,7	22,3
- від юридичних осіб	220,4	556,8	722,7	152,6	29,8
- від фізичних осіб-підприємців	0,04	0,1	0,1	150,0	0
Пенсійні виплати (млн. грн.)	9,1	27,3	90,1	200,0	230,0
Кількість осіб, що отримали отримують пенсійні виплати (тис. осіб)	5,5	10,9	28,1	98,2	157,8
Сума інвестиційного доходу (млн. грн.)	68,1	86,8	236,7	27,5	172,7
Сума витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (млн.. грн.)	16,6	31,6	47,1	90,4	49,1

*За даними Міністерства праці та соціальної політики http://mlsp.kmu.gov.ua

Згідно даних табл.2.13. НПФ було укладено 62 475 пенсійних контрактів з 49 804 вкладниками, з яких 2 312 вкладників, або 4,6%, - юридичні особи, на яких припадає 722,7 млн. грн. пенсійних внесків (95,8% від загального обсягу пенсійних внесків за системою НПЗ), а 47 492 вкладники, або 95,4%, - фізичні особи.

Якщо визначити частку загальних активів НПФ та пенсійних виплат у ВВП держави, то можна пересвідчитися, що на сьогодні їх частка досить незначна у порівнянні бюджетом країни або цільовими позабюджетними фондами.

Розмір загальних активів НПФ у 2009 році становив лише 0,1% ВВП. Це найбільший показник за останні три роки, оскільки у 2008 році він становив 0,06%, а у 2007 році - 0,04% ВВП. Розмір пенсійних виплат хоч і збільшується з кожним роком, але займає всього 0,01% ВВП (рис 2.17.) [80].

Рис.2.17. Частка загальних активів НПФ та пенсійних виплат у ВВП

Згідно даних рис.2.17. можемо зробити висновок, що роль НПФ у фінансовому забезпечення соціального захисту населення незначна

У 2009 р. порівняно 2008 р. кількість контрактів з юридичними особами зменшилась на 5,8%, а з фізичними особами зросла на 2,3% (рис.2.18.) [80].

Рис.2.18. Динаміка кількості укладених пенсійних контрактів, тис. шт.

У 2009 році серед учасників НПФ більшість становили особи віком від 40 до 55 років, а саме 41,4% (2008 рік - 42,5%, 2007 - 41,9%). Можемо відзначити збільшення частки вікової групи понад 55 років, яка становить 14,2% (2008 рік - 12,2%, 2007 - 9,3%). Частки учасників 3 НПФ вікових груп від 25 до 40 років та до 25 років протягом 2009 року склали відповідно 35,8% (2008 рік - 35,5%, 2007 - 34%) та 8,6% (2008 рік - 9,9%, 2007 - 15,1%) (рис. 2.19) [80].

Рис.2.19. Розподіл учасників НПЗ за віковими групами (осіб) станом на 31.12.09.

Разом із зростанням учасників НПФ зростають і обсяги сплачених пенсійних внесків. Так, станом на кінець 2009 року всіма вкладниками недержавних пенсійних фондів було сплачено 754,6 млн. грн. пенсійних внесків, що на 29,5% більше, ніж на кінець 2008 року. Але слід зазначити, що взагалі в системі НПЗ серед вкладників спостерігається тенденція до скорочення або тимчасового припинення сплати внесків на користь своїх учасників, що спричинена нестабільною економічною ситуацією, яка на цей час має місце в країні.

Пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) протягом досліджуваного періоду склали 90,1 млн.грн., збільшившись за 2009 рік втричі.

Сукупно недержавними пенсійними фондами протягом 2009 року було здійснено виплат 27,2 тис. учасникам та 907 спадкоємцям, тобто 5,7% учасників від їх загальної кількості отримали пенсійні виплати протягом 2009 року (рис.2.20.) [80].

Рис. 2.20. Динаміка пенсійних виплат, тис. грн.

Загальний обсяг активів, сформованих пенсійними фондами, у 2009 році становить 857,9 млн. грн. Всього за 2009 рік активи недержавних пенсійних фондів зросли на 40,1% (на 245,7 млн.грн.) і становлять 0,1% ВВП країни (рис.2.21.) [80].

Рис.2.21. Динаміка основних показників системи НПФ, млн. грн.

В Україні понад 12 млн. громадян потребують благодійної допомоги.

В нашій державі діє близько 90 благодійних організацій, які діють у сфері соціального захисту населення. Близько 69% всіх благодійних фондів відносять до пріоритетних сфер своєї діяльності соціальний захист населення. Діють вони за рахунок коштів фізичних осіб, грантів, вкладень іноземних фондів, державної підтримки.

Однак в Україні лише 20 % недержавних організацій, які вирішують соціальні проблеми, отримують фінансову підтримку від органів влади (в середньому 17 % у загальному бюджеті цих організацій), 10% - мають доходи від комерційної діяльності, наприклад соціального підприємництва. Частка доходів від такої діяльності складає в середньому 4% бюджету організації.

Найбільш відомими організаціями, які діють у сфері соціального захисту населення є: Фонд «Відродження» (МВФ), який входить до мережі фундацій Інституту Відкритого Суспільства, заснованого Джорджем Соросом, Фонд Віктора Пінчука, Фонд Олени Франчук «Антиснід», Фонд «Центр соціальних програм РУСАЛу» і т. і. Проаналізуємо їх видатки (табл. 2.14.)

Таблиця 2.14.Видатки благодійних фондів України на соціальний захист*

Показник млн. грн..	2006р.	2007р.	2008р.	Темп приросту 2008/2007, %
Фонд«Відродження»	4	3,7	7,9	113
Фонд О.Франчук	1,9	8,8	18,3	108
Фонд В. Пінчука	2,5	29	30,5	5,2
«Український форум благодійників»	1,2	2	2,76	38
Всього	9,6	43,5	59,46	37
У % до ВВП	0,002	0,01	0,01	-

*Джерело: «Український форум благодійників» www.ufb.org.ua

Згідно табл.2.14. можемо зробити висновок, що видатки найбільших фондів України становлять 0,01% ВВП країни. Протягом останніх трьох років спостерігається значне збільшення видатків. Зокрема у 2008 році видатки на соціальний захист становили 59,46 млн. грн., що на 16 млн. грн. більше, ніж у 2007 році та на 50 млн. грн. більше, ніж у 2006 році.

Отже, виходячи з вище проведеного аналізу, можемо сказати, що фінансове забезпечення соціального захисту населення за рахунок третього сектору економіки становить приблизно 1% ВВП. Проте з кожним роком обсяг надходжень та обсяг видатків зростає, що дає перспективу на майбутнє.

РОЗДІЛ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

3.1 Зарубіжний досвід здійснення соціального захисту населення

Для визначення перспектив подальшого розвитку України як соціальної держави з розвинутою ринковою економікою слід звернутися до досвіду європейських країн. У залежності від критеріїв побудови соціальної політики і системи соціального захисту розрізняють декілька моделей соціальної політики держави.

Скандинавська модель соціального захисту, що діє у Швеції, розуміє соціальний захист, як законне право громадянина та передбачає широке охоплення різних соціальних ризиків і життєвих ситуацій, які вимагають підтримки суспільства. Отримання соціальних послуг і виплат, як правило, гарантується всім жителям країни й не обумовлюється зайнятістю й виплатою страхових внесків. Рівень соціальної захищеності запропонований цією системою доволі високий і важливу роль в цьому відіграє активна перерозподільча політика, що спрямованої на вирівнювання прибутків [94].

Наповнення соціальних фондів відбувається в більшій мірі за рахунок сплати податків, хоча сплата страхових внесків відіграє не останню роль.

Виділеною з загальної системи соціального захисту є система страхування від безробіття, яке є добровільним і здійснюється профспілками. Працівники у Швеції були майже звільнені від сплати страхових внесків і беруть участь у системі соціального захисту шляхом сплати податків. Протягом останніх 20 років спостерігається тенденція поступового зростання участі найманих працівників у фінансуванні страхових програм і збільшення страхових відрахувань із заробітної платні незважаючи на те, що видатки держави на соціальний захист помітно скоротилися [94].

Характеризуючи шведську систему соціального захисту можна виділити такі основні її принципи як: універсальність, система охоплює всі прошарки населення; принцип соціальної солідарності - всі громадяни рівним чином і незалежно від соціального статусу беруть участь у фінансуванні системи соціального захисту, вносячи співмірний своїм прибуткам внесок.

Важливим елементом у такій системі виступає держава, яка виконує функцію перерозподілу соціальних благ між різними за рівнем забезпечення категоріями населення. Якщо брати до уваги лише прибуток у формі зарплатні (в середньому близько 2,5 тис. доларів у місяць), то 36% населення країни можна було б віднести до розряду бідних (найвищий показник у групі промислово розвинених країн світу). Однак після перерозподілу сукупного суспільного доходу через систему податків і соціальних виплат (1/3 держбюджету йде на соціальні потреби) плюс соціальні статті видатків муніципальних бюджетів і виплати з пенсійних і інших страхових фондів, до категорії бідних потрапляє всього лиш 5,6% населення. Порівняні аналогічні показники для США складають відповідно 27% і 17%.

Така система для власного фінансування передбачає високий рівень оподаткування (в Швеції є одним із найвищих у світі). Проте це вповні компенсується високим ступенем соціальної захищеності населення, відсутністю значних контрастів між багатством і бідністю, і, відповідно, високою політичною й соціальною стабільністю [94].

У Швеції існують два типи органів місцевого самоврядування -- муніципалітет на місцевому рівні та ландстинг -- на регіональному рівні. Повноважень місцевих рад регулюються спеціальними актами, до основних належать освіта, соціальне забезпечення, догляд за громадянами похилого віку та людьми з фізичними і психічними вадами, планування і будівництво, до окремих повноважень належить охорона навколишнього середовища та рятувальна служба. Ландстинг на регіональному рівні наділений такими повноваженнями: охорона здоров'я, лікувальні установи та державні стоматологічні поліклініки [94].

Дана модель є прийнятною для нашої країни лише в перспективі, оскільки для України характерне недосконале податкове адміністрування та, на жаль, залишається досить низький рівень податкової дисципліни.

Соціальний захист в Німеччині системно сформований, - до нього входять пенсійне страхування, страхування на випадок хвороби, страхування в разі потреби в догляді та на випадок безробіття. Внески на страхування сплачує як працівник, так і роботодавець в однакових розмірах. Майже усі жителі цієї держави застраховані на випадок хвороби: більшість у рамках державного страхування - 88 % , а майже 12 % - у приватних лікарняних касах [94].

Фінансування системи соціального захисту в Німеччині здійснюється з внесків застрахованих осіб найманої праці та роботодавців, за рахунок державного бюджету, а також за рахунок комбінації обох видів фінансування. Гарантом виконання соціальних зобов'язань виступає держава, перерозподіляючи частину коштів на покриття видатків у вигляді державних дотацій.

Відповідно ст.20, п.1 Основного закону країни - Німеччина є демократичною і соціальною державою. Мета соціальної держави - врахування індивідуальних правових можливостях здобутих в результаті власної праці, а не всезагальне забезпечення та обслуговування громадянина Таким чином весь світ визнає ефективність соціальної системи Німеччини. Хоча понад 30 відсотків в сукупному суспільному продукті складають соціальні послуги, їх отримують тільки ті, які цього потребують [94].

Саме для цього було розроблено багато соціальних законів, які охоплюють забезпечення у зв'язку з хворобою, старістю, з нещасним випадком.

Регулюється порядок соціального страхування у Німеччині Соціальним кодексом та окремими законами, більшість яких спрямована на соціальний захист окремих груп населення (наприклад, закон щодо соціального захисту художників). Цікавим є пенсійне страхування Німеччини. Відповідно до соціального кодексу особа може бути включена до системи обов'язкового пенсійного страхування або застрахована за іншою системою та отримувати пенсію у зв'язку зі старістю у повному розмірі, бути звільненою від обов'язкового пенсійного страхування і застрахованою у системі страхування професійних груп. Пенсії за віком є чотирьох видів: звичайна пенсія; пенсія застрахованим із великим стажем; пенсія за віком інвалідам; пенсія шахтарям, які мають значний стаж роботи під землею [94].

Для обчислення страхового стажу у Німеччині включаються періоди сплати працівниками та їх роботодавцями внесків, періоди вільні від сплати внесків та періоди, які враховуються при обчисленні пенсії. Для нарахування пенсії застосовується формула із трьох показників. Це -- сума особистих коефіцієнтів (сума винагороди за трудову діяльність); фактор виду пенсії (для пенсії за віком -- 1, для пенсії при частковому зниженні працездатності -- 0,5); актуальна вартість пенсії (для переведення пенсії, вираженої у сумі особистих коефіцієнтів у суму грошей). У більшості країн, як і в Німеччині, основний тягар внесків сплачують роботодавці (в Італії та Іспанії -- 4/5). Єдиний виняток хіба що становлять Нідерланди, де працівники сплачують 2/3 загальної суми внесків [94].