Перспективне фінансове планування

З метою повнішого залучення фінансових ресурсів і якісного управління ними підприємства мають змогу планувати сталі пасиви. Залежно від виду сталих пасивів можуть застосовуватись різні методики їх розрахунку.

Розмір мінімальної заборгованості із заробітної плати залежить від часу її виплати і терміну, за який вона виплачується. Що більший розрив між терміном виплати заробітної плати і кінцевою датою періоду, за який вона сплачується, то вища заборгованість, то більше коштів підприємство може використати в господарському обороті. Так, якщо виплата заробітної плати здійснюється за першу половину місяця 25-го числа кожного місяця, а за другу половину - 10-го числа наступного місяця, то в обороті підприємства завжди перебуває дев'ятиденна сума заробітної плати.

Мінімальна заборгованість щодо резерву майбутніх платежів створюється головним чином за рахунок нарахувань на оплату відпусток. Належна заробітна плата за чергову відпустку списується на витрати виробництва не тоді, коли робітник іде у відпустку, а рівними частинами. Ці суми, що відносяться на собівартість продукції щомісячно, резервуються в порядку нарахувань на рахунок майбутніх платежів. Вони виплачуються робітникам, коли ті йдуть у відпустку, а потім списуються з цього рахунка. Однак на рахунку майбутніх платежів згідно з графіком відпусток завжди є кошти, які використовуються в господарському обороті. У зв'язку з цим мінімальні залишки коштів на рахунку майбутніх платежів ураховуються як джерело формування власних оборотних коштів. Резерв майбутніх платежів визначається в сумі мінімального залишку за звітними даними за 12 місяців, що передують плановому року, з урахуванням змін фонду заробітної плати в плановому році.

Сума мінімальної заборгованості із заробітної плати і резерву майбутніх платежів може визначатися і спрощеним методом, виходячи з суми мінімальної заборгованості за планом базового року й відсотка зростання фонду заробітної плати в плановому році.

Мінімальна заборгованість щодо відрахувань у позабюджетні фонди також постійно є в обігу підприємства. Її можна визначити як добуток мінімальної перехідної заборгованості з оплати праці робітникам та відсотка відрахувань, затвердженого для відповідного фонду.

Мінімальна заборгованість кредиторам з оплати продукції за частковою готовністю обчислюється в галузях промисловості з тривалим циклом виробництва. Проміжні платежі замовників за етапами готовності продукції, що є джерелом покриття витрат незавершеного виробництва, ураховуються як сталі пасиви і можуть бути прирівняні до власних оборотних коштів. Сума за цим видом сталих пасивів визначається відповідно до програми виробництва, умов здачі продукції і порядку розрахунків.

На покриття приросту нормативу оборотних коштів спрямовується не вся сума сталих пасивів, а лише приріст її в плановому році, оскільки базову їх суму враховано в попередні роки.

- використання банківських кредитів для формування оборотних коштів;

Розмір власних оборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є постійною величиною. Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому формувати оборотні кошти лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат і збільшує ризик виникнення фінансової нестабільності підприємства.

У такому разі підприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту, кредиторської заборгованості.

Призначення банківських кредитів - фінансування витрат, пов'язаних з придбанням основних і поточних активів, із сезонними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням виробничих запасів, із виникненням (збільшенням) дебіторської заборгованості, податковими платежами та іншими зобов'язаннями.

Кредити банку дають змогу органічно ув'язати всі джерела оборотних коштів і справляють активний вплив на раціональне формування запасів сировини, матеріалів, готової продукції та інших видів матеріальних цінностей.

Ураховуючи складний стан економіки підприємств, взаємні неплатежі, комерційні банки з метою гарантії повернення коштів, що надаються в позику, кредитують суб'єктів господарювання під заставу їхнього майна або за умови страхування ризику непогашення кредиту.

Планування потреби в позикових оборотних коштах включає розрахунок необхідної суми кредиту з урахуванням залишку нормованих товарно-матеріальних цінностей і визначення потреби в кредиті.

Сума кредиту з урахуванням залишку нормованих товарно-матеріальних цінностей визначається для кожного об'єкта як різниця між запланованою вартістю матеріальних цінностей за діючими цінами і власними оборотними коштами.

Короткостроковий кредит, незалежно від об'єктів кредитування, надається строком до одного року. Однак на практиці терміни надання кредиту значно менші, що пояснюється високим рівнем інфляції, спричиненої спадом виробництва, станом товарного і грошового обігу.

- залучення коштів інших суб'єктів господарювання.

До залучених належать кошти інших кредиторів, які надаються підприємствам у позику під певний (обумовлений) відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов'язання.

Вексель є найпростішою й найпоширенішою формою кредитних грошей. Він виписується боржником і передається кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактично перетворення (перехід) товару в гроші. Через вексель реалізується незадоволений попит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей недостатньо, їх замінює вексель.

Досить поширеною формою залучення коштів інших суб'єктів господарювання є комерційний кредит. Він використовується підприємствами за браком фінансових ресурсів у покупця (споживача) і неможливості розрахуватися з постачальником. У цьому разі виникає необхідність відстрочки платежів. Постачальник дає згоду на надання відстрочки платежу за продукцію, що поставляється, і від споживача він замість грошей одержує вексель або інше боргове зобов'язання.

Використання комерційного кредиту набуло певного розвитку в період становлення ринкової економіки, створення підприємств з різноманітними формами власності та надання значної самостійності підприємствам. У цілому його використання позитивно впливає на економіку підприємства і народного господарства, оскільки спрощує реалізацію товарів, прискорює обертання оборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах.

Кредиторська заборгованість належить до позапланових залучених джерел формування оборотних коштів. Її породжує брак власних оборотних коштів. Наявність кредиторської заборгованості постачальникам свідчить про участь у господарському обігу підприємства коштів інших суб'єктів господарювання.

Іншими словами, кредиторська заборгованість - це короткострокові зобов'язання підприємств, які виникають за: розрахунками з бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за невідфактурованими поставками-розрахунками взаємних вимог, векселями, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за короткостроковими кредитами.

Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якщо її зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, заборгованість постачальникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав, за невідфактурованими поставками. Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторська заборгованість, що утворюється в результаті порушення покупцями порядку і термінів оплати розрахункових документів. Якщо покупець, використовуючи в обігу неоплачені товарно-матеріальні цінності, одержує додаткові кошти, які йому не належать, то постачальник змушений звертатися до позапланового перерозподілу наявних коштів, до пошуків додаткових джерел формування його поточних фінансових ресурсів.

За кредиторської заборгованості постачальникам залучення коштів відбувається у товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, які виступають у грошовій формі. Розмір і тривалість простроченої кредиторської заборгованості залежать від конкретних умов організації та використання оборотних коштів, особливо - від розміру та тривалості простроченої дебіторської заборгованості, головним джерелом покриття якої і є кредиторська заборгованість.

Стан кредиторської і дебіторської заборгованості, їх участь у формуванні та використанні оборотних коштів промислових підприємств свідчать про серйозні негаразди в господарській діяльності.

Рисунок 3.1 - Джерела формування оборотних коштів на підприємстві

У цілому в промисловості України станом на 31.12.2008 р. у запаси товарно-матеріальних цінностей вкладено оборотних коштів на суму 2791 тис. грн. Дебіторська заборгованість не перевищує суму оборотних коштів, вкладених разом у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію і товари і становить 755 тис. грн. Кредиторська заборгованість становить 355 тис. грн., що менше ніж дебіторська у 2,1 рази. Наведені дані дають змогу зробити висновок, що для підприємств кредиторська заборгованість не є головним джерелом короткострокового фінансування.

3.3 Шляхи прискорення обертання поточних активів підприємства

Одним з ключових факторів підвищення ефективності виробництва є прискорення обігу коштів. На жаль, кризові явища в розвитку української економіки спричинили істотні негативні зміни як тривалості обігу, так і його структури.

У промисловості повний обіг коштів включає в себе такі структурні складові: час виробництва, час обігу; період перебування обігових коштів у сферах виробництва й обігу, не пов'язаних з основним напрямом виробничої діяльності підприємств.

Час виробництва складається з двох складових: часу перебування предметів праці у запасах і часу процесу виробництва, тобто середньої тривалості виробничого циклу. Час обігу може бути поданий як сума трьох складових: періоду перебування обігових коштів у запасах готової продукції на складах; періоду перебування коштів на банківських рахунках і в касі; періоду зв'язування обігових коштів у дебіторській заборгованості.

Тенденції до змін тривалості повного обігу, отже, і кількості обігів на підприємстві 2007 - 2008 рр. були різноспрямованими. Так, у цілому в 2008 р. порівняно з 2007 р. кількість обігів скоротилася в 1,1 раза.

Збільшення обсягу обігових коштів, необхідних для виробництва й реалізації однієї вартісної одиниці продукції, свідчить про збереження тенденцій до екстенсивного, затратного характеру розвитку промисловості.

При прискоренні оборотності оборотних коштів з обороту вивільняються матеріальні ресурси і джерела їх формування, при уповільненні - до обороту залучаються додаткові кошти

Абсолютне вивільнення має місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів менше нормативу або залишків попереднього періоду при збереженні або перевищенні об'єму реалізації за даний період.

Відносне вивільнення оборотних коштів має місце в тих випадках, коли прискорення їх оборотності відбувається одночасно із зростанням виробничої програми підприємства, причому темп зростання об'єму виробництва випереджає темп зростання залишків оборотних коштів.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів. Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

Прискорення обігу оборотних коштів підприємств в сучасних умовах досягається наступними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів - упровадження економічно обґрунтованих норм запасу; наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і ін. до споживачів; широке використання прямих тривалих зв`язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

Криза збуту виробленої продукції і неплатежі призводять до уповільнення обороту оборотних коштів. Отже, необхідно випускати ту продукцію, яку можна достатньо швидко і вигідно продати, припиняючи або значно скорочуючи випуск продукції, що не має поточного попиту

На стадії незакінченого виробництва - прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідходною і маловідходною, роторних ліній, хімізація виробництва); розвиток стандартизації, уніфікації, типізації; удосконалення форм організації промислового виробництва, вживання дешевших конструкційних матеріалів; удосконалення системи економічного стимулювання економного використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів; збільшення питомої ваги продукції, що користується значним попитом.

На стадії обігу - наближення споживачів продукції до її виробників; вдосконалення системи розрахунків; збільшення об'єму реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції із заощаджених матеріалів; ретельна та своєчасна підбірка відвантажуваної продукції по партіях, асортименті, транзитній нормі, відвантаження в точній відповідності з укладеними договорами.

Таблиця 3.1 - Шляхи прискорення оборотності оборотних засобів

Пошук шляхів прискорення оборотності оборотних активів за стадіями кругообігу оборотних активів є оперативним та найефективнішим.

Значна частина зазначених напрямів нерозривно пов'язана з науково-технічним прогресом. На цей час створюються і впроваджуються виробництво принципово нові засоби праці і технологічні процеси, які забезпечують можливість виготовлення продукції з меншими питомими витратами живої праці, сировини, матеріалів і енергії; полегшують і прискорюють перебудову всього процесу виробництва на основі системи машин та устаткування, що створена на принципах автоматизації і безперервності процесів при широкому використанні електроніки. Важливим завданням для керівництва є визначення резервів збільшення показників оборотності та ліквідності оборотних активів і розроблення певних заходів щодо їх мобілізації.

Під резервами збільшення ліквідності та оборотності розуміють кількісно вимірювані можливості їх збільшення шляхом задіяння таких чинників: зростання чистого доходу від реалізації продукції (зростання оборотності); зменшення поточної заборгованості (зростання ліквідності оборотних активів); забезпечення оптимальної структури оборотних активів (зростання оборотності та ліквідності оборотних активів).

Отже, скорочення часу обігу об'єктивна передумова для розв'язання, принаймні, трьох важливих проблем. По-перше, забезпечується безперервність виробничих процесів виготовлення виробів без залучення до сфери виробництва значних додаткових інвестицій із зовнішніх джерел - з різних кредитних установ. По-друге, створюються сприятливіші умови для досягнення високих економічних результатів інвестиційної та інноваційної діяльності. По-третє, вивільнюється частина коштів, зайнятих у сфері обігу, і за рахунок їх перерозподілу у сферу виробництва формуються додаткові джерела інвестицій для структурної перебудови виробництва на промислових підприємствах.

Прискорення оборотності оборотних коштів дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції без додаткових фінансових ресурсів.

Чим менше тривалість обороту оборотних чи засобів більше число чинених ними кругообігів при тім же обсязі реалізованої продукції, тим менше потрібно оборотних коштів і чим швидше оборотні кошти роблять кругообіг, тим ефективніше вони використовуються.

Ефект прискорення оборотності оборотних коштів виражається у вивільненні, зменшенні потреби в них у зв'язку з поліпшенням їхнього використання.

ВИСНОВКИ

Розробка фінансової стратегії грає не аби яку роль в розвитку діяльності підприємства. Проаналізувавши в цілому вище згаданий матеріал, можна зробити деякі висновки.

Різноманіття фінансових механізмів та інструментів, традиційно використовуються в країнах з ринковою економікою, потребують адаптації умов трансформування економіки України. Підприємства, особливо працюючі в стратегічно важливих для економіки країни галузях, повинні формувати власні фінансові механізми та інструменти. Для цього в складі економічних структур підприємства повинні створюватися підрозділи фінансової інженерії. Розроблені та реалізовані механізми фінансової стратегії, забезпечують ефекти, сформовані в результаті пільги та преференції для підприємства ведуть в кінцевому рахунку до більшого сумарного результату для економіки держави в цілому (платежі до бюджету на всіх рівнях, занятість працівників підприємства розвиток потенціалу підприємства).

Використання більшості сучасних та значно стрункіших інструментів фінансової стратегії, потребує формування та розвитку фінансового менеджменту на макроекономічному рівні. З іншого боку, банківським структурам потрібні мотиваційні механізми для підтримки процедур фінансової інженерії на взаємодіючих з ними підприємствами. Багато фінансових механізмів, які забезпечують діяльність підприємства в масштабах світового фінансового ринку, могли б бути запущені та приносити значні результати вже зараз в випадку легалізації фінансових ресурсів з тіньової економіки.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 23.02.06 р., №996-XІV // Відомості Верховної Ради (ВВР) [Текст] . -2006. -№40. - ст.365. - 5000 екз. - ІSSN 8267 - 7329.

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" N 335/94-вр від 28.12.94. З наступними змінами і доповненнями [Текст] // Відомості Верховної Ради (ВВР). -2004. -№52. -ст.563. - ІSSN 6425 -7239.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1[Текст] "Загальні вимоги до фінансової звітності" [Текст].Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 2005 р. N 87. - ІSSN 6971 - 4058.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"[Текст] . Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.05. - ІSSN 6971 -4067.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати"[Текст] . Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.05. - ІSSN 6971 - 4063.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів"[Текст] . Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.05. - ІSSN 6971 - 4062.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал"[Текст] . Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.05 р. - ІSSN 6971 - 4071.

8. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства [Текст]: монографія / О.М. Бандурка, М.Я. Коробов. - К: Либідь, 2008. - 312 с. - Бібліограф.: с. 271. - 450 екз. - ІSBN 5-8654065-7.

9. Багров В.П. Економічний аналіз [Текст] : монографія / В.П. Багров, І.В. Багрова. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 160 с. - Бібліограф.: с.112 - 115. -300 екз. - ІSBN 966-364-171-1.

10. Бутинця Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: [Текст] навч. посібник. / Ф.Ф. Бутинця, О.М. Вакульчик, О.Л. Сидоренко. - Житомир: ТОВ. „Рута", 2003. -726 с. - 400 прим. - ІSBN 5-6504658-7.

11. Швець І. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами [Текст] / І. Швець, В. Давиденко, С. Собуцький // Вісник податкової служби України. - 2008. -Т.8, №32. С. 9-11. - 700 прим. - ІSSN 1625-6199.

12. Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика сучасного підприємства: [Текст] навч. посібник / Т.Д. Костенко, Є.О. Підгора, В.С. Рижиков. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 400 с. - 330 прим. - ІSBN 966-364-118-5.

13. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: [Текст] навчальний посібник /Н.Г. Гончаров, В.А. Панков, В.В. Ровенська. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2005 р. - 240 с. - 440 прим.- ІSBN 696-364-219-7.

14. Горицька Н.Г. Бухгалтерський облік і фінансовий аналіз: [Текст] практичний посібник /Н.Г. Горицька, Т.В.Кузнецова, А.А. Герасимов. - К.: ООО Редакція газети "Бухгалтерія. Налоги. Бізнес", 2004. - 288 с. - 560 прим. - ІSBN 585-640-561-7.

15. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: [Текст] навчальний посібник / М.П. Ковбасюк, М.П. Захаров, В.М. Івахненко. - К: Видавничий дім "Скарби", 2007. - 336 с. - 407 прим. - ІSBN 232-528-561-7

16. Кожанова Є. П. Економічний аналіз: [Текст] навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Є. П. Кожанова, І. П. Отенко. - X.: ВД "ІНЖЕК", 2005. -208 с. - 300 прим. - ІSBN 966-364-118-5

17. Кобишев С. Практика підприємництва (газета бізнес) [Електронний ресурс]. - Режим доступа: httр://www.іstосk.соm.uа. /10.04.2009 р.

18. Панасюк В.М. Податковий облік: [Текст] навчальний посібник / В.М. Панасюк, Є.К. Ковальчук, С.В. Бобрівець . - Тернопіль: Карт-бланш, 2008. - 260 с. - 450 прим. - ІSBN 976-643-811-5.

19. Сопко В.В. Організація і методика проведення аудиту: [Текст] навчально-практичний посібник / В.В. Сопко, Н.І. Верхоглядова, С.Б. Ільіна . - К.: ВД „Професіонал", 2008. - 624 с. - 670 прим. - ІSBN 436-118-769-7.

20. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства [Текст]: монографія / Г.М. Тарасюк , Л.І. Шваб. - К.:"Каравела", 2007. - 432 с. - Бібліогр.: с.297. - 400 екз. - ІSBN 5-4065856-5.

21. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку [Текст]: монографія / Н.М. Ткаченко, С.О.Тимченко. - К:"А.С.К.", 2007. - 348 с. - Бібліогр.: с.148-149.- 430 екз. - ІSBN 5-7319268-7

22. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств [Текст]: монографія / О.С. Філімоненков. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360 с. - Бібліогр.: с.58. - 670 екз. - ІSBN 7-9328024-6.

23. Бандурка А. М.Фінанси підприємств: Підручник [Текст] / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2007. -460 с. - Бібліогр.: с.223. - 700 екз. - ІSBN 5-7364058-6.

24.Савицька Г.В. Фінансовий менеджмент [Текст] / За ред. Проф. Г.Г.Кірейцева. - Київ:ЦУЛ, 2006. -496 с. - Бібліогр.: с.451. - 640 екз. - ІSBN 5-8573640-7.

25. Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік [Текст]: монографія / Н.В. Чебанова, Ю.А. Василенко. - К: "Академія", 2002. - 672 с. - Бібліогр.: с.490-491. - 700 екз. - ІSBN 7-5621943-5.

26. Пурятін Ю.О. Харк. держ. екон. ун-т: механізми фінансової стратегії розвитку підприємства [Текст]: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.08 / Ю.О. Путятін. -- Х., 2008. -- 16 с. - Бібліогр.: с. 9-11.

27.Бутинець Ф. Ф. Економічний аналіз: [Текст] практикум / Ф. Ф. Бутинець, Є. В. Мних, О. В. Олійник. - Житомир: ЖІТІ, 2007. - 416 с. - 630 прим. - ІSBN 7-3987103-7.

28.Володькіна М. В. Економіка промислового підприємства. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 196 с.

29.Бланк І. А. Фінансовий менеджмент: навчальний курс, перероб. та доп. - К.: Ніка-Центр, 2008. - 528 с.

30.Олійник О. В. Економічний аналіз: Практикум для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей [Текст] / за ред. Ф. Ф. Бутиця. - Житомир: ПП "Рута", 2006. - 496 с. - Бібліогр.: с.398. - 810 екз. - ІSBN 6-5490821-5.

31.Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства [Текст]: монографія / Г.В. Савицька. - К.: МАУП, 2007. - 336 с. - Бібліогр.: с.87. - 645 екз. - ІSBN 5-7621078-6.

32.Стратегія й тактика антикризового управління фірмою [Текст] / під заг. ред. А. П. Градова й Б. І.Кузина. - Спб.: Спеціальна література, 2006. - 510 с. - Бібліогр.: с.413. - 980 екз. - ІSBN 7-7340945-6.

33.Швиданенко Г. О. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства [Текст]: монографія / Г. О. Швиданенко. - К.: КНЕУ, 2007. - 192 с. - Бібліогр.: с.37. - 300 екз. - ІSBN 5-6712390-7.

34. Белінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій [Текст]: монографія / П.І. Белінський. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с. - Бібліогр.: с. 596. - 400 екз. - ІSBN 6-1058942-5.

35. Кривицька О. Р. Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку [Текст] / А.О. Багрова, А.Т. Шеремет // Фінанси України. - 2005. - №3. - с.38-46. - 900 прим. - ІSSN 6419-8712.

36. Сумець . Основи операційного менеджменту [Текст] / Для студентів економ. Спец. - Під ред. проф. О. Л. Яременка. - К.: ВД "Професіонал", 2004. - 416 с. - Бібліогр.: с.238. - 700 екз. - ІSBN 6-7127890-7.

37.Оніщенко І. "Формування державної системи економічного прогнозування та планування" [Текст] / І. Оніщенко, А. Сидоренко // ж.Банківська справа №2 , 09 р., с.11-13, с.17. - 900 прим. - ІSSN 2389-1290.

38.Портер К.С. "Стратегія конкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів" [Текст]: монографія / К.С. Портер. - К.: КНЕУ, 2008., стр. 342. - 600 екз. - ІSBN 5-2374509-5.

39.Ніколенко Ю.В. "Основи економічної теорії": [Текст], підручник / Ю.В.Ніколенко, М. М. Діденко, А. В. Шегда / У 2 кн. Кн. 2: Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві. - К: МАУП, 2008р. - 272с. - 860 прим. - ІSBN 5-7623409-7.

40.Поддерьогін А.М."Фінанси підприємств" [Текст]: / монографія А. М. Поддерьогін. - Х.: НУА, 2007. - с.288. - Бібліогр.: с.184. - 700 екз. - ІSBN 5-6712093-7.

41.Калина А.В. "Прогнозування та макроекономічне планування": [Текст] навчальний посібник / А.В.Калина, М.Т.Пашута, А.С. Скляренко. - К: МАУП, 07 р., стр. 34-36. - 870 прим. - ІSBN 5-1209849-7.

42. Витрати та доходи [Текст]: статистичний щорічник України от 20.12.2004 р. // Держкомстат України. - 2004. - 22січ. - 1200 екз. - ІSSN 3829-3841.

Размещено на Аllbеst.ru